Ruslan. R. 9, č. 98 (1905)

Ч. 98. Львів, вторник, дня 3. (16. мая) 1905. Річник IX.

Передплата

п

»РУСЛАНА» виносить:

в Австриї:

га цілий рік . . 20 кор

■ж пів року . . 10 кор вж чверть року . . і кор

■ж місяць . . 1’70 кор

За границею.

■а цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові

що дня крім неділь і руских

СЬВНІ

• О'І, год. пополудня.

Редакцня, адмінїстрация

і експедпция >Руслана< під ч.

1 . пл.Дом6ровского(Хоруніцини).Екс-

педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. —•

Рекламацій' неопечагані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки, а в •Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.

Загранична полїтина Італії.

(х ) В італїйскім парламенті відбула ся в минулої ііятницї розправа над е т а - т о м м і н і с т е р с т в а з а г р а н и ч н и х с п р а в , в котрій мінїстер Т іт т о н ї виго­

лосив знаменну промову. Передовсім за­

певнив він, що в і й с к о в і в и д а т к и не повинні з а н е п о к о ю в а т и нікого, бо они зроблені лише в тій цїли, щоби удержати і на дальше м и р н і з а м і р и іт а л їй - с к о ї п о л і т и к и б е з у с я к о ї з м ін и . В справі М а к е д о н ії предложить мінїстер парляментови зелену книгу. З є д н н е н є К р е т и з Г р е ц и є ю є н е м о ж л и в е , поза як се могло би викликати заворушена на Балкапї. Охоронні держави і кн. Юрий будуть приневолені перевести п о в а ж н і р е ф о р м и на а д м ін ї с т р а ц и й н і й і ф ін а н с о в і й області!.

Відтак говорив Тіттонї про т р и д е р- ж а в н и й с о ю з і зазначив, що він має не лише для Австро-Угорщини й Німеччини, але й для Італії важне значінє, звільняє!

її від надмірних війскових видатків і є невною п о р у к о ю е в р о п е й с к о г о м и р а. Відвідини цісаря В і л ь г е л ь м а іґр . Ґ о л у х о в с к о г о не потребували скріпля­

ти на ново сего союза, бо в з а є м и н и І т а л і ї з си м и д е р ж а в а м и є з н а м е ­ н и ті, а тепер стали ще сердешнїйші.

Уложена і до відомості! парламенту подана вторік проґрама що до о б е з п е ­ чей я і т а л ї й с к и х і н т е р е с і в на Б ал ­ ка ні, розвинула ся зовсім по думці міні­

стра. Всі питаня були спільно і в порозу­

мінні з Австро-Угорщиною уложені і пола­

годжені, а Н їм е ч ч и н н а мала лише одно бажанє, щоби м іж І т а л іє ю і А в с т р о '

34 Я Р О Ш Е Н К О .

Історична повість ОСИНА М А К О В Е Я (нагороджена „Михайловою премією* 1905 р.)

(Дальше).

Гетман і його гості дивили ся хвилину на сю подію, а там потім далі вели свою розмову.

Вкінцп Дзерон потяг Минулу за рукав і сказав:

• Ходи!» Всі попраіцали ся з гетманом і верну­

ли ся в обоз. Пішов і Чоботар з ними. Він і Ми­

нула йшли за панами та вели свою розмову.

Може що переказували до мене? — спи­

тав ся Минула не відступаючи від Чоботаря.

— Вони й не знають, що я втік. Я й сам не думав, що втечу. Тілько в нослїдній хвили ні, — Пас вели кладкою, бо міст ще не готовий, по кількох переганяли — ніч темна, я тілько ступив на той бік, думаю собі: все одно! Ско­

чив, вони за мною; а я з берега гоп у воду!

Потовк ся — от диви ся, яка рука здерта — але тримаю ся берега і лїзу-лїзу далі. Тут вода рве — не даю с я .. А вони гадали, що я втопив ся. Ха-ха’ Ото мені вдало ся! Тілько одежі збув ся, бо був би не переплив Дністра. Так мене те­

пер вода несла, а я на вскісь, на вскісь...

— Дуже там пильнують бранців?

— Ой, дуже! Довкола війско. Я ще вчера рано говорив із твоїми. А потім десь мені ще­

зли з очий. Стілько тисяч людий, то віднайти не легко, але вони там за Дністром.

— Дуже журять ся?

У г о р щ и н о ю б у л о н о р о з у м і н є у- д е р ж а н е . Італія намазала ся також удер­

жати добрі взаємини з Р о с и є ю , хоч се визвало певне зворушегє умів в краю. Так само були добрі взаємини з А н ґ л їє ю і Ф р а н ц и є ю’І Ясне стчновище Італії су­

проти Т у р е ч ч и н и зєдчало певно довірє і симпатиї н а Б а л к а н .

Про р е ф о р м и в М а к е д о н ії згадав також мінїстер Тіттонї і зазначив трудно- сти, з якими мусять бороти ся цивільні а- ґенти охоронних держаї, але всеж таки можна вказати на певні успіхи сих ре­

форм. Реорґанїзация жа ^дармериї дає по­

руку житя і майна, а надужитя будуть у- сунені ф і н а н с о в о ю р е ф о р м о ю під контролею европейских держав.

