М. 56. Львів, четвер, дня 16. (2 9 ) марця 1906. Річник X.
Передплата
на »Р УСЛАНА» виносить:
в Австриї:
па. цілий рік . . . . 20 квр.
іа піп року .. . 10 кор1 на чверть року .. о кор.
і.’ і дііслі'.ь . . 170 кор.
За '■[
екицєю:
в цілий рік . 16 рублів або 36 франків ва пів року . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. •Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а ке воаь.чеш мплости і віри не козьмеш, бо руске ми серце і аіра руска.« — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. ІПашкевича.
Вихйдить у Льваві що дня крім неділь і руских сьвят О О*із год. пополуднії.
Редакцмл, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч .І . пл. Дамбровскего (Хорун- щнни). Екснедиция місцева в Аґеициї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише напопередне застережене.—
Реклямациї неопечатаніа вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в »Надіслапім< 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесена по ЗО сот.
від стрічки.
пованю від свогочасного міністерства Банфіого, котрий і тепер відскочив від коалїциї, щоби дістати державну керму у свої руки. Можна би виписати цілий ряд насильств проти Сербів, Словаків, Волохів, (не говоримо вже про Русинів угорских, котрих зовсім заголюкано), як найневиннїйшу прояву народної само
стійності! гінтновано зараз яко п і д б у р ю в а н є проти мадярскої народности, як за невинні патриотичні поезиї засу
джувано на тяжку, довшу внзницю, як само зазначене, що в Угорщині нема рівноправности народностий, осуджувано нко злочин. Так само поступовано з у- сякими зборами, вічами, товариствами, а проти всего того уживано тих самих за
конів і розпорядків, котрими тепер по
слугує сн бар. Феєрварі. Тепер бутні вельможі мадярскі відчувають на собі силу тих законів і розпорядків, котрими цілі десятилїгя обмежувано всяку свобо
ду, всякий розвиток немадярских наро
дностий і широких верств населенн, те
пер ціла Европа пізнала наглядно ту ославлену мадярску свободу, ту тисяче- лїтну конституцию, котру використували лише упривілейовані вельможі для себе.
Певно, що таким положенєм, в якім се- годня находить сн Угорщина, не можна одушевлнти ся, але справді се »наруше- нє конституциї*, на яке так жалують ся члени бувшої коалїциї, кидає яскраве сьвітло на саму конституцию і предста
вляє ся нко заслужена кара для тих, котрі так чванили ся сею конституций- далеко. Видїдичений і від наділу, відсу
нений Антек пішов на біду і горюванє до хати зубожілого тестя. Матій міг ро
бити весїлє.
Антек однак вже перед весїлєм по
шукав на батькови страшної мести. З єго серця бухнула горяча, пристрастна лю бов до Яґни. До завнзку єї прийшло по тих вечерницях в хаті батька. Я ґн а чи
слила добре. Шість морґів ґрунту, всі коралі по обох небішках, станониско першої ґаздині, богаптво на все село і молодий здоровий пасерб в роли любаса на ліву руку. .
Слїдна, розкисла осінь закінчила сн гучним весїлєм Матїя, але що на весїлю старого з молодою чорт на скрипку грає
— то розвнзка сеї триґікомедиї мала спинити сн аж в зимі, а на сю не треба було довго чекати. Надплили лихі єї віщуни Свист з Посвистом, богиня Мо- рина ударила по ростинах, деревах, л і
сах, гаях, по звірятах і худібці, но х а тах і людях.
Політичне положене в Угорщини
(X) До недавня ще чванили ся пе
ред цілим сьвіто.м мадярскі вельможі славною угорскою свободою та своєю тисячелїтною конституциєю, котру стави
ли в своїй чванливости поруч з анґлїй- скою. Тепер же цілий сьвіт має справ
дешню науку з погляду, як виглядає та прославлювана угорска свобода. В остан- них часах почали там заборонювати збо
ри, рознизувати товариства (ба навіть виконний виділ угорскої коалїциї розви
вано), конфіскувати дневнпки і заборо нювати прилюдну їх продаж, замісць громадскої управи впроваджувати прави- тельственних комісарів і т. д. — а все те н а о с н о в і т и х с а м и х з а к о н і в , к о т р і д е с я т и л ї т я м и ц і л и м и нрославлювано яко забороло угорскої свободи. Ті самі закони, на основі ко
трих мадярскі правительства гнобили не- маднрскі народности і широкі верстви народні, звернули ся тепер проти бутних мадярских вельмож, що утворили були т. зв. коалїцию і мимо кількоразових просьб монарха не хотіли взяти держав
ної кепми у свої руки, поки Корона не прийме за кождий раз щораз виспіє сте- пенованих їх домагань. Кождий чоловік, що цінить конституцийну свободу, не буде одушевлнти ся нинїшним угорским правительством бар. Феєрварого, алеж оно зовсім не ріжнить ся в своїм посту-
В Масляк.
Повість Володислава Ст. Реймонта'.
Варшава 1904.
(Дальше).
