1, 4. Львів, четвер, дня 4. (19.) січня 1905. Річник IX.
Передплата
і » »РУСЛАНА< виносить:
в Австриї:
>« ЦІЛИЙ рік на т в року аа чверть року иа місяць .
. 20 кор . 10 кор . с кор.
Г70 кор
За границею
за цілий рік . . 16 рублів або 36 франків еа вів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милості) і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра рускз.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові гцо дня крім неділь і русвнх сьвят о о ‘і, гот. пополудня.
Реданцня. адмінїстрацкя і експедпппя >Рус.іана'< під ч. 1.
пл.ДомбарЕс іого'Хорунд! .Екс
педиції!! місцева . Аі'сн..;:. Со- коловскогі) и пасажі Га нема па.
Ргкоіфсн зіерТае ся ляше на ціпі”:.едпе зпстепеїііеі'Є: — Рекла і ї не...(а гані в льні від гі'Н . і. — Оіолоаіепл зви
чайні н: аіімаюті, с.ч по цін:
20 є в> стрічки, .а в «Наді- с.са м« -і‘1 с. нід стрічки. По
д яки і приватні донесена цо З і с. нід стрічки.
Економічний огляд 1934 року.
(-г) В загалі можна сказати, що еко
номічний стан в тім році дійшов менше більше до н о р м а л ь н о г о характеру, хоч не на всіх областях. Поправу можна замі
тити іменно на полі зелїзного промислу, котрий наслідком занепаду гірничого про
мислу в роках 1 9 0 1 —1903 потерпів значні і коли запринзнені держави, з одного б,<ку шкоди. А се стадо ся наслідком в н у т р і - ; Росин, з другого Я іа-іїн потребують за- ш н ь о - п о л і т и ч н о г о р о з л а д у в Ав-і тягнути позички воєнні н і високі проценти, стриї і в Угорщині, котрі і в 1903 р про-ІТаким способом в 1901 р. зріс ящ ньски і
явили ся з неменшою нагальностю В У-^донг о яких 450 мілїоні» єнів. а росипСкнй І цлчвої струї горщинї по девятн місяцях закінчив ся стан | майже о мілїард рублів Але ті великайь- в переговори,
лшШ;
можливим нести так- техніки і .-таким
масову війну так, щоб она не була-тболючою боДаіі для сусі
дів, а при тім ще принесла їм значні до
ходи наслідком достачі! воєнних потреб.
Межинародна грошеву. торговиця. пере
довсім в Анґлл, Північній Америці, Фран- циї і Німеччині стала певним доказом, як майже невичерпані є грошеві засоби, на-
способом стало се і Се велике діло повело ся довести до ладу мимо всяких трудностнн річевих Передо
всім в Німеччині, де доведено до найвис- іного ступня високоцлову політику, а на се вплинули головно два моменти, передовсім
■і шмусове наслідком війни положене Роснї і загальне розповсюджене иротекционїзму.
В часі, ко'ли ііавіть в А н ґіїї відчинено во
рота цллвій охороні з цловою тарифою Чемберлєн і. не можна чудувати ся, що й континентальні держави виступили н і тор- гово-іь■літичну дорогу Німеччини. Супроти тої межииародної рівномірності! охоронно- війінли договорні держави щоби довести до ВІДНОВИ
дальш ого Сходу торгових договорів. Австро-Угорщині пове
де ся з Італією до кінця слідуючого року сягаючі тимчасові умови заключити з услі- ех Іех в половині марця, але в останних скі позички близню го і
тижнях проявив ся там ще з більшою силою і не зробили значнїйшої’о впливу на західну внутрішній розлад. В Австриї зовсім не і торговицю грошеву, де їх власне затягнено.
