Ч. 50. Львів, четвер, дня 9. (2 2 ) марця 1906. Річник X
Передплата на «РУСЛАНА»
виносить:в Австрнї:
ка цілий р ік . .. . 20 кор.
з а піп року .. . 10 кор' на чверть року .. 5 кор.
н і місяці, . . 1 70 кор.
За грвкицєю:
Н ЦІЛИЙ р і к . 16 рублів або 36 франків ва пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не ноньмеш мплости і віри не возьиеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в н х псальмів М. Шашкевича.
Бихадить у Львові що дня крім неділь і рускнх сьвят о 6 'Із год. пополудни.
Редакція, аділінїстрация і експедиції» «Руслана» під ч .І. пл. Дамібровскего (Хорун- щини). Експедицин місцева в Аґеицнї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише напопередне застережене.—
Реклямациї неопечатаніє вільні від порта. .— Оголо
шенії звичайні приймають ся но цїнї 20 с. від стріч ки. а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
1’ ії міф яретдет юр. І'ви про мирту реформу.
(X) Цілотижнева розправа про ви
борчу реформу в посольскій палаті вия
вила, що окрім речників вірноконститу- цийної і февдальної шляхти а особли
во речників польского кола всі иніпі стоять з деякими засторогами за загаль
ним правом виборчим.
В середу забрав слово мінїстер пре- зидент бар. Ґавч, щоби з одного боку відперти заміти піднесені противниками реформи а з другого розвіяти деяк: су
мніви, які насувають ся еі прихильникам.
Річ бар. Ґавча визначала ся питомою ему справною диялєктикою, ніжною іро
нією, але й рішучостю і певностю, з я- кою він вступав ся за основами виборчої реформи.
Бар. Ґавч зазначив, що проти го
ловної засади, загального прана вибор
чого не підношено замітів, що лише др.
Ґрабмаер домагав ся постепенного, а ґр.
Сільва-Тарука на організацій заводових спілок опертого розширеня права вибор
чого. Одначе др. Ґрабмаер близше не означив, як він собі уявляє здійснене такої реформи, а реформа в дусі ґр.
Сільви-Таруки довела би до змобілїзова- ня клясового еґоїзму супроти загального інтересу, до систематичного знищеня
реформи. Доси зазнала Австрия в най- яскравійших формах сеї дем аґоґії без загального права виборчого.
Мінїстер президент станув також рі
шучо протії того, щоби з виборчою ре
формою вязати ревізию конституциї в автономістичнім дусі. Він указав, як тру
дно тепер довести до полагоди нацио- нальних спорів в однім огнищі, н дер
жавній раді, а перенесенє сего спору до 17 огнищ, краєвих соймів, лише пособ- ляло би розширеню ножежи.
Мінїстер-президенг старав ся також розвіяти сумніви, які піднесено задля грози виборчої реформи проти єствова- ня тридержавного союза і вказав на те, що парламентарна більшість будуча не буде национально одноцїла а буде зло
жена з ріжних Груп і вже задля того*
нема чого побоювати ся, щоби та біль
шість виступила супроти політики три
державного союза. Впрочім тридержав- ний союз став таким могутним заборо- лом мирної політики і спільних інтересів зєдинених держ ав і народів, що нема чого бояти ся якогось перевороту в тім напрямі. А крім того показало ся, що с т о р о н н и ц т в а , к о т р і у п е р т о в і д к а з у ю т ь д е р ж а в і є і п о т р е б д л я д е р ж а в н о ї її о- л і т и к н, мусять втратити своє верхо- владне становище (тут мав бар. Ґавч на думці угорску коалїцию, але так само всякого спільного ночуваня, а побіч на-
циональних розбіжних змагань прояви
ли би ся ще й економічні змаганя роз
біжні.
Супроти острих замітів речника іюль- ского кола ґр. Дзєдушицкого, котрий ки- -минає иравительство, що за піддержу
ване всяких державних предлог тепер так відплачують польскому колу, від
повів мінїстер - президент, що прави- тельство і іюльскому колу заявляло за те стою прихильність. Ся Остра відповідь бар. Ґавча викликала в кругах польского кола велике зворушене і ще більше заострила відносини між ирави тельством а колом.
Від* засад виборчої реформи перей
шов президент міністрів до розкладу мандатів і намагав ся виказати, що з од
ного боку не можуть славяньскі народ
ності! вважати ся покривдженими, з дру
гого боку Німцям обезпечує теперішня виборча реформа їх стан посїданя і хо
р о н и т ь
перед політичними-змінами. Окрім того відпирав бар. Ґавч заміт, мов бщ то иравительство стояло в яких небудь взаєминах з социял-демократами і в їх інтересі внесло виборчу реформу, а тим самим пособлювало скріплешо демаго
гії. Найліпшим способом проти демаго
гічних аґітаций є по думці бар. Ґавча політичне виховане широких верств н а родних, а се є іменно цїлию виборчої
Критичні замітки.
(Ковсіїь).
