Ч. 2. Львів, Неділя дня 3 (!5) січня 1899. Річник ІІІ.
Передплата
на >РУ СЛАНА» виносить:
в Австри :
на цілий рік . . . 12 р. ав. і на пін року . . . в р. ав. ; І на чверть року . . З р. ав. ; і на місяць . . . . 1 р. ав. ;
За границею:
на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків
і на пів року . . 10 рублів або 20 франків
’ Поодиноке число по 8 кр. ав. 1
—...»- •...--- --- .►•—і ..
А 4
«Вирвеш ми очн і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІІІашкевича.
Виходить у Львові т о дня • ' крім неділь : рускпх С ЬВЯТ і
О ГОД. 1 - і й пополуднії.
Р даиция. адміністрация і і 1 експедиції» «Руслана» під ч. 5 | ул. ЛЇНДОГО. — Експедпция і і місцева в Агенцій' Соколовского і І в пасаліі Гавемана. ;
? Рукописи звертав ся лише ; і на попереднє застережене. — "
Рекламації! неопечатані вільні від порта. — Оголошенії зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По-
! дяки і приватні донесеня по
’ 15 кр. від стрічки. ’
Статистика Масонїї.
Розгалужене по цілім сьвітї та чіе това
риство вольвомулярів, що повстало на початку вісім пайцятого столїтя займало нераз уми ши
рокого загалу, але докладнішій вісти про него лише скупо діставали ся на сьвітло двевве. Ці
ла орґанїзация і робота масовів покрита тайною мовчавя, а члени того товариства мало знають про наміри і способи дїланя старших. Члени кождої льожн платять ріжві вкладки і такси та сліпо виконують розкази «Великої Льожи». Кер
му масоньского союза держать «Кавалїри Ка- доша ЗО. степеня» і лише они втаємничені в ці
лій сїтн тайних доріг єго дїяльности. Ті «Кадо- ші« масоньскі видають права і закони, ритуальні приписи, укладають політичні пляни, виливають на судьбу держав, корон, правительств, народів, війни і мира.
Сутню масоньских переконань є «культ природи» яко релїґії, а утворене великої союз- ничої републики держав Европи, яко політично
го ідеалу. Доктрини їх голосять ідею безвіроісио- відної держави, безвіроісповідного законодавства і інколи, цивільного супружества, а тим самим оезвіроісповідної родини. Тином маеоньскої дер
жави в Европі є теперішня француска репу- блика.
«Великі Льожи» і «Великі Всходи» репре
зентують «Масонїю» на внї і мають власті, чисто адмінїстрацийну і виконуючу. Про зріст «Масонїї»
за час від 1888 до 1898 року подає ш нматизм масоньского календаря Далєна на біжучий рік такі дати:
Н ї м е ч ч и н а. І)еиІ8сЬег СгоявІо^енЬїіші. Звя- зок 8. Великих Льож нїмецких з дочерною В.
льожню Ш вайцарскою (АІріиа). Всіх льож 544 (65 льож більше як 1888 р.) закладів добродій
них має пруских (МіМе ЗііЛии^еп, охоронки, шпиталі) 788 (більше о 134 як 1888 р.) Протекто
ром трех В. льож берлиньских є кн. Фридрих Леопольд Пруский.
А в с т р о-У г о р щ и н а. В Ціслитавії Масо
вій заказана урядового 18 >7 р. «Велика, симво- лична льожа угорска» числить 41 льож (в с а мім Иештї льож 11, в Прешбурзї льож 6, по одній льожи в Дебречині, Темешварі і т. д.).
Братий 2910 (більше 1.016 як 1888 р.). Великим майстром є Юрий Іванович, гкс-секретар міні
стерства просьвіти. Ломимо урядового заказу істнують також в Ціслитавії льожі під назвою Ніііпавіїаеге Уегипи або лїтерацкі, неполїтичні кружки (КгагглсЬеп) в тих містах: Фраценсбад, Карльсбад, Мариєнбад, Пільзно (в Чехах), Прага, Опава і Відень (9 кружків). До недавна були ма
соньскі кружки в Зацу (в Чехах), Теплицях, в Чернівцях дві, залежні від віденьского кружка
«Нііінапііаг». Австрийскі ті масоньскі кружки суть філіями льож масоньских в Прешбурзї.
В Галичині нема жадної льожи, ані на
віть масоньского кружка.
Нїмецка масонїя не припускає до своїх льож жидів, угорска масонїя є в двох третіїх частих (67П/О) жидівокою.
А н ґ л ї я , вітчина масовії «Велика сполу
чена льожа в Льондонї* має 45 льож великих в самій АнГлїї, 28 льоне великих н кольо
нїях, 2.241 льож символичних (Ф Ьнпиіа- Іо?еп) — братий коло 159.000. Великим май
стром є кн. <>ї іУаІез, протекторна королева Ві
кторин (на єї ювилею 1897 р. масонїї вибили нам ятковий медаль.)
