Дня 8 .Х -1 6 .Х 1925. (,
г ч п я Л \” В А Р Ш А В А Рік І
К о н т о п о ч т о в е Лй 1877. У К Р А Ї Н С Ь К А Т е л • * . 2 9 6 - 4 0 .
ляньмо в вічі твердій дійсности.
Можна було сподіватися, - що
< останні події в державі викли-
’чуть відгомін у Соймі, коли той 'вбереться в осени. Бо ж дійсно, 'внпження злотого на 10 проц., тяжкі умови продажу рільних продуктів, зменшений кредит, — все це викликало пригноблення в краю.
Але таку долю переживають
’і виші держави в Европі. Аме
рика, яка за час війни зібрала
П р о м о в а П і
Уряд після кількамісячної пе
рерви стає перед Соймом у мо
мент дуже тяжкий що до справ грошевих і господарчих. Обго
ворення цих труднощів поперед
ж у
вмальованням наших загаль-
•во-державних завдань.
Б с з п е ч е н с т в о П о л ь щ і .
Серед міжнародніх відносин над 7 сім наповало питання про без- печенство Европи. Польський уряд з напруженням працює з иишими державами над зміцнен
ням опокою
в Европі, який не може відбутися чужим коштом.
Тому Польща мусить мати за
безпечені свої кордони.
Г о с т р и й к р и з и с .
Від кріь- аису в житті господарчому, що тягнеться кілька місяців, пов
став кризис грошевий. Почалося 8І спадку злотого, далі пішло зменшення кредитів, забірання вкладок і дійшло до великого браку кредитів у торговлі, про
мислі й рільництві.
Найбільшою небезпекою було, щоб злотий не падав далі. Коли
в своїх руках три чверті всьо
го запасу золота на світі, три
має тепер кредит у своїх руках.
Навіть Англія шукає кредиту в Америці.
Тому нехай нікто не думає, що останній кризис у Польщі є наслідком виключно помилок уряду. Протинно, уряд зробив усе, що міг, щоб забезпечити Польщу від наслідків грошової хороби цілої Европи. Зробив на-
і е н є р а Г р а б е
б це сталося, не можна було б стримати кризису. Уряд ужив усіх заходів і вже в серпні мав змогу допомогти Польському Банкові стримати зниження зло
того,
На чолі господарчого життя треба поставити таку організа
цію його, щоб усі можливости в державі були використані для найбільшого господарського до
бробуту. Тому в праці повинно взяти участь усе наше населен
ня. Не повинні ми привозити то
го, що самі можемо виробити, доки в нас є безробітні. Опертя торговлі на власних виробах му- сить бути головною метою на
шої господарчої політики.
Т у р б о т и про д р іб н о го
р і л ь н и к а .
Найбільшою опікою треба оточити сільського й місь
кого продуцента. Уряд є гото
вий зробити для цього все, що буде оперте на здорових’ підва
линах, що піднімає витворюючу силу людности. Найбільшої ваги уряд надає нерерібці продуктів
віть більше, бо, охороняючи від спадку, який є в усіх краї
нах, мусив у той самий час прийняти господарську війну з Німцями. Виконуючи вказівки Німеччини, ми могли б уникну
ти багатьох труднощів, але т іл ь к и н а к о р о т к и м ч а с .
Підписавши таку торговельну ум ову,'яку накидали нам німці, ми н а п р о т я з і к іл ь к о х р о к ів ц іл ко м зр уй н о в ал и б
ь к о Г О , в и г о л
дрібних рільників на вивіз.
О щ ад м ости в сю д и . Оскіль
ки є необхідна ощадність у житті громадянства, то тим більша потреба є ощадносте в житті держави, самоврядувань і инших тіл громадського життя.
Тому на цілій лінії держави й громадянства повинна роспоча- тися акція ощадносте.
Вже в розданому панам бюд
жеті зроблені ощадносте, які були можливі без порушення за
конів.
ЕУІенше н а 199 мілвонів зл. Хоча бюджет на 1926 рік складено па 10 цроц. вищий за 1925 р., одначе, завдяки переве
деній і наміченій ощадносте, за
гальна цифра державних видат
ків знижена на суму 190 міліо- нів. Бюджети адмін’страційні зменшені на 72,5 міліон.
Н а в с я к и й в и п а д о к . Крім цього, уряд вважає, що бюджет на 1926 р. підчас розгляду в Соймі повинен бути ще змен
шений.