Найслабше виведена в »Я рош енку<
характеристика осіб і на сей бік вдаря
ють зовсім справедливо оба висше зга дані критики сеї повісти. Автор просто реферує події, не входячи в глибшу ана
лізу душевних прояв у дїлаючих осіб, не стараю іи ся розслїдити їхної психіки і через се особи в єго повісти, се пере
важно які-то неуловимі духи без тіла і костий. Про головну особу, Микулу, мо- говоримо опісля. Але й оба найважнїйші герої хотиньскої війни, Ходкевич і Са
гайдачний навертані млаво, без житя.
Щ е стать Ходкевича виступає як-так ви
разно. »Схорований через падачку дід, уже сивий та згорблений. Він сидів на кони ліниво, без сили, і тілько бистрі, розумні очи показували сильну душу в сім хорім тїлї« — так відзиває ся про него сам автор (ст. 109). Але та силрна душа проявляє ся лише в покрикуваню па вояків, що сипали окопи — єї не слідчо ні на раді війскової старійшини
10. вересня, ні при подібній нагоді 18.
вересня (тут виявляє вожд лише хи
трість). Щ е більше туманною а подекуди й прямо невірно навертаною являє ся стать Сагайдачного. Герой славних туре- цких походів, що здивували цілу Евро- пу, иобідник Москви, чоловік, що підніс гетманьский авторитет серед козаків до найвисшої степени. виходить в »Яро- шенку« добродушним дідусем без сили волі, без енергії, а навіть без ясного
>зрозуміня політичних справ. Він не в си
лі удержати карности серед козаків, по- зволяє Бородавці безкарно ширити аґі- тацию противну єго намірам і доперва на домаганє польских ^послів рішає сн покарати ворохобника смертию. При рі
жних нагодах, як при першій стрічі з Ходкевичом, при нараді зі старшиною про покаране Бородавки, при стрічі з ко- ролевичом, нараді з польскими послами разить невідповідна рубашність, а в роз
мовах з Молодецким дивна сентименталь
ність Конашевича. З повісти виходило би, що автор видить в козацкім гетманї представителя політики угодової з Поль
щею, якого-то новоериста XVII віку —
але що спонукало єго до сеї політики, на се нема натяків, і читач відносить вражінє, що й Сагайдачний не здавав собі ясно справи зі своєї політики. Ко
ротко кажучи, мимо змаганя автора ви- висшити козацтво і звеличати єго герой
ство у хотиньскій війні, стать гетмана виходить зовсім негеройскою, а подеку
ди прямо несимпатичною. Щ е найвдат- нїйше вийшли деякі другорядні козацкі типи, як Голота, Безуш ко, Пугач, Муха, змальовані кількома але характерними чертами.
Наша оцінка була би неповна, коли би ми не звернули увагу ще на один бік повісти, що дуже корисно вибиває ся наперед і мило вражає читача. Се гарні, прямо чудові описи терену і природи, справдішні настроєві картини, що промо
вляють до душі музичною гармонією укладу. Сюда належить перш за все опис ранку перед битвою 4. вересня (ст.
150— 1), а за сим инші менші картини
мов перлини розкинені серед повісти. Се
взірці
СТИЛЮ І МОВИ, ЯКИМИ ПОВИННІ'хі-
снувати ся укладачі наших шкільних-
читанок.
можна се віднести проти давної нїмецкої лівиці перед ерою Таффого).
На останку зазначив бар. Ґавч, що тепер що до виборчої реформи нема ріж- ниць що до єі якости, лише що до чи
сла і розділу мандатів поміж поодинокі сторонництва і народности. Тому барон Ґавч виразно заявив, що єго начерк є лише предлогою і правительство готове оправдані домаганя по змозі узгляднити.
Длятого не б виключена дорога компро
місів.
Але при тім з притиском сказав, що в справі переведеня реформи нема від
вороту і ніхто не схоче принимати на себе одвічальности за страшне пересиле- нє, яке виникло би із зваленя виборчої реформи.
Виборча реформа змагає до усно- коєня признанєм рівних прав мілїонам доси безправних і тим бажає їх звязати тілько з інтересами держави. Годі отже розчаровувати надії тих мілїонів, не ви ставляючи держави на небезпечні потря
сено. Тому то виборча реформа мусить бути переведена дорогою компромісів.
Пішло з Петрового дня!
( ) Угорскій коалїциї пішло з Пе
трового дня! Довший час чванила ся она перед сьвітом, що за нею стоять широкі верстви народу, а коли проводи
рі коалїцийної політики від часу до часу виїзжали в свої округи виборчі, щоби там голосити програму независимости угорскої, вертали звичайно з триюмфом як витязі до столиці. Одначе часи змі
няють ся, а широкі верстви народні я- кось не одушевляють ся вже окликами проводирів коалїциї. Сі верстви народні, котрим останними часами тілько нагово
рено про політику, доходять до сьвідо- мости, що се були високонарні слова, з яких не вийшло нічого путнього.
