Ruslan. R. 10, č. 46 (1906)

М. 4 6 . Львів, неділя, дня 26. лютого (II. марця) 1906. Річник X

.’Ж ИЯИЯ

Передплата

на »РУ СЛАНА» виносить?

в ' А в с т р и ї :

иїлии рік . .. 20 кор.

піп р?>ку . 10 корі чверть року .- о кор.

МІСЯЦЬ . . Г70 кор.

>Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш малйсти і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ПІашкевича.

За границею:

к цілий рік 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

Журба польских полі­

тиків о Русь _«/

(X) 3 того часу, як станула на на днекній черзі' виборча реформа, а Русинам блисла надія на хоч троха по­

важ н ій те число, нк сегодня, заступниц­

тва в державній раді, почали польскі по­

літики і дневникарі журити ся долею і розвитком руского народу. Зараз в пер­

шій своїй промові (грудневій) ґр. Д і д у ­

н і

и ц к и й, презес польского кола, за­

значив, що для Поляків і Р у с и н і в му­

сить домагати ся числа мандатів відпо­

відного числу населеня, а у виголоше­

ній в четвер річи домагав ся р і в н о г о т р а к т о в а н я Поляків і Р у с и- н і в в Галичині, бо як би Галичина мо­

гла дістати н а л е ж н е ї й ф а к т и ч- н е ч н с л о м а н д а т і в , то недале­

кою була би та хвиля, в котрій би дій шло до заключеня мира поміж тими о- бидвома народами!

Сі журливі слова презеса польского кола і недавного ще презеса польского центрального комітету виборчого в Га личині звучать неначе глум над руским народом. Не можемо повірити в щирість єго слів, наколи зважимо, що як раз ґр.

Дїдушицкий, котрий тепер з такою печа- ливостию для Русинів хоче виборювати від бар. Ґавча більше (належне фактич­

но) число мандатів, котрий нараз так по­

казує сн мирно настроєним, що рад би чим скорше довести до заключеня мира поміж обиднома народами в Галичині, кермував виборами в Галичині до сойму

З г а д к а.

Над твоєю головою повисла темна хмара дрібних сліз моїх, а гарне личко твоє заслонила чорна кирея меланхолії днів моїх.

У стін твоїх догорає останна іскра бурливих хвиль горячкового мого жити, а струї зимного поту холодять палку душу мою.

Чорними крилами окружає Тебе і- люзчя моїх снів — омана моїх мрій...

Туга і сум залягли серце моє...

На все сховала ся Ти, що була ме- льодиєю мого житя.

Мріє м о я’

Чомуж стала Ти жерелом безна­

станних моїх скук, чому чарівний сьміх коралевих твоїх уст, що других манить в країну щасливого забутя, будить в мо­

їй душі сумні пісні...

і державної ради і довів до того, що в соймі рускі ггосли навіть не розпоряджу- ють таким числом, щоби подати само­

стійне внесене або інтериеляцию, а в ра­

ді державній так само заступлені. Він рад би діждати ся сеї хвилі, в котрій би заключено мир поміж обома народами в Галичині, а як раз він був головним противником відкрити рускої ґімназиї в Станиславові, зволікав сю справу з року на рік, приневолював руских послів до дворазової сецесиї і розогненя виборчої боротьби, а тепер нараз обізвало ся в нїм бажане мира. Чиж і доси не могло в соймі засідати значно більше число послів руских (47 було в 1861 р.) а че­

рез те мали би ще Поляки далеко пере­

важну більшість, чиж і доси не могло в державній раді засідати 20— 22 послів (а було їх в 1873 — 17), мимо котрих польске колп булоб могутним клюбом.

Але як раз центральному комітетови, котрим Кермував ґр Дїдушицкий розхо­

дило ся о те, щоби в обидвох тілах за- конодатних звести руску репрезенгацию значно п о н и з ш е ф а к т и ч н о н а ­ л е ж н о г о ї й ч и с л а .

Але так само як ґр. Дїдушицкий з а ­ журив ся числом мандатів призначених предлогою бар. Ґавча для Русинів і їх покривдженєм, так само баг. ХагоФ має нову журбу з рускою справою і єї ио- станленем наслідком виборчої реформи.

Орґан Подоляків, котрий побіч Всеполя- ків, найзавзятїйше опирав ся нризнаню належних рускому народови прав, жу­

рить ся тепер тим, що таке поставлене рускої справи, на яке заносить ся (що

Ти була зорею, що осьвітлювала темні вертепи і манівці, по яких блудив я в невидній ночи жити...

Ти, що рожами вистелювала стежку, по якій ступав я, чому нараз вплела тернові кільці в лавровий вій, що почор­

нів від сльози житя.

Мріє моя!

Я гадав, що в Тобі наступить від­

роджене моє і — обновить ся монотон­

не моє житє, що докіль віка ясним сон­

цем на овидї мому сияти мені....

Тиж була для мене невичерпаним жерелом ангельскої роскоші.

Уносила Тн мене далеко поза бра­

ми будденого сьвіта... в країну вічної весни, де сьвята тишина царює...

Там жах будучности нікого не проймає, бо роскіш, що тільки одно

»нинї< знає, перед нею очи замикає.

Он де з Тобою літав я.

Мріє м о я ! І

Виходить у Львові ІЦО дня крім неділь і руских сьвят О 5 ‘І1 год. пополудня.

