Ч. 250. Львів, неділя, дня 6. (19.) падолиста) 1905. Річник IX.
Передплата п »РУ СЛАНА» зиноі'вть:
в Австриі:
ЦІ2ВЙ рІК . . . 20 кор шв року . . .. 10 кор чверть року . ,. і кор місяць . . . Г70 кор
За границею
■а цГхяе рік . . 16 рублів або 36 франків
(Ж піп року . . 8 рублів або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. • Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: ж ве возьмеш мидостп і віра не возьмеш,
«о русхе ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а и о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дай кр ім неділь і руски х вьвях
• 0* і І, год. пополудни..
Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана< під ч. 1.
пл.ДомбровскогоГХорунщини).Еке- педчция місцева в Лґенпиї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклнмациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по пік»
20 с. від стрічки, а в •Наді
сланім» 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.
Польский сойм чи краєвий?!
( х ) Від вступної осїнної сесиї держ ав
ної ради політичне положене в Австриі на
ходить ся під окликом виборчої реформи, а питно се витиснули ще тим виразнїише події в Угорщині і в Росиї. З того часу, як Корона приняла програму міністерства бар. Феєрварого, в котрій передове місце занимає виборча реформа, а в Росиї навіть до недавна ще самодержавний цар заявив маніфестом, що справу загального права виборчого лишає до рішена державній ду
мі, заволоділа виборча реформа в напрямі загального голосованя Всїми умами полі
тичними. Сесиї всіх краєвих соймів відбу
вають ся під напором сего домаганя, ко
тре стукає до дверий сеймових палат, а в усіх соймах австрийских, в котрих ще не подумано передтим про розширене ви
борчого права, станула виборча реформа на дневнім порядку і мало що не всюди доведено її до менше більше успішного рішеня.
Лише галицкий сойм краєвий а вла
стиво польска єго більшість всїми силами опирає ся якій небудь реформі дотеперіш- ної системи виборчої. Всі внесеня подавані в тій справі чи з рускої сторони, чи з поль- скої т. зв. демократичної иартиї не иридї- лювано окремій комісиї для виборчої ре
форми, як се буває по всіх иніних соймах, лише відсилано до а д м і н ї с т р а ц и й - н о ї к о м і с и ї, котра відома загально під назвою комісиї п о х о р о н н о ї . Отже і сим разом упорала ся та комісия з усїми змаганями до виборчої реформи наконечно в середу вечер і 10 голосами проти о при
няла резолюцию п. Л я с к о в с к о г о :
»Сойм, з а д е р ж у ю ч и к у р и я л ь н у с и с т е м у , а змагаючи до розширена ви
борчого права обниженєм цензу безпосере- дних податків і узглядненєм в м і с т а х яко важнійших огнищах промислу також к в а л і ф і к о в а н и х робітників, одначе з за сторогою, що відповідними законними по
становами в злуцї з певним помноженєм мандатів з а п о б і ж и т ь с я б е з з г л я д н о - м у з м а й о р и з о в а н ю к л я с в и с ш е о п о д а т к о в а н и х і в и с ш е о б р а з о в а н и х , поручає кр. В и д ї л о в и, щоби з і б р а в у с ї п о т р і б н і д а т и і м а т е р и я л и і на найблизшій сеймовій сесиї гіредложив начерк закона, котрий би узгляднив повис- ші засади».
Напрям, в якім має бути уложений начерк закона, вказаний дуже виразно, а ще виразнїише висловив ся сими днями п.
Д а в и д А б р а г а м о в и ч перед сво
їми виборцями у Львові:» XV сЬууііі гЬІігаіа- се] зі§ г е їо г т у \ууЬогсяе] п аїеіу р г г е с і е - IV з г у 8 І к і е пі р а ті^ іа б о Іе т , агеЬу 8 е ,) пі іеп, кіогу (1о І § сі Ь у 1 р о ї з к і т і п а Ц а і і а к і т р о г о з і а ї в .
Коли з руского боку нераз указувано на те, що галицкий сойм не є к р а є в и й , б о до него хиба про людске око допускає ся лише таке число послів руских, що не в силі навіть поставити внесеня або інтер- пеляциї, то польскі дневники і політики відпирали се з великим обуренєм. Тепер
Загальне виборче право.
Віче, скликане социялїстами в справі з а гального права голосованя і проекту реформи, виготовленого в сеймовій комісиї, відбуло ся вчерав »Ґвяздї« при великім здвизї народа і при участи демократичних послів иніних сторон- ництв: О л е с н и ц к о г о Г у р и к а , Д а ш и н ь - с к о г о , С т а п і н ь с к о г о , Б о й к а , Р о т е р а , Ґ р е к а, М і х а л ь е к о г о і Л е в е н ш т а й н а .