На основі мірцштеґ кої програми пе­

редали А в с т р о -У г о р щ и н а і Р о с и н Порті пропамятне письмі- в справі ф ін а н ­ с о в о ї п р о г р а м и в М а к е д о н ії, в ко­

трім домагали ся певні.х змін в управі і що до фінансового реґуляміну. Порта виробила свій р е ґ у л я м і н ф ін а н с о в и й , а по порозумінні з великими державами постановлено управу.ре Ганїзованого за­

ряду фінансового піддати під догляд евро­

пейских держав підписаних на берлїньскім договорі. До начерку Порти додали евро- пейскі держави ще свою статю, в котрій зазначено, що для догляду фінансової у- прави іменують своїх фінансових відпору- чників І т а л і я , Ф р а н ц и я , А н ґ л їя і Ні­

м е ч ч и н а , котрі з Г е н е р а л ь н и м ін ­ с п е к т о р о м ф ін а н с о в и м і цивільними агентами А в с т р о - У г о р щ и н и і Р о с и ї мають спільно поступати, а особливо дба­

ти про правильні оплати цла і десятин.

Наостанку заявив Тіттонї: >Коли я свого часу зазначив, як докладно уложене

— Ну вжеж, а ти що гадав? Змарніли так але здорові. Турки дають їсти: дбають про бран­

ців так, як про худобу.

Микула замовк, але по хвилині почав пи­

тати ся, який міст ставить Томіна. Уже думав над нападом ватаги, яку тілько треба було ще зібрати.

— Та се не міст, а ціла гребля! — відпо­

вів Чоботар. — 3 того і з сего боку берега по­

робили кашицї, воду пустили серединою, а в по­

перек на кашицях кладуть довгі ковбки. Ще не зовсім поклали, ми переходили, як по кладці, але вже поруча є з обох боків... Вода, не зірве, щоб не знати-що. Місце добре.

— Богато там наших з Молдови коло моста?

— Та се самі наші. По ноші пізнати. Буде їх кілька сот а може й більше. З горбка бачив я, як ще по тім боці нас тримали.

— Не пізнав ти там нікого із Серета або із Сучави?

— Та як можна було пізнати? За. дня не пускали близше, а в ночн не бачили. Казали тілько, що міст будує якийсь Вірменин.

— Може мій тесть із Сучавн? — здогаду- вав ся Микула.

— Не знаю.

— От кобп знати певно, що він там!...

— Ярошенку! — обернув си Дзерон — хо­

ди сюди!

Ярошенко підбіг до Дзерона, що обговорю­

вав справу з Минулою і Молодецьким.

наше п о р о з у м і н є з А в с т р о -У г о р щ и ­ ною, котре обезпечує о б о п іл ь н е в р е ­ ч е н е в с я к о ї о в л а д и А л ь б а н її , то на се замічено, що значінє Альбанїї підупало наслідком злуки кількох повітів альбань- ских з Македонією. Тепер я в тім милім положенні заявити палаті, що ґр. Ґ о л у- X о в с к и й зовсім з тим годить ся зо мною, що при виконаню 3-го артикулу мірцштеґскої програми що до реорґанїза- циї македоньскої управи ті повіти альбань- скі, котрі злучені тепер з Македонією/ б у- д у т ь з н о в п р и л у ч е н і д о в л а с т и ­ в о ї Ал ь б а н ї ї«.

Ся промова Тіттонього була принята палатою з великим одушевленєм, а також дневникарство італїйске приняло заяви мі­

ністра з великим вдоволенєм.

Поселенчий рух в Америці.

Американьска „Свобода" подає деякі цікаві дати з поселенчого руху в північній Америці:

З іміґрантів прибувших на початку сего мі­

сяця до Болтімор, завернено до краю 11 з Угор­

щини, 5 з Австриї, 3 з Росиї, 2 Македонців і одного Турка.

Послїдними роками прибуває пересічно 8000 Япанцїв до Америки, особливо до західних дер­

жав. Позаяк Яванці спритні люди і відбирають хліб білим робітникам, то повстала аґітация,

•щоби не допускати Япанцїв до Америки, поді­

бно як не допускають Хінцїв. Тимчасом се не­

можливе, бо Япанїя не Хіни і в разі ухваленя такого права через тутешний конгрес, Япанїя пе­

вно силою старали би ся змусити Сполучені Д ер­

жави до задержаня давно обовязуючих умов,

— Ти маєш стягати ватагу козаків: пан Могила також буде помагати. Ми лишаєм ся в козацькім обозі. Козакам платимо. Розумієш ?

— А полковники згодять ся ?

— Коли сам гетман згодив ся, то й вони згодять ся. Нам людий не треба богато: кілька сот — і годі! Діло в тім, щоби добру пору ви­

брати і напасти на міст із лівого крила і на Томшу.

— Се не буде так легко, пане Дзерон, як вам здаєть ся — замітив Молодецький. — Адже моста будуть стерегти.

