Ruslan. R. 3, č. 3 (1899)

Ч. 3. Львів, Второк дня 5 (17) січня 1899. Річник III.

___________________ л

: П ередплата ;

на >РУ СЛАНА* виносить:

в Австри :

на цілий рік . . . 32 р. ав.

на пів року . . . 6 р. ав.

’ на чверть року . . З р. ав. : і на місяць . . . . 1 р. ав. •

За границею:

на цілий рік . . <0 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів

або 20 франків

’ Поодиноке число по 8 кр. ав. І . --- — ---

І і

І

>Вирвеш ми очн і душу ми вигнеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.* — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня • і крім неділь і руских сьвят

о год. 6-ій пополуднії.

Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 5 ул. Л ї н д о г о. — Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского І в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише • на попереднє застережене. — ‘ Реклямациї неопечагані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в »Наді- І сланім* 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по |

’ 16 кр. від стрічки.

і

______ _________ :

Т " "

Що буде?

джень, заповідає лівиця знов такуж обструк-; туацнї і з тим повинні числити ся всі здо-

; цшо ».» острі.м видї«. ірово мислячі політики.

І щож буде дальше? — насуває ся: Що оно прийде до того, можна пред-

| мимоволі питане. Як при таких відносинах ’ видїти так певно, як се, що всякі змаганя І знов розтвирають ся ворота відень-

ского парлнменту, щоби приняти в свої пороги вибір мужів всего населена держа­

ви, цьвіт інтелїїенцнї і характеру, якими б, а бодай повинні бути заступники наро­

дів і кляс суспільних Австриї. Оші повинні відзначати ся високими цїхами інтелїґен- циї, щоби попри інтереси заступлених ними виборців в їх народних і економічних та просьвітних справах уміли завсїгдн задер­

жати в оиї цілість держави, сей великий комплекс ріжннх народів австрийских. Су­

противні національні стремленя, з цілим своїм апаратом історичних претенсий, дій­

сних потреб, фактичної сили культурної, а геґемонїчних змагань поодиноких народів, роблять становиско посла до ради держав­

ної труднїйнінм о стілько, що він сам сто­

їть посеред борби, а за ним великий гурт єго виборців, що звикли журити ся лише про ті справи, котрі їх бсзносередно до­

тинать.

Через дві послїдні сесні уровінь тої державної справедливосте спадала в парла­

менті чим-раз низше. Нїмецкі посли, горді на свою народну культуру і призвичаєні до геґемонїчного становиска, яке мав здавна нїмецкий елемент в нашій державі, не хо­

тіли і не хотять зробити жадних уступок для других народів, що на своїй земля хотять також зажити власним, народним житем. Язикові розпорядженя в Чехах стали тим каменем, через який вже майже від двох літ тяжкий, иарляментарний віз не може пересадити ся. А тепер, на по­

чатку третої сесиї но внданю тих розпоря­

усппоть уложити ся загально - державні і опозициї скрушать ся на скалі історичної і справи, коли парламент не годен їх пола-і конечності!. А доказом сего не лише ав-

• годити? Як удержить ся сей парламент,; стрийскі відносини, але також теперішнє коли там не більшість, а меньшість верхо-! пересклене в Угорщині. У нас,

в

Австриї водить? На сї питана можемо дати відпо- = є бодай конституцийний §. 14., що мов ' відь з дотеперішного, богатого досьвіду панцир хоронить державне судно перед

віі

- парляментарних подій послїдного часу. і стрілами ворожих елементів, але в угор- Чсрез два роки шаліла лівиця в му-’скім законодавстві нема того всего. Там і рах віденьского парлнменту, розвивала за- настав вже фактично від початку сего

і

взяту аґітацию між населенєм, ба навіть:року стан без закона державного. Угорска

! шукала матерняльної і моральної помочи; опозиція! думала, що тим способом задасть і в сусідній, нїмецкій державі, а однак не

і

смертоносний удар правительству, що на- 1 посунула ся нї кроком в своїх змаганях.! ступить цілковита стаґнация всіх справ у- І

їо

ті змаганя еї суть працею Сизифа. Онн|горскої держави, що ад.мінїстрацнйний а- I хотять на шпилю гори пост шити нїмецкий1 парат перестане фунґовати, а населене пе- і камінь, що вже стратив там свою підставу, і рестане платити податки і відмовить ре-

; Котять єго вже два роки до гори всякими крута.

! способами і з напруженєм всіх сил, а він 1 що-ж стало ся? Зовсім противно. Че- і все гаки усуває сн на долину. І хотям би рез 14 днів іде державна машина дальше і'їм удало ся навіть па часинку умістити єго без жадних перепон, населене в иочутю І на вершку, то він все таки звалить ся своїх горожаньскнх обовязків зносить по-

!в кратер, який там ві творив ся в дер- датки пильнїйше, як попередними роками їжавнім комплексі.

і

ніхто не думає навіть іти слідами заго-

Наша держава не представляє вже гори чистих проводирів, що для класних амбі-

|з одним найвисшим і побічними, богато ций. з подразнена партийного і в заслїп- низпінми щіінлями. В своїй політичній леню власної ваги, хотіли би перевернути еволюцнї она перемінила ся в цілу ґрупу ви-і суспільний порядок до горн коренем. А соких і могутних гір. Кожда з них потре-(коли початок пішов так добре для угор- бує окремої назви і осібного заряду. Они|ского правительства, то можна надїяти ся, мусять становити осібні ревіри в державшії | що оно зможе навіть при такім стані без.

господарці. Се вже не комбшацпя. не про- ■закона, кермувати в потребі державним су- єкт, анї бажана адрес сеймових, але се | дном і через 14 неділь і хоть би 14 мі­

стило вже фактом і конечним наслідком сяцїв.

