Ч. ІЗ. Львів, Субота, дня 17. (ЗО.) січня 1904. Річник VIII.
Передплата
на >РУСЛАНА« виносить:
в Австриї:
на цілий рік 20 кор.
на пів року . 10 кор на чверть року о кор.
па місяць . . . . 1 "0 кор.
За границею.
на цілий рік . . ш або ."б рублі»
франків на пів року . . 8
або 18
рубаї»
ф рачків >ьнрвеш ми очи і д>шу ми вирвеш : а не возьм еш міілост» , вір.і не возьмеш , бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а п о в п х псальмів М. ІІІапікевича.
Виходить у Львові ІЦО дня крім неділь і русініх сьвят О О'її год. иополудни.
Редахция. адмікїетрация і експедіиіпн Рус.щнд. під ч. 1.
пл.Д з.дбдзвеногоі.ХоруяданирЕкс- цсдпциїї .місцева в Агенцій С.о- колопского в пасажі Гавсмана.
1’укоппсп звертає с;і лише на попереднє застережене, — Реклнмацці неї» печатнії і вільні від норта. — Оголошенії зви
чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічнії, а в ;ІІад - сланім« 40 с. від стрічнії. По
дяки і приватні донесенії. но З) с. від етрлікн.
Поодиноке число по 10 сот.
Положене в Угорщині’.
(X) Ґр. Тіса бук в середу на иослу- ханю у монарха в Відні і вернув вечером до Пешту, а в четвер подав вислїд сего послуханії до відомості! угорского сойму.
До сего послуханії ґр. Тіси привнзували . політичні круги велику вагу і вижидали рішучих постанов, позаяк загально сподї- вали ся, що після четвергового засїданн розпічне ся рішуча боротьба з обструк- пиєю. Сподївали ся іменно в політичних кругах, що ґр. Тіса одержить від монарха ноученя і порученя що-до дальш ої тактики і повновласть що-до дальшого иоступовапя на случай, якби обструкция не піддавала ся. В загалі сподївали ся всі, що четверго
ве засїданє і заява мінїстра-ирезидента прояснить полїїпчне положене і длятого політичні сторонництва угорскі здержали ся до того часу із нарадами що-до полі
тичного становища і що-до дальш ої своєї тактики, вижидаючи перше заяви ирави- тельства.
Але дивним дивом вже з урядових кругів намагало ся дневникарство ослабити значіне поїздки ґр. Тіси до Відня, а імен
но правительственний Ма^уаг Хепігеї пря
мо з а п е р е ч у в а в , що послухане ґр Тіси має спричинити якесь в а ж н е р і ш е н е і запевняв, що лише під вражінєм неприро
дного політичного положенії дневиики про
явили таку буйну фантазию і вижидають якихсь безосновних подій. Мя§уаг Хешхеї називає поїздку ґр. Тіси зовсім природною, позаяк посада міністра а Іаіеге необсадже- на, отже він обовязаний частїйіпе здавати монарсї справу про б і з к у ч і події.
З усего однак виходить, що угорский сойм має бути з початком слідуючого ти
жня на якийсь час відречення, щоби угор- ска делєґацин могла знов відбувати повні засїданн, а можна припускати, що делєґа- ция не покінчить своїх робіт перед поло
ниною лютого. Задля того не мають нія
кої основи сподїнаня що-до постанов про поборюване обструкциї в сонмі, бо на разі
«е не потрібне.
П еред виїздом ґр. Тіси до Відня скла
ла ся однак в соймі цікава подія. Підчас розправи над гіредлогою рекрутацийною показував посол К о п а ч якийсь »тайний документ» з міністерства війни, в котрім містить ся опінїя сего міністерства про евентуальні реформи війскових шкіл і ін
ститутів в Угорщині. Відомо, що прави
тельство устами міністра гонведів і міні стра війни виразно зазначило, які уступки зроблено на тім полі Уграм. А іменно висша школа реальна війскова має бути р здїлена на авгтрийску і угорску, низші реальні школи мають бути рівномірно роз
ділені, як і кадетскі школи длч піхоти на обидві половини монархії, крім того має бути введений мадярский язик в деяких гуманістичних предметах на всіх чотирох курсах.
