Ruslan. R. 9, č. 50 (1905)

Ч. 50. . Львів, четвер, дня 3. (16. марця) 1905. Річник IX.

а й — — г ^ и . і ■ І І— . . . . . . - - ^ і^тг

і -.,.,.-

г-— — ■; ■ - ^ і п т - г - т г г г т - - - Й І 5 Г ! IIІ ■! --- 1 ' і - і т г г й ш ааі

Передплата

■а «РУСЛАНА» виносить:

в Австриї:

п цілий рік . . . 20 кор п пів року . • . 1 0 кор вв чверть року . . ї кор ва місяць . . . 1’70 кор

За границею

кв цілий рік . . 16 рублів або 36 франків ва пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

•Вирвеш ми о чи і душу ми вигнеш: а не воньмеш милостн

^і

віри не воявмеш , бо руске ми серце і віра руска* — З Р у с д а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і рускнх

^СЬВЯІ

о о 1 Із гбд. пополуднії.

Редакцкя, адмінїстрация і

експедиция «Руслана» під ч. 1.

лл.Домбоовского(Хоруііщкііи).Екс- пеДнпия місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямацці кеоііечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні

приймають ся по ціні

20

е. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесем» по З і

с

.

від

стрічки. '

Потреба ширшої орі'анїзаппї иібйробско- еиввмічвоі

(з нагоди недалеких зборів Товариства „Сїль- скпй Господар")

(-І_) В останнім десятилїтю дійшли де­

які наші передові люди до того погляду, що нашого народу не подвигнуть культур­

но і економічно ані високопарні оклики патриотичні, анї опорна політика завзяту­

ща, лише тиха, ревна і сьвідома доріг і ціди р о б о т а на всіх областях нашого на­

родного житя. І справді, можна в сім о- станнім десятилїтю вказати на певні успіхи в деяких областях нашого житя народно­

го, хоть ту і там проявляють ся часами похибки і недомаганя. Так н. ир. на про-, сьвітній ниві, на котрій товариство »Про- сьвіта« може виказати ся вже поважними придбаними, можемо замітити значний зворот сеї роботи в практичнім напрямі, відповідно потребам нашого хліборобства, котре становить таку переважно значну частину рускої суспільності!. Побіч това­

риства »Просьвіта< виросли і розвинули.ся огнища для культурного поднигненя нашо­

го народу, як »Наукове Товариство ім.

Ш евченка*, »Руске Товариство педагогі­

чне:, Руска консерватория з цілою сїтию співацко-музичних товариств- »Боянів«.

Із справдешним вдоволецєм можемо зазначити, що в сім десятилїтю звернула ся народна робота в значній части н і е- кономічне поле і видала гарні висліди.

Побіч Народної Торгоилї*, котрої діяль­

ність радіо ми бачити розширеною в на-і прямі орґанїзациї руского крамарства (про!

се писали ми недавно окремо), виросло до!

значіня поважної інституциї товариство о- безпечень «Дністер*, спілка для жіночих;

робіт «Труд* і «Краєвий Союз кредито-;

вий*. Все то відрадні і корисні прояви.

Б У Б Ц Ь О .

Пан Стефан Маляркевич, артист-маляр цер­

ковний, чомусь нині «не в сосї*. Довго — дов­

генько вже міряє він довжезними ноженькамй свою хижину при ул. Зеленій, число?., котресь там, сиріч, як звали єї декотрі другії пана Ма- ляркевича „артистичне ателїє*. На його лици аж так і вибиває ся то білою, то червоною краскою величезна досада. Вже щось дві години він так нох’ожає по комнатї, в котрій всьо роз­

кинене в артистичному неладі, і годі спочити йому хоть на хвилину.

Пан Маляркевич належав до тих щасливих ' вибранцїв мамцї судьби, котрим вже до колиски навіть прислала вона музу малярства і обдару­

вала фантазиєю, часом занадто буйною. Наш артист усе малював і фантазував. Малим хло­

пцем єіце — коли родичі приганяли єго до,кн и ­ жки, до науки — він ногордив такою, змалював собі (в уяві, натуральної) препишний двір-па- лату будучиости, в котрій він буяв в громаді перших силачів кисти. Виріс він (а таки порядно виріс, «міру його, мовляв, десь загубив Творець) і пійшов до малярскої школи. Покінчивши ма­

дяреві студиї (дехто злобний шептав «розпо- авши!«), вийшов у сьвіт з фантазиєю богатою,

Одначе майже зовсім облогом лежить область нашого хліборобства, хоч се го­

ловна підвалина і найчисленнїйша верства нашої суснільности, котра & коренем на­

шого єствованя. хоч орґанїзация наших хліборобів господарско-„економічна є такою важною і такою пильною справою супроти змагань бюр праці, рецтовпх загород, нар- целяцийного банку і т. її. і т. її Допись, яку подаємо сегодня на пишім місці, від­

кривав також рубець завіси, за котрою підготовляє ся великий економічний пере­

ворот в області! хлїборобскій, а ми якось так байдужно а що найменше холоднокро­

вно приглядаємо ся всему тому, що но- вруг нас діє ся.

