Ч. 59. Львів, субота дня ІЗ (26.) марця 1904. Річник VIII.
тм Передплата
на >РУСЛАКА« виносить:
в А зстп и ї:
па цілий рік . . . 20 кор на нів року . . . . 10 кор на чверть року . . о кор на ... 1-70 кор
За границею.
на цілий рік . 16 рублів або ЗО франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число но 10 сот.
»Ьирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милостн і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х пса.іьмів М. Шашкевича.
Виходить у Львозі що дня крім неділь і рускп х сьвят о 5'1-і гол. пополуднії.
Ргдан'.чя. адмікїзтрация і еі:спед:іипн >Рус.іаиа« під ч. 1.
пл.фім&ззво'(СГЗіХзру;іци:!и).Еі;с- педпцнн міси на а Л іе н ц и ї Со
колове!,оім в насаікі І’авсмапа.
Р у ко п и с и зв е р га в сн лиш е па попе одне за стереж ене. — Рекли мац п і ііе о -іс ч а т р іїі вільні від и ір та . — О го іо іп е їія зви
чайні п л іи м а ю і'к са по ц і :і 20 с. в..і с т р і'н .п . а в »Над - сланім» (А с. від с т р іч к и . Г1 >- дяки і п р и ва тн і д о н е се н ії но З і с. від с гр чки.
«Я!
Польске посередництво.
(X) Нагле відрочене державної ради дня 22. марця після двотижневої обстру
кцій не було для нікого несподіванкою і не зробило на нікого якогось особливого вражіня. За те безнастанні переговори, які вели ся поза заеїданями носольскої пала
ти дають тепер богатий засіб до всякого рода здогадів і обговорів політичного і парламентарного положена. Та поки і про се висловимо свої погляди, хочемо на разї зібрати останні висліди тих переговорів.
Ві вторник пополуднії відбуло ся в сьві- тлицї президента посольскої палати заеїда- нє провідників польского Кола, молодоче- ского клюбу, ческої шляхти і ческих аграр
ників під проводом іірезеса Кола Я в о р - с к о г о . Передовсім запитав др. II а н а к, чи згідні з правдою вісти деяких дневни- ків, мов би то нравительство дало почин до сих переговорів. На се відповів п. Явор- ский, що переговори розпочали ся виклю
чно з почину польского Кола, а не з по
нуки якого небудь иннюго сторонництва анї правительства. Справи сеї підняло ся добровільно польске Коло. Піхто не впли
вав в тій справі на Коло, а оно приняло ся добровільно ролі ческого посередника лише з понуки власної і подав на останку до відомості! зібраних заяву нїмецких сто ронництв.
Др. П а ц а к представив опісля заяву ческих послів, що они обстають на заве- деню внутрішнього урядованя ческою мо
вою, але виконане сеї справи е обовязком правительства і не може бути предметом переговорів і уступок в користь Німців, а засноване ческого університету на Моравії є культурним домаганєм, яке повинно бути сповнене на підставі арт. XIX основних за
конів державних. Отже ческі посли з а с т е р і г а ю т ь с я проти втяганя тих двох пи
тань до переговорів, але готові радо пере- справляти з Німцями що-до инших питань спільного пожитя національного, що-до шкіл для меншостий, що-до язика в авто
номічних властях, ординациї виборчої і лі
пшого уладженя адміністрації. А іменно не супротивляли-б ся они пересправам про заведене відповідного новочасним вимогам п о д і л у н а о к р у г и (КгеівуегГазаил^). Пе- респрави про такий поділ м о г л и би д о в е с т и д о в о л і л е г к о д о у с п і ш н о г о в и с л ї д у і се був би корисний почин до обговору инших питань. Ческі посли бажа
ють щиро і радо ч е с н о г о і с п р а в е д л и в о г о м и р а і зовсім не мають инших ці
лий на оці.
Иредсїдателї ческої шляхти ґр. С іл ь - в а Т а р у к а і ческих аграрників К у б р заявили, що та заява молодоческого клю
бу відповідає зовсім їх поглядам і стано
вищу, а після тої о п. Лкорский заявив, що подасть се до ВІДОМОСТІ! нїмецких сто
рони и цтв.
Після двогодинної розправи, яка опі
сля вивязала сн над сею справою, заявив и. Яворский, що він передасть сю заяву нїмецким сторонництвам. Доси одначе не
сих про
появила ся ніяка відповідь в дневниках на сю ческу заяву. З дневникарских лише го
лосів можна здогадувати ся, що Німців, бодай деяких, немило вразила та заява че- ска і видала ся їм начеб зірванєм перего
ворів. Одначе иниіі знов голоси не оціню
ють так строго сеї відозви, навпаки бачать в ній охоту Чехів до порозуміня. Велико- дна перерва (14 цьнітня) дасть доволі на
годи одній і другій стороні в кругах ви
борчих і в дневникарстві розправляти на сю тему, але чи таке широке обговорюване питань веде до зближенн і помирена, се можна-б скорше сумнївати ся.
Що говорять числа?
Додаток і коментар до урядового звіту ц. к. Ради шкільної краввої зі стану ш кіл середних в р. шк.
1902/03.
(Дальше).
