Ruslan. R. 10, č. 77 (1906)

/

Ч. 77. Львів, пятниця дня 14. (2 7 ) цьвітня 1906. Річник X

Передплата

■К «РУСЛАНА*

ВИНОСИТЬ?

в Австрмї:

па цілий рік . . . . 20 кор.

іа пів року . .. .. 10 корі на чверть року .. о кор.

е.і місяць . . 170 кор.

За границею:

ЦІЛИЙ рік . 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів

або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот. «Нарвеш ви очп і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — З Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевпча.

Вихадить у Льввві що дня крім неділь і руских сьвят О о ‘|і год. пополудня.

Редакцію, адмінїстрация і експедищія «Руслана* під ч .І. пл. Дамбровского (Хорун- щнии). Екснедицин місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає сялише на попереднє застережене,—

Рекламацій неопечатанів вільні від порта. — Оголо­

шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кн, а в «Надісланім* 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні доиесеня по ЗО сот.

від стрічки.

П м и і нош більшої власноетн про виборчу реформу і про руску справу.

( + ) В суботу відбули ся в Пере­

мишлі збори виборців більшої власності!, на котрих між иншимн промовляли по­

сли державної ради ґр. Казимір Ш е п-

т і і ц к и й і К о з л о в с к и й . Обидва они переговорювали найважиїйшу тепер справу виборчої реформи а попри то до- торкнули ся також і р у с к о ї с и р а- в и. Ґр. Шентицкий назвав предлогу ви­

борчу бар. Ґавча спаленєм мостів, які лунать Поляків з історичною минувшо- стю а кладуть нові підвалини під дер­

жавну будівлю. Винував також урядни- чий кабінет, що замість полагодити бі- жучі справи вніс таку далекосяі лу ви­

борчу реформу в парламенті, котрий з в и н и б ю р о к р а т и ч н о г о с а ­ м о л ю б с т в а о б и д в о х о с т а н- н и х п р а в и т е л ь с т в не має ані сталої більшості! ані зреформованого ре- ґуляміну обрац (тут мусимо н інтересі правди зазначити, що як раз б. нрезес польского кола Я в о р с к и й на дома- ганє тодішнього президента міністрів Д-ра Кербера р о з б и в п а р л я м е н - т а р н у б і л ь ш і с т ь і що під кі­

нець XI. сесиї (1891— 96) була спромога зреформувати реґулямін, але тоді самі заступники кола в “комісиї зволікали у- мисне реформу реґуляміну). Колиж ґр.

Шептицкий жалує, що не можна оперти;

загального голосованя на з а в о д о-1

в і й о р ґ а н ї з а ц и ї, то ми знов приневолені пригадати, що як раз поль- ске коло було противником предлозі за- водових спілок хлїборобских, внесеній ґр. Ф а л ь к е н г а й н о м в державній раді, ніби то з автономічного становища, а в дійсності! не бажало допустити до заводової орґанїзациї хліборобів, бо вне­

сений в 1896 р. в соймі п. Б а р в і н ь- с к и м начерк закона про заводові спіл­

ки хліборобскі відкинула сеймова біль­

шість нібито задлятого, що в Галичині є така орґанїзация в «кулках ріль­

ничих».

Промова ґр. Шептицкого цікава і з а ­ длятого, що в ній доторкнув ся він поль- ско-руских взаємин в Австриї і в Росиї (ми робимо замітки про сю промову на основі єі змісту поданого Ргге^іасі ом).

Ґр. Шептицкий зазначує, що він не для- того противний виборчій предлозі, що через ню Русини мають дістати більше мандатів, відповідних числу їх населеня (в в дійсності! як раз число мандатів, яке припадало би Русинам після виборчої предлоги, з о в с і м н е в і д п о в і ­ д а в ч и с л у р у с к о г о н а с е л е ­ н я і є іменно виразним иокривдженєм Русинів в користь Поляків), але задля­

того, позаяк свавільна аґітация перево­

дила би на єго думку послів, котрі були би заступниками не рускої народности, а теорий анархізму і революциї. Колиб ви­

борча реформа і дотичні закони виборчі були такі, на котрих основі виходили би з руских округів Русини, що були би в и р а з о м н о р м а л ь н о г о у с п о-

!с і б л е н я більшости рускої суспільно­

сті! а особливо люду, а не лише най- крайнїйших єго одиниць, то ґр. Шептиц­

кий бачив би в більшости здобутих Ру­

синами мандатів сю добру сторону, що лекше могло би прийти до компромісо- вого обопільного

І П 0 С І Ц 8

уіуєшіі , а ко­

лись і до згоди між обома народностя­

ми в краю. Мимо заостреня иольско- руских взаємин є для ґр. Шептицко­

го несхитним сгесіо, що мирна полаго- да иольско-руского спору має для обох сторін далекосягле в будуччинї значі- нє народне а сей обопільний інтерес на єго погляд буде тим сильнїйше прояв­

ляти ся, чим більше за кордоном на просторих землях ГІоділя, Волині і Укра­

їни буде усталювати ся і розвивати конституцийне жигє, бо і там нольске живло зуміє собі обезпечити розвиток і вплив економічний і культурний не боротьбою национальною а дорогою ком­

промісів национального тосіиз уіуєшіі

з Русинами.

