Ruslan. R. 9, č. 40 (1905)

Ч. 4 0 . Львіз, субота, дня 19. лютого (4 . марця) 1905. Річник IX.

Передплата

п ’РУСЛАН А< виносить:

в Австриї:

■а цілий рік . . . 20 кор

■а пів року . . . 10 кор иа чверть року . . с кор аа місяць . . . 1’70 кор

За границею

аа цілий рік . .. 16 рублів або 36 франків аа пів року . . 8 рублів

або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот.

•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милості) і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских «ЬВЯІ

• о '|, год. пополудня.

Редакция, адміністрацяя і

експедиция >Руслана« під ч. 1.

пл.Домбровокого’(Хорунніяни).Еке-

педпіпіл місцева в Аґснцяї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукоппсн звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклпмациї « о п еч атан і вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки,

а

в «Наді­

сланім»

40 с.

від стрічки. По­

дяки і приватні доиесеня по ЗО с. від стрічки.

Зворот І! угори лерошеїм.

( х ) Угорске пересиленє, котре так ж и­

во занимае уми політиків не лише угор­

ських, але й австрийскнх, ще більше зао стрило ся. Угорска зєдинена під прово­

дом Кошута опозицин, упоєна виборчою побідою над ліберальним сторонництвом, готовила ся вже не тілько обняти держа­

вну керму, але впровадити в житє всі до- маганя независимцїв, котрі мають метою не лише економічну, але й війскову само­

стійність Угорщини і ведуть до особової унії. Послухане Кошута, голови независим­

цїв як і зєдиненої угорскої опозициї, ще більше розбудило і розогнило жадоби край- них членів сего сторонніщтва, котрі кинули оклик: всьо або нїчо!

Небавом одначе після сего побідного похміля почало навіть серед зєдиненої о- нозициї проявляти ся отверезенє і сам Ко- шут був приневолений остудити розпалені голови независимцїв та пояснити їм, що такий оклик: »всьо або нїчо* не лише не дасть ся здійснити, але навіть може нане­

сти велику шкоду зєдиненій ОПОЗИЦІЇ], може причиняти ся до того, що ненависне для опозиція ліберальне сторонництво готово знов дійти до влади. Длятого Кошут ду­

мав обмежити ся лише до осяжних в да­

ній хвилі уступок, щоби передовсім за­

безпечити державну керму для зєдиненої опозиції]’, а перегодом вже можна буде осягнути і дальшу мету, яку собі витичили иезависимцї.

К Е Л Ь Н Е Р .

(Конець).

От і бачите — з того часу я кельнером.

Глупе ремесло: мусиш вислухати всякого добро­

дія й недобродїя. Ту зупа за зимна, ту налляв пива неповно, ту сяке, там знову таке! А гро­

шин жадних! Ще то у Львові — то хоть літом дістанеш ся до реставрацій в поезуітскім ого­

роді або на Високім замку, або на Стрільниця . Господар дає за нічлева і 20 кр. Значить треба прийти перед шестою годиною, поуставляти сто­

ли, позаставлювати, повичищувати лямпи і т а ­ ке инше. Але там вже щось і від гостин капне Але де ті гості добрі діли ся! Тепер вже гість, що дає 3 кр. »Тгіпк£е1сІ-у належить до д. зв.

Геіпе Сазіе. А жиди то не дають зовсім нічого От колись то роблю на Стрільници: працюю, аж під ллє ся... Як би не горівка, то чоловік би...

Ет!... Дивлю ся — суне ціла каравана жидівских гостий... Грим щастє в хату! — гадаю. Посунули просто в мій бік. — Кельнер, кличуть. Я чую, але не хоче ся мені так скоро йти, най поче­

кають. Кличуть, дзвонять в склянки, В дзвінок на столі, кричать. З а пару хвиль приходжу. — Що такого? — питаю. — Чого паньство так ви­

дзвонюєте ?

— Чого видзвонюєте? питає! Чуєте єго?

Ґр. Андраші, котрий яко й о т о ге§іи8 кількакратно був у м сіар х а і пояснював нововитворене виборами політичне поло­

жене, а з свого боку подавав способи до полагоди пересиленя, стояв як і Кошут, на тім становищі, що передовсім розхо­

дить ся о те щоби зовсім відсунути від державної керми дотеперішнє сторонництво правительственне лібералів і в тій цїли до­

раджував монарсї спершу утворене п е р е ­ х о д о в о г о міністерства, а відтак к о а л і ­ ц и н н о г о . Одначе здійснене сих замірів розбило ся о домаганя, які з тим лучив ґр. Андраші, іменно о дальші уступки вій- скові і економічний розділ^ котрий мав би иослїдувати в р. 1907 зглядно 1917. Сі домаганя зустрінули ся з опором, а се ви­

кликало приглобленє між провідними по­

літиками зєдиненої опозициї а ще більше розгоряченє між крайннми живлами неза- висимцїв. І р. Андраші вважав своє нослан- ництво хоч не формально, але дійсно по- кінченим і якийсь час послїдузала застоя в гюресиленю.