Правда, що й на тім полі маємо вже деякі почини, а іменно ревним заходам братів оо. Дуткевичів з Брідщинн й Золо- чівщини завдячуємо засновиви господар ского товариства «Сїльский Господар*, що спершу мало осідок в Олеську а тепер

; пересило ся до Львова. На жаль руска су­

спільність не уміла доси належно оцінити

! і піддержати щирих і корисних змагань ісего хосенного і для і осиодарско-еком’- ! 1 чного розвитку нашого народу так коне­

чного товариства і єго ревних засновників.

Тимто не можна дивувати ся, що се то вариство не може ще станути на поли о своїх силах, що не може розвинути ширшої і успішнїйшої ДІЯЛЬНОСТІ!, що не може здобути собі визначного становища і поваги супроти краєвих і державних властий, так що єго голос ще не паде на важку, котрою важать ся і рішають ся у нас господарско-економічні справи і пита­

на. Треба отже, щоби руска суспільність громадно скупила ся під прапором сего товариства для орґанїчної роботи на хлї­

боробскій області! і тим ириспорила не лише матеріГяльних засобів товариству, але також додала ему моральної помочи і по­

ваги.

серцем добрим, щирим, що аж палало жаром любови до рідного краю,-з рукою 'вправною до мальована рідних пенатів. Працював, малював по руских храмах Господніх за дуже скупеньку платню.

• Є люди й людиска* — говорять у нас.

Наш маляр »мав щастє* до людисків, — а хто до них має щастє, такЬго «.корі знайде неща- стє. Вихісновували ті людиска його добрість і патриотизм. По однім літі такої праці, заїхав зі своїми «манатками* до Львова, маючи в руках трошечки «мамони», що єї дістав за працю тай осів на львівскім бруку, ожидаючи ІгапцціІІа інегіїа, в солодкім, суиокійнім бездїллю добрих людий, котрі би подали , яку роботу. На дверах єго кімнати біліла візитова карточка з написом (руским!): Стефан Маляркевич, артист.- маляр.

Те інтригувало' чимало спокійних на позір, а на скрізь шовінізмом польскнм перевитих льокато- рів каменички. Дивно їм миготіли рускі букви перед очима — і то. ще в такім цивілізованім Львові, де навіть самі «маститїйші* . натриоти мали тільки польскі написи... І ждав нан Стефан, а ніхто з роботою н е . зголошував ся. Зголосило ся кількох нсевдо-свояків, котрі трохи облекшили йому кишеню; знайшли ся деякі «жаждущії*

лиця з бранжі Мельпомени, котрі — яко артисти сцени — дуже артистично виманювали грошики

А лучає ся як раз добра до сего на­

года 25. м а р ц я с. р., количто товариство

« С іл ь с к и й Г о с п о д а р * відбуде у Л ь в о ­ ві з а г а л ь н і з б о р и , щоби змінити доте- перішний устав і витворити ширші і кріп- ші підвалини до свого розвитку, щоби ста­

ти справді к р а є ви м г о с п о д а р с к и м то в а р и с-т в о м. Начерк нового уставу ви­

робив п. Ол. Барвіньский на основі доте­

перішнього, але узгляднив при • тім до- сьвіди на тім йолі господарско-економічних орґанїзаций у Німців і Чехів та ин. за х і­

дних народів, о скілько онн д ад у ться ири- і дожити до наших потреб. Начерк сей ді- : стануть члени «Сїльского Господаря* пе­

ред загальними зборами на сих днях, що- 'би могли дома роздумати собі, що евен­

туально належалоб змінити, додати або пропустити. Але нехай і охочі до присту- пленя в члени (а таких повинноб найти ся показьне число з огляду на велику дося- глість справи) звернуть ся до виділу това­

риства і старають ся познайомити з сим начерком і прибути з певним приготовле- нєм на збори. Берім ся отже щиро, ревно і скоро до діла, коли хочемо бути госпо­

дарями на своїй землі, а не стати комірни­

ками.

Допись з дороги.

(Господарзко-економ Ічні справи, і небезпечности д л я руского хліборобства).

(Д ) Сими днями довелось мені їхати з о- дним шляхтичем - хліборобом і при сій нагоді завелась між нами розмова про наші господар­

ско-економічні відносини. Я спитав знайомого мені шляхтича-хлїбороба, з котрим вже добрий час не бачив ся, як ему веде ся господарство.

На се відповів він, що вже від кількох літ не господарує, бо не може обстати і вийти на сво­

їм, а випускає свої добра жидам в посесию за

від свого, як його славили, артистичного бан- кира. З а теж і крутили вони, крутили «баки*

йому! З божими продуктами в виді «житнївки*

і «лємберґера» та чорних кав співали йому »во здравіє і спасеніє,* басували, що він, бач, чи не найліпший маляр руский і пр., чого і на бичій скірі не змістив би не аби який писар. А тим- часом инші малярі-партачі, ночасто мазурскі мазайли, забирали роботу на рускій землици.

Серед таких то обставин, зовсім не дивно, що наш пан Стефан вже трохи й за довго п е ­ ресиджував в голодній столици. Єщеж його де­

що тут задержувало, тягло неначне магнетична підкова голку. — І хтож був тим магнетоні? — питають мене цікаво мої хороші читательки. — дай їх Боже що найбільше! — - А хтож би та­

кий? От, хороша Ь^аня, молоденька білявиночка з голубими як небо очима — а до того ще Ля­

шка. От що!... — Як се стало ся, що він дістав ся в еїти такої красотки, дізнаємось таки зараз.

