Stražnicâ Ukraïnsʹka. Rik 1 (dnâ 8 XI - 16 XI 1925)

Дня 8.Х І-16.Х І 1925. В А Р Ш А В А Р ік і .

В И Д А В Е Ц Ь І НАЧАЛЬНИЙ Р Е Д А К Т О Р

Д р . Т а д е й К о н ч и н ь с н і

Р к м у П х а раеме«га нівжвжопа гуехаН еаі

АДРЕСА 'У Р Е Д А К Ц І Ї і АДМІНІСТРАЦІЇ

ЇА882АІА, І О їу -З їІ іЮ и . 27

---

К о н т о п о ч т о в е ЛЛ» 1877.

УКРАЇНСЬКА 2 9 6 - 4 9 .

К оли Е вропа в ід д іх н е повн и м и грудями,

Тепер лише дуже наївні полі­

тики й фінансисти можуть гово­

рити, що для того, щоб у якійсь державі було добре, треба лише змінити уряд, або сконфіскува­

ти чужу власність д л я вжитку якої-небудь класи суспільства й т. д.

Перед європейською війною ще могли жити окремі народи, відділившися від світу й не тур­

буючись про те, що робиться в инших народів. Тепер з усією яскравістю виступає взаємна за­

лежність європейських і поза­

європейських держав. Цю залеж­

ність ми відчуваємо на колено­

му кроці.

І ляньмо довкола себе: хата, стодола, церква, плоти, містки, вози, плуги, хатні річі й т. д. і

т. д. Звідки все це взялося?

В с е ц е Є плоди л ю д с ь к о ї праце. Ц е є л ю д с ь ки й до- р іб с к . Не тільки великі капіта­

ли, маєтки, коні, воли, земля, — марна голка, найменший вузлик нитки с^мі з неба не впадуть і на землі не зявляться: їх му­

сять зробити людські руки.

^■то... бУв У Чехії, Німеччині, Бельгії або Данії, той бачив гар­

ні селянські доми, чудові го­

сподарські забудовання, расову худобу, молочарні, сироварні,

мерина викуповує польські позички.

В останьому часі після кон­

ференції в Льокарно, в Сполу­

чених державах Північної Аме­

рики побільшився оборот поль­

ськими державними позичками, на які піднявся курс. Про це свідчать такі нотовання:

8 проц. Американська Позич­

ка 1925 р. на протязі тижня, від З до 10 жовтня, була нотована 873Д. Наступного тижня, від 10 до 17 жовтня, осягнула найниж­

чого курсу 8 7 ’/,, рівнож найви- тижня на 1.795.000 доларів.

Але загальне подражнення лю­

дей раз-у-раз зростає, бо щ о ­ дня є т р у д н іш е ж и т и , о щ а ж а т и , з а р о б л я ти , р о з ­ в и в а т и в а р ш т а т и п р а ц і.

Тому що-раз частіше чуємо за­

питання: „ К о л и від д ихне Є вропа п о вн и м и грудям и?

Ко л и буде л е гш е ? Коли з м ін я т ь с я »умови ж и т т я н а н р а щ і? <с

Відповідь може бути коротка.

Европейські держави згиба- ються під тягарем воєнних і по­

воєнних боргів. У Франції, Бель­

гії, Італії, Німеччині н а к о ж ­ н о го гр о м а д я н и н а п р и п а ­ дає д у ж е зн а ч н и й б о р г,

крохмальні заводи й т, д. Звідки там усе це взялося? Всього цього доробився сам нарід. На­

віть мати-земля добре не вро­

дить, як людина не прикладе рук.

Але ще більше треба прикласти розуму. Ледарі ніколи в житті нічого не мають. Але й працьо­

витий дурень нічого не доро­

биться.

Т р е б а в ч и т и с я , в с е ж и т ­ т я в ч и т и с я , бо що-дня жит­

тя дає що небудь корисне, але й що-дня вимагає від людей більше праці й розуму.

Ч о м у м и у к р а їн ц і бідні?

Чому в нас нужденні хати? Чо

щого курсу 89% . Нарешті про­

тягом тижня, від 17 до 24 жовт­

ня, наступила дальш а звижка з 89’/, (найнижчий курс) до 91’/

(курс найвищий). Про б іл ь ш е з а п о т р е б с в а н н я к а ж у т ь с у м и о б о р о тів : Тижня, що кінчиться 10.Х, доконано тран- закцій американською позичкою 1925_р. на суму 1 5 9 .0 0 0 до- л ярїв, наступного тижня на 473.000 доларів, а останнього

На гелді в Нью-Йорку курс росте також на ддйярову позич­

ку 1920 р., яку нотовано: тижня від 3 до 10 жовтня—67 і/,—68*/ , від 10— 17 жовт,— 67% — 688|/ І нарешті від 17 до 24 жовт,—68’І

— 71*1,. 4

Транзакцій доконано: першого тижня на 1.600 долярів, другого на 9.000 долярів, останього на 108.000 долярів.

