і
Д ня 31.Х-В.Щ
в и д л'в в ц ь]
| І НАЧАЛЬНИЙ
РЕДАКТОР
Д р. Тадем К о н ч и н ь с к і
ч______ _ /
/ — —
адреса
Р Е Д А К Ц І Ї А Д М ІН ІС Т РА Ц ІЇ
ЇЇАЙ32АЙА 'і Ко»і-$жіаІ Л Н Іт.17.1
___ г
Рік 1.
К о н т о п о н т о н е Л а 1877.
УКРАЇНСЬКА
Т е Л о о . 2 9 6 -4 0 .Уряд одержав перемогу в Соймі.
23 листопада Премер Граб-
’ ський виголосив у Соймі про- імову, в якій відповідав на за
к и д и опозицийних послів. Він (ваявив цим послам, що коли во
їни е люде гідні й сильні та хо- і.чуть взяти на себе відповідаль
н іс т ь за керований державою,
С В ІТ Н А Ш Л Я Х У Д О МИРУ.
Велика європейська війна му- сила б переконати всі державп
\й народи, що невблагане соціг
\ольогічне право обеднуе, звязуе 'людскість в один великий орга-
’нізм, і що внаслідок цього, все, 'щ о робиться на одному місті
\ світа, добре або зле віддякуе (на -життя всіх сусідніх наро- (дів.
Ч? 1 дійсно, після жахливої во- 'еішої завирюїЬ, яка наповнила всі країни кровю й слізми, по
чала народжуватися свідомість,
| щ о Н ім ц і м у с я т ь в в ій ти до с є н ії н ар о д ів н а р із - і
Йк може настати загальний добробут.
Грошовим питанням займа-
■ щться всі народи. Ось що пи-
’япуть про це італійці: Г р о ш і і ц е є л и ш е п л а т н и ч і з а с о - 'би; к а п іт а л о м ж е аб о о щ а д н іс т ю є те, що вже дає можливість придбати нерухо
мість, збудувати хату й т. д.
Словом, капіталом є лише той гріш, якого ми не видаємо на щоденне життя, якого ощажа-
емо.
ІЯ о ж н а м а т и б а г а т о гр о ш е й і н е м а т и к а п іт а л у , ко л и м и з а ц і г р о ш і не м о ж е м о н а б у т и я к о г о - неб уд ь д о б р а, ко л и вони щ е н е є н а ш о ю о щ а д н і
с т ю .
Без тих ощадностей ніщо не
то нехай представлять свій програм і беруть владу в свої руки. Аби скінчилася ця неко
рисна нагінка на Уряд, бо це робить велику шкоду державі й громадянам.
Після цього відбулося в Сой
мі голосовання. Внесок Визво
нмх о р а в а х з йншивди дер
ж а в а м и , бо и н а к ш е м о ж у т ь у я в л я ти сой'аю с т а лу з а г р о з у н о в о ї в ій н и .
Це переконання привело до скликання конференції в Льо- карно. Тут представники 7 дер
жав (Англії, Франції, Бельгії, Італії, Німеччини, Польщі і Че- хословаччини) склали важливий трактат, складений з 9 пунктів.
Ц “ “з т р а к т а т м ає н іб и -т о т в о р и т и п р а к т и ч н и й <&>ун- дасяєкт під будівлю СВІТО
ВОГО с п о к о ю .
Зазначені держави гвараиту-
могло б повстати на землі: ні банки, ні фабрики, ні торговля.
Не можна цього створити жад
ними випусками нових грошей.
Навпаки: п о б іл ь ш у ю ч и к іл ь к іс т ь гр о ш е й , у том ж е ч а с ми девалюєгуїо ї х , з м е н ш у є м о ї х в а р т і с т ь і притому не тільки самі нічого не виграємо, але навпаки — ще тратимо.
Ось приклад з життя Італії.
ІІри 17 мільярдах лір, які були в Італії в обігу, доляр коштував 22 ліри, при 19 міліярдах — 25 лір, себ-то при збільшенні обігу на 12 проц. лір здевалюовався на 14 проц., а це значить,, що країна втратила 2 проц. своєї ощадності!.
лення про висловлення Урядові недовірря був відкинутий біль
шістю 21 голосу. Так само було відкинуто внески послів Бирки й Тугута про створення ревізійної Комісії, а також внески про відхилення урядових санацій
них законів.
