Ч. 80. Львів, вторник дня 18. цьвітня ( І. мая) 1906. Річник X.
Передплата
в>
»РУСЛАНА»
виносить:в Австрнї:
на цілий рік . , кор.
іа піп року -ч х 10 корі па чверть року .- о кор.
вл місяць . . 1-70 кор.
За границею:
цілий рік . 16 рублів або 36 франків ва пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очн і душу ми вирвеш: а не вояьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевича.
Бихадить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят О 5 ‘І1 год. пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция >Руслана« під ч. 1. пл. Домбровскего (Хорун- щнин). Експедиция місцева в Аґенциї СоколовсКотЬ в '
пасажі Гавсмана. ,
Рукописи звертає сялише на попереднє застережене,—
Реклямациї неопечатаніе вільні від парта. — ^Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 с, від стрічки. Подяки і при
ватні донесена по ЗО сот.
від стрічки.
Пропарляментарне положене
пишуть нам з В і д н я :
Рішене питаня: успіх чи упадок, яке виринуло після проголошена памнт- ної річи бар. Ґавча при внесеню вибор
чої предлоги в посольскій палаті, послї- дувало скорше, як можна було спершу сподїнати ся. Л так само польске коло, котре хватило в свої руки ключ до роз- вязки сего питаня, дійшло до наконеч
ної постанови скорше, як спершу намі
ряно. В суботу відбуло ся засїданє поль- ского кола, а хоч оно навіть над дріб ними справами привикло довго розпра
вляти, поки видасть наконечне рішене, сим разом но пяти годинній нараді у- хвалило великою більшосгю резолющію (виравдї урядово ще не оповіщену, але загально вже відому), що відкидає ком
проміс з правительством що до нарля- ментаризациї міністерства, а хоч по ми
сли резолюциї з 5.. марця є зд здіаль- ним голосованєм, вважає п р а в и т е л ь - с т в е н н у п р е д л о г у н е м о ж л и в о ю . Коло вимагає 110 мандатів і іи п е ііт що до розширена краєвої автономії.
Тим способом після всякої Імовірно
сті! рішена доля міністерства бар. Ґавча, котрий ще в суботу мав внести просьбу о відпустку, одначе цісар мав ще засте
регти собі рішене в сій справі.
Тепер доперва виявило ся довідно, іцо польске коло сягнуло рукою і до у- горскої коаліцій', котра подбала про на
значене делєґацпйної сесиї на червець, щоби там ще одну трудність підсунути
правительству і виборчій реформі, що оно приєднало собі також широку ча
стину католицкого щ гтра, котре висуває справу плюральної системи виборчої і коли вже неминуча
євиборча реформа, щоби она так була скроєна, щоби обез- печувала і дотеперішшо перевагу кола в державній раді і в краю.
Коло польске розуміє се дуже до
бре, що виборча рефора не дасть ся вже усунути з д н евк-ї черги, що слова Ґавча:
»Особийдуть і приходить, але ідеї остають а мій упадок не означає у- падку виборчої реформи*, отже що прав
ду висловив др. Ґрабмайе𠻥авчівска реформа мертва, най жиє виборча ре
форма*. Змаганє нольского кола йде отже до того, щоби переведене виборчої реформи віддати подібно як в Угорщині в инші руки і тим надати їй зовсім ин- шу цїху. Нема однак найменшого сумні
ву, що ніяке правительство не може обійти виборчої реформи і що будв- мати ще труднїйше становище, як тепе
рішнє і що наслідком сеї проволоки мо
же прийти до поважного зворушеня і боротьби. Тимто коле польске, котре зви
чайно в таких справах висувало наперед инші сторонництва, котрі доводили до у- падку правительств, гіриняло тепер на себе прямо велику одвічальність за всі можливі наслідки з такого звороту справи.
Гіересиленє мінїстерске, яке тепер викликано ухвалою суботною нольского кола, не буде сим разом, як звичайно, проволікати ся, а доведе скоро до ново-
го ладу. Предвижують тут
ДВІ МОЖЛИВОСТІ!— або п е р е х о д о в е м і н і с т е р с т в о , котре би мало полагодити державні ко-, нечности, виборчу реформу і .нові вибо ри а відтак ще уступило перед склика- нєм нової державної ради, з другого знов боку думають, що таке переходове' міністерство не мало би достаточної по
ваги до • переведена так важних і труд
них справ, котрі може полагодити лише п а р л а м е н т а р н е м і н і с т е р с т в о . Лише таке міністерство могло би пере
вести виборчу реформу.
Але що до парлнментарного. міні стерства мали би війти і Поляки, отже треба буде спершу їх опір поконати.
Парламентарне міністерство мало би скоро перевести виборчу реформу на о- снові компромісів уложених бар. Ґавчом, австро-угорску угоду і нові вибори до державної ради.
Хоч справа відпустки бар. Ґавча ще не рішена в хвилі, коли се пишемо, зві
щають в кругах правиці, що нове міні
стерство мав би утворити ґр. Ш е н б о р н » а з лівиці запевняють, що мав би ту з а дачу кн. Г о г е н л ь о г е бувший намі
сник Буковини а тепер триєстеньский.
Я к небудь польске коло все запевняло, що єму розходить ся не о особу а о річеві справи, виявило ся однак проти
вно, і мимохіть пригадують ся слова ви- сказані бар. Ґавчом: »Але хоч я і упа
ду, то упаду з сею сьвідомостю, що я не поніс некорисної жертви*.
Ш в а ч к а
або
оповідане про те, як тяжко де кому жити на сьвітї.
(Дальше.)
Війшла Маруся в кімнатку, і їй за- мануло ся так одпочити хоч трохи на твердім своїм ліжку; але не було на те часу. На столі стояло уже пуделко, а в тім пуделці була стара Талина сукня з стяжками й квітками до нової сукні.
