Ч. 214. Львів. Пятниця дня 24 вересня (6 жовтня) 1899. Річник III.
Передплата
на >РУСЛАНА» виносить:
з Австри
на цілий рік . . . 12 р. ав.
на пів року . . . Є р . ав.
І на чверть року . . З р . ав.
• на місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
РУСЛАН
—------ V Виходить у Львові що дня ; крім неділь і рускнх сьвят о год. 6-ій пополуднп.
Редакция, адмінїстрация і експедиция >Руслана> під ч. 9 ул. Коперника(Лїндого ч.9.) Екс
педиция місцева в Аґенцпї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертаь ся лише І на попереднє застережене. — і Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви- на цілий рік . . 20 рублів
або 40 франків на пів року . . 10 рублів
або 20 франків • Вирвеш ми очн і душу ми вирвеш, а невозьм еш милости і віри не возьмеш,
чайні приймають ся по цїнї 10 кр. від стрічки, а в > Наді
сланім* 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесенн по Поодиноке число по 8 кр. ав. ;
г г
бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича. г 15 кр. від стрічки.
* 5
& *
Запросини до передплати.
Почало ся четверте чвертьріче с. р.
Тимто просимо відновити передплату, щоби можна управильнитн ексгіедицию. Всіх, що мають залеглости, просимо о скоре вирів
няне, бо мусимо все оплачувати готівкою і не користуємо ся ніяким кредитом.
Від Адмінїстрациї „Русланаґ
До ситуациї.
З Відня пишуть нам під днем 3-го ж овтня:
НаЬепшз ! Маємо п р о в і з о р и чи и й переходовий кабінет для знесеня язикових розпоряджень, скликанії нової сесиї парли менту, внесеня якогось ще мракою спови
того проекту до язикового закона і пере- веденя вибору делєґациї. Більш е від про
візоричного кабінету надіятись годі. Годі надіятись іменно довершеня угорскої у го ди, котрої не проголошено навіть в цїло- сти на основі §. 14-го, полишивши перека
зана стравних належитостий і квоту ай їе- Іїсіога Іетрога.
Новий кабінет є досить безбарвний. До него побіч лїбералів-урядннків війшов і Ві- тек, симпатизуючий з христинньскими со- циялами, війшли два Поляки-урядники, зій
шов і Стрібаль о ческім імени.
Після офіціозного ГгешйепЬІаїГу кабі
нет сей стоїть по середині між обома ве
ликими таборами. Він погладить обструк- цию через знесене язикових розпоряджень, погладить і Ч ехів через внесене язиково
го закона. Він не має виступати ворожо або неприхильно ні проти Німців, ні про
ти Славян.
Провізоричним кабінетом був вже по паденю коалїцийного кабінету кабінет Кіль-
14 Ґ Е Р Г А Р Т Г А У П Т М А Н .
«К „ Г А Н У С Я “. н»
(Далі.) ПЕРША ЖІНКА, (заглядає там цікаво).
Яке-ж вона має волосе! Чисто зі золота.
ҐОТВАЛЬД,
(Здоймає цілком хустину з Ганусі обвіяної блідим сьвітлом):
І шовкова одіж і шкляні черевики.
ВСІ,
(Посувають ся назад з об'явами крайнього здивованя).
РІЖНІ ГОЛОСИ.
»Ах, яка вона гарна!» »Хто се?« «Се Гану- ся Маттерн?» »Се Гануся Маттерн?» »Я не вірю сьому».
ПЛЄШКЕ.
Сеся дівчина... дівчина — є — сьвята.
(Чотири хлопці кладуть Ганусю дуже обе- режо до шкляної труни).
ГАНКЕ.
Так Ті не будуть цілком ховати?
мансеґа. Різниця хиба ся, що згаданий ка
бінет був в цїлости провізоричний, а тепе- ріігіуий має провізоричного шефа. В номі
н ац ії ґр. Клярого сказано, що ґраф буде актуальним міністром рільництва, а ирові- зорично обійме провід нового кабінету. І се відтак характеристичне, що ресорти про- сьвіти, справедливости, торговлї і фінансів обняли лише управителі (Ьеііег-и).
Клюби лівиці (ліберали і націонали) радили вчера в малім комплєтї в парла
менті, а радше зібрались на те, щоби ви
слухати справоздань Перґельта і Гогенбур- ґера з їх авдиєнций у цісаря. Ліберали біль
ше вдоволені з нового кабінету, ніж націо
нали. Сі послїдні сказали собі на вчерашній раді, що лівиця мусить дуж е пильно дивити ся на пальці новим міністрам. Вольф вгірочім видав ьже команду для лівиці в словах:
їгаи. всЬаи, \¥ ет ? Лівиця боїть ся, щоби новий кабінет не випровадив єї в поле, ка
жучи: ми виберемо делєґацию, а відтак?