На загал беручи, Галичина не має нормаль
ні,ї ґімназиї о 8 головних клясах; є лиш три заклади о 8 головних та І або 2 рівнорядних класах, с. є в Хирові і дві нові ґімназиї VI. у Львові і IV. в Кракові, но і они відай довго та кими не остануть, бо відносини не можуть ся нараз на ліпше поправити.
Відчисливши призначену до поділу ґімна- зию в Ряшеві (тут 8 головних а 17 рівнобіжних кляс), бачимо в Новім Санчи 8 г. а 13 р. клас, в польєкіи в Тернополя .(8 4- 12), в академічній у Львові 8 гол. а 11 рів., с. є разом 19 кляс.
Для обєктивности мусимо завважати, що ґімна- зия в Новім Санчи справді більше ненормальна, чим академічна у Львові; она має о 2 кляси більше а 2 сталі етатові посади учительскі мен
ше (лишень 13) чим наша, натомість 18 суплєн- тів (найбільше по ґімназиї в Ряшеві). Ся ґімна- зия просить ся сама поділу і реорґанїзованя.
Русхі ґімназиї в Перемишли і Коломиї мають як на відносини галицкі нормальне число кляс, с. е 8 гол. а 4 рів., до чого приходить ще при
готовляюча кляса; такого самого добродійства с. є приготовляючої кляси жде руска ґімназия в Тернополя; тут є б головних а 5 рівнобіжних кляс (значить, більше рівнобіжних чим в Коло
миї і Перемишли).
З сего виходить, що академічна ґімназия повинна конче дочекатись поділу або на два заклади а б здай на головний заклад і на філію з окремим управителем, бо годі вимагати від директора, щоб вів з успіхом такий кольос, с. є 19 кляс уміщених в партері і на трех поверхах такого будинку як Народний Дім. Сеж перехо
дить сили одного чоловіка. Ми желаєм в інте
ресі педаґоґії і дидактики такого поділу також польским ґімназиям в Новім Санчи і в Терно
поля, но домагаємо ся того самого для акаде
мічної у Львові.
ГІридивім ся ще потроха числови етатових иосад учительских. Таблиця IX виказує, що всі ґімназиї чис іячі вже 14 кляс (деякі вже при 13 або і 12 класах) мають двох сталих учителів до науки язика нїмецкого; тимчасом академічна Гімн, у Львові мусить вдоволитись при 19 кла
сах лиш одною такою посадою, так що навіть в вистій ґімназиї учить в 3 класах заступник учителя. Дальше мусимо замітити брак сталих посад учитель°ких до науки руского язика в
ґімпазиях в Ярославля (тут 92 греко-католиків а 88 Русанів), в Сяноку (174 гр. кат., 171 Руси
нів) і в іюльскій в Тернополи (81 Русинів, хоть ту вже складають ся переважно на се число VII. і VIII. кляса, яких не має ще руска ґімна
зия). В Сяноку креовано на р. 1904/5 задля ве
ликого числа кляс (8 -4 - 1 0 ) ще дві посади ета
тові; буде тепер на 18 кляс 16 посад, а акаде
мічна у Львові остане при 15 посадах на 19 класі...
Для чого руска ґімназия в Перемишли має мати аж двох учителів до польского язика, ейго годі нам иорозуміти. Тут відай або помилка зайшла, або якесь нове чудо дїєсьі...
Сталі посади для учителів Гімнастики має лиш шеста часть ґімназий, с. є 6 закладів. З руских не тїшить ся очивидно ніяка сею ла
скою; академічна ґімназия може хиба мати собі за щастє, що діждалась сего року по довгій пе
рерві вправ в рускім »Соколі», до чого безпе
речно приложила руку Мінїстерия; се перевела Рада шк. кр. мимо многих невигод і тісноти в льокалн нашого Гімнастичного Товариства. Та Спаси-Біг і за се!
Додати випаде і се, що 15 сталих посад подібно як академічна ґімназия у Львові (при 19 клясах) мають польскі заклади при много меншім числі кляс: пр. в Бохнї (при 15 кл.), в Бродах (14), Ярославля (14), в Яслї і в III. в Кра
кові (при 16 кл.), в II. нїмецкій у Львові навіть при 13 клясах, і натомість 17 посад мають ґім назиї св. Анни в Кракові (при 17 кл.), V. у Льво
ві (17 к л ), польска в Перемишли (16 кл.); 16 посад має ґімназия в Самборі при 15 кл., а 18 посад ґімназия в Станиславові при 16 клясах.
Про некорисне положене ґімназиї в Новім Сан
чи і польскої в Тернополи сказалисьмо висше нашу гадку і наше бажане.
Реальних шкіл має Галичина в цїлости де
сять; повних закладів є лиш пять, три будуть вже в слідуючім році доповнені, одна за три роки (в Короснї), а нослїдна в Снятинї числить донерва одну клясу. Русинів в всіх закладах є 176 (греко-кат. 194) і найбільше числить реальна школа в Тернополи (55) і лишень она має ста
лу посаду катехита руского. У Львові ходить до обох реальних шкіл 59 Русинів (65 греко-кат.), в Станиславові 36 Русинів (41 греко-кат.), а в Ярославля 20. Спитаєм, чом так мало?
