Ч. 232. Львів, четвер, дня 14. (27.) жовтня 9904. Річник VIII.
Передплата
■а «РУСЛАНА» виносить:
в Австриї:
цілий рік . . 20 кор пів року . . 10 кор чверть року . . 5 кор місяць . . 1-70 кор
За границею.
в* цїлии рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а ме вовьмеш милості! і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІЛашкевича.
Виходить у Львові іцо дн я крім неділь і р у скн х сви н і
о о , гол. пополуднії.
Редакдия. адміиїгтрзция :
є к с ііє д ііщ ііі •Руе.лиіа» дід ч .І . пл.Д ом брозсч'го'Х : іун.циди ..Еі;с- ПЄДНЦПН. МІСЦ'Ііа ЛіЧ-ІІ ЧИЇ Со- ко л о п ед о го її плсп.ід і анс.мдіїа.
рукбпдг'і! аііентач сн диш е На 11ЧИ" ЄДДЄ ЗД.-І'Р’ •СЖА1Ч!. — Р екл імдн.и н е о д е ч а ї'їн і вільні від п о р ід . — О голош енії з в и чайн і попи м аю ть Сн по ш иї 20 с. від етнічні!, а в .Н а д і
с л а н ім . 1» с. від стр ічки . По д я к и і п ри ватн і д о и ес ен я по З і С. ВІД СГріЧНН.
Овіовжеяе йорж і аграрна рф«а.
(Дальше).
3. Р е н т о в і з а г о р о д и .
Розслїджуючи довший час трудне пи
тане про обдоїженє хліборобів і придуму
ючи способи заради, дійшло правительство до такого вислїду, що приладило начерк закона про р е н т о в і з а г о р о д и .
Ні один з тих трех реформових роз
махів не виявляє такої нерівномірності! між волею а спромогою, як се змаганє до пря
мого поборюваня хлїборобского обдовженя.
Великі цїли — але малі середники, а до того, що найгірше, невідповідні: се при
кмети того начерку, котрий по великих за
ходах появив ся в 1893 р. Сей начерк за
кона про рентові загороди поставив яко за
дачу: у м о ж л и т и с п л а т у г іп о т е ч н и х т я г а р і в , я к і п ід к о п у ю т ь д о б р о б у т н а р о д н и й і о б е з в л а д н ю ю т ь д ія л ь н іс т ь п р и г н е т е н о г о х л іб о р о б а ; до
нести до сплати сего обтяженя б е з и ік о ди д л я н а б у т и х в ір и т е л я м и п р а в : на м іс ц е н е п р и я з н о г о а б о д а й чу
ж о г о є с т в у і ін т е р е с а м х л їб о р о б - с к о ї п о с іл о с т і! в ір и т е л я в п р о в а д и ти в ір и т е л я , к о т р и й з р іс с я з ін те- с а м и ц іл о г о с т а н у х л ї б о р о б с к о г о і з и у б Л И Ч
Н О -II р а в н и м І! Ф V н к ц И
Я М 11ґ р у н т о в о ї п о с іл о с т и. Але якаж тут иропасть між самим помислом а єго вико- нанєм!
На основі сего начерку мала би кра- єва спілка хлїборобска виступати яко по
датник ціни при примусових продажах хлїборобскнх недвижимостий. Наколи спіл
ка стала набувцем, то она мала припада
ючу гіпотеку виплатити готівкою а відтак недвижимість відступити по ціні набути да- внїйшому власникови або комусь з єго найблнзших свояків. Иереємець зобовязує ся до зложеня річної ренти, котра рівнає сн онроцентованю і умореню рентового ка
піталу з додатком на кошти адміністрації.
Иереємець рентової маєтности мав би ося
гнути правне становище досмертного кори- стуваня доходами з маєтности. До всякого розпорядку маєтностю (продажі!, поділу, винайму, обтяженя) потреба дозволу крає- вої спілки і міністра рільництва. Право за
ставу на рентовій маєтности з приналежно
стями, як і на доходах з него є взагалі виключене, а також всяка екзекуцію на сю маєтність. Наколи власник не сповняє своїх обовязків супроти краєвої спілки, то она після свого вибору установляє або примусову адмінїстрацию або вивласнює єго.
Для практичного успіху такого ула- дженя розходить ся передовсім о границю ціни, до якої краєва спілка має право і о- бовнзок виступати з подажею. Висока гра ниця ціни условлює часте творенє ренто- вих маєтностий, але для спілки також не
безпечність великих втрат. Від тої небезие- чности усуває ся спілка при низшій грани
ці ціни, але тоді не повстануть рентові ма
єтности, нозаяк який небудь инший убіга- тель правильно подасть висшу ціну і пере
біжить спілку. Після §. 5-го начерку має бути д в а й ц я т ь к р а т н а в а р т іс т ь к а та с т р а л ь н о г о д о х о д у н р и н я т а як о в а р т і с т ь ґр у н т у * . Ся сума підвисшує ся ще мірним додатком на будинки і ін
вентар а змсншає ся о еквівалент кождо- часних тягарів, як і податків. Але стати
стика виказала про примусові продажі! з р.