— Тому мусимо спішити ся, поки ще не зовсім готовий і нема потреби його дуже пиль­

нувати — відповів Дзерон горячо.

— Ай, пане Дзерон, се не купецьке діло.

Але поможи вам, Боже!

— Пане Молодецький — просив Могила — ми тут остаємо ся, а ви вертаєте ся. Лишаю се на вас, підпирати мою справу в пана Любомир- ського. Ходкевич хорий: 3 ним годі говорити, а Любомирський має велике слово у всіх. Ви-ж знову в такій приязни з ним...

— Добре, добре, я поговорю, якби що до чого прийшло.

Молодецький відійшов.

Починати зараз, діло з козаками годі було, бо напали яничари. Инші турецькі війска здер­

жували грецьом польське війско, а яничари ма­

ли знищити козаків. Козаки приняли їх з око­

пів такою стріляниною, що не то жаден яничар

не станув на окопі, ще з поля всі завернули ся

заключених між Япанїєю а Сполученими Дер­

жавами.

В лютім прибуло 67.117 іміґрантів до Сиол.

Держав, с. є о 33.150 більше як того самого м і­

сяця 1904 року.

6-го с. м. прибуло до Бостон з Ліверпуля в Анґлїї небувале доси число, бо аж 2010 імі Грантів. Видно, що люди начиняють їхати не лиш до Нового Йорку, але й до других портів. Сі емігранти в більшій части Білоруси, Литовці, Поляки і Ж иди.

Роспйскі Німці, що втечуть перед війском, їдуть до Аигога, НІ і сусїдних міст.

В Сгоокзіоп, Міпп. завязав ся іміґрацийний комітет, маючий н<і цїли спроваджувати іміґран- тів на фарми до повітів Роїк, МагзЬаІІ, Кііізоп, Нозеаи і Кеб Ба ке.

До фабрик в Фоль Рівер, Масс. пхають ся купами росийскі Жиди.

Панї Ю. Латроп з Чікаґо, обзнакомлена д о ­ кладно з еміГрацийним рухом в публжчній про­

мові висказалась против того,щ оби не допуска­

ти неписьменних до Спол. Держав. „Се неспра­

ведливо", говорила она „виключати чесних і здорових іміґрантів тому тілько, що они не м а­

ли спосібности научитись читати і писати, а впускати тих письменних, котрі нераз більше шкідливі для загалу як неписьменні".

Невдовзі' має бути отворена резервация Ін- диян племени Чіпева в Мінесотї. Резервация ся обнимає 230.000 акрів поля. Землю буде р о зд а ­ вати уряд за м алою оплатою.

Сполучені Держави обчисляють тепер, скіль- ко тут мешкає Хінцїв. В якій цїли се роблять, поки що не знати.

10-го цьвітня громада зложена з 500 імі­

ґрантів прибула до Півн. Дакоти. Цікаво би зна­

ти звідки, тому що свого часу була поголоска, що до Америки вибирає ся 200.000 україньских штундистів.

Неапольский банк має 45 філій в Америці, котрі висилають що року до краю ЗО мілїонів доларів заощаджених Італійцями.

В полудневім Бостоні має станути будівля Аш. Зіаузпіс А. Б. Аззн коштом 15.000.

Іміґранти могуть найти роботу при будівлях на передмістях Нов. Йорку. Минулого року майже чверть мілїона емігрантів остало в Новім Йорку, ввиду того показалась потреба побудованя ве­

ликого числа нових домів.

Як строгими є іміґрацийні власти супро­

ти прибуваючих іміґрантів, показує слідуючий примір. Кілька днів сему прибув другий раз до Америки Давид Мурик, росийский жид. Мав лиш 85 центів при собі і виглядав лихо, але має тут дві сестри, з котрих кожда варта від 2 —5 ти­

сяч дол. і мав за собою опіку іміґрацийнпго жи- дівского товариства. І сестри і товариство хотіли зложити бонд, що Мурик не стане публичним тягаром, ба навіть їздили в сій справі до Ва­

шингтону, але не помогло нічого. • Мурика віді­

слано до краю задля слабого його здоровля.

В пів поля яничари станули і почали стріляти.

Стріляли з пів години, а потім знов кинули ся на окопи. Козаки, що підчас стріляня яничарів сиділи спокійно в окопах, знову виждали до по- слїдної хвилини і відкинули їх своїми кулями, як стіну. Потім вискочили з окопів, сусїди-Нїмцї помогли, зігнали Турків з поля аж під ліс.

З а сей час, від коли почала ся облога, та ­ ка майже щоденна забава в окопах і в поли уже проїдала ся козакам. Усе те саме і те саме

— і кінця тому нема. Доки се потягне с я ? Всі козаки відчували потребу якоїсь цїкавійшої по­

дії — і тому, коли Минула почав під вечір у полку Дорошенка збирати ватагу, зголосило ся відразу стілько охочих, що Минула і не сподї- вав ся. Але що з одного полку забирати стіль­

ко людий — не годило ся і полковник був би не згодив ся, то самі козаки казали, що зберуть

ОХОЧИХ З ИНШИХ

полків.