парламентарних подій за послїдні два ро- С.крайна опозицня в обох половинах ки. Автономія країв видаєсь тепер одино-1 держави зміцнила лише становиско нрави- кою, можливою розвязкої теперішної сп- тельства. як орґану державної ад.мінїсгра-

ВАСИЛЬ ЩУРАТ.

Наше відроджене.

Д рам а ти ч

на Дума.

(Конець)

Третя поява

Україна, Слава, Бонн і Ґенїй.

Ґ е н ї й.

Мене вам треба? Лину з могил до вас... В опіці ту руїну

держу я все... І де найбільше жниво збирає смерть — на диких берегах погибели; де пітьма ссе поживу

з душ людских; скрізь, де вже розпука шлях промощує собі, там я витаю!

Все бережу тебе, нещасний краю, сердечна Україно! В час крамоли, межиусобиць племінних, вражди натхнув тебе я так, що ти по воли, но власній воли прорекла, ходи княжити славен Рурику над нами!

І він прийшов. Варяжскими руками я спас тоді тебе від згуби. Згодом, коли всї рускі душі здавив страх, коли внук Темуджина над народом простер пожеж луну, що емерти жах по всій земли несла, надію збила, я знов спасав тебе — післав Данила.

Не туча йшла грізна на пишні бори твої, не буря з них верхи зняла,

з корінєм рвала їх — то з Польщі гори ворожих филь ударили... Скала

була-б розсипалась! Ти, Україно, з народом закріпощеним єдино

з моїх рук поміч в крайний час дістала:

повстав Богдан — народна сила встала!

отся сама, що днесь лиш сном сповита в твоїм народі спить. Ще, видко, час їй встати і сказати: Я не вбита!

тирани проч! досить мені вже вас!...

Настань той час, я збуджу силу сонну!

А поки що, най пісню невгомонну ісьпівають їй твої сьиівцї-поетп,

щоб не за крінко спала, щоб жнтя плекала сїмя вічне!...

(Бонн, що досн сидячи під могилою думав важку думу, по спх словах оживлений піднима- єть ся з землі і виступає наперед).

Бонн.

А знайдете мені такого днесь, що до гіутя

і і животворним заеьпівав би словом, будив народ і був єму покровом?

Знайдіть, вкажіть менї єго! Я нині натхну єго, так як натхнув колись іМитусу против княжої гординї,

вівця походу Ігоря, щ о.скрізь будив відвагу Ігоревих воїв будив завзяте Ігоревих боїв

з Половцями. Знайдіть, вкажіть ту душу, що духа дня нінмила би! Я вм ить, одним ударом в струїш збуджу, рушу в ній думу, що у піснії загреміггь як в хмарі грім, як думи ті греміли, що їх колись про Ж овті Води піли і про ІІилавцї кобзарі. З хмар грому в спокійний час не буде, без вітрів.

На нашім н. бі хмар досить! — Нікому лиш рушити їх. Деж той вихор-сьпів, з яких груднії він вирветь ся орканом, рабови скаже: Рабе, ти днесь паном!

Ґ е н

і

й.

Сумнів, зневіра — се познаки емерти!

Не згине той, хто много має страт, а той, хто по надії слід затерти і зневірі дав, розпуці серце рад І відчинює.

( Україна.

Хиба-ж тут ще за мало причин розпуки, де й сьпівця не стало,

де й тих не стало, що сьпівця піймити могли-б ?...

Бонн.

Озватись дружно на піснї!

І"

єнїїї

.

Все мало-б вас вже зрадити, лиш ити?

У к р а ї н а.

Лишили многі, та не всі ще, нї!

•> __

циї і піднесла високо повагу корони, до котрої усї народи Австро-Угорщини ди шуть рівним привязанєм і довірєм. Відно­

сини на Угорщині доказали, що угорский нарід переняв ся ідеєю економічної і по­

літичної єдности державної більше, чим коли небудь перед тим, а народи Австриї дивлять ся на неї. як на правдиву свою вітчину, що згодна подати їм всі услівя народного житя і розцьвіту.

Д о н и с ь.

З Перемишля пишуть нам:

Сьвята Різдва Христового і Новий рік дали нагоду пізнати всему мірови, якою повагою і пошанованєм тішить ся наш Преосьвящений Владика, Кир Константан Чехович, перемискпй Енископ. В саме навечерє Різдва зібрало ся все руске духовеньство так перемиске як і з ію- блпзших сел Перемишля і ґреміяльно поспішило до епископекої палати, де устами архипресви- тера капітули заявили свої желаня свому лю­

бому Архиєреєви. Преосьвящений Енископ при- нявши з радостшо ті щирі желаня, висказав у своїй правдиво-аностольскій відповіді! ті щирі бажаня, які наповняють грудь кождого щирого Русина-католика, впевняючи молодшу братню, що завсїгди буде дорожити сьвятимн ідеалами католицкої церкви, руского обряду і добром так духовним як тілесним рідного, руского народа.

По взаїмних, щирих желанях засіли всі сьвя- щеники у Епископа до спільної вечери, а всім участникам здавало ся, що сидять не при столі свого настоятеля, але рідного тата.

В часі вечери підніс Владика тоаст в честь Папи, цісаря і на розвій руеко-католицкої Цер­

кви і гаразду широкої руско-україньскої родини.

Присутні з повного радостию принимали ті сер­

дечні тоасти, бо се додавало їм відради і за- Охоти до ревного і спільного дїланя з їх Отцем- Владикою. В часі вечери поилили з урядованої груди повного струею наші сьвяторіздвяньскі коляди, чим вечера прибрала справдїшний ха­

рактер духової поживи, а в душі кождого участ- ника станув образ тих щасливих хвиль, коли то в рідних порогах при боці найблизшої ріднї ле­

ліяв неодну щиру думку братерства і любови для тих, іцо під вікнами колядували про «Но­

вую радість* вселенної.

