Ч. 103. Львів, вторник дня 16. (2 9 ) мая 1906. Річник
X
Передплата
п «РУСЛАМ А« виносить:-
в Австрнї:
ча. иїлий рік . . 20 кор.
іа піп року .- 10 кор на агерть року .■ о кор.
А і дІІСЯЕЬ . . Г70 кор.
За '■[■спицею:
і.і;ігй рік 10 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 18 франків Пооднгокс число но 10 сот.
Е55КЯ5ІИ1
.Влрвеш чи очп і душу ми вирвеш: а не вовьмеш малости і віри не возьиеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. ІИашкевяча.-
Виходить у Льввві що дня крім неділь і руских сьвят О 5 'її ГОД. пополудня.
Редаиция, адмінїстрация і експедицня >Руслана« під ч . І . пл. Двмбровсноге (Хорун- щнни). Експедицня місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав енлише на попереднє застережене.—
Реклнмациї неопечатанів вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кн. а в .Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня но ЗО сот.
від стпічки.
Зїзд мужів довіря.
(+ ) На день 25. мая с. р. (на ми- нувшу пятницю) Руский клюб ухвалив скликати зїзд мужів довіря до великої салі .Н ародного Дому», щоби нарадити ся, з огляду на зміну міністерства, над теперішним ноложенєм в справі виборчої реформи. На сей зїзд мала запросити
»Русская Рада« і .Народний Комітет»
по 70, »Руска Громада»*), радикальна партия і .Народна Воля» по 15 своїх мужів довіря. Позаяк радикали і социял- демократн заявили, що не прибудуть на с п і л ь н у н а р а д у , отже п. Гоманчук відніс ся до всіх згаданих орґанїзаций, що спільна нарада не відбуде ся, але оставляє ся кождій стороні свободу на
раджувати ся там, де она запросить сво
їх мужів довіря. Розходило ся отже те
пер лише о те, щоби всі організацій у- хвалили однозвучні резолюцій, котрі п.
Романчук на заеїданю Р у с к о г о к л ю- б у (у Львові дня 25. мая о год. 9-ій) иредложив зібраним там послам галиц- ким і буковипьским, від котрих виходи
ли запросини на спільну нараду. Зібрані посли приняли сї резолюцій до відомо- сти і розійшли ся, щоби взяти участь в нарадах своїх орґанїзаций.
Як з дневників відомо, удав ся п.
Романчук насамперед до Народного До
му, щоби там відкрити зїзд мужів дові
ря „Русской Р ад и “, де пояснив ціль
*) «Руска Громада« забула замельдувати ся в ред. »Ґалїчанїва<, отже задля того ему
.неизв'Ьстна». — Ред. Р усл.
Страшна ніч.
Антона Чекова, ііереложив Ол. Барвіньский.
Іван Панихин скрутив лямпу і почав глухим голосом:
»На сьвятий вечер 1883 р. сиділи ми до пізна в ночи на спіритистичнім за еїданю в хаті приятеля, що вже помер.
Я к ми вертали домів, була страшна пітьма. Вогка мрака спиняла навіть від
дих. Я йшов пощупки, бо улицї, якими я проходив, не були оськічені.
Я жив тоді в Москві і то в найбі- днїйшій части. Ішов я сумний і пригно
блений.
.Т воє житє клонить ся до кінця!
Покутуй!» Сі слова чув я підчас заеїда- ня з уст духа, якого ми викликували.
Я просив о повторене сих слів. Го
лос повторив і додав: »Сего дня в ночи».
Я не вірю в спіритизм, але гадка про смерть усе мене зворушує. Смерть
• .*
І і задачу наради і неперечно предложив сформуловані ним резолюції!, а відтак звернув ся на „Русг.у Бесіду11, де „Н а
родний Комітет5-, лишивши на боці з а просити „Руского клюбу“ на спільний зїзд, запросив в і д с е б е своїх мужів довіря і радикалів ;а социял-демократів.
