Ч. 87. Львів, середа дня 26. цьвітня (9 . мая) 1906. Річник X
Передплата
жж «РУСЛАМ А» виносить:в
Австриї::
на цілий р ік . . . 20 кор.
іа піп року ... .. .. 10 корі на чверть реку .. 6 кор.
а і «<іслі;ь . . Г70 кор.
За границею:
ЦІЛИЙ рік . 16 рублів або 36 франків
■а пів року . 8 рублів або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. «Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — З Р у с л а н о в и х псальмів М. ІПашкевича.
Вихадить у Львеві що дня к р ім неділь і руских сьвят о о‘ |і Г°Д- пополудня.
Редаиция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 1. пл. Двмбровскего (Хорун- щинн). Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає силише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатанів вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Парляментарні переговори нн. Гогенльоге.
(х ) Ледво обняв кн. Гогенльоге у рядованє, зараз почав він переговори з представниками парляментарних сто- ронництв. Передовсім се замітно, що, як звіщають, мінїстер-президент має за
мір з представниками в с і х сторонництв порозумівати сн, щоби виробили собі ясний погляд про змаганя їх. Другою замітною проявою є се, що мінїстер- президент із свого боку не закриває ся н і я к о ю т а й н о ю а розмовляє з пред
ставниками сторонництв зовсім о т в е р - т о, хиба що самі стороництва, як н. пр.
нольске коло, держать переговори у в е- л и к і й тайні. Се щире поступованє кн.
Гогенльоге розбуджує тим більше до не- го довірє. Окрім того зазначити годить ся, що теперішні переговори мають по
служити лише д л я і н ф о р м а ц и ї і не о б о в я з у ю т ь обопільно, а доперва по скінченю сих переговорів кн. Гогенльоге уложить собі плян дальшого поступо- ваня.
З переведених доси переговорів мо
жна було дізнати ся, що кн. Гогенльоге дістав рішуче п о р у ч е н є в ід К о р о ни п е р е в е с т и в и б о р ч у р е ф о р му. Сеї задачі підняв ся він тим рад- нїйше, що сам є з переконана прихиль
ником з а г а л ь н о г о і р і в н о г о пра
ва виборчого і в тім бачить найважнїй- ший спосіб до в ід р о д и н занепавшого
Олена Пчілка.
Пожди, бабо, нових правів!
Баба Марина приносить мені часом на продаж масла. Отож якось у базар
ний день чую її голос із кухні: себ то прийшла, та дожидаючи мене, про щось голосненько балакав з моєю куховар
кою. Чую тільки останні слова, що го
ворить баба Марина: — Отаке горе, ма
тінко !
Вихожу; поздоровкались.
— Маслечка візьмете? — питав Марина.
— Візьму.
Поскидали капустяні листочки, пере- ложили масло, пощитали ся. Холоднень
ко було на дворі, — отже баба Марина згодила ся посидіти та погріти ся. Се було пізненько в осени, вже й морозець був. Сидить, пв чай, та й знов щось таке починав розказувати. Я й собі встряваю:
від цілого десятилїтя п а р л я м е н т а р и - з м у. В дотеперішних переговорах з у- стрінув ся кн. Гогенльоге з замітом, що виборча реформа не повинна зачіпати национальних прав, з чим він також згодив ся, одначе супроти сего зазна
чив, що к о м п р о м і с и бар. Ґавча мали задачу довести до п о р о з у м і н я п о м і ж н а р о д н о с т я м и в справі ви
борчої реформи, а хоч ще не дійшло н.
пр. поміж Чехами а Німцями до ф о р м а л ь н о г о компромісу, всеж таки оби
два народи значно наближили ся до се
бе із своїми домаганями, так що не трудно буде порозумінє довести до кінця.
Тому то кн. Гогенльоге, як ми вже давнішнє замітили, в ц і л і й о с н о в і приймає нанизані бар. Ґавчом компроміси.
»Але сего не треба так розуміти, начеб кн.
Гогенльоге держав ся уперто кождої букви тих предлог, навпаки хоче він бути лише
»чесним посередником*, щоби поміж сторонництвами довести до порозуміня що до ріжних подробиць виборчої пред- логи. Як ми отже зразу зазначували, не буде кн. Гогенльоге вносити н о в о ї п р е д л о г и в и б о р ч о ї (се було ба
жане противників реформи як не для у- даремненя, то бодай для проволоки справи), а приймає яко основу перегово
рів і дальших розправ в державній раді п р е д л о г у б а р . Ґ а в ч а і Б і л я н д а.
В переговорах поміж кн. Гоген
льоге а сторонництвами порушено та-
— Так що там у вас таке? якась оказия чи що ?
— Ох, матінко, бодай і не казать !
— одмовляє баба Марина, махнувши рукою. Одначе не втерпіла, та згодом і таки докладненько розказала мені свою пригоду.
Та сеж мені вся халепа через мого старого! — почала баба Марина:
— він же був — записав мені хату і все дворище. Бо такиж він тямив, що слід було те зробити! Такиж я йшла за його — за вдівця, на його троє дітей, робила цілий вік, не кривдила нікого, дбала все одно як на своїх. Ну, хлопець на Дону оселив ся вже зовсім, там і о- женив ся, якимсь торгом торгує, дочок тут заміж оддавали. Ну, нам старим не- скілько вже там треба, а всеж думаєш, куди голову прихилити, на случай чого...
