Ч 160. Львір, Второк, дня 18. (ЗІ.) липня 1900. Річник IV.
Передплата
на »Р У СЛАНА» виносить:
з Австри’ :
на цілий рік . 10 ар. (20 кор.) на пін року . о зр. (10 кор.) І на чверть року 2'50зр.(5 кор.) ;
* на місяць . 86 кр. (1 к. 70 с.) ;
За границею:
! на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 16 франків
! Поодиноке число по 8 кр. ав. І
і .
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмін М. Шашкевича.
і . ’
--- ---
Виходить у Львові щ о д н я •
• крім неділь і руских сьвчг і о год. 6-ій пополуднії.
Редакция, адмінїстрация 1 експедиция >Руслана> під ч. 9 ул. Коперника (Ліндога ч. 9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсманч. ;
; Рукописи звертас ся ди п » 1 і на попереднє застережено. — і
Реклямацпї неопечатані віль іі від порта. — Оголошена зи і- чайні приймають ся по цін 10 кр. від стрічки, а в »Н аі- сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня п і . 15 кр. від стрічки. »
Жертва анархістів.
Нона жертва божевільної, кровожад- ної иартиї анархістів упала. Новин знак істнованя сего здичілого гуртка люднії, що І
в сліпій затвердїлости, чи фанатичнім зде-і нервованю кидають ся на короновані го -{
ливн. Крокю поодиноких люднй они гада
ють змити блуди загального устрою, зни
щене» одиниці поправити долю мілїонів!
По страшній кінчннї нашої цїсареної, 6л. в. Елнсавети, радила міжнародна кон
ференцію над способами, які належить ііід-
приннти. щоби анархістів зробити нешкі
дливими. Строгі міри, які пропоновано, в більшій части не ухвалено задля опору північних держав. На конференції запану
вало оптимістичне переконане, що атентат на безборонну, хору женщину був лише спорадичним винадком, який можна хиба оправдати психопатичними причинами за
для якого не належить ограничати свобо
ду ширших горожаньских кругів та змі
цнити иолїцийну систему супротив загаль
ної струї стремленя до свободи.
Але страшна вість, яку нині принесли телеграми, доказує, що морд осіб, поста
влених судьбою на чолі народів і держав, н е . є ані спорадичним випадком, ані не має своєї причини в особистій ненанисти, або хоробливій загонистости, але є випли
вом засад з’орґанїзованого кружка людий.
З М о н т и , в італїйскій провінції Ку- нео, телєґрафують: До і т а л ї й с к о г о ко
р о л я Г у м б е р т а , як и й в ч е р а о год . 10. р ан о б р а в т у т у ч а с т ь в т о р ж е с т в і р о з д а ч і ! н а г о р о д н а Г і м н а с т и ч н і м п о н і с ї , к о л и в с ї д а в д о її о в о з к и з і с в о ї м а д ’ю т а н т о м ,
в и с т р і л е н о т р и р а з и з р е в о л ь - ; в е р а. К о р о л ь , в л у ч е н и й к у л е ю в с е р ц е , у п а в і з а к іл ь к а х в и л и н видав д у х а У бійника у в н з н е н о . Н а з и в а є ся А н ґ е л ь о Д р е с с і і по
х о д и т ь з м іс ц е в о с т і! II р ато.
Райнер Кароль Імануїл Мари я Іван Фердинанд Евгений Гумберт, син короля Віктора Імануїла, родив ся 14. марші 1841 р.. отже числив тепер 56 літ. В лігах 1859 і 1866 брав він живу участь в війні, а в битві під Кустоцою, коли нобіда стала пе
рехиляти ся на сторону Австрії, Гумберт відзначив ся скуточни.ми розпорядками для тактичного відновоту армії. Після окупації Риму в р. 1870 став він Генерал поручни
ком, командантом тамошної дивізії.
Оженив ся був в р. 1868 з Марґаре- тою, донькою кн. Фердинанда ґенуеньско- і го і Елисавети саскої.. Як васлїдннк нрес- тола, Гумберт відбув подорож до Перлина в р. 1879 і своїм побутом над Спревою [дав почин до тїснїйшої звязн Італії з Нї- [меччиною.
В р. 1878, після смертн свого вітця, .Гумберт став королем Італії. Ііравлїнє єго [ ішло завсїгди в дусі конституції та з по
житком для ннутрішиої, як і заграничної політики Італії. Ще в першім році свого правлїня, Гумберт пережив один атентат
; на себе, уряджений в Неаполя кухарем і Пасанаите. Атентат скінчив ся на легкім [зраненю короля.• Від тоді окружалц коро
ля завсїгди люоОв і честь свого народу, так що Гумберт при своїх ііроїздках та ' подорожах по краю навіть не казав зара
джувати звичайних мір осторожности. 1 ото ,тепер, но 22 літах свого хвального прав- лїня паде італїйский король під кулею ' сусп'льного бурнтеля!
