Ч. 235. Львів, середа, дня 19. жовтня (І. падолиста) 1905. Річник IX.
" Т Г - пЬ йі_Али 1 ’- ' У Ї Ї ^ Т Т Г і Т Г ' І'.Ч ІІТГаТДаГі"~Т і7 /Гщі1ДГі і,и' '' 'їіиУтТ12 т Л ^ айГ ?;^ - 2:^ ДДЕ===^ ^ ^ — ВХйЙ? ?Л
Передплата
■а «^УСЛАНА» виносить:
в Австриї:
п цілий рік . . . 20 кор ви пі в року . . . 10 кор
«г чверть року . . с кор ви місяць . . . 1’70 кор
За границею.
ви цілий рік . . 16 рублів або 36 франків ва вів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш мидосгв і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских «ьвяи
• О’І, год. пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедпипя »Руслана< під ч. V.
пл.Дом6ровского(Хорунщини).Еко- педипия місцева в А ґенциї Со- коловского в пасаліі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застереж ене, — Рекламацій неопечагані вільні від порта. — Оголош ена зви
чайні приймають ся по п ій 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по ЗО с. від стрічки.
„Нехай буде, як бувало!“
(5 нагоди виборчої реформи в галицнім сеймі)
в л и т п ш а п н н м х ь я а а н в м т г ^ д м ж м і
. II. І арапіхови і адмінїстрацийної ко
місиї не подобає ся домаганє на введене У-ої курні з загальним голосованєм, поза- як «тим не дає ся пошани для п о л і т и ч н о г о р о з у м у ;і с п р а в д і ш н ь о ї в а р т о с т і ! , анї дотеперішньої праці пу- бличної, а дає перевагу необразованій тон
ні над інтелігентною меншостю. Сама чи
слова сила ставить виспіє' синів понад їх родителїв, робітників понад хлібодавців, неосьвічеиих понад мудрцїв і така рс-нре- 'зентацпя не буде репрезентациєю всіх, а репрезентациєю крамних живел і то най
менше осьвічених. Система загальних, рі
вних виборів, сказано там дальше в звіті, не позваляє визначним індивідуам вибити ся на верх, а корисна лише для мірноги і є перепоною для визначних талантів.
При заведеню загальних виборів грозить небезпечність, що велика сіра маса, котрій не достає звичайно справдешнього політи
чного зрозуміня, висуне із шкодою для загальних інтересів свій класний інтерес.
Всюди, де ту систему, заведено, обнизив ся парламентарний нозем*.
Тимчясом д о сьі/л зроблений в :ів- стрийскій раді державшії, потверджує, що гам ще перед заведенєм У-ої куриї зан е
пав парламентаризм. Референт указує на Францию і Німеччину, в котрих нібито за для загального голосованя настали невід радні відносини і длятого відражує се вво
дити в Галичині. Він влагалї є противни
ком У-ої куриї загальної.
«В нашім краю, каже и. Ґарапіх, тим менше потрібне введене У-ої куриї, бо міску і сїльску курию наділено так щ е- д р о правом голосованя, що в деяких случаях ценз спадає майже до загального голосованя!«
Так само є п. Ґарапіх противником б е з і ю с е р е д н о г о г о л о с о в а н я . по- заяк широкі верстви виборців менше спо- сібні найти відповідну на посла личність, але легко зуміє означити тих з поміж себе, котрі потраплять д о б р и й в и б ір з р о б и т и . При великих просторах виборчих округів, при широко наслідком низького цензу ви
борчого виміренім виборчім праві, б а ж а н е є с т ь д в о с т е ї і е н н е г о л о с о в а н е , котре д і л а є, я к с и т о , що л и ш а є на в е р х а н а й ч і л ь н ї й ш е з е р н о (?).
Оно дає менше поля до пристрасної аґі- тациї, що не перебирає в способах, а ви
бори двостепенні відбувають ся звичайно спокійнійше, виборча боротьба буває мен
ше завзята*.
Комісия н е х о ч е також т а й н о г о г о л о с о в а н я , уважаючи єго гіршим як я-
в н е . «Тайне голосованє, каже референт, хоронить до певного степеня від в н і
ц і н и X ВII л н в і в — явне виробляє м у ж н у в і д в а г у ц и в і л ь н у * . Позанк комісия на и н т і, досяглїйші зміни, вимагані д-ром 0- лесницким, не може згодити ся, видає ся їй зміна явного голосованя на тайне над
то м а л о з н а ч н о ю , щоби переводити часткову реформу виборчої ординациї.
Таким способом відкидає комісия ви
магані реформи виборчі. ІІе хоче загаль
ного голосованя ані в цїлости, анї в V.