Звісно, ніхто не знав, скілько кому Бог віку призначив, а всеж мій старий таки й геть то старший літами від мене!...
Ну, не дай Боже чого, зостану ся я без його, — мовляв, у чужій хаті, — та
І кож справу п а р л я м е н т а р и з а - ц и і м і н і с т е р с т в а. І в сім згля- дї не помилили ся ми в наших погля
дах, що кн. Гогенльоге вважає першою і найважнїйшою справою переведене ви
борчої реформи в сій ще сесиї, а пар- ляментаризацию міністерства вважає не так способом до осягненя сеї цїли, як конечностю для поодиноких переговорів з Угорщиною і задлятого бажає, щоби дійшло до порозуміня поміж сторон
ництвами.
Парляментаризация міністерства не повинна на єго погляд спиняти переве- деня виборчої реформи. В розмовах з нїмецкими сторонництвами заявив кн.
Гогенльоге, що він не є противний по- кликаню н і м е ц к о г о м і н і с т р а - з е м л я к а , наколи они сего бажають.
Кози мінїстер президент вислухає до
магань і доглядів в с і х парляментарних сторонництв, тоді виробить собі власний
. 5 /
суд і в поновних переговорах висйоВитв, як в і н с а м д у м а є у с у н у т'и є ї п е р е п о н и Він не маловажив собі сих перепон, але висловлював зара
зом переконане, що задля тих перепон н е м о ж е у п а с т и в и б о р ч а р е ф о р м а , позаяк всі чинники, як рідко коли, Корона, правительство( широкі вер
стви населеня бажають сего.
З великих сторонництв Н і м ц і і Ч е х и не висувають новому мінїстрови- президентови перепон, а переведені бар.
Ґавчом з ними переговори зближили значно обидві сторони до компромісу, а щож тоді робить? аджеж мене родичі, брати його, чи хто там, — виженуть з двору. Та й куди мені на старість, витративши силу, пристановища шу
кать?...
Отож стала я йому казати, так він взяв і записав мені хату, — значить, і хату й двір. Записав як слід: пішли ми до волости і там старий зробив >бу- магу<, — написали там все, як треба було і тую бумагу старий оддав мені на руки.
Заховала я тую бумагу в скриню, гляжу вже її як ока, — і заспокоїла ся.
Коли там спаде на думку, то, перекла
даючи в скрині, погляжу, — є бумага, лежить собі: — такечки я її на споді поклала.
Тілько стала я помічать, що старий мій якийсь понурий став, та якось на мене скрива поглядає. Я собі й байду
же, против чого то! Мало чого чолові-
кови часом так чи сяк бував... Коли се
раз пішла я до скрині (либонь ниток
мені треба було), коли — лай! нема бу-
5
хоч Чехи вказують на се, що они об
стають при своїх е к о н о м і ч н и х і н а ц и о н а л ь н и х д о м а г а н я х і вижидають діл від нового правительства, поки зможуть ему обявити своє довірє, то се треба вважати не опором супроти кн. Гогенльоге, а домаганєм зреалїзова- ня приречень бар. Ґавчом зроблених.
Кн. Гогенльоге сподїває ся також, що й п о л ь с к е к о л о не буде ро
бити тепер н е о д о л и м и х п е р е п о н . Він думає, що польске коло не буде обставати при пересаднім домаганю збільшена мандатів і що й в счіраві ви
маганого т. зв. розширена автономії кра- євої зуміє він дійти до порозуміня.
Се річ очевидна, що польскому ко
лу розходить ся передовсім о те, що оно бажає о б е з п е ч е н я м а н д а т і в п о л ь с к и х в т е п е р і ш н і м с к л а д і і с т а н ї, а се стає в різкій сунеречности з демократизованєм вибор
чої реформи і будучої посольскої пала
ти. Тимто н. пр. парламентарному допи- сувателеви Оагеіу Шго(1о\\’е] вельми при
пала до вподоби гадка кинена кн. Л і х- т е н ш т а й н о м на вічу в Гернальсї, щоби державна рада ухвалила лише р а- м о в и й з а к о н виборчий, а решту о- ставила к р а є в и м с о й м а м . Одна
че ніхто не буде поважно приймати анї сего голосу кн. Лїхтенштайна, ані тим менше Оагеіу Кагосі. Імовірно присут
ність ґр. Потоцкого у Відні і єго участь в переговорах з польским колом вплине чимало на злагоду спору керманичів кола.
Окрім того має кн. Гогенльоге пе
реговорювати з демократичними послами польского кола і з р у с к и м к л ю - б о м а з обидвох сих сторін упевнить ся, що лише одна верства польскої су
спільносте, яка нині має перевагу в поль- скім колі, опирає ся виборчій реформі, а сей опір закриває лише дипльоматично стилізованими резолюциями, хоч в остан- них днях всепольске 8 іо \ уо в статі пи
саній імовірно п. Ґ л о м б і н ь с к и м зробило новий зворот за виборчою ре
формою і тим відклонило ся від краків-
ских і подільских консерватистів, з ко
трими доси тісно вязало ся.