Буває хвиля в житю кождої людини, що єї чогось тужно, банно. Глядять очи на сей кра­

сний, пишний сьвіт, бачуть, як люди хорошо жиють в еїмях, овіяні теплом родинного житя.

Дуже воно нриємна картина по верху для тих, що не зазнали «сладощів» подружньої чари.

Такі людці дістають невимовну жажду в серцю за тим мнимим раєм. Вільні від таких еердеч-

1

високу цїну і дивує ся, як они можуть не лише оплатити високий чинш, але й добути ще незлий зиск. При сїй нагоді заявив мені, що тепер по- сесиї пішли значно в гору і коли до недавня ще уважано великою користю, наколи посесор платив по 12— 14 зр. від морґа, то тепер пла­

тять в многих сторонах по 28—32 зр. і то майже виключно жиди. Замітно також, що жиди ки­

нули ся останними роками ще більше до купо­

вана землі і платять за дуже лиху землю но 400 зр. і більше від морґа, наколи мають і го- ральню, а в такім разі були випадки, що за до­

бру землю платили навіть по 1000 зр. від морґа.

Оповідав мені також, що мазури з західної Галичини кинули ся тепер живо за куином з е ­ млі. Деякі з них збувають свої господарства на заході поміж сусідів і добувають за лиху тамо­

шню землю по 3 0 0 —400 р., а на сході закупо­

вують і дають добру ціну, а особливо наколи з землею можна купити й троха лїса. Замітйо, що ті мазурскі купці землі приносять із собою зна­

чні гроші по 10—15.000 зр. кождий. Неперечно будуть се в части американьскі гроші, котрих досить напливає до західної Галичини, але бу­

дуть се також імовірно задатки ріжних фінан­

сових і парцеляцийних інституций, котрі посо- бляють сій кольонїзациї на сході.

Тимчасом рускі хлібороби, як замічав сей шляхтич, хоч радо кидають ся також за куином землі, зголошують ся з вельми дрібними засо­

бами грошевими і тому в значній части не го­

дні видержати конкуренциї з жидами і мазурами.

Отеє нехай буде указкою, в якім напрямі по­

винні звернути ся наші господарско-економічні і фінансові змаганя, коли напливові живла не мають забрати спід рук землю, котру могли би посісти рускі хлібороби.

З державної ради.

На початку вчераиіного заеїданя повідомив президент ґр. Фетер, що є недужий. Президент міністрів бар. Ґавч представив палаті нового міністра краєвої оборони ґен. Шенайха. Після відчитаня внесень та інтерпеляций, з дневного порядку ганяв перший слово пбс. Д е р ш а т а за для мотивованя свого внесеня в справі виделє- ґованя окремої комісиї для розсліду відносин Австриї до Угорщини. Бесідник виводить, що дуалізм не є організмом а механізмом і то як найнримітивнїйшого і незручного сорта. Вкачав­

ши на те, як повстали закони з 1867 р., бесід ник підносить, що навіть в угодовім австрий- скім і угорскім законі, які повинні бути рівно звучними, находять ся незгідноети. Дальше вка­

зує на несправедливий розділ квоти, на нерівне нониманє верховних прав корони в обох поло­

винах монархії, критикує іпституцпю делєґаций і взагалі підносить, що під зглядом прав обох половин монархії панує нерівність на некористь

Австриї. Вкінци просить о прин чтє свого вне­

сеня.

Пос. Л є х е р жалує, що державна рада ви­

ключена з нарад, які веде корона з заступни­

ками уіорского народу, гюмимо, що тут входять в гру найжизненн йші наші інтереси. Обовязком правительства є посередничити в сїй мірі. На жаль президент міністрів бар. Ґавч ні слівцем не згадав в своїй програмовій бесіді, чи він є за, чи против розділу з Угорщиною. Бесідник жалував дальше, що нїмецкий торговельний тра­

ктат зі згляду на Угорщину, не предложено ав- стрийскому нарляментови. Угорский нарід не думає про дійсний цловий розділ, але тілько про цлову лінію. Під фінансовим і господаревим згЛядом Австрия є сильнїйша від Угорщини, але Угорщина сильнїйша політично. Коли кермуючі чинники нозво.іяюгь, іцоби права сеї половини монархії виривано ПО’ кусневи, то парламент мусить сам про себе подумати і вже в тепері­

шній стадні угорских переговорів ясно і рішучо означити своє становиско.

Пос. Ш е ц ф е р виказував, що дуалізм як на внутр так на внї не приніс добрих вислїдів та що він мусить бути заступлений иншоїо фор­

мою унії, при забезпеченні великодержавного становиска монархії. Пос. Ф е р р і заперечив, немовби послїдні вибори на Угорщині дали образ волі всего населеня краю. Дальше бесід­

ник жалував ся на национальний гнет на Угор­

щині, а особливо сунротив Хорватів. Пос. Б а- р а й т е р заявив, що Всенїмцї є за персональ­

ною унією при цілковитій независимости і са­

мостійності! обох держав, за утворенєм двох окремих армій під одним начальним проводом, за знесенєм делєґаций і спільних міністерств Персональна унія зовсім не виключає цлово- торговельного союза і конвенциї в справі репре­

зентацій монархії на внї. По промові пос. Ш л я й - х е р а перервано наради і назначено слідуюче заеїданє на нятницю.

