Ч. 17. Львів, Четвер дня 22 січня (3 лютого) 1898 Річник II
Передплата
п »РУЄЛАНА« а п о е т : в Австриї:
■а ц і п а рів . . . 12 р. ав.
аж пів року . . . в р. ав.
в* чверть року . . 8 р. ав.
ва місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
аа Ціляй рів . . 20 рублів або 40 франків ва вів рову . . 10 рублів
або 20 франків Ваодввове число м 8 кр. ав.
РУСЛАН
• Вирвеш мв очв і душу мв вирвеш: а ве воаьмвш мвлости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра русва.< — 3 Р у с л а н о в н х псальмів М. Шашкевича.
Виходять у Львові ЩО ДНЯ крім неділь 1 руских сьвят
• год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедицин «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева » Агеиш»' Ляндо"»ког\
в пасажі і й ь.к а ь»
Рукописи зверта- с.я лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а у -Наді
сланім» 20 кр. від стрічпи. По
дяки і приватні донесена по 16 кр. від стрічки.
Є1' - ;< ■■
дійти при помочи
'«їмецкпхлібералів і. з ними в союзі? Годі! А наколи годі, то консеквенция вимагає, оглянутись за инь- шими союзниками. А таким союзником бу
ла і є мабуть лише теперішна більшість парляментарна. Др. Ебенгох мусів би впе
ред знеґувати свою клерикальну програму заким би міг рішити
ся,увійти в тісний союз з лівицею. Триюмфальні оклики лі
виці в честь
»наверненого* д-ра Ебенгохабули мабуть передчасні і для того замовкли они в послїдних днях.
Але припустім, що др. Ебенгох подав ся би дійсно в ліво. Чи на сім звороті втратила би дуже теперішна правиця? Ма
буть ні. Бо теперішна правиця полишила ся би і на дальше в силі 189 послів-Сла- вян. А з сею фалянґою мусить числити ся всяке иравительство.
Отже годі нині говорити на серіо про розбите правиці.
Посли славяньскі ради державної сьві- домі того, що они в Долитавщинї заступа
ють інтереси 15 мілїонів Славян проти 8 мілїонів нїмецкого елементу. А чи др. Ебен
гох буде при них або навіть проти них
—се не есенціональне питане.
Річ пос. Вахнянина
в справі двигненя годовлї товару, виголошена 24.
січна на 10. засіданні краввого соііму).
Наколи при сїй нагоді забираю голос, то спонукув мене до того не саме снравозданє ко
місиї краєвого господарства про годовлю това
ру, а більше спостережене, до якого може дій
ти кождий з нас, що уважно слідив годовлю товару в нашім краю, іменно в підгірских сто
ронах.
Я звертаю увагу високої Палати на грізну язву, що нищить нашого селянина гірше, ніж що-небудь другого. Наколи признаємо, що го- довля товару є одним з головних способів до економічного двигненя ееляньства, то мусимо при сім застановити ся, як той селянин наш годує свій товар і чи в тім напрямі є який по
ступ, чи може зворот до гіршого ? Язва, про ко
тру я згадав, лежить в тім, що в нас, в підгір
ских повітах і горах селянин не годує свого товару, а годує товар лихварів худобляних.
Було се в 1896 році, коли ми, посли ради державної, при етатї міністерства справедливо- сти піднесли голос в тім напрямі, щоби міні
стерство справедливости взяло на увагу, що, мимо істнуючого закону проти лихви, в нас в Галичині лихва дуже розширена. А то під різ- нородними видами. Маємо в нас лихву грішми, збіжем, землею, пільною роботою, живностию, заставничу, а побіч сих родів і дуже розшире
ну лихву товаром рогатим. Наколи хоч би по
біжно, однак завсїгди на підставі статистичних даних приглянемо ся сїй справі, то прийдемо до пересьвідченя, що на 6.200 громад в краю є принайменьше 2.000 таких, де практикує ся лих
ва товаром в найширших розмірах. Іменно діє і в підгірских сторонах. А о скілько міг я засяг
нути відомостий від поважаних моїх товаришів то панує сей рід лихви також
і
в других сторонах краю, на долах.
Я сам слідив відносини годовлї товару в горах і довідав ся, що в кождім селї, в котрім приміром є 200 господарів, принайменьше поло
вина тих господарів не посідає свого власного товару, а годує на своїх насовисках чи полони
Парламентарна більшість і Ебенгох.
