Дня 17.Х І-24.Х І 1925. г;":
В
а р ш а в а РІКX
V
В И Д А В Е Ц Ь І НАЧАЛЬНИЙ Р Е Д А К Т О Р
$Р» Т а д е й В С о н ч и н ь с м і
Р г а е
■ івхо ж о яа г у о х а Л в іи
АДРЕСА
X
Р Е Д А К Ц І Ї І АДМІНІСТРАЦІЇ
ТАКШЇЇА, Ношу - §шіаІ № П ш. 27.
ч____
К о н т о п о ч т о в е Л г 9877.
УКРАЇНСЬКА
Т е л о * . 2 9 6 - 4 0 .Як починаю ть р о зу м іт и державну еволюцію.
Кожний нарід в таким самим живим організмом, як і людина, й підлягає таким самим еволю- ціям. Д о н и лю дина є т е м н а , н е д о с в ід ч е н а й н е с в і
д о м а , т о йде в ж и т т і п о м а ц к и . Робить так, як їй під- сказує випадок, необхідність або інстинкт. Бо не знає, як їй бо
ротися з недугами, охорвняти своє тіло й здоровля, як ліку
ватися, яз за помічну прищіп- лювання віспи, тифусу й дифте
риту забезпечити себе від смер
тельної пошестп.
Так само буває й з темним та недоствідчеиим громадянством кожному тоді з д а є т ь с я , щ о м о ж е ж и т и , я к й ом у с п о д о б а є ть с я , не в гл я д а ю ч и с ь н а п о тр е б и р е ш т и о б и в а те л ів чи д е р ж а в и .
Люде тоді визискують людей, одні кляси инші кляси, громада повстає проти урядових заряд
жень, проти податкових тягарів, а особливо коли в цьому на
прямі працють агітатори.
6 це міркування, подібні до міркувань неосвіченої людини, яка бунтуеться проти недуг тіла замість мудро лікувати його та загартовувати.
Але вже поволі люде почи
нають рузуміти, що громадське життя є трохи ипше, ніж уявляє собі його темна людина. Стало вже ясним, що всі потреби, ін
тереси й стремління кожного громадянина є подібні до арте
рій, жил, нервів, мязів і органів тіла, є воші так связані між со
бою, що пошарпання одних за
грожує тяжкими наслідками для
друлих. С у ч а с н а д е р ж а в а є в л а с н е т и м вел иким о р га н із м о м , .в я к о м у ли
ш е м уд р а с п ів п р а ц я в с іх гр о м а д я н , в м іл о, п ід іб р а ні з а с о б и , сум л ін н и й уряд , ш а н у в а н н я п р а в н а ц іо н ал ь н и х м е н ш о с т е й , п о ч у т т я о б о в я з н у й лю бов до р ід н о ї зе м л і м о ж у т ь в и т в о р и ти н е о б х ід н і у м о ви до іс и у в а н н ія П оль
с ь к о ї р е с п у б л и н и . Коли б який орган тіла захотів жити коштом другого органа, або хо
тів би його знищити, то від то
го захоровало б і загинуло б усе тіло. Те саме є й в держа
ві: коли один який нарід у дер
жаві хотів би знищити другий нарід, або жити його коштом, тоа держава переживала б тяжку
внутрішню хоробу й була б за- грожена. Отже, добро держави вимагає, щоб уся людність, у тому числі й ми, користалися всіма належними нам правами.
Хто робить иначе, той руйнує державу.
По війні стало жити тяжко.
Господарська справа всюди за
хитана. Але це не значить, що не може бути легше. Д ля ц ь о го є п о т р іб н і р о з у м н і з а р я д ж е н н я , с п ів д їл а н н я , в с іх гр о м а д я н з ур яд о м , я к и й з с в о го б о к у п о в и н е н ш а н у в а т и о д н а к о в о п р а в а я к б іл ь ш о с т и , т а к м е н ш о с т е й гр о м а д я н . Ли
ше таке освічене громадянство, що ділае в розумінні потреб державного організму, й такий уряд, що однаково дбає про всі
народносте, можуть охоронити
ся перед гіршими нещастями й зміните лихі умови на кращі.
Хороба фінансово-господарча опанувала тепер не тільки Поль
щу, але й всю Европу. Не ви
лікують її жадні крики, жад
ні перевороти, жадні насильні засоби, — побороти її можна лише загальною розумною пра
цею всіх народів, що входять у склад Польської держави.