Япаньско-росийска війна.

Мир чи війна ?

До пнщих квестий, які впливають на се отверте питане, чи Росия може і буде вести дальше війну на далекім Сході, чи приступить до заключеня мира, виступає ще квестия оиінії загалу росийскої суспільності!. У всіх верствах росийскої сусоільности підносять ся тепер голо­

си за заключенєм мира, як вже і давнїйше більша єї часть була противною тій війні на дру­

гім кінци' азийского континенту. Настрій такої онінїї, очевидно не причинить сн до лекшого переведеня мобілізації), яка і так мусїла би тре- вати що найменше вів року. З другоїж сторони не знати єще зовсім, які услівя поставила би Япанїя Росиї, бо крім приватних проектів і ком- бінаций, нїчо позитивного в тім зглядї не поя-

вило ся і було до тепер безпредметовим. Та пе­

вним є, що Япанцї уложили би услівя мира, так, щоби і відшкодувати себе за кошти війни і на довший час унеможливити Росиї всякий репачж.

Непевність ситуациї є тим більша, що єще незві- сні докладно розміри погрому під Мукденом і непевна є найблизша судьба росийскої армТ, чи іменно удасть ея їй удержатись в Тієлінї, евен­

туально цофнути ся до Харбіна, чи окружена Яванцями і Хунхузами і відтята від Харбіна, поляже або здасть ся на ласку і неласку непри- ятеля. Тож не диво, що в виду такого положе­

на навіть прихильні францускі капіталісти ро­

блять трудности для нової росийскої позички.

Кредит Росиї захитаний — се видавало ся н е­

імовірним єще півроку назад! Вправдї парискі банки та інституциї запевнюють дуже чемно, що навіть не є правдоподібним, щоби они могли зірвати переговори що до росийскої позички, о- дпак сі переговори мусять бути на разі тілько відрочені сунротив непевності! воєнної ситуациї

в Манджуриї і наміру росийского правительства до дальшого веденя війни. Відроченє потреває довго, доки не вияснить ся ситуация Росиї і француский фінансовий сьвіт і публика успоко- ять ся. Ну, в такім разі відроченє може нотре- вати навіть дуже довго... Та мимй того всего з Петербурга доносять до Е<-Ьо‘сІе Раг з, що по­

рішено там загальну мобілїзацию цілої росийскої армії. Указ, дотично мобілізації! чотирох корпу­

сів, які найперше в як найкоротшім часі мають поставити ся на воєнній стопі, цар вже підпи­

сав. Начальний провід армії на поли борби обій ме вел. кн. Николай Николаєвич з необмеженим обсягом власти. Начальний провід над армією в Росиї буде повірений вел. кн. Володимирові

Коло Тієлїну.

Вісти з поля битви дуже скупі. Куропаткін телєґрафує д. 13. с. м.: „Я не одержав справоздань про битви. Війска уставлені в порядку. Непри- ятель устроює вивіди." Виглядає се немов іронія сунротив приватних вістий, які подають страти Росиян в убитих, ранених і полонених на 170 тисяч, отже більше як третину всеї армії, а єще до тепер представляють положене як невиясне- не і небезпечне для дальшої судьби росийскої армії. Кореспондент Бюра Райтера доносить уіа Фузан під д. 12. с. м. з табору ґен. Курокого:

З кождою годиною розміри росийского погрому виявляють ся більшими. Нині вечером число поляглих на боєвищи виносить 25.000, наслідком чого загальна цифра роеийскіїх страт зростає принайменше до 100.000. Надто 50 — 60.000 взято до неволі, Здобуто поверх 70 гармат як також велике число амунїциї і запасів. Страти Япанцїв не є більші, чим н попередних битвах, се підно­

сить ся навіть до армії Курокого, яка не мала більше чим 5.000 убитих і ранених. Відворот Росини з Мукдену почав ся дня 9. с. м. і збув ся в цілковитім безпорядку, від коли Росияни замітили, що япаньска піхота і артилврия гонить

них дрожінь є хиба зимні циніки, що вже не бувають «гагае ауев« у нашім столїтю. їх душі настроїли ся до того цинізму з причини ф аль­

шиво понятих нещасть, або ізза правдивого тер­

піння, якого їм злиденне житє доволі' наготови­

ло... Але наш маляр не мав нічого спільного з циніками, з пессимістами. Він був серцем-ду- шею ідеаліст. Не раз, не дна на свойому жи- тячку глядав він сонця, свого ідеалу жіночого.

Нераз — здавалось йому — знаходив. Та вскорі ізза якої хімери, ображеного почути чести, від­

кривав на тих сонцях плями і — пускав ся шу­

кати инших.

Тількиж до сеї пори мав сонця з рускої землиці, а тепер знайшов собі — Ляшку.

