Ruslan. R. 10, č. 174 (1906)

Ч. 174. Львів, четвер дня 10. (2 3 .) серпня 1906. Річник X.

Передплата

■ж «РУСЛАМ А< виноси*:

в Аветриї:

на цілий рік .. .. . 20 пер.

л а пів року .. .■ 10 кор на чверть, року .. 5 кор.

аг місяць . . Г70 мор.

За границею:

цїаий рік . 16 рублів або 36 франків

■а пів року . 8 рублів або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот. «Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш : а не вовьмеш мплоста і віри не вовьмеш, бо руске- м и с е р ц е і віра руска.* — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. ІПашкевича.

Виходить у Льваві що дня кріп неділь і руских сьият О о’|} год. пополудня.

Редакдия, адмінїстрация і

•кснедиция «Руслана* під ч. 1. ял. Димбровекего (Хорун- щини). Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского я пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав сялише вапопередне застережене.—

Реклямациї неопечатаніа вільні від порта. — Оголо­

шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесевя по ЗО сот.

від стрічки

Мінїстер Др. Пацак

перед виборцями.

(X) Др. Беджіх Пацак був дневни- карем в редакциї дневника Хагосіпі Ьізіу і за Остру статю в часї бірґермінїстер- ства попав у вязницю, а доиерва коли керму державну обняв ґр. Гогенварт і для Чехів повіяв инший вітер, визво­

лено єго і він став адвокатом в Кутній Горі. В 1891 р., коли молодоческе сто- ронництво наслідком т зв. віденьских пунктаций заключених Д-ром Ріґером і старочехами, змело при виборах сих осган- них, війшов і Др. Пацак до державної ради. Др. Пацак належав до найвизна- чнїйішіх і найдїяльнїйших членів моло- доческого клюбу, а при тім визначав ся незвичайною нвічливостю і правим хара­

ктером. Повних шість літ провадив Др.

Пацак разом з товаришами остру оиози- цию під прапором ческогл-«т^пжавного права, поки видані міністром-президентом ґр. Бадеиїм язикові розпорядки для Чех і Моравії (Др. Пацак сам мав бути авто ром начерку сих розпорядків) не спону­

ками молодочехів змінити свою політику.

Нїмецка обструкция спричинила упа­

док ґр. Баденього і відкликане язикових розпорядків, котрі наслїдник єго бар. Ґавч заступив їх иншими значно обмеженими, але опісля і сам уступив з президентури.

Україньска періодична >

преса.

І

(Конець).

Україньска социнльна демократична партія почала було 27 травня (ман) ви ­ давати у Київі газету »Боротьба*, але цю газету на 4 числі заборонено і її редактора-видавця лікаря Стаховського покликано до суду. Через це трудно щось певне сказати про газету, що ви­

ходила такий короткий час.

Опріче цих часописів оголошено бу­

ло у Кіїкі — «Селянин*, «Праця*; в Москві — «Україна*; в Петербурзі —

»Цїп«, але всі вони не вийшли. Зараз у І Петербурзі оголошено видання социяль-!

но-демократичної газети: «Голос робітни-!

ка«, яка виходитиме під редакторством д. Понятенка раз на тиждень.

Окрім щоденних та тижневих газет ми ще маємо два українських місячни­

ки: „Вільну Україну" та „Нову Гро-, маду".

„Вільна Україна" — це перший м і-1

сячник, що почав виходити в Петербур­

зі. З самого початку це був орган укра­

їнської соцнял-демократії, але не мав гостро партійного характеру; починаючи з 3 книжки, журнал цілком став о р га­

ном україньскої социяльної демократії.

Крім творів красного иисьменства- нкі займають у „Вільній Україні" не бо, гато місця і складають ся по рецепту партійної програми, тут було надрукова­

но де кілька цікавих партійних статий;

серед їх найбільшу увагу звертають на себе стагї (маємо на увазі зміст перших З книжок): „Краєва автономія України"

Павла Смутка, „Національне питання в Росиї", Каутського; „Національні органі­

зації пролетаріяту" та „Автономія Укра­

їни в світлі соц.-демократичної критики"

М. П.

В цих статях социяльні демократи порішають національне питання. Остання стати д. М. П. подає нам основи, на я- ких україньскі социял-демократи вимага­

ють автономії України. Огляд внутрі­

шнього життя і хроніка — все це має цілком партійний зміст.

Другий місячник «Нова громада* (у Опісля Чехи розпочали обструкцию, від котрої падало одно міністерство за дру-

і

гим, одначе ческий нарід ані не відзи- скав язикових розпорядків, анї не ося­

гнув бажаного університету ческого на Моравії. Навпаки за міністерства Д ра Кербера перехилила ся важка політична значно на бік нїмецкий і стануло на тім, що без згоди з Німцями Чехи не можуть осягнути ніякої уступки. Тим способом нїмецке

уєіо

набрало значіня неначеб якогось звичаєвого права.

Відотхнули троха молодочехи з по­

воротом бар. Ґавча на мінїстра-прези- дента, бо покладали на него надії здїй- сненя своїх народних домагань (ческа мова у внутрішнім урндованю і другий ческий університет), але упадок бар. Ґав­

ча розвіяв і сі надії. А сї надії здавали ся Чехам тим близшими до здїйсненн, що вже бар. Ґавч думав про нарлямен- таризацию міністерства і покликане двох ческих послів до ради Корони. Се по­

кликане. послїдувало однак аж за прези­

дентури бар. Бека, котрий обняв дер­

жавну керму по тритижневій президен­

ту рі кн. Гогенльоге.

