Дня 18, VIII—25. V III1925. О р іа іа росх'очма
и іа х о х о п а г у с х а Л е т Р І К І
А Р Ш А В А
К о н ч и н ь с к в
К о н т о п о ч т о в е ЛПг (8 7 7 .
УКР’АІНСЬШЙ
Т е л е 2 9 6 - 4 0 .[в и д а в е ц ь І НАЧАЛЬНИЙ
{р е д а к т о р Д р . Т а д е й
М Ь Ь
Приступ в германській
В в е р с а л ь с ь к о м у т р а к т а т і с к а з а н о , щ о гр о м а - д яи е, з о гл яд у н а зм ін и гр а н и ц ь , м о ж у т ь о п т у в а т и , т о є с т ь п р и й м а ти гр о м а д я н с т в о т о ї чи и н ш о ї д е р ж а в и . В наслідок цього, двадцять тисяч німців зголоси
лося залишити Польщу, а 7 ти
сяч поляків вирішили пересели
тися до Польщі. В умові, під
писаній в цій справі в минуло
му році, навіть передбачено від- тилання до кордону, коли б оп
танти з одного чи з другого боку до 1 серпня цього року
добровільно не виїхали.
Польська влада, передбачаю
чи, що німецький уряд без жа
лю викине оптантів з своїх кор
донів, вжив усіх заходів, щоб польські оптанти виїхали з Ні
меччини.
І дійсно, до дня 1 серпня всі поляки, що зголосилися за поль
ським громадянством, виїхали до Польщі,
м іс ц і. З а с о п е м до ц ь о го м а в б у т и в у гіл ь Г о р іш н ь о го Ш л е с к у . 1 серпня ми
нув термін, до якого Німеччина була обовязана без цла впуска
ти по 250.000 тон вугілля мі
сячно. В Берлині надіялися, що Польща не зможе існувати без вивозу вугілля до Німеччини.
Инакше сталося з оптантами- німцями. В они н ад ія л и сь , щ з Н ім е ц ь ки й уряд з м у с и т ь П ол ьщ у з а л и ш и т и ї х н а
Роспочалася таможенна війна між обома країнами. На цю хви
лю припало виселення німець
ких оптантів з Польщі.
ж а д н и х п р и г о т о в а н у к » м е ц ь к і о п т а н т и п ісл я п е р е їз д у н а т е р и т о р ію Н і
м е ч ч и н и опин и л и ся в ж а х л и в их у м о в а х . Не знайшли ні хати, ні хліба, ні праці. В мі
сті Цілі с>упчилося їх кілька тисяч серед страшних злиднів Ширяться пошести. Нема ні ор-.
ганізованої кухні, ні санітарної допомоги.
Закипіло в Німеччині, Проти Польщі вибухло скажене обу
рення. Власну вину складають на Польщу. Погрожують пом
стою, забуваючи, що колись ви
гнали з Німеччини без всякого попередження 40.000 поляків, за
буваючи, що сьогодняшиє висе
лення не е вигнанням, а умов
леним виміном обивателів: одні виїзжають до Польщі, другі до Німеччини. їх обурюй* що Поль
ща не лякається. І не злякається.
Ні один н ім е ц ь к и й о п т а н т не з а л и ш и т ь с я в П о л ь щ і. В с в о їй «&»©ртец*
н е м о ж е м о з а л и ш и т и еєг о д н о го в о р о га .
2.403 а і
8 о гл я д у н а т е , щ о н і
м е ц ь к и й уряд н е зр о б и в
7
ую ш ь собїш и.
Незвичайна книжка, документ першорядної вартости, страшний тремтючою рукою писаний акт обвинувачення, з'явився цими днями в Празі.
Книжка має назву: „Деті емі
грації". Її видало педагогичне бюро. В ній міститься "понад дві тисячі оповідань учнів і уче
ниць російських гімназій за кор
доном про пережиті ними пе
ред виїздом з Росії жахи.
В цій велик'й анкеті взяло
участь 2.403 дітей і з їхніх опо
відань склалася книжка; „Деті еміграції".
Беремо з неї кілька випадко
вих уступів.