На саме Різдрво прибув з желанями архи- князь Фердинанд Лєоиольд, щоби зложити так поважаному Владиці свої желаня. В навечерє знова Нового року складали свої желаня в с ї рускі товариства і інституциї перемпскі, капіту­

ле, дирекция рускої ґімназиї з цілим тілом у-

чнтельским, катехити і сотрудники. Інститут ді­

вочий, складаючи того дня свої желаня, вручив Владиці вельми хороший і справді артистично гафтований еркан (параван). В сам Новий рік желали Егіископови начальники всіх сьвітских і войскових властий як староство, ирезидия су­

ду, гірезидия міста, дирекция скарбу, ґенералї- ция і війскове духовеньство. З Риму одержав Владика прекрасний образ св. Константина, ма­

льований з мармурової статуї з 4. столїтя в ля- тераньскій базиліці. Але найбільше може нас радувати ся обставина, що на свого Архнє- рея не позабула ніяка верства рускої суспільно- сти, ніяке товариство, анї інституция. Всіх тих годї нам навіть затямити, щоби переконав ся сьвіт, як уміє і як хоче поважати Русь свого Архппастиря. На чолі всіх привітів стоїть дуже горяча і сердечна телеграма рускої капітули львінскої, відтак ректорату дух. ґен. Семинариї у Львові, деканатів Височаньского, Жукотинь- ского, Яслиского, Любачівского, Самбірского і иньших, Редакцнї «Руслана*, «Ііросьвіти* в Сам- борі, в Камінці, в Золочеві, виділу рускої «Бесі­

ди* в Тернополи, ргеких товариств в Коломиї, руского «Сокола* у Львові, Україні.ско-руских то вариств в Станнс.'іавові, віденьских Русинів, н, Барвіньского, о. Сембр товича з Відня. Тут на­

лежить запримітити, що н. Вахнянин прибув ли- чно під Новий рік до Перемишля, щоби зложи­

ти Архиєреєви желаня. ГІро поодинокі личности не будемо згадувати, бо вистарчать сказати, що кождий визнатнїйший член рускої родини ува­

жав собі за сьвятнй обовязок, сли тілько міг станути перед своїм Архинастиром чи-то лично, чи письменно з щирим привітом. Ті численні привіти, се сьаідоцтво того поважана і любови яким тішить ся перемяский Владика серед ці лого руского народу.

В ІС Т И політичні.

Вчерашна ЇУіеиег оголосила два р о з ­ в о р я д ж е н я ц і л о г о м і пї с т е р с к о го к а ­ б ін е т у . Одно зносить застановлене дїяльности судів присяглих в окрузі суду в Новім Сап чи, друге зносить виїмковий стан в послїд- них вісьмох повітах західної Галичини: гор- лицкім, грибівскім, ясельскім, кросненьскім, ли- манівскім, новосандецкім, новоторгскім і стри- жівскім.

У віденьскім Пратері відбуло ся вчера в і- че 3060 в і д е н ь с к и х Ч е х ів , щоби запроте­

стувати против наного принятого внесеня Ко­

лїски в нижно-австрийскім соймі, щоби в кра- євих школах народних признати виключно язик иїмецкий викладовим. Референт, редактор Янца

назвав се суперечним з державними законами насилєм Чехів, проживаючих в Австриї. В са­

мім Відня належала би ся Чехам в кождій діль­

ниця одна ческа школа, а що школа Комен- ского не має ще до тепер права иубличности, се велике покривджене. Вкінци ухвалено одно­

голосно резолюцию з жаданєм, щоби внесеня Колїски не предкладано цїсарскій санкциї, шоби для Чехів, проживаючих в низшій Австриї за­

певнено охорону в цілім обсягу арт. XIX. осно- Івних законів та щоби школа Коменского одер­

жала право иубличности. Демонстрацийний по­

хід Чехів до ратуша перепинила полїция.

В н ї м е ц к і м п а р л а м е н т і' переведено ли­

нувшого тижня вступну розправу над предложенєм правите.іьства в справі побільшеня армії. Мінїстер війни Ґослєр доказував потребу збільшеня кор-

! вусів з рівночасним змешпенєм їх об’єму і зре- I формоване устрою армії в той спосіб, щоби по-

!.мепчі відділи війска, хотяй самостійні, легко могли лучити ся в більші комплекси. Заразом сила воєнна Німеччини мусить бути збільшена, щоби загранпчні інтереси могли опирати ся на ній зі спокоєм і довірєм в будучність. По такім вступі мінїстер розвинув нлян утворена нових

Д И В ІЗ ІІЙ ,

з котрих повстануть нові корпуси, трех

нових полків кінноти, реорґанїзациї і збільше­

на артплєрпї і т. д. Після сего лляну армія нї- мецка буде складати ся з 25 корпусів, а нова орґанїзация має перевести ся до 1902 року. Чи­

сло війска на мирній стопі побільшило би ся о 23277 людий, а ціла армія без офіцирів і підо- фіцирів числила би тоді' 502.506.

В розправі перший голос по міністрі заняв пос. Ріхтер і зажадав, щоби дволїтна служба війскова, яку ввело нравительство як устуику на пробу, була признана стало обовязуючою.

Підніс, що мимо всяких зброєнь цілий тридер- [ жавшій союз не може рівняти ся з Росиєю, що Іще має перед собою широке поле для дальших І зброєнь. Тому нема цілії зброїти ся без упину і і без мівп. Царский маніфест назвав бесідник сентиментальною мрією, а предложенє війскове правительство уважає не конечностию заграни- чної політики, але замилованє.м висших кругів до нових формацнй на кошт податників. Дру­

гий бесідник, пос. Штум, доказував, що сила трндержавпого союза є більша, чим дводержа- вного і обставав за військовим предложенєм. ІІо дводиевпін розправі відіслано правительственве предложенє до комісиї.