На вість про замордоване короля Гум
берта, президент міністрів Сарако скликав сейчас раду міністрів. Опісля Сарако ви
їхав до Монти. Повідомлено також коро- лївского сина, наслїдника престоли, кн.
Віктора Імануїла (кн. Неаполя) про кінчину батька. Віктор Імануїл відбуває тепер по дорож на схід, тож вість не наспіє до не го так скоро і до сего часу, здаєсь, бу дуть мусіли здержати ся з остаточними"
розпорядженями що-до похоронів, бо фак
тично зі смертю батька вступив вже на ко- ролївский престол князь Неаполя.
Русини а Волохи.
Наслідки ексианзивної політики Волохів в Буковині представляє чериовецка «Буковина», як слідує:
Волохи в минулім році перейшли цілу ска
лю понижень і розчаровані.. Б сонмі і раді дер
жавній виголошували безконечні промови то в «іпоіі» то в «біг», ж алувалися і молили, гро- і зили та інтригували на переміну. А холодна дійсність обривала один листок по другім з їх пишних надій. Не помогли грозьби та депутациі до центрального нранительства, не' помогли ін
триги та залицяня до Німців і т. д.
Вони, як були з початку пової сесиї сей
мової ізольовані, то так і остались до нині. Ді
стали тілько те, що інспектор для народних шкіл волосних засідати буде в шкільній раді краєвій з правом голосованя і буде постійним референтом там-же. Але за високу здає ся ціну.
ОрГан молодонолохів раІгіа мусїла упасти і упа
ла. Се було заьлюченє миру Во.чохів з краєвим правительством. Волохам все дано, що вони тілько жадали. А про те вони тепер більше здискредитовані перед публікою ніж коли не- будь перед тим, більше розбиті у внутрі ніж перед своїми шовіністичними виступами торіч-
ниміі. Вони тепер між собою друть ся як соба-
24 І. ҐУ Ц К 0 В.
У Р И Є Л Ь А К О С Т А
траґедия в 5. актах.
Переклав з нїмецкого Лев Лопатиньский.
(Далі).
Пятий вихід
Йохай, Де Сільва, входять скоро з переду.
СІ.ІЬВА здержує ІІохая.
Що хочете вчинити? Стид, вам Йохай!
Невже так засліпила вас ненависть ? ЙОХАЙ
розглядавсь.
Гляди, ти гордий! В поросі лежиш!
Нехай від мене ще ночує клятий, Що ошибнув ся в намірах своїх, Лиш для фантому відкликав рабінам.
ІОднта вже моя і в нагороду Єї ти не дістанеш за свій сором!
Підходить в синах оту.
СІ.ІЬВА
на сходах до синахохн.
Могуча доле! Чи провадиш ти До неба чоловіка, чи до пекла?
Чи херувим є ангелом небесним,
Чи він демоном царства тьми й злоби ?
Що тут не дїєсь? Я сіою й гадаю — А там ликує гордий Йохай - горе!
Підступає висше, заглядаючії.
Що, Йохай хоче найперший ногою Переступити через него? Га,
Зарозумільче, н ти колись схибнеш ся!
Іде... відваживсь... ах Акоста скочив, Огонь скаженості! налає в оку!
Відай почув слова Бен-Иохая, Зривав з себе зганьблену одежу — Всі розступають ся — біжить сюди!
Судьбо, хиба що ти походиш з неба!
Шестий вихід.
Сантос, Ембен, Рабіни — вхйдять перелякані.
Народ, опісля Уриєль.
САНТОС.
На розтвір двері!
ЕМБЕН.
Випустіть народ!
Се сьвятотацтио!
неї.
Він Єгові хулить!
УРИЄЛЬ-
| показуєсь в дикім зворушеню на підвисшеню..
, Мовчіть! Ви всі мовчіть. Я знаю, хто ви!
[Невже мене Вен Йохай, сьмів, Бен Йохай (Ногою перший наступити?... га!
СІЛБВА.
( Піддай ся воли долі Уриєлю, (Зноси з покорою, що мусить бути!
УРИЄЛЬ.
і. Де Сільва, ви ?
САНТОС.
Коли задля Юдити [ Ти відкликав, то Бог тебе скарав —
Вна стане жінкою Бен-Йохая.
УРИЄЛЬ.
Чи дійсно чую ?
СІЛЬВА.
Не питай, Акоста, [ Яка судьба примусила дитину
І До жертви для вітця... зноси відважно.
УРІІЄЛБ
припадає до груди Сільви.
Я смерть завдав собі для двоє трупів!
