Ruslan. R. 10, č. 35 (1906)

Ч. 35. Львів, вторнин, дня 14. ( 2 7 ) лютого 1906. Річник X.

Передплата

на >РУС/АНА« виносить:

в Австриї:

ЦЇЛІІП рік . . . 20 кор.

пів року . . . 10 кор чверть року . о кор.

місяць . . Г70 кор.

За границею:

II ЦІЛИЙ рік 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

»Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш мплостн і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о о '|, СОД. пополуднії.

Редакция. адмінїстрация і експедиціїи »Руслана< під ч. 1. пл. Домбровского (Хорун- щини). Ькспедиция місцева в Аґенцпї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає сялнше на попереднє застережене.—

Реклямацпї неопечатаніє вільні від порта. — Оголо­

шенії звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кн, а в ^Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесенл по ЗО сот.

від стрічки.

Історична хвиля.

(X) Дня 23. н. ст. лютого,є днем многоважного звороту в конституцийнім перестрою Австриї. Мінїстер - президент бар. Ґавч внїс того дня в посольскій па­

латі державної ради предлоги про ви­

борчу реформу. Тим способом зробило правительство рішучий зворот до усуне- ня иривилеїв, на яких основі опиває ся доси державна рада, і хоче довести до дійсного заступництва парламентарного народів в котрім засідати будуть посли не після станів розділені, не після кляс, а без ріжницї чи богаті чи убогі, без о- гляду на походженє і суспільне станови­

ще. Підвалиною державної ради мають отже бути широкі верстви народні, а на- дїленєм тих широких керстц виборчим правом має бути усунене невдоволеиє по­

літично безправних. В часах, коли дер­

жава від усіх горожан вимагає загаль­

ного оподаткована, загального обовязку шкільної науки як також війскової служ б и , не можна на дальш е тим горожанам відказувати також політич­

них прав, якими они можуть користу­

вачі ся при виборах до законодатних тіл. Коли давнїйіне обовязки не були рі­

вно розділені, можна було і права при­

знавати відповідно нерівному розділовії обовязків. Тепер же супроти рівних обо- кязків для всіх виступає справедливо до- маганє: рівні права для всіх!

Перед роком нікому не снило ся що ся історична хвиля така близька, а навіть теперішній міністер-президент спер­

шу не був прихильником загального пра­

ва виборчого. Одначе зверхні події (рух в Росиї і пересиленє в Угорщині) вису­

нули справу виборчої реформи в напрямі загального, рівного, прямого і тайного голосонаня на дневну чергу, а тоді ав- стрийске правительство зрозуміло, [що оно обовязане дати почин виборчій ре­

формі і політично безправні широкі вер­

стки суспільности наділити виборчим пра­

вом.

Провідною гадкою правительства був в тій справі замір, угіравненєм політично- безправних усунути з широких верств невдоволенє, відвернути їх від виворото- вих змагань, бо істория поучає, що як раз відказуванє політичних прав веде до переворотів, коли тимчасом в державах із заіальним правом виборчим револю­

ц ій

є виключені. В державах без загаль­

ного права виборчого бували перевороти викликані з гори або з долини. Так н.

пр. Наполеон III. доби вся цїсарства при клясовім парламенті, а лютова револю-

ция у Франциї вибухлг, позаяк

вано народним верств м загального пра­

ва виборчого. Опісля загальне право ви­

борче стало підпорою француского цї­

сарства і нині е підпорою речипосполитої, а Німеччина держить ся кріико загал ь­

ним правом виборчим мимо 80 социялї- стів в на рл я менті.

Вправдї в названих державах є на­

селене национально одноцїле або майже одноцїле, а в Австриї з єї национально так ріжнородним населенєм стрічає пере­

ведене загального права виборчого чи­

малі трудности. Тимто справедливо ука­

зав бар. Ґавч на се, що в з а є м и н и м і ж н а ц и о н а л ь н и м п и т а н є м а в и б о р ч и м п р а в о м є визнач­

ною точкою в австрийскій реформі ви­

борчій. Национальне питане утрудняє в Австриї всі справи а тим більше таку в своїх основах переворотову справу як загальне виборче право. Правительство намагало сн отже в и л у ч и т и н а ц и - о н а л ь н у б о р о т ь б у з б о р о т ь ­ б и в и б о р ч о ї. і оперло, з виїмкою Моравії (де примічено национальний ка- тастер), виборчу реформу на о б л а ­ с т н і й п і д с т а в і . Тим способом бажало правительство усунути националь­

ні спори з виборчих округів, зробити не­

можливим национальні забори і тим зла­

годити национальне заостренє, щоби і в будучій доржавній раді уможливити збли­

жене і спільну роботу национально ріж- них табор в. Чи се поведе ся правитель- ству вповні а бодай у великій части о- сягнути, покаже будуччина.