Товариші Минули, Муха, Безушко і Таран згодили ся дуже радо помогти Минулі; лише Пугач не хотів покинути своєї гаківниці. Із при­

ятелів Могили привели Копачовський і Бичок троха людий. Чоботар ані гадки не мав мішати ся у се діло; він дякував Богу, що вийшов з одної біди та передумував над тим, з чого-б жити та в що зодягнути ся.

(Дальше буде).

10. апріля прибуло на однім лиш корабли 953 Яванців до Сан Францїско.

13. с. м. 23 пар шведских і італїйских емі­

грантів виїхало з Нового Йорку на фарми до півн. Дакоти і до Небраски.

Ріжні добродійні товариства висилають з Анґлїї бідних людий на фарми до Канади. Оден лиш корабель, що прибув 17. з Ліверг^ля до Га­

лїфакс, привіз 1300 таких емігрантів.

Не лиш до Сполучених Держав, але і до Анґлїї напливає велике число емігрантів з кон­

тинентальної Европи; за те многі Анґлїйцї вино­

сять ся до Канади та полудневої Африки.

Многі фармери зі стейтів Вашингтон, Мон- тана, Айдаґо і Ореґоц емігрують до Канади.

Стейт Мінесота ухвалив право, силою ко­

трого празначено 28 тисяч долярів на познайом­

лене людий з зем лею .і богатством Мінесоти та справлене туда еміґрацийного руху.

До Галїфакс в Канаді, прибуло доси сего року 20.000 емігрантів з самої Англії.

В Філадельфії, Па. арештовано кількох емі­

грантів, що мали фальшовані, ситизеньскі па­

пери.

В 1904. році 199.886 емігрантів прибуло до Буенос Айрес в полудневій Америці; 126 тисяч з них були Европейцї.

В протягу минулого року прибуло 89.442 жидів до Н. Йорку, з того росийских жидів бу­

ло 66.536, румуньских 4.856 і 16.507 галицких.

Злучені добродійні товариства видали своїм о- дновірцям в однім році 217 тисяч запомоги; в сей спосіб запомогли 10.334 жидівских родин.

Трансантлянтийскі кораблі привозять пере­

січно 1.000 емігрантів, хотяй число емігрантів на деяких з них доходить 2300. Оден корабель минувшого тижня повіз до краю 1.500 ем і­

грантів.

17 го привіз з Гагру до II. Йорку француский корабель 1.500 емігрантів. Між емігрантами були многі з Австриї. На француских кораблях дають людям вино за обідом і обходять ся добре. Ко­

раблі сеї лінії стають в Джерзі Сіти.

Стейт Полуднева Каролайна отворив офис в Н. Йорку під ч. 15 *Вгоа<І Біг., цїлею котрого буде спроваджувати емігрантів до Полудневої Каролайни. Кромі сего мають вислати кількох агентів до Европи, щоби агітували за еміґрациєю до Полуд. Каролайни.

Держави Тексас, Колоредо і Каліфорнія роблять всякі зусиля, щоби стягнути до себе іміґрантів, котрі опісля сталиб фармерами. В тій цїли позасновували товариства: Техаз Біаіе Ітпіі-

’^гаїіоп Зосіеіу, Соїогабо йіаіе Веаііу Азз'п і Саіі- Іогпіа Рготоііоп Сотгпіііее. Те саме роблять і другі полудневі та західні стейти.

З державної ради.

На суботнїшнім ранішнім засїданю иристу- плено до нарад над ухвалою палати панів в справі закона про похатництво. В подрібній ди­

скусиї над §. 12. забирав голос цілий ряд послів, відтак мінїстер торговлї Каль доказував, що в сій квестиї, так глубоко виливаючій на зароб- кові відносини, децизия що до похатництва в послїдній інстанциї повинна прислугувати міні­

стерству торговлї, а не адмінїстрацийним вла­

стям краєвим, як сего бажали деякі посли, бо тілько в сей спосіб є можливе поступованє п і­

сля однаких засад; тим більше повинно ся ио- ручити се міністерству, що оно буде мусїло опи­

рати ся на справозданях краєвих властий. По міністрі промовляли пн. Офнер і Елєнбоґен, які підпирали ухвалу палати панів. В голосованю принято внесене комісиї, а всякі инші внесеня відкинено.

О год. 2. по полудии наступила перерва з причини похорону віцебурмістра Штробаха.

На вечірнім засїданю, яке розпочало ся коло 5. год. по иолудни, палата по вичернаню дискусиї над законом про похатництвв, ухвали­

ла сей закон в третім читашо, після чого роз­

почала ся дискусия над законом про основане італїйского правничого виділу в Роверето. Гіос.

Б е н а т і домагає ся основаня виділу в Триєстї, згідно з бажанями Італійців. П о с . Р о м а н ч у к ж а д а є у т в о р е н я р у с к о г о п р а в н и ч о ­ г о в и д і л у у Л ь в о в і . Пос. П л я в т а н ви­

ступає против основаня італїйского університету

в Триєстї, а жадає словеньского університету в Люблянї.