Усе те привіз льокай тимчасом, поки Маруся йшла пішки до дому; хоч у них був і оден шлях, але льокай приїхав в омнибусї себто у великій кареті, що зветь ся »Задля всіх*, тільки брехня се, бо нема жадної річи на сьвітї, щоб була задля всіх! Навіть і те повітря, чим ди
шуть Італїннцї, — теж не для всіх; от- того то повітря і требаб було хворим Марусеним грудям, щоб хоч трохи оси- лїти; та дарма, не мала вона кошту за те заплатити!
От й взялась Маруся до крою. Роз
вернула вона гаманця, де були всі до шитва причандали: сего гаманця вона завсїди обережно в папір ховала і був він новісенький. В нему були ножиці 3 мережаним держальном, наперсток, го л ь
ник щиро-срібний, що блищав, наче єго вишлиховали, голка до гаптована, голка до пастригованя і дещо пише з дрібязку.
Гаманець сей зістав ся єдиним із усіх дарунків Андрієких. Вонаб і єго продала, та раз що мало давали, а друге — там були всі струментн, чим вона свого на
сущника заробляла. Задля того й гаман- чих з причандалами >трібником« звав ся, чито нецесером по панськи. А по крам
ницях великих крізь сьвічадні шкла ба
чити можно, як сяють там великі скринь
ки, гарні, гарні; а в них то: щіточок різ
них, пилочок, скриночки з усякими пан
ськими милами, мастилами та пахнилами.
Такі скриночки звуть ся трібниками теж, звичайно для панів, — що без них не обійдуть ся зроду.
Коло тії сукні було роботи багато;
але у Марусі до ночі ще лишало ся часу до волі. До тогож і недогарка чи
малого ще вона мала, так ій не браку
вало і сьвітла. От, виняла вона з шу
хлядки маленький патрет Андрія, поста
вила на вікні й сіла саме проти него.
Адже добре й з патретом сидіти, коли нема того, хто від него красший. Варт тільки запевнити себе, що в тому иатре- тику все, — і вдоволниш ся зараз. А Ма- русяж то так себе запевнила в тому, що навіть зв кла розмовляти з патретом, не
мов справді Андрій сидів перед нею жи- вісенький.
— »Ну, сказала до него: мій дру
же, мій сьвіте, завтра побенкетує твоя Маруся. Добре вона і купить собі карто
плі, а може й масличка, й молочка трош
ки... ох ні! — се вже заду же!
І вона згадала собі в приявки ті три картоплини, що позавчора ззїла. Господи, які вони смашні були навіть і без масла. Да
ла вона з а їх останні два шаги, останні з тих
З далекого і з блвзкого Сходу.
Япанїя уважала себе спонуканою, супротив розсіваних за границею пого
лосок про єї збройні наміри, заявити офі- цияльно, що она зовсім не уважає портс- мутского мира часовим завішенєм оружя, після якого немов то она хоче відперти Росию від побережи і неподільно запа
нувати над Сходом. Сі вісти є тілько під- цьвокуванєм на Япанїю, бо она не бажає нічого більше, як тілько утревалити мир у східній Азиї і зі всїми народами жити в дружній приязни. На доказ, ще япань- ска політика стремить до засади отвер- тих дверий і рівноправности, належить піднесви, що більшість япаньских війск стала вицофана з Манджуриї до Япанїї, а від 1. мая буде отворений для загра- ничного руху Анпуно, в ід і. червня Мук
ден, а в найблизшій будуччинї також Тієлїн. До Тітез-а доносять з Нового Йорку, що під добу ведуть ся перегово
ри що до продажи Сахаліну. Росия і Я- панїя мають згоджувати ся на про
позициї анґлїйского нравительства, бо обом сим державам потрібні є гроші.
Колиб дійсно Сахалін дорогою купна пе
рейшов в анґлїйскі руки, то булоб се кріпкою запорукою мира на далекім Сході, позанк оба природні конкуренти мали би між собою кріпко оселеного, а хищого розємника, який кождий зако
лот повертав би на свою користь. В ви
ду сего здоровий політичний змисл обох народів наказував би не допустити і не стреміти до жадних воєнних авантур.
За те на близкім Сході, в Малій А- зиї, може прийти до поважного конфлік
ту між Туреччиною а Анґлїєю. На єги- петскім пограничу турецкі власти заняли дві місцевости Табаг і Ґатах, які, як твердять з анґлїйскої сторони, єще пе
ред 65 роками переказані були Портою династиї Мегжеда Алї. Одначе тепер обі точки мають для Туреччини стратеґічне значінє з огляду на розпочату будову зелїзницї з Дамашка до Меки. Тим мож
на собі пояснити поступок Туреччини і грошин, що то за свого маленького ме
далїона забрала. Тогожто медалїона по- дарив їй Андрій на єї іменини. Перш, ніж наважилась вона єго заставити, то два дні і ріски не брала, а на третій день заплакала над ним та — таки й заста
вила. Щож, подумала — адже волося, що там лежало, я зумію і в простім капшуцї на грудях носити ? От, і пішла вона до одного жида-лихваря, що давав за річи дорожиш, від заставної контори.
Правда, за те він брав дорожше за викуп тих річий. Застала вона лихваря за снї- данєм. В конторі єго було прибрано чи
сто; по стінах висіли в рамах з магоньо- вого дерева різні звідомленя й оповіще- ня. Висока конторка так хоробро на всіх позирала, немов гармашниця, звідкіля хозяїн стріляв до тих, хто за грішми приходив. Не можна сказати, щоб всіх він тими пострілами на смерть забивав, але що ран тяжких, то багатьом завда
вав він. Коло конторки лежав великий рахубник чи щоти, в томуж рахубнику певно сиділа сама душа господарська, бз без него жид було ніяк не обвернеть
єї упрямість відмовних відповідий на всі анґлїйскі пропозициї. До того мину
лого тижня турецкі війска усунули гра
ничні стовпи близко Єль-Аріш і пересу
нули їх на спірний терен. Анґлїя, яка від умови з Франциєю в р. 1904, запев
няючої їй протекторат над Нїлем, стере
же заздро своїх інтересів в Єгипті, звер
нула ся з представленєм до турецкого нравительства, однак і сим разом наспіла відмовна відповідь від султана.