Редаиция, адмінїстрация і

експедиция «Руслана» під

ч. 1. пл. Дембрввскего (Хорун-

щнни). Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—

Реклямациї неопечатанів вільні від порта. — ^Оголо- іпеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесена по ЗО сот.

від стрічки.

ніби то розходить ся о пособлюванє ру­

скому р ад и калізм ові котрого невільни­

ком стане руска інтелїґенция і руский нарід), відотне Австрию від Росиї і ви­

творить поміж тими державами тривкий повід незгоди. Спокійний розвиток ру­

ского народу, пише Саг. ХагоФ, який проявляв ся.зростом шкіл, інтелїґенциї, письменьства ітд., міг би довести до зго­

ди між Поляками і Русинами, міг би в дальшім протягу принести Русинам трив­

кі корйсти в Росиї. Зближене між Поля­

ками, Росиєю а Русинами могло би усу­

нути всякі болячки Славянщини і зрівно­

важити ґерманьску геґемонїю в Европі.

Такі вигляди немилі Прусам

А дальше пише Саг. Хагосі.: «По- глубленє ріжниць між Поляками а Руси­

нами, одностороннє пособлюванє радика­

л із м о в і котрий заглуш ує справдешний голос руского народу і пре в зад куль­

турний єго розвиток, роздуває ножар, що може відочрати ролю між Австриєю а Росиєю, утрудненє взаємин між тими державами, входить в політичну гру Прус».

Тепер отже нараз відкрила Сагеіа Хагосіокуа своє серце для Славянщини, хоч доси Поляки не хотіли признавати ся до того, що вони Славян-’, а лише Поляки, хоч все кривим оком спогляда­

ли па се, на коли рускі посли в держав­

ній раді належали до Славяньского Со- юза, наколи входили в близші взаємини з Чехами ітд. Чиж то так давні часи, як польскі політики вважали природнїй- шим для себе союз в раді державній з Німцями, як з Славннами, коли вважали

Пісне вічно нових подвигів!

Відгомоне слави в устах грядущих поколінь і авреоле людських стре- млїнь!

Що день за Тебе я пісні похвальні до трону Всевишного посилав і у стіп Марії я сплітав вінець з цьвітів надії...

1 вже Ти олнцетворювала ся і — роскошию наповняючи серце моє, летіла в обійми мої...

Даремна пісня...

Ілюзиї шата злетіла і — Ти стру- тила з моєї голови золоту корону сонних надій.

Попутала струни мого житя; серед дороги полишила мене в судорогах роз- чаровань і... Ти щезла на все!

Осталась туга і... страданнє.

Львів дня 12. марта 1905.

Невідомий.

В1ДП0В1ДНІИШИМ для австрийскої політики союз з Німеччиною?!

Багато, багато нагрішили польскі політики і дневникарі супроти руского народу, доливаючи оливи до огню, роз­

дратовуючи руске населене докорами не- культурности, гайдамаччини іти., а тепер бачать, що сим заподіяли немало шкоди не лише рускому народови, але й їм самим

двома словами: В Австриї стремлять со- циялїсти не до »держави народа*, а до

»держави на:одів«.

Пос. ґр. Ш тернберґ полемізує дуже оСтро з Адлєром і нападає заїло на пра- вительство, помовляючи єго о коалїцию з социялами, коли тимчасом они навіть не схотять голосувати за державними

числивши всі ново повсталі україньскі видав­

ництва, ось як відзиває ся про сей українь- ский рух: Не можна у всіх тих фактах і ві­

стках не бачити, що в полудневій Руси, серед відірваної минулою історичною жизнею від свого народа образованої меншости, цоявило ся бажане покинути думки, які панували в тім крузї до 19. лютого 1861 р. про непере­

хідну немов то нронасть межи білою костию, а чорною костию. Коли 45 літ. тому назад

же й поправа булаб можлива!

конечностями. Бесідник стає в обороні

V 1 „ І прикликано торжественно простолюде до «воль-

се на добре не вийшло. Колиб се оуло польекого кола і критикує предложенииі .

і і : г |ного руху, і почали ся народні

розрухи

, а за щире зрозумінє похибок і гріхів, то мо

тілько задля користи социялів і Молодо-1 ва часть образованої суспільности підняла ся чехів. Вкінци заявляє ся за реформою [ задачі мирових посередників для забезнеки цілої держави в дусі виводів Дїдуш ицко- | ТРУДУбувших крепаків свободи.

го. Пос. Ончул жалував ся, що Румуни і Вірмено-Полнки тратять по одному ман- датови і жадав звороту тих мандатів

Однак темні сили гнобителів так само начали свою роботу і постарали ся се обез- печенє довести до того, ще селяни переважно одержали зменшені над'їли, а сума викупних На сім перервано наради; слідуюче І оплат зрівнала ся викупленні і землі і душ.

Державна рада.

Пос. Романчук і тов. вносять інтер- пеляцию в справі пастирского листу ар-

цибіскупа Більчевского. Інтерпеляция за- з а с 'Данє В| в юрок кидає кс. Більчевскому, що під покриш­

кою поученя інсинуує Русинам намір насильств против Поляків. Інтерпелянти заявляють, що на вічах окрім Русинів, промовляють також Поляки, хоч польска праса промовчує се. Інтерпелянти запи­

тують правительство, яке становище зай­

ме су против сего листу пастирского і що гадає зробити, аби Русинам дати сатис- факцию за інсинуациї рим.-кат. архієпи­

скопа, а польске населене успокоїти і не позволити підбурювати єго против Ру­

синів.