Хитро обдумана штука, зручно за
кинені сїти на останки догасаючих при- страстий старого Ворини і краса Яґни роблять своє. Старий записує шість мор- ґів що найкрасшої землі і шле старо
стів, а ті вертають з ручниками. В семю Матій тріс грім з ясного неба. Прихо
дить до взриву. Бійка, яку счинив рід
ний син, Антек, з рідним батьком, котрий не хотів за житя свого дати ані кусника поля навіть ні одній дитині, отже і ему, випала так, що старий Борина провалив синови голову і прогнав єго враз з жін
кою і дітьми з хати. Була се головна ставка і головна виграна. Зять коваль був на стороні і дав зацитькати ся я- лівкою; мала Юзька заспокоїла сн обі
цяним ґорсетом і биндами. Ґжелн був
ною свободою, якій під пару хиба ан- ґлїйска конституция.
Але вельми замітна іменно іа проя
ва, що проти того »нарушуванн консти
туциї* не відзиває сн н і х т о з широ
ких верств населенн н Угорщині, а на
впаки цілий край приннв зовсім спокійно абсолютизм заведений бар. Феєрварим.
Бутні вельможі угорскі голосили перед цілим сьвітом, що с о й м є в и р а з о м в о л і н а р о д у . Тимчасом сойм розвя- зано при помочи оружної навіть сили, а нарід, а властиво народи в цілій Угор
щині приняли все те з повним спокоєм, а навіть многолюдна столиця Буда-Пешт не рушилась. Коаліция аж по тижнях здобула ся на уложений з великим тру
дом маніфест, котрий остав без усякого відгомону в краю. Бар. Феєрварі наста
новляє відтак по краю правительствен- них комісарів, розвязує товариства, на
віть виділ коалїциї, а члени коалїциї пи
шуть від часу до часу статі дневникар- скі. оправдують ся із свого поступованя, на котре правительство дає свою рішучу відповідь, одним словом коаліция пока
зала сн зовсім немічною, бо виявило ся наглядно, що ніхто за нею не стоїть, ні
хто за нею не рушить ся і що вен мо
гутність коалїциї виявляла ся лише без
межною бутою, нко вислїдом давних, застарілих привілеїв.
Тепер весь сьвіт побачив, що насе
ленні Угорщини розходить ся зовсім о инші справи жизненні, як мадярска ко- менда, що передовсім тут іде о економі.
Настали страшні морози. На овидї появили сн грізні бовдури хмар, а ті ви
сипали з себе цілі гори снігу і заскре
готали новою силою нечуваних морозів.
Ж итя зціпило сн по хатах і запічках, але у Матїя була весна... Він радіє мо
лодою і красивою жоною. Она опливає в достатки, она вперве ладить ся до
>£ОСІ» с. є до сьвяткованя різдва Хри
стового на своїм ґаздівстві, бож она па
ні і понад війтпху і понад мельничку і орґанїсцїну, лишень, що в єї серці чим рав холоднійте. На очах єї чцм раз гу- стїйші мраки, на души думки чорні, без
конечні. На губах чує она єще жар Лит
кових цілунків, але сей Антек не єї... і не знати, де він обертає ся. Під самі сьвята зачула, що він робить на тартацї у мельника, та що побив і ледво не у- бив гороїжного парубка, що сьмів єго мачоху неславити, розповівши між людь
ми, що був єї любасом, заки Я ґна за мужем стала.
Ся вість потягнула Яґну демонїч.
чне подвигнене населена, доведеного нещасною політикою мадярских вельмож до великого занепаду, а також державу до важкого в наслідках пересиленя. Мі- нїстер внутрішних справ Кріштофі зро
зумів належно причини сеї довголїтної недуги угорскої держави і вказав основ-
ний лік на те, покликане до участи в за- і окремленя Галичини.
конодатних тілах иіирокі верстви народні замість дотеперішних упривілейованих вельмож і адвокатів, котрі дбали лише о свої середньовічні привілеї і вели дер- жавно-правні спори. Одначе не так скоро зможе ще Угорщина перемогти те пере- силене, в яке попала наслідком політики коалїциї. Монарх покликав до Відня всіх міністрів угорских на раду, на котрій западуть неперечно далекосяглі ухвали, котрі будуть і для будуччини мати важні наслідки.
З державної ради.
Відокремлене Галичини.
Гіос. Шенерер і тов. зголошують нагле внесене, в якім вказуючи на ко
лишнє внесене Зиблікевича в р. 1871, взивають правительство, щоби предло- жило проект закона про відокремлене Галичини. Сей закон мав би увійти в жите рівночасно з новим виборчим законом. Пос. Вольф зміняє таке саме звичайне своє внесене на нагле.
Для підпертя наглости внесеня Ше- нерера забирає голос пос. Штайн, під
носячи, що межи відокремленєм Галичи
ни, а виборчою реформою істнуе тісна звязь, бо тілько в сей спосіб можна у- ратувати стан посїданя Німців, яким ви
борча реформа грозить катастрофою славяньскої майоризациї: Се іипсііпі а- пробувало польске коло, а жаден з мі
ністрів не посьміє спротивити ся ему бо против самої виборчої реформи, без рівночасного відокремленя Галичини всі Німці мусять виступити. Велика ідея Всенїмцїв, що нїмецкий нарід в Австриї мусить колись получити ся з рештою нїмецкого народа під сильним скиптром Гогенцолєрнів, не піде на загладу, коли ною силою до сего, що єго сам Бог со
творив під пару для неї, а лиш лихі об
ставини, якась нещасна судьба зробила єго сином єї чоловіка, а мужом неща
сної і нелюбленої ним Ганки. В душу сеї жінки иоселює ся страшна борба.