Тут треба найбільший докір зробити самим Русинам, іцо так мало синів посилають до ре
альних шкіл. Єсли жидів в школах реальних є 902, то чиж не може бути бодай тілько само або хотьби половина Русинів? Політехніка видає независимих людий, отвирає укінченим і іспи
тованим студентам добрі посади в краю і в ці
лім цивілізованім сьвітї; чомуж не користати нам з таких студий? Чиж ми маємо за много независимих і добре ситуованих людий?
Дальше бє в очи, що в жадній реальній школі нема сталої посади учителя рускої мови.
Чиж можуть родичі Русини посилати охотно свої діти до шкіл, в котрих нема анї руского катехита анї професора рускої мови? Чиж ре
альні школи мають бути раз на все для нас прямо недоступні?
Ідім дальше.
Рада шк. кр. подає, що пересічно припадає на одну ґімназию 654 учеників (с. є о 100 уче
ників більше чим перед 5 роками — мимо за- ложеия 4 нових ґімназий). В реальних школах відношене ліпше; тут припадає 368 учеників на
— 2
один заклад. Се суть після власних слів Ради шк. кр. ненормальні відносини. Они остануть і дальше ненормальні, бо Галичина має замало фахових шкіл і продукує лиш урядничу інтелї- ґенцию, о котрій дасть ся сказати: ^ІапгепЗез Еіепсі. Ті невідрадні відносини остануть так дов
го, доки суспільність в Галичині не змінить сво
го погляду на вагу, велике значінє і поважане стану купців, промисловців і ремісників У нас не може собі урядник представити свого сина инакше як знов урядником, чи професором, сьвящеником, лікарем — або вкінци інжінєром.
В инших цивілізованих краях мають купці, про
мисловці а навіть ремісники висші студиї, а бо
дай укінчену середну школу, та не чують ся низшими або гіршими від урядничої касти. Зна
чить, Галичина не може ся економічно і куль
турно нодвигнути, бо має за мало промислових і торговельних шкіл і не уміє сотворити стану богатих купців, промисловців і ремісників, ко- трі б зуміли на основі висших студий і всесто- ронної практики розвинути на власнім ґрунті промисл, торговлю і ремесло.
Но приймім се ненормальне пересічно ч и сло учеників — 654 в ґімназиях — яко нормаль
не (очивидно в нашій бідній Галилеї), яко „ша- Іиш песе88агіиш“. Таблиця б. подає нам в ґімна
зиях загальне число греко-католиків 4179; та
блиця 6. загальне число Русинів 3165. Тут зай
шла в численю се є в додавашо довгої колюмни в звіті Ради шк. кр. фатальна і то подвійна по
милка на некористь Русинів, бо аж о число 502 в додаваню і о число 406 (се є число учеників рускої ґімн. в Коломиї, котрих вписано яко По
ляків) разом отже о 909 Русинів менше, так що число Русинів в ґімназиях вийшло 3165, місто 4074; таким робом є і загальне число всіх Ру
синів в середних школах 3341 хибне, бо має бу
ти 4250. Серед тих обставин є і процентові об
числена цілковито хибні. Не припускаєм, щоби то сталось нарочно, по всеж помилка зміняє всі відношеня процентові. Рівнож находимо помил
ку в численю учеників Поляків, но в тім случаю на їх користь, бо одержуємо 17022 місто 16494 се є б 528 більше. — Но вернім до учеників Русинів. По відтягненю 4074 від числа греко-кат.
остане 105. — Значить 105 греко-католиків по
дало польску народність яко свою рідну. Се ті славні окази звані ^епіе КиїЬепі, паїіопе Роїопі.
Придивім ся тому близше! Якіж то заклади криють в собі ті перлини ? Найбільше їх бачимо в ґімназиях польских в Перемишли (15) і Коло
миї (19), побіч котрих істнують свої рускі закла
ди: се отже доморідні яничари, се сини москво
філів. Дальше їх бачимо на границя мови рускої і польскої се є в Ярославі (10), в Ряшеві (13), в Самборі (14), в Новім Санчи (5), в Кракові (9), в Бохни (8), в Хирові (8), а вкінци в польских ґімназиях у Львові, а то в ґімн. Франц Иосифа (18) і в IV (13); в других ґімназиях бачимо їх в дрібних числах (від 1—3). В реальних школах найдесь на 194 греко-кат. 18 Поляків, — Нато
мість з признапєм належить піднести національну сьвідомість в таких ґімназиях як в Яслї, в II.
в Кракові, в Підгірю, дальше І. польскій в Тер
нополі! (против практики в Коломиї і Переми
шли), в Тарнові та вкінци в наших корінних мі
стах як Бережани, Бучач, Дрогобич, Станиславів і Стрий, котрі не дають захист таким хамеле
онам.
(Конець буде).
З ІІ|М. Тон кредит, роїш і ПИИІІЛШ.