Коли
гіос. Ебенгох в лінцкім соймі підпер внесене Баерля на знесене розпо
ряджень язикових для Чехії і Морави і висказав бажане, щоби язикове питане в Австриї управильнити дорогою законодат- ното, сейчас роздав ся в ліберальній прасї нїмецкій голос триюмфу, що теперішна більшість парламентарна розбита. Ебенгоха попитано снасителем нїмецкої »Сетеіп- Ьиег££сЬаН« і лише жалувано, що кін з своїм клерикальним сторонництвом не зробив сего звороту в лїво вже за часів кабінету ґр. Баденього.
Здавалось би, що голоси триюмфу над розбитою правицею, іменно над побідою над сполученими Славянами, усилять ся.
Стало ся однакож инакше. Ліберальна пра- са не тілько не одушевляе ся вже над
мірно виступом д-ра Ебенгоха в лінцкім соймі, але починає єго підозрівати, що він устроїв якусь
»штучку« в некористь ав- стрийских Німців, та що мимо позорного звороту в ліво др. Ебенгох стоїть ще за- єдно непохитно при парляментарній біль
ше сти.
Чияж правда? Правда лежить мабуть сим разом по с е р е д и н і. Се значить, що клерикальне сторонництво д-ра Ебенгоха як і бар. Діпавлього не подало ся ні в пра
во ні в ліво більше і виразнїйше, а по
лишило ся на тім самім становищи, на якім стояло в раді державній в найкритич- нїйшій хвили, перед єї закритєм. Тоді чей- же заянило се сторонництво дуже ясно, що оно домагае ся відкликаня або бодай змодифікованя звісних розпоряджень язи
кових і управильненя дразливої справи язикової законодатною дорогою. Звісно чейже, що в тій цілії поставив бар. Діпавлї формальне внесене і зложив его на стіл гірезидиї ради державної.
Клерикальне сторонництво австрийских Німців переняло тим самим на себе ролю посередника межи правицею а обструкциєю.
Язикові розпорядженя для Чехів мали по
лишити ся правосильними, аж поки цен
тральний парлямент не видав би язикового закона, обовязуючого всі коронні краї Ав
стриї. Кабінет ґр. Баденього з своєї сторо
ни не противив ся такій акциї. Противно.
Устами президента свого заявив в палаті панів а відтак і в раді державній, що він готов взяти чинну участь в сій акциї і да
ти свою поміч до єї довершеня. Сеї ролі посередника не з р е к л о ся і н и н і сто
ронництво д-ра Ебенгоха. Зложене з Нім
ців горішно-австрийских, сольногородских і тирольских, оно не всилї не симпатизувати з Німцями, але єно не піддасть ся на пев
но команді Вольфів і Шенерерів або вся
ких Функів і Перґельтів. З Вольфом не пі
дуть австрийскі клерикали, бо они не ста
нули ще на антиавстрийскім становищи, а [ не підуть они також рука в руку з нїмец- кими лібералами, бо в сім лібералізмі жи- дівско-нїмецкім криють ся змаганя до за- снованя народної протестанскої церкви, а навіть простий індіферентизм релігійний. У клерикалів нїмецких стоїть на першім пли
ні програми в ір о іс п о в ід н а н а р о д н а ш к о л а . Чи-ж до сеї цїли змогли би они
нах товар лихварский. Сли тілько зробимо по
біжний рахунок, то справа представить ся так, що в 2.000 громадах — припустім, що в кождій громадї є по 100 штук лихварского товару — находить ся 200.000 штук худоби лихварскої.
Спосіб, в який така лихва веде ся, є зов
сім простий. Селянинови, що не має свого влас
ного товару а посідає яке-небудь пасовиско або полонину, віддає лихвар свої штуки товару. ІІо однім році або по двох, коли товар підросте, продає лихвар на торгах разом з ґаздою сей товар, бере для себе капітал, вложений на за
купно товару враз з лихварскими відсотками, а зиском ділить ся з господарем по половині'. На
коли додамо, що на тих торгах істнують »гіп§-и«
торговельні межи купцями худобляними, то мо
жемо припустити, що продаючий лихвар є в змові з купуючим і що господар сам дістає да
леко меньшу ціну за свій товар.
Можемо сьміло сказати, що в однім році лихвярі кидають в наш край що пайменьше 5 до 6 мілїонів гроша. За сей гріш купують они товар рогатий, беруть по році сей гріш назад з лихвою, а лише маленькою частиною зиску ді
лять ся з селянами.
Такі відносини суть дуже догідні для лих- вярів худобою, однак они сильно руйнують на
шого селянина.
Коли ми сю справу порушили в раді дер
жавній і коли на лици п. міністра снраведливо- сти (Ґляйсбаха) побачили ми счудованє, що в загалі панує ще лихва мимо істнуючого закону проти лихви з 1877 р., тоді дістали ми від п.
