М. 160. Львів, вівторок дня 25. липня (7. серпня) 1906. Річник
X.
Передплата
*РУ СЛАНА» виносить:
в Аветриї:
на цїлии рік .. .. . 20 кор.
л а пів року . .. 10 кйр на лверть раку .. 5 кор.
А*, місяць . . 1’70 кор.
За границею:
цїлкй рік . 16 рублів або 36 франків ми пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очи і. душу ми вирвеш: а не вовьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — З Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевича.
Вихвдкть у Львові що дна крім неділь і руских сьвят о о'Іа год. пополудня.
Редакцнл, адміиїстрация ; і(
експедиция «Руслана» <іпд:
ч. 1. пл. Двмбровского (Х о р у ік ! щнии). Експедиция місцева~
в Аґенциї Соколовского в ' пасажі Гжвсмана. \
Рукописи звертає сялише вапопередне застережене,—
Реклямациї неонечатанів вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім* 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесена но ЗО сот.
від стрічки.
х»~^.’~А.Чіиииіиг^ « ^ — I I — І 1 — ДО— М—'
Нові змаганя до зміни виборчої реформи.
( х ) Ледкн довершила виборча комі
сия з великим трудом і з немалими кло
потами і перепонами р’оздїлу округів ви
борчих а вже виринули нові змаганя до зміни виборчої реформи. Найперше ио- нвили сн голоси про се в півурндовім Рга§ег Та^еЬІаН і в ВоЬегаі-ї, а за ними обізвав ся віденьский консервативний Уа- іегіапсі. Знаменна статя в сїм дневнику вийшла, як запевняє редакция, з поваж
них кругів парламентарних. Ось що пише в сій справі Уаіегіагкі.
»Безуслівними прихильниками рівно
го права виборчого, на основі котрого кождий виборець без огляду на єго обо- вязки для держави й суспільності! має лише оден голос, є властиво лише со- цинлісти. Спершу піддержували засаду рівноі’о права виборчого також Чехи і Словінці, позаяк сподївали ся здїйсненєм такої засади здобути більше число ман
датів. Одначе тепер, коли при розділі мандатів на поодинокі краї не придержу
вано ся строго сеї засади, остигло та
кож їх первісне одушевленє для неї.
»Найревнїйшими прихильниками за
сади рівності! виборчого права є поміж иніиими сторонництвами ще лише анти
семіти, коли тимчасом нїмецкий центр, Поляки, вірноконституцийна і февдальна шляхта, значна часть нїмецких людовцїв і поступовців згодила би ся радо на
Болгари про Русинів.
Болгарский дневник »Дневникгь«, ви
даваний в Софії, подав про национально- культурні змаганя галицких Русинів шир
шу статю п. з. >РуСинитЬ«, котру пере
даємо тут перекладом.
>ГІро Русинів або Малорусів чи Україно-русів, пише >Дневникгь«, в нашій периодичній пресі майже нічого не зга дує ся, а все то таки є славяньский на
рід 25 мілїоновий (редакция не мала оче
видно вислїду новійшої переписи — Р е д . Р V с л.), що живе в Україні, на Поділю, в Галичині і Буковині, в Карпатах по обох боках галнцкої і угорскої границі.
Нарід з віковою культурою, з окремою мовою і літературою, нарід, котрий має своїх учених мужів, своїх поетів, пись
менників, художників і все те, чого ви
магає ся від культурного народу. Пере
п л ю р а л ь н у с и с т е м у . На основі сеї системи одержав би другий голос кождий горожанин, що займає ся якимсь самостійним промислом, або має недви- жииу власність, наостанку і такий, у ко
трого можна припустити висший смисл політичний на основі єго інтелїґенциї або на основі єго становища
»Колиб отже антисеміти, додає на
останку Уаіегіапсі, опирали ся рішучо при виборчій реформі з рівним правом голосованя, то можна би вволити їх до- маганю і завести рівне право голосованя у Відні! і долішній Аветриї а навіть в стирийских містах і промислових оселях, а в инишх краях заведено би плюральну систему.«
Замітно, що сими днями в тім самім напрямі висловив ся також віденьский доиисуватель Огіепйік а Рогпап8к-ого і запевняв, що за сею системою буде біль
шість виборчої комісиї а також нрави- тельство є прихильне <*їй гадці Можна отже сподївати ся, що виборча комісия, зібравши ся знов на заеїданя 11. вересня, буде видівнею горячих вересправ поміж прихильниками т. з. рівного права вибор
чого а плюральної системи. Окрім сего і постанови що до чистоти виборів або так звані технічні способи переведена ви
борів викличуть горячі розправи в комі
сиї і чималі трудности.