проявила державна рада в 1903 хосенноїДі се тому, позаяк виплата с іх позичок нем. що від того часу має бути заключе- дїяльности наслідком безнастанної оостру- і пішла знов на сплату тих замовлень, які і ний сталий договір, в котрім винна кляв- кцпї, а перед самим кінцем 1901 р. усту-]пороблено за границею для воюючих сто-і зуля не буде вже відновлена, а на останні шиї міністер президент др. Кербер. М имоірін. Дорого позичені гроші віддано отже півтрегя місяців установлено досить «бри
того внутрішнього розладу економічний знов в юбррот на Заході, а позаяк сей кре- стан досить поправив ся.
С е економічне уздоровленє відбувало
диг данин?був на короткий речинець, для- того ті 'воєнні позички вплинули навіть на
сні снецияльні постанови. Переспрйви роз
початі з Німеччиною в .маю в Берліні імовірно будуть доведені або може в тій ся і мимо в е л п к а н ь с к о і в і й н и , котрої і ПОД Є IIIїй в л е н є г р о ш е в о ї ц ін и . При- Хвилі, коли се пишемо, вже й доведені до
.дгомін долітав далеко на захід аж до по- і ватний дісконт був( останньої' осени в Льбн- береж Атлянтпйского океану. Коли 7. л ю -'д о н їо 2/8°/0 шізший, як на початку війни того зірвано дшільоматпчні взаємини між і з Бурами, отже з кінцем 1899 р. Таким Росиєю’ а Нпанією, росийска фльота в п ри-! способом та грізна війна із страшним за станії П ірт-Артур потерпіла велике пора-і взнтєм не спричинила великих п ер ев о р сіц жене, здавало ся, що події на далекім Сході; і можна сіюдївати ся що з близьким кін- бідобють ся страшно і на економічних від- цем сеї війни знов нодвигнуть ся обидві носинах Заходу. Тимчасом показало ся. щ о п ід о р ван і держави, що підуть нові замо- економічні наслідки страшної в ій ті сухо-і вленя для сьвітового промислу, яких вима- путної і морскої зовсім не відбили ся не-і гає віднова фльоти і доповнене воруженя корисно на Заході. Показало ся. що не-1 кійска, як і відбудова знищених сіл і міст,
зелізниць і гостинців та мостів.
Значні успіхи отягнено на полі м е- ж и н а р о д н о ї п о л і т и к и т о р г о в л ї , за- ' V її
потрійно клопотати ся межинародним тор
гом товаровим і грошевим. Очинидно те
хніка межииародної політики фінансової пб-
тупіла рівним кроком з розвитком воєнної]ключено много нових тарифових договорів.
Л Перец.
, Д У Ш А.
З ж и д і в с к о г о ж а р г о н у .
(Дальше).
VI.
— Але, як Господь Бог — оповідав раві — вибирає душу і велить їй зійти на наш поділ плачу, тремтить вона і плаче...
Коли вже найде ся в внутренностях буду
чої родительки, сходить до неї ангел і научує еі всіх сьвятих наук, але, як надходить власти
ва пора »послїдна«, ангел дає їй на ирощанє шитичка під ніс і в< на в наслідок того забуває відразу всі науки.
— З тої причини мовить раві — має кожде жидівске дитя долинку в горішній щоці, під носом.
Того дня перед вечером ми ховзали ся від мостом і я запримітив, що ті »шайґеци«: Ан- тось, Войтко і Ясі.ко мають також долинки в горішній щоці.
— Яську — спроміг ся я запитати — ти також маєш душу?
- А тобі, не'ся душо, що до того?! — по
чув я взаміну ясну відповідь.
VII.
Крім меламеда. мав я учителя, що вчив мене писати.
Учитель уходив в місті' за великого єрети
ка (аиікорес), сусіди не' вживали єго кухонних і начинь, як також не позичали ему своїх, иобо- юючись можливих у нього прим іток трефного.
Був вдівие.м і не вірено, щоби Ґітля. його дочка, дівчина в моїм віці, могла досить точнр солити і мочити мясо, щоби воно стало кошер- ним. Однакож тому, що славний був з учено- сти. мати не зважаючи на нічо, віддала єму си
на; бажала, щоби її одинак навчив ся також писати.