Острах перед неславою і гріхом боро
нять -єї поки що перед віроломством, але она в тій борбі не видержить. Демонічна сила елементарної пристрастної любови потягає єї на бік Антка. Одна строга в часі сьвят, енерґічна і божевільна підвага Антка, що закрав ся до стайні батька, щоби лиш підмовити мачоху на сходи
ни, мали завершити решту. Вибігли да
леко за село, далеко від людий в чисте, глухе снігове поле, щоби дати волю си
лі своєї пристрасти і щоби заробити на фатальні наслідки. Заспокоїли жадобу сердець, не заспокоїли совісти.
(Дальше буде).
згадане іипеііт збереже єго перед на-і не треба знеохочувати ся, але тим е- слїдками виборчої реформи. Відтак по- і нерґїчнїйше працювати над їх поправою.
лємізує бесідник з социялїстами, яким закидує, що не хочуть голосувати за ві- докремленєм Галичини. Пос. Вольф, під
пираючи своє внесене, старае ся виказа
ти доконечність потреби сейчасового від- Забирає голос президент кабінету
бар. Ґавч: Жадане відокремленя Гали- кид, що Всенїмцї хотять переіначити па- чини — виводить бесідник — хотяй від лату послів, відповідає, що також бар.
довшого часу було точкою програми но- Ґавч хоче єї переіначити і то в сей спо- одиноких сторонництв сеї палати, виска-; сіб, щоби з Німців зробити меншість, зане є тепер в сій хвилі, в котрій па- Тепер настала для Німців хвиля: бути лата має приступити до ухвали про свою або не бути! Без відокремленя Галичини реформу (пос. Шальк перериває: ...і ко- Німці не можуть пристати на виборчу ли ся точка є фактичною до переведе-' реформу. Се одинока дорога,, яка стоїть ня). Се жаданє висказано не зі сторони отвором. Коли Німці не. вступлять на неї, заступників Галичини, але з иншої сто-*ані не здержать загального голосованя, рони. Сі обставини вказують, що нагле то самі припишуть собі наслідки будуч- внесенє, яке є предметом нарад, вийшло чини.
політичних тенденций. У внесеню Тепер найвідповіднїйша хвиля до і промовах задля признаня наглости — 6ешсіпЬпг§8сЬаЙ.
о скілько я міг дочути — признано луч-! Бесідник взиває духа Бісмарка і за- ність сій справі зі справою виборчої клинає Німців до голосованя за відокрем- )еформи. З кількох уваг бесідників мо- ленєм Галичини, бо від сего залежить, жна вносити, що порушене ним відокре-; чи наслїдники будуть їх благословити, мленє Галичини має мати єдино на цілії чи проклинати, потопаючи серед славянь- виключенє заступників сего королівства1 скої більшости. Вкінци вніс, щоби єго від уділу в нарадах державної ради, 1 внесене переказано комісиї виборчої ре- а тим самим викликане засадничого зво-* форми,
роту у відносинах більшости в сій пала- тї (гучні брава). Отже розходить ся вне- скодавцям о партийно фактичні і пар- тийно політичні цїли. —- Инше станови-
ско мусить занити правительство, яке має ких властий адміністративних, які проти дбати про трівке, загальне добро дер
жави. Тому позволимо собі заявити іме
нем правительства: (ріжні иерериваня) —
»Правительство стоїть усильно при є- дности держави... (Пос. Масталька: чи токож дотично автономії?)... Се є відо
кремлене, не автономія... і мусить дер
жати ся безуслівно відпірно против вся
кої проби ослаблена державної єдности.
Тому правительство не могло би під жа
дним услівєм прихилити ся до містячого ся в наглім внесеню ІПенерера і тов.
жадана, щоби згаданий проєкт відокре
мленя иредложити палаті».
Два национальні радикали
Пос. ґр. Штернберґ виступає против заяви бар. Ґавча, який мимо того, що єго підпирають Чехи і Славяни, заявив ся против автономії. Се чудне в устах такого чоловіка, що сидів довгі літа в кабінеті ґр. Тафого. Називає прези
дента міністрів політичним хамелеоном і за се призивають бесідника до по
рядку.
Згадуючи про внесенє відокремлена Галичини, вказує на сепаратистичні зма- ганя, які проявляють ся в нашій дер
жаві, а які своє жерело мають не в не- хоти до династиї, а з причини лихої а- дмінїстрациї, котру бесідник критикує в таких острих словах, що президент взи
ває єго кілька разів до порядку. Внесе
нє на відокремлене Галичини не є до принятя, але оно є пожаданим яко інї циятива до обговорена зміни конститу- циї і розширена автономії у всіх іфаях.