САНТОС.
Ти раз орителю, сповни покуту, Ще не скінчила ся послїдня кара!
УРИЄЛЬ..
Ще кара? За що ? З а бажане правди ?
»А прецінь вічно крутить ся земля!»
СІЛЬВА.
і Се оклик Ґалїлея!
2 ки. Та найліпше характеризує їх хиткість і б е з
дарність те, що в хвилю, коли народ буковинь- ский еміґрує за море, в хвилю коли буковинь- скі Русини приміром старають ся всїми силами піднести сїльский народ заснованєм читалень і кас райфайзеньских, Волохи здобули ся тілько на один безличний крок, на протест против ру- щ е н я (гієит ІенеаЮ атісі!) Волохів на Буко
вині. коли цілий сьвіт знає, що Русини доси ще нї одного Волоха сьвідомо не зрушили, наколи Волохи, відколи беруть участь в публічнім нит
тю, всю свою бачність звертали на зволощенє рускої православної підростаючої інтелїґенциї.
Вже з давен давна Волохи но просту ке
рують істнованє Русинів на Буковині, а тепер плачуть над тим, що мовляв Волохи рушать ся.
Льоґічно виходило б з того, що коли Во
лохи рущать ся, то перше Русини становлять більшість населеня краю, як се показує і кон- скрипция з року 1890, де начислено Русинів 268.367, а Волохів 208.217 душ, хоть при ній поступовано в мішаних повітах цілком непра
вильно, записуючи православних Русинів яко Волохів, бо так несьвідомі Русини-мужики самі подавали, уважаючи тілько Русинів-унїятів Р у
синами, себе-ж справдїшними Волохами; а по друге Русини показували-б більшу силу куль
турну, притягаючи яко мужики Волохів, що м а
ють своїх боярів, баронів, рицарів і г. д. висо ких урядників і достойників церковних до себе Бо чим же бідний Русин міг звабити Волоха до себе? Чи може мали Русини'на Буковині доси колись якусь власті, в руках, так як Во
лохи за часів Алєзанього і т. д. ? Та добре-ж, ми кажемо, як би сему була правда. Але-ж бо Т ітриї не навів нігде єдиного факту, на підста
ві котрого міг би щось подібного твердити, на
коли ми в нашім орґанї стотисячний раз наво
дили приклади волощепя Русинів. Деж ділось наше православне духовеньство? Чому тепер на волоокім факультеті тілько од н і Русин? Де є родиті Стефанюки (тепер гесіе йийапеїіі). Цур- кановичі (гесіе Тигеани), ГІрокоповичі, Бужори еі Іиііі диаиіі?
Вони всі в волоснім таборі, ставши загорі
лими Волохами-патріотами і запеклими ворога
ми всього, що є руске.
А й но нинїшний день; де виховують ся волоскі яничари з Русинів? Не в »1пІвгпаІ-ї 6е Геіііе Коиіаце» і волоокій бурсі? Не бють різка
ми тих яничар молодих, що ще не моглись ціл
ком зволощити й деколи забудуть ся й загово
рять один з другим своєю матїрньою мовою рускою ? Де можуть Волохи показати нам такі факти ? -Наша совість чиста! Ми раді, аби нас не тикали, а виробляти собі яничарів: се нам ніколи і в сні не спилось. Ми досить маємо ро
боти з нашим руским народом.
Але які плоди принесла та мозольна праця Волохів їм ? Та очевидячки лише то, що вони мають тепер більше інтелїґенциї, о котрої м о
ральній силі можна собі після попередпого гар
ний образ зробити. Став він раз задля особи- УРИЄЛЬ.
Руньте скали З моєї груди! Розвяж ись язику!
Ошоломлена думко піднесись В останнє силою Самсона! В Рукою розтовчу стовпи сьвятинї.
В останний раз стрясаю кучерями І кличґу: що читав — се всьо неправда!
САНТОС і ВСІ.
Геть, проч з ним, проч з ним' УРИЄЛЬ.
Ви нехтуєте Пречисте сонце задля тих сьвіток?
Чи звізди вірять в те, в що ви оттут, Свій бистрий рух правлять після ваших Повільних, черепашинпх думок ?
Безсмертними вважаєте себе ? Ви одноднівки з пороху повсталі, Що як той порох губитесь в просторі!
До слів привязуєте духа, Бога До тої никлої земчицї, що
І так ваш дух не годен ще обняти?
Вже час звільнитись від старих сих путів Най розум стане нам символом віри.
Коли не зможеш відшукати правди, Волієм -вже новим богам кланятись,
Ніж тим старим молитись — й проклинати!
Істої корлсти Волохом, так може він в слушний час статись назад Русином. Звісно самолюбець все потрафить зробити.