Тимчасом зовсім несподівано монарх покликав до себе в середу міністра - пре­

зидента ґр. Тісу, не так в характері урядовім, як радше яко провідника лїбе рального сторонніщтва і се покликане ви­

звало певне занепокоєнє серед зєдиненої опозициї тим більше, що послїдувало зо ­ всім несподівано.

І р. Тіса був в середу на послуханю у монарха, а крім того переговорював з ґр.

Ґолуховскнм, одначе вислїд сего послуха­

нії остає поки що в тайні. Се лише дій­

Та ми вже тутки сидимо з годину, а ласкавого пана кельнера годі дочекати с я !

— Що годину — то вже неправда! — ка­

жу до них зовсім чемно. — Я зараз зявив ся, тілько ви прийшли...

Що о о? ми кажемо неправду?... Пан ме- ценас каже неправду?... — стали кричати ріжні голоси з тої жидівскої громадки.

Я удав, що не чую напасних криків і питаю:

— Чим можу служити паньству?

Запанувала тишина. Найстарший пан жид з блискучим ланцом на животі і перстенями на пальцях каже:

— Чотири склянки пива і чверть куряти!

Я стою й числю: раз, два, три, чотири...

— Ну, чули? Чотири склянки пива і чверть куряти! — кричить іще голоснїйше мій гість.

Я все єще числю.

— Дивіть ся — він пяний! — Верескнула якась дама з сего милого товариства.

— Що ви робіне? питає гість, що за ­ мовляв.

— Числю і бачу, що тут буде певно за мало тілько чотири склянки пива і чвертка ку­

ряти! Прецї всіх осіб є тут девять!

— Що вас то обходить? Піяк якийсь! Зарав мені господаря! — кричав старий жид, а мо­

лодші єму щиро помагали.

Зявив ся господар і доказав мені, що я не повинен числити пальцем, коли вже гості себе

шло до прилюдної відомости, що монарх покличе до себе більше членів лібераль­

ного сторонництва, іменно Годоіиого, Лян- ґа і Сівака, а з опозицийних Алядаря Зі- чого, Банфіого і Даранього.

Нема найменшого сумніву, що ґр. Ті­

са вказав монарсї деякі инші способи по­

лагоди пересиленя і після всякої імовірно- сти буде також ліберальне сторонництво покликане до того, щоби також піддержу­

вало становище з 1867. року, за котрим стоїть також ще досить значна частина зєдиненої опозициї.

Протяглість угорского пересиленя при­

чинила ся до того, що серед зєдиненої опозициї починають виринати суперечні погляди і особисті справи. Іменно висту­

пає орґан независимцїв остро проти П о - л ь о н ь о г о , одного із крайних, що він рад би дістати портфель міністерства су- дівництва, жертвуючи за се засади свої, а іменно домаганя війскових уступок. В своїй обороні признає Польонї, що може се не є порадно війскові уступки ставити тепер яко услівє утвореня коаліцийного міністер­

ства, а може ліпше відложити до слушно­

го часу, коли наслідком нової виборчої ординациї сторонництво независимцїв вий­

де ще більше скріплене.

З парляментарних комісий.

В п р а с о в і й к о м і с и ї ухвалено вчера внесене пос. Спіндлера що до відвічальности коре­

спондентів до дневників, які мають бути виняті почислили і потвердив обиду, кинену на мене старим жидом, себ то, що я піяк...

Ж идів обслугував инший кельнер, а я пі­

шов подавати тарелі...

X

А ви ще не випили? Овва! Допивайте, бу­

де нове! Гей, чуєш малий, принеси но іще тої....

Я вже нераз покидав своє ремесло. Як бу­

ло повстане в Бразилії', то я забрав ся аж там...

А якже! Але ті нелюди, що везли мене на ко- рабли, порадили мені вступити на роботу до ба­

вовняних плянтаций. Я мав зі собою деякі гро­

ші. Гадав: може й самому вдасть ся з часом щось теє... Але куди там! Прийшла жовта фе- бра — ледво чоловік вилизав ся.

Вернув я до сзоєї Европи, був у Відни, По­

шті, Триєстї, Букарештї, Одесі, Яссах, Чернів­

цях і таки вернув, не знаю, чи на щастє чи не- щастє, до Львова. Тай ту я й оженив ся. І то коби ще з порядною людиною якою, що відпо­

відала би моїй особі, а то от — кухарка з ре- ставрациї. Ні се, ні те!

Як батько вмер, — буде тому пару літ — то я забрав те, що минї записав, тай далі гу­

ляти. Цілими днями й ночами гуляв. Р аз за­

ходжу до гостинницї — там напроти «співаю­

чої риби». Чогось мене й понесло до кухні. Ди­

влю ся: гарна панна стоїть. Ануж розмовляти.

Нічого собі, невинна якась, не така, як тоті всі у великих містах. І для мене якась прихильна

Наукове Товарютво і». НІсвчеика КНИГАРНЮ

отворило в лютім с. р. _ . _

________ у Львові при ул. Театральній ч. І.

яка буде мати на складі крім усіх україньских книжок також великий вибір книжок з літератури р о с и й с к о ї , п о л ь с к о ї , н ї м е ц к о ї , ф р а н ц у с к о ї і и н ш и х . Через неї можна буде замовляти книжки і

часописи у всіх европейских мовах.

