Ч. 123. Львів, Пятниця дня 2. (15.) червня 1900. Річний IV.
Передплата
на « Р У С Л А Н А * виносить:
в Австри :
на цілий рік . 10яр. (20 кор.) на пів року . 5 яр. (10 кор.)
! на чверть року 2 о0зр.(б кор.) 1
! на місяць . 86 кр. (І к. 70 с.) ;
За границею:
на цілий рік . 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 16 франків І Поодиноке число но 8 кр. ав. і
<«» ■ ---
і і
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а невовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серпе і віра руска.< — 3 Р у с л а в о в и х псальмів М. Шашкевича.
---- ---—----
• Виходить у Львові ЩО ДІМ ’
і крім неділь і руских сьвпт о год. 6-ій пополудня.
Реданция, адміністрація експедпция «Руслана» під ч. 9 ул. Копврника(Лїндого ч. 9.) Е кс
педиції» місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ; і Рукописи звертаь ся лише і
на попереднє застережені?. — і Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в .Наді
сланім. 20 кр. від стрічки. По- I дяки і приватні донесена по т 16 кр. від стрічки. ?
" і
*
з дневного порядку і язиковии закон для Чехії і Моравії, се значить сн: она з’уміла удержати зіаіиз (рю апіе 1897 р. в сих обох краях.
Як мізерним був в виду сеї акциї нї
мецкої лівиці провід над правицею і зара
зом парляментарною більшостию — се ви
явилось в результаті. Правиця уложила вправдї в 1897 році звісну адресу до тро
ну з звісною проґрамою — дійсно австрий- скою — але як уложене сеї проґрами бу
ло н е щ и р е (бо що-до національної рівно- иравности лише вимушене Русинами ї по
лудневими Славянами), так нещире і не
дбале було і всяке змаганє до виконаня сеї проґрами. Правиця сама — а радше єї деякі складові части — убила внесене бар. Діпавлього на управильненє язикових відносин через парлямент в 1898 році.
Правиця спонукала ґр. Туна до заяви, що він на р а з ї( ? ) хоче уиравильнити язикові відносини лише в Чехії та на Мораві. Пра
виця показала ся рівнодуишою при паде- ню ґр. Туна і при знесеню язикових роз
поряджень через кабінет ґр. Клнрого (17.
жовтня 1899 р.). Правиця усунула з арени політичної д-ра Білиньского в хвили, коли він виступив з готовим проектом до язи
кового закона для всіх коронних країв Австриї. Правиця сварилась заєдно над питанєм, хто компетентний рішити язикове питане в Австриї. Правиця мала — ко
ротко кажучи — лише красні слона на устах, але за переведене своєї проґрами не брала ся ніколи на серіо. Правиця була на скрізь анемічною і анемією упала.
Нас, признаємо ся, не дуже ечудовав зворот Поляків і католицких людовцїв в по- слїдних днях. До такого звороту мусїло прийти. Поляки зловили ся на зеленосьвя- тну нроґраму, в котрій нїмецка лівиця їх на разі спардонувала, а др. Катрани з сво
їми псевдо-католиками заявив на зборах правиці 7. червня як найвиразнійше, що
Три иобіди.
Консеквенция в політиці значить одно, що в стратеґії точне виконане доброго во
єнного лляну. Правду сю може провірити всякий, хто уважно слідив політику лівиці в австрийскім парляментї.
Чим представляла ся нїмецка лівиця в ері ґр. Таффого, кн. Віндішґреца і в пер т и х хвилях ери ґр. Баденього? Хаотич
ною злїпкою о самих суперечностях і лич- них антаґонїзмах. Не було заеїданя пар- ляменту, в часі котрого не ударив би Люе-1 ґер на лібералів, або Носке на Люеґера,1 демократи на шляхту нїмецку або на від-' ворот. Німці водились, просто кажучи, за чуби в очах парляменту і — на радість Славян. По трех роках змінила ся ситуа-' ция основно. Хоч по нових виборах в 1897 р. до парляменту увійшли партиї і партий- ки нїмецкі, як: націонали, ліберали, анти
семіти, Шенерерияни, середуща партия мо- равско-нїмецка, социяльні демократи, нї
мецка шляхта і ґрупа Мавтнера — то ми
мо того усній тероризм Шенерера і полі
тичний розум провідників других сторон- ництв довести Німців до тісної сполуки з собою і до витвореня т. зв. нїмецкої
«бешеіпЬиег^зсЬаН». Німці держали ся за одно, поступали солідарно, ішли консе
квентно вперед і дійшли до заложеної цїли.
Поминувши, що від 1897 р. удалось їм повалити кабінети ґр. Баденього, Ґавча і ґр. Тупа, — Німці віднесли доси три в е л и к і и о б ід и над славяньско-консерва- тивною парляментарною більшостию. Нї
мецка лівиця довела до: 1) знесеня язико
вих розпоряджень, виданих в користь Че
хів; 2) до розбитя правиці і більшости парламентарної, а спонукавши д-ра Кербе- ра до закритя сесиї, лівиця 3) скинула
він дальше з правицею іти не може, иоза- як м а н д а т и є г о с а т е л іт ів з а г р о- ж е н і.