Де суть поруки, що слідуючий сталий ка
бінет не пійде онять проти нас? Чим усио- коюбсь лівиця, то тою надією, що з пра
виці вискочать з часом католицкі людовцї або Поляки. Лівиця спекулює заєдно на розбитє правиці.
Правиця стоїть однакож супроти но
вого кабінету солідарно. О розбитю єї не
ма бесіди. Правиця не скапітулює. Она готова лише до справедливого компромісу і, здає ся, що провізоричний кабінет буде заходитись коло зложеня такого компро
місу.
Ческі посли, як вам відомо, мали 2-го жовтня нараду в Празі. Комунїкаг з сеї наради не дуж е воєнний. Ллє без того не обійде ся, щоби Чехи рівнодушно приняли знесене язикових розпоряджень. Чехи по
серед правиці нійдуть в опозицию проти теперішного кабінету, але не стануть тру
дити ся над власним з ’ізольованєм себе, с. є., они не возьмуть ся за надмірні сред-
ПЕРША ЖІНКА.
Її виставлять у церкві.
ДРУГА ЖІНКА.
Міні аж ненахочеть ся вірити, аби вона у- мерла. Та-ж вона виглядає цілком як жива.
ПЛЄШКЕ
Дайте-но... дайте-но — міні перо — потри
маю... потримаю.... потримаю їй перо перед ро
том. Так. І побачимо, так — чи вона іще — дихає!...
(Дають йому перо. Він тримає ного перед ротом Ганусі).
Вона не рушаєть ся. Умерла, умерла. Вона й так не мала в собі богато житя.
ТРЕТЯ ЖІНКА.
Дам їй віточку свойого розмарину.
(Кладе їй віточку у труну).
ЧЕТВЕРТА ЖІНКА.
Тай мою лєванду най собі возьме!
ПЯТА ЖІНКА.
Де-ж Маттерн ?
ПЕРША ЖІНКА.
Де-ж Маттерн?
ства обструкцийні в віденьскім парламенті хиба, що ческий нарід пійшов би дальше, ніж би собі сего правиця желала. В те
перішній хвили замітний також голос д-ра Енґля в »Н1а$у ой В1апіка«, де провідник молодоческого клюбу зазиває ческих по
слів до громадного зложеня мандатів. По нашій гадці була би однакож абстиненция ческа фатальним кроком в їх політиці. На
коли би Чехи не явили ся в парламенті, то тим самим дали би лївици зовсім сво- бідну руку в дальшій їх акциї проти пра
виці і Славян. Абстиненция ческа дала би лївици таку перевагу, яку она посідала пе
ред 1879 р., перед ерою Таффого. А зві
сно, що ческий нарід всі свої успіхи на поли національнім завдячує як-раз тій хви
ли, коли Старочехи в 1879 році явились в державній раді.
Впрочім на овидї спокій. Другі клюби правиці придивляють ся з зимною кровю теперішній еволюцнї. В четвер збирає ся у Відни екзекутивний комітет правиці і рі
шить остаточно питане, яке становище ма
ла би занити правиця до нового кабінету.
Яке становище займуть ческі посли?
До в Відни видаваної «ІпГоггааІіоп* пишуть під днем 1-го жовтня з ческих кругів в Празі:
>Хотя що до становища ческих послів до нового правительства ухвали западуть на поне
ділковій конференциї в Празі, то можна вже ни
ні з найбільшою певностию сказати, що моло- доческі посли в державній раді займуть лише с т а н о в и щ е он о з и ц и н не, а не о б с т р у к - ц и й н е . Они не спинять вибору делеґаций, хоч в делєґациях піддадуть острій критиці воєнний буджет і імовірно проти него будуть голосувати.
При виборах до делеґаций не предложать Чехи Німцям ческим і моравским компромісу, як се зробили минулого року, але приймуть компро
міс, наколи Німці сего будуть домагатн ся.
В справі угоди з Угорщиною займуть Ческі по.
ДРУГА ЖІНКА.
Ах Матерн, Матерн, сидить горі у коршмі.
ПЕРША ЖІНКА.
Може він добре не знає навіть, що тут стало ся.
ДРУГА ЖІНКА.
Кобн він мав лише свою горівку. Більше ні про що не дбає.
ПЛЄШКЕ.
Так ви... так ви не сказали... йому, що має...
має трупа в хаті?
ТРЕТЯ ЖІНКА.
Він повинен знати те сам.
ЧЕТВЕРТА ЖІНКА.
Я не хочу зле про нікого говорити, ні, ні.
Боже борони! Але усі знають добре, хто прики
нув ся чимало до смерти дівчини.
ЗАЙДЕЛЬ.
1 я так гадаю, се знаю, сказатиб, ціле се
ло. Вона мала таку ґулю, як кулак.