По отвореню віча п. Гудецом, вибрано пре- зидию і перший заняв голос, яко референт збо
рів ю с. Д а ш и н ь с к и й . Бесідник скритикував теперініну виборчу ординацию, кривдячу не тілько сїльске населене, але і міщаньство та інтелїґенцию, віддаючи перевагу упривілеювапій шляхоцкій верстві великих властителів, та за значив, що прийде час, коли і держава буде мати в тім інтерес, щоби не, рядила маґнацка кліка і прийде сюда як тепер на Угорщину Ф е
єрварого само з апельом до люду, — а тодї стане нашим союзником. Без виборчої реформи Австрия не остоїть ся, і без неї Галичина не має иншого місця прати свої домашні бруди, як у Віднн. Проект, який виготовлено теиер у сой- мі, є каригідною сваволею, провокациею люду, яка пімстить ся на соймі і навіть на проектан
тах, яко приватних людях. Провокатори числять на слабосильність сїльскої маси, на покірливість урядничого стану, на невиробленє робітничого елементу на провінциї, на виборчі штучки і си
лу жандармериї та війска, а Поляків пугають тим, що загальне голосованє віддасть східну
"аличину Русинам. Однак для Русинів мусить стати ся справедливість, бо тепер они дуже по
кривджені. Коли Поляки борють ся деінде для себе за справедливість і домагають ся єї перед лицем сьвіта, то не можуть рівночасно опирати тут свою політику на кривді, бо така політика мусить зробити фяско. 250 мандатами можна обділити кождого, а відберім шляхті неналежні їй мандати, то станЬ їх досить і для Русинів.
По п. В і т и к у , який підніс, що не тілько україньскі социялїсти, але весь украіньский на
рід стоїть на становиску загального права голо
сованя, та що оно причинить ся до розвою не тілько сїльского населеня, але також і міст, заняв слово нос. С т а п і н ь с к и й , який по
твердивши, яко член сойму, всі некорисні виска- зи н. Дашиньского про сей сойм, яко слабу відбитку сего, на що той сойм заслугуе, виска- зав ось який знаменний зворот: Покликуючнсь на уступ брошури одержаної від нос. Бойка, »не буде ліпше, доки бруки Варшави не будуть ви
брукувані шляхоцкими черепамии, бесідник ствердив, що бачить тепер, що сим панам і їх силі треба противставити цілий люд і его силу.
„Н е м а ю т ь о н и м и л о с т и д л я м у ж и к а
— сказав бесідник — і я д л я н и х н е .м а ю . Щ о н е б у д ь с т а н е с я , н е б у д е ї м к р и в се сконстатував такий впливовий і визнач
ний посол я к 'її Д. Аїрагамович! От для- чого сойм, котрий все нарікає, що єму за мало дають часу до р о б о т и, за 7 ти
жнів здобув ся лише на резолюцию і то в такім напрямі! Широкі верстви народні можуть тепер знати, чи мають сподївати ся і якої виборчої реформи. Польскі полі
тики очивидно нічого не забули і нічого не научили ся!
д о ю , — т а к и м и о н н є в и н о в н и к а м и, щ о з а е л у г у ю т ь н а н а й б і л ь ш у к а р у . ■— Зіставивши ті слова з висказом п. Вітика, який ми навели у нашій статі „Провокатори “ і з проклямациею ігумена Печерскої Лаври - - побачимо, що они нічим не ріжнять ся між со
бою. Є се очевидне зіепит Іетрогіз, яке повин
на зрозуміти польска шляхта...
Пос. О л е с н и ц к и й вирказував, якої, ве
ликої ваги є справа виборчої реформи для Ру
синів, та що в рускім інтересі' Лежить, щоби як найширші верстви одержали виборче право. Сей постулят заступали рускі посли єще від 1892 р., подаючи ріжні проекти, а тепер станули відразу і цілою душею на засаді' загального, рівного, безпосередного і тайного права голосованя. Р о
зуміє ся, що сойм сю справу або убе зовсім, або обійде так, щоби вийшла на некористь ш и
роких мас, Однак рускі посли не тілько в сой- мі, але і поза соймом будуть бороти ся за загаль
не право голосованя, орґанїзуючи цілий руский народ до борби за права для покривджених.
Пос. Р о т ер зазначує, що єще перед 5 лі
тами домагав ся виборчої реформи однак з по- лишенем курий. Тепер змінив свій погляд, бо від того часу в і сьвітї богато змінило ся і с т а нув на засаді загального права голосованя.