Коли Туреччина не згодить ся на усунене своїх війск з заннтих обох мі- сцевостий, тоді — пише ТІШЄ8 — Вели
ка Британія готова згодити ся на скли
кане комісиї, яка порішила би спір на мировій дорозі. В противнім разі Анґлїя буде примушена приняти ся за енерґічні средства, як демонстрация фльоти і евен
туальне занятє еґейских островів. При тім анґлїйскі дневники твердять, що поза турецким упором стоїть Нїмеччина) яка зражена вислїдом конференциї в Альґе- зірас, піддержує Туреччину в єї упрям- стві.
Тож о конфлікт не тяжко, тим біль
ше, що Анґлїя вислала вже яко стаций- ний корабель своєї амбасади в Царгородї кружляк третої кляси ,,Барнелї“ з 1‘2-ма гарматами, двома торпедовими рурами і 160 людьми залоги.
Справа виборчої реформи.
Прагский ,,Час“ доносить, що бар.
Ґавч вручив цїсареви іменем цілого ка
бінету просьбу о димісию. Цісар застеріг собі час до намислу. Справа наслїдника Ґавча порішить ся в найблизших днях.
Хагобпі Ьізіу пишуть також про близкий упадок Ґавча, однак замічають, що справа виборчої реформи піде дальшим шля
хом і що остане першим і головним за- данєм слідуючого кабінету і парламенту.
Польске коло через своє становиско су
против реформи стратило богато. Коли не хоче ризикувати нових страт, повин
но зрозуміти вкінци, що дальша борба ся, задля того й звали єго паном Раху- бовським.
Як прийшла до него Маруся з своїм медалїоном, узяв він єго до рук, одивив ся пильненько, на шальках зважив, по
тім перекинув щось кісточками на раху
бнику і зацїнив аж у 5 карбов. а варт він був трохи не в двоє... Не хотілось Марусі, Господи, як, так дешево єго пу
скати, ще більш по тому, що через мі
сяць мусїла або повернути 7 карбов., або з ним попрощатись на віки. Глипнула вона на того пана Рахубовського, на «го добре обличя, на єго ніс мов гринджоли, на підбородя гостре, на єго волося, що довгими пейсами з під ярмулки спадало;
глянула, в яким присмаком жвакував він періжечка масного, і їй бідній, голодній, так забажалось їсти страшенно, що вона і за 5 карб, віддала медалїона свого до
рогого.
А отеє вже три дні як і зістало ся що від тих 5 карбов. Алеж зав- треньки — завтра будуть знов у неї гро
ші! І вона хапалась скільки сили ро
бити; а те й байдуже їй, що Дсили її вже було дуже мало.
є безвихідною і не принесе жадного ви- слїду, крім хиба ворогів серед тих, що стоять за виборчою реформою. На про
грамі актуальної політики держави спра
ва виборчої реформи з рівним правом голосованя і парляментаризациєю кабі
нету остане і дальше на чолі всіх справ, з Ґавчом чи без него.
Засїданє польского кола вело ся в пятницю і суботу, однак в строгій дові- рочности. ГгепкІепЬІаМ подає деякі по- подробицї зі справозданя ґр. Дїдушицко- го що до конференциї з бар. Ґавчом.
Дїдушицкий обстоював при тім, що не може дати жадної зобовязуючої заяви, а тілько може приняти пропозициї пра- вительства асі геїегепсіит. По нїм про
мовляло єще кілька консерватистів, а з їх бесіди виходило, що польске коло стоїть при резолюциях з 5. марця, жа
даючих для Галичини мінімум 110 ман
датів і розширеня автономії краю. Су
против сего можна уважати переговори Ґавча з польским колом за розбиті.
Просяно відновити п е р е п и т )'.
Н о в и н к и .
— Календар. В і в т о р о к : руско-кат.: Івана п.; римо-кат.: Филипа і Якова. — В с е р е д у : руско-кат.: Иоана нетх. Пафн.; римо-кат.:
Зиґмунта кой.
— Зазив до читалень «Просьвіти». Незадов
го бо вже 29. червня с. р. відбудуть ся за
гальні збори Товариства >Просьвіта> уЛьвові.
До звіту з дїяльности Виділу в конечно по
трібні справозданя читалень. До кождої чи
тальні' «Просьвіти* вислано відповідний блнн- кет, але до тепер заледви третя часть зводи
ла надіслати свої звіти. П р о с и м о п о с п і ш и т и с я . Виділи читалень, а особливо їх голови мають сповнити сей обовязок — н а ложений на них статутом під особистою одві- чальностию! — К а н ц еляр п п Тов-а „Просьвг- таи у Львові.
— Посьвяченє Преображеньскої цернви у Львові відбуло ся вчерашної неділі’ при уча
сти численного духовеньства всіх трех обря
дів, начальників найвисших краєвих урядів і ин.
Торжественного чину посьвяченя довершив
Голова в неї завернулась. — Се від голоду певно, думала Маруся, придивля
ючись пильно до худесенької своєї руки, що шитво тримала. І навіщо рукам отим треба, аби чоловік був неголодним ? Тре- баб було так зробити, щоб мене не було зовсім, а булиб тілько самі руки; от, вониб і робили на всіх та грошики бра
ли... так навіщоб їм знадобились гроші?...
Ат, які нісенітниці в голову лізуть!
А робота все посувала ся геть, та ще й хутко. Стяжок за стяжком — і ста- ник почав виходити як раз до стану ма
ленької Талі.. Маруся і любувала ним.
Справді він таки був дуже гарний. Та ще до того, кому й не приятно на свою працю полюбувати? От, як виготувала рукави, приробила Маруся до їх сині банти, а до тих приколола коришневі листочки з срібними бляшечками... Сьвіте мій! якже воно було пишно! Таке гарне, таке гарне, що Маруся навіть і свій го
лод забула. Мабуть та сукня була крас- ша за всяку страву.