куриї, не хоче помножена мандатів анї ( х ) Недавно звіщали ми про поста
влене в галицкім сеймі т. зв. демократи
чним клюбом внесене про виборчу рефор
му і висловили про него свій погляд. Ллє н се внесене, хоч так умірковане, що рад
ше лицювало би найбільш консервативно
му, як демократичному клюбови, постигла і подібна доля, яка довела ся свого часу подібним внесеним послів С т а н і н ь с к о - г о і О л е с н и ц к о г о — єго відослано до адмінїстрацийної комісиї, мимо того, що було виразне домаганє на вибір окре
мої комісиї для виборчої реформи і то домаганє зовсім оправдане, бо для такі важної і досяглої справи годить ся покли
кати окрему комісию. Соймова більшість одначе оперла ся сему справедливому д о маганні і хотїла осолодити гірку долю сег' го внесена помноженєм адмінїстрацийної комісиї о чотирох нових членів, щоби тим способом сей апарат зробити ще тяжілим і неспосібнїйшим до скорої иолагоди справи.
Яка доля постигне се внесене в адмі- нїстрацийній комісиї, можна вже здогаду
вати ся після того, що она зробила з по дібнимп внесеними ші. Стапіньекого і др.
Олесницкого. Звіт про се внесене давно вже був виготовив н. Ґ а р а п і х після вп- пробованої рецепти пок. Ґрохольского: не
хай буде, як бувало, одначе отягав ся з предложенєм соймови як раз в хвилі, коли в цілій монархії окликом стала ви
борча реформа в напрямі загального, рі
вного і тайного голосованя. Наостанку на брала комісия відваги і внесла сей звіт п Ґарапіха до сойму, але відтак відослано его знов до комісиї з порученєм, щоби комісия разом представила справу про всі три внесена виборчі, отже з того можна вже наперед здогадувати ся, що стане ся також з внесенєм демократичного клюбу.
Цікаво отже буде послухати розумо- ваня виведеного в тім звіті про виборчу реформу адмінїстрацийною комісиею, а властиво єї референтом п. Ґ а р а п іх о м.
Внесене п. С т а п і н ь е к о г о на заве
дене безпосередних, загальних, рівних ви- боїіів до сойму збуває комісия дуже ко
ротко, иозаяк така реформа довела би. на еї думку, до «перевороту, у високім сте- пени небезпечного для спокою і для пра
вильного розвитку краю*.
Внесене д-ра О л е с н и ц к о г о , не сягає так далеко, не домагає ся цілковитої реформи нинішньої виборчої ординациї, а бажає лише в в е д е н я V. к у р и ї з а г а л ь н о ї , в котрій кождий власновільний горожанин по скінченю 24-го року житя мав би право безпосцредно вибирати так в тій куриї, як і в IV. куриї (менших посї лостий) а крім того вимагає з м і н и с п о с о б у г о л о с о в а н я я в н о г о н а тай - н е і збільшена числа сїльскої куриї о 4 послів і помножена числа членів кр. Ви
ділу о одного, вибираного послами V.
куриї.
тайних і безпосередних виборів, одним словам, н е х о ч е н і я к о ї в и б о р ч о ї р е ф о р м и.
«ТІ р и й д е м о ж е (!) в б у д у ч ч и н ї х в и л я , в котрій соймова більшість вва
жати ме потрібним, і для добра краю ко
рисним, приступити до реформи виборчої ординациї, чи то через зміну і перетворе
не нинїніних курий на р е п р е з е н т а ції ю к о р її ор а ц и й (!) р іж н о г о р о д а, то через приміненє стеиенної або пропор- циональної репрезентацій, чи иншим ейо- собом. Т а х в и л я щ е н е н а д і й ш л а — а в і д н о с и н и н е д о т о г о ! *
«Соймова більшість, каже наостанку п. Ґарапіх, завдячує свій вибір нині обо- вязуючій системі, і з с у п о к о є м т а в д о в о л е н е м (!) може споглядати на свою 40-лїтну діяльність*, отже для того не треба ніякої реформи. «Нехай буде, як бувало*, то премудра ■ засада адмінїстра
цийної комісиї і сеймової більшості!, котра постигне імовірно також виесенє демокра
тичного клюбу. 4
Конституция в Роснї.
Від вів столїтя бажаний і виборюваний державний устрій, за який перейшло стілько терпінь, проляло ся стілько крови, а навіть цар- скі голови падали жертвою — здобула остаточно маса, осягнув зорганізований, загальний страйк, В Роси! надано конституцию. Прямо вірити не хоче ся тим словам, хотяй вістка потверджує ся з кількох сторін. Єще вчера надійшла до П а
рижа телеграма з Льондону з донесенєм, що цар приняв ліберальну програму, іменував Віто- го президентом кабінету і надав державній думі законодатну власть. Всі верстви населена є у- правнені до виборів до думи. Наглі суди ста
нуть знесені всюда. Дотичний маніфест появить ся ще нині.
Виданий вчера в полуднє урядовий кому- нїкат петербурскої телеграфічної аґенциї зву
чить: Нині вечером появить ся царский м ані
фест, іменуючий ґр. Вітого президентом міні
стрів з задачию зєдиненя державних функций.
Надто маніфест оголосить надане горожаньских свобід, признане державній думі законодатної власті! і розширене виборчого права до держ ав
ної думи.