Т у р е ч ч и н а утрудняє переїзд від болгар- скоі границі, щоби здержати політичну аґітацию в своїй державі зі сторони Болгарці. Гіобшоють ся, що з тої причини в торговельнім русі на­

ступлять значні перешкоди. Крім того находить ся Туреччина в клопотах грошевих. Султан хо- Б о я н.

Лиш чернь осталась! Де для неї слово поетове!

Ґ є н ї й.

Сумнів, зневіра знову!

Чи той герой, хто зачинав лиш бої, чи той, хто їх кінчив... Ще чернь отея — ще з неї вийдуть лицарі-герої,

що бій зачнуть і будуть до кінця вести єго! То чернь пророка гідна!

І я їй дам пророка ще!...

С л ав а .

Послїдна година бє, найвисіпий час приходить!

Б он н . Пошли-ж єго!

•У к р а ї н а.

Чому він ще не йде!

Ґ е н ї й.

Не йде? Хто знає, чи вже не надходить!

Б о я н.

Так де-ж він, де він ? У к р а їн а .

Де пророк той, де?

С л ав а.

Я зараз вийшла би єму на стрічу!

Ґ е н ї й.

Він вже іде! Я сам єго вже кличу!

Вже гіредитеча шлях до серць народних єму зготовив, щоб війшов до всіх, щоб марне сил не тратив благородних, щоб словом духа запалити міг,

так запалити духа в сім народі,

І щоб сей народ, давно сказавши: годі!

І в заналї вже не бачив перешкоди, І йшов сьміло до високих, сьвітлих мет І і подвигами дивував народи

і журавлям тим, що в чужий край лет [звернули, в себе показав виреї,

і

шоб жаль їм стало вітчини своєї, щоб навернулись!...

С л а в а і Б онн.

Ах! чи-ж се можливо?

У к р а їн а .

Хто-ж предитеча той, що нині вже незамітно готовить чудо, диво?

Хто ангел, що мене днесь береже?

Ґ е н ї й.

Народа син, народа добрий знаток!

В народї днесь відкрив тих сил завдаток, що він колись їх виявити зможе.

В народї споневірянім відкрив він нинї еїмя животворне, гоже, з якого згодом неодин порив і неодна здорова жизни сила ще виросте, що дасть могучі крила поривам душ! Він все, чого не стало усім, що нинї стратили запал,

будучности позбулись ідеалу,

відкрив в народї — силу, що ні скал нї филь ворожих силі не уляже, відкрив любов, що все любити каже, все те, що рідне. Він в новім Енею відкрив любов, ту, що в чужі краї жене єго, де міг би ще з еїмєю спасати рідні скарби ті свої,

яких не встигли вороги закрасти, де міг би їм нові основи класти — житю, стремлїням, тугам свого духа, тій вірі, мові, пісни ТІЙ, що

не знищила, як Трої, завируха

ворожих сил. Він ту любов теж встиг відкрити в тих Полтавцях, що від-разу забудуть власну кривду чи уразу,

де лиш прийдеть ея їм для щастя других зробити жертву зі своїх бажань;

відкрив любов ту в простих, недолугих селян, що їх все паньство зве лиш: дрань!

І мрія, що колись той час настане, коли усї науку з тої дряни

візьмуть собі, дала єму всю силу живого слова. І від неї днесь

здрігнуть ся трупи, вийдуть на могилу і здивують ся, бо побачать весь свій сором, ганьбу власної зневіри!

1 ти, Бонне, вже не кинеш ліри,

бо вздриш, що є кому сьпівати — черни!

І ти ще, Україно, відживеш,

бо Слава всіх синів до тебе зверне!

У к р а їн а . Де-ж чуда сего творець?!

Бонн.

І не вже-ж єго хто чути, розуміти стане?

І" е н і й.

Ось він! і он хто слухає!...

(Краєвид тут-же зміняєть-ся. Замість виду

могил, пожарищ і руїн

являєте ся

картина гар-

— з тїв виступити перед нїмецким цїсарем як мо

жний і богатпй монарх. Ціле нринятє коштува­

ло грубі гроші, а султаньскі дарунки для цїсар- скої пари і достойників може в друге стілько. А тимчасом султаньска держава в довгах, як то кажуть, по самі уха.

Вправдї Туреччина заплатила тепер послї- дну рату 84.000 фунтів штерлїнґів за доставу 100 мілїонів патронів від фірми Мавзер-Лєве, але на иньші достави не має вже гроша і они лежать нерозпаковані на кораблях. З причини недодержана речинця виплат нїмец.-.і фабрики задержали доставу набоїв, а ті залеглости ви­

носять не малу сумку 7 і нів мілїонів.

Н о в и н к и.

— Чесгий місячник «ЗІоуапзку РгаЬІесІ*, що виходить від недавного часу в Празі під редак- циєю Адольфа Черного, містить в випуску за місяць січень чотири стихотвори Шевченка в переводі Рожі Ясенскої. Є се думки :»Тече вода в сине море*. «Ах, чомуж ти почорніло зелене є по- л «, «На що мені чорні брови* і «Три шляхи*.

Перевід випав дуже удачно, з задержанєм не лише ритму оригіналу, але і тої сумовитої нїж- ности та теплоти, якими навіяні всі думки на­

шого найбільшого поета. В тім самім випуску стрічаємось із звісткою про ювилейні обходи сотих роковин появленя «Енеіди* Котляревско- го, про «Краєвий Союз кредитовий* і про ви­

давництво Івана Левицкого «Прнкариатска Русь*.