„Мами не було вдома,:—пипге якась дівчинка, — вдерлися До нашого помешканні і питалися, де ми сховали зброю. Ми стра
шенно перелякалися і почали плакати, бо нічого не знали про жадну зброю. 8а це поставили
прицілилися просто в чоло",
„Один з них,—оповідає инша дитина,—вийняв револьвер і по
грозив теті, що розстріляє нас, як що не скажемо йому, хто є мій батько і де він ховається.
Цього не забуду я ніколи в життю".
А ось инші сцени:
„Розсердилися тоді на маму за те, що не має грошей, і вд|Ь рили мене шкіряним батогом, яким б'ють коні".
ЙГ
„Підчас ревізії пхнули мене багнетом, щоб я їм сказала, де заховарі наші річі".
Або такий вже повніший об
разою:
„Червоиоаф'мійці ^заарештува
ли мене і^завелц до ч^сзвичай- ки.ПобиймГ’ і скривавлених нас випустилйл"і’по кількох го'динах.
КоЛЦ МЙ^ВИІОДИЛИ, . якісь люде, що’ с ї о я ^ ^ л я воріт чрезвичай- к>, п о Ш ^ а л і т и д а с . Це не пЬДобаЯося червоноармійцям,
тому вибігли на вулицю та по
чали стріляти". ' Таких та до них подібних сцен знаходимо в книжці. сотні.
В коротеньких реченнях ці маленькі мученики оповідають про свої страшні переживання, які роблять глибоке вражіння.
С пр ав д і, тр у д и в н а й т и с т р а ш м й и с го й и т у о с н а р *
ж є и з їя для со ф ітів .
Американський консул, затри
муючи важність так званого
„повідомлення", оголосив сине категорій осіб, які можуть ста
ратися про дозвіл на виїзд до Америки.
Згідно з новими приписами, наступні категорії повинні не
гайно надіслати подання про карту вступу до консулату.
1. Жінки, діти (до 12 літ) і родичі американських громадян.
Ця категорія емігрантів повин
на писати до консулату лише по одержанні від родича з Аме
рики повідомлення, що емігра
ційний цертифікат є вже зат- вержений департаментом стану па в Вашингтоні і пересланий до консулату в Варшаві;
2. Емігранти, які мають аме
риканські візи, видані перед 30 червня 1924 р.;
3. Емігранти, які мають од- нодолярові- иоквітовання, видані американським консулатом перед ЗО червня 1924 р.;
4. Емігранти, які мають старі карти вступу і
5. Фахові рільники, які мають
„аффідавіт" від фармера з,Аме
рики з забезпеченням там праці на
Бід дітей до 13 літ, що ро
дилися в Америці і виїздять до неї з своїми батьками, не треба на американському пащпорті ..польської візи на виїзд. Те са
ме відноситься і до старших дітей, народжених в Америці, оскільки е записані до поль
ського закордонного пашпорту їхніх батьків.
Хто памятає про завтра, той не марнує грошей, відкладаючи їх на чорний день. Підчас вій
ни люде тратили життя, доми, гроші.
Так само розлив ріки нищить збіжже, хати, життя. Але люде зараз беруться до праці і від
новляють зруйноване. І хоч би повінь що року була, хлібороб раз-у-раз відбудовується та оре землю.
Так само є і з.ощадностями.
Ми . мали втрати. Але велика по
вінь нещасть скінчилася1;і;кож-' ний повинен знову сіятїі зерно ощадносте, повинен поспішити до Поч. Каси Ощадносте і скла
дати там кожний гріш, і таким чином приготує багаті жнива для цілого народу, бо з тих пооди
ноких жнив виростуть великі ба- гацтва країни, подешевшає кре
дит, з'являться нові будівлі нові залізниці.
Розумний громадянин ощажае.
' і . . ■ Ч 1 ) <І ' ..
ЧОМУ НІМЕЧЧИНА ПРОГРАЛА ВІЙНУ.
Тепер лише виявляється, скіль
к и війська мала Німеччина в /порівнянні з союзними арміями західного фронту. Джерелом .цих відомостей єсть праці ні
м ецької парламентарної слідчої
(КОМІСІЇ.