Колиж мимо найінтензивнїйшої румунїза- циі Русинів не вдалось Волохам зволощити край, то для них з того виходять дві науки, іменно; І) .['інше було ту працю і ті капітали, що цілком пропали для Волохів а нам лиш ке- ринили, повернути на осьвідомленє свого влас
ного народу, бо то буває нераз так, що волоскі громади учать ся від руских; 2) Ви Волохи мо
жете зрумунїзуватп собі яких-там циганів тощо, котрі навіть письма свого не мають, але, щоб се ви могли зробити з культурними будь ІЦО- будь народами, то се вже через лад великі у вас і непотрібні заходи, хоть як високо-б нам не приходило ся цінити у вас вашу нормаль
ну вже рєусйораіі-ю ііаііонаїіз; а 3) Що ви, Во
лохи, (великих Римлян славні потомки, хоть без їх здорового розсудку, бо затратив ся у вас у віковічній борбі з невірами) не признаєте права істновайя иньшим народностям, а чого ви не признаєте мусить очевидно зникнути — то па- сьмілюємось думати, іцо се тілько горячі у вас бажаня та й годі! Ж иве житє дужче від усяких загородок. Отеє собі затям те а потім хоч плачте.
Еміґрация до Канади.
(Копець).
Чи-ж Ви годні представити собі трудности, які Вас в такім разі чекаю ть? Певно, що нї, бо якбисьте знали, то за нї защо не рушилибисьте ся з місця. Треба Вам ще і се одно добре роз
важити і затямити, а то: як сказавєм па вступі, зелїзницї з початку возили наших людий за дармо, а тепер анї на крок за дармо не ноїдеш.
З Віннїпеґу (сюда звикле з Гамбурга платять) тепер жадають: до Іогкіоп-у (Уогкіоп) від доро
слої особи б’5 дол. а 210 дол. від 5 рік до 12;
до Гізії Огеек Соїоііу 960, а від дїтий 480; до Едмонтону Г405 а від дїтий 7°“ дол. (а в Манї- тобі нема місця, то не подаю ціни). Се одно, а друге се, що від коли уряд Канадский скасував бонуси (Воинз), то значить 5 дол. від голови, мусити Вп заплатити аґентам, бо вони піднесли ціну їзди на корабли. А се, думаю, дуже важ
ний факт, котрий би Вам, що хочете виходити, треба добре розважити.
Отеє коротко представив я то, чого Вам надїяти ся, як опустите рідний край. Ви-жсами можете з сего ще далі подумати і еьміло мо
жете зміркувати, що дуже мало хто з вас до того дійде, чого ся надіє. Позвольте-ж менї ще застановити ся над Вашим виїздом. . Чи-ж не признаєте самі, кілько то праці при такім виїзді змарнує ся! Богато дрібниць, котрі придбало ся, ідуть марно, а за все то на новім місци може і в пятеро треба буде заплатити: не кажу вже за землю, будинки, котрі часами за половипу
ціни пускаєте.
Отже розваживши се усе сказане, так би ви
ходило, що не конче треба їхати до Канади. Але САНТОС
Чи ти вже скинув пута? Ні, лише Демона свого випустив на волю!
УРИЄЛЬ.
Так, Сантос! Мого власного демона!
Як в вас, так в мене Бог є Адонай Сей Бог, що ворога, як глину топче Сей Бог, котрому грань із уст палає, Сей Бог, що мстить ся аж у третин рід.
Я чоловік такий, як ваш Бог гніву, Отеє демон, що ви єго збудили!
Набігає.
СІЛЬВА
Туди дійшло! Ох, я роздер би шати, З а те покуту б’ наложив на себе, Що руку приложив до соблазни.
Ж рецї лині винні, що впадає віра, Що безчестять ся сьвятощі народні.
САНТОС де робінів.
Акіба зарядить, що нам робити, Щоб Иогая подружє не розбити.
Копець четвертого акту.
(Далі буде).