міністра рільництва (ґр. Лєдебура) приречене, що, н а к о л и би с о й м к р а є в и й в з я в по
чин в с їй с п р а в і, щоби в позитивний спосіб здержати або знищити лихву худобою, — нра- в и т е л ь с т в о б у д е г о т о в е п ри й ти н а м в п о м іч з н а ч н и м и і н в е с т и ци й н и м и по
з и ч к а м и на ге, щ оби к р а й д л я си х се л я н , що п о п а л и в с іт ь л и х в я р і в , з м іг з а к у п о в у в а т и худ об у. Був би з такої ак- циї подвійний хосен: раз, що селянин прийшов би до власного добитку, другий той, що при сїй нагоді можна би селянам годувати лучшу ра
су худоби.
З сих причин позволю собі при сїй нагодї, коли розходить ся о двигненє годовлї товару, іменно у стану селяньского, поставити таку ре- золюцию:
»Високий Сойм взиває краєвий виділ, що
би, в виду пануючої в нашім краю лихви худо
бою, розслїдив докладно сю справу, а результат своїх розслїдів предложив в. Соймови в най- близшій сесиї з відповідними внесенями».
Не пересуджуючи гадок виділу краєвого, думаю, що ті внесеня могли би піти в двох на
прямах: 1) Щоби завізвати правительство до розширеня понятя о лихві через предложенє від
повідної новелі до закона з 1877 р. і 2) щоби упімнути ся у правительства о значнїйші інве- стицийні фонди на закупно товару для тих се
лян, що попали в руки лихвярів худобою. Про
шу о ласкаве принятє ееї резолюциї.
Референт комісиї господарства краєвого, пос. Шнель, сказав на те: Справа, піднесена пос.
Вахнянином дуже важна для краю. Єї лучше би піднести в формі самостійного внесеня, аніж ли
ше в формі додатку до внесень комісиї. Длято- го треба комісию оправдати, що она сеї справи не порушила. Іменем власним годжу ся з вне- сенєм пос. Вахнянина. Внесене се приняв відтак сойм майже одноголосно. Додамо, що комісия краєвого господарства солїдаризує ся в повні з
сим внесенем. Читателї >Руслана« повивні би екористати з сеї нагоди і доносити краєвому видїлови про сей рід лихви з всіх сторін, де ся язва розширила ся.
Начерк краєвого закона про обовязкові спілки рільничі.
(Дальше)
Установи {статути).
§ 28.
В рамах сего закона постановляє собі спіл
ка установи (статути) (§ 29.), в котрих містять ся приписи до правильного веденя справ спілки.
Установи і їх зміни потребують одобреня краєвого союза спілок. Аж до одобреня установ спілки мають вагу тимчасові установи видані краєвим виділом в порозуміню з намістництвом.
Краєвий союз спілок.
§- 29.
Всї спілки рільничі в королівстві Галичи
ни творять краєвий союз спілок з осідком у Львові.
Кряєвий союз спілок має ціль:
1. Дбати про спільні інтереси спілок і ста
ло наглядати повітові спілки;
2. підглядати спілки у виконуваню їх задач;
3. самостійно переводити означені §. 6. за
дачі спілок, о скілько на се позваляють сили поодиноких спілок повітових.
ТТТо до правного становища краєвого союза спілок мають вагу анальоґічно постанови §. 9.
§. ЗО.
Орґанами краєвого союза спілок є:
1. збори відпоручникі в спілок рільничих, і 2. зверхність краєвого союза рільників.
§. зі.
Збори відпоручників рільничих спілок скла
дають ся з заступників всіх повітових спілок, з котрих виділ висилає по однім.
Зборам відпоручників застережені:
1. вибір зверхности краєвого союза спілок;
2. розбирати справи дотичні орґанїзациї або дїяльности спілок, котрі мають бути пред- ложепі зборам відпоручників наслідком вираз
ного норученя краєвого видїлу або намістництва або такі, котрі зверхність краєвого союза спілок задля їх ваги ухвалила предложити зборам від- поручпиків.
Збори відпоручників відбувають ся най- меньше що три роки; в случаях наглячої ко- нечности можуть бути па основі ухвали зверх
ности скликані надзвичайні збори відпоручників.
Голова зверхности краєвого союза спілок а наколи сей ще не є вибраний, краєвим виді
лом установлений представитель скликує збори Відпоручників і проводить їм.
§. 32.
Краєві збори відпоручників вибирають на три роки 17 членів до зверхности краєвого со
юза спілок і половину заступників.
Членом зверхности краєвого союза або за
ступником може бути вибраний, хто має право пасивного вибору до повітової спілки.