Я к мінїстер для країв ческої корони в міністерстві бар. Бека виступив др.

Пацак з нагоди пращаня з Кутногорця- ми, серед котрих довгі літа був адвока­

том, з промовою політичною. В сій про­

мові висловив др. Пацак багато поучних

поглядів, котрі і руска суспільність р рускі провідники політичні повинніб собі добре затямити. Він запевнив своїх виборців, що остає тим самим яко мінї­

стер, яким був яко їх посол, що цїли єго т і с а м і , але вказав на те, що тоді лише зможе щось успішного вдіяти, на­

коли буде єго піддержувати ческий на­

рід. Т р е б а м а т и в і д в а г у , б а ч и т и п р а в д у , говорив др. Пацак, але ще треба мати сьмілість п р а в д и с к а з а ­ т и і з а н е ї в с т у п а т и с я . Др. Па­

цак показав се довідно, бо хоч крайні живла в ческім клюбі були противні тому, щоби він обняв мінїстерску теку, він не завагав ся єго зробити на власну одвічальність в тім переконаню, що се є важною справою, щоби в раді Корони був заступник інтересів ческого народу.

Окрім того мав др. Пацак сказати сю правду Чехам, що а в с т р и й с к а п о л ї т и к а н е м о ж е б у т и о д н о - с т о р о н и а, лише посередною лінією всіх сил. Понад-'усею політикою повинен уносити ся д у х с и р а в е д л и в о с т и , відповідної законам рівноправности. В тім дусі думає він служити ческій справі в раді Корони в тій надії, що д і л а м и буде зазначена дбалість для ческого на­

роду. Скоро би переконав ся, що поли­

шено ту лінію супроти ческого народу, не буде потребував упімненя, що має зробити.

Київі), якого висе вийшло 6 книжок, має більш широкий літературно-науковий ха­

рактер. З наукових статий досі надруко­

вано було: переклад ст. Бебелн й Пер- нереторфера про національне питання з передмовою Грінченка; критичну статю д. Лозинського яро Менгера; промову Ж ореса в перекладі Д Дрошенка; В. До­

маницького «Цівільннй ш лю бна Україні;

Пісячевського «Наймані робітники в еїль- скому господарстві;* «Справа ірландської мови*. Показана статя Бебеля та Пер- нерсторфера (яка вийшла окремим від­

битком) має велике значіння задля наш ого часу, коли як раз іде велика суперечка про національне читання. Ця статя, в якій представники європейської социяльної де­

мократії визнають право кожної окремої нациї на своє національне, нічим не об­

межене життя, свідчить про те, що жит­

тя примусило социял-демократів зробити деякі зміни в своїх поглядах на націо­

нальність. Статя Доманицького подає ці­

каві відомости про давнє істнування на Вкраїні ці вільного шлюбу («гражданска- го брана*). Окрім цього в кожній книжці

«Нової громади* містяться цікаві пу.блі-

2 В державній раді кладуть підвалини

для нового нарляменту народного і що також в ческім соймі довершує ся части­

на сего діла, котре уможливить с п і л ь ­ не і м и р н е п о ж и т е з д р у г о ю н а­

р о д н о с т ю.

Найважнїйша тепер справа в держа­

вній раді, се д о к і н ч е н е в и б о р ч о ї р е ф о р м и . Жалують ся на нерівність виборчого права,нерівність виборчих о- кругів, алеж і у Франциї і в Німеччині нема тої рівности. Повна рівність і при рівнім праві виборчім остане лише ідеа­

лом, але треба себе спитати, чи будучина наша буде ліпша, як теперішність ? Чи становище ческого народу буде кориет- нїйше? Чи ліпше, що засяде 108 послів замість 78. що Чехи будуть там творити п я т у часть а не с е м у ?

Ми знаємо, що виборча реформа не така випаде, як би ми бажали, не буде абсолютно рівною, але всеж таки буде она снраведлившим вирівнанєм сил що до народних відносин. Політика є наукою або штукою, або одно і друге разом, що не все дїлає цілими числами, але часто лише дробами. Навіть найліпша політика може лише в приближеню вдоволяти ся певними успіхами, особливо в такій рі- жноязичній державі, як Австрия. Лише се иубличне дїланє, котре не жертвує мо­

жливого, осяжного, близького для чогось непевного, мрачного, заслугує на назву політики. Я вибрав політику позитивної, здорової і плідної праці і сій політиці остану вірним і на мінїстерскім стано­

вищі.

Отсї слова ческого міністра, щирого і правого народолюбця, на котрого тепер від радикальних противників падуть страш­

ні громи мало що не зради народної справи, повинні собі затямити і наші по­

літики, що так часто, хоч би і з нагоди вислїду для Русинів у виборчій комісиї, попадають в зневіру і розпуку.

цистичні статі (^Відгуки з житя та пись­

менства») С. бфремова. В оддїлї красно­

го письменства друкувались твори і ві­

домих, і зовсім молодих українських пись­

менників: повість Винниченка »Моє остан­

нє слово»; оповідана Коцюбинського

»Сміх«; оповідання М. Левицького »На пенсию» і драма В. Грінченка »На новий шлях». Твори красного письменства ма­

ють багато цікавого сучасного змісту.

Взагалі журнал і своїм змістом,

і

зокола робить дуже добре вражіння.