Замітно се на всякий спосіб, що члени польского кола почали тепер го­

ворити про компроміси, про шосіиз уі ­

уєшіі а навіть про можливість згоди о- бидвох народів в Галичині, признаючи заразом, що но обох сторонах настало значне заострене национально-полїтичне.

Одначе ґр. Ш-ий не висловив сн близ- ше, а бодай нїчо о тім не сказав Ргге-

§1ас1, як він собі уявляє сей компроміс, сей тосіиз уіуєшіі , на яких основах ма­

ла би послїдувати польско-руска угода.

Всі дотеперішні проби до якогось тосіиз

Портрет Мазепи

в замку в Підгірцях

(д о іл ю с т р а ц ій ).

Подав

Б о г д а н Б а р в іп ь с к и н .

(К о п е ц ь ).

Тільки що до опису портрету. Тепер ще дещо що до єго достовірності!. На закінчене своїх ін ф о р м ац ії заряд дібр кн. Сапґуш ка подає таке: «ХУесІїе гсіапіа р. Корегу рогігеі Іеп ПІе )Є8І ІЄ£О ГОСІ2а)ц таіегу аіеіп , па к іб г у т то гп аЬ у віє оріе- гас і ге гпасгпіе \\тіесе) іпаіегуаіи роїі і у т \У2£Іейет сіозіагсгус Ьу т о § Іо Ми- г е и т Хаго6о\уе \у Кгако\уіе«. В тій спра­

ві не уважаю себе надто компетентним, щоб видати якийсь рішучий суд. Зверну увагу на одну обставину. Головна ознака гетманьскої власти, булава, як висше згадано, домальована пізнїйше (попри плащ). Пок. Лазаревский подавав се яко оден із арґументів против достовірності!

портрету, поданого Лебединцевим, що він не має гетманьских інсиґнїй. Одначе се ще не так важний арґумент (чиж Мазепи не могли портретувати без булави ?) і я не бачу причини в иідгорецкім портреті Мазепи, навіть без булави, не признавати портрету якраз сего гетмана. З другої сторони брак так важної обставини, як традиция сего портрету, відбирає нам можність видати рішуч й суд про него, як н. ир. на основі деяких даних з тра- диций Норблєнівского портрету міг се вчинити Лазаревский.

Зі сказаного в горі довідуємо ся, що в краківскім народовім музею пови­

нен бути якийсь портрет (чи портрети?) Мазепи, д остовірніш и й, чим иідгорецкий портрет. В будучности не залишу поко- ристувати ся сею відомостию, будь-що- будь дуже важною.

Як знаємо, пок. Лазаревский, крім одного Норблєнівского портрету, всі ин- ші відкидає. ГІідгорецкий портрет він рад ' був бачити опублікованим. Се бажане

сповняю тепер, хоч се не у всім відпо­

відає сподіваним Лазаревского. Сей пор­

трет, як сказано, має також дещо против себе. Одначе нема близших підстав не вважати єго Мазепиним портретом. Зі своєї сторони я відважуюсь навіть пор­

трет Мазепи, поданий Лебединцевим, при­

знати портретом сего гетмана, подаючи низше паралєлю сего останнього пор­

трету з Норблєнівским і підгорецким, по­

тішаючись надією, що ще краківский на- родовий музей дасть до сего важний причинок.

Лебединцев в своїй статі про лавр- ский портрет Мазепи (Кіевскан Стар.

т. 17, 1887 р. январь, с. 189) старав ся в кількох портретах, уходячих за пор­

трети Мазепи (між ними і в лаврскім), добачити спільні черти. Лазаревский, який в тих портретах не бачить Мазепи, з того вже згляду відкидає можливість якихсь спільних черт. (— 3 другої сторони, Ле­

бединцев називає Норблєнівский портрет,

який по думці Лаз. має бути найдосто

уіуєпсіі , почавши від памятного внесена віцемаршалка Лаврівского, і анкети по­

кликаної в тій справі, котрої цілу робо­

ту погребано в архіві кр. видїлу, вихо­

дили на се, що Поляки не хотіли зро­

зуміти і признати сего, що руский нарід в Галичині домагає ся рівноправности і для постепенного політичного, нацио- нального і культурного розвитку мусить вимагати що раз дальшого пособлюваня ого национально-гіолїтичним і культурним потребам. Польским політикам здає ся, що утворенєм одної або двох ґімназий, надїленєм одної або другої рускої інституциї якоюсь підмогою, можна р а з н а в с е вдоволити потребам руского народу. На­

рід в своїм розвитку национально-полї- тичнім і культурнім має щораз нові по­

треби, так само як і доростаючий пооди­

нокий чоловік. І якраз о се розбивало ся порозумінє, що рускі посли домагали ся вдоволеня щораз новим потребам на­

родним, котрих заспокоєне вело би до постепенної рівноправності! обох народів, коли тим часом соймова більшість стоя­

ла на становищі верховлади польскої народности, а руский нарід уважала і у- важає все меншим братом, котрому не належить ся повна рівноправність. О те точив ся споконвічний історичний спір головно о східну Галичину, Волинь (а вчасти й Україну), що Поляки вважали все те иаЬгапут кга)ет і висновували собі право до верховлади над руским народом. Сей спір перейшов і до нинї- шних часів, а досить указати на те, що руский нарід репрезентований в соймі 13-ма, в державній раді 8-ма послами (а між тими і такими як др. Длужаньский, що йде проти інтересів всего руского насе­

лена), щоби зрозуміти, чи не йде тут о верховладу польского живла над рус­

ким. Отеє єго головною причиною опо- зицийного настрою всего руского насе­

лена, причиною єго огірченя, причиною того заос.треня межинародних взаємин.