І р л а н д ц я . «Велика льожа в Дублинї», 15 льож нровінциональних, 396 льож символич
них, братий коло І8.<Ю9. Протектором кн. ьГ їУцІея.
Г о л ян д и я. «Великий Всхід н Газі», 90 льож в краю і н кольонїях — братий 4.269.
Ш в е ц и я. «Велика льожа краєва в Шток- гольмі», 4 льожі провінц., 12 льож шкоцких (висілих, каиітульних), 21 льож симв. Великим майстром є король Оскар II.
Н о р в е г і я . «Велика льожа краєва» в Хри
стияни, 2 льожі шкоцкі, 5 льож символичних:
братий 2.494.
Д а н і я . «Велика льожа краєва» в Копен- газї, 1 льожа провінц., 2 льожі шкоцкі, 10 льож симв.; братий 3.866.
Ф р а н ц ії я. Д. «Великий Всхід» в Парижи, 47 льож каиітульних, 17 Великих Рад, 322 льож симв.; братий 18.000. Б. «Найвисша Рада Фран
ції! ритуалу шкоцкого, давкого і принятого» в Парижи; 20 льож каиітульних, 6 ареопагів (ЗО.
степеня «Кадош») — братий 6.000. Б. «Симво
лічна велика льожа шкоцка» в Парижи, 2 льо
жі, братнії невідомо кілько.
Б е л ь г і я . Д. «Великий Всхід» в Бруксели, льож 18. Б. «Найвисша Рада» в Бруксели — 2 ареопаги кавалєрів Калоша, 7 капітул 18-ої ете- пеші кавалерів Рожевого Хреста (Ко<е-Сгоіх), З льожі символічні — братий 3.000. Здає ся, що найвисша вдасть масоньска на континенті Ев- роїш резіїдує в Бруксели.
І т а л і я . «Великий Всхід» в Римі від року 1386 _ 179 льож, братий 15.000. Великим май
стром Всходу жид Ернест ІІатан, радник міский.
Великим майстром льож капітульннх жид А- дриян Лєммі.
І с п а н і я . .1. «Великий Всхід Народний» і
«Найвисша Рада» в Мадритї, узнані урядово 1889 р., — 1 консистория, 1 трибунал, 2 Великі Ради, 7 капітул, 21 льож симв.; братнії невідомо кілько. Б. «Великий Всхід» в Мадритї від року 1888 — 28 льож каиітульних, 95 льож символіч
н и х ,— братий 12.000.
П о р т у г а л і я . «В. Всхід союзний» в Лїз- бонї — около 25 льож — братий 1000.
Г р е ц і ї я. «В. Всхід і Найвисша Рада» в Атенах, 1 льожа капітулі.., 9 ьож символь., бра
тнії 300.
Отже Е в р о п а з кольонїями своїми має 16 Великих Всходіи і В. льож краєвих, 4.303 льож і около 285.868 братнії льожових. Округле число братнії прпнятп можна на 300.000.
А м є р и к а. Сполучені Держави — 50 льож великих, 11.45*1 льож символі.., братнії 776.565.
Окрім тих істнують льожі «Жовтих», 32 льожі великі, около 1.300 льож символь., братнії «жов
тих» 28.00(1.
С в а т е м а л я . «В. Всхід середущої Амери
ки» в І’оП-аи-Ргігее — 33 льожі шкоцкі.
ВАСИЛЬ ЩУРАТ.
Наше відроджене.*)
Драматична дума.
ОСОБИ.
У к р а ї н а , молода дівчина в народнім одя
гу з калиновим цьвітом на голові.
С л а в а , молода дівчина з ясною зорею на чолі і з лавровим вінцем на голові.
Б о н н , старий дід з довгим сивим воло- еєм, в одягу давного руского жерця, з лірою в лівій руці.
С е н і й , опікунчий дух народа в подобі ангела.'
Дїєть ся на Україні під кінець XVIII. ст.
*) Автор «Сотих роковин», що як прольоґ були виголошені на сьвятї Котлнревгкого в ІІеремишлп, зве
личав отсею драматичною думою такеж торжество в ді
вочім Інституті в Перемишли. Сю думу виголосили уда- чно чотири ланночки-інституткн на торжестві дня 20.
грудня минувшого року.
Перша поява.
Україна і Слава.
(Видь вольного простору україньских сте- і иів. Гені, в глубинї людскі оселі на половину в І руїнах. Декуди згарища тліють ще, прориваючи і : яркими блисками темряву ночи, кидаючи огнен- I ні пятна на татарскі, ляцкі і козацкі могили.
