Ruslan. R. 8, č. 234 (1904)

Ч. 234. Львів, субота, дня 16. (29.) жовтня 1904. Річник VIII.

Передплата

■в «РУСЛА НА* виносить:

в Австриї:

■в цілий рік . . . 20 кор , ив пів року . . . 10 кор на чверть року . . 5 кор ив місяць . . , 1-70 кор

За границею.

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків ва пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

«Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а

н е

возьмеш милосте і віри не возьмеш, бо руСке ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских СЬВІИ

0

О'Із гол. пополуднії.

Редакдия, адм :і.ісгрзция і екснедиция «Рус.іана* Під -і. 1.

пл.Дом6ровс«ого'(Хо;)уидяниі.Еі;с- педицнн місцева в А генті!

^Со-

коловского н пасажі Гнпсмана.

Рукописи звертає: єн лише на попереднє застережене. — Реклямацпі неоііеча гані вільні від порти. — Оголошена зви­

чайні приймають с.ч по

ціні

20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім. 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по Зд с. від стрічки.

Зворот у ввутрішвім ВОЛІТМІї ІИМИ).

(X) Зовсім несподівано, як грім з я- сного неба, явили ся в дневниках телегра­

фічні вісти про важні зміни в складі міні­

стерства, а іменно про уступленє міністра скарбу д-ра Б е м - Б а в е р к а , котрого мі­

сце займе секцийний шеф і директор по- чтової щадниц'і др. К о з е л ь , і міністра рільництва ґр, Д ж о в а н е л ь о г о, котрого місце займе ґр. Б у к у а з ческої шляхти, а крім того міністерство без теки для кра­

їв ческої корони обійме радник двору, про­

фесор правничого виділу і знаменитий уче­

ний правник др. Р а н д а. Іменоване сих нових міністрів, котре мінїстер-президент др. Кербер предложив підчас свого неда- вного побуту в Ґеделє цїсареви, уже під­

писане і буде сей час оповіщене в урядо­

вій )А’іепег 7Л§. Півтора годинне послухане д-ра Кербера у монарха є в звязи з наве­

деними подіями а також із змаганями мі- нїстра-президента, щоби загвожджену об- струкциєю парламентарну машину впрова­

дити в рух і передовсім парламентарно полагодити тимчасовий торговельний дого- вор з Італією, котрий в угорскім сонмі не- перечно буде ухвалений, а крім того також буджет, а відтак цлову тарифу і австро- угорску угоду.

Сі події подали дневникарству тему до всіляких політичних здогадів. А іменно за­

непокоєні сею несподіванкою і знечевя за- скочені нїмецкі ліберали і людовцї розпу­

стили по дневниках вісти, будьто би пра вительство погодило ся вже з молодочеха- ми і за залишене обструкциї оріцяло їм далекосяглі економічні уступки, а іменно

значні підмоги для пошкодованих наслід­

ком сегорічної посухи, удержавлене північ­

но-західної зелїзницї, виконане розширеної сїти водних доріг і реґуляцию рік. Зави- дливим оком глядять Німці передовсім на те, що в раді корони засяде знов Чех, ко­

трий вправдї не занимав ся ніколи заводо- во політикою, а знаний лише яко учений народолюбець ческий, але всеж таки буде там пильнувати ческих справ. Домагають ся отже Німці, щоби для рівноваги покли­

кано до ради корони також нїмецкого мі­

ністра земляка а то тимбільше, що уступив др. Бем-Баверк, котрого Німці уважали нї- мецким ревнителем, а єго місце займе те­

пер безбарвний др. Козель, дарма що він є сестрінцем посла д-ра Менґера. Тимча- сом покликане ґр. Букуа приняли в нїмец- ких кругах доволі прихильно, раз для єго заводового знаня, а в друге і длятого, що до него відносять ся прихильно навіть нїмецкі аґрарники і він все виступав на політичнім полі умірковано.

Одначе вісти пущені нїмецкими дне- вниками не мають певної основи, а опира­

ють ся лише на здогадах Мема сумніву, що мінїстер-президент др. Кербер за при-, кладом ґр. Тіси та імовірно рівнобіжно із змаганями сего забрав ся до уздоровленя державної ради. Вправдї нїмецка обструк­

цію в ческім соймі не допустила там до успішної роботи, одначе поза сонмом зу- стрінули ся з собою обидві розеднані сто­

рони і в обопільних переговорах підгото вила ся підвалина до дальшого зближеня з одного боку обидвох народів, а з друго­

го боку Чехів до правительства. Побут кількадневний д-ра Ранди у Відни, а відтак д-ра Пацака і д-ра Жачка у д-ра Кербера довели до навязаня розірваних взаємин.

З одного боку утома обструкциєю, а з дру"

того боку жадоба правительства до уздо­

ровленя парламенту улекшила задачу оби- двом сторонам. Мінїстер-президент покли- канєм д-ра Ранди на міністра для країв ческої корони збудував для молодочехів золотий міст, гіо котрім зможуть перейти від обструкциї до опозиція. Др. Ранда не входив вправдї з молодочехами в ніякі пе­

реговори і длятого они не є нічим звязані і мають ще зовсім свобідні руки, але по­

кликане такого поважного ученого ческого до ради корони нодає їм спромогу змінити свою тактику і залишити обструкциго, тож сприведливо ґр. Пацак заявив сими днями своїм виборцям, що обструкция не була для Чехів проґрамою, лише тактикою.

