Ч. 18. Львів, неділя, дня 23. січня (5. лютого) 1905. Річник IX.
Передплата
■а «РУСЛАН А< виносить:
в Австриї:
цілий рік . . 20 кор пів року ■ . 10 кор чверть року . . с кор місяць . . Г76 кор
За границею
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не козьмері мі.лосгд віро не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в в х пса.іьмів М. Шашкевича.
«яввкч
Виходить у Львові що дня крім неділь і руекігх СЬВЯІ
О 0*1, гол. пополудні'.
Редакцію. а,', .і л'ізтрацая і Єі:с п є д іі.::ні «’Руе.••!:•..< під ч. 1.
ПЛ.ДОМбр ; . ' І\. Хс.іу.і ' ( НІ.ЕкС- ведішня л;сд і-а : Лге:: дії Со- колонскнг ' ііасн/,:і і'нзсмана.
}’»-!:< чіпси звертає єн лише на попе едее аас ге; < коне. — Рск.пімаШії неоііечіптні вільні в д д Д'г;і. — Оголошейя зви
чайні приймають сн по ціні 20 с. від стрічки, а в •Наді
сланім* 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по З і с. від стрічки.
тв-т гаиейя
Ворохобнл в Роєві і межпародяе становище
( + ) Від часів крівавих подій парискої комуни не був широкий сьвіт так затриво
жений, нк після Йордану, коли то в II е- т е р б у р з і з її р и к а з у в і й с к о в о і в л а д и п о с т р і л я н о б е з о р у ж я и х і б е з б о р о н н и х р о б і т н и к і в та ин- ших люднії на улицях і площах царскої столиці. А треба знати, що вже давно на
перед були заиовіджені демонстрації б ез
робітних робітників. При співі церковних пісень та із знаменем хреста хотіли робіт
ники зближити ся до царя, щоби самодер
жавцеві! Росиї передати торжесткенно до- маганя пригноблених робітників. ІІолїпия знала про те все, одначе нічого не зроби
ла із свого боку, щоби сему запобігти.
Але зате тишком спроваджено до Петер
бурга цілий 18-ий корпус війска із сусї дних Губерній на підмогу стоячого в Пе
тербурзі ґвардийского корпусу і так 60.000 жовнір ожидало з оружєм в руках безбо
ронних п ошаків робітничих. Можна дума
ти. що царскі дорадники, котрі хотіли в свій руки захопити кладу над росийским самодержавцем, змагали дійсно до того, щоби витворити неиромостиму проиасть між царем Миколою а народом, котрий звертав ся з довірем до него. Еож поки оглянено сн, грянули вистріли в натовпле- ні маси робітничі, котрі навіть не причу- вали ніякого лиха, а сніг на улицях і лід на Неві закрасив ся кровю нещасливих.
В тих подіях, котрі весь цивілізований сьвіт приняв з великим обуренєм. можна бачити певну схожість із сею різнею з 2.
грудня 1851 р., яку виправив тодїшний принц-президент Франциї і єго брат-зведе-
Тарас Шевченко.
(Вступне слово на вечерницях в честь Тараса Шевченка, устроених заходом молодїжи стрии- скої ґімназиї, виголошене нроф. Юлїяно.м
Косте цким).
(Конець).
Не лишень буденне житє семейне українь- ских крепаків виводить перед нашими очима Тарас Шевченко. Він застановлявсь також над історичним житєм, над нашою минувшиною і над суспільним житєм руско-україньского народа.
Хоть в своїх часах не мав вій ще достаточного материялу, бо ему відома була лишень знана в єго часах «Істория Руси« Василя Политики, ложно приписувана Юриєви Кониському, істория Бан- туш-Каменьского, Маркевича, неповна лїтопись Рубана, історичний роман Кулїша «Чорна Рада», то всеж зумів він — урглядняючи народну тра- дицию, ті многі, високі історичні могили, роз
сипані по цілій Україні — винести з них нашу минувшину славного колись Запорожа, і зм алю вати воєнну славу тих колишніх наших рицарів в поемах, як пр. Іван Підкова, Гамалїя, Тарасова ніч, Невольник, Чернець і инші. Хоть нашому поетови браковано, як повисіпе я сказав, ви старчаючих писаних жерел, мимо того зумів з узглядненєм устних переказів народних засту
пити ті браки ґенїяльною інтуїциєю та відгадати і зобразити духа того Запорожа так вірно, ма-
нюк Морнї з підмогою .іідохоченгх т а м паном жовнірів під проводом Генералів Сен-Арнолд і Канробер на париских буль
варах. Тоді францускою републпкою, гіри- снособлюваною На цїсарство, потрясали тяжкі боротьби, тоді також в широких верствах народних проявляв ся далекося- глнй рух супроти плинів верховладників, щоби конституцийну републику перемінити на особисту консулярну управу. Тоді то повело ся в Парижі голоси дем ократії те
роризмом гармат і оружйої насили прине
волити до мовчаня. Здає ся тепер, мовби подібні події в Петербурзі на разі осягну
ли такий самий успіх.
