Ч. 6.
Львів, Неділя дня 9 (21) січня 1900. Річник IV.; Передплата і
на »Р У С Л А Н А * виносить:
в Австри :
па цілий рік . 10 зр. (20 кор.) і на пів року . 5 зр. (10 кор.) | і на чверть року 2'50зр.(5 кор.);
' на місяць . 85 кр. (І к. 70 с.) • За границею:
на цілий рік 16 рублів
або 36 франків
па пів року 8 рублів
або 16 франків І Поодипоке число по 8 кр. ав. І
-і-.-.--- --- ♦і і
>Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІІІашкевича.
і ’
...--- ...---...у »
; Виходить у Львові що дня ; і крім неділь і руских сьвпт ■
о год. 6-ій пополудни.
Редакция. адмінїстрация і і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Коперника(Лїндого ч.9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- | коловского в пасажі Гавсмана. ;
; Рукописи звертаї ся лите 1
; на попереднє застережеик. — ' Реклямациї неопечатані вільні 1 від порта. —- Оголошена зви- І чайні приймають ся по ціні ! 10 кр. від стрічки, а в «Наді- і сланім» 20 кр. від стрічки. По- і дяки і приватні донесеня по і т 15 кр. від стрічки.
Русини в X IX . столїтю.
(Огляд в птичім леті.)
(Далі).
Г а л и ц к а Р у с ь майже о сорок літ опізнила ся в народнім відродженю, поза- як п е р ш а к н и ж к а , написана живою рус
кою мовою (Русалка Дністрова) появила ся в 1837 році (К отл я р е в ско г о Верґі- лїєва Енеїда вийшла 1798 р.). Був се до
буток народних змагань рускої молодїжи духовної семинариї, на чолі котрої стояла т. зв. руска трійця: Маркіян Шашкевич, Яков Головацкий і Іван Вагилевич. Відро
джене нациснальне західних і південних Словян і відроджене україньско-руского на
роду на Україні, не могло остати без впли
ву на галицких Русинів. Видобута спід сїльскої стріхи, доси погорджувана і поне- хана руска мова і введена на ниву пи- сьменьства а крім того до церковної иро- повіди (семинаристи з кружка Маркіяново- го почали тоді по льківских церквах голо
сити проповіди народною мовою) і в това- рискім житю (почали між собою лише по руски говорити), викликала справдешній переворот в думках і поглядах рускої су
спільності! в Галичині, котра почула ся о к р е м іш н о ю і с а м о с т ій н о ю р ускою н а р о д н о с т ю посеред иньших словянь- ских. Показала ся небавом безосновність з одного боку таких поглядів, що руска мо
ва є повітовщиною польскою, з другого, іцо она є нарічієм общерусского язика, а також і хибність погляду, мовби церковно- славяньщина була книжною мовою рускою, єдино пригірною до поважного гіисьмень- ства.
Передчасна смерть М. ІІІашкевича бу
ла вправдї важким ударом для розвитку национальної ідеї в Галичині, однак зерно ним кинене на руску ниву не пропало мар
но, він віщим духом відгадав і ясно з са
мого разу поставив национальне питане руске — р о з в и т о к на н а р о д н і й ос н о в і р у с к о г о п и с ь м е н ь с т в а , р о з б у д ж е н е н а ц и о н а л ь н о ї с ь в ід о м о с т и п о м іж Р у с и н а м и і ш и р е н е п р о с ь в і- ти м іж у с ім а в е р с т в а м и р у с к о ї с у с п іл ь н о сти. Діставши в свої руки перші твори україньских письменників, впевнив ся Шашкевич, що Русь не сягає лише по Збруч, а обнимає також ще й цілу півден
ну Роеию (Україну в ширшім розуміню слова), і що сей нарід має посеред иньших словяньских важну задачу і спроможність добити ся високого культурного розвитку.
На шлях, вказаний Шашкевичем, всту
пили рускі патриоти, що під впливом полі
тичних подій 1848 р. заснували Г а л и ц к о - р у с к у М атиц ю , Г о л о в н у Р у с к у Р а д у і постановили у Львові збудувати Н а р о д ний Дім, щоби тим способом обезнечити р о з в и т о к р у с к о ї н а ц и о н а л ь н о с т и і л іт е р а т у р и на н а р о д н и х о с н о в а х . Засноване в львівскім університеті катедри рускої мови й літератури, котру обняв Мар- кіянів товариш. Яків Головацкий, було з одного боку урядовим нризнанєм самостій
неє™ рускої народносте, з другого — ііо- соблюванєм її культурного розвитку.