1891, що при 4399 предметах підпадаючих уід ґрунтовий і домовоклясовий податок, котрих вартість брутто після приписів об
числена начерку виносила ' 4 15 мілїонів, вартість оцїнкова 13 8 мілїонів, а найвисша подача 10 9 мілїонів. Пересічно отже пере- висшає дійсно осягнена найвисша подача о півтретя рази нормальну ціну лімітовану в начерку.
Хто не ризикує, не може нічого зи- скати. Пересадна осторожність начерку о- безпечує краєву спілку перед стратами, але відбирає цілому уладженю всяку практичну вартість.
Коли краєва спілка буде ставати при примусових продажах разом з иншимп з подажею ціни, то се не доведе до творена рентових маєтностий, а постанова, що набу- вець має зложити найвисше подану готів
ку протягом шести тижнів, довела би до таких шкідиих наслідків, що сю область при продажах примусових опанували би ґрунтові спекулянти по виключеню неспро
можних до заплати готівкою управнених убігателїв. Було би отже се поступованє лише справдешним пособлговансм лїиита- цийних спекулянтів.
Засадничо хибною є постанова начерку
» К р а є в а с п іл к а є о б о в я з а н а н е д в и ж и м іс т ь д а н и н і й ш о м у в л а с н и к о в и на єго д о м а г а н є п е р е д а т и яко рен- то в у м а є т н іс т ь * . Вправдї се справді людский помисл, щоби підупавшому хлібо
ві! осадженєм на рентовій маєтности допо
могти знов до нового обезпеченого єство- ваня, але се не годить ся з досьвідом, що на десять таких підупавших хліборобів де.
вять самі сей занепад завинили. Хто пока зав ся несиосібним вести власне господар ство. повинен зробити місце другому спо'
Вписка ««іти 6.1. н. Киті Горбам
подає ()л. Барвіньский.
Вступне слово.
Добігає небавом д ва роки, як умер К о с т ь Г о р б а л ь , один з останних «вечерничників», себ то тих «ром адяя, котрі згромадивш и ся око- ло заснованої 1861 р. у Львові літературної ч а
сописи «Вечерницї*, почали трудити ся для роз
витку руского пнсьм еньства в Галичині н а н а р о д н и х о с н о в а х , під впливом наново розбу
дженого руху літературно наукового на Україні.
З бл, н. Горбалем познакомив ся я осеню 1865 р , приінноиши до Львова на університет, осо
бливою щирі дружні взаємини лучили нас від 1871 р., коли я знов зійш ов ся з Горбалем в Тернополі, а хоч опісля ми р о зій ш л и с я , не роз
ривали ся наші дружні взаєм ини аж до смерти Горбаля 14. січня 1903 р. Тоді то мав я пильні і невідкладні роботи, так іцо неспроможно було мені подати до прилюдної відомості! отої ко
роткі спомини про мого друга зам ість вінця на єго домовину. Цебаном опісля повелось мені від єго Вп. вдови дістати всі рукописи, які по нїм осталн яки письм еньска спадщ ина. Небогата ся спадщ ина, бо покійник не був скорий до ішсаня, хоч м ав снагу до пнсьменьства, але вельми ці
кава она і характеристична. Я іменно здавна наставав, щоби він списав свої спомини, бо знав
богато всіляких людий, котрі мали участь в на
шім народнім ж итю і умів їх пізнати та оціни
ти, та зн ав докладно всі відносини з доби >Ве- черниць» і тодіш нього нашого руху народного.
З моєї принуки став Горбаль 27Д 1887. я к се зазначено на рукописи, писати свої спомини, по
чавш и з наймолодш их років т а не довів до кін
ця- сеї роботи.
Сї спомини з молодих лїт без заголовка обнимаю ть 17 піваркуш ів Гоїіо сірого концепто- вого паперу (початі 27. січня 1887, перервані 16.
липня 1900), писані куліш івкою , а друга частина споминів на так ім самім папері обнимає 5 кар
ток 8° (написана 11. листопада 1891) і недокін- чена, тим то сю частину вставим о перед остан- ним уступом з 1-ої частини з 16. липня 1900 р.
Окрім сих споминів остала недокінчена одна гумореска без заголовка і недокінчена но вели без заголовка з мотом: «Молодість — буй
ність, старість — не радість»; відчит про Мар- кінна ІГІаш кевпча і другий про відносини між поетами а загалом (публикою), кілька політич
них уривків,- частина новелі иольскою мовою и, з. 0 6 ’агка і 8гкіс — сиггісиїшп уііае (нрдокін- чений)
Про ж итє і діяльність Горбаля написав ко
ротку посмертну споминку др. Ф ранко в XXI томі Літер. Наук. В істника (1903), в котрій не знати, на якій основі впевняє, що Горбаль був ґім назіїяльним сунлентом в Чернівцях, коли ви
дав брошуру -1ІОІН.-І на ІЮІО.-І’, а ІіробуиаН'Ти посаді ґім наз. вчи теля у Львові, брав участь у
видаваню »Ниви« і «Мети». Тимчасом Горбаль не був ніколи сунлентом в Чернівцях, анї учи
телем у Львові і в видавництві «Мети» ніяко) участи не брав.