Отже хоч молодочехи не затягнули супроти правительства, як нині нас запе­

вняв голова молодоческого клюбу, ніяких зобовязань, можна напевно сподївати ся звороту в дотеперішній тактиці молодочехів також і задлятого, що вигляди на заспоко­

єне ческих домагань поправили ся. Іменно др. Ранда піддержує гадку порушену проф.

Зрафом, зятем Ріґера, щоби ческ і катедри в Празі обсаджувати подвійними^ силами і так підготовити потрібних про есорів, а тоді розділеноб тим способом обсаджені виділи і активовано ческий університет на

Моравії.

Рада державна має зібрати ся 17-го листопада, а небавом мінїстер-президент по­

кличе провідників сторонництв парламен­

тарних до Відня, щоби з ними підготовити уздоровленє державної ради. В звязи з ти­

ми подіями є також недавна розмова з о- дним дневникаром ґр. В. Дїдушицкого, без­

перечно наслїдника пок. Яворского, що польске Коло буде також змагати до того

Нисьмевьска спаяні м. н. Коси Горбаля

подає Ол. Барвіньский.

Спомини з молодих літ.

(Дальше).

ЗІ/І 87. Між моими свояками (по матері, бо отець був захожий) памятаю трех незгірших співаків, Ясько, Гриць и Михайло Юревнчі, всі тенори и без них хор ніколи необходився. Гриць співав часто фистулою н заступав в хорі голос сопрановий. Але всіх переходив знакомий нам ближше а наш недалекий сусід, швець, Андрій Гринівский. Голос у него був и вельми кріпкий здоровий и високий. До пізнои старости уважа­

ли єго за першого співака. Хор тисьменецький пописувавсь часом и в Погони, в церкви мона- стпрскій, и в Зарваннци, куди рік річно майже сотні людей, особенно жіноцтва на відпуст, або як у нас часто приговорювано »на розпустт>«

вибирались.

Исторіи розвою хору Тисьменецького вже не пригадуй) собі. Говорили нераз в родині, що найбільше причинив ся давніми літами, може тоді мене и на світі ще не було), молодий ро­

зумний и загалом люблений дяк, котрий ма­

буть співав з нот п учив молодіжь співати «на фасольках* — намек на назви тонів музичних:

ут, />е, ми, фа, соль — ля . Чи звавсь Ж еліш ке- вичь чи инакше (так! Изидор Віннчук) але по­

дібно, ледве щоб ще хто памятав. Говорили однакож про него, т о збирав часто молодих хлопів, виходив з ними «в степи* — запущений великий город двірский або и в ліс и виспіву­

вали всяку всячину. Характеристичне те було, що під напіви церковні підкладав той дяк, мо­

же не він перший, слова свіцькі, часто сатири­

чні особливо проти попів, або и «непристойні*

(ипапвіапЛіц). Так для прикладу занотую: На

»гл*с« «Камени запечатану* співали: «Во Іорда- ні —Фурдані старуненька по церковци ходила, и синка Василька за ручку водила... Ой ти синку Васильку, освяти воду сию«... Під один «глас болгарский* підкладали щось на сатиру похоже:

«Ой попоньку, поионьку, приїхали до тебе вла­

дичні слу-у-ги; та хотять в тебе сиву кобилу взяти, бо неумієшь добре співа-а ти, Слава тебі Господи*... Апостол читати умів кождйй майже

— взір до того був слідуючий: «Братіє по­

дерло ся на мені шматіє*, а кінчивсь словами:

»...а ви мені недаєте віри, покажу вам дери*.

Негодить ся тут поминути про коляди. Зно- вужь мушу сказати, що нігде не чув я стілько коляд, не так вже світских «дітям* — котрі в Тисьмениці ще н нині співають ся в якийсь мі­

шанині з польского и руского язика, на пр. Росіє Ьигожет, роб Кгако\гет па ЬІопіи, Т а т зіе чгувдща зіісгпу Ясуньо (и инче имя) па копій*... Знають Тисьменичаве її деякії коляди церковні, про к о ­ трих я допитувавсь в других містах а нх ніхто не знав. З а молоду знав я и текст цілий однои и мелодію, ніші пригадую собі ще першу строфу:

Триумфуйте всі, на небесі

Архангели и анели херувими, серафими, Ото приходить, на землю сходит Ісус Христос Бог, да вознесет рог

Християньски будучи(м) и во грісіх живучи(м) Во пустини и во яскини. [Ьіз.

При такім настрою музикальнім Тисьмене­

цького міщаньства не дивота, що час коляди про­

ходив несказанно весело и мило. Тямлю добре, що ніякого свята, ніякого празника не очікува­

ли ми з такою пекучою нетерпеливостию, як свят різдвяних. В перший день різдва, скоро по вечірни — и зачне змеркати ся, вся молодіжь, хлопці вже в шестім семім році — розбігають ся по коляді. Дітвора звичайно йде тілько до свояків, де який вуйко, стрий, цетка або «нана- ш ко«'(щ о тримав до христу); сли ніч лагідна, бігають и до півночи; — коли мороз тріску чий, або, як там кажуть, ажь «витріщив очи«, то до­

ма наказують, щоби нікуди нестояли довго під вікнами, не співали цілих коляд, тілько три, штири «пунта* — (строфи) и йшли дальше. З а ­ колідувати «комусь* значило віддати ему честь и в тім розріжнювано степені «той чести*. Біль­

ше отже значило заколідувати: Бог натуру —

або: Небо и земля/Триумфуйте... Дар днесь пре-

богатий... як Предвічний, родив ся «под літі* —

Меледія посліднеи коляди уважалась особенно

догідною, коли «лютий мороз* на дворі, тожь и

називали сю коляду «побігущою*: «Там... або

там... заспівайте той «побігущой* то й дальше

бігніть* — «для того або тих... більше неварто*...