Катилїна, конспіруючи проти римскої републики, єднав собі сторонників ласкою, тероризмом і грішми. Сих средств до роз
битя правиці ужила і лівиця. Ми говоримо .правду.
По сих трох побідах нїмецка лівиця однакож не с п о ч и н е Она стане тепер ґа
здувати по свому, в дусі зеленосьвятної проґрами. А не похибнемось, наколи ска
жемо, що ціле змаганє лівиці сконцентру- єсь тепер в тім напрямі, щоби в з я т и в с в о ї р у к и к е р м у у п р а в и д е р ж а в и . З деким буде лівиця обходити ся ще ла
скаво, але л и ш е на р а з і. Хоч в неї ґер- маньский апетит значний, а в принципі во
рожий всякому славяньскому елементові!, то ґр. Штірк обмежить сей свій апетит поки-що на здавлене Чехів і полудневих Славян. Він вдоволить ся заверненєм Ав
стриї в часи Аверсберґа-Ляссера. Пізнїйше 'доиерва почне сн в Австриї ера пруского гакатизму. Австрийскі Німці стали нині піонерами великої Германії. Ґр. Штірк рі- жнить ся від Шенерера лише тим, що о- глядно бере сн до діла, а дійсні свої на- міри уміє зручно закрити. »Австрия мусить стати нїмецкою» — та проґрама звенїла вже в австрийскім парляментї, она істнуе і о єї осущенє подбає ж ї м е ц к а к о н с е к в е н ц и я ? : . А ми?
Ми — хоч не всі — лізем в торбу ґр. Штірка і хвалимось ще політичним ро
зумом. «*
Значінє обструкциї.
Три роки парламентарної застої нанесли Австриї незлічимі шкоди. Не лише на економіч
нім поли зробили спустошена, бо полишили бо- гато важних та наглих справ без полагоджена, але і в морально-правнім почутю так між насе-
3
У п е р т е X л о п я.
Розповідок Олександра Катренка.
(Далі).
Та так і не допитав са батько у Сашка, так і не міг він дізнати сн, через віщо саме Сашко так твердо поклав не вчити са і через віщо він втїк з ґімназиї.
Родинною радою покладено було иечайно-ж Сашка знов одвести до ґімназиї і ухільно про
хати директора, щоб той зглянув ся на роди- тельське горе і так би покарав Сашка, так би він його провчив би, щоб вдруге вже Сашко не то щоб не тїкав, але щоб і в думку йому тіка
ти не спадало-б ніколи. І Сашка відвезли і ди
ректор його покарав. Сашка було вибито за дровами в присутности самого директора пана Тихоновича. Колиж директор вже сам доглядав за якою от там карою такого кого, то та екзе
куція була вже не аби якою. Вона була, як к а зали тоді, Генеральною. Було, поки його превос- ходительство пан Тихонович не просьпіва власно, та ще і з великим почутєм, де кілька разів, скількиж саме, то це вже дивлячи ся від його накладу було, пісні «віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуть ся< під лютий свист і справді
тих дерев, лози або верби, і під жалібно-голос
ний ґвалт караного, доти і не кінчала ся «екзе
куція».
Сашка тоді малого з за дров на тій же саме підстілці, на якій він там і лежав, непорушним віднесли прямісінько до ґімназіяльного шпиталю.
Прохворів Сашко більше місяця, поки видужав так, що міг був ходити. Але тільки трохи-трі
шечки Сашко одійшов, як туж мить він знов бременув і з ґімназпї і з Харкову, та й знов з ’явив ся дома у Сватовій Лучці.
— Ну, що його мені з ним робити?!
Аж об поли руками бив ся пан Никифо- ренко, аж спантеличив ся він був. Везти Сашка знов було вже за пізно, бо вже ось-ось і кани- кули не видно, як почінали ся. Через .те покла
дено було залишити Сашка до осени вже дома.
З а нову-ж втікачку вибити його ще власно. І вибили Сашка іце й дома, та ще і незгірше, як і в ґімназиї от що. Там били по вченому, а тут по салдатьському вибили його, бо й били його салдати, та так намагали ся вони його, як і їх самих з приводу Сашкового-ж батька було били.
Вили Сашка тут і не вербою, або лозою, а ко
лючою березою. Прохворів Сашко і дома більше місяця. Але не пособило ся з ним і через таке
! нічого. Коли настав час йому знов їхати до Харкову, то він сказав уперто:
— Не хочу! Не поїду!