Кождий ческий посол мусить виходити зі становиска, що нема відокремленя Галичини без рівночасного відокремленя Чехів. Сумними відносинами в Австриї
Пос. Шенерер радить передбесїдни- кови постарати ся о мандат до галицко- го сойму і там виголошувати свої про
мови. Відтак полемізуючи з бар. Ґавчом стверджує, що внесене на відокремлене Галичини має як раз уможливити вибор
чу реформу, а не утруднити єї. На за-
Промова посла Романчука
Пос. Романчук заявляє, що дивним що в часі найбільшої самоволі галиц- виборчої реформи приймають ся за най
більші репресиї і проливають кров хло
пів, хочуть їм дати єще більшу власть до рук. А се внесенє ставить сторонниц- тво, яке уважає себе найбільше нїмецким і найбільше свободолюбним. Коли в часі найбільшого свободолюбного руху серед Німців, в часі наполєонских воєн, нїмец
кий поет закінчив свою пісню про вітчи- ну словами: «Вітчина мусить стати біль
шою!» то нині нїмецкі батьки народа за
кінчили би сю пісню словами: «Вітчина мусить стати меншою»! По виданю Ма*
дярам на жертву 2 мілїонів Німців, Всенїм
цї хотять тепер видати 200.000 Німців в Галичині, а потім безперечно 160.000 Німців на Буковині. Видали Німців Ма
дярам, щоби мати в державі геґемонїю.
Та се не збуло ся. Тепер хочуть видати Галичину, Буковину і Дальмацию, щоби зміцнити своє панованє. Однак думаю, що відокремлено Галичини не поможе сему.
По відокремлена) Галичини Німці мали би більшість мандатів, однак забу
вають про се, що і по відокремленю Га
личини більшість населеня держави не буде нїмецка, а тоді межи Німцями і Славянами вибухне така завзята борба, якої до тепер не було ніколи. В Чехах Чехи без сумніву є в більшости. (Пос.
Дашиньский: Гіізнїйше прийде до від
окремлена Чехів). Сила Німців в Австриї не полягає на тім, що мають більшість в державній раді, а на тім, що мають своїх заступників майже у всіх краях держави.
Колиб не примінювано територняль ної системи, а народну, тоді Німці мали би своїх репрезентантів з Галичини і бу
ли би китом межи всіма народами. Чи
В четвер дня 29. с. м. «Продана нарече
на» опера в 3 діях, Ф. Сметани.
В суботу дня 31. с. м. «Безталанна» дра
ма в о діях, Карпенка-Карого. Виступ п. М.
Заньковецкої.
В неділю дня 1. цьвітня «Сувга» коме- дня а 4 діях Карпенка-Карого. Виступ п. М.
Заньковецкої.
Початок представлень о 7 год. вечер.
Абонамент: першорядний на 6 вистав 15 К другорядний на 6 вистав 10 К.
— Доамати-іНИЙ конкурс. На запити ріжних псевдонімів, під якими криють ся певно ав
тори надісланих на конкурс драм, — що чу
вати з драматичним конкурсом, можемо по
дати до відома загалу, що краєвий виділ передав при кінци лютого с. р. видїлови
• Рускоі Бесіди» 14 надісланих штук до роз
ділена
міжчленів оцїнкової комісиї. Конкур
сові твори находять ся отже в читаню, а правдоподібно в другій половині цьвітня за чнуть ся заеїданя оціночної ком сиї і з по
чатком мая наступить р >з й.іенє нагород. З а головки творів нам не звісні, а виділ «Рус
кої Бесіди» не оповістив їх доси, хотяй се діє ся при кождім конкурсі зараз по упливі речинця
— Кінцерт акад. хору „Бандурист". Захода
ми сего молодого Товариства і при співучасті.
Ви. Г. Хоткевича, кобзаря з України, відбуде ся дня 1. цьвігня в салі „Нар. Дому” у Льво
ві перший концерт з отсею програмою: І В.
Вахнянин: „Хор Запорожців0 підспіває хор
• Бандуриста». II. йітопеїіі: Мабгі^аіе, б) 8сЬи- іпап: Іїаитегеі сольо скрипка, відоірає тов.
Садовс-кий. III. Про бурю на Чорному мори, відспіває п. Г. Хоткевич при акомп. бандури.
IV. 0. Нїжанковский: «Ах деж той цьвіт» со
льо барітонове відспіває тов. Гарасевич. V.
Славяньскі пісні: 1) Лап (їаіі: а) Виїа, б) Не і ге іпо Іюіесгки Іеяпу; 2) /,а]с: /.IV, Іа Нгуаізка: 3) ПгаЬотіг .Іепко: їїЬ а Іипа; 4) Гофіавер: Из'ь первой кадрилн, відспіває хор «Бандуриста».