На останку і се зазначити годить ся, що^н деяких нїмецких дневниках, а в останних днях в ^ и е Ггеіе Рге88е проя
вив ся погляд про можливість переведе- ня виборчої реформи а відтак і парля- ментаризациї міністерства без участи польского кола. Як небудь переведене такого заміру мусїло би побороти ріжні трудности, одначе можливість того не є виключена.
Провідники польского кола заявля
ють в Роїп. Соггезр., що всякі вісти про переговори між ними а кн. Гогенльоге оповіщувані в дневниках з о в с і м н е в і р н і , позаяк п о л ь с к е к о л о д е р ж и т ь о с н о в и п е р е г о в о р і в с т р о г о в т а й н і . Тим більше причин має руский клюб, бачно слідити всі події і пильнувати свого становища.
Посли до державної думи*’.
Володимир Ш емет посол від Полтавщини.
В Полтаві 16. цьвітня на зборах вибор цїв Губернії обібрано на посла до держа
вної думи Володимира Михайловича Ш емета, одного з молодих віком, але енерґічних і щи
рих оборонців україньскої автономії.
Родив ся В. М. Ш емет 1. липня 1873 року в хуторі Олександрівні, коло Лубень, в замо
жній родині дідичів Щеметів. Як і по всіх паньских родинах України, перше виховане давали молодому Володимирови московске
Та ніяке виховане штучне не могло винищи
ти тої обстанови україньскої, яка на кождому кроці зустрічала дитину, починаючи від нянь
ки Українки і кінчаючи хлопцями, невольними часто товаришами. Через те україньска сти
хія залягла місце в душу хлопця. Московска форма тільки дуже поверховно захопила єго душу.
Десяти років попав Володимир Михайло
вич в лубеньску ґімназию. Тут почалась его украінїзация і демократизация. Треба памята- ти, що Лубни — наскрізь україньске місто.
*) Під тим заголовком подає київска
„Гром. Думка" житеписи визначнїйших укра- їньских діячів, вибраних в посли до д ерж ав
ної думи. Ми передаємо дословно сї інтересні картинки.
Лубеньска ґімназия належить до невеликого числа середних шкіл, де мова учеників ще ор
ганічно україньска, бо иніиою вони не вміють балакати. В ґімназиї україньска стихія у Ше
мета дістала дуже сильну підтримку й даль
ший розвиток. На жаль ні література, ні то
вариство, ні які инші засоби не прийшли на поміч єму, щоб перетворити се несьвідоме почуте в духовий суцільний образ. А все се прийшло значно пізнїйше. Ґімназийиі роки минули ся дуже непродуктивно для д. В. М.
Ш емета. Кінчати ґімназию повело ся єму в Петербурзі. В Петербурзі ж почав він і своє студенство, поступивши на єственний ф а культет в 1890 році.
Петербурске житє вразило чуле серце.
Все здавалось тут чужим, непривітним. Страст- но хотілось свого, рідного, близького; хотілось україньскої пісні, україньского слова. Стра
шенно тягло на Вкраїну до дому. Україньска стихія давала себе чути. Але несьвідома ще, не перейнята духовим стремлїнєм, вона в и ливала ся в неясних поривах, в почуттях не- задпволеня, бажаня. Кобзар Ш евченка став єго настольною книжкою. Він дуже щиро одвідував всякі україньскі вечери, концерти, панахиди по Ш евченкови, але хотілось чогось иншого; душа шукала задоволена духового.
Він в той час нічого не знав про україньский рух. Коли раз попала якимсь то побитом є- му до рук книжка «Записок наукового това
риства ім. Т. Г. Шевченка». Звідти дов;дав ся він про Галичину, про культурно-науковий там рух Потім єму удалось завязати деякі знайомоства з петербурскими Українцями, від яких він трохи дізнав ся про україньский рух. Се було до Різдва 1892 року, а після Різдва він уже був студентом київского уні
верситету.
В Київі В. М. Ш емет зараз же попав в україньске коло. Через деяких земляків він пристав до україньскої студентскої громади, а потім познайомив ся і з такими видатними представниками руху, як Ковалевский Микола Васильович, і Кониський О. Я. Київ мав над- ввичайний вплив на Ш емета. Тут складали ся єго переконана, стремліня. Тут він став щирим демократом, прихильником Драгома- нівских ідей. На творах сего духового ва
тажка складав він свої погляди, як і багато тодїшних Українців. Ковалевский, щирий ре- волюционер, прищепив своїм слухачам вільно
любні стремліня, ненависть до істнуючого ладу, політичний радикалізм. Кониський же надав сему загально людскому стремлїню до волі україньску национальну форму, влив националїстичну струю. Перейнявши ся скоро новими ідеями, В. М. виступив сам з пропа
гандою їх серед молодежи в своєму рідному
маги!... Ох, мені лишенько! я сюди, я туди, перевернула, перетрусила все, — нема!... Питаю старого; »я, — каже, — не знаю: тобі дано на руки, ти й гля
ди!* Та якже не гляділа?! ховала, за
микала, — якже ще глядіти? А чужого в хаті нікого нема!... Се ти, кажу, взяв ?