(Дальше буде).
з
€ . Екс. Митрополит Шептицкии в окруженю обох руских Владик гіеремиского і станисла- вівского та архиепископів кс. Більчевокого і Теодоровича. З представителів властий бу
ли: кр. маршалок ґр. Баденї, віцепрезидент намісництва ґр Лось, ґен. Брудерман, прези
дент висілого кр. суду др. Тхоржницкий, віце- през. апеляциї др. Дилевский, віцегірез. скар
бу др. Коритовский, віцепрез. кр. ради шкіль
ної др. Плажек, академічний сенат універси
тету, посли Король і Глиджук, президент мі-
ста Михальский і инші. По чині посьвяченя завтрішного вторника о 8. год рано поминаль- церкви відправив Митропольт службу Вожу,1 не богослужене за жертви кровавих подій в підчас якої мав проповідь о. Давидяк. Вій- • д Ядзкім.
скову асистенцию творила компанія 95. п.
піх. Вірних зібрало ся велике множество і за повнили всі сумежні улицї коло Гіреображень- скої церкви.
— Віче льв'вских Русинів відбуло ся вчера в с.‘лї Данка при величезнім здвизї учасників.
Зборам проводив дир. Нагірний, реферат нро|
предложонє виборчої реформи бар. Ґавчом
виголосив др. Евг. Левицкии. Референт в Д О В - І С К О ,’° к у р с о м , а амануента д-ра Евгена Вар
тій промові представив ярке покривджене Ру- ВІНЬСК()Г0 скриптором.
синів в предлозї виборчої реформа иа основі пропорциональної системи, а опісля начер- кнув нинїшний стан тої иредлоги наслідком опору польского кола та подав, чого можуть надїяти ся Русини від такої виборчої рефор
ми. Промову др. Левицкого слухачі перерива
ли частими окликами і оплесками. Потім за для спізненої пори промовляли лише два бе
сідники п. М. Петрицкий і Рубинович, а по їх промовах предсїдатель піддав під голосоване отсї резолюциї поставлені референтом:
I. Русини міста Львова узнають реформу виборчу бар. Ґавча, о скілько вона опирає ся на загальности, безкурияльности, безпосеред- ности і тайности права голосованя та дома- гають ся як найшвидшого еї переведеня.
II. Русини міста Львова протестують проти нерівности округів виборчих як і про
порциональної, та евентуально плюральної си
стеми, які мають виключно на цїли змайори- зованє Русинів на користь польского і шля- хотского елементу, та домагають ся, щоб о- круги виборчі в цілім краю були одноманда- т о в і та по можности рівні.
III. Русини міста Львова узнають, що те- перішний парламент, і загалом парламент о- пертий на национальних і класових привілеях
не є спосібний до переведеня реформи в дусі би иарід СТЛр0РЛ Т а1 И^ Г РИМі Р0^ ХТ0 национальної і социяльної справедливости,
і тому домагають ся розвязаня теперішного парламенту та розписана нових виборів на о- снові октройованої реформи виборчої з заг., рів., безп. і тайним правом голосованя,
IV. Русини міста Льзова протестують проти всяких змагань розширена автономії краю та заявляють, що всяке розширене компетенциї краевих властий або сойму по
борювати будуть всїми способами.
V. Русини міста Львова протестують проти поведена правительства, котре вдало ся в торги і пересправи з клікою кола польского коштом руского народа і над опі- нїбю та бажаними репрезентантів руского н а селена перейшло до дневного иорядку.
Конець послїдної резолюциї зазначуе, що Русини вже вичерпали всі легальні сред- ства в обороні своїх репрезентацийних прав.
Всї резолюциї ириняли зібрані одноголо
сно, иочім відспівано „Ще не вмерла Укра
їна". Вічевики хотіли потім устроїти похід на Ринок під дім „Просі,віти“, але сильний кор
дон полїциї на ул. Кароля Людвика не допу
стив до походу.
— З руского „Товариства нафтового". Щоби всіх, що так численно заінтересували ся на
шим нафтовим товариством, повідомити про дальші стараня, подає дирекция сего товари
ства до прилюдної відомости, що наслідком незатвердженя статутів торговельним судом, подала в законно приписанім речинци рекурс до суду висшого і що жде формального порі
шена справи, щоби ввести се товариство в ж итє і розиочати успішну акцию.
— Бєнєфісовє представлене п. Д. Бойченка, капельмайстра наш ого' театру, відбуде ся в
буде «Барон циганьский", якого мельодийна музика найде завсїгди охочих слухачів. Тому не сумнїваемо ся, що тернопільска, як і доо- хресна публика заповнить битком салю, щоби дати сим способом вираз признаня таланови
тому і наскрізь симпатичному капельмайстро- ви. яким виявив ся п. Бойченко підчас свого однорічного побуту в Галичині. Се бенефісове представлене буде також і пращальним, бо п.
Бойчепко вертає на разі назад до Росиї.
В Успеньскій церкві у Львові відбуде ся
— Пожарні ф іл ії на статутах львівского «Со
кола» засновано в Сапогові і в Бурдяківцях, борщівского повіта. Намісництво вже затвер
дило статути.
— Іменована. Управитель міністерства про- ісьвіти іменував в бібліотеці львівского уні
верситету скриптора д-ра Болеслава Маньков-
Львівскі робітники зпід социялїстичного прапора будуть сьвяткувати завтрішний день 1. мая безробітєм. Орґанїзация заповіла на завтра рано як звичайно велике віче під го
лим небом, а по полудни забаву на Високім Замку.
— Вибори на Україні. В Чернигівщи нї ви брано послом до державної думи з сїльскої куриї, Куриленка, члена стародубскої земскої управи, котрий належить до «кадетів». — В Полтавщині вийшов послом козак Онецкий, котрий зачислявсь до україньскої демократич
ної партиї. — В Ж итом при вибрано послом селянина б. підофіцира Гринюка. Гуско поль- ска спілка розпала ся.