ПЯТА ЖІНКА.
Ну, де вже він стане, там не виросте трава.
ЗАЙДЕЛЬ.
Таж м іг передягали їй разом; я бачив тоді
2
ся Сли становище опозицийне і будуть голосувати проти угоди, чим повалять теперішний кабінет.
(Наколи дійсно теперішний кабінет діткне угоди з Угорщиною. — Прим. Ред.) Що до відно
син ческого клюбу до прочих сторонництв пра
виці, то погляди на ті відносини суть дуже пе
симістичні. Припускають внравдї, що католицкі людовцї і полудневі Славянн будуть також го
лосувати проти угоди з Угорщиною, але се пев- нїйше, що сі два клюби опозицию свою в тій справі обмежать на остру критику угодовпх предложень.
Тут в Празі ворожать новому кабінетовії довшого житя, ніж в віденьских політичних кру
гах. Новий кабінет упаде імовірно аж в слідую
чім році, іменно по соймовій сесиї Наколи би Чехам, полудневим Славянам і католицким лю- довцям не повело ся повалити новий кабінет, а сей кабінет схотів би і на дальше виступати ворожо проти Чехів, тоді мусїли би ческі посли зложити свої мандати(?!), а натомість вислати до державної ради пів сотки радикальних по
слів. Польскі посли повинні проте числити ся з становищем Чехів і їх опозицию піддержувати, наколи думають удержати солідарність правиці.
Ческі посли не можуть робити ніяких уступств теиерішному правительству. Ческі посли раді би не розбити теперішної правиці, але они мусять оглядати ся також на своїх виборців. Ті вибор
ці домагають ся від своїх послів рішучої опо
зицій проти нового кабінету, а хотять сю опо- зицию проявити також при всякій нагоді в краю».
В кругах віденьских підозрівають иольске
«коло*, що оно перше зірве солідарність прави
ці. З а солїдарностию стоять в парляментарній комісиї «кола* посли Яворский, Пєнтак і Абра- гамович. Посли Білиньский, Козьовский і ґр.
Дїдушицкий раді би завернути на дорогу о п о р т у н і с т и ч н о ї політики. Такий суд о членах комісиї парламентарної «кола* можна почути з уст знаменитших ческих послів. Але сим з а- в о р о т о м Чехи не богато журять ся. Они ка
жуть: наколи би Поляки рішились зрадити нашу справу, то ми Чехи п е р ш і помиримо ся з Нім
цями.
Про Поляків говорять також і нїмецкі по
сли з лівиці дуже недобре. Лівиця не може Полякам забути ні часи Таффого з зелїзним обручем, ні теперішнє положене. На Поляках тя жить після їх суду вся вина, що Німці з лівиці мусїли пійти в обструкцию. І лівиця грозить Полякам угодою з Чехами. — Се для пояснена ситуацій.
З археольоґічного з'їзду в Києві
(Далі).
В. Щ е р б и н а . « П о с л 'Ь д н іе с л і і д ь і к а - з а ч е с т в а в гь п р а в о бе р е ж н ой У к р а и н -Ь * .
В правобережній Україні козацтво істнува- ло, як відомо з істориї до 1711 р., то-бто до Прутського договору; але референт не згоджу- єть ся з думкою, щоб таке значне явище в на
родному житі, як козацтво, могло щезнути без сліду зараз по договорі. Отже а ргіогі можна допустити, що й по прутському договорі захо
вали ся сліди козацтва на його первістній віт- чннї. Думка ся стверджуєте ся вказівками, які дають нам письменні жерела. В люстрациї ста
росте київського воєводства 1765 р. майже у всіх староствах споминають ся городові козаки, що живуть по городах і селах, займають ся хлі
боробством, але вони вільні од всяких податків і новинностий, бо несуть лише одну повинність
— військову. До одної козацької посади при
писано буває кілька козаків; се вже нагадує орґанїзацию козацтва на лівому березі Дніпра, де виборні козаки мали «вспомогателей* та
«підпомощників*. Кількість городових козаків, котрі відбували службу, складала у всіх старо
ствах 734, або 3,8% всієї посілості!; кількість вільних від новинностий за козацьку службу хазяїнів — 1262, або 6,6% посїлости. В люстра- циях тих-же староств 1789 р. козаків числило ся далеко менше; всього 159, або 1,1% посїло- сти; про військову службу їх вже й не говорить ся; податки дають вони нарівні з крестянами.—
Окрім маєтностий староств козаки поминають ся ще в інвентарях дїдичних маєтностий, котрі лежали в околиці старинного козацтва (Герма- нівка, Наволоч), а іе тут козаки відбувають по- винности нарівні з крестянами. — 3 приводу реферату проф. Антонович зауважив, що того козацтва, як його обмалював референт, не мо
жна привподобити до козацтва в властному ро
зумінню сього терміну, бо 1) козацтво се ціл
ком позбавлено права самовлади й самосуду;
2) козаки не володіють землею і 3) у них нема, здаєть ся, сословної наслїдственности.