Тай в таборі коалїциї від якогось часу проявляє ся велике пригноблене, хоч проводирі від часу до часу подають
А якеж загальне вражінє викликує повість д. Маковея? На се питане може
мо відповісти л и ш е ч и с т о с у б є к т и . вно, а саме, що мимо многих згаданих виспіє прикмет повість читає ся тяжко, не будить живійшого заінтересованя і не оставляє сильнїйшого вражіня. А причи
на сего, на нашу думку, двояка. Акция повісти, заложена радше на новелістич
ний лад, пливе вузким коритом, мов ріка серед пустині без ніяких допливів з бо
ку, ніяких розгалужень, перехрестних точок, що розбуджували би інтерес і за
цікавлене. Нема тут епізодів так необхо- димих в епічних творах, котрі давали би читачеви яснїйший і більше всесторон- ний образ часу і людий, розширяли і поглубляли саму акцию. Скрізь пробиває ся немов би який поспіх, щоби довести повість до кінця і завершити діло. Деякі прямо драматичні сцени, прим, утечу Ілаша з родиною з турецкого табору до козаків, каже автор оповідати дієвим особам, місто вивести їх прямо на сце
ну. А другу причину млавости у повісти бачимо в незручнім виборі героя. Мину
ла, міщанин з Серету, зовсім байдужний
до відо.мости цілого сьвіта, як то они готові бороти ся аж до самого скону за независимість Угорщини. Але чим ча- стїйше они се голосять, тим більше до
казують сим свою безсильність, тим ви- разнїйше виявляє ся, що довірє вибор
ців до сих проводирів слабне. Вжеж по
казало ся наглядно, що широкі верстви народні не лише в цілім краю, але й в многолюдній столиці ириняли зовсім спокійно розвязанє угорского сойму і що они зовсім не розпадають ся за справою мадярскої коменди. Тимто па
нове Аппонї, Андраші, Кошут і ин. му
сять тепер дальше голосити сьвітови, що они за всяку ціну будуть добивати ся здійснена своїх домагань, они мусять перед сьвітом намагати, що справа їх не є така пропаща, як в дїйсности пред
ставляє ся. А треба їм тим більше се голосити перед сьвітом, позаяк і ряди коалїциї починають проріджувати ся.
Проворний Банфі, помітивши, що коалїцийний корабель починає потопати, спас ся чим скорше бігством і сам пу
стив ся тепер на розбурхане море, щоби добити ся до вигідної пристани. Він по
думав собі, може єму самому скорше поведе ся виплисти на верх, як в так численній і ріжнородній спілці. Пнші члени коалїциї поки що держать* ея ще разом, а позаяк нема сойму, в котрім они були необмеженими володарями, отже тепер приневолені держати полїти чні бесіди на довірочних зборах, або виявляти свої погляди в маніфестах, дневникарских статях і доходять нао
станку до сьвідомости, що якось не лицює їм офіцирске достоїньство. яке о- сягнули в угорскім війску і кваплять ся сей тягар із своїх плечий зложити. Так зробив недавно ґр. Андраші очевидно, щоби задемонструвати, хоч тим заявив, що втрат в уже сю рівновагу, якої тре
ба конче вимагати від політичного кер
манича. Коли угорскі студенти позво
лять собі в університеті або де инде ви
правити якусь демонсграцию, заспівати при тім Кошутівский гимн, то все мо
до політичних справ і попадає ся під Хотин зовсім случайно. Події тої так важної хвилі, завзятої борби, що кипить довкола него, єго зовсім не обходять.
Єму обоятно, хто иобідить, Поляки і Ко
заки — чи Турки і Татари; він прямо не знає, за що тут люди борють ся.
Одна лише справа займає єго думку: як найшвидше відшукати родину і вернути з нею домів. В найбільший розгар бор
би переходить з табору в табор або слу
хає оповідань, а коли часом хапає за оружє, то лише тому, що надіє ся найти у козаків підмогу^ для освободженя ро
дини. І саме то, що для героя найваж- нійше, відшукане рідні, никне в очах читача і стає мало інтересним в нрирів- наню до епохальної події, що розгрива- ла ся під Хотином. А що та подія для героя сама но собі байдужна, то се від
биває ся й на настроєви повісти, що ви
ходить млаво, без одушевленя, без го- рячійшого иідєму духа, без викликаня вражіня на читача.
Така наша думка про повість «Яро
шенко». Ми стаоали ся розібрати всі до
брі і лихі сторони сего твору, не дума-
жна пояснити собі молодечим одушевле- нєм, горячою кровю, молодечим віком, котрому богато прощає ся, одначе такі прояви не лицюють поважному політи
чному провідникови, котрий мав у свої руки взяти державну керму.
Одначе попри ті прояви роздрато
вана коалїцийних керманичів бачимо в широких верствах народних що раз більше рівноваги і повороту до звичай
ного ладу мимо щедрого ножертвованя мадярских аристократок. Оден комітат за другим ухвалює залишити опір і пла
тити правильно податки, ставити ново
бранців і т. п. не оглядаючись уже на провідників коалїциї. На днях збула ся подія без жадної реакциї, яка в иншім часі була би викликала як найдальше ідуче зворушене між угорским народом.
Іменно правительство розвязало цен
тральний комітет коалїцийних партий.