2

щоби підготовити зміну реґуляміну вилу- ченем з обструкції! деяких конечностий державних. Стоїмо отже на передодні важ­

ного звороту у внутрішнім положеню полі­

тичнім.

Образи з шипм-руежо иідштм.

(Епізоди з промови пос. о. Богачевекого з дня 22. жовтня с. р- при шкільній дебатї в галицкім

соймі).

„Ш кола людова".

Найзагадочнїйше виглядають нам слова краевого виділу, котрий бажав би курси аналь- фабетів віддати в руки осіб і інституций, звяза- них з народним шкільництвом, і ми дуже боїмо ся, чи не хоче краєвий виділ під тими словами розуміти „Товариство школи людової"...

ІТТо то є „Товариство школи людової", який єго дух, які єго цїли, дороги і спосіб борби, то здає ся цілком докладно обяснять отсї моменти:

В днях 22. і 23. мая с. р. відбули ся в Кракові збори делегатів „товариства школи людової" в цїли справоздаї^і за рік минувший. З того снра- возданя показало ся, що товариство видало

„Міезіесгпік Іоадаг/.узіка згкоіу Індоле]", котрий заперечує руску народність і мову, називаючи її тілько причіпкою польскої. Дальше товариство само признало ся, що занедбало креси західні а цілий свій КиїїигкатрГ перенесло на руску часть Галичини. Кружок з Коросна зробив предложенє, щоби заохочувати польских учителів з Мазур- щини до перенесена на схід. Оден знов кружок зажадав, щоби такі учителі Поляки діставали т. з. „Озітагкепгиіаве" в цїли успішнїйшого ни­

щена рускої народности. Вкінци на тих зборах делегат з Коломиї, ц. к. надкомісар дирекциї скарбу Бєґа, „во всеуслишаніє" зачав кричати, що борбу з Русинами треба вести на житє і смерть...

Впрочім тенденцию „товариства школи людової"

можна також дуже добре пізнати з відозви кружка тернопільского до управителів читалень свого округа; вона звучить: ,

„XV па.ісії'л'піеїзхусЬ сгазасЬ Баїісуа лгзсЬо- йпіа, кібг^ гатіезгкщешу, Ьуіа к гаіет гиреіпіе рої- з к іт . №е гаріегаіа Іе{?о і з а т і Кизіпі(!?) і па]да- мтіеізгу ісЬ різагг, кгопікагг Иезіог лгугайпіе о І е т т6лп(!?). 2 Ьіе§іет сгази зіозипкі зіе іедпак гтіе - піїу. Аіе і дгіз іезгсге лг баїісуі лгзсЬосІпіеі па род- зіал-іе озіаіпіе^о зрізи іу^е тіііоп (!!) згезбзеї озіе- шпазсіе Іузіесу Іийяозсі роїзкіер Сгезб Іе,і Іийпозеі тіезгкаїа іиіа] Іезгсге рггед яйоЬусіет Іе^о кгащ па Роїзсе рггег кзієсіа гизкіе^о \¥1одгітіегга, мг сгазіе кіейу и паз рапои/аі кгбі Міесгузіалі І, іппа газ сг§зб Роїакбл/ рггуЬуІа га кгоіа роїзкіе^о Кагі- тіегга \Уіе1кіе§о хтеапе^о іпасгеі кгбіет сМороич Теп мчйгае родблтгаз Баїісуі л'зсіюдпіа саїкіет п іетаї Ьег тіезгкайеблг, %<1уі о^готпіе ісЬ тпбзіию так наказовали молодих колядників в дому.

Окрім брацтва старшого ходило но коляді и мо­

лодше а за призбираний гріш справляли дещо для окраси церкви, частійш вссго »хоренґви< — молодше брацтво складаюче ся з рільників спра­

вляло звичайно величезний «поставник», ко­

трий, вжз не тямлю якого дня, з великою «на­

радою» з музикою на переді несли до церкви и ставили в своім місци. З а гроші, почасти зако- лядовані, и зі складок справляли «кавалери»

«охоту» — забаву з вечерою и танцями, на ко­

тру дівчат запрашали. Зновужь характеристич­

ною була та обставина, що родичі пускали дів­

чат на охоту самих, де (звичайно в якій господар- скій хаті) цілу ніч гуляли, а ранком в товаристві

«кавалзрів» домів вертали. Будучи вже дозрілим мужчиною, зробив я раз міжь свояками увагу, чи не ліпше би було, коли би з доньками пі­