В Г а л и ч и н і н. пр. завело пра- вительство в сільских округах п р о н о р ц и о н а л ь н у с и с т е м у , се є одинока виїмка для Галичини, нк пра­

вительство запевняє, для охорони нацио нальних меншостий, очевидно польских в східній части краю.

В західній Галичині не утворено з руских меншостий округа, котрий міг би вибрати хоч 1 посла, хоч там в трех о- кругах є меншість від 1 8 —28 про­

цент.

Сільскі округи галицкі будуть отже вибирати по двох послів, а кождий з тих двох буде уважати ся вибраним, наколи здобуде кождий для себе більше як тре­

тину відданих важних голосів. Сі округи є так зложені, що в кождім з них поль- ске населене творить менше-більше тре­

тину, отже можна на певно сподївати ся, що у всіх 19 східно-галицких округах побіч руского (евентуально двох руских) кандидатів) виступить кандидат иольскої меншости. Чи навіть там, де повинні би перейти в окрузі оба рускі кандидати,

відказу-іпольский кандидат не буде виходити на национальні забори, на здобуване руских голосів з окликом удержаня народного стану посїданн, о тім нема що сумнїва- ти ся, а тоді очевидно знов буде вести ся национальна боротьба, котра дальше буде піддержувати национальне зао ­ стренє.

Огся виїмка для Галичини відбирає правительственній предлозї основу р і в- н о с т и права виборчого, а нерівність проявляє ся ще і в тім, що виборчі 0- к р у г и в з а х і д н і й Галичині знач­

но м е н ш і а в східній більші, так що на руске населене припаде розмірно мен­

ше число послів, як на нольске. На осно­

ві такого розкладу мандатів можуть Р у ­ сини в Галичині з загального числа 88 здобути в найліпшім разі 2 5 —27 (на Буковині і мандати),

Мимо тих нерівностий всеж таки теперішня предлога доводить до того, по введеню сего закона виборчого лише 6 % народностий не булоб заступлених в державній раді, коли тепер 2О°/о не має заступництва. Правительство змагало до того, щоби ніяка народність не о т і ­ нила ся

в

некориснїйшім становищі, а мимо того по оновіщеню розкладу ман­

датів і розділу округів виборчих прояви­

ло ся в ріжних таборах невдоволенє.

Найбільш невдоволенє є коло поль- ске і висуває мало число мандатів для Галичини (88 о 10 більше нк доси) яко причину, що оно мусить бути проти то­

го закона. В дійсності! однак причина невдоволеня криє ся в тім, що Русини мають вигляди з дотеперішнього т. зв.

стану посїданн, здобутого польским цен­

тральним комітетом- виборчим відомими способами, дістати більше як доси ма­

ють (доси 8, тепер моглиб мати Русини 25— 27) отже польске коло було би при­

неволене на 88 мандатів вдоволити ся числом 61— 63, коли тимчасом нині на 78 мандатів має 70 у своїх руках. Сї жалі кола є однак о стілько неоправда- нї, що й на основі давної ординациї на- лежалоб ся Русинам 22 мандати (в 1873 р. навіть було 17 руских послів), а тим­

часом Русини мають лише 8 мандатів, а решту 14- захопило коло польске.

Невдоволені правительственною пред- логою також Німці, хоч їм задержано дотеперішній стан посїданн т. є 205 мандатів, а головно невдоволені тому, позаяк славяньскі сторонництва будуть мати в будучій державній раді о 5 ман­

датів більше, як Німці, Італіянцї і Во­

лохи разом, отже в уяві Німців виринає

уже мара славяньскої верховлади. З нї-

мецких сторонні цтв вдоволені лишо

христ. социяли, а вчасти людовці, горо- їжать ся найбільш Німці з Чех (що Че­

хам признано 99 мандатів), а іменно все­

нїмцї, та вірноконституцийна шляхта, хоч ся остання доволі здержано.

З ческих сторонництв противні ви­

борчій реформі — февдальна шляхта, хоч она обмежить ся на засторозі істо­

ричних прав, а рішучо противні ческі а ґрарники.

Инші ческі сторонництва також за- значують невдоволене, бо радіб ще більше мати, а бодай не дати собі ви­

дерти Німцям того, що мають при­

знане.

Так само невдоволені Волохи і Іта- лїянцї, що їм обкроєно число мандатів.

Одначе все те невдоволене звертає ся головно лише до подробиць, до розкла­

ду мандатів і поділу виборчих округів, а не проти самої засади загального права виборчого. Навіть відомі добре противники виборчої реформи не мають відваги прямо проти неї виступати. От­

же мимо сего невдоволеня в ріжних та­

борах можна снодївати ся, що закон сей хоч по важкій боротьбі в комісиї і в повній палаті перейде.

Окрім ординациї виборчої внесло правнтельство ще начерк закона про зміну реґуляміну і про нетикальність послів, та про сі справи поговоримо ин- шим разом.