Конституция прийшла майже нагло — не
надійно, а прийшла головно завдяки Вітому.
Вправ дї мова фактів була найсильнїйша за всі аргументи, однак Віте був тим чоловіком на царскім дворі, який зумів витягнути з них кон- секвенциї і відповідно представити їх цареви. До послїдної хвилі можні в окруженю царя реак- ционїсти обстоювали за автократизмом, иокли- куючись на него, як на одиноку форму правлї- ня, згідну з духом «руес-кого народа». Однак Віте не переставав виказувати, що автократизм є тілько жерелом вічного роздратована серед росийскої суспільності!, запорою культурного розвою, засиплюванєм народних дрімучих сил, а дальше треванє при нїм забагрить кровію цілу країну та підорне основи істноваия суспільно- сти. Факти стверджували віщі слова Вітого.
Страйк зелїзничого персоналю, єго карність
орґанїзация виявили »русского народного духа»
цілком відмінного, чим єго доси нредставлюва- но, а коли і фінляндскі зелїзницї застрайкували, так що і Петербург став відтятий від сьвіта, коли полумінь революциї обхопила майже всї міста центральної Росиї і України, кола держ ав
ні урядники завісили свої чинности, а війско почало відмовлювати послуху команді стріляти против товпи — тоді сам Трепов дорадив царе- ви, що дальшими репресаліями годї іти против мілїонів і треба вволити волі народа.
Серед теперішних відносин тяж ко спуска
ти ся на вісти з Росиї що до розмірів револю
циї, бо як з одної сторони всякі телеграми під
лягають контролі власти, поминувши вже се, що богато телєґрафічних ліній не функционуе, так з другої сторони курсує богато непотвер- джепих поголосок. І так доносять приватно з Одеси, що залога фльоти Чорного моря мала збунтувати ся по від'їзді до Малої Азиї; вимор
дувала офіцерів і вернула до Севастополя під революцийною фляґою. — В Одесї прийшло до величезної бійки з війском, в яких лягло звиш 200 убитих; а вдруге тілько є ранених. Б арика
ди козаки здобули доперва під вечір. На Кав
казі розгоріло ся повстане наново. В Київі при
ходить до частих бійок з війском, яке окружи- ло університет, стереже редакциї »Кієвлянїн-а<
і державних будинків та патролюе в місті. В Харкові заряд міста узнав ся перманентним і ухвалив завести міску мілїцию, в Полтаві прий
шло до задирок з війском. Також в Ридзї і Ре- влю прийшло до кровавих подій; зрабовано м а
газини з оружєм. З Гельзінґфорсу телеграфу
ють, що всі місцевости, крім ґарнїзонових в ру
ках повстанців. Революционісти увязнили місце
ві власти. В Петербурзі відбуло ся вчера віче при участи 40.000 осіб. По виголошеню револю цийних промов, відспівано похоронний марш дп- настиї Романових. По полудни відбуло ся засї- дане міскої ради, де явило ся ЗО робітничих делеґаций з жаданями сповненя їх політичних постулятів. У провідника стоваришеня адвокатів явило ся чотирох офіцирів, які висказали б аж а
не, щобії їх підпомагано при організацій свобо
долюбного руху в армії. Взагалі урядники і офі- цири являють ся на народних зборах в мунду- рах і ідуть рука в руку зі студентами і провід
никами революцийної аґітациї.
Москва ще дальше відтята від сьвіта.
Царский маніфест, який оголошує нинішня телеграма петербурскої телеграфічної аґенциї, зачинає ся ось яким вступом: Ми, Микола II, з Божої ласки цар-самодержець всеї Росиї іт . д.
оголошуємо всім нашим підданим, що слідує:
Нееунокої і забуреня в наших столицях і в бо
гато иншвх місцевостях нашої держави напов
нюють наше серце великим і тяжким болем.
Щ астє росийского володаря є нерозлучне зі ща- стєм люду, а терпіне люду є терпінєм володаря.
З теперішних рухів може вийти народний роз- стрій, небезпечйість для незрушности і єдности нашої держани. Тяжачий на нашім монаршім післанництві великий обовязок склонюе нас до ужитя всяких сил і власти, щоби приспішити конець тих небезпечних для держави несупокоїв.
Розказую дотичним властям починити кроки до усуненя безпосередних проявів несупокою і розрухів і до береженя спокійного населеня, дбалого про сповНюваиє в спокою своїх обовяз- ків. Щоби успішно здійснити средства, ведучі до успокоеня публичпого житя, ми признали не
обхідним надати чинностям найвисщих властиіі одноцїльний напрям.
Отже накладаємо на наше правительство обовязок сповненя слідуючої нашої незмінної волі:
1) Належить дати населеню н е п о х и т н і п і д с т а в и г о р о ж а н ь с к и х п р а в , о п е р- т и, х н а с п р а в ж н і й н е т и к а л ь п о с т и о с о б и , с в о б о д і в і р о і с п о в і д а н я і с л о в а , с в о б о д і с т о в а р и ш е н я і з б о р і в .