Сей культурний розвиток руского на
роду в Галичині був би неперечно значно і скоро посунув ся вперед, наколи-б кер
маничі рускої суспільносте були витревали непохитно при народних ідеалах вказаних Шашкевичем а принятих натриотами 1848 року, коли-б були вірно держали ся сеї на
родної традициї і вели руский нарід такою природною дорогою национального і куль турного розвитку, як се діяло ся і в инь
ших словяньских народів або сучасно або троха раньте. Тимчасом за приводом мо- сковского славянофіла ГІоґодина і за єго виливом утвореної у Львові Денисом Зу- брицким »Поґодинской колоній Галичско- русской« зійшла частина рускої інтелїґен- циї в Галичині на манівці, розпочала ся деморалізацію, що наче рак точить до ни
ні нашу галицко-руску суспільність, вво
дить розстрій і розлад, нівечить і спиняє всяку позитивну роботу, ширить зневіру і байдужість до народних ідеалів і відвер
тає від реальної роботи национальної і куль
турної. ІІоґодиньска кольонїя уміла в сіт
ку свою зловити перших керманичів на
родної роботи в Галичині Я. Головацкого, Миколу Устияновича, Петрушевича і ин., стала витворювати штучну нібито >обще- русскую литературу*, ширити обєдинитель- ну ідею всякими того рода видавництвами, а простий нарід представляти таким, що для него не треба ніякої иросьвіти анї лі
тератури, а досить молитвенннка і псал- тири.
Жиди між Гуцулами.
Справа «продажи» полонини «Гребенище», власно
сте Павла Павучєка Петрового з Яблоницї буко- виньскої 8аІатоп-ови уиїдо З с Ь Іо т-і ЗсЬагГ-ови,
в Яблоницї буковиньскій.
(Далї).
II.
РасЬі-УегІгн§! МТе1сЬег гггізеЬеп Раиіо Раи
сгек айв ЛаЬІоиііга-иЛозкІ аІ8 УеграсЬІег еіиег ипсі ПаїіЛ 8сЬіігї & МеиЛеІ Козпег еЬеп аия Ла- Ьіопіиа-теїозкі аів РйсЬіег апЛегегзеіІз, їоІ^епЛеп ІпЬаІІ еиііуііііі' (не знаю, чи так, бо Гуцул к а же, що го упоїли. І. П.) уегаЬгеЛеї ипЛ аЬ^е- ЯсЬІОЗЯЄП \*иг<іе.
1- Іепв. Міііеїві АЬігвІІипрвуегІга^ез Ліо \¥іг- піїг 27. Лиіі 1876 Є. 21. 9266 Ьаі Лоззеї КгитЬоІг Леп уош МісЬаіІо Ь е^и к ЕеЛогі* т і ї Уегіга^ Ліо ууігпііг 4. ОкЮЬег 1869 аиї Ліе Баиег уоп (20) гиапгф ЛаЬге 6. і. у о т 4. ОкіоЬег 1869 Ьів ЛаЬіп 1889 ^ерасЬіеІеп і т ІеІгІепУІіЬпІеп Уегіга^е пасЬ Ьа^е ипсі Сгапгеп ЬезсЬгіеЬепеп ги ЛаЬІопіІга- теїовкі і т КіеЛе НгеЬепезгеге £е1е§ецеп НосЬиаІЛ аиі Ліе йЬгі§е Раиег 6. і. т о т 27. Лиіі 1876 Ьіз 4. (уіегіеп) ОкЮЬег 1889 (пеип) ап БатіЛ 8сЬагї