Сі дві останні орґанїзациї вислали там своїх представників з окремими заявами, але опісля відбули свої окремі наради (вислїд їх нарад поки що ніде не опові
щений).
Нарада мужів довіря „Рускої Гро- мади“ тривала до 1 .,1 год. а хоч висло
влювано там ріжні погляди що до сфор- мулованих п. Романчуком резолюций, о- дначе зважаючи на інтенциї .Руского клюбу» ухвалено відтак сї резолюцій на внесене посла Б а р в і н ь с к о г о о- д н о г о л о с н о б е з з м і н н і подано до відомості! и. Романчукови з додатко
вою ухвалою, що т а к т и к у щ о д о д а л ь ш о г о п о с т у п о в а н я п о с л і в о с т а в л я є с я Р у - с к о м у к л ю б о в и . Резолюцій ухвалені мужами довіря
„Рускої Громади15 оповістили ми зараз в пятницю в нашій часописи.
Наради мужів довіря „Русской Р а ді, і“ тривали до 1-ої години, а резолю- циї там ухвалені напечатані в недільнім числі „Ґалїчанїна55 є зовсім відмінні від сформулованих п. Романчуком, з чого видно, що присутні нарадам парламен
тарні посли К о р о л ь і д р . Г л а д и - ш о в с к и й не зуміли перевести там у- хвали однозвучної з резолюциями н. Р о ман ч у к а .
се неминуча річ, а всеж таки гадка про неї супротивна людскій природі.
Під ту хвилю окружала мене непро
никлива пітьма, а о мої уши відбивали ся гуки далекої бурі що свистала і гу
діла в бічних уличках. Мною заволодів нечуваний доси переляк.
Я не був ніколи забобонний, але не мав відваги оглянути ся, бо я був пев
ний, що справдешня смерть іде за мною.
Панихин відотхнув, попив водою і оповідав дальш е:
»Ся невідгадна а всеж таки зрозу
міла тривога не покидала мене й тоді, коли я вступив до комнати. В моїй вель
ми скромній комнатї було темно Вітер, що гудів на дворі, свистав також в печі і термосив зле зачиненим вікном. Коли маю вірити словам духа, подумав я собі, то се вже вістуни моєї смерти і мене переняв страх.
Я засьвітив сірничок а рівночасно сильний подув вітру так затермосив усіма дверми і вікнами, що вся хата затрясла
ся. .Бідні бездомні»... подумав я... але в сїй хвилі завмерла в мені вся думка.
Волосє стало справді дубом, в уш ах мо
їх шуміло, а непречуваний страшний пе
реляк обезволодїв всі мої члени.
При сьвітлї сірника побачив я на помості в моїй комнатї домовину. Сірник сьвітив вправдї лише хвилину, одначе я бачив се з такою докладностю, яка три
ває віками. Се була домовина для люди
ни середного росту, вибита рожевим шов
ком, на срібних ніжках, із срібними ру
коятями, як звичайно уживає ся для дів
чат з богатших станів.
Я заточив ся назад, упав до две- рий, котрі відчинили ся, і покотив ся кілька сходів долів та відтак побіг по сходах. Ноги трясли ся підо мною і за- путували ся в мій довгополий кожух.
Серце било молотом, начеб хотіло роз
садити грудну клітку, а я біг дальше і опинив ся аж на улицї. Тут опер ся я до мокрого муру, щоби отямити ся».
Одна із слухачок присунула ся
„Народний Комітет15 подав в субо
тнім числі „Д іла55 ухвалені єго мужами довіри резолюцій знов окремі від сфор
мулованих п. Романчуком, бо лише II, III. і VII точка в дечім з тамтими схо
жі, а иніпі точки зовсім нові, так що й п. Романчук не вспів перевести в своїй орґанїзациї однозвучної ухвали проекто
ваних ним резолюций.
