Ч. 4 0 . Львіз, субота, дня 19. лютого (4 . марця) 1905. Річник IX.
Передплата
п ’РУСЛАН А< виносить:
в Австриї:
■а цілий рік . . . 20 кор
■а пів року . . . 10 кор иа чверть року . . с кор аа місяць . . . 1’70 кор
За границею
аа цілий рік . .. 16 рублів або 36 франків аа пів року . . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот.
•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милості) і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских «ЬВЯІ
• о '|, год. пополудня.
Редакция, адміністрацяя і
експедиция >Руслана« під ч. 1.
пл.Домбровокого’(Хорунніяни).Еке-
педпіпіл місцева в Аґснцяї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукоппсн звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклпмациї « о п еч атан і вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки,
ав «Наді
сланім»
40 с.від стрічки. По
дяки і приватні доиесеня по ЗО с. від стрічки.
Зворот І! угори лерошеїм.
( х ) Угорске пересиленє, котре так ж и
во занимае уми політиків не лише угор
ських, але й австрийскнх, ще більше зао стрило ся. Угорска зєдинена під прово
дом Кошута опозицин, упоєна виборчою побідою над ліберальним сторонництвом, готовила ся вже не тілько обняти держа
вну керму, але впровадити в житє всі до- маганя независимцїв, котрі мають метою не лише економічну, але й війскову само
стійність Угорщини і ведуть до особової унії. Послухане Кошута, голови независим
цїв як і зєдиненої угорскої опозициї, ще більше розбудило і розогнило жадоби край- них членів сего сторонніщтва, котрі кинули оклик: всьо або нїчо!
Небавом одначе після сего побідного похміля почало навіть серед зєдиненої о- нозициї проявляти ся отверезенє і сам Ко- шут був приневолений остудити розпалені голови независимцїв та пояснити їм, що такий оклик: »всьо або нїчо* не лише не дасть ся здійснити, але навіть може нане
сти велику шкоду зєдиненій ОПОЗИЦІЇ], може причиняти ся до того, що ненависне для опозиція ліберальне сторонництво готово знов дійти до влади. Длятого Кошут ду
мав обмежити ся лише до осяжних в да
ній хвилі уступок, щоби передовсім за
безпечити державну керму для зєдиненої опозиції]’, а перегодом вже можна буде осягнути і дальшу мету, яку собі витичили иезависимцї.
К Е Л Ь Н Е Р .
(Конець).
От і бачите — з того часу я кельнером.
Глупе ремесло: мусиш вислухати всякого добро
дія й недобродїя. Ту зупа за зимна, ту налляв пива неповно, ту сяке, там знову таке! А гро
шин жадних! Ще то у Львові — то хоть літом дістанеш ся до реставрацій в поезуітскім ого
роді або на Високім замку, або на Стрільниця . Господар дає за нічлева і 20 кр. Значить треба прийти перед шестою годиною, поуставляти сто
ли, позаставлювати, повичищувати лямпи і т а ке инше. Але там вже щось і від гостин капне Але де ті гості добрі діли ся! Тепер вже гість, що дає 3 кр. »Тгіпк£е1сІ-у належить до д. зв.
Геіпе Сазіе. А жиди то не дають зовсім нічого От колись то роблю на Стрільници: працюю, аж під ллє ся... Як би не горівка, то чоловік би...
Ет!... Дивлю ся — суне ціла каравана жидівских гостий... Грим щастє в хату! — гадаю. Посунули просто в мій бік. — Кельнер, кличуть. Я чую, але не хоче ся мені так скоро йти, най поче
кають. Кличуть, дзвонять в склянки, В дзвінок на столі, кричать. З а пару хвиль приходжу. — Що такого? — питаю. — Чого паньство так ви
дзвонюєте ?
— Чого видзвонюєте? питає! Чуєте єго?
