Ч. 113. Львів, пятниця, дня 20. мая (2. червня) 1905.
Передплата
п >РУСЛАНА< виносить:
ЕВ ЦІЛИЙ рІК
■в пів року
■в чверть року аа місяць .
в Австриї:
. . 20 кор . . 10 кор . , с кор.
. Г70 кор За границею.
кв цілий рік . . 16 рублів або 36 франків ев пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не позьмеш милості: і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевпча.
■ И и іг і .і ' ... ...
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят
• О*|з год. пополудни.
Редакцкя, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1.
пл.Домбровского(Хоруніцини).Екс- педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сн лише на попереднє застережене. — Реклнмациі неопечагані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки, а в •Наді
сланім» 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.
Річник IX.
„Політичний лексикон для молодїжи“.
(Дальше).
Коли н. Юл. Бачиньский мав дійсно замір дати молодїжи в руки лексикон, як називає »Іскра«, з котрого она могла би поучити ся про важнїйші иитаня не лише політичні, але й суспільні, щоби она тим способом була підготовлена до д і й с н о ї п р а ц і для народу а не лише аґітациї ви- соконарними загальниками, то повинен був передовсім сам основнїйше иерестудиовати хлїборобскі справи і відносини у нас в краю а також доволі богату літературу аграрного питаня, яке нині на дневнім по
рядку не лише в Німеччині, але дуже ж и
во занимає уми політиків в Чехах, в Мо
равії, в Тиролю і т. д. Він же сам при
знає, що се обовязок »в першій мірі тої
»інтелїґенциї< піддати основній ревізиї єї дотеперішні погляди на справу мужицку*, що *се навіть одно з найголовнїйших за вдань — бож мужики, сеж прецінь чи не 0 0 % уееї укрнїнтгекої суспільності! и Гали
чині. Аґрарна справа і социяльна повинна тому займати в єї дослідах над відносинами україньскої суспільности в Галичині одно з найперших місць*.
П ісля таких слів можна було сподїва- ти ся, що в »знаменитім лексиконі* п. Юл.
Бачиньского найдено хоч коротко зібраний огляд сучасних змагань в тій справі, от хоч би про справу віддовженя хліборобів, котрою між иншими заиимали ся д р.
Ґ р а б м а й е р , тирольский посол, др. Г а ї т і н б е р ґ і ин., позаяк она виринає тепер
еилою обставин на дневний порядок, так що навіть правительство, не так скоре
« ЯРОШЕНКО.
Іст орична повість О С И Н А А І Л К О В Е Я (нагороджена „Михайловою премією* 1905 р.)
(Дальше).
Сеї ночи, з вівтірка на середу, Чамчан і Ярошенко зовсім не могли заснути. Ніч була, хоч і без місячна, але зоряна — і вони обидва сиділи перед наметом та думали свої думки.
— Не всиджу! не всиджу! — говорив Ми
нула. — Мушу пінти шукати їх.
— Та де їх найдеш? — спитав Чамчан.
— Вони десь недалеко.
— Думаєш: чекали від неділі до сегодня?
Минуло, май розум, ще сам загинеш. Так тебе гладко сирячуть у ясиру, що й не вернеш ся ніколи.
— Куди-ж би вони за ті два дні втерли?
— Сюди над Дністер певно ні, бо тут вій- ско; як утекли, то в поле поза обози і будуть манівцями шукати дороги до дому.
— Але-ж там їх лекше побачити й здого- нити, як Тут. Степи тай степи — і більше ні
чого.
Не втерпів Минула; пійшов по-ночи шука
ти родини. Міркував собі так, що з ясиру най- близший скок у дуброву. Хоч тут і волочать ся чури з кіньми і намети з людьми близько, але дуброва не мала і густа, місце на сховок най
шлось би, колиб хто шукав.
впрочім щонебудь зробити корисного для хліборобів, занимає ся вже сим пнтанєм і думає в державній раді внести в сій справі предлогу закона. Або колиб п. Юл.
Бачиньский був подав хоч би сякий такий погляд про З а в о д о в і с п і л к и х л ї б о р о б с к і , про котрі він натякнув у своїм лексиконі, хоч би на основі тих предлог, які були ухвалені в державній раді або внесені в ческім і в галицкім соймі.
П. Юл. Бачиньский доторкнув ся та
кож п а р ц е л я ц и і, котрою тепер у нас в краю занимають ся і банки, і приватні спілки, і поодинокі люди, однак і сій спра
ві не дає ясного погляду*. — Коли я в и с т у п а ю , каже н. Бачиньский, п р о т и п а р ц е л я ц и ї, то ще тим самим не ви
ступало взагалі проти закупови нашими мужиками двірских обшарів*. Він боїть ся, що через перцеляцию ведену нинїшним ладом у нас. в краю принятим, не піднесе ся продукциї а цофає ся її назад, що за- місць підносити господарку і єї видатність
— вводить ся знов г о с п о д а р с к е х и р - л я ц т в о , що через парце.іяцию »суспіль-' ність зискає лише новий інвентар спрацьо- наиого, змізерш іаногс юш-Дій аЬЕІряти, хоч і в людскій подобі, нову колоду в ногах на дорозі єї дальш ого культурного і політи
чного поступу*.