Сей комітет узурпував собі власть, вида
вав комунїкати з протестами против за
ряджень правительства, та представляв їх яко нелєґальні і взивав мунїціпії та населене до пасивного опору. Прави
тельство шукало тілько нагоди, щоби виступити против того самозванчого суперника, а коли перебрала ся мірка, бар. Феєрвари письмом, зверненим до Франца Кошута, яко голови, розвязав центральний комітет. Крім кількох ста- тий в оиозицийних дневниках, ся подія не викликала жадних инших прояв опо
зиції против сего заряджена, а се є найліпшим доказом, що вилив коалїциї упадає.
Мимо того правительство дало пів- урядову заяву з нагоди розсіваних по дневниках вістий про недалекі вибори до сойму, що поки що оно не думає приступати до виборів і вижидає пере
довсім повного втихомирена умів.
З державної ради.
На початку вчерашного заеїданя відчи
тав президент палати ґр. Фетер подяку фран- цуского амбасадора у Відви за співчуте пала
ючи переборщувати, як то звичайно у нас діє ся, ні в один ні другий бік. Ми
мо наведених промахів вважаємо «Яро
шенка» за дуже хосенний приріст для нашої літератури. Д. Маковей безперечно не думав спихати «Чорної Ради» Кулїша з дотенерішного місця в україньскій історичній повісти (інтересно би знати, як собі д. Кр. уявляє таке спихане!), дле ставити «Ярошенка» у один ряд з
«Двома долями» Мордовцева може лише критик, що для браку ліпших закидів полемізує з... добрим апетитом Яро
шенка.
Так написав др. М. Кордуба. Ми просили автора повісти о єго замітки до сеї рецензії і він пише нам таке:
«Я їздив під Хотин оглядати терен війни, і мені здаєть ся, що стежкою по
над Дністром поза обозами і спадистими берегами можна було сьміло ходити Яро
шенкові!. Обози в сторону Дністра були відкриті, бо ріка боронила. Ходженє Яро
шенка мотивоване; у козаків він не був чужий; мав навіть за собою гетмана.
Що до характеристики осіб не можу
перечити ся з критиком. Тут мабуть діло
ти з причини катастрофи в Курієр. Відтак відчитано внесена та інтерпеляциі, між инши- ми пос. Брайтера в справі поведеня старостів у східній Галичині супротив населена і нос.
Ш травхера в справі телеграфічного полученя межи Віднем а Чернівцями.
В дальшій дискусиї над виборчою рефор
мою пос. Сустершіц полемізував з противни
ками реформи і піднїс клич славяньскої є дности. промовляючи заразом за розділом мандатів не після коронних країв, а після від
ношена числа населеня. Відтак промовляв пос Шальк, а опісля пос. Р о м а н ч у к іменем руского клюбу зложив ось яку заяву: Русини витають з вдоволенєм внесене предложеня, о- днак добачують в нїм тілько етап на дорозі до заведена фактичного загального, рівного, виключаючого
всякумайоризацию виборчого права. Розділ мандатів повинен бути переве
дений не на підставі територияльних, але на- циональних виборчих округів. Сли вже пред- ложенє безправно побіч числа голок узгля
днює також податкову силу, то в жаднім ви борчім окрузі, в жаднім краю і у жадного на
роди не повинно число голов, припадаюче на один мандат виносити дна рази стілько, що другого народа.
ІЦо дотичить Галичини, то сей край став покривджений зовсім непроиорционально, а внутр границь краю покривджено передовсім Русинів через явне заопіковане ся Поляками;
сего доказує поділ на виборчі округи і проект ироиорциональної виборчої системи. Тому Ру
сини домагають ся рішучо побільшена числа мандатів з Галичини о 9 в тім заложеню, що сих 9 мандатів приділить ся їм. На кождий спосіб мусить бути заведена рівність всіх ви
борчих округів а Галичині' східній і західній під зглядом числа голов. Пропорциональна виборча система мусить ограничити ся на сї округи, в яких национальні меніности вино
сять 1 з числа мешканців.
Також і на Буковині покривджено Руси
нів Они акцептують ключ розділу мандатів доти, доки число мандатів для Буковини не стане побільшене, в противнім разі домага
ють ся для себе належного їм питого манда
ту.
Щ одотичить числа мандатів взагалі, му
сять Русини уважати за велике покривджене і понижене, коли иншим народам на 45 до 66.000 голов признано'один мандат,
аРусинам доперва на 109.000 голов.
Під технічним зглядом домагають ся Русини утворена виборчого трибуналу; зая
вляють ся против іипсііт з реформою реґу- ляміну, остерігають рішучо перед лученєм реформи з кв^стиєю розширена автономії і відокремішненя Галичини, особливо, що се
у вражіню, бо колиб ішло о самі слова, то з повісти можна би добути й иншу характеристику гстмана і козаків. Не вірно те, мов би в повісти не було ио- ступованє Сагайдачного умотивоване; го порить ся о тім в кількох місцях тай досить широко. Ш ирше може й не тре
ба було, бо се в повісти, а не істория.