Отже сей »тайний документ* не при
ніс нічого нового, бо все те було вже иу- блично заявлено з урядового боку.
Мимо того^ посол Ковач видобув сей документ, щоби тим способом контролю
вати мнимі наміри війскової управи. З се
го документу однак показують ся правди
вими лише сі точки, на основі яких нау
ковий плин кадетских і війскових шкіл має лучити ся з плином угорских реаль
них шкіл і на основі якого офіцири мають Образувати ся на угорских університетах на учителів. Постанови сего плину схожі з рівнобіжними постановами в Австриї і змагають до того, щоби слухачам угор
ских війскових шкіл можливо було скла
дати іспити зрілости в угорских сьвітских школах. Инша знов справа є з наукою істориї Угорщини, краєзнавства і угорско- го державного права, що має бути заве
дене в угорских школах. В угорских сьвіт
ских школах можна би такі предмети за
вести. Але у війскових школах обовнзані слухачі вчити £я не лише істориї Угорщи
ни але й всесьвігної і істориї цілої монар
хії, так само з ґеоґраф ії не лише ґе о ґр а фії рідного краю, але цілої монархії, а вжеж державне право не може бути пред
метом середньої школи і взагалі війскова школа не може бути видівнею політики.
[І справі руского ужрятсту у Львові.
Для культурного розвитку кождого народа не- оц'і'нене знач.не мають висші ніколи. Се признає кі ждпй. Се признають також наші сусіди Поля
ки, коли розходить ся о креованє якого набудь університету, лише не руского у Львові. До чи
сленних голосів чужинців, іцо прихильно виска- зували ся про потребу отвореня руского універ
ситету прибуває ще один.
Професор медицини на відевкскім універ
ситеті і звісний публіцист німецкий др. Мориц Бенедікт помістив в 3. числі часописи Міепег Мей.аіпізсЬе Ргеззе з 18. січня с. р. обємисту ста- тю її. з. »Іііе паїіопаїеп Пя уєгзііі'Иєп ні Оезіег геісЬ». Автор розібравши в статі квестию друго
го ческого унївертитету на Мораві, пише в сира ві руского університету:
Значно більше культурної і державної ва
ги, ніж другий меский університет, має справа заснована руского (іиИіевізоЬег) університету. Я горджусь тим що колись яко молодий ще пу
бліцист пі розумів високе знач нє хорнацкого університету в Загребі і в анонїмовій Газетній статі висказав, що університет сей має більше політичної ваги для держави, чим дна ноні кор
пуси армії. І се не було у мене простим случа- є.м. Я тоді живо студиював твори Ґрі.іьнарцера, в коїр м подивляв я не лиш поета але й вели
кого австрийского патріота, б о ’ великою шту
кою є австрийский патріотизм у того, хто уміє годити конфлікти чувегв національних і снобо- долюбнвих з даними політичними відносинами держави. Подивляючи Ґрільїїарцера яко глубо- кого знатока найтайнїйіних законів початку і розвою австрийскої держави, научив ся я у не- го фільософії австрийскої істориї і з сего ста
новища порозумів я високе значіне духового центра для полудневої Славнніцини в Авсгриї.
Нині не буде вже нікого, хто би сего не призна
вав. Як представлялась би нині будуч четь Ав
стриї, колиб полуднева Славянщина хилила ся
до Білгорода! Чи університет в Загребі не д о поміг знаменито до асиміляциї Босни й Герце
говини? А коли нині починає втихати ворого- ванє між католицкими Хорватами а православ
ними Сербами — то чи не велика в тім заслу
га сего наукового центра цілої полудневої Сла- вянщини ?
Таке саме а може ще й значно висше значіне має рускип університет. Кому зрозуміле значіне університету в Загребі, той ані на хви
лю не може не признавати великої ваги того, щоби так великий числом і так вірний Австриї нарід, як Русини, не тяготїв духово за границю і — що незвичайно важне для держави — щоби всі одноплемінники сего народу за границею — а є їх там внеше 20 мі.іїонів — звязані були найвисшим науковим центром з Австриєю.