— З Жабя пишуть нам: Громадскі вибори в Ж абю мають відбути ся в трох перших днях сего тижня. Кандидати на радних, про- теґовані комісаром правительственним Валь- кевичем, що урядує другий рік замість розвя- заної ради, б по найбільшій части ті самі, що спричинили розвязанє ради громадскої. Нарід в більшій части певдоволенийз того, ставить опозицию і вибрав самих чесних господарів на кандидатів нової ради. Щоби не допустити до того, аби ті чесні господарі засідали в ра
ді, противники уживають всяких способів, що- винен гроші до каси позичкової, грозять ему, що за раз до суду заскаржать, як не дасть голос на протеґованих радних і т. д. а навіть зарекві- ровано на пострах поверх ЗО жандармів. Гу
цули поучені на зборах, щоби заховували ся як найспокійнїйше, обіцяли явити ся до голо
сованя против тутешного звичаю навіть без палиці.
— Учительске віче в Копичинцях, друге з черги відбуло ся дня 8. цьвітня при участи около 50 осіб з кругів учительских і кількох з селяньства. По звіті з дїяльности орґанїза- цийного комітету реферувала п. А. Борковска на тему о єдности і солїдарности і поставила резолюцию на рибір мирового суду до справ приватних товариских непорозумінь. Відтак реферував п. Павло Гуменюк про реґуляцию учительскої платні, про реформу службової прагматики, народного шкільництва і учитель ских семінарий, а на останту т. Стадник: про учительских делегатів до окружних рад шкіль
них. Віче ухвалило між иншими отсї резолю- циї: а) Віче домагае ся основної реґуляциї у- чительскої платні до висоти трех найнизших ранг поборів урядників державник, підповідних до тих ранґ додатків пятилїтних і відповідного тим ранґам заосмотреня вдів і сиріт по учи
телях; б) заведеня явної квалїфікациї; в) ви
бору комісиї з поміж учительства до справ дисциплінарних; г) вибору шкільних інспекто рів з кругів учительства на шість літ; д) зне
сена інституциї шкільних рад місцевих, а при- лученя фондів престацийних до фонду шкіль
ного краевого, з котрого управителі шкіл по- бирали би їх в квартальних ратах з гори в податковім урядї; е) знесеня §. 9. о перено- шеню зі зглядів службових; ж) зміни реґуля-
няті при школі сили в тім дусї, щоби кождий учитель за себе відповідав. Віче домагае ся знесеня шкільних типів, а заведеня шкільно
го статусу шкіл народних по селах і містах.
Віче домагае ся знесеня науки доповняючої, а заведеня двох по 4 роки треваючих курсів науки щоденної. По укінченю чотирох літ на
уки читаня і писаня кождому ученикови по
винен бути вільний вступ до середних шкіл.
Віче домагае ся знесеня приготовляючого кур
су в учительских семінариях а полученя шкіл видїлових з семінариєю, в значіню курсу низ- шого; на висшім курсі' отвореня 5. року і о- бовязкової науки язика француского, а над- обовязкової язика анґлїйского. Віче заявило ся за безпосередним, рівним, загальним і тай
ним правом виборчим. Віче висказало обуре
не управитилеви школи з Хоросткова п. Лїс- ковацкому за те, що в день віча, аби унемо
жливити учителям з Хоросткова взяти участь у вічу, запорядив на той час конференцію.
Віче ухвалило заяву недовіря дотеперішному делеґатови до ради окружної п. А. Ференцому.
Відтак вибрано комітет орґанїзацийний для веденя дальшої акциї органїзацийиої.
— Живі барометри. Зьвірята а особливо птахи е дуже добрими звістунами всіляких змін воздуха. І так, як ластівка літає високо, то буде погода, як низько над землею, то дощ недалеко. Пава, як богато кричить, то на сло
ту. Як ранком ворони злітають на найвисші галузи і бючи крилами кричать голосно, то буде дощ. Як ворони вертають по заході сон
ця довгими рядами а тихим летом, то буде мороз і сніг. Як гусь богато ходить і підлітає без причини, то буде злива. Як качки кида
ють воду і держать ся суші, то буде слота.
Я » риба в воді неспокійна, то також сподіва
тись слоти. Як пчоли сидять в улию а мало вилітають, то також на слоту. Вівці знову пе- род дощем та бурею хоронять ся під будинки.
Як кретовиска по луках не численві, то зима буде лагідна. Як миши скоро зникають з піль, то зима невдовзі настане. Перед бурею в з а галі' всї зьвірята оказують неспокій.
— Обманьства в міскій різниці у Львові Онодї уступив директор різниці. Ґотлїб, як голошено — на власну просьбу. Одна з часо- писий пояснює причину тої резиґнацаї. Між різниками засновано асекурацийну секцию проти решетини у безрог. Значило то, що за ті убиті штуки безрог, у котрих ветеринар різниці найшов решетину, мала секция випла
тити відшкодоване. Секция помагала собі в инший спосіб, менше коштовний, бо відпла
чувала ветеринарів, аби они признавали зара
жену решетиною безрогу за здоробу. З тої причини дуже рідко стверджувано решетину, а за те в місті много людий хорувало на са- лїтера. Та справа вкінци виявила ся і діждала ся слідства зі сторони магістрату. Директор Ґотлїб був винен тим обманьствам о стілько, що не доглядав порядку в різниці' і довів до каригідного надужитя власти підчинених ему функционарів.
— З зелїзниць. «Ґазета Львівска» з дня 1. мая с. р. оповіщуе розписане лїцитацийної продажи старих материялів в окрузі ц. к. Ди- рикциї зелїзниць державних у Львові. Оферти належить вносити найдальше до 15. мая с. р.
12. год. в полуднє до висше згаданої ц. к.