чому, спитаєте, наші кревні та знаком і кажуть їхати ? Се правда, але я вам поясню, а Вам так- же дуже докладно розважити треба. Приїздить 30—40 родин до Віннїпеґу, їх висилає ся, де ще є земля до поселеня, і там містять на один К-го чотирох поселенців, другий К-го нерівний пере
ступають і знов чотирох посилають і т. д. Наш чоловік, побачивши такі простори, тай не засе
лені зараз пише до своїх, аби їхали. Але за пару неділь приїздить 100 родин і сідають д а
лі, занимаючи десятки миль землі' нараз. От
же нїм ще дійшов лист до Вас, то може уже нема місця коло Вашого свояка,' а тим часом лист порушив не тілько одного, але десять в селі до пихо іу, ну і ідуть в надії, що коло него сядуть. . З початку я і сам не був дуже противний еміґрациї до Канади, а то тому, що ще було доста землі тай другі стосунки не були конче злі для поселенців, але нині, коли з певностей з кінцем року дійде число наших до 30.ЙОР, мушу кождому виразно сказати:
нехай не іде до Канади, бо коли прийде, то дуже буде каяти ся, та буде запізно. Що ж почати, спитаєте, — чи-ж не знаєш яке житє в краю ? Знаю по трохи Ваше гірке житє і від
чуваю єго — тому позволю собі сказати Вам дещо в сім пйтанго. По перше, що до виїзду, то скажу, що кождому господаревії, котрий має понад пять морґів землі, цілком не раджу н а
віть думати про виїзд. Котрі же мають меньше як пять морґів, нехай такж е не йдуть з роди
ною, але як хто здоровий, сильний до праці, най іде сам! Се єго буде коштувати до 150 зр. При
їхавши сам до Канади, буде мати час розгля
нути ся, а як сподобає ся єму, то може напи
сати, а жінка з дітьми приїде; а як ні, то за робивши трохи гроша, назад верне. Отже вира
зно кажу, що тепер, коли тут усе змінило ся, ніхто не повинен їхати з родиною, лише с а м . Мусите подумати і то, що і в Канаді, як на ці
лім сьвітї, є роки добрі, а є й злі, але тут ско
ро настане посуха, урожаю нема, то дуже стає прикро жити тоді. Власне сесь рік здає ся бу
де такий, бо майже до липня не було ще до
щу. Не буде пшениці та еїна, то біда велика буде. Богато народу питає за роботою, а мало може єї дістати. Фармери, не надїючи ся уро
жаю, нікого не беруть; окрім трохи роботи но зелїзницях, нема другої. Отже і се добре тямте, нїм вибираєте ся. Ще одну річ подам під роз
вагу, над котрого застановіть ся. Як усюди, так і тут є дві иартиї політичні, котрі борють ся між собою о 4 літну власті, над краєм. Чи ду
маєте може, що борють ся з гадкою помочи на
родові! за свого урядованя? Сохрани Боже! во
ни лише за свого урядованя кишені наповняють тай тілько. Теперішний уряд ліберали, а про
тивники їх консерватисти. Майже усї Русини прийшли за сего уряду, з чого консерватисти користають і лають по Газетах лібералів нами.
Кажуть вони, що теперішний уряд спроваджує самих старцїв-жебракін з Австрії), котрих Ав- стрия сама держати не хоче. Гроші ідуть мар
не на еміґрацию. а край дістає некультурних людий. Ну, і я певний, що при надходячих ви
борах ліберали, котрі сяк так нам були при
хильні, будуть побиті, а прийдуть консерватисти, котрі нас цілком не хотять у краю. При крає- вих виборах зимою консерватисти побідили і дали довід своєї високої анґлїйскої інтелігенцій тим, що тамтого місяця ухвалили в краєвім соймі, що жаден Славянин не має права голосу до 7 років, як не уміє читати. Такого варвар
ства і в Галичині не маємо. Отже нема надії на ліпше, як консерватисти стануть на верху цілої держави. Се также не маловажна річ.
Оттак то, дорогі братя, не дуріть себе на
дією на якісь богацтва заморскі, на житє, якого не найдете, окрім на рідній земли. Річ певна, що біда тисне Вас, — ще раз повторяю, — але думаю, що не в еміґрациї шукати Вам порятун
ку, а направляти лихо треба би таки в ріднім
кРаю- Кирило Ґеник.'
З ПОЛІТИЧНОГО ІІОЛП.
Вічевий рух в Чехах прибирає чим раз більші розміри і без сумніву буде мати вели
кий вплив на відносини внутрішної політики.
Ческі віча треба тим уважнїйше брати в раху
бу, що на них беруть участь всі держевно пра
вій иартиї Чехів. І так ир. в неділю відбуде ся
з -віче в Ческім Броді, на якім буде заступлених
девять округів, а будуть промавлятп: речник молодоческої партнї (др. Форпіт), радикальної чіартиї <др. Вакса), національно - социялїстичної партиї (Кльофач), а надто возьмуть участь нри- клонникп аграрної, радакально-поступової і ста- роческої партиї. Навіть др. Ріґер, який що-іно вернув з Парижа, звернув ся з письмом до ко
мітету, скликуючого віче, в якім желає найліп
шого успіху з нарад. На слідуючі дни і тижні назнапачепі т е дальші віча коло Находу, коло Гориць, коло горн Ріп в Собіславі і т. д. В ко
мітетах, скликуючих сі збори, засідають засту
пники навіть найпротивнїйших ческих сторон- ннцтв. Всіх їх лучить правно-державна ческа ідея в один гурт. Сю ідею безперечно зміцнять не мало всї віча та спопуляризують між всі верстви і сторонництва ческоіо народа. З сеї нагоди пишуть до .Іпформациї* з Праги: чес
ний вічевий рух має надзвичайну вагу для є- дностн цілого чесного народа, бо спільна борба -за ческе право державне злучить всі партиї не
розривною звязею, яка в часах небезпеченьства, як і на випадок побіди покаже ся сильлійшою, ніж всї змаганя роз’єднитп Чехів. Через правію державний рух проявивша ся сила чесного на
роду найде властиве русло, яким лише єдино ческий нарід може дійти до ц їл н своїх намірів, коли на иньїній дорозі він не зміг би ніколи здобути собі т р е в а л п х успіхів.