Се, що осягнув у Франциї Морнї, пе
ревело також с т о р о п н її ц т в о в е л . к н я з я в Петербурзі. В тій хвилі під зелїзн ю кермою ославленого полїцмайстра Москви, Генерала Трепова, заведено війскоку ди
ктатуру, щоби зворушену інтелігентно знов забити в диби самовлади. І так стало ся, що немилосерне иосгупованє проти безробітних, що йшли з петнциєю до ца
ря, перемінило ся в неумолиме драконьске переслїдованє проти провідників інтелїґен- циї і політичного вольнодумства. Одначе змаганє до поправи економічного положе
нії, яким одушевили ся постріляні робітни
ки, не обмежило ся до самої столиці.
В усіх головних осередках просторого цар
ства, в котрих робітниче населене веде важку боротьбу о кусник щоденного хліба, вибухли робітничі розрухи, котрі росийскі війска згнобили з більшим успіхом, як наступаючих на них Яванців в Манджуриї.
Над усіма тими місцевими розрухами зу
міло так важко загрожене самодержавє поглядно без великих трудностий віднести побіду і притлумити. Лише положене у Варшаві, де економічні змаганя робітників злучили ся з национальними мріями поль-
люючи приміром часи «Руіни» в поемі, що за
чинає ся словами: •Заступила чорна хм ара»,—
як лишень міг би був се зробити який поет на основі специяльнїйших жерел та історичних мо
нографій. Тому справедливо виражають ся Ку
ліш в • III листі з хутора» і Володимир Барвінь- ский в одній із своїх принагідних бесід, «ЩО Шевченко не на основі архівних дослідів, а своїм віщим духом збагнув нашу бувальщину, затемнювану тендендийним ирикрашуванєм чер нечих і йозацких літописців; не з пергамінів і літописий, але з руїн і з могил степових вислі
див він духа історичного розвитку руско-укра
їньского народа і розкрив перед сьвітом пра
вдиву історию, а тим дав товчок до нової істо- риографїі, що критичними розлїдами що раз то нових материялів історичних бажає прояснити вікову темряву нашого історичного житя.»
Поет тужить за часами «Гетьманщини», коли то народові! україньскому жилось красше і свобіднїйше і дає вираз тим своїм почуваням в поемі »До Основяненка» і «Тарасова ніч».
То романтичне прикрашуване нашої мину
вшини даєсь у нашого кобзаря спостеречи ще і в описах цізнїпших часів, часів Гайдамаччини з р. 1786. Поет виводить перед нашими очима страшні картини, коли то люди упивались про
вию, а уміє лагодити їх такими епізодами як
•Титар» або’ елегійними рефлєксиями і в той спосіб зводить контрасти сьвітла і тїни в одну
гармонійну цілість. Але поет, малюючи то «лихо гірше пекла» не спочуває тим жорстоким вибу
хам мести, лиш жалкує, »що тогож батька діти не вміли, не хотіли жити та братать ся* і до
ходить до того заключеня, що і після тих по
дій страшних »нема правди, не виросла, кри
вда повиває». А пише наш поет про сі події, найсумнїйші в нашій істориї тому, аби »сини і внуки бачили, що їх батьки помилялись, аби братались знов зі своїми ворогами, — аби ж и
том. пшеницею як золотом покрита, верозмежо- • ваною осталась на віки од моря до моря сла- вяньска земля».
Як чоловік, що любив правду і голосив за
саду, »шо ми лишень правді повинні покланя
тись на землі, бо всьо проче то брехня», ко
ли познайомив ся наш поет основнїйше з на
шою істориєю, розчарував ся «Гетьманщиною», позаяк старшина козацка ізза егоїстичних ці
лий, з причини власних привилеїв і користий занапастила україньский нарід, опустила єго і зізволила на єго закріпощене т. є. на заведене панщини царицею Катериною р. 1782. З тої то причини дорікає Богданові! Хмельницкому в по
емі «Розрита могила», що занапастив долю і волю України. Тому то і в «Дружнім посланню живим і мертвим», отвираючи очи своїм зе млякам, аби не перецінювали своєї істориї, аби не догляджували в них більший героїв чим римскі Брути і Коклєси, каже, що старшина ко-
СКИМІ1 в одну струю, проявило ся вельми грізно і небезпечно. Але й там війскові представники царату не дали ся заскочити несподіваним подіям. Від тижнів нагрома
джено около столиці колишного королів
ства нольского величезну силу війска, так що західні границі царства були майже зовсім без війска. Таким способом висту
плено проти почину нольского националь- ного руху, а славні трилінійні карабіни мали сповнити свою роботу.