Мінїстер-президент заявив в своїй промові при внесеню виборчих предлог, що нравительство рішило ся витревати і перевести боротьбу всякими з а к о н ­ н и м и с п о с о б а м и аж до кінця. З виборчою реформою злучило міністер­

ство бар. Ґавча свою долю, як се вже був висловив бар. Ґавч в палаті вель­

мож давнїйше, а тепер додав:, личности зміняють ся, але ідеї остають. Мій упа­

док не означав би упадку виборчої ре­

форми! к

засадничих постанов предложеня про виборчу реформу, о скілько розходить ся о знесене курий і усунене цензу, не залишить правительство зі своєї сторони уділити попертя в сім випадку, колиб зі згляду на инші справи пробували ком­

промісу межи сторонництвами.

Переходячи до справи будучих від­

носин більшости в посольскій палаті, як також до відношена виборчої реформи до стану национального посїданя, зазна- чує президент міністрів, що також в но­

вій палаті не буде жаден нарід мати більшости, буде змушений шукати сою- за. Кожда национальна більшість була би короткотревалим політичним твором, а тілько більшість, утворена на підставі компромісу, може запевнити спокійне і тревале посідане национальних прав. (0- плески). Будуччина Австриї полягає на тім, щоби народи, які є нредставителями культури держави, замість марнотратити свої сили, злучили ся і брали участь в кермованю иубличними справами. (Довго- треваті оплески; протести).

Правительство — повторяє бесідник

— старає ся оборонити перед уменше- нєм национальний стан посїданя більших сторонництв. Бесідник думає, що може з цілою рішучостию ствердити, що ви­

борча реформа піднята стала не в інте­

ресі якого небудь сторонництва, а най­

менше в інтересі социяльно-демократич- ного сторонництва. Реформа відповідає конечности иоставленя парламенту на сильнїйших підставах, чим дотепер. (Жи­

ві оплески). Коли однак говорять безна­

станно, що єдину та істотну користь від­

носять социяльні демократи — відповідає президент міністрів, що як раз задля успішнійшого поборюваня социяльннх демократів, треба їм відобрати найдогі- днїйше оружє, с. є обжалокуванє держа­

ви, що укорочує політичні права менше засібних кляс, а иншим клясам дає при­

вілеї. Коли социяльним демократам від- ниме ся се оружє, тоді можна буде успі- шнійше вести борбу з ними. (Живі опле­

ски). Коли теперішні політичні кляси бу­

дуть голосувати за ссю реформою, бу­

дуть мати сьвідомість, що причинили ся до такого великого політичного поступу, а також до суспільного мира. (Живі оплески; пос. Шенерер: Не хочемо, що­

би нас ставлено на рівні з польскими жидами!).

Тому, що се є глубоким моїм пере- сьвідченєм, приступаю з чистою совістию до борби, якої небезиечности я знаю добре. Я готов витревати до послїдної хвилі і доки средства лєґальної борби не є вичерпані, не зложу оружя (опле­

ски), а коли навіть уляжу, то уляжу з пересьвідченєм, що я не скупив жертви для пожиточної справи. (Оплески). Особи переминають, ідеї остають. Мій упадок не був би упадком виборчої реформи.

(Оплески, бесідник збирає ґратуляциї;

Всенїмцї галасують).

Промова бар. Ґавча.

(Конець).

Без ограниченя парламентарної сво­

боди руху мають пропоновані зміни ре­

ґуляміну виключати всякі шикани. Тіль­

ко на случай більших несгіокоїв містить проект заостренє дисциплінарних средств (гучні оплески, протести). Так само гіі ціло правительство за голосом публичної опінїї, коли атаки на честь осіб, стоячих поза палатою, піддає суворим карам.

(Живі оплески). Що дотичить наміреної реформи палати панів, то ґрупи сеї ре форми спротивили ся злуцї тої реформи з виборчою реформою. Єдино задля не- витворюваня трудностий для виборчої реформи, занехало правительство на разі внесеня проекту реформи палати панів.

(Живі оплески).

Натомість полягає доповнене загаль­

ного права голосованя на тім, що дїди- чно і дожизненно іменовані члени пала­

ти панів будуть могли також стати ви­

браними до посольскої палати, при чім на час сповнюваня мандату, одержаного з вибору, їх мандат до палати панів мав би бути в завішеню. Мимо, що для пра­

в и т е л ь к а мусять бути виключені зміни

Важна н іж їм економічної орґавїзаиї.

(X) Минулого тижня ухвалила по- сольска палата з а к о н п р о т о в а р и ­ с т в а з о б м е ж е н о ю п о р у к о ю ,

котрий вже иринято в палаті вельмож.

Сей закон подає значні пільги для за­

сновуваних на тій основі товариств і мо­

же задля того бути важною підоймою особливо для руского народу до еконо­

мічної орґанїзациї, тому і повинна наша суспільність ним як найширше користу- вати ся.