Звичайні загальні збори членів Краєвого Товариства кредитового урядників і сьвящени- ків, стов. зареєстр. з обмеженою порукою у Львові відбули ся при численній участи членів місцевих і замісцевих в понеділок дня 21. мар- ця с. р. о 5. год. вечером в льокалях товари
ства. Збори відкрив короткою промовою прези
дент Ради надз. радник Ярослав Ільницкий і сконстатувавши, що збори правосильно склика
но, покликав на заступника предсїдателя зборів проф. Івана Бічая а на секретаря п. Ілька Ярем- кевича.
З порядку дневного відчитав п.ІлькоЯрем- кевич протокол з попередних загальних зборів з дня 5. марця 1902, який без дискусиї приня-
то. Опісля уділив предсїдатель голосу директо
рові! Ал. Сероічковскому. котрий відчитав звіт дирекциї за рік адмін. 1903. Після сего звіту приступило до товариства в році 1903 нових членів 131 так, що з днем 31. грудня 1903 чи
слило товариство 340 ч л е н і в з 394 д е к л а р о в а н и м и у д і л а м и н а с у м у 19.700 К, з ч о г о в д ї й с п о с т и в п л а ч е н о 14,648 К 86 с або 74% суми декларованої. Ф о н д р е з е р в о в і ! й збільшив ся о суму 643 К 38 с і виносив 31.грудня 1903 — 1:11г К 20 с. В к л а д к и щ а д н и ч і збільшили ся о квоту 37.314 К 59 с і виносили в дни 31. грудня 1903 — 80.792;
К 65 с на 138 книжочках вкладкових. Відиоше-' нє капіталу чужого до власного представляє ся як 5 % : 1. П о з и ч о к н а с к р и п т и і в е к с л і уділено в 1903 році 184 в сумі 141.222 К 68 с, сплачено в цілості! 81 і на рати суму 80.192 К 25 с. В дни 31. грудня 1903 мало товариство 202 п о з и ч к а х с к р и п т о в и х і в е к с л е в и х с у м у 100.303 К 33 с. На льокациях в кредито
вих товариствах, банках і щадници почтовій бу
ла в дни 3 . грудня 1903 ульокована квота 1637 К 95 с. Приходи в році 1903 виносили 240.767 К 01 с а розходи 246.977 К 26 с, отже з а г а л ь н и й о б о р о т к а с о в и й в р о ц і 1903 виносив: 493.744 К 27 с. Сальдо коштів адміні
страцій но нотрученю звороту від сторін вино
сило 1.466 К 98 с, в чім містить ся квота 120 К видана на д о б р о д і й н і ц ї л и а іменно по 20 К на бурси в Сяноцї і Ярославі, на інститут музичний у Львові, на бурсу ремісничо-проми
слову у Львові, на будову церкви в Бахорцї, на прогульну «Сокола» до Угорщини 10 К і по 5 К на коляду для дїтий школи імена ПІашкевича і титомцїв Селяньск її бурси у Львові. Ч и с т и й з и с к по замортизованю з коштів заснована 286 К 30 с, з інвентаря 15% т. є. 74 К, придї- лешо до фонду резервового 280 К 98 с і утворе- ню резерви податкової 60 Квиносить 613 К 5 7 е.
Звіт дирекциї кінчить ся візванєм до рускої ін телїґенциї, щоби як найчисленнїйше приступала в члени Товариства і льоковала в нїм свої ощадності!, і внесенєм, щоби загальні збори ви-, сказали подяку редакциям руских часописий
«Діла», »Руслана« і »Галичанина» за поміщува-, не комунїкатів товариства.
Перед отворенєм дискусиї над тим звітом,' уділив предсїдатель голосу н. Миколі Мельнико-]
ви, членови комісиї ревізийної котрий відчитав звіт комісиї ревізийної і поставив єї іменем вне сене, щоби загальні збори приняли звіт за рік адм. 1903 і уділили дирекциї і Раді надзираю
чій абсолюторию. По переведеній дискусиї, в якій забрав голос п. Угрин в справі бухгальте- рийного зіставлюваня рахунків, що пояснили директори п. н. Сероічковский і Грозик, принято звіт дирекциї і комісиї ревізийної і уділено ди
рекциї і Раді абсолюторию.
Опісля по мисли внесена Ради надзираю
чої рішили збори розділити чистий зиск 613 К 57 с в отсей спосіб: до фонду резервового по мисли § 17. статута 10% т. є 61 К 36 с, на 6%-ову дивіденду від уділів членьских 505 К а решту 47 К 21 с, приділити додатково до ф он
ду резервового.
Слідувала ията точка порядку дневного с.
є вибір шістьох членів Ради надзираючої. По відданю карток оголосили скрутатори проф. Ан
дрій Алиськевич, о. Теодозий Лежогубский і п.
Микола Заячківский, що членами ради надзира
ючої вибрано на дальші три роки: о. Володими
ра Ганицкого, пароха Рудна, секретара суду Іва
на Чернявского, радника Юлїяна Сїчиньского, проф. Івана Бічая і урядників «Дністра» пп. Іль
ка Яремкевича і Осина Кузьмича. Заступника
ми членів Ради надзираючої вибрано: о. В. Л и
ска, Івана Строньского, Ілька Пана, Володимира Крижановского і Иосифа Сахрина. Членами ко
місиї ревізийної на рік 1904. вибрано одного
лосно пп. Николая Мельника, .асистента рах. Ди
рекциї домен і лісів, Андрія Кияка, бухгальтера тов-а взаїмн. обезв. «Дністер» і Иосифа Макси
мовича, урядника товариства взаїмного кредиту
«Дністер*, а заступником члена Комісиї реві
зийної п. Иосифа Мойсеовича, асист. рах. Д и рекциї почтової. Відтак затверджено одноголосно вибір на дальші три роки директором товари
ства п. Алекс. Сероічковского а заступниками директорів о. Теодозия Лежогубского, катехита у Львові, Юлїяна Левицкого, професора ґімна-
зияльного і Любомира Рожаньскогоі коиципієн- та адвокатского у Львові.