Виділ відбуває ся в двох Трупах поділених після народности. Кожда з тих Труп має само
стійно певне число членів і заступників до звер
хности і то в такім розмірі, в якім поодинокі спілки повітові заявили ся за вибором в сій або тій Трупі. Заява має бути зложена або пись
менно абу устно висланим відпоручником.
Що до заступників мають вагу анальоґіч- но постанови §. 16.
Що до установи і тревалости сего розміру, мають тут приміненє правила §.21. уст. 4 і 5.
Так вибрана зверхність вибирає зпоміж се
бе голову і его заступника.
Вибір зверхности, заступників, як і голови та єго заступника відбуває ся беззвглядною більшостию голосів. Що до тїснїйшого вибору мають приміренє постави §. 26.
РеТулямін, котрий має уложити зверхніеть з одобренєм краєвого видїлу, буде містити до- кладнїйші правила про ведене зборів відпоруч
ників, як і зверхности і ЄЇ голови.
§• 33.
Краєвий видїл і ц. к. міністерство рільниц
тва управнені вислати на збори краєвих відпо
ручників повітових спілок і до зверхности кра
євого союза по однім представителю з дорад- ним голосом.
Датки на цїли спілки.
§• 34.
Повітові спілки рільничі, як і краєвий со
юз спілок можуть при їх основаню для покри
ти получених з заснованєм видатків наложити на своїх членів, взглядно на членів в окрузі краєвого союза належних членів до повітових спілок, додатки в найбільшій висоті 1 проценту від державного податку ґрунтового, управняю- чого їх до членьства спілки.
§. 35.
В цїли покритя своїх видатків можуть по
вітові спілки і краєвий союз спільно з кінцем року на основі прелїмінара на найблизший рік калєндаровий наложити своїм членам взглядно вс'їм до круга краєвого союза належним членам грошеві додатки.
Сї додатки не повинні перевисшати в по
вітових спілках 4 процент а в краєвім союзі спілок 1 процент до членьства управняючого ґрунтовото податку. Наслідком відписаня дер
жавного податку устає зобовязанє до плаченя в тім і в попереднім §. означених додатків.
§. 36.
Наколи-б показала ся потреба, на цїли по
вітової спілки побирати висший як 4 ироценто- вий додаток від ґрунтового податку, то повіто
ва сзілка має через краєвий союз спілок засяг
нути в тій цїли дозволу краєвого видїлу в по
розуміню з ц. к. Намістництвом.
Так само має краєвий союз спілок засяг
нути дозволу краєвого видїлу в порозуміню з ц.
к. Намістництвом, наколи тойже на цїли озна
чені понередним §-ом наміряє побирати висший як 1 процентовий додаток від ґрунтового по
датку.
§• 37.
Означені в §§. 36 і 37 датки будуть поби- рані яко додатки до державного ґрунтового а уряди податкові будуть їх відсилати до повіто
вих спілок або краєвого союза спілок.
Датки сї яко додатки до державного по
датку ґрунтового мають законне право заставу і всї иньші права сих податків.
Проти непраиноро нредписдцд згаданих дат
ків може член’ спіл'кй протягом '14 днів по за- відомленю о тім предписаню відкликати ся до!
краєвого союза спілок а в другій інстанциї до і краєвого видїлу.
§. 38.
Повіти і громади, як і повітові каси задат
кові, можуть в цїли основаня спілок або пере- 1 веденя їх задачі уділити датків із своїх дохо
дів або із свого маєтку.
Повітові виділи взглядно краєвий видїл ’ можуть канцелярийні роботи повітових спілок’
на їх домаганє часово або тривало повірити своїм урядникам.
Про догляд.
§. 39.
Повітові спілки підлягають доглядови зверх
ности краєвого союза спілок. Зверхність крає
вого союза спілок розглядає і одобрює прелїмі- нарі і замкненя рахунків повітових спілок і є унравнепа, повітові спілки як і основані і під- магані тимиж інстиТуциї і предприємства кож- дого часу піддати ревізиї своїх відпоручників або урядників.
На основі вислїду ревізиї може зверхність краєвого союза спілок на урядників і справни
ків спілки за значні неправильности, яких они допустили ся, або з недогляду допустили, нало
жити кару до 50 р., котрі "впливають до фонду повітової спілки.
Догляд над краєвим союзом Спілок і їх ре- візия належить до краєвого видїлу.
Жалоби против ухвали загальних зборів або видїлу повітової спілки рішає зверхність краєвого союза спілок.
Жалоби против рішеням зверхности крає
вого союза спілок рішає краєвий видїл.
§■ 40.
Наложені на основі сего закона грошеві кари стягають політичні власти.