.Задля того не можемо знати, що розу­

мів ґр. ПІептипкий через той вираз нор­

мального усиосібленя руского народу.

Посол К о з л о в с к и й заговорив вірнїйший, »какое-то гороховое чучело, которьімш только воробьевь пугать». —) Мимо всіх арґументів Лазаревского про­

тив достовірности лаврского портрету годі одначе не замітити незвичайно ве­

ликої подібності! між лаврским а підго- рецким портретом. При иорівнаню треба брати під увагу, що на підгорецкім пор треті зображений Мазепа вже яко стар­

ший чоловік (літ десь 60-ти), з чолом поораним морщинами, а до того з боро­

дою, на лаврскім маємо зображеного чо­

ловіка ще зовсім молодого (літ 45-ти) і без бороди. Одначе та сама трикутна форма голови, той сам подовгастий, пря­

мий ніс, та сама оправа очий і той сам їх сумний, а притім сконцентрований по­

гляд, навіть те саме непропорционально велике ухо (на лаврскім портреті видно одно, на підгорецкім оба), взагалі цілий вираз лиця, промовляють, на мій погляд, за подібностю обох осіб на тих пор­

третах.

Гіорівнуючи знов, після Лазаревского найдостовірнїйший портрет Норблєнівский з підгорецким, треба рівнож взяти під увагу, що на першім Мазепа, хоч і з бо­

також про руску справу, згадав, що По­

ляки все гляділи тоЗие уіуєшіі з Руси­

нами, але Р у с и н и не д о д е р ж у в а ­ ли у г о д и . Отже передовсім приневоле­

ні ми в інтересі правди зазначити, що від конституцийної доби не заключувано між Поляками а Русинами ніякої у г о- д и, що й так звана нова ера не була якоюсь угодою між обома народами, а вийшла від правительства центрального, в дусі котрого тодїшний намісник ґр. Баденї вимагав від рускої репрезентациї сеймової, а відтак і дер­

жавної, щоби она стояла на а в с т р и й- с к и х о с н о в а х , а правительство гото­

во пособляти постегіенному розвиткови национально-політичному і культурному Русинів.

Рускі посли дійсно заняли таке ста­

новище, але як раз соймова більшість і польске коло робило перепони ґр. Баде- ньому в засгіокоюваню национальних і культурних потреб Русинів і докоряли єму, що він поза плечима кола входить в переговори з Русинами. І пізнїйші на­

місники мали клопоти з колом, коли роз­

ходило ся о які небудь потреби для Ру­

синів (досить згадати станиславівску ґі- мназию). Отже коли Поляки

мають про компроміси, про гпосіиз уіуєп - сіі з Русинами, то повинні позбути ся верховладних своїх змагань, а станути на основі повної рівноправности обидвох народів, а се потрібне не лише з огляду на межинародні відносини нольско-рускі тут, але й за кордоном.

справдї ду- ще мляві

Вибори до росийскої Думи.

Який непевний є вислїд виборів, а з тим і склад будучої думи, показує най- красше заміщена в «Гром. Думці» роз­

мова в виборцем, з якої виходить, що навіть самі виборці не знають анї лю- дий, ані їх політичних пересьвідчень, хоть ті люди якимсь дивним дивом захопили вплив над селянами в свої руки і самі вийшли у посли.

родою, але без вусів, (що, як звісно, не-1 звичайно чоловіка зміняє), а до того в сильно старшім віці (»Магера аеіаІІ8?8«

пор. статю Лазаревского с. 459, нот. 2).

Се иотверджувалоб звістку, що Мазепа уродив ся 1629 р. Костомарова,: »Мазепа и Мазепинцьк вид. 2. С. Гіет. 1885, с. 1.

Не противить ся сему й сам вигляд Ма­

зепи на Норблєнівскій ґравюрі). Та мимо сего можна вловити дещо із спільних черт. Особливо подібна форма голови, ніс, ухо, хоч на ІІорб ієнівскім портреті до половини з гори закрите, виглядає на незвичайно велике, як і на підгорец­

кім. Що до очий, то на Норблєнівскім портреті они по старечому прижмурені, отже порівнувати їх годі. Закривши на підгорецкім портреті вуси і голову від гори но очі, знов можна бачити подіб­

ність і в загальнім виразі лиця між ним а Норблєнівским.

Очивидно се моє порівнанє роблене мною (яко не специялїстом в тих річах) лиш на око. Може хтось з наших істо­

риків, що займав ся такими річами, осо­

бливо в Росиї, де має можність позна- комити ся із всіма портретами, уходя-

Причини сеї прояви треба шукати в браку всякого передвиборчого вічевого Руху.