, Близше зеленіють вже дерева. Біля одного де
рева смутна дівчина з калиновим цьвітом на голові — Україна. Вона дивить ся в сторону згарищ, мов крізь сон, загинаючи, то знов в низь опускаючи руки. З противної сторони, із-за зе- ' лени дерев помалу виступає як весна гожа дїв- I чина з ясною зорею на чолі і з лавровим він- цем „а голові, в довгих, поважних, сьвітлих ша
хтах — Слава. Вона йде наперед, розгляд ається і навкруги, неначе пізнавала-б давно посїщані мі- ' сця, бачить могили і згарища, спинюєть ся, по
тім знов дивить ся ся по земли.
С л а в а .
і Вже вздовж і вшир зійшла я всю країну.
Сліду стопи моєї тут не видко.
і Скрізь, де не гляну, скрізь одну руїну
! у пітьмі бачу. Все-ж хиба так швидко минає тут, як сон минає срібний?
і Край мов чужий, а все таки подібний до краю, де на княжому престолі я Рурика з Нормандиї саджала, і де Київ зпід Хазарскої неволі
внзволювала, вої виряджала в походи, била у степах всі орди, то знов справляла княже війско горде ген, ген! на чорні Дарданелїв води, Царград корила Олега рукою, лякала Ігорем єго завзятим
і Сьвятославом, щоб нераз без бою вести домів їх з окупом богатим.
Деж подвигів тих всіх поділись блиски?
Де слід просьвіти, ЩО ЄЇ з колиски я вивела і нею озарила
екрані. Ярослава? Де є теє еїмя
державних сил, що пало з рук Данила, дало єму в Европі знане імя,
в Литві приймалось Польщі! на загладу, поки та Польща, в поміч взявши зраду, не вивела Русь против Руси в поле?
Ж ивуть хиба на тих руїнах внуки козацтва, що, мов бистрії соколи, в бій линуло, ішло на смерть, на муки і на иобіди?... Чн-ж всю жизни силу воно сховало тут, в отею могилу ?...
А Сагайдачний, Вишенський, Могила, Богдан, Палій — на те-ж хиба плекали в души і в серци ідеали сили
твоєї, краю, щоб, немов о скали розбиті филї, обернулись в піну?
Скажи!... Мовчиш?... Озви ся, Україно!
9 __
М е к с и к . «В. Сейм символічний» Станів Мексиканьскіїх, 255 льож, братнії 22.000.
К а н а д а . «В. льожа в Торонто», 350 льож, братнії 23.351.
Б р а з и л і я . «В. Всхід» в Іііо-Л .не ти, 3 ка
пітули, ЗО ступня «Кадош», 85 капітул 18. ступня|
Коое-Сгоіх, 111 льож символь., братнії не відомо кілько, але певно около 20.000.
У всіх иньиіих Державах цілої Америки і в кождіії з осібна і на островах суть «Великі* 1 Всходи» або «Великі Льожі» з льожамп ріж ного' ступня і ритуалу.
Загальне число масовії в А м е р и ц і так представляє ся: 20 «Великих Всходів» і «Вели
ких льож* краєвих або независимиих, 14.280 льож ріжного ритиалу і ступня, братнії 1,304.807. Чи
сте число братнії 1-го і 2-го ступня, учеииків і челядників, певно три рази більше як братий 3-го ступня і дальших ступнів, так що число ма- сонів в Америці ириняти можна на 4,094.421.
В А з и ї і А ф р и ц і льожі істнують голов
но в европейских кольонїях і вчпслені до за
гального числа, льож і братнії европейских держав.
Віддільно від них мають свої Всходи:
Е г и п е т . «В. Всхід» в Александриї, коло 100 братнії, «В. Льожа Народна» в Каірі, 19 льож, братий 200.
А ф р и к а . «В. Льожа» в Монровиї(Лїбериа в 1 віпеї) «В. Льожа» в Тунісі.
А в с т р а л і я . 4 Великі Льожі, 343 льож ріжного ритуалу і ступня, братнії 18.715.
Після сеї статистики істнує на цілім сьвітї 50 «Великих Всходів» і «Великих краєвих льож», 18.820 льож ріжних ритуалів і ступенів, а до них належить коло 5 мілїонів масоньскнх братнії.
Перегляд 1898 року.
І. Загранична політика.
Вижиданий ювилейний рік паиованя на
шого цісаря вливав у австриіїскі народи зазда
легідь над'но на поліпшене невідрадних внутріш- них відносин нашої ріжйоязичної держави. Вся
кий був переконанні!, що австриіїскі народи з довголїтного привязаня і щирої любопи до сво го монарха злагодять свої спори і подадуть со
бі згідно руки для звеличаня того памятного.