Зосталося тепер згадати про наші ілюстровані періодичні видання. Таких видань маємо два: в Москві >3оря«, яка виходить не сістематично (вийшло 3 чи­

сла) і, окрім малюнків на українські сю­

жети, містить в собі твори красного пись­

менства (повість Ів. Левицького, вірші Ол. Коваленка та инш.) та »Курс україн­

ської граматики» на росийській мові за для Росиян відомого нашого вченого проф.

Кримського. Цей »курс« тільки і дає вар­

тість всьому журналові і значіння задля нашого часу. Друге ілюстроване видання

»Шершень«, сатирично-гумористич. тиж-

Мова чисел

про наше народне шкільництво.

{зладжена на підставі австр. статистики, вида­

ної через ц. к. статистичну центральну комісию в В ідни 1906).

По рік 1900.

Всіх шкіл було:

Галичина Буковина

Рік 1828 1670 —

„ 1850 2219 50

„ 1860 2422 107

„ 1871 2374 167

„ 1880 2847 206

„ 1890 3653 305

„ 1900 4206 372

В році 1900.

Галичина Буковина

публичних 3956 348

з правом публич-

них 65 8

без права пу­

бличних 185 16

Разом 4206 372

Порівняймо:

Було: в 1870 році.

Галичина Буковина

видїлових — —

посполитих 2237 142

Було: в 1900 році.

Галичина Буковина

видїлових 45 —

посполитих 3911 348

В процентовім зіставленю на 1003 кіп.

було шкіл.

Галичина Буковина

в році 1870 ЗО 16

в році 1900 5 4 36

На 10.000 мешканців припадало шкіл.

Галичина Буковина

в 1870 році 4.3 3 2

в 1900 році 5 7 5-1

Число публичних шкіл після кляс:

в 1890 році

Галич. Буков

І. клясові 2797 219

II. „ 341 33

III- „ 95 8

невник виходить з початку цього року у Київі.

З приводу цього видання д. Єфре- мов цілком справедливо зауважив в »Но­

вій Громаді», що хто й думав, що є на світі український гумор, то, читаючи

>Шершня», одкине цю думку. Та й справді, на 20 чисел «Шершня» ледве чи набереть ся хоч 20 рядків, в яких читач міг би знайти прикмети справ­

жнього українського гумору.

Кінчаючи цей біжучий огляд укра­

їнського періодичного письменства за нів року його істнування, треба взагалі ска­

зати, що воно, вийшовши на широкий шлях всесвітнього життя у таку бур­

хливу добу, яку ми зараз переживаємо, за такий короткий час не встигло ще ви­

явити і розвинути своїх сил. Воно зро­

било тільки першу спробу росправити свої приборкані крила. Та й не диво, як що взяти на увагу, що на українськім слові цілі віки лежав страшенний тягар неволі, з якої воно не визволило ся й до останнього часу. Д. П — ський.

— — —

IV. 121 16.

V.

_{» ?}

68 3

VI.

_{5 ?}

18 5

VII.

_М

6

^—

VIII. — —

В

1900 році

Галич. Буков

І. клясові 2366 123

II.

_?,

1012 94

III. 5» 88 56

IV.

_)»

284 42

V.

VI.

»>

5?

82 75

22 11

VII.

_ї»

4 —

VIII. п — —

В році 1900 було шкіл публичних з ви- кладовою мовою:

Галич. Буков

нїмецкою 23 23

нольскою 2023 1

рускою 1675 137

мішаних 235 69

приватних

з нїмецкою 91 18

иольскою 138 —

рускою 4 —

мішаних 250 24

Разом

з нїмецкою 114 41

иольскою 2161 1

рускою 1670 137

мішаною 252 74

Було і 1900 році:

Галичина Буковина Директорів

і старших

учителів 765 182

старших

н сталих 2.062 225

л провізор. 366 28

13 молодших

_ сталих 137 21

провізор. 794 131

уч. релїґії 2166 340

заступників

учителів 20 1

Разом 6310 928

Директорок і старших

учит 118 7

старших

-з сталих 931 70

® провізор. 406 6

“ МООЛОДП1ИХ

т сталих 374 44

я провізор. 2181 202

учит. до

робіт ручних 380 33

заступників

учител. 5 6

Разом 4 95 368

занятих в повнім

тз » вимірі часу 8134 9161 5 в цїлости 10.705 1296

З огляду, що суть лишень три жі­

ночі семінари! учительскі, а учительок є 4.395,—висновок легкий, що се нерева- [жно сили, що приватною наукою набули

сьвідоцтва.

(Дальше буде).

Н о в и н к и .

— Календар. В ч е т в е р : руеко-кат. Ла-

врентия муч.; римо-кат. Филипа еп. — В п я т -

з

н .и ц ю : руско-кат. Евпля, Клявдиї; римо-кат.