2) Належить понередно вже заряджені ви
бори до державної думи, о скілько короткість часу аж до скликана думи позволить, р о з ш и- р и т и н а т і к л я с и н а с е л е н я , я к і є з о-
В С І М В И К Л Ю Ч Є Н І
т е п е р ВІД в и б о р ч о ; г о п р а в а і покликати ті кляси до участи в думі, при чім р о з в и н е н е з а с а д и з а г а л ь н о г о п р а в а г о л о с о в а в я полишає ся до управильненя новому закон.одатному тїлови.
3) Належить поставити безусліну засаду,
що без иризволу державної думи жадний закон не може узискати обовязуючої сили і що ви- бранцям народа має бути заґварантована дійсна участь в контролі лєґальности дїланя наших властий.
Звертаємо ся до усіх вірних сипів Росиї, щоби памятаючи на свої обовязки зглядом віт- чини, причинили ся до усмиреня теперішних розрухів і спільно з нами ужили всіх своїх сил до привернена вітчинї спокою і порядку.
Дано в Петергофі д. 17(30) жовтня 1905, за нашого правлїня року 11. Микола.
Борба за університет.
(Італїйскі студенти в Австриї за італїііским у н і
верситетом в Тривсті).
(Конець).
Правникам, які є лишень тоді дійсно обра- зовані, коли вони нинішні правничі, політичні і социяльні теориї можуть використувати поак- тично, дає Триєст богато нагоди до успішних вправ. В Триєстї є: Висший краєвий суд; суд в справах морских; промисловий суд, котрого за сноване є вже давно проектоване і котрий ве- бавом буде таки отворений; дипльоматичний ар
хів, про який вже була бесіда; сойм і виділ кра
євий; статистично-анаґрафічний уряд; заведенє поправи, робітничі доми для підупалої і опуще ной молодїжа а недалеко від того великі доми вихованя; бюро посередництва праці, через котре в 1902/03 р. 4032 робітників дістали роботу; иу- блична адмінїстрация Триєсту, яка є взірцева, відповідна новочасним жаданим і має знамени
ту санітарну службу; окреме міске бюро для малих помешкань і людових нічлігів і т. п.
Торговая і промисл піднесли ся в Триєстї несподівано. Треба лишень згадати, що Триєст се найбільше торговельне місто на цілім адрий- скім морі і що при кінцп 1902 р. було в Три
єстї 6374 реєстрованих промислових підприємств і 1-2 промислових товариств, між тими 3 з осібно зорганізованими касйЯй для хорих.
В Триєстї бачить отже иравник, як ті всі теориї, яких він виучив ся з книжок, переносить ся в дійсне житє, через що єго ум формально змушуєсь до глубших студий.
Але і для науки медицини і фільософії є Триєст дуже відповідне місто. На доказ того наводимо крім висіле згаданих заведень єще і ті: Міский шпиталь з клінікою для положннць і домом для умислово хорих є одним з найліп
ших в цілій монархії; в нїм знаходять ся вели
ка бібліотека, анатомічний інститут з 38 ліка
рями, і понад 210 обслугами хорих; підчас нор
мальних відносин знаходить ся в шпитали 1083 ліжок; єго річний білянс виносить 1,200.000 К;
шпиталь св. Мариї Магдалини для заразливих недуг; вибудований після найновійших терапев
тичних условій (павільони), з 4 лікарями; шпи
таль для дїтий з 5 лікарями; шпиталь для хро нічно хорих; жидівский шпиталь; шпиталь для занятих при морі; дім для умислово хорих, я- кого вибудоване буде незадовго скінчене; „8о- сіеіа йеііа Ро1іашЬи1апга“ (амбулятория) з 24 лі
карями, товариство „І»еа“ з 14 лікарями, рятун
кове товариство і много приватних лїчнпчпх за ведень; хемічна і бактериольоґічна ляборатория;
ботанічний міский город; зоольоґічне заведенє і аквария; астрономічна вежа, заосмотрена в най- новійші апарати і інструменти, котрої управа знаходить ся в руках великих учених; два ар
сенали і инші менше значні заведеня; в най- блпзшім окруженю знамениті музеї Аквілея, Па- ренца і Поля.
З виспіє наведеного виходить отже, що дійсно ніяке инше італїйске місто в Австриї так не надаєсь на місце іДалїйского університету як Триєст. З повним правом можемо запитати ся, кілько і які учительскі сили прийшли би на наш університет, коли би єго засновано в місточку, яке навіть не задоволяє культурних потреб уче- ників середної школи?