В. Л я с к о р о не к і й. >0 г о р о д и щ а х г , д л и н н ь ї х ь ( з м і е в ь і х 'ь ) в а л а х 'ь и к у р г а - н а х 'ь в'ь б а с с е й ніі р. С ульї*.
Розвідки зроблено в околицях ГІосулля і деяких приток Сули; рр. Ромна, Терна, Удая, Слїнорода, Оржицї та ин., нозаяк через ІІосулє йшов найдавнїщий шлях з околиць Дону до Дніпра. Звертаючись до систематичного огляду давнїщих фортець Посулля, референт насампе
ред застановляєть ся на кругльїхч. болотних го
родищах. Городища сї істнують, звичайно в до
линах посеред болот, на природних, або штуч
них пригірках; городище, звичайно невиликих розмірів, обведене валом часом в 2 сяжні зав
вишки; довкола валу — рів. В городищах за
ховують ся кістяки і иньші речі похоронного обряду. Цікаво, що славянські городища, про які говорить арабський письменник Ал-Бекри, однаковісінькі з тими городищами, котрі розко
пані Ляскоронським. — Другу Групу городищ автор називає нагірними круглими городищами.
Вони цілком подібні до городищ першої Групи, тілько лежать на високих місцях. Третю Групу складають городища, що відріжняють ся од по
передніх двох Груп як формою, так і системою захищення. Вони не мають сталої форми; а приймають форму відповідну контурів місцево-
сти. Вони значно більші од круглих городищ.
Характерною рисою їх являєть ся те, що вони часом мають довкола себе цілий ряд концен
тричних окопів; окрім того, бувають обведені одним величезним окопом і ровом.
Нарешті четверту Групу городищ склада
ють городища, що лежать в значнїщих пунктах посїлости по р. Сулі; се останки городів, про які говорить лїтопись. До них належать город- нища в Ромнах, Глинську, Сїнчі, Снїтинї, Хуб- нах, Оржицї, Горошині, Жовнинї, Кирятинї і т.
д. — Зробивши систематичний опис городищ, референт звернув ся до т. зв. «Змісвьіхч. ва- лов'ь*. Таких валів в Полтавщині богато; про те, де вони взяли ся, поміж народом істнує бо
гато переказів та лєГенд. Один з таких валів має більш як 80 верет.
А. П о л о в ц е в і . . >0 м а л о р о с с і й с к и х ч . к о з а к а х н а ф р а н ц у з с к о й с л у ж б і , в ь 1646 г.<
М. Костомарів в одній з своїх розвідок по
дає відомість, що в 1646 р. 2400 козаків брали участь в облозі Дюнкерки. Щоб вияснити сей цікавий епізод, референт побував в Дюнкерку, Ліллю, Брюселю і Парижі. В Парижі, в націо
нальній книгозбірцї ти в архіві принців Конде, в замку ІПампилї референт розшукав власно
ручні листи кардинала Мазарінї та иньших осіб до принци Конде, котрий войовав Дюнкерку. В сих листах знайшли ся докладні відомості! про козаків. — Конде з Мазарінї звернули ся до короля Владислава IV. за запомогою. Владислав предложив козакам-добровольцям піти до Фран- циї. Козаки йшли морем: сіли в Ґданську, вий
шли на берег в Кале. Козаків пішло десять полків. Хоча козаки й склали умови з француз
ь к и м урядом, але кілько разів вони мусїли з а являти протести й виражати повномочників сво
їх в Фонтенеґльо для переговорів, бо уряд не тримав ся умов. Участь в облозі Дюнкерки ко
заки брали саму діяльну, хоч Французи побою
вались, що козаки будуть непридатні до обло
ги. Відділ козаків брав навіть участь при три- юмфальному вступленю в Дюнкерку. Що стало ся з козаками но облозі Дюнкерки — певних відомостий про се немає Видно, що частина їх перейшла до Іспанців, другу частину відражено
— невідомо через що — до Льоторинґії.
_________ (Далі буде).
Н о В И Н К II.
— Опорожнені мандати. До сойму опорожнили ся мандати: з меньшої посїлости округа, Л і с к о , з причини самоубийства ІІосифа Віктора; з мень- шої посїлости округа Р а в а р у с к а , в наслідок самоубийства Фр. Єнджейовича; з міста К о л о
м и ї з причини зложена мандату Ст. Щепанов- ским; з міста Т е р н о п о л я , наслідком смерти др. Рітнера і з більшої посїлости П е р е м и ш л я , на місце умершого, Стеф. Гр. Зам ойского. До ради державної опорожнились мандати з міст.