шла такж е одна або друга мама, щоби дати по- зір на молодіж, не дати спосібности до пустоти неморальнои... На те казали мені старі чоловіки, що нема потреби — бо кожда уважає на себе саму, а як охоти охотами не прикаже ніхто, щоб коли яка дівчина забулась...- а котра ледаща, то й мама не ус.тереже. И справді довго зносив ся я за молоду з моіми краянами, и кревними, говорилось не про одну справу об всім, що до­

тикає чи то. моральнои сторони, чи материяль- нрй г - але надзвичайно рідко була річ, щоби господарска донька де-коли «скозачилась». Лу­

палось те хиба в родинах, де дівчата ишли на службу в интеллигеитні доми, хоть би попівскі,

хоть и сего уникали ажь до крайности — и ма­

тері воліли часто, щоб доньки бідували а наветь голодували, тілько щоби не йшли в службу. Чи нині під тим взглядом такі самі одношеня, су­

мніваюсь, бо як знаю и нужда у них більша и

»интеллигенция« численійша, а маю на се кіль­

ка примірів. Вертаюсь ще до замилованя співу в Тисьм., щоби сказати кілька слів про спів світський. Що коли співалось — переймав я легко, а буваючи часто на забавах, хрестинах, весілях, прислухувавсь майже з гордостию як мои вуйки, старші жонаті а молодші ще кавале­

ри, виспівували, и в такт долоньми в «сволок»

різали, що ажь вікна и миски в полици бренча- ли. Раз на весілю один з них ударяв при співі долонею в стів, в запалі хибив и засягнув 5 чи 6 тарелів такій від нас позичених та так паль­

цями луснув, що всі тарелі вищербив, як коли би хто рівнісеньки кавалки повикравував. З м ая­

ку умів я співати яких 20 — 25 співанок світ- ских, одначежь переймив я тілько ті, щом чув в рбднні н найблизших кревних; не без того, щоб в дальших домах, на другім передмістю не співали инчих пісень. Більша часть додержалась в памяти до нині и поза-кілько компетентній я судити, дише в тих меліідиях дух южпо-руськои музики.

(Дальше буде).

\ууг2ие1і Таїаггу. зрголіадгії 2 росі Шагзгал'у, Кга- ко\са і Рогпапіа сЬІорблі роїзкісЬ озадгаіас ІсЬ па ризІусЬ а 2угпусЬ гіетіаеЬ. Ой ІусЬ Іо сЬІорб»

роїзкісЬ, озайгопусЬ рггег Кагітіегга \¥їе1кіе§о і )е£о пазі^рсбл? росЬойга ргалгіе кзгузсу тіезгкап- су Баїісуі 'л'зсЬойпі»']. Вагйго гпасгпа сг§зб ліуді- пеіа ой гаіесга Іаіагзкіедо і г гекі гбЗпусЬ гЬб,ібл?

і ігегітіезгкомг гшапусЬ когакаті, гарогойсаті аЬо зіеголтікаті, гпасгпа сгеяб рггуіеіа оЬггайек гизкі і Й2Із пагуба зіе Кизіпаті, Ьагйго .іейпак лгіеіи гюуй рбііога тіііопа зіоі Іигагйо рггу злю іт роїзкіт оЬггайки і йа Во§ пі§йу 8° піе м'угге- кп е. XV сеіи оріекі пай (а оіо Ііійпозсй} роїзка га- ліі^гаїо зіе рггей 10 Іаіу Тол'аггузілго „Згкоіу їй болте] кібге рггег згеггепіе озлчаїу здз ой Іийи лпеізкіедо і тіеізкіе^о лт йисЬи геЬ^упут, исгсілтут і пагоболіут зросігіелга зіе Іийпозб роїзка ройпіезб.

Кагсіа сгуїеіиіа т а Ьуе Іу т гакіайет, кіогу зіе зіага о озіа^пі^сіе Іе§о ее1а“.

Ся відозва, як бачите, мої панове, фальшує історию, перекручує факти, заперечує то, що ру­

кою закрити не дасть ся, дише ненавистию до нас і шовінізмом; а я питаю ся: чиж можна в сей спосіб яку небудь пожиточну успішну працю розвинути? Ні, мої панове! Так не зайдемо да­

леко, і єсли краєвий виділ має на мисли відда­

не курсів анальфабетів в руки товариства шко­

ли людової в західній части Галичини і в гро­

мадах польских, то згода. Але рішучо мусимо застеречи ся що до Галичини східної. Досить вже нам того, що окружні інопектори Шкільні суть агентами товариства школи людової і пере­

слідують навіть учителів Русинів, котрі до того товариства не хотять вписати ся, досить вже з нас, а учитель з Рогатиніцини Ґолашевский як і з Бережанщини Грушецкий так дуже ревно за- нимають ся закладанєм читалень товариства школи людової, при чім Ґрушецкий в своїй кра- снорічивости викрикує: „зика Іа т а їк а , со тйлгі Йо йгіеска ро гизкц". Непотрібно, непорядно, не- вказано, небезпечно, щоби то товариство офі- цияльно переймало курси анальфабетів тут у нас у східній Галичині і нової оливи доливало до огню.

Япаньско-росийска війна.