Автором сих нотаток є Фр. Ржегорж, звісний любитель україньско-руского слова, котрий вже нераз нознакомляв наших славяньских братів, Чехів, з галицко-руским житєм.

— 0 руский язик. Митрополигальна консисто- рия у Львові внесла до краевого виділу жало­

бу, що виділ повітовий в Богородчанах в однім письмі до консисториї ужив польского язика наперекір розиорядженю президій намістництва, виданому дня ЗІ. марта 1897. Консистория про­

сила заразом краєвий виділ о видане зарядже­

на, щоби виділи повітові у всхідній части краю в своїх коресионденциях з консисториєю ужи­

вали лише я з и к а р у с к о г о . В полагодженій того иоданя виділ краєвий оповістив зажалене консисториї всім повітовим виділам у всхідній Галичині і звернув їх увагу, що виділ краєвий в своїм урядовашо з гр. кат. консисториєю сам уживає руского язика. Рівночасно повідомив краєвий виділ митрополитальну консисторию, що рішучого порученя в тім напрямі виділам повітовим уділити не може, бо п о в іт о в і р е ­ п р е з е н т а ц ії! р я д я т ь ея а в т о н о м іч н о ї? ).

— Читальня Просьвіти* В Валянцях, пов. ко- ломийского, устроює в середу 1-го лютого с. р.

аматорске представлене «Ніч вефлеє.мска*, ора­

торній сценічну в 4 актах. Осібних запросин не висилає ся.

— Руска Бурса реміснича і промислова укон-

•ституовала ся так: заступник голови товариства крил'ошанин о. Мартин ІІакиж, секретар адв. др.

ної наддунайскої околиці На дунайскім березі, біля човнів, громадка людий ріжного пола і віку в україньских народних одягах — хто з веслом в руці, а хто з неводом — окружила чоловіка середнього росту в одягу росийского Інтеліген­

та з початку XIX. ст. Другі, що сидять осторонь

«іа земли при поставленім над вогнем казані з рибою, звернувшись до него-ж лицем, підняли в гору здивовані очи. На части лиць малюють ся здивоване, радість і одушевленє; иньші мов молять єго благають. Він поважний, ди- вить ся на них ласкаво, приязно. Представляє-ж се живий образ першого піонера духового від­

роджена україньскої Р)си, автора «Енеїди*, «На­

талки Полтавки* і «хМоскаля Чарівника*, Пол­

тавця Івана Петровича Котляревского посеред потомків вільного україньского козацтва, що по зтуйновашо Запорожскої Січи царицею Катери­

ною II. переселило ся в наддунайску країну, во­

лячи жити під властию турецкого султана, ніж дома під кормигою Росиї, в неволи. Гостячи над Дунаєм, Іван Петрович Котляревский завів роз­

мову з рибаками, иотомками давного козацтва, про козацкі, славні часи. А почувши серед роз­

мови з уст кількох козаків красші уступи па­

тріотичного змісту з власної «Енеіди*, дав ім пізнати в своїй особі автора, чим викликав се­

ред них велике здивоване, радість і таке оду­

шевленє, що вони в своїм запалі стали благати єго, аби, лишивши ся між ними, став їх геть­

маном).

Четверта поява.

Укуіаїма,

Слава, Бонн і живий образ.

Укр а і н а.

Іване!

Тебе народ мій гетьманом днесь робить:

Лев Павенцкий, касиєр Іван Бачиньский касиєр

«Дністра*, провірник Евген Спожарский, госпо­

дар Петро Тиблючиньский шлюсар.

— На днях вийшов з друку Календар «Русь­

кого Сокола* на рік 1899, зладжений Володими­

ром Лаврівским, справником тогож товариства.

Книжочка в форматі малої шіснайцятки містить крім части інформацийної також устав гімна­

стичного товариства «Руський Сокіл* та устав проектованого союза сокільних товариств Гімна­

стичних, а в додатку короткий підручник по- жарництва, призначений для руских сторожий огневих, написаний після ческого підручника Володимиром Лаврівским. При кінци календаря находимо 24 ілюстраций для ліпшого з’ображеня викладу про так пожиточну інституцию, якою являють ся добре і на питомих основах з’орґа- нїзовані сторожі огневі по наших селах. Зверх- на форма книжочки, окрашеної вінєтою з образ- ком руского сокола представляє ся доволі при­

надно. Дістати можна у п. Вол. Лаврівского ул.

Личаківска ч. 24 по ціні 30 кр.

— Страшна буря лютила ся послїдними дня­

ми, як доносять депеші, в північній Франциї, в північній і західній Німеччині і в цілій Анґлїї.

Буря наробила богато шкоди і нещасть. В дея­

ких місцевостях упали великі сніги і град. Льон- дон гіонїс значні шкоди, бо комунїкация з про- вінциї була перервана. Доносять о многих жер­

твах людских а з побережнії о многих кора­

бельних катастрофах. В Віаиі'иігєііап морскі фи- лї иідмулили і унесли зелїзничі шини, поїзд у- пав до води, а машиніст і наляч утонули. Ко­

рабельна ст.щия в Тоїке.чіоце майже зовсім зни­

щена. В Мапсіїезіег в наслідок сильного вітру упав комин і убив пять осіб.

— Наша землячка і сьнівачка европейскої слави н-на Салоиея Крушельницка виступає в варшавскій опері з незвичайним поводженем.

На кождім представленю, в котрім она бере участь, театр завеїгди випроданий до послїдного місця.

Саму титулову иартию в опері Монюшка «Гра­

финя* сьпівала вже двайцять і кілька разів пе­

ред заповненим амфітеатром.