Кость Горбаль уродив ся в Тисьменпцї 29.
м ая 1836 р., де єго отець Гавриіл був кушніром (м ати М елянїя з Ю ревичів). Науки почав спершу в Тисьмевицї, відтак яко пріїватист в 1850 р.
вписав ся до ґім назиї в Станиславові. Борючи ся з недостатком, не міг правильно докінчити в своїм часі ґім назияльних наук, так що в 1858 переніс ся яко приватист до \Ч -гї кл яси до Черновець і там злож ив в 1861 р. іспит зрГло- сти. .Отже вж е яко ученик ґім назияльннй позна
комив ся з Ф едьковичем і видав з Кобилянь- ским брошури »81оуо па яіоуо бо гебакіога «Й о
та» і «Ноіоз па Ноіоз 61а Наїусупу». Осеню 1861 р. вписав ся у Львові на університет і головно заним ав ся студиям и природних наук і рускої літератури, а в 1863/$ дістав абсолюторию. Тут війшов він я круж ок «вечерничників» т а позна
комив ся з многими ем ігрантами після повста- ня з 1863/4. Н а університеті тяж ко бідував, за- рабляю чи на прожиток лєкциям н, та допомагав ще й с-вому молодш ому братови, що. тепер є учителем проґімназиї у Варшаві. В 1865 р. по
чав видавати літер, наук, часописи «Ниву» (ввій
шло лиш е 20 чисел зад л я недостачі передплат
ників), а в 1867 політичну часописи «Русь» дві
чі! в тиж день (вийшло 75 чис,ел).
В ж овтні 1868 став Горбаль ґім назіїяльним суплєнтом в Тернополі, а зложивш и іспит з ру-
2
сібнїйшому господаревії. Штучне піддержу
ване неспосібних живел на їх господар
ствах не принесе анї економічно анї соци- яльно ніяких успіхів. Подумаймо собі ли
ше, в якім то стані находять ся звичайно такі господарства, котрі бувають примусо
во виставлювані на продаж.
Довести до того, щоби таке господар
ство знов приносило дохід, може лише ємкий дух, інтелїґенция і оборотовий капі
тал — значить, всі ті условини, яких як раз не має або мало коли має підупавший господар. Замість змагати до того, щоби земля діставала ся в руки найсносібнїйших господарів, начерк кладе межу, піддержу
вати як раз в посїданю нездарів. Ґр. Фаль- кенгайн в своїм щирім одуїііевленю для рентових господарств не уявляє собі навіть, як можна би на такім підупавшім госпо
дарстві, без достаточного інвентаря, без оборотового капіталу і без кредиту госпо
дарювати.
Начерк сей похоронено і нема вигля
дів, щоби знов єго вигребано. Мимо їого треба признати добру волю правительства', котре виготовило сей начерк яко плян до в ід д о в ж е н я , що має бодай теоретичне значінє, але се річ певна, що практичного значіня він не має, бо сею дорогою анї на одну пядь не можна зближити са до намі- реної цїли, себ то до успішного поборюва
на економічного обдовженя хліборобів.
(Копець буде).
Перша молочарска спілка.
О. Остап Нїжанковский, парох Завадова і інїциятор першої молочарскої спілки в галицкій Руси, пише ось що про єї основини:
Перша спілка молочарска заснована в Стрий- іцннї при читальнї „Просьвіти" в Завадові увій
шла в житє з днем 1. с. м.
Як відомо, стрийска філїя „ГІросьвіти“ роз
винула ще мин. року живу діяльність своїми ви
кладами про молочарство, уладженими фахови
ми людьми в кільканайцятох громадах повіту, а в слід за тим вислано коштом філії в цілії ви- образуваня фахового учеників, одного до Ряше- ва а двох до школи рільничої в Бережници.
Сей рік призначений на вводжене в житє торік приготованих спілок і отеє, нині поклика
на до житя, істнує і працює перша така спілка в Завадові.
Дня 15/9. с. р. прибув тут запрошений з Перемишля фаховий інструктор молочарства п.
їв. Бєдронь зі веїми машинами потрібними до перврібки молока, — устроєно в місцевій чи
тальнії уперід кілька викладів і поговірок на сю свої і польскої мови для шкіл реальних 1876 р., (котрий доповнив нїмецкоюмовою для ґімназий 1889), став дійсним учителем реальної школи (відтак ґімиазиї) в Стрию в 1877 а в 1891 в сі
чні переніс ся до Амназиї в Перемишлі, де оста- вав до смерти (14. січня 1903 р.).
З печатних єго праць годить ся згадати про рецензию брошури М. Драгоманова «По во- просу о малорусской литературГ» підписану криптонімом Г....ль. і дві язикові розвідки в зві
ті 'дирекциї реальної ніколи в Стрию п. з. Лак ро«зІаіа зр6І§іозкі гшіексгопе V іегуки роїзкіш (1880/1) і «Койпісе V? щі^ксгепіи зроі^озек )е- яуки роїзкіш і гизкіш» (1882).