Мінїстер просьвіта Гартель заиевнює, що правительство відносить ся симпатично до тво­

рена нових університетів, однак мусить тямити, щоби істнували до сего услівя. Про ческий, ру- ский і словеньский університети скаже мінїстер ширше в комісиї. Що до італїйского універси­

тету, Триєет безперечно має добрі сторони, од­

нак лежить на ріжноязичній тернториї і заходи­

ла би можність інсбруцких подів. Впрочім в ко­

місиї буде нагода до обговорена місця для іта­

лїйского університету.

Пос. К о н ч і відкликує ся до всіх сторон- ництв, щоби не дали нарушити права італїйско­

го народу. Пос. Е л є н б о ґ е н промовляє за признанєм всіх свобід кождій народности. Тілько запевнене цілковитої автономії народам уратув Австрию. (Гучні брава в палаті і на ґалєриї).

Пос. В е ш е ґ н а с і домагає ся італїйскої полі­

техніки в Триєстї, пос Е р л є р виступає против твореню італїйского університету, а пос. Ж ач ек жадає другого ческого університету. По промо­

вах Генеральних бесідників, переказано предло- женє шкільній комісиї.

При кінци засїданя ухвалено в другім і третім читаню з а к о н п р о п і д в о д и разом зі змінами поробленими в палаті панів.

Про день і порядок дневний слідуючого засїданя палати повідомить ся послів листовно, що як догадують ся, наступить се на другу поло­

вину червня.

Політичний перегляд.

С к л и к а н е к р а є в и х с о й м і в оголо­

шує урядова ХУіепег 21$. патентом цїсарским з дня 10. с. м. Сойми Долїшної Австриї, Букови­

ни і Форальберґу скликані на 17. с. м., ческий сойм на 18 с. м , а істрийский на 25. с. м. Ческі Щенерерияни ухвалили пропагувати між нїмец- кими послами дальше ведене обструкциї в чес- кім соймі; посли инших нїмецких сторонництв є сему противні. Лагодячим моментом є також се, що в Празі, так само як і в Кракові, утво­

рено експозитуру дирекциї водних доріг, а тим способом правительство виявляє, що бажана всіма будова каналів не буде відволікати ся і вступні праці розпічнуть ся без проволоки.

П е р е с и л е н є н а У г о р щ и н і хотяй хвилево усиокоїло ся, то всеж таки не пола- днане, ані нема вигляду, як оно покінчить ся.

Адреса до престолу вже готова і зложена в пре- зидиї правительства; ґр. Тіса уступає, а чи прийде по нїм урядниче, чи коалїцийне нрави- тельство, всеж таки більшість угорского сойму стоїть однодушно і витревало на становиску не- ґациї угоди з р. р. 1867. В виду того сеиарати- стична більшість буде уважати всякі концесиї лиш дальшим кроком до здїйсненя єї змагань і буде аж тоді вдоволена, коли осягне вповні свою ціль. Все буде зависїти від того, чи тепе­

рішні розбитки ліберальної партиї, котрі стоять при угоді з 1867 р., зможуть знову прийти до сили і впливу в краю; колиж ні, то відносини Угорщини до нашої половини держави будуть мусїли так основно змінити ся, що се не позі- стане без великого виливу й на цілу державу, а в тім лежить і ціла вага теперішних відносин на Угорщині. До характеристики тих відносин треба тут' додати, що клюб хорватскої правної партиї в хорватскім соймі постановив скликати всіх опозицийних хорватских послів на нараду в справі становища опозициї супротив полнженя на Угорщині і в Хорвати'!.* Крім того мають ще відбути ся збори послів з Дальмациї і Істриї при участи словіньских послів, щоби нарадити ся над становищем Хорватів і Словінців супро­

тив цілої монархії.

Т у р е ч ч и н а має немалий клопіт з по- встанчими Арабами і тілько політика европей- ских держав держить єї дряхлаве панованє в Европі. В Арабії Бедуїни здобули місто Саани і забрали ЗО гармат, 20.000 карабінів і дуже ве­

лику скількість воєвних запасів та амунїциї. Що балканьскі народи не використовують такої хви­

лі, коли Туреччина замотана в ноборюваню не­

безпечного повстаня, се треба приписати тілько

тій реакциї, яка наступила по безуспішних зуси-

лях минулих літ, а гоговно недостаткови поро-

з

зу.міня та єдности між ріжноплеменними наро­

дами, заселюючими балканьский півостров. З а ­ для того антаґонїзму і експанзивнпх затій, які жевріють між балканьскими Болгарами, Грека­

ми а Сербами, а вкінци Арнавтами — ґваран- цийні держави і вибирають менше лихо перед більшим, т. е. істнуючий ьіаіиз цио. І з тої при­

чини також і ворохобнича Крета на разї не у- зискає свого визволена, в формі злукп з одно- племенною Грецивю.

З р о с и й с к о - я п а н ь с к о.ї в і й н и над­

ходять в дальшім ходї алярмугочі вісти. І спра­

вді мабуть рівночасно розіграють ся важні по­

дії на суши і мору Далекого Сходу. В армії 0- ями дає замітити ся живий рух і безнастанне посуване наперед. На об їх крилах приходить до безнастанних і чимраз завзятїйших перепалок.