Із сего межна здогадувати ся, що виборча комісия не упорає ся з рефор
мою в борчою скорше як перед кінцем вересня.
Відтак наміряє спільне правитель- ство скликати делєґациї, щоби ухвалили важна часть того народу живе під ро- сийскою владою і там, на сором Сла- вяньству, в национальних відносинах є засуджений на вічне мовчанє (статя була писана ще перед вибором держ. думи — Ред. Русл.). До польского гюветаня в 1863 р. национальне положенє на Укра
їні було зносне, одначе вслід за тим, з мраки сего гюветаня, зробило ся »питане про сепаратизм», яке яко привид до ни- нїшного дня мучить як московский, так і україньский нарід. Задля того передов
сім заборонена є україньска мова в шко
лах, заборонене печатанє україньских шкільних книжок, а найревнїйших при
хильників сеї народної ідеї віддано під суд. Многих з них (Кониський і Чубинь- ский) вислано в Сибір (у глибоку Росию — Р е д . Р у с л ) , а > слабі духом» замовкли.
В тім часі в сусідній Галичині по
чинає ся нова доба; абсолютизм упав, настав сойм. Наслідком того народних
спільний буджет на 1907 рік. На основі наших інформаций сесия делєґацийна о- еїнна забере що найменше 6 тижнів ча
су, отже потривала би до половини ли
стопада, позаяк там виринуть наново ті самі спори що до спільності! армії і ин- ші державно-правні питана між Австри- єю а Угорщиною, а все те дає теми до широкої розправи. А треба примітити, що оеїнна сесия делєґациї має відбути ся в Пенітї, отже державна рада не мо
же рівночасно відбувати засідань. Ко- лиж ще розважимо над тим, що австрий- ске правительство схоче перевести ухва
лу буджетової провізорні на перший пів- рік 1907 року, а на єї ухвалене потреба около двох тижнів часу, то дійдемо до того, що з державній ради остане лише три тижні з грудня (до лат. Різдва) до рознорядимоети на ухвалене виборчої реформи і инших справ (одні домагають ся ухвали удержавлена північної зелї- зницї, инпіі знов гірасового закона, і тп.).
Треба ще й се примітити, що до вибор
чої реформи зголошено в комісиї чима
ло поправок і внесень мепшостий,. котрі причинять ся до вельми широкої роз
прави в повній палаті, та що цілий з а кон має ще перейти чарез палату вель
мож. Колиб отже приняти навіть інтер- пеляцию посла д-ра Сильвестра, що за- конодатна доба теперішна кінчить ся не з 12. грудня 1906 але з 18-им січня 1907, то всеж таки час сей вельми ску
пий, щоби протягом него всі ті справи, а бодай виборчу реформу можна пола
годити. При тім однак загально відоме рішуче бажане Корони, щ оби'нові вибо- І пенатів перенесено з Києва до Львова,
де україньска молодїж одушевлена пое
тичними творами Ш евченка намагає ся розбудити нове житє, засновує нові часо
писи і зєдиняє сн в тайні товариства, звані «громади». Се були товариства мо- лодїжи, в котрих виголошувано виклади, ведено розправи, устроювано вечерницї, а все те в далеких закутках, при зачи
нених дверах, удержували бібліотеки, пе
реписували ся між собою, і змагали до народного осьвідомленя і просьвіти. З 1867 роком почали виходити у Львові
«Правда», видавана спільними силами україньскими з Галичини і З Росиї.
Але як в Росиї україньска ідея зу- стрінула непримиримого неприятеля в правительстві, так в Галичині та сама ідея найшла иншого ворога, вправдї не
рівно слабшого, але хто знає чи не не- безпечнїйшого, бо домашного, а то »мо
сквофільство» або р у с о ф і л ь с т в о , ко.
2 ри відбули ся уже на основі нового ви
борчого закона.
Як бачимо з сего, буде мати пра- вительство і державна рада неодолимі майже календарові трудності! і перепо
ни. Як усунути сі трудности і перепони
або радше, як довершити'згаданих вгорі того, аби буджет Товариства мав рівно- задач, над тим буде приневолене зріло'вагу, що й повело ся йому в повні, бо застановити ся і правительство і дер-'білянс замкнено хоч із невисокою, але жавна рада.