2

з під прасівого закона, а відтак дискутовано над проектом субкомітету, який звучать: Не може бути відвічальним редактором периодичної часописи сей, якого, як посла до, державної ради або краєвого сойму, ослонює носольска нети- кальність підчас треваня сесиї. ГІос. Ґрек про- тивить ся сїй постанові, доказуючи, що така іпсотраІіЬІІІІаз не істнуе в жаднім заводі. Над- ужитя з причини нетикальности не прибрали таких широких обємів, щоби принимати ся аж за таке радикальне средство, а в данім разі оно також не запобіжить злому, бо спонукає тілько редакторів до оплачуваня «штроманів», задер­

жуючи собі головний провід часописи. З а ви- черкненєм того уступу промовляли єще пп. Ів- чевич, Риба і Странски, а пос. Ґрабмаєр вніс, щоби дотична постанова звучала: Член держав­

ної ради і сойму, виключений підчас треваня сесиї від становиска відвічального редактора периодичної часописи. За проектом комісиї об­

ставали пп. Мерунович, Лїхт, Ш лєґель, Коморов- ский, Ріґер, а за внесенєм Ґрабмаера заявив ся пос. Старжиньский, до якого і референт при­

клонив ся.

Вкінци ухвалено 25 голосами внесене Ґраб- маера, против 7 голосів, які заявили ся за по- неханєм квестиї ІпсотраІіЬіІіІаІіз.

Б у д ж е т о в а к о м і с и я полагодила вче- ра розділ «народні школи». Мінїстер просьвіти Гартль відповідав на виводи попередних бесі­

дників і між иншим обговорював справу осно- ваня рускої семінариї в Галичині' і будову но­

вих будинків на поміщене семінариї в Градци, Львові і Сокали, а наконець желаня, піднесені пос. Барвіньским в справі руских шкіл вправ при семінариях у східній Галичині. П о с . Б а р- в і н ь с к и й підніс, що бракови народних учите­

лів в Галичині могло би зарадити се, колиб го­

ловні учителі семінарий та інспектори походили з учительских кругів, уквалїфікованих до сере- дних шкіл. Противить ся проектови розширена науки в семінариях на 5 літ, бо 4 роки науки цілковито вистарчають, коли семінариї будуть переповнені, а дотеперішний материял ограничить ся. Промовляє за тим, щоби звернути увагу учите­

льок ручних робіт на рідні мотиви. З огляду на ве­

лике число Русинів і Румунів на Буковині, до- магаб ся основаня в Чернівцях утраквістичної семінариї і основаня рускої і румуньскої школи вправ. — Відтак комісия вибрала субкомітет для справи «Лльойда».

В е т е р и н а р и й н а к о м і с и я полагоди­

ла в цїлости закон про поборю чапе зарази безрог.

була. Алеж бо я і хлопець був: і дотепний і здо­

ровий і не бридкий. Не те, що нині.

Так я собі що божої днини туди заходжу.

Внадив ся. А пяний все, як ніч.

Р аз я прихопив її саму, кажу: — Я хотів би з вами оженити ся! Вона дуже почервоніла, хотіла втїчи, але я затримав.

Почалась розмова.

З а пару неділь ішов я, а зглядно вели м е­

не до слюбу. Пяний я був, як ніч. Якось то пі­

шла присяга, а потому з божого дому, тай в шиночок на весїле. Тото забава була раз! Гуля­

ли, пили, били ся! Я зараз по весїлю посидів в арешті за те, що розбив голову одному фі- рерови, котрий за богато залицяв ся до моєї жінки...

Стали ми з собою жити. З початку ішло, як Бог приказав. А потому вже не так. А знає­

те чому? Добра моя жінка, лагідна, як ангел — нема що казати, але якась не до людий. Ви знаєте, що она мені не позволила забавляти ся з людьми. Все бувало затримує в хаті. З почат­

ку я ще трохи піддавав ся, але потому ні. Я так робив, як мій батько.

Але все мені прикро: бачу, инші товариші зайдуть собі з жінками до реставрацийки, по­

пивають, веселять ся, аж луна йде, а я ходжу помежи ними сам, як старий холостяк.

— Де твоя пані ? — питають мене.

— Звісно, гордує нами! — відповідають їх жінки тай сьміють ся люто. Ох, люблю, я той сьміх!...

Япаньско-росийека війна.

Росия старає ся.