Резолюцій радикалів появлять ся і- мовірно в Г р о м а д с к і м Г о л о с і а со
циял-демократів у В о л ї, отже не можна ще знати, як они вийшли.
Не пора в сїй хвилі виступати з до
корами в яку небудь сторону звернени
ми, але нема сумніву, що таке розстрі- ленє сил ие може причинити ся до ус
пішної полагоди домагань руского наро
ду так само, як відокремлене малочи- сленного Р у с к о г о к л ю б у в держав
ній раді, без союзників, не може скрі
пити єго становища і надати ему ріш а
ючого голосу.
Новий проект виборчої реформи.
На заеїданю комісиї для виборчої реформи президент-мінїстер кн. Гоген- льоге предложив компромісові предложе- нн виборчої реформи, як вислїд ведених ним переговорів зі сторонництвами.
В прирівнаню до первісного прави- тельственного предложеня число членів палати послів побільшило ся о 40. З сеї
цифри припадає на Галичину 14 манда
тів, на Д. Австрию 9, на Чехи 4, на Буковину 3, по 2 на Морави, Шлезк, Г.
Австрию, Тироль, по 1 на Зальцбург і Терст. З проектованих 4 нових манда
тів в Чехії мають дістати по 2 мандати Німці і Чехи, а на Мораві і Шлезку по 1 мандаті Чехи і Німці.
Для Галичини припадає 14 нових міских мандатів, так що число мандатів з галицких міст піднесе ся на 32, в сїль- ских округах лишить ся первісне число 70. Лишить ся також засада, що кождий сїльский округ в Галичині вибирає 2 по
слів. Поділ сїльских округів виборчих зревідовано о стілько, щоби националь- ні борби при виборах були виключені, а поділ для кождої з обох наций був мо
жливо запевнений. Після нового проекту в сїльских округах 27 мандатів дістали би Русини, а 43 Поляки. В звязи з сим новим поділом для Галичини предложе- нє запевняє заступство национальної меншости, котра в данім окрузі є що найменше четвертиною населеня. Руму
ни, Русини і Німці на Буковині діста
нуть по однім мандаті більше. Нові рус- кі і румуньскі округи мають бути утво
рені через поділ округів установлених в попереднім предложеню. Нїмецкий ман
дати дістануть сїльскі громади в полу
днево-західній части краю з переважаю
чим сїльским населенєм і велика посі
лість.
З 9 нових мандатів в Д. Австриї 5 дістане Відень, а 4 нові сїльскі округи.
В Г. Австриї оден новий мандат дістане Лїнц. Зальцбурзі оден новий мандат ді
стане столиця.
В наслідок всіх сих змін § 6. ви
борчої ординациї буде звучати: „До па
лати послів входить 495 вибраних чле
нів, іменно: з Чехії 122, Дальматиї 11, Галичини 102, Д. Австриї 64, Г. Австриї 22, Зальцбурґа 7, Стириї 28, Каринтиї 10, Країни 11, Буковини 14, Морави 46, ІПлезка 15, Тироля 23, Форальберґа 4, Істриї 5, Терсту 6, Ґрадиски і Ґори-
циї 5“ .
В Галичині: § 34. В округах, котрі вибирають по двох послів, передовсім вибраний є той, що одержав більше ніж половину відданих важних голосів. Окрім близше до оповідача, а він говорив дальше:
»Я би був не злякав ся, наколи я в хаті застав би огонь, злодіїв, скаже
ного пса, я би не зачудував ся, наколиб стбля була завалила ся, бо все те мо
жливі річи — але як ся домовина по
пала в мою комнату ? Домовина якоїсь аристократки ? Взагалі, чи се була сама лише домовина, чи в ній не лежав труп властительки, котра зробила мені такі страшні, незрозумілі відвідини ?
Ся тайна непокоїла мене. Наколи се не є якесь чародійство, то се певно зло
чин, подумав я. Я губив ся в здогадах.