& МепЛеї Козпег іп сіегеп аиззсЬІІеззІісЬез Еі^еп- іЬ и т и т бая ЕпІ^еІЛ, іУвІсЬез і т Уегіга^е уот 27 Лиіі 1876 у о гк о т т і аЬ^еІгеІеп, ипсі т і ї Каиі- уегіга? бій Ноіоягупа ЛаЬІопіІга 25 Б егетЬ ег 1874 Ьаі МісЬауІо ЬеЬ]ик Раисгек ЕєЛогіху оЬ^е ОгипЛ- ЯііеЬе, ууеІсЬе і т АГіеграсЬіЬевіїге 4ев БаУІЛ 8сЬагї
& МепЛеї Козпег зісЬ ЬеИпЛеІ ипа Ьіз 4 Осіо- Ьег 1889 ги Лаиегп Ьаі ап Раи1° Раисгек іпз Еі-
£ЄПіЬит у гкаиїс ипЛ і т ЕіеепіЬитзЬезіїге йЬег- ееЬеп, пиптеЬг
2- Іепя уеграсЬіеІ Раиіо Раисгек іп зеїп ет ипа зеіпег ЕгЬеп Ш т е п яеіпеп ги ЛаЬІопіІга суіо- які і т КіеЛе НгеЬепезгеге £е1е£епеп і т Ьеііаиб-
£еп Ї І а с Ь е п в і п Ь а І І в V о п Е і п Ь и п Л е г І 8 е с Ь г і £ Л о с Ь т е я з е п Л е п Н о с Ь те а 1 Л тееі- сЬег озііісЬ аи ВаеЬ 8еЬ1етеаІу ^епаппі, зйЛІісЬ ац УеграеЬіег ЬегіеЬип^зтевізе аи Левзеп КезІйЬвгЬІіе- ЬепЛеп \УаіЛе ипЛ \¥а1Л§гииЛ ипЛ аи ВаеЬ Маїе- Ьик Викосуіиіезіу, теезІІЇс-Ь ап Ліе РіісЬіег ииЛ ап УеграіЬіег ипа пбгсІІіеЬ ап ВаеЬ Ьаризгиа §епапиІ, ірапгі, тееІсЬег ХУаІЛаиіЬеіІ іп Лег Еіпіа^е Мо 204 (се дописано иізнїйше і відмінним чорнилом.
І. П.) <1е8 ЛаЬІопіігаег ОгиисІЬисЬев йіг Лей Уег- рас-Ьіег Раиіо Раисгек еіп§еіга£еи І8І, аи РауіЛ 8сЬагГ ипЛ МепсІеІ Ковпег <іегеп ЕгЬеи ииЛ Кескіз- пеЬтег гиг § а п г 1 і с Ь е п А Ь в Іо с к и и о - (звідси беруть ся повени! а цікаво такж е знати, чи був на се плян господарчий ? І. II.) Лег іп ЛетзеіЬеп
\\'а!с1іЬеі1е ЬейпЛІісЬеп ^аІЛргоЛькІе т і ї АизнаЬ- т е Лег і т уіегіеи Рипкіе уогЬеЬаІІепеп ЕіизсЬгап- кип£еп аиГ Ліе Баиег уоп уіеггеЬп ЛаЬгеп Л. і.
уот 5 ОкЮЬег 1889 (иеип) Ьіз ЛаЬш 1904 (Еіп- іаизепЛ КеипЬипіегІ уіег) и т Лей уеп-тЬагІеп
§ІеісЬгеіІІ£ егЬаІІепеп ииЛ Ь іе т ії циііьігкеп О е- 8 а т т І р а с Ь І г і ця уоп 70 її 6 (У. 8 а % е ! 8 і еЬ гі £ б и ІЛ е п б\¥, ипсі аиї Ліе ЕіисуепЛии-
§еп Ліезеп Уег1га°; \уе£еи Уегкйггии^ йЬег Ліе Наїїіе аигиїесЬіеп ЬеіЛе ТЬеіІе УеггісЬі Іеізіеп.