§• .41-
Краєвий союз спілок має право видати для повітових спілок за призводом краєвого видїлу обовязуючі приписи про управу майном.
Повітова спілка потребує окремого одобре
ня від краєвого союза спілок, наколи хоче за
тягнути грошеву позичку або приняти на себе
яку поруку, наколи випливаючі з сего зобовя- заня з дочисленєм всіх дотеперішних зобовя- зань перевисшали би суму річних додатків, які спілка може наложити своїм членам без вис
ілого дозволу (§. 38).
При рівних услівях потребує і краєвий со
юз спілок для переведена позички або переня- тя поруки одобреня краєвого видїлу.
Розвязанв.
§. 42.
Краєвий виділ може в порозуміню з на
містництвом розвязати видїл повітовий спілки або зверхність краєвого союза спілок.
В такім случаю мають бути нові вибори переведені до трех місяців.
Рівночасно з розвязанєм краєвий виділ в порозуміню з намістництвом подбає о дальшім веденю справ повітової спілки взглядно краєво
го союза спілок.
Язикові постанови.
§. 43.
Повітові спілки означують язик розправ і урядованя власного ухвалою (§. 29).
Краєвий союз спілок, як і повітові спілки в мішаних повітах (§. 21.) мають в розправах дбати про рівноправність обидвох язиків крає
вих; із сторонами мають корпорациї пересправ- ляти в тім язиці, котрого сторона уживає, або
| котрий є знаний спілці’ яко уживаний стороною язик.
Голова і заступник голови зверхности пра
вого союза спілок, голови і їх заступники в спілках повітових в мішаних повітах і урядни
ки тих корпораций мусять знати обидва язики краєві.
Переходові постанови'.
§. 44.
На перший час аж до уладженя (конститу- ованя) повітових спілок установляє краєвий ви
дїл в кождім повітї комісию з 6 членів. Голову комісій іменує краєвий виділ, по однім заступ
нику висилає ц. к. намістництво і повітовий ви
дїл, иньших трех членів покликує краєвий ви
дїл з посеред довірників рільничого стану.
Вісти політичні.
Спільні наради міністрів австрийских і угорских над угодою поступають в квотовій квестиї дуже тяжко. В иньших точках настуїій- ла скоро згода. Б. Ґавч хоче допровадити до- того, щоби правительства самі між собою зго
дили ся на висоту квоти. В такім случаю мо
гли би парламенти без довших розправ приняти запропоновану гіравительствами квоту. Банфі однак зажадав, щоби парламенти вибрали кво- тові комісиї, котрі розсудили би висоту кво
ти. Наслідком того буде мусів б. Ґавч скликати як найскорше парламент.
ВідомОсти, що ґенерал Фукс-Ешенеґ має стати намістником Чехії, подибали ся з півуря- довим запереченєм.
З праского сойму. Посол Урбан поставив внесене на безпроволочне знесене заборони но
шена буршівских відзнак основуючи єго на тім, що така заборона може наступити лиш в часі виїмкового стану. При голосованю на 12 членів до комісиї Букоа Нїмцї вздержали ся від голо- сованя. Намістник відповів на інтерпеЛяцию що до подій в Празі від 29. падолиста до 2. грудня.
Сконстатував, що полїция мусїла йиетупити в ви
ду великих згромаджейь насе'леня, котрі грози
ли публичному супокоєви. Намістник відпйр рі
шучо заявлене в інтерпеляциї, що войско легко
душно провокувало публику. Погляд ійтерпелян- та, мов би то тілько мійска рада мала право пильнувати ладу в місті, є безосновний, а закид, що полїция поводила ся безоглядно, є неспра
ведливий. Рівнож заручав намістник, що орґани правительства в ріжних місцевостях учинили все можливе, щоби тілько запевнити опіку на
ціональним меньшостям. Власти мали приказ, щоби всюди законною дорогою виступали як найенерґічнїйше против всяких насильств.
При кінци просив намістник послів, щоби своїм впливом старали ся о удержанє мира.
Комісия адресова відбула вчера засїданє.
Німці не брали в ній участи. Букоа в своїй промові висказав, що адрес до корони має скла
дати ся з трех частий: Перша часть має місти
ти заяву почитаня і преданности для цісаря;
з
друга — ідеї що до державного права; в тре
тій уваги о теперішній еитуациї і гіредложенє средств охоронних против пожалованя гідних теперішних відносин.
По промовах кількох послів згоджено ся на проект Букоа.
На в ід е н ь с к ій т е х н іц і нїмецкі сту
денти перешкодили вчера галасливими демон-
•страциями виклади. На інсбруцкім університеті' не прийшли студенти на виклади. Ректорат ві- деньскої техніки оголосив пересторогу для сту
дентів, щоби не допускали ся ніяких безправних кроків. В противнім разі' наступлять безпрово- лочні і найповажнішій наслідки.
