Річник X
Ч. 55. Львів, середа, дня 15. (2 8 ) марця 1906.
Передплата
на «І»УСЛАНА« виносить:
в Австриї:
цілий рік . 20 кор.
піп року . 10 корі чверть року .. 5 кор.
місяць . . 1 /0 кор.
За границею:
в цілий рік . 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. «Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не воиьмеш милості, і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра ручка.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Вихадить у Льваві що дня крім неділь і руских сьвят о о ‘ |2 год. пополудни.
Редаицмя, адмікїстрация і експедиция «Руслана* під ч. 1. ял. Дамбровскегв (Хорун- щнии). Експедиция місцева в Аґеициї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатанів вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім* 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Відокремлене Галичини.
(X) Відколи горстка варшавских за- горільцїв званих «народовими демократа
ми» або «Всеполяками» захопила в с в о їі^ ж Ує сю гаДкУ-
мій брошурі протов'ідує відокремлене Га
личини яко необхідне домаганє польско- го народу, але також із своїми при
хильниками по ріжних вічах розповсю- руки засноване Щепановским Біохуо рої-
зкіе, зробила з него она огнище най- крайнїйшої і найзавзятїйшої боротьби і нагінки проти всего, що руске. Найпо- ганнїйші напасти і видумки находили мі
сце к тім дневнику, щоби запідозрівати найневиннїйшу культурну роботу, яка ве
де до розбуджена, осьвідомленя і народ
ного подвигненя руского населена. З о- кликом ратованя мнимого мілїона поль- ских населенцїв перед насильним руще- нєм в східній Галичині розпочали наро
дові демократи ятрити проти руского на
селена і всяке змаганє Русинів до о- сягненя прав запоручсних їм основними державними законами нятнувати яко по
сягань- на польский народний стан посі
дана. А щоби в Галичині осягнути не
обмежену ^їласть самоуправи без всякого вмішуваня і нагляду центрального пра- вительства, поставили Всеноляки в своїй програмі яко найиажнїйшу точку — в і д о к р е м л е н е Г а л и ч и н и , щоби з теперішньої австрийскої провінциї зроби
ти давну Польщу. Головним борцем за ту ідею виступив професор львівского університету і посол до державної ради та краєвого сойму др. Ґ л о м б і н ь- с к и й, котрий не тілько пером в окре-
Виборча реформа внесена австрий- ским правительстзом в державній раді' дала оиостолам відокремлена Галичини нову нонуку до змаганя в тім напрямі.
Я к небудь на основі гіравительственної предлоги рускому населеню не припаде приналежне ему що до людности число посольских мандатів, вс.еж таки могуть Русини на основі сего закона мати в дер
жавній раді поважну репрезентацию (на
віть ґр. Ш тірґ лякає ся, що повстане еіп гааоЬіі^ег икгаіпівсіїег СІиЬ), з якою буде приневолене правительство і инші парламентарні сторонництва числити ся, над котрою не можна буде так легко як
місника яко спорудника поділу виборчих округів і розділу мандатів на Галичину, що він не станув кріпко в обороні поль
ского стану посідана. Ся боротба веде ся не лише в краю, але також з підмо
гою керманичів польского кола у Відні, а поклик за відокремленєм Галичини або т. зв. розширенєм краєвої автономії став нині головною точкою програми не ли
ше Всеполяків, але також провідників польского кола.
Позаяк ехігеша ае іап§ипі, отже ни
ні бачимо, що сеї ідеї хопили ся на но
во Всенїмцї, за часів міністерства ґр. Ба- децього найзавзятїйші противники поль
ского кола, і устами своїх речників в державній раді д-ра Ш а л ь к а і В о л ь - Ф-4 видвигнули в ровираві над виборчою реформою се домаганє яко конечність ЇІімецкоі’о населеня в Австриї, щоби з нині переходити до дневного порядку;,аьцімогі0’ю відокремлена Галичини обезие Польске населене, кб’.ре майже рівноиа-
жить ся в Галичині що до числа з ру- ским, а нині па основі давної ординациї і техніки виборчої мало таку могутну ре
презентацию (бо 70 послів на 78 з Га- кяМК-
чити собі перевагу над славяньскими по
слами в будучій державній раді.
Виборча реформа довела отже до такої переміни в поглядах, що нині про
відники кола польского є не лише уваж- личини), на основі нового закона вибор- ними нрислухачами Вольфа і Ш алька, але чого втратило би в державній раді' доте
перішнє верховладне становище.
Отеє й головна причина, що наро
дові демократи розпочали завзяту бо
ротьбу нетілько проти центрального пра- вительства, котре дало почин до вибор
чої реформи, але й обвиняють також на-
притакують та онлескують їх виводи і вдають ся з ними не лише в потайні змови, але ведуть і явні переговори про відокремлене Галичини, як се недавно подав головний їх дневник всепольске Біоту о.
Так само голосованє численно, як В. Масляк.
Повість Володислава Ст. Реймонта'.
Варш ава 1904.
(Дальше).
Яку відповідь дає на се автор, по
бачимо, приглянувши ся близше тій ф е
номенальній єго повісти п. з. »Хдопі«.