3- іепз. Р а Ліе РііеЬІег, усіє Ьіз пии Ьєгуог-
^еЬоЬеи лигЛе, Лаз оЬЬезсіїгіеЬепеп РасЬіоЬ}екІ уоп
їгйЬег і т Вевіїге іппепаЬеп, 80 йЬег^іЬі Лег Уег- расЬіег £еЛасЬіе8 РасЬі^иІ Леп РасЬіегп аисЬ аиї Ліе ууеііеге РасЬіЛаиег і т РасЬіЬезіке, ииЛ <іе- 8ІаІІеІ (ІеизеІЬеп аііегіеі ІІоІгргоЛикіе іп 80Іс1іеп иаЬгепЛ Лег ^аигеп РасЬіЛаиег ги еггеи§еи ипЛ ЬегаизгиїйЬгс п, оЬпе уоп веіпегзеііз оЛег (зоизі уоп
ЛетапЛеп і т £егіи£8іеп §е8ібгІ ги даегЛеп, теоїйг Лег УеграсЬіег ґйг аііе Везіїгяібгии^еп ипсі зопяіі-
£еп 8сЬнЛІояЬа11ип§еп уєгипіууогііісЬ ЬІеіЬі, ииЛ и т Ліе ^езеІгІїсЬе ОеУгаЬгІеізІии^ т і ї зеіп ет затгаїїісЬеп Уегтб^еп Ьаїїеі.
4- Іепз. ВеЬаІІ 8ІсЬ Лег УеграсЬіег тейЬгеиЛ сіег ^апгеп РасЬіЛаиег їоІ^епЛеп Мцігип^еп аиї Лег уеграсЬіеІеп їУаІЛҐІйсЬе уог:
a) Раз КесЬі їйг Леп еі^епеи ВеЛагї Лаз ВгепиЬоІг, Ргаїїіігеп зосуіє Лег еі§еиеп Аїреп- ууігізсйаїї 2аипта1егіа1 ипЛ ГІесЬісуегк зотеіе уег- зсЬіеЛепез Ваитаїегіаі іеЛосЬ пиг £е£еп Апууеізип^
Лег РасЬіег ипепІ^еІіІіс-Ь ги еггеи^еп.
b) Ріе аиззсЬІіеззеиЛе ВепйІгип§ Лег \Уа1Л- суаіЛе іп Лет уеграсЬіеІеи \Уа1ЛіЬеі1е.
5- Іепз Ріе уоп Ліезет РасЬіоЬіекІе §еЬиЬгеп- Леи Зіеиегп ипЛ зопзіі^еп АЬдаЬеи Ьаі Лег Уег- ріісЬіег с у а Ь ге п Л Л е г § а п г е п Р а с Ь і Л а и е г а и я Е і ^ е п е п г и е п і г і с Ь і е п . (Після «по
двійної крейдки» пок. Вол. Навроцкого почисле
ний чистий дохід з лїса більших властителів по 14 кр. з морґа. Припустім, що Павло Паву- чєк щасливо тут зачислений, то-ж у тім слу- чаю виносить чистий дохід 22 зр. 40 кр. від 160 морґів. Берім для заокругленя 22 зр., то мусить ся податку без додатків краєвих і гро- мадских заплатити річно 4 зр. 54 кр., а за 15 літ (бо хотя жиди кажуть »аиї Ліе Раиег уоп 14 ЛаЬгеп», то тих 14 ЛаЬгеп на лад 8сЬіігї-ів тре- вае уоіп 5/10 1889 — Ьіз ЛаЬіп 1904) 68 зр. 1ц кр.
Припустім, що додатки краєві і громадскі ви
несуть друге тілько, то Г у ц у л з а п л а т и т ь п о д а т к і в 1 3 6 зр. 2 0 кр., а в з я в з а а р е н д у 70 зр.!! І. П.)
6- Іепз. бецептеагіі^ег Уег1га£ егІізсЬі оЬие АиїкйпЛі§ип§ ЛигеЬ Леп Ьіозеп АЬІаиї Лег Ра. Іці геіі, еіпе Егпеиегип^ оЛег АЬапЛегип^ Ліезея Уег- Іга§ез зоууіє аисЬ а11епїа11І£Є 2иза1ге ги Летзеї- Ьеп зоШеп пиг іп зсЬгіїїІісЬег Е о гт Ое11ип§ ЬаЬеп,
2
баЬег уеггісЬіеп Ьеісіе ТЬеіІе аиГ сііе Ечія'епсіии^еп іііі8 сіеп §§ 1114 иші 1115 без Ь. 6 . Ь. бапи § 22 Иех Раіепіез у о т 16 ЦоуетЬет 1858 N0 213 Е. 6 . В1. (О скілько по почеркови і по манері вислову пізнати можу, писав сей РасЬіуегІга^ жидок ОоНІіеЬ з Вижницї. І. П.).