Звичайно на те не звернули уваги. Але вранці, коли зібрали ея вже його везти, то його не знайшли. Сашко згинув. Він втік з дому. По всій Сватовій Лучці його шукали і нігде не знайшли. Три дні він пропадав, ховаючи ся по степах, по ярах, по дерезниках та терниках нав
коло Сватової Лучки. На четвертий тільки день голод загнав Сашка в село Гончарівну прохати ш матка хліба. В Гончарівцї його ії впіймали, бож і но селах навколїшнїх було оголошено, що Сашко втік і було приказано всім, хто-б його не побачив, придержати його.
Знов вибили Сашка і пильно стежучі його, посадовилили та й повезли всеж таки до тієї, осоружної йому, школи-ґімназиї в Харків. До пів путі було все добре, але з пів гори від за- їздного шляхового двору Стремоуховського Сашко знов згинув, як у воду він впав. Нічого було робити, треба було повертати ся назад, бож не в Харків-же було їхати та там його
шукати.
Через тиждень тільки і Сашко прибув до Сватової Лучки, та і впіймав ся там, тііня-
ЮЧИ ся голодним, схудлим, шкура і кістки самі, по улицях слободи. Знов його вибили І ЗНОВ
і ще під що найпильнїйшим вже дозором по- : везли.
ленєм, як і єго заступниками они вирили глубо- кі скази, у яких лице австрийского парламента
ризму відбиває ся лише в скривленім та спо
ганенім видї.
Три роки неправної боротьби «правними ередствами« привело цілковите безправє в сім високім, горожаньскім тілі, яке повинно бути животворним та цїлючим жерелом законодатно- сти. Засада піддана себе гадці більшости пере
вернула ся у противеньство: нині голосять при
людно, що в Австриї можна лише брутальною еилою добити ся свого права. Ж адна меньшість не хоче піддати ся волі більшости, а в своїм упорі посьвячує навіть бутє парламенту та пра
вильний хід державної машини своїм більше чи меньше справедливим постулатам.
Чи парламентаризм справді' вже пережив ся? Чи парламентарна система заступництва на
родів є хосенна, а нравлїне більшости по при відмінну волю меньшости, або і супроти неї є вершком державно правничої мудрости — се за широке питане, щоби тут запускати ся в обго
ворене єго. Питане се полишить також на боці' найблизша будучність Австриї. Правительство не має жадного наміру зривати з дотеперішним устроєм державним, а приступить лише до на- прави попсутих відносин. В першій лінії реґуля- мін державної ради обострить ся так, щоби на дальше всяка обструкция стала бодай дуже у- трудненою, коли неможливою. Бо чиж і мо
жливо обструкцию зовсім здержати? Вправдї з меньшими Групами можна упоратись евентуаль
ним виключенєм з слідуючих засідань і др.
дисциплінарними средствами, але хто заручить, чи обструкция не заточить ширші круги, коли вже раз поставлена девіза, вимушувана?
Але нї, так не стане ся, а до сего причи
нила ся як-раз теперішня ческа обструкция.
Коли Німці перший раз підняли механічну об
струкцию, підняли себе були не лише у своїх земляків та сторонників на підвисшене борцїв- геро'ів за народну справу, але і у противників, мимо їх лайки та осуду, викликали счудованє і тихий подив. Тоді і на правительство ся об
струкция зробила ефект, оно справді дивило ся на неї як на вибух аґресивного почутя снраве- дливости. Був се блуд, якому підпали тоді' не лише сторонники обструкциї та більше обєкти- вне правительство, але, як сказано, навіть і про
тивники єї. Сей блуд Чехи взяли за вихідну точку своєї акциї. Сказали: Німці' повалили два нравительетва, осягнули знесене даних вже роз
поряджень — а все на нелегальній дорозі' об
струкциї. Коли ся вдячна дорога лишить ся для них отвором, то они при близшій чи дальшій нагоді зроблять з неї знов ужиток. Для чого-ж ми не маємо піти сею дорогою? Або нехай за чинять сю дорогу для всїх, перегородять непро
На той раз пани Никифоренки обоє вкупі привезли таки Сашка до Харкова і навіть зов
сім щасливо. Залишили вони його знов у пан
сіоні ґімназияльному, пильно прохаючи всіх там, щоб Сашка всі ось як стерегли-б, щоб він вже не втік би був відтїла знов; ті обіцяли ся.
І пани Никифоренки з надією, що з Сашком вже того не буде, що його вже там виправлять, і що він тепер вже вчити-меть ся там до кін
ця, поїхали собі супокійно до дому.
Тут вже скоїло ся ледви, та і не ледви на
віть, а хоч на чиє око то справедливе чудо. Мати Сашкова, панї Олександра приїхавши, не всти
гла ще і порога своїх горниць переступити, як несамовито галаснула »ах!« та і зомліла.
Батько Сашків, на що вже, бож людина з його Миколаївська була, але і той аж остов
пів та і перелякав ся навіть. Кудиж так! Пе
ред очима їхніми увесь білий як стінка, з м і
цно стуленими зубами, тріпочучи ся як у лихо- мадцї і незвичайно, витріщивши оченята, сто
яв... Хтоб видумали? Сашко! Той самий Сашко їхній, — якого вони тільки що відвезли; якого вони певні в тому, вони залишили у Харкові, і який ось чудом якимсь попередив і їх навіть, та ще і зустрічає їх ось. Щ ож це таке!? Не ди- вож, що пани Никифоренки, то сина свого за мару я"кусь тоді полічили, а через те то[ так отто і перелякали ся вони.