Товариства з обмеженою порукою відріжняють ся значно і характеристично від акцийних товариств. Они мають су­

спільності! подавати ті корисги, які при­

носять акцийні товариства через асоция- цию капіталу, але охоронити перед чи­

сленними шкодами і трудностями, які виринають у нас при засновуваній акций- ного товариства. Товариство з обмеже­

ною порукою не потребує дозволу дер­

жавного, а осягає иризнанє із сторони держави вже самим вписом в торговий спис, коли тимчасом на засноване акций- ного товариства потреба окремого дозво­

лу власній державних. Товариство з об­

меженою порукою має бути посїданєм немногнх осіб, а єго уділи, котрі пред­

ставляють капітал, звучать на імя посі­

дача. Цїлию закона є, щоби ті уділи ви­

ключити від обороту на грошевім торзі і тому закон утрудняє форми переносив власності! уділів. Переносний між живу­

чими можуть відбути ся лише на основі нотарияльного акту, а статут товариства може переносиш! уділів зробити зависи- мими від дозволу товариства. Від акций- ного товариства відріжняє ся товариство з обмеженою порукою менше прилюдною цїхою і простїйшою управою.

Найбільшою перепоною для засно- вин таких товариств в Австриї був стра­

шний податок, який такі товариства, обо- вязані до прилюдних рахунків, були при­

неволені платити,. іменно 10—1О1/2°/о’

чого ще треба дочислити краєві і гро- мадскі додатки, котрі доходили до та- коїж висоти, так що податок виносив звичайно кругло 2Оч/о, отже забирав 1/5 чистого доходу товариства. Таким спо­

собом убивано в зародї розвиток таких товариств.

Ухваленим законом, котрий є вислї- дом завзятої боротьби з иравительством на полі оподаткована, новело ся осягну­

ти значне обниженє податку. Основу до того положила вже палата вельмож, а посольска палата пішла ще дальше в обкроєню висоти податку. Наостанку дійшло до згоди з иравительством в тім напрямі, що т о в а р и с т в а , к о т р и х к а п і т а л в и н о с и т ь н а й б іл ь ш м і- л і о н к о р о н , не будуть підпадати опо­

даткованої обовязаних до прилюдних ра­

хунків товариств, але будуть оплачувати податок на основі звичайних приписів про заробковий податок. Доперва як ма­

ти муть більший капітал, підпадуть по- даткови акцийних товариств, але навіть і тоді будуть оподатковані після лагі- днїйшої скалі. При чистім доході 100.000 К починає ся від 4-()/0 податку, а відтак степенує ся і доперва понад 600.000 К підпадає податкови 1О°/о.

Ті податкові пільги виходять отже в користь малих і середних товариств з обмеженою порукою. Тимто руска су­

спільність повинна тепер ще живійше

взяти ся до економічної орґанїзацнї і

по менших навіть містах і місточках тво-

г>

рити такі осередки фінансової і еконо­

мічної орґанїзациї, які вже з таким успі­

хом повстали по більших містах.

писи про виконуване виборчого права та переведене виборів містить ординация виборів до державної ради.

Арт. III. Постанови арт. І. закона з 14. червня 1896 В. з. д. ч. 168 зно­

сять ся.

Арт. IV. Сей закон входить в житє рівночасно з законом, яким оголошує ся нова ординация виборів до державної рад;'.

Виборча реформа.

Зміна основного закона гро державну репрезентацию.

Проект закона, яким зносить ся ви­

борчі куриї, заводить ся загальне право голосованя з однорічним осідком, уста­

новляє ся число мандатів для палати послів на 455 замість дотеперішних 425 та роздїлює ся число мандатів на поо­

динокі краї — звучить:

Закон з...., яким зміняють ся §§ 1, 6 і 7 основного закона про державну репрезентацию з 21. грудня 1867 В. з.

д. ч. 141, зглядно закони з 2. цьвітня 1873 В. з. д. ч. 40. з 12. падолиста 1866 В. з. и. ч. 162 і з 14. липня 1896 В. з. д. ч. 168.

За згодою обох палат державної ради уважаю відповідним зарядити, як слідує:

Арт. І. Па місце другого уступу § 1 основного закона про державну ренре- зентацию з 21. грудня 1867 В. з. д. ч.

141 вступають ось які постанови: Після

§ 3 і 5 покликані до палати панів члени можуть стати вибраними до палати по­

слів. На случай принятя такого вибору, спочиває па той час мандату причаєність до палати панів. Коли посол, по мисли

§§ 3 і 5 стане покликаний до палати панів, то спочиває єго членьство палати панів так довго, доки не зложить свого, мандату яко посол.

Арт. 11. §§ 6 і 7. основного закона про державну репрезентацию з 21. гру­

дня 1867 В. з. д. ч. 141 тратять свою стійність в виді означенім арт. І. закона з 2. цьвітня 187 В. з. д. ч. 40, арт. І закона з 12. падолиста 1886 В. з. д. ч.

162 і арт. II. закона з 14. червня В. з.