7- Іепа. 8о11іе йег УеграсЬіег уоп б е т зісЬ і т 4 АЬваіге Ііі. а. йіевее Уегіга§ез уогЬеЬаІіепеп КесЬіе оЬпе уогіаий^ег Апте1<іип§ ап іііе РасЬіег ппб оЬпе (іегеп АпууеІ8ип§ ВеЬгаїїсЬ гаасЬеп, 80
8ОІ1 воІсЬег беЬ тисЬ аІ8 УУаІЬГгеуеІ ап^еаеЬеп
ууєпієп ип<і УеграсЬіег « ііе ззГ а її я б а з з іс Ь у о г Ь е Ь а І і е п е Е е с Ь і уе г 1и 8 і і £ у у єгй є п
8 о 11. (Мудрация жидівска! Припустім, в поло
нині часом ненадійно піде сніг з дощем, «уда
рить фортуна» як каже Гуцул, тоді мусить Гу
цул чим скорше худобу загнати в окіл, а в ра
зі, коли такого не має, о него чим скорше по
старатись, бо інакше »маржина« порозлазить ся лісами — медведеви або вовчни на снїданє.
В такім случаю мусів би Павло Павучєк бігти чим скорше у село 7— 8 миль до жидів по Ап- м-еізип^!!! І. П.).
8- Іепз Біе РасЬіег вішІ ^еЬаІіеп а ш 4 О к іо - Ь ег 1 9 0 4 (ііе Г е г п е г е А и в й Ь и п ^ й е г Р а с Ь і - г е с Ь і е е і и г и з і е і і е п (отже також 15 літ а не 14 ЛиЬг. І. Я.) иші ги^ІеіеЬ Паз РасЬі^иі ги гаигаеп иші б е т УеграсЬіег гііскгизіеііеп, ууісігі-
£ЄП8 Гйг ,)Є(іеп Тад Не8 Уегги^ез б е т УеграсЬіег еіпе Сопуепііопаїзігаіе уоп З П бУУ. (бгеі Пиі- беп б\¥.) ги епігісЬіеп, б а т и Маззі^ип^ апги- 8ргесЬеп біе РасЬіег Ь іе т іі уеггісЬіеп. — БосЬ 8іеЬі ев беп РіісЬіегп Ггеі біе іипегЬаІЬ бег РасЬі- геіі 8сЬои еггеи^іеп Ноігтаіегіаііеп ЬІ8 Еибе Б е- гетЬ ег без баЬгез Таизепб КеипЬипбегі ійпГ Ьіи-
\уе§ги8сЬаїїеп, пасЬ ГгисЬіІоєет АЬІаиГ (нема оба- ви! І. П ) бієзег Іеігіеи Егізі і«і аисЬ біезег Уог- ЬеЬаІІ егІозсЬт, ипб аііе аиі б е т РасЬі^иіе ги- гйскЬІеіЬеибеп Ноігтаіегіаііеи б е т УеграсЬіег іиз Е і^епіЬ ит гиГаїїеп зоїіеп.
9- ІЄП 8 Оезіаііеі бег УеграсЬіег беп РасЬіегп б іезет У е гіт д аиГ веіпеп біе Еіи1а§е N0 204 Соизс. N0 165 (оба числа пізнїйше і відмінним чорнилом дописано. І. П.) без баЬІопіігаег Спіпб- ЬисЬев Ьіібепбеи Отиті ЬисЬ.чкбгрег е і и у е г і е і - Ь е п ги І а з з е п . (Хитрі жиди сего не зробили, бо боялись такому справедливому судії як пок.
Максим Михаляк в руки попасти. І. П.) РГгкіїпб бебзеп Гоїцеп Ьеібегзеііі^еа Гегіі^ии# іп Ое^еи- чуагі 2еи§еп. ХУігпііг 12 Б есетЬ ег 1883 (бгеі) Меибеї Еозпег, Пауіб 8сЬаг1 + Ра\у1о Рос/.ек Ка- тепзіегіщ ег ипб 2еіі£е Мозез Зіп^ег, Могбко ЙсЬІота 8іп§ег.