року. Але в політиці одна лише засада: любім ся як братя, а рахуймо ся як жиди. То-ж ми- ; мо того, що ціле населене австрайскої держави без виїмки сего року кількакратно дало вираз своїм глубоким чувствам для престола і династії/, однак в національних своїх спорах не уступило ні крихітки. Надто трагічний випадок]
насильної смерти нашої цїеаревої покрив жало
бою двір і краї та перешкодив уложеним, вели
чавим торжествам ювилейним, на котрі мали з ’їхати ся всі майже короновані голови Европи.
Так отже замість рйдостп і щастя приніс сей рік смуток і клопоти.
Рік 1897 закінчив ся сумно під нражінєм
сцен з падолиста і розрухів в Празі. Мінїстер-
|ство Б а д е н ї 'о г о впало, новий рік розпочинав ся блідим і політично неясним міністерством ' Ґ а в ч а — і розпорядженями цТеарскими на осно
ві § І 4., що мали заступити роботу парламенту.
В сїчнн зібрали ся сойми, але і тут згоди не було, а передовсім напружені були відносини в соймі ческім, що перенесли ся потім на ули- цю і викликали звістці забуреня зі студентами нїмепкпми, що ще погіршило ситуацию політич
ну. Гавч пробував довести до якогось иорозуміня з Німцями, але було годі.
То-ж дня 5-го мирта видає Ґавч змінені розпорядженя язикові для Чех, — а другого дня подає ся до дпміснї. Був то одинокий в часах конституцийних президент міністрів, що навіть ні разу не станув перед парламентом.
Наслїдником єго був ґр. 'Г у н. Справа запо
відала ся ліпше, в кабінеті найшли ся К а і іц л ь , Чех і Німець Б е р н р а ііт е р, мало то бути мі
ністерство кооперацій', міністерство праці. Але до праці оно не довело. Обструкция насильна скінчила ся, але йшла д ал і обструкция реґуля- мінова. Президентом палати був вибраний Ф у н ії е, з вартні Діпавлього.
Між тим ситуацин для угорского прави- те.іьства була дуже користна Обхід законів конституцийних з р. 1848 і дозволене королїв- ске на поставлене намятннків для ріжних за служених Мадярів, — то всьо розположнло пар
ламент угорскпй користно для Банфіого, а сей грозив вже Австрії! навіть самостійним митом і то досить воєвничим з Австриєю, єсли би в Австрії/ не переведено угоди в дорозі иарля- меіггарній.
Але та дорога не находила ся. По делєґа- циях, що радили в маю, радила рада державна іце в червни, аж вкіїщи ґр. Тун видів, що нема
; що з нею робити, відкликав єї і замкнув. З а то витяг знов дня 25-го червня §. 14. і на єго іід - ' стані продовжив провізорию буджетову аж до
кінця р. 1898.
Між тим справа угоди ставала ся дражли- війшою. Оба президенти міністрів стали з ’їзди
ти ся на численні конференції/ і авдиєнції/ у
‘цісаря; що урадили тоді, подробиць того не зна- 'ти : досить, що появив ся комунїкат, заповіда
ючий, що оба правительства є «аиГ иііь ГаІІе
£егйв"*1«.
Але мимо того мусів ґр. Тун прояснити свої відносини до парламенту білі шости і скли
кав раду державну на день 27-го вересня.
Рада державна зійшла ся під трагічним вражінєм смерти цїеаревої. Всі надїяли ся, що хоть тепер успокояті. ся відносини в Австрії/.
І дійсно, Німці занехали обструкції/ механічної, нїмецка більша посілість випала з комбінаций на партию иравнтельственну, нредставитель нї- мецкого, католицко-людового сторонництва, Ді- павлї, увійшов в склад кабінету. Правиця скоп-]
солїдовала ся і робота в парламенті пішла о!
стілько,що договір митово-торговельний перейшов '
до комісії/', а далі ухвалено закон о нових зелї- зницях льокальних і закон о полїпшеню платні слуг державних. А треба при тім згадати, що 20. вересня нолучив санкцию цїсарску перед двома роками ухвалений закон о полїпшеню пенсий урядників.
Але за той час відносини Угорщини змі
нили ся. Опозиция угорска доти мовчала, доки думала, щ о,неміч австрийского парламенту до
поможе їй до переведеня окремішности митової.
Коли однак опозиция угорска побачила, що ав- стрийкий парламент працює, взяла ся і она до роботи. З ач ал а ся борба против Банфіого ніби то через те, що він не хоче пояснити, що то значить: «апґ аііе ЕаІІг а^гйєіеЬ». Ліберальний реґулнмін поміг обструкцийній роботі опозиції/.
Цілі тижні вела ся дискусия о порядок днев- ніій, що довела до того, що ні буджету ні прові
зори/ буджетової не ухвалено. Старий Тіса сво
їм проектом закона попсував ситуацию, партию ліберальну почали опускати деякі посли, прези
дент палати Ш іляґий і оба віцепрезидентн по
дали ся до димісиї.