Сойм зробив з того носгуляту карикатуру і не
ма в цілій сеймовій лївицї ні одного посла, к о трий не був би обурений на дотичні внесеня комісиї. Се нехай буде для одних відрадою, для других пересторогою. Пос. Б о й к о підно
сив заслуги социялїстів в борбі о розширене виборчого права і заявив ся за загальним, рі
вним і безііосередним правом голосованя, як також і пос. Г у р и к , який попри справу голо
сованя підніс кривди сїльского населеня взагалі', а специяльно руского, з допусту шкільного за
кона, ловецкого та дорогового.
Вкінци пос. Д а ш и н ь с к и й відчитав ре
золюцию, осуджуючу різкими словами проект соймової комісиї і заповідаючу дальшу борбу за загальне право голосованя, — яку збори приня- ли одноголосно. Рівночасно промовляли до пу- блики, яка не могла помістити ся в сали, на подвірю „Ґвязди“ пн. Г а н к е в и ч , В і т и к і Коркес.
По зборах відбув ся похід коло 2.000 уча-.
сників улицями міста перед сойм, де др. Д и я- м а н д виголосив еще промову, після якої ро
бітники розійшли ся спокійно домів. Полїция.не інтервенїювала нігде, а так збори, як і похід відбули ся в великім порядку.
Задачі рускої інтелїїенциї на Україні'.
Розвідка Володимира Гр. Барвіньского.
(Дальше).
Так розстрілюють ся наші сили на всі бо
ки, як слабі вітки вітчіплюють ся від свого пня і ніколи не можуть розвинути ся в одноцїльну корону, розвитись та зацвисти повним цьвітом і видати добрий овоч. .1, здає ся, що з цілої спад
щини історичної но наших дідах і прадідах уна- слїдували ми лише ту давну л е г е н д а р н у слабість давних предків н а ш и х , щ о й ш л и к л а н я т и с ь з а м о р е чужим князям словами:
„земля наша велика і обильна, а народа в мей нїст; да пойдіте княжить и влад'Ьть нами!"
Т а к а р о з с ї я н і с ь і р о з с и п ч и в і с т ь є б е з п е р е ч н о н а с л і д с т в о м д о в г о в і -
(
н о в о ї б е з д е р ж а в н е є т и н а ш о г о н а р о - д а, довговікових поділів нашої суспільності!;
браку всякої орґанїчної, хочби тілько духової
З В Я З ІІ і сьвідомої одноцїльности. Єще і нині по- розмежувані наші землі непросьвітними перего
родами, Угорска Русь відстоїть від Галичини я к би муром обведена, а загал рускої інтелїґенциї на Україні — не кажучи сего у гнів і докір — не богато більше знає про Галичину, якби і про Хіни, і не богато більше нею інтересує ся. Тим то й нічого чудного не видаєсь навіть так ви
дним мужам як Миколай Костомарів, признати ся публично, що они нічого не знають про га- лицких Русинів і їх словесні, а не то вже наро
дно-політичні заходи, труди і стремленя, і се го
ворить ся з таким спокоєм, немовби не було в тім нічого дивного, що брат не знає а може і не хоче знати нічого про брата, ба навіть не внає того, що знають ч уж инці/ Німці, Поляки, Серби, Чехи і самі Росияни як ир. Пипин і др.
І Галичина представляє ся в тім зглядї ма
ло шо в відраднїйшім сьвітлї, а хоч переняла до себе словесні скарби найлучщих писателїв Укра
їни, то всеж таки не має з нею пожаданої ду
хової звязи співчасности і нераз находить ся в тім самім положеню, як козаки у Скутарі, що сумно вздихали: „ой нема, нема нї вітру ні хви
лі із нашої України11..
Зовсім природно, що при такім стані не може навіть бути мови о духовій взаїмности межи розділеними частими того самого народа, так хосенної а навіть необходимої для єго успі
шного розвою і поступу одноцїльного. Цілі д е сятки мілїонів народу, як би не були на сьвітї для прочих мілїонів своїх рідних братів. Числова сила, стає ся роздробленою, а несполучена ніякою живою звязию, маліє, марніє і завмирає і на ді
лі виходить так, немов би не були тим великим, одноцїльним народом, а тілько розкиненими і безсильними Групами ріжнородного люду, не ма
ючими з собою нічого спільного, ніякої спільної думки, спільного житя, спільної ідеї і цїли...