Можливо, що сею незвичайною Доро
гою поведе ся удержати царат в давній, непохитній силі. Але на як довго, се вже инше питане. Росийскі верховладники не глядять дальш е поза хвилево оснгнені успіхи. Вправдї і під військовою диктату
рою Трепова приняв цар відиоручникіи ро
бітників, котрим ириобіцяно переведене ре
форм, розійшла ся навіть вісіь, вправдї опісля заперечена, що має бути надана конституция, однак про виконане сих обі
цянок, зроблених в тім клопотливім поло
женні, котре ще збільшило ся тривожними вістями про страшні пораженя на далекім Сході, ніхто поважно не думає. Межинаро- дне становище Росиї наслідком тих кріва
вих подій і заяв проти такого варварского поступованя росийскої влади по всіх дер
жавах Евроии, вельми потерпіло, а особли
во відбили ся ті події голосним гомоном в столиці союзної ДОСІ! з Росиєю Франциї.
Події в КонГресівцї.
Стан в Варшаві.
Приватні вісти з Варшави так дуже розхо
дять ся з урядовими оголошеними, що нема ж а
дної критериї для оцінена правдивих розмірів стану революцийного руху в Варшаві. Тому огра-
ничимо ся на зіставленю головних черт обох жерел. Оголошене варшавского полїцмайстра ви- сказує: Завдяки енерґічним, поліцийним заря
дженим, устали заворушена і супокій повернув цілковито. Не належить вірити злосливим пого
лоскам, ширеним на те, щоби лякати м еш кан
ців. Не належить також вдоволяти жаданим зло
чинних індивідуїв, які ходячи по приватних ме- шканях і промислових заведених, ставляють жа- даня іменем якихсь неістнуючих тайних орґанї- заций. Належить через иоворот до постійних за
нять прийти з помочию нриверненю нормальних відносин. Не підлягає сумнївови, що ласкаві сло
ва, висказані царем до депутациї робітників, вплинуть усиокоюючо на робітників, що они по
вернуть до праці і будуть впливати усиокоюючо та не наражати більше своїх родин на нужду, яка є наслідком страйку. Строге перестерігане заряджень ґенерал-ґубеірнатора і полїцмайсгра, без сумніву приверне супокій. Дальше доносить нетербурска телєґрафічна аґенция, що ноліцийно стверджено, що підчас розрухів убито 57 осіб, межи тим 6 женщин і 3 дїтий. Вчера в місті панував супокій. — Але вже в суперечности з тим стоїть донесене тої самої аґенциї, що нід- час вчерашного похорону студента Дзержбіцкого прийшло до демонстраций, а полїция перевела богато арештоване; дальше, що варшавскі суди і дисконтовий банк застановили протести век
селів. а телеграфічний уряд не функционує. — Та суиротив того приватні донесена подають число убитих на 4 0 6 -6 0 0 людий а навіть більше, а число ранених поверх тисяч. «В сій х в и л і— пи
ше дописуватель Сгаз у — на Повонзковскім цвинтари лежить коло 400 неногреблених трупів, а по пивницях циркулів(ї), просекториях, шпита
лях лежить їх також сила; дві тисячі робітни
ків арештовано і всаджено в однім з фортів за містом. Кореспонденти краківских дневників твердять заєдно, що полїция сама аранжує роз
бійничі напади та описують сцени з наведенем осіб і місця, що самі салдати рабують в білий день прохожих на улицях мілїоневого міста, за бираючи годинники, мошонки і частуючи обрабо- вапих в додатку вще... кулею з револьвера або карабіна. Прямо не хоче ся вірити, щоби такі сцени були можливі в культурнім, европейскім місті і европейскій державі.
Рух змагає ся.
Зі Сїдлець доносять, що 31. м. м. вибухнув там загальний страйк при загалінім революций- нім одушевленю, при чім убито одного вояка і зранено жандарма і стійкового. Склеп з оружи- ем зрабовано. Чи були які жертви між робітни
ками, кореспондент не подає. В Калїшу і Чен- стохові станули всі фабрики з виїмкою ґазівнї, в Калїшу, яку окружило війско. Однак на ули
цях темно, бо лямпи побиті. З Пйотркович доно
сять, що там студенти і студентки обох ґімна- зий вручили директорам мемориял, зредагований зацка, проливаючи з нашими батьками свою кров за Москву та за Варшаву, полишила нам вправдї свою славу, але з нею і свої кайдани.