Що до енерґії, яку критик бажав би со
бі бачити у Сагайдачного, то можеб не шкодило памятат >, що він же був хо- рий, скалічений і від рани небавом по війні помер.
Герой повісти здавав ся мені тому відповідним, бо я, описуючи «го приго
ди, міг подати повний опис війни. Сего вимагала будова повісти. Але се моя думка, з якою очнвидно вільно кождому не годити ся. Я взагалі не хочу з кри
тиками перечити ся; коли повість добра, ю й сама собі славу зробить, а коли не добра, то не поможуть їй і похвали. А ніхто не годен виспіє своєї голови під
нести ся, так автори як і критики, чи великі чи малі>.
значило би видати Русинів на жертву само
волі пануючого в Галичині сторонництва і викликати мусїло би найзавзятїйші нацио
нальні і суспільні борби. Натомість Русини є за цілковитою загальною народною авто
номією. Бесідник звертає ся до польского кола, яке не є прецінь представителем цілого краю, ані навіть цілого польского народа, щоби своєї опіки що до придїленя Русинам мандатів не задокументувало так лихо, як в р. 1897, а палата послів нехай се, що го
ворять представителї польского кола, почи
слить на єго власний рахунок.
Пос Скаля упимає ся за ненїмецкими народами Австриї, пос. Гавайс заявляє ся за заводоною репрезентациєга, плюральною си
стемою і примусом голосованя, а пос. Фе- риянчіц підносить покриндженя Словенців, які воліють радше зречи ся загального голо
сованя, як тер ііти таке упосліджене. — Слї дуюче засїданє нині.
Н о в и н к и .
— Календар. В ч е т в е р : руско-кат : 40 Му
чеників; римо-кат.: Октавіяна. — В н я т и и - ц ю : руско-кат.: Кондрата; римо-кат.: Виктора.
— Реколєкциї для лань. Заходом Товариства лань під покровом 11р. Діви непорочно З а ч а тої, відбудуть ся в церкві СС. Василиннок у Львові ул. Зибликевцча в днях 26. (понеді
лок), 27, 28, 29. і 30 марця 1906 реколєкциї для пань з отсим порядком: Кождого дня о год. 4. но полудня наука, по науці суплїкация, 31. марця (субота) о 4. год. сповідь, 1. цьві- тня (неділя) о год. 8. торжественна служба Божа, на котрій відбудесь спільне св. Прича
стив і закінчене реколєкций.
— З Перемишля. Вечернпцї в честь Ш ев
ченка в Перемишля устроює руска гїмнази- яльна молодїж 24. с. м. в сали „Народного Дому". Початок о 6. год. вечером.
- - 3 Демківского Банку в Новім Санчл. III.
звичайні загальні збори членів будуть дня 10. цьнітня с. р. о 2. год. по иолудни в ко- мнатах Читальні «Просьвіти».
— Важний голос. Звертаємо ся єще раз до всіх наших щирих Патрибтів, котрим добро народу лежить на серци, щоби прислали дат
ки на одиноку „Гуску ремісничу і промисло
ву Бурсу у Львові", котра замкнула рік 1965 недобором в квоті 1427 62 К. Як велике зна- чінє має Ся інституция в економічнім дви- женю народа, не будемо повтирати, скажемо лише, що поки народ наш не буде мати сво їх вишколених а национа.іьно сьвідомих ре
місників і промисловців в такій скількости, як вимагає дійсна потреба, то вся праця ко
ло піднесена єго до культури, добробиту і по
літичної сили не може мати бажаних успі
хів. У кого отже руске серце і хто понимає хосенність нашої Бурси, той не злегковажить собі нашого голосу і пришле жертву па річ тих бідних руских хлопців, що заходом і ко
штом Бурси учать ся ремесла і промислу у перворядних закладах або в ц. к. промисло
вій школі у Львові. Хто хотів би вписати ся в члени Товириства «Гуска реміснича і про
мислова Бурса у Львові» зволить прислати 5 К (1 К вписоне а 4 К річна вкладка) на руки п. Івана Бачиньского у Львові, Ринок ч.
10, до котрого відсилати належить також всі добровільні датки. Гівночасно пригадуємо ся тим Вп. Патриотам, що засідають в виділах повітових рад східної Галичини і просимо, щоби заглянули, що зроблено з нашими по- данями о субвенциї та щоби ужили своїх виливів на їх кориспе полагоджене. Ми від
несли ся з письменними поданими до всіх повітових рад та лише декотрі прислали нам субвенциї. (Дрогобич 100 К, Стрий 100 К, Ж идачів 100 К, Перемишляни 40 К, Камінка 50 К, Сокаль 25 К). Таксами просимо Заряди наших кредитових і заробкових інституций, щоби при розділі чистих зисків за рік 1905 иамятали і на нашу Бурсу. Вкінци звертаємо ся до Всечеснїйшого руского Духовеньства з горячою просьбою, щоби з всякими запотре-
бованями церковними, о скілько не полаго- джує їх в Товаристві „Ризниця", звертала ся до рускої фірми у Львові: Федір Олїярник, ул. Театральна ч. 20, котра має на складі всілякі церковні прибори, та продаючи їх по дуже уміркованих цінах, відступає 1О°/о зи
ску на річ нашої Бурси. В, Нагірний, голова.