В а р е Товариство і«. Шевченка в 1905 р.
Зі справозданя виділу наводимо отеє уступ, з якого можна пересьвідчити ся про загальний розвій нашого наукового товариства і діяльність виділу з минуло
го року.
В 1904 р. ухвалено новий статут То
вариства і сего року відбували ся на єго підставі вибори до Виділу. Головою ви
брано на ново проф. Мих. Грушевського, який заступав у Виділі також історично- фільософічну секцию; від фільольоґічної секциі входив до Виділу др. Ів. Франка, від прир. мат. лікарскої др. Евген Озар- кевич. Крім того увійшли з вибору за
гальних зборів до Виділу як члени: Ка- роль Бандрівский, Володимир Гнатюк, др.
Денис Лукіянович, Михайло Мочульский, Кость Паньківский, др. Кирило Студинь- ский і Іван Ясеницкий; як заступники членів: др. Евген Бурачиньский, Павло Волосєнка, др. Ярослав Грушкевич, др.
Петро Рондяк. Новий Виділ уконститу- ував ся на заеїданю дня 24. цьвітня ось як:
М. Грушевський, голова і референт загальних справ наукових та видавництв.
Др. К. Студиньский, заст. голови і референт загальних справ адмінїстра- цийних.
В. Гнатюк, секретар.
К. Паньківский, контрольор.
І. Ясеницкий, касиєр.
К. Бандрівский, адміністратор каме- ницї.
Др. Д. Лукіянович, референт друкар
ні і переплетнї
Др. І. Фрапко, референт бібліотеки.
тре після пораженя під Садовою відкрито показало ся яко п а т р у с и з м .
Та політична партия — русофіль- ска — має лише материяльну/перевагу:
мілїонові інституци'і, як »Народний Дім*
і »Ставропігія», дві епископскі конси- сториї і дві делєґациї до сойму і держа
вної ради. Нічого дивного, що русофіли гляділи на молодих Українців з погор
дою і називали сей народний рух »поль- скою інтриґою«. Почала ся боротьба на жятє і смерть за народну україяьску ідею, Українців викинено з інституту »На- родний Дім* (тут автор має на думці
«Руску Бесіду* і театр — Р е д. Р у с л.), котрий держали в своїх руках русофіли, а одинока тоді руска печагня в краю в Ставропігійскім русюфільскім інституті, не приймала до пе.чатаня україньских писань, в котрих і на зверх була зазна- чувана самостійні; о фонетичною пра
вописи).
(Дальше буде).
М. Мочульский, маґазинєр.
Др. Я. Грушкевич, референт музея.
Др. Ев. Бурачиньский, реф. книгар
ні і рахунковий референт видань.
Др. П. Рондяк, прав,ний дорадник.
Найбільшу вагу прикладав Виділ до
все таки з надвишкою. Оеобливаж увага була звернена на буджет наукових ви
дань, який в 1905 р. показала ся потре
ба підвисшити з уваги, що збільшено
»3аписки«, збірники секций та зорганізо
вано археоґрафічну експедицию з членів Товариства, яка має перевести студиі по ріжних архівах і зібрати магерияли для публікацій корпусу документів до історій козаччини. Сей буджет представляє ся ось як:
Рік 1905.
Записки 11.000 К
Збірники секций 9.500 .,
Рік 1904.
10.000 к.
8.000 „ 3 000 „ 6.400 „
і.ооо „
3.000 „ 1.000 „ 1 400 „ 1.600 „ 4.000 „ 2.600 „ 7.000 ., Археоґрафічна ком. 4.500 ,,
Егноґрафічна коміс. 6.400 ,, Етнографічні екскузиї 1.000 ,, Правнича комісия 3.000 ,, Історична Бібліотека 1.500 ,-,
Хроніка 1.400 ,,
Літ. Наук. Вістник
(можливий недобір) 1.000 ,, Бібліотека і музей 4.000 ,, Стипендій і запомоги 3.600 ,,
Адмінїстрация 7.000 ,,__________
Разом 53.900 К. 49.000 К На покрите сего буджету дістало То
вариство ось які краєві і державні під
моги :
Від міністерства: 1905 1904
На виданя 6.000 к 6.000
Археоґр. комісиї на
досліди (одн’ораз.) 2000 »>
На »Укр.-руску Біблї-
отеку* (однораз.) 2.000 п Від сойму:
На виданя (загально) 4 500 4.000 Археограф, комісиї на
виданя 3.500 п 3.000
Етноґр. комісиї на ви-
даня 1.000 л 1.000
Етноґр. комісиї на еке-
курзиї 1 000 »» 1.000
На Руску Істор. Біблїо-
теку 1.000 1.000
Разом 21000 к 16.000 Як видно з обох зіставлень, будже
ту і підмог, ріжниця між ними дуже знач
на і тепер буде зрозуміло, чому Виділ мусїр прикладати багато стараня, аби бу
джет був у рівновазі, бо все, що нере- висшало суму підмог на наукові цілії, мусів покривати з власних засобів. А ті засоби мусів добувати з підприємств, які стоять під єго зарядом і які були також предметом пильних старань поодиноких членів Виділу.