З Білгороду доносять про дальші димісиї.
які король Александер безглядно роздає і при- нимає супротив сих осіб, що в який небудь спо
сіб виявляють своє пегодованє з причини коро- лївского подружа Генерали Ґенчич, Мостич, Павлович одержали димісию, а також і сербскі посли у Відни, Берлині і Букарештї, як приклон-
ники Міляна. •
Новий кабінет під проводом Иованови- ча називають .правительством з конечностік.
Не належить*до него ніяка визначнїйіпа лич ність. Мінїстер війни Васич є одним з наймо
лодших полковників армиї. Цікаве то, що тепе- рішний мінїстер внутрішних справ Попович був провідником трибуналу, котрий видав звістний засуд в процесі о замах на Мілана, а мінїстер судівництва Антонович був судиєю слідчим в тім дуже голоснім процесі'. Новий кабінет зар я
див еперґічні средства для удержав я ладу в Білгородї, а цілий двірский персонал буде змі
нений. Міністерство зложило желанє судженій коРОЛ0 ф іц ИЯльні заручини короля Александра відбули ся в удекорованім мешканю нареченої.
Акту заручин доконав в присутвости митропо лита парох иарохиї, в якій мешкає пані Драга.
Присутними були і всї міністри з Жінками, пре
зидент скупчини Несторович, президент дер
жавної ради Хрістич і члени дипльоматичного тіла Межи ґратуляцииними депешами, які одер
жав король Александер, находить ся також ду
же сердечна телеграма під архикпязя Франца Ф ердинащ а, якого примір з заключеню морґа-
„атичного подружа з б. ґр. Хотеківною, став для сербского короля рішаючим товчком. Ко
роль одержав звиш 2.000 телеграм з ґратуля- цнями з уеїх закутків краю.
В поході із смолоскипами на честь зару
чин взяло участь 10.000 осіб. На промову мі- ского радного Яковича відповів король, що І мешканці Білгороду ніколи не мали нагоди по-1 витати важнїйшої і торжественнїйшої хвилі, як тепер, коли король Серби! лучить ся нерозрив
ними вязами з особою, яку дуже любить. Ко
роль підніс в промові те, що пішов за покли
ком серця тому, бо знає, що край і народ тер
піли богато з причини незгодин в пануючім до
мі. До тепер події в подружнім житю сербских монархій впливали на політику — а с е в ж е б і л ь ш е н е п о в и н н о п о в т о р и т и с я .
Також і місто було ілюміноване на честь нареченої пари. Король відвідав вчера разом з нареченою митрополита. На вінчане, яке оста
точно назначено на вівторок, прибуде осібний делегат царя, яким назначений росийский ам- басадор у Відни, ґр. Капнїст. Також румуньский президент міністрів Карп прибув до Білгороду.
Н о в и н к и .
•— Календар. В і в т о р о к : гр.-кат. Якинта;
рнм.-кат. Ігнатия. В с е р е д у : гр.-кат. Макрини;
рим .-кат. Петра в оковах.
— Не треба пересідати ся на шляху Стрий- Станиславів анї під Болеховом, анї коло Калу
ша. Сю вістку повнтаюті. подорожні з радостшо, бо перееїданє не лише справляло велику недо
году, але і опізняло кождий поїзд о годину і через те не один подорожний стратив полученє з иньшими поїздами в Стрию та в Станиславові.
— Кн. Турк-Таксіс, Генерал аветрийскої кава
лери!, помер в суботу в Ґляйхенберзї, де пере
бував на курациї. Генерал скінчив 83 ліг житя.
— Літна спека дає ся в знаки в цілій сере
дущій Европі. У Відни упало кілька осіб на по
ражене сонцем. В пптницю, минувшого тижня, в Парижи захорувало 40 осіб наслідком страш
ної спеки, а 13 осіб померло.