VI. Б Вахнянин: а) Магзсіїе ГипеЬгр, б) Саргі- сі і Р-Зиг фортепян сольо тов. Б Вахнянин.
VII. Утеча 2 брат.в з Туреччини, відспіває н.
Г. Хоткевич при акомп. бандури. VIII. С. Люд- кевич -Пісня побіди» при акомп. форт п і 4 руки, хор «Бандуриста». Діріґент тов. Смо- линьский. Крісла І-рядні З К, 11-рндні 2 К,
вступ
на салю 1 К. Білети мож набути скор
ше в книгарни Наукового Товариства ім Ш евченка
ав день концерту при касі. — До сеї програми пишуть нам: Немов орел моло
денький розпускає свої крила до лету і про
бує своїх сил, знаючи, що єго батьки спішать єго слідами, так і молодий «Бандурист» ста
вить перші кроки, памятаючи про се, шо на
ша В юв. публика слідить єго кроки і не дасть єму впасти. Сим першим єго кроком є кон
церт сей,
аманить не тіл 'ко добірною про Грамою, зложеною з найиовійших композиций, але і воскресшим співом наших кобзарів За
країни, котрі мають промовити устами п. Хот
кевича та єго мистецькою грою на народнім інструменті. Душа радуєсь на саму гадку, що бодай тоді «почуємо славу, почуємо і • не «за
гинем» а піднесем ся сильні духом. Ж адного Русина не повинно забракнути в той день на сали. Спішім радо
почутипашу думу щоб бо
дай пару хвиль пережити споминами нашої минувшини. Нехай голос безсмертного Б огда
на і нашого лицарства промовить до наших сердець, тоді одушевлені милими звуками пісні нашої скажемо за поетом: „Наша слава, наша иісня ие вмре, не загине0. — О.
— З Філії Русного Товариства п даґоґічного в Ярославі. Дня 7. цьвітня 1996 о год. 3. з по
лудня відбудуть ся в сили Тов-а «Рускої Б е
сіди» (ул. З Мая) II загальні збори філії Ру- ского Тов а педагогічного з отсим порядком дневним: 1) Отворенє зборів 2) Відчитане про
токолу з послїдних загальних зборів. 3) Звіт з діяльносте Виділу. 4) Звіт касовий. 5) Звіт настоятеля бурси селяньскої зі стану науко
вого і по.міщеня питомців. 6) Внески уступа
ючого виділу. 7) Уділене абсолюториї уступа
ючому видїлови і вибір нового виділу. 8) Вне
ски членів. — Підписаний Виділ повідомля
ючи о тім має честь запросити всіх II. Т.
І можна якийсь край відокремити против
волі краю і люду, чи можна рішати про цілий край, виключно на користь одної партиї
Коли за сим жаданєм навіть поль ске коло заявляє ся, то більшість краю є противна відокреміленю. Руский на
рід заявив ся за виборчою реформою, а рівночасно заявив ся против відокре- мленя Галичини. Руский нарід числить З мілїони, а з такою цифрою треба чи
слити ся (потакуваня). Однак також і Поляки є противні безусловному відо
кремленні Галичини, а то не лиш
ііоль- ске людове сторонництво, але і нольскі демократи, що правда не народові демо
крати, які засідають в польскім колі, а правдиві демократи, які заявили ся за розширенем автономії, а також за відо- кремленєм Галичини, але доперва по по
переднім заведенні загального голосова- ня, не тілько до державної ради, але і до галицкого сойму, і коли в Галичині буде істнувати европейска, а не шляхоц ка адміністрації».
В дальшім ході своєї промови пос.
Романчук жалував ся на політичні вла сги, що уживають війско до стріляна на хлопів, що суди в Галичині допускають ся формальних викрочень против законів і підносив, що іи с ііт відокремлена Га
личини з виборчою реформою може тілько унеможливити переведене в житє виборчої реформи. Бесідник звертає ся до Німців з поважною осторогою, щоби голосуючи за відокремленєм Галичини, не брали на себе тяжкої одвічальности за наслідки, які можуть повстати вна
слідок відокремлена. Русини будуть сто
яти за найповнїйшою автономією всіх народів. Хто хоче, щоби панував спокій і порядок в Галичині і в цілій державі, той мусить бути противн її тим внесе
ним. (Оплески на руских лавках).
ГІо довших промовах нн. Брайтера і Дашиньского і заяві пос. Сильви- Тарука іменем консервативної шляхти за наглостию внесеня, яко інїцинтиви до ревїзиі конституциї, перервано дискусию і доконано вибору комісиї виборчої ре форми, голосуючи на внесене Пернер- сторфера поіменно. До комісиї увійшли:
нн. Абрагамович, Адтєр, Бернрайтер, Бартолї, Бобжиньский. Дїдушицкий, Фінк, Ґло.мбіньский, Ґрабмаєр, Ґессман, Ґрос, Гаґенгофер, Герольд (Всенїмець), Грубий, Іро, Івчсвіц, Кайзер, Крамаж, Ленман, Леміш, Лєхер, Мальфаті, Мархет, Он- чул, Пастор, Пльой, Перґельт, Праде, ГІа- ріс, ГІешка, Плантау, Ш лєґль, Старжинь- скнн, Штайн, Шганнер, Странски, Ш тірґ, Сустершіц, Толїнґер, Василько, Вастіан, Відман, Зазворка, Ж ачек,
Вкінци принято внесене пос. Вайс- кірхнера, домагаючий ся явности нарад комісиї виборчої реформи. На сім зам
кнено заеїданє. Слідуюче нині.
Н О В И Н К Іі.
— Календар. В ч е т в е р : руско-кат.: Савина і Юлїяна; римо-кат.: Кирила. — В п я т н и - ц ю : руско-кат.: Алексія чол. Бож.; римо-кат.
Квірина.
— Репертоар „Русного народного Театру0 >
Львові. (Саля Дасі СЬагигіт" — ул. Берн штайна).