(Дальше буде).
Чи ненець Романозих?
Розказують, що цар належить до дуже забобонних людий. На єго дворі безнастанно перебуває якийсь славний сьвітовий маґік або таки і своєрідні во
рожбити. Недавно тому ворожила на дворі якась циганка, а коли і цар подав
їй свою руку, она вичитала єму, що єще сего року умре. За те одержала щедру нагороду, бо аж 20 літ тяжких робіт.
Грузиньска часописи «Лямпарі* до
носить з Шемахи*, що один з місцевих муллів Хадже Абдуль Рахід ефенді Аб- дулаєв найшов оригінальне средство спасеня самодержавя. Приготовив 10 порошків і ніслав їх до Петербурга ца- реви з листом слідуючого змісту: ,,Най- яснїйший Государю! Щодень рано нат- що зажий один з сих порошків та вір Богу і мені, єго представникови на зе
млі, що ніхто і ніколи не буде в силі відобрати Тобі Твого панованя і само- влади, хотяй би цілий сьвіт двигнув ся против Тебе«. Недавно місцева власть одержала телєґраму: Прошу висказати муллі мою дяку і вручити єму висланий з Петербурга золотий годинник*.
Не знати, чи цар заживав ті поро
шки, чи ні, але якось їх успішносте не богато видко. Вже давнїйше появила ся була в стка з Парижа, що там замовле
но кілька автомобілів, між ними один великий, панцирний для царскої родини на случай >дальшої иереїздки*. Тепер- жеж з Відня доносять з дипльоматичних кругів, що тверджене, немов би цар мав заповісти свою абдикацию, має основу.
Безпосередною причиною сего мали бути послїдні події в армії і маринарцї. Царева живе в безнастаннім страху о житє царя і цілої родини з причини вироків смерте, яких вже кілька наспіло на двір зі сто
рони революционі'стів. В справі наміреної абдикациї мав бути покликуванні! навіть презес кабінету Столннін на довірочну конференцию.
І хотяй се всьо тілько поголоски, то досить є підстав в фактах задля їх правдоподібності!. Війскові бунти в Све- аборґу і Кронштатї не покінчили ся так скоро, як то донесли були офіцияльні жерела. Борба вела ся єще до вчера, а ворохобники здобули були навіть кілька нових фортів від «вірних* війск і тілько недостаток поживи примусив їх до капітуляцій. Та заговор був задума
ний далеко ширше спільно з цивільним населенєм, фінляндскою ,,червоною ґвардиєю“ і социялїстами Сим разом не удав ся в цїлости, та всеж таки викли
кав величезний заколот на балтийскім побережні у всіх Гарнізонах так сухо
путних, як і корабельних. Ба, навіть на другім кінци величезної держави, над Чорним морем відгукнули ся революцио- нїсти; в Севастополі! проявив ся такий бунтівничий дух між моряками, що Скридлов телеграфував чим скорійше за присилкою піхоти. Тимчасом два перші полки, які наспіли до Севастополя, від
мовили послуху і заявили, що не будуть стріляти на братів-матрозів. Ситуация стала відразу грізною. Та і взагалі не- вдоволенє і ворохобничий дух між ар
мією не тілько не устає, а ширить ся з кождим днем.