По відповіди управителя міністер­

ства будівництва д-ра Кляйна на інтерпе- ляцию, палата приступає до дальш ої ди- скусиї над виборчою реформою. Італїй- скі посли Пітако і Верценязі ж алую ться на покривджене в Дальмациї су против Славян і заявляю ть ся против реформи.

Пос. Форманек заявляє, що всякі проби повалена виборчої реформи не удадуть ся та виказує покривджене Славян при розділі мандатів. Пос. Сильва Тарука критикує подрібно правительственне пред- ложенє, виказуючи, що про рівність і справедливість в нїм не може бути і бе­

сіди.

Пос. Адлєр виводив, що социяльні демократи сьвідомі сего, що находять ся не при кінци борби, а на початку кінця.

Витає предложенє з вдоввленєм, хотяй оно не сповнило всіх постулатів люду.

Бесідник вичисляє недостатки предложе- ня, особливо, що виборче право призна­

но доперва з укінченим 24 роком, а женщин виключено зовсім, та установле­

но за довгий час осідку. Головною хи­

бою уважає бесідник злученє проекту з ріжними иншими, які з виборчою ре формою не мають нїчо спільного, прим, закон про чистоту виборів і др. Бесідник виступає остро против тайности скрутинїї і посуджує намісника Галичини, що від него вийшов сей проект. Що до зміни реґуляміну палати стане она непотрібною, коли палата буде дійсною репрезентант­

кою люду. Бесідник застерігає ся против відіслана виборчої реформи разом з ин­

шими предложенями до комісиї, а даль­

ше нолємізує з Дідуніицким іронізуючи єго, що виступає перший раз в обороні польекого і руского хлопа разом перед мнимим покривдженєм виборчою рефор­

мою. Дальшу полеміку оставляє бесідник пос. Дашиньскому, а сам обговорює участь і стаиовиско соціалістів в справі виборчої реформи, яке дасть ся означити

З україньского житя.

(Земельні розрухи па Кубанщинї).

Земельні розрухи почали ся й у нас, у Кубанщинї. Беруть участі, у розрухах, або ду­

же співчувають їм, майже всі »инородні«, а дуже рідко і козаки „Инородними“ або „го­

родовиками" звуть ся в нас усї не-козаки, яких злидні та лиха доля примусили кинути рідний край і аж тут шукати собі заробітку;

вони складають більше як 54% усеї людно-

Нема сумніву, що і тепер, коли так само тор­

жественно оголошено свободу личности і сло­

ва для всіх горожан без ріжницї їх станів, ті самі темні сили будуть старати ся ограничи- ти єї. Начали они иротивдїланє в більше різ­

ких формах! Замість різок уживають карабі­

нів і пулеметів. Та і борців за свободу сло­

ва на зборах і в печаті! взагалі тепер більше, чим було оборонців еманципациї крестян иів віка тому назад і они кріише, чим їх діди і батьки держать ся своїх позиций. Чим інтен- зивнїйші будуть кари, арешти і зсилки, тим більше они будуть витворювати пересьвідче- них про необхідність свободи слова думки.

Коли се положене правдиве для всього иоступаючого наперед населеня Росиї, то тим сти, що живе на Кубанщинї. „Инородні" прий-, .

' Ібільше оно правдиве для представників сеї

мають найбільшу участь у земельних розру-І ..

хах, бо тоді, коли кубаньскі козаки живуть ще поки досить заможно (з деяких станицях вони мають землі по десятин 20 на кожного хлопця) — „инородні" здебільшого власної зе­

млі зовсім не мають, а мусять арендувати собі або у богатих козаків, або в арендаторів,

воскресаючої укра ньскої народности, яка, як видно з наведених фактів, змагає заняти приналежне їй місце в загальнім житю ро- сийскої держави. І ми можемо иовитати з ці­

лої душі проявляючі ся на нолудни Росиї ба- жаня, внести сьвітло при помочи цероидичної праси в ту масу україньского населена, якого

Н о в и н к и .

які наймають великими участками землю у ,. „ .

. . , .... інтересам буде посьвячении окремий відділ поміщиків і вже від себе здають її за чима- Д г

І в Газеті «Страна».

лу плату в аренду „инородним . 1 З а арендну плату між „инородними" та арендаторами виникають найчастїйше непо розуміня. Так, у хуторі Фроловому, семенів- скої волости, кавказкого відділу, 43 „иного-

родні“, що наймали землю в арендатора Д м и-. „ г

__ « « — Календар В н е д і л ю : руско-кат.:

П о р -

тра Миронова, почали обробляти сю вемлю, І 13 1

... , \Т « ІФірия; римо-кат.: Константина. — В п о н е - нодїливши п між собою. Усеї землі тут було І н 1

500 десятин. А арендаторови хазяїни иногоро- дні заявили, що вони і не думають заволоді­

ти землею, чужою власностю, не хотять ро­

бити і аграрних розрухів чи колотнечи, а І тільки будуть платити Миронову за землю по

тій ціні, яку він сам платить власникові! її? І Іитавна)-

д і л о к : руско-кат.: Прокопія; римо-кат.: Гри- гория вел.; — В і в т о р о к : руско-кат.: Ва- силия, Нестора; римо-кат.: Розини і Фридр.