Перед зимовою кампанією

Росийска телеграфічна аґенция доносить з Мукдену: Вчера о год. 10. вечером зачала ся борба на полудневім сході від Мукдену. Япанцї рушили до села Ердабов, яке мали заняти пі­

сля цїлонічної борби. Однак се ще дуже непев­

не, чи сей місцевий атак є початком великої битви. Ген. Сахаров телеграфував до Генераль­

ного штабу, що дня 25. с. м. Япанцї розпочали з двох горбів сильний огонь на ліве крило ро-

сийскої армії, на укріплена одного з росийских полків. Охотничий відділ стрільців випер непри- ятеля з обох горбів, однак опісля, поражений сильним огнем неприятеля, повернув до свого полку. Дня 26. не прийшло до стрічи. Як бачи­

мо з того, могуть се бути так добре дрібні пе­

репалки для непокоєна неприятеля і розвідува­

на єго становися, як і початок ширшої воєнної акциї. Принявши чисельну рівність обох сторін і однакову силу що до артилєриї, ся сторона узискає верх, котра буде могла витревалїйше зносити злидні' надзвичайно тяжкої тепер, зимо­

вої кампанії і викаже більшу рухливість в ма- неврованю. Дуже радісно принято в росийскій армії вістку про іменоване царем Куропаткіна начальним вождом манджурских армій. Паро- льом Куропаткіна є, що жолудок армії є голов­

ною пружиною єї подвигів. Тепер не тілько о поживу, але треба подбати і о теплу одіж, яка за лїто так обдерла ся, а то і погубила ся, бо підчас горячого літа ніхто не дбав про неї. До того ще долучає ся і ся біда, що манджурскі гори зовсім не мають лїса і за топливо дуже трудно, а морози вже тепер досягають —3° при переймаючім, північнім вітрі. Кажуть, що Куро- паткін виготовив новий плян кампанії і небавом прийме ся за. єго виконане. Він жеж зразу хо­

тів перетягнути війну аж до зими і се єму уда­

ло ся вповні, хоть тоді було мало довірчивих.

Балтийска Фльога.

Адмірал Рождественьский надіслав реляцию, в якій твердить, що команда бачила виразно два торпедівцї з гарматами, а не з рибацкою при­

слугою і до них стріляла. Рождественьский вка­

зує на те, що він оголосив наперед, що з кож- дим кораблем, який надто, близько підсуне ся до єго фльоти, буде поступати ся енерґічно і вкінци висказує жаль, що через якийсь припа­

док впала жертвою рибацка лодь і єї залога. — Вчерашві донесеня з Льондону, що анґлїйске правительство видало ультімат до Росиї, най­

шло категоричне заперечене з достовірного же- рела через бюро Раьтера. — Мимо сего, що Се­

редземну анґлїйску ескадру змобілїзовано, мно­

жать ся певні познаки, що справа риболовів з Гуль стане полагодженою на дипльоматичній дорозі'.

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ). При зміні місяця про­

симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле­

не передплати, зглядчо о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

Н о в и н к и .

— Календар. В с у б о т у : русчо-кат. Льонгина сотн.; рим.-кат. Наркиза є н . — В н е д і л ю : ру- ско-кат. Андрея; рим.-кат. Клявдия.

— Є. Ексц Митрополит Шептицкий виїхав на кількадневний побут до Унева.

— Преосьв. Епископ о. др. Григорий Хомишин виїде дня 1. падолиста зі Станиславоиа на нро- вінцию на протяг кількох неділь.

— Мінїстер просьвіти др. Гартель звидїв вче­

ра будинок унїверситетскої бібліотеки, вечером був в товаристві намісника і презид. ґр. Ф еїте- ра на засїданю срй.му, а опісля коротко в теа­

трі. Крім того оглядав мінїстер політехніку і ви­

ставу штук красініх. Нині рано виїхав до Роз- долу. а звідтам поїде в неділю до Відня.

— Виділ Товариства св. Ольги просить Ви.

Пань, котрі хочуть приняти участь чи то в ці­

лім обході ювилейнім с. є в днях 1. і 2. падо­

листа (вівторок і середу), чи лише в части єго, як в академії і загальних зборах с. є 2. падоли­

ста, щоби свою участь, зглядно свою зйяву до нринятя в члени Товариства з г о л о с и л и н е ­ х и б н о д о 12. г о д и н и в п о н е д і л о к с. є 3 1. ж о в т н я до Виділу (Львів, Ринок 10, в бю- рі Товариства урядників і сьвящеників). При за­

гальній участи просить ся о окреме з а з н а ч е ­ н е у ч а с т и в спільнім обіді. Як найусильнїйше просить ся всіх Ви. ГІань, котрим лише їх обо- вязки на те позволяють, прибути на той обхід.

Се має бути перша громадна церковна манїфе- стация — беручи се слово в найвзнеслїйшім значіню — нашого руского сьвяіценичого жіно­

цтва перед Богом і всїми людьми.

— Для Львовян Дня 29. с. м. (в суботу) від­

дуть ся заходом тов-а „Основа" слухачів полі­

техніки о 8 і , год. вечерницї з танцями в салях

„Рускої Бесіди". Вечерницї Основнії вдавали ся все дуже добре як іцо до числа так і забави учасників, а завтрішпі, судячи з иопередних, по­

винні також гаразд повести ся.