Анґлїйска праса обговорює ф акт нарушеня невтральности зі сторони Німеччини, який може викликати поважні комплїкациї. Отеє нїмецке товариство парового мореплавства Гамбурґ-Аме- рика заключило, позірно з росийско-азийскою компанією, а па ділі самім з росийским прави- тельством умову о достатченє цілої фльоти, бо одинайцяти найбільших океаньских кораблів для ужитку воєнної росийскої фльоти. Они ма­

ють служити до перевозу угля, провіанту і вій- ска. Гамбурско-американьска компанія дає до зрозуміня, що она продала сї кораблі, однак се є очевидною неправдою, бо на них остає нїмец- ка залога на окремих, воєнних уелівях. Капіта­

ни і перші машиністи одержують 800—1000 ма­

рок місячної ґажі, офіцири 500—800 марок. На випадок забрана в Полон Японцями, мають при­

знану високу винагор іду, а кождий офіцир над­

то обезпечении на 50.000 марок на випадок смерти Потрібні фонди зложено з росийскої сторони в однім з великих берлиньских банків.

Моряки одержать трикратну Гажу: умова обовя- зує на неозначений час, аж до повороту кора­

блів до Гамбурга. Отже се попросту є новий рід наємпого війска, а не ходить тут о дрібни­

цю, а звиш о 1000 людий. Анґлїйска праса взи­

ває нїмецке правительство, щоби заявило ся що до сеї справи, бо інакше, коли Япанцї посту­

плять з тими кораблями г.к з морскими розби­

шаками, винятими спід воєнного права, оно не буде мало права жадати жадного доситьучине­

ня. Апґлїйскі часописи підносять, що ціла ся справа виглядає на умисне нарушенє міжнарод­

ного воєнного права і провокацию зі сторони Німеччини.— До Манджуриї — як доносить ЕсЬо сіє Рагіз з Петербурга — вислав мінїстер війни на далекий Схід 100.000 карабінів, 80 мілїонів набоїв, 30.000 шрапнелїв і 8 батернй артилєриї.

З того всего видко, що Росия наміряє вести дальше війну з як найбільшим натиском.

Росияни цоФають ся...

Над рікою Щ а розгоріла ся велика би­

тва. Петербурска телеграфічна аґРнция подає, що артилєрийска Оорба веде ся на просторі 120 кільометрів. Япанцї атакують з надзвичайною енергією. З сего видно, що они намірили вида­

ти рішучу борбу серед зими. Стоїмо знов перед розігранєм одної з великаньских битв, як се бу­

ло в Ляоянї і коло Янтаю. З росийских справо- здань можна вичитати між стрічками, що Ро­

сияни ограничають ся виключно на дефензиву, та що они раді, коли неприятель «стане відпер­

тий», хоть і при дім замічають, що «наші стра­

ти великі». А подекуди приходить ся поодино- I через те мені з жінкою непорядна годи­

на. Ходи зі мною — не піду! Дай грошин — не маю!

Дай — кажу нераз — зароблю, то віддам тобі, удавиш ся ними!

— Не можеш віддати, бо не маєш ро­

боти!

— Для кого ти ховаєш ті гроші, для кого?

— питаю нераз вже добре злий.

— А на старість, а на, діти! Та гірецїнь маєш сина і доньку!... відповідає мені.

— Що ти плетеш, дурна бабо! Син прецї буде міг колись так само чесно заробляти на хліб, як я — і донька заробить...

— Ні, тай ні!...

Знаєте, она мене раз так розлютила, що я єї «махнув» по голові і оголомшив. З того часу вона глуха на одно ухо... Говоріть до неї все голосно, чуєте, бо вона не почує...

О, я нині скоро не верну до дому. Нині прасоване. Ж інка моя тепер прачка, має на те дозвіл... Сопух там такий, що ну.,. Але заробляє гроші..

Щ о? Би хочете відходити? Почекайте!

Вам прецї те не шкодить, що я трохи пяний!

Се вже так мусить бути! Пяний я відай вродив ся, пяний оженив ся, пяний помру...

Ви таки відходите ?... Ще хвильку, маю до вас просьбу... Позичте мені... Я вам скажу тихо, щоби тоті там не почули...

Відень, 11/8. 1898. С. Яричевский.

ким відділам таки цофати ся перед яьаньскою навалою. Та ще япаньскі жерела не доносять про жадні трофеї, а Путилівский горб завеїгди остає в руках Росиян і висунувши ся наперед фронту, ставить чоло япаньскому напорови. Я- панцї звернули на Путилівский горб такий силь­

ний артилєрийский огонь, що цілий він аж дро- жить від ударів набоїв. Однак і він не мовчить, а з знаменито замаскованих батерий відповідає страшним огнем, наче огняний, грізний вулькан.

Анґлїйскі жерела, які в тім страшнім поєдинку двох армій не вміють заховати безеторонности, твердять, що Росияни иоробили вже всі приго­

тована, щоби цофнути ся за Мукден до Тієнлїну і Харбіна. Хотяй се не виключене і в недалекій будуччинї, але па разі видає ся ще передвча- сним. З Парижа надходить вість про погром Ген.

Лєнєвича, сего «манджурского льва», якого з огляду на знайомість тамошних відносин і єго стратегічні спосібности вважають найвичначнїй- шим росийским полководцем. Тому здаєсь і не­

правдивою вісткою є донесене Тітез-а, що Куро- паткін має стати відкликаним, а має єго місце заняти вел. кн Николай Николаєвич, або Ген. Дра- Гоміров — бо стає очивидним, що причини ро­

сийских невдач лежать не так в особі самого полководця, як в инших причинах і обставинах.