Прийшло до вибору нової президії/, най
старший віком посол Мадарас обняв провід і палата приступила до вибору президії).
А ти.мчасом прийшов рік 1899, а з ним і брак буджету, брак позволеня парляменту на побір до війска. Край лишив ся без закона. Що з того вийде, чи Банфі упаде, чи перебуде ту ситуацию, покаже близька вже може будучність.
В загранпчній політиці Австрия стоїть при тридержавнім союз/, старає ся з всіма держа
вами бути в добрих відносинах. Відносини з Ро- сиєю набрали тим більшої отвертости через по
їздку ґр. Ґолуховского до Петербурга. У фран- цускій виставі на будучий рік Австрия бере та
кож не послїдну участь і підготовляє ся зазда
легідь, щоби гідно виступити зі своїм культур
ним доробком перед лицем сьвіта. Про відно
сини до балканьских народів ми вже згадували.
Зазначити ще належить, що Австрия Орала та
кож участь в пацифікації/ Крети, а відтак, коли виринула.кандидатура грецкого князя Юрия на завідателя острова, Австрия усунула ся разом з Німеччиною від сеї справи, полншаючп «ї чо- тнром иньшим державам.
При кінци року прийшло до звісних пере
палок з Німеччиною з причини видалювань ав- стрийских підданих. На дотичну інтериеляцню в раді державній відповів президент міністрів ґр. Тун справедливо, але різко. Се дало причи
ну нїмецкій прасї до заїлої агітації/ против Ав
стрії/, доки віденьска урядова часопись не вия
снила і злагодила подекуди слова керманича правительства. На тім покінчила ся та справа.
Виливи Австрії/ на Сході не великі, але все таки здобуває собі там австрийский нро- мисл і торговля видне становище. Для бере- женя австрийских, торговельних інтересів від’їде сими днями воєнний корабель з пристани в Полі на східні побережи Азії/. Є се перша того рода (Україна, не змінюючи свого становища,
мов зі сну прокидаючись, звертає свій вид в сторону Слави).
У к р а і и а.
Ж и тє взяли вже — сон женуть від меде!
Чи мали-б се мене будити днесь знов на тяж кі стражданя, на нужденне завмиранє невпинне?... Вічно-ж, весь той час, який до Божого ще суду лишаєть ся, каратись економ буду ?
(Вона знов звертаєть ся в сторону могил і згарищ. Слава озираєть ся навкруги, замічає А країну, зближаєть ся до леї приязно).
С л а в а .
Ти тут!... Се-ж я, твоя найкрасша мрія!
Вона сама тепер до тебе йде!
(Україна прокидаєть ся).
У к р а і н а.
Що чую?... Мрія — чую — чи надія?
С л а в а . Надія — мрія! Хто їх розведе?
в будучність духом линеш — вздриш надію;
в минувшість тугу шлеш — пробудиш мрію.
Я є одно і друге — зву СЯ Слава!
(А країна здивована иіднимає в гору очи).
У к р а і п а.
Чого-ж днесь хочеш в мене? В гості йдеш ? Мід мін гіркий, погана в мене страва.
Нічим приймати! Йди, — а чей знайдеш в сусідів красше! Йди! там за тобою тепер сини мої глядять! В спокою лиши мене!...
С л а в а
Сини?... Твої?... В сусідів?...
У к р а і н а.
Ті, що в той час, коли ти геть нііішла, відцурались мене, не мавши видів будучности. Нк мати їх взяла в обійми зрада.
С л а в а .
Н/!... Не розумію!
У к р а і н а.
Ледви тобі н розповісти вснію се так доладно, як отеї руїни, ті згарища розповідять тобі.
Дивись на них! Чи бачиш та м ? Ті тїни?
1о сіра та товпа, що і в журбі і в злиднях все мені однако вірна, хоч гнесь сама, катам своїм покірна.
А ті кати?... їй думала-б чужинці?
Є і вони — та гірш чужих свої-ж,
свої ріднїські діточки, родимці мої колишні прикладають ніж тепер до серця матери своєї.
От, Славо, вид твій, наче вітка Феї в країн/ чарів ниплекана, будить все, що для мене вмерло вже давно, що нині всякий ворог лиш огудить.
А тепле слово уст твоїх — воно мене морозить! Ставиш перед очи
ти сьвітлин образ — я лиш в пітьмі ночи руїни образ бачу. їх ріжниця
у еврци мому родить жалю біль, серпанком суму накриває лиця.
Так меркне краска цьвіту наших піль в погідний день, під ясним сонця жаром.
С л а в а .
Що стало с я ? Піймити хочу — даром!