На вічу славяньских студентів ухвалено, що славяньскі студенти не думають здержувати ся від викладів, але противно протестують проти проектованих страйків студентів і просять се
нат і міністерство о опіку в виконуваню всіх академичних прав.
Р о с и я одержала иозволенє від Туреччини на вільний переїзд через Босфор. З Севасто
поля доносять до Баііу СгарЬіс, що справа вже полагоджена. Не відомо однак, чи Порта огра- ничила ся на обітниці виданя відповідного фір- ману, чи вже дійсно підписала акт. Нинішні телеґрами доносять, що корабель «Саратов* ро- сийскої фльоти охотничої переплив вчера Бос
фор. Удає ся він до Владивостока на Сибіри, куди везе 1.600 вояків, 12 армат і 600 емігран
тів. Вість ся потребує справдженя, бо годі до
пустити, щоби прочі держави мовчки поминули так далекосяглу подію. Нам видає ся, що тоді і прочі держави зажадали би такого самого права. А може се призволене є тілько дане з якої фізичної конечности лиш на сей одино
кий елучай, як се попередними літами стало ся з одним кораблем румуньским. корабель сей був так ушкоджений, що грозило ему затоненє.
В виду такого небезнеченьства позволено сему кораблевії перебрати ся через Босфор до най- близшої прцстани.
Італійский парламент ц виду великого го
лоду радив вчера над квестиєю збіжевих мит.
Мінїстер скарбу осьвідчив, що' цла можна зни- жити і дальше, але знести їх, годі. Забуреня викликані голодом прибирають острий характер.
В Індиях ширить ся чума з нечуваною си
лою. Власти зарядили санітарні средства, котрі дуже несподобали ся фанатичним Гіндусам. На
стали забуреня. Спалено шпиталь зачумлених, здемольовано почту і понищено телєґрафи. Дій
шло до того, що війско мусїло стріляним ору- жєм боронити санітарних заряджень.
Н о в и н к и .
— На вчерашних зборах «Просьвіти* вибрано до виділу між иньшими п. Ярослава Грушкеви- ча, студента медицини, на місце н. Рожаньского, як се ми в попереднім числі подали.
— Стрийске Касино — а «Руслан*. «Діло* до
несло, що стрийске касино заперестало пред- плачувати »Руслана«. І натурально радує ся. Ми також не смутимо ся, бо тим способом будемо мали більше предплатників в Стрию. В мотивах, які спонукали касино стрийске до непредплачу- ваня «Руслана*, подано, що «Руслан* нападав не
винно на театр і Виділ »ГІросьвіти« а в додатку
«Руслан* провинив ся і тим, що сойм ухвалив спільну адресу. Не знати, що більше подивляти чи короткозорість касинових патріотів, чи пар- тийну глупоту ? Питаємо ся тих патріотів, хто то підкопав морально і материяльно руско-народ- ний театр в часі єго гостини в Стрию? Чейже загально звістні то факти, що тамошні мецена
ти уживали всяких средств, щоби відтягнути та- мошну публику від народного театру, коли не удало ся одному з них заспокоїти своїх осо
бистих забаганок. Чейже звістний се факт, що представлене бенефісове на користь одної ар
тистки принесло 7 зр. доходу! В прочім «Руслан*
не перший став писати про непорядки в руско- народнім театрі, учинила се перед пів роком
«Буковина* а відтак нольска праса. В справі дорі
кань ВидїЛовй «Просьвіти* показуйся, що «Руслан*
мав слушність, коли сам Виділ , !узвав за по
трібне спасати ся на зборах бігством з своїм проектом зміни статутів. Так само не «Руслан*
критикував на зборах діяльність Виділу Про-
сьвіти, але люди, котрі з «Русланом* не мають нічого спільного, от хотьби о. Бобикевич із Стрия, котрий зовсім не похвалив дїяльности Виділу в видавництвах «Просьвіти*. Сей стрий- ский патріот відважив ся сказати, що бачив видавництва «Просьвіти* непорозтинані. Що в виду того скаже стрийске касино ? При тій на
годі пригадаємо касиновим патріотам вечерницї в память Тараса Шевченка. Де і коли так но- срамлено ся, як в Стрию, щоби на роковинах смерти Тараса явило ся аж 9 чи 11 осіб ? І такі люди сьміють говорити публично про патріотизм.
Лична амбіция і таке иньше, в то вам грай!