З а єго побуту в Тернополі війшов я з Гор- балбм в щирі дружні взаємини. Се була щира душа, що горячо любила свій нарід. На стано
вищі учителя (учив головно рускої мови і л іте
ратури) мав він великий вплив на молодїж, умів її заохотити до читаня і розбудити до самостій
ного думаня, хоч наука єго не була систематич
ною. Тай сам безнастанно працював над собою, щоби доповнити своє знане, якого трудно було тоді набратись з викладів Головацкого. Мав він незвичайний дар помічуваня і пізнаваня людий, їх вдачі і характеру, а визначав ся також вро
дженою рускому народові! прикметою, приро
дним гумором і чутливостю, що проявляло ся в єго цікавих оповіданих в кружках знакомнх і приятелів. Колиб так можна було цераз стено
графувати все те, що Горбаль розказував часто до пізної ночі, вийшлаб була з того неодна
тему, а по уставленю машин приступлено до де
мон страци й.
Зазначити належить, що ученик тутешний укінчивший що-іно курс молочарский в Бере
жници виказав при тих демонстрациях зовсім вистарчаючу вправу і розумів річи, що сконста- тував з вдоволенєм п. Бєдронь.
Розходилось тепер о доставцїв молока, але се вже справа з нашими людьми не так легка.
В перших днях демонстраций, помимо наклику
вана місцевого гіароха не приніс ніхто молока.
Роблено отже проби через кілька день з моло
ком достарчуваним самим о. парохом місцевим.
Були $вилї Зневіри, де здавалось інїцияторам, що спілка не удасть ся. Аж за три дни прино
сить вечером один Німець 4 літри молока, — за 2 дни 2 жінки — за 4 дни Німець відступив, а Натомість зявилось 6 —7 ґаздинь з молоком, але сказатиб так «на спробунок». Пробували ві
добране молоко на веї способи; варили, щоби досьвідчити ся, чи не скнпиті>5}ся, — варили на нїм кашу, — ставили на квасне, — відгривали сир і т. д — вконець досліди їх власні дали результат такий, що дня ЗО. м. м., коли ухвале
но таки заложити формально спілку, зголосилось до неї 15, а з днем отвореня т. є 4/10. с. м. 26 доставцїв із 100 літрами молока денно.
При тих тяжких міркованях, при тих про
бах роблених з молоком з під центрифуги, м а
ють внрочім до иобореня і пересуди і забобони звязані з нашим домородним молочарством, — не мож було і сподіватись иншого результату, противно, ми з п. Бєдроньом були днесь зовсім вдоволені з него, ба навіть посьміли в нашій у- яві затвердити удачу спілки. Днесь вже 100 лї трів молока.
Се прецінь величезний поступ! Таж пару день тому, хотяй і цілими вечерами сиділи ми в осьвітленій читалрни і ждали на доставцїв, — не було кромі інїнияторів нікого!
В тім тяжкім початковім ділі прийшли нам в поміч — і се належить з признанєм піднести
— кромі жени місцевого пароха, голова „Соко- ла“ війт Іван Сенів, управителі крамниці і виді
лові читальнї Федір Дергало і Василь Лещишин, а відтак і місцевий учитель п. Остап Микитка.
При живім а рішучім сцівдїлашс тих осіб повелось нам 1. с. м. оголосити спілку за істну- ючу. Вибрано з поміж читальників виділ з трех осіб, а то. голову, книговодителя і скарбника, — угодженого дїловодця, згаїаного виспіє ученика школи бережницкої за 20 К місячно, — оголо
шено по вечірки ґаздиням, що будемо платити по 8 сот. за сметанку від літри молока через місяці зимові, а по 6 через літні, що виплата слідує все з кшцем місяця, установлено годину 6-ту що дня як час достави, і видано вкінцн ще деякі постанови, необходимі для доставцїв молока.
вельми цікава повість. Тимто і наставав я на него, щоби забрав ся до писаня і може булоб порелО ся мені довести до сего, колиб ми дов
ше оставали в купі в Тернополі. Однак опісля Горбаль переніс ся до Стрия, де одружив ся в 1883 р. з Людвикою з Табачиньских і з того часу ми вже рідше бачили ся, хоч дружні вза
ємини між нами не перервали ся. Ж урба о про
житок, недуга і тяж ка праця шкільна не дали єму довершити і того, що часами починав пи
сати, а всеж таки та дрібна письменьска спад
щина виявляє єго щиру душу для сього народу, єго письменьску снагу, котрій не довелось на-1 лежно розвинутись! Нехай же тям ка про него остане в руских серцях по віки!
Спомини з молодих л іт .*)
Зачав писати 27/1 887.
МапсІГ зсЬопез ВіісЬІеіп Іаззі зісЬ е іп т а ї Іезеп, 2и <1ет (Іег Ьезег піе (Іапп \\гіе<1егкеЬгІ,
Босії -«газ пісіїк 2\уеіта1 ІезепзчгегІЬ де’ягезеп, Баз м’аг п і с і ї і е і п т а ї ІезепзіуегІЬ.
(Т. Кііскегі.)
От
таке и моє. Принукують від кількох літ добрі люде, щоб списати дещо из споминок шістьдесятих років та й незнати, як до такоі роботи забратись и чи придасть ся вона на що.Та вжежь рішивсь вволити их волю, требаб ді-
*) Сей заголовок додав Ол. Б. — Зад ер
жуємо правопись- оригіналу.