Т е р н о п і л ь - Б е р е ж а н и , з причини смерти дра Рітнера і з міст: Б ял а - Н о в и й С а н ч - В е л и ч к а , в наслідок покликаня Ст. М .дейско- цілком добре. Вона мала таку ґулю як мій ку
лак. І від того таки умерла.
ПЕРША ЖІНКА.
Ніхто иньший не може мати її на сумлїпю як лише Маттерн.
ВСІ
(говорять пристрасно, але вра : і шепотом).
Ніхто иньший у сьвітї.
ДРУГА ЖІНКА.
Се-ж, убийця!
ВСІ
(зі злобою). Убийця, убийця! (Чути гострий голос пяного муляря Маттерна).
ГОЛОС МАТТЕРНА.
Спо-кійне еумлї-нє — со-ло-дкий від-по- чи-нок. (Показуєть ся у дверех і кричить). Дів
ко! Дівко! Де ти іикрабе? (Паде з ніг коло по
рога). До пять рахувати му... так довго... буду ждати. Довше ні: один — два — три і один...
чуєш?... Дівчино!! Не приводи мене до злости, кажу тобі; як мусїтиму тебе шукати, і як най
ду, то поломлю тобі кости каналїйо!
(Запримічує ирисутнихД дивить ся на них Вони стоять у німому мовчаню).
Чого ви тут хочете? (Нема відновіди).
Як ви сюда прийшли? Чи вас чорти при
слали, що? Ану, забирайте ся міні з відсіля. — Ну, їдете вже раз?
(Сьмієть ся сам до себе). Так, ждіть собі троха — я знаю ся на сих штуках. — Так се вже усьо? — Маю троха за богато в голові, тай так щось верзеть ся — — —
(Сьпіває). Спо-кій-не су-млїнє — со-лод- кий від-по-чи-нок!
(Лякаєть ся). Так ви все тут іщ е?
(Нараз впадає у скажену нють та розгля- даєть ся за чимось по хаті).
Бо зловлю, що лише найду...
(Входить чужинець у темньому, переноше
ному нлаші. Він має коло трицять років. Волосе довге, чорне, лице бліде з чергами учителя Ґот- вальда. На ногах у його ходаки, у лівій руці капелюх. Змучений дорогою та припорошений.
Перебиває слова Матерна і доторкаєть ся лагі
дно рукою його рамени. Маттерн обертаєть ся.
Чужинець дивить ся йому поважно і спокійно у лице, та каже).
ЧУЖИНЕЦЬ
(добродушно). Здорові були, Маттерн!
МАТТЕРН.
Чо ти сюда прийшов? Що ти тут хочеш?
ЧУЖИНЕЦЬ
(благаючо). А забігав собі ноги до крови;
дай міні води, най їх обмию. Ж арке сонце спа
рило мене, дай міні навити ся вина, най троха покріплю ся. Хліба не мав у роті від вчера ра- ня, від коли війшов. Я такий голодний.
МАТТЕРН.
Що мене се обходить. Хто казав тобі го
нити по вулицях. Працюй — я мушу також пра
цювати.
ЧУЖИНЕЦЬ.
Я є робітником.
МАТТЕРН.
Ти є волокитою! Хто працює, той не по
требує ходити жебрати.
ЧУЖИНЕЦЬ.
Я робітником без заплати.
МАТТЕРН.
Ти є волокитою?
ЧУЖИНЕЦЬ
(покірно, але при тім сильно).
Я є лікарем; ти можеш потрібувати мене також колись.
МАТТЕРН.
Я не хорий. Не треба міні лікаря.
_________ (Далі буде.)
з го до палати панів. Вибори до сонму з мень-
шої посїлости округів, Л і с к о і Р а в а , розписа
ні вже на день 8. падолиста. В Ліску явились кандидати з иольскої сторони Рамулт і ґр. Кра- сїцкпй, з рускої правдоподібно, др. Ів. Струтинь- ский. В Р а в і Р у с к і й , як пишуть польскі Га
зети, >пі(-та іппе^о капдусіаіа, ргбсг 8іап. Ьг.
8іетіеЙ8кіе£0«. Се впрочім можливе, бо повіт сей обняла своєю опікою наша твердь, що в ча
сі послідиих виборів до ради державної хотіла взивати на кандидата кн. Павла Саиігу, против посла Вахнянина. Фактом єсть також, що про яку небудь орґанїзацию в тім повіті з сторони рускої досн нічого не чувати. Чисто по руски!
— Убийство сявященика. Вчера о годині четвер
тій рано убито в Козлові латиньского пароха, кс. Найбурґа, в цілії рабунку. Як стверджено убийства допустив ся Стефан Смалець з Хлопів.
Зрабував він торбу з грішми, годинник і иньші річи, почім утік. Убийника не висліджено ДОСІ!.