Я відкопіював той Р а с Ь і-У е г іт ^ зі веїми похибками в нїм вірно.
(Далі буде).
З ПОЛІТИЧНОГО п о л я .
Нотуємо нині погляд д-ра Енґля на ситуа- цию, уміщений в єго орґанї «Ніаз-у об Віапіка».
Наше становище — каже Голова молодоческого кліобу — звісне. Ми стоїмо на становити повної рівноправності!. Рівноправність є нашим при
родним правом, а за неї не обовязані ми до ніяких устунств в користь Німців, хоч би таких устунств, як поділ на национальні куриїабо змі
на виборчої ординациї і т. д. Надії на успіх кон- ференциі, яку намірив скликати новий кабінет, не великі. Поодинокі Німці признають нам вправ- дї национальну рівноправність в приватних роз
мовах, але в них проявляє ся сейчас неприязний нам іигог іеиіопісиз, скоро зійдуть ся громадно.
Німці домагають ся передовсім поділу; краю і всяких урядів. Чи се осущиме ? А щож кажуть щоденно нїмецкі дневники до наміреної акциї д-ра Кербера? Ті дневники противні всякій ми
ротворній роботі: Ми явимо ся на конференциї, ми хочемо близше приглянутись проєктови язи
кового закона д-ра Кербера, але нам сказано
В Ж е , Щ О С е Й Іір О Є К Т Д у ж е ПОХОЖ ИЙ На Ріїп£8І- р го § г а т т лівиці. Німці жадаю ть від нас, конце- сий, від нас, котрі не маємо нічого до роздав я.
Чи се не іронія?
Про уступаючий кабінет д-ра Вітека ка
жуть взагалі австрийскі дневники, що він спо
внив лише волю цісаря, довершивши §. 14-им угоду з Угорщиною. Добра сторона сего кабіне
ту була єго безпроґрамовість.
Чи новий кабінет д-ра Кербера довго осто- їть ся, — се буде зависїти від удачи або не- вдачи єго миротворної акциї між Чехами а Нім
цями. На всякий случай, сей кабінет є лише і «пробним» кабінетом.
Новий мінїстер торговлї Каль-Розенберґ І був на своїм становити дипльоматичнім в Со
ф ії від 1895 р. Дехто надіє ся, що Розенберґ
; буде глядіти за новими торгами на ориєнтї для І збувана промислу австрийского. Розенберґ на- і лежить до нїмецких консерватистів і стоїть по
дібно як Джіованелї в близьких зносинах з ка- толицкими людовцями.
Доси ще не рішено, чи мужів довіря, які мають взяти участь в конференциї, буде імену
вати правительство чи поодинокі інтересовані еторонництва? Будучий шеф кабінету мав одна- кож вже як Чехам так і Німцям подати до ві
домосте основні начала свого проекту язиково
го закона і при няв навіть до відомости деякі бажаня сих сторонництв. Ческий екзекутивний комітет має зібрати ся в суботу, нїмецкий з лі
виці в неділю.
Ческі дневники заявляю ть взагалі, що те перішня хвиля не надає ся до переговорів. Цаг.
Ьіьіу жадають уперш заведеня ческої урядової мови в ческих областях, заким би ческі посли могли приступити до конференциї.
Про наміри д-ра Кербера на будуче пи
шуть з Відня:
Др. Кербер думає на разі скликати лише м а л у конференцию і розслїдити успособленє
| сторонництв. Відтак аж зібралась би повна кон- ференция угодова, до котрої би обі сторони ви- , слали своїх відпоручників з вольного вибору.
Наколи би м а л а конференция згодилась на миротворну акцию в засаді і на хвилевий роз’- єм, то в перших днях лютого можна би скли
кали парламент на ухвалене континґенту рекру
тів. В марте зібрались би сойми. В ческім та моравскім соймі можна би дещо зробити для угодової акциї, а в цьвітни зібрав ся би опять парламент, щоби ухвалити буджет і дещо з у- горскої угоди.