28. марта чим-дуж біжу до нашого виборця, — пише кореспондент «Гром.

Думки» — щоб довідати ся про наслід­

ки ґубернских виборів послів у думу.

Кажуть: „ще не вернув ся, вдарив телє- ґрам, що буде завтра та що всі 13 по­

слів вибрано з селян». Нетерпляче жду 29-го, щоб знати, що то за „13“, як се стало ся... Біжу в друге — і знов не застаю виборця. 30-го нарешті бачу його.

— Але що се з Вами добродію, Ви наче з Хреста знятий ?

— Ледве ходжу й говорю. Цілу не­

ділю майже не спав, не обідав, їв по­

хапцем суху страву по буфетах, промов­

ляв, розмовляв, переконував, кричав, кри­

чав... Нічого не помогло.

— Значить, працювали на виборах, аґітували, бороли ся навзято ?

— О, працював знемочи, закинувши всі страхи перед урядом, говорив стільки, що на деякий час втратив голос, та щож?... Даремне! Не було помічників, а хоч і були, то дуже небогато. До того якісь. А там тра було з бою брать позицию. Справжних передвиборо- вих зібрань майже не було, приходило ся аґітувати десь по закутках. Виборці страшенно поділили ся, від спільних роз­

мов ухиляли ся. Селян мало не замкну­

ли у народнім домі, десь на хорах, кру­

гом поліция, трудно було до них і до­

ступить ся; один Заболотний, що одяг ся в свитку та коло них примостив ся, міг вільно, скільки хотів, на них впли­

вати.

— Скажіть, хто він такий оггой За­

болотний? Чи він лівий, чи він правий, чи середний?

— Трудно напевно сказати. Адвокат з Ольгополя. Довгий час, кажуть, навіть там не жив і вернув ся на скілька мі­

сяців перед виборами, щоб почати аґі- тацию серед селян. З того, як він в Ка- мянцї на виборах поводив ся, трудно га­

дать щоб був порядна людина. Вбрав- чими за портрет Мазепи, схоче перепро­

вадити ще раз критичну иаралєлю між ними, а сьвіжо опублікованим підгорец­

ким портретом і видати в тій справі свій суд. В першім мірі повиннаб занятись тим редакция »Кіевской Старини», яка печатала розвідку пок. Лазаревского.

Від професора львівскоі'о універси­

тету, Д-ра Л. Фінкля, маю відомість, що в одній із книг (проф. Ф. не пригадує собі, в котрій) »краєвого Архіву актів ґродских і земских у Львові находить ся рисований портрет Мазепи, а під ним дуже негарний руский напис на адресу Мазепи. Цікаво буде і сей портрет від­

шукати й опублікувати.

* У Львові, дня 23/ІУ. 1906.

Поправка ошибок У позавчорашнім фей­

летоні пропущено в уступі про Бекетівский портрет (3) отеє:

(Сей портрет можна найти також в збір- нику п. з. »Пьірятьінська Ластивка, кобзарь Е. Г1. Гребинкьі». Кіевт. 1878, між ст. об а 57).

Речене подане там в клямрах під »3«

від слова >Ілюстрацию< до >83«, належить до

уступу 5 про Норблєнівский портрет.

з шись поміж селян, він агітував як дик­

татор, котрому ніхто не повинен був пе­

речити. Все грав на тій струні, що „се­

ляни бідні, нещасні, не треба нам панів41, а врешті навіть залякав тих, котрі з ним не згоджували ся. А потомуж, як би з селян він виставив більш сьвідомих та проґресивних депутатів, а т о н і,— якихсь плохеньких та тихеньких.

Ще перед виборами зваживши, що за селянами більшість голосів (бо ска­

совано городскі вибори в Камянцї та земельних власників в Лїтинї) ми, — поступова частина виборців, — гадали, що нам нема вже чого рипатись, що се­

ляни проведуть тільки своїх послів. Тоді ми почали агітувати за те, щоб у посли пройшли селяни більш прогресивні. Бу- лиж там серед селян учителі, були до­

бре грамотні, — ми стояли за сих... Але Заболотний виступав против них. Один час здавало ся, що зможемо його пере­

могти; не було, коли селяни вибирали від своєї курні посла. Заболотний виста­

вив свою кандидатуру і нам вдало ся так поділить селян, що він пройшов тіль­

ки більшостю одного голоса. Та вже після того він запанував над ними ціл­

ком.

— Скажіть на милость Божу, чи вже ви не могли ввійти у якийсь бльок з євреями, Поляками, прилучити трохи селян та провести хоч одного прогресив­

ного кандидата?

— Е не кажіть красше про Поляків та Євреїв: вони справді війшли у згоду між собою, але до тої спілки ледви чи міг ще хт<} пристати, коли довідував ся, які в них кандидати. Були, правда, деякі достойні, приміром: я з охотою голосу­

вав би на Сльозберґа, але Поляки від себе виставляли таких „заядлих44 панів, ворогів народу, що голосувать за них і язик би не повернув ся.

— Виходить, що красше темні се­

ляни, ніж Поляки та Євреї?