Дирекциї зелїзниць. Услівя продажи подані в «Ґазетї Львівскій», а можна їх одержати також в відділі для справ варстатових тої Дирекциї.
— Безплатна наука садоводства. Заходом тов. «Господарева Спілка» в Довжневі відбув ся дня 10. і 11. цьвітня с. р. безплатний курс практичний садівництва, на котрім явили ся селяни з доохресних сіл. Порядок курсу був такий: «Сіяне зернят овочевих»; «теоретична і практична наука щіпленя»; «пересаджуване деревець»; «формоване коронна. Пильні уча
сники курсу дістали щіпки найлучших для о- колицї відмін. Таких курсів требаб як най
більше.
Тернополи в середу дня 2. мая. Представлено міну о одвічальности управителя за инші за-
4
Т елеграм и
з дня ЗО. цьвігня 1906.
Відень. ЛУіепег 2еіІип§ оголошує цїсар- ску санкцию закона, ухваленого галицким сон
мом в справі зміни закона про творене на
родних шкіл і обовязкове ходженє до шкіл.
Будапешт. Дневники обчислюють, що сторонннцтво независимости добуде при ви
борах 230-7-240 мандатів і буде мати абсолю
тну більшість. Конетитуцийне сторонннцтво може дістати 80 мандатів, людове 40, а про- чі около 40 мандатів.
Льондон. Між Анґлїєю а Туреччиною прийшло до різкого спору о границю коло північного берега Червоного моря. Турецке війско заняло там одну місцевість і не хоче звідтам уступити. Обі сторони готовлять ся до оружної оборони своїх інтересів.
Париж Великий страйк углекоиів обняв також многі инші орґанїзациї робітників. На завтра яко день 1. мая приготовляють соци- ялїсти великий страйк в столиці' держави. До Парижа спроваджено около 40.000 війска, аби не допустити до робітничих розрухів.
Материн до и м важ іо -и тм іо і'о і кул-
* туриого и и Русинів.
Лист Осипа Федьковича.
(Дальше).
Да, есііег Негг, іЬип 8 і с ] а ксіїн:. ^сЬгіДе, и т т іс Ь іп біе „ О а т ізо п “ пасЬ І^етЬ егу хи гіеЬеп, ііепп пісЬІ еіпе 2сі1е и іігй е ісЬ $а (ІісЬіеп кбппеп. ХУоІІеп 8іе т іс Ь аЬсг х и т гиІЬепізсЬеп „5ііпдег“ ЬегапЬіШеп, — ипсі ісЬ т и з з посЬ Ьегап^еЬіІсІеІ даегсіеп — зо уегзсЬаНеп 8іе т і г еіпе МаЬгип£8({цє11е іп Ь є т Ь е г ^ , зеі ез пиг еіпе ЬезсЬеісІепе, цпсі аііез йЬгі^е ізі ІеісЬі, сіепп іе с іе т ОДіхіег зІеЬі ез ігеі, хи диіііігеп и а п п ег «гіН; іп (Ііезег КісЬіипц п а тІіе Ь , и т т іс Ь \го т Мііі іаг хи Ьеігеіеп, ЬаЬе ісЬ посЬ §аг кеіпе 8е1ігі11е £е4Ьап, ипсі ссіе Ь аііе ісЬ аисЬ и/еі- сЬе іЬип зоїіеп, сіа ІсЬ кеіпеп апсіегеп Ье- ЬепзипІегЬаІІ уог т і г зеЬе, ипсі Ьеііеіп §е- Ьеп т а ^ ісЬ сіосЬ пісЬІ, сіепп сіахи Ьіп ісЬ посЬ х,и )ип§, ипсі п іетап сі иіїгсІе т і г , діаи*
Ье ісД пиг еіп 8іцсксЬеп Вгоі £еЬеп. Б іезз зіпд еЬ^п сііе еіпхі£еп Апзіапсіе, сііе т іс Ь аЬ^еЬаІІеп ЬаЬеп, т е іп е СЬаг§е хи диіііігеп,
уоп м.'ет пип сііе В езеііі§ип£ сісг Ніпсіегпіззе аЬЬііпсД, м-еізз ІсЬ пісЬі, £ІаиЬе аЬег, аііеп- іаііз уоп ІЬгег Ойіе, т е і п есііег Обппег, сіепп Ьеі І Ь г е т Еіпїіизз хуігсі ез ІЬпеп сіосЬ ІеісЬі зеіп, т і г іг^епсі еіпе Зіеііе хи уегзсЬаЯеп, Віє ісЬ Ьекїеібеп ипсі сііе т іс Ь егпаЬгеп кбппіе, аііепїаііз т и з з іе сііезз еіпе зісЬе- ге Ііпіегкипії зеіп, сіепп т а п Ьаі сіосЬ зсЬоп зеіпе 28 ІаЬге Ьіпіег зісЬ, ипсі іп сііе- з е т АІІег т и з з т а п зісЬ зсЬоп пасЬ еім'аз З іс Ь е г е т и тзс Ь а и е п ипсі капп пісЬІ аиі’з
£егас1е\\’оЬ1 Ьапсіеіп. ІсЬ ЬаЬе зсЬоп £еза§1, сіазз ісЬ кеіпе хи §гоззеп АпзргйсЬе т а с Ь е , йаЬеі аЬег ЬаЬе ісЬ аисЬ т е і п е Магсіїїе, — ипсі и'еІсЬег МепзсЬ Ьаі кеіпе? піітІісЬ сііе, сіазз т а п ез т і г іп т е іп е г пеиеп А пзіеііип^
пісЬІ, м.’еЬге, т е і п Маїіопаї^емапсі хи Іга^еп;
уоп с іе т капп ІсЬ кеіпезіаііз а Ь к о т т е п , сіепп
уог сІег ІгапхбзізсЬеп 'ГгасЬі Ье^е ісЬ еіпеп зо епІзсЬіесІепеп Екеї, сіазз ісЬ еЬег ВеШег- Ьасіегп аіз еіпеп Егак и. сі. £І. апхіеЬеп кбппіе; ісЬ т а с Ь е іа кеіпе АпзргйсЬе аиі сїеп Хиігіїї іп сііе Ьеззеге ОезеїІзсЬаіІ, сіепп ісЬ ЬаЬе сіеззеп у о іік о т т е п зсЬоп заіі.