Коли бачу ворогованє Поляків еунротив культурних змагань руского народу в Австриї, то мимохіть пригадуєсь мені рефрен Якобінів, котрі вішали француску аристокр.щию на ліх
тарні під окликом: >0нн нічого не навчились і нічого не забули!» Кождий розумний Поляк по
винен з власної істориї винести туго науку, що будучність Польщі, яко культурної нациї, може лежати лише в дружних зносинах з Русию. А коли н и н і Поляки не хотять Русинам дати на
віть одн о ґімпазиї, то дійсно треба сумніватись о політичнім розумі, як провідників так і тих, котрих они ведуть. Поляк Сіючий ворогованє еунротив Русин в. сповняє зраду на власнім на
роді. Нерозум політичний стає тут вже націо
нальним злочином.
Ті, що держать нині власть в руках, лю
блять говорити про змаганє завести мир і лад, однак розуміють се так, що мир і лад буде то
ді, коли сильнїйші гридавлять і тим чином вти
хомирять слабших, а забувають, щ і в кождій держані мусить прийти до кровавих конфліктів, коли власть їх з якої будь причини буде зло- мана. А вже ніякий конфлікт не був би такий кровавий і страшний, як той, до якого при та*
ній системі мусїло-б дій ги м ж пануючими По
ляками а Руснними. Нехай же правдиві прияте
лі мира заздалегідь потрудять ся дЛя полаго
джена сего конфлікту. А дуже много здїлати тут може аветрийске правительство і парламент.
В Австриї — кромі династиї — мало хто є оживлений дійсними т р а т и п а м и державними і мало хто вглубляе ся в закони австрийскої істориї, в фільос фію сеї ісгориї. Цьвітогляд більиюсти правите >ьств і політиків з професиї є у нас вузкоглядний і вузкосерлний. У нас сьміють ся і жартують ніші зі Стадіони, що він мав винайти Русинів Однак правлячі круги не повинні ані на хвилю спускати з ока заслуг се
го мужа державного. В Австриї мусить бути утворений великий науковий і духовий осере
док Русинів — іменно ріскнй університет. Хто знає трохи відносини, тому буде ясно, що о си
ли наукові д ія такого університету зовсім не буде тяжко. Розповаги треба би заснонанєм ви
ділу історично ф льольоґічно-фільософічного, з котрим належ їло би сполучити від разу також катедри для математики і наук природописиих.
Се по< лужило би до успіш юго оїразованя но- трібною числа учителів шкіл середних, а з дру
гої сторони іі'К іал о би основи до скорого ви
роблена наукової термінольоґії в народнім язи
ці. Таким способом в ожено би від разу чимало духового міжнародного капіталу в наукову скар.
2
бницю національну! Після того — і то в недов
гім часі повинен бути заснований факультет юридичний, а вкінци і медичний.
противні хвилі втихомирили ся на мадярскім океані.
В середу був ґр. Тіса у Відпи, щоби монарсї здати справу про положене і зася
гнути інформаций що-до дальшого поступованя.
В четвер ґр. Тіса в угорскім соймі зложив зая
ву що-до дальшої сесиї делєґацийної. З усего, що в останних днях звіщали дневники, виходить, що ґр. Тюа носить ся з заміром, зовсім рішучо т е пер виступити проти обструкциї. Іменно думає ґр. Тіса на п о н е д і л о к скликати зас'данє угорскої делеґациї, але якби була певна порука, що ухвала рекрутацийного закона могла би бути прискорена, тоді ще виждав би з делєґациєю.
Скоро однак до кінця сего тижня не буде ухва
ли рекрутацийного закона, відбула-б ся в понеді
лок сесия угорскої делеґациї, а відтак мала би почати ся рішуча боротьба з обструкциєю в соймі.
Заграним і ввутрішна політика.