На всякий спосіб япаньска армія показала ся одною з найперших в сьвітї, яка серед всяких обставин, в зимі чи в лїт'і, на гористім теренї, чи і на долинах, в обложничій війні, чи в чи­

стім поля відзначала ся обдуманостию, сьміли- востию, погордою смерти і сим невздержимим напором, який єдино може принести побіду...

або загладу.

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ!. При зміні місяця про­

сі мо наших Вп. Передплатників о скоре відновле­

не передплати, зглядно о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

Н О В II н к и.

— Календар. В с у б о т у : руско-кат.: (Задуш­

на) Архіпа.; римо-кат.: Казимира. — В н е д і л ю : руско-кат.: Аґатона; римо-кат.: Фридриха.

— Концерт „Львівского Бояна“ . В великій салн

«Народного Дому» відбуде ся дня 8. н. ст. мар- ця 1905 концерт «Львівского Бояна», з котрого чистий дохід призначений на добродійні цїли.

Програма: 1) Ів. Біликовский; «Пісні весільні», виконає мішаний хор «Бояна». 2) В. Рудник: «Не полиши», секстет на сопран, альт, тенор, скрип­

ку, челльо і фортепян, виконають пп. А. Кру- шельницка, О. Ясеницка, М. Волошин, О. Бере- жницкий, Б. Бережницкий і О. Прокишівна. 3) Ф. Колесса- «На щедрий вечір», мужеский хор

«Бояна» а сареііа. 4) А. Дворжак: «ЕепІо«, з квар­

тету Г-диг, виконає смичковий квартет. 5. М.

Волошин: «Засни», сопранове сольо з супрово­

дом фортепяну. Виконає п на А. Крушельницка, акомп. іі-на О. Ясеницка. 6) II. Чайківский: «Ап- йапіе», з квартету оп. 11, виконає смичковий квартет. 7) М. Лисенко: «Колядки і щедрівки», виконає мішаний хор «Льв. Бояна». Супровід фортеняновий обняли пп. О. Ясеницка і Т. Шу- хевич. Діріґенг проф. др. І. Копач. — Початок точно о 7. год. вечером. Ціни місць: Фотелї пер­

шорядні 1—100 по 2 К, другорядні 101—200 но 1 К 50 с, треторядні 201—320 но 1 К, вступ на салю 60 с, ґалєрия 40 с. Білети можна набути від 2. с. м. у «Сокільскім Базарі» (ул. Руска ч.

1), а в день концерту від год. пів до 6. вечером при касі. — Апатоль В ахнянин, голова «Бонна».

— Видїл Читальні ,.ГІросьвіти“ на городецкім передмістю у Львові, почуває ся до милого обо- вязку, зложити Сьвітлому Головному Видїлови прилюдну подяку за щедрий дар книжочок вар­

тості! 24 К, як також всім тим Добродіям, котрі зволили ласкаво збогатити бібліотеку читальні даровими книжочками. При тій нагоді осьміляє ся Видїл повторити свій зазив до Русинів горо- децкого передмістя, а передовсім до інтелїґенциї, щоби вписувала ся в члени Читальні і підпома­

гала молоде товариство, щоби оно могло як слід сповнити свою трудну задачу. — Видїл.

— З Тов-а ім Котляревского. Засїданє виділу буде дня 4. с. м. о 7. год. вечер в ханнеляриї

«Просьвіти».

— Курс пожарництва почав ся вчера в львів- скім «Соколі» і відбуває ся вечером по 8 год.

Нині в добі закладаня пожарних сторожий но селах і місточках придалось би кождому інтелі­

гентному чоловіковії розуміти ся на ножарництві, коли хоче займати ся народною орґанїзациєю.

Головно наша академічна молодїж повинна по-

з знакомити ся з пожарництвом і найшла би в

тім не лише приємну розривну але й хосен.

Курс провадить голова «Сокола».

— З Самбора пишуть нам: Загальні збори ф і­

лії «Просьвіти» в Самборі відбудуть ся в суботу дня 26. марця о год. 1!. перед полуднем в сали

«Рускої Бесіди» з отсим порядком: І) Зніт усту­

паючого виділу. 2) Звіт контрольної комісиї. 3) Вибір нового виділу. 4) Внесеня членів, б) Р е ­ ферат відпоручника головного виділу. 0 год. 10.

рано, як іцо року, відбуде ся служба Божа в парохіяльпій церкв\

— Товариство „Родина" в Коломиї уряджує в неділю 5. с. м. в салі «Народного Дому» II. пов.

вечерницї з танцями, останні сих мясниць. Ко мітет вечерковий поробив всякі заходи, щоб от­

сї вечерницї — прощанє сегорічншо часу весе лощів — випали ще красше як усї попередні.

Ми могли би сказати не одно гарне слово про карнети, декорацию салі й инше, але уважаємо все те лиш формою, мертвою формою супроти того вогню і жару, з яким наші аранжери, а за ними — про се нема сумніву — й усї покутскі красавиц'і та жваві молодці' поведуть короводи.