Двері комнати зачиняв я все при виході, а лише немногі знакомі знали, де я хо
ваю ключ. Сеж не можливо, щоби хто небуть з них вніс там домовину ? Опісля думав я, що се може помилка, що домо
вину мали занести на висший поверх.
Але чиж се вчинилиб без заплати а бодай без могоричу ? І якжеж дісталиб ся до комнати, коли я ключ найшов на своїм
вибраного абсолютною більшостию голо
сів, за другого вибраного треба уважати того, хто одержав більше ніж четверти
ну відданих важних голосів. Як при пер
шім виборі ніхто не буде мати абсолю
тної більшості! голосів, то відбуде ся тї
снїйший вибір. Хоч в першім, або дру
гім виборі оден з кандидатів одержав абсолютну більшість голосів, але инші голоси розстрілили ся між двох або біль
ше кандидатів, так що жаден не одержав потрібної до вибору четвертини голосів, має бути переведений тїснїйший вибір.
Як в однім і другім, виборі взагалі лише на одну особу віддано голоси, або голоси віддані на другий мандат злучили ся на одній особі, а мимо того не осягнено конечного до вибору числа голосів, то що до вибору другого посла має бути заряджений новий вибір після § 33.
§ 35. Як розходить ся о вибір одного посла, то при тїснїйшім виборі виборці можуть голосувати лише на сих двох кандидатів, котрі при першім голо- сованю одержали зглядно найбільше чи
сло голосів. Як при тїснїйшім голосова- ню мають бути вибрані два посли, то тїснїйший вибір відбуває ся між сими трема кандидатами, котрі в послїднім го- лосованю дістали зглядно найбільше чи
сло голосів. При рівности голосів рішає жереб, витягнений головою комісиї, або має бути переведений тїснїйший вибір.
Кождий голос, відданий при тїснїйшім голосованю на особу не предложену до вибору, є неважний. Як при тїснїйшім виборі всі віддані голоси розділені рівно між дві особи, рішає жереб.
§ 41. Зміни §§ 1, 8, 5, 33—36 і 41 сего закона, як також табеляричного додатку о поділі виборчих округів мо
жуть бути ухвалені лише в присутности що найменше половини членів палати, більшостию 2/3 послів.
Нова Фаза в росийскій думі.
Суботнїшний день стане в істориї росин- скої конституциї знатнїишим, чим день отво- реня думи. Коли до тепер дума занимала ви-
місцї. Чи се був той дух, що віщував мені смерть?!
Запевняю, що я не забобонний і не вірю в спіритизм, але така подія мо- глаб занепокоїти навіть фільософа. Я со
ромив ся в душі, вмовляв в себе, що се оптична омана, спричинена попередним спіритистични.м засїданєм, непогодою і мо
їми нервами. Се конечно мусїла бути омана!
Дощ із снігом бив мені в лице, ві
тер роздував поли кожуха, мало не зір
вав шапки з голови, я перемок, дрожав із зимна, хотів зайти десь до хати, але де? Назад домів? А як там ще знов застану домовину? Ні, се переходить мої сили! На улицї не можна було також під таку негоду остати і я постановив просити мого приятеля о нічнїг та звер
нув ся до Упокоїна, що опісля застрілив ся. Він жив недалеко від мене у крамара Череиова в мертвій уличцї.
(Конець буде).
чікуюче становиско супротив нравительства і старала ся уникнути всякого конфлікту, то в суботу, в наслідок недостаточної відповіди нравительства на адресу думи, прийшло до такої ріжницї між лєґіслятивною, а екзекути
вною властию, що дума заж адала димісиї к а бінету і вибору нового з лона думи.