1. Бачиньский касиєр.
- Тарасове сьвято в Кракові. Краківскі Ру
сини згуртовані в Читальні «Просьвіти» устро- їли в неділю вечерницї в намять 45. роковин смерти нашого великого Кобзаря. Як гарно випало се народне сьвято наших заточенцїв, вказує звіт з него музичного референта кра- ківскої N. КеГогпз-и, п. Ст. Бурси. Програму по
чав — пише и. Бурса — п. Богдан Ленкий промовою, достроєною до того чисто лїтерац- ко-артистичного торжества, вказуючи на зна- ч не і вартість творів найбільшого руского поета, та на єго віщі слова, котрі з дивною правдою пророкуючи нинішні відносини, ка
жуть вірити в ліпшу будуччину руского на
роду. Бесіда проголошена в рускій мові зро
била вражінє в авдиториї. Наступила музична часть вечерка — пише дальше н. Бурса. — Зазвенїла саля на мольовий тон настроєвими рускими піснями. Продуковали ся мішані хо
ри під управою п. Коцкого, артисти-маляря.
Звучали ядерно, чисто і гармонійно. Таж то співала молодїж одного з наймузикальнїйших народів Славяніцини, а співала рідні улюблені пісні. Пані виступили переважно в красих на
родних строях з ріжних сторін Руси. Мішаний хор виконав „Завіщанє" (сольо п. Юхнович) Вербицкого, фінал з І. акту опери „Утопле
на" Лисенка Мужеский хор, зіспіваний і сво- бідно обертаючий в рамах змінної ритміки народних пісень та руских композиций, вико
нав з відповідним настроєм: „Даремне пісне"
Сїчиньского і „Ой іцож бо то за ворон" Ли
сенка, а крім того дуже ефектовний уступ з народної опери А. Вахнянина „Купало" п. з.
„Наша жизнь". Понадто пописував ся гарно звучний і зіспіваний квартет мужеский, зна
менито виконаними народними пісоньками рускими лемківскими і польскими. Той дібра
ний ансамбль становили пп. Тиховский, Лїсї- кевич, М. Лепкнй і Садовский, котрий ним диригував. Хорам акомпанювали на переміну пані: Гублівна і Павловска. Рісні оплески зби
рала и. Шайдицка, котра гарно вишколеним і звучним голосом відспівала з н. Тиховским дует з опери Артемовского „Запорожець за Дунаєм", один з найбільше улюблених на Ру
си і найраднїйше співаних музичних творів.
Також друга пара дуетистів, пп. Лїсїкевич і Чайківский, тішила ся великим иоводженєм.
Музичні нродукциї доповнив виступ п. Садов- ского, знаменитого і з виробленою технікою скрипака. П. Садовский відіграв мало знаний і скрипаками забутий, дравуровий і чудовий твір М. Бєрнацкого „Тропак" з завзятєм і від
повідною штерпретациєю. Грімкі оплески ді
стали ся молоденькій панночці Нечипорови- чівній, докляматорцї. З відчутєм і всрвою від декламувала вова стишок Ш евченка „Моя Україно11, прибрана в гарний україньский стрій, а приневолена оплесками додала иадпроґра- мово чудовий і настроєвий вершик Б. Лепкого, Відспіванєм мужеским хором та цілою зібра
ною публикою народного гимну „Щ е не вмер
ла Україна** закінчено то гарне і нзнесле в своїй безпретенсиональности і щирій простоті торжество.
— Вістки з закордонної України. В «Рром.
Думці» (іповіщено проект статута «Подільско- го україньского Товариства «Просьніта». В статуті подано між иншими звичайними по
становами отсю програму діяльності! товари
ства: Товариство має на меті: ширить просьві- ту, будити национальну самосьвідомість й пі
діймати национальну культуру серед Україн
ців Поділи, Щоб досягнути зазначеної мети, товариство: 1) відкриває школи, бібліотеки, читальні й книгарні; 2) видає свої твори, а насамперед книжки, Газети й листки для на- роднього читана; 3) організує зібрана. читан
ки з рефератами і бесідами про питаня, що
торкають ся України; 4) організує громадки
для збираня, заховуваня й нлеканя рідної ні-
4
сні й музики; 5) закладає музеї для схованки річей, що дотикають ся істориї, етнографії, шкільної справи.й природних ознак краю; 6) для поширена просьвіти серед дорослого люду заводить недільні школи, повторні і вечерні занятя з дорослими, споряджає народні чи
танки та систематичні курси, щоб витлума
чувать народови переважно национально-полї тичпі й правничі питаля, знайомити його з медициною й кращими способами визиску краєвого ирироднього багацтва; 7) ширить в народі через дрібні книгарні, рухливі вистави й через книгоношів, україньскі Газети, книжки листки й малюнки; 8) взагалі добирає всяких культурних засобів, щоб досягти своєї мети.