Ця звижка цін на польські процентові папери свідчить нро те, що практичні американці ві­

рять у фінансову силу Польщі.

який може бути сплачений тіль­

ки ш л я х о м п о д а т к ів . В поль­

ській державі борги є найменші, а ч е р е з т е є н а й м е н ш і й п о д а т к и . Найвищі податки пла­

тять люде в Росії, а далі у Франції, Англії, Бельгії і т. д.

Зміна на краще може настати лише тод’, коли війни будуть неможливі, а це станеться тоді, коли всі покривджені народи бу­

дуть задоволені, а надалі всі суперечки між народами будуть вирішуваться арбітражами, або

міжнароднім трибуналом.

Лише тоді, коли це настане, почнеться поворот золота з Аме-і рики до Европи. Тоді американ-1

му дрібненька худоба? Чому в стодолі пусто? Чому нам завжди брак гроша? Бо н а м б р а к о с в іт и , р о з у м у . Бо ми не вміємо корисно працювати. Пра­

цювати гуртом, кооперацією. А чому нас кожний кривдить? Чо­

му зневажають нас, глузують з нас? Бо ми темні і бідні.,

„Глупий хлой, темний’ хлоп, мужик, кабан“ , чуємо ми на кожнім кроці. Серце в нас стисне, з очей сльози ви­

ступлять, сховаємо голову в ковмір, спустимо очі додолу — і тільки.

Хіба ж так годиться відпові­

ські банкири й американський уряд, маючи докази, що війна не вибухне, позичатимуть гроші всім європейським державам і що-раз на нижчий процент.

Разом з тим держави видава­

тимуть щ с - р а з м е н ш е г р о ­ ш е й н а зб ро ен н я, а в на­

слідок цього б у д у ть з м е н ­ ш у в а т и с я п о д а т к и . Коли ж одночасно зросте ощадність і в касах банків будуть збільшува­

тися капітали, гріш стане більш пливким, руховим і буде підтри­

мувати всі комірки сільського й міського господарства.

Ці засади, що їх диктує нам соціальний розвій людскости,

дати на образи й кривди! Хіба ж ми не повинні мати народньої гордости! Ганьба нам, сором!

Ми инакше повинні відповісти тим, хто нас ображуе і кривдить:

Коли нас називають темними, мй п о в и н н і ш у к а т и с в іт ­ ла в к н и ж к а х , у н а у ц і. Ко­

ли кажуть, шо ми дурні, ми п о в и н н і ш у к а т и р о з у м у . Коли ми бідні, ми п о в и н н і з подвоєною сил ою й р о ­ з у м н о п р а ц ю в а т и , щоб ста­

ти заможними. А коли ми, укрїн- ці станемо більш освіченими, розумними, багатими, ніхто не посміє нас ображати и кривдити.

Населення Росії стає кочовик

І 8 м ї л і о н і в с е л я н б е з х а т и й з е м л і . Хлібороби-селяне складають

вначну частину населення Росії.

Совітська влада розуміла, що без підтримки цих хліборобів вона не втримається. Тому вона ро­

била все можливе, щоб дати землю тим, що її прагнуть.

Тимчасом усі зусилля пішли намарно. Совітська влада не в стані була дати всім селянам не тільки землі, але й х л іб а т а п р а ц і.

Тепер, як подає Комісаріат Рільництва, від 14 до 18 міліо­

нів селян не може знайти собі праці й хліба. Голод змушує цих селян покидати рідні місця й сунути туди, де по чутках, були добрі жнива. Найбільше моска­

лів суне на Україну.

Отак Росія, після большевиць- ких дЬсвідів, стає державою го­

лодних кочуючих мас.

повинні всі добре зрозуміти, бо лише тоді можна уникнути не­

потрібного огірчення, нерозваж­

них кроків і вибухів. Вони нічо­

го не поможуть, а лише утруд­

нять соціяльне становище як кожного громадянина, так і ці­

лої держави.

Чи зможе хто стримати град, який січе й нищить урожай, або бурі, що заливають країну? Со­

ціальні явища, які тепер керу­

ють світом, є таким самим гра­

дом і бурями. Шкідливі їхні на­

слідки можна усовувати мудрим і пляновим діланням, але ніколи пімстою й нерозумною руїнниць­

кою роботою.