— Нещасливе подружє. Перед львівским три­

буналом відбула ся минулого тижня карна розправа против Петра Мєчковского, бувшого фотографа і властителя дібр Сервіри, о наміре- не убийство жінки. Після акту обжалованя Мєч- ковский оженив ся в маю 1893 р. з Мариєю Ляцек, донькою радника львівского суду крає- вого. Пожитє молодого подружя було зразу вправдї щасливе, але по році зачало між ними приходити чим раз частїйше до непорозумінь, в наслідок чого жінка часто опускала дім му­

жа і мешкала у своїх родичів. Ті безнастанні певзгодини мало-що не закінчились дуже тра­

гічно. Дня 4. лютого 1898 мешкали они случай- но в готели Краківскім. По якійсь мабуть дуже драматичній сцені, Мария вибігла з комнати на другім поверсі на ґалєрию, скинула з себе верх- ну одіж і капелюх і усіла, держачись обіруч зе- лїзних краг. В тій хвили прибіг до неї єї муж Мєчковский, відорвав єї від ґалєриї, підніс в го­

ру і пустив на діл. Перестрашена тим вчинком чоловіка, Мария спадаючи зловила руками ви- стаючу дошку з ґалєриї і висіла якийсь час в

С л а в а . Про мене він їм річ тепер веде!

Бонн.

Моїй він лірі слухачів способить!

У к р а їн а .

Ах, Боже, Боже! Що за чудо! Слово єго народ мій будить весь на ново!

Він згадає: як то колись бувало у нас... у нас... в Гетьманщині колись;

як то козацке військо виступало в поход, не знавши: стій, не шевелись!

І ти се, ти се будиш думу тужну, ти мій Іване?

(Краєвид знов зміняєте ся. На україньских землях знов не видко ні згарищ, ні руїн, лиш гарні села, розкішні під сонїшним і погідним небом. Все дише силою житя).

Пята поява.

Україна, Слава, Бонн і Ґегіій.

Ґ е н ї й.

Збудить же й оружну він думу днесь! Оружну збудить силу!

Не ту, що туга днесь живе по ній;

Не ту, що трупи лиш кладе в могилу!

Се буде сила вічних змагань, мрій, що не поляже в ніякому бою!

В них Русь знайде для себе красшу зброю ніж та, що вже іржа єї поїла.

Знайде в них зброю кріпшу всіх мечів, страшнїйшу всіх рушниць, пушок, бо сила єї гартована в огни умів,

воздусї. Але вкінци сили єї опустили і она упа­

ла з криком на ґалєрию першого поверха. На се прибіг сходами до неї Мєчковский і при по­

мочи нортиєра та готелевого нослугача відніс жінку до своєї комнати. Без жадного зворуше­

на промовив до неї: «Тихо, тихо, нїчо не стало ся*, а коли виміг від неї приречене, що нікому нічого не скаже, відвіз єї до єї приятельки Ва- лєриї Домічек і тут доперва закликав лікаря, котрий ствердив зломанє обойчикової кости.

Доперва тамтого тижня відповідав Мєчковский перед судом за свій недоспілий намір убитя жінки. Боронив єго адвокат др. Сумпер, а не­

щасну, хорошу і молоду женщину, др. Грек. При розправі, що тягнула ся кілька днів і стягала до авдиториї товпи народа, особливо женьского пола, обжалований складав цілу вину вічних непорозумінь на жінку, котра після єго твер­

джена сама кинула ся з ґалєриї. Мария Мєчков- ска противно приписує причину нещасливого житя чоловікови; він знущав ся над нею тяжко, бив єї нераз і взагалі обходив ся з нею не по людски. Трагічного дня хотіла она єго опамя- тати удаванєм наміру самоубийства, а він вико­

ристав сю нагоду і хотів єї раз на завеїгди по- збути ся. Зізнаня численних сьвідків, перева­

жно в некористь Мєчковского, не могли сего факту прояснити, бо случайно ніхто не видів сцени на Галєриї. В наслідок сего трибунал за­

судив Петра Мєчковского за злочин тяжкого ушкоджена тіла своєї жінки на 6 місяців тяж­

кої вязницї, обостреної кождого тижня постом і на зворот коштів карного поступованя в кво­

ті 250 зр., а Мєчковску з рештою претенсий о відшкодоване відослав на дорогу права ци­

вільного.

І час і тоді

Т е л є ґ р а м и .

Відень, 16. січня. Лївиця рішила ся на но­

ву обструкцию. В такім випадку, як кажуть, пра- вительетво відрочить раду державну на довший на підставі §. 14. задекретує уставу о бранці рекрута, а правдоподібно також угоду з Угорщиною на цілий, уложений час.

Відень, 16. січня. Вчера прибули сюди угор- скі міністри: Банфі, Феєрвари, Люкач і мін. а

1а-

Іеге Шехений. О год. 10. відбула ся коронна нарада під проводом цісаря і тревала ці­

лу годину. Нині о год. 1. в йол. дальший хід тої наради.

Ісмарінґен, 16. січня. Дунай виступив з бе­

регів і наробив великої шкоди. Стан води та­

кий високий, якого не памятають від 1848 р.

Париж, 16. січня. Судя Бертулюс запевнив Естергазому цілковиту свободу в ІІарижи, на як довго узнасть се потрібним карна палата каса- цийного трибуналу, щоби єго переслухати в спра­

ві Драйфуса.

С

^офия

, 16. січня. При новорічнім банкеті, в якім взяли участь дипльоматичні репрезентанти чужих держав в Софиї, к .. Фердинанд підніс тоаст на поводженє болгарскої династиї.

в огни запалу серць, в тім духа жарі, яким займеть ся все, щоби в пожарі лихе все попелом взялось, пропало!