його силу. Все це треба мати на увазі, коли кажемо про стан держави. Зневірря є безпідстав*
не. Ведемо боротьбу, боротьб;
тяжку, але таку, яка обіцяє пе
ремогу.
При таких умовах зібрався Сойм, перед яким Премер Граб- скі виголосив свою промову.
Подаємо її нижче.
--- )::(---
ЦЯ
І 6аХа 1925 Ра
нополів можна дістати більшу закордонну позичку, яка нам дуже потрібна. Виключаються позички, які обмежили б нашу державну незалежність.
Р е ф о р м а р іл ь н а . При за
ходах до зліквідовання кризису одночасно не повинна бути спи
нена реформа рільна, як цього де-хто бажає, покликуючись н»
господарчий кризис.
А т м о с ф е р а с п о к о ю м п о м їр к о в а н н о с т и . Сучасний господарчий кризис є спробою наших власних сил і наукою для нас, а одночасно й моральним кризисом частини громадянства.
Знижка не є творчим чинником і невільно їй піддаватися. Тому Уряд вважав необхідним під
тримувати все, що виявляє твор
чі сили, поборювати атаки й не піддаватися зневірі й перебіль
шенням побоювань.
---)::(--- с в о ю к р а їн у , я к ц е було
під н ім е ц ь к о ю о к у п а ц іє ю н а н а ш и х з е м л я х п ід ч а с
в і й н и .
Треба було вибірати — або менше теперішнє лихо, або ли
хо дальше, неминуче, страшні
ше. Уряд вибрав перше, бо зро
бити инакше не міг. Жадні над
звичайні заходи не поможуть.
Уряд опанував ситуацією, а дальше життя поверне злотому
о ш е н а в С о й
В 1926 р. необхідно осягнути щоб прибутки були вище видат
ків; повинен бути запас, який давав би певну забезпеку рівно
ваги бюджету навіть у тому ви
падку, коли б були якісь особ
ливі труднощі.
Д в і н о ві у с т а в и . В уста
ві, яку уряд вносить, крім від
ділу Державної Ощадної Ради, вводиться інститут контролерів бюджетів в кожнім міністерстві.
А крім цього, вводиться йідпо- відальність урядовців за вико
нання бюджетів, а також засоби обмеження бюджетів самовряду
вань і инших правцопубличних
—тіл. Уряд вносить до Сойму ще дві устави: про засоби зрівнова
ження платничого білянсу та про засоби злагодження фінан
сового кризису.
Н е гід н і пропозїцГа*. В тре
тій представленій Сеймові уста
ві уряд звертається про уповно
важення на позички закордон
ні. Через віддачу в аренду од
ного з двох великих наших мо
Махінації Москви спаралїжовпно в Англії. Підвалина д о б р о б у т у
Англійський часопис „ОЬзег-
¥Є1'“ містить вивід свойого иіівробітника з бувшим преме- уом Англії, а тепер головою
партії праці („ЬаЬоиг РаП у“).
Мак-Дональд висловив свій погляд на конференцію „лябо- ристів" у Ліверпулі та на від- носи політичні й економичні внутрі цієї партії.
„Я певен,— сказав Мак-Дональд, що ефект постанов у Лівер
пулі проти комуністів буде ду
же добрий. Наші противники політичні—консерваторі й лібе
рали представляли нас завжди коли не як чисто комуністичну партію, то в кожному разі як пар
тію, яка майже цілковито опа
нована через своє ліве комуні
стичне крило. Але так ніколи не було. Тому значення конферен
ції в Ліверпулі полягає не в тому, що вона означає поражку комуністів, а тому, що вона ви
яснила нормальне становище робітничої партії. Ситуація не змінилася, а тільки вияснена".
Далі Мак-Дональд указав на певні махінації Москви в Німеч
чині й в Англії, які були скеро
вані до усунення від впливів со- ціялістів і лябористів. Д ля цього вони хотіли захопити в свої ру
ки робітничі союзи й синдикати.
Мак - Дональд сказав, що не боїться наскоків комуністів, яких робітнича партія завжди потра
фить іідбити.
Треба зазначити, що голосо- вання в Ліверпулі, яке відкину
ло внески комуністів, зробило дуже добре враження на гро
мадську опінію Англії.
му є сила чуда відродження.