Так само зростає небезпека ана хії, якій ніяким способом не можуть зара
дити орґани правительства. Рабунки зе- лїзниць ідуть дальшим ходом. Сума зра- бованих в сей спосіб гроший досягає вже пів мілїона. На монастир Алексан- дра Невского в Петербурзі напали рево-
л юционїстн, застрілили архимандрита і зрабували скарбницю, з якої кромі вели
ких дорогоцінності!!! забрали 300.000 ру
блів готівкою. В »Нок. Времени» міні
стерство скарбу подає, що спричинені розрухами в р. 1905 шкоди в європей
цю й Роеиї виносять 24,924.000 рублів.
За сім місяців біжучого року можна сьміло прнняти в друге стілько шкід, отже кругло пів міліярда убутку, не чи- слячи економічних страт, викликаних з а стоєм в промислі і торговлї, а навіть в хліборобстві.
Скорим бігом спішить Росин по по
хилій площі загальної анархії до цілко
витої руїни. Нинішня телєґрама петерб.
аґенциї доносить, що 661.555 фабричних робітників заповіло нині страйк. Петер
б у р з і часописи не вийшли, а »Г1равітєл.
Вєстнїк» в обємі одної сторінки. В виду сего всего хто знає, чи не сповнить ся скорше пророцтво старої циганки, чим би мали помочи порошки кавказкого мули.
Оросімо к и ш іт и цсредн.іату.
Н о в н в і: и.
— Календар. В т о р н и к : руско-кат. Уси. ов.
Анни; римо-кат. Каєтана. — В с е р е д у : ру- ско-кат. Єрмолая, Параск.; римо-кат. Кирияка.
— Репертуар руского театру в Підволочи- сках (Саля сторожи огневої. Початок о 8. ве- чером): Ві второк 7. VIII. «На д н і» сцена в 6 діях М. Горкого.— В середу 8. VIII « Г а л ь ка» опера в 4 діях Ст. Монюшка. Музика війскова 55 п. п. Нова вистава. — В четвер 9. VIII. « П т а ш н и к з Т и р о л я . оперетка в 3 діях Цельлєра. В суботу 12. VIII. « Ж и д і в к а в я х р е с т к а « , драма. — В неділю
12. VIII. « Н а й м и ч к а : народний образ в 5 діях Карпенка Карого.
—• П адвоката д ра СтеФача Федака імену
вав краєвий марпіалок зуетупником директора краевого Банку.
— Галицкий сойм має зібрати ся на сесию аж в січнії 1907.
— Філія Товариства пе даґоґічного з Збаражи устроює в неділю 12. серпня с. р. о годині 8.
з вечера вечерницї в ХЬУ. роковини смерти Тараса Ш евченка в салі церковного дому, при співучастп Ви. п н і А. Алиськевич, пана Задрібго, скрипака одескої консерваторці, па на Андріенка, бувшого тенора руского театру і хору місцевих академиків. Надїємо ся, що Русини Збаражчини прибудуть численно, що
би громадно звеличати сьвято великого ко
бзаря України Тараса Шевченка. По вечерни- цях відбудуть ся забави з танцями (?!) Стрій для пань звичайний спацеровий. Вступ на за- баФи за показанем висланого запрошена. — Виділ.
— В Підгородцях, стрийского повіта, буде дня 11. с. м. о 2. год. но полуднії иосьвяче- нє прапора місцевого «Сокола», потім в ірави, забави і аматорске представлене штуки
♦ Процесовичі» о 7. год. вечер.
— Тов. „Ризниця" в Самборі ухвалило з а помоги: на церкву в Новім місті 500 К, на церкву в Динові 100 К, для товариства св.
Петра і Павла 600 К, для Руского Товариства педагогічного 50 К, для «Шкільної помочи»
в Сокали 20 К і «Шкільної помочи» в Сам
борі 100 К.
— В справі виборчої реформи відбула ся дня 15. липня довірочна нарада в Божикові, під- гаєцкого повіта. Прибутних було до 800 < тн/
— Дня 22. м. м. відбули ся довірочкі збори в Кривім к Козової. Реферурав про виборчу реформу і страйк п. Яків. Струхманчук. а мі
сцевий парох о. Іванчук візвав селян до ор
ганізована „Соколів". — Дня 29. м. м. відбу-
ли ся великі довірочні збори в Городищу. Про течку», сказав Христцс з докором, „було нам виборчу реформу говорив др. В. Бачиньский треба сеї істориї". Господь сягнув, сьміючись, з Бережан, про вилучене Галичини її. Яків ( в кишеню, видобув двацять копійок і всунув Струхманчук з Росоховатця, про викуп нань-[ Москьлеви в руку — а тоді могли йти дальше скої землі і страйк п. Вол. Ґіжовский про тв е
резість і потребу орґанїзованя пожарних то
вариств п. Гриць Головка з Денисова, а про місцеві вевідрадні відносини селянин Теофіль Кульматицкий.