Сли ми хвалимось, що козацтво завалило Поль
щу, то поет каже незабувати нам. шо Польща впала вправдї, але і нас роздавила. Проте Ш е
вченко в глибокім зворушеню називає старшину козацку «грязию М сквн* і «варшавским сьмі-
*тем«.
Розчарований новеденєм козацкої старшини поет наш, коли увійшов в кружок «Кирило-Ме- тодієвского брацтва», ставить в своїх тогоча
сних поетах супротив аристократичних принци
пів козацкої старшини ідею знесеня кріпацтва, ідею волі для всіх Славян. В творах Ш евченка з того часу обявляєсь єго політичний напрям з закраскою україньского славянофільства, що основують не на панованю одного племени над другим, як понимали славяньство росийскі панславісти, но на рівноправності! і на внутрі
шній свободі. Сиочуває наш поет в тім часі від
родженні Чехів і бажає в «посьвятї Шафари- кови«, «щоби уеї Славяни стали добрими бра
тами і синами сонця правдив.
Під впливом тих гуманних ідей, якими по
ет переймив ся був в Кирило-Методієвскім брацтві, ворушить ся він против насильного па- нованя одного племени над другим, против ро- сийкого царя, що взяв волю України. Підно
сячи голосний протест супротив поневоленя
по польски і заявляючий абстиненцию, доки не буде заведена польска викладова і адмінїстра- цийна мова, знесене ограниченя нринятя жидів до шкіл, знесене полїцийної системи і унормова
не шкільних оплат. Коли директори збороняли ся приняти мемориял, студенти примусили свого директора взяти, а студентки прибили мемориял на стіну. Вкінци студенти вибили в кна в обох наукових заведенях. Те саме збуло ся і в Кель- цах. Зачувати, що так само поступлять собі уче- ники Поляки у всіх ґімназиях Королівства. — В Сосновци як і домбровскім Заґлембю станули всі фабрики, рафінерні цукру і копальні угля.
З сеї причини ціна угля в Варшаві підскочила незвичайно в гору. — В Лодзі страйкуючі зму
шували робітників инших фабрик до застано
влена роботи і при тім прийшло до стрічи з вій- ском, яке сальвово положило 6 робітників тру
пом, а 48 ранило. Фабриканти поводять ся дуже лагідно з робітниками і виплатили їм цілий за- робок під неділю 1. лютого, мимо страйку.
З кращого Союзі кредитового у .Іівиі.
Інформації! до заснована зар еестрованих стоваришень заробкових , господаревих з обмеженою порукою.
1) Дотеперішні наш змаганя орґанїзацийні звертали ми головно на засновуване по містах і місточках повітових стоваришень кредитових та сільских спілок ощадности і позичок. Поважне число основаних та розвиваючих ся сегодня сто варишень кредитових вказує нам, що вступи- лисьмо на дорогу реальної, економічної праці, тож на сій дорозі будемо поступати і дальше.
2) Аби робота наша не була односторонна, приступаємо тепер до орґанїзациї кооперативних спілок господарских, опертих на капіталі злож е
нім учасниками як і на їх дійснім співдїланю та взаїмній помочи.
3) Щоби познайомити ширший загал з се- го рода спілками, видало товариство »Просьвіта«
за жовтень с. р. книжочку під заголовком >Про нові спілки господареві», яку написав др. Кость Левицкий та по поясненю цїли і значіня таких спілок помістив статут нової спілки господар скої, що носить фірму «Руский Народний Дім», зареєстроване стоваришене госнодарске з обме
женою порукою.
4) Спілки, на статуті сім основані, обме
жують свою діяльність лиш на одну або на кілька сусїдних громад (але також можуть обій
мати і цілий повіт) та можуть купувати і про
давати ґрунти, наймати ґрунти для своїх членів, удержувати маґазипи знарядів господарских, штучних навозів, збіжа, добірного наеїня і вся
ких землеплодів для своїх членів; займати ся перетворюванєм та продажию сих продуктів; у- держувати взірцеві господарства; вести торговлю всяких товарів членам потрібних; приймати України в політичній поемі »Сон« стає поет на загально людскій основі в поемі «Кавказ», в ко
трій попри тяжкі докори, звернені против цар- ского абсолютизму, заохочує Черкесів до витре валої боротьби з ненасиченою Москвою, кличу
чи до них, що їм Бог допоможе в тій боротьбі.