У першого і найбогатїйшого ґазди села Линцї не діє ся добре. Пережив він вже дві жінки. На літі повдовів по другій, а ґаздівство велике. Трицить иять морґів ґрунту, худоби і статку до
волі.
Найстарший син, імовірно з першої жінки, Ґж еля, у війску і не зараз верне, бо в москокскім війску служба довга.
Середущий син, Антек, оженений з доч
кою підупавшого ґазди, сидить при батькови, помагає ему ґаздувати, але він чує і знає, що працї єго пе для него ‘хосен. Єго жінка, Гайка, в своїй пасивности робить так, як каже чоловік, але і она воліла би, якби працювала на своїм. Наймолодше дівча, Юзка, єще не
доліток, голосу мати не може, як і бра
това; а поки що, над сею еїмєю не до
бром повіяло.
Старий Матій Борина бачить упадок свого ґаздівства; нема кому доглянути порядків, ні худоби. Небіщка уміла вя- зати кінці і уміла запопадати і добра причиняти. По єї смерти змарніло всьо і дріб і безроги і ялівник. Як раз па
стух Вітко загнав худобу на загарбане паном громадске иасовиско. Двірскі по
сіпаки хотіли заняти худобу і так зі
гнали що найкрасшу корову, що ледво долізла до хати. Треба було дорізати.
Бачить Матій, що нема єму поради, а добрі куми і війт громадский, орґанїст, мельник — всьо сїльска аристокрация—
подали одиноку раду Матїєви: оженити ся — нараїли найкрасшу в селі дівку, Яґну Домінїківну.
У Я ґни вже нема батька. Мати, баба з пекла родом, держить в руках синів, підстарших парубків, повернувши їх просто в наймитів, бо у неї одним о- ком м голові донька.
Я ґн а богата може пійти під пару лиш богачеви, а таким є лиш Матій.
Вправдї недобрі вісти ходять про дїво- ваня Яґни, в селі знають не одно про єї вчинки, знає богато об тім сїльска ґазета, Яґустинка, але богацтво Домінї- кової замикає всім губи, найпаче і то
му, що уміє она боронити слави свої дочки.
А Матій знає, що справа з дївова- нєм Я ґни »не в чистих*, але і він теж незовеїм від гріха свобідний. І він ста
вав як раз до суду, а хоч наймичка Євка програла справу і потьопала ся в сьвіт з живою памяткою по побуті під стріхою Матій і хоч правовірні дуки сїльскі стали по стороні Борини, всеж Яґустинка мала нове поле до попису, бо язиком своїм не любила прочищувати слави других.
Отріпавшись з тої притичини і за- пізвавши двір о відшкодоване за дорі
зану корову, вже тепер Борина про ні
що друге не думає, як лиш про посва
тане Яґни. Залицанє було коротке.
Встріча на ярмарцї, гарний дарунок, кілька значучих слів перепинених ніби з неохітя — і дорога була промо
щена.
рідко коли зібраного кола (що очивидно наперед було уложено) за внесенєм Все- нїмця Ш т а й н а, про котре ми недавно писали, є також доказом сего потайного союза між колом в Всенїмцнми, в котрім яко посередник грає визначну ролю те- перішний приятель кола ґр. Ш т е р н- б е р ґ.
Отсї події вказують, яких способів хватають ся Всеполяки, а також провід
ники польского кола, щоби ударемнити виборчу реформу, а здійснити свій ідеал в і д о к р е м л е н е Г а л и ч и н и з вер- ховладою над руским населенєм. Забу
вають одначе всепольскі політики, що о- крім них, окрім центральних властий і Корони, також і руский нарід є чинни
ком, над котрим не можна перейти так легко до дневного порядку і що руский нарід однодушно стане проти такого від- окремленя Галичини, котре рівнало би ся его закріпощеню і народному заневоле- ню, до якого змагають Всеполяки, котрі зовсім виразно і рішучо відказують Ру
синам всяких прав на самостійний, на
родний розвиток.
Іиерюми її. І'мачука і тов.,
внесена на засїданю державної ради дня 23. марця 1906 до управителя міністер
ства судівництва в справі розпорядженя президиї ц. к. висшого суду краєвого у Львові, нарушуючого права рускої мови.
Ц. к. окружний суд в Стрию заио- рядив в одній екзекуцийній справі про
тив одного тамошного урядника ц. к.
староства рішенем з д. 27. січня 1906 ч. 1342/3 заєм поборів того урядника і переслав дотичний наказ платничий та
кож ц. к. намісництву у Львові, щоби воно приказало ц. к податковому урядо.
ви в Стрию виплатити відповідну суму до рук вірителя. А що внесене на дозвіл екзекуциї вийшло по руски, то по мисли розпоряджень міністерства судівництва з д. 9. липня 1860 ч. 10 40 і з д. 23. лю
того 1868 ч. 1124 мусїло й рішене ц. к.
окружного суду бути виладжене но ру
ски та й було в тій мові доручене як внескодавцеви і довжникови так і ц. к.