Вартоломея.;

— Школа а діти. «Межи ґенїями а цехом учителів істнуе від давна проиасть і що таких людий покаже ся в школі, се для професорів є відразу пострахом. Для них ґенїяльні хлопці, се зіпсуті, без респекту для них хлопчискз, які починають курити папіроси в пятнайцятім році, в шіснайцятім залюблюють ся, в сїмнайцятім році ходять по кнайпах, читають заказані книжки, пишуть зухвалі завданя шкільні, вди- вляють ся при нагоді з насьмішкою на учи­

теля і фігурують в класовім дневнику яко проводирі і кандидати до карцеру. Й сіш ітеі- віег волить десятех ноторичяих йолупів в сво­

їй клясї, чим одного Геніального, а в ґрунті річи має рацию, бо єго завданєм не є образо- ванє надзвичайних духів, але добрих латин- ників, математиків і добрягів. Однак хто біль­

ше і л ю тій те страдає від другого, учитель від хлопця чи відворотно, хто з них є більше ти­

раном і гнобителем і хто з них обох псує і ганьбить душу і житє — сего не можна д о ­ кладно розслїдити, не хотячи стати гірким, не хотячи з гнівом і стидом думати про власну молодість. Однак се не є нашим завданєм і потішаємо ся тим, що у дійсно ґенїяльних майже завсїгди засклепляють ся рани і що виростають з них люди, які насунереч школі добре дїлають, а пізнїйше, коли їх яко вебіщнків окружить приємний німб далеччини, показу­

ють їх учителі молодим ґенерациям яко ве- личні^екземплярі і шляхотні ириміри. А так повторяє ся в школі позорище борби межи правом а духом і безнастанно бачимо, як держава і школа без віддиху висиляють ся, щоби убити і від кореня підтяти сих кілька щорічно появляючих ся глубших і визначнїй- ших духів. І завсїгди ті, яких учителі най­

гірше ненавиділи, яких найчастійше карали, ті, що утікали або їх проганяно, — сі збога- чуіоть відтак скарби народа. Однак деякі — а хто дослідить кілько? — вичерпують ся в тихім опорі і гинуть"... — Се не відповідь жод­

ному з професорів*, анї натяк на тернопільску подію атілько уступ з повісти Германа Гесса п. з.

Спіегпт Касі, яка дочекала ся в кількох літах аж чотирнайцяти видань і є одною з найпо- пулярнїйших тепер книжок в Німеччині. По­

вість, як можна догадати ся, занимає ся від­

носинами учеників до професорів, у яких гине трагічною смертию міщаньскнй син Напа Оіе- ЬепгаїЬ, самоубийством майже в хлопячім віці!... Здало би ся, щоби і у нас ся книжка стала популярною в кругах, що мають стич­

ність зі школою.^

— Еміґрацийний департамент Сполучених Держав оголосив статистику за минувшин рік від 1-го липня 1905, до 1-го липня 1906.

В тім часі висіло на Еііз Ізіаші 808.543 емі­

грантів. В сім числі було 609.714 мужчин і 270 829 женщин. Емігранти привезли з со­

бою готівки 18,975.539 доль. Очивидно, що ся су­

ма мусїла би бути далеко більша, бо емігранти не показують звичайно урядникам усьої го­

тівки, а виказують ся лише квотою, приписа­

ною законом. Що до віку то було: 106.990 емігрантів понизше 14 літ; 735.257 від 14 до 45 літ і 38.296 повасше 45 ліг. Емігрантів, що уміли читати, але ве уміли писати було 3.607.

Число цілковитих авальфабетів, що не уміли ні читати ні писати, виносило 219.076 осіб.

82.156 емігрантів мало при собі поверх 50 дол., меише від сеї квоти мало 500.870 осіб. Число емігрантів, що вже другий або третий раз при­

були до Спол. Держав, було 99.884. З загаль­

ного числа емігрантів відослано з поворотом 7.877 осіб. З тих було: 4.816 бідаків цілковито без гроша; 929 заражених ріжними ношестями;

119 хорих на умі; 53 ідіотів; 105 караних к р и -!

міналом і 1.723 законтрактованих робітників.

Межи відісланими з поворотом було 29 осіб, перебуваючих тут близько 1 рік, а 466 близько З роки. Найбільше емігрантів прибуло з Ро- сиї: 94.850 мужчин і 68.466 женщин. З Ав­

стрія прибуло 64.573 мужчин і 31.052 жен­

щин, з Угорщини 91.284 мужчин і 38.963 жен­

щин; з Німеччини 27.804 мужчин і 13.004 жешцин. До яких народностий належать усі ті емігранти, статистика не подає.

— Яка школа, така доля. З села Мануйлівки катеринослівскої губ. ось як пише гарно д.

С. Слесаренко в «Ріднім Краю* про національ­

ну школу: Гірко живеть ся нашим селянам на руїнах Січі. Зруйнував росийский уряд Січ Запорожську і несчасним зостав ся народ у- країяський. Школи, які були за часів Запо­

рожжя •— скасовані, а замісць того заведено школи росийські і то в меньшій мірі. Землі, які найкращі, росийський уряд пороздавав панам, а другі заселені німцями та другими колонистами, а нашим селянам зостало ся або дома з голоду конати, або йти на заво­

ди та шахти найнижчим чорноробочим, бо нашому народові при малій освіті, а то й зо­

всім без грамотності! більше й нема куди до­

ступитись. Отак довелось жити нащадкам славних запорожців! Пньший скаже, що й німці колонистп де-які мають мало землі, а хазяйство їх куди краще від нашого. Так то воно так, а тілько треба заявити, що Німці мають свою рідну школу і через те фльше культурні. А ми на своїй рідній землі навіть не маємо прав і вчити ся на своїй рідній мо­

ві. В кінці 1905 року , селяни цаші трошки було розбуркались від віковічного сну, згада­

ли і про Січ Запорожську і про теперішнє життя — та страшенні утиски уряду росий- ського задавили всі прояви самосвідомости, но погноївши деяких в тюрмі, а деяких за ­ славши по далеких країнах. Тепер ми сидимо та з-за Дніпра долі виглядаємо. Хіба тільки тоді покращає життя, як ми будемо освічені, а освіченими можна бути тілько тоді, коли будемо вчить ся на своїй рідній мові, тілько тоді ми надїятимемо ся на крапну долю, коли будемо самп керувати своєю долею, коли бу­

демо мати автономію*.