Томуто поема «Кавказ» почитуєсь найкрасшим висловом щирого людокого чуття поета.
Також в многих дрібних картинах, списа
них в часі єго десятилїтної неволі, що почиту
ють ся найкрасшимй перлинами єго лірики з суспільною закраскою. виявив поет найвисші ідеї любови до своєї рідні, до темних, незрячих братів, а через те любов до усеї суснільности і політичними злиднями пригнобленої людс-
кости. •
Хоть Шевченко виступає против визиску- ваню народа церквою для державних і самолю
бних цілий, хоть виступає супротив всякої релі
гійної нетолєранциї, то всеж знаєм напевно і з єго житя і з єго творів, що був чоловіком побожним і глубоко релігійним. В неволі шукав він потіхи в біблії, що була ему невідступною товаришкою, в ііисьмах св. Томи Кампійского о „наслїдованю Ісуса Христа«. Хоть ту і там в єго творах під впливом душевної розпуки, ви
кликаної неволею, понадають ся інколи безбож
ні слова, то всеж суть то лишень виклики до
сади горячого чоловіка, сьміливі замахи поета.
Молитва до Пресьвятої Діви в «Неофітах» і в
вкладки на ощадність і уділяти позички; шири
ти між своїми членами фахові відомости про всякі области господарства при помочи зборів, викладів, люстраций, практичних курсів і вистав, вести касу щадничо-нозичкову і всякі підпри
ємства рільничі, торговельні та промислові.
5) Спілка може вести одно або більше вка
заних підприємств. Є се річ важна тим, що спіл
ка, що веде одно підприємство пр. торговлю або касу позичкову, може кождої хвилі цриетупити до інтересу нового без основувана нової спілки, без коштів з основанєм нової спілки сполучених та без непотрібної страти часу. — Ся спромога веденя ріжного рода підприємств дає також за
поруку, що ся одна спілка в своїм окрузі зможе згуртувати коло себе сьвідомі одиниці та значне число членів, бо спілка з так широким обємом дїланя зможе ріжнородним бажаням та потре
бам своїх членів вдоволяти. Оден приступить тому, що позички потребує, другий тому, що хоче користати з парцеляциї, третий ориступить, бо хоче мати участь в крамници спілки, инший хоче побирати наеїнє, що спілка спровадила і т. д. а всім тим бажаням одна і та сама спілка годна буде вдоволити.
6) Чим більше членів приступить до спілки, тим більший збере ся капітал на уділах а коли кромі того члени дають поруку до дворазової висоти своїх уділів, (а можуть по волі устано
вити собі і висшу 3, 4, 5 і 10 разову поруку), тож при правильнім ведешо спілки, не трудно єї буде одержати кредит в других сильнїйших інституциях наших.
7) Цїлию стоваришеня єсть зібрати меш
канців одної або кількох сусїдних громад в одну спілку господарску з широким кругом дїланя, спонукати їх до спільного дїланя і стремленя до одної цїли: до піднеееня їх добробуту, хоро
нити їх від визиску зі сторони посередників торговельних, дати членам можність обертати часть зиску па пожиточні цїли та виключити з свого круга дїланя всякі інтереси на користь осіб, що не є членами спілки.
8) Спілка, обмежуючи діяльність свою ви
ключно на своїх членів, стає в ряді унриві- леєних і буде ся покористувити пільгами по
датковими.
Спілка, обмежена виключно на членів не тратить свого привілею до пільг податкових, коли приймає вкладки щадничі від не-членів, коли користає з кредиту в других інституциях що не є членами, коли не-члени уділяють по
руку за позички уділені членам та коли спілка складає свої капітали в інституциях, що не є членами, дальше спілка користає з пільг подат
кових і тоді коли продає лише своїм членам товари (ир. зерно на засів, навіз, худобу, маши
ни і знаряди господареві та пр.) закуплені від не-членів; а так само коли спілка продає свої продукти або продукти своїх членів не-членам взагалі сказавши, спілка користає з пільг, коли
«Марії», де поет називає ІІресьвяту Дїву „ире- непорочною сьвятою» і згадує про Сиасителя яко «живого, істинного Бога» — хиба не- осноримим доказом єго душевного, побожного настрою.
У всіх чотирох вериодах поетичної творчо- сти поета — як їх розріжняє др. Франко в сво
їй цінній розправі — проявляє ся глубока лю бов до України, до нашої батьківщини.
«Подивітесь на рай тихий, На свою Вкраїну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну», — кличе Ш евченко до руско украіньскої інтелїґенциї в «Дружнім по
сланню».
Любіте ся брати мої, Україну любіте І за неї безталанну
Господа моліте,
То воля Господа! Годіть Смиріте ся, молітесь Богу І згадуйте один другого, Свою Україну любіть.