(Далї буде).
хідним частоколом на завсїгди також і для Німців, тоді' ми будемо спокійно бороти ся мир
ними средствами на боєвищи політики, а коли нї, то і ми не вирікаємо ся сего фортелю, яким противник здобув собі над нами побіду.
Чехи отверто висказали сї аргументи на
віть перед лицем самого монарха та при най- близшій нагоді підперли свої виводи ділом. З а м кнене сесиї далеко не зробило сего ефекту, що перед двома літами. Всякий побачив тепер, що поломати кілька пультів та тарабанити на ку
хонних покришках, се нї штука, нї геройство.
Кожда меньшість може се вчинити, навіть н е ; така знатна, як ческа. Аби лише сильні руки т а ! здорові груди, то десятьох послів може нароби-І ти пекольного крику на цілу палату. А я к б и ; найшла ся друга десятка для зміни, то можуть і дві такі партиї година за годиною галасувати хотьби і три доби.
Але заразом виринуло почуте у всіх наро
дів Австриї, що не туда дорога! Дешеве сред-1 ство механічної обструкциї ніяк не годить ся до борби між представителями цивілізованих народів Австриї, яких мимо заходячих непоро
зумінь ввже стілько спільних інтересів одної вітчини. Почуте се є першим ступнем до попра
ви парламентарної машини. Справедливо сказав один з наших міністрів в розмові з кореспон
дентом: Щ о посли попсували, се направить сама людність. І так буде певно, що загал виборців буде радше домагати ся усунена і унеможли
влена обструкциї на завсїгди, ніж би мали об- струкциєю одушевляти ся, або поручати єї на будуче своїм послам,
Нема лиха, щоби не вийшло на добре — каже оптимістична пословиця. Справді' она здійснила ся і на обструкциї. Бо при всіх ли
хах, які обструкция нанесла, подала отсю ко
ристь, що сама себе згладила зі сьвіта. Чехи
□оставивши справу на вістрє меча: »абоможли
ва обструкция для всіх, або для нікого» — при
чинили ся без сумніву до направи сеї небез
печної щерби в австрийскім парляментаризмі.
Добре, що оно стало ся скорше, ніж би мало прийти пізнїйше — а прийти би раз до сего мусїло.
З політичного поля.
Члени палати панів і палати послів, також члени кабінету одержали вчера від парламен
тарної комісиї молодоческого клюбу мемориял, в якім сей клюб займає відпорне становиско супроти Керберівского проекту язикового закона та заявляє ся против уреґульовашо язикової квестиї в дорозі розпорядженя, як незгідної з правом. Вчера відбула ся також конференцій!
презесін клюбів вірноконституцийної великої
ПОСІЛОСТІ! усіх коронних країв. Під проводом д-ра Освальда Туна обговорено ситуацию ви- черпуючо та се і зазначено у виданім комунї- катї. Про жадні постанови чи резолюції! кому- нїкат.не згадує.
•Ьіпгег Та^езрозі» подає розмову свого ко
респондента з д-ром Кербером. Др. Кербер мав!
сказати: Сей парламент неспосібний вже до роботи. Всі средства до оживленя єго вичер
пані. Я закрив парламент, щоби не допустити 1 до більших скандалів. Правительство не могло!
на ті скандалі дивити ся з заложеними руками Давнїйша обструкция була звернена проти пра- вительств, котрі провинились. Я не нарушив нічиїх прав. Я був без вини і обєктивний, але я мусів подбати і о повагу правительства. Че
хи нічого не вдіяли своєю обструкциєю. Я не міг односторонно поладнати язикове питане.
»Ро1Шк« думає, що безпарляментарний час може потривати аж до осенп 1901- р., с є. до вибору нових делєґаций. Правительство зможе всі державні потреби враз з квотою заспокою
вати §. 14-им.
Нїмецкі дневники відкидають всяку мисль про нові переговори з Чехами. В таборі лівиці' замітний значний рух. 15. червня збирають ся у Відни провідники клюбів лівиці. Ґр. Ш тірк за
ходить ся дуже живо коло злїпленя нової пар
ламентарної більшости, в котру увійшли би і Поляки. ІІо з’орудованю нової більшости можна би доперва октроювати новий реґулямін для по- сольскої палати і здавити обструкцию. Нїмецкі дневники розпливають ся в похвалах для Явор- (ского. N. \У. ТадЬІаМ піддержує мисль, щоби те
пер дорогою розпорядженя нїмецку мову прого
лосити державною. »Зй<МеіегІ8еЬе Ро§1< рада, що правиця розбита. Послїдний рішучий удар — каже — завдав їй сам колишний провідник.