д. ч. 168, а має звучати в будуччинї ось як:

§ 6. До палати послів приходить через вибір 455 членів, а іменно для поодиноких королівств і країв в числі, означенім в слідуючий спосіб: Для Ч е х

118, Дальмациї 4, Галичини 88, Низшої Австриї 55, Висііюї Австриї 20, Сольно городу 6, Стириї 28, Каринтиї 10, Краї­

ни 11, Буковини 11, Моравії 44, Шлез- ка 13, Тиролю 21. Передарулянїї 4, Істриї 4, Горициї і Градиски у, Триєсту з околицею 5. Розділ маючих вибрати ся після того членів иосольскої палати на поодинокі виборчі округи означує виборча ординация до державної ради.

§ 7. Унравненою до вибору посла є кожда особа мужеского пола, яка скінчила 24. рікжитя, посідає австрнйске право горожаньства, не є ані винята, анї виключена від виборчого права та в области королівств і країв, заступле­

них в державній раді, має надни розпи­

сана виборів бодай від року осідок в громаді, в котрій має виконувати ся ви­

борче право. — Може бути вибраною кожда особа мужеского пола, яка посі­

дає австрийске горожаньство що най­

менше від трех літ, скінчила ЗО. рік житя та не є ані виймлена, анї виклю­

чена від виборчого права. Близші при­

слух свого „Пера". Пнї Махнїцка в роли за мужної доньки-хазяйки виглядала чудово та за мало зважав на виразну дикцию, а за те зовсім доброю була пна Кравчуківна в роли резолютної Гімназистки. Пнї Леонтовичева бу­

ла надто розхрістана, як на кухарку в поряд­

нім домі. Також комната в послїднім акті зо­

всім не відповідала до паньскої стати штат- ского совітника і ґенеральского зятя. ГІублики було так богато, що шпильки би не переткнув, а чи не в друге може стілько гостин відій­

шло від каси. Особливо особи з провінциї в е ­ ли формальну борбу о білєти. Бачилисьмо на салі гостин з Коломиї, з Перемишля, зпід Ка- мінки і Надвірнянщини. Не треба і додавати, що оплескам і викликаним не було кінця.

— Народні віча в справі виборчої реформи відбудуть ся: дня 4. марця в Кривичах (пов.

Неремишляни); дня 6. марця в Кулаківцях (пов. Залїщики).

— Завязанє Руского товариства нафтового

Спішимо поділити ся з II. Т. публикою раді­

сною новиною, що дня 22. лютого відбули ся в комнатах «Народної Торговлї» конституючі збори «Руского товариства нафтового» в при­

сутності! н. Ос. Онишкевича, нотара у Льво­

ві. Зборам проводив п. Іван Раставецкшї но- тар в Куликові. Після принятя статута (ціль і напрям, в якім товариство розвине свою ді­

яльність, гадаємо, Дирекцин того товариства подасть в недовгім часі до відома ширшій публицї) збори вибрали раду надзираючу, до котрої війшли п. Іван Левиньский, професор політехніки яко предсїдатель, п. др. Олексан- дер Лисяк, адвокат у Львові, яко заступник а пп. Володимир Дидиньский, інж. Виділу крає- вого, др. Кость Левицкий, адвокат у Львові, Лев Кульчицкий, радник судовий

у

Львові, Іван Раставецкнй, нотар в Куликові,' о. Оле- ксандер Стефанович, радник консист. і проф.

у Львові, Микола Терлецкий, властитель біль­

шої посїлости і копалень нафти в Бориславі, яко члени: яко заступники: пп. Григдрий ГІе- жаньский, інж. намісництва, Роман Заячків- ский, кандидат нотарияльний у Львові. До Ди­

рекцій вибрано: пп. Романа Залозецкого, про­

фесора політехніки і торг, академії у Львові, інж. Филипа Левицкого і інж. Павла Дурбака, управителів копалень нафти в Бориславі, на заступника пп. др. Константипа Лучаківского проф. Гімн, у Львові і Иосифа Рейфа власти­

теля посїлости і копалень нафти в Тустано- вичах. Так склад ради надзираючої як і Дп- рекциї є поважний і є всяка запорука, що на­

ше перше «Руске товариство нафтове» займе приналежне єму місце межи прочими ф ір­

мами нафтовими а одно з виднїйших між ру- екими промисловими спілками. Розуміє ся, що Русини належиш оцінять вагу такого то­

вариства для промислового, економічного і йационального розвою нашого народа і чи­

сленно вступлять в члени нового товариства.

Ж елаючи як найкрасших успіхів новому това­

риству, кінчимо нашу новинку гірничим: Щ асть Боже!

— Вістки з закордонної України. Історичне

тов-о Нестора-лїтописця при київскім універ­

ситеті оголосило ряд відчитів з области істо- риї і літератури. Між иншими буде викладати:

А. С. Грушевский па тему „Очерк україньскої літератури 19. віку (5 лєкцнй), а І. М. Кама- нїн „про південну Русь від любельскої унії до смерти Богдана Хмельницкого“ (4 лєкциї).