При внесенях і інтерпеляциях членів п.
Яків Пачлюк ставить бажане, щоби дирекция при удїлюваню кредиту не робила трудиостий і не ставила тяжких услпвій забезпе ч . Відпові
дає директор Ал. Сероічк ївский, зазначую чи, що услівя удїленя позичок є можливо найко- риснїйші та що їх сам статут товариства при
писує. В дискусиї забирали голос секретар Іван Черннвский і професор Іван Вічай, зазна- чуючи, що власне дчрекциї належить ся повне признане за осторожність при удїлюваню пози
чок і жаданя відповідної забезпеки. К лп ніхто більше не жадав голосу, предсїдатель замкнув о год. 8% вечером збори, подякувавши приеут- ним за численну-участь, підніс красний розвій товариства у всіх напрямах, єго потребу і хо- сенністі. для рускої інтелїґенциї, в чім найбіль
ша заслуга дирекциї, і візвав присутних, щоби кождий старав ся приєднувати товариству но
вих членів і попиірав дальший єго розвій
Япаньско-росийска війна.
Япанцї на суши.
Кореспондент В.іііу МаіІ, який перебував а Чінампо, одержав від япаньского правительства розказ, що їй повернув до Сеулю. На підставі зі
браних дат він пересилає слідуючі подробиці про рухи япаньских війск. Головною точкою вйладо- вуваня япаньских війск є Чінампо. Звідтам вій- ско і амунїцию висилають до Піняву, як до ета- пової стациї иеремаршу яіпньских війск. Дня 13.
с. м. япанг.скиї ґарнїзон, після обчислень коре
спондента, виносив 20.000 людий. Але на 10 днів перед тим могли Росияни легко занити місто, бо япаньска залога числила тілько 250 людий, але росийским війскам не доставало підмоги і також не могли утримати ся в Анджу, б і ко- мандант побоював ся, що коли лїд на ріці Ялю пукне, він буде зовсім відтятий від зносин з го
ловною росийскою армією. (Ввиду сего, іц і ріка Ялю мала становити лінію вимаршу росийских війск та щоінаміром Росиян було заманити Япан цїв в глубину краю, щоби умучити їх маршами, утруднити запровіянтованє і унеможливити евен
туальний скорий відворот на кораблі — зйнима- нє міст Піняну і Анджу було би безцільне і т а ктично шкідне). Дня 17. марця до стоячих там залогою 20.000 Япанцїв прибула ще 1. і 2. диві- зия-піхоти і часть 12. дивізиї, які рушили до Анджу. Кореспондент підносить велику прецизию в виконуваню розказів. Виладовуванє війск іде в найбільшім порядку і легко. Вояки находять ся в надзвичайно добрім настрою і крім кількох випадків дисентериї і запаленя легких, не пану
ють жадні недуги серед них. Натомість япаньска кінниця має дуже лихі коні. Запровіянтованє війск відбуває ся з трудиостию, бо околиця є надзвичайно убога і не має жадних средств жи- вщїсти.
Куропаткін в дорозі.
Головний вожд ґен. Куропаткін вже переї
хав через Балкан. По цілій дорозі стрічали єго цредставителї міст і депутациї з желанямн щ а
сливого гіокінченя війни. Куропаткін всюда да
вав вираз свому твердому пересьвідченю на повну иобіду, але і застерігав ся заразом, що ствіча з ворогом не наступить єще так скоро.
Тимчасом після вісток, які надходять з театру війни вже леда день можна надїяти ся поваж
ної битви над лиманом ріки Лїяо. До Харбіна прибуває щоденно сибірскшо зелїзницею 5.000 війска разом з відповідним воєнним материя- лом. Росийска телеграфічна аґенция доносить:
На вістку про приїзд Куропаткіна в трансбай- кальскі околиці', ґен. Лєнєвич вислав до него те- лєґраму, в якій пише: Війско жажде пімсти на ворозі і з нетерпеливостию очікує Вашого при
бути до арм ї. Як доносять, в полудневій Манджу- риї і в Кореї панує спокій. Корейці жалують ся на лихе обходжене з ними Япанцїв, які угнета- ють населене і рабують єго, рідко платячи за побрані провіянти.
з
Н о в и н к и .
— Календар. В с у б о т у : руско-кат. Никифо- ра, Христини; рим.-кат. Ем ануїла,— В н е д ї л ю : руско-кат. Венедикта, Алекс.; рим.-кат. Губерта.