— Румуньскі жиди утікають сотками до Аме
рики — часто без всяких средств. Угорске пра- вительстно зарядило, щоби всіх жидиків, які не зможуть виказати ся достаточними средствами
■для подорожі! через Угорщину — назад відста- влговано до румуньскої границі. Єсть се справе
дливе і на час! дуже потрібне заряджене. В ви
ду сего будапештеньскийГ кагал ухвалив подати средства тим жидам, щ о хочуть їхати до Кана
ди. в такій висоті, щоби могли заїхати аж на місце.
— Жертви програних процесів 3 Цюриха до
носять, що в Обервілю артист-маляр Карло Крафт застрілив свою жену, а опісля себе. При
чиною трагічної смерти обоїх були домашні ко
лотнечі в наслідок програна двох судових про
цесів. По них лишило ся иятеро дрібних дїтий.
Крафт займав ся також різбарством, а твори єго музи остали по нїм в богатьох церквах в Австриї, Баварці і Швайцариї.
— Реформа календаря. »Ма?(ЗнЬ. /(£■.« доно
сить, що п. 1 росклявд, учитель годпнникарскої школи в Ж еневі, придумав систему реформи календаря, яка зміряє до заведена згіДности між датою а днем тижня. Як -звісно, дати од
ного року не припадають в слідуючім році па ті самі дні, а повторяють ся лише періодично.
Причиною того є се, що число днів в році (365) не ділить ся без решти через число днів в тижни,• т. є через 7. Сли би рік мав 364 днів, тодї рівнав би ся округло 52 тижням і міг би ділитись на чотири рівні квартали ио 91 днів, а се можна би поділити на три місяці, з яких два мали би по 30, а один 31 днів. Кождий чвертьрік рівнав би ся окру
гло 13 тижням. Тому що 365-тий день годі усунути, длятого Гросклявд предкладає, щоби єго помістити межи 31. грудня а 1. січня та назвати єго .річним д н ем .; в переступних р о ках найшов би ся ще новий день 366-тий, котрий автор пропонує помістити межи ЗО. червня, а 1.
липня під назвою >переступного дня«. В такім році' дати припадали бн постійно па певні диї в тижни періодично. Слиби пр. рік починав ся від понеділка, то всї неділі припадали би пос
тійно в перших місяцях чнертьроку на 7., 14., 21. і 28. день місяця, в других на 5., 12., 19. і 26., в третих на 3., 10., 17., 24. і 31. В ії квартали були би тоді рінні; тому іцо дальше кождий остатнпй день третого місяця (31. днів) припа
дає на неділю, длятого властиво всі місяці з огляду на день робочий мали би по ЗО днів, а в тім 4 неділі. — Для торговельного сьвіта і в загалі для працюючих була би реформа до
гідна. Проект п. Ґросклявда має велике прак
тичне значінє, длятого має бути предложений під розвагу на міжнароднім конгресі в справі міряня часу.
— Будуча столиця Китаю. Здає ся. що по при вернешо спокою в Китаю, Пекін перестане бути столицею .небесної держави*. Будуча столиця Китаю має находити ся в такім місци. де би було неможливо замкнути і відокремішними диильоматичне тіло і чужинців. Як-раз тепер нещасне положене Пекіну довело до ворохобні і убіпств. Китайский двір задумав посунути столицю свого царства ще дальше на захід, до Сінґанфу, в провінцій Шенсі, щоби комуяї- кацию зробити ще тяжілою. Европейскі посоль
ства в Китаю предкладають зі своєї сторони, іцобн будучою столицею .небесної держави, був Нанкін або Ганчау. Нанкін був вже нераз столичним містом Китаю, а послїдний раз від 1368. до 1421. року, за часів династиї Міпґ. До
ступ гіароходами є ту можливий, бо в двох днях можна там зі Ш анґаю дістати ся. В Ган
чау мешкала пануюча династия Юнґ, від 1129.
до 1262. року. Се місто з огляду на своє поло
жене є одним з найгарнїйших місцевостий на сьвітї: оно лежить над берегом моря та взно- сить ся терасовато під гору, подібно як Неаполь.
З Ганчау можна дістати ся в кількох днях до більших портів у східній Азиї. як Гонконг, Кіяо-чау і Порт Артура.
— СоаІ Яиігі або плинний уголь Від довшого вже часу межи анґ.іїйскими властителями у- гляних законів а зелїзничими зарядами веде ся завзята борба о ціну перевозу камінного ву
гля. На случай, коли би зелїзниця не знизила тарифи, властителі копалень наміряють засну
вати велике товариство акцийне, котре похісно- вало би ся винаходом Ж она Буллєра, рідного брата команданта полуднево-афрпканьских війск, (
та заняло би ся иеретворюванєм угля на теч.