— Деякі так і кажуть. Взагалі з се­

лянами невелика біда, як би той Забо­

лотний не був аґент темних сил. А то він зовсім скидаєть ся на якогось про­

вокатора. Не даремне Вітте казав, що дума буде мужицка. Обійдуть, затума­

нять бідних селян, то вони продадуть і себе й нас, як то кажуть, за вощох та- баки.

— А що, як той Заболотний зася­

де в думі з своїми сіряками при лівім боці?

— Ой, не вірю, бо щось Губернатор наш дуже радий з наших виборів.

Політичний огляд.

Попри рідкі засідав я палати послів відбувають ся два рази денно засїданя комісиї для виборчої реформи в присут- ности президента міністрів бар. Ґавча і міністра внутрішних справ Біляндт Райдта. Ціле заінтересоване скупляє ся отже на дискусиї в сій комісиї. Однак ся дискусия обертає ся все в однім і доволі вже знанім кільци перехресних інтересів поодиноких народностий. Хара­

ктеристику положеня подає гірагска Ро- Іііік між иншим в такий спосіб: Є пев­

ним, що молодочехи і нїмецкі людові

Групи вже рішили ся на вислане своїх представителїв до кабінету. Не достає єще третого до спілки. Тим третим є Поляки, які рішучо тревають при деци- зиї не вступати до кабінету бар. Ґавча.

Всі противні донесеня є сьвідомо не­

правдиві. Поляки не мають довіря до кабінету Ґавча і як Чехи стреміли до поваленя др. Кербера, так они змагають 'до поваленя бар. Ґавча. Чи їм се удасть ся, покаже найблизша будуччина. Коро­

на иоручила бар. Ґавчови, щоби супро- тив зміни ситуациї на Угорщині перемі­

нив свій кабінет на парламентарний. Се порученє дає якраз Полякам нагоду до поваленя Ґавча. Коли Поляки не при­

ступлять до парляментаризациї кабінету то ціла акция розібє ся і бар. Ґавч упа­

де: А коли дадуть ся наклонити до всту- пленя до кабінету тоді, бр. Ґавч вийде подібно.

Слідство против Ген. Стесля ствер­

дило, — як доносять иетербурскі дне- вники, — що дня 10. грудня ст. ст. чи то 1. січня н. ст. рано Генерал Стесель віддав Япанцям важні позициї без бор- би, в наслідок чого ціле т. з. старе мі­

сто попало в руки неприятеля. Вечером дня 1. січня оголошено розказ Стесля, який наказав залишити гарматню пальбу супротив иересправ що до капітуляциї Порт-Артура. Услівій капітуляциї не ого­

лошено і уділено змісту тих услівій ко- мандантам поодиноких відділів доперва по відданю фортів і батерий в руки Я- панцїв. Дня 29. грудня, підчас послїдної наради 17. командантів поодиноких від­

ділів армії заявило ся против капітуля­

циї, а тілько 4- було за канітуляциєю.

Ґенерали покликували ся на факт, що мають єще на цілий місяць амунїциї.

І енерал Стесель мовчав супротив того рода інформаций, а помічник Стесля, Ге­

нерал Фок, не давав жадних пояснень, ані жадної відповіди, лиш мовчав упря- мо. Характеристичним є, що урядовий протокол з того засїданя з дня 29. гру­

дня зникнув без сліду і не можна єго віднайти.

Основний закон в Росиї, як доно­

сять з Петербурга, буде небавом оголо­

шений. Нараджує ся над ним тепер дер­

жавна рада і усталила ось які засади:

1) Росийска держава є однопільна і не­

подільна. 2) В. кн. Фінляндске предста­

вляє нероздільну часть росийскої дер- жави; внутрішні справи князівства бу-

!дуть полагоджувані окремими розпоряд- женями. 3) Росийский язик є загальний, мусить примінювати ся у всіх властях і адмінїстрациях, як також в армії і фльо- тї. Примінюванє місцевих язиків буде припнсане окремими законами. — Цар є самодержцем. Він іменує президента мі­

ністрів, головних начальників міністерств і т. д. Що до прав і обовязків підданих росийских, признає закон право перено­

шена з місця на місце, карне доход- женє на законній дорозі, так само і а- рештованя, право зборів в мирних намі­

рах і без оружя, без антидержавних тенденций. Росийскі піддані мають цїл ковиту релігійну свободу, а перехід з о- дного віроісповіданя на друге буде у- правильнений окремим законом. Заграни- чні піддані корисгають з законів держа­

ви з ограниченями, які стануть означені.

Жаден новий закон не увійде в житє без призволена державної ради і думи як і царскої санкциї.

Н о в и н Г 11.

— Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат.: Мар­

тина; римо-кат.: Перегріна. — В с у б о т у : руско-кат.: Трофима; римо-кат.: Віталїса

— З Кразвого Тов-я урядників і сьвящеників 3 чистого зиску за р. 1905 рішили загальні збори, котрі відбули ся дня 26 н. сг. марцч с. р., виплатити за 1905 р 6 '/0 дивіденду від уділів членьских, причім примічає ся. ідо ІН>

мисли статута мають праію: І) до повної ди віденди уділи, вплачені в ці мсти або допо­

внені перед 1. січня 1905, 2) до 3,4 дивіденд і уділи виплачені в цїлости або доіюкнені в І.