ХУепп т і г т е і п пеиег Зіапсі Миззе х и т сІісЬіеп ипсі РгеіЬеіІ іп сіег ТгасЬі £еиаЬ гІ, зо Ьіп ісЬ £Ійск1ісЬ, ипсі сііезез аііез Ьап^І уа пісЬІ уоп т і г зопсіегп уоп с іе т \Уі11еп сіез Уоікез ипсі сісг Ойіе есііег Маппег а Ь .—
И о сЬ таІз егкіаге ісЬ аЬег, сіазз ісЬ кеіпеп- іаііз пасЬ Оаііхіеп к о т т е п капп, м е т і т е і пе Йикипії пісЬі цезісЬегІ ізі, зісЬегІ т і г уе- ДосЬ баз гиіЬепізсЬе Уоїк Деп ЬеЬепзипІег-
Ьаіі, зо ус'ІІІ ісЬ дапх д іе з е т У оіке, т е і п е т Уоіке ап^еЬбгеп, ипД ез зоїі пісЬі ЬеДаиегп, зеіпеп Ігеиезіеп ЗоЬп ипіегзійіхі, егЬаІІеп хи ЬаЬеп, — Ьеі (Зоїі! ез зоїі пісЬі ЬеДаиегп;
йЬгі^епз хуегсіе ісЬ Д іезет У оіке пісЬі Іап^е хиг Ь азі іаііеп, Депп ісЬ ійЬІе ез епІзсЬіе- Деп, Дазз т е іп е з ЬеЬепз пісЬі т е Ь г уієі
ізі, аисЬ \уі11 ісЬ )а кеіп ОпасІепЬгоІ, ісЬ
\уегДе Іеізіеп, м аз ІсЬ пиг хи Ієізіеп і т 5(ап- Де Ьіп, ипсі ісЬ и-егсіе ДосЬ еіпеп Розіеп посЬ аизійііеп кб п п еп : Ьіеіеі т і г пип Діє Т^ахіоп еіпеп Розіеп. \уо ісЬ т е Ь г оДег УУЄ- пі^ег Миззе х и т Д сЬіегізсЬеп 8сЬаіїеп, ЬаЬеп ууегДе зо и егДеісЬ т е Ь г оД егиепі^ег зсЬаіїеп, Даз Ьап§1 д-апх у о т ВеІіеЬеп сїег Махіоп аЬ.
8іе зеІЬзІ, еДІег Во^сіап, зіеііеп і т Кгеіз Дег гиззізсЬеп Воіагеп оЬеп ап, ипсі хсіззеп, Дазз Дег ВісЬіег аіз зоїсЬег х\уаг £еЬогеп туегсіеп т и з з , су а з ег аЬег ДісЬіеІ ипД \уіе ег ДісЬ- Іеі, Папці уоп сїеп аиззегеп ЕіпДгйскеп ипД УбгЬаІІпіззеп аЬ; — Ігеі деЬеісЬіеІ: — зоїі ісЬ Д е т гиІЬепізсЬеп Уоіке аіз ОісЬіег Діе- пеп ипД т е і п Т аїепі усгхуєгіЬєп кбппеп, зо т и з з іе т іг , гезр. т б с Ь іе оДеглуоіііє т і г сііе- збз еДІс Уоїк еіп 8ійскеЬеП, ууєпп аисЬ пиг еіп £апг ЬезсЬеіДепез ЗійсксЬеп Вгоі зісЬегп, оЬпе т іс Ь ап еіссач хи Ьіпсіеп, Д йтії ісЬ і т рзПхеп гиззізсЬеп Уоїк, пісЬТпиг іп Оаііхіеп,
^оЬДегп аисЬ іп Дег (Лсгаіпа ипсі сі. М агтогозсЬ аіз 8апдег хіеЬеп, ипД т і г зо 8іоіі ипсі ІДееп хй пеиеп ^Усгкеті, хи пйиеп 8еЬбріигщеп з а т т е ї п кбппе, ипсі Деп еДіеп ІТаІіІзеЬапеп усігД ез усСсісг ЗсЬ исг Зеіп'посЬ 2йг ІЗпеЬгс-
^егеісЬ еп, зіс Ь Піп п Зісп^'ег гіісЬі пиг ег- зрііЬі, зопсіегп іЬп аисЬ егіїаіісіп ипсі £еЬі1 Деі ги ЬаЬеп, оЬпе уоп іЬ т т е Ь г ги уегіап-
^•еп, аіз Дазз ег еЬеп пиг 8ап£ег зеі. Ваз зіпД иіорізсЬе ІДееп, еДІег Негг, іс-Ь уі’єізз
ез, аЬег 8іе ЬаЬеп т і г ^езсЬгіеЬеп, ісЬ зоїі ІЬпеп’ аііез д'епаи егбгіегп, ипД ІСЬ ЬаЬе ез
£еіЬап, ууаги т зоїііе ісЬ сііезз аисЬ пісЬі, Да ІсЬ х и т уогаиз туєізз, Дазз Діезе т е іп е Т гаи те, Т г а й т е аисЬ ЬІеіЬеп ти зв е п , — т е іп е ЗсЬиІД ізі ез іпДеззеп пісЬІ, Дазз ісЬ Діє \Уе11 апДегз зеЬе, аіз зіе туігкІісЬ ізі, ипсі \уаз капп ісЬ Даіііг, Дазз ісЬ кеіп бкіауе, Дазз ісЬ епІиеД ег еіп Запаг'-г, еіп §гоззег, угаЬгег 8ап£ег т е іп е з У оікез ууєгДєп иіИ, оДег — еіп ДеиІзсЬег ЗбІДпег ЬІеіЬеп т и з з , т и з з , за^е ісЬ, Депп аііе т е іп е апДегі»еіІІ£еп ВезІгеЬип^еп зіпД
£Є8сЬеіІегІ; ісЬ ЬаЬе т е іп е аііе Миііег £еЬе- іеп, зіе т б § е т іс Ь аиі Діє АУігіЬзсЬаіІ п е Ь т е п , зіе \уі11 ез пиг ипіег Дег ВеДіпещпнт, ДаззісЬ еіп МаДсЬеп ЬеігаїЬе, Дазз ісЬ т е Ь г Ьаззе
\уіе Діє Резі, ипД Да Діє Миііег еЬеп зо єі^еп- зіппі^ і$і, \уіе ісЬ; зо ізі Діє ЗасЬе и т кеі