(X ) Австрийска делеґация перервала повні засїданя після ухвали буджету міністерства загра
ничних справ і розправи про заграничну політи
ку, а речинець слідуючого засїданя буде пода
ний дрлеґатам письменно, позаяк буджет міні
стерства війни, який мав би прийти на дневнии порядок в делєґациї, стоїть в певній звязи з по
діями в угорскім соймі. Внутрішнє політичне положене в Австриї з одного а в Угорщині з другого боку спричинило, що при буджетї міні
стерства заграничних справ мало що говорено про політику заграничну а більше про внутрішню;
Тим то ґр. Ґолуховский мав легке становище, позаяк делегати майже не вдавали ся в крити
чну оцінку заграничної політики аветрийскої а більше полемізували поміж собою. Доторкнули ся лише иитаня про «вето» з нагоди папского вибору, про союз з Німеччиною і про торгові договори з заграничними державами. Коли де
легат нїмецких людовцїв Д о б е р н ї ґ прославляв союз Австриї з Німеччиною яко «найвисший ідеал будуччини», а др. К р а м а р ж намагав ся доказувати, що союз з Росиєю міг би Австриї принести певпїйші користи, боронив ґр Щ е н - б о р н достоїнь'тва самостійної монархії австро- угорскої. Всеж таки др. Крамарж о стілько змі
нив свої погляди, що не називає тридержавного союза старим виграним фортепяном, який го
дить ся хиба до музею старинностий, але вва
жає «офіцияльним подружєм, яке живе в нео- фіцияльній сепарацій», отже «союзом нешкідним для европейского мира». А вже справдешним три- юмфом може вважати ґр. Ґолуховский заяву д ра Крамаржа, що буде голосувати проти бу
джету міністерства заграничних справ лише з недов'ря до політики д-ра Кербера. Ческа опо- зиция находить ся очивидно в переходовій ста
дні і приготовляє ся до зміни свого напряму.
Нема ніякого сумніву, що така зміна че
сної опозициі підготовляє ся тишком, а ролі по
середників підняли ся польскі політики передові і ся обставина найбільше роздратовує всеїюля- ків, що керманичі польского Кола піддержують становище д-ра Кербера. Сі вступні переговори ведуть ся тишком нишком і лише деякі півуря- дові дпевники виговорили ся Про се передчасно,
а тим можуть справу попсувати в самім завяз- ку. Задля того сегодня трудно щонебудь певно
го сказати, чи і коли збере ся державна рада, позаяк правительство не думає її скликувати, немаючи певної поруки якогось успіху, 3 усего лише видно, що др. Кербер не покидає своєї по
літики «безпристрасної терпеливости» і може небавом з сего мрачного положеня щось вирине невнїйшого і яснїйшого в нїмецко-чеокій справі.
Хоч давнїйше підчас сесиї делєґацийної у Відні рівночасно відбували ся засїданя держа
вної ради, не хоче тепер др. Кербер скликувати державної ради перед покінченєм делєґацийної сесиї. А тимчасом зовсім не відомо, коли деле
гацій скінчать свою роб'ту, позаяк постановлено буджет міністерства війни відложити до того часу, коли угорска делеґация возьме ся до сеї справи, щоби не війти в які суперечності!. Але се ще менше відомо, коли збере ся уторска де- лєґация, котрої доля є зависима в д ухвали ре- крутского закона в угорскім соймі Ґр. Тіса ба
жає виждати хвилі, щоби втихомирило ся зво
рушене в угорскім соймі, викликане виводами міністра війни Пітрайха в австрийскій делеґациї.
Мінїстер війни замість теоретичних виводів про зверхничі права Корони в справі самостійного рішана про армію, поставив справу на реальних основах і дав заяви що-до полкового язика так далекосяглі, що аж Мадярам зробило ся мото
рошно. Они зрозуміли тепер, що та заява може вийти також в користь немадярских народів, Славян, Волохів і Німців. Отже се розсердило їх, що оружє. яке они на тамтих ладили, може звернути ся проти них самих і тим способом они втратили-б свою верховладу над немадяр скими народностями. Алеж мінїстер Нітрайх має також виступити перед угорскою делєґациєю, отже треба вижидати иригідної хвилі, щоби су
(Звіт Головного В иділу за час від 1. серпня 1902
■ до ЗІ. серпня 1903).
Перед заг. льними зборами, які відбудуть ся дня 2. лютого, Головний Виділ Р. Тов-а пе
дагогічного у Львові оголосив звіт з дїяльности Товариства, з якого ми наведем > деякі важній- ші дати.
Діяльність Виділу
В році 1902. від 1. жовтня і в р. 1903 до ЗІ. серпня відбув Виділ 12 засідань (а по день загальних зборів 11 засідань, разом 23); на них займав ся справами Товариства, інститутів, бур
си, видавництв часописий «Учителя» і «Дзвінка», школи видїлової, пополудневих курсів, семииа- риї жіночої і філій.