ють, що сучасні кордони Ф р а н ц ії а Б е л ь гії з одного б о н у , (Польщі — Н ім е ч ч и н и й Ч е х о с л с в а ч ч и н и — Иівдеч- ч а я и з д р у го го б о н у є н е - поруї& ш ій щ о ж а д н и й гліж - н ар о д н ій тр и б у н а л н е м о ж е ї х залшити, бо в с і т р а к т а т и , в т о м у числ і й в е р с а л ь с ь ки й , з а л и ш а ю т ь с я в силі.
Крім цього, зазначені держа
ви гвараптують, що всі н о в і суперечки між ними будуть ви- рішатнся шляхом арбітражу, а не війни. Нарешті Франція обі
Ц ей прикл ад д о к а з у є , щ о б а н к н о т с а м н е є о щ а д н іс т ю й не зб іл ь ш у є о щ а д н о с т и ; и а в - п а н и в ін є з а с о б о м н и щ е н н я т о ї савяоа о щ а д н о с т и .
Кровю нашого господарсько- життя є не банкнот (паперовий гріш), а капітал — ощадність.
Тільки заощажений гріш будує банки, фабрики, господарства, добробут. Він тільки є зарідком нового кращого життя.
Звідси ясно, що повинен ро
бити кожний обиватель: кожний повинен заощажений гріш нести до Поштових Кас Ощадности.
--- )::(---
На такі наслідки голосовання, між инших, вплинула повна де- зорентація послів, як рівно ж і те, що ні один з клюбів соймо- вих не підготовився й міг ви
ступити з реальним програмом та вказати на нового керовника Уряду.
цяла Польщі й Чехословаччині, що вразі нападу на них з боку Німеччини, вона дасть їм не
гайну допомогу, незалежно від того, що скаже Л іга Народів.
Згаданий трактат буде рати
фікований парламентами всіх цих сімох держав, після чого буде у р о ч и с т о п ід п и с а н и й у Л ьондоні І гр у д н я і наре
шті буде за п р о т о и у л о в а н и й ев Л із і Н а р о д ів .
Після Версальського трактату це е другий важливий акт, що має па меті п о го д и т и н а р о ди й в к л ю ч и т и з у ж и т к у
Совіти посилають з і » до Р д а їі
До Хотіна, що лежить у тому місці, де сходяться кордони України, Польщі й Румунії, в останньому часі з Совітів по
тайки перенесено до Румунії величезну кількість зброї,
Ця зброя є запакована в спе
ціальні скрипки й її рибаки пе
ревозять у ночі в човнах до згори намічених сел на Дністрі.
Звідси її транспортують у гли
бину Басарабії. Ці скрннки, ду
же міцно зроблені, звичайно за
копують у землю в поближ у сел.
Жидівські купці—посередники пе
редають зброю змовленим се
лянам, — при чому всі добре на цій справі заробляють від
Совітів. *
Це транспортований зброї ве
деться з метою створити таємні
Треба зауважити, що внесок про вотум довірря вніс україн
ський посол Васильчук.
Таким-то чином Премер Граб- ський одержав перемогу
в ій н у . Але доки ще е в Євро
пі, як ї в инших частинах світу, покривджені народи, доки ще одні народи хочуть жити коштом других, слабших народів — д с - т и н е м а щ е п о в н о ї г к а - р с н ц ії м иру й не м о ж е ї ї б у т и . Це показало вже саме життя: ще не встигли всі гості виїхати з Льокарио, а на грець
ко-болгарській границі вже за
говорили гармати.
магазини зброї та амуніції, яка буде роздаватися прихильникам Совітів у разі війни Совітів і Румунії
Перед кількома днями ру
мунська кордонна сторожа за
хопила транспорт зброї, який складався з 2 кулеметів, кіль
кох тисяч набоїв і 20 пістолетів машинних. Зброя є виключно німецького походження.
В останньому часі румунська поліція викрила змову на життя румунського короля. Замах мав бути виконаний після повернен
ня короля й королеви З ІІСС і мав бути початком революції.
Двох СОВІТСЬКИХ старіші!!, які мали стати на чолі комуністич
ного руху, заарештовано.