(комісії, досвіди ген. Куля, а та
кож цифри військових письмен- , йиків—англійських і французь
ких.%Ві■«являється, щ о в б е р е з н і (818 р о к у Л ю д е н - дор<ь, р о з п о ч и н а ю ч и с в ій В еликий н а с т у п , м а в у свойому р о с п о р я д ж е н н і 9 2 н ім е ц ь к і д и в із ії п р о -
и (7 8 с о ю з н и х д и в ізій . У травні того ж року, себ то
перед другим наступом, німці мали на фронті 208 дийізії, з союзники лише 178 до 188. Прав
да, німецькі дивізії були трохи менші, але фаховці оцінюють тодішні сили обох таборів за рівноцінні.
Щож було причиною поразки німців?
Дух німців ослаб і сильнішим виявив себе дух французів, яких німці називали „дезертирами".
Крім цього, поразку виклика
ла неправильна стратегія Лю- дендорфа, славу якого штучно роздмухали. А на прикінці—від липня до вересня — діло докін
чили американські війська.
КОРОТКІ відомо.
СТИ ЗА ТИЖДЕНЬ.
'•Ж
К р ів а в І п о д ії в В а л ії.
, Англійські^ робітники в Валії в
Змісті Амм6 $ бійку
Ф поліцією. Ранено 107 робітни
ків і 6 поліцаїв.
слідчу комісію до подій в Китаї.
гйійському парламенті заявлено, що 5 держав склали спільну
Я к а б у д е з й м а . Французь
кий астроном Габіаль заявив в академії наук, що найближча зи
ма буде дуже тяжка і довга.
Такі зими були ще в 1553 і 1730 роках.
А м е р и к а і с о в іти . Як по
відомляють американські газети, президент Кулідж заявив, що Сполучені Штати не можуть ви
знати совітського уряду, єдиною метою якого є політика завору
шень.
С л ов янсь ний ін с т и т у т п р и К р а к ів с ь к о м у у н ів е р с и т е т і. В 1925—1926 шкільно
му році на краківському універ
ситеті буде відчинена сдовян- ська студія, яка нічого спільно
го не має з українським універ
ситетом, що має бути відкри
тий в Кракові.
З а м а х н а Ф р у и з е . Під потяг, в якому їхав совітський комісар військових справ Фрун- зе, хтось підклав бомбу. Бомба вибухла після того, як потяг пройшов.
В и б у х в Б о л га р ії. В місті Плевні вилетів в повітря склад амуніції.
ЩО ВИ ВИННІ—
ВІДДАЙТЕ ^ОЛЬЩЇ!
з жай
ло платникам пільги і відречен
ня грунтового і маєткового по
датку, в наслідок чого вплив з тих джерел, необхідний на дер
жавні видатки, був менший ніж з инших дзйерел. В останньому часі дано розпорядження при
пинити екзекуцію за податки маєтковий і грунтовий, у >
‘'Тепер же'/ з огляду на доб
рий цьогорічний урожай і вели
кі державні потреби, М ін іс т е р с т в а с к а р б у н е буде м о г ло д а в а т и далі п іл ь г і в ід - З а с у д б о л га р с ь к и х к о м у н іс т ів . В Варні відбувся великий процес комуністів. З об
винувачених засуджено на кару смерте 33, на вязницю ? 77, \ а решту звільнено від кари,
р о ч ен ь і з І в е р е с н я р о с - п о ч н е П ри м усо ве с т я г у в а н н я ріл ьних п о д а т к ів .
Щоб уникнути кар і видатків на екзекуцію, платники повинні в власних інтересах приготови
ти на вересень необхідні на по
криття податків гроші, бо д а л ь ш и х в ід р е ч ен ь < н е о д е р ж а т ь .
Треба пригадати, що перша рата грунтового податку повин
на платитися від 15 березня до 15 квітня б. р„ а перша рата податку доходового ЗО червня б. р.
Ботвіна, який вбив агента Цех- новського на кару смерте. Ви
рок виконано.
З а к л и к „Д іл а **. Львівська українська газета „Діло" закли
кає відправляти українську мо-
\УУГ>А\¥СА І №АС2ЕІАї¥ РЕОАКТОР: Піч ТАВ Рісгуи& кі.
П о к а р а и и я Б о т в і н а / До- їлодь до американських універ- Іражний суд у Львові засудив | ситетів.
ПРОКЛЕМА „РОТАСУ-ІИА" Л. ВБК1АИА. РР2Г..ІА2О 9.
7