— »Одчепйсь ти од мене!* — муркне та й піде.
Шукаю я, метаю ся, метикую, ку- диб він мав подіти ту бумагу!.. Бо вже що то його справка, то вже по очех бачила!
Якось пішла я на грядки, коли за клунькою дивлюсь — щось біліє... я ту
ди, — бумага! Порвана, понівечена, — моя бумага! Я її розгортаю, а її стуля- ю, — так кудиж вам, сказано — ні до
чого!...
Тут я перебила розповідь баби Ма
рини: — можеж то, кажу, не ваша бу
мага була?
— Ох, нї, матінко, моя! моя! я вже її знаю! Дарма, що не вмію читати, а за
раз пізнала: і печатка така сама, і все!
я вже її на око знаю. Тількож, чуєте,
понівечена. З такою бумагою ніякого пра
ва не дійдеш! Та куди! і показувать ні
яково!.., Ну, я таки хрещеникови клапоть показала, — він по школах учить ся, — так і той сказав, що вона сама, моя бу мага, тілько, звісно, каже, вже вона нї до чого! Ох, ужеж я й сама те бачила!..
Я тоді до старого, — що як же та
ки так? Дати бумагу, а потім отаку ка
пость зробить!
— Одчепись ти, — одно мені пра
вить: —■ булоб глядіть! Дано тобі — і пильнуй.
А Госноди милостивий!... Та вже не
хай я не вгляділа, так дайже мені дру
гу, коли ся понівечена! А він мені на те: — Е, ні вже, сього не буде: раз був дурний, — у друге не буду!
Ну, що мені в сьвітї робити! Плачу та й годі. А люди й надоумили мене:
піди, кажуть, до волости, та й попроси, щоб, значить, виписку зробили: бо по книгах, кажуть, повинно бути записано, коли й що було роблено і яку бумагу дано, отаку й таку; виробиш, кажуть, та
ку саму!
Отож я й вибралась до волости. Ще й кум мій, Андрій Шамраєнко, разом зо мною пішов Він, бачите, по своїй справі О, йому теж добра оказия трапилась!
Племінник його посварив ся з ним за сїножатку, та взяв та й перекинув його стіжечок у воду! Невеличкий стіжечок, так, мовляв він, копичок зо три (зложено було поки що), а всеж воно чималі гро
ші стоїть, та й праці коло його не мало було; ну і досадно до того, — бо на збиткиж воно зроблено! от, мовляв, «ко
ли не мені, то й не тобі*!... І як він те зробив, чи налигачами тяг, чи що, хто його зна, — тілько так як стояв стіже
чок недалеко од берега, так його й пе
рекинуто в воду. Воно то й не глибоко там, отак собі затока, осокою заросла з краю, а всеж воно таки вода: сіно мо
кре! Як же таке знущання подарувать?
Отож кум і наважив ся позиватись; бо й сьвідки тому були: пастушки бачили, як той порав ся.
Конець буде.
з городі Лубнах. Не дивлячись на те, іцо се є
наскрізь стихійно україньске місто, перші кро
ки В. М. в пропаґандї сьвідомости зустріли глуху, а то й отверту опоз ицию. Тяжкої бо ротьби довело ся зазнати ему, доки удалось витворити там гурток молодежи, що щиро перей
нялась україньскими демократичними ідеями і виступила разом з Ш еметом з пропагандою їх. Всіма засобами користував ся В. М., аби викликати серед громадяньства інтерес до У- країни. до україньского слова. Він почав скрізь балакати по україньскому. І сим викликав сен- зацию, обурене, насьмішки, а потім, нерепітї, повагу Орґанїзувавши гурток — україньску громаду, він служив звязком поміж Київом, як осередком україньского житя, й лубеньскою молодїжию: діставав книжки україньскі, читав відчити, знайомив з істориею руху. В той час ще не можна було з такими річами виступати перед широким суспільством. Гурток українь- ский ріс, завязували ся зносини з учителями, фершалами, — одно слово з сїльскою інтелї- ґенциєю, а через них україньска думка йшла на село.
Але така діяльність викликала серед паньства та бюрократиї велику ворожнечу про
ти В. М. Ш емета. Полїция дуже скоса па него дивилась. Посипали ся доноси. А наслідок їх труси. Та як з мішка. Не встигне від одного очуняти, як зараз і другий. Що року ио два по три труси. І кождий раз нічого не можуть знайти, крім якої небудь нещасної закордон
ної галицкої книжки.
Після університету В. М. ос'елив ся з по
чатку у себе на хуторі, де почав хозяйнувати.
але швидко кинув, бо побачив, що при тепе- рішних умовах тяжко хозяйнувати без того щоб не входити в постійні суперечки з пере
конаними, особливо тепер, коли селяни почу
вають таку потребу в землі.
Після хозяйнованя не довгий час служив в міністерстві хліборобства «инструкторомт, по табаководству». Та швидко, — менше чим через рік, дістав він телеграму з міністерства, що по ходатайству полтавского Губернатора, вго увільняють від служби. Так і скінчилаісь его чиновнича кариера. Вернувшись знова до Лубнїв, попав він в городску думу гласним.