О год. 6. вечером варто було побачити ра
дість інїцияторів. Зм агавя наші видимо зістали приняті, праця вінчатись зачала успіхом.
Ґаздині, господарі, діти, наймити кожде із своїми дзбаночками назначеними нумерами на привязаних бляшках, наиовнили простору салю читальнї, заразом приступають до книги голо
вної, де після чисел на бляшках відшукуєсь вла
стителя і в рубрику відповідну записуєсь рівно
часно мірену осібним прирядом. спільність моло
ка, звідси виливають до резервоару на машину
• молоти» — як кіж уть, — а за яку хвилю ко- ждого молоко чистеньке, місто сметанки, з гу
стою на верха піною, зливають у їх власні дзбан
ки, та віддають викликуваним властителям Варто хоч на хвильку бути тогди в моло
чарня ! Що за рух усюди! Тут центрифуга гуде, там охотники крутять велику масницю корбами, надіючись но скінченю V, годинної праці дістати шклянку маслянки солодкої, там знов инша ма
шина «тискач» витискає масло жовтеньке, котре відтак набивавсь у форми ’/, кільової ваги, за вивають у перґамантовий папір, складають у пачки деревяні, а що там ще із почекальних л а
вок гамору, сьміхів, що там веселих жартів — кажу: хоч на хвильку варто бути там тогдї, щ о би не то загрітись, але і оДуш ‘витись для спо
вненого діла, так хосенного і рентовнего для се
ла на будуче.
З а годину-дві рух устає, всьо опускає чи
тальню, — хиба ще дехто хоче зо 2 —3 літри маслянки (по 3 кр.) або хто масла за 2 - 3 [пуст
ки, там коло книги порають ся ще, обраховуючи, кілько було нині разом молока, кілько зроблено масла, кілько маслянки, — зчисляють денний зиск, там ще масляр змиває і чистить начини 1 машини — серед веселого розговору на тему невеселих біжучих випадків зачерпаних із «Сво
боди* або «Гайдамаків», а в надії, що завтра прибуде ще кілька нових доставцїв-снільників, розходимось домів.
Днесь, за 16 день маємо 35 доставцїв ста
лих і число постепенно росте. Молока неробле- но
за
той час 1916 літрів, за сметанку уплаче- но 153 К 28 с , продано масла 77 кґ 48 д (по 2 К 40 с.) за 185 кор. 94 сот. маслянки продано за 18 кор. 14 сот., щ о—поминаючи дешевість масла, а високо поставлену
(8
сот.) оплату до- ставцям за сметанку — видає зиск ЬгиІІо 50 К 80 с.Ми нересьвідчеиі, що своє зробили і роби- ту дальше будемо.
Зробила своє і філїя сгрийскої «ГІросьвіти*
3 д-ром Олесницким на чолі, котрий вихлопо- тавши 330 корон, переслав нам сюди зі Львова на замовлене машин та покрите перших вида
тків, а тепер приходить черга на Хв. Централь
ний Виділ Ііросььіти, котрий ще раз сею доро
гою сьміємо просити о ласкаву поміч з фондів ло дальше вести, не-без - баг, може й не буде без х е н а , коли-б тілько до ладу було. Найпер
ше рад бим, о скілько змога, подати вірний образ того, що-м своими очима бачив, на свои уха чув — та й... прости ми ласкаво, читателю, моє самолюбство або самодурство... розказати простодушно, без афектацій и стилистичней окраси, що доводилось самому досвідчити. Не обійдеть ся оже, щоб не говорити про себе с а мого, бо якже говорити об тих, з котрими ся жило, про всяку всячину балакало и спорило, поминаючи — як німець каже, зеіпе еі^епе \¥е- пі^кеіі? З другои сторони знайшлось би може її яке право до того, щоби не виключати себе з иоміжь горстки людей, котрі тут в Галичині з 1860 тих років лишили по собі сліди и якои- такои праці и своих змагань на поли одродже- ня руськости. Се поле именно Й ЄСТЬ, що и м е не за молоду до себе завабило, через довші літа майже виключно и розум — поза-кілько его у мене було — займало, и серце загрівало.
Знащ, що годі мені нині представити річ в цілій повноті, иисучи всі? з памяти; матеріалу ніякого у мене під рукою, хиба може попадесь в око яка записка в котрій книжці або відшу
кавсь кусок якого листу, котрий би вогонь Стрийський з минувшого року не знищив.
А й память моя — видимо — слабне... ко
либ тілько не сколотилась! Та, нехай вже и так буде..
(Дальше буде).
з
признаних «Просьвітї* вис. сонмом ще торік на цї'ли господареві, в надії, що заслугуємо на п>
перте, коли в так вельми непривітних условинах, (я к сегорічна посуха, брак цілковитий паші, а в слід за тим розумівсь і брак молока) зважили ся ми на введене в житє нашої молочарскої
спілки.
На закінчене зверну ще увагу інтересую чих ся у нас молочарством Вп. патріотів, що о всякі інформації/ в тій справі належить зверта
тись до виділу філії «Просьвіти* в Стрию з тим, що листи нефранковані народною маркою оста- иуть без ВІДП О ВІДІ!.