— Вісти з Буковини. Краєвий президент за ­ твердив вибір о. Т. Драчпньского, гр. прав, пароха в Товтрах на предсїдателя, а п. Ал.

Купчанка, ц. к. інсп. пов. в Заставні на за­

ступника предсїдателя повітового хлїборобско- го товариства для пов. Заставна на р. 1907.—

Краєвий президент признав гр. прав, архнман- дрптови її настоятелеві! монастиря в Путнї о.

Теофілю Петрашеви почесний медаль за 40- лїтну вірну службу, установлений найвисшим відручним письмом із 18. серпня 1898.— Кру’

жок визначнїйших черновецких Русинів обхо­

див передвчера, в навечерє сьв. Емілїяна річ­

ницю 50 літних уродин краєвого інспектора Омеляна Поповича. До желань, які з тої на­

годи при тоастах зложили солєнїзантови нроф.

др. Смаль Стоцкий і надуч. І. Ілюк, прилучає­

мо ся і ми бажанєм, щоби неутомний робіт­

ник на народній ниві трудив ся так успішно для Буковини єще другої пів сотки літ! — Дня 16. с. м. добив ся до Вашківцїв Д. Кп силиця, керманич сплаву із Рибна. По дорозі сплав єго розбив ся, при чім Кисилици роз давило праву ногу. Кисилицю відвезено до краєв. шпиталю, де прийде ся єму мабуть ампутувати ногу. — В ночи на 15. с. м. за ­ стрілив ся в Сереті в домі свого батька вах- майстра поліцаї 24-лїтний Иосиф Юстян, аб- сольвент промислової школи в Чернівцях.

— Ощадний мілїонер. Недавно умер в Новім Иорку мілїонер Саґе, оден з найбогатших лю­

дий в сьвітї. Позісталий маєток єго виносить коло 200 мілїонів долярів, близько мілїард

‘ кор. З а найвисіпу засаду економічну уважав

•Саґе — ощадність. Заєдно говорив, що чоло­

вік без уваги, кілько зарабляє, більше чи мен­

ше, все повинен так урядити ся, щоби менше видати ніж заробок виносить, бо ощадність не тільки початок кождого майна, але також і головне услівє удержати майно. Сам жив ду­

же ощадно не пив жадних напоїв, хиба стра­

тив на якімсь інтересі, тоді не міг заснути цілу ніч і на лїкарство пив ложочку горівки.

Дуже любив давати науку молодим людям, як мають до майна доходити, а свої вказівки уложив в приповідки які часто новтаряв. «Ко- ждий дурень — говорив він — потрафить до- дяра заробити, але сховати єго потрафить тільки мудрий чоловік-. „Люди, що жиють для роскоші, ніколи не принесуть пожитку анї собі анї другим". Клюби, то суть місця, де сходять ся тільки ліниві старці, або легкоду

щні молоді розтратники". «Раджу молодим людям, іцоби замість тратити за молоду своє майно на розкоші, добре його ульокували, а но якімсь часі і вартість житя і розумінє ири- ємностий житя подвоять ся і потроять ся".

— Вісти з України. Духовенство ялтинської округи, зібравши ся постановило таку резолю- цию: „Ми вважаємо, що визвольний рух у Ро­

си! є справедливий і в згоді з Божеськими законами. Через те ми°витаємо його". — Один священик з Херсонщини прохав у архирея д о ­ зволу духовенству однії благочинницької окру­

ги збірати ся і вибрати місцевий комітет пар­

тії правого порядка. Архирей на се не згодив ся, бо вважає, що духовенству непристойно і і незаконно приставати до політичних партій і засновувати партійні комітети. — В Каменци Подільскім — як ми вже доносили — при нагінцї на учасників тайних зборів на бульва­

рі, робітник Пересвєтов упав зі скали і убив ся на місци. 14. с, м. його ховано. На трумну положено було вінки од товаришів з написом:

„Ж ертві сваволі" .Але поліцмейстер звелів цей напис зняти. Труну несли робітники і студенти- В процесиї було богато полїциї і навіть за труною зараз ішли не родичі, а помічник при­

става і девять городових. Трохи оддалїк їхали козаки. На могилі хотіли було говорити про­

мови, але нолїция не дозволила. Колиж люди почали протестувати проти тієї заборони, то зза дерев повискакували городові з голими шаблями та козаки і кинули ся в натоп. Лю­

ди розбігли ся. — Підчас страйку в Диканцї арештовано було священика о. Товкача; 26.