Засїдане розпочало ся о год. 2 30 по по- лудни. На мінїстерских лавках засіли всі мі
ністри, крім міністра війни і маринарки; в льожи явив ся вел. князь Михайло Микола- євич і богато динльоматів. Президент думи Муромцев уділив голос президентови міністрів Ґоремикінови, а сей відчитав декляр&цию пра- вительства, як
відповідь на^адрвсу:
Правительство, беручи за підставу своєї діяльності! тісне придержуване законів, зая
вляє: — по перегляненю порученої єму царем адреси думи — повну готовість підпирати ду
му при опрацьованю поручених нею квестий, о скілько не переступають рам признаної ду
мі законодатної інїциятиви. Сего підпертя у- зичить правительство також при зміні вибор
чого права, хотяй єствує гадка, що сеї кве
стиї не належить зараз брати під наради, бо дума доперва зачала свою діяльність і тому не могла єще ясно представити собі потреби сеї зміни. Особлияшу увагу звертає рада мі
ністрів на справу невідкладаня заспокоєна по
треб сїльского населеня і рівноправности се
лян супротив инших кляс, на заспокоєне ро
бітничої кляси, на справу випрацьованя зако
на про обовязкове народне шкільництво, втя
гнене богатих кляс до податкового обовязку, реоранїзациї провінционального заряду, і са
моуправа при узглядненю териториї. Не мен
шу вагу привязуе правительство до поруше них законів про ненарушимість особи, про свободу віроісповідань, праси, зборів і това
риств, однак уважає потрібним при опрацьо- вашо сих законів заосмнтрити адмінїстрацию успішними средствами, щоби правительство могло перешкодити і протидоїлати надужитям уділених свобід.
Що дотичить розвязаня аграрної квестиї при помочи апанажових і церковних земель та примусового вивластненя приватної земель
ної власности, то уважає рада міністрів своїм обовязкоад, не відбирати права власности о- дному, щоби єго признати другому. Відмовля
ти права єствованя приватної земельної власно
сти, значило би перечити взагалі праву при
ватної власности. Ненарушність приватної вла
сности творить на цілім сьвітї у всіх стадиях розвою. горожапьского житя підставу добро
буту народа, опору державного житя. Аграрну квестию можна, при ужитю средств, які дер
жава має до розпорядженя, безперечно роз- вязати успішно, без підкопувана сили вітчи- ни. — Дальші думою наведені закони доти
нать одвічальности міністрів і знесеня д ер жавної ради. Мінїстерияльна рада не удажає себе управненою занимати ся сими пропози- циями, бо они змагають до радикальної зміни основних законів, 'які не нале
жать до компетенциї думи. Що дотичить вкінци чуваня над зростом спроведливости і певних відносин в армії і фльотї, заявляє пра- вительство, що в війску сі підстави тревають незломно і тепер клопіт достойного вожда звернений на те, щоб поправити материяльну долю війска і вишукати средства задля здїй- сненя сего.
Дальше мінїстерска рада застерігає собі виключно компетенцию задля усунена уря- дничої самоволі, признаючи думі тілько право інтерпеляциї в рамах істнуючих законів. Що до вниженя виїмкового стану, мінїстерска ра
да вказує на безнастанні убийства і насиль
ства, яко на єго причину. Доки не устануть сі неспокої, а правительство не одержить ин
ших средств, створених новими законами за для удержаня ладу, — доти мусить тревати виїмковий стан. — В квестиї амнестиї підно
сить мінїстерска рада, що є она виключною прерогативою монарха. Зі своєї сторони за я вляє, що помилуванє тих осіб, що брали уділ в убийствах і натильствах не причинило би
з
Н о в и н к и .
— Календар. В і в т о р о к: руско-зат.: Мо- деста, Теодора; римо-кат.: Максиміна.— В с е р е д у : руско-кат.: Андроника; римо-кат.: Фе- лїкса пани.
— Руский театр в Золочезі дасть вівторок [29. мая с. р. лише одну виставу «Суєта». Є І се найновійша і найліпша комедия в 4 діях Карпенка-Карого. Початок точно 8. вечером.
Відтак переїздить театр до З б а р а ж а , де з днем 31. мая розпічне ряд представлень в нарочно побудованім навільонї.