Пожар в Любачові Страшне нещастє наві
стило в тих днях Любачів. Згоріли там улицї замкова, часть млинової, ціла улиця церковна, ціле Завалє, жидівска часть міста і більша по
ловина ринку. Згоріла церков, гр. кат. парох.
дім. ратуш, в котрім містили ся магістрат, кан- целярня нотаря і мешканє начальника суду, — дальше згоріла школа мужеска і жіноча, мійске товариство кредитове, значне число склепів, за галом до 380 будинків. Місточко горіло від че
тверга в полуднє до неділі в ночи. Ш кода ви
носить пів мілїона. Пятьсот родин зістало без кусника хліба і даху. Огонь почав ся від сто
доли, коло котрої боднарі випалювали бочки.
Випалюване бочок відбуває ся тут все на по- двірго і доси ніхто не заборонював сего. Огонь ширив ся, бо по склепах було, проти приписів, множество пального материялу, а по стрихах соломи і сіна. Сторожа місцева мала за мало пожарних прирядів, тому прибула сторожа по- жарна з Ярослава. В часі пожару крадено в не
можливий спосіб, та серед нещастя не думав ніхто про се, щоби злодіїв ловити. В Любачові не момна було дістати по пожарі хліба, так що
голод доскулює навіть найбогатшим людям.
— Старий Самбір. Міністерство справ внутріш
ній позволило на зміну назви: »Старе місто» на
«Старий Самбір», від 1. січня 1900 року почав ши. Так звало ся даввїйше Старе місто.
— Страшний случай. З Гамбурга доносять, що на однім з тамошних зелїзничих двірцїв висіло через омилку ЗО резервістів з противної сторо
ни поїзду. Надійшов другий поїзд і переїхав всіх. Десять осіб згинуло на міеци, дванайцять є тяжко ранених, иньші легко.
— Люккенї, убийник цїсаревої Елисавети, зам кнений в женевскій вязницї, є цілком відокре
млений від сьвіта. Мимо сего кореспондентови париского »РІ£аг-а« удало ся єго узріти з вікна бюра директора вязницї, в хвилі, коли прохо- джував ся по лодвірю. Сей кореспондент подає про .їюккенього такі подробиці: «Від часу про
цесу Люккенї значно змінив ся і згрубів; рухи єго все автоматичні, подібні до рухів пруского жовніра. В вязничій одїжи, синій блюзі без ков- нїра, виглядає на челядника різницкого. Устро- єно для него дві келії: одну на мешканє, другу до праці. Келії заосмотрені в вікна. В протягу дня Люккенї зайнятий клеєнєм пуделок. Читає богато новістий, історичних творів, а навіть ре
лігійних, тужить за Газетами і допитує ся що дня, та ще пишуть про него. Заховує ся нена- ганно і не дав ще доси причини до пїякир кар».
— Політична дискусия в ваґонї. На одній з бельґійских державних зелїзниць заалярмовано поїзд в руху сигналом, призначеним на випадок грозячого подорожнім небезнеченьства. Коли зе- лїзннча служба прийшла до вагону, з якого пі
шов сиґнал, показало ся, що подорожні зняли бійку на парасолі, палиці, а навіть ужили руч
них куфрів яко оружя. По розброєшо борців по
казало ся, шо причиною до бійки була диску
сия, яку завели подорожні на тему нового ви
борчого права.
— Артистки-сьпівачни нічого так не боять ся, як отовстїня. Деякі з них ведуть аскетичний спосіб житя, а однак зискують на вазі і почи
нають виглядати старше. Се послїдне непокоїт кожду артистку. Англїйска артистка, Фаннї Да- венпорт, боре ся від кількох літ з наклоном нрибуваня тіла. Перед кількома літами Фаннї ходила денно ЗО верст, їла лише салату з по
мідорів, або картофлї з оливою, аж вкінци змар
ніла, але зі стратою ваги стратила також красу лиця, котре зблідло і набрало чертів старости.
Славна сьпівачка, Кальве лише правильному житю завдячує, що товстіє. Знаменита сьиівач- ка, Коханьска удає ся що кілька літ на пораду до віденьских лікарів, а ті нригіоручають ар
тистці строгу дієту. Сьпівачка, Мельба завдячує також свою струнку фігуру спартаньскому три- бови житя. Взагалі стверджено, що сьпівачки мають наклін до товстїня
— Процес шулерів в Берлині. В понеділок роз
почав ся перед карним судом в Берлині ціка
вий процес шулерів, що викликав загальний ін
терес. Відкриє він цілу лїсту картярских обман, які поповнювано в найиоганїнших норах гри.
Богато властителів готелів, реставраций та ко
фейня є скомпромітованих. Від славного про
цесу шулерів в Гановері не було подібної сенза- циї в істориї нїмецкого судівництва. На лаві обжалованих засіли люди, що до часу свого увязненя уходили за перворядних джентельме- нів, а в самій річи були найбільшими драбами.