Се буде сильна сила ідеалу,

що з туг но силі давних днів походить, що на могилі сили давних днів

будучности могучу силу вродить -- будучности надію! І сумнів

єї не вбє! Вона на трупах стане і наче громом животворним гряне пророцтвом для воскресного!

С л ава.

Я з нею!

Б о н н . Я, раб єї, від нині служу їй!

Як раб їй служу лірою своєю!

Ґ е н ї й.

Чу чуєш Україно!

(Україна, все ще дивлячись в ту сторону, де явив ся єї очам образ Івана П. Котляревско­

го серед козацкого народа над Дунаєм, не звер­

тає уваги на питане Генія).

У к р а їн а .

Сину мій!...

Іване мій!... Я йду до тебе!... лину!...

Г е н ій .

Щаслива-ж путь! в щасливую годину!

4

І0Ї8Д сосп. І особ

приходить

О ГОДИНІ'

1 ЗО 1.50 2 15 2-30

Розклад їзди поїздів зелїзничих обовязуючий від 1-го жовтня 1898.

(Приїзд і від’їзд поданий після часу середио-европейскогої.

де Львова

ПоЇ8Д

ПОСП. І особ.

зі Львова відходить

о ГОДИНІ*

6 4 5 І 8 Іцкан (Ґалацу, Ясс), Сучави 7'40 і „ Я нова

750

І „ Тернополя і Бродів ва дворець П ідзамче, 7‘55 і „ Сокаля і Рави рускої

8 05 | „ Л авочного (Пешту) К алуш а, Стрия 8 1 5 [ „ Тернополя і Бродів на дворець головний, 9’05 і г Б р ан о ї а (Відня, В арш ави, Пеш ту) 10-35 | „ Іцкан, Сучави

1045 „ Я рослава, Любачева Г01 | „ Я нова

_ і

, К р ако в а (Відня, Б ерлін а, Вороцлава) 140 „ Сколього, Стрия, К алуш а, Хирова

„ Іцкан (Б укареш ту, Ґал ац у , Ясс) Сучави

„ П ідволочиск (Кієва, Одесси) на дв. Піде.

на дв. гол.

5-00 „ „ К озо ви , Бродів на дв. Підз.

5 25 на дв. гол.

5-40 „ Іцкан, Сучави

5-55 „ Сокаля, В елзця і Любачева

6-00 до

6 0 5 6-15 8-35

8-45 8 5 0 9 15 9-35 9-53 9-55

10-55 Я

15 5 я

2-08

2-40 я

2-50

3 0 0

4-55 я

Ніч

Підволочиск, Бродів з голови, двірця Іцкан (Букареш ту, Я сс, Ґалацу) Підволочиск, Б родів з дв. П ідзамча К ракова (Відня, Берліна)

Я нова

К р а к о в а (Відня, Варшави)

Сколього, К алуш а, Б о р и слава, Х ирова Підволочиск. Бродів з дв. головного

з дв. Пілза.чче В елзця, Равп рускої. Сокаля Іцкан, Сопова. Б ергом ету, Сучави Підволочиск, К ієва з дв. головного

з дв. П ідзамче Іцкан (Ясс, Б укареш ту)

К р ако ва (Відня. В ороцлава, Берліна), Любачова чер. Я рослав, Ясла чер. Ря- шів, Хабівки чер. Ряш ів або Тарнів.

Стрия, Сколього тілько від */, до 3“ 8 Я рославя, Самбора через Перемишль

Ніч 3.04 з-зо . 1 0

6-Ю

1-45 —

9-Ю 9 39 9-45 9-55

10-30 12-15

Підволочиск, К озови , Г рим алова на Піде.

на дв. головний К р ако в а (Відня, Б ерліна, В арш ави) К р а к о в а (Відня) С амбора на Перемиш ль К ракова (Відня, Берліна, Варшави) К ракова, Я сла, (Пешту) на П еремиш ль Підволочиск, Бродів на двор. П ідзамче Інкан. (Б укареш ту, Ясс, Ґ ал ац у , Сучави) Підволочиск. Бродів на дв. головний Л авочного (Пешту) Х ирова, Б ори слава

Стрия, К алуш а, Борислава.

10'40 4 1 0 5- 20 6- 30 6 4 0 6'55 7- 00 7-Ю 7’15 7 4 4 10- 05 1100 11- 27

до К ракова (Відня, Берліна, М Ляборч)

„ Лавочного (М ункача, Пешту) Б орислава

„ Іцкан, Радівцїв, К ім полю нґа Сучавп

„ К ракова (Відня, Берліна, Варшави)

„ Тернополя з двірця головного

„ Лавочного (Мункача, Пешту)

„ Сокаля, 1’авн рускої

„ Тернополя з двірця Підзамче

„ Я нова

„ Іцкан (Ясс. Ґалацу) Сучави

„ К р ако в а (Відня, Варш ави. Берліна)

„ Підволочиск, Бродів з дв. головного з дв. Підзамче ЗАМІТКА : П ора нічка числить ся від 6 години вечером до 5 години 59 мінут рано.

Ч ас середно-европейский р іж нить ся від часу львівского о і 6 мінут, а ім енно: 12 год. часу середно-европеп- ского = 12 год. 36 мін. часу львіеского. — Бю ро інф орм ацийне и. к. вел. держ . (Львів, ул. Третого м ая,

готель Імперяль) уділяє пояснень в справах 8елЇ8ничг.х, продає білети всяко го род і розклади їзди.

За певну і добру льокацию поручаємо

4 листи гіпотечні 4°/0 листи гіпотечні воронові 5°/,, листи гіпотечні премізвані 4 % листи тозариства кредито­

вого земского

4 1/2% листи Банку краєзого 5% облїГаци Банку краєзого 4°/0 позичку краєву

4 % обл Гаци' пропінацийні і веїлякі ренти державні Т ґ папери продаємо і купуємо

по найточнішім курсі деннім.