Що вже йому не відраджували! Мовляли:

>Та згляньте ся, пане Маляркевич, на свою бу- дучність! Виж ожените ся з тою Ляшкою, то й годі буде до вас прийти. Ви прецінь ііатриот, схочете в дома завести кояверзацию руску, лад руский, сьвята рускі, а тут ізза хорошої жінки- Ляшки будете мусїли змінити всьо!« Щирійші говорили: От бідна Ляшка! Вона вас не любить, бо по правді і не во гнів вам кажучи — мала вона вже й ріжних хороших «кібіців», та серце вистудило сн з правдивої любови, остала лиш кокетерия та вирафінований сентименталізм.

Вона хоче вас зловити, а потому верховодити ме над вами!»

Найіцирійшиіі приятель так сказав: «Тю тю !|

дурню! Подивись у зеркало та поспитай ного, чи ти краеавець такий, чи що, аби вона тебе могла полюбити! По таких Аполлїнах, яких вона мала, ти хиба Терзіт. Зглянь ся на свій вік!

Маєш трийцять другий рік житя! Хочеш жінки

— хорошої! Ожени ся з якою тихою — добря- щою та відповідною тному суспільному стано­

вищу Русинкою! А то що вигадав! Вона тебе тільки для інтересу самого потребує, бо деж знайде дурня з порядним удержанєм і яким-та- ким грошем, щоб єї вибрав за товаришку житя?

Ліпше дай випхати ся! От що!»

Тота щира, хоча трохи не парламентарно вистилїзована порада приятеля, вінчалась таким успіхом, що маляр охопив «мальшток» і скочив з ним на свойого приятеля. Мав він щиру охоту

«смальнути» свого дорадника, але в послїдній хвили втихомиривсь і сказав: »Е, проч з такою порадою!» Погнївали ся два сердечні други, що як Кастор і Полюкс були нероздільні. На всі поради, відмови — мав своє тверде як скеля слово; Я так хочу! Дивіть, прецінь же неодин з руских патриотів подружив ся з Ляшкою тай гаразд йому живеть ся! А чи не один богослов женить ся з Ляшкою, а прецінь йому добре! У нас впрочім вже така мода буде незадовго, що всі Русини будуть женити ся з Ляшками, а Ля­

хи з Русинками — ну, і буде тут залежати від

спосібности осіб, куди перехилить ся побіда, сиріч, котра бесіда буде «урядовою» дома!

От як відтинав ся пан Стефан. Здивує ся дехто і скаже: Се пуста вигадка без підстави!

Во якжеж пак сей маляр з патриотичними по­

ривами міг нагло так змінитись. Се ненатураль­

ність! І критик понищить на шкамузь моє не­

винне оповідане. Та гов! мої панове! Ви чули, як то говорять: Пропав чоловік, ні за підлую собаку! Ни одногож ми такого бачили, що йому любов глузди повбивала ? Таких же повнїський наш божий мір. До таких належав під пору своєї тої любови наш пан Стефан. Давнїйш бу­

вало залюбив ся тай або любка сама дала від­

праву, коли їй вже уирикривсь один «амант»

(тепер в моді більше!), або він сам покидав одну - - побачивши другу, кращу. Ой таке то*

малярске теє серце! Він більше кермував ся ча­

сом почутєм естетичним, котре казало йому любити те, що з верха красне. Тепер же очару­

вала його Ляшка, дарма, що божив ся, ніколи не полюбити Ляшки. Дивне диво скоїлось. Са­

мохіть летів у пропасть. Але на щож були при­

ятелі, котрі так часто поживились у трапези щедрого маляра. Вони то придумали хімерну штучку.

(Конець буде).

з

за ним ,. Вчера стрінула ся янаньска дивізия з двома росийски.ми полками; цофнули ся они здовж дороги до Тієлїну. Яііанцї покинули вижи­

ву, иа якій були розложені і виступили против Росиян, котрі хотіли переломити їх лінію. По завзятій битві, в якій Орали успішний уділ япань- скі гармати. 4000 Росиян піддало ся разом з 10 гарматами. Страти Ннанцїв н сій Оорбі ниноси- ли 100 людий. — Після донесена Ьосаі Ап/.еі^е- г-а з Петербурга, ходить там чутка, що цілу за ­ дку сторону Росиян відтято і вона капітулюва­

ла. — Один Ген. Лвпєвич, як доносить Паїїу Те- Іе^гарЬ, поніс на лівім крилі в порівнаню неве­

ликі страти, іменно 2*>.000 людий(І), не чпслячи половників і 6 машинових гармат. Армія Лєнє- вича находить ся вже в Тіелїнї. Судьба инших відділів є неііевна. — Згадуване вже ЕсЬо сіє Раг з доносить в снрав<>зданю свого кореспон­

дента, що положене росий'-кої армії розяучлике. В разі сутіку некорисних

правдоподібно ні один росийский вояк не дібє ся цілий і здоров д о Харбіна. Для ранених брак всякої помочи, нійска мусять спати під голим небом, навіть без шатер серед зима, яка єіце панує в Манджуриї. Нема щ > і нема коли їсти,- бо неприятель слїіком наступає за утікаючими На іїя на те, щоби м >жні було довший ч асу д .р - жаги ся в Тієлїнї. чим раз зникає.