З того часу починає ся его громадска діяльність перед широким колом. Склад лу- беньскої думи дуже поганий. Все се перева
жно нарід байдужний до громадских інтересів.
В думі его голос був майже одинокий.
Але не дивлячись на се, він енерґічно висту
пав в обороні бідноти, справедливої розклад
ки городских податків і широкої мувїціпалї- зациї. Скрізь, де тільки можна було, вступав ся він за україньскі інтереси. Так він енер
ґічно виступав в думі, щоб заведено було го- родский історично-етнографічний музей, — і добив ся того, що дума згодилась асигнувати на сю справу гроші. В учительскім товаристві в сїльско-хозяйственному товаристві також ви
ступав він нераз з рефератами про потребу за ведена по україньских школах україньскої мо
ви і знесеня тих виключних законів, що ско
вували її. Взагалі, в громадскім житю в Лу
бнах він брав дуже діяльну участь виступа
ючи оборонцем вільного слова і вільних по
рядків. Коли почали ся «свободи», він зараз же заснував часопись для народу «Хлібороб», де помістив ряд статей. Коли видано було закон про вибори, поступові елементи в Лу
бнах, що належали до ріжних иартий, склали бльок і виставили его кандидатом у виборці.
В Полтаві він виступив, як представник укра
їньских партий демократичних і дістав 88 за писок, що пропонували его на посла з Пол
тавщини. Забальотирований в першім голосо- ваню, коли ніхто не дістав більшости, він при другім голосованю дістав ^101 голосів, тре- тий по числу.
Новий посол енерГічно буде виступати в думі в обороні україньского дїла і автономії і положить початок засновапя україньского кола.
Дальші пересправи нового премієра.
Кн. Гогенльоге приняв вчера насам
перед проф. Перґельта, який предложив
«му жадане з нїмецкої сторони. Іменно домагав ся помножена нїмецко-ческих мандатів, як і постанови, що всі зміни в розділі округів виборчих зависять від уквалїфікованої більшости. Перґельт по авдиенциї сказав, що відніс вражі не, що кн. Гогенльоге має твердий намір пере
вести виборчу реформу єще сеї каденциї і що на разі не має наміру парлямента- ризувати кабінету.
Другим на конференцій був п о с.
Р о м а н ч у к , який одну з віденьских кореспонденций в сей спосіб поінформу
вав про перехід конференції: Пос. Ро
манчук застеріг ся передовсім дуже рі
шучо против евентуального помножена в Галичині скількости польских мандатів, без рівночасного узгляднена руских ман
датів. Дальше домагав ся, щоби засада загального і рівного права голосованя не стала змінена на користь Поляків, бо то- дїб Русини виступили против правитель
к а з цілою енергією. Вкінци запроте
стував пос. Романчук против розширена автономії Галичини.
Третий з ряду був на конференції пос. ГІльой, який поставив за услівє зі сторони Словенців, щоби в Каринтиї кре- овано 2 словеньскі мандати. ГІо конфе
ренції пос. Пльой заявив, що переведене виборчої реформи в теперішній каденциї уважав сумнїви.м, хотяй кн. Гогенльоге вірить в се.
Про вчерашну конференцию ческих послів др. Пацака, др. Странского, др.
Крамаржа, др. Герольда і др. Зачка з кн.
Гогенльоге подає Зіау. Соггезр. кому- нїкат, який стверджує, що конференция тревала 2 години. Шеф кабінету виска- зав свої найживійші симпатії для ческого народа, який, після его посляду, не має причини до недовірчивости суиротив пра- вительства. Рівночасно президент міні
стрів заявив, що уважає першим своїм завданєм переведене виборчої реформи.
Пос. Пацак заперечив рішучо, немов би
»ческий клюб< з поиер^дним правитель- ством або з Німцями заключив був який небудь компроміс в справі виборчої ре
форми. Бесідник ствердив, що ческий клюб робить зависимим своє становиско супротив теперішного правительства від єго иоведеня зглядом справедливих для ческого народу приречень попередного правительства. Дальше піднесено супро
тив президента кабінету, що ческий нарід рішучо не допустить до виборчої рефор
ми, яка не подавала би справедливости Чехам. В дискусії піднесено, яке розя- ренє в ческій сусиільности викликало по- новне несповненє приречень, справедли
вих для ческого народа. З черги обгово
рювано национальні дезідерати; про пар- ляментаризацию кабінету не було бесіди.
Кн. Гогенльоге запросив тих самих по
слів на нятницю знов на конференцию, на якій стануть предложені конкретні пропозиції що до виборчої реформи і що до становиска >ческого клюбу«.
На середу 9. с. м. запросив до себе кн. Гогенльоге, — як доносить 81ау.
Соггезр. члена палати панів Матавша і провідника ческих аграрників посла Прашка.
Просімо відновні передплату.
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Васи- лия, І ляфіриї; римо-кат.: Григория. — В ч е т в е р : руско-кат.: Симеона; римо-кат.: Ізидо- ра орача.