— Страшні бурі перетягнули послїдними дня
ми понад середну Европу і поробили величезні шкоди, особливо по містах. Найбільші спусто
шена оказались в Будапешті, Відни і Берлині, де вихор позривав бляшані дахи, поторощив склепові вивіски, зруйнував богато руштовань при будові домів і поперевертав дерева. Богато людий згинуло або в часі самої катастрофи, або пізнїйше наслідком покалічень. В Теплицях в Чехії збурив гураґан фабрику асфальту і ви
кликав пожар.
— Ґр. Баденї, б. президент міністрів, мав за
явити кореспондентови льондоньского Тітез-а, що в справі розпоряджень язикових поступив собі трохи неоглядно. Повинен був лишити собі якийсь час і перевести справу так, щоби усу
нути всі трудности через постепенні уступства.
Тимчасом бажаючи як найскорше дійти до по- розуміня, поповнив сю похибку, що не ужив тих средств осторожности. — О бурливім. засїданю парискої палати послів з передпосл'ідпої суботи висказав ся ґр. Баденї, що був то Ломовий опір, котрий в двох днях полагоджено цілковито, в еупротивности до що раз нагальнїйших вибухів в павляментї віденьскім. З тої причини опус
каючи француский парламент мав бути б. ире- мієр сумним і пригнобленим. Який буде резуль
тат австрийского пересиленя, того ґр. Баденї, як сказав, собі не представляє, але то певне, що австрийскі народи годять ся під одним взгля- дом, в загальнім почитаню для свого цісаря.
Додав, що цісар по своїм ювілею схоче відай визначити Будапешт на резиденцию архикня- зеви Оттонови.
— Фонетика бере верх. Галицка Русь то кра
їна дивоглядів і під тим взглядом могли-б га- лицкі Русини яко дуже оригінальні окази іти на париску виставу. Цілі десятки літ спорили они з кацапами по часописях, книжках і вічах о те, чи маємо уживати в письмі непригожої для розвою україньско-руского слова «етимо- льоґії* чи фонетики. Справу оперла ся о міні
стерство і саме коли найвисша просьвітна власть ноладнала єї так, як се вимагає природний роз
вій нашої мови і завела фонетичну правонись в школах і урядах, рускин «патріот», той сам, що так о неї добивав ся, затяв ся нараз і для красних Очий пеґаторів самостійності! нашого народу, став від неї руками і ногами відпеку- вати ся. З того вийшли такі дивогляди, що тра- дицийна «етомольоґічна» правонись до нині на
ходить теплий захист в многих руских ви
давництвах та інституциях яко наглядний до
каз, що давне рутеньство у нас ще не переве
ло ся. Вчерашні загальні збори «Просьвіти* у Львові дали перші початок до зірваня з тими дивоглядами. Вже під сам вечір поставив проф.
Копач внесене, щоби «ГІросьвіта* уживала в своїх видавництвах фонетики. Внесене се пови- тано з одушевленєм. Дарма крутив ся консолї- датний виділ як в окропі, дарма доказував о.
Цурковский, щоби фонетику задержати для ін- телїґенциї, а для хлопа лишити етимольоґію, дарма намагали ся деякі «патріоти» відложити поладнанє сеї справи на пізнїйше(?) і тим єї у- бити, — при явнім голосованю велика більшість членів заявилась за правописею фонетичною і внесене проф. Копача принято, на сором всім
«патріотам», що були против неї. Так нарешті товариство «Просьвіта* вимете те сьмітє, що занечищувало доси єго видавництва і постоїть взірцем для других народних інституций, що плекають у себе давне рутеньство. Цікава тепер річ, чи супроти такої антиконсолїдаЦийної ухва
ли загальних зборів, консолїдацийні члени Ви
ділу полишать ся при своїй гідности, чи пода
дуть ся консеквентно до димісиї.
—: Замерз разом з кіньми в дорозі з Терно
поля до Драганівки господар Петро Чубатий в ночи з неділі на понеділок.
— Нелюдский чоловік. В Я.мници в Станисла- вівскім повіті селянин Тома Шпильчак сего мі
сяця вкинув до керницї 5 метрів глубокої свою жінку, хотячи єї нозбути ся; однак жіик) ура тували, а чоловік дістав ся до суду обводового в Стапиславові.