Япаньско-росийска війна.
Короткий КОНФЛІКТ.
Затоплене балтийскою фльотою кількох рибацких чайок викликало в Анґлїї бурю обу
рена. Здавало ся вчера, що прийде до поважно
го конфлікту, бо воєнні телєґрами доносили, що навіть адміралам видано розкази, щоби фльоти- лї були в поготовлі і удержано єдність в дїла- ню. Король висказав містові! Гуль, звідки похо
дять убиті рибаки, свою кондолєнцию з причини безправного нападу росийскої фльоти і прислав знатну жертву для сиріт по убитих кільканацяти рибаках. Королева окремо прислала 100 фунтів штер. і сердечні слова пожалована. Праса взиває правительство до якнайрішучійшого жадана повної сатисфакциї і жадає, щоби передовсім ті «росийскі лиходії* були укарані. Тимчасом берлиньскі дне- вники донесли, що Анґлїя сама остерегла Росию перед япаньскими атаками на европейских во
да?: і іцо тому командант балтийскої ескадри придержує ся як найстрогійших мір оеторожно- сти. Бюро Райтера доносить з Петербурга, що мінїстер заграничних справ ґр. Лямбсдорф при
був до анґлїйско'і амбасади і в Яйени царя ви
сказав жаль анґлїйскому королеви і правитель- -ству з причини страт в людскім житю і запе
внив, що росийске правительство дасть повне доситьучиненє, коли тілько одержить дані про близіпі обставини сеї події. З Льондону доносять, що цар в депеши до короля Едварда висказав свій жаль і співчутє для ранених рибаків і си ріт по убитих. В дипльоматичних кругах дума
ють, що тим можна уважати полагодженим грі
зний, хвилевий конфлікт, розуміє ся в певнім ирипущеню, що Росия відшкодує нанесені по- стунком своєї фльоти приватні шкоди.
На далекім Сході'.
Показує ся, що всі вісти про недовірє, з яким немов то відношено ся на петербурскім дворі супротив Куропаткіна, були вигадкою, бо вже рос. телєґр. аґенция доносить урядово, що указом з дня 22. с. м. цар іменував Ген. Куро
паткіна начальним вождом манджурских армій.
— Куропаткін доносить, що дня 24. с. м. не бу
ло жадних перепалок, а ґен. Сахаров звіщає, що і ніч на 25. с. м. перейшла супокійно. Яванці копають рови три кільометри на полуднє від ріки Шаго. Так само і Росияни укріпляють ся земними окопами на своїх позициях. Маршалок Ояма оголошує число всіх япаньских страт над рікою Шаго 15.877 людий. Се число, як звичай
но, є знатно уменшене. Росияни подають свої страти в тих битвах на два рази стілько. — Під ПортАртуром виїзд балтийскої фльоти зробив той ефект, що на суши усилили ся атаки Япан- цїн. Здеморалізовані невдачами війска відослано до манджурскої армії, а під Порт-Артур виса
джено зовсім сьвіжі і ті з подвійною енерґією,
'ХОТЯІІ без успіху штурмують дальше нездобуту кріпость. З а те від сторони моря адм. Тоґо по
пустив* в своїй бльокадї, бо. хоче зашанувати кораблі, а богато з них певно і відослав до при
ставнії для поменших направок. Тож і контра
банда до Порт-Артура становить ся тепер ча
стинною. Про речинець приїзду балтийскої ф л ьо ти на східні води висказав ся адмірал Віренїюс, іцо через канал Суез треба їхати до Владиво
стока 55 днів. Однак иереїзд через Суез одного корабля треває 8 — 10 годин, кораблі мусять іти поодиноко і цілої фльоти нараз не перепущено би, бо се викликало би застою правильних по чтових кораблів і инших транспортів. Тож най- правдоподібнїйше балтннска фльота обіде на-
■около Африку, а се продовжить єї подорож на
яких 12 до 15 днів. Однак узгляднюючи утру
днений набір угля і доконечні задержки та на- правки по дорозі, можна твердити, що прибуде не скорше, як за 100 днів, отже аж в половині січня слідуючого року.
ВІД АДМІНЇСТРАЦИІ. При зміні місяця про
симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядно о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.
Н о в и н к и .
— Календар. В ч е т в е р : руско-кат. Параске- ви, Назария; рим.-кат. Савини муч. — В п я т н и ц ю : руско-кат. Лукіяна, Евтимія; рим.-кат.
Симона і Юди.
— Ректором руско-кат.. духовної семинариї у Львові іменований о. др. Иосиф Ж ук.
— Проґрама ювилейного обходу урядженого в честь Непорочного Зачатя Пр. Діви Мариї Т о
вариством св. Ольги в днях 1. і 2. падолиста 1904 у Львові.
