Ч. 3. Львів, середа, дня 4 . (17) січня 1906. Річник
X
Передплата ш «РУСЛА НА» виносять:
■в цілий рік ои пі в року ж», чверть року Ж* МІСЯЦЬ .
• Австриї:
. ЗО кор . 10 кор . £ кор
1-70 кор
За границею
п цілий рік . . 16 рублів хбо 36 франків и* пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
• Вирвеш ми очм і душу ми виркеш: ж не возьмеш милости . віри не возьмеш,
•о руске ми серце і віри ругкж.< — 3 Р у с л ж и о в н х пс&льмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дна крім неділь і рускн х сьаяв
• о ’ |, год. пополудня.
Редакция, адміністрацій і експедішия «Руслана» під ч. і.
пл.Доморовского(Хорундини).Еко- пединня місцева в А генти Со- коловского в пасажі Гавсманж.
Рукописи звертав сн лиш*
на попереднє застережене. — Реклнмациі неоцечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по цїнї 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» Ю с. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по ЗО с. від стрічки.
Знов хмарить ся на угорскім овидї!
( х ) Хоч завзятий опір угорских комі
татів проти новоіменованих жупаніб дійшов до такої грубої насили, як в Дебречинї, де майже на смерть побито старенького Ковача і на позорище цілого збіговиска везено єго на каравані з двірця до міста, або як в Чанадї, де під проводом самого президента посольскої палати Ю с т а роз- лютована товпа устроїла демонстраційний похід, в котрім находив ся гицлївский ві
зок з домовиною, одначе при всім тім роз
дратованні не уставали змаганя поважних мужів і політиків угорских, щоби Угор
щину видобути з сего зачарованого круж
ка. Самі проводирі коалїциї побачили, що їх опір безуспішний і наносить необчисли-
мі шкоди краеви.
Тимто бувший мінїстер скарбу Л ю к а ч почав переговори і з правительстгом і з провідниками коалїциї, був також у Відні, а за ним явив ся там і ґр. А н- д р а ш і у міністра війни ІІітрайха. Склало сн так, що мінїстер президент бар. Ф е- є р в а р і з міністрами Крістофім і Вере
щим був приневолений прибути до Відня на спільну конференцию мінїстерску в справі введеня т о р г о в о г о д о г о в о р у з Н і м е ч ч и н о ю . При сій нагоді бар.
Феєрварі був кілька раз на послуханю у цісаря, котрому представив проґрацу розвязки угорского пересиленя. Цісар при- няв, як запевняє урядовий комунїкат, ду
же благосклонно програму міністра прези
дента, однак поручив єму п е р е д о в с і м як найбільш р і ш у ч о подбати о у с п о - к о є н є і у д е р ж а н е л а д у в к р а ю .
Ся замітка монарха викликала нове роздратоване в коалїцийних кругах. Про
відники коалїциї зібрали сп на кількаго
динну нараду, а вислїдом єї є передовсім протест проти введеня торгового договору
Іван Коссак.
На Маланку.
Находить звільна і зворушує єго душу чар зимової ночи — ясної, місячної ночи. Небо ти
хесеньке, мов би спало розкішно — і зьвізди блї- дісенькі — а в цілій простори розливавсь
СПОКІЙ.
Отуленвй теплими футрами дивить ся на небо заспане, на місяченька повновидого. Сан
ки легесенько сунуть ся по преяснім снігу. З тем- ряв СПЛЮ ЧОЇ НОЧИ. З ЯСНОСТІ! місяченька срібного, зі сьвітла зірочок небесних спливають в єго ду
шу спомини ясні, глубока ніжність заливає єго зворушене серце мов безмірна морска филя.
І в мріях своїх преясних, в мріях своїх чи
стих, як ангел сьвятнй бачить, бачить свою ко хану, свою єдину, бачить свою жену.
Днесь она сама — на «Маланку» опа сама.
Єму жалко єї стало, що она сама, лишив друга, до котрого на кілька днів на відпочинок приїхав, лишив товариство веселе, лишив польованя, за котрими пропадав, а спішив до дому, до жени,
з заграницею, за котрий коалїция не хоче приймати ніякого зобовязаня супроти на
роду.