Що до фінансової квестиї, яка повстає при заснованю університету, то Триєст дав би тоті користи: Громада Триєст Має вже готовий бу
динок для університету; віддає шкільній управі для цілий упїверситетских свої інститути (шпи
талі, бібліотеки); визначує яко річний даток для
університету 10.000 К; крім того много італїй- ских громад призначило на ту ціль датки; вже тепер є фонд для італїйского університету в Три есті, зібраний від громад і приватних осіб, який виносить 88.386 К:
Коли отже дійсно так є, що тзперішна су
спільність потребує людий, які побіч своїх тео
ретичних відомостий знали би практичне житє
•і мали широкий сьвітогляд і коли в нинїшних часах університет, який складає ся з бібліотеки і кілька катедр в малім провінциональнім місті не може відповідати потребам народа то до
кладно наведені факти виказують, що австрий- ским Італійцям лишень університет в Триєстї може запевнити культуру і поступ. Навпаки іта- лїйский університет в иншім австрийскім місті' 'заснований не стягне анї здібних учптельских сил анї достаточного числа слухачів і не ося
гнув би ніколи своєї цїли.
Говорить ся, що Італійці хочуть ужити тої інституциї яко політичного оружия. Які отже национальні бажаня можуть мати Італійці в Ав
стриї, де вони відносно в так малій скількости стоять супротив инших народностий.
Дальше оповідають, що Триєст не надаєсь на місце заснована університету через свій етнографічний склад. Про се най говорить с та
тистика:
Після спису людности з 1900/901 р. було в Триєстї всіх жителів 178.599. З тих звиж 140.000 Італійців, 24.679 Словінців, 8880 Німців, а на решту складались инші народности. Коли розважить ся, що з тих 24.679 Словінців лишень 5017 мешкає в властивім місті', то мусить ся признати, що Триєсть, який вже зі своєю околи
цею є італїйске місто, тим більше є таке, коли має ся на увазі лишень властиве місто, де Іта
лійців є 90’2 процент.
Треба тільки зважити се, іцо Відень, де є виключно нїмецкі школи, не має навіть 90 проц.
Німців, у Берні, де є нїмецка техніка, є лишень 69 процент Німців, в Чернівцях, де є нїмецкий університет, є лишень 50 процент Німців, а в Празі', де є дві нїмецкі висілі школи, є Німців всього 16 проц. і т. д. •
Тому звертаємо ся з надією — яку дає нам наш молодий вік, можливої побіди справед
ливості! до тих, що мають розум і серце, хотяй би о.чи належали до якої небудь народности, щоби вони, яко посли в віденьскім парламенті' через своє вотум, яко заступлені в нарляментї горожани волею свого щирого переконаня впли
вали, щоби вже раз австрийскі Італійці' здобули собі університет в Триєстї а не деінде.
За італїйских студентів в Австриї: Аіеззап- Лго Рисіап, Зраіаіо (Баїтагіа). Магіо Сіия, Тгіезіе.
Идо Реіііз, Согіхіа (Ргіиіі). Оііиіего Ропіз, Саро- ііізігіа (Ізігіа). Магіо 8соІопі, Тгепіо (Тгепііпо).
— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ!. При зм іні місяця про
сі мо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядно о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.
Н о в и н к п.
- Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Йоіла;
римо-кат.: В сіх Святих. — В ч е т в е р : руско- кат.: Артемія вмуч.; римо-кат.: День задушний.
— Віче австрийских католиків—
як ми вже доносили — відбуде ся в днях від 18. до 22.
падолиста у Відни в отсїм порядку: В суботу 18.
падолиста буде в т. зв. «Киг.чаї у»' міста Відня торжественне отворенє віча, причім представи
телї віденьскої диєцезиї і м. Відня привнтають зібраних. Вечером того дня друге зібране, на я- кім будуть промовляти представителї всіх по
одиноких диєцезий. В неділю 19. падолиста о 9.
год. рано торжественне богослуженє в катедрі св. Стефана. О 11. год. перед полуднем в салі катол. Союза челядників буде перше засїданє, па якім між книгами посол проф. Барвіньский виголосить відчит про відносини школи до ро- дительского дому. По Лолудни друге засїданє. Ве
чером в людовій гали нового ратуша будуть торжественні збори Товариства св. Бонїфатяя.
Крім того відбудуть ея того дня: конференция провідників Груд католицкого союза унїверситет- ского і союза челядників. В понеділок 20. падо
листа о 7. год, рано в церкві Капуцинів панахи
да за помершнх учасників всіх давнїйших като- лицких віч, а потім трете засїданє в «ЗорЬіеп-
✓
о
— Розмова з капітаном ґр. Шептицким.
Один із співробітників Хеие і’г. Ргеззе розмовляв з ка
пітаном ґр. Шептицким, по єго повороті до Ві
дня. Капітан ґр. Шептицкий дуже хвалив хоро
брість росийских вояків, а особливо їх витрева- лість на труди. Про головних командантів ро- сийскої армії висказав ся трохи здержано. Куро- паткин робив на него вражінє розумного чолові
ка, котрий знав, що хоче. Однако у війні рішає нераз більше щастє як спосібність вожда; вояки дуже Куропаткина любили Лїневич, то старий вояк і дуже люблений всїми: офіцирами і воя
ками. Не називають єго инакше як «батько».