липня після допиту його випущено, взявши в заставу 500 карбованців. Але тепер адмінїстра- ция вимогла од єпархіяльного начальства, щоб його посажено в хресто-воздвиженський мана- стир. — Сіно на Поділю цього літа здебіль­

шого гарне, надто на високих місцях; але но пад Бугом подекуди повимокало. — В ямпіль- скому повіті почали вже молотити хліб. Уро­

жай там так собі, середній. Баштани дуже гарні. — Лубенські патріоти не тільки хочуть дякувати за розпуск Думи, а ще й хочуть прохати, щоб одмінено виборчий закон так, щоб вибірати могли тільки люди, які мають маєтковий або освітній ценз, а євреї щоб зо­

всім не мали права вибірати. З цим папером ходив по хатах сторож з міщанської управи і збірав підписи. — В містечку Горбові в Чер- нигівщинї селяни спалили 630 кіп хліба в еко­

номії поміщика Іваніценка. — В кременчуць­

кому повіті, в економії земського начальника Левченка згоріла скирта соломи й полови на 500 карбованців. — В тому ж повіті, в еко- мії Безака, теж згоріла скирта соломи. — В єлисаветському повіті пожежі не припиняють ся. — В Ново-Іванівській волості павлоград­

ського повіту селяни села Хведорівки заявили німцям-колонистам, щоб вони поступили ся їм тією землею, що наймають у поміщика Нестелея, бо в селян зовсім мало землі, так що їм неминуче треба наймати ту поміщиць­

ку землю.

— Дрібні вісти. Слідуючі цїсарскі маневри відбудуть ся межи корпусами XIII (Загреб) а ХН (Сараєво). Головна цїсарска кватира буде находити ся в Броді; цісар буде мешкати в будинку тамошної народної школи.— Бувший мінїстер війни Кріґгамер номер вчера в полу­

днє. Тіло буде переведене до Гомильска в Стириї, де спочине в родинній грібницї. — Пос. Шенерер візвав посла до державної ра­

ди Деца (Босіа), щоби вистуиив з нїмецкого

>ОетеіпЬіїг£8с1іа1(;«. Материяли, тяжко обви- няючі Деца передав Шенерер зарядовії сою- за до розсліду.—Цісар іменував короля Фриде- рика дуньского властителем 75. п. п., вел.

кн. Сергія ІІиколаєвича властителем полку корпусової артилєриї нр. 1. а кн. Вільгельма Люксембурского властителем пп. нр. 15. — Міністерство зелїзниць зізволило, щоби подо­

рожні II. кл. без доплати за білет І. кл. могли користати із спальних возів І. кл. На пробу заведено се на лінії Краків-Львів Іцкани. — У Львові арештувала нолїция 22-лїтиу Марию Сеньків що хотіла отруїти свого 24-лїтного мужа. — В Бучачи ширить ся червівка. Є

« ж е около 100 осіб хорих. — В Коломиї в 2

4 баталїонї полку краевої оборони зайшло бога-

то випадків трахоми (египетске запалене очий). — В Єссен над Рурою радить като- лицкий конґрес при дуже численній участи.

Репрезентантом папи є кардинал Вінкентий Ванутелї.

— Дирекция приватної женьскої семінариї учительскої з руским язиком викладовим у Льво­

ві,

(ул. Сикстуска 47, І. поверх) подає до ві­

дома: 3 шкільним роком 1906/7 буде отворе- на IV. кляса, тим самим семінария стає пов- ною. Вписи учениць на рік шкільний 1906/7 відбудуть ся дня 31. серпня і 1. і 3. вересня в годинах від 10. до 1. рано. До вписів можна зголошувати ся в Дирекциї устно або вись менно, причім треба: 1) зложити 4 К вписо- вого; 2) виповнити точно дві вписові карти, а хто вперве записує ся, має також предложи- ти: а) метрику уродженя; б) сьвідоцтво шкіль­

не з послїдного півроку; в) сьвідоцтво здоро­

вая, виставлене прав, лікарем на урядовім блянкет'і; г) д екл ар ан те родичів, зглядно опі­

кунів, що оплату шкільну платити будуть пра­

вильно, іцо місяця з гори. Услівєм принятя до І. кляси, побіч вимаганого підготовлена є також укінчений з початком вересня 15. р житя.

Вступний іспит до І кляси обнимає отсї предмети: релїґію, руский язик, польский язик, нїмецкий язик, ґеоґрафію і історию, природну , історию, фізику, рахунки і ґеометрию. З язи­

ків руского, иольского, нїмецкого і з рахунків відбував ся іспит устний і письменний, з про- чих предметів тільки устний. Вимоги з поо­

диноких предметів є отсї: 1) 3 науки релїґії:

материял з підручника: «Більший християни ско-католицкий катехізм для шкіл народних, з учебника І Дегарба, переложив А. Поронь- ский». Головні річи з істориї біблійної (ко­

ротка іст. бібл. старого і нового завіта для шкіл народ. А. Тороньского) з лїтурґікн і істо­

риї церкви. 2) 3 руского і иольского язика:

плавне і поправне читане і оповідане прочи­

таного. Вправне і плавне володїяе обома я зи ­ ками так в мові як і в письмі. Знане грама­

тики рускої і польскої в обсягу підручників:

а) «Методична граматика рускої мови для IV.