До старої Домінїкової штурмували в ділі Борини війт і війтиха, а Борина поки що мав поладнати справу дома- шну. Він знав, що введене мачохи під стріху не прийде легко. З нагоди сїченя капусти зробила Яґна малі обзорини в хаті Матїя, бо старий спросив мало не пів громади до сої роботи і на сполуче
ну з нею гостину. Яґна бачила се ґаз
дівство; через єї голову пройшла гадка стати ґаздинею на все село, а і єї мати вже була не від того, лиш коби Матій записав на жінку 6 морґів найліпшого поля свого.
О поле ходило кождому. Бажають его богачі, бажають середні і убогі.
Коби его як найбільше, а в одних ру
ках без поділу. Бажає поля Матій яко віна за Яґною, бажає єго Яґна, бож она не продасть молодого віку свого так
»за бездурно*.
(Дальше буде).
податковій касі в Стрию і ц. к. намісни
цтву у Львові.
Отже ц. к. намісництво з приводу того руского письма звернуло ся д. 8.
лютого с. р. ч. 2312/Пр. з жалобою до президиї ц. к. висшого суду краєвого у Львові, а ся видала наслідком того дня 19. лютого с. р. президияльне розпоря- дженє до ч. 3480/175/6 до президиї ц. к.
окружного суду стрийского з заміткою, що виладжене згаданого рішеня для ц.
к. намісництва в рускій мові противить 'ся розпорядженю міністерства з д. 5.
липня 1869 ч. 2354, бо по мисли того розпорядженя суди є обовязані як у внутрішнім урядованю так і в нерепи- сках з иншими ц. к. урядами і властями уживати урядової мови нольскої. Отже в сім випадку треба було рішене, вила
джене для сторони по руски, для ц. к.
намісництва виладити по иольски. Тому президия ц. к. висшого суду краєвого взиває президию ц. к. окружного суду, щоби рішене екзекуцийне безпроволочно звеліла виладити но польски і переслала єго ц. к. намісництву у формі приписа
ній для переписок з властями, значить, у формі ноти, написаної по польски. За
разом взиває ся президию окружного суду, щоби своїх підвладних урядників поучила і на будуче не допустила до подібних непорядків.
Се розпорядженє президиї ц. к. вис
шого суду краєвого у Львові опирає ся на хибнім розуміню річи. Бо коли стрий- ский ц. к. окружний суд переслав ріше
не ц. к. намісництву, то не було в тім переииски межи властями по мисли .мін.
розпорядженя з д. 5 червня 1869, а ходило тут о здержанє виплати по ми
сли §. 295. закону з д. 27. мая 1896, В.
зак. ч. 79, так що тут ц. к. намісництво являє ся третою особою і підпадає тому самому порядкови, як кожда приватна особа. Рішенє суду має бути доручене кождій інтересованій стороні рівнозвучно, і не уходить, щоби для котрої небудь з тих сторін, хочби для ц. к. намісництва, вибирано иншу форму — не згадуючи о тім, що таким чином цілком непотрі
бно збільшалось би працю галицких су
дів і без того вже надмірну, та без по
треби забиралось би їм час.
Врешті' згаданий тут випадок є ціл
ком подібний до вписів до ґрунтових книг. Судия має про кождий дозволений
ВІ1ИС
до тих книг повідомити ц. к. уряд евіденцийний і ц. к. уряд податковий, і всі повідомлена доси завсїгди писано в тій мові, в якій вношено просьбу о впис.
Згадане розпорядженє президиї ц. к.
висшого суду краєвого у Львові не може, що правда, обовязувати ц. к. судиїв, бо не має воно жадної законної підстави, а навіть суперечить законним постановам.
Але що судиї, особливо в подібних спра
вах, а ще до того судиї Русини, котрі в Галичині стоять під більшим натиском, ледво чи могуть не зважати на розпоря
дженя своїх висілих властий, то в сім разі права рускої мови в ц. к. судах східної Галичини очивидно виставлені є на небезпеченьство.
Длятого запитуємо Вашу Ексцелєн- цию: Що думаєте запорядити, щоби пра
ва рускої мови, нарушені згаданим роз- порядженєм президиї ц. к. висшого суду
краєвого у Львові, мали в ц. к. судах східної Галичини відповідне законним постановам пошановане?
У Відни, д. 21. марця 1906.
З ПОЛІТИЧНОГО поля.
Вчера приїхали до Відня всі угор- скі міністри з бар. Феєрварим на чолі, щоби взяти уділ в нараді кабінету, яка нині відбуде ся в Бурґу під проводом цісаря. Предметом нарад буде розписане нових виборів, якоголєґальний речинець упливає з днем 12 цьвітня. XV. А1І£. '/Л%.
доносить, що цісар хоче поінформувати ся особисто про думку кождого з міні
стрів що до тої квестиї. В кабінеті нема повної єдности в сій справі. Президент кабінету бар. Феєрвари і більша частина міністрів є противні рознисаню виборів в сім речинци, а міністри внутрішних справ Крістофі і справедливосте Ланий заявляють ся за резписанєм. Зрештою зовсім безпідставною є поголоска, роз
ширювана коаліцийною прасою, що має бути октройоване право загального голо- сованя. На кождий спосіб єще одні ви
бори відбудуть ся на давних підставах.