— Відчит про®, д ра Івана Копача про К а н т а відбуде ся заходом тов-а ім. Котляревского в недїлю дня 27. с. м. о 6. год. вечером в салі
„Рускої Бесіди" (Ринок ч. 10). — Просить ся о численну участь.
— Концерт в честь Шевченка, устроєчий нині між год. 1О’/4 а 1. в полуднії ученикамн рускої ґімназиї в са.іи „Народного Дому", удав ся вель ми гарно. Вступне слово мав ученик VII кл. Пе
тро Мечник про значінє Ш евченка для україпь- ского народа, а при кінци концерту промовив до молодїжи теплими словами нроф. Кокорудз.
Насть музикально-вокальна визначала ся гарним добором і добрим виконанем. Програма ранїшно- го концерту, призначеного виключно для учени- ків, мало ріжнила ся від оголошеної програми яинїшного вечірного концерту для ширшої пу- блики. Початок вечірного концерту о 5 ’/2 год.
в тій самій сали.
— Друга Читальня „Просьвіти" у Львові. І. за гальні збори Читальні „Просьвіти" у Львові на Ж овківскім передмістю відбули ся в недїлю при участи 80 людий. Між учасниками було трох сьвяіцеників: о. Лежогубский, о. Мохнацкий і о Ґалянт та около ЗО осіб місцевої сьвітскої інге- лїґенциї, в чім половина пань, а решта, понад 50 осіб, були з передмістя ремісники і робітники.
Членів перед збором і на зборі вписало ся по
верх сотка. Реферат о ідеї читалень „Просьвіти"
і цілої просьвітної орГанїзациї виголосив в пори
ваючих словах о. Лежогубский, яко відцоручник Головного Виділу „Просьвіти", а заразом пояс
нив статут, по чім вибрано виділ і установлено вкладку членьску по 20 сотиків на місяць від особи. Два відпоручники Читальні „Просьвіти"
в середмістю відчитали горяче привітне письмо від свого виділу, за котре збори подякували грімким „славно" і довготревалими оплесками.
По поладнаню кількох внесень зібрані розійшли ся, сьпіваючи „Ще не вмерла Україна". Зараз потім уконституував ся видїл, вибравши п. Сте- фана Яросевича головою, о. Стефана Мохнацкого заступником голови, п. Василя Равлю ка секрета
рем, п. Василя Ігната касиєром а н. Юлїяна Сьмішка бібліотекарем; споміж заступників ви- дїлових пп. Івана Чорнїя і Івана Лучака устано
влено першого господарем Читальні. — По засї- даню виділу голова и. Яросевич запросив кіль- канайцять осіб на гостину, при якій виголошено гарні бесіди. Між иншими також ураджено ви
слати до міскої ради иетицию о заведене обо- вязкової рускої мови в школі ім. св. Мартина.
— З Бережан доносять, що в неділю дня 27.
с. м. о 71/2 год. вечером члени Читальні »Про
сьвіти» з Раю відограють в сали „Надії" коме- дию «Сїльскі аристократи». Дохід призначений на засноване читальняної крамниці.
— З Дрогобича доносять: Загальні збори йолі тичного товариства «Дрогобицка Народна Рада»
відбудуть ся ві вторник дня 29. с. м. в Дрогоби
ч а о год. 2 ’/і в льокали Читальні «Просьвіти»
на Задвірняньскім. Порядок дневний: „Політичне положене Русинів».
— Для Старосамбірщини. Вибори до повітової ради в Старім Самборі відбудуть ся дня 20.
цьвітня з Групи сїльских громад (12 членів), дня 26. цьвітня з Групи міских громад (7 членів), а дня 29. цьвітня з Групи більших посїлостий (7
членів).
— Закон о бюрах посередництва працї — як доносить Сгаз — вже одержав цїсарску санкціїю, а краєвий виділ приготовляє все потрібне до єго заведеня.
— Запомоги для хліборобів На остатнім засі
данні краєвий виділ ухвалив розділити призна
чену сонмом квоту на запомоги для хліборобів в околицях навіщених елементарними нещ астя
ми. Сойм призначив на ту ціль: 24.700 К на по
зички, а 231.000 К на беззворотні запомоги.
З послїдиої квоти роздано загалом 161.000 К Беззворотні запомоги одержуть отсї новіти: Під- гайцї 8.000 К, дальше по 5.000 К одержуть по віти: Бяла, Бохня, Броди, Бжеско, Бучач, Хша- нів, Горлиці, Кольбушева, Краків, Мілець, Мис.іи- ничі, Н. Санч, Рогатин, Скалат, Стрий, Терно
піль, Теребовля, Вадовицї і Золочів; 4.600 К За- лїщики; по 3.000 К Бережани, Березів, Долина, Ясло, Яворів, Калуш, Коломия, Кросно, Ліско, Надвірна, Н. Торг, Пільзно, Перемишль, Рудки.
Тарнобжеґ, Ж овква і Ж ивець. Признані квоти краєвий виділ передасть повітовим виділам на закупно наеїня на весняні засіви, а повітові ви
діли мають се наеїне продавати по низших ці
нах, як его закуплено, або в случаях виїмкової нужди давати даром. Сели би остала яка квота з признаної запомоги, то повіт, видїл має еї
ужити на публичні роботи. Хто буде користупа- ти ся тим даровим насічем — о бачимо.