У к р а ї н а . Піймити хочеш, відки та руїна
взяла ся тут? — Говорять про Татар:
народ найдикший! — Справді Україна від них чи-мало вже приймила кар.
Сто раз страшнійший, дикший тої дичи всяк, що у бій в культури імя кличе!
Дикар все нищить, скрізь пожари ширить, в ясир людий жене єго нагай,
цїлїськин край, який ногами змірить,
з м істі австрийскої фльоти. Також і у Вашинг
тоні австрийский конзулят має змінити ся на амбасаду для більшої поваги і скоршого иола- годжуваня інтересів австрппских підданих.
Велику часть свого значіня і поваги у між
народних зносинах завдячує Австрия свому мо
нарховії, котрий є найпопулярнїйшою і найбіль
ше любленою особистостию між монархами Ев- ропи. Доказом того було задивляюче число коронованих голов, що зголосили свій приїзд на ювилейні торжества у Відни. А коли столи
ця покрила ся киром жалоби, велика участі, високих иредставителїв всіх держав доказала наглядно, що так у сумній, як у веселій хвилї наш монарх заживає всюди сердечної симиатиї і поважаня.
Н о в и н к и.
-- 0 значних змінах в начальних становищах краєвих кружить поголоска в иольскій нрасї. Пи
шуть, виравдї з великим застереженєм, що мі
нїстер для Галичини, Адам Єнджейовнч чує ся утомленим і небавом уступить. На єго місце пі
шов би в тім случаю теперішний намістник ґр.
Пінїньский, на місце Пінїньского станув би ґр.
Ст. Баденї, а краєвим маршалком іменовано-б ґр. Андрія Потоцкого або Давида Абрагамовича.
ІІньша комбінацій! велить навіть уступити міні
строві! справедливости Руберови, щоби єго мі
сце міг заняти ґр. Пінїньский, а тоді міністром для Галичини став би др. Бобжиньский або др.
Пєнтак, намістником ґр. С. Баденї, а марш ал
ком ґр. А. Потоцкнй або Давид Абрагамович.
Декотрі часописи відмовляють сій поголосці всякої підстави.
— 0 мандат посла до гойму, опорожнений по бл. п. Францу Єнджейовичу, наміряють старати ся, як довідуємо ся, о. Корнило Кузик з Махно- ва і радикальний селянин Томашівский.
— Посол Новаковский скликує на день 19-го с. м. віче до Перемишля, де здасть справу з
с в о є ї НОСОЛЬСКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ!.
— На вечерок з танцями товариства »Акаде- мичної Громади* у Львові, що відбуде ся дня 9-го н. ст. лютого с. р., запрошенії вже розісла
но: хто-бн не одержав запрошенії, зволить ого
лосити ся на адресу Товариства: Ринок ч. 10.
Комітет.
— Дрогобицча академична молодіш устроює дня і. лютого н. с. 1899 р. в сали міскій, на дохід обох бурс (рускої і иольскої) вечерок з танцями. Хто через ошибку занрошеня не одер
жав, зволить зголосити ся д о голови комітету Ю.і. Лопушаньского, авскультанта при ц. к. суді повітовім в Дрогобичи. Лопушаньскнй. Кузїв
— Дозірочні збори перед судом. Перед кілько
ма днями закінчив ся в Стрию цікавий процес.
-Перед двома літами мало відбутися в Стрию руске віче, але староство заборонило. Тоді адвокат др.
Олесницкий, иотар п. Савчиньский і о. Лукавец- киіі скликали довірочні збори. Секретар старо
ства розвязав ті збори, а староство обжаловало аранжерів зібрапя, відбутого без позволеня, за від ую ч и їм надто обиду секретаря. Суд в Ж и дачеві засудив кождого з обжалованих на 100 зр. кари. Окружний суд уневажнив сей вирок і віддав справу стрийскому судовії повітовому, котрий по розправі видав такий самий вирок як суд в Ж идачеві. Але засуджені знов відкли
кали ся до окружного суду в Стрию, де на
днях вирок зовсім знесено. І
— Аматорске представлене. Члени читальні
’ Просьвіти* в Надвірній устроюють в неділю дня 15-го січня 1899 р. вечером представлене сценічної ораторні' п. з. »іїіч вефлеємска* в 4 діях, в сали уряду громадского.
Аматлрске представлене устроює в неділю, 15-го січня вечером Читальня міщаньека в Бро
дах в сали Товариства музичного, а іменно;
«Сватане на Гопчарівцї*, оперету в 3 актах із сьпівами і танцями.