— Також обида! в стирийскім соимі поставив
посол Бальц таку інтерпеляцию, що характери
зує досадно зарозумілість і буту державного урядника. Конципієнт адвокатский др. Губер в Юденбурґу переходив онодї в полуднє улицею і нехотячи потрутив рукавом закиненого плаща тамошного старосту Найпавера. Дрібна ся подія минула так незамітно, що ані староста ані кон
ципієнт не вирекли до себе слова і кождия пі
шов своєю дорогою. На другий день явив ся в канцеляриї, де був др. Губер, узброотин жандарм і візвав єго ставити ся в протягу одної доби в старостві. Коли конципієнт задоситьучинив сему візваню, засудило єго староство за обиду через потрученє рукавом на 3 дня арешту. Посол Вальц підніс в своїй інтерпеляциї до наміетни- ка, що згаданий староста з Юденбурґа дуже часто надуживав в сей спосіб своєї власти.
— Нїмецкий штаб ґвмеральний видав сім то
мів кореспонденций знаменитого ґенерала Мольткого. Париский Кеуие йе Кеуиез, обгово
рюючи се видавництво, твердить, що є се збір дуже цікавих документів історичних. Особливо важні они для справи війни 1870—71. Листи Мольткого мають доводити, що Пруси бажали війни з Франциєю ще від р. 1859. і пригото
вляли ся до того енерґічно. Мольтке вже тоді мав готовий плян переступлена Рену. Ціляю мало бути здобуте Парижа — і скинене з трону Наполєона III.
— Дирекция товариства взаїмних обезпечень
»Дністер* у Львові потребує будьто зараз будьто в найблизшім часі: а) 1. укінченоґо правника, по можности з практикою в більшій канцеляриї адвокатскій, нотарияльніії, судовій або банковій, котрий вступивши до служби в Товаристві мав би також присвоїти собі знане рахунковоети і техніки асекурацийної; б) 3. людий з укінченою ґімназиєю і іспитом з бухгальтериї подвійної і добрим письмом; в) 3. молодих людий з укінче
ною низшою ґімназиєю до практики манїпуля- цийної, з добрим письмом; г) 3. писарів з калі
графічним письмом. — Для кандидатів а) і б) конечне докладне знане кромі краєвих також нїмецкого язика; для кандидатів під б), в) і г) стан вільний; для всіх вимогою непереступленє 40 літ жнтя і добрий стан фізичний. Услівя що до висоти платні подані будуть кандидатам під а) і б) по внесеніо зголошень і сьвідоцтв; для кандидатів під в) і г) платня 25 до 30 зр. мі
сячно. Через рік триває служба провізорично.
Подапя з сьвідоцтвами відбутих студий і доте- перішного занятя (або відписами сьвідоцтв), сиг- гісиїиш тіїае і сьвідоцгвом лікаревим, а від в) і г) також пробою письма вносити належить до Дирекції! «Дністра* Ринок ч. 10 як найскорше.
— Дрібні вісти- Син б. канцлера нїмецкого Вільгельм Бісмарк поєдинкував ся перед кіль
кома днями із старшим радником в міністерстві Мавбахом, причім Мавбах відніс легку рану.
Причиною поєдинку була суперечка в сальонї.—
В Москві згорів онодї театр тамошної опери.
При акциї рятунковій 8 огневих сторожів відне
сли тяжкі покалічена. — Шіфлєр, агітатор со-‘
циялїстичного кандидата на посла, Желяшке- вича, побитий селянами в Руднику, помер онодї в шпитали перемискім.
Іменована, перенесена, відзначена, конкурси.
— Іменованя. Цісар іменував надзвичайного професора в університеті інсбруцкім дра Воло
димира Лукасавеча звичайним професорові дер- матольоґії і недуг венеричних на університеті львівскім.
Т е л е ґ р а м и .
Прага, 2. лютого. Др. Ріґер виїхав до Відня на наради з правительством в справі нових роз
поряджень язикових. — На нїмецкім універси
теті і техніці вздержано виклади, бо не було слухачів. На медичнім факультеті відбув ся один виклад перед 4 студентами, социялїетами.
Інсбрук, 2. лютого. Виклади не відбувають ся. Ректор виїхав до Відня в справі страйку студентів. В місті спокій.
Лєобен, 2. лютого. Нїмецкі студенти гірни
чої академії страйкують.
Прага, 2. лютого. Делегати студентів, висла
ні по нїмецких містах Чехії, заповідають, що в четвер розгіічне ся загальний страйк на всіх нїмецких університетах в Австриї.
Петерсбурґ, 2. лютого. Грецкий посол пові
домив, що кандидатуру кн. Юрия на Губернато
ра Крети приняли всі держави, треба тілько ще виповнити формальности.
Маляґа з Каскарою Саґрадою Маляґа з молоко-ФОСФораном
найліпше і найлагіднїйше средство перечи- щаюче.
против золзів, анґлїйскої хороби
і т. д.
Головний склад в аптицї
____ 161 1 1 7 - ?
Жигм. Рукера
лід „Срібним орлом'' у Львові.