— Україньско-рускі товариства в Станисла- вові устроюють в память Т. Ш евченка в че
твер 7. червня с. р. в салі тоз. ім. Монюшка торжественний концерт при співучасти пп. 3.
Левицкої, М. Лїтиньскої, академічного хору
„Бандурист** зі Львова, В. Пачовского, П. Чай- ківского і повної орхестри 24. п. 11.
— Аматорске представлене в Стрию устро- ює в четвер 7. червня с. р. тов. «Сокіл» в сали „Народного Дому**- Відограна буде «Тор- говля жемчугами», комедия Гр. Цеглиньского.
Початок о год. 7*/2 вечером.
— З'їзд мужів довіря национально-демокра- тичного сторонництва порішив на нараді від
бутій у Львові дня 25. мая 1906 р. отеї резо- люциї оповіщені в >Дїлї«: 1 Висказуємо ру- скому клюбови парламентарному повне при
знане за єго дотеперішні заходи в справі ре
форми виборчої, а зосібна голові сего клюбу Ви. Юл. Романчукови. — II. Стоїмо за загаль
ним, рівним, безпосередним і тайним правом виборчим, без ніяких обмежень, як з огляду на стан поеїданя так на культурну або пода
ткову силу. — III. Фактичного стану поеїданя а радше стану панованя шляхотско-польских верховодів, витвореного дотеперішною неспра
ведливою ординациєю виборчою та неприя
зним і протизаконним иоступованєм австрий- скої адмінїстрациї в Галичині супротив Руси
нів, не можемо признати правним станом політичним, але не жаль безправним станом, суперечним з основами конституциї і всякого права та справедливости. — IV. Вже перві
сний правительственний ироєкт виборчої ре
форми був щ одо числа мандатів, призначених рускому народови, очивидпо для него кривдою та виявляв в дивовижній конструкциї вибор
чих округів східної Галичини намірену злу волю єго творців против нас; а тепер форсо
вані польским колом зміни на виключну ко
ристь польского елементу є прямою провока- циєю руского народу. Зосібна, відношене мни
мих 28 руских мандатів носольских до 74 польских мандатів носольских є для Русинів значно гірше від несправедливого предложеня бар. Ґавча з 27 рускими мандатами посоль- скими супротив 61 польских мандатів посоль- ских, а навіть від дотеперішного законного відношеня 22 руских мандатів до 56 поль
ских. Отеє відношене показує ся в дїйсности ще більше некорисне для Русинів, коли зва
жить ся, що наслідком подвійних округів ви
борчих з пропорциональним голосованєм, ви
їмково лиш для Галичини пропонованих. Ру
сини можуть при теперішній адмінїстрацийній системі здобути фактично лише кільканацять мандатів посольских з загального числа 102 мандатів. Проте жадаємо усунена пропорци- ональної системи виборів і признаня рускому народови в Галичині 42 прц. усіх галицких мандатів, які нам належить ся уже на під
ставі теперішної тенденцийної статистики. — V. Так само проектована правительством тех
ніка виборів видає акт виборчий без всякої контролі виборців в руки неприхильної нам адмінїстрациї краю; проте жадаємо повного забезпечена лєґальности виборів і утворена осібного трибуналу виборчого. — VI. Проте
стуємо рішучо против жаданого польским колом розширена автономії, а натомісць сто
їмо непохитно при жаданю автономії народів.—
VII. Против наміреного покривджена руский нарід приневолений ужити найострійших і найдальше ідучих средств самооборони, а рускі посли парламентарні повинні поборюва
ти сей замах веїми силами, евентуально най- -ся до успокоєня краю. Що до осіб, арештова
них в адмінїстрацийній дорозі, мінїстерска ра
да зарядила вже, коли они тільло не загро
жують публичній безпечності!, — випустити їх на волю.
