Ргхе.уіка росхіомга
иівхохопа руохаКет В А Р Ш А В А
Д н я 8 .І Х - - 1 6 .І Х 1 9 2 5 . Рі к і
адреса Р Е Д А К Ц І Ї І
| АДМІНІСТРАЦІЇ І М Ш И , : Я о » у 4 » Й О « т. 27.
.---
>*—
Ко н т о п о ч т о в о Л І 1877. Т е л е п * . 2 9 6 - 4 0 .
Мусимо роспочати нове господарче життя.
З п р о м о в и П р е м ь є р а Г р а б с ь к о г о в б ю д ж е т о в і# К о м і с і ї С е н а т у .
Ни всі були під враженням і хвилевої ЗНИЖКИ 8Лотого. Необ
хідно вияснити причини цього для наук? на майбутнє. Поми
ляються ті, що твердять, ніби-то рішаючою причиною було непо
розуміння з німцями. Д ля ста
білізації валюти в дуже важною стабілізація цін, а тому порів
няймо кошти одержання в нас і в Німеччині.
Б іл ь ш а н ід п о р н іс ть , н іж в (Німеччині. В Польщі вказ
івне коштів утримання в груд
ні м. р. був 153.1, в серпні 1925 р. знизився до 151,4. В Ні
меччині цей вказник у грудні м. р. був 122.6, а до серпня ц. р.
піднісся до 145. Отже Польща в цьому відношенні виявила більше відпорности, ніж Німеч
чина. Тогорічний неврожай ві- цограв дуже лиху ролю: він
££<
Правда про врожай в Росіі.
С о в іт с ь к и й у р я д п р о го л о си в ї х н а д зв и ч а й н и м и , н ім е ц ь к і ми д ж е р е л а р а зв ія л и ц ю л егенду.
Як свідчать німецкі джерела, врожай у Совітах зовсім не та- 'кпі'г, як вони про це пишуть. В минулому році на сході Росії панувала засуха. „Ідучи з Ка
бані, — каже кореспондент од
ного німецького часопису,— ли
ше коло Харкова можна було Побачити денеде добрі на ви
гляд поля." В тій частині Укра
їни (коло Харкова) врожай є добрий, зате на західно-півден
більше нам зашкодив, ніж зїр- вання господарчих зносин з Ні
меччиною. Не робім, 8 цього ви
сновку, що цьогорічний урожай все нам поправить. Було б це великою помилкою.
Н е з а д у ж е п о нл ад ай м о - с я н а у р о ж а й . Перш за все, як високо цьогорічний урожай буде переведений на гроші?
Окреслити це зараз трудно. Ка
жуть, що ціна жита повинна бу
ти 25 зл. за квінтель. Найбіль
шу ролю тут відограе те, які е ціни на світовому ринку. ТТіна жита, яке вивозиться, мусить бути така сама, як за границею, вже з коштами пересилки. На німецькій частині Горішнього Шлеску й в Гданську, куди ви
возиться збіжжа 8 Польщі, ціни е не вище наших. Отже, беручи тверезо, не відомо навіть, чи
ній Україні, де земля так родю
ча, вже роспочато велику ра- тункову акцію. Причиною ніби то є дощі, але в дійсносте го
ловною причиною неврожаю є бездарна господарка больше- виків.
Кореспондент причину розгар
діяшу в совітській господарці бачить у тому, що большевики припинили заходи Столипина створити хуторські середньоза-
можні господарства, тепер же постарому земля буває на 15 — ЗО верст від скупчених сіл.
При таких умовах господарю
вати дуже трудно, особливо пі
сля „революційних" реформ чер- воноармійці, які повернулися з війська, тероризують людність, забіраючи собі кращі поля, і бо
ротися з ними неможливо. Тому то по селах є багачі, але є і бідота. Про рівність нема і мови.
Багато вемлі, що належала до великовласників, пустує.
Ніхто її не засіває, є це ве
личезні простори цілковито здичавілої землі, яку тепер мусить завойовувати куль
тура.
Кореспондент гадає, що росий- ську господарку може врятува
ти перехід до громадської го
сподарки, як рівно ж придбання моторцрих плугів. Але хіба ж
большевики в стані дати ці плу
ги та навчити темних москалів користатися ними?