Однак фронтова лінія обох армій єще не зазна­

чила ся, а навіть про їх положене нема певних вістий. На всякий спосіб Росияни мусять тепер знов ставити опір япаньскій офензиві. — На мо­

рю представляє ся справа в противнім сьвітлї.

Ціла Яианїн вворушена неневностию судьби сво­

єї фльоти супротив сильнїйшої Рождеетвеньского.

Доносять з Гонкону до Льондону, що обі росий­

скі ескадри злучили ся і плинуть повного парою до проливу Башлик. Онодї в ночи атакували їх япаньскі торпедівцї, однак рефлектори завчасу засиґналїзували їх і атак відперто. Небезпечни­

ми мають також бути підводні япаньскі лоди, які веде з собою фльота Тоґа. Натомість росий- скі підводні лоди находять ся у Владивостоці'.

Три владивостоцкі кружляки, як доносять з Пе­

тербурга, виїхали на повне море, а з ними дві підводні лоди і три дальші підводні лоди пока­

зали ся неспосібнимп до далекої їзди і остали в пристани для оборони кріпости. Росийскі під­

водні лоди походять з францускнх фабрик і мають бути улїшпені від американьскпх, якими послугують ся Япанцї. — 3 хіньского моря до­

носять, що япаньский трансиортовець „Ш еючу- м аку“ і анґлїйский парзход „Собранеизе" в но- дорожи до Ню-чвану натрафили на міни в ви- сокости Порт Артура і пішли на дно. Залогу і пасажирів Европейцїв з корабля „Собранеизе"

вирятовано лодями з Порт-Артура.

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ!. При зміні' місяця прс- скмо наших Вп Передплатників о скоре відновле­

не передплати, зглядчо о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

Н о в и н к п.

— Календар. В і в т о р р к : руско-кат.: Теодо- зия печерск.; римо-кат.: Иоана Непомук. — В с е р е д у : руско-кат.: Иелаґії; римо-кат.: ІІасха- лїса.

— Преосьз. Епископ Чехович виїздить в пятни- цю дня 19. с. м. на канонічну візитацию поте- лицкого деканата і поверне до Перемишля в по­

ловині червня.

— В справі драматичного краєвого конкурсу надіслав краєвий виділ ось яке письмо: До Хвального Виділу .Україньско-руського драматич­

ного Товариства ім. Івана Котляревского на ру­

ки Предсїдателя Вп. Гіляра Огоновского проф.

ц. к. акад. ґімназиї у Львові.

Відповідаючи на письмо з дня 24. марця 1905 Виділ краєвий заявляє Хвальному Видїло- ви Україньско-руського драмат Товариства, що єго інформациї, мовби Високий Сойм повзяв у- хвалу, щоби відкладати що року квоту 1.500 ко­

рон з соймової субвенциї для руского театру і призначувати сю квоту на нагороди для найлі­

пших творів драматичних руских, не суть згідні з дійсним станом сеї справи, понеже Високий Сойм не повзяв такої ухвали.

Натомість Високий Сойм ухвалою з дн. 26.

листопада 1890, відтак з дня 7. лютого 1895, врешті послїдною ухвалою з дн. 27. марця 1899 вставляв квоти по 750 зол. в. а. до буджетів фонду краєвого на р. 1891, 1895 і 1899 на наго­

роди для найліпших творів руских, припоручую- чи Видїлови краєвому, щоби в порозуміню з Товариством «Гуска Бесіда» розписав в тих лі­

тах драматичний конкурс на найліпші рускі тво­

ри драматичні.

Одвітно до новисших ухвал Високого Сон­

му розписав Виділ краєвий конкурс драматич­

ний руский: І) дня 24. лютого 1891 з речинцем до кінця вересня 1891, котрий зістав продовже­

ний по мисли внеску Виділу «Гускої Бесіди» до

дня 30. вересня 1892, а рішений дня 15. січня 1893. II) дня 27. лютого 1895 з речинцем но ко- нець вересня 1895, котрий то конкурс рішено дня 27. лютого 1896; врешті III) дня 12. мая 1899 з речинцем по конець грудня 1899, котрий зістав продовжений, но гадці ухвали конкурсо­

вої коміспї з дня 8. липня 1900, до кінця міся­

ця серпня 1901; а конкурс сей рішено дня 16.

марця 1902.

Кожде з тих оголошень, а зглядно продов­

жень конкурсу було у властивім часі за посе­

редництвом публичних письм подане до публич- ної

ВІДОМОСТІ!.