— Прошу вас дуже, раві учителю - ска
зала — не учіть єго жадних «ретицких наук, анї Оіблї', ані пророків, тілько навчіть єго напи
сати жндівский лист гарно, так, як всі пишуть:
•Поздоровлене коханому» і т. д.
Не могу ручнти, чи учитель вволив тому ироханю...
Коли повторив я йому іеторию ребе і при
ключку з долинкою на щоці, страшно розгнівав ся, схопив ся з місця, копненєм ноги відсунув столець і почав ирисиішеною ходою мірити кім
нату, викрикуючи:
— Хами, збуї, лиликн...
Одначе но хвильці усиокоїв ся, еїв знова, витер зрошені окуляри хустинкою і присунув
мене до себе. ,
— Не вір, дитинко — почав — в такі дур
ниці. Чи ти иридивив ея тим хлопцям на хов- занцї? Як вони зовуть сй?
Я сказав їх імена.
КІНЦЙ.
Замітне в тім році є також значне п і д в и с ш е н є к а п і т а л і в передовсім в банках і промислових інститутах. Так н. пр. в корабельних і промислових заводах Австро-Угорщини ііідвиешено з кінцем ли
стопада капітал о 4-0 міл. корон. ,У фінан
сових інститутах Австро-Угорщини підвис- іпено капітали разом о більше як 65 міл.
корон. В ново заложених акщшних това
риствах зложено около 20 міл. корон. -Ве
лику підмогу має промисл наслідком зе- лїзничих інвестицип. До кінця жовтня ви
дано на будови і вози кругло ІОЗ'б міл.
корон, а в біжучім році, коли деякі Оудо-
— Но — питавсь — чи хоть один з них має цінного рода очи, відмінні руки і чюгн, або иніпі члени тіла, чим ти? А. як плачуть, чи за
ливають ся иніними слїзми, чим твої? Чомуж 1 они так як ти, душі би не мали?
— Всі люди собі рівні — говорив дальше
—1 один Бог нам вітцем і одна земля нас ро
дить. Правда, що нинька кождий вмовляє в се
бе, що він є короною вселюдскости і про него тілько Бог на.мятає, але маємо надію, що прий- ' дуть лучнії часи, яснїйша будучність, в котрій і всі визнавати муть одного Бога, одно ираво, бу- 'дучність — в котрій здійснять ся слова проро- ків і не буде війни, щезне всяка зависть і не
нависть і стане ся, як сказано: »Що з Сіону вийде наука, а слово Боже з Єрусалиму»!
Сю послїдню цитату я знав не з біблії, ко
трої мало вчив ся, але з молитви »Вайгі ґінеоа*
Довго ще учителі, говорив, але я його мало розумів. Головно не міг я зрозуміти, щоби і не- жид мав розум, або душу і іцоби всі люди були собі рівні.
Я знов знав, що учитель є єретиком, що в нїчо не вірить, навіть в посмертну вандрівку душ, хоть я сам на власні очи бачив, як по смерти Фрадлї, огидниці, ироходжував сн но д а
ху її помешканя великий, чорний пес.
Учитель обтинав собі нігті і викидав їх через вікно, не тримаючись черги, ритуальним і правилом постановленої, наказуючої в додатку спалене нігтів разом з двома окремо для сеї
ви зелїзниць мають бути виключені, ще збільшать ся значно сї іннестициї.
Характеристичною проявою минувшого року було з н а ч н е п ід в и є ш е н є ц ін
особливо збіжа. сніритусу, цукру, споводо- ване сегорічним неурожаем, а хоч се була причина лише п е р е х о д о в а , то треба з тим числити ся, що ті ціни будуть кіль
ка літ держати ся. Підвисіиенє позему цла в рамах Генеральних і торгових тариф до
веде імовірно до п о д о р о ж е й я продукції і способу житя.