Любіть єї, бо время люте — В останню тяжкую мінуту
З а неї Господа моліть» — кличе по
ет до своїх союзників, кличе до нас, змагаючи розбудити в нас любов до так дорогої нам всім вітчини.
З усіх творів Ш евченка являвсь найваж-
з
до користий доптскає лише своїх членів а ви
ключає від них не-членів.
Нова спілка буде зареєстрована в суді, однак кошти зареєстрованя не будуть великі, бо статут так вже уложений, що присутности нотаря на основательских зборах не треба.
9) Хто хоче дати почин до заснована «Ру- ского Народного Д о м у , зволить зажадати від Краєвого Союза Кредитового (Львів Ринок ч.
]0. І.) взірцевого статута та друків на поданя до зареєстрованя сего стовариіиеня потрібних.
10) Відтак даючи почин, скликує гурток сьвідомих людий з одної або кількох сусїдних громад, відчитає статут та пояснить ціль і зна-
чінє нової спілки.
Зібрані нарадять ся, в котрій громаді сиіл ка має свій осідок (§ 1 і 2 статута; з котрих громад мешканці будуть могли приступати в члени спілки, коли спілка має обмежену д і яльність на одну або кілька громад) (§ 7); вибе
руть з посеред себе 7 членів до Ради сиілки (§ 62) і то: голову, заступника голови, секрета
ря та ще чотирох членів; відтак вибрана вже Рада вибере зпоза круга Ради трох членів Управи (§ 63): справника, касиера та книговодця.
Коли вже вибори скінчені, тоді треба виповнити порожні місця в статуті', на самім початку в фірмі додати місцевість, а відтак доповнити §§ 1,
2, 7, 62 і 63.
На сім довірочнім зібраню не потребує бути богато людий, але все лаки не менше як десять, бо таке число осіб треба вибрати до Ради та Управи
Про сї довірочні збори не треба повідомлю
вати ц. к. староства анї ніякої иншої власти.
11) Коли статут вже виповнений, треба приступити до виповнена друку на подане до приналежного. окружного (в львівскім окрузі до краєвого) суду як торговельного о зареєстроване стоваришеня. Подане се підписує трох членів управи 2 рази, раз в сам її основі иоданя і сї підписи мусять бути судово або нотарияльно удостовірені, та другий раз під основою поданя.
В тій цїли сім членів Ради і трох членів Управи умовляють ся на один день та підуть разом до суду або до нотаря, аби підписати по
дане та статут,
12) Суди є обовязаніудостовірювати грамоти та удостовірюване в суді є дешевше як у нота
ря. Добре є наперед в суді запитати ся урядни
ка, що удостовірює грамоти, коли буде ему д о гідно, та тодї піти до суду.
13) Подане о зареєстроване о-/темпльовує ся на 2 К, долучає ся до него первопис статута, удостовірений вже в суді або у нотаря з допи- санєм на першій стороні «вільне від стемпля поз. тар. 21 {.«, другий примірник статута остем- пльований на ЗО с, та третин примірник не- остемпльований з дописанєм на першій стороні
«Вільне від стемпля поз. тар. 21 а.«; а подане се разом з прилогами вносить ся особисто або висилає ся почтою до приналежного суду пору- ченим листом.
14) Коли з суду прийде рішенєо зареєстро- ваню спілки та завізванє до заплачена належи- тости за оголошене витягу зі статута в урядо
вій часописи, треба належитість сю зараз пере
казом почтовим відіслати до суду. Відтак ви
повняє ся готові друки неостемпльованих подань до староства як власти податкової з повідомле
не м о зареєстрованю, та до повітової Дирекциї скарбу, з просьбою о увільнене друків діловод
ства від належитостий.
До поданя до староства долучити треба один неостемпльований примірник статута з на- иисию па першій стороні «Вільне від стемпля поз. тар= 44 ц» і з допискою на кінци статута
• Ствержуємо згідність з оригіналом статута»
почім слідує стампілїя і підпис двох членів управи.
До поданя до повітової Дирекциї Скарбу долучає ся такий самий неостемпльований, упра
вою удостовірений примірник статута та нео
стемпльований відпис рішена судового, о заре
єстрованю стоваришеня з дописанєм на вступі
«Вільне від стемпля поз. тар. 44 ц.» та при кін- пи з удостовіренєм управи: «Стверджуємо згі
дність з оригіналом» стампілїя та підписи двох членів управи.
П д . основою подань сих треба відбити пе
чатку та положити два підписи членів управи.