Дня 1. падолиста (вівторок) о годині 9. ра
но співана служба Божа в церкві св. Юрия; о год. 10. рано І проповідь в каплиця митрополи
чої палати, котру виголосить Єго Ексцелєнция ВПреосьв. Митрополит; о год. 11. молебен до Пр. Діви в церкві св. ІОрия; о год. 12. II пропо
відь (реколєкцийна) в каплици СС. Служебниць;
о год. 1. побожне читане і спільний обід пістний (після приказу церковного до осягненя ласк ю- вйлею) в домі СС. Служебниць; о год.'З. попо- лудни III проповідь (реколєкцийна) в каплици СС. Служебниць; о год. 4. Акафист до Пренепо- рочного Зачатя в церкві св. Юрия; о год. 5. IV проповідь (реколєкцийна) в каплици СС. Служе
бниць; о год. б. V проповідь (перед сповідию) і сповідь в церкві св. Юрия. З а призволенєм Ексц.
ВПр. Митрополита ті триразові відвідини церкви св. Юрия на Богослуженя уважають ся яко до
повнене условин ювилейних (замість відвідин в трех днях). Богослуженя відправляти ся бу
дуть перед бічним престолом Матери Божої.
Дня 2. падолиста (середа) о 7 ‘/2 рано служ
ба Божа, котру відправить Єго Ексц. ВПр. Ми
трополит в каплици митроп. палати і виголосить иослїдну (VI) науку і запричащає сповіданих. О год. І” . в митроп. палаті академія: 1) культ Ма
тери Божої на Гуси, реферат Всч. о. д-ра Крп- пякевича; 2) хорал; 3) реферат о співі церков
нім і участи женщини в тімже, Впр. о. В. Ба жаньский; 4) Псалом: Ко Господу возвах; 5) о окрасі церков женщинамй, реферат Всч. о. Я.
Левицкого; 6) «ГІод Твою милость*. По академії наступлять загальні збори Товариства. Вступ на академію тілько для членів і запрошених духовних гостий. Унрашає ся Вп. Пань, щоби найблизшою почтою зголошували свою участь в тім обході і специяльно ті Пані, котрі би мали волю бути на спільнім обіді у СС.. Служебниць, щоби умо
жливити відповідне заряджене. Адресувати на-
! лежить до Виділу Товариства св. Ольги, Ри- I нок 10 (в бюрі Товариства урядників і сьвяще- I ників). Просить ся заразом о скоре і численне і приступане в члени. Від Виділу/Товариства св.
■ Ольги: Г. Гузарева, гіредс, о. Д. Танячкевич, за
ступник пред., С. Лежогубска, секретарка.
— До Вп. люстраторів читалень „П росьві:и“
в Камінеччинї! Виділ філії тов-а. .Просьвіти* в Камінці струм, пригадує отсим і звертає ся з просьбою до Вп. люстраторів, щоб зволили кон
че до кіпця сего місяця перевести люстрацнї призначених собі читалень «Просьвіти*, та наді І слати зараз філіальному видїлови дотичний ви і повнений належно квестіонар, бо вже з почат-
! ком падолиста с. р. мають відбути ся загальні збори філії «Просьвіти*. З а Виділ філії' тов а
«Просьвіти* в Камінці струм.: О. М . Цегельский, голова. К. Бардип, секретар.
— Краєва рада шкільна затвердила дійсних учителів Петра ЇІассовича в ґімназиї в Бродах, Адама Волка в гімназиї в Ярославі і Івана Витка в ґімназиї в Дрогобичі! в тчительскім званю та надала їм титул ц. к. професорів; — затвердила вибір, Павлина Станьковского упра
вителя школи «на Балкар* в Снятинї на пред- ставителя учительского званя до окружної шк.
ради в Снятинї і вибір Теофіля Хехлиньского упр.
шк. в Черлянах на представ, учит. званя в окр шк. раді в Городку; — іменувала в народних школах між инішіми: Володсл. Гайнріха учите
лем 4-кл. школи мужескої в Рожпїтові, Йос.
Казка управ. 2-кл. школи в Гіритковичах, Йос.
Каракульского управ. 2-кл. шк. в Гусові. Й >е.
Осовского управ 2-кл. шк. в Турівцї, Франца Бо биньского управ. 2-кл. шк. в Москалївцї, Франца Навроцкого учит. 2-кл. шк. в Кростєнку вижнім, Карол. Урбановичівну учит. 2“кл. шк. в Свари- чеві, а учителями(-лькамя) 1-кл. шкіл: Мечиел.
Квача в Тенетниках, Стеф. Кохівну в Завидц вичах, Сильв, Батюка в Стриганцях, ^олОД- Лив- чаківну в Хомяківцї і Вінк. Шидлівску в Вра- тишеві; — перенесла: Івана Долишевского управ.
5-кл. шк. муж. в Скалатї на таку саму посаду в Гусятині, Станисл. Беньовского управ, 5-кл.
шк. жін. в Борщеві до 5-кл. шк. муж. в Скалатї;
Петра Страду учит. 2-кл. шк. в Івоничу до 5-кл.
шк. муж. в Корчинї, Евгена Сенатовича управ.
2-кл. шк. Стратинї до 2-кл. шк. в Коемачи; — перенесла в стан супочинку: Ант. Ґльодта управ.
2-кл. шк. в Домославичах і Ант. Янеллього учит.
в Красній.