Понеже від року 1899 не вставив Високий Сойм до буджету ніякої квоти на повисшу ціль, не міг Виділ краєвий від дня рішеня нослїдно- го конкурсу с. є від р. 1902 розписати дальший конкурс драматичний на твори драматичні в язиці рускім. Бажаючи однакож узгляднити по можности заявлені в тій мірі бажаня, постано­

вив Виділ краєвий вставити до. иреяїмінара бу­

джету фонду краєвого на р. 1906 квоту 1.500 корон на нагороди за написане найліпших тво­

рів драматичних руских, а також вставлювати на будуче таку саму квоту на повисшу ціль що З роки числячи від часу рішеня кождого поне- редного конкурсу і нредложити сей внесок до ухвали Високому Сеймовії, а числячи, що вне­

сок сен буде ухвалений, п о с т а н о в и в В и д іл к р а є в и й в ж е т е п е р р о з п и с а т и к о н ­ к у р с н а р у с к і т в о р и д р а м а т и ч н і з р е ч и н ц е м д о н а д с и л а н а т в о р і в по к о н е ц ь м і с я ц я г р у д н я 1905.

В сій справі, а в особеняостп що до близ- ших услівій конкурсу і складу конкурсової ко­

місій відносить ся Виділ краєвий рівночасно до Виділу Товариства >Руска Бесіда» у Львові. — Маршалок краєвий Баденг. Член Виділу Краєвого (підпис нечиткий; мабуть Глиджук).

До сего письма можемо додати хиба стіль- ко, що вину в справі занеханя конкурсу поно­

сять так наші посли, як і б. виділ «Гускої Б е ­ сіди», тим більше, що ся справа була порушува­

на в «Гусланї» підчас послїдної еесиї сой.му.

Тов Котляревского положило правдиву заслугу для нашого письменьства, що не дало дальше заснїтпти ся справі краєвого конкурсу, а що він буде розписаний єще таки сего року — за се вже належить ся повна дяка нрихильности кра­

євого маршалка, що своєю готовостию хоче н а­

правити блуд, який сповнили — рускі меценаси драматичної штуки.

— Поминальне Богослуженє за душу бл. п. о.

Григория Яреми, катехита ц. к. II Гімн, у Львові, відбуде ся ві второк дня 16. мая о год. 10 рано в Усценьскій церкві.

— З львівского „Сокола“. Виграні предмети фантової лі.отериї висилає ся лишень зя цонере- дним надісланєм коштів опакованя, які в кож- ждім случаю подасть ся на запитане. На відпо­

відь належить долучити марку на 5 с або пе­

реписний листок.

— Врунене папского відзначена. З Янова коло Львова доносять нам, іцо вчера відбуло ся там торжественне вручене папского ордену «рго есс- Іезіа еі ропіїйсе» п. Романови Дмоховскому, се­

кретареві! суду і заслуженому дїячеви народно му. Врученя ордену довершив о. мітрат Турке- впч по службі Божій, на якій співав хор зі Льво­

ва під діригентурою п. М. Волошина. При сім торжестві були присутні многі сьвяіценики 1 представителї властий. Потім наньство Дмохов- скі приймали гостнй у своїм домі, звіснім з го- стииности і сердечности господарів.

— „Сватане на Гончарівцї" в Виткові старім.

3-актову оперетку Гр. Квітки Основяненка „Сва­

тане на Гончарівцї" відограють в неділю дня 21.

с. м. члени „Сокола“ в Виткові старім, камінец- кого повіта, в стодолі на рускім приходстві. По­

чаток о 5. год. по полудни. Ціни місць: Крісла по 1 К і 060 К; для селян і міщан вступ 20 с.

Дохід призначений на справлене пожарни чих приборів для місцевої огневої сторожі „Сокіл".

— На надзвичайних загальних зборах „К р уж ка правників", котрі відбули ся вчера, доповнено виділ »Кружка правників», а іменно: головою

• Кружка правників* вибрано ч. Ст. Барана, а бі­

бліотекарем п. Юл. Балицкого. Дальше ухвалено, щоби всі товариші правники, котрі мають вно­

сити подане о припущене до іспиту иравно-істо- рпчного, в поданях зазначували виразно, що ж а­

дають екзамінацийної комісиї з язиком руским;

для контролі, котрі товариші правники не під­

дадуть ея тій ухвалі, рішено, щоби поданя о нр'ипущенє до іспиту вносили на руки «Круж­

ка правників»- (Львів, Вірменьска, ч. ЗО, І пов.)

— а відси віднесе ся поданя до унїверситетскої канцеляриї. Вкінци рішено в цїли переведена орґанїзациї і контролі правників, мешкаючих на провінциї, візвати їх до поданя своїх адрес на руки Степана Барана, студ. прав. Львів, Вір­

меньска ч. ЗО, 1 пов.

— Для Станиславщини Вибори до повітової ради в Станиславові відбудуть ся: дня 26. червня з Групи сїльских громад (4 членів), дня 27. чер­

вня з Групи міскрх громад (12 гл.), 28. червня з групи промисловців і торговельників (6 чл.),

а ЗО. червня з Групи більшої посїлости (2 членів).

— Іменована. Судовими адюнктами іменовані авскультанти: І Ґавбе для округу львівского кр.