В місті Гуляй-ІІоле (Златополь), чиги- риньского повіту, дав дня 4 с. м. в народній чайній добродій А М. Грань з своїми вівця­

ми, яких було до 80 душ, концерт із українь- ских пісень. Людей на сей концерт зібрало ся богато, послухати україньских пісень; деякі поприїздили навіть з далека. В салі не було де, як то кажуть, і яблуку впасти... Піднялась завіса, і на сценї всі побачили гарну картину:

всі дівчата були в народнім україньскім убра- шо, за ними стояли хлопці теж в україньскій одїжи. Роздала ся украіньска пісня одна, за нею друга, третя... Всі були зачаровані гарни­

ми піснями, котрі вельми гарно співали півцї д. Гриня і котрих проспівали більш десятка.

Після кожної пісні всі щиро і горячо витали д. Гриня і єго півцїв, котрим кожну пісню

Н о в и н к и .

_ — *

— Календар. В і в т о р о к : руско-кат.: Ав- ксентія; ри.чо кат.: Нестора. — В с е р е д у : руско-кат.: Онисима, Евфроз.; римо-кат.: Те- офіля.

— З народного театру. С у є т а , безперечно найзрільший твір нашого славного драматурга Остапе вічною яко клясична украіньска коме- дия. З нашої драматичної літератури жадна инша комедия не надаєся пр. дляшкільноїлекту- ри так. як „Суєта". В рі мах к.м едиї скілько там сказано глубоко відчутого, зірко заобсервова- ного, досьвідом здобутого! А при тім і сам сюжет про невдяку Інтелігентних дїтий зпід селяньскої стріхи — яка се поучаюча тема для нашої шкільної молодїжи! Чиж мало то є таких, що виходячи з ґімназиї, мріли, іцо їм 100 корон місячно буде досить на удержане, а рештою будуть підпомагати родину, будуть жертвувати на народці цїли, йол ішуть но собі иамятку в ріднім селї... А тимчасом їх власні потреби і вимоги до ж игя ростуть в двоє більше, чим материяльні средства. В погони за еьвітовими достатками они єще і власну родину обдирають та задовжують, з жадоби кариєри женять ся з чужинками і пропадають для родини та для народа. Те, що в одноактів- нї Гр. Цеглиньского «Татова заручинах, пред­

ставлено- шкіцево з комічного боку, се опра­

цьовано тут поважно на тлї великого семей- ного образу. Три головні ролі спочивали в ру­

ках пп. Садовского, Махнїдкого, Стадника. Хо- тяй тут автор ве висунув вже жадної з осіб на перший гілян. то всеж таки дир. Садовский своєю знаменитою грою в роли молодого, буй­

ного хлопця, своєю пишною поставою і сим­

патичним виглядом прикував всю увагу вид.

цїв до себе. Оба другі наведені панове були прямо дуже добрі в своїх ролях, а біля них треба також похвально згадати п. Юрчака та п. Нїжанковского. В поменших ролях визна­

чили ся п. Паньківский, якого ми вперве по­

бачили на сцені в єго природженій стати, яко молодого студента красавця, п. Ольшаньский і нна Стечиньска в роли малого піколяря де­

кламатора. Та в послїднім акті ми побачили єще два типи, які заслугують на тим більшу увагу, що віддали їх артисти, виступавші вже в инших ролях в попередних актах. П. Садов­

ский створив імпозатний тип сліпого генерала, а п. Паньківский знамениту постать кухаря- босяка. Що про пань пишемо звичайно по заду — за се они вже можуть мати претен- сию хиба до автора, а не до нас. Найважнїй- шою жіночою ролею є роля матери, яку лнї Оснповичева відограла знаменито, посьвяти- вши сим разом свою красу для штуки і сха­

рактеризувавши ся відповідно на стареньку матір. Пнї Заньковецка виступає аж в послі2 днім акті і се на чималу пробу терпеливости виставило численно зібрану иублику, прибувшу з далекої навіть провінциї на сей єї виступ в своїй пописовій ролі. І дійсно у сьвітовіи.

паньскій одежі артистка чує ся якось свобід- нїйіпою, певнїйшою себе. І сам костюм при­

ходить їй більше до лиця і ґрацнозні рухи і нервовість темпераменту — складають ся тут на заокруглену, артистичну цілість. Ряд зна­

менитих сцен обридженя, розпуки, жалю, а 'від так ечудованя, втіхи і сердечної чемности

віддала пнї Заньковецка зі скінченим арти-

змом. Пнї Стадникова в ролі другої паньскрї

невістки чарувала своєю красою і туалєтою

а оправдувала своїми прикметами сліпий по­

4

приходилось співати но двічі і по тричі. З а тиждень перед сим концертом в тійже чайній любителями та артистами Рахмановою і Гри- цаєм поставлено нову комедию „Розбиті на­

дії “ місцевого автора Г. Грушевского. Коме­

дию грали добре.