Виділ не спускав однак з ока також справ загального значіня і старав ся о їх успішне по
лагоджене- Виділ старав ся в сім році особливо о узисканє права иубличности для школи видї
лової ім. Ш евченка, яка числить тепер вже пять кляс По госпітациї переведеній в марцю 1902 віцепрезидентом кр. ради шкільної п. Едвіном Плажком в товіристві краєв. інспектора п. Ба- раїювского відійшла прихильна оніпїн до міні
стерства просьвіти і так одержала ся школа розпорядженєм міністерства з дня 4. мая 1903 ч. 10157 право пуб.іично.-тн і може тепер ще успііпнїйіие розпинатись н хосен руского народу.
Дальше старав ся Виділ о закупно приборів шкільних, особливо о засноване фізикальн т о ґабінету В тій цілії займає ся збиранєм складок і довів до сего, що суспільність узнаючи значінє школи, зложила в рр. 1902 і 1903 на численні відозви квоту 872'15 К. З а сі гроші закуплено вже много приборів фізикальних, а сего року за
мовив Виділ для школи прибори і средстна на
укові з области З'їольоґії, істОрпї і ґеоґрафії. На внесене д-ра Коцюби приступив Виділ в маю 1903 до заснована семинариї жіночої з руским язиком викіадним. .Мимо миогих перепон висла
но в часі ферий петищпо до міністерства про- сьвти. Доавіл на утворене семинариї наспів до
їв рва в половині вересня, однак Виділ рішив ще в сім році отворити 1-ий рік,— перевів вписи 1 вступні іспити і не зважаючи на спізнену пору отворив з днем 1. Ж О ВТН Я при пл. Стрілецкій ч.
6. першу приватну семинарию жіночу з рускою викладкою мовою.
Виділ розширив значно бурсу для селянь- ских і учительоких синів, так що містить ся в н хі тепер 140 питомцїв. Взірцеве ведене сеї ве
ликої бурси — се заслуга настоятеля нроф. Про
слана Витошиньского. — Рішено дальше з ро
ком пік. 1903 відділити інтернат ім. св. Ольги від інституту для дівчат при ул. Сави, так шо тепер істнують ті два інститути окремо, перший при ул. св. Сави З, друтий при ул. Курковій 29.
— Внесено до намісництва нодиня о засіюване оті их філій: в Бережанах, Заліщиках, Теребо- вли а по фериях внесено подана о засноване філ'й в Гусятині, Копичинцях, Сокали і Бучачи.
Нові філії війіпли в житє і переважна їх часть розвиває ся дуже гарно. Для удержаня тісіхїй- шої звязи з філіями рішив Виділ висилати їм даром часописи Товариства «Учителя» і «Дзві
нок», як також висилати по можности делегата на загальні збори філій. — Від цьвітня 1903 заведено оборот чековий в касовости Товари
ства, через що улекшилось членам і передплат
никам часописий як і філіям вплату вкладок і передплат. Перенесено канцеляцию Товариства до власного льокалю, с. є до канцеляриї школи видїлової ім. Ш евченка пл. Стрілецка ч. 6. (уря
дові години від 5 —6); тут заосмотрено канце- лярию в потрібну обстанову та гіринято стало
го урядника канцелярийного, так що Виділ мо
же точзїйш е і скорше полагоджувати всі біжу- чі справи.
Розширено курс анальфабетів в р. 1902/08 з двох відділів на три, а в біжучім році шкіль
нім на чотири.
Виділ старав ся в р. 1903 піднести свої часописи. Редакцию «Дзвінка» вела від 1. січня до 1. вересня знана писателька для молодежи Константина Малїцка. Число передплатників май
же подвоїло ся. Ори «Дзвінку» виходив повісте
вий додаток, а в Дослідних часах вийшов пер
ший випуск додатку музичного, який видає
«Бонн» в Станиславові. Виділ обговорював та
кож на своїх засїданях справу редакциї «Учите
ля» і вибрав в тій цїли комітет, котрому нору- чив дальше ведене сеї справи. — Вкінци Виділ старав ся збільшити фонд заномоговий, котрий виносив в 1902. р. 399'35 К. Поручено касиєро- ви розіслати лїсти до збираня дрібних датків і так прибула на тій дорозі до кінця 1903. р. кво
та 420'6о К. З тої квоти рішено поділити поло
вину с. є 210*32 К. межи потребуючі вдови і сироти но учителях. До дня 20/12 розділено пять запомог в квоті 180 К.