є прямо обставин,

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ. При змін місяця про­

симо наших Вп. Передплатників о счоре відновне н; передплати, зглядзо о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

Н о в и н і ; п.

'І

— Календар. В ч е т в е р : руско кат.: Зенона;

ри.мо-кат.: Любина, Гербер. — В н я т н и цю : руско-кат.: Герасима, Юлїянїї; римо-кат.: Ґер- труди.

— Тарасове сьвято Ученики рускої ґімназиї у Львові устроюють завтра (в четвер) концерт в честь Тараса Ш евченка о 1 0 гол. перед по­

луднем в салі «Народного Дому«. Для ширшої публики ученики повторять сен концерт пі­

зній ше.

— З „Рускої Бесіди1* у Львові На загальних зборах тов-а, які відбули ся дня 6. марця с. р.

вибрано новий виділ, що уконституовав ся, як

слідує: Роговою радник суду Гитко Реваковнч,1 [.ен Кляйґельса не заважить більше, чим заступником голови проф. унїв. др. Станіслав

^і

Днїстряньский, господарем урядник банку І л я -, ріон Чапельский, касиєром о. Стефан М о х н а ти й ,' референтом театральним секретар суду Іван Чер-|

нявский, секретарем урядник почти Гнаті ПШК

видїловим радник суду Олександер Кмицикевич. - Н.1Т() 2, Еусинів а на висший 10. Вс.ї они діста- Краєва рада шольна перенесла м іж ин.ни­

ми отсих учителів: Олекс. І амоту зі школи ім.

ІПашкевича до шк. ім. Клнарск,п’о у Львові, фізику і господарку викладає п. Я. Макогін, Едварда Шайновского зі школи ім. Ш аш іевича

до шк. ім. Міцкекича у Львові, Антона Павенц язик анґлїискии і математику викладає в за ступстві п. Ч. Каміньсчий. — В Мікиснорт (Мс- кого зі школи ім.. Конарского до шк. ім. Шані Кеевроті) в Пенсильвенїї відбув ся дня 11. с. м.

кевича у Львові, Иос. Войтонича з 4-к.і. шк. на вечерок па дохід рускої церкви. В програму передмістю Задвірнім до 4 кл. шк. п ,яуч. з в и -1

діловою в Дрогобичи, Ван. Станчикевичівну з Равхенсдорфа до Лімницї, а Юл. Головецку учи­

тельку в Керници перенесла в стан суіючинку.

Краєва рада шкільна перемінила 1-кл. шко­

ли на 2-клясові: в Оришківцях, гусятиньского округа, в Петликівцях старих, бучацкого округа, в Посаді вільхівскій, сяніцкого округа, в Хлїби- чинї ліснім і в Гвіздци старім,' коломийского округа.

— Сокільска ПОМІЧ в Гребінцях — як нам пи­

шуть з Куликова — вибух оводі вечером грі­

зний огонь і в одній хвилі обняв кілька будин­

ків. Велике нещастє грозило цілому селу, бо ві­

тер перекидав головні з хати на хату так що ціле село могло пійти з димом. На поміч гре- бенецким селянам приїхала найперше сикавка з близького місточка Куликова з 6-ма пожарни- ками, але, як звичайно, по наших місточках си­

кавки є найгіршої якости, старі, дрантиві, а об­

слуга доривочно виравлювана не може вслучаю потреби як слід сповнити своєї многоважної задачі. Славно за те списали ся пожарці Соколи зі Стронятина. Мимо того що мусїли зробити півтора милі дороги, приїхали в годину по ви­

буху пожару. Тоді вже 30 будинків стояло в о- гни, але від тої хвилі застав зворот. Шіснай цять моторних Соколів з новою сикавкою ста нуло до праці з грізним елементом, розірвали два крайні палаючі будинки і спинили огонь і тим чином уратували многих людий від нужди Честь і вдяка стронятиньским сокільским по- жарникам за поміч своїм сусідам, які їм того певно по вік не забудуть, а научені добрим!

приміром хочуть оснувати в Гребінцях пожар- пого «Сокола».

- Із Стани ^лавова. Загальні збори «Тов-а ру- ских женщин» в Станиславові відбудуть ся 29.

с. м. о 3 гол, но полуднії в ль жали Інститута дівочого в Станиславові при ул. Казимірівскій ч. 54. Порядок зборів: і) Верифійация протоко­

лу послїдних загальних зборів 2) Звіт з дїяль- ности Виділу за рік 1904. 3) З зіт касовий. 4) Вибір виділу на слідуючий рік. 5) Внесеня і ін терпеляциї. Просимо всіх наших членів о при­

буде. Спільно все успішнїйше обговорити можна.

Єсли о год. З тій не явить ся вимагане стату том число членів, збори відбудуть ся з тим сз мим порядком дневним о 4 гол. З а Виділ: О.

Баришева предсїдателька. Ю Ковшевичева секре­

тарка.

— Іспити зрілости в середних школах Пи ь мені іспити зрілости у всіх середних школах шчнуть ся дня 8 мая 1005, а в Кракові 9. мая.

Устої іс піти зрілості! пічнуті, ся в ґімназиях в:

Бохни 23. мая; Бродах 3. липня, ; Бережанах 3.