Хлїборобскі відносини сучасні так пе
ремінили ся в останних десятках літ, що з одного боку бачимо у великій части дрі
бних господарів малоземельність і намага- нє до придбанії собі потрібної скількости землі для кориснїйшої господарки, з дру
гого боку бачимо значно обдовжену біль
шу посілість, з котрої особливо т. зв. се
редні власники намагають ся парцеляциєю визволити ся з обводженя і спасти для се
бе хоч одну вільну від довгів частину сво
Виминув війско, що стало понад берег, і пійшов в той бік, де розложив ся Усейн-баша зі своїми наметами.
Чудував ся, як безпечно спали собі Турки, хоч уже стілько разів провчили їх козаки, що повинні би пильнувати ся в ночи. Тут і там ли ше рушав ся деякий чоловік на твердій земли, але лінивий був навіть подивити ся, хто се над
ходить. Правда, глубокий Дністер боронив Тур
ків і Татар від несподіваних нападів красше, ніж камяні замки, а утома, тяж ка утома у во
єнній невигоді, у холодну ніч, спонуковала хоч кого — притулювати ся до землі, корчити ся і спати тяжким сном.
Микула не підходив до наметів, виминув їх і пійшов у дуброву. Високі і розлогі старі дуби стояли непорушно, підшиті з низу хащами.
Тут і там ходили коні та пасли траву. Місцями не можна було перейти, бо, коли зрубували ду
би на міст, постинали і лишили в лісі грубе га- лузя, котре лежало купами на корчах на землі.
Треба було виминати сі перешкоди.
Що кільканацять кроків Микула приставав і слухав, чи не почує якого знайомого голосу, підозріного шепоту. Не почув нічого, тілько під кіньскими ногами тріщало ломаче, десь під кор
чами хропів чура, або верхи на галузях дубів, будив ся гайворон один з цілого стада, що там спало, попоївших добре на боєвищах. Збудив ся, закракав невиразно, мов би хто душив його за гортанку, і зараз верхи дубів мовби ожили:
тихе, жалісливе краканє розійшло ся по дуброві широко, кілька гайворонів ударило сильнїйше крильми, — мабуть непевно сиділи на галузях,
— се тривало кілька хвилин і знову стало тихо.
Микула зайшов у найгустїйші хащі і сів на траві. Ш кода й ходити далі: нема тих, котрих йому треба. Ой недоле! уже й допитав ся до я- сиру, уже й розвідав, де була родина, а тимча- сом вона знову десь пропала. Кажуть: утекла.
А коли не втекла? Може її вбили? Може пере
вели в инший ясир? Може та погоня, яку зараз вислав нотурчак, порубала їх — і тіло матери, жінки і сина валяєть ся десь на степу?
Думає так Микула, коли чує: земля стуго
нить. Прикладає ухо до землі:справді йде якась велика громада людий. Попід дуброву берегом тріск і шелест, як від комача і розтручованя кор
чів. Слухає ще хвилину: уже, чути, біжать лю
ди, земля більше дуднить.
Чи не козаки се? ІЦе нападуть на старого тестя і вбють його, не знаючи, хто він і за що його вбивати?
Микула встає і чим скорше виходить із дуброви. Ліс мов заворушив ся, мов ожив. Гай
ворони будять ся і крачуть уже голосно. Чути:
всюди люди йдуть, перед ним, за ним, попри .нього. Добре, що не помітили його; думають, що й він козак, а то привитали-б його. Але в ночи не пізнають — і Микула йде за грома
дою. Се ніхто инший, тілько козаки. Обійшли єї посїлости. Єсть отже нагода помогти одним і другим і дотеперішній досьвід парцеляциї поучує, що она в значній части вдоволяє потребам одної і другої сторони.
Однак н. Юл. Бачиньский не задав собі труду перестудиювати основно хлїбо
робскі відносини нашого селнньства і ма- ломіщаньства в Галичині, а подає стару социялїстичну рецепту на сю недугу, котру вже й самі социялїсти уважають переста- рілою і для хлїборобеких відносин, так ріжнородних, непригожою. Він вимагає, щоби хлібороби навіть при парцелянийнім набуваню землі »задержали ґрунти в їх да
вній одноцїлости і вели господарку на ве
лику скалю, в роді акцийного підприєм
ства, при машиновій господарці. При та
кім веденні господарства можна би на єго погляд, до такого підприємства притягати і біднїйших мужиків, чим збільшувано би такі м у ж н ц к і ф і л ь в а р к и , хоч сам признає що така фільфаркова господарка також не є легкою річию. П. Юл. Бачинь
ский дораджує отже давну социялїстичну господарку колективну, бо »цїлию социяль- но-демократичної партиї є як раз з н и щ и - т и. довести до повного упадку цілий той систем новочасної господарки так рільної, як і фабричної, опертої на приватній вла
сносте, на средствах продукциї*, обчисле- сленої на зиск і користь одиниць, прива
тних властителів средств продукциї, а не на користь загалу*. Скажемо на се слова
ми Ґетого: §гаи, іеигег Ггеиигі І8І аііе ТЬеогіе!