А Видар. Соггевр. називає навіть попе
редні донесеня XV. АІІ£. УЛ§. видуманими, бо в угорскім кабінеті нема жадних ріж- ниць і крім факту самої коронної нара
ди, всякі инші вісти є безпідставними.
В А л ь ґ е з і р а с поступає маро- каньска конференция нормальним ходом, та не так скоро, як би бажали оптимі
сти. На початку вчерашного засїданя автро-угорский делєґат ґр. Вельзерсгайм цофнув свою точку що до надзору при
стани Касабляпка. Нїмецкий делєґат згодив ся на то. Спільний надзір фран- цуских і ісианьских офіцирів, пропоно
ваний Америкою, відкинено внаслідок енерґічного опору Франциї і Анґлїї. Від
так розділено пристани між надзір фран- цуский і іспаньский. Конференция при
нада 5 перших точок комісийних пропо- зиций. Позісталі 3 точки, які відносять ся до інспекторату над полїциєю, були предметом живої дискусиї.
П о л о ж е н е в Р о с и і стає знов дуже непевне, а з ріжних сторін надхо
дять вісти, що заносить ся на нову, сим разом ще страшнїйшу, як попере- дну революцию. Загально припускають, що коли не перед великодними сьвята- ми, то певно на сьвята вибухне страшна революция. До того причиняє ся не лиш страшна лютість, з якою власти старають ся здусити всякий свобіднїй- ший рух, але також і поступованє пра- вительства в справі думи і виборів до неї а відтак ще й аґітация прихильни
ків давного ладу. З Москви доносять, що на довший спокій не можна числити а противно загально припускають, що ще перед сьвятами
анайдальше на Ве
ликдень вибухнуть розрухи, приготовлю- вані не лиш революционїстами, але та
кож прихильниками »давного ладу*. Що
раз голоснїйше говорять про контрево- люцию, котру хочуть викликати бувший редактор »Моск. Вєдом.* і Крушеван, котрі стали верховодами реакцийних е- лєментів. Провокацийні відозви, які дру
кувала иолїция в Петербурзі, що правда
з
сконфісковано в обох столицях, але на провінциї, особливо же в Київі і Мінь- ску роздають їх величезними масами.
Н О В И Н К II.
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Агапія;
римо-кат.: Сикста папи. — В ч е т в е р : руско- -кат.: Савина і Юлїяна; римо-кат.: Кирила.
— Репертоар „Руского народного Театру“ у Львові. (Саля „Лай СЬагихіш" — ул. Берн- штайна).
Нині ві второк «Запорожець за Дунаєм»
оперета в ,3 діях Артимовского-Гулака. В ролі Карася виступить гі. М. Садовский.
В четвер дня 29. с. м. «Продана нарече
на» опера в 3 діях, Ф. Сметани.
В суботу дня 31. с. м. «Безталанна» дра
ма в 5 діях, Карпенка-Карого. Виступ п. М.
Заньковеикої.
В неділю дня 1. цьвітня «Суєта» коме- дня а 4 діях Карпенка-Карого. Виступ н. М.
Заньковецкої.
Початок представлень о 7 год. вечер.
Абонамент: першорядний на 6 вистав 15 К, другорядний на 6 вистав 10 К.
— В львівскім „Соколі* відбули ся * нослї- дної неділі звичайні загальні збори. Між ин- іиими була на дневнім порядку справа зміни
§. 1. статута. Задля сего§ у мінїстерия непри- няла до відома нового статута «Сокола» змі
неного на зборах минулого року. В тім §. бу
ло зазначено, що тов о може закладати чи
тальні, торговлї, позичкові каси, курси науки письма і т. ин. Міністерия відкинула статут задля неясности програми, а іменно она не знала, чи ті закладані інституциї мають оста
вити в заряді товариства, бо кумульованє а- ґенд ріжних товариств противило би ся зако- нови про товариства. Стилїзацию §. 1. попра
влено на зборах в той спосіб, що «Сокіл» дає почин-інїциятиву до закладаня тих товариств.
З дневної черги старшина здала звіт з ціло
річної діяльности, а по довшій дискусиї на внесене ревізийної комісиї уділено старшині абсолюторию. При тім ухвалено також будову пожарні у Львові і засноване школи для по- жарних інструкторів. Вибір нової старшини відложили збори до часу затверджена мінї- стериєю нового статута товариства, бо після нового статута вибирає ся старшину на 3 ро
ки, а не на 1 рік, як було доси. Зборам, які тривали від 3. до У. год. вечер, проводив го
лова товариства, п. А. Будзиновский.
— Звісний бандурист з України и. Хоткевич виступить у перве з концертом на бандурі у Львові в середу 28. с. м. Концерт відбуде ся в комнатах «Рускої Бесіди» о годині 7. вечер.