Загально можна сконстатувати полі
пшене економічного стану в порівнаню з 1903 р. а се поліпшене булоб дальше поступило, якби не сегорічна посуха, котра була також значною перепоною для річної плавби корабельної. Наслідком того попра
вили ся р о б іт н и ч і ц ін и , а зменшилася е м і ґ р а ц и я , зросла о щ а д н іс т ь і в к л а ди к а п і т а л і в . Все те велить сподївати ся значнїйшого обороту товарів, зелїзни- чого і корабельного руху в 1905 р.
Перед нової;.
Весна, весна!., стали накликати в Росиї, коли після насильної смерти ГІлевого настав кн.
Сьвятоиолк Мірский. Весна!... загомоніло всюди, коли зїзд зЄмств ухвалив на неофіціальнім зі- браню зажадати заведена конституції і в наслі
док того не допущено до самого зїзду... І вже після царского маніфесту, який недвозначно за явив. що „самодержавну власті, повірену пред
ками, хоче неуменшену передати наслідиикам«, відзивали ся голоси про весну, яка прийде не- здержнмо, живлено, як в природі завсїгди- она приходить після марцевої метелиці, після сщїгів і заморозий, після йовений і дощів, болота і го
лову...
І справді чи око на весну заносить ся в Росиї — сего єще тепер майже по нічім не пі
знати. а що вже е всяка халепа і що зближає ся твердий час передновку — се вже ніхто не заперечить. В путилївских варштатах коло ІІе тербурга застрайкувало Г2.00.0 робітників. Вчера рано робітники завісили працю і спокійно поки
нули фабрику. Рівночасно прибули відділи полі
ції!, піхоти і козаків. Ж адаю ть 8-годинного ро- бучого дня і середної скапі платні. На зборах ухвалено вислати депутатів до фабрикантів з за явою. що дають їм 3 дни до намислу, а відтак, виступлять пружно. Рух не має ренолюцийної цїхн, але Єнерґічного домаганя економічних по
ліпшень. — В польскім Королівстві, де в послї- дних тридцяти літах виріс мов зпід землі гу
стий ліс фабричних коминів, обнимаючий після статистики 2419 фабрик з 350.000 робітниками — війна витворила прямо нужду. Інтрантні ринки далекого Сходу відпали, капітали вицофують ся, цїли з якогось домового предмету відрізаними кавалками дерева, названими «сьвідками*.
Давно вже утік би я від нього і зрадив би перед мамою, що він резонує про Бога і його Помазанника, якби не...
Догадуєте ся певно, про кого в тій хвилі думаю...
/ VIII.
Були у нас тоді часи правдиво месияньскі.
Відкрито важну вказівку в пророцї Даниїлї і рі
шучу цифрову комбінацию на біжучий рік: по
казувано собі якийсь уступ в «Зогарі* і «Таєм
нім Мідраші*. Оповідано потайки, що рабін Ко- зенецкип перестав відмовляти молитву »Тахнум«, що мало бути неомильним знаком близького приходу Месиї і, що віридостойна вістка з Єру
салиму голосить, що того року не бачено лиса при жадній стіні сьвятинї в річницю її зруйно- ваня. що тим більше неомильним було знаком.
І сподївали ся цілком серйозно кождої дни
ни появи Месиї, сина Иосифа, попереджуючого наслїдннка правдивого сина Давида.
Громада старалась о прольонґату в сплаті податків.
— Коли прийде Месня, кому там буде в голові домагати ся такої дрібниці — говорено.
А вже найгірше вийшли на тім шановні горожанки нашого городу. Бо перед роком єще
фабрики зменшаюгь продукцию, або і замика
ють сч, а тисячі робітників остаїогь без хліба.
Боки що ухвалено на коронній раді наложити податок па люксусові річи. іменно на тютюн і горівку 30°/о н ікого податку.
Але всі ті нужди не досягнуть єще велико
го гурту населена Росиї хлібороба. Єму до- нерва дав б і ся в знаки лихий рік або мір. Та хтож посьмів би бажати мілїонам такого доиусту
— хотяй би він і міг довести, після людского рахунку до політичної нолї! Та мимо сего не меншою правдою, як те, що Яванець дасть Ро сиї свободу, є і припущене, що твердий перед- новок міг би захитати престолом самодержавя.