(Дальше буде.)
Япаньско-росийска війна.
] Дніпро, Саратов, Нижний Новгород, Ріок, Океан.Шпитальні: Орел, Кострома, Посмертна згадка.
В хвилі, коли ся могутна Армада перестала істнувати, подїлившн ту саму судьбу при бере
гах Япанїї, що єї колишня іспаньска іменичка при берегах Іспанії — годить ся згадати про єї коротку історию. Друга ескадра Тихого Океану, як офіцяяльно називано балтийску фльоту, ви влила дня 12. жовтня 1904. р. з Ревлю, а в кіль
ка днів пізнїйше з Лїбави. По звісній пригоді під Гульом, де Рождеетвеньский дня 21. жовтня стріляв до анґлїйских рибаків, ириилила дня 25.
жовтня до Віґо, а в пять днів пізнїйше до Тан- ґеру при Ґібральтарскім проливі. Відти біль
ша часть фльоти під Рожд ественьским відплила д. 5. падолиста і перепливти коло рога Д о
брої Надії, станула дня 1. січня с. р. при остро
ві Мадагаскарі. Друга, менша часть під адміра- зом Фелькерзамом пустила ся на Середземне море, коло Крети получила ся з кількома судна
ми фльоти охотничої і перепливши через ’Су- ецкий канал, станула д. 3. грудня, в Джібуті, а в 2. січня при Мадагаскарі. Крім того д. 16. па
долиста мин. р. виплив з Лїбави ще пінний від
діл балтийскої фльоти під адміралом Добро- творским і, минувши Середземне море та Суец- , кий канал, станув дня 3. лютого також при Ма- збудований 1888. Вкінци 'Николай І» 9.800 то н ,, даґіскарі> Вкі[ЩИ трета балтийска ескадра під 8.000 койий, 15 миль швидкости, 31 пушок, 6 адміралом НєбоГатовим виплила з Лїбави д. 16.
рур тори., 621 залоги; збудований в р. 1899. Ілютого і також Середземним морем і Суецким Панцирні кружляки І кляси були: 1) ’Д и - ,каналом [іустила с я -„а індохіп ьске море, де не- митрий Донскоп» (збудований в р. 1883, 6:200, дав[І0 случила ся д погіередІіИМИ частям„ ф ль0.
тон, 7.000 коний, 16 миль швидкости, 34 пушок, ти Ся дадеКа а щаслива подороЖ; як ; нечайна 5 рур тори, 495 залоги); 2) .Адмірал Нахімов» : яоява Рождествен,.ского в близькости операциЙ- (збудований в р. 1885, 8.660 тон, 7.800 коний, 16 цої области становлять сьвітлу короткого
Склад колишної балтийскої фльоти.
Балтийека фльота, що була під розказами адм. Рождественьского, складала ся, як вихо
дить з послїдних зіставлень, з вісьмох лїнїевих панцирників, пяти панцирних кружляків першої кляси, чотирох панцирних кружляків другої кля- си, трех кружляків нопанцирених, чотирох кру
жляків до оборони берегів, кільканайцяти пере- возових суден; двох шпитальних і 19 контртор-
педірцїв.
Лїнїеві панцирники були: 1) .Бородіно», 2) вАлексаидер III», 3) «Орел», І) «Князь Суваров»
(адміральский корабель), 5) »С,.сой великий», 6) .Наварім», 7) «Ослабля» і 8) «Николай І». З них перші чотири, збудовані в рр. 1901— 1902, мали більше менше по 13.730 тон чоємности, і6.300 кониіі сили, 18 миль швидкости, 66 пушок, 787 людий залоги, 4 рури торпедові. »Сисой вел.»
має 10.560 тон, 8.600 коний, 17 миль швидкости, 38 пушок, 6 рур торпедових, 586 залоги; збудо
ваний в р. 1894. «Наварін» 10.570 тон, 9.100 ко
пни, 15 миль швидкости, 42 пушок, 6 рур тор
педових, 621 залоги; збудований в р. 1892 »О- слабля» 12.880 тон, 15.000 коний, 18 миль швид
кости, 63 пушок, 5 рур торпедових, 769 залоги;
миль швидкости, 34 пушок, 6 рур тори., 572 за логи); 3) .Свєтляна», збуд. 1896 р., 3.800 тон, 9.000 коний, 20 миль швидкости, ЗО пушок, 2 рури торп., 702 залоги); 4) .Аврора» (1900 р., 6.800 тон, 12.100 коний, 20 миль шв., 40 пушок,
З рури тори., 570 залоги); 5) .Володимир Моно- на Далекий Схід, доказали, що не можна було мах» (р. 1882, 5.750 тон, 7.100 коний, 17 миль легковажитИ) однак Ваша ескадра, заступивши дорогу неприятельскій ф льотї до місця єї при
шв., 21 пушок, 3 рури тори.).