Ґр. Андраші, котрий яко й о т о ге§іи8 кількакратно був у м сіар х а і пояснював нововитворене виборами політичне поло
жене, а з свого боку подавав способи до полагоди пересиленя, стояв як і Кошут, на тім становищі, що передовсім розхо
дить ся о те щоби зовсім відсунути від державної керми дотеперішнє сторонництво правительственне лібералів і в тій цїли до
раджував монарсї спершу утворене п е р е х о д о в о г о міністерства, а відтак к о а л і ц и н н о г о . Одначе здійснене сих замірів розбило ся о домаганя, які з тим лучив ґр. Андраші, іменно о дальші уступки вій- скові і економічний розділ^ котрий мав би иослїдувати в р. 1907 зглядно 1917. Сі домаганя зустрінули ся з опором, а се ви
кликало приглобленє між провідними по
літиками зєдиненої опозициї а ще більше розгоряченє між крайннми живлами неза- висимцїв. І р. Андраші вважав своє нослан- ництво хоч не формально, але дійсно по- кінченим і якийсь час послїдузала застоя в гюресиленю.
Тимчасом зовсім несподівано монарх покликав до себе в середу міністра - пре
зидента ґр. Тісу, не так в характері урядовім, як радше яко провідника лїбе рального сторонніщтва і се покликане ви
звало певне занепокоєнє серед зєдиненої опозициї тим більше, що послїдувало зо всім несподівано.
І р. Тіса був в середу на послуханю у монарха, а крім того переговорював з ґр.
Ґолуховскнм, одначе вислїд сего послуха
нії остає поки що в тайні. Се лише дій
Та ми вже тутки сидимо з годину, а ласкавого пана кельнера годі дочекати с я !
— Що годину — то вже неправда! — ка
жу до них зовсім чемно. — Я зараз зявив ся, тілько ви прийшли...
Що о о? ми кажемо неправду?... Пан ме- ценас каже неправду?... — стали кричати ріжні голоси з тої жидівскої громадки.
Я удав, що не чую напасних криків і питаю:
— Чим можу служити паньству?
Запанувала тишина. Найстарший пан жид з блискучим ланцом на животі і перстенями на пальцях каже:
— Чотири склянки пива і чверть куряти!
Я стою й числю: раз, два, три, чотири...
— Ну, чули? Чотири склянки пива і чверть куряти! — кричить іще голоснїйше мій гість.
Я все єще числю.
— Дивіть ся — він пяний! — Верескнула якась дама з сего милого товариства.
— Що ви робіне? питає гість, що за мовляв.
— Числю і бачу, що тут буде певно за мало тілько чотири склянки пива і чвертка ку
ряти! Прецї всіх осіб є тут девять!
— Що вас то обходить? Піяк якийсь! Зарав мені господаря! — кричав старий жид, а мо
лодші єму щиро помагали.
Зявив ся господар і доказав мені, що я не повинен числити пальцем, коли вже гості себе
шло до прилюдної відомости, що монарх покличе до себе більше членів лібераль
ного сторонництва, іменно Годоіиого, Лян- ґа і Сівака, а з опозицийних Алядаря Зі- чого, Банфіого і Даранього.
Нема найменшого сумніву, що ґр. Ті
са вказав монарсї деякі инші способи по
лагоди пересиленя і після всякої імовірно- сти буде також ліберальне сторонництво покликане до того, щоби також піддержу
вало становище з 1867. року, за котрим стоїть також ще досить значна частина зєдиненої опозициї.
Протяглість угорского пересиленя при
чинила ся до того, що серед зєдиненої опозициї починають виринати суперечні погляди і особисті справи. Іменно висту
пає орґан независимцїв остро проти П о - л ь о н ь о г о , одного із крайних, що він рад би дістати портфель міністерства су- дівництва, жертвуючи за се засади свої, а іменно домаганя війскових уступок. В своїй обороні признає Польонї, що може се не є порадно війскові уступки ставити тепер яко услівє утвореня коаліцийного міністер
ства, а може ліпше відложити до слушно
го часу, коли наслідком нової виборчої ординациї сторонництво независимцїв вий
де ще більше скріплене.
З парляментарних комісий.
В п р а с о в і й к о м і с и ї ухвалено вчера внесене пос. Спіндлера що до відвічальности коре
спондентів до дневників, які мають бути виняті почислили і потвердив обиду, кинену на мене старим жидом, себ то, що я піяк...
Ж идів обслугував инший кельнер, а я пі
шов подавати тарелі...
X