Хто мило і з вдячностю згадує минаючі мясни- цї, най йде попращатн їх; хто дорікає їм, най спішить ся вихіенувати останню хвилину. Вже перед нами час посту і суму, а там весна і літо

— не пора на танці — а за рік. . гей, адже рік то море! Вступ на салю 2 К. Стрій візитовий.

Початок 8. год. вечер.

— З Балинець, коломийского повіта, доносять:

Читальня «Просьвіти» в Балинпях устроює в не­

ділю дня 5. марця вечерницї в честь 44-ої рі­

чниці смерти Тараса Ш евченка, на котрі читаль- няний виділ ВПов. родимців запорошує Початок о б . год. точно. Того самого дня вечером о 8. год. дасть місцевий збір учительский пред­

ставлене п. з «Бабске діло», комедия в 2 актах М. Канаєва.

— Іменозаня і перенесеня. Перенесені окружні шкільні інспектори: кс. Каз. Дуткевич з Горлиць до Рудок, Ів. Гофман з Ж овкви до Скалата, Миколай Медведский з Скалата до Ж овкви і Стан. Сливиньский з Рудок до Горлиць. — Кр.

рада шкільна потвердила установлене духовни­

ми членами окружних шкільних рад оо.: Івана Могильницкого в Городенцї і Северина Метеллї в Чесаиові. — Перенесені ґімназияльні суплєнти:

Волод. Терликовский зі Львова до Стрия і Мих.

Сенк з IV ґімназиї до ґімназиї св. Анни в К ра­

кові, а такими же суплєнтами іменовані: др.

Сал. Гандль в Дрогобичи, Ад. Контницкий в Б у­

чачи і кс др. Ант. Ратушни (для лат. релігії) в VI ій ґімназиї у Львові. — Тад. Дропйовский іменований головним учителем в женьскій учи- тельскій семінариї в Кракові.

— ВІСТИ з Америки. В місяци сїчни с. р. всту­

пило до «Руского народного Союза» 459 членів З кінцем січня с. р. стан каси »Р. нар. Союза»

виносив 19,400'32 дол.

— Конкурс. Головний Виділ Товариства «Про- сьвіта» у Львові оголошує отсим конкурс на у- ложенє календаря Товариства на рік 1906. Зго- лошеня разом з нляном укладу належить вно­

сити до Товариства «Просьвіта» у Львові (Ри­

нок ч. 10, 1. поверх), найдальше до 25. н. ст.

марця 1905 р де будуть подані близші услівя.

З а головний Виділ Товариства «Просьвіта*

у Львові, дня 28. н. ст. лютого 1905. — Др.

Кость Левицкий, заст. голови. Іван Лримович, секретар.

— Отої добродії зложили жертви на бурсу Р.

Тов а педаґоґічного в місяцю лютім: Ю. Ф. зі Львова 20 К, о. Щировскпй з Липовець від себе і парохіян 4 К, Демидчук Семен зі Львова 2 К, з Союза кредитового зі Львова 075 К, Юлїян Дудкевич зі Львова 12 К, о. Антін Целевич з Лозини 2 К, о. Івал Рудович зі Львова 60 К.

Всім Добродіям складає щиру подяку і просить на дальше не забувати про нашу молодїж — Комітет Бурси.

— Дрібні вісти. При тягненю віденьских кому­

нальних льосів з 1874 р. упала головна виграна 309.000 К на серию 270 ч. 45. — При тягненю льосів «Базиліка» в Будапешті виграла 300.000 К серия 7343 ч. 68. — Вінчане п. Мокія Васильке- вича, укінченого богослова, з п-ою Неонїлою Манастирскою відбуде ся дня 7. с м. в кате- дральній церкві в Перемишля. — В Новім Санчи застрайкували різники. — Мінїстерия просьвіти заявила ся проти допущена женщин на унївер- ситетскі виклади, а поручає натомість отвиранє самостійних висших курсів жіночих. — Вчера застрілив ся у Львові 38-лїтннй рахунковий офі- циял намісництва Роман Логиньский. Причиною самоубійства був нервовий розстрій. Денат був безженний і мешкав при родичах.

Із Станиславова доносять телеграфічно:

Зелїзничий нідурядник Люкса стрілив нині о 11 год. перед полуднем в почтовім будинку до своєї жінки, а опісля стрілив собі в груди. Ж інка легко ранена в шию, а Люкса тяжко ранений лежить в шпигали і здаєсь, помре. Один сто­

рож, що хотів самоубійника розоружити, дістав смертельний постріл в голову. Причиною сеї траґедиї — супружа зависть.

— Переписна Адміністрацій. В ІЇ. о. В о л. М ар.

в Рип. Заплачено по день 14. н. ст. цьвітня 1905.

— Хто з о к о л и ц ї Б і б р к и зложив 2 К в «Со- кільскім Базарі» яко передплату нашої часописи, зволить подати свою точну адресу. Ту саму просьбу звертаємо до того, хто 17. лютого с. р.