липня, Бучачи 1 ' липня, Бонковщчах під Хиро- вом 29. мая, Дрогобича 5. червня, Ярославі 22 мая, Нслі 22. мая в І Гімн, в Коломиї 25. чер­

вня, а в рускій Гімн, в Коломиї 19. червня, в Кракові: в Гімн. св. А к ті для мужчин 19. мая, для женіцин 5. червня, в Гімн, он.: Яцка 2. чер­

вня, в II! Гімн. 13. черви*, в IV Гімн 13. чер­

вня, у Львові: в рускій Гімн. 22 мая, в нїмецкій Гімн. для мужчин 23. червня, а для женщин 1.

липня, в Гімн Франц. Ио-ифа для мужчин 13.

червня я для женщин 26. червня, в IV Гімн. 31.

мая, в V гімн 23. червня, в VI Гімн 22. мая.

в Новім Санчи 19. мая, в Подґужу 22. мая, в І Гімн, в Пеоемншли 13. червня, а в рускій 16- червня, в І Гімн, в Вишеві 2. червня, а в II гімн.

23. май, в Самборі 3. липни, Сяноцї 22 мая, Станиславові 8. чер пя, в СтриЮ 13. червня, в І Гімн. в Тернополя 2. червня, в І Гімн в Тар­

нові 5. червня, в Вадовицях 2. червня, а в Зо­

лочені 23. черяня; — в реальних школах в: Я- рославі 23. мая, в І реалі,н. .школі в Кракові 13.

червня, а в II реальн. школі 6. черйня, в І ре- альн. школі у Львові 23. мая, а в II р. школі 29. мая, в Станиславові 3 червня, в Терпеноли 3. липня, а в Тарнові 19. червня.

— З закордонної України. Комітет міністрів постановив був засягнути опінїї харківского й київского університету та петерб. Академії наук і ківского Ген Губернатора в справі звісного у- казу із 1876 р. Комітет професорів київского університету вже заявив ся про ти всяких обме­

жень д ія україньск ч мови. Сенат харківского університету вибрав вже д л я сеї справи комісию із одинайцяти членів, що уконститувала ся, ви бираючи головою Українця, Н. Сумцова. Можна надіятись, що згідну 6 лінію із університетом

і київским видасть і харківский і Академія наук.

Питане лише, чи евентуальний ворожий а тоді і крайко противний здоровим змисла.м голос київ

голоси науки

— Вісти з Америки. В Вінніпегу, Канада, отво- рено 15. лютого с р. курс для учителів. Сей курс складає ся з яизшого і віїстого, з котрих кождий треває 10 місяців. На низгний курс при ють мешканє і харч в школі

сьвітну історию, педагогіку,

Язик руский все історию природи.

війшли промови, деклямацпї («До просьвіти»,

• Тополя», «Слово рідне», «Хлопець сирота» і

«До молодїжи») та численні хори, а між ними відспівано яко першу хоральну точку «Марш Соколів».

— Демонстрация проти д-ра Кербера. Нині ра­

но покінчив ся процес проти 6 осіб обжалова- них о злочин иубличвого насильства, о збігови- ско і опір власти. По промовах прокуратора, обж. д-ра Загайкевича -і оборонця д-ра Костя Левицкого, трибунал відійшов щ» нараду, почім оголосив отсей вирок: Метцсл, С'чиньского за непослух візваню урядників і полїциянтів та словну зневагу полїциянта засуджує ся на 10 днів арешту з обміною на 50 К гривни; Олену з Сїчйньских Левицку за непослух і вмішуване ся в урядову чинність на 6 днів арешту з обмі­

ною на ЗО К гривни; д-ра Волод. Загайкевича за непослух візваню на 10 днів арешту з обмі ною на 100 К, а о. Олекс. Пристав за то само перестуиство на 5 днів арешту з обміною на 30 К гривни. Обжалованих о. Льва Січиньского і редакт. Михайла Петрицкого увільнено від вини і кари.

-— Марш руских Соколів в Аббазиї. Знаний в кругах львівских Русинів Хорват и. Б. перебува­

ючи в Аббазиї —» як нам звідтам доносять — познайомив музику війскову з руским сокіль ским маршом. Сей марш подобав ся тамошній публицї так, що часто домагає ся відограня єго, називаючи єго „КиззізсЬег МагзсЬ“. Лиш одні Поляки кривлять ся, почувши звуки загально знаного і так популярного марша.

— Ц. к. Дарекция почт у Львові оголошує:

В послїдних часах заведено обміну почтових переказів з Перу і краєм Сомалі, остаючим під протектором анґлійски.м. Перекази призначені до Перу не можуть перевисшати квоти 40, до Со­

малі квоти 20 фунтів штерлїнґів. Оплата вино­

сить 25 с за кождих 20 корон. Грошин не м о­

жна однак висилати телєґрафічно, ані «Ехргезз»

ані за нотвердженєм відобраня, не можна та ­ кож помішувати на купоні переказу письменної кореспонденциї.