По тім стоваришенє може розпочати свою діяльність. В тій цїли Управа повинна пояснити в громаді ціль та значінє і користи, які може принести стоваришенє для своїх членів.
1о) Приступаючі члени підпишуть заявлена приступленя в члени стоваришеня і будуть скла
дати уділи та свої ощадности до каси стовари- шеня, аби як найскорпіе приступити до діла, яке було би в даній хвилі найкориснїйше роз
почати.
«Краєвий Союз кредитовий» у Львові (Ри
нок ч. 10, І) уділить на жадане всяких потрі
бних дальших пояснень, друків книжкових та взагалі помочи.
ВІД АДМІНІСТРАЦІЇПри змін’ місяця про
сімо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, згляд-ю о вирівняне залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.
Н о в п н і ; п .
— Календар. В н е д і л ю : руско кат. Климен- та; римо-кат. Агафії. — В п о н е д і л о к : руско- кат. Ксенї; римо-кат. Дороти. — В і в т о р н и к : руско-кат. Григория Богосл.: римо-кат. Рому- альда.
— Є. Ексц. Митрополит Шептицкий виїхав ни
ні до Крехова на один тиждень.
— Дїточе представлене. Тов-о «Руска Захорон- ка« виступило вчера вдруге зі своїми аматора- ми-лїлїпутами, які о год. 4. по полудни відограли 4 актову штуку віршом «Вефлеємска ніч». Справ- нїйшим єго «Дружнє посланиє», котрого осно
вною ідеєю є відзив до рускої інтелїґенциї, щоб щиро заопікувалась нашим непросьвіченим се- ляньством, аби єто двигнути з єго духового за непаду. Там голосить поет здорові гадки про національне і просьвітне відроджене земляків, свобідні від деякої національної нетерпимости.
Тому можем уважати сей дидактичний твір за пационально-полїтичний канон Українців.
І до Вас, мої молоді другії, відзивавсь наш поет в елегійнім, сердечнім настрою своєї душі в сім творі, завзиваючи Вас до любови свого рідного язика, свого рідного слова. Наш віщий поет якби иричував, що Вас будуть відводити від любови рідного язика ті зрадники народної справи, що будуть старатись обмерзити Вам нашу красну, милозвучну, рідну мову, захвалю
ючи Вам бесіду московску, московску літерату
ру. Не слухайте тих підшептіг, походячих від ворогів нашої батьківщини, а послухайте покли
ку нашого кобзаря, що неначе з другого сьвіта, з під своєї високої могили над Дніпром кличе до Вас:
Учіте ся, брати мої, Думайте, читайте І чужому научайтесь, И свого не цурайтесь;
Бо хто матір забуває: —
Того Бог карає,
Чужі люди цурають ся, В хату не пускають; — Свої діти мов чужії, І не має злому
На всій землі безконечній
* Веселого дому:
Щира і правдива побожність, любов до своєї рідні, любов до України, до народа, до рідного язика, милосердне для всіх поневолених, щире бажане евібідного розвою культурного для свого народа, для всіх народів, для кождої людскої одиниці — се ідеї, се ідеали Шевченка.
Перейміть ся тими єго ідеями, тими єго ідеалами в день нинішнього нашого народного сьвята, а перед в їм полюбіть свою рідну мову, відкидаючи всякі підшепти, всяку грязь, якою мечуть вороги наші на наші змаганя до окре- мішнього культурного розвою, опертого на н а ших власних, щиро народних, індівідуальних основах, а виростете в ласці у Бога і людий на пожиточних і діяльних труженників на нашій рідній ниві, на славу нашої, нам всім дорогої
батьківщини
дї чудувати ся належить, як ті 4—6-лїтні пен- драчки змогли вивчити на гіамять стільки, в переважній части незрозумАих для себе римо
ваних описів і реторичних зворотів, щоби те все виголосити без суфлера, тілько за підданєм першого слова дияльоґу. От і вказівка для ро
дичів, як то з зараня належить вправляти па- мять дїтий і завдавати собі труду задля їх ви
хована. Вже то справді' так Заряд, як і учи
телі.скі сили нашої Захоронки можуть иочвани- ти ся гарними успіхами своєї чоловіколюбної і патриотичної пр^цї, що пригортають і виховують наймолодше поколїнє найбіднїйших верств сто
лиці. Тож зовсім заслужено припала вчера «За- хоронцї» ся честь, іцо Є. Ексц. Митрополит Ан- дрей удостоїв се представлене своєю присутно- стию і прибувши в товаристві о. крил. Білинь- ского, весь час присьвятив свою увагу сему по- писови діточок, а після кінця покликав їх всіх до себе і подарив памятковими хрестиками.