— До письменного іспиту зрілости В рускій ґімназиї у Львові засіло вчера 72 ученичів.
Письменна матура відбуває ся в трех відді
лах і потреває сей тиждень.
— Зізд учителів семінарий в справі рефор
ми учительских семінарий відбуде ся у Льво
ві дня 12. с. м. в будинку жіночої семі- нариї.
— Курс приготовляючий до вступних іспитів І. кл. Гімн, уладжує залїщицка філія Руского Іов. педаґ. в часі від 15. червня до 15. липня 1906 в Залїщиках. Наміряючі користати з сего курсу мають зголосити ся найдальше до 1.
червня до о. Иос. Раковского, ц. к. проф. сем.
в Залїщиках, з поданєм дотеперішного пере
бігу науки і з долученєм переписного листка на відповідь. Условини принятя подадуть ся опісля.
— Вісти з закордонної України. Київский Генерал-Губернатор дозволив В. О. Козлов- скому видавати у Київі щоденну україньску часопись п. з. «Україньска Газета». — В лі
вобережній Україні готує ся загальний хлїбо- робский страйк. Вступом до страйку є часті підпали дїдичівеких дворів.
— Угорскі Русини в соймі Вибори до угор- ского сейму принесла немадярским народам о 15 послів більше, чим було їх в попереднім соймі. Сакси мають 12 послів, Румуни 14, Словаки 8, а Серби 4; разом 38 послів. Тїс- н йші і нові вибори в 18 округах може ще більше скріплять сили немадярских послів в соймі. Одинокі Русини не будуть мати сво
їх народних заступчиків в соймі завдяки за- памороченю голов московским обєдиненєм, а вслід за тим мадяризмом. При виборах пе
рейшло вправдї трех змадяризованих Русинів не яко рускі, але яко мадярскі кандидати.
Перший з них сьвященик Михайло Артим, ви
браний в зборівскім окрузі, належить до ка- толицко-людової мадлрекої партиї, другий сьвя
щеник Андрей Дудич, посол з гуснятиньского округа, перейшов яко кандидат независимцїв- кошутівцїв, а третий адвокат др. Юрий Не- гребецкий вибраний послом в велико-берез- няньскім окрузі, належить до мадярскої кон- ституцийної партиї. В иниіих руских округах перейшли ріжні мадярскі вельможі, котрі ста
вали там яко кандидати певні побіди між темним народом. Серед таких обставин Ма- дяри сьміло голосять, що на Угорщині нема рускої народностн,
— Україньске шкільництво в Росиї. Педаго
гічний росийский журнал „В’Ьстник'ь воспи- танія" в Москві пише в „Хроніці" про народне шкільництво на Україні: «В справі народних шкіл »вт, Малороссіи» правительство не зробило доси навіть того, що зробило вже для иніпих народностий. Між тим основна («коренная») реформа школи в Дусі народнім тут не менше необхідно потрібна як і деинде. З поміж ухвал громадских інституций що до тої справи пе
реведемо бодай отеї два». Берсоньска Губер
ніальна нарада над справою народної осьвіти висказала ся за тим, щоби в низших школах наука відбувала ся все в матернім язиці. Від
так автор (В. Ивановичь) цитує подібну ухва
лу полтавскої городскої думи (т. зн. міскої
зади) і голоси зібрані що до тої справи серед
селян в золотоношекім уїздї. Дальше пише
дословно: *Т"Ь задачи угнетенія не русскихт,
національностей, которьія лежать в осн о ві
всей нашей бюрократической школьной си-
4 стемьі и отчь которьіхчь даже в наетояіцее
критическое время бюрократія никана, не мо
же чч. р іш и ть ся отказать ся по доброй во
л і , бьіли всегда совершенно чужньїми русско- му народу >.
— З перемискої єпархії. Канонічну інститу- цию дістали: о. Модест Коцюба на парохію Грушатичі; о. Віктор Кордасевич на Блажів;
о. Іван Лисикевич на Баранчичі. Завідатель- ства дістали: о. Голодимир Рихлевский у Ви- соцку вижнім, о. Ярий Кміт уГвіздци. Сотру- дництво в Чайковичах дістав о. Теодор Дяків Управляючим сотрудником в Торках в дека
наті сокальскім поставлений о. Дмитро Ми- хальчук. Ординарияцким відпоручником до ц.
к. окружної ради шк. в Новім Санчи іменова
ний о. Іван Парилович, парох в Злоцкім на місце увільненого від сих обовязків на власне прошене о. Иосифа Мохнацкого, пароха у Ла
вовій. Увільнене від іспиту конкурсового ді
став о. Корнило Кузик, парох в Беску. Від
пустку для поратованя здоровля дістали: о.
Теодор Карпяк на 2 місяці, о. Лев Щавинь- ский на 2 місяці, о. Мих. Фолис на 8 неділь, о. Александер Саноцкий на 6 неділь. Прави- тельство продовжило дотацию з рел. фонду, на дальший оден рік для сотрудників; в Іздеб- ках, Речичові, Посаді риботицкій, Климківцї, Поздяки, Прплбичах і Завадцї в лїскім дека
наті.