— На великодні сьвята п винні всі пагріотп-, і патріотки заосмотрити ся в н а р о д н і м а р к и
Замовляти народні марки треба вчасно перед
сьвятами в Народній Канцеляриї або на відтин
ку переказу або карткою а Народна Канцелярия вишле з марками чек для зложеня належитости.
Нехай жадна переписна картка вислана з патріо
тичного руского дому з сьвяточними желанями не буде без народної марки! — Народна Канце
лярия, Львів, Ринок 10.
— Земля на продаж. З Бережан доносять, що дня 28. с. м. відбуде ся в тамошнім окружнім суді лїцитация дібр Тучна, оцінених на 96.319 К 25 с. Найнизша ціна виносить 64.346 К 17 с. — В товмацкім повіті на фільварку Березина коло Одаїв гориглядских є на продаж через нарцеля- цию 300 морґів рілї в ціні разом з веїми ко
штами по 440 К за морґ і 140 морґів лїса по 130 до 240 К за морґ. Ріля дуже добра, пшени
чна, ліс молодий, кількалїтний. Парцелянти мо
жуть дістати материял на будинки. На місци буде дуже добрий заробок коло реґуляциї Дні
стра. Купці можуть одержати догідний кредит на часть ціни купна. Продає др. С. Данилович, адвокат в Тернополи.
— Іменованя і відзначеня. Президент міністрів іменував: старостами старшого повіт, комісари і Еразма Вичулковского і секретаря намісництва Евгена Свободу; секретарем намісництва Петра Гамулиньского повіт, комісари, а комісари К а
ни мира Ястшембского старшим повітовим “комі
саром. — Цісар надав старостам Болеславови Студиньскому в Золочеві і д-рови Станиславови Устияновскому уЛьвові титул і характер радни
ків намісництва.
— Справа рускої ґімназиї в Кіцмани, яка по
ступає наперед ізза перепон роблених кацапами доволі пиннво, приняла тепер таку форму, що громадска рада в Кіцмани на внесене д-ра Ґер- бля, який грає ролю Бажанового махера і роз
критикував „в пух і прах" мінїстерский проект умови з громадою, рішила запроектувати міні
стерству новий контракт, силою якого мала-б громада зобовязати ся лише до поставленя бу
динку для Гімназиї; сьвітло, опал і удержанє сторожа мало-б правительство взяти на себе.
Рівночасно порішено просити дирекцию дібр гр.-пр. фонду, щоб она із своєї кишені поробила адаптациї в належнім до него будинку, в якій мала б Гімназия спершу містити ся. З а попер- тєм в сій справі має зв ирнутп ся гром. рада до краєвого президента і митрополита. (За „Буко
виною").
— Купони гіпотечних листів платні дня 1. май і вильбсонані листи, виплачують каси ц. к. упр.
галицкого акцийного Банку гіпотечного у Львові вже тепер за потрученєм 37»% есконту за час недостаючий ще до речинця виплати 1. мая.
— Для вигоди подорожних. Дирекция держ.
зелїзниць в Станиславові заводить дня 12. цьвіт
ня с. р. окремий поїзд особовий ч. 322, який виїде зі Станиславова о 6. год. вечером, а стане у Львові о 9. год. 46 мін. вечером після зелїз- ничого часу. Сей поїзд призначений виключно для подорожпнх, що будуть їхати до посередяих стаций між Станиславовом а Львовом, а також до самого Львова передовсім для жовнірів вер
таючих зі сьвят. Б тім самім дни будуть заве
дені також поїзди з Іцкан ч. 314 і з Чорткова ч. 1218 до Станиславова.
— «Неточности*. Доносять що львівский ма
гістрат ухвалив усунути з урядованя видїл сто- варишеня малярів вивісок, лякерників і т. ин., а причиною усуненя є деякі неточности і хибні уряджена в заряді майна стоварйшеня. Прави- тельственним комісарем назначено п. Романа Ключенка.
— Оподатковані Фортепяни. Для поправи бу- джету м. Львова проектовано на онодїшнім за- еїданю міскої ради оподатковане фортепянів, яких у Львові є около 8000. Податок мав би ви
носити 10 К від штуки.
— В справі будови присту для д вчат в Ста
ниславові одержуємо до помішена отею відозву:
Родимці! В неустаючій борбі, яку від віків веде
мо з ворогами, на одну річ мало звертаємо ува
ги, а то на виховане і на образованє жіноцтва.
Під вражінєм, що для відперта напору фізичної сили, весь засіб так материяльної і як мораль
ної енергії треба переливати в мужеский пол, вже з природи дужший, ми зовсім полишили жіноцтво.