Вступ по 1 К від особи. Можна надїяти ся, що сим у нас небувалим виступом зацікавлять ся усі Русини міста Львова і прибудуть по
слухати нашої народної думки в славній ін- терпретациї п. Хоткевича. Осібних афішів не розліплює ся.
— Просьвітний рух на селі 3 Денисова до
носить: Рух просьітно-економічний стає у нас що раз живійший. Дня 4. лютого відбули ся загальні збори Читальні «ГІросьвіти», на ко
трих вибрано новий виділ і раджено над роз- воєм Читальні. Між иншими порішено також одно важне внесене, с. є, щоби поставити па- мятник о. Вітошиньскому, що положив так великі заслуги для розвою Денисова. Вирину
ла гадка, щоби таким памятником була сти- пендийна фундация єго імени для бідних у- чеників, або щоби просьвітно-економічні то
вариства Денисова вибудували спільний вели
кий дім з салею на збори і представлена і назвали іменем о. Вітошиньского. Того самого дня по зборах Читальні при участи делегата кружка крамарского з Тернополя відбула ся нарада, на котрій рішено заложити спілку для торговлї і промислу системи Рочдель. Сліду
ючої неділі дня 11. лютого відбули ся перші загальні збори спілки, на котрих члени з а я вили понад 100 уділів по 10 К і вибрано за
ряд, Доручено дирекциї ввести спілку в житє
і внесги подане до суду о зареєстроване спіл-!
ки. Є надія, що спілка буде добре розвива-]
ти ся під проводом о. Копертиньского, п. Б о - 1 родвєвича і під управою 3 директорів, з ко
трих оден М. Кузїв, покінчив з найліпшим у-' спіхом курс крамарский уряджений філією
«Просьвіти» в Тернополя.
— Нові школи у Львові. Львівска рада міска рішила на послїднім своїм засїданю, яке від
було ся дня 22. марця, побудовати в часі' чо- тирох літ вісім нових шкільних будинків на поміщене міских народних і видїлових шкіл.
Видаток па ті будови означено на три мілїо- ни корон. На покрите згаданого видатку за
тягне ся позичку, яко чинш за льокалї на поміщене шкіл. Той чинш виносив в послі- дних літах більше як 17.000 К, але мимо того 30 кляс не має ще постійного поміщеня.
— З середних шкіл. Число учеників, що хо
дять до середних шкіл в сім році в Австриї, виносить 129.219, з чого 84.395 припадає на ґімназиї, а 44.824 на реальні школи. В порі- внаню з попередним роком збільшило ся то число о 3728 учеників (2803 в Гімназиях і 925 в реальних школах). Найсильнїйший при
ріст вичазує Галичина, бо аж 2031 учеників.
Убуток виказують нїмецкі школи в Мораві, Ш лезку і Дальматиї.
— Нові спілки ощадности і позичок. В Мо
дрини, дрогобицкого повіта, і в Крушельницї, стрийского повіта, засновано спілки ощадно- сти і позичок, стоваришеня зареєстровані з необмеженою порукою. Настоятелем заряду спілки в Модрини є Василь Коцко, а в Кру- шельници о. Олександер Здерковский.
- - Небезпечні видівки. В послїдних часах появили ся в торговли ілюстровані переписні листки з наслїдуванєм банкнотів коронової валюти. Несовісні люди могуть уживати тих карток до обманьства передовсім в кругах не
грамотного населеня, чим допустили би ся злочину з §. 225. кар. зак. Ті видівки не на
лежать до тих праеових витворів, про які є бесіда в розн. з 3. серпня 1890 Дн. д. з. ч.
160 і не можуть їх продавати особи, котрі не мають книгарскої концесиї.
— В справі виборчої реформи львівскі соци- ялїсти зібрали ся вчера на віче в салі Данка при ул. Шайнохи. Реферували *як звичайно пп. Гартлєб, Вітик і Долива. Посяїдний розви
нув зовсім инший проект виборчої реформи, але стрічав ся так часто з запереченями зі
браних, що голова зборів відобрав єму голос.
Вкінци ухвалено резолюцию, в якій принято з вдоволенєм правительственну предлогу ви
борчої реформи, а з другої сторони застере
жено ся проти продовжена 6-місячного осідку на 1 рік, установлена тайної скрутинїї, штуч
ного поділу краю і відкроєня передмість від міст. Резолюция жадає також побільшена мандатів для Галичини і приділена тої над- вишки до міст, а вкінци домагає ся побіль
шена числа мандатів для Львова до числа 7.
— Потемкинець перед австрийским судом.
В четвер мин. тижня відбула ся перед зви
чайним трибуналом карного суду в Станисла- вові розправа проти матроза Георгія Березне
ва, котрий належав до збунтованої залоги на чорноморскім корабли «Потемкин». Березнов попав в конфлікт з австрийскими параграфа
ми через »ачіщенную«. Ідучи пяний зелїзни- цею коло Єзуполя, викрикував, що буде рі
зати Ляхів і Ж идів та грозив цїсареви. На донос одного з подорожних, Александра Чер- віньского, арештував єго жандарм на стациї в Єзуполи. По розправі Березнова засуджено на 1 місяць арешту за те, що через пиянь- ство допустив ся злочинів. Обжалованого бо
ронив др. Партицкий.