з

— З „Акад. Громади*. Звичайні загальні збо­

ри товариства «Академічна Громада* відбудуть с я дня 1. падолиста (а не ЗО жовтня) о год. З попол. в салі III. університету з таким иорядком дневним: 1) Відчитане протоколів з попередних загальних зборів, 2) справозданє уступаючого виділу і уділене ему абсолюториї, 3) вибір голо­

ви і нового виділу, і ) внесена та інтериеляциї.—

Степан Витвицкий, голова.

— Загальні збори „Клюбу Русинок“ заповідже- иі на середу 2. падолиста с. р. не відбудуть ся.

Речинець подасть ся пізнїйше. — Виділ.

— В справі дяків галицкого і калуского дека­

нату. Позачк збори дяків, котрі мали відбути ся дня 20. с. м. в Войнилові, в домі Петра Федю- іика, в наслідок недостаточного числа членів не відбули ся, відбудуть ся они наново дня 22. п а­

долиста с. р. з тим порядком, що був попередно оголошений. Богослуженє відбуде ся в церкві св. Николая о год. пів до 9, а збори розпічнуть ся о 10. год. перед полуднем. — Петро Федюиіка в Войнилові.

— Руский народний театр переїде з Мостисй до Перемишля на два місяці і починає там з днем 2. падолиста ряд представлень.

— „Любов", одиноке житєве руске товариство обезпечень, приймає зголошеня за найнизшими преміями на обезпеченє рент вдовичих і сиріт- ских а надто на обезпеченє приданого. Всяких інформаций уділяє Дирекция, Львів, Ринок ч. 10.

— З Косівщини пишуть нам: Після закону гром. § 80. можугь громадскі ради ухвалювати додатки в гром. буджетї до 50% за згодою ви­

ділу пов., від 50— 100% виділу кр. в иорозумі- ню з ц. к. намісництвом, а понад 100% треба мати ухвалу сойму і санкцию цїсарску. Та за­

кон, особливо в автономії і в справах шк., рідко коли обовязує. Докази на се: додатки гром. ви­

носять по громадах в К о с і в щ и н ї і 400%.

Маю під руками дані за 1904 з громад, належа­

чих до уряду подат. в Кутах. І так виносять д о ­ датки гром. І) в Бервінковій 76%; 2) в Білобе- резцї 70% ; 3) в Хороцевій 80% ; 4) в Д о в г о ­ п о л ії 262%; 5) в Ферескули 05%; 6) в Головах 99; 7) в Гриневій 55; 8) в Яблоници 63; 9) в Кобаках 41; 10) в Красноіли 65; 11) в Кутах (місті) 37; 12 в Кутах старих 76: 13) в П е р е- х р е с т н і м 167; 14) в П о л є н к а х 259; 15) в Ріжнї малім 61; 16) в Ріжні великім 83; 17) в Ростоках 83; 18) в Рибнім 76; 19) в Слобідці 45; 20) в Тюдеві 225; 2І) в Устєриках 68%. Ко­

ли я звідав в пов. раді, на яку ціль так висо­

кий процент громідских додатків в громадах належачих до моєї парохії, сказали мені: »на будову школи*. На моє зачудоване, як можна такі тягарі валити на раз і то в спосіб нігде відай не практикований, бож в громадах ніхто не знає о 191% додатку на будови, «уепокоїв*

мене функціонар пов. ради: «Ксьондз сьі диву­

ють! В г р о м а д і Г о р о д в и н о с я т ь д о д а т ­ к и г р о м . н а 1904 р. 440% і п казав затвер­

джений буджет для громади Город на 1904 рік.

Предсїдателям ради шк. місцевої в Довгополії є я, тож ні я, ні другі члени рад гром, ні ніхто загалом в громадах не знає о ухвалі тих висо ких додатків гром.! Косівіцина і тепер не може остатись без специяльностий. Тепер є ту тайне товариство до будови шкіл і шкільних будинків.

З а будову одержуєсь почвірну вартість. До бу­

дови школи в Довгополи, як показано виспіє, причиняють ся громади Перехрестив, Полєнки і Стебне також 191% додатком. Громади ті по­

верх 100 літ належать до звязи шк. в Довгопо­

лії, а мимо того, як голосять і як майже певно вносити можна з отвореня с. р. філїяльки в Стебнім, має Стебне і Перехрестив в короткім часі будувати нові школи. Се майже певно на ступить, бо «будівничий* з консорциєю зголо- шував ся уже у війтів згаданих громад,; Що

«двома буками бити можна*, то се на то доказ.

— Іван ІІопель парох Довгопола.

— Ширене ґ'З е т і просьвіти. Б 10. ч. «Еконо­

міста* містить ся стати, в якій автор наводить нриміри, як у инших народів ширить ся про- сьвіта через масову розпродажу Газет, з чого мають хосен і ті, що ті Газети розпродають, бо могуть заробити і по короні на годину. Так са­

мо можна би ширити Газети і межи рускимн селянами — заключає автор. Хоч яка низка передплата Газети, то все тяжко селянинови з а ­ платити 2—4 К разом і тому він не посилає р а­

до передплату на Газету і не читає її. В кож- дїм селі найшла би ся чей така особа, що хоті­

ла би ся займити продажию Газет. З початку можна рахувати лише на сьвята і на неділі, бо в робітні дни наш Русин не затрудняє ся читачем. В сьвята або неділі ствв би такий про­

давець Газети по служ бі'Бож ій на тій дорозі, котрою вертає найбільше людий із церкви до­

мів, і кождий селянин, що уміє читати, купив би собі певно Газету за 4 — 6 с. Відтак пішов би

сцевого пароха. — 3 днем 1. падолиста війдуть в житє уряди почтові в Кнїгинйнї селі, стани- славівского повіта, і в Коломиї при ул. Собіско- го з назвою „Коломия 2". — 3 ювилейної фун- дациї австро-угорского Банку ім. Франц Иосифа І уділило намісництво стипендиї по 180 К річно Тадеєви Коростеньскому учен. III р. і Ярославо- ви Литвиновичови учен. IV р. торговельної ака­

демії у Львові. — В Б елзї арештовано Теклю Головку, яка нешлюбну новонароджену дитину живцем закопала в хліві. — З'їзд повітових мар- шалків відбуде ся у Львові дня 29. с. м.