Навпаки, тоді будуть відноси­

тися до нас з пошаною й по­

важанням. А з а м о ж н іс т ь зр о б и ть н а с н е з а л е ж н и м и .

Ми працею, наукою шануван­

ням самих себе, свого україн­

ського імени, повинні показати, що ми нарід культурний, що ми знаємо собі ціну, що ми вміємо жити.

Нумо ж, до науки, до книжок, до світла, до праці гуртом, од­

ною братською сімею.

--- )::(---

Крівава хвиля французів у Дамаску.' Нехай ніхто не зраджується

ПО ОТТіттттлп ___ « „ .

Після частинного придушення повстання в Мароко для Фран­

ції виникла нова неприємність.

Проти Франції вибухнуло пов­

стання в Сирії (Малій Азії), над якою Франція має протекторат.

^Повстало там арабське племя Друзів, під'юджене німцями або Сольшевиками. Друви роспочали Д8—20ж отня атаку на місто Д а­

маск, відоме з Біблії, При на- олижеипі друзів мешканці Д а­

Н рвб ні в їд о м о с т и з а т и ж д е н ь .

ш п г ! І Ї ЯТМИК н е з н а н о м у ж о в н ір о в і. 2 листопада в Вар­

шаві відбулася велика урочи­

стість відкриття мавзолея, збу­

дованого незнаному жовнірові.

Тіло незнаного жовніра привезе­

но зі Львова. Мавзолей нахо­

маску кинулися на французьких жовнірів. Згинуло біля 100 фран­

цузів. Влада французька висла­

ла танки й панцерні автомобілі»

Повстанці забарикадувалися.

Французи два дні обстрілювали Д ам аск 8 гармат, при чому ба­

гато будинків зруйновано. Заби­

то кількадесятків людей. Біля 2000 душ загинуло під розвали- ними будяками.

Як подають часописи, пов-

диться на Саській площі.

С к и н е н н я п е р с ь к о г о ш а ­ х а . З Тегерану доносять, що 31 жовтня усунуто 8 трону пер­

ського шаха. По постанові мед- жилісу (перського парламенту) премер РГЬа-Хая одержав таку

ставці, що вийшли з Дамаску кружляють ноближу міста. Спо­

діваються нових атак з їх боку Перелякане населення тікає з Сирії. До Александрії прибуло понад 350 втікачів в Дамаску

Французький уряд в рі/кій формі відкликав з Сирії генера­

ла Сарелля, що допустився бом­

бардування Дамаску й призна­

чив новог^ком ісара Сирії дю_

ПОрта^_?

власть, яку мав голова держави, тільки,в межах конституції. Пов- новласть дано йому до часу встановлення форми державно­

го устрою, який окреслять зако­

нодавчі тіла.

О правд ання у к р а їн с ь к и х п о сл ів . Люблинський апеля­

ційний суд, розглянувши справу

Гріш, як тільки його добре не тримати, зараз висливне з рук і розпливеться. Бо й справді — завжди людині чогось брак, за­

вжди треба щось купити. Але коли прийде чорна хвилина, а гроша нема, то тоді ми ясно ба­

чимо, що могли без де-чого обій­

тись, що могли й повинні були де-який гріш заощадити на чор­

ний день.

Але заощадити гріш, тримаю­

український послів П. Васильчу- ка, Чучмая й Козицького, вирок окружного суду відмінив і всіх зазначених послів уневиннив.

В ід з н а ч е н н я м а т е р і 19- т и д іт е й . В місцевості Алянсон, у Франції, вручено торжественно хрест гонорової легії, (найбіль­

ше відзначення) пані Гадр, ма­

чи його в хаті, дуже трудно, бо завжди закортить щось купити.

Тому, як в инших державах, так і в нас заведені Каси Ощадно- сти. Щоб той гріш не вислизнув з наших рук, ми повинні його нести до Поштової Каси Ощад­

но сти.

А коли трапиться скрутна хви­

лина, завжди можемо його взя­

ти й ужити на що-небупь ДІЙ-пг корисне чи необхідне.^

тері 19-ти жиючих дітей?

Ж и в понад 100 літ.Т/'м е: ,с- вості Сендомінік Д е Седрей (Ка нада) помер фармер Жуль Шать- буа.иереживши 100 літ і 6 місяців.

Покійний полишив 11 дітей, 66 внуків, 148 правнуків, 9 праправ­

нуків.

ЦКБКАКМІА „КОТАСУЖА" Д. В ідаМ А . РК2Е1А2Б

9.