І так сотки літ брат розвивай св >ї умові сили, насичував ся добутками вселюдскої культури коштом своєї рідної сестри, котра заперта в ро
динній глуши, без науки, без висшої осьвіти, в занедбанні і убожестві духа переживати мусїла свій одностайний вік. Такий стан відбив ся вельми некорисно на цілій вдачі нашого наро
да. Не стало межи нами сильних, рішучих ха
рактерів, а взяли верх непостійність, рівнодуш- ність а наміть повна зневіра до всего, а се то
му, бо нема у нас жінок, котрі би розуміли своє суспільне становиско і обовязки плинучі з него, котрі би зуміли піддерж іти ослабаючу бодрість духа та ломлячу ся енергію борючих ся мужів Н*»ма у нас матернії, котрі би в ніжних серцях дїгий с <оїх запалю вані невгасимий ог •нь лю
бові! до Р ун і України Нема. А відки мають нзя тпсь, к 1.1н не журимо ся, аби були ? Тому то і б рба наша національна така тяжка, така без-
виглядна, тому тілько відступників, тілько по
гною для инших наций...
Родимці! В імя тої преважної справи ми.
Товариство Руских Ж епщ ин в Станиславові, відзиваємо ся до Вашої жертволюбивости, по
можіть нам здвигнути приют, де би наші дівча
та могли вуховати ся на правдиві патріотки, Русинки на гідні товаришки борців за красшу долю Руси-України. На дівочий Інститут закупи
ли ми реальність за 24.000 К. З а великий тягар спадає на нас і самі ми єго понести не годні, бо нас не богато. Тож кличемо до Вас, братя і сестри, гіоратуйте нас, хто чим зможе! Хоть які тепер тяжкі часи, хоч тисячні потреби ждуть заспокоєня, то таки нам жертви не відмовте від уст собі уйміть, а дайте, бо то для народа, бо то для єго будучности. Всякі датки просимо присилати на руки Ви. Рибчукової, ул. Коперни- ка. В Станиславові, в марцю 1904. З а Видїл Тов. Руск. Ж епщин: А. Кульчнцка, предеїдатель- ка. З/. Скочдополева, писарка.
— Знесене ґен. інспекторату війск. Ріізпег Тав- Ьіаіі дізнає ся, що посада Генерального інспе
ктора війск, опорожнена зі смертию кн. Віндіш- ґреца вже не буде обсаджена. Також дві другі посади інспекторів, які займають тепер Генерали Райплєндер і Вальдштетен мають бути знесені з огляду на проектовані ощадности в війсковім буджетї.
— Грізний пожар. З Луцка доносять: Дня 10.
с. м. огонь підложений з чотирох сторін, знищив зовсім місточко Клевань на Волини. Ж ертвою пожару упали православна церков, почта, суд і 600 домів. Вспіли виратувати лиш латиньский костел, завдяки густим деревам, які єго окру- жають. Пожар лютив ся від 10. рано до 11. год.
в ночи. Лишило ся 5000 ос б, переважно Ж идів, без даху і средств до жнтя.
— Подяка. Комітет Щ евченкового концерту складає подяку Ви. Паням О. Цїпановскій, Г.
Телїшевскій і О. Вахнянинівній за се, що ласка
вого визначною участию в концерті причинили ся до величавости наш »го народного сьвята.
— Дрібні вісти. В Гумнисках, березівского по- віта, Галицке Товариство вивертіло нафтовий закон, глубокий на 505 метрів, який дає денно 2% вагона кипячки. — Президент м. Львова, др. Малаховский тяжко занедужав. — Із Стани
славова доносять, що утік директор тамошної каси хорих, в якій викрито дефравдацию. — З замкненого столика лат. крилошанина о. Лев.
украдено онодї по розбитю замку квоту 600 К в 100-коронових банкнотах. Полїция є вже на елїдї злодія, за котрим вислала телеграфічно стежні листи. Злодієм має бути служачий кри- лошанина, Антін Ґрабиньский, котрий перед кількома днями мав виїхати до Америки. З ним разом мала виїхати єго любовниця Мария Кручек.
— Поетичний кутик.
Фраґменти.
Там в огороді рожі зацтили Весна настала, пишавсь гай
Зеленим листєм, фурчить ручай —■
А в мому серцю оеїнь, могила...
Там в огороді цьвіти пахучі, З а огородом безмежна даль, — А моє серце шматкує жаль І очи сльози палять пекучі.,.
Франц М ихайлів.
В кождій рускій хатї повинна бути на стїнї мала всеї Руси-України, видана Р. Тов-ом педагогічним у Льво
ві. (Величина : 76x59 им.). Коштує лише 40 сот. Моло- дїж при науці чи забаві все буде мати перед очима на
глядний образ і ашої великої Вітчини.
Посметні Т оповістки
— 0. Олександер Мардірович, парох в Радчи, станиславівского деканату, упокоїв ся дня 17. с.
м. в 39. році житя а в 15. році сьвяіценьства.
В. є. п.!
— Іван Туркевич, податковий адюнкт, упокоїв ся у Львові дня 19. с. м. в 26. р. житя. В. є. п.!
Телеграми
з дня 25. марця.
Неаполь. Прибув тут цісар Вільгельм, на помості иарохода бременьского «Льойда», при- витаний довготревалими сальвами Середзем
ної італїйскої фльоти, а відтак міскими вла
стями міста Неаполю. ІІинї прибуває сюда іта- лїйский король в товаристві президента кабіне
ту і міністра заграничних справ.
Будапешт. Угорска палата послів приняла н третім читапю б у д ж б т з а р і к 1903. Відтак розпочала ся дискуСия над тимчасовою умовою з Хорвациєю.
✓