пеп 2о11 ууєіієг деДіеЬеп; ісЬ Ьаііе ІегпегДіе 8сЬ\уєзієг еіпез т е іп е г ЕгеипДе ЬеігаїЬеп зоїіеп, Діє ТосЬіег геісЬег Ваиегзіеиіе ізі, ипД т і ї Дег ісЬ угігкІісЬ ^ІискІісЬ Ьііііе зеіп кбппеп, Депп ісЬ кеппе Діезез МаДсЬеп уоп
ЬиЬег ипД ЬаЬе зіе е іп т а ї аисЬ ^еІіеЬі оДег Ьевзег £еза£І, м іг Ьаііеп ипз ЬеіДе м аЬпзіп- пірг £е1іеЬі; ісЬ Ьаііе пип зсЬоп Діє 2и- зііт т и п р т Дег ЕИегп, Діє т і г 20 РаїїзсЬеп РеІД аіз М іі^ііі »еЬеп ууоііеп, пип егіиЬг Діез Дег ОгІзгісЬіег. Дег аисЬ еіпеп 8оЬп Ьаі, ипД маЬгепсІ ісЬ Ьіег Ьіп, ЬеагЬеіІеІ ег Діє ЬсіДеп АІІеп, ипД — зіе уегЬеігаїЬеп іЬге ТосЬІег т і ї з е іп е т ЗоЬп.
(Дальше буде).
С о ї о з з е и т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
в і д 15. д о '1. м а я 1 9 0 6.
Нова сензацийна програма.
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по пол.
і
о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-иїв представлене. Білети вчаснїише можна набути в конторі Пльона пои ул. Кароля Лю- Двика ч. 9.
Тижневий звіт
Торговельної і промислової палати про ціни збіжа і продуктів у Львові
від 23. до 28. цьвітня 1906:
за 50 клґ.
Пшениця • 8'35— 8 55 К
Ж ито . . . . • 580— 6'00 К
Ячмінь броварняний • 6-75— 7-25 к Ячмінь на пашу • 6-20— 6 50
к
О в е с ... • 6'90— 7-30
к
Горох до варепя • • 8 50— 9-40
к
Горох на пашу • 6-60— 7-00 к Бобик . . . . • 6 '4 0 - 6-70
к
Ленча • • 8 - 0 0 - 9-50
к
Конюшина червона - 45 00—55 00
к
Конюшина біла • 4500—55'00
к
Конюшина шведска • 75 00—90-00
к
Тимотка . . . . • 1000—2600
к
Ріпак зимовий • 1Г50— 1175
к
Насїпе льняне • 1Г00—1Г25
к
Насїнє конопл. • 8 -5 0 - 8-75
к
Хміль . . . • 3000—35-00
к
Рух зелїзничих поїздів
важний від 1. січня 1906 після середно-евро- пейскОго часу.
До Львова на дворець головний приходять:
З Іцкан 12 20*, 610, 140, 545. 910*
_ Кракова 2 31*, 6.—, 8 50, 130, 5 23, 8 9 50*
„ ГІідвОлочиск 7 20, 11 55, 2'30, 10 ‘20, 5’0, 10 20*
„ Лавочного 7 29, 11 45, 10 50*
„ Рави рускої 750
„ Станиславова 8’05
„ Самбора 815, 1'50, 9 20*
„ Яворова 8 '18, 4 32
„ Коломиї 10 05
„ І'яш ева 10 35
„ Тухлі 3-45 (від 15/6 до
30/9)
„ Белзця 5 '—
На Підзамче.
„ Підволочиск 7 '—, 215, 5'15, 10'2*, 1134 ’ Зі Львова з головного двірця відходять До Кракова 2 45. 445, 8 25, 8'35, 2 50, 6'35*
11 --*
„ Іцкан 2 51, 615. 9-20, 2 4 0 , 10 40*
„ Підволочиск 6 -Ю, 10 55, 2 —, 9-—*, 1ГО5*
„ Яворова 6 55, 5 58
„ Лавочного 7-30, 2'57, 6 25*.
„ Самбора 9;—, ,4'2<), Ю'55*
„ Белзця 11Ч0
„ Ряш ева 4Т0
„ Коломиї 5'50
„ Рави рускої 7'30*
„ Перемишля 1005*
Ясла
(від 15 до 30/0) Хирова
„ Стрия 11 ТО*
З Підзамча.
„ Підволочиск 643, 11 15, 213, 9 23*, 1 24*.
Примітка. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні е зазначені зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.
вечір до 5. год. 59 мінут рано.
Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники розклади їзди ітд. можна набувати через цї- ли і ; ень в мійскім бюрі ц. к. державних зе- лїз і . ь, пасаж Гавсмана ч. 9.
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц.
Б а н к у Гіпотечного
кугіук і продає всякі
п ап ер и цін н і
і МОНЕТИ
по н а й д е ш е в ш і м курсі ден
нім не мислячи ніякої провізні.
Видає і відповідає за редакцию: Лаз ЛзлатиноіКИЙ З друкарні В. А. Шийковского.