суду, М. Глушкевич для Бродів, 3. Владичиндля Козової, Т. Ґісовский для Скалату, Е. Мировович для Борщева, Н. Браєр для Кімиолюнґа, С. Зу- брицкий для Мостиск, М. Радецкнй для Вишнїв- чика, Ґ. Михальчевский для Калуша, 3. Кше- віньский для Старої Соли, М. Мацєйовский для Сколього, др. М. Дерер для Серету. І. Кисїлев- ский для Комарна, І. Копцїньский для Буківска, Ф. Рохмут для Селєтина і др. М. ПремінГер для П усиллї.

— З Коломиї. Надзвичайві загальні збори чле­

нів філії Руского Товариства педагогічного в Ко­

ломиї відбудуть ся в середу 17. мая 1905. року в сали „Народного Дому"

о

год. 7 вечером, а на случай браку статутового комплєту відбудуть ся тогож дня і в тім самім місця о год. 8. ве­

чером збори без огляду на число нрисутних.

Предметом наради буде: а) Купно дому для бурси Товариства; б) внесеня членів. З а Виділ П. Мостович, голова. К. ІІосацкий, секретар.

— Дрібні вісти. У Львові помер вчера арх ітект Казимир Мокловский, один з провідників львів- ских социялїстів, в 36. р. житя. — В Устю епи- скопскім утопив ся в Дністрі селянин Іван Пе- трик при ратованю 14-лїтного Андрея Хомяка.

Хомяк сам приплив до берега, а Петрик втратив житє. — В Боришківцях, борщівского повіта, застрілив ся скарбовий стражник Михайло Фе­

дорович. — Чотиродневу прогульну до Відня у- строює в перших днях червня Читальня і Вза- їмна поміч функционарів державних зелїзниць у Львові (будинок бувшого черновецкого двірця).

Всячина.

— Хитрого перехитрив. В однім селі Ярослав- щини, де був жидівский склеп, заложив селянин крамницю. Ж идови помагає в такім разї кагал побивати конкурента. Почала ся борба. Ж и д ма­

ючи поміч з кагалу, знижив ціни товарів пониз- ше дійсної вартости. Єго противник крамар не міг сего зробити, але взяв ся на спосіб. Через своїх кревних і свояків викуповував товари по зниженій ціні у жида і продавав їх по тілько са­

ме в своїй крамниці. По кількох тижнях жид ді- знав ся про се, а що єго кредит в кагалі скін­

чив ся, пізнав, що годї ему там видержати і нишком забрав ся зпоміж мудрих „ґоїв". Кра- мар-селянин має тепер в тім селі три свої крамниці.

— Крадіж в церкві. До церкви в Новосїлках гост. коло Рудок влїз онодї в ночи вікном злодій і обікрав церковну скарбову. Того самого дня па- тролюючий жандарм Іван Винничук з Добрян коло Городка стрінув в коршмі в Підвишни якогось подорожного панка, що їхав нанятою фірою до Городка, а запитаний, що він за один, представив ся яко асекурацийний аґеит. Але що не міг виказати ся ніякими документами, при- арештував єго жандарм і показало ея, що то був той сам, що обікрав церкву в Новосїлках.

Гроші всі при нїм найдено і відобрано, а єго відставлено до суду в Городку, звідки мають єго приставити до суду в Гудках.

— „Нітраґіна". Струкові ростини не вдають ся на рілї, де передше они не росли. Отже два нї- мецкі аґрономи впали на думку щепити ту зе­

млю азотовими Оактериями. Сей винахід назва­

ний «нїтраґіною» видосконалив проф. Муре в Америці і онатентований подарував правитель- ству Спол. Держав. Проби з поправою рілї »нї- траґіною» видали незвичайний вислїд, бо стру­

кові ростини побільшили свою видатність о де- вять разів а инші о кілька разів в порівнаню з ростинами, управлюваними без «нїтраґіни».

— Драма, якби з середних віків Від тижня розгриває ся в місцевости Уссо коло Шателє- рольт у Франциї драма, котра видавала би ся можливою лише в середних віках, а не в часах новітних: Француз Гоа 70 літний старець, убивши зм ести довголїтного свого ворога Ґранд- преда, коли єго хотіли арештувати, укріпив ся в своїм домі і стріляє до кождого, хто пробує до него зблизити ся. Дімок окружено війском і розпочато формальну облогу, видячи, що безпо- середний атак коштував кілька ранених жовнірів.

Властн є в труднім положеню, бо після францу- ских законів можна би до Гоа стріляти тілько тоді, коли він стріляє — а він тоді добре укри­

ває ся. Натомість коли він припадково показує ся прим, як йде по живність до инших забудо- вань, то тоді пильнує ся і ніколи не стріляє.

Порушили думку, щоби дімок розвалити дина­

мітом з армат, але власті! жаданого дозволу не уділили, уважаючи то за надто ризиковну пробу.

Гоа приготовив свій злочин з повним розмислом і ждав два роки на єго виконане, щоб скінчити 70 літ житя, бо у Франциї старців 70-лїтних звичайно не карають смертию.

— Канал від Балтийского до Чорного моря. Го- сийский мінїстер фінансів Коковцев виладив проект основаня під єго проводом окремої к о ­ місиї в справі водного сполучена морий Б алтий­

ского з Чорним. Будова того каналу викличе