кляси шкіл 5- і 6-клясових, уложена В. Ко- цовским і І. Огоновским. Друге поправне ви­

дане, у Львові 1904»; б) Правила «рускої пра­

вописи» Львів 1904. Накладом ц. к. Видавни­

цтва книжок шкільних, в) Улсфхіа §ггатаІука І^гука роїзкіе^о па кіаз^ IV. згкбі Ішіохсусії, и іоіопа рггег Ргаисізгка Копагзкіер/о». 4) З нїмецкого язика: плавне і поправне читане і оповідане прочитаного уступу, вибраного з читанок для шкіл впдїлових. З граматики знане правильних і неправильних форм в від­

мінах імеииків, предметників, заімеників і ді­

єслів; розбір реченя. Яко підготовлене до тих вимогів при іспиті вимагає ся знаня нїмецкої читанки, приписаної дья III. IV. і V. кляси школи видїлової: «О егтап, ПеиІзсЬез ЬеЬг ЬисЬ ійг МбйсЬеп-ВйгдегзсЬиІеп» і „ЬапртаІ М. ОеиІзсЬе 8ргасЬ1е1іге т і ї ІІеЬип^ваиІ^а- Ьеп“. 5) 3 істориї і ґеоґрафії: знане ґльоба, огляд всіх частий сьвіта і океанів, читане май. Знане ґеоґрафічних відносин рідного краю. Знане найважнїйших фактів з істориї рідного краю. 6) 3 фізики: пояснене звичай­

них явищ фізичних в природі; знане найва­

жнїйших приладів фізичних. 7) 3 природної істориї: опис найважнїйших зьвірят, ростин і мінералів рідного краю. 8) 3 рахунків і ґео- метриї: вправність в чотирох головних дї.іа- нях рахункових цілими числами і дробами, рахунок заключеня; вправне числене в на­

мити. Йайважйїйші відомості! з науки о фор­

мах Геометричних.

Крім того треба виказати вправу в ка­

ліграфії, в рисунках і в роботах ручних, нред дожити взори читкою і вправного письма, взори рисунків орнаменту геометричного і взори виконаних робіт ручних. Надто пожа­

даний є добрий голос, музикальний слух і музичне підготовлене, що можна виказати вправним відспіванєм якої знаної пісні Від вступного іспиту до І кляси можуть бути у- вільнені учениці, що скінчили V. клясу виді лової школи. Іспити ногіравчі відбудуть ся дня 4. вересня о годині 8 рано. Шкільний рік 1906/7 розпічне ся дня 5. вересня торже ственним богослуженем, на яке мають явити ся безуслівно всі вписані учениці. Кому по­

треба би докладнїйіпих інформаций, нехай напише до Дирекциї семінариї, Львів, ул. Сик­

стуска 47. І. пов. і приложить І К марками почтовими та зажадає прислана «Звіту ди- рекцаї семінариї за шкільні роки 1905/6», де знайде все, що в справах семінариї зрати треба.

Т елеграм и

з дня 22. серпня 1У06.

Відень. Нинішні дневники доносять, що делєґацийна сесия відбуде ся в Будапешті в жовтни.

Відень. N. іг. Ргеззе доносить, що наради над торічним буджетом ствердили надвижку доходів в квоті 10 до 15 мілїонів корон.

Не знати тілько чи ся надвижка є ре­

альною.

Париж.

Тептрз доносить, тцо істнуе намір переміненя росийского «Державного банку» на «Акцийний банк» на взір фран- цуского Банку, або австро-угорского, з за- кладовим капіталом 600 мілїонів рублів в зо­

лоті при помочи нїмецких і француских ка­

піталістів.

Петербург.

„Страна“ доносить, що виточено слідство 142 б. послам до думи, котрі підпи­

сали виборский маніфест. Вже тепер на під­

ставі слідства суд порішив відобрати їм чин­

не і пасивне виборче право. Прокуратория за ­ жадала від кождого з них по 3.000 рублів за оставлене на вільній стопі. Чотирох б. послів арештовано в Виборгу за чинний опір власти.

Петербург В високих двірских кругах кружать поголоски про заведене диктатури в Королівстві иольскім, в Надбалтийскім краю і на Кавказі.

М а т е р я я л в и

мііімж - ^{іім і} ™ »») ^і

^{в у д -}

т у р н о г о и т я Р у с и н і в .

Листи о Ст. Начали до

редакциї

П р а в д и*)

І.

Ш ель’паки і 7. р. Грудня 1874.

Благородний Господине!

Коли говорис’мо в ь «Бес’Ьд'Ь» о Тер- лецкомь, сказано там ь: О т , фантасті.. М ені ясно, чому оігь недовольньїй львбвскими Ру­

синами, «Просьвітною» политикою «Правди»

и т. д. бо тій не стоять на занятом ь черезь него становиску атеизма, и матеріялизма.

Тое видно з'ь его другого артикула в-ь

«П равді»,де на стор. 759 пише о пересудах'ь меже иншими такт.:

«Правда єсть неразь таки пересуди, осо-

«бливо в ь справах!, метафизичньїх'ь (розу-

«м ію о Богу, о д у ш і н т. д.) що нето що

«их'ь поборувати, але навіть на ньіхт. показати

«уважаеся актомт. великої! нерозважності!; —

«часомь наветь г р іх о м і народнимт,. Але

«народна партія — міркуємо с о б і — знає,

• що бдь поборена сихь гіересудбвь залеж ить

«удача, або не удача усеі є і ц ілії, именно,

• той п р о с в іти (безконфессійной), б езь котрої!

«для народа лишается тблки неминуча поги-

«бель. Она знає, що непоборовши сихь пере-

«судів'ь, а по краиной м і р і незломивши си-

»ли институціп (в ір и , церкви) подгримую-

«чихь т і пересуди, ніколи не буде могла

«витиснути теперіш ннх'ь паразитбвь народ

• Н И Х !. (П О П О В !,)

З'Ь ихь впливового станови-

«ска и поставити на ихь м іс ц е людей своихь,

«образованьїхь новьіхь людей, розумію чих!,

«народни интереся», (т. е. атеистбв'ь або ма- теріалистбв'ь чи безконфесеійнихт,).