Нікого не повинно зраджувати те, що колись ощадносте про
пали. Чи иа війні не гинули лю
де? Але чи тому перестануть працювати? Так само і з ощад- ностями. Незважаючи на невда
чі, нарід наш мусить хоч би й сотай раз робити це діло фінан
сового відродження, бо тільки воно дасть добробут.
Тому нехай усі спішать до Почтових Кас Ощадносте! Там можете бути певні за свої ощад
но ста Коли будемо говорити про фі
нансові труднощі в житті Захід
ної Европи, не повинні ми забу
вати одної річі, — що дешевий кредит—це дешева продукція, а дешева продукція — це дешеве життя. Звідки ж може взятись цей кредит, коли в цілій Европі брак капіталів, втраченних під
час війни?
Одержати їх ми можемо тіль
ки шляхом збірання капіталу власними силами. До цього ве
де лише один шлях—ощадність.
Добро знане всім слово! В ньо
ДРІБНІ ВІДОМОСТИ ЗА ТИЖДЕНЬ.
М о л и тв а р ід н о ю м о в о ю . В вересні минулого року Св.
Синод Православної Церкви по- - становив, щоб священники на
’ жадання українців-парафіян слу- ' жили Службу Божу й виголошу-
’ вали проповіді українською мо
йвою, щоб нарід розумів молит- 'ву. Тепер коли держава визнала , автокефалію Церкви, вища цер
ковна влада має намір ще раз підтвердити своє роспоряджен.
вя,
бо де-які священики, з ме
тою
русіфікації, не виконували постанови Синоду. Держ ава теж не може дозволити, щоб ті свя
щеники в Польщі займалися ру- ' сифікаціего на користь Москви.
3 ‘їз д в Л ь о к а р н о . В Швай- царському місті Льокарно 8Їха- лися представники держав Евро
пи й радять, як забезпечити спокій в Европі. Від Англії Чем- берляйн, від Франції Бріян, від Польщі мін. Скржинський, від Німеччини делегація з кількох осіб і т. д. Щоб забезпечити спо
кій, нарада хоче остаточно роз
вивати всі повоєнні суперечки між державами, при чому Німеч
чина приступила б до Ліги На
родів. Німці не згоджувалися забезпечити спокою на Сході Европи й тому наради затяглися.
П р и в а тн а ш к о л а в Р ів н о м у . Українське громадянство
м. Рівного й околиць постано
вило відкрити приватну 7-ми клясову українську школу.
Ф іл ія Б а н н у . В Володимірі Волинському відкрито філію Луцького українського Коопера
тивного Банку.
В ід кл ад ен н я н а р а д С о й м у . З тої причини, що в Льо
карно (дивись вище) зараз від
буваються наради які торкають
ся Польщі, засідання Сойму, які перешкоджали б цим нарадам, відкладено на місяць.
З а п о в їд ж е н н я зе м л е т р у с ів . Проф, Бенданді, який вже кільки раз предсказав час і місце землетрусів, заявляє, що в найближчих днях треба споді
ватися надзвичайно сильного
трясіння землі. Місцем цього землетрусу буде Алжир, де-які околиці Італії й північна части
на Китайського моря.
В ій с ь к о в е в и ш к о л е н н я в ш к о л а х . Міністр Освіти, в порозумінні з Міністром Військо
вих справ, опрацював закон про обовязкове військове вишколен
ня. На засаді цього закону в усіх школах мають вестися вій
ськові вправи.
С в я то к о о п е р а ц ії. В жов
тні місяці українці по всіх се
лах святкують свято кооперації.
З їз д н а Л і о н с ь к і й го р і.
Незабаром має зібратися на Афонській горі конгрес право- православного духовенства Бал- канського півострова. Метою
зїзду є зближення балканських народів через Церкву, спільний фронт проти боліьпіевицького.
безбожжа та боротьба з секта»
ством
К у л їд ж скл ад ає р у к и . Пр*“
зидент Американських злучених держав Кулідж вжз не скликує конференції роззброєння, надію
чись, що Европа сама дасть собі раду
звоєнними супереч
ками.
А н гл ій с ь к і к о н с е р и а т **’
с т и . В Англії роепочався зїзд консервативної партії,- на яки б прибуло 2 тисячі членів. ЗізД домагався від уряду, щоб той вжив заходів проти зростання безробіття.
ВКІЛСАКМА „КОТАСУЖ А" І. ВБК1АМА. РК2Е1А2Ц 9,