членів до ласкавої участи, як рівнож звертав ся з уклінною просьбою до всеї сьвідомої ін- телїґенциї цїшанівского, переворского, лань- цуцкого і ряшівского, щоби зволила прибути на сі загальні збори нашої філії, довідала ся про нашу діяльність, та допомогла нам своєю помочею моральною і материяльною в наших змаганях. Річна членьска вкладка виносить 2 К, а еписове 1 К одноразове. З Виділу ф і
лії Р. Тов-а педагогічного: о. Кипріян Хоти- нецкий голови. Юрий ІПумский писар.
— Пять лїт істнує вже Товариство урядни
ків і сьвящеників у Львові. В понеділок 27.
с м. відбули ся V. загальні збори під прово
дом президента ради надзираючої, ради. Іль- ницкого. Збори мали почати ся о 5. годині, однак зачали ся аж о ’,'46. з причини браку достаточного комплєту. Прибуло 22 на 700 членів. Тих самих 6 членів ради надзираючої вибрано знова. Чистий зиск за рік 1905 ви
носить 1.824 К 18 с, коли за рік 1904 вино
сив лише 1.031 К 10 с. Розділено 6% диві
денди. АГенди товариства значно збільшили ся і видко, що оно розвиває ся. Збори зам кнено но 1 годинах парад, а се головно то- му, що не вставлено в порядок зборів точки
— внесеня і зап и ти ..— Я.
— В справі адвокатского титулу. На засіда
нні адвокатскої палати у Відни дня 26. с. м буде предметом наради предложенє, що до- магає ся усунена титулу НоГ- ипй ОегісЬізасІУО- каґ Той титул прислугує лише адвокатам у Відни, Лїнцу, Сольногородї і Градци, підчас коли адвокати у всіх инших містах можуть називати себе лише адвокатами, наслідком чого у ширшої публики проявлявсь часто по
гляд, немов такий „надворний і судовий адво
кат" щось висшого, як звичайний адвокат, дарма, що послідні мають ті самі права та обоаязки і мусять виповнити ті самі услівя, щоби стати адвокатом. Супротив того відень- ска адвокатска палата предкладає для всіх адвокатів в Австриї один короткий титул:
АсКосаІ або ВееЬїкапл’аІІ.
— Вісти з півн. Америки. В Йонкерс, Н. ІІ.
заснувало ся тов-о „Бонн". — Руский нар.
Союз мав в лютім с. р. 5.343'53 дол. доходу а 4.77672 дол. розходу. Загальний стан каси з кінцем лютого виносив 22.629 71 доларів.
— Політика в церкви Поляки замешкалі в Берлині почали бойкотувати костел Пр. Діви Мариї з тої причини, що парох костела Ні
мець не згодив ся, аби в костелі голошено провіди і співано по польски. Шовінізм посу
нено до тої степеня, що минулої неділі окру- жив костел кордон «мужів довіря» берлинь- ских Поляків і здержував своїх від входу до костела. Парох загрозив агітаторам судовими карами, єсли будуть пропагувати бойкот під мурами католицкеї сьвятинї.
— Краєва рада шкільна затвердила вибір ки.
Юрия Чарториског'о на заступника предеїда- теля, кс. Людвика Біковского на делегата по
вітової ради і о. Филимона Подолиньс <ого на духовного члена обрядку гр.-кат. до окружної ради шкільної в Прослані; перенесла заступ
ників учителів в середних школах: Евгена Бє- ґановского з Гімназій в Дрогобичі! до Демби- цї, Володиславг. Праера з Дембицї до Дрого
бича, Антона Сновацкого з Дрогобича до II Гім. в Ряшеві, Еміля Ляникевича з II ґім. в Ряшеві до Дрогобича; постановила зачислити книжку «Ботаніка для кляс пизших, написав Іван Верхратскип. У Львові» між книжки д о зволені до ужитку в середних школах з ви- кладовим язиком руским.
— Перенесеня. Галицка дирекція почт і те
леграфів у Львові перенесла почтових аси
стентів: Володимира Ріхтера з Розвадова до Львова, Миколу Івасюка з ОсьЕЄПцїма до Сня- тина і Станислава Бобровского з Залїщ ик до Львова.
— Дівчата в мужеских середних школах. В нї.мецкіМ великім князівстві Баден позволено перед кількома літами на те, щоби також і дівчата ходили до мужеских ґімназий і ре
альних шк л. Оповіщена тепер статистика ви
казує найліпший успіх, В посЛїднім шкільнім році ходило в Карльсруге до ґімназиї 52 дів
чат, до реальної ґімназиї 35, до висшої реаль-
4
Торговелльні і промислові вісти.
— Рахунок Товариства взаїмн. кредиту „Д н і
стер" у Львові за січень і лютий 1906 (соти- ки пропущено).
І. Вкладки зцадничі:
вложено ...
винято ...