То єсть уступ!, з'ь Ч. 18. «Правди», ко- торьій я прочитавь а ж ь повернувши до дому.

Не знаю я к ь на то задивляти ся будете, ве для мене справа то дуже важна. По моєму переконаню просвіта повинна фондуватися на иодставахь історичних!,, а істерія тое при­

несла же церков!,

С Т О И Т Ь В ! , Т ІС Н О Ї! СВЯЗИ З 'Ь

нашою народностей).

Але поминувши тое, дотепер!, закидува- но нам'ь, же ми Ляхоманьї и т. д. п а н і бу­

дуть могли сказати що инного. Скажуть:

У краинці то матеріялисти атеистн, онн пол­

ковую!!, церкоь'ь и віру... а за м іт ь і таки будуть страшни, коли оцруТся на артикулах!,

«Правди». Онн убють нашу партію и справу в!, Галичині.

Пишу тое для того, бо Терлецкій В!, дал’шихь дописнх'ь схоче виступати чимь раз!, я с н ій т е , хот'Ьвбьімь по тон причині,

*) Редактором «Правди» був в 1874 р Олександер О г о н о в е к и й ,

а

від половини 1876 Володимир Б а р в і н ь с к и її.

«■Щ М ДМ Ь Д М И И М И Д М И Я Я М ІІ ТІ > ■---— »—

а б и лиця, котрих!, редакція «Правди» зани- мае, добре застановили ся и розобрали, чи таки и подобни р і ч і пом іщ ати належить?

1Т1,о до мене, я мусівбьімт, явно одказа- ти ся од партій котра пошлабн в направле­

ній) Терлецкого.

Ст, почтеніем'ь Качала.

II.

До ш. Редакцій Правди.

П ерелізт, я повість Нечуя (Томт, І Правди) М и к о л а Д ж е р а , але читаючи и здибаючи густо слова н ц іл и сенса незрозу- м іл и , я к ь в. ир. (кодола, демено, бабайки, кочети, ляма, довбишки, ночови, кокрасись, стябла, на ф о н і, и т. д ) шпуравь я книжкою зо З р а зи н питав ся: Для кого они пишуть, для Украйни чи для Г аличини? И для чого пищ ить ?

Колибьі писали для Украйни не писали- бьі куліш бвкою , бо тая книжками, дорогу на Украйну загородила. Отожь пишуть для Га­

личан!,, а вь таком ь р а з і треба писати и словами котри у наст, зрозум ілії; а я повве- ших и подобнихь слбв'ь (чи они украински чи татарски) нерозумію и подобнихт, письм і, читати не могу. У сомніваю ся також, чи мно- го знайдеся у наст,, котри безт, словара зро­

зу м іт и б и могли. А яке приємне чптанье ст, словаремь, вже и не говорити. Ба де словара на с е л і взяти.

Правда повість написав!, II. Нечуй на У крайні, належить пичатати его словами; а леж видаючи книжку для галичан!,, належа- лобьі принаймній іиіга р агеп іііезіт або вт>

нотахт, додати що слово означає у наст, н.

ир. клуня (стодола) и т. д.

Колибьі така книжка передерла ся на Украйну, то и Украинці на тбм ь би нестра- тили, колибн довідалися якт, яку річт, у наст, називають.

Ц іл ь белетристики єсть розривна и на­

ука, а у нас'ь ще аб и лицямь, котри хотятт, читати н. пр, красавицямь, подаючи руски

КН И Ж КИ В !,

руки ИХ'Ь научити, же и рускою книжкою можна ся забавити, же не конче треба книжок'ь нол’скихь. Але коли будете пи­

сати т а к т д а л і, то найлучшій сиосббь доро­

гу ДЛЯ

ІІОЛЬСКИХТ, К Н И Ж О К 'Ь

стелити.

Ми кричали на наших!, м оскалів!,, що пишучи н іб и литературним'Ь язьїкомь, ужи­

вають слові, н езрозум ілих!, —а ту наши ко­

в а л і ЯКЬ накують слова, (противно духови язика), які, насиляють их'ь до купи, то хоть що, такт, незрозуміеш т,.

А П О Ж И ТО К !,

одень чи з'ь я зи к а високо литературпого, чи 3!, такого украйні,скопо.

Ведля мого попятя належ алоби видава­

ти д іл а белетристично, писанії етимологіовт, вь малорускомь я з и ц і; бо тбл’ко таки за границю доступ!, малибьі а така, и там!, ду­

ха можнабн подтримувати — и у нас'ь взма- гати: але та к ь ити д а л і як теперь, значить,, помагати там московіцині а у нась пол’- щ и зн і.

Я знаю, же як наши м о ск ал і перекона­

ти не д- ли се, та к ь и наши украинці пере­

конати недадутея: алеж ь и м е н і трудно по­

нити, ж еб н таку литературу подиирати варто.

Стеф. Качала.

13/4 1878.

С о і о з з е и т

в пасаж и Германів

при ул. Сонатній у Львові.

в і д 16. д о ЗІ. с е р п н я 19 06.

Нова сензацийна програма.

Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї

Нідй-Ш е

представлене. Білети вчаснїйше можна на­

бути в конторі Пльона иои ул. Пароля Лю- двика ч. 9.

идае і відповідає за редакцию : Лез Лолатиньский З друкарні В. А. Шийков .кого.