кварталі 1905. р , 3) до дивіденди уділи вплачені в цїлости або домов іє н в II кварта­

лі 1905, 4) до х/« дивіденди уділи вініл ічеш в цїлости або доповнені в III кварталі 1905 р.

Уділи вплачені в цїлости аб.» доповнені в IV кварталі 1905 р. не мають прана до дивіден­

ди за рік 1905 так само як і уділи неповні, то є не вплачені до повної квоти 50 К. — Дивіденду виплачує каса товариства щоденно в годинах урядових за ііред.южеіієм книжочки удїлової. — По мисли §. 17. стаїута дивіден- да непіднята пропадає по 3 роках в користь фонду резервового. На тій підставі припали фондовії резервовому признані но конець 1902.

року дивіденди, НЄ1ІІДНЯТІ ДОСІ! дотичними членами. — Дирекция.

— З „Львівского Бояна“ . Виділ „Льв. Бо ш а“

запрошує Вп. членів на вправи хоральні, що відбудуть ся в ннтницю 27. цьвітня точно о год. 7 вечером. З огляду на концерт, що від­

буде ся в перших д ях ман, п|осимо доконче на пробі явити ся в якн іьбільш-м ко.мплетї.

— В и д іл .

— Курс приготованя до ґімназиї 3 Коло­

миї пишуть: Як попередними р нами т.»к і сего року отвирає ся в Коломиї приготовля­

ючий курс для учеників н тупаючих до пер­

шої кляси ґімназияльної. Курс, іревати буле від 7. мая до полонини липня. Учепики, за ­ писуючі ся на курс, мусять вже трохи бути підготовані з вїмецкої мов». Інтересовапі зво­

дять зголосити ся о близші іюясненя до Іва­

на Францука, учит. Гімн, в Коломиї

— Пояснене. В однім з ноелїдних чисел «Ру- слана» поміщено за «Нивою» нотатку, мов то СС. Василиянки наміряю і1- о чі. вати санато- рию для немічних руских сьвящеників і що на ту ціль збирає підписав і добровільні жер­

тви. Позаяк вість ся полягає на якімсь ііепо- розуміню, проте підписана заявляє, що має лише позволенє до збирана добровільних д а т ­ ків на маючий ся основа™ монастир для не­

мічних СС. Ч. Св. В. В. і виключно на ту ціль квестує вже третин рік. Справа санаторні для немічних сьвящеників вправдї дуже важна, о- дяак она належить вже до самого Вен. Духо- веньства. Подаючи отею заяву д ■ прилюдної відомости, почуває ся пі інисанл до- милого обовязку зложити серден у подяку В іч. Ду- ховеньству і всім 11. Т. Добродіям за ла кіно уділені їй жертви, а знов тих П. Т. Добродіїв і Добродійок, що зводили приобіцяти прийти нам пізнїйше з помочию, або взяти в коміс книжочки і образки, проси гь підписана горячо, щоби були ласкаві надіслати гроші на виспіє наведену ціль до Тов-а „Дністер44 у Льв ві (Ринок 10) на книжочку т а .тичу ч. 34 і8.

Монах. Тофія Станьчак Ч. Сн. В. В.

— ВІСТИ з закордонної України В Катерино­

славі почали виходити дві украін.скі часописи:

„Запоріжжя44 і „Добра п рада”. Першої з них іюявило ся лише одн ч и с л о і губернатор замкнув видавництво. „Доброї порадь4: вийшли 4 числа, а дальші заборо ієно видана™ З аб о ­ рону видала цензура за дні с г а її „Із жити в І’о сиї“ і „Останні відомості! і чутки44.

— Пожари. В Глубічку, борщівекого по-іта,

ЗН И Щ И В ОГОНЬ ДНЯ 19. С М. її) Г СІІО.1И| о т е , з

того лиш шість обезпечевпх Ог пь іо п сгав в

ґоральнї, що згоріла до т л а Шкода виносить

4 около 100.000 К. З признанєм треба зазн ачи ­

ти, що місцевий «Сокіл» взяв ся до гашеня огню дуже уміло та енерґічно, завдяки чому пожар мимо сильного вітру не розширив ся дальше. — В Самборі на передмістю «Сере­

дня громада» згоріло онодї 15 господарств, вар- тости 35.000 К. Причина огню: неосторожність з огнем.

— Читальня „Просьвіти" на личаківскім пе­

редмістю у Львові (ул. Гавзнера ч. 10) уря­

джує сеї недїлї 29. с. м. о 5. год. по нолудни.

«сьвячене» для членів. Хто би хотів взяти у- часть, зводить ласкаво зголосити ся до чи­

тальні в сих днях. Вечером від 7—9 год. можна близше поінформуватись в сій справі. Просить ся о як найчисленпїйшу участь. — Дмдг'л.