Є се власне та розсипка народа, над ко
трою мусить щиро жаліти кождий патриот. Она нас робить не тілько меншими і слабшими, як ми є на ділі, але она сама собою обезсилює нас, затрачує нашу народність і доводить до того, що наші найлучші сили інтелїґентні знявшись в гору счезають як камфора або підлягають а- тракцийній силі сусїдних народів, здолївших ду
хово обєдйнитись, — що наша народність терає свою одноцїльність, а сама маса народа, не ма
ючи для свого проводу вповні осьвідомленої ін
телїґенциї, або остає ся мертвою, або піддіє ся посторонним впливам. При такій затраті сьвідо- мости нашої народної одноцїльности і нашої на
родної ідеї не може виробитись та для бездер
жавного народа так конечна амбіция почесної
«служби народної», що виспіє всяких почестий і відзнак ставить заслугу для добра народа, стра- даня і подвиги для подвигу .і розвою своєї рі
дної родини. Тим то і потомки колишних сла
вних родів, внуки дідів, що клали свою жизвь за нашу Русь, не можуть нині порозуміги тої народної служби своїх дідів, нї їх ідеалу, нї по- сьвяченя, нї їх геройства, а радують ся, коли замість нової, — новим потребам свого народа присьвяченої служби народної, можуть хочби на послїдному місци блискучої свити явитись з від
знаками і лентами, котрими нарід ніколи не у- красить їх могили, як слезами і піснями оросив могили їх дідів і прадідів.
Ось при такім сумнім стані нашої народно- сти спочиває на рускій інтелїґенциї обовязок покінчити ту нашу дезорґанїзацию народну і ви
творити між розсипаними силами народними ту духову звязь национальної сьвідомости і взаємно- сти, що може оживити не тілько саму інтелїґен- цию, але і маси народа, що може до ладу і здо
рової сили сполучити наші стремленя народні, надати їм ясности, одноцїльности і поваги в сьві
тї, що може духово кріпити загрожені частини нашої батьківщини і з одної части переносити в потребі свою поміч в другу часть і стати ся справдїшною непоборимою силою народною і невичерпаним жерелом нашої национальної жи- зпенности.
Чи піймає ту задачу наша інтелїґенция?
Чи наговорившись до сита о славяньскій вза
їмности готова она з меншою галасливостию, але з більшою щиростию і сердечностию заго
ворити о народній взаїмности самих же Русинів?
Се тілько певно, що руска інтелїґенция в Гали
чині почуває потребу сеї взаїмности, що чує се
бе спільною і єдиною з цілою своєю батьків
щиною, що з вовною радостию витає кождий хочби найслабший проблеск житя своїх закор- доньских братів і радаб найти духове покріпле
не в духовім обєднаню і снівдїланю всіх інтелї- ґентних сил своєї широкої країни. Тим то звер
тають ся наші очи на наших закордоньских бра
тів і виривають ся ті питаня, які ми навели на початку нашої статі.
Тяжко дати на них повну і вірну відповідь З жалем але без почутя вини мусимо призна
тись, що годі нам говорити в цїлости про руску інтелїнґенцию на Україні, що не маємо і поки що не можемо мати повного образу єї житя, думок і бажань, а по спорадичних більших або менших фактах не маємо права судити о всім і о всіх.
Однакож з посеред рускої інтелїґенциї на Україні озвались сего року поодинокі голоси, що заговорили не тілько о задачах рускої інте
лїґенциї на Україні, але і становищу цілої нашої народності!. Маємо тут передовсім на думці го
лос М. Костомарова «Задачі українофільства»
в лютовій книжці «ВТстника Европьі». Голос так знаменитого мужа з посеред україньскої ін телїґенциї не може проминути без послуху; тож і нам годить ся приглянутись і прислухатись, які задачі ставляє так видний писатель своїм бра
там і чи можна приняти тії задачі за справді серйозні і самої інтелїґенциї і цілого народа на
шого достойні?
(Дальше буде).
— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ . При зміні' місяця про
симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядчо о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.
Н о в и н к и .
— Календар. В н е д і л ю : руско кат.: Павлаеп.:
римо-кат.: Елисав. к. — В п о н е д і л о к : руско- кат.: Єронима^ Лазаря; римо-кат.: Фелїкса з В. — В і в т о р о к : руско-кат.: М ихаіла Архістр', ри мо-кат.: Введене 11. Д.
— Популярно-наукові відмити Р. Тов-а педаґоґ.
у Львові. Дня 20. с. м. відбуде ся о год. 6. в с а лі VI кл. рускої ґімназиї (Народний Дім ПІ пов.) відчит п. д ра М. В а х н я н и н а „про холеру11 (з демонстрациями). З огляду на се, що дохід з відчиту призначений на удержанє приватних женьских шкіл Рус. Тов. нед., просить Виділ ру
ску суспільність о як найчисленнїйшу участь.