Очевидно коалїция бажає тим спосо
бом загнати правительство в немиле поло
жене, одначе дуже помиляе сн, позаяк ні- мецке правительство заявило уже, що вдо
воляє ся порукою монарха і єго прави- тельства, хоч договор не переведений пар
ламентарним способом.
Всеж таки видно, що коалїция знов роздратована заміткою монарха зверненою до мінїстра-президента. Чи опір комітатів втихомирить ся і усмирить ся, не можна преднидїти, хоч в останних часах в деко трих місцях впроваджене нових жупанів відбуло ся зовсім спокійно.
Занепокоює також справа бурмістра пештеньского, на котрого правительство напирає, щоби виступив проти ухвал ради громадскої що до рішучого опору проти правительства.
Відзначенє пештеньского директора поліпні Рудная високим ордером за єго рі
шуче ноступованє підчас неспокоїв в Пе
нні, визвало також невдоволенє в кругах коалїциї і уважає ся нею начеб прямий визив. Таким способом громадять сн нові хмари на овидї угорскім, хоч не устають змаганя поважних політиків, щоби довести до полагоди угорского пересиленя. Дня 1.
марця має знов зібрати ся угорский сойм, а наколи не можна буде полагодити доси пересиленя, треба буде знов відрочувати, але чи тепер коалїция прииялаб відроченє так як доси, можна напевно сумнївати ся.
В такім случаю дійшло би до подій, ко
трих досяглости означити годі.
Події в Росиї.
Вітте — як телєґрафують з Петербурга — є доброї гадки і при онодїпіних прииятях з на
годи новорічних желань висказав ся в сім на
до коханої, щоб з нею разом бути в се сьвято, щоб з нею у двійку бути разом на Маланку.
„Маланка" се їх добрий, божий, ясний ве- чер, на Маланку они пізнали ся, на Маланку они розкохались.
І він пригадує собі сей перший їх Малан- чин вечер.
В „Бесіді" урядили Маланку.
Сего вечера перший раз она там зявилась.
Єго представили їй І він вже від неї не відсту
пав.
Очи єї прикули єго до себе.
Очи ті такі як море сонне.
Очи ті глубокі, як пропасть безмірна.
Она співала сего вечера. Співала, мов би в души єї царив превеликий біль. Співала, мов би то збудив єї хто зі сну прикрого. Ніздри ЄЇ дрожали а глубокі очи блищали. Була так суб тельна і така ніжненька, що стала відра, у чимсь конечним, чимсь дуже конечним для єго очий, для єго нервів. Єї голос мав в собі дивну якусь мелянхолїю суммінорової тонациї.
І ось тепер бачив єї він перед собою, ту єдину, ту свою, ту потрібну, конечну, необхідну,
бачив такою, як тогди в Маланчнн вечер.
Бажалось єму скорше бути при ній, гляну
прямі, що небавом наступить вже цілковитий спокій в цілій Росиї, а зелїзничий страйк вже скінчив ся всюди, крім сибірских і транскав- казких зелїзниць. Тяжко буде тілько приборкати Кавказ, Та надходячі вісти з Росиї не дуже то оправдують сей оптимізм правительственних кругів. Фактом е, що з оелабленєм революциї змагає ся реакция, а двірскі круги силують ся, щоби будуча т. з. росийсла конституция в нічім не нарушила самодержавя, а уможливила тілько діяльність дорадчих тіл з вибору всего населеня.
В сей спосіб будуча державна дума має бути властиво не законодатним а тілько дорадчим тілом, а ціла конституция полягати ме на деяких иолекшах особистої та громадяньекої свободи.
Тож не устають замахи і напади на цілім просторі широкої Росиї. Вязницї переповнені по
літичними переступниками, а все нові ряди на
ходять ся до виконувана кровавих вироків боє- вих партий. В Чернигові ранено Губернатора і єго жену в цовозї підчас повороту з церкви. В катеринославскій Губернії мужики збурили і спалили поверх 50 маєтків, так що заведено во
єнний стан в цілім окрузі. В надбалтийских Гу
берніях повстане Лотишів хотяй зломане, не дає повернути нормальним відносинам. В ііоль- скім Королівстві кождий день приносить цілі листи нападів на поодинокі урядові особи і вій- скові патрулі; щодень відкривають там фабрики бомб і тайні друкарні та арештують по кільк..- десять осіб. Також в Петербурзі і в Москві,пере- водять богато арештовань і то головно між ін
телігентними і добре ситуованими людьми. Ве
лику участь в революцийнім руху беруть жиди і їх то богато карає ся в тюрмах. Однак най- небезпечнїйшим є положене на Кавказі. Там ви
бухнуло загальне повстане мимо заведена во
єнного стану а численні воружені ватаги загро
жують містам в виду недостаточних залог ро- сийского війска. Колпж піднесе сн єіце до бунту населене кавказких недоступних гір, то проро
кують знатоки Кавказа, що Росин знов цілі д е сятки літ буде потребувати, заким усталить свою вдасть на тім многоплеменнім Вавилонї.