»8а1гЬиг§ег СЬгопік» ворожить, що в Австриї запанує опять лїбералїзм побіч ґерманьского націоналізму. Щоби удержати д-ра Кербера в шаху, подають віденьскі дневники вісти про можливу зміну кабінету. Барон Еренталь, кн.
Фірштенберґ, др. Освальд Тун суть будьто евен
туальними президентами нового кабінету.
Телеграфічні звістки з поля битви в по
лудневій Африці доказують, що під’їздова борба Боерів з величезною анґлїйскою армією розго- ріла ся на всіх точках. Нинішні телеграми при
носять самі корисні вістки для Англичан, однак читаючи їх, не треба забувати, що они походять з анГлїйского жерела. Бюро Райтера доносить з Матерн під вчерашною датою, що Боери на полудневий схід від ріки Оранії мали дуже силь
не становиско, однак їх окружпли війска ґене- далів Метуена, Рундлього і Бробута з воєнною силою 35.000 людий і 50 пушок. Депеша льорда Робертса з Преториї уіа Кронштат доносить, що Генерал Метуен вирушив в напрямі ріки Кено- стер та віднїс цілковиту побіду над Деветом, здобув єго табор та розбив неприятеля в роз
сипку. Метуен і Кітшенер машерують дальше в напрямі на Кронштат. — Під датою з 12. с. м.
телєґрафує маршалок Робертс з Катґоіп, що у згаданій битві Метуен стратив лише одного уби
того та 18 ранних, а полк «дербитір» стратив дня 7. с. м. 36 убитих та 104 ранених. Щоби роабитє боеоского табору могло обійти ся лиш одним однїським трупом, се дуже неімовірне.
Положене в Китаю уважають дуже поваж
ним. Під окликом «Китай для Китайців» ширить ся повстане чим раз дальше та убезсиляє і так вже нерішене китайске правительство. АГенця Гаваса доносить з Пекіну, що цїсарева поручи- ла членам Чунґліямену зложити заяву в чужих посольствах, що китайскі війска не будуть ста
вати на перешкоді' походови чужих відділів на Пекін. Се вже велика устунка зі сторони китай- ского правительства. З другої-ж сторони показує ся, що европейске оружє є дуже успішне про
тив сфанатизованих ватаг Боксерів. В понеділок коло Лянґсаво 2000 Бокс ? рів н а м и -..її ся від
тяти анГлїйску патролю, зложену з 16 людий, яка найшла ся в віддалена» д юх миль від своїх війскових відділів. АнГлїйскі моряки поспішили з помочию і отворили сильний карабіновий о- гонь проти Боксерам; 30 з них убито, або ране
но тяж ко. По стороні Англичан ніхто навіть не одержав рани. Евроиейскі війска гонили Боксе
рів і обсадили два села. Експедиция числить 2000 людий, а іменно: 915 Англичан, 350 Німців.
300 Россиянів, 158 Французів, 104 Американців, 51 Яианцїв, 40 Італїянцїв і 25 австрийских воя
ків. Часть сих війск занята також відбудовянєм зелїзницї межи Льофу а Лянґсапґ. Онодї відій
шов з Тієнтсіну иятий специяльний поїзд з при
пасами для анГлїйских війск. Француский пан
цирний корабель >Лїон« і анГлїйский «Барфлєр»
прибули до Таку. Також 200 нових российских вояків прибули до Таку. Японьске правительство ухвалило крім 4 воєнних кораблів вислати нові зміцненя до Китаю. Американьский адмірал Кемпф телеграфував до вешинГтоньского ирави- тельства, що положене в Китаю є дуже поваж
ним, та просив -рівночасно о прислане ему ба- талїону моряків з Манілі. Секретар мореплав
ства Льонґ поручив комендеруючому в Манілі адміралови, аби сейчас післав Кемпфови сотню своїх людий.
Н о в и н к и.
— Календар. В п я т н и ц ю гр.-кат. Никифора муч.; рим.-кат. Віта і Модеста. — В с у б о т у : гр.-кат. Лукилїяна, Клявдия; рим.-кат. Бенона.
— Звичайні XXI. загальні збори Бурси св. Йо- ана Хрестителя в Дрогобича відбудуть ся в по
неділок дня 2. липня с. р. о годині иополу- дни в комнатах Руского Касина в Дрогобичи з порядком по §. 4. устава іменно: Справозданє секретаря, касиєра, уділене абсолюториї видїло- ви, вибір предсїдателя, шести членів видїлових, трех заступників, внесеня. Рано о годині 7-ій в церкві св. Тройці відправить ся св. Литурґія за бл. н. членів і благодїтелїв бурси. З а виділ:
Н. Кмить.
— Виділ «Руского Інститути для дівчат» в Пе
реминали, рішив надзвичайні загальні збори за-
з
повіджені на день і о. червня відложити на че
твер 21. червня е. р. З уваги, що на порядку дневнім затягнене гіпотечної позички в сумі 60.000 корон, просить ся о як найчисленнїйшу участь. Збори відбудуть ся о год. 5., евентуаль
но в браку комплєту о годині 8. вечером.