— На віча! Русини горожани Личакшскої дїль ницї! Отсим скликуємо вас на велику народну раду, яка відбудеть ся в неділю дня 19. падоли
ста с. р., о годині 5. по полуднії в ґімнастичній салї школи св. Антония (вхід від ул. Ґловінь- ского) — в сираві конечної потреби заснованя рускої народної школи для IV. (личаківскої) діль
ниці нашого міста. Не сотки а тисячі нашої ру
скої дітвори винародовлюють ся через те, шо не маючи руских шкіл, змушені суть ходити до шкіл польеких, звідки при звісній системі не
ЛИНІ не виносять любови для своєї рідної мови, істориї і народу — а звідки виходять несьвідо- мо і мимовільно яничарами власної своєї роди
ни, рідного свого народу. Чиж можемо на то згодити ся?! Чиж і дальше будемо мовчати і спокійно глядіти на те, як винародовлюють ва
ших дїтий? Чиж в часі великого нашого народ
ного відроджена не звернемо як найбачнїйшої нашої уваги на так гіреважну інституцию, якою для кождого народа є народна школа? Тому, кождий. хто почуває ся Русином, кождий, кому дорога будучність рідного народу - нехай я- вить ся на ту народну раду. Там порадимось, що маємо зробити, щоб діти наші, ся прекрасна надія нашої будучности виховувались по нашій волі, а не по волї наших ворогів. — В городі князя Льва, в падолисті 190о. — Вічевий ко мітет. -
— Несподіванку ДЛЯ Львовян лагодить «Чи
тальня Ж овківского передмістя», приготовляючи виставу «Запорожця за Дунаєм» разом з «Ве- черницями». Проби веде знаменитий діріґент п.
Купчиньский і молодий композитор п. Ярослав Вахнянин яко акомпанятор. Представлене відбу
де ся з початком грудня в салї „Ґвязди" при ул. Францїшканьскій. Один з гостий «Читальні»
на жовківскім передмістю ось як описує нам відбуваючі ся там нроби: «Припадком я нрислу- хував ся вчера пробі в «Читальнії» при улицї
Обїзд 6. Те, що я чув і бачив, прямо поразило мене. Якто, крім «Бонна» ми маємо такий хор у Львові і ніхто нїчо не знає і не пише про не- го? Який жеж се знаменитий задаток для ру
скої народної опери, яка пожадана підмога для колишнього, постійного, рускогого театру у Льво
ві! Великий музичний твір Нїщнньского відспі вали з памяти так бездоганно як під зглядом ритміки так і інтонациї, що коли єще в сліду
ючих пробах пп. діріґенти звернуть увагу на д и наміку — ся часть представлена випаде взірце
во. Мушу тут єще запримітити, що хор вимов
ляє слова знаменито, як се я чув тілько у Славяньскої з єї на цілий сьвіт славним хо
ром. Та коли опісля зачали співати «Запорож
ця за Дунаєм» — я онімів з подиву. Ні, рішу
чо, се тілько у нас можливо, щоби такі перли талантів так крили ся незамічено, без спромож
ності! видобути ся на верх, вибити ся на шир
ший шлях штуки. Обі еопранїстки, Одарка дра
матична, Оксана кольоратурова — се прямо ф е номена, а героїчний тенор Андрія буяє з легко- стию в найвисших реґіонах тенорового реєстра аж до чистого зі, яке кільканайцять разів при
ходить в тій незмірно форсовній партиї Також і Карась розпоряджає гарним голосом, однак, здаєсь, буде звертати більше ваги на свою гру.
Та за се виступ Султана буде становити сенза- цию дня, бо такого гарного, металічного і вели
кого барітона вже давно не чули Львовяни нї на сцені нї на естраді». — Подаємо сей опис поважного критика і любителя музики, щоби за здалегідь звернути увагу львівскої публикя на приготовляючий ся музикальний пир, а в певній надії, що всі заповіджені несподіванки сповнять ся на славу «Читальні» і єї талантовитнх аматорів.
— З Калущини доносять: Дня 1. с. м. відбули ся загальні збори філії Руского Товариства не- даґоґічного в Калуши, на котрі прибуло около .0 членів. Звіт з д ’яльности виділу за минулий рік подав п. Ю. Когут. Відтак загальні збори уділили уступаючому впдїлови абсолюторию та зложили щиру подяку п. Цецилїї Курівцевій за її ревну діяльність около товариства. В склад нового виділу на 1906. рік війшли: пп. Курівце- ва, Чабан, Когут, Загаєвнч, Глодзиньский, ГІе- трушевичівна і Шііень. Позаяк містоголова усту
пившого виділу п. І. Сенчина перенесений в ин- ший округ, на внесене членів, подякували за гальні збори п. Сенчинї за єго щиру працю. Від
так відбули ся загальні збори окружного відділу товариства „Взаїмпої помочи гал. і бук. учите
лів і учительок11, на котрих п. Павло Пос'ацкий подав звіт з загальних зборів того товариства у Львові з дня 28. серпня с. р. Відтак вибрано виділ, котрий уконституовав ся ось як: Чабан голова, Иосацкий містоголова, Шпень секретар,
’Сембратович касиєр і Когутконтрольор. По день 8. с. м. числив сей відділ понад ЗО членів.