Полїтичіш (і перегляд.
Коли у Відни запанував відрадний, надій
ний настрій з нагоди нової сесиї державної ра
ди, попередженої успішними переговорами мінї- стра-нрезидента бр. Ґавча з представителями сторонництв, —- то в Будапешті слїдно непев
ність і напружене з причини переводячих ся виборів до сойму. Аґітлция зійшла до тої сте
пеня, особливо по стороні угорскої опозициї, що кандидати ліберального сторонництва навіть не можуть дістати ся до деяких місцевостий, бо вже н а зелї.-інич'м двірци витаю-Гь їх заззяті Мадярони камінєм та колами.
Н а В а л к а н і ситуация непевна. З Б ло граду доносять, що в тамошних тйскових і пра
вите. іьственних кругах надїють ся в новім році важних випадків Зачувати, що мимо зимової нори волочить ся в Македонії ЗО новстанчих ватаг. ІІраса обговорює також вислів короля Петра до офіцирів. який впсказав бажаня, щоби сербска армія була готова в новім році стави
ти чоло всяким небезпеченьствам. Вчера вико
нали Болгари недалеко сербскої границі замах на сербского сьвященика, прізвищем Шашко- Ся вістка викликала в Сербії величезне обуре
не. „Білградскі Но; сісти" пишуть, що супротив такої провокациї Серби мусять подумати про керваву відплату.
З П а р и ж а доносять, що рада кабінетова зібрала ся вчера, щоби уложити текст до димі- сиї, яка стане внесена зараз після (ювороту президента реііубликц Лгобета. Завтра має від
бути ся кабінетова рада, на якій буде проводити Любет і там внесе президент міністрів Комб димісию цілого кабінету; єї иринятє уложене вже наперед.
Япаньско-росийска війна.
Росийский набіг
Колись, давно після те іерішної війни, увій
де може у міжнародну приповідку „Япаньска правда" — так часто цілий сьвіт ошукує ся те- повалили ся стіни в »мікві«. З десять разів треба було принимати ся за средства так ради
кальні, як иерещкоджуванє при виниманю рода- лїв зі сьвятої скрині, нїм зложений зістав фонд на новий будівляний матеоиял.
Вже завдяки Найвисіиому дерево лежить, а однак шкода паняти теслю. Гріх кілька левів непотрібно викинути.
Не дивниця проте, щб я майже був певний, що невдовзі той сам Ясько, що то вчера мені на злість заступив на ховзанцї дорогу в хвилі як я хотів зробити «шевчика*, що мене мало не вчинило калікою на ціле житє; той Войткс, що мене заєдно переслідує сниньским ухом і той сам Янгек, що нас рахує; раз, два, три! — прийдуть до мене, щоби поінформувати ся, при
міром, яких предметів після Мойсеевого закони не вільно дотикати ся в суботнїшний день.
А я, нриналежний до люду, званого в тал
муді «милосерні сини милосерних*, не буду їм памятати ріжних кривд-, я їм відновім і заприя- зню ся з ними і видам тайну про паперовий міст, та заповім, щоби ради Бога не важили ся ввійти на той зелїзний міст. Найліпше буде — я думав собі — щоби тоді з далека тримали ся, то иринаііменше душі свої спасуть.
(Дальше буде).
пер на ананьс-ких донесених. Отже і іюслїдні до
несена представляли набіг козаків відділу ґен.
Мащення, як цілком безуспішний, який ані тро
хи не перервав комунїкациї, анї не наніс жадної шкоди Япанцям, а противно коштував Росиян богато страт в людях, бо остаточно Яванці їх окружили і що не перебили, то забрали в полон.