Акт обжалованя розказує цілу історию картяр
ства. Від богатьох років істнував в Берлині клюб, зложений по більшій части з офіцирів і молодих урядників, що грали газардово но ріж- них кнайпах в карти. То приносило їм такі гроші, що могли жити понад стан. Люди диву
вали ся, відки они набирають тілько гроший, коли їх платня не була така то велика. Між иньшими обіграно одної ночі якогось купця на 100.000 марок. Розправа викаже богато ще инь
ших подібних випадків, бо покликано до неї яко сьвідків чи не половину золотої молодїжі в Берлині.
— Дівчата всюди однакі. Не один з читате- лїв бачив вже, як панночка зриває листки ро- мену і приговорює: «любить, не любить». Ро
зуміє ся, що з тим «любить, не любить» звяза- не питане, «чи вийду я за него за муж, чи ні».
Такий звичай у нас. Инакший звичай бачимо в Італії в Порто д’ Анціо. Дівчата бігають по
над берегом моря і дивлять ся, чи не явить ся дельфін. Сли дельфін покаже ся в филях моря, ущасливлені Римлянки біжать за звинною ри
бою і приглядають ся, чи она не виверне козла.
Сли виверне, то се цілком певна ознака, що дівчата ще в сім році вийдуть за муж. Клопіт лише дівчатам тогди, як дельфін два рази ви
верне козла, бо предсї ні одна з них не хотіла би вийти в однім і тім самім році два рази за муж.
— Цар не приняв поданої руки. В Франкфурті над Меном зайшов в понеділок, в часі побуту цїсарекої пари в тім місті, дрібний випадок, к о ли цїсарска пара вертала з православної капли
ці. Якийсь молодий Француз хотячи укріпити француско-росийский союз і заманїфестувати свої для него симпатиї, забажав устиснути до
лоню царя Миколи II. і тожу скочив на ступінь цїсарекої брички. Цар не приняв поданої руки, ховаючи свою руку, а заки герой мав час стя- мити ся, полїцмен зловив єго сильною долонию за карк і відставив на іюлїцию. Там справдже
но єго назвище і списано протокол, до якого Француз подав пояснена і пущено єго на волю.
— «Маленька». Греция є тим краєм, що має найменьшу Газету, яка лише істнує на сьвітї.
Ґазетка та печатає ся в Ляріссї, в формі вісім
ки і числить чотири сторони. Носить она на
зву, що цілком їй до лиця: «Маленька». Коли турецкі війска війшли до Лярісси, ґазетка пе
рестала виходити, бо редактор єї утік з міста.
Скоро однак вороги вітчини зникли, «Маленька»
підняла на ново свою діяльність, котра полягає на тім, щоби нищити ворогів, розумієсь на п а пері. Маленька часописи являє ся що тиждня і займає ся не лише політикою. Она містить трактати з обсягу фільозофії, торговлї, проми
слу, а крім того подає описи подорожий. Реда
ктор не забуває також на белетристику. І все те разом коштує дві драхми на рік. Найцїннїй- ша однак ся Газета через те, що пише чистою мовою і що правила граматики у неї в великім пошанованих
— З жіночого руху у Франциї. Зі змісту фран- цуского видавництва Аішміасії Геїпіиіаіе за 1899 р. можна мати деякий погляд про жіночий рух у Франциї. Є там коротка біографія і портрет п. Олени Ґаборіо, яка є «від кількох днів оди
нокою жінкою у Франциї, що є враз аптикар- кою і доктором медицини». Мешкає під Пари
жем і має чоловіка та дитину. Її чоловік є лі
карем, тож вона посьвятила ся з любви для нього науці медицини, хоч не мала до неї най- меньшого покликана. Мимо наукових студий і лїкарскої практики, не занедбує вона обовязків жінки і матері. Пальці, що орудують скальпе- том, уміють обходити ся також з голкою, а зрештою нова лікарка хоче посьвятити своє зна
не плеканю жіночої краси. Ияьша лікарка пан
на Робіно дістала недавно посаду просекто а в медичній школі в Руен, хоч до конкурсу стану
ла ціла лїста мужескнх компетентів. — До здо
бутків належить також розпорядженє, силою я- кою париска Академія красних штук має прий
мати на науку і жінки. Коштувало се чимало праці. Зразу студенти Академії піднесли голо
сний протест так, що треба було замкнути ака
демію на цілий місяць, потім однак вороже у- способленє мужеских товаришів затерло ся ціл
ком, і сьвятиня штики отворила ся на стежір перед жінками. Тепер однак зайшла несподівана річ. З початку зголосило ся 180 учениць, до вступного іспиту приступило 45, а лише 2 при
знано спосібними. Обі посьвятили ся малярству але як показало ся не мали визначнїйшого т а ланту. Тож на сім полі заходи не показали ве
ликих наслідків. — Француский АІтапасЬ вичи
слює також і з иньших країв жінки, що відзна
чили ся стремлїнєм до самостійної праці. І так панна Яне Ііовлєс є капітаном на кораблі з ан- ґлїйским дипльомом і або проводить самостійно кораблем, або служить під командою свойого
чоловіка. Панна А. Гумаркін є приватною до- центкою на університеті в Берні, Яза Єхельзон професоркою права на унїверзитетї в Упсанї, а н. Муллєкен викладає граматику анґлїйскої мо
ви в академії в Пекіні. З підчеркненєм згадує АІтапасЬ ґгтіпієїе про Італїянку Амалїю Розелї, що дістала на драматичнім конкурсі нагороду в сумі 2000 лїрів за штуку п. з. «Апіта». В сій штуці поставила п. Розелї тезу, що непорочність душі є важнїйшою, чим непорочність тіла. — В окремім розділі є відповіди мущин на жіночі питана якою має бути жінка? Розумієть ся кіль
ко голов тілько і гадок. Між иньшими Рішпен мріє про королеву Себа, композиторови Рейчро- ви припала до^вподоби Аґрипіна і т. и.