— Промислові інструктори. Управитель мі­

ністерства торговлї розпорядив утворене по­

сади інструктора промислових товариств з мі­

сцем осідку у Львові. Єго діяльність буде роз­

тягати ся на товариства в округах львівскої і брідекої торговельної палати, супротив чого інституция інструкторів буде обіймати тим са­

мим вже цілу Галичину. На посаду інструк­

тора у Львові назначений дотеиерішний кра- ківский інструктор др. Иос. Шенет, а інструк­

тором в Кракові іменований концепіст намі­

сництва Вит. Островский

— Страйк в залїщицкім повіті'. З Залїщ вк доносять: Дня 18. с. м. в Новосїлцї Костюко- вій вся двірска служба застановила роботу, ґоральня перестала функционувати. Люди із сусїдних сіл не хотять іти на роботу, а обду­

рені, заманені, почувши о страйку, вертають вже з місця. Ж андарми увихають ся по селі, хоч всюда є взірцевий спокій, Рівнож вибух страйк в Дзвинячи. Громадяни вибрали комі­

тет страйковий. До Новосїлки Костюкової по­

їхав секретар староства Надаховский з 5-ма жандармами.

— Арештоване нотаря. В повітовій раді в Новім Санчи довгий час не могло прийти до уконституованя. Партия Стояловцїв з Ііоточ- ком на чолі не хотіла мати презесом дотепе- рішного презеса нов. ради, дідича Ґлембоцко- го, а ставляла натомість бурмистра Барбацко- го а потім кс. Ґуралїка. Але ті оба кандидати зі знакомости з н. Ґломбоцким не хотіли при- няти мандату презеса. Справа вибору презеса тягнула ся довгий час, аж вкінци староство назначило день уконституованя пов. ради на 20. с. м. а сам староста Ярош явив ся на за- сїданю яко правительственний комісар. З Сто- яловцями держав новосанчівский нотар Об- міньский і був їх речником. Перед вибором нот. Обміньский вніс письменну інтерпеляцию 12 селян-Стояловцїв з просьбою, аби єї від­

читано, але староста єї відкинув. Задля того прийшло між старостою а нотарем до виміни острих слів, почім староста загрозив н. Об- міньскомуі 3-дневим арештом, єсли не зам ов­

кне. На то п. Обміньский відповів, що нотара не вільно арештувати зіапїе ребе і то в адмі- нїстрацийвій дорозі та звернув увагу, що він не є в старостві, але в автономічнім уряді.

«Маю лише два зуби і ними буду так довго Вас кусати, поки не вилетять» — закінчив нотар Обміньский. З а той вислов н. Ярош за­

судив п. Обміньского на 3 дни арешту на о- снові §. 13. адмін. зак. Потім вибір пов. виді­

лу відбув ся спокійно. Презесом вибрано п.

Ґлембоцкого, а єго заступником нос. Поточка.

При виході з салі нарад п. Обміньского ареш ­ тував жандарм і відвів до судових арештів.

Але завідатель вязницї не хотів приняти аре­

ш танта на порученє старости, бо політична власть не є єго верховною властию, лише суд.

Справа оперла ся о президента суду, Костку, котрий признав, що староство може засуджу­

вати на арешт в адмінїстрацийній дорозі, але не доручило судови письменного донесена про подію. По друге, нотара не можна арештувати з місця, бо єго канцелярия навіть 24 годин не може оставати без субститута. Заки п. Об­

міньский відійшов, староство прислало пись­

менний донос на него, а супроти сего прези­

дент суду казав єму зголосити ся в протягу 14 днів до відсиджена кари. Та справа — як

доносять часописи — має бути предметом ін ­ терпеляцій' в державній раді.

— Можливе лише в Росиї. Часописи доно­

сять з Варшави, як підступом виведено з в я ­ зницї політичних вязнїв. Онодї мала бути роз­

бирана в окружнім суді справа Кулаковского, котрий брав участь в нападі на одну з кон­

тор. Коли введене обжалованого на салю о- пізняло ся, післали до заряду вязницї з запи- танєм о причину. Тоді довідали ся, що о 3.

год. в ночи прибуло до вязницї 7 людий, з котрих 1 був перебраний за офіцира від полїциї, а инші за полїциянтів і показали підроблені документи, уіюважняючі їх до за­

брана 10 вязнїв в ціди відставлена їх до ци­

таделі. Вязнїв тих видано і всі поїхали аре- штантск но кариткою. Каритку знайдено опі­

сля в однім з городів: візник лежав звязаний а коло него 6 мундурів полїцийньх. Вязнї і їх конвій втекли.

— Дрібні вісти. В селі Запитові, львівского повіта, вибухлд' пошесть черевного тифу. — З 3.000 К призначених сонмом на запомоги для ремісничих товариств уділив краєвий ви­

діл: »3орі« у Львові 250 К, а »3орі« в Коло­

миї 50 К. Прочих 2700 К дістали иольскі то вариства.

— Чиж варта ?

Ж изнь мов піна та об скелі розбиваєсь, чиж варта, брате, заходів так много? — Хай серце щире другим розважає,

а дух не гнесь під тягаром нещастя свого.

У ляна Кравченко.