— Вулькан Мон Пелє на острові Мартинїцї, причина страшної катастрофи в р. 1902, знов оживив ся і викидає каміне. Серед доохрест- них мешканців настала паніка, особливо, що вулькан почав вибухати несподівано і зараз 5 осіб убив камінєм. Перед вибухом було силь
не землетрясенє, котре обіймило Мартинїку, Сен Венсен, Ґвадалюпу, Ст. Люку і Домініку
— З ПОЧТИ. На основі розпорядженя ц. к, міністерства торговлї дозволено посилати до Великої Британії і Ірляндиї посилки з пріб-
камн вина аж до ваги 340'14 Грамів (12 ун- ций) яко товарові прібки листовою почтою, придержуючись приписів установленя в ли
стовій тарифі з року 1904 на 38 стороні’, точ
ка 10 б) для прібок з течами.
— Алькоголь а довговічність. Довгі роки старались учені певно довідатись „чи алько
голь шкодить людскому здоровлю та до якої степени"? Що алькоголь є дійсно одною з найстрашнїйших отруй — ніхто з здоровим розумом перечити не може. Тяжко однак пі- єнати злі наслідки алькоголю на здоровлє тих людий, що лиш мірно єго уживають. Рі- жниця поглядів та переконань на тім поли тревала майже через сто послїдних літ. Одна часть учених твердила, що умірковане ужива
не алькоголїчних напитків не є шкідливим, друга, більша часть учених твердила против
но. Задля браку докладної статистики дуже тяжко було студиювати вплив мірного ужи
вана алькоголю на здоровлє та житє чолові
ка. Без помочи асекурацийних товариств по
трібної статистики зібрати не мож було, ба навіть і з їх помочию годі було за довгі часи щось певного довідатись а се з тої причини, що за богато років ні одно товариство не відлучувало нічого не пючих людий від тих, що вживали алькоголїчних трунків лиш мірно.
Около 1850. р. деякі головнїйші товариства для забезпеки житя в Анґлїї, Шкоциї і Ав
стралії почали удержувати окремі відділи в своїх книжках для зовсім тверезих людий, а осібні відділи для тих, що пили альк. нанитки мірно —- і власне з книжок сих послїдних вибрано дуже цікаві дати, які вказують, що уживане алькоголїчних напитків, хотяй як мірне, значно скорочує житє.
Доктори В. Р. Ііагбу і Войегіск М Мооге розпочали статистичний розслід в книгах ан- ґлїйского тов а Еіпііесі Кіп§5от Тетрегапсе Інзіііиііоп про пересічну смертельність обез- печених, котрі або були зовсім тверезими, або уживали альк. напитків лиш мірно. Се товариство істнує вже 61 літ і до 1904. року мало 122.473 випадків смерти між своїми членами. Загальний вислїд сих доходжень так виглядає: Межи 20 а 70 роком житя у- мерло: а) уживаючих напитків мірно 75.671;
б) зон ;їм тверезих 56.802, разом всіх випад
ків смерти 132.478. Єсли від суми уживаючих напитків мірно 75.671, відтягнемо суму твере
зих 56.802, то побачимо, що в тім самім часі 18.869 людий більше умерло з тих, що ужи
вали альк. напитків, як тих, що нїчо не пили.
Розслїди висше згаданих докторів предста
вляють ся точно так: В віці між 20. а 30. роком житя умерло нічого не пючих 4.221, пючих мірно 4.677 або о 456 (11%) більше. В віці між 30. а 40. роком житя умерло нічого не пючих 4.201, а пючих мірно 7.041, се є о 2.840 (68%) більше.
В віці між 40. а 50. роком житя умер
ло: нічого не шочих 6.246, а пючих мірно 10.861 се є о 4.615 (74 °/0) більше. В віці між 50. а 60. роком житя умерло нічого не пючих 13.056, а пючих мірно 18.524 або о 5.468 (42 % ) більше. В віці від 60. до 70.
року житя умерло нічого не пючих 20.078 а пючих мірно 34.568, себто о 5.490 (19 °/„
більше. )
Як бачимо з сего рахунку, то пючих мірно умирало, найменше 111 на 100 тих, що нічого не пили, а найбільше 174 на 100тверезих Найменша ріжниця між здоровлєм пючих у- мірковано, а тих що нічого не лють, є в мо
лодім віці між 20 а ЗО роком, а найбільша між ЗО а 50 роком, тоді, коли чоловік пови
нен бути в силі віку. Причина сему така, що чоловік молодий не відчуває ще так лихих наслідків алькоголю, між тим як 20 до ЗО літ питя хоч і як уміркованого, мусить зломити і найсильнїйше здоровлє.
— Дрібні вісти. Евіденцийний офіциял кр.
оборони Василь Кичма з 35. п. п. кр. об. ді
став з нагоди свого перенесеня в стан супо- I чинку золотий хрест заслуги. — П. Франц
Фуксівна промувала ся на львівскім унївер-' ситетї на доктора медицини. — У Львові по- явили ся фальшиві 5 коронівки, роблені з о-
4
лова. — В Стебнику згоріла онодї частина салїварних будинків.