Що ж торкається України, де селянин є в самій душі своїй власником, то там може одно спасти сільське господарство:
вигнання комуністів і відновлен
ня самостійної української дер
жави, незалежної від москов
ських дикунів.
--- ) Ч --- теперішня ціна 13 злотих утри
мається.
6 лише одна надія на неуро- жай в Америці, але добрий уро
жай є по всьому світі і тому неврожай в Америці не відограе рішаючої ролі. Крім цього, на обниження цін впливає збільшен
ня вивозу. Тому на врожаєві не можемо оперти нової політики цін.
Ч ом у в ід ч у в а є м о брам кр ед и ту? Б е з к а п іт а л у х о чем о т в о р и т и в с е кр е д и т а м и . Нам необхідно мати зрівноважений білянс, а одно
часно і такі стосунки, при яких ми могли б збільшити наші обо
ротові засоби (гроші) і наші кре
дити. Сьогодня ми маємо біль
ше державних кредитів по ии- щих проц., ніж торік: 234 мілі- онів зл. на 1 серпня 1924 р. а
на 1 серпня 1925 р. — 515 міл.
зл. Відчувається брак кредиту через те, що життя господарче не має капіталу інвеституційно- го, довготермінового кредиту.
Тому все хоче творитись корот
котерміновими кредитами. А тим часом для творення є необхід
ний капітал, якого чпємо міні
мум.
Р о с н іш і б р а к о щ а д н о с т е . В торговельному білянсі на місяць липень значне місце займають предмети роскоші. Все найдороще приходить 8за кор
дону. Причина — невміння від
кладати малі суми. Процент оіцадностей є дуже малий, знач
но меншій, ніж у німців. В П.К.О.
єсть 15 міл. зл., в 40 инших касах теж 15 міл.
Л іб е р а л ізм к е для н а с . Ми найбільш думали про збіль
шення нашого вивозу, але він дуже малий. Щоб удешевити ви
роби, ми дозволяли привозити зза кордону зайвих річей. Те
пер ми мусимо собі сказати, що мусимо вести політику протек
ційну нашої продукції. Мусимо осягнути двох мет: допомогти на
шій промисловосте, бо інакше вона не втримається, і стриму
вати надто високий ввіз.
Під п р ап о ро м п р о т е к ц іо н із м у . Уряд уже зробив де-які кроки в цьому напрямку.
Але треба роспочати як би но
ву добу господарчої політики:
необхідні устави про протекціо
нізм. Уряд вирішив внести в :д- повідний законопроект до Сой- му. Лише це дасть гваранцію для крайової продукції.
(Докінчення в наступному числі).
) • •( ■ -
55 держав творить моральну силу Ліги
Народів.
З огляду на велике значіння теперішньої сесії Ліги Народів, варто Познайомитись з її скла
дом, та з тим—хто ще до неї не належить.
Л іга Народів має 5 9 чл ен ів . З них лише 47 держав є репре
зентовані цілковито уповноваже
ними представниками. Решта держав не бере чинного уділу в нарадах, в наслідок незадо
волення постановами Ліги. Спо
лучені Штати належать до Ліги Народів з принціпових мотивів.
Німці „стараються" про місце в Лізі. Совітська Росія робить ви
гляд, що їй Л іга Народів непот
рібна. Представники Китаю ре
презентують властиво лише пе- цинський уряд,-себ то частину К и т а я . _____
Д зв о н а р Д анил о.
Старий Данило дуже кохає свої церковні дзвони. Він пиша
ється тим, що вони найкраще в околиці виголошують хвалу Бо
гові.
Але часто, коли луною відгу
калися вдалечині церковні дзво
ни, він впадав у задуму. Він ду- Ліав про те, чому це люде не
Кому повінь зрабувала жнива тому
держава дає податкові полегщі. Українські еоц.-революціонери пля
мують орієнтацію на больщевиків.
Багато сільских господарів, які втратили частину врожаю внаслідок повіні, опинилися в скрутнім матеріальнім положен
ні, особливо, коли мали подат
кові залеглости.