— До Високопреподобних оо. Деканів всіх трех єпархій. Складаючи сею дорогою як найсердеч- нїйшу подяку іменем питомцїв одинокої „Рускої ремісничої і промислової Бурси у Львові11 Висо- копреподобному о. деканов Іванови Радецкому в Мервичах за надіслану на річ нашої Бурси квоту 27 К, зібрану на соборчику деканальнім, звергаємось до всіх Високопреподобних Отців Деканів з горячою просьбою, щоби за приміром Впр. о. декана Івана Радецкоґо заінїциювали і на своїх соборчиках таку збірку, а Бурса наша не лише що перестане замикати свої рахунки дефіцитами, але опинить ся у власній хаті і уснішнійше сповняти буде свого велику задачу в економічнім, відродженю руского народу. — Виділ.
— З нотарияльних кругів. Управитель мінїсте- риї судівництва переніс нотарів: Теофіля Люто- славского з Борщева до Львова а Івана Постеми- ского із Золочева до Борщева.
— Пожар в Бориславі. Вчера вечером вибух огонь в Бориславі при-ул. Ианьскій в законі то
вариства АпДо-СаІісіап ч. 23. Огонь перекинув ся на сусїдний закоп Сінґи, а потім обняв зако
ни галицкого Тов. карпацкого ч. 2. і 6. Пожару ще не погашено і можливо, іцо огонь переки
нув ся на сусідні склади нафти гал. Тов. кар- пацкого.
— Загальне голосованє в Австриї. Сопбєту. Согг.
доносить з'доброго жерела, що єсли би палата послів відкинула закон про загальне голосованє, то буде сейчас розвязаною і відбудуть ся нові вибори. Єсли би і нова палата опирала ся заве- деню загального голосованя, то закон сей війде в житє через октройованє.
— Краєва рада шкільна іменувала управителя
ми 2-кл. шкіл: Йос. Стефаньского в Грімци і Саву Мельника в Дулибах; учителями (-льками) 2-кл. шкіл: Конст. Тихого в Крешові, Ом. Мако- гоньску в Тучнім, Юлію Квасиньску в Леишнї, Ядв. Борейківну в Лопівцях і Марию Андрейов- ску в Васильківцях; учителями (-льками) 1-кл.
шкіл: Веням. Мотовского в Баби цих, Ів. Соневи- цку в Ж укові, Мик. І’митрасевича в Бульці, Зо- фію Смаківну в Боленцинї, Петра Кузьму в Бру- ховичах, Йос. Маховску в Торжкові, Стан. За- блоцку в Бібрцї, Павла Зобнева в Лолпнї і Ма
рию Бучацку в Жабокруках.
з
•за царя, мотивуючи се тим, що цар в маніф е
сті з 30. м. м. зрік ся самодержавя і рішив ся управляти за волею народа.
„Пет. Газ." заперечує чутку, немов би Ан
глія, Німеччина, Анстрия, Італія і Ш веция вру
чили Росиї збірну ноту з заявою, щ о в случаю загального анархізму в Росиї чинно вмішають ся в справи Росиї а сусідні держави загорнуть головні твердині. Свою ноту мали ті держави мотивувати тим, що анархія в Росиї може мати вплив на цілу Енропу.
Новий прокуратор св. синода, кн. Оболень- ский, має змагати до розділу церкви від дер
жави.
Баку. Полїция обчислила, що в Баку убито 56 осіб, ранено 59, спалено 28 домів, між ними 14 християньских і 1 жидівский, ограблено 36 людий (між ними 19 Вірмен, 4 Москалів, 5 Гру
зинів і 3 Ж идів).
— З Тов. „Академічна Громада*' з кружка ма тематично-фізичного. В середу дня 22. с. м. о год. 12. відбуде ся в малій салі „Інституту фі зичного" (ул. Длуґоіпа ч. 8) відчит товариша Льва Редкевича п. з. „О всесьвітнім етері“.— З а заряд кружка: Іван Тиховский.
— Набуванє соли до промислових цілий. Для улекшеня і призкореня полагоди подань в спра
ві набуваня соли до промислових цілий, міні стерство скарбу зарядило, що не лише оно, але і краєві та окружні власти скарбові та скарбові інспекторати мають право позволити на побір соли 1. і 2. роду на промислові цїли (до виробу мила, до гарбованя скір, фабрикациї скла, гар
тована зелїза і сталі, до виробу мороженого і т. д.).