— Гумористичний кутик.
— Чого ти так притаїв ся, мов спиш ?
— Еге, иритаїв ся!?.. Тепер мовчи та диш, — думатимуть, що спиш, то її шкура ціла буде, а заворушись, то живу укладуть!
— А хіба закон е — укладати ? -— Ні! Закон є — не ворушитись.
(«Шершень»).
Телеграми
з дня 27. марця 1906.
Відень. Гіос. Шенерер і тов. поставили на нинішнім засїданю палати послів нагляче внесене в справі відокремлена Галичини. Пос.
Вольф змінив своє звичайне внесене в тій справі на нагляче.
Відень. Воіп. Соггезр. доносить, іцо віце- президент кр. ради шк. др. Плажек має у- ступити, а на єго місци прийде професор краківского університету др. .Іеоиольд Я- ворский.
Царгород. Гільмі-баша доносить, що ту- рецке війско знищило дві ворохобничі бол- гарскі дружини, одну 17. с. м. в Рамні, а другу слідуючого дня в Дібре.
Париж. Кабінетова рада назначила речи- нець виборів до палати депутатів на день 6. мая.
Лев Лопатиньский.
Четверта заповідь.
(Іл ь к о ГІа щ а к)
драма в 5 д іях з гуцульекого житя,
нагороджена на конкурсі Тов. ім. Котляревского.
(Дальше).
РАФІЯ.
Она пішла аж у полонину разом з Сай
кою, бо він уже остане там аж на другий тиждень, а бі пришле разом з малим Ва
силем.
ІЛЬКО.
Ну, то йдіть вже, кличте дєдя до вечері.
ГАФІЯ.
А ти тілько не відзивай ся до них; хоть би тобі що казали, а ти .-.ацїпи зуби і мовчи.
Побачиш, що так їх найскорше змякчиш. Я йже буду сама за тебе говорити. (Виходить в сторону за Моіїсеем).
ЯВА II.
ІЛ Ь К О слм.
ІЛЬКО
(беро ложку і сербає молока’, відтак бере ми
ску і відливав собаці до черепа та ставляв до буди, а миску обтирав’, опісля крав м ам алиґи, студить, кличе собаку і кидав по кавалкови до буди, оглядаючи ся при тім, наче би крав що).
Вже, вже я попоїв, а тепер до діла! (Підно
сить миску з молоком і приглядає ся.) Буде з кварта, може вистане і половина, — се старий чоловік (вливав і вимішує своєю лож
кою.) Ага, вже ідуть! (Оглядав ще раз їду, чи стоїть в порядку, бере м ам алиґи і дробить трохи на тім місци, де сидів, накапав молоком і входить поспішно до хати).
Я В А 12.
М ОЙСЕЙ, ГА Ф ІЯ . ГАФІЯ.
От, завзятий парубок: зів тай пішов!
А може боїть ся тебе розсердити...
МОЙСЕЙ.
Добре мав, що пішов. Ти не мене вго
ворюй, а его, аби вибив собі з голови дурни
ці, перестав байдикувати і взяв ся до Госпо
дарства — а тоді не буде потребував передо мною втікати (сідав і бере ся їсти).
ГАФІЯ.
Гей, коби то серцю мож було розказа
ти!... А то на него чи якісь чари кинуло тото мале дівча, чи що, — хлопець як туман хо
дить, без неї жити не може!...
МОЙСЕЙ,
Ти знов своє ! Ото і ціла біда, що у те
бе кождий винен, тілько не твій синок, не твій одиначок.
ГАФІЯ.
Ей, не бий на него та сеж рідна наша дитина. Для когож, як не для него нам жити.
МОЙСЕЙ.
Почекай, відвдячить ся він тобі ще за то, що ти єго так навчила змалку. (Відкидав ложки, павза).
ГАФІЯ.
Та може і правда твоя, чи я тобі пере
чу ? Чогож ти став, та їд ж ! Я не на те го
ворю, аби тобі їду відкинути.
МОЙСЕЙ (умліваючи).
Ей, не те! Якось так мені млісно, а го
лова так завертає ся... Чи то сонце так чер
воно заходить ?
ГАФІЯ.
Ая, сонце, — буде знов веремя. От, ко
би хоч каплинку дощу!...
С о ї о з з е и т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
в і д 15. д о 1. л ю т о г о 19 06.
Нова сензацийна програма
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі' і сьвята 2 представленя о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що оятнвцї НідЬ-Ьіїе представлене. Білети вчаснійше можна н а
бути в конторі Пльона іт и ул. Кароля Лю- двика ч. 9.
Рух зелїзничих поїздів
важний від 1. січня 1906 після середно-евро- пейского часу.