— Між краєвим виділом а львівскою клінікою медичною прийшло в иослїдних днях до значно і
го ненорозуміня. Причину подав отсей ф а к т / Ш еф краєвого санїтарвого бюра, член краєвого, виділу др. Гошард написав перед кільканайцяти І днями до директора загального шпиталю пи
сьмо, в котрім заж адав ировіреня, чи то пра
вда, що професори і асистенти, викладаючі на клініках, лічать приватно в клінічних амбулато
рних хорих і беруть від них за то гроші. Пред- сгавитель виділу візвав директора шпиталю, щоби в тій справі перевів строге слідство. Ди
ректор др. Головацкий велів то письмо докладно відписати і розіслав єго всім професорам. Про
фесори почули ся тим письмом обидженими і звернули ся до президнї намістництва, щі.би
„оучило відділ санітарний краєвого виділу, що мішає ся цілком невластиво і без такту до чу жих, цілком приватних справ. Конфлікт між краєвим виділом а професорами заострює ся з дня на день і в іюелїднім часі дійшло до того, що др. Головацкий уступив з уряду директора шпиталю. На разі заступає єго професор др.
Чнжевич.
— Кардинальских капелюхів до роздачі є те
пер ІЗ. Як чувати, кардиналом буде іменований монсіньоре С • -і-а БеІІау -Іре, а крім сего карди
налами курняльними мають бути іменовані три єпископи: ісианьский, француский і бельґійский.
Консистория в Римі збере ся при кінци лю
того с. р.
З воєнних образків. В ти н к у при улицї Ве
селій в Перемишлі! прийшло ОІІІІДІ між нідхме- ленимн жовнірами до бійки. Копець був дуже трагічний, бо двох уланів засікло на смерть од
ного каноніра. Убийників арештовано.
У Львові на ул. Супиньекого, робітник Іван Охманович потрутив нехотячи ліктем переходя
чого офіцира. З того прийшло до обосторонної виміни острих елів, при чім робітник вийшов дуже кеиско. Офіцир добув шаблі і порубав тяж ко Охмановича по рамени і нпечах, причи
нивши рятунковій стациї одного нациєнта.
— Ґр. Юлїян Фалькенгайн, бувший мінїстер' рільництва, помер онодї у Відни. Ґр. Фалькен-
’гайи уродив ся у Відни 20. лютого 1829. В по
чатку вступив до війска і яко поручник брав участь в битвах в літах 1848 і 1849 в Італії і Угорщині. В 1857 р. виступив з війска і віддав ся рільництву. Від 18іі7 р. яко посол більшої посілості! засідав в горішно-австрийскім сонмі, а в 1871 р. став маршалком горішної Австриї.
Кілька літ пізнінше вибрано єго послом до д ер
жавної ради, а 12. серпня 1879 р. війшок яко мінїстер рільництва до кабінету ґр. Таффе. • На тім становищі! оставав аж до свого уступ іеня в 1895 р.
— Великі бурі і сніжні заверухи лютились на днях над Віднем і в Німеччині. В Відни зрива
ла буря з домів дахи і кидала цеглами, в на слідок чого кілька осіб віднесло рани. В цілій Німеччині північній і полудневій заподіяла бу
ря великі шкоди, попереривала телєґрафічні дро
ти і повивертала дерева з корінєм. Над ІТТтут-
ґартом серед громів і блискавиць обірвала ся хмара. Такі самі вісти надходять з північної Франциї; в Гаврі знищив шалений гураґан часть пристани, ушкодивши кілька кораблів.
— Буджет Росиї на 1899 р. представляє ся ось як: звичайні доходи 2,469,128.203 рублів, надзвичайні 4,000.000 рублів; доходи з розпоря- джаємих засобів касових державного скарбу 98,604.443 рублів. Видатки звичайні 1,462,659.233 рублів, надзвичайні 109,073.413 рублів.
— Велику рибу з родини ОгІЬа^огівіиа Моїа зловлено коло порту в Триєстї. Важила 100 сот- нарів. Щоби єї видобути з води, треба було зл а
дити специяльні журавлі, а доперва при їх по
мочи удало ся витягнути сю рідку рибу.
— Дрібні вісти. Віцепрезидеиг шкільної ради краєвої др. Бобжиньский повертає в неділю з Відня до Львова. — В Наварні під Львовом по- явила ся епідемія одри або т. зр. кору. — Натан Ш іффер, властитель кількох камяниць в Пере
мінили і тартаку в Ольшанцї, збакрутовав.
Єго пасива виносять понад 300.000 зр. — На полях громади Гашів, повіта лїского, найдено за мерзлого селянина Іван Чемериса з Рабого. — Померший недавно анґлїйский льорд бр. Ферди- нанд Ротшільд записав свій збір етаринностий, вартости 300.000 фунтів штерл. бритийскому музеєви.
— 'Дзвінок* ч. 1. з 5. січня с. р. містить:
Сьвяточний вечір С. Яричевского. Китайска яб- лінка ІІятки. Дзвінковії С. Яричевского. Учені ро
змови ІІикольця з татком Остапа Макарушки.