— Дрібні вісти. Вінчане п. Михайла Губчака, директора львівского театру, з п ною Валєриєю Матильдою Фіялковскою, артисткою того театру, відбуло ся в суботу у Львові. — У Львові при ул. Вочковского 2 отворено добродійну інститу- цию — людову кухню, де убогі робітники і за- рібники за 20 сот. одержують обіди з юшки, мяса з яринііЮ і хліба Кухня остає під шляхо- тнощ опікою пань ґр. Сапіжини, ґр. Дїдушицкої і п. Лясковскої, яка сповняє тяж ку ролю го-

•сподині.

— На бурсу ім. св. ОнуФрия в Ярославі зводи­

ли ласкаво жертвувати за час від І/Х. 1904 до І/ II. 1905 (в коронах): Преосьвящений Епископ Константан Чехович 50, Сонм краєвий 150, Ви­

діл повітовий в Ярославі 200, Каса задаткова в Радимнї 800, Наукове Тов о ім. Ш евченка у Льво­

ві 26, Каса задаткова і ощадности в Ярославі 15, Редакция „Тиґоднїка ярославского“ ЗЗ.ЗІу Спілка ощадности і позичок в Острові 20, Спіл­

ка ощадности і позичок в Вишатичах 10, Уряд деканальний белзкий 12, Уряд деканальний лю- бачівекпй 10-70, Заряд дібр в Сурохові 10, її.

Лісковацкий зі Львова 50, о. Захарясевич з Ви- шатич 5, п. Сенатович з Ярослава 4, П. Л. 20, о. Дрогомірецкий з Делятина 5, п Адам зі Льво­

ва 5, п. Пахтер з Ярослава 25, п. Коритко з Пе­

ремишля 19, о. К ранович з Цитулї 4, п. Дорош з Цитулї 6, др. М. Кочиркевич з Ярослава 2 50, п-ні Пясецка зі Звергова зібрала на вразнику в Боратинї 9 20, о Данилович з Соснова 3, п ні М ітяш ева з Ярослава 0 64, о. Виїннєвский з Ра- димна 2, о. Ґоцкий з Оііарівки 10, п. Кульчиц- кий зі Львова 4, о. Гойдиш від парох. Ж укова і Брацтва 16, п. Кульчицкий з Ярослава (з пушки) 2140, о. Набак зібрав на весїлю п. П. Душмінь- ского в Нагірцях 830. — Всім П. Т. ласкавим 'жертводавцям складає як найсердечнїйшу подя­

ку — Виділ.

Всячина.

Еміґрацля до Амзрики Через Гамбург і Бре му виїхало в лютім с. р. до Америка 31.047 л ю ­ дий (за той сам час виїхало тамтого року лише 15.646 людий) Від нового року виїхало до Аме­

рики 55.579 л ю д , із чого третина припадає на Австрвю.

— Утеча урядника. Володислав Кучковский, рахунковий адюнкт львівского магістрату, про­

пав без сліду перед двома тижнями, наробивши довгів на 20.000 К, хоч єго річні доходи вино­

сили 6.000 К. Президая магістрату назначила єму день 24. цьвітня до повороту, а в противнім случаю бідбере єму посаду. — Так .стояла спра­

ва до в пера. Нинїж викрито, що К допустив ся дефравданнї на кілька тисячів короп при про­

дажі дешевого опалу і тому утік.

— З Петербурга доносять „Київским Откли- кам “: В іюелїдних днях випущено з вязницї по­

верх 900 сектантів і різкольників замкнених ви роками духовних судів. Увільнене їх послїдувало з порученя комітету міністрів, котрий признав їх невинність на основі державних законів. — Загально говорять ту про зак.люченє мира Ро- сиї з Япанїєю. — Ген. Сухомлїнов має занити високе становиск > в міністерстві війни. — Страйк дру арских складачів покінчив ся і часописи по­

чали знова виходити. — Більша часть професо­

рів висілих шкіл заявила ся за отворенєм шкіл в вересни с. р. (як звісно, всі висші школи в Пе­

тербурзі застрайкували).

— Товсті посади. Росиискі Генерали в Ман­

джуриї Кавльбарс, Ленєвич і Ґріпненберґ одер жали за минулий рік по 125.000 рублів ґажі, а Куропаткін 300 000 рублів, а у відплату знищи­

ли свої армії.

— Кн. Фердинанд балгааский машиністом! Па- рискі часописи доносять, що кн, Фердинанд бол- гарекий, вертаючи з Льондону ’зглядно із Калє, перебрав ся на стациї Аббевіль в одяг робітни­

ка і станувши на льокомотиві біля машиніста, повів поїзд до Парижа. Персонал болг. агентури дшільоматичної в Парижа вижидав князя на північнім двірци, і не мало здивував ся, що, як дружина пануючого опускала сальоновий ваГон, то князь задимлений в робітничій блюзі зійшов з машини, обдарувавши свого товариша подоро­

жі!. Не знати лише, чи той дарунок вирівнав кару, яка повинна спасти на машиніста, що припустив до машини чужого чоловіка, розуміє ся, єсли ся ціла істория не є звичайною качкою.

— Кольонїзация сионїстів. Бюро Райтера до­

носить з Момбасси у східній Африці, що той край дарований АнГлїєю сионїсгам до заселеня огля­

дала кошісия лікарів і признала за єго здоровий.

Питане лише, чи жиди схочуть покидати легку

наживу між «Гоями» і працювати, в поті чола на

рілї в якійсь там Момбассї.