Ґр. Шептицкий був 19 місяців на поли війни, а 21 разів в огни. Коли свого часу уважали єго погибшпм по битві під Мукденом, тоді був він на крайнім лівім крилі в армії ґен. Рененкампфа.
Той відділ пережив печувані труди, відбуваючи в часі зими марші в горах, де нераз навіть чу
жі атташе мусїли цілими д іями іти пішки, бо коні не могли наспіти В битві під Ляояном був ґр. Шептицкий приділений до росийского кор
пуса під ґен. Івановом, відтак до 17. корпуса ґен. Рененкампфа, де перебув до кінця війни.
В своїй розмові підніс ще ґр. Шептицкий, що цар для відзначена австрийских кійскових атта
ше, приймив їх на авдиєнциї перших, а рідтак аж принимав представителїв армій других держав.
— Вісти з закордонної України.
Уїздний зїзд заіе». Сьвяточні збори будуть о 7. год. вечер в
тім самім льокали. Надто будуть того дня засї даня: катол. Союза Хреста з рефератом про алькоголїзм, Союза добродійності!, конференция державного Союза христ. союзів робітничих і єбори єрусалимских путників, яких почетним предсїдателем мають вибрати Є. Е. Митрополи
та Шентицкого. Ві второк 21. падолиста соборна служба Божа в церкві Редемптористів з пропові- дию о. Юрия Фрайнда, потім засїданє в Зоріїіеп- заіе, а вечером сьвяточне засїданє.
Учасником віча може бути кождий мужчи
на, котрий є членом якої небудь католицкої ор- ґанїзациї. Карта вступу коштує 2 К На сьвято
чні зібраня можна набувати сидячі місця по З, 2 і 1 К. Для пань призначено обмежене число місць в льожах і на ґалєриї по 2 К. Письма і грошеві пересилки належить адресувати до кан- целяриї віча (Капгіеі без КаВіоІікепІа^ез, \¥іеп,
І,Васкегзігаз,е Иг. 14) і там належить вже нині замовляти звіт з віча (2 К). Окремий комітет зелїзничий і кватерунковий займає ся приміще- нєм замісцевих вічевиків. Замовлена що до ме
шкань належить посилати вчасно на руки того і комітету (1, Васкегзігаззе Иг. 14).
— Політичне в че в Дрогобичи
відбуло ся ДНЯ 23. жовтня при участи поверх двох тисяч осіб.
Політичний реферат мав адв. др. Стахура, по
чім про шкільні справи реферував о. Мих. Ба- і
чиньский. По ширшій дискусиї віче ухвалило земский в Кобиляках — як пише «Правитель- одноголосно ряд резолюций: з жаданєм загаль- ственньїй В'Ьстникть» — узнавши конечну гю- ного голосованя, строгого караня надужить у- требу корінної реформи нинїшної народної шко- рядників при виборах, щоби вільно було нибор- лн, ухвалив звернутись
д оправительства з д о цям переглядати в староствах спис виборців, маганєм, щоби
о н озавело в народних школах щоби впасти скоро полагоджували виборчі про- виклад в україньскій мові, дальше — щоби роз- тести. В шкільних справах ухвалено жадане до ширило компетенцию шкільних рад («училище- правительства: .щоби Русини могли у всіх піко- вьіхгь сов'Ьтоюь», передавши земству рішане про лах побирати науку н рідній мов', зміни осно- напрям шкільництва з правом для земских ку- вного закона з 22. червня 1867. р., поділу кр. раторів шкіл брати участь в шкільних радах з ради шкільної на руску і польску, отвореня ру- голосом рішаючим. Московский дневник „Русскія скої ґімназиї в Дрогобичи, а'тим часом утворена В'Ьдомост’Ь" (ч. 265 з 9. ст. ст. жовтня, доно- рускої паралєльки при польовій ґімназиї в Дро- сить: „Невдовзі відбуде ся в університеті в Мо- гобичи, основаня руског.і університету у Львові, скві віче студент.в і краінцїгі, на котрім мають
зорґанїзованя народних шкіл в дрогобицкім по- виголоситись реферати; 1) ґенеза руху за авто- __ _____
віті в 28 місцевостях, де їх нема, отвореня ру- номні права А країни. 2) Росийска суспільність, а !3 житєписями. Хоч О г л я д доволі значно спра- ских ґімназий в Бережанах, Цамборі і Сокали. боротьба за автономію України. 3) Националь-1 злений і перероблений, а так само і деякі жи
.«л ППІІ І ППІІОІ'ПІІ І, II Г» II ОТ СТії \\лп'хїіії Мотміпп. І /• ' Т Т Т ч —
кім параді. — відповів Кляйґельс. «Брешеш —- гукнув Драґоміров — не маєш при собі кнута!»
По тім епізоді Драґоміров поїхав до царя і пред
ставив єму цілу справу без обиняків.