ти щиро в ті очи, і радів, радів мов дитина ма
ленька, на ту втіху єї, коли она єго днесь, так зовсім несподівано в свій Маланчин вечер по- бачит ь.
* *
*
Сани заїхали перед дім. Глянув в вікно' — ясно комнати осьвічені. Серце щось стрепену
лось не добре. Тихесенько сунувсь по сходах, тихесенько війпюв бічними дверми — іцоб ЄЇ, щоб коханій справити в їх сьвятий вечер біль
ше втіхи, більше радостн.
Входить у сальон.
Зимно — дуже зимно коло єго серця.
Она в сальонї — при ній єго товариш. Бли
зенько, дуже близенько при ній... Витав ся з нею, витав не так якось, як гадав. Говорить щось до неї, говорить до товариша, але так якось охрип
лим голосом, так здеревілим голосом, що сам себе перелякав ся.
* ’ *
* Стояв при вікнї.
Чекав 12. години — чекав на новий рік.
Сербско-болгарска унїя.
Короткий зміст сербско-болгарскої унїї, яка упала, заким єще стала фактом доверше
ним, був слідуючий: Сербія і Болгарин заклю- чають на основі договору союз митовий, для взаімної виміни власних продуктів, причім о- днак застерігають собі аж до 1. марця 1917 р.
заключати окремі угоди торговельні з другими державами і установляти окремі тарифи митові.
Обі держави обовязують ся не ставити в обмі
ні торговельній, в привозі, вивозі і перевозі ні
яких трудностий; закони митові і реґуляміни для їх переведена мають бути в обох дер
жавах о скілько можна однакові. Обі держави будуть старати ся, щоби їх підданим було віль
но свобідно виконувати торговлю і промисл;
підданим одної держави буде вільно осідати свобідно в другій державі; купці і промисловці одної держави коли викажуть ся лєґітимациею.
що платять податок в тій державі, не будуть платити водатку від своєї торговлї або проми
слу в другій державі. Обі держави будуть ста
рати ся завести у себе однакову монету і о- днакові міри і ваги, а крім того має бути за- ключена ще окрема угода що до взаїмного ви давана собі злочинців і дезертирів. Словом на поли економічнім має після тої угоди станути повна спільність і згода. Угода тота має обовя- зувати від 1. марця 1906. аж до 1. марця 1917, а по тім часі має станути нова унїя митова разом зі спільними загальними тарифами мито- вими для заграницї.
Противавстрийску тендецию сеї наміреної унїї означує „УоззійсЬє 7Л§“, в такни спосіб:
Митова унїя сполучає Сербію і Болгарію у вну- трі, але супротив заграницї виступають они ще окремо; коли же прийде до політичного союза, то якімсь спільнім поступованю у себе дома не може бута й бесіди, бо справа македоньска все їх буде розлучати, але супротив заграницї бу
дуть они могли спільно виступати, о то іменно розходить ся. Нїчо не помагає, що ґр. Ґолухов- ский старає ся по можности поправити положене християн в Македонії і що почин до македо'нь- ских реформ по найбільшій части вийшов від него. Сербія і Болгарин не видять в Австриї н і
чого иншого, як лиш тоту силу, що хоче покла
сти свою важку руку на цілий край аж до Со- луня. Доки ще треба було числити ся з Росиєю, то Серби і Болгари сиділи тихо, почасти з о- бави перед великим славяньским братом, і;о части длятого, що Росия в рішучій хвили ви
ступила би против Австриї. Обставина, що Ав- стрия поправдї зискала на силі, від коли Рссия ослабла, не має нічого до річи. На Сході гада
ють, що внутрішний заколот в Австриї і па У- горщинї знівечить той приріст сили. А відтак суть прецї ще ■ инші держави. Найбільшу на
дію мають на Анґлїю, котра новоли зачинає набирати впливу в Царгородї. Є в тім о-
Чути... ось ось чути в бліду зимову ніч за блукавші відголос тихого конаня.