Отже ми, українці, не надія- чися на жадні чуда, повинні взятися до праці щиро, ретель
но, громадою. Це є те, чого ви
магає від нас сучасна дійсність і сучасна доба освічених і спра
ведливих урядів і новочасної демократії,
--- )” (---
Маршал Фош про роззброєння.
Маршал Фош склав раді Ам- басадорів рапорт про сучасний стан роззброєння Німеччини.
Рапорт маршала Фоша ствер- жує, що в останньому часі Ні
меччина зробила багато в спра
ві роззброєння, а особливо що
до воєнних матеріялів.
Але німецький уряд має ще багато зробити, щоб умови, по
ставлені в ноті конференції ам- садорів 3 червня б. р., були ви
конані. Торкається це особливо трьох пунктів: таємної реорга
нізації головного генерального штабу, організації поліції, яка на практиці подвоює кадри рейх
свери і нарешті тих таємних організацій, які вислизгуються
з-під ділання пунктів версаль- ського трактату. Ці три пункти свідчать, що німецька армія зберігла своє командування, свою систему й своє вишколен- ня. Рапорт підкреслює, що ні
мецькому урядові мусить бути звернена на це увага.
„Можливо, пише на прикінці маршал Фош, що евакуація Над- рейнії буде переведена раніше, ніж мало це статися, з метою доказати, що союзні держави ставляться льояльно до тракта
тів у Льокарно. Але міжнародня військова комісія буде збереже
на, щоб переконати Німеччину, що справа роззброєння Німеч
чини не буде занехана.
Штучні спроби комуністичного ріль ництва йдуть нанівець.
Червоні володарі Росії що-раз частіше переконуються, що їх комуністичні експерименти схо
дять нанівець і мусять бути зліквідовані. Тепер прийшла чер
га на сільсько-господарчі комуни.
Орган Керенського „Дні", що виходить у Парижі, подає ці
каві відомости про цю ліквіда
цію совітського хліборобства.
Петроградський окружний ріль- ний департамент постановив від березня 1926 р. скасувати всі свої рільні комуни, т. зв. „Сов
хози", яких у цій окрузі є по
над 85. Залишено буде тільки кілька найкращих. Земля инших комун буде віддана нодинокнм найбідніїпим селянам, при чому
вони не будуть нічого платати урядові.
„Правда" подає такі причини скасовання улюблених комун:
члени цих комун порушували приписи про найняту працю (мали наймитів) не виконували приписів про години праці, не ви
плачували заробків наймитам і не давали їм лікарської допомоги.
Большевицька „Економіческая Жізнь" повідомляє, що селяне Житомирського повіту (Волинь) подали до уряду скаргу на місцеві „Совхози". кажучи, що ці „Совхози" відносяться до су
сідніх селян гірше, ніж давніше поміщики.
Поваоння в Сирії
Відомосте про те, іцо повстан
ня в Сирії поширюється, під- твержуютьсяЛ 3 Багдаду пові
домляють, що всі племена араб
ські між Дамаском і Гомсом прилучилися до повстання. Фран
цузька валога в Гомсі є майже оточена. Повстання поширилося до Алєппо. Французькі відділи, заатаковаиі численними загона
ми арабів, щоб не втратити між собою звязку, мусили відступи
ти й ідуть у напрямі Дамаску.
Ф ранцузька артилерія в Д а
маску, щоб урятуватись, окопа
лася й очікує атаки арабів, які в силі кнлькох тисяч чоловіка йдуть з півдня Й З ПІВНОЧІ.
Уступлення кабинету В. Грабського.
ІЗ ц ь о го л и с т о п а д у п о д а в с я до д е м іс ії прем єр В . Г р а б с ь н і р а з о м з у с ім а м ін іс т р а м и . П ай П р е з и д е н т д е м іс ію п р и й н я в . З а р а з п о ч а л и с я п е р е го в о ри з се й м о в и м и гр у п а м и іц о -д о с к л а д у н о в о го к а б ін е т у , ал е до м о м е н т у в и -
„ У к р а їн с ь к о ї С т р а ж н и ц і(С н о в и й н а б и н е т щ е н е с к л а в с я . Т о м у скл ад н о го под ам о в н а с т у п н о м у ч и с л і.
Про добро й щастя українського народу.
„Селянський ІІрапор“ 8 дня 1.10 1925 р. в статті „Спокій на землі людям доброї волі" пише:
Більшість нашого українсько
го селянства пришла, як кажуть, до голови по розум, відкинула мрії про „воздушні замки в ро
жево цвітучій будучий?* та са
ма забралася до праці над по
ліпшенням с ь о г о . положення в сучасносте, тримаючись у сво- му політики здорового розуму, а не всяких обіцянок.