Входяче в їхнє * положення, Міністерство Скарбу наказало, щоб всім господарям, які потер
піли від повіні, відрочити всі податки за цей рік і залеглости за минулі роки до ЗО вересня 1926 року, вразі знищення уро
жаю на половині або більшій ча
стині ужиткованої землі пооди
розуміють церковних Д8ВОНІВ.
Вони ж промовляють так, ясно, промовляють до серця!
— Бом-бом-бом!—несеться над полями. І скільки в цьому окса
митовому звукові думок, почу
вань, закликів! О, коли б мо
гли люди зрозуміти їх, у серці заховати!
Коли він останнім разом зад
звонив, то відчув, що дзвони кличуть памятати про батьків
щину, про побожне життя, про ощадність, щоб заощажений гріш несли до Р.К.О. і інших ощадних кас, бо з тих ощадностей і збе
руться великі суми, так потрібні
ноких господарств.
Відрочення можуть бути дані Начальниками Скарбових Урядів в порозумінні 8 належними ста
ростами в наслідок індивідуаль
них подань власників земських маєтків та в наслідок вбірних подань і внесків гмінної влади для .дрібних рільників, які мають господарства до 43 гект.
Термін подань кінчається ЗО вересня ц. р. Про це наказано Скарбовим Ізбам негайно пові
домити відповідні гминні уряде.
нашому народові, і краще буде жити на світі, буде більше доб
ра І ще голосніше будуть Д8В0-
ни віщувати хвалу Божу:
— Бом-бом-бом!
Д р іб н і в ід о м о ети з а т и ж д е н ь .
Б ол ьш еви ки с т в о р ю ю т ь ж и д ів с к у р е с п у б л и ку иа у к р а їн с ь к ій зе м л і. Совіт
ський уряд недавно заключив умову 8 американською жид. ор
ганізацією „Агро-Джонт", по якій відступав жидам для кольоніза- ції 261.000 акрів на південній
Відомий український ес-ер М.
Шаповал, нападаючи в ню-йор- ській „Україн. Громаді" на ча
стину галицького громадянства, так звану дрібну буржуазію, за те, що ніби-то вона, підвнушен- ням совітських газет, почала вірити в можливість національ
ного розвою під совітською вла
дою, в дуже різькій формі пля
мує таку орієнтацію.
Орієнтація на большеви- ків — це остання 8 черги й найдурніща с усіх орі
єнтацій галицької дрібної буржуазії.
Україні і в Криму на віки-вічні.
Чубар на останьому вівді рад ваявив, що на Херсонщині буде утворена автономічна жидівська дільниця, і додав до цього: „Ду
же можливо, що вдасться нам утворити автоном. жид, респуб
лику". Очевидно, тут іде не про допомогу жидам-хліборобам, а про створення на землях Украї
ни нової Палестини 8 портами Одесою, Херсоном і Миколаєвом.
І дійсно, сов. уряд уже звернув
ся до сіоністів, щоб вони жи
дівську еміграцію скерували на Україну. Чи знайдуться ще після
ше „Укр. Громада"—в 1918 — 1919 рр.,
але не тепер, коли при
рода большевиків вже роз
гадана і ворожість іх до українського народу є от- верта... Не розумію, яв сміє українець з Західних Земель орієнтуватися на ворогів, що під своїм чо
ботом тримають ЗО міліо- нів инших українців.
Та й хто це зрозумів би.
Шаповал радить організува
тися на місці і власними сила
ми виборювати кращі умови життя.
цього такі нерозумні українці, які б думали, що большевики не вороги українського народу?
Присуд посл а - к о м у н . Л а и ц у ц ь к о го . 9 вереоня лод- зінський суд засудив посла Лаи
цуцького на три роки тяжкої вязниці.
В кр ал и к о м у н іс т а . В По
лоцьку невідомі особи в білий день захопили члена виконавчо
го комітету білор. комуністич.
партії Совдова, який пропав.
К уд и з а л із . В Японії ареш
товано большевицького літуна, який фотографовав форти.
ЦКЦКАКМА „КОТАС¥ЖАИ ]. ВПРіама. рртшатп о.