Панцирні кружляки II кляси були: 1) .А л маз» (1903, 3.220 тон, 7.500 коний, 19 миль ш в , 8 Пушок, 336 залоги); 2) .Ж ем чуг» (1903, 3.050
тон, 19 миль шв., 8 пушок, 5 рур тори., 334 за *ятельсКих вождів. Для нашої народної справи логи); 3) «Олег» (1903, 6.780 тон, 19.500 коний, !вац-а иобіда є надзвичайно радісна. Пересилаю 24 милі шв., 34 пушок, 6 рур тори., 573 зал.); 4) маіІ найщирші желаня і користаю з нагоди, що- .Ізумруд» (1903, 3.050 тон, 19.000 коний, 24 ми- би Вам виеказ«.и цісарску похвалу, Вам і Ва
лі шв., 14 пушок, 5 рур тори.;. Ішим підвладним подякувати за утяжли- Неопанцирені кружляки: 1) .Дон», 2) »У -;ву службу та дати вираз співчутя для раль», 3) .Кубань». Іполяглих і ранних.» Висилевя Росиї тілько під
Кружляки до оборони берегів: 1) .Адмірал носять блеек япаньскйх побід.
Анраксіп», 2) »Адм. Сенявін», 3) »Адм. Ушаков»:
(кождпй по 4.200 тон, 5.700 коний. 15 миль шв., Висліди погрому.
26—-ЗО пушок, 4 рури тори., 406 зал.; збудованії 'В дальших своїх справоздавях адм. Тоґо в рр. 1893—96); 4) малий кружляк «Терек». і поіменно вичисляе потоплені і захоплені кофаблї Перевозові судна: Камчатка, Іртиш, Ана-! росийскої фльоти, в міру сего, як поступала по- дир, Арґун, Усурі, СунГарі, Селента, МонґіГай, тонн. В рапорті з дня 28. мая адмірал Того ре-
Турків з боку поза плечі і тепер стануть їх го
нити просто в Дністер. Треба чим скорше бігти до тестя!
Козаки вже біжать. Минула попадає на я- кусь стежку і йде просто в сторону моста. Але заким видобуває ся з лїса, вже застає тут ко
зацьку роботу коло наметів Усейна-баші. Анї обминути розлютовану громаду. Годі розпізнати, хто свій, а хто чужий. От хтось шмигнув попри Минулу в дуброву, покинувши якусь широку бі
лу одежу, що повисла на корчах. Турок якийсь певно. Треба би сю одежу забрати... Та ще Ми
нула не дійшов до корча, коли з боку надбігло трох чоловіків, з клункамц на плечах — один з них і стягнув одежу з -корча тай побіг у пра
вий бік. .Скорше! скорше»! тілько всего почув Минула від йього — і нові люди почали пере
ходити попри його очи. Се було щось таке мов тяжкий сон, перебиваний передсмертним корот
ким зойком і храпінєм. Крик тілько тут і там, за те метушня скажена.
На силу перебив ся Минула через громаду козаків і побіг до моста. Тут сторожа і війско тілько тепер збудило ся і в поспіху не знало що чинити.
Чамчан, наляканий, тремтів на цілім тілі перед своїм наметом.
— Се ти Минуло?
— Я!
істнованя молодої фльоти. Тож не диво, що я- паньский мінїстер маринарки підніс се в нризна- іпо, висланій до адм. Тоґа у відповідь па єго справозданє: .Друга і трета неприятельска еска
дра, успівщи щасливо перенесли труди подорожи
значеня, перебила єї пяяни і всі кораблі знищи
ла, або забрала. Ваша иобіда па тім єіце не кінчить ся: Ви забрали надто до неволі непрн-
— Ховаймо ся під міст! Добре, що , ти прийшов. Я вже вмирав зі страху.
Оба збігли у воду і приперли ся до каїни- цї; хоч від берега тілько два-три кроки, та всеж безпечнїйше. Стоять і слухають, як надбігає громада людий над беріг, Хтось їх здоганяє.
Далі чути боротьбу — і от уже один, другий, третій у воді, пливе, топить ся. Але сеї боротьби не богато; усе біжить горі Дністром. Там десь козацький міст з плотів, як звичайно.
■— Менї-б найліпше пійти тепер з козака
ми — каже Минула.
— Чого? Хочеш мене покинути?
— Усе одно; чого я тут діжду ся? /
— Остань ся! Прошу тебе!
Минула лишив ся; ще мав надію, що від
найде своїх тут по сім боці Дністра, де був. Ко
заки відходили, не було потреба стояти у зим ній воді. Чамчан і Минула вийшли.
Так минула ся та дивна ніч, що Минула сам не знав, як і коли.