Дрібні відомости за тиждень.
З б р о й н а с у т и ч к а м іж Г р е ц іє ю і Б о л га р а м и . ІІо .постанові великих держав Бол
гарія після в’йни була роззброє
н а , ій залишено всього лише ,7 тисяч війська для внутрішньо
го порядку й охорони всіх кор- ' донів. З цього скористалися ко- імуністи й на весні ц. р. заду- імалп зробити переворот, при чо-
<му висадили в столиці Софії в повітря собор. Тепер з цього по- користалася Греція й напала на і болгарську границю, обстріляла місто й багато сел та зайняла частину болгарської території.
Не маючи сил боронитися, Бол
гарія звернулася до Ліги Наро
дів, яка вже наказала обом£дер- жавам повернути війська на по- лердні місця.
Г Р у м у н с ь к и й е к с п о р т . Р у мунський уряд обнизив цло виво- зове на коні й худобу й дозво-
Треття т о м и м війна йіметанй
Роспочаті італійсько-німецькі торговельні переговори дійшли до гострих місць. Припускають навіть, що ці переговори будуть зірвані. Таким чином між Іта
лією і Німеччиною настав би стан безтрактатовий, або навіть таможенна війна.
Найбільші труднощі в перего
ворах уявляють справи цла на вино й овочі. В свойму часі в попередній умові Італія згодилася дати Німцям привилеї і такі са
лив вивозити коні нижче 0 ро
ків віку.
Н о с і ч а с о п и с и . У Львові вйшло ч. 1 двотижневика „Полі
тика" під редакцією Ианейка. В Парижі виходить часопис укра
їнської еміграції „Трезуб" під редакцією Прокоповича.
З Р и м у д о н о с я ть , щ о Ч і-
мі низькі цла, як і Еепанії. Пі
сля відкликання трактату з Еспаніею, Нїмці одмовили Італії в знижках, кажучи, що їй нале
житься стільки, скільки й есиан- цям. Італія відкинула пропози
цію.
В даний момент відбувається обмін нот (листів), які можуть довести до поважної господар
чої сутички між Італією та Ні
меччиною.
ч е р їн задугм^є створити вели
кий російсько-нольсько-німецько- італійський блок, до якого мала- бп прилучитися також Туреччи
на та Еепанія.
П ісл я позгорот^ з Б ер л ін а розпочала польська делегаціяліа- ново торговельні переговори з німецьким урядом. Переговори
К А Л Е Н Д А Р І -
Що-року українські видавниц- ва випускають кільканадцять ріжноманітних календарів, ра
зом—кілька десятків тисяч при
мірників,
1926 рік буде особливо бага
тий на календарі. В цьому році прибуло кілька нових календа
рів, а старі видавництва значно поширили свої видання. Можна припускати, що на 1926 рік вий
де всього понад 100 тисяч при
мірників. Це вже досить поважне число, Значить, що біля 100 ти
сяч українських родин будуть ведуться в дуже приязнім тоні.
Х/кразнські сп ів и в ц е р к в і . Митрополит Діонисій дозво
лив уживати в церквах збірку ,,Українські церковні сніви“ вид.
Річинського в ВолодимиріВолин- [ ському.
ВЙкільний співаним у к л а - ІД Ї Др- К о л е с с и длявжит-
мати для читання приємну й корисну книжку.
Але й цього числа для нас є замало. Нас українців є в Поль
щі, біля 6 міліонів. Отже, щоб у кожній родині був свій рідний календар, ми повинні випускати не 100 тисяч, а принаймі біля (300—700 тисяч примірників. За- го і корнети було б більше.
Календар у великій більшости хат є одинокою книжкою. Нехай же буде він у кожній родині.
Нехай хоч цей одинокий про
мінь сонця освітить і загріє па
ші темні й сумні хати.
ку в середніх і народшх шко
лах вийде на днях з друку нак
лад. У.П.Т. Львів Руська 3.
Р о с ій с ь к і п о л іти к и в П о
л ь щ і, під проводом посла Се- ребрянікова, приступили до тво
рення організації під назвою:
„Російська Народна Р ад а в По
льщі.”
ОКІїКАКМІА „РОТАСУМА" ї. ВІЩІАМА. РК2ЕІА2П 9,