— Проект виборчої реформи,

внесений в па­

латі послів, признає Русинам в Галичині 2?

посольских мандатів. Они дістали би ся Ру-1 синам розуміє ся, лише тоді, єсли всі рускі виборці будуть голосувати на руских канди­

датів. Процентове обчислене в проекті операє ся на списі населена з 1900 року. Виборчі сельскі округи з менше чим ЗЗ’/з польского иаселеня, в котрих можуть перейти по 2 рус­

кі кандидати є отсї: 1) дрогобицкий. 2) стрий- ский. 3) богородчаньскай. 4) коломийский. 5) рогатиньский. 6) заліщицкий. 7) станиславів- екий і 8) брідский. Гіо одному рускому кан- дидатови може перейти в отснх виборчих о- кругах: 1) сяніцкім, 2) бережаньскім, 3) ру- децкім, 4) неремискім, 5) равскім, б) львів- скім, 7) камінецкім, 8) золочівскім, 9) терно- пільскім, 10) чортківскім і 11) гусятиньскім.

З виборчих сїльских округів західної Гали чини мають Русини в трех значнїйший про­

цент, а іменно в округах ново сандецкім, гор- лицкім і коросняньскім, але сей процент Р у ­ синів не доходить навіть до ЗО, тому на не- репертє свого кандидата в тих округах Руси­

ни числити не можуть. — На Буковині мо­

жуть перейти рускі кандидати в чотирох ви­

борчих округах, а іменно: в черновецкім, кіц- маньскім, сторожинецкім і ьнжницкім.

— З зелїзниць.

З днем 1. лютого с. р. отво- рено в окрузі ц. к. Дирекції! зелїзниць дер­

жавних в Празі на шляху Колїн-Черкан иере- станок »3лєнїц< для руху особового і пакун- кового. Білети видають кондуктори в поїздах а належитість за пакунки оплачує ся при відборі.

— Дрібні вісти.

Презесом повітової ради в Перемишли вибрано д-ра Володс.і. Чайковско- го, а єго заступником кн. Володисл. Сапігу. — На черновецкім університеті було в зимовім півроцї 1905/6 — 698 студентів. Між ними бу­

ло: 90 Русинів, 872 Німців, 170 Румунів, 25 Поляків, 4 Чехів, 7 Сербів, 13 Москалів (буко- виньских кацапів), 3 Вірмен, 4 Болгар, 1 Ан- гличанин і 1 Француз.

Т елеграм и

з дня 26 лютого 1906.

Будапешт. Центральна міска каса в Бу­

дапешті мусїла видати королївскому коміса- реви 13 міл. корон, котрі зложили добровіль­

но податники в 1905. р. і сего року.

Вчерашні тутешні дневники сконфіско­

вано за поміщене тоасту б. пос. Польонїого на бенкеті, устроєнім в єго честь. В тоастї добачила нрокуратория обиду маєстату.

Петербург. Полїция замкнула центральне бюро демократично конституцийної партиї.

Будапешт. В суботу оповістив кор. комі­

сар Руднай на засїданю виділу мунїципії про іменоване єго королївским комісаром. Виділ ухвалив протест.

Лев Лопатиньский.

Четверта заповідь.

(Ілько П ащ ак)

драма в 5 діях з гуцульского житя,

нагороджена на конкурсі Тов. ім. Котляревского.

(Дальше).

МОЙСЕЙ.

Питай, чи я дам! Зароби собі ІЛЬКО.

Як буду вчити ся, то не буде часу на зарібки. Самі кажете, що гонити дараби для мене не лицює.

МОЙСЕЙ.

(В гніві). Не лицює на гулятику — от що! Як ти тоді заробив був пятьдесять ле­

вів...

РАФІЯ.

(Перебиває). Ти знов своє! Пригадав!...

Та чуєш, що вже не хоче ні гонити, ні гуля­

ти з товаришами, а хоче вчити ся...

Я В А З

(Тіж. I I її ДО Ш КА).

ЯВДОШКА.

(Вбігає). А вийдіть но. нодивіть ся. Якісь пани йдуть нашою стежкою. От вже не дале­

ко, на царині.

РАФІЯ.

Хто се такий ? Може жиди ?...

ЯВДОШКА.

Ей ні, таки панн. Тай пані їдуть з ними на конях. Ціла ватага. А ось вийдіть, пода­

віть ся.

РАФІЯ.

(До хлопів) Та йдіть, подивіть ся, хто там, а я приберу тр ;ха в хаті, як може схо тять повернути. (Л/О//СВ7/« У./ВА’О виходять).

Ану но. Явдоніко, живенько, я тут зроблю по­

рядок, а ти єще вимішай мамалиґу, бо вже там перевертає ся в горшку. (По хвили). Не ниділа ти, чи є там учителева дочка між ними ?

ЯВДОШКА.

(В дверох). Абож я знаю єї, я з роду не була в школі; не знаю, котра се. (Виходить).