продавець із Газетами по хатах, де також би продав не оден екземпляр за гроірі або за по­

кладай. На сім добрім ділі заробив би і прода­

вець і ті, що Газету видають, і нарід. Селяни прийшли би через сей дешевий спосіб до кори­

сного читаня і сиділи би дома при читаню Га­

зет а не ходили би до корчми. У других наро­

дів занимають ся і начальники громадскі прода- ванєм Газет і книжок. Можна би се і в нас за­

провадити. Вистаранє ся о дозвіл у властий на таку продаж є річою легкою. Може се зробити або сама редакция від себе, або і інтересований через своє староство. Треба однак ту помочи наших сьвящеників і учителів, котрі би сей спосіб увели в практику і подавали би адмінї- страциям Газет імена таких осіб, котрим можна би передати продаж Газет. Мусїли би они наших селян поучити і їм розтолковувати, яку велику користь мали би они з того, що замість пробу­

вати в корчмі, сидїлиб як вже не в читальни то дома або в холоді під деревом і читали сво­

їй родині якусь науку із Газети. — Дійсно, мо­

жна би все зробити, єсли би у нас було більше підприємчивости, запалу та ідейности.

— Подяка з Печенїжина На захоронку під управою СС. Служебниць Прч. Діви Мариї в мі­

сточку Печенїжинї зложили (в коронах) отсї Вп.

Добродії: о. Иосиф Кустинович з Ляцкого 1, о.

Іва і Коцюба з Тисьменицї4, в Тисьменици в матер­

ній церкві зібрано 920, о. Евген Савчиньский 0'4, о. Григорий Боднарюк 0'6, о. Михайло Дур- дела 2, Чорнолізцї 4, о. декан Калиньский 6, о. Методий Грицак ЧСВВ. 4, > о. Клим Куль- чицкий 4, о. Зенон Шепарович 3, Двір Колодіїв- ка 2 К, Е. Ш епаровичева 2, Сестри Служебницї Гір. Д. М. в Станиславові 2, С. Иосафата С. По.

Д. М. 1, С. Кесарія С. Пр. Д. М. 1, о. капелян Преосьвященого 5, о. Іван Сїменович в Крехів- цях 3, Ольга Волошиньска 2, о. Стефан Валяв- ский в Старім Лисци 10, о. Турчманович 2, о.

Володимир Левицкий 2, о. Антін Рудницкий в Богородчанах 2, Е. Руденьский в Невочинї 2, в церкві коломийскій зібрано 12'20, о. Михайло Левицкий в Ланчинї 2, о. Онуфрий Лелет в в Красній З, Н. Н. 1, о. крилош. Корн. Манди- чевский 10, з квести в церкві в Надвірній 20 00, п. Інрій Файнер міщанин 1, п. Іван Андрухович міщ. 1, п. Іван Устиянович міщ. 1, о. Мойсеович З, о. А. Решетилович з Зеленої 2, ц. М. Збу- торович з Зеленої 1, п. Пуздровский з Зеленої 2, п. Василь Головчук з Зеленої 1, о. Лев Левиц­

кий з Фиткова 4, о. Софрон Юревич 4, о. Кор- нило Петровский 2, о. Кучиньский з Парища З, о. Крушиньский з Гавришкова 2, о. Сумик 2, о.

А. Левицкий з Камінного 2, о. Тадей Галайчук з Микуличииа 6, о. Николай Дрогомирецкий з Делятина 6, о. Димитрий Луговий 4, Н. Н. 2, з квести в церкві в Зеленій 6, робітники ф а ­ бричні в Пасічній зложили 10, о. Северин Ле­

вицкий парох Городенки 4, о. Илия Чорнодоля 1, п. Лев Козанкевнч міщанин 0-5, п. Максим Ко- занкевич міщ. 0’5, п. Николай Яворский міщ. 5, и. др. Цїпановский 2, п. др. Окуневский 2, п. По- пель комісар ц. к. староства 1, з квести в цер­

квах городеньских 22, п. Левицкий ц. к. ротмай- стер 1, скарбона церковна в Серафинцях 5, о.

Клим. Кичура з Серафинець 2, о. Козловскнй з Стрільча 2, о. Макогоньский з Поточиск 2, Н. Н.