— Ідома комашня Один місионар в централь
ній Африці пише ц каві річи про те, як старан
но полюють туземцї мурпни на комашшо. Одно
го вечера він завважив 6 або 7 неґрів, котрі зігнувшись лазили по землі і дуже швидко но
сили раз за разом руку від землі до рота. Над сею ґрупою він побачив якусь білу хмарку, ко
тру він з ночатку приняв був за сніг, але та хмара щораз піднимала ся до гори. В дїйсности, та хмара складала ся з білої комашки, котра як раз в ту пору року мала крила. Неґри зби
рали тих, що лазили п« землі і їли їх цілими жменями, не завдаючи собі навіть труду по
обривати у них крила. Вони вишукали собі га р не місце поблизу великих комашкових куч, з котрих комашки вилазили цілими тисячами, щоби відправити свою воздушню прогульну. Уся поверховість землі кишіла від тої комашні, ко
тра є досить великою: 1 до Р /2 сентиметра завдовшки. Для муринів та комашня є найбіль
шими ласощами, полюючи на неї, вони виявля
ють богато енерґії, котрою взагалі мурини не можуть похвалити ся.
Наука, штука, література
—- Виїмки з народної літератури україньско- рускої
XIX
віку.Для вистих кляс середних шкіл уложив Олександер Барвіньский. Насть 1. Четвер
те поправне видане. Ціна 3 корони. У Львові 1905. Накладом кр. фонду. Стор. ЬХХІ 326.
Сей підручник одобрений ц к. Радою шк. кр.
на засїдашо дня 28. жовтня с. р. до ужитку в галицких школах середних. Обнимає О г л я д н о в о ї д о б и н а р о д н о ї л і т е р а т у р и укр,- рускої до 60-их років в части перероблений і справлений відповідно сучасному станови науки і потребам інколи, а відтак вибір з літератури
Вкінци віче запротестувало проти польскої мо- ний і цензурний гнет на Україні. 4) М артиро-|Т6ПИСИ (іменно житєпись Ш евченка), можна буде ви внкладної в народних школах на передмі- льоґія борців за автономію України. 5) Сучасні
стях Дрогобича, висказало подяку руским по- сторонництва на Україні". Се вже пятий унївер- слам соймовим і зажадало опозицийної тактики ситет в Росиї, де (нри участи також не студен- від послів до державної ради. тів) видвигає ся справу україньску і ухвалює ся
— Віче державних урядників у Львові
відбуло резолюцій. Як відомо, перше таке віче було в ся в неділю по полудни в ратушевій салі в спра-
побіч сего нового виданя уживати і попередного.
— 3«ііа1 ЗІошіагізкі місячник, який виходить в Кракові під редакциєю д ра Феликса Коне
чного, містить в числі 10. за жовтень с. р. оте!
статі: Пропаґанда згоди з Росиєю, нап. Ф. Ко
нечний. — Засїданє Славяньского клюбу в Кра
кові з нагоди вересневого з'їзду земств в Мос
кві. — 3 істориї москвофільства в Галичині, написав Олекс. Барвіньский. — Україньске віче в Петербурзі, нап. Богд. Лепкий. — Кореспон- денция з Петербурга, нап. Ст. Вроньский. — нову Перегляд славяньскої праси: з праси: рускої посьвя- '
Петербурзї друге в Одесі, трете в Харкові, че- тверте в Київі, в четвер минулого тижн
— Вісти з півн Америки. Стан каси »Руского народного Союза* з кінцем вересня с. р. вино
сив 19.О28'02 долярів. — Посьвяченє угольного каміня під церкву в Монесен, ГЬ. відбуло ся 29.
жовтня, а дня 21 ж о в т ії носі.зичено ві підвисшеня активального додатку до відень-
скої стопи. На вічу були присутні намісник ґр.
ГГотоцкий, президент висій кр. суду др. Тхорж- ницкий, віцепрезидент скарбової дирекциї др.
Коритовский, віцепрезидент' висшого кр. суду др. Дилєвский, радник двора Залєекпй і ин. На
ради отворив радник двора ІІивоцкий, почім ви- церкву в РеекзкіІІ, N. V. — В Пітсбурґу голосив дотичний реферат ревідеііт дирекциї до- чено дня 29. жовтня руский цвинтар,
мен і лісів Найсер, та ііредложив, аби львівскі — Конкурси на стипендиї оголосив Інститут держанні урядники внесли петициї до правитель- „Народного Дому" у Львові, на: стинендию ім. цї- ства і до парламенту. До внесеня петициї віче саря Франц Йосифа в квоті 309*70 К для ака- вибрало радника двора Пивоцкого, ради, суду демиків; 2 стипендийні запомоги бл. я. Деодора Гавзера, директора Холодецкого і п. Найсера. Лукашевского по 200 К для академиків; сти- Дальше промовляли проф. Ґломбіньекий і п. А. пендийну запомогу ім. бл. п. Ник. Панковича в Будзиновский, а потім забрав голос намісник квоті 120 К для учеників середних шкіл; сти- ґр. Потоцкий. Зазначивши на вступі, що при- нендию з фундації! бл. п. о. Ів. Васильковского сутність шефів ріжних дикастерий є доказом, в квоті 80 К для учеників всіх шкіл і академії-
росиискої, ческоі. словацкої,
СЛОВІНЬСКОІ,хор- вацкої, Босий і Герцеґовини, сербскої і болгар- скої. — Рецензиї і звіти з творів: Др. Кирило Трильовский: „Национальний рух на Руси а Сі
чи"; А. В. Стороженко: »Стефан Баторий і днї- провскі козаки». — Хроніка.