Независимо від квестий, порушених в а- дресі, уважає рада міністрів потрібним зазна
чити тепер в загальних чертах свої проекти на полю законознавства. Селяньску квестию так на правнім як і на економічнім поли у- важає рада міністрів найважнїйшою і до єї розвязаня хоче приступити з цілою старанно- стию і осторожностию. В тій цїли правитель- ство нриготовлює для думи проекти в справі загальної народної нросьвіти, а крім сего про- екти в сораві реформи висшого і низшого шкільництва. Про заповіджені царем реформи не можна думати, доки не настане законний і правний стан. На чоло висуває рада міні
стрів квестию утворена місцевих судів на під
ставах упроіценя процесової процедури; запо
відає ироєкт в справі одвічальности урядових осіб, проект в справі одвічальности урядових осіб, проекти законів доходового і спадкового податку, ревізиго кілька посередних податків і в справі пашпортових приписів, а відтак бе
сідник закінчив словами: Правительство є переняте пересьвідченєм, що сила держави на внутр і на внї полягає на законній, але силь
ній діяльності! виконуючої власти. Такою дї- яльностию наміряє правительство .кермувати ся непохитно, в сьвідомости своєї одвічаль
ности перед престолом і краєм. Рада мініст
рів має пересьвідченє, шо дума, сьвідома, що мирне поводженє держови зависиме від ро
зумної гармонії свободи і порядку, своєю спо
кійною, творчою працею буде співдїлала при впоюваню у всі кляси населеня сего, так по
трібного краєви успокоєня.
Відчитане сеї деклярациї Ґоремикином тревало 17 мінут. Палата вислухала єго в глубокім мовчаню. Коли Ґоремикин скінчив, в палаті підніс ся великий гамір і серед него почала ся
дискусия над деклярациєю правительства до якої перший зажадав слова пос. Набоков.
Він заявив, що відповідь на адресу розчару
вала всіх, бо передовсім амнестию полагоди
л а абсолютно відмовно. Ся деклярация є ві- званєм краю, який став червоний не від ре- волюциї, а з причини половинних концесий правительства (гучні оплески). В тім самім дусі та в єіце більше подратованім тоні про
мовляв п. Родічев, підносячи, що правитель- ство континує політику насильства і безгіравства і тому кабінет мусить зробити місце новому, бо не признає засади, що рішенє правних квестий належить до народа, а не до викону
ючої власти. Гін. Алядін і Анікін захопили палату своїми горячими промовами, а вкінци пос. Какошкин в річевій промові осудив в найострійший спосіб заяву правительства.
О год. ’/2 5 перервано засїданє на півто
ра години, а коли по огвореню нарад бесі
дники знов стали виступати против прави
тельства і єго деклярациї, забрав слово мінї-
•стер справедливості! для оборони становиска правительства, яке хотяй признає недостатки і похибки в істнуючім законодавстві, то всеж таки мусить єго придержувати ся доти, доки разом з думою не випрацює нових законів.
Палата вислухала мовчки сеї промови а від
так вела дальше дискусию з неумолимою критикою правительства; вкінци ухвалила по
встанем з місць всіма голосами, против сі
мох, дневний порядок, з жаданєм безкрово- лочного усунена теперішного кабінету і за ступлена єго кабінетом, зложеним з мужів довіря більшості! думи.
Засїданє замкнено перед год. 8 вечером;
слідуюче в понеділок о год. 2 по полудни.
Просію в і ш ш і передплату.
острійшою формою протесту, та хоч би на
віть зложепєм мандатів зазначити, що Руси
ни не узнають такої реформи виборчої. — VIII. На случай відкинена оправданих і коне
чних жадань руского клюбу парламентарного що до зміни проекту реформи виборчої в справедливім інтересі Русинів, стане політи
чне істнованє руского народу в Галичині прямо неможливе, що довести може до по
важних заворушень і переворотів суспільно- політичних, за що спаде одвічальність на рі
шаючі чинники держави. — З а «Народний Комітет»: Др. Кость Левицкий, голова. Л. Це- гельский секретар.