З боєвища африканьского нема нових ві
стей крім сеї, що деякі відділи Англичан перей
шли в двох місцях (коло Спрінґфієльдс) Ту- ґелю. Дневники обчислюють симчасом воєнні сили обох сторін і кажуть, що Боери зібрали доси 87.000, а Англичани будуть мати з прибу
тки 8. дивізиї до Каптовпу до 100.000 війска.
В францускім парламенті заж адав мінїстер маринарки на збільшене воєнної фльоти задля оборони кольонїй(?) 300 мілїонів франків. Ціка
ве притім, що росийскі «ІІовостї» промовляють дуже тепло за тим, щоби і нїмецкий райхсрат визначив значнїйші суми на помножене фльоти Німеччини. Помножене фльоти, кажуть «Ново- сті«, є не лише корисне, але і к о н е ч н е для Німеччини.
Нїмецкі дневники одушевляють ся річию ґр. І олуховского, виголошеною в австрийскій де- лєґациї на тему тридержавного союза. Річ ґр.
І олуховского називають они дуже «теплою».
Угорский сойм зібрав ся вчера наново по сьвятах.
Н О
В и Н к її._ Нинішнє число «Руслана» висилаємо на оказ.
Хто не хотів би бути нашим передплатником збо
лить єго нам ласказо відослати. Наших дотеперіш- них передплатників просимо о ширене «Руслана»
і приєднуване для него нових абонентів Перед
плата «Руслана» коштує річно 10 зр. (20 короні піврічно 5 зр. (10 корон), чвертьрічно 2 зр 50 кц’
5 корон), місячно 85 кр. (І кор. 70 сотиків).
— Преосьв. еп. Шептицкий виїхав по вразнику св. Богоявленя на цілий тиждень в Снятиніципу та Коломийщину.
— З Станиславова пишуть нам: Сьвято Богоя- вленія відбуло ся в місті нашім сего року з по- добаючим торжеством і величавостию. О 9-ій годині рано приїхав Преосв. Еп. А. Шептицкий в супроводі двох своїх капелянів до церкви, де при вході очікували єго крилошане, в ф іолето
вих тоґах і колпаках; аесиста престола і трону в всесьвященничих ризах, братства мужескі і женьскі в повнім їх складі, в синьо-жовтих шар- фах — з хоругвами — патерицями і сьвічамн.
Шиалїр творили підофіцири тутешних обох пол-
! ків артилєриї вздовж церкви. ГІредставителї уря
дів з радником двора Прокопчицом на чолі __
і заступники новіта і міста заняли вже вперед визначені їм почетні місця. Архиєрей почав
! в співслуженю капітули в битком переповненій вірними церкві, понтифікальну Службу Божу.
Хор, доповнений лучшими, тутешними сьпівучи- мп силами, вивязав ся з своєї задачі знамени
то) відслонено тоже готові вже малярскі роботи
— усуваючи, де іно можна руштованє, через що церков, набрала сьвяточного пристрою і вигляду.
Перед катедрою уставлена була компанія 95 полку з фаною і музикою, на лівім крилі війска явились Генерали, команданти полків і на
чальники урядів войскових, а також численна депутация корпуса офіцирского.
Крестному ходови до керницї на площи Франца, де був устроєний величавий престол, окружений гаєм смерек — і обрядови водо- сьвятия Йорданьского не сприяла погода. Сніг від двох годин сипав мокрими і густими плата
ми. Війско і люди, що ждали на дворі, були цілком прикурені снігом. З причинни сніговиці все сьвященодїйствуюче духовеньство переодїло ся в часі читаня заповідий в иньші ризи, від- порнїйші на мокроту, а над Архиєреєм несено бальдахим, щоби хоть в части захистити доро
гоцінні ризи. Війско дало 4 сальв при керницї, а пяту при повороті до церкви. По водосьвятю вернула процесия ринком, а Архиєрей окропляв вірних вкінци війско.‘ь
Помимо несприяючої погоди відбуло ся во- досьвятє з великою торжественностию, і що з особлившим натиском піднести належить __
з великим п о р я д к о м .
Не було того стиску і замішаня, як мину
лих літ. що навіть клир не міг без борби видо
бути ся до дальшої процеси! — через що ве
лика уйма ставала ся повазі богослуженя перед чужими і жидами. Порядок сей завдячувати на
лежить передовсім умному зарядженю братства під управою Туркевича — попри сильнім шпа
лері війсковім, і мійскій полїциї, котра числен- нїйше і мимоходом сказавши, в парадних муп-
дурах явилась.