— Ц. к. Дирекция зелїзниць державних уЛьвові оповіщує:
Тарифа для перевозу рослої рогатої ху
доби з Галичини до Відня (Ст. Маркс). Тари
ф а виїмкова для перевозу безріг і овець зі ста- ций галицких і буковиньских до Відня. (Ст.
Марке.
З днем 1. жовтня 1899 увійде в житє до
даток II. до повисших тариф з дня 1. серння 1894 а взглядно з 1. падолиста 1895.
»Полуднено -нїмецко- австро - угорский звя- зок зелїзничий». З днем 1. жовтня 1899 вхо
дить в житє додаток І. до тарифи товарової часть II. зам ітка 10.
Гроші.
Така була гарна, як совин рід, Волосе у неї немов в кокорузи, Така розкішненька була як біб, А місто носа були якісь ґузи;
А очі вна мала червоні як кріль І зуби великі на верх висталали...
...Однак мала гроші!! й хоть глупа як кіл, Сотки конкурентів у неї витали.
Як небо погідна була їй твар,
•Уста в ней розкішно в усьміх ся складали, І волос прекрасний — то неба дар,
А очі зірниці людий чарували;
Немов у тополі у неї був стан І серце в ній щире у груди ся било...
...Грошин в ней не було!! й хоть розум сіяв, Із нею женитись то всьо не манило...
Цікавий.
Т е л є ґ р а м п .
Відень, 5. жовтня. П а р л а м е н т с к л и к а н и й н а д е н ь 17. ж о в т н я .
Відень, 5. жовтня. Вчера нополудни відбу
ла ся перша рада нового кабінету, під прово
дом Клярі-ого. Рада мала обдумувати речинець скликана ради державної.
Відень, 5. жовтня. Вчера конферував ґр.
Клярі довший час з ґр. Туном, почім приймав пос. Функа на довірочній авдиєнциї. Доси кон
ферував ґр. Клярі лише з провідниками лівиці, на днях буде переговорювати з провідниками правиці. Предметом нарад з членами лівиці був новий язиковий закон. Зараз на першім засіда
нні Ради державної буде заиовіджене внесене сего гакона, на котрим наступлять обради пі- знїйше. Роїііік доносить, що з причини внесеня язикового закона конфлікт правиці з новим ка
бінетом не підлежить сумнївови, бо правиця осьвідчає ся за з а г а л ь н и м управильненєм я- зикового закона, а не виключно для Чех і Мо- рави.
Прага, 5. жовтня. Молодоческий комітет в Колїнї вислав письмо до ческих послів ради державної, в котрім сказано, що цілий ческий нарід годить ся з тим, що належить перейти до найострійшої опозициї, а навіть обструкциї і то гіршої, від тої що запродуковали Німці. Письмо то взиває також послів до зложеня мандатів.
Ніш, 5. жовтня. Сербский король, Алексан- дер вітворив вчера скупщину престольною про
мовою. В ній згадав про приязні відносини до суеїдних держав, про поступи цивілїзациї(?) в Сербиї, про «многоцїнне» для краю здоровлє Міляна, що не потерпіло в часі атентату і т. д.
Палермо, 5. жовтня. З причини 80-тих уро- дин Кріспія ціле місто сьвяточно удекороване.
Зі всіх сторін Італії і заграницї приходять до ю- вилята ґратуляцийні депеші.
Брукселя, 5. жовтня. В кождій хвилі можна сподївати єя початку війни між Анґлїєю і Транс- валем.