Коло товариства організують ся з членів йрго відділи, що мають виконувати поодинокі фун- кциї, згадані у статуті товариства. Поза Ка
мінцем організують ся по Поділлю місцеві автономні відділи товариства, котрі працюють в межах товариства, присилають свої справо- зданя в головний відділ й делегатів на з а гальні щорічні збори. Поодиноким членам то
вариства доручають ся невеличкі книгозбірні, з яких книжки продають ся, або й дурно пу
скають ся в нарід, також видають ся нрохо жим книгоношам по потребі.
— Важне для укінчених ґімназиястів. Для вихованя війскових ветеринарів приймуть з початком шкільного року 1900/7 20 аспірантів до ц. к. академії ветеринарийної у Відня і 10 аспірантів до кор. угорскої академії ветерина
рийної в Будапешті, яко війскові студенти ветеринарні. Стараючі ся мають зобовязати ся до семилїтної війскової ветеринарийної служби. Через час студий мають на кошт війекового фонду спільне іюмешканє, харч, одіж і узброєнє і не платять ані чесного, ані такс іспитових, анї такси за виставлене ди- пльому. Можуть отже без найменших коштів із своєї сторони укінчити студиї, а в службі можуть дійти до раиґи штабового ветеринари (VIII. зглядно VII. ранґи).
— Санкция закона.
Цїсар санкционував у- хвалений галицким соймом закон в справі вчисленя громад Борислав і Тустановичі (пов, Дрогобич) до ряду громад, які обовязує ре- ґулямін з 23. липня 1896 Д. з. К. 51.
— Лихварску ватагу спіймала жандармерия в Мостах великих. Лихварі обдерали селян на 100 до 200 процент. До тої ватаги належали:
Яков Мер, Мехель Рот, Икон, Маєр і Мойше Шустри. Коли до котрої з тих пиявок-лихва- рів прийшов селянин зичити грошей, то ли
хвар вдавав, що не хоче зичити. Але небавом прибігала жидівка і просила за позичкою для просячого, а за се вимовляла собі який мого
рич. Раз мужик назвав Мера „циганом". Мер страшенно розлютив ся і загрозив, що заса
дить мужика на тиждень до арешту. Пере
страшений селянин почав перепрошувати Ме
ра і за „обиду“ дав єму 2 К. Покривджених селян має бути велика сила, але треба за ними шукати, добровільно не зголошують ся, бо боять ся жидови. Арештованих лихва
рів — як доносять з Мостів вел. — приміще
но на жаль в одній казні задля оп^адности.
— Був ОДИН і того не стало.
На Дністрі кур сує в літі проходовий пароход »Галич«. Але як взагалі Галичина не має щастя до спла
вних каналів, так і з тим иароходом не по
щастило ся. »Галич« зимував на якорі в при стани коло міста Галича. Онодї рушив лід на Дністрі, а крига йшла така велика, що за
топила сей пароход. Тепер заходять ся коло внтягненя »Галича« з води, а хоч се не буде трудно, то внутрішнє елєґантне уряджене па- рохода пропало на віки. *Бідному все віє ві тер в очи«.
— З львівскої архіепархії. Канон, інституцию дістав о. Юлїяи Дудик на Сасів. — Завіда- тельства дістали оо.: Роман Добровольский в в Ілавчи, Омелян Кордуба в Підгірцях, Іван Каратницкий в Фірл'їїві, Йосиф Макаревич в Межирічу. — Сотрудництва одержали оо.:
Іван Пелех в Залізцях стар., Василь Мерень- ків в Романівні, Петро Грицик в Струсові. — Парохія Ілавче, скилатского дек., виставлена на конкурс з речипцем до 15. мая 1906, р. —
Презенти дістали оо.: Павло Кульчицкий на Ольховець, дек. бережаньского; Теодор Бога- чевский на Голинь, дек. калуского; Іван Клїш на Соколів, дек. теребовельского; Володимир Давпдович на Глїбовичі сьвір., дек. бобрецко- го; Иосиф Гаврисевич-на Нагрів, дек. жура- веньского; Теодозий Цар на Вибудів, дек. бе
режаньского. — Візвані до канонічної інсти
т у т и оо.: Іван Кмит на Соколів, Володимир Мармаш на Олексичі, Іван Щуровский на Сти- наву, Василь Давидяк на Усиеньску парохію у Львові. — Ординарият позволив промінятись за парохії о. Юлїяпови Мандичевскому з Ни- колаєва і Михайлови Ясеницкому з Кутковець.
— Конкурсовий іспит відбуде ся 3. і 4. цьві тин 1906. р.
— Товариство взаїмних обезпечень „ Д ністер«
потребує тепер і в протягу цьвітня С. р. кіль кох д и є т а р і в і 2 п р а к т и к а н т і в Канди
дати мають виказати укінчений 18. а не пе
реступлений 40 рік житя, добрий етап здоро- вля і відповідне образованє шкільне або пра
ктично набуте; — кандидати на практикантів принайменіие 6 кляс ґімназияльних або ре
альних. Вимагає ся доброго письма і знаня правописи. Подавати треба на письмі до Ди
рекцій Товориства (без стемпля) і долучити сьвідоцтва або їх відписи, пробу письма і опис житя і доте'періїпного занятя; личні зголоше- ня приймає секретар Тон а від год 1 2 -1 в полуднє і від 5—6 по полуднії.