— Образ даром. З УубауаІеІзП-а „НогЬІейй V итеп і ту.уагпет а сігкеупіт" одержуємо з прось
бою о поміщене отсю оповістку: Напрестольний образ для рускої церкви бажає даром намалю вати в 1906. році один звісний і добрий маляр.
ІЗлизші вісти в Кєупє іп Оег сЬгиІІісЬеп Кипз*, Ргас; \УеіпЬег§е Мго 177 (ВбЬтеп).
— З залізниць. З днем 1. грудня 1905 війде в житє нова тарифа часті, II, зшиток 4. для сбіжа, овочів струкових, виробів млинарских- і т. п. у східно-північно-західнім австрийскім
звязку зелізничім.
З днем 1. грудня 1965 війде в житє дода
ток II до тарифи часто II, зшиток 1. у східно- північно західнім австрийскім звязку зелізничім
з дня І. січня 1905.
— Дрібні вісти. Буковиньский сойм ухвалив одноголосно вибудовати НОВИЙ СОЙМОВИЙ буди
нок, з трема фронтами до улпць Роткірха, Сен- ковича і Унїверситетскої. — Мішаний поїзд з Гііска до Тевіс на Угорщині вискочив онодї із шин; при катастрофі 5 подорожних тяжко по
ранило ся а 12 легко 3 зелїзничої обслуги всі вийшли ціло.
Всячина
— Соті роковини занятя Відня францу- окими війсками під Наполеоном І. минули дня 13. с. м. Того дня о годині 11. рано війшли Французи до міста. ДовоДив ними Мюра. Війска переходили місто з розвиненими прапорами, при звуках орхестри, однако задержали всі ередства осторожности: пушкарі мали запалені льонти, а піхота відведені курки карабінів Того самого дня вечером прибув Наполеон і замешкав в Шеи- брунї. Два тижні пізнїйше, дня 2. грудня 1805 прийшло до великої битви під Австерлїц або Славковом на Мораві, в котрій сполучені війска і австрийско росийскі потерпіли велику поражку.
Наслідком тої битви був мир прешбурский, за- ключеннй дня 2б. грудня 1805, в котрім Анстрия утратила простір звиж 1000 миль квадратових і з 3 мілїонами населеня. Францускі війска зай
мали Відень до дня 13. січня 1806 і діймаючо дали ся в знаки Віденцям. Самого вина мусїли Віденці доставляти француским воякам кождого дня 250 ведер, а загальні кошти удержаня францускої залоги за два місяці, виносили біль
ше як 50 мілїонів Гульденів.
— Віче росийских ОФІЦИрІВ Дня 31. жовтня пише «Син Атєчества» — зібрали ся в петер- бурскім університеті на віче офіцири і рядові!
полків піхоти та мариварки. По довгих нарадах і ухвалено одноголосно отсю резолюцию: «Ми, зі і брані дня ЗІ. жовтня війскові, рядові і офіцири фльоти і армії, сьвідомі, що треваюча під добу революцийна борба пролєтарияту і працюючого селяньства є послїдним актом кровавої роволю- цнї росийскої, котра дасть нашому краєви д е
мократичну ренублику, заявляємо, що всюда, де нарід буде виступати яка чинна сила револю цийпа і де буде плисти єго кров, там наші баг
нети і всьо наше оружє зверне ся проти тих, котрі туда нас пішлють».
— Земля на продаж. Товариство »Крає- вий Союз кредитовий у Львові* (Ринок ч.
10) має на продаж землю в отсих повітах:
Мостиска, Яворів, Щирець, Старий Самбір, Ж идачів і Коломия. Зголошувати ся треба як найскорше. Близших інформаций уділяє Дирекция сего Товариства.
Т елеграм и
з дня 17. падолиста 1905.
- ' *
Будапешт. Урядовий дневник оголосить ни
ні покликане запасових резервістів з рр. 1903 і 1904 до чинної служби на три літа. А що при кінноті і тренї нема запасової резерви, тому пе
ренесуть до кінноти вояків з піхоти по вислу
жена» там одного року.
Петербург. Полїция арештувала ту много о- сіб, котрі мали належати до заговору на житє царя і єго родини.
Петербург. Св. синод норучив пропускати слово »самодержца« при лїтурґічних молитвах
М А Л И Й Ф Е Й Л Е Т О Н . ОЛЕГ ВІЩИЙ. ,
1.
Прометем.
Стояв окований в кайдани Промете II, орлії все глибші рвали рани —
до грудей,
до серця —- там їм вжертись треба, а огень,
огень жптя, ся іскра з неба в тойже день потоне, згасне в морю крони.
І дарма тоді вір ждати ме обнови —
вічна тьма і забуте жде го в могилі
по всяк час.
Здрігнувсь на згадку в тій хвилі....