КОНТОРА ВИМІНИ

ц. к. упр. гал. акц.

Б А Я К У Гіпотечного

К о н т о р а в и м ін и Т і

В І Д Д І Л

д е п о з и т о ­ ві! іі п е р е н е с е н і до л ь о к а л ю п а р т е р о - в о г о в б у д и н к у б а н к о в ім .

Ж ЖЖЖЖЖЖЖЖІІЖЖЖЖЖЖ

Ж Ж Т О В А Р И С Т В О

^ Ж Ж Ж Ж Ж ж ж

ж ж ж ж ж ж ж ж ж ж ж ж ж ж Ж ж

для розвою рускої штуни

стоваришекє зареєстроване з ограниченою перукою у Львові, ул. Підвале ч. 7

виконує всякі праці з обсягу артистичного малярства, різь­

барства і золотарства після композиций своїх членів, а іменно: образи релігійні до иконостасів, олтарів, хоругов, на тетраподи, плащеницї і пр. і такі-ж образи до комнат; образи сьвітскі: історичні, портрети з натури і Фотографій, краєвиди, побутові і т. д.; з дерева: кивоти, иконостаси, олтарі, образи і крести процесийні, сповідальниці і пр. і всякі праці золотар- с кі; рівнеж укрвшує внутра церков, виготовляє пляни церков, каплиць і пр. і удержує на складі ФотоГраФІчні репродукциї

образів руских артистів.

Товариство ручить за стильове, старанне і совістне виконане.

Цїлию Товариства є: піднести нашу штуку і витворити руску школу штук красних. Ііоручаючи проте се чисто руске Товариство патріотичній опіці нашої II. Т. Публики духовної і с-ьвітскої, надїємо ся, що

зболить

Она причинити ся до осягненя сеї цїли численними замовленими, котрі приймає

— виключно лиш Дирекция Товариства. = —

З глубоким поваж анєм

} Т ї Ґ Л ^Т ^Т І іУТ

Товариство не послугує ся аґентами.

ж ж ж ж ж ж ж ж ж

ж ж

ж ж ж ж ж ж ж

ж

ж ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж ІІЖ Ж Ж Ж Ж Ж Ж ІіЖ ж ж ж ж ж ж ж ж ж ж

Артист.-лїтературні Новини

і входять книжками величини £— 7 печатних листів. Зм іст: беллєтри- стика і псезия, оригінальна і перекладана. Програма в заголовку: силь- нїгіге уЕзгляднюванє артистичного викінченя навіть найбільш тенден-

цийвих творів, — артизм у змісті і формі.

Ціна книжки з пересилкою: 1 кор.; оздобно оправної 2 кор.

Видавець: М. З а я ч к і в с к и й , Львів, улкця Зкблккевича, число 34.

Н А Р О Д Н А Т О Р Г О В Л Я

приймає вамовлени і косередничить в зак у п н і:

Сьвітло церковне

впрост з фабрики Іа по 70 зр., 11а по 64 зр. за 100 кіл. Іосо фабрика.

В и н о

в бочках о 135 літрах, а то Самородне почавши від 70 зр.

за бочку І о с о місце продукциї.

Зі складів висилає: К А В У по 5 кіл. посилках ночт. в ціні Ж по: зр. 9-20, 10-20, 10-70, 1Г20, а специяльність по 12-20 франко Ж ВИНО в 5 кіл. барилках по зр. З-—, 3’70, 4-10, 4-90 франко. — Ж Иньші товари по умірених цінах. 76—?

жжжжжжжжжжжж жжжжжжжжжжж

ж ж ж ж ж ж

ж

Видає й відповідає за редакцию: Лев Лопатиньский.

ЗІ & & & & & & & ІУІ.& &

$ 7

$ 7

$ 7

$ 7

■$7

Галицкий Банк кредитовий

почавш и під 1 л ю то го 1890 видає

4 1 АСИҐНАТИ КАСОВІ

з 30-дкевкиип внповідженєм,

АСИҐНАТИ КАСОВІ

з 8-дневнкм виповідженєм,

а неї

ін ш ії

і і н а хо д я ч і ся в о б ігу 4 1/ 2° /0 Асиґнати касові з 90-дневним виповід ж енєм будуть опроцентовані почавши від дня І мая 1890 по 4 °/0 з 30-днев. речинцем виповід ж еня.

Л ь в ів , дня 31 с іч н я 1890.

Дирекция.

7$-

7$-

ф

І Є

&•

7$-

•<—

&

&

7 $ ’ ІЖ

&

&

7$- 7$*

7$*

$ М' # Я,; $ ф ф ф ф ф ф ф і ф ф ф ф ф $

Л Е В Л О П А Т И Н Ь С К И Й .

Драма з галицкого еміГрацчйного руху в 4. актах.

Ціна книжки брошурованої в картоні 35 кр., оправленої в полотно з хорошими витисками 50 кр. — На почтову

оплату 5 кр.

Замовлена з провінциї у автора уд. Зибликевича ч. 18, Львів.

У Львові набути можна в Ставропигийскій книгарні.

туток цигаретових за І зр. поручає фабри­

ка туток

АНТОНІМИ МАЗУРКЕВИЧ

г/

Львві, лиця Галицка число 12.

Замавляючим 5.000 тутоко ра­

зом он» човаї'с і відсилка ігаисо.

РОБІТНЯ СУКОНЬ ДАМСКИХ

Емілії Соколовскої

у Львові, Ринок ч. 29., І п.

приймає ласкаві замовленя і виконує їх ґусто- 206 єно і по приступних цінах.

НАУКУ КРОЮ уділяє в осібних годинах Замісцеві панночки приймає на помешканє

З друкарні В. А. Шийковского.