До полудня пересиділи в наметі — і вже не знати котрий раз розважали, куди-б могла подіти ся родина. З полудня старий Чамчан за снув, бо втомила його недоспала, неспокійна ніч, а Минула вийшов з намету. Його тягло пійти ще раз за дня у дуброву і роздинити ся по кри
ївках. Може найде хоч слід якийсь, може від чурів дещо розвідає, треба ще раз пійти поди-
асумує всі страти неприятеля і доносить про них так: >0 скілько до тепер стверджено, пото
нуло: ш і с т ь л ї н ї е в и х к о р а б л і в с. є
«Князь Суворин», «Імператор Александер III»,
«Бородіно», .Ослабля», »Сисой великий», «Нава
рив», п я т ь к р у ж л я к і в : .Адмірал Нахімов», .Димитрнй Донскоп», «Володимир Мономах»,
«Свєтляна», «Жемчуг», о д и н п о б е р е ж н и й к о р а б е л ь «Амірал Ушаков», д в а к о р а б л ї д о с п е ц и я л ь н о ї с л у ж б и «Камчатка» і
«Іртиш» і т р и к о н т р т о р н е д о в ц ї . З а б р а н о д о н е в о л і 2 л ї н ї є в і к о р а б л і : .Орел»
і .Імператор Николай І», д в а п о б е р е ж н і п а н ц и р н и к и : .Генерал адмірал Апраксій» і
•Адмірал Сєнявин» і контрторпедовець .Б ід о вий». З а г а л о м в и н о с я т ь с т р а т и Р о с и н и 22 в о є н н і к о р а б л і , л у ч н о ї п о є м- н о с т и 153.411 т о н . Надто доніс Тоґо, що япаньскнй контрторпедовець .Садіянамі II» за
нив над вечір 27. мая на полуднє від острова Урляйнґ росийский контрторпедовець .Бідовий», на якім находив ся Р о ж д е е т в е н ь с к и й і щ е о д и н а д м і р а л ( Ф е л ь к е р з а м ) , о б а р а н е н і т а 80 Р о с и я н, м і ж н и м и 26 ш т а- б о в н х о ф і ц и р і в адміральского корабля
«Князь Суворов», який потонув 27. мая.
Натомість про япаньскі страти доносить Тоґо, що они єще не обчислені, бо всі кораблі беруть єіце участь в операцнях. Однак про ж а
дні поважнїйші ушкодженії не донесено до те
пер; перша дивізия не стратила більше, понад 400 людий.
Про недобитки росийскої фльоти доносять з Петербурга після телєґрамів, наспілих з Вла
дивостока, що там причалили тілько два контр- торпедівцї: .Грозний» і .Бравий». Перший зато
пив переслідуючого єго япаньского контрторпе- дінця, а другий привіз 4 офіцирів і 197 людий, внратованнх з залоги потонувшого .Ослаблі».
До ІПанґаю нриплило кілька менших росинскпх кружляків; всі они будуть зараз розоружепі.
Шість транснортових рогніїских кораблів в Ву.
сунґ згодило ся на розоружене та інтерноване.
Надто Баііу Ехргезз доносить з Токіо, що вла- дивостоцкий кружляк «Громобой» з 800 людь ми па помості і правдоподібно з а д м і р а л о м С к р и д л о в о м, виїхавшії з Владивостока, очи- видно в намірі полупити ся з балтинскою ерльо- тою, натрафив на яианьску міну і потонув з ці
лою залогою.
Молочарство.
(Конець).
При закладашо молочарні треба також чи
слитись і з ціною сьвіжого молока, бели зало- жимо молочарню для виробу масла пр. коло . великого міста, де ціни на молоко високі, там молочарня не оплатить ся. Можна взагалі ска- ' зати, що там,, де платять за літру молока зи мою 10 сот. а літом 8 сйт., можна заложити на впти ся; потім уже побачить, що має далі ро
бити, чи оставити ся далі у тестя, чи шукати якого иншого виходу.
У-дуброві було тихо; не було тут анї чурів анї коний анї наметів; усі Турки, крім тих, що пильнували моста, винесли ся далі в поле за дуброву. Налякала їх минула ніч.
Листе на корчах уже жовкло; оеїнна вто
ма і сонливість лежала вже на дуброві. Гайво
рони повідлітали на боєвшце. Кругом був сму
ток так и й . як на кладовищи, коли похоро
нить когось: люди уже відійшли, а туть остав ся покійник, закопаний, присипаний тяжкою з е млею. Родина і знайомі піишли собі далі жити і тішити ся сьвітом та житєм, а покійник спо
чив уже на віки вічні і байдуже йому до всего.
Зараз на вступі у дуброву, побачив Мину
ла трох Турків на земля; два з них лежали вже без душі, один ще стогнав, смертельно ранений.
Ніху-о про них не журив ся, крім кількох гайво
ронів, що мовби нарочно лишили ся і з верхів заглядали з жадобою у корчі та ждали, поки й остатний Турок перестане рушати ся.
‘ (Дальше буде).
певно молочарню для виробу масла. При за к у пні молока є також важною річпго, щоб заку- новати не ціле молоко а лишень сметанку а молоко худе звертати назад доставцям.
Перед пущеием молочарні в житє треба також завчасу постаратись о збут масла і о до
брого молочаря, що вссти-ме молочарню.