2, и. С. Ш лемко 2, о. Дионизий Нестайко в Чер- нелицї 4, 3. ІІісенкевич 1, о. Михайло Бровко з Копичинець 4, о. М. Соловка з Корнева 2, о. д е ­ кан Айталь Кобриньский 4, о. Северин Гавань- ский 4, о. Орест Кисїлевский з Незвиск 4, Брацтво мужеске і жіноче з Незвиск 6, о. Іван Дворянин з ІІідвербцїв 7, о. Станислав Вели- чиньский 1, о. Ю.іїян Дворянин з Чортівця 4 ,0 . Михайло Совяковский 1, о. Антін Мануля'к 2, о. Зенон Шухевич 4, о. Ал. Осадця з Вікна 4, о. Кчрачевжий з Чернятина 2, о. Авдій Билин- кевич 10, о. Корн. Дрогомирецкий 2, о. Юлїян Воіїнаровский 3, о. Ігнатий Попович 5. — Дяку­

ючи всім Високоповажаним Добродіям за л а ­ скаві жертви, поручаємо нашу захоронку опіці Високоповажаних Родимців і просимо о дальші жертви на будову дому для СС. Служебниць, щоби в своїй хаті тим успішнїйше могли пра­

цювати над вихованєм і просьвітою молодого поколїпя. —- Комітет управляючий захоронкою.

— Родимці! Не забувайте на приватну жіночу семинарию у Львові, удержувану Тов-ом педаго­

гічним і присилайте постоянні жертви! Вписуй­

тесь громадно в члени сего Товариства і вирі- внуйте залеглОсти. Вписове виносить 1 К. Пре- нумеруйте часописи для дїтий „Дзвінок" і часо­

писи „.Учитель", так щоби они могли при біль­

шім числі передплатників стати на ще висшім іцебли і відповісти всім бажаням сьвідомих чи­

тачів. Адреса касиєра: А. Алиськевич (ул. Коха- новского 15 Б.)

— Дрібні вісти. Дня 25. с. ^і. відбуло ся в Са- джаві вінчане п. Костя Білиньского, окінченого богослова, з п. Камілею Пауківною, донькою мі­

Просить ся о І сотик на будову

Дому »СОКОЛА« у Львові.

Телеграми

з дня 28. жовтня.

Відень. Нинішня УУіепег 21&. оголошує від- ручні цїсарскі письма, якими принято димісию міністрів: Бем-Баверка і Джованелього, та від- ручні письма цїсарскі, якими іменовано міністром скарбу д-ра Мансвета Козля, директора почтової щадницї і шефа секциї, міністром без теки ра­

дника двора д-ра Антона Ранду, а ґр. Фердинан- да Букца міністром рільництва.

Будапешт. Сойм по довшій дискусиї приняв в другім читаню торговельну провізорию з Іта­

лією.

Берлин. Вегііпег Та^еЬІаІХ доносить, що нї- мецке правительство вдало ся в пересправи з провідниками Герерів, котрі мали згодити ся за заплату покінчити революцию і дали закладни- ків. Пересправи поступили так далеко, що здер- жано дальшу висилку війска до Африки. Поїдуть лише технічні відділи для відбудована.зелїзниць.

З галицкого сойму.

Вчерашне засїданє зачало ся о год. %8 ве- чером. Відчитано спис петиций та інтерпеляций.

Пос. Олесницкий інтерпелює в справі неконце- сіонованого еміґрацийного бюра в Гусятині, о.

Мазикевич в справі замкненя торгів в Равщинї з причини худобячої зарази.

З дневного порядку призволено кільком громадам і дворам на концесиї для побираня мит і оплат. Ухвалено внесене пос. Брунїцкого з візванєм правительства, щоби винагороджува­

ло громади за співдїланє в війскових справах.

Внесене пос. Олесницкого на будову мосту в Крушельници через Стрий коштом краю віді­

слано до краєвого виділу задля нових перегово­

рів з інтересованими сторонами.

Правнича комісия у своїм справозданю предлсжила ряд резодюций, в яких домагає ся заведена иольскої мови в жандармериї, відпові­

ли правительства на соймову резолюцию в спра­

ві реформи карно-полїцийних приписів, заведене правно-цивільної відвічальности урядників за шкоди, нанесені своїм урядованєм, отвореня о- кружних і повітових судів і реформи судового поступованя в неспірних справах. Пос. Олесни­

цкий в довгій промові обговорював недогідноА сти при спадковім поступованю. Відтак наводив надужитя жандармів і поставив резолюцию, що- би'правительство розслїдило строго поведене жандармериї і знесло переслухуване жандарма- мами в чотири очи, підчас якого они послугують ся тортурами.

Правительственний комісар ґр. Лось відпо­

відав прихильно на всі попередні резолюциї, а відтак єще промовляв пос. Крамарчик і справо- здавець пос. Фрухтман, почім принято всі резо­

люциї.

Справозданє краєвого виділу в справі під­

пирана садівництва в Залїщиках найшло при­

хильну оцінку в комісиї краєвого господарства і корисну критику в дискусиї, в якій взяли уділ пи. Вільчкевич, Цєньский і Ґнєвош.

Внесене ректора політехніки Сирочиньско- го, щоби поручено повітовим виділам іменувати Від 36 лїт єствуючий

у Львові, ул. Гетьманьска ч. 4.

поручає: брилянти, перли, золоті і срібні вироби, заручи- нові перстінцї, шлюбні обручки, будильники, ГОДИННИКИ

великі і малі в великім виборі з першорядних сьвіто-

вих фабрпк по найнизших цінах. 106(8-8)