Тоді можна би єго рурами перепроваджувати на місце призначена. Сен спаї Ніііб має мати ріж- ні неоцїнені прикмети. 11о перше палить ся без диму не лише в машинових але також в зв и
чайних хатних печах, до яких можна єго до
провадити тонкими рурками. Дальше, не ексльо- дує, бо починає палити ся доперва тоді, коли огріє ся. Звичайний уголь перетворює ся на плинний в сей спосіб: вперед меле ся єго на дрібний норох, опісля мішає ся з водою і мі
сить ся з того тісто, котре піддає СЯ В КІНЦІ!
тисненю кількох сот атмосфер. Проби скроплю
вана камінного угля роблено вже переділе в Ні
меччині, але угляна теч була чорна, тяж ка і густа, в наслідок сего неможлива до розпрова- джуваня рурами.
— Орестес і Пілядес звали ся не приятелі, але два противники, що старали ся в однім окрузі Риму о иосольский мандат при остатних виборах в Італії. Перший був монархістом, а другий сициялїетом. Щ астє сприяло Орестесови, а Пілядес перепав...
— Музика в Китайців. Гіочатки музики в сво
їй державі подають Китайці на часи правлїня боґдихана Ганґді, в 2697 р. перед нашою ерою.
Китайці оповідають про першого музика таке:
Якийсь Китаєць почув раз сьпів двох феніксів і задумав віддати ті голоси на інструменті сво
єї власної конструкциї. Мало се бути щось в роді нашої сопілки. — Китайска ґам а складає ся з пятьох тонів: т і , яоі, Іа, бо, ге. Нути не є ліпне простими звуками, але також символа
ми. є символом землі і пануючого, краска сего тону є жовта, а єго вражінє означає про- сторонь і сьвітло, — ге є" символом справедли
вості!, лінії простої і т. д. Межи 72 китаискими інструментами находить ся 17 родів бубна.
Смичкові інструменти, як .цінне, о 25 струнах,
»піпа«, »шансін« роблять разом вражінє како
фонії.
— Дрібні вісти. Нова почта отворить ся з д.
1. серпня в Майдані середнім коло Надвірної.
Почта обійме села: Глинки, Кубаївка, Ломадзин, Боднарівка, Опрушина, Сїдлиска, Майдан гра
ничний і Бредгайм. — Бавлячи ся револьвером, Мариян Сїкорский у Львові иострілив 13-лїтного брата Станислава. Куля перебила грудь, але хлопець жиє. — 40 технїків-студентів зі Львова виїздить в-суботу до Парижа. Учасники про- гульки з'орґанїзували хор, який дасть концерт в Парижи, а з поворотом буде концертувати по більших містах. — Ґуш алевича не почує Львів, бо не мав охоти з нїмецкого переучуватись опер на польске. — Ііерємиский повіт об’їздять ста
роста Ляникевич і надрадник скарбу Несторо
вич для оцінки шкід повени. — В неділю від
буде ся віче радикалів в Скалатї в справі сой- мових виборів на місце бл. п. ґр. Козєбродского, що назначені на день 4. вересня.
Т е л є ґ р а м и.
Відень, 29. липня. Вчера відбула ся довша рада міністрів під проводом „резидента др. Кер- бера. Обговорювано біжучі справи.
Льондон. 29 липня. З Капштату доносять:
Генерал Де Вет заявив, іцо піддасть ся, коли єго війску дозволять спокійно розійти ся на ху
тори. Льорд Робертс відповів, що не пристає на жадні услівя і жадає безусловної здачі.
Білгород, ЗО. липня. Показує ся тепер, що бувші міністри Нечич і Ґенчич мали намір на кілька днів перед заручинами викрасти ко- ролївску наречену, та вивесли єї за границю- Король викрив сліди заговору і перебив єго.
Білгород, ЗО. липня, Король оголосить в че
твер або в дни своїх уродин 15. серпня загальну амнестию.
Париж, ЗО. липня. Члени парламентарної ун'ії для міжнародного роз’ємного і миротвор
ного суду, зберуть ся завтра дня 31. с. м. на нараду під проводом Фалїєра. Наради будуть треватп до 3. серпня і займуть ся передовсім- справою трансвальскої війни.
Льондон, ЗО. липня. Вчера оголошено синю книгу про Китай, яка містить н собі історию дотеперішного перебігу китайских забурень, оперту на документах Ти автентичних даних.
До милосерних сердець відзиваємо ся в спра
ві убогої жінки, жени зложеного слабостшо б.
уцигеля народного Людвика Снєшка, яка не м а- анї достаточних средств, анї спромоги заробкоє ваня, щоби удержати себе і хорого мужа, якого опікою она обтяжена. Ласкаві жертви наша ре- дакция передасть тижнево просячій.