ПОСІИіїСТІ І і ОПОВІСТИМ
— 0. Іреней Яззрз іий.
лідчіш директор і
С о ї о з з е и т
в пасажи Германій
при ул. Соняшній у Львові.
в і д 1. д о 15 м а р ц я 19 66.
Нова сензацийна програма
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятніщі НІуіі І.ІЇе представлене. Білети вчаснійіпе можна на
бути в конторі ІІльона пои ул. Пароля Лю- дника ч. 9.
В Тернополи на середошснім ярмарку, продасть ся з причини виарендованя маєтків отеї рільничі знаряди майже нові, а се: дні жниварки-нязалки Де- рінГа, дві жниварки без вязалок Дерінґа. одна косарка до трави \Уа1фг оГ їУооб, три еїварки рядові Колюмбія, три еїварки широкометні Клєйтона, одну еїварку до штучних навозів Вестфалїя, одну еїварку до штучних навозів Клєйтона, три культіватори Гаріс Культіватор, одна машина до садженя картофель Вахтля, одна машина до обгортаня картофель Лємана, вісім зелїзних
плугівдо глубокої орки Клєй
тона, вісїмнайцять зелїзних плугів Сака ком- плєтних, дві зелїзні лукові борони, один вал, одна центрифуга Віхтля, один триєр Клєйто
на, один торганець до чищеня збіжа, один млинок до меленя штучних навозів Вахтля.
один елеватор до молотїльнї. Близша відомість у механіка Роговского, Тернопіль, улиця Ми
кулинецка. (1 —4)
П О Д О РО Ж до АМЕРИКИ.
Ціни їзди
ГА М Б УР Ґ-Н О В И Й ЙОРИ
корон 190
„ 190
„ 154 .. 142 Поспішними пароходами 7—9 днів
Почтовими пароходами 10—11 днів А н т в е р п ія -К а н а д а ...
Гамбурґ-Буенос Айрес . . . .
Всяних інФормаций що до їзди до Америки, Африки, Азиї і прогулькових поїздок по Серед
земнім мори
уділяє
Лінія: Г А М Б У Р Ґ - А М Е Р И К А .
Генеральний репрезентант для Іаличини:
І. Е Т Т І Н Ґ Е Р , у Л ь в о в і, ул Г о р о д е ц к а 95.
( 2 - 5 )
гї друкарні Іі. А. Шийковекого.
Василияньскої Гімназиї в Бучади, упокоїв ся дня 15. с. м. на удар серця в Градині в Істриї в 75. році житя. По уступленю з посади ди
ректора Покійник перебував весь час в ав- стрийскій Рівієрі або в Градцю. В. є. її.!
Т елеграм и
з дня 21. марця 1906.
Відень. Перше читане проекту виборчої реформи скінчить ся нині вечером або зав
тра. Вибір виборчої комісиї відбуде ся мабудь вівторок.
Будапешт.
Вчера в полуднє було заеїда- нє кабінету, почім бар. Феєрвари поїхав до Відня.
Альґ-зірас. Згода Франциї з Німеччиною
■ а конференції великодержав в Альґезірас вже майже запевнена. Німеччина зрікає ся невтраляности порту в Касаблянка, а Фран- ция дає запоруку що до міжнародної поліцаї в Мароко. В банковій справі прийде також до порозуміня.
Льондон.
З Япанїї донесено урядово, що ягіаньска фльота під командою адм. Тоґа приплине до Англії в маю с. р.
Каменець подільский. Власти поперають всіма силами мужицкпх кандидатів на послів до державної думи. Тому дідичі як иольскі так московскі стратили всяку надію перепер- ти своїх кандидатів з хлопских курий.
4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г 4 г --- ---ТТ» «£»«?? «?»
*Т*
Ж «Т» ««. » ЖМИ
За певну і добру льокацию
норучаємос
ЛИСТИ ГІПОТечВІ
4°/„ листи гіпотечні
5"/0 листи гіпотечні преміовані 4% листи Товариства кредитового
земского
4°,0 > 1 ’/ги/о листи Банку краєвого 4 " 0 позичку краєву
4% обліґациі пронінацийні і всілякі ренти державні
Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйішм курсі деннім.
Контора виміни
ц к упр. гал акц.
Б А Н К У
Гіпотечного.
&
ї й ■'Є-
ж
5Я
4 гж
4 г^4* ^4^ "V* ^4^ ^4^ ИК ^4> ’Л'* 4 х» '/4^г 74^
Іорбаін“
музична бібліотека видав
Українська Накладна
Львів, Вроновська 8.
Катальоґ даром і оплатно.
і (
» І
і и і ш і в ід п о в ід а є зи р е д а к Ц п ю : Лез Л о л а ти н іс н и й
І