Хвилинка... одна... єще одна... сконав... ско
нав старий — добрий рік.
І ось тихесенько, на пальцях йде, підхо
дить, ось присунувсь, ось вже коло него но вий рік.
Тихесенько присувавсь і тихо дуже :— тихо шепче до єго уха:
, Дивись, яке сумне сумненьке небо боже.
Дивись, як сумний сумненький сьвіт божий. Ди
вись, як сумно сумненько глядить місяченько ясний, як гірко гіренько зірки ридають. Дивись, кілько болю має в собі та перша моя ніч. Від днесь все тобі так буде:
Страшна туга за минулим придавить твою душу, виссе твою кров горячу, випє твій мозок.
Хвилинки мрій -повні будуть болю і горя страш
ного. І ті блиски секунд, що люди щастєм зо- вуть, отруєю і жовчею приправлені будуть. Га- дина зависти, зневіри всалась в твою душу.
і ссати ме, аж зломаний впадеш без сили і чутя.
І такий буде твій цїлий сей рік, і такий і другий і третин... таке буде ціле• Ж ІІТ Є
твоє...
чевидно не аби яка причина, що Сербія, котра не має у Великій Британії так добре як би й ніяких інтересів заступати, старає ся тепер всіма силами навязати перервані зносини ди- пльоматичні з Льондоном і то характеризує на
стрій духа сербских політиків, що они старають ся, щоби їх в далекім Льондонї знов допущено до ласки, підчас коли они легкодушно готові зірвати дипльоматичні зносини з Віднем.
Розуміє ся, що таке поступуванє балкань- ских держав, до того ще й в теперішну пору мусїло у великій мірі занепокоїти віденьских політиків, а віденске міністерство заскочене та
чок» несподіванкою старало ся зараз наперти передовсім на Сербію. З Вілгороду доносять отже, що віденьский кабінет повідомив через австро-угорского репрезентанта сербске прави- тельство, що коли Сербія хоче заключити уго
ду торговельну з Австро-Угорщиною, то мусить скинути ся унії митової з Болгариєю. Се пові
домлене викликало в сербских кругах тірави- тельственних а навіть і в самій столици, вели
ке зворушене, але поки що не порішено ще ні
чого і справа буде мабуть полагоджена аж по скликаню скупштини.
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Собор 70 аиост.; римо-кат.: Антонія пуст. — В ч е т в е р : руско-кат.: Навеч. Богоявл.; римо-кат.: Приски.
— Є. Ечсц Митрополит Шептицкий виїхав на два дни до Ж овкви.
— З драм. Тов-а ім. Котляревского. Звичайне засїданє виділу відбуде ся в середу дня 17. с м.
о 7. год. вечером в комнатї «Рускої Бесіди». Пп.
видїлових просить ся о безусловну участь.
— З львівского „Сокола". Сокільский хор буде ходити з колядою на будову сокільнї від 5 год.
вечер в четвер. — Сокільскі вечерницї з танця
ми відбудуть ся дня 4. лютого в салях „Наро
дного Дому". Запросини висилав ся; хто не ді
став би заіщошеня задля неточної адреси або з вини почти, зводить зголосиги ся но него карт
кою або лично в „Соколі" (ул. Коперника, 9). — Старшина.
— З артистичної секциї Тов. драм. ім. Ів Ко
тляревского у Львові. Заповіджене онодї предста
влене драми історичної Бориса Гр нченка „За батька" відбуде ся в пятницю дня 19. с. м. в салі тов-а „Ґвязда" при ул. Францїшканьскій ч.