— Репертоар „Руского народного Театру" у Львові. (Саля „ЯаЗ СЬагигіт" — ул. Берн-

В суботу дня 10. с. м. ^Учитель» коме- Ідия в 2 діях, Ів. Франка.

В неділю дня II. с. м. «Катерина» опе­

ра в З діях, Н. Аркаса.

Ві второк дня 13. с. м. «Наталка Пол­

тавка» україньска оперета в 3 діях, Івана Ко- тляревского.

Початок представлень о 7 год. вечер.

Абонамент: першорядний на 6 вистав 15 К, другорядний на 6 вистав 10 К.

— З Тов а ім. Котляревского. Звичайне за- еїданє Виділу відбуде ся в понеділок дня 12.

с. м. о 7. год. в комнатї тов. „Руска Бесіда".

Пп. видїлових просить ся о участь.

— Тарасове сьвято у Відня. Товариства „Січ",

„Поступ" та „Кружок україньских техніків"

тільки з невеличкою наддавкою. Усї сї »роз рухи» пройшли тихо й мирно. Звичайно, Ми ронову ся постанова >иногородних« не дуже сподобала ся і він звернув ся до адмінїстра циї з заявою, т о його «кривдять і грабують»

иногородні. З цього приводу станишний ота­

ман був написав протокол..

Вся ся подія на хуторі відбула ся за приводом місцевого учителя Василя Сагина- дзе, до якого потім приїздили ще й з других станиць, щоб він і в їх .поділив землю». Са гинадзе за се скинули з учительства і висе­

лили з Кубашцини.

Земельні розрухи — і місцями в острій- ших формах — ідуть і но инших оддїлах (по вітах) а найбільше в Майковскому.

Весною треба сподївати ся великих » н е -Р стР0ЮЄ в СУ®ОТУ дня с- м - в салі ^ ег*

порозумінь» за землю, коли тільки людність не втихомирить ся. А втихомирять ся люди тільки тоді', як вони будуть певні, що справ жні заступники народу в державній думі змо-

ЬапЗзЬеіт-у, VI. Копівіевв-Саззе 10. Концерт в честь Т. Ш евченка. Програма: Вступне слово:

т. Стеф. Витвицкий. 1) Січиньский: «Непере- [глядною юрбою», муж. хор академиків. 2) жуть рішити земельне питане на користь Ш евченко: ' Менї тринайцятий минав», виго- працьовників хліборобів. Але про вибори по­

слів до державної думи у нас, на Кавказі, ще й досі нічого не чути.

„Гром. Думка“.

лосить 1. Пасічник. 3) Уіеихіешрз: «Уіоііпкоп- сегі іп Б-то11», скрипкове сольо в суп. форт, п. Е. Перфецкий, акомп. п-на А. Файґель. 4) СйпзЬасЬег: а) «ЬіЬезпаЬе», б) «НегЬзІ», в) «Уіеі Тгііите» барітонові соля в суп. форт. М. Кон- драцкий, акомп. п. проф. др. Ґенсбахер. 5) (Значінє україньскої квестиї в Росиї).

ІІетербурский дневник «Страна» заміщує І Шевченко: „Думки", виголосить п-на М. Не-

статю про «Положене україньскої преси і ви- гребецка. 6) Лисенко: Народні піснї: а) „Ой

наступає", б) „Та забіліли сніги" муж. хор а- кадемиків. 7) а) ЗсЬиЬегІ: «Мепиеі», б) ЬезсЬі- Ііїхку: «Тоссаіа», в) Лисенко: «Думка» форте- гіянові соля и-на Г. Прокеиіівна. 8) Лисенко:

„2-га україньска рапсодия", скрипкове сольо в суп. форт. п. Е. Перфецкий, акомп. п-на А.

Файґель. 9) а) Козлов: „Колиб я знав", б) ВгаЬпн: „Ееібеінвашкеіі*, в) Лисенко: «Гетьма­

ни» барітонові соля в суп. форт. п. М. Кон- драцкий, акомп н. ироф. др. Ґенебахер. 10) Лисенко: „Іван Гус*, муж. хор в суп. форт, виконає хор академиків акомп. п-на А. Фай­

ґель. — Поч. о 8. год.

— Пожарний «Сонм» в Бринцях церковних бобрецкого повіта, засновано на статутах львів- ского «Сокола». Намісництво вже затвердило статут.

— Нова молочазска спілка завязала ся б. с.

м. в Сулятичах, жидачівского повіта. Машини і всякі молочарскі прилади закуплено за по­

середництвом філії «Просьвіти» в Стрию. З а ­ мовляти масло треба через парохіяльний уряд в Баличах подорожних, н. Соколів к. Стрия.

— Про страйк в Сональщинї доносять: Оно- дїшне БІО'.

уо

роївкіе пом стило телеграму з Со- каля, що двір в Гільчу коло Белза спалили рускі хлопи. Ціла телєґрама від першого до нослїдного слова виссана з пальця, бо двір стоїть здоров до нині. Правдою є лише то, що двірска служба, зложе ш по части і з Мазурів, застрайкувала но причині низької платні.