Наука, штука, література

— Зоря. У Москві почала виходити укра- їньека ілюстрована літературна часописе п. з

„Зоря“, якої редактором є Іван Оппоков. По- явили ся доси перші два числа у купі і пред­

ставляють ся інтересно. На першій стороні поміщено фотографічну зминку поезиї Кулїша

„Заспів" із збірника „Досьвіткі" (1862. р.). Да­

льша йдуть оригінальні і перекладні початки повістий ліпших авторів та кілька поезий.

Також поміщено в росийскін мові початок роз­

відки нроф. Кримского п. з. „Практичний курс для внученя укр. мови“. Ілюстраций є 14 а виконані незвичайно вдатно. Крім одного пор­

трету (Ів. Нечуя-Левіцкого) всі прочі взяті з сїльского житя, і є конями образів ліпших у- україньских і росийских малярів. — Річна передплата „Зорі" (50 чисел річно) виносить 5 рублів. Переплачувати можна в Книгарні Наук. Тов. ім. Ш евченка у Львові.

Т елеграм и

я дня 26. цьвітня 1906.

Царгород. В Дєдда помер на дифтерию австро-угорский консуле др. Лев Прохник.

Київ. В київскім повіті і в Кишиневі по- бідили при правиборах конституцийні демо­

крати (кадети).

Париж. 1.000 малярских помічників ухва­

лило застрайкувати з днем 1. мая. — В Мар­

силії застрайкує з '. мая 1.200 друкарских робітників,

Атени. Анґлїйекий 'король з королевою виїхали до Неаполя.

Сан Фраиціско Сеї ночи повторило ся землетрясенє, яке тревало одну мінуту. Много з тих домів, що остали но першім землетря- сеню, завалило ся.

„Торбан44

музична бібліотека видає

Українська Накладна

Львів, Вроновська 8.

уіатальоґ даром і оплатно.

Нидає і відповідає за редакцию: Лез Лапатиньїкий.

С о ї о з з е и т

в пасажи Германів

при ул. Соняшній у Львові.

в і д 15. д о 1. м а я 1 9 0 6.

Нова сензацийна проґрама.

Щоденно о 8. год. вечер представлене В недїлї і сьвята 2 представленя о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї Н ід іїґіїе представлене. Білети вчаен'ійше можна на­

бути в конторі Пльона пои ул. Кароля Лю- двика ч. 9.

Рух зелїзничих поїздів

важний від 1. січня 1906 після середно-евро- пейского часу.

До Львова на дворець головний приходять:

З Іцкан 12 20*, 610, 140, 545, 910*

„ Кракова 2 31*, 6.—, 8 50, 130. 5 23, 8 9 50*

„ Підволочися 7-20, 11 55, 2 3 0 . 10 -20, 5’0, 1020*

„ Лавочного 7 29, 11 45, 10 50*

„ Рави рускої 7'50

„ Станиславова 8 05

„ Самбора 8 15, І -50, 9 20*

„ Яворова 8-18, 4 32

„ Коломиї 1005

„ Ряшева 10 35

„ Тухлі 345 (від 15/6 до 30/9)

„ Белзця 5 ’—

На Підзамче.

„ Підволочися 7-—, 215, 5Ч5, 10-2*, 1 1 3 4 ^ Зі Львова з головного двірця відходять:

До Кракова 2 45. 4 15, 825, 8-35, 2 50,6-35*

11-—*

„ Іцкан 2 51, 6 15, 9-20, 2 40, 10 40*

„ Підволочиск 6-30, 10 о5, 2 —, 9 —*, 1Т05*

„ Яворова 6 55, 5-58

„ Лавочного 7-30, 2-57, 6-25*.

„ Самбора 9-—, 4-20. 10-55*

„ Белзця 11-10

„ Ряш ева 4-Ю

„ Коломиї 550

„ Рави рускої 7’30*

„ Перемишля 10. 05* (від 1/5 до 1)0/0) Хирова Ясла

„ Стрия 11 ТО*

3 Підзамча:

„ Підволочиск 643, 11 15, 213, 9 23*, Р24*.

Примітка Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є зазначені зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.

вечір до 5. год. 59 міиуг рано.

Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники розклади їзди ітд. можна набувати через цї- ли рень в мійскім бюрі ц. к. державних зе- лїзн ь, пасаж Гавсмана ч. 9.

П. Т

Сим повідомляємо, що вислалисьмо на­

шого досьвідченого подорожуючого урядника, гі. Станислава Макаревича в повіти: Підгайцї і Бучач, і уповажнили тогож заключати для нас житєві обезпеченя. — „АІІіапг", Генераль­

на аґенция у Львові. (2— 2)28

Чл Чл в 1-е «£«

«»■>

«її І»/

Чл Чл Чл Чл Чл Чл Чл Чл

Чг Чи Чи ■'’г

За певну і добру льокацию поручаємо:

4 ’///» листи гіпотечні 4й/

5

листи гіпотечні

листи гіпотечні преміовані листи Товариства кредитового земского

4"/0 і 4 листи Банку краевого 4% позичку краєву

4% облїґациї пропінацийиі і всілякі ренти державні

Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйшім курсі деннім.

Контора виміни

ц к упр. гал. акц.

Б А Н К У

Гіпотечного.

ЯІ

і

о

ї й

■ф-

№

£ Чл

я *

з ррукяпрї в. А. Шийков-кого.