Наше українське селянство дуже добре розуміє, що в від
ношенні до Польської держави треба бути добрим, взірцевим і відданим обивателем, коли в
дійсносте хочеться мати загаль
ні громадянські права і випли
ваючі з них користе. Що в най
ближчому часі прийде до цього переконання велика більшість нашого селянства, нема наймен
шого сумніву. Конференція в Льокарно е найліпшим прикла
дом, що навіть тисячолітні во
роги подають собі руку до зго
ди й любови братерскої, — тим більше й скорше можуть це зро
бити й напевно зроблять укрїн- ські селяне в відношенні до по
ляків, як до своїх братів сло- вян.
Вже останній час, щоб відки
нути від себе всілякі сумніви,
недовірря, упередження, злобні ворожі підшийте й агитаційну брехню що до наших братів по
ляків, а серце своє треба на
повнити доброю й беззглядною волею до згоди, братерства, вза
ємної любови й підтримки, бо ли
ше в таких умовах запанує між нами спокій, що принесе з со
бою добро й щастя українсько
му народові
Треба зазначити, що угодова українська група, яку репрезен
тує „Селянський прапор*’ веде приспішену роботу серед селян
ства й з цею метою відбула цілу низку народніх віч у ріжнйх місцевостях Галичини.
Щ З -Д Н Я М ІЛ ІО Н Ф Р А Н К ІВ Франція переживає тяжку фінансову кризу. Серед инших проектів зявився там проект ве- литепської льотерії, від якої до
ходи наповнили б пусті каси Франції. Проект цей не новий,
але досі він зустрічав легкова- ження 8 боку урядових кол.
Тепер ґрупа „Унії Республи- ки“ в Сенаті, яка має 95 членів і до якої належать такі видат
ні політики, як Поанкаре, Міле- ран.Францішок Марсаль і инші,по
становила підтримати цей проет.
Досі невідомо, який сам рід льотерії буде запроновано,
Як кажуть, згідно з колишнім проектом, льотерія давала б що
дня один головний вигриш у і міліон франків.
ЖАДНІ ПОЗИЧКИ НЕ СТВОРЯТЬ ДОБРОБУТУ. ТІЛЬКИ ОЩАДНІСТЬ УСІХ ГРОМАДЯН СТВОРИТЬ ПОТРІБНІ ЗА
ПАСИ КАПІТАЛІВ Д Л Я ГОСПОРДАСТВА ЗАГАЛЬНОГО Й ІНДІВІДУАЛЬНОГО.
Т О М У С П ІШ ІТ Ь ДО П О Ш Т О В И Х К А С О ІЦ А Д Н О С Т Й К о ж н и й г р іш , я к и й в и с к л а д а є т е , т о є н о ва ц е гл и н к а д о б р о б у ту в а ш о г о о с о б и с т о го й добро
б у т у ц іл о го у к р а їн с ь к о г о н ар о д у.
ЧИТАЙТЕ!
Зараз після ухвали Законодавчих Тіл вийде в українськім перекладі
Устави про реформу рільну.
Уставу цю повинен мати кожний Тминний Уряд, кожний солтис, кожний селянин.
Зараз замовляйте.
Замовлення негайно висилайте на адресу:
Іа г в іа ш а , Іо ж у 8 я і & і 41. А й ш іп із і г а с і а „ П п |і“ .
ДРІБНІ ВІДОМОСТИ ЗА ТИЖДЕНЬ.
Р у с І4 » ін а то р и . Володимир- ські москалі, б. царські русіфі- катори, забуваючи, іцо вони жи
вуть в Польщі, всякими крутій
ствами збирають серед темних людей підписи за те, щоб служ
ба в церкви надалі» провадила
ся московською мовою. Але українці міцно борються з цар
ськими недобитками.
С м е р ть Ф р у н з е . Больше- вицький комісар військових справ Фрунзе, який зайняв ко
лишнє становище Троцького, ци ми днями помер.
Ю б и л е ї у к р а їн с ь к и х у ч е н и х і д ія ч ів . 24 жовтня укр еміграція святкувала в Празі юбилей видатного укр. ученого Смайль-Стоцького; 25 жовтня у Львові укр. громадян, святкува
ло 40-літній юбилей громадсько’
праці С. Федака, а 21 листопа
да святкуватиме 20 літній юбп лей ученої праці відомого укр професора Івана Огієпка.
.ОКПКАВМІА.«ЕОЇА£ГШД“ АЧЛІЕІАЬ А РЕ2Е1А2О 9.