— Сьвіт, літературно наукова часопись, що почала виходити у Львові з Сим роком під редакцнєю молодих наших письменників, пе
рейшла всякі надії кождого, хто єї читає. До нових часописий у нас звик загал відносити ся недовірчиво, і зовсім оправдано. Звичайно того, що обіцює ся у програмовім числі', ре
дакциї не додержували, не змогли приєднати собі нових співробітників, а навіть первісні відпадали. Через те зміст часописи кошлявів, і часопись по короткім єствованю упадала. Зі
«Сьвітом» зовсім що иншого бачимо. Перші числа сеї літ. наук, часописи в руках моло
дих редакторів показували, що она відповість зачеркненій програмі. До того щасливі обста
вини прихилили до редакциї «Сьвіта» знач
ний гурт старших письменників, так що «Сьвіт»
станув на справдішній вижинї своєї задачі і заслугує на поперте руского загалу. В послї- днім 7. числі з 24. м ая містить «Сьвіт» крім поезий Б. Лепкого, В. Пачовского, Луцкого і Ю. Луговича — прозові новелі, продовжена повістий, наукові розвідки, оцінки і т. д , п е ра О. Кобиляньскої, М. Яцкова, С. Людкевича, Хмарина та инших, а з перекладів містить Гуґо Фесколя і Срдзяна Туціча. — „Сьвіт**
виходить кождого 9. і 24. дня місяця і ко
штує 8 К річно. Адреса редакциї: В. Бирчак, Львів, Кльоновнча 8; адреса адмінїстрациї:
Львів, друкарня Манєцкого, ул. Коперника 9.
— Заява тов-а „Академічний хор. „Бандурист**.
Отсим подаємо до прилюдної відомости, що хор нашого товариства не брав участи в ні
яких похоронах, а вістки, будь то «Бандурист»
за відповідною винагородою супроваджає своїм співом померших на тамтой сьвіт, є тен- денцийною видумкою, що має на цїли під
копати повагу молодого товариства. ■— З а ви
діл : 7. Тиховский.
— Нове видане »Кобзаря« Т. Шевченка. К и - ївскі «Отголоски Ж изни* нотують вістку, що П. Е. Щоголїв, занимаючись тепер студиями
»кирило-методиївскої справи», найшов в о- кремім пакеті руконись, яка обнимає сто листків віршів, написаних власного рукою Ш евченка. Сї твори забрано у Ш евченка при арештованій і можливо, що се було вже під
готоване нове видане »Кобзаря« по р. 1847- В збірці сїй найдуть ся певно твори, доси ще нікому не відомі, а держані десятками літ під чиновничим замком. II. Е. Щоголїв за я
вляє, що пок. проф. М. І. Стороженко, який перший дістав доступ до актів кирило-мето- диївского процесу, не вичерпав їх, як слід Там має бути богато даних не лиш для ха
рактеристики осіб, замішаних в процесі але є також і літературні твори II. Кулїша, В. Бі- лозерского і других. Тепер мають в Петер
бурзі друкувати повне видане творів Т. Ш ев
ченка, тому висліди П. Е. Щоголева прида
дуть ся видавцям »Кобзаря».
— Вісти з закордонної України. Дня ЗО. с.
м. приїздить до Киїеа україньский театр Ле- вицкого, що довший час грав з добрим у- спіхом в Петербурзі. В склад сеї театральної дружини входить визначна артистка Лучинь- ска. Впрочім дружина складає ся з молодих сил: буде грати в великім міскім театрі.
В Зенькові, полтавскої Губернії, засновує ся україньский клюб. Почав там се діло сту
дент київского університету А. 1. Лещенко.
Клюб засновує ся длятого, щоб будити серед Українців городян і селян национальне само- пізнанє і иособляти Українцям брати участь в політичнім і громадяньскім житю. В клюбі читати муть ся лєкциї, реферати і т. п., буде