Малі герої, картина з житя дїтий В іри Дебето
вої. Запросини до передплати.
До нинїшного числа «Руслана* до
лучаємо ч. 1. «Дзвінка*, письма ілюстрованого для руских дїтий і молодежи.
Т е л е г р а м и .
Відень, і 4. січня. Нїмецке сторониицтво по
ступове і нїмецка партия людова рішили ся за- 1 раз па першім засїданю ради державної розпо-
; чати обструкцию, котра має перешкодити ухва
ленні континґента рекрутів. Обструкция наміре- на в найострійшій формі так, що ціла сесия не потягне довго.
Відень, 14. січня. Удержуєсь тут ко.чбіна- ция, що міністри бар. Банфі, ґенерал Феєрварі і др. Люкач удадуть ся до Відня, щоби зложити
| цїсареви рапорт з ситуациї. По повороті, що наступить в понеділок або вторннк, відбуде ся мінїстерияльна нарада, яку треба дати відповідь опозициї на єї домаганя. Скоро западе в тім зглядї ухвала, повідомить бар. Банфі клюб лі
беральний о положені». Нині певне лише то, що правительство не відкине а Іігаіпе угодових пунктаций.
Прага, 14. січня. До Кягобп-их Біві-ів доно
сять з добре поінформованих кругів з Відня, що іменоване міністра для Чехії наступило-б тоді, коли до кабінету вступить ще один Поляк. Ста
не ся се при найблизшій реконструкцій' ка
бінету.
динар зруйнує, — та на тому й край!
Понищивши доми, храми, всі мури, він ще не знищив людскої культури.
Бо захистом єї ие є те діло
рук людских, що єго палять погнем;
•бо захистом єї — наш дух, що сьміло творити-ме, як довго ми живем!
Щоб вдертись в духа край, в кран ідеалів, в Татар не має сили, ні в Вандалів!
Лиш тон, хто сам в країні духа творить, лиш той і нищити потрафить там;
хто діло духа сам собі сотворить, найліпше знищити потрафить сам.
Де Татарва ие всиіла одолїти й не одолїла-б нас була по вік, там иньший ворог наші власні діти запряг до діла знищеня... Не рік воно триває! Найкрасшого цьвіту позбулась я. Отрутою налито
-серця, з яким найбільше все любови я пила... Роду вже нема тепер, що нерозривно спільностию кровн у цілість був би звязаний. Він вмер!
Для мене вмер він, щоби для иньших жити, для тих, що в гробах хотять мене зложити;
щоб з ними разом Люблиньску могилу копати поспішно, щоб з ними враз,
руйнуючи мою останню силу —
І народ мій простий, темний — парастас заздалегідь вже правити по славі в злощаснім городі Переяславі.
(Україна знов рідвертаєть ся на хвилю в
|сторону могил і згарищ. Слава неначе попадає і в коротку задуму. Незамітно в глубипї сцени І явл я єть ся дід в довгим, сивим волосєм, в одягу давного, руекого жерця, з лірою у лівій руці. Він дивигь ея на Славу і на Україну, здивований спиніоєть ся на місци, жде, неначе-0 хотів зміркувати, що стало ся).
Друга поява.
Україна, Слава і Боям.
С л а в а.
Досить! досить! Все, все же зрозуміле!
Та скоро многі вже твої сини тобі на згубу ворогови сили
! свої дали, — чом вірні, чом вони, до сего дня оетавши ся при тобі, тебе в защ иту не возьмуть раз, пробі’!
У к р а ї н а .
Чи-ж сила їх? Чи-ж сила тих, що нині моєю лиш любовію живуть,
' всіма забуті, мов серед пустині 1 блукають ся, самі підмоги ждуть?...
Б о н н .
! Підмоги ждуть!... Підмоги і пророка!
|А тут так глухо! Пітьма скрізь глибока!
і Де-ж я знайду пророка днееь в тім краю?
• Пропадь-же ліро!... Не тобі одчаю І пісні дзвонити! Най царить тиша!!!
(Кинувши ліру геть на землю, він дальше 1 незамічений сідає під могилою).
С л а в а .
! Підмоги ждуть!... А де-ж народа твого і дух опікунчий, Ґенїй твій, небого?
Невже ж по сонця заході па небі , твоїм не сьвітить місяць? Чи-ж тоді,
■ коли я відси геть дійшла, в потребі тебе твій Ґенїй позабув, в біді?
1 Де Ґенїй твій?
(Ґенїй в подобі ангела чудесним, ангель- ским способом являєть ся на сцені. Слава і Україна мов зжахнулись перед несподіваною появою. Та Україна зараз же з легка простягає до Ґенїя руки, як коли-б хотіла благати або обіймати єго).
(Копець буде).