7. Щоб як найвірнїйше представити видцям сю історичну драму, постарала ся секцня о оригі
нальні костюми і декорациї, а ролі спочивають в руках найліпших аматорских сил. Підчас ан
трактів грати буде орхестра. Ціни місць: фотель 1-рядн. 2 К, фотель ІІ-рядн. Г50 К, крісло 1 К, партер 60 с, для учеників і війскових до фель- фебля 40 с. Білети можна набувати в „Сокіль- скім Базарі" ул. Гуска ч. 1, а в день предста
влена від 6. год. при касі'. Початок точно о 7.
год. вечер.
— З руского театру в Перемишли. Оголоше
ний репертуар змінено ось як: в середу 17. с.м.
„Барон циганьский", а в неділю 21. с. м. „Б ур
лака".
— З личаківскої Читальні' „Просьвіти". В ия- тнищо 19. с. м. на Богоявленє Господнє о 7. год.
вечер відбуде ся в льокали Читальні (ул. Лича- ківска 87) відчит н. Бурбели „Про страшні на
слідки оружного мира" І часть. По відчиті то- варискі забави. Вступ вільний. Гості пожадані.—
В и д іл
— Народні віча в справі виборчої реформи від
будуть ся: дня 17. с. м. в Загірю, рудецкого по
віта; дня 19. с. м. в Зарічу коло Делятина о 2.
год., дня 20. с. м. в Щирци, львівского новіта, о 12. год., в Ольхівци, бобрецкого новіта, о 1. г , в Полтш і Буску, камінецкого новіта, в Викто- рові, станиславівского новіта, в Берлогах, калу- ского новіта, о 2. год:, в Михнївци, турчаньского новіта. о 3. год.,; дня 21. с. м. в Чернїєві ста- нислав. новіта, о 1. год., в Болодимирцях, жида- чівского новіта, о 3. год., в Отинії товмацкого повіта, о 12. год , в Улючи, березівского новіта;
дня 23. с. м. в Комарові, станиславівского по
віта.
— Обгороджують ся хіньским муром! Загарба
на в московскі руки мілїонова інсгитуция «На
родний Дім» у Львові, поставлена за гроші ці
лого руского народи в Галичині, окружає ся хіньским муром перед народом. На день 2. лю
того — як дізнаемо ся з «Ґалїчанїна» — скли
кано надзвичайні збори „Народи. Дома" в справі зміни статута в тім напрямі, аби „уже раз у- странит вміщатєльство в діла інституте лиц іли інституций, нині к сожалїнїю нам неприклон- них». Так пише один з півтора сотки членів сеї інституциї, котрі іиге саФіео мають репрезенту
вати тримілїоновий нарід, якого власноетию був
і мусить бути ..Народний Дім" у Львові. Гуский нарід має право упімнути ся о свою власність, яка не може лежати в руках 150 людий, котрі відцурали ся своєї народности і без контролі ц і
лого народу завідують кількома мілїонами корон в хоеен „матушки Госиї".
— Про віче в Волицї бариловій пишуть нам:
На наш Новий рік (14. с. м ) було в Волицї б а
риловій, в камінецкім повіті', величава народна манїфестация в справі виборчої реформи. Около 3 000 селян з цілої околиці стануло як оден муж, щоб прилюдно висказати свої кривди і пригада
ти верховодячим кругам, що Гусини не відступ
лять від належних їм прав. Справу виборчої ре
форми обговорив широко і популярно др. Дми
тро Левицкий, адвокат з Камінки струм., бючи яркими числами і фактами мов тараном в до- теперішну кривдячу Гусинів виборчу систему.
Про тенденцийну і упосліджуючу нас господар
ку шляхоцко-галицкого сойму виголосив рефе
рат п. Мулькевич, міщанин з Камінки струм Ви- делєґований Народним Комітетом академик н, Адам Миколаєвич представив в довших промо
вах політичне положене Гусинів і наше ш кіль
ництво і виказуючи упосліджене Гусинів на кождій области. Згадав він також про звісне но ложенє нашої академічної молодїжи на львів скім університеті. Змаганє руских академиків о самостійну найвисшу сьвятиню науки одобрив нарід одноголосно серед грімких оплесків, а до- маганя рускої унїверситетскої молодїжи признав своїм народним постулатом. Ухвалено відповідні резолгоциї, між пінними генеральний рільничий страйк на случай покривджена Гусинів при но
вім виборчім проекті. Про резолюциї сї пові
домлено телеграфічно бар. Ґавча. На боєвий фонд зібрано принагідно Ю К. По вичеріїаню дневного порядку розійшон на нарід при грім
кім співі „Не пора"... — Присутнин.