Страйк обняв двори в Гільчу, Довжеві, Ж ня- тинї і Будининї. Страйкарі поводять ся як найспокійнійше, всеж таки жандармерия на приказ староства авештувала провідників і позаковуваних, немов яких зчочинцїв, відста­

вила до слідчої вязницї в Сокали та в Белзї.

— Друкарский страйк. Помічиичий нерсо нал при машинах у львівских друкарнях страйкує цілий тиждень. Через те по дру карнях настав деякий застій. Машиністи дар­

мують, бо нема кому накладати папір на ма­

шинах, а складачі повискладували друк і та ­ кож не мають що робити, бо ненадруковано го складу немож розбирати. Ще при одних щоденних часописах йде праця в друкарнях, Проти застою виступають складачі і єсли нині не прийде до угоди межи властителями друкарень а помічничим персоналом машино- вим, то в понеділок вибухне загальний страйк у львівских друкарнях і всі часописи не вий дуть.

— Іспити зрілости Письменні іспити зріло- сти в середних школах пічнуть ся дня 7. мая с. р., а устні о отсих речинцях: в ґ і м н а - з и я х : в Бохни 21. мая, в Бродах 3. липня, в Бережанах 18. червня, в Бучачи 18. червня, в Хирові 21. мая, в Дрогобичи 23. червня, в Ярославі 22. мая, в Яслї 5. червня, в поль- скій в Коломиї 2. червня, в рускій в Коломиї 12. червня; в Кракові в ґімн.: св. Анни 21.

мая для вубличних учеників, 11. червня для екстернїстів, 18. червня для женщин; св. Яцка 21. мая, в III ґімн. 5. червня, в IV ґімн. 28.

мая і в жіночій ґімн. д ра Бровича в Кракові 16. мая: у львівских ґімназиях: в рускій 11.

червня, в нїмецкій для мужчин 18. червня, а для женщин 2. липня, в ґімн. Франц ІІосифа для мужчин 21. мая, а для женщин 2. червня, в IV ґімн. в головнім заведеню 5. червня а в рівноряднім відділі Зі. мая, в V ґімн. в гол.

завед 28. мая, а в рівноряднім 5. червня, в VI ґімн. 75. мая; в Н. Санчи 11. червня, в Подґужу 25. червня, в польскій в Перемінили 11. червня, в рускій Перемишли 25. червня, в І ґ. в Ряшеві 2. червня, в II ґ. в Ряшеві 22.

червня, в Самрорі 15. червня, в Сяноцї 20.

червня, в Станиславові 50. червня, в Стрию 6. червня, в польскій в Тернополя 12. лииня, в рускій в Тернополя 12. липня, в Іарнові 21.

мая, в Вадовицях 11. червня, в Золочеві 4.

липня; в р е а л ь н и х ш к о л а х : в Ярославі 21. мая, в І р. шк. в Кракові 5. червня, в И р. шк. в Кракові 18, червня, в І. р. школі у Львові 25. мая, в II р. шк. у Львові 18. чер­

вня, в Станиславові 2. липня, в Тернополя 5.

червня, в Тарнові 6. червня; в жіночім ліцею н. Недзялковскої у Львові 3. липня.

— З тов-а „Академічна Громада" у Львові.

На загальних зборах товариства, що відбули

ся 25. лютого с. р. в III сали університету, на місце видїлових, що зголосили свою резиґна- цию, ввійшли до виділу; Щуровский Микола, студ. фільос. яко містоголова, Смулка Лев, студ. фільос. яко секретар, Кульчицкий Р о ­ ман, студ. прав яко касиєр оборотового фон­

ду, Стефанович Ярослав, студ. фільос. як ґа- зетяр.

— Вістки з закордонної України 3 рамепх Тов-а Нестора літописця в Київі будуть відбувати ся виклади проф. А. Грушевского на тему укра­

їньскої літератури XIX віку. Проґрама тих ви­

кладів оповіщена в „Гром. Думці* є ось яка:

Вступна замітка про долю україньскої інтелїґенциї 17. та 18. віків. — Самобутність і сторонні культурні впливи.

„Енеіда" Котляревского. — Комічний жанр і класична тема. — Громадский елемент.

— Відносини критики. — Комічний жанр у Гулака-Артемовского.

„Наталка Полтавка". — Оброблюване тем з селяньского жити. С.антиментальна течія. — Квітка-Основнненко

Романтична течія. — Початкові вірші Ш евченка Романтичне відновлене минулого.

Перші історичні вірші Шевченка.

Шевченко. — Загальний огляд творчо­

сті!. — Переміна в сьвітог.іядї — від роман- тизма до реалїзма. Громадяньскі теми (пан­

щина). — Розклад романтичних уявлень. Істо рична критика. Відносини до минулого у Шев­

ченка (другий ііериод).

Гурток Шевченківский. — Куліш, Марко- Вовчок. — Боннський. — Левіцкий. — Мирний.

Старші головарі реалістичної школи. — Особливість розвитку галицкої україньскої лі­

тератури. — Ф ранко.

Молодші письменники реалістичної шко­

ли. — Селлньство та робітниче питане в їх творах. — Ж іночий рух.

Нові течії. Імпресионїзм. Пеихольоґічний розклад. Шукане нової кра'-и. '— Особливість в способах нисаня.