Архиєрей одітий був в фелон білий з мно- гими золотими хрестика.ми (япЛінгтай/оюі/) і на причуд гарний омофор, на котрого золотім тлі находив ся шовковий гафт сьвятих в строгім стилю грецкім давнїйшім, старанно викінчений.
Ж е зл пастирский архиєрея, в Миизіег видїла- ний, вартости 1000 марок, дар від свого отця, подивляли ми при сій нагоді.
_О 6-ій вечер був ґалевий обід у Епископа на 65 накрить для начальників властей місце
вих. З війскових були фельдмаршал-поручник барон Мальовец—Генерал бр. Бойнебурґ, ротмістр князь Льобковіц і бр Скербеньский; — коман
данти всіх полків і офіцири компанії, що брала участь в процеси!. З Русинів замітили ми радни
ків суд. Карановича і Проскурницкого, дідича Малецкого, професорів др. Коцюбу, Лятошинь- ского, Т рута, адвоката Мандичевского, нотаря Гузара, лікаря і радного Конкольняка, урядника фінансової дирекциї Лісковацкого. всіх членів капітули, д-ра Хомишина і Литвиновича Гри
горіїв, — катехита Семенова і війскового капе
лана Куницкого.
Ряд тоастів розпочав Архиєрей в честь Па
пи і Цісаря, опісля в честь нредставителїв вла стии Прокопчица, судиїв і иньших, на диєцє- зальне духовеньство всіх обрядів, на бурмістра і радного мійского Конкольняка, всі тоасти по руски, повторяючи оклик при кінци промови по польски І по нїмецки на честь Паші і Цісаря, і і додаючи короткі алюзиї по польски д > мар- шалка повітового, до лат. духовеньства і до урядників. — Брикчиньский і бурмістр Нїмгін відповідали тоастами в честь Аохиєрея но поли
ски, а фельдмаршал-поручник Мальовец по нї
мецки. Радник Проскурницкий вніс тоаст в честь Архиєрея від диецезан і Русинів міста Стани
славова по руски. Війскова орхестра грала під
час обіду.
на «отзьів'ь» «Руекої Ради» і «нову* програму
«народних демократів», в котрій критиці ми ви
казали, що «Руска Рада» тягне руский нарід до Москви, а «Народна Рада» з новою програмою хилить ся до деяких социяльних утопій — ся критика допекла «Д'йлови» до живого і спону
кала орґан п. Романчука до полеміки (?) з на
ми, в котрій замість аргументів ириложено нам такі цьвіточки: «паньскі лякеї», «безодня плю
гавства», «погань, що перевисшає погань мос- ковских ренегатів», «союзники Мончаловского»
і т. д. Розуміє ся, що ми не в силі подібно від
повісти «Долови». Ми наведемо з сеї полеміки лише один знаменитий уступ, в котрім сказа
но, що «нова» програма 'є лише х в и л е в а с и м ч а с о в а , та що «по мисли бажань і Ц0-
внесепих членами з ’їзду (з 26. грудня і ■ • р.) так сьвітскими як і духовними, програ
ма ся м о ж е бути ще в дечім з м і н е н а » . З сего уступу виходить, що самі народні демокра
ти зрозуміли, що «нова» програма не к о н ь ч е і д е а л ь н а , та що єі треба буде справити. Ми були проте в праві назвати сю програму гаіхіцпі сотро.чіїпт, бо дійсно до ідеалів україньско-рус- ких причіплено там кілька социяльио-демокра- тичних нісенітниць в дуже окроєній, а через те і В дуже баламутній формі, так, що члени з’їзду узнали сю програму лише п р о в і з о р и ч- н о ю . Чи було в Европі доси яке сторонництво з «провізоричною програмою? — ми сумнїваємо ся. Але в тім лежить і вся о р и г і н а л ь н і с т ь сеї програми. «Д-Ьло» не пожалувало і деякої ложи в сій полеміці з нами, кажучи, що ми «не так дуже давно мирились з радикалами і лиць