— Крадіж тютюну поред судом. В справі крадїжи тютюну і туток з винницкої фабрики почала ся судова розправа перед вирокуючим трибуналом у Львові. В трибуналі засідають радники Лєкчиньский, Берзон, Проміньский, і Дрекслєр. Обжаловує заст. прокуратора Ган- чаковский, боронять др. Райтер, др. Солянь- ский, др. Ціппер, др. Горовіц і др. Розенман.
Державний скарб заступають др. Орский і др.
Поспшііль з Відня. На лаві обжалованих засі
ло 22 осіб зВ инни кі Льовз: фабр. веркмайстри Альойзий Вольф, Ян Цїмура, Семен Віль- чиньский і Теодор Маєвский; фабр. дозорці Стан. Почко, Ферд. Шмідт, Григ. Буковский Ян Пікульский, робітник Фил. Скремета і ро
бітниця Анаст. Коблївна. Сих всіх обжалувано о злочин крадїжи і о співучасть в крадїжи.
Дальші обжаловані шинкар І. Еренпрайс, М.
Фішер, Н. Цвердлїнґ з жінкою Байлею з Вин
ник, та Альтер і Герш Ш остек, С. Бомзе, А.
Вольмут, С. Талер і П. Фішер зі Львова — відповідають за торговане краденим тютюном і тутками. Акт обжалованя, в обємі 78 сторіш описує, як викрито крадіж, як відбуває ся фабрикация папіросів і пачок та о скілько кождий з обжалованих є винен. По відчитаню акту обжалованя о 1. годині по полудни обо
ронці поставили внесене о передане розправи судови присяжних, бо хоч прокуратор не по
дав виразної висоти шкоди, то з єго виводів виходить, що шкода перевисшає 600 К і ква
ліфікує ся перед суд присяжних. Трибунал поки що не прихилив ся до того внесеня. При дальшім відчитуваню протоколів ситуацийного плану, оборонці поставили внесене, аби три
бунал на місци оглянув уряджене фабрики і спосіб фабрикациї тютюну. Прокуратор не спротивив ся тому внесеню, а трибунал ухва
лив виїхати на нині до Винник на оглядини фабрики. Переслухане обжалуваних пічне ся тому завтра.
— Краєва лісова школа у Львові стоїть нині замкнена з приказу краєвого виділу. При впи- сах, які відбувають ся до завтра, мають уче- ники зложити письменну заяву, що знають шкільні приписи та що будуть їх строго при
держувати ся. До замкненя школи причинили ся лихі відносини, які почали ся минулого року, коли до школи вступило много учеників з Росиї. Давнїйше ще трактовано лісову шко
лу яко середну; учителі не лише навчали,але і перепитували лєкциї. Від 1905 року залише
но перепитуване лекций, а ученикам видало ся, що
онйб вже академиками, і перестали вчити ся. Коли через те підупала наука, кра- євий виділ зарядив знова поворот до давного трактована учеників. Від сего часу почав ся фермент між учениками. Наслідком аґітациї
постановили они не відповідати на питаня професорів. Сим довели до замкненя школи.
— Дрібні вісти. Міністерство війни розпоря- дило, що з иочатком шкільного року 1906/7 не буде приймати ся ніяких учеників на І. рік кадетскої школи артилєриї у Відни. — Готель Ж орж а у Львові разом з реставрацаєю буде виарендований від 1. липня 1906. Оферти треба вносити до 1-го червня с. р. до товари
ства взаїмних обезпечень приватних урядни
ків у Львові при ул. Тихій ч. 1. — Директор львівскої полїциї радник п. Ш ехтель виїхав на двомісячну відпустку. Заступництво директора обняв радник полїциї п. Венц.
Посмертні і оповістки.
— 0 Амврозий Шанковский, бувший профе
сор Гімназиї в Коломиї, Львові і в Чернів
цях, упокоїв ся в Чернівцях дня 7. с. м. в 74.
році житя. В. є. п.!
— 0 Теодор
ЛЇСЄВИЧ,парох в Кутах, коеів- ский декан і почетний крилошанин, упокоїв ся нагло дня 7. с. м. в 77. році житя, а в 50.
році сьвященьства. В. є. п.!
— В Кривчи над Сяном помер польский визначний повістеписатель Я н З а х а р я с е - в и ч. в 85. році житя. В. є. п.!
Наука, штука, література
— Сими днями вийшла книжка під заго
ловком: Нарис натехитики і методики враз з важнїйшими розпорядками і плинами для на
уки релігії в народних і видїлових школах.
Уложив о. Евген Гузар катехит мужескої у- чительскої семінари!. Ціна 1 К без почт. пер.
— Дістати можна л и ш е в книгарні Науко
вого Товариства ім. Ш евченка у Львові.
Т елеграм и
я дня 8. м ая 1906.
Прага. Народні социялїсти устроїли в неділю мавву манїфестацию при участи око- ло 3.000 осіб. Підчас походу на нл. Вячесла
ва розвинено білий прапор з великою черво
ною лентою і написом: >Геть з червоними зрадниками!» З того приводу було би прий
шло до бійки народних социялів з социялї- стами, але нолїция сконфіскувала прапор і ро
зігнала демонстрантів.