Стан з кінцем лютого
II. Позички на скрипти і векслг:
2 17.745-- К 84.591 - „ 2,206.082- - „ ної школи 18, а до женьских шкіл в инших
містах разом 694 дівчат. Учениці визначали ся великими спосібностями, нильностию та взагалі інтересували ся дуже науковими пред
метами. Приписують також дівчатам, що впли
вали корисно на хлопців. В деяких школах дівчата визначали ся більшим поступом, як хлопці. Більша точність, замилуване до по
рядку, совісність, увага, як неменше вродже
на дівчатам ніжність виливали дуже корисно
на поведене хлопців. Також і що до дисци- уділено 148 нових позич, в сумі 182.020-—
плїни не являли ся ніякі трудности і нігде не , сплачено 88 цілковито і рати 160.090-— „ була нарушеча моральність в який небудь Стан з кінцем лютого у 3333
спосіб наслідком спільного перебуваня в шко- д о в ж н и к і в ... 2,064.545'_ “ лі хлопців і дівчат. ! У//. Удгли члепьскі вплачені
— Гроза розрухі? на росийскім Поділю. З від 3 8 Р членів ... 160.681
—„ Київа доносять, що жидівске населене по мі-І IV . Фонд резервовий і фонди
стах має денеде велику перевагу і тому ду- на страти ... 30.444-— “ має переперчи своїх кандидатів до державної Разом фонд власний . . . .
думи. Християньске населене обурило ся тим
поведенєм Ж идів і грозить розрухами. Стан -фмкі папери і вкладки грізний. В Каменци, Балтї і Немирові стоїть в ДРУГИХ Товариствах . . по кілка сотень козаків, а по инших містах і ' ї Готівка, на рах біжучім селах скріплено місцеву поліцаю. До того іце 1 в касї ...
в Камінци відкинено бомбу під повіз ґуберна-
191.125-
263.892 —
тора, о що посуджено Ж идів.
— Цісар Франц Й
осиф іначальник стациї.
У відень-ких двірских кр.г.іх оповідають отсго К.
подію: Цісар поїхав на лови до Мірцушляґ.
По иолудни о 5. год. мав вернути до Відня і в тім часі мав двірский поїзд стояти готовий до відізду. Тимчасом монарх прийшов па дво рець скорше, а адютант зажадав, аби її .чаль ник стациї сейчас випустив поїзд. Але що се був сьвяточний день, а на стациї стояло мно- го прогулькових поїздів, тому начальник за
явив, що не змінить розкладу їзди, з огляду на небезпечність катастрофи. Адютант заніс сю відповідь цїсареви, а тоді цісар сам пішов до начальника стациї і заявив ему, щоби сей
час приготовив поїзд до від'їзду. Начальник з почестию але рішучо відказав, покликуючи ся на причини висше наведені. Монарх від
вернув ся і сказав до окруженя: <Єсьм вяз- нем зелїзнич іго урядника». Відїзд двірского поїзда наступив точно о визначеній годині.
Начальник стациї, котрий був приготований на заміти, дізнав ся.другого дня, гцо цісар наділив єго ордером Франц Иосифа за строге придержуване службових приписів.
— Анґлїйский велит. ПІСЛЯ ЩО іїно скінче
ного обчисленя числа нсселеня велико-бри- тийскої держави (Анґлїі) показуйсь, що вели- ко-бритийска держава має 460,000.000 меш
канців, з чого 55,000.000 є білих. На посїло- сти Анґлїі в Азиї припадає 300,000.000 людий, в Африці 43,000.000, в Европі 42,000.000, в А- мерицї 7,500.000, а в Австралії 5,000.000. Най
більше заселеним містом в тих посїлостях є, по Льондонї, місто Калькута. Найбільше жо
натих людий е в посїлостях: в Індиі, Наталю, Кипрі і Канаді. Найменше жонатих є в З ах і
дних Індиях. Ціла иросторонь посідана вели- ко-бритийскої держави виносить 11,908 378 квадр. миль, що виносить більше як одну пя- ту часть земельної поверхносги сьвіта.
— З акц Банку гіпотечного у Львові. Зам - д 0 Кракова кненє рахунків Банку за 1905 р. виказує зиск і
в коті 2,275.521 К. По відтрученю відписів в
... 240.279 - „ Вкладки принимаємо на 4 °/0; позичок уділяємо на 6%- При сплаті на ЗО р а ї пів
річних виносить рата амортизацийна 5-І8 від Дирекция.
С о і ОЗЙЄІ д ГП
в п а с з ж и Г е р м а н ів
при уд. Соняшній у Львові.
в і д 15. д о І. л ю т о г о 1 9 0 6 .
Нова сензацийна проґрама
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що нятницї НІЦЙ-1_іїе представлене. Білети вчаснїйше можна на
бути в конторі Пльона пои ул. Кароля Лю- двика ч. 9.
Рух зелїзничих поїздів
важний від 1. січня 1906 після середно-евро- нейского часу.
До Львова на дворець головний приходять:
З Іцкан 12 2 0 *, 6-ю, 140, 545, 9 10*
„ Кракова 2 31*, 6.— , 8 50, 130, 5 23, 8 40,
* 9 50*
„ Підволочиск 7 20, І І 55, 23 0 . 10-20, 5-0, 10-20*
„ Лавочного 7 29, 11 45, 10 50*
„ Вави рускої 7 50 _ Станиславова 8 (’5
Самбора Яворова Коломиї Гяш ева Тухлі Белзця
8 15, 1-50, 9 20*
8-18, 4 32 10 05
10-35
3 45 (від 15/6 до 30/9) 5’ —
квоті 774.578 К і уморень в квоті 24,481 К ,; » дальше по збільшеню запасового фонду над- ” '
звичайного квотою 60.000 К, вкінци по видї-і Самбора леню установлених статутами тантием, п о к а -■’’
зуе ся опроцентованє акцийного капіталу п о 1»
7 ’/а від ста, с, е по 30 К від акциї. На раху-1»
нок того виплачено вже за купон платний ” 1. січня 1906 по 20 К, а на загальних зборах р ’ акционарів Банку, котрі мають відбути ся дня „ 10. цьвггня с. р. надзираюча рада поставить внесене на виплату купона відакций платного 1. липня 1906 по 10 К від штуки.