— Тарасове сьвято. Дня 25. м. м устроїла Читальня „Просьвіти" в Новосїлцї костюковій, залїщицкого повіта, вокальн і-декляматорскі вечерницї в честь 45. роковини смерти Т Ш евченка. Співали і деклнмували селяни, а відчит про значінє Ш евченка мала п. Кл. Бо- ярска. Селяни слухачі були одушевлені гарно виведеними нечерницями.

— З Жовкви. Дня 5. с. м. уконституовсла ся жовківска повітова рада. Презесом вибра­

но дідича Тадея Старжиньского, заступником о. Йос. Долошицкого. До виділу вибрано з Русинів д-ра Мих. Короля а заступником о. Юл. Гумецкого. Прочими членами виділу є Поляки.

— Сумний конець бляґи. Реклямовані свого часу з нечуваною пересадою в польскій прасї

«винаходи» Щенанїка наразили тисячі легко­

душних н. величезні страти. Підприємство фірми Щепанїк і С ка пожерли мілїони і пій- шли в кінци «на бубен». Онодї відбула ся у Відня публична судова лїцитация тих винахо дів і патентів, але не найшов ся на них ні один купець, тому віддано їх Щепанїкови.

— Жите царя Николая II. В Царскім Селі, як впевнює один офіцир з єго ґвардиї в при­

ватнім листі, є тепер одним пасмом страху та тревоги, котре дуже некорисно відбиває ся на єго здор >влю. Від часу „кровавої неділі"

цар не має хвилі спокою. Проводить цілі дні в своїм приватнім кабінеті, де або відбуває конференциї із своїми дорадниками, або ви- ладжує проекти реформ. Дуже часто буває, що цар пише по кілька годин без перерви і взиває до себе дорадників в ріжних порах ночи. Ґвардист, що стоїть на варті, чує нераз, як цар проходжує ся цілу ніч по кабінеті, дожидаючи з трівожною нетерпеливостию ра­

портів від ґенерал-ґубернаторів з провінциї.

Часом цар отвирає вікно і цілими годинами глядить задуманий в нічну темряву. Николай II не любив ніколи товариства, але тепер зненавидів усе, що має яку-небудь звязь з товариским житєм. Здає ся, що він одинокий чоловік на своїм дворі, що дійсно розуміє цілу грозу і безвиглядність свого положеня.

- - Мариявіти. Секта >мариявітів«, про котру

ми онодї згадували, має своє гніздо в парохії Єрузаль в варіпайскій ґубернїї, де від пів ро­

ку є дійсним парохом маркявіта кс. Сухонь- ский. Отуманений ним нарід хотів прогнати з села католицкого пароха кс. Осєцкого, але поліцая до сего не допустила. Сухоньский, мимо дорученої єму суспензиї, сповідає, про­

повідує і відправляє богослуженя без пере­

пони. Більшість мешканців в Єрузалю нале­

жить до мариявітів і так стероризувала про- чих, що з них ніхто не являє ся в костелі на католицких богослуженях. Коли онодї кс.

Вавжинович з Варшави відправляв в Єруза­

лю службу Божу, єретик кс. Сухоньский при­

був також до того костела і сів сповідати.

Ке. Вавжикевич мав потім мати проповідь, але зібрані мариявіти криком і свистом не дали єму говорити, аж коли Сухоньский всту­

пив на проповідницю, настала в костелі Ту­

шина. — До сектантів залицяли ся з першу еоциялїсти, але і они в заявах відпекують ся тепер мариявітів.

— За нарушенє Жидів. N. 1г. Ргеззе доносить з Дрогобича, що учитель тамошної ґімназиї Бігуновский сказав при науці, що ритуальне убийство у Ж идів є історично доказаною пра­

вдою і покликав ся при тім на звісний про­

цес Гільзнера. Ж иди знають про то добре, о- днак того рода події' рідко виходять на яву, бо Ж иди зуміють все підкупити дотичних у- рядників і справу затушувати. Дрогобицкі Ж и ди віднесли ся з тої причини до директора ґімназиї, котрий поки що суспендував Бігу- новского і доніс кр. раді шкільній.

— Осторога. О. Бронислав Ґоцкий, парох в Острові к. Радимна, остерігає перед купном анонсованих в часописях „панчошкових м а­

шин М ігатаг у ТЬ отаза ІУЬііІік еі Сотр. Тгіезі и. Рг৓. Машина прислана єму тою фірмою за 200 К є нездала а гроші кинені прямо в болото.

— З Тов-а св. Петра. На річ Тов-а в місяци сїчни і лютім прислали в коронах: о. Т. Бере­

зовский, дек. журав. від чл. 25 80. монаст. СС.

Ч. св. ВВ. н Словитї 10, о. Т. Корчиньский, пар. Виткова 6, о. Ник. Левицкий нар. Обро- шяна 17 20, парохіяни Голешова 10-38, Зубриц- квй зі Львова 10, о. І. Черенашиньский парох Сорок 22,о. Л. Сїчиньский з Мшани 12, ур. дек.

брідский 9, о. Рейтаровский дек. збаражс. від членів 27, О. Коритко 5, Виділ пов. в Камінці стр. 20, о. І. Охримович з Велдїжа 12, о. І.