Катеринослав. На Генерал Губернатора Зелтановского напало в дорозі з двірця до міста кількох мущин і застрілили єго кіль
кома револьверовими кулями.
Москва. На Ген. Губернатора Дубассова кинули онодї революционїсти бомбу, яка ра
нила его в голову. Єго адютант і кільканайцять прохожих погибло.
■Н: За певну і добру льокацию
поручаемо:
4 1/»*/, листи гіпотечні листи гіпотечні
листи гіпотечні преміовані 4% листи Товариства кредитового
земского
4°/0 і листи Банку краєвого 4°/0 позичку краеву
4% облїґациї провінацийві і всілякі ренти державні
Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйшім курсі деннім.
Контора виміни
ц к упр. гал. анц.
Б А Н К У Г іп о т е ч н о г о .
П 5°/0
Видав і відповідає за редакцию: Леа Лопатиньский-
я*
я *
№
№ я *
•я*
&
¥ ¥ ¥ ¥ ¥ ¥ ¥ ¥
Рух зелїзничих поїздів
важний від 1. мая 1906 після середно-евро- пейского часу.
До Львова на дворець головний приходять:
З Іцкан
12 2 0 * ,610,
1 4 0 ,545, 9 05*
, Кракова
2 31*,5-50*, 8 45,
1 3 0 ,5 25,
8 ' 4 0 ,9 30*
„ Підволочиск 7-20, 11
4 5 , 2 2 0 ,5 50, ІО’ЗО*
„ Лавочного 7-29, 11"50, 10-50*
„ Рави рускої 7-50, 450
„ Станиславова 8'0о
Самбора 8 15, 1-50, 9 20*
Любіня вел. 1Г50* (13 5— 16/9 в неділі і сьвята)
Яворова 8-18, 4-37
Янова 115 (1|5—30/9), 8 45* (13/5—9/9 в неділі і р.-кат. свята), 9‘25*
(1 3 /5-9,9)
Коломиї 1005
Ряш ева 10-35
Тухлі 3-45 (від 15/6 до 30/9)
Брухович 7-07, 3'25, 5 30, 8'20* (всі від 6/5 — 23(9 щоденно і 145 (6/5 до 23/9 в неділі і р.-кат. сьвята4
Підволочиск Зі Львова з До Кракова
На Підзамче.
7-05, 11-30, 2 08, 5-35, 10-16*
головного двірця відходять:
12 45*, 1 — *, 8-35, 2-45,6-35*
8-25 1005*
Іцкан 2 51*, 6-15, 9 20, 2 4 0 , 1040*
Підволочиск 6’20, 1055, 221, 6-15*,9 50*, Яворова 6 55, 6’—*
Янова 915 (1/5—30/9), 135 (1 3 /5 -9 /9 в неділі і р.-кат. сьвята), 3-14
18/5-9/9).
7-30, 2-30, 6 25*.
8'55, 4-15, 10-51 Лавочного
Самбора
Станиславова 940*
Белзця 10-45 Ряш ева 4’05
Коломиї 3-30
Рави рускої 7-25*, 11'35*
Перемишля 10-05* (від 1/5 до 30/0) Хирова, Ясла
Стрия 11 10*
Брухович 605, 2-28, 3'40, 6 26* (всі від 6(5 до 23/9 щоденно), 12-40 (6/5—23/9 в неділі і р.-кат. сьвята).
З Підзамча:
„ Підволочиск 6-32, 1107,
2 3 2 ,6 27* 1002*.
Примітка.
П о їз д и п о с п іш н і д р у к о в а н і єчеренками товстими; поїзди нічні е зазначені зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.
вечір до 5. год. 59 мімуг рано.
Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники розклади їзди ітд. можна набувати через ці
лий ; ень в міскім бюрі ц. к. державних зе- лїз і . ь, пасаж Гавсмана ч. 9.
Зйушки папєрцї
можна набувати в „Со- кільскім Базарі1* у Львові і у всіхторговлях вкраю.
Щадіть і купуйте землю!
Товариство взаїмного кредиту
„Зкїстер”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові (Ринок ч. 10)
платить 4% від вкладок, приймак і виплачу»
вкладки кождого дня, крім неділь і сьвят;
Уділяє позички на 60;„ на гіпотеку або за по рукою; дає більші позички парцелянтам на к у пно землі; сплату гінотечних позичок розкла
дає 15 літ. при ЗО ратах піврічних виносить рата на капітал і процент разом 5 корон від 100 корон
На покритє дахів бляхою або черепом уділяє , Дністер" позички на 5%.
Позички можуть дістати тілько члени; яко член може приступити тілько член Товариства
•)безпечеиь„Днїстер“
Дивіденди від уділів членьских виносила все 6°/0
Вкладки можуть вкладати тансж не члени.
Вкладки виносять ,,/ іа 1005 : 2,072,928 К.
Позички уділені Уділи членів Фонд резервовий Цінні папери ’ льокацпі
З чистих зисків уділив „Дністер11 на цер
кви, бурси і инції («вфодїйв! цїли вже вад 40000 корон.
2,041.615 К.
162 127 К 30 288 К 257.963 К.
Щадіть і купуйте землю!