Я В А 4.

(Тіж. Б О Р Т О В И Ч , В ІР А . КОСТВ, МОЙСЕЙ, гості.

БОРТОВИЧ.

Слава Богу! Гаразд в хату!

РАФІЯ.

Слава на віки. Просимо, гостюйте здо­

рові!

БОРТОВИЧ.

Як днювали, ґаздине ? (подає руку).

ГАФІЯ.

Дякувать, як ви проживаєте?

БОРТОВИЧ.

Славити Бога. От вибрали ся ми на Чорногору, тай наш син нарадив нам йти от- сим верхом, тай ми поступили до вас.

ГАФІЯ.

Казав мені, казав, ая. Раді гостенькам будемо. Прошу, сідайте.

БОРТОВИЧ.

Нехай вам вперед представлю мою ва­

тагу, бо вони вже мене нині зробили по до­

розі Довбущуком-ватажком. (Представляв).

Отеє моя донька Віра, а се єї тїточна сестра, себ то моя сестрінка, Надя.

ВІРА (подає руку).

Не наробимо вам клопоту в хаті, ґа ­ здине ?

ГАФІЯ.

А чогож би! Гість в хату — Бог в хату.

Та ще тут у верху такі рідкі гості!

БОРТОВІІЧ (до Мойсея).

А от сего пана чи пізнали би ви ? При- дивіть ся на него (показує на гостя).

МОЙСЕЙ.

Та як би пізнав, коли перший раз виджу.

КОСТЬ.

Ой, де там перший раз! Бачили ви мене вже не раз

і

не десять.

(Дальше буде).

С о ї о з з е и т

в пасажи Германів

при ул. Соняшній у Львові.

в і д 15. д о 1. с і ч н я 19 06.

Нова сеизацийна

проґрама.

Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представленії о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї

НідН-Ше

представлене. Білети вчаснїйше можна н а­

бути в конторі Пльона нци ул» Кароля Лю- двика ч. 9. З купленим білетом на фотелі, льожі і І-рядні крісла можна їхати даром на представлене ом іїбусами Кольосею, які ждуть коло Віденьскої Канарнї.

О А и еу 26, 37, 28. с. м. в місточку Товсте, ска-

Р

^ЦллА латского повіта, з причини впарендованн випродажа вельми многих і добірних інвентарів жи­

вих і мертвих, стадниии. Фільварок був взірцево го- сиодарений, має найновійші і найліпші знаряди, чоти­

ри вязалкж Десрнїґа майже нові косарки, трієри, цен­

трифуги; зелїзнича стация Грпмалів. (3 —4)

Рух зелїзничих поїздів

важний від 1. січня 1906 після середно-евро- пейского часу.

До Львова на дворець головний приходять:

З Іцкан 12 20*, 610,

140.

5 45, 9 10*

„ Кракова 2 ЗІ*, 6.—, 8 50, І ЗО. 5 23,

8 40,

9 50*

„ Підволочяск 7-20, І Г55, 2 ЗО, 10 20, 54), 10 20*

„ Лавочного 7 29, 11-45, 10 50*

„ Рави рускої 7’50

„ Станиславова 8 05

„ Самбора 8'15, Г50, 9 20*

„ Яворова 84 8, 4 3 2

„ Коломиї 1005

„ Ряшева 10 35

„ Тухлі 3-45 (від 15/6 до 30/9)

„ Белзця 5 '—

На Підзамче.

„ Підволочиск 7-—, 215, 545, 10-2*, 1134

Зі Львова з головного двірця відходять:

До Кракова

2 45.

445,

8 25, 8 35, 2 50,

6 35*

1 1 --*

„ Іцкан 2 51, 645. 9-20,

2 40,

1040*

„ Підволочиск ОТО, 10 55,

2 —,

9-—*, 1105*

„ Яворова 6 55, 558

„ Лавочного 7-30. 2-57, 6-25*.

„ Самбора 9 — 4-20. 10-55*

„ Белзця 11-10

„ Ряш ева 4-Ю

„ Коломиї 550

„ Рави рускої 7’30*

,, Перемишля 10 05* (від 1,5 до 30/0) Хирова, Ясла

„ Стрия 1110*

3 Підзамча:

„ Підволочиск 643, 11 15, 213, 9 23*, Р24*.

Примітна. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є зазначені зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.

вечір до 5. год. 59 мінут рано.

Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники, розклади їзди ітд. можна набувати через ці­

лий день в мійскім бюр: ц. к. державних зе­

лїзниць, пасаж Гавсмана ч. 9.

Л Всілякі

1 К У П О Н И

йп

виплачує без потрученя провізні або коштів

•*(9і

і

вильосоввні цїнні папері

Контора виміни

ц. к. упр. гал. акц.

Б А Н К У

Г і п о т е ч н о г о .

л

оидає і відповідає за редакцию:

Лев Лопатиньский

З друкарні В. А. Шийковского.