Аж нараз грізнії бурі з а г у д іл и ---
грянув грім в кайдани, що вязня давили,
й вмить по нїм з гуркотом пута покотились.
З орлів < лід іщез — з ляку всі розлетілись
гет у сьвіт.
З кайдан же велпт розповив ся і огнем,
що в нїм у грудях розжарив ся з кождим днем в борбу займає всі народи.
Гей радій
з борця нового людський роде — гей радій! —
2.
З весною України По довгім, важкім лихоліттю
жизненна надходить нора, по строгій зимі знов десь миттю
біленький квіточок ігра.
По довгій, тяженькій неволі зближаєть ся вольности час, з тюрми — бач — та з пітьми недолі
знов велитень вирвавсь нараз!
Рости моя цьвітко дрібненька, Украйно моя молода, весна ти засяла тепленька,
заблисла сьвята свобода.
В народа могУчого силу
зростай духом, велите мій, . стань в ряд борців у борбу сьмілу
за волю, за долю людий!
Ж аром серця молодого студінь житя холодного
ти огрій й в житє влюбись.
Міцю духа вирви сьміло з багна брудів душу й тіло,
й к' небесам ти все несись.* Бистрим умом глянь в храм слави, храм науки величавий,
божеського знання храм:
Юний сьвіте, там вдиви ся, всьою силою займи ся
Прометея полумям!
______ , \
4.
Привіт Україні'.
Прорідились грізні хмари, вияснив ся вебосклін, десь помчали нічні мари,
прихід дня голосить дзвін.
Глянь, свободи зоря с’яє, вольности вже дзвін гуде, і Україні звіщає,
що день ясний вже-вже йде.
Гей витай мнї бідна Нене, гей витай люба моя, жертву Ти прийми від мене,
жертву мойого житя.
Перемишль. Падолист 1905.
3.
Руській молодїжи.
Руський цьвіте молоденький розвивайсь, рости гарненький,
як той польний цьвіт.
Серця і душі красою, свого ума бистротою
ти чаруй весь сьвіт.
Галицкиїі сойм.
(Докінчене вчерашного заеїданя).
В дальшім ході заеїданя принято до відо • мости справозданє про поступ будови нових па- вільонів в Кульпаркові; ухвалено вставити до буджету квоту 5.560 кор., 3.360 кор. і 2.240 кор.
на удержанє краєвого інструктора, адюнкта і по
мічника інструктора молочарства. При тім пос.
К р а м а р ч и к жалував ся, що краєвий виділ за мало дбає про селяньскі молочарні, бо на всіх 316 є заледви 25 селяньских, а 264 двір- ских молочарень.
При справозданю з патронату спілок ща- дничих і позичок пос. о. Б о г а ч е в с к и й ж а
лував ся, щ» патронат нерівномірно трактує руске і польске населене на некорисгь Русинів.
Бесідник застерігає ся против такої економічної борби. Пос. С т о я л о в с к и й полемізує з перед- бесїдником і виказує, що патронат ложигь біль
ше гроший на східну Галичину, чим на західну, отже польскими грішми доиомагає Русинам до економічного розвою.
Пос. 11 і л я т простував тверджена о. Бо- гачевского що до поодиноких випадків, а пос.
Гурик виступив против тверджень пос. Стоя- ловскоґо, який зовсім мильно представив, не
мов би поміч грошева, уділена патронатом V східній Галичині, спливала виключно на Ру
синів. Се діє ся тілько в малій части, а в да
леко більшій іде на скріплене тутешнього поль- і ского елементу, побіч того, що і в західній Га-
! личині патронат пособляє спілкам, де треба.
Вкінци ухвалено внесеня комісиї, щоби в справозданях про спілки ощадностий і позичок краєвий виділ подавав точне зіставлене рахун
ків; уповажнено до переговорів з краєвим бан
ком о 2Ь2 мілїонову позичку до скрінленя по
зичкового фонду для райфайзенок і щоби з того фонду удїлювано позичок на ратальпу сплату в протягу 5 літ.
(Нинішнє заеїданв).
По відчитаню одної інтерпеляциї сойм по
лагодив цілий ряд справ без дискусиї: внесене дорожняного додатку для учительства львів- ского повіта; внесеня в справі львівских клінік , і емеритури для окружних ^лікарів та заведеня положннць в Кракові — відіслано до комісиї.
Сойм уповзжнив краєвий виділ до будови три
поверхового крила соймового будинку коштом 260.000 К. Петпцию громади Дембиця на позичку задля будови ґімназиї переказано краєвому ви- дїлови; на внесене краєвої комісиї візвано пра- вительство, щоби зарядило отвореиє окружного суду в Чорткові, повітового в Яблонові і нриго-