Шанковский 6, о. В Мармаш 2, о. І. Юхно- нич 24, о. Бакович з Лисенич і о. Мохнацкий по 9, о. Березовский дек. журав. 20, о. І. Бо- жейко пар. Рокитна від чл. 53'80, о. К. Снї- жиньский 17, о. Авдикович з Тростянця від себе і чл. 860, о. Н. Дяків пар. Лоиушан 6, Семен Шпіцер богосл. у Львові 1, о. Глібо- вицкий з Ілова 7 82, о. Качмарский зі Славска від себе і членів 28, о. В. Кульчицкий з Відня 14, ч. Кляадия Федакович з Залозець 2, о.

Щурковский з НастасоЕа від себе і церкви 7, о. Коцюба з Зарваницї 4, о. М. Мосора зі Сколього 620, о. Пачовский дек. ярич. 18 40, о. Т. Цегельский зі Струсова від чл. 6, о. І Ревакович нар. в Хмілївцї від себе і чл. 8, о.

1. Ілевич пар. Балич 4, о. Штогрин дек. бобр.

2, о. І. Божейко з Рокитна від чл. 1120, Ви.

Венед. Міиский зі Львова 10, о. Шишко 12-20, о. Кинасевич з Підгородя від чл. 40, Вп. Вол.

Левицкий в Сущивї 2, II. Леськіз у Львові 1-40, о. Єзєрский пар. Гумниск від чл. 20, о.

Гриб з Берлина 10, ур. дек. одеський від чл. 71, ур. дек. ярич. 18’60, о. Дзерович з Топорова 12, о. Авдикович з Княжолуки 6, о.

М. Базюк з Підмихайля 1, о. М. Ш авала нар в Полтві 10, о. Дудронич в Таврові 9. о. Гро- мницкий 90, ур. пар. в Стрибовичах від чл.

18, о. Савин Яцовский пар. в Хмілю 13, о.

Юлїян Зубрицкий 14, о, Лебедовпч 2, о. Во- лод. Филиповский 50, о. Березовский 6, о. О- лексів 35, о. Качмарский 49, о. І. Королюк 22, ур. пар. в Рокитнї 15, ур. пар в Иідгоро- дю 10, о. Лебедович 6, о. І. Погорецкий з Бродок 2, о. др. Крипякевич 1, Ч. І. Пиріч, А. Бачиньский, С. Островский, Яремно, М.

Дроба з Підборець 17-20, о. 1. Федюк пар.

Студїнки 2, о. Качмарский зі Славска 10, Тов.

Задаткове „Нар. Дім" в Ж идачеві 25, о. 1. Го-

4 — шовский пар. в Ж уравнї 26, ур. дек. рогатинь-

ский 15, Вп. М. Пюрко в Немирові 2, ур. пар.

в Рокитнї 2-20, о. Сеник 22, о. Сапдецкий з Золотник 12, о. др. Кринякевич ], о. Токар 4, о. Юхнович дек. схольс. 26'20, о. Сохацкий, дек. хозоївский від чл. 37. — З а жертви складає подяку і о дальші просить — Видїл.

Т елеграм и

з дня 10. марця 1906. •

Відень. При переплетничім челядникови Хаімови Мафтер вибухла вчера (іомба в ки­

шеня. Мафтера спроваджено на полїцию і ви­

сліджено, що він походить з Бендеру в Росиї, де належав до революцийноі партиї В скрині Мафтера найдено іце одну готову бомбу.

Відень. Реферат правової комісиї що до нового закОна прасового війде до парламенту в найблизших днях.

Петербург. Прибув ту вчера япаньский посол Мотоно.

Загреб. „ОЬгог“ доносись з Котару, що один з австрийских офіцирів артилериї утік до Чорносори і там іменовано єго комендан­

том артилериї.

Лев Лопатиньский

. ■ ~— г.

Четверта заповідь.

(Іл ь к о Ііа щ а к )

драма в 5 діях з гуцульского житя,

нагородж ена на конкурсі' Тов. ім. К отляревского.

. (Дальше).

Я в а 3.

М ОЙСЕЙ, Г А Ф ІЯ , па хапку В А Р В А Р А . РАФІЯ

(вибігав на крик з хати і зупиняв Моіісся.) Господоньку сьвятий ! Що се стало ся між вам и? Опамятай ся, Мойсею! та та­

ким колом вбєш на смерть. Ой, нене моя, на власного сина пускає ся кимаком бити!

МОЙСЕЙ.

Най ліпше згине, чим має батька но- невіряти.

ГАФІЯ.

А щож він зробив такого ? Таж доперва що іно надійшов до хати.

МОЙСЕЙ.

Се ти єго так навчила, ти сама! Поза мої очи догоджала ему, пхала в него, що могла — ти гадаєш, що я сего не видів, не знаю ? А тепер ось що, не доси ть, що сам байдикує, не глядить за господарством, не бере ся за жадну роботу, то єіце добро моє розносить, краде, гірш найтяжшого ворога!

РАФІЯ.

Я нічого не зваю! Може то якісь фіґлї, якісь жарти...

МОЙСЕЙ.

Го, у тебе завсїгди були се тілько ф і­

ґлї, що той драбуга вичинив! Він єще когось підпалить, або убє, а ти й тогди може ска­

жеш, що се він зробив з жартів... (Пішов.') Я В А 4.

Г А Ф ІЯ , ІЛЬК О , потім В А Р В А Р А . ІЛЬКО

(вискакує зпоза хати).