Тепер наспів рапорт ґен. Куронаткіна, який пред
ставляє справу трохи в інакшім сьвітлї. »Я о- держав два рапорти — телєґрафує Куропаткін до Петербурга — про офензину нашої кавалєриї під проводом ґен. Мищенка. Дня 10. с. м. пів швадрона кінноти знесло півтора компанії япань- скої піхоти і знищило часть зелїзничої лінії, на
слідком чого розбили ся дві янаньскі льокомо- тиви. Дня 11. с. м. обсаджено Нючван. Япань
ска залога, зложена з компанії піхоти і 2 шва- дронів кінноти, удержувала огонь, відтак цофну- ла ся. иокидаючн місто. Через ті два дни ми здобгли 500 возів з припасами і взяли до нево
лі' офіцира і 14 япаньских вояків; стратили З офіцирів і 15 убитих вояків, 10 офіцирів і 49 вояків ранених. Дня 12. с. м. патруля ушкодила зелїзничий шлях коло Чайче, в віддаленю в верств від Інкав. По полудни зближив ся д о
Інкав сильний япаньский відділ, який обсадив дворець зелїзницї і створив карабіновий і гар
матний огонь. Ми знищили днорець(?), після чо
го уважали за відповідне цофнуги ся«.
Значінє виправи
Як виходить з рапорту, виправа козаків І ґен. Мищенка була тілько хвилевую, відірваною.
Іюнацкою штукою. Адї не стояла в комбінацій (з якимись иншими важними маневрами, анї не 'м ала ца цілії серйозного заатакованя обійденого (лівого япаньского крила. А вжеж колиб був рі- івночасно Куропаткін розпочав хотьби артилє- Ірпйний атак на фронті і викликав тим самим (пальбу і по япаньскій стороні, то вже сама та (пальба булаб улекшила і поширила завда
не Мищенка козакам. Колиж се було немо
жливе, то і та виправа, хогь і як би она була (сьміло і щасливо переведена, була непотрібна, бо тілько остерегла Япанцїв і вказала їм спосіб, як мають забезпечити ся від еериознїїшіпх та
ких придпбашок. Що Мищенконі козаки могли так тихцем обійти янаньскі сторожі та роз'їзди та перебрати ся аж геть у зади армії, було мо
жливо хиба тим способом, що ночами перешми
гнули ся через нейтральну китайску територпю Очивидпо Япанїя не оставить сего без дипльо- магичного протесту, так як вже Росия проте
стувала против непевної «хунхузкої нейтрально
сті!* Китаю. Бути може, що Росия і з намислом переступила китайску територпю, аби показати тим способом, що в виду китайского спідїлиня з Яванцями на пограничу, она буде тілько о етілько респектувати китайску невтральчість, скілько сего вимагають тактичні і стратегічні інтереси росийскої армії. Колиб Китайці почали з того робити квестию, то очивидно моглоб прийти до дуже поважних міжнародних зако
лотів.
Н О в II Н К II.
— Календар. Б ч е т в е р : руско-кат. Богоявленв Госп., рим-кат.: Фердинанда. — Б и я т н и ц ю : руско-кат. Собор ІІоана Хр., римо-кат. Фабіяна і Северина.
— Йорданьске богоглуженє уЛьвові відправить ся сего року не, як доси бувало, в Устеньскін церкві, але в новій просторій Преображеньскіїї церкві при ул. Кракінскій. Так отже наша онодїшна замітка що до тісноти Устеньскої церкви в ро
кові празничні дни найшла в рішаючих кругах прихильну оцінку, а се причинить ся лише до тим більшої величавости Йорданьского сьвята у Львові.
— Фестин і баль львівского „Сокола". Занро- шеня на наш баль, який відбуде ся в суботу І), лютого, вже розіслані, а єс.іи хто задля не
точності! адреси або з вини ночти загірошеня не одержав а хотів би бути на бали, зволнть зголосити ся карткою або устно до підписаної комісиї. — Оповістку про завтрішний (в четвер) фестин на „Морскім Оцї“ иринято в широких кругах львівских Русинів яко повість з нетає- ною радостию, тому можна бути певним про єго удачу. Лижви буде випозичати заряд „Мор
еного Ока" по 40 сот. за пару по зложеню за поруки 2 К. На став, який з далека буде пізра-