Нових членів прибуло від 1/8 1902 до 31/8 1903. р. 33(1; від о с н т а н я Товариства с. є від 1881. р. вписало ся 2150 членів.
— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ. При змін місяця про
симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядю о вирівняне залеглосгий та о приєднуване нам нових передплатників.
На грошевих переказах просимо дуже чит
ко виписувати адресу: »А д мі н їс т р а ц и я ч а с о п и с и Ру с л а н » .
Ціна поодиноких чисел наша часописи зни
жена на 10 сотиків.
Н О В II н к и.
— Календар. В с у б о т у : руско-кат. Антопїя Вел. рим.-кат. Мартини. — В н е д і л ю : реско- кат. Атаназия і Кирила; рим.-кат. Петра Нр- ляски.
— За упокій душі бі. п. Володимира Барвінь- ского, редактора і основника «Діла*, відбуде ся п о м и н а л ь н е б о г о с л у ж е н е в церкві У - с н е н і я П р. Б о го р о д и ц і дня 1. лютого (в понеділок) о год. 8 ’/г рано, на котре запрошує — Година.
— Із Станиславова. Ві вторник дня 2. лютого с. р. відбуде ся заходом філії Тов а «Просьніта*
в Станисланоні торжественний обхід 60. роковин смерти першого гір-сьвітителя га.ніцкої Вуси бл.
п. М а р к и я н а Ш а ні к е в и ч а. Програма: І. ҐІо- минальне Богослужене з нроповідию і з пара с т а с м о год. нів до 9. рано. II. Загальні збори філії Тов. «Просьвіти» в сали театральній імени Монюшка о 12. год в полуднії — з отсим по
рядком дневним: 1) Отворенє зборів. 2) Реф ерат просьв.тно-економічнпй (виголосить відп ручник г їлонного Виділу). 3) Вибір но-ого Виділу. 5) Внесена і інтерпеляциї членів. III. Л ю д о в и й к о н ц е р т в салп театральній ім. Монюшка з отсею проґрамою: 1) Слово вступне. 2) а. «На беріжку», б. «Верховино» Лисенка, віДсьпівае м і
шаний хор мніїан. 3) Вільні вправи (4 образи) виконає стригаш цкий «Сокіл». 4) Декля.мапйя виголосить пн. М Я. 5) а. «Чом, чом прийшов.?», б. «Уиосі І і 6-і» Лисенка, від< ьп ває мужеекий і мішаний хор міщаньский з Марямиоля. 6) Пі-, рамідки на виручках (6 образів) виконає стани- славівский >С' кіл». Закінчить: 7) Чорноморці, опера з побуту козанкого-Кухаренка муз. М.Ли»
сенка, котру відограють аматори Тов-а «Руска хата» в Стаииелаві'Ві. — Просимо усе руске ду- хоненьство, всю інтелігентно та всіх братів се
лян, міщан, Січовиків і Соколш явити ся на се сьвяго громадно і тим способом звеличати На-
М ЯТЬ першого Г аЛ И Ц К і'Г О солов я. Ціни місць на концерт: Л ьіж і І і X по 8 К инші гю 6 К- Фотелі в партері і на бальконї по 2 К. Крісла І-рядоі в партері по 1*20 К, ІІ-рядні по 70 с, III- І'Ядні но 50 с. Крісла І і II рядні на бальконї по І К, партер 20 с, Ґалсрия по 10 с. Білетів’
можна дістати в «Народній Торговлї», а в День концерту при касі від г,>д. 4. з полудня. Музика війск"ва 24. н. н. Початок концерту точно о 5.
год пополудню
Від Виділу філії Тов-а «Просьвіта» в Ста- ниславоні, 22. січня 1904. П. Рибчук, голова. Ро
ман Сїрецкии, секретар.