— З Рускпго Товариства пелаґоіічного. Наш женьский інститут не має власної хати — але винаймає. Позаяк тепер є найліпший ч ас д о зм і-- я и мешканя, а Впдїл хотів би знайти як най-1 внгіднїйше поміщене но можноети з городом;
тому зволять ласкаво ті II. Т. Родичі і Опікуни,, що задумують свої діти помістити в слідуючім і році шкільнім в згаданім інституті, — повідо-.
мити о тім карткою коресн. Заряд інституту І (при ул. Курковій ч. 10.), або Головний Видїл(На-і родний Дім) до 25. л. червня. Відповідно до чи
сла зголошень буде Виділ шукати мешканя. і Условія відомі: ціле удержанє 40 кор. — наука музики 10 К. місячно. Близші звістки що-до скількости біля і убраня подасть ся піснїйше.
— Фальшиві числа. Засягнувши докладних ві
домості™, можемо сконстатуватп, що подані
«Галичанином» числа в справі »Протесту» бого- словскої молодїжи суть невірні, і як звичайно, тенденцийно натягнені. Річ иредставляєть ся в правдивім сьвітлї оть так: Всіх пптомців-бого- словів є в сім році не 250. а лише 204. Із сих 150 Русинів-Украївцїв, а лише коло 50 власти
вих кацапів. А і з сего невеликого числа к а -І цапії положило 10-тьох свої «христіянскія* і
«церковній имена» — як Іоанть, Владим'Ьрь і , инь., як то хотів бачити «Галичаїшн'ь», навіть ї з патронїміками, знаючи,розумієте ся, докладно зміст і текст протесту, — бо н годі припустити,;
аби хтось клав свій підпис під якимось письмом, не відаючи нічого про сам зміст. Відтак о 10. | год. вечером, по нараді «синедріону» онп ц оф ну-, ли свої підписи, заявляючи, що не годять ся з і тим, що тут протестує русько-украіньска моло
дїж, або, що дух протеста зневолює їх свої п ід -!
писи цофнути, або й просто, що налякали ся таких слів"в протесті як »кнут«... «Україна»... — ■ Що підписано протест лише 135 Русинами-Укра- їнцями,'' се тому, що много було під той час на майовій відпустці, много не підписало попросту через загальний поспіх і забуте, а коли ще до
дамо, що 12 питомцїв-богословів з Перемишля прислало свої підписи вже рові Гевіиш, буде за
гальне число богословів Русинів-Українцїв, при
хильників протеста звиш 160, а се будь-що-будь поважне число сьвідчить наплїпше, що часи мо- сквофільского духа між богословським студен- ством в духовнім семинари минули вже безпо
воротно.
— Зі Станиславова пишуть нам: Каса ощадно
сті! в Станиславові призначила 5.051 зр. 60 кр.
на ріжні добродійні цїли, межи тими на рускі товариства: Шкільна Поміч 30 зр., на обнову катедри 50 зр. і на Бурсу св. О. Николая 100 з р ; 1000 зр. на убогих без ріжницї ніроіспові- дань, а 1040 зр. для убогих учеників 10-ти шкіл тутешних. — 3 причини дощу відбув ся аж в.
Понеділок Соні. св. Духа хрестний хід на кладови
ще при великій участи вірних під проводом ду ховеньства капітульного і парохіяльного. По по
минальній відправі мав о. др. Хомишин порива
ючу проповідь. Над могилою проф. Ш ахновича.
відслужив о. Ш мериковский панахиду, де була^
ґімназияльна молодїж.—Пані з брацтва при сто
лику приймали жертви на бідних.
— Менґер і польский посол. З Відня подають нам майже неімовірну вість, що посол і адвокат др. Менґер викупив на днях грубший вексель ■ одного в членів польского Кола.
— Значну крадіж в ваґонї сповнено онодї між Тарновом а Краковом. 11. Іван Коросіч, з Відня, <
відвіз одного свого недужого свояка з Відня д о . Підволочися і повертав звідтам другою клясоюі поспішного поїзду. Коли в Кракові хотїв п. Ко
росіч купити карту їзди до Відня, не найшов в кишені калитки з грішми, яку мав ще в 'Гар- нові. В ній находило ся сім сторублївок, чотири сотки, вісїм десяток і три пятки; крім того на
ходив ся в калитці адрес Біллєвича, експедито
ра з Підволочися, сьвдоцтво д-ра Гори і візи- това карта Франца Кутржеби.
— З України- З Київа доносять, що цілій У- країнї грозить сего року голод в наслідок дов
готривалої посухи. Ж нива випадуть як найгірше;
паша висохла майже зовсїм, а в додатку ще град витовк онодї всьо до тла.