ви сл авд і нас Г70 К зі Стрия.

В ячина

— Домовина на балю, Пвзавчерашний баль польскої праси в Фільгармопїї мав один немилий епізод. Підчас найліпшої забави при мазурі в передсїнку за іунав спів «З димем пожаруф», а опісля понеслись крики і свисти. Сю дем інстра- цию зробили польскі техніки, двигаючи на пле­

чах чорну домовину на знак протесту проти у- строюваня Поляками забави в часі, коли польска кров тече потоками в Королівстві. Демонстрация була би удала ся до кінця і студенти були би занесли домовину до салї, але зрадив їх спів і крик, без якого не можна обійти ся при демон­

страції. Поліцая зориєнтувала ся по хвилі і при помочи комітетових не впустила демонстрантів до салі. Полїциянти, аґенти і комітетові кину­

лись на демонстрантів і спіймали тих, що несли на плечах домовину, а нрочі студенти поутїкали.

По сиисаню з ними протоколу випущено їх на волю, а домовину свонфіскозано. Польска праса з виїмком двох дневників встидала ся про те писати, та вість про демонстранте розійшла ся й без того широко по місті'.

— Росийскі дезертири на Буковині'. Буковинь- ске иравительство краєве розіслало до всіх під- чинених старосте і .черновецкого магістрату о- біжник, в якім норучає їм впливати на росий- ских дезертирів, щоби опустили границі краю добровільно до 6 тижнів, інакше будуть видале ні примусово. Число росийских дезертирів на Буковині зросло після урядових інф орм анті до 1024, із яких 704 проживає в столици краю. Свій розпорядок мотивує краєве иравительство тим, що велика часть дезертирів живе без роботи і становить тягар населена; впрочім запотребова- нє праці' на Буковині таке мале, що присутність дезертирів значно погіршує заробкові услівя краєвого паселеня. Головною причиною видалго- ваня росийских дезертирів є одначе те, що у богатьох із них сконстантовано єгипетске запа­

лене очий (трахому), яка при гуртовім мешканю недужих може ще розширити нову пошесть у краю.

— Нїмецкі студенти проти віроісповідних това­

риств. Студенти гановерскої політехніки запроте­

стували проти закладаня на нїмецких політехні­

ках і університетах академічних стоваришень віроісповідних і зажадали розвязаня тих, що вже єствують. Ся акцня була вивірена проти като- лицких товариств, яких чим раз більше основує ся між академіками в Німеччині. Сенат гановер­

скої політехніки відклонив зовсім справедливо се жадане студентів, покликуючи ся на тради- цию академічної свободи. ГІруске иравительство стануло також при тім погляді, а се викликало невдоволенє в кругах протестантскої молодїжи академічної. За приміром Гановеру пійшли сту­

денти майже всіх цолїтехнїк і університетів в Німеччині і на зборах та в мемориялах проте­

стують проти закладаня віроісповідних товариств академічних. Розуміє ся, що їх протести не по­

вапни найти послуху у властий державних і ака­

демічних.

— ЗаФантоваиі посли. Вже при першій виплаті диєт послів угорского сойму закондикували віри­

телі нобори 164 послам за несплачувані довги.

Не знати, з яким успіхом будуть сї бідолашні народні заступники направляти фінанси краю, коли не можуть дати ради навіть своїм вла­

сним?!

— Наслідки необачности. В Мурав коло Лїнцу прийшов робітник з каміньоломів до гостинницї і поставив на піч два динамітові патрони, аби обтопити їх зі снігу. Піч була за сильно розпа­

лена, тому патрони вибухнули, розторощили ніч, стіну і стелю, а всі шиби у вікнах потріскали.

З людий на щастє ніхто не потерпів каліцтва ні смерти.

— Братоубійство на смертельній постелі. В се­

лі Кереті, гунядскої столиці на Угорщині, жило двох братів: Іван і Петро Чуґа. З початку жили з собою як брата, та перед кількома роками посварили ся за спадщину по батькови і почали процесувати ся. Від того часу смертельно нена­

виділи ся, між тим процес продовжив ся без кінця, коштував безліч гроша, а молодший брат Іван занедужав тяжко і не міг діждати ся ріше­

на суду. Єму здавало ся, що старший брат му­

сить конечно програти. Серед таких обставин стан недужого погіршив ся і сими днями розій­

шла ся чутка, щ і вже вмирає. Коли зачув про се старший брат, Петро, відкинув гнів із серця тай рішив піти до молодшого попроїдати ся з ним. Ледво одначе переступив єго поріг, загомо­

нів вистріл і Петро виав на землю без житя.'Се стрілив до него молодший брат, котрий ховав револьвер під подушкою, і влучив єго в само серце. Убійника не можна було навіть арешту­

вати, бо лікарі заявили, що сконає за кілька днів.

— Страйк урядників. 120 податкових урядників в Петербурзі застрайкували, домагаючи Ся по-

1 лїпшеня платні. Мінїстер скарбу покарав страй­

карів димісиєю на все так, що ніколи не будуть приняті до державної служби при скарбовости.