Т елеграм и
що залежить їм на полшіпеню долі урядників, заявив, що на своїм становиску дбає в першій мірі про те, аби відчиненим єму урядникам по
водило ся добре, щоби успішно могли сповняти службу. Дальше радив намісник завязати това
риство самопомочі!, а иравительство поможе єму
ків;
стиіі. запомогу бл. п. Петра Целевича в кво
ті 200 К для академиків; 2 стипендиї ім. бл. п.
Льва Мацїлиньского в квоті 110 і 100 К для у- чеників середних шкіл: 2 стииенд. запомоги ім.
„Неназваного" по 300 К для студентів фільосо- фії. Поданя о ті всі стипендії! належать вноси- здїйснити свою місию. Вкінци заявив намісник, ти через дотичні шкільні власті! до дня 30. па
що зібрані не повинні вязати ся ' присутностию долиста с. р. (За Віїстник-ом «Народного Дома»
своїх шефів і повинні перевести ширшу диску-; ч. 9 з 1905. р.).
сню над своїми жаданими. Промову намісника
— Дрібні вісти.Почтові складніші із звичай
ним кругом дїланя створено в Внжнянах коло нряняло віче довготревалими оплесками. Однак
крім п. Лаского вже ніхто з присутннх не про
мовляв, тому радник двора Пивоцкйй подякував намісникові! за щирі слова і прихильне єго ста- новиско в справі полїншєня добробиту урядників і замкнув зб ори .
— | Ґенерал Драґомиров, бувший ґенерал-ґу-‘
бернатор київский і колишній директор воєнної
і — 3 житя пок. ґен. Драґомі )ова.Пок 'Драґо- академії петербурскої, оден з найвизначнїйших' міров мав за царя Александра III. великий вплив, війскових письменників, умер в 75-ім році житя, і котрий вельми змалів по вступленю на престол в Конотопах, своїй маєтности, в Чернигівщинї, Миколи II. Драґоміров погорджував інтриґами
Курович і в Вєпіпи коло Андрпхона. — Заг. з б о ри «Народного Дому» у Львові будуть 26. гру
дня.
Всячина.
Покійник був родом Українець і відносив ся вельми прихильно до україньского народного і літературного руху, та приятелював з визначнїй- шимп україньскими ученими і письменниками.
Визначав ся він великою чеснотою характеру і був противником всякого полїцийного і адміні
стративного гнобленії і задля того не любило єго петербурске окруженє царске, проти котрого мав він відвагу навіть самому цяреви написати нераз остре слово. Єго остра критика воєнних операций в росийско-япаньскій війні звертала загальну увагу на себе і колиб не тяж ка недуга, яка єго мучила в останнпх часах, певно булиб єго покликали до проводу росийркої армії. З а єго ґенерал ґубернаторства полекшала була та
кож значно цензура на Україні і в тім часі по
які рознаношили ся за часів царя Наколи, а пе
редовсім не крив своєї погорди супроти Плєво- вого і Кляйґельса задлятого, т о з війска зро
били полїцийвих посїпаків. Коли Кляйґельс ри- єднав у Миколи безпосередніш розказ, аби Дра
ґоміров вислав війско проти „бунтівників" в Ки
їві, Драґоміров заалярмував в ночи залогу і роз
бив табор на торговиці!. Рано казав війску по
вернути до касарень і вислав до царя оттаку депешу: «Ціле війско змобілїзоване. Виступило ва воєнній стопі. Ворога не стрітпло. Я при- казав вернути до кошар. Кошти 128.°00 рублів".
Цар Микола, загнїваниіі, покликів сейчас Драґо- мірова до Петербурга. На нитербурскім двірци ждав на него ґен. Кляйґельс, низшпй ранґою,
Іомусь не вбраний в па явило ся чимало україпьских видань. Зем ля єму І радний мундур?" — крикнув до него Драґомі-
але заушник царя.
пером! ров. -— «Алеж ексцелєнцпє! прецінь я є в вели-
з дня 31. жовтня 1905.
Підгайцї.
При доповняючім виборі посла з V курні до державної ради голосувало ту 172 виборців. З того дістав ради. Вєршховский 103 гол., а др. Окуневский 69.
Станиславів. До І 1/» год. по пол. дістав др.
Окуневский 104 голоси, а ради. Вєршховский 150.
Станиславів.
В цілім виборчім окрузі одер
жав ради. Вєршховский 673 голосів, а др. Оку
невский 416. Послом вибраний радник оуду В є р ш х о в с к и й з Галича.
Будапешт.