— Дрібні вісти. В Скалі над Збручом помер
Нл Підзамче.
Підволочиск 7- — , 215, 545, І0-2*, 1134 Зі Львова з головного двірця відходять.
2 45. 4-15, 825, 8 35. 2 50. 6’35*
11--*
Іцкан 2 51, 615. 9 20, 2 4 0 , і О 40*
Підволочиск 6 0. 10 55, 2 - , 9 —*, 1 105*
Яворова 6 55, 5 58 7-30, 2-55, 6-25*.
9-—, 4-2<). 10-55*
11-10 4-Ю
550 Рави рускої 7-30*
Перемишля 10 05* (від 1/5 до 30/0) Хирова Псла
Стрия 1ГЮ*
Белзця Р яш ева Коломиї
З Підзамча.
Підволочиск 6-43, 11 15, 213, 9 23*, Г24*.
, Примітка. Поїзди поспішні друковані е властитель дібр Станислав Людвик ґр. Голу- черенками товстими; поїзди нічні е зазначені ховский в 88. році житя. — В часі бурі на зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.
ціріхскім озері в Швайцариї згинув 32-лїтний веч'Р Д° 5. год. 59 мінут рано.
Йосиф Козак, переплетник, котрий мав похо- 1 Звичайні білети їзди як також
. г, Г, і г всякого иншого рода, ілюстровані проп.НпиЛ„,
дити 31 Львова. Родина помершого може близ- розклади їзди ітд. МОЖна набувати через цї-і ше поінформувати ся про ту подію в львін- лий день в мійскім бюрі ц. к. державних зе-
скій полїциї. лїзниць, пасаж Гавсмана ч. 9.
білети провідники, і
Видає і відповідає за редакцию: Лез Лопатиньский.
Телеграми
з дня 28. .иарця 1806.
Відень. В палаті угорского міністра від
була ся вчера довірочна нарада угорских мі
ністрів, котра тре вала до 12. год. в полуднє.
Опісля був бар. Феєрвари на приватнім по слуханю у цісаря, а опісля були всї міністри на авдиєнциї у монарха. Авдиенция тревала дві години. Цісар вислухав звіту всіх членів кабінету про ситуацию і застеріг собі дальшу постанову. Міністри вернули по иолудни до Будапешту, а бар. Феєрвари лишив ся у В'дни.
Відень. В ш латі послів промовляв нині пос. Дзедушицкий і заявив, що польске коло буде голосувати за внесенем Всенїмцїв в спра
ві відокремлена Галичини. Пос. Герольд зголосив нагляче внесене в справі ревізиї кон- ституциї. Пос. Романчук поставав внесене на утворене виборчого трибуналу. ГІос Крамарж в своїй бесіді над внесенем Всенїмцїв заявив, що оно е демонстрациєю або замахом на ви
борчу реформу.
■ ■ ■ І
Всї календарі і часописи можна набувати в »Сокільскім Базарі*.
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц.
Б а н к у Гіпотечного
к у п у є і продає
всякі
п а п е р и ц і н н і і МОНЕТИ
по н а й д е ш е в ш ім кур сі ден
нім не мислячи ніякої провізні.
можна набУвати в „Со- ЛіушКи кільскім Базарі" у Львові І паперцї ' У вбїхторговляхвкраю.
Щадіть і купуйте землю!
Товариство взаімного кредиту
„Зхїстер”
стоваришене зар. з обмеженою порукою у Львові (Ринок ч. 10)
п.ілтиті. 4% від вкладок, приймак і виплачуй вкладки ко ж д о го дня. кр ім неділь і сьвлт;
Уділяє позички на 6Л,„ на гін о т е ку або за по руко ю , дає бі/ь-лі позички парцелянтам на к у іо ю землі, сплату гін нечних позичок розкла
дав 15 л іт. при ЗО ратах піврічних виносить ра га на капітал - процент разом 5 короп від 11У і ко іон
И а 'по кр и ть дахів бляхою або черевом уділяє , Дністер** позички на п%.
Позички можуть дістатл тілько члени; нко
■і їси може приступити тілько член Товариства беяпечень..Дністер"
Дивіденди КІД уділів членьскнх наносили
ВІЧ. «"/,
Вкладки можуть вкладати також не члени.
Вкладки нпносять '• 17 1905: 2,072,92» К, Позички уділені 2,041.615 К
Уділи членів 162127 К
Фонд резервони* ЗО 288 К
Цінні папері, ■ и.окаїїн. 257.963 її, З чистих зі снів уділи» „Д н істе р " на цер
кви. бурси і инші .-•Сродїіїні цілії вже над 40 000 корон
Щадїть і купуйте землчП