Краєва рада шкільна вилучила громаду Ко- ролин в мостискім окрузі з шкільного обсягу в Тулиголовах і зорганізувала окрему 1-кл. ш ко
лу в Королинї, дальше зорганізувала 1-кл / шко
лу в Майдані борщівского округа і перемінила 1-кл. школу в Піднїстрянах на 2-клясову.
— 80.000 дезертирів. Тупіт кіньских копит пробудив онодї в ночи жителів Любачева, а ко
ли почало свитати, побачено за ійістом козац- кий табор сотні росийских дезертирів з рядом пірамід зложених з карабінів і табунцем попу
таних коний. Староство мало клооіт з тими не- прошенимн гістьми. Завертати їх за кордон на неминучу смерть булоб нелюдяно. Тому тих
„вірних оборонців матуіпки“ пущено вільно, а їх збрую і гроші за злїцитовані коні перешлють Госиї на спомин. Умундурованих і неумундуро- ваних беребігцїв з Росиї приносить кождий день сотками. Здовж кордону жиють заводові аґенти- жиди, котрі поробили маєтки з оплати за «пере- начковуванє» живого товару. Гранична сторожа росийска також обловила ся рубликами, але вид
ко, що тепер вийшов строгий наказ з Петербур
га, коли перебігцїв стріляють на кордоні як зьві- рину. Онодї в білий день застрілив «обєздчик*
коло Гусятина якогось 28-лїтного женатого де
зертира, який хотів перебристи Збруч. В Гуся
тині волочать ся сотки обдертих і голодних де
зертирів і жебрає на улицях о милостиню. Те саме діє ся у всіх прикордонних місточках Га
личини. До Кракова привела вчера жандармерия 60 росийских дезертирів (між ними 59 жидів), спійманих коло місцевостий Зельків і Ґебултів.
Тимчасом приміщено їх на подвірю полїциї, а заходом окремого комітету вишлють їх небавом до Америки і до Анґлїї. Дезертири мали при собі по 20 до 100 рублів. Число дезертирів, які в остатних місяцях утїкли з Госиї, подають на 80.000 до 100.060. Госия може бути вдоволена, що позбуде ся того сьмітя, але чи Галичина має бути сьмітником для чужої держави ?
— Затверджене вибору. Цїсар затвердив.вибір Гоберта Адамского, нотаря в Бібрцї, на засту
пника презеса повітової ради в Бібрцї.
— В краківскім університеті' вписало ся на сей піврік 1816 слухачів і слухачок. З того на бого- словский виділ 72 звичайних і 2 надзвичайних, на права 647 звич. і 8 , надзв., на медицину 133 звичайних слухачів і 21 звич. слухачок та 16 надзв. слухачів, а на фільософію 662 звич. слу
хачів, 56 звич. слухачок, 42 надзвич. слухачів і 63 надзвич. слухачок. На рільничий виділ впи
сало ся 45 звичайних і 51 надзв. слухачів, а на фармацию всего 4 слухачів.
— Вісти з півн. Америки. Дня 9. жовтня від були с я -— як пише амер. «Свобода* — перші загальні збори «Гускої Читальні* в Скрентон, Па. Членів до читальні вписало ся около 40. На початку зборів мав дуже цікавий відчит п. Ан
дрій Каміньский (родом з Угнова), про ріжні партиї в Спол. Державах так капіталістів як і робітників, а також як треба рсбітникам орга
нізуватись. Хоч відчит був науково оброблений, однак всі присутні вислухали єго з великим за- цїкавленєм. По відчитї наступив вибір виділу, до котрого вибрано людий, котрі щиро і без вітхненя будуть працювати для добра читальні.
До виділу увійшли: предеїдатель Василь Гришко, єго заступник др. Ардан. Виділові: о. Іван Ар- дав, Ж . Вичиньский, Андрій Каміньский і Ма
ксим ІІуховский; їх заступники: Єфрем Панчи- іпин і Денис Лабовский. Контрольорами вибрані:
Андр. Савка, Андрій Кузьмич і Андрій Демко- внч. Після виборів наступила широка нарада над тим. що треба оснувати школу для тих, що не уміють читати, писати і рахувати, а також школу анґлїйскої мови. Всі члени з одушевле- нєм приймили ту гадку і богато з них зараз зголосило ся до школи. Школу читаня і писаня по руски буде вести п. Вичиньский, школу ра
хунків н. Каміньский. Нарід давно вже відчував тут потребу такої читальні', і коли єї остаточно отворено, не жалував грошин, щоб лиш читаль
ня була. Ми маємо надію, що наша читальня дасть почин заснованю читалень но других м і
сцевостях, котрих ціль буде така сама — се. є просьвіта. Читальня містить ся під числом 712 XV. Еаска<л’аппа Дує. Отворена для членів кождо- го дня від 6. до 9. вечер а в неділю від 4. до 10. вечер.
—- Конкурси. Окружні шкільні ради оголосили конкурси на 408 посад катехитів, управителів і учителів народних шкіл в Галичині, з того 215 посад у східній Галичині.
— Дрібні вісти. Повітова рада в Гусятині ухва
лила іменувати нравительственного комісари для Копичинецць з місячною платою 20<? К. — До
повняючий вибір одного члена повітової ради в І Коломиї з міских громад (з виїмкою Коломиї)