_ В Золочеві виконано вчера о год. 5 1/» рано кару смерти ка Гриньку .Дацькови з Борткова, котрого з початком сего року засудив золочів- ский суд на смерть за два злочини убійства.
Передше покарано вже Дацькова за крадїж, а остатним разом доведено ему, що допустив ся убійства на Аннї Дельмановій і нелітній Аннї Млинок. Екзекуциї довершив кат, Иосиф Лянґ з Відня в протягу 48 секунд. Дацьків перед смертию висповідав ся.
_ Убійство в Польній. Друрз судова розправа проти Гільзнера, на якого ь^де підозрінє, що допустив ся злочину убійства на Аннї Грузівній в Польній, відбуде ся в липни в ческім місті Пісек.
— З під московского кнута. з Київа доносять
що тамошна жандармерия увязнила перед кіль
кома днями около шістьдесять осіб з іителїґен- циї. Ж ертвам и брутального тероризму стали го
ловно професори і студенти, що зійшли ся по
слухати відчиту про Ібзена. Дім, в якім відбу
вав ся відчит, окружила несподівано жандарме
рия і відділ козаків під проводом шефа жан- дармериї, Новицкого. Замкнено всі виходи, щоби ні один з зібраних не зміг утечи. Між арешто
ваними находить ся один професор університе
ту і кількох лїтератів, а в їх числі звісний лїте- рат Водовозов.
В Вильнї також увязнено недавно кілька
десяти осіб головно з молодїжи. Причиною увя- зненя мали бути книжки підозріного змісту.—А вже вайсезацийнїйші увязненя відбули ся в Виль
нї і околици в великодний тиждень. Не аби-яка політична провина приневолила российску полї- цию до увязнень. Провиною була польска книж
ка — читанка — дозволена в Россиї цензурою.
Читанку можна було набувати поодиноко, учи
ти ся на ній рівнож поодиноко, але — хрань Боже — не разом з другою особою. Сим разом найдено єї в кількох школах підчас науки і се переступлене спричинило сотки арештована.
— Чудне явище природи. В огороді Альзнерів на Вульцї у Львові росте собі стара, величезна липа. Звиш сто літ опирала ся она бурям та вихрам та ніхто не бачив, щоби коли на ній бодай одна галузь зломала ся. Від давна вже лина не цвила, мимо того, що все на весні при
бирала сьвіжу зелень. Та сего року з початком червня приодїла ся старовина в весільну одіж.
Від гори до долу присипала ся білим цьвітом на велике счудованє мешканців Бульки. Забо
бонні кумошки ріжно поясняють собі се чудне явище природи.
— Дрібні вісти. Град витовк до тла озимину в Урлеві коло Зборова. — Российска часопись
«Сьпгь Отечества» в наслідок банкротства пе
рестане виходити.— В Інсбруцї застрілив ся зе- лїзничий асистент, ґр. Тун-Гогенштайн, свояк б.
міністра. Причина самоубійства незвісна. — В Бо
риславі згоріло вчера 4 доми. — 3 порученого листу висланого з Москви до фірми ҐольДлюст в Підволочисках украдено российску ренту на 5.000 рублів ч. 698 с. 207. — На Погулянці під Львовом найдено вчера тіло самоубійця. Доси не звісно, як він називає ся; в єго кишені най
дено мошонку з 24 сотиками. — В Переміняли лучило ся неіцастє в домі капітана 38 п. п., Го- етіша. Служниця наляла спіритусу на д рево під печию, а коли підложила огонь, поломінь бухнула несподівано на верх, а від неї експльо- дувала решта спіритусу в фляшцї. Запалений епіритус розілляв ся по підлозі і обхопив служ
ницю та малу 3-лїтну донечку п. Ґостіша. Обоє потерпіли так тяжкі попарепя, що служниця по
мерла ще того самого дня, а дитина догорає в шпиталю.
Посмертна і оповістка
— 0. Антін Бобикевич, парох Студїнки, калу- ского деканата, львівскої архиепархиї, упокоїв ся в 74. році житя, а в 50. році сьвященьства В. є. п.!
— Тереса з Заклиньских Бородайкевичева, вдо
ва до пароху в Погорилівцї аа Буковині, упо
коїла ся в Делїєві коло Галича в 98. році житя.
В. ї в.!
— Кость Захарєсевич, бувший ученик рускої львівскої ґімназиї, підофіцир рахунковий, помер в Золочеві на грудну недугу в 35. році житя.
В. є. п.!
Т е л е г р а м и.
Відень, 14. червня. Яворский і ґр. Дїдушиц- кий в нризнаню їх праці і трудів в поборюваню обструкциї одержали відзначеня: Яворский ді
став великий хрест ордеру Лєопольда, а Дїду- шицкий ордер зелїзної корони І. кляси.
Будапешт, 14. червня. На вчорашнім засі- даніо пос. Кошут інтерпелював президента мі
ністрів, яке становиско думає заняти Австро- Угорщина супроти забурень в Китаю, та щоби наслідки китайско-австрийскої політики не по
тягнули за собою нових тягарів для Угорщини без рівночасного приспореня користий.