Гарний се був вид ласкавого Архипастиря окру- женого дрібонькою дітворою; присутним мате- рям-міщанкам слези радости блищали в очах.
Се стане певно найкрасшою подякою для пань видїлових Лучаківскої, Коцовскої і Барвіньскої,
щ о стільки труду вложили в розвій «Захоронки»
і в уряджене сего незвичайного, а милого пред- ставленя. На вступі і при пращаню театральна дружина нашого театру витала о. Митрополита грімким многолїтствієм, а вся нублйка сердеч
ним чувством вдячности за єго прихильність до бідної дітвори. Між досить численною публикою прибули пос. Барвіньский, проф. ІІІухевич, др.
Федак, др Копач, кілька сьвящеників і богато пань.
— Руский виборчий комітет оголошує, 1ЦО збори виборцїв-Русинів городецкого і янівского передмістя в справі виборів до ради міста Львова відбудуть ся в сю неділю дня 5. лютого б 7. год. вечером в готели Паньскім, при ул.
Городецкій ч. 5 на І. пов.
— Пригадує ся, що третин раз скликані збори Товариства ім. їв. Котляревского відбудуть ся завтра дня 5. лютого в комнатах «Рускої Бесі
ди», Ринок ч. Ю. о 4 год. но полудни, і просить ся членів о як найчисленнїйшу участь. —■ Видїл.
— Конкурс на плани. Комітет для будови »У- країньско руского дому академічного» розписав конкурс на иляни «Дому» і призначив яко наго
роди 300 К і 100 К. Близших інформаций що до условій конкурсу удїляє інж. Ю. Мудрак (від
діл технічний ц. к. Дирекциї ночт і телеграфів у Львові).
„Валь технїків“ будить серед вашої суспіль- ности небувале заінтересоване; головно заціка
влюють артистичні, цінні карнети в стилю гу- цульскім. Одинокий раз сего карнавалу і виклю
чно на балю техніків, буде грати музика вій- скова «Любощі» сьвіжо скомпоновані п. Яросла- венком вальсі на мотивах народних. Комітет до
кладає всяких старань, щоби баль випав сьвітло 11 з шиком. Із гаданих карнетів буде на другий
тиждень зладжена вистава склепова у Львові.
Баль техніків відбуде ся 9. с. м. (в четвер) о год. 9 вечером. Вступ 6 К, для родини (з З осіб) 14 К Ґалєрия 2 К. Комітет урядує в спра
вах балю кождого дня від 12 — 1 і 6 — 7 ве
чером в тов. «Основа» ул. Льва Сапігу ч. 19.
— З льзівского університету. Цісар іменував надзвичайного професора д-ра Ернеста Тіля зви
чайним профе єром австрийского права цивіль
ного на львівскім університеті.
— Вечерницї з танцями заходом «Кружка»
укр. дівчат відбудуть ся нині в суботу в «Рус- кій Бесіді» у Львові.
— Мясницї на правінциї. Товариство «Руский Бонн» в С в я т и н і у строює в неділю 12. с. м в сали касяна урядничого вечерницї з танцями.
Стрій народний або вечерковий. Початок о 8.
год. вечер. Вступ від особи 2 К, родинний білет для 3 осіб 5 К.
Тов-о «Руска Бесіда» в Т е р н о п о л и у- ряджує вечерок зтан ц ам и в неділю дня 19.лю
того в сали «Міщаньского Брацтва». Стрій для пань вечерковий, для панів балевий. Початок о 9. год. вечер. Вступ лише за запрошеними З К
від особи.
Дня 11. і 18. лютого відбудуть ся в комна
тах „Рускої Бесіди» в С т а н и с л а в о в і (пл.
Франц Иосифа) вечерницї з танцями. Вступ за запрошеними 1 К. По запрошеня можна зголо- шувати в »Р. Бесіді» від 6 ‘/, - 7% год. в е ч е ром, єсли хто через ошибку запрошеня не одержав.
— Зима другим наворотом. По острих моро
зах настала була в нослїднім тижни відлига, так що здавало ся, вже по зимі. В четвер при
міром над містом Мілець коло Тарнова перетя
гнула буря з громами і лисканками, явище рід
ко бачене в сїчни. Однак вчера зима повернула, вкрила землю сьвіжим снігом і огортає ціпким морозом.
— Пригода на зелїзкици. Дня 2. с. м. межи стацяями Козичі і Ямельна, на шляху Львів-Я- нів, вискочила із шин машина, віз службовий, три вози особові і два товарові вози мішаного поїзду. Причиною сеї пригоди був мороз... Мо
роз винен, що на гостинци здовж якого йдуть