А що, ладний дєдьо? Се розбишака, не дєдьо! З колом на дорозі чекав на мене!

РАФІЯ.

ІЦо ти кажеш ! То ти єго нічим не зо- бидив ? Щ ож єму стало ся? Казав, що ти мав щось украсти

ІЛЬКО.

Або я знаю, що він хоче! А хотьби я украв, та се не з чужого, бо колись всьо буде моє.

РАФІЯ.

Та на щож тобі тілько гроший ? Я вже сам а для тебе злодійкою стала: Ховаю, беру, як мрЖу і де можу і всьо пхаю в тебе, а ти єще і сам відносиш з господарства.

ІЛЬКО.

Я маю свої видатки. На чорта здало ся бути богацким сином, коли не можна нічого мати з того! Коли буду уживати того м а­

єтку? Як старий ум ре? Ая, він засох як драниця, що і я посивію до того часу.

ВАРВАРА

(порушила ся і відкашлянула).

ІЛЬКО.

Хто се? А то ви, Варко!

ВАРВАРА.

Я синку, як гараздуєш ? ІЛЬКО.

Єй не приказувало би ся таке! Видите, що у нас діє ся (до Рафії). Висадити такого Костя, то гадаєте мала ш тука? Таж я ходив аж до Ш крибляка, аби у него купити щось гарне для моєї панни От така, во, (показує) коробочка коштувала мене десять левів, а у- чителеви топорець, вибиваний пацьорками та золотим дротом, а єще Вірцї таріль такий тай шафочку вирізувану на книжки ..

РАФІЯ

Йой, синку, та на що ти купуєш їм такі дорогі річи ? Таж тобі патрило би ся ще від них віно.

ІЛЬКО. •

Она сама моє віно, — а хиба не вчить мене за дурно. Я мушу відбивати Костя, а він не може нїчо такого дарувати їм. Я ще кажу, що я сам се виробляю, то они вже мені таку честь віддають, таким штукарем мене величають, що ну! А чи я не ш іукар?

Коби мені тілько гроші, а я покажу Костеви, де раки зимують.

С о ї о з з е и т

в пасажи Германія

при ул. Соняшній у Львові.

в і д 1. д о 15. м а р ц я 19 0 6.

Нова сензацийна програма.

Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлене о 4. год. по йол. і о 8. год. вечером. Що пнтницї НІдЬ ЬІЇе представлене. Білети вчаснїйше можна на­

бути в конторі Пльона нои ул. Кароля Лю- двика ч. 9.

І и и и

С в й до с в о г о ’

Др. В Е Л И Ч К О Г Р И Г О Р И И Заведене наеїнно-огородниче.

Росада ярин, цьвітів, трускавок ітп.

ЕрФуртскі наеїня ярин, господарскі, цьвітів і т. д

І Львв. ул Кампяна ч. 9

Просить ся о скорі замовленя, щоби можна скорше приготовити висилку.

П О Д О Р О Ж до АМЕРИКИ

Ціни їзди

ГАМБУРҐ-НОВИЙ ЙОРК

Поспішними пароходами 7—9 днів корон 190 Почтовими .пароходами 10—11 днів „ 190 А н т н е р п ія -К а н а д а ... „ 164 Гамбурґ-Буенос А й р е с ... „ 142 Всяких інФормаций що до їзди до Америки, Африки, Азиї і прогулькових поїздок по Серед- __ _____________ земнім мори уділяє

Л ^{ін ій} : Г А М Б У Р Ґ -А М Е Р И К А.

Генеральний репрезентант для Галичини: (1—5)

І. Е Т Т І Н Ґ Е Р . у Л ь в о в і, ул Г о р о д е ц к а 95.

ГАФІЯ.

Ото дивіть ся, таки що штукар ! (до Вар­

вари). Таки відібє того Загайчука молодого, хоть він і на попа вивчив ся! І ириведеж мені панну за невістку. Та она вам сама вчить в школі і бере свої гроші з цїсарскої каси !

ВАРВАРА.

Ну, ви мені кажіть! Таж я знаю, бере, та ще і які гроші.

РАФІЯ (до Ілька).

Я тобі не противлю ся, синку, уживай, доки молодий. Як постарієш ся, то вже тоді так само будеш на діти робити і гризти ся з ними, як ми тепер. Тілько не займай дєдя, уступай єму, як можеш, аби дома був спокій.

(Іде до хати).

ВАРВАРА.

Бувайте здорові, ґаздине, іду вже до села.

РАФІЯ.

Ідіть здорові. Балакала би я єще з ва­

ми, та мені стоїть там робота (пішла).

ВАРВАРА (за нею говорячи).

Ей, балачку не перебалакаєш! Тай мені вже час вертати, бо ніч мене захопить тут на верхах (відходить).

(Дальше буде).

„Торбан*

музична бібліотека

видає

Українська Накладна

Львів. Вроновська 8

Н атальоґ даром і оплатно.

Лев Лопатиньский.

«5’*-

Я Б Л О Ч Н И К А Р

й- комедия в 1 акті, опрацьована, після НЇМЄЦКОЗ&.

Набути можна в Ставропигійсній книгарни у Лввові

111 Цибульки цьвітів рожі, корчі овочеві, дерева і т. д.

нилає і відповідає за редакцию: лез Лапатиньсиий. З друкарні В. А. Шийковского.