Меншого однак зяачіня є зорганізоване самої спілки під зглядом правшім і адмінїстра- цийннм, квестия фондів не є також найважнїй- шою — ядро річи становить тут відповідне у- рядженє і ведене спільної молочарні. Тут треба не лиш знаня річи під зглядом технічним і те- хнольоґічним але також купецької калькуляції!', змислу господарності! і розумної ощадности, від
повідного добору персоналу і удержанв тої спра
вності!. докладності!, якої вимагає праця про
мислова для сзого розвитку. Оцінюючи вартість
добре підготовленого персоналу завів Виділ кавка в поготові, і рятунковий відділ виносить краевий школу молочарску в Ряшеві, де можна добро з хат та комори... випроваджують худобу.
іншії з душеннцями у воді замоченими вилізли на дах, ті з гаками а инші подають воду... зно- ву трубка начальника, свист десятників і усьо добрий товар, треба в п:й удержувати як най- збирає ся домів. По переведеню науки, о скорій більшу чистоту і мати можність утримувана хо- помочи »в наглих случаях зйнедужаня удали ся усі лоду В поміщеню і сильного холоджено Ііродук- па цминтар, де повторено муштру. Потім зачали ту. Наш. молочарні містять ся звичайно в ви- ся ГРИ’ ” РИ ЯК1,Х ’ЛУЧИТЬ ся ТРУД 3 забавою* а
«повага з жартом*, та при яких «всі учать нанягих хатах с льскпх або склепиках, не рідко сд повинуватисі> законам та приміняти до всіх можна коло них знайти хліві», гноярню а все с е , однакові права*. Пізно в ночи розіінплп ся всі псує масло і зменшує єго ціну. Держане знову домів. Замічу, що при вправах був всегда при- є злим, бо зви- сутний Всч. о. Літиньский иарох Телячого та такого персоналу роздобути.
Аби молочарня знову могла вироблювати І,
масла по темних льохах також є злим,
чайно там темно, вогко і воздух неможливий а се знову псує масло. Яке будь холоджене сме
танки також нічого не варта, бо холоджене се мусить бути не лиш сильне але і нагле. Зле ходженє коло машин, смароване їх злою оли
— РеГуляция рік. Намісник утворив 4 управи будови реґуляциї рік: в Вадовицях, Ряшеві, в Болехові і в Кракові, та 4 експозитури, реґуля
циї рік, а іменно; в Щутинї, Тарнобжеґу, Тарно ві і Залїщиках. До управи будови реґуляциї вою, нерівномірне обертане вир вкою сугь також Свичі в Болехові приділений старший інжінєр причинами, що впливають посередно на злий Володисл. Косткевич яко управитель і адюнкт стан масла. Сих всіх хиб треба проте конче ви- будівництва Кароль Морава. До експозитури
І ---- --- '--- ’•* ТТ—"--- — '» •--- стерігатись, вели хочемо, щоб нам молочарня
добре вела ся.
Наші селнньекі господарства, ведені дальше на теперішний лад, не можуть однак запевнити
доброго розвою молочарства. Паші селяни мо- вало 3352 осіб, се є о 4330 менше, чим при го жуть вправдї вже літом декуди достарчити мо ловних виборах. Віддано лист; міского комітету лока до молочарні але в зимі, з початком весни 1637». о.позициї 1224, католицко-нар. 174, демокр.- і в пізній осени не мають вже вовн потрібної поевуп. 37, центр.-міщаньс. 112, оиких < , писа-
п них 87, уст,ю голосувало 2 виборців. Абсолютної на се скількости. Д.іятого для шднесеия моло- 5 1 г
'змінити більшості! не мала одержати нїодна листа, бо
І!ТС - г ГОДІВЛЮ всі нбмплосерно черчано.' С :рутннїю іїереводягв
поли нашого розвою.
Н о в и н к и .
- Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат.: Тала- лея муч.; римо-кат.: Еразма. — Б с у б о т у : ру
ско-кат: Конст. і Єлени; римо-кат.: Кльотильди.
— І оловний Виділ Рус. Тов-а педоґ. у Львові ститель дібр, з розпуки пригадує всім учителям, що в неділю 4. червня о ті добра.
'чарства треба
—також змінити ухудоби. До тепер держали наші селяни звичай- но вчера в ночи лише в двох салих, але з того но худоби досить богато. але була вона дуже васл.ду не м жна препвидіти, котра лїста по лиха, задля браку паші через зиму так слабла, бідила.
що з весною не могла майже держ ітись на но-, — Доповняючі вакацийні курси Міністерство гах. Треба проте, если з молочарства хочемо проеьвіти постановило заснувати нову спомага- мати доходи, подбати також о се, щоб годівлю ЮЧУ наУ'ІНУ інституцию, що має на цілії доио-
, • .. „ „ „ *г х внити зване учителів середняк шкіл найновій- худоби і расу єі у нас поправлено. Треба також • в . і г г шпми здобутками в области науки. В сім році- 1 , к о ..