— Огні. В Деревлянах, каміпецкого пов., згоріло дия 29. м. м. 60 госнодарских будин
ків, вартості! 28.000 К. — В Лещатах, сокаль- ского пов., знищив огонь 18 господарств. Шко
да виносить 82.000 К. — В Хотинци, яворів- ского повіта, згорів оден дім. — В Руді коло Ярослава згоріли дві сїльскі загороди.
— Прикмети народного учителя. Один з у- чителїв в свобіднім часі від науки списав з інструкцип і приписів прикмети, якими має визначати ся народний учитель. Учитель має бути: релігійний, побожний, моральний, льо- яльний, смирний, тихий, невибагливий, служ- Оистий, безінтересовний, покірний, людский, лагідний, терпеливий, скромний, чемний, у- служний, статичний, тактовний, повздержли- вий. упереджаючий, совісний, справедливий, тверезий, згідний, варозумілий, вдоволений, веселий, розумний, практичний, розважний, господарский, пильний, роботящий, запопа
дливий, проворний, консеквентний, енерГічний, рішучий, вловний, иросьвіченнй, музикальний і здоровий, а за ті всі прикмети д стане 300 ревьских річної платні
— Про вибух маґазину з порохом в Лю- блянї, який настав дня 27. м. м., доносить тепер один очевидець, що слідує: Перед полу
днем межи 11. а 12. годиною вдарив грім в громозвід одного із малих складів, в котрім було на складі 3000 кільоґрамів чорного по
роху і більша скількість мисливских патронів.
В першій хвилн не видко було, щоби грім наробив якоїсь шкоди або щось запалив. Аж о 1 год. по полуднії добачили робітники з магазину артилєриї та й варта, що із згада
ного будинку піднимає ся слабий дим. На приказ підофіцира почали вояки гасити о- гонь; коли же побачили, що вже горить і де
ревляни стеля, під котрою знаходять ся скла
ди пороху, а огонь годі угасити, казав нід- офіцнр варті і працюючим недалеко в мага
зині воякам чим скорше втікати та й спинив сторожу ножарну, що з Любляни надїхала була на далекім гостинця. Зараз по тім —- було якраз 1 год. 50 м .— настав страшенний вибух і підняв ся величезний туман диму.
Гук був так страшенний, іцо було єго чути на 26 кільомегрів (більше як З милі) далеко.
Будинок щез зовсім з землі а розкинене на чотири боки відповідно до чотирох стін ру- мозище вкрило сусідні поля. Два сусідні бу
динки, вартівню і другий склад по части та
кож розірвало. В місті віддаленім на 2 кільо- метри повисаджувало в мпогнх домах всі шиби. Річ очевидна, що в місті настав вели
кий переполох і всі побіїли на місце вибуху.
Туди вислано також і войско, котре зараз замкнуло місце вибуху зі всіх сторін. На ща- стє завдяки обачности підофіцира ніхто з люднії при тій катастрофі не згинув.
— Сотворене Москаля? УоззівсЬе 21^. подає вірменьский переказ оповіданий якимсь Вір
менином про сотворене Москаля, ось як: Пе
ред кількома роками було се на осіннім яр
марку в Нижнім Новгороді, взяв я одного хлопця за аїровіднпка. Коли він довідав ся, що я не Росиянин, лише'«чужинець», запитав ся з хитрим усьміхом: «Пане, ти вчений, але чи знаєш також, як наш Господь сотворив Москаля?» — «Ні оповідай! — «Отже, се бу-
вже без перепон.
Вірменин анекдоту, до наших часів".
«І видиш, пане», скінчив
„дознаку так лишило ся
— Інститут Карнеджого, знаного аме рикань- ского мілїярдера і добродія штуки і науки, будує ся в Петербурзі (в Америці), де Андрій Карнеджі добив ся своїх величезних маєтків.