Царгород, 14. червня. Султан поручив ви
дати відповідні зарядженя, щоби на будуче на сербско-турецкій границн могло обійти ся без вбяких забурень. На внесене сербского посла Міятовича пограннчні залоги Альбанцїв мають заступити ся Анатольцями.
Париж, 14. червня. Японьский посол в Па- рижи висказав ся в розмові з кореспондентом Маїіиа, що японьске правительство стараєсь у- держати як найтїснїйший юнтакт і згідність з европейскими державами в старанях для при
вернена парламентарних відносин в Китаю.
ВІСТИ ЕКОНОМІЧНІ і СТАТИСТИЧНІ.
Рахунок Товариства взаїмного кредиту
«Дністер» у Львові, стоваришеня зареєстрова
ного з обмеженою порукою, за місяць май 1900.
І. С т а н д о в ж н и й :
1. Уділи ч л е н і в ... 71.375 кор. 94 сот.
2. Фонд резервовий . . . . 6.589 „ 92 „ 3. Специяльна резерва втрат 757 „ — „ 4. Вкладки щадничі:
а) стан на початку мая 1900 695.537 к. 33 с.
б) вложено
в маю 21.617 к. 24 с.
разом 717.154 к. 57 с.
в) винято
в маю 18.608 к, 75 с.
Стан з кінцем
мая 698.545 к. 82 с. 698.545 кор. 82 сот.
5. Сальдо процентів (побраних) 30.505 „ 13 „ 6. Непіднята дивіденда за рік
1897, 1898 і 1899 . . . 3.198 „ 29 „ 7. Кошти с п о р у ... 207 „ 21 „ 8. Рахунок ріжних сторін . . 373 „ 70 „ 9. Рах. Тов. вз. обезп. «Дністер» 14.500 „ — „ Сума 826.053 кор. 01 сот.
II. С т а н ч и н н и й : 1. Позички уділені на скрипти і векслї:
а) стан на початку
місяця 710.736 к. 11 с.
б) уділено в
маю 27.740 к. — с.
разом 738.476 к. 11 с.
в) сплачено в
маю 18.551 к. 78 с.
С т а н зЗ І.м а я 719.924 к. 33 с. 719.924кор.3 3 сот.
2. Готівка в касі з 31. мая 1900 892 96 3. Цінні папери фонду резерво-
вого і и н ь ш і ... 86.396 — 5. В щадницї почтовій (обо-
рот чековий) ... 897 01 5. В иньших товариствах
і банках ... 13.556 74 6. Сальдо коштів адмінїетрациї 4.385 97
Сума 826.053 кор. 01 сот.
Членів прибуло 34, убуло 15, оставало з кінцем мая 1900, 1835 членів з 1904 декля- рованжми уділами в сумі 95.200 корон.
Стопа процентова від вкладок 4%, про
цент від позичок уділюваних з ировізиєю на кошта адмінїетрациї 61/а%.
В товаристві взаїмних обезпечень «Дністер»
прибуло в місяця маю с. р. 7.534 важних поліс на суму 7,914.785 кор. обезпеченої вартости з премією 70.359 кор. 83 еот. Разом від 1. січня до кінця мая видано 27.642 важних поліс на суму 31,348.561 кор. з премією 264.045 кор. 43 сот.; попередного року за той сам час було 23.529 важних поліс на суму 27,051.146 кор.
з премією 226.949 кор. 90 сот., — т. є. сего року о 37.095 кор. 53 сот. премії більше.
В наслідок численних пожарів і посух пану
ючих в цілім краю випав май некорисно під зглядом шкід. Більші пожари були: в Соколї пов. камінецкого 4 шк.; в Настасові пов. терно- пільского 4 шк.; в Ляцкім великім пов. золочів- ского 14 шк.; в По.буцї пов. стрийского 5 шк.;
в Петликівцях старих пов. бучацкого 4 шк.; в Запитові пов. львівского 5 шк.; в Голосковичах пов. брідского 10 пік.; в Острові пов. бобрец
кого 15 шк.; в Ниневі дол. пов. долиньского 7 шк. — Ж ертвою ножарів упали також: церква в Олеши пов. товмацкого, церква і приходство в Березци пов. рудецкого і приходство в З а л е з- цях пов. бобрецкого. Всіх шкід в маю було 126, а разом від початку року до кінця мая було 268 шкід, з котрих 242 вже виплачено, 19 на
ходить ся в ліквідацій', а виплату 7 відшкодо- вань (в сумі 3.458 кор.) на разі з причин прав- них здержано. Сума всіх тих шкід разом з ко
штами лїквідациї виносить ЬгиНо 147.533 кор., а по потрученю реасекурованої части лишаєсь на власний рахунок 77.748 кор.
Фонд резервовий з днем 31. мая с. р. ви
носить 273.067 кор. 89 сот.