— В Копичинцях відбув ся Д Н Я 1 0 . С. М. з'їзд народних учителів при участи поверх 70 осіб.
Кількох учптелїв-Поляків старало ся на вступі розбити зїзд, мовляючи, що зїзд скликали Гу
сини. Коли їм се не удало ся, покинули салю нарад серед непідхлїбних для них окликів. По
тім зібрані радили під проводом учит. п. М. Стад- ника і ухвалили ряд резолюций в справі поліп- шеня своєї дол'. До виконаня ухвал вибрано о- окремьй. комітет і ухвалено скликати слідуючий зїзд з весною сего року.
— Лист з Кавказу. П. Левко Лопатиньский, висший окружний інспектор шкільний в Тифлісі на Кавказі, подає в листі до свого бра- танича і іменника у Львові між иншим про сучасний стан політичної заверухи на Кавказі і про свої студиї над Шевченко- вим „Кобзарем". Обі справи будуть інтересні і для наших читачів, тому наводимо їх до- словно після згаданого листу, відступленого нам ласкаво до ужитку: „ ... Вам то живеть ся ще нічого собі, но в нас Бог знає, що дїєть ся. Там ще в самій Гоеиї діла йдуть так собі, но на Кавказі з кождим днем все гірше і гірше; з одної сторони добивають ся свого социял-демо- крати і другі революцийні партиї, а з другої — Грузини бажають автономії для двох Губерній:
тифлїекої і кутаїст.ої. Но в тих Губерніях вони не одні живуть. Тифліс більше вір.меньский, а і на юзї Губернії живе Вірмен більше як 200.000 та і стілько же і Татар. Добиваючись для себе автономії, вони хочуть наложити ярмо на другі народности, окрім Вірмен і Татар ще і на Осе
тин, Мінґрельцїв і Сванів. В других Губерніях закавказких: елисаветпольскій, ериваньскін, кар- скій і бакиньскій живуть переважно дві народ- нбсти: Вірмени і Татари, і отеє вони ріжуть те
пер одні других, і ніхто не може запобігти сьо
му. Війска мало! Що із сього вийде, Бог се знає. А тутечки ще сей проклятий страйк почти і телєґрафів... В мене є дуже цінне видане
„Кобзаря" з приписками покійного Бернатовича, Івана Івановича Білозерского, що живе у Вене- циї, і моїми. По сьому видалю я справляв І. ви
дане Ш евченка, так називаєме „париске"; було се тоді, як я жив і вчив ся в Празі, в 1863. ро
ці. А тепер переглядаю оба тексти: і печатний і скорописний і виправляю їх... Може що і вийде путнє!"
— З перемискої єпархії. В^пронозицию ириня- ні оо.: Іван Сорокевич, Ігн. Калужняцкий, Іван Цїцькевич, Стефан Мяцюрак, Теодор Кусайла, Іван Скубиш \ Іван Гудавский; на Долини: Гр.
Калинович і Иосиф Баницкий; на Порудію: Сте
фан Мацюрак і Григорий Калинович; на Ветли- ну: Михайло Осїдач; на Свидник: Николай Гар- бовский; на Ходновичі: Антін Яцїв, Мих. Вер- бицкий, Волод. Вачиньский, Іван Хр. Дуркот, Савин Кмицикевич і Теодор Крушиньский; на Ж абче муроване: Дмитро Лах, Стефан Мацюрак, Алексей Гоцкий, Гр.’ Максимович, Іван Бирка, Іван Худик, Волод. Вербенець і Теофан Величко;
на Лімну: Максим Калинич, Мих. ІІопель, Ант.
Хиляк, Миром Черлюнчакевич, Савин Кмицике
вич, Ник. Бурмич, Зенон Пясецкий, Іван Лиси- кевич, Ігн. Мохнацкий, Петро Крупский, Іван Ва- люх, Мих. Демцьо,, Іван Каминьский, Ом К али
нич, Іван Скубиш і Теофан Величко; на Улазів:
Ант. Мокрицкий, Вас. Волошияьский. Юрий Вер- бицкий, Лев Пясецкий, Ом. Федевич, Іван Ц'іць-