Се місто має тепер 750.000 населеня і є го
ловним центром металюрґічним в Зєдинених Державах, бо представляє в металюрґії поло
вину продукциї цілої держави, а вартість єї доходить річно до 250.000.000 долярів. Роз- цьвіт свій завдячує місто головно Кариеджо- му. В теперішній хвилі кошти «Інституту Кар- неджого»^ виносять 100 мілїонів фр„ а ще більшу суму поглотить він до хвилі отвореня, с. є до цьвітня 1907. В тім інституті буде містити ся велика бібліотека, амфітеатр до музичних иродукций, великий музей і цілий ряд технічних і заводовкх шкіл. В бібліотеці є вале тепер 250.000 томів і має вона цілий ряд кімнат для наукової праці і читалень. З бібліотекою злучена школа бібліотекарок для малих дїтий. Па ті курси учащають молоді панни, котрі по укінченю студий знайдуть по
міщене у всяких інститутах і школах, утворе
них і утримуваних Карнеджієлі. Інститут має власну друкарню, котра відбиває катальоґи, білети вступу і т. п. Природописний музей в інституті буде одним з найбогатших. Секция зьвірят, які добувають в копальнях, уже зао- смотрена незвичайно рідкою колєкциєю лїно- заврів і славним кістяком иншої гіередпото- пової зьвірини сііріосіосіев, який набув Карне
джі перед двома роками. Крім сего буде в музею около 2.500 відмін птахів і 100.000 від
мін комах, збірки ботанічні, мінеральоґічні, зоольоґічні, ткацкі і Графічної штуки. В Гале
рні образів знайшли приміщене твори сего- часних і старих майстрів. Найважнїйшим від
ділом інституту буде технічна школа, якої відділи присьвячені кождий нашому проми
словії або иншій штуці. Ш кола та має чоти
ри великі відділи: І) науки приміненя, 2) курс робітників і челядників, 4) курс цримінннх ри
сунків. 4) технічна школа для жінок. Сей Ін
ститут центральний є будинком, що має око
ло 180 метрів фронту, а 200 метрів ширини Інститут отворять в цьвітни.
— З 30 іїзниць. Сим доносить ся, що на шляху Самбір-Сїнки поміж Ясеницею замко
вою а Сїнками привернено наново рух поїздів товарових дня 27. липня. Перерва поміж Ясе- ницею замковою а Стрілками-Топольницею триває дальше. Рух особовий відбуває ся через перееїданє поміж Стрілками Топольни- цею а Ясеницею замковою.
— Діібні вісти. Міністерство просьвіти на
дало стипендиї на наукову подорож до Італії і Грециі проф. Гімн, в Кракові Стан. Ііарди- якови і проф. Гімн, в Золочені Іванови Ще- ианьскому. — До вязницї в Самборі спровад
жено нафтового спекулянта Марка Фаєр- штайна, котрий утік з Дрогобича до Ш вай- цариї, де єго арештовано. — В Смільні коло Бродів убила онодї екразитова бомба рядо
вого Томенка, з брідского баталїона стрільців.
— В краєвім карнім суді у Львові почали ся судові фериї, які потревають до 22. с, м. Ка- денция присяжних судиїв пічне ся дня 3. ве
ресня. — 3 Тернополя утік Емиль Май, упра
витель тамошної філії тов-а плавби „Аизіго- А тегісап а" : з ним пропали великі грошеві квоти, зложені утікачами з Роеиї, що мали ло так. Раз пустив ся Господь з Ісусом Х р и -'1хати д0 Америки,
стом в дорогу. Він був доброї волі, тай ска зав: „Знаєш, Христе, ми вже сотворили Ж ида, Грека, Вірменина
— Монастир СС. Василіянок у Львові розпи
сує конкурс на принятє учениць до свого але іще .здало би ІНСТИТИУ “Ри Ул - Зибликевича ч. 34. Інспі-
,, тутки отримують поміщене, харч, сьвітло
ся сотворити Москаля». Христос вагав ся. ирапЄ) услугу, домашяу наукову поміч і як гОтче, казав він, «прошу тебе, не роби сего, найстараннпїшу опіку тай догляд. Услівя при
ми можемо мати неприємности». — „Алеж нятя: місячна оплата 44 К (для учениць при- щож се шкодить", сказав Господь тай вимо- ; ватної рускої ґімназиі в міру дійсної потреби й обставин можлива і відповідна знижка) одноразова оплата за уживане інвентаря 6 К, вив слова оживляючі. Але лише станув перед
ними Москаль, так за р із крикнув до них:
«Стой! Єсть у вас пашпорти?» — * Видиш, ба за науку гри на фортепянї 10 К місячно. Вся
ких близших пояснень уділяє ЬІастоятельство
/