отїленє коров перене ти конче на осінь, щоб будуть уладжені три такі курси, іменно в Прілі, в сей спосіб мати в зимі більшу скількість мо- Градци і у Львові. Львівсш й курс буде тревати лока. Піднесене годівлі вимагає знову змін в ці- від дня 11. до 29. липня в передполудневих го
лім системі господарства. Передовсім треба Динахт а п° полуднії будуть устроюватись спіль
ні прогульки в околиці- Львова і відвідини мі проте впровадити сів конічнії і ипших пастівних ' г — *т
. ецевих музеїв. .Управителями курсу установлені
рослин, а рівночасно піднести стан наших пасо- „рОф др Кручкевич і краевий інспектор сере- виск і лук. Осушене лук мокрих, навожене і об- дпих шкіл Дворскпй. Викладати будуть ирофе- еїване мішанками трав лук лихих є річию ко- сори університету: Дембиньский, Фінкель, Гада- иечною. Окоиових |остип садить ся у нас т а - . чек- Йалєнбах, Колесса, Кручкевич, І омер, Гвар-
' довский, Вериер і Вітковскии. Виклади будуть кож за мало а купно по. макухів, грису для ху 1 н м з , обнімати переважно предмети з обсягу клясич-, • «- ' „ „ - 1 добн уважає ся нашими селянами за збитки. Н0} і новочасної фільольоґії, а також з обсягу Годівля молодику також у нас дуже занедбана, істориї і Географії, нсихольоґії і льоґікн. Мате Дивуватись проте лиш можна, що наші корови матики і природничих наук не узгляднено в сім при такій годівля взагалі дають ще молоко. Роц1- Всі ті виклади мають познакомити слуха-
, - чів з наиновіишимн явищами і здобутками на- Двигнім проте годівлю худоби а розвинемо .
7 1 . 1 уки, з результатами иослідних наукових дослі-
і молочарство у себе і будемо мати дохід .з не- і д(в ; 3 методом викладу. Учасникам курсу при- го такий, який бачимо у всіх наших західних слугує право старати ск о підмогу з правитель- сусїдів. В розумній а спільній ираци і довірю у ственних фондів на кошти удержаня у Львові.
власні сили почивае наша будучність на кождім 1 '■ А і — З почти. о „ «<• ••Міністерство торговлі видало роз
яїіїпга ппаплш порядженє, котрим змінило почтову оплату за . . _ __
надзвичайні додатки до часописий. . Від тепер можна яко надзвичайві додатки до часописий посилати иочтою з часопиеямн друки лише до
□ і« а лиіиїл-гпяниї п . . . . _ вага ЗО ґр. З а кождий такий додаток до ваги ВІД - АДМІН1СТРАЦИІ. Пр« змін, місяця п р о -|10 ґр. вн^осить почтова оплата \ сот„ ка; еа симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле- кождий додаток від 10 до 20 гр. а/, сотика, а з а не передплати, зглядно о вирівнанє залеглостий і кождий додаток від 20 до 30 ґр. 1 сотик. Та та о приєднуване нам нових передплатників. |сам а тарифа обовязує також в обороті з Боснією та Герцеговиною, але в обороті з Угорщиною обовязує дальше дотеперішна тарифа.
— Дрібні вісти. Іспит зрілости в IV. ґімназиї у Львові відбув ся під проводом кр. інспектора п. Ів. Левицкого в днях від 22. до 26. мая. Між 24 абітурієнтами, які зложили іспит, находять ся також: Юлїян Царевич, Лев Крипякевич, Ев ген Смерека і Андрій Стадник. — В Станиславо ві застрілив ся Іван Пйотровский, бувший вла-
цо програнім процесі о годині 3. відбудуть ся збори Секциї II. (учи- тельскої) в комнатах школи ім. Ш евченка ул.
Сикстуска 47; Секция просить всіх учителів на
родних о як найчисленнїйшу участь.
— З Підгаєччини доносять нам: Дня 28. мая с. р. відбув ся курс пожарний в тов-і »Сокіл*
в Телячім. По обіді зібрало ся ціле майже село в Читальні „Проеьвіти*, де вислухали люди слів заохоти свого душ настира Всч. о. Лїтиньского.
Делегат львівского'тов-а „Сокіл*, н. Ґеринович, пояснив значіне «Сокола* т а виложив теоре
тичну науку пожарної сторожи. Відтак пішли усї на цминтар, де переведено вправи пожарпі. Пі
сля сего удали ся зібрані до церкви на вечірню.
Около години 4. почали ся вправи з сикавкою, ланцухом водним, драбиною, душеннцями та га
ками. Соколів поділено на відділи. Делегат з на
чальником стягу і десятниками обходив но селі та питав, як би вони рятували єслиб та хата горі
ла, а вітер гнав туди іти. Дальше: На знак аляр
му зїзджають «Соколи*, розказ начальника... си
начальник громади з тогож села. В.
прави реґуляциї Дністра в Залїщиках приді
лений інжінєр Антін Ґаньчарчик і адюнкт буді
вництва В ктор Пірґо.
— Вибори до міскої ради Львова. При вчера- шних доповняючих виборах 10 радних голосу-
Всячина.
— З судової салі. Перед орікаючим трибуна
лом у Львові відбула ся вчера розправа проти члена скрутацийної комісиї при виборах до мі- екої ради, Арнольда, якого обжалувала прокура- тория за фальшоване листи. Арнольд мав виби
вати печаткою імя Левенгека на листах. Покли
кані на сьвідків ирочі члени скрутацийної комі
сиї не могли ствердити, чи дійсно Арнольд ф аль
шував листу, бо лише єго о те підозрівали. Су
проти сего трибунал увільнив обжалованого від вини і кари.