До Львова на дворець головний приходять:
З Іцкан 12 20*, 6 10, 140, 545, 9 10*
„ Кракова 2 31*, 6.— , 8 50, 130. 5 23, 8 40, 9 50*
„ Підволочиск 7 20, 11 55, 2'30, Ю ‘20, 50, 1020*
„ Лавочпого 7 29, 1145, 10 50*
„ Рави рускої 7'50
„ Станиславова 8 05
„ Самбора 815, Р50, 9 20*
„ Яворова 818, 43 2
„ Коломиї 1005
„ Ряшева 10 35
„ Тухлі 345 (від 15/6 до 30/9)
„ Белзця 5"—
На Підзамче.
„ Нідволочиск 7 '—, 215, 545, 102*, 1134 Зі Львова з головного двірця відходять:
До Кракова 2 45. 445, 825, 8 35, 2 50, 6"35*
1 1 - *
„ Іцкан 251, 645, 920, 2 4 0 , 1040*
„ Підволочиск 6 Я0, 10'55. 2 —, 9-—*, 1Г05*
„ Яворова 6 55, 5 58
„ Лавочпого 7-30, 2‘5Т, 6 25*.
„ Самбора 9'—, 4"ф), 10 55*
„ Белзця 1140
„ Ряш ева 440
„ Коломиї 5 50
„ Рави рускої 7’30*
„ Перемишля 10 05* (від 1/5 до 30/0) Ясла
„ Стрия 11 10*
З Підзамча:
„ Нідволочиск 643, 1115, 213, 9 23*, Р24*.
Примітка. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є зазначені зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.
вечір до 5. год. 59 мінут рано.
Звичайві білети їзди як також білети всякогб иншого рода, ілюстровані провідники, розклади ІЗди ітд. можна набувати через ці
лий день в мійскім бюрі ц. к. державних зе- лїзниць, пасаж Гавсмана ч. 9.
Хироваі
МОЙСЕЙ.
Та може се з гуслянки.
мліють, ноги дріжать...
Ой, ой, руки
ГАФІЯ.
Та що тобі такого?.. Гуслянка сьвіжа, чистенька (коштує). Гм, в смаку не чути! Ей тобі, здає ся, перейде (вще раз коштує). Бери їсти, то може тебе так з голоду перемлоїло.
Трохи чимось задихає, але то вже молоко таке з тої посухи.
вже
МОЙСЕЙ
(бере ложку, втираючи піт з чола і на силу без м ам алиґи зїдав кілька ложок гуслянки).
ГАФІЯ.
Ну, а що перейшло ? МОЙСЕЙ
(пускав ложку безвладно).
Ще гірше! (крутить головою). Йой, духу...
йой груди розпирає... темно... в очах блискає., де я., ратуйте... дусить... (хоче впасти і опирав ся безсильно на ґа н о к ’, Гафія піддержує его).
ГАФІЯ
(скричала нелюдским голосом).
Ратуйте, ратуйте! Боже, що се таке ста
ло с я ? Умирає чоловік.. Ратуйте... Ільку!...
(Дальше буде).
4г 4г 4Г 4г 4г 4г 4г 4г 4г
я г й?- й? 5??. ?лг я ? я»
■Йі
За певну і добру льокацию поручаємос
4 ^ 4>///в листи гіпотечні 4% листи гіпотечні
5°/0 листи гіпотечні преміовані 4°/й листи Товариства кредитового
земского
$
4°/0 1 4 '/го/о листи Банку краєвого 4% позичку краєву
4°/0 облїґациї пропінацийні і всілякі ренти державні
Ті напери продаємо 1 купуємо по найточнїйшім курсі деннім.
Контора виміни
ц к упр. гал. акц.
Б А Н К У
Гіпотечного.
„Т орбан44
музична бібл отека видає
Українська Накладня
Львів, Вроновська 8.
Катальоґ даром і оплатно, Ш ість і пів мілїонів корон відшкодована'
Будинки, движимости, збіжс і иншу обезпечає від огневих шкід одиноке руске асекурацийне
товариство
„Дністер"
обезпечень V Львові ринок 10. II в
.Дністер" З МІСЦГНІІМІІ зараз признані відшкодо
6.474 534 корон н1.1 по нсіх ми-
дав аґснцш не роблячі ..Дністра” іа
позички і я
Товариство взаїмнлх ч.
Шкоди оцінює членами і виплачує паня.
За 3 літ виплачені шкодовань.
Обезпеченя приймають аґеициї тах ' більших селах: Дністер”
письменним господарям де єіщ инші агенти .Дністра” Аґенти робили провізні 807.742 кїірщі
„Дністер” уділяє громада .і 4 при на закупно сикавок
Поліси „Дністра" приймаюче н и позичках Ьанк красний у Львові і ь Чернівцях Гади цка Каса ощадності! поштові каси ощадно сти і сиротиньскі каси при судах
Чистий зиск річний звертає свобезпеченнм членам, за р 1905 припадав зождому "їдено ви 5 при премії до звороту.
На житє обеянечайте си в Краківскім Товариств, тілько через Д н іс т е р ', провізше від таких обезпечені. дає Дністер" на русьі
ібр. дійні ціди
фонди „Дністра" впи н ять з кінцем р І9О . суму 372.538 ко он
Стережіть ся огню!
Видає і відповідав за редакцвю: Лез Лопатиньский З друкарні В. А. Шииковского.