Яка користь для дрібного хлібороба з машини для збираня сметанки? Одною із найбільших по­

ристий з господарства є безперечно годівля і плекане рогатої худоби, бо з неї є молоко і мясо. А молоко то дуже важна річ, і тому на него треба звертати далеко більшу увагу, ніж у.нас досі звертали. Головно треба звернути у- вагу на перетворюване молока в масло, чи то на збиране товщу з молока, або, як кажесь, сметанки і то машинами. При господарстві тре­

ба пробувати: не йде щось так, як ви собі ба­

жаєте, зробіть інакше, пробуйте доти, доки не піде. Так є і з тими машинами. Чи вона опла­

тить ся, чи ні, то найліпше можна пересьвідчи- ти ся, коли самі будете вглядувати і будете вираховувати зиск. Один із старих практиків із Чехів, п. Енґель Гогендорф, часто пробував такі машини і за кождою пробою міг перекона­

ти ся, що такі машини добрі. У нас звичайно хлібороби не рахують, кілько треба сметанки на один кільоґрам масла. То треба цілі роки роби­

ти проби і п. Гогендорф н. пр. доконав ся, що як при якім господарстві і не богато коров, я- ких 4 до 5, то вже машина до збираня сметан­

ки дуже навіть виплачує ся і то в короткім часі! На кождім кільоґрамі масла зискуе ся че­

рез ужите такої машини чотири літри сметанки, а треба ще зважити, що і на часї чоловік зао­

щаджує і на роботі а і масло виходить ліпше 1 потім за него ліпше платять. От вам примір:

Корова в тих околицях, де жив п. Гогендорф, дає, як добре єі годувати і старанно ходити ко­

ло неї, річно 1800 літрів молока. Як збирати ложкою сметанку, то аж 26 літрів того молока дає 1 клґ. масла — отже 1800 :26 69‘2 клґ. по 2 корон ЗО сот., — разом 15916 К. Після ново­

го способу 22 літри того молока дає 1 клґ. масла, отже: 1800: 22 = 8Р8 клґ. по 2 К 50 с. разом 204 К 50 с. Як порівнати сю суму з попередною, дістанемо чистого зиску 43 К 24 с. Альфа Се­

паратор, що збирає за годину із 150 літрів м о ­ лока сметанку, коштує разом зі всїми додатка­

ми: як скопець, масничка і т. д. на 10 коров, округло 400 К. Є ще менші, дешевші сепарато­

ри: Альфа-Колїбрі, Альфа-Бабі, Саксонія і т. д.

Ще можна дорахувати на підставку і инші при­

датки, направки через зужите — 20 К на рік (5°/„) — але за то, як хто має 10 коров, то на рік має зарібку 423'40 К, навіть, як вже відра­

хувати тих 20 К на направку. Але не лише при великих господарствах є зиск з таких машин;

навіть і дрібним господарствам виплачує ся о- на, тож наші хлібороби лозинні би звернути у- вагу на сї машини і пробувати їх закуповувати спілковим коштом. Тоді і зовсім незасібні люди можуть мати з неї користь.

— Науки на місяць май д ра І. Бартошевского.

В числі тих Наук о чеснотах Пр. Д. Мариї є та­

кож Науки о єї состраданю, котрі дуже добре надають ся яко Науки о страстях Христових.

Ціна З Е. Набути їх можна в книгарнях львів- ских — Ставропигійскій (ул. Руска 3) і ім. Ш ев­

ченка (ул. Театральна 1), або у автора (Львів ул.

Домса 5) також ег&а іпіепііопез. — В тих кни­

гарнях або у автора можна набути також єго Проповіди недїльні (по 4 К). — Проповіди страст- ні (по зниженій цїнї 1 К 40 с). — Проповіди по­

хоронні (по зниж ціні 4 К), — Проповіди пра- зничні (по 4 К) виключно в згаданих книгарнях.

Наука, штука, література

— Нові часописи. З днем і. марця с. р. поча­

ли знова виходити «Гайдамаки» по тримісячній перерві, а видавництво «Вольного Слова» зам ­ к н е н о .— Львівский «Народний Домт.» почав видавати місячник «В-Ьстникть Народиого Дома»

під редакциєю Ф. І. Свистуна.

Посмертні І оповістки.

— Юлія Мосєвич, мати пароха в Ш миткові коло Сокаля, упокоїла ся в домі свого сина дня 24. м. м. в 94. році житя В. ї. п .!

— Клемонтина з Могильницких Кисїлевска, вдо­

ва по сьвященику, упокоїла ся в домі о. Н. Са- довского в Шибалинї коло Бережан. В. і. п .!

Т елеграм и

з дня 3. марця.

Відень. Вчера була депутация ческого ду- ховеньства на авдиєнциї у віденьского архиеп.

кардинала Груші, яко голови комітету австрий-

ских єпископів, у напского нунция і у міністра

для Чех д-ра Ранди та просила о поліпшене

биту ческого клиру. Депутацию принято всюда

вельми зичливо.