В Триєстї відбув ся в остатних днях про
цес проти італїйских іредентистів, у яких най
дено бомби. Всіх обжалуваних увільнено від зло
чину державної зради, а засуджено двох за за- буренє спокою на 9 і 6 місяців арешту, одного на 10 днів арешту за переступ, а четвертого у- вільнено від вини і кари.
— Обережно з кремом. Недавно донесли лї- карскі часописи про кілька випадків затроєня тїсточками з кремом. Досліди не виказали в тпх случаях отруї. Аж тепер стверджено, що в кремі витворює ся їдь при розкладі білка, роз
битого на піну, если оно довше стоїть. При тім розкладовім процесі не витворює ся якийсь чух, як в пнших продуктах як мясо, жовток і т. д.
Тому належить дуже обережно поводити ся з несьвіжпм кремом.
— Учені а славні люди мали сильну віру. Віра
— говорять єї вороги -г є потрібна лиш для тих, котрі не хотять собі псовати інтересу з Б о
гом; але на сьвітї — кажуть онн — віра на нїчо не придає ся і о ню ніхто не питає ся. Се є найбільша лож. Віра є потрібна не тілько ДО нашого сііасеня, але і на се є конечною, щоби чоловік на сьвітї був чимсь пожиточним. Коли переглянемо книги істориї, не найдемо ані од
ного чоловіка славного, котрий би при своїй славі не був також і сильно віруючим. Що біль
ше: славні люди завдячували свою славу своїй сильній вірі в Бога. Один з найбільших астро
номів, Іван Кеплєр, кінчачп по 20 літах тяжкої праці своє діло >0 гармонії сьвітів*, написав ті посліди і слова: «Дякую Тобі, мій Сотворителю і мій Боже, що Ти мені уділив тілько утіх з твого сотвореня, і тілько радісних унесень над ділами рук Твоїх*. Перше своє спостережене над зьвіздами, як він завеїдн повторяв, завд я
чував не так свОму розумови, як молитві. Ни- кола Коперник, котрий перший доказав, що сон
це стоїть, а земля коло него обертає ся, коли говорено о єго науці, відповідав заєдно: «Се не моя наука, але таке Боже заряджене*. Другий великий астроном, Нютон, був так побожний, що кілько разів вимовляв імя Бога, за кождий раз здойман капелюх. Сучасний найелавнїйшпй астроном Секі (БессЬі) є сьвящеником і мона
хом. Славний учений Вольта щоденно слухав служби Божої і щоденно відмовляв коронку. Ко
ли недавно тому ріжні недовірки пігналп, щоби побачити славного президента хоробрих Бурів, но'к. Кріґера, застали сего старця, як він читав Письмо сьвнте. І таких примірів можва би на
вести дуже много. '
' — Кровава подія. Вчерашної ночи лучила ся у Львові при ул. Янівскін кровава подія, котрої жертвою упав один чоловік ранений револьверо- вям вистрілом. При ул. Янівскін під ч. 46 м е
шкає з женою і дитиною Йосиф Ожґа, робітник в броварі Лїлїєнфельда, чоловік дуже неспокій
ний і великий галабурдник. Він знущав ся дуже часто в зьвірский спосіб над жінкою і дитиною.
Сеї ночи коло 2-ої години сусіди Ожґів учули страшні зойки з їх мешканя, а вскові пересьвід- чили ся, що Ожґа в небувалий спосіб знущає ся над жінкою і дитиною, котрі остаточно утї- кли з комнати. Видячи, що Ожґа такий розлю чений, що може убити жінку, вийшли сусіди, між ними Вайнберґер і Нирка на улпцю і стали кликати но.іїцпянта на поміч. То довело Ожґу до ще більшої лютости і він почав стріляти до них з револьвера. Упало 5 виетрілів, з котрих о- дин поцілив Михайла Нирку. Куля пробила ему груди наскрізь і він упав облитий кровію на землю. Страшний переполох обняв всіх; ніхто не знав що робити. Аж цілій громаді людий у- дало ся зловити стріляючого, а Ваіінберґерова побігла до поліцій і донесла о страшній події.
Прибувши на місце полїция заарештувала поби
того тимчасом розяреною товпою Ожґу. Яа смерть раненого Нирку відвезено около 4. годи
ни до шпиталя.
Наука, штука, література.
— Звісний тенор Александер Мишуґа дістав з а прошене від Миколи Лисенка, щоби в єго музи
кально-драматичній школі в Київі учив співу з осению слідуючого шкільного року.
— Руска Хата, ч. 9. з 20. мая містить: Петро Карманьский: Мозайка. — Л. Андреєв: Марсельє
за (переклав Тр. Сьогобочний).— Осип ІПиитко:
З днів розпуки. — Задля браку доказів (даль
ше), оповідане. — Микола Ч.: Соняшні та міся
чні затьми (з ілюетрациями). — Іван Франчук:
