Ruslan. R. 4, č. 101 (1900)

Ч. 101. Львів, Пятниця дня 5 (18) мая 1900. Річник IV.

Передплата на • РУСЛАН А» виносить:

в Австриї:

на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) на пів року . 5 зр. (10 кор.)

! на чверть року 2'50зр.(б кор.) на місяць . 86 кр. (1 к. 70 с.) ;

За границею:

на цілий рік . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 16 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

РУСЛАН

• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а невовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дна крім неділь і руских СЬВІІТ о год. 6-ій пополуднії.

Редакция, адмінїстрация експедиция »Руслана» під ч. 9 уд. Коперника(ЛїндОго 4.9.) Екс­

педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ;

Рукописи зверта*. ся лише ’ на попереднє застережене. — | Реклямациї неопенатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в •Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по І і 16 кр. від стрічки.

і --- •№ -• --- *

Ситуация в державній раді.

Нині рада державна наново починає

«свою працю». Можна вже предвидїти, що ся праця не буде иньша, як перед ти­

жнем. Мимо висказаного цісарем бажаня, она буде полягати на переиікоджуваню всякої реальної роботи. Ратункова акция мусить стати безплідною, бо правиця не має сили зломити ческу обструкцию, хотяй гудить ЄЇ і явно висказує своє осуджене сеї непарляментарної тактики в парляментї.

Більше зробити правиця не є в можности.

Виступити з острійшими мірами против об- струкциї она не відважить ся, бо вже раз, намагаючись свого часу зломити нїмецку обструкцию, дістала болючу научку.

Взагалі є дуже сумнївим, чи в рамах теперішного реґуляміну можна здавити об­

струкцию меньшости. Могла би се вчинити хиба дуже сильна правиця, якої тепер не­

ма. Хиба злука правиці з лівицею могла би дати супротив Чехів таку перевагу, що обструкцийні почини не спинили би ходу нарляментарної дїяльности. Однак до сего не може прийти, бо лівиця не гіриняла би такої злуки. Лівиця противно опирає ся

всякому рішучому крокови против об­

струкциї.

Нїмецка лівиця, шо сему недостаточ- ному реґулямінови парламенту завдячує свої найбільші успіхи, бажала би вправдї, щоби Чехів приборкати; або і стероризу­

вати, але о скілько можливо, без наруше- ня теперішного реґуляміну, ЯКИЙ ДЛЯ н е ї і

самої в будучности може стати дуже при­

датним. Сю фіртку безпеченьства лівиця не хоче замикати за собою навіть в виду

того, що тепер уживає єї противна сторона для своїх цілий.

На лівиці зовсім не криють ся з та­

кими дивовижними висловами, а правиця лише тоді виступила би зі всею енерґією против Чехів, коли би при т й нагоді мо­

гла утвердити раз на все норму, після якої всяка обструкцію була-б неможлива і за­

безпечена повага ухвал більшости. Не ма­

ючи в сім напрямі підпори зі сторони лі­

виці, правиця не має причини виречи ся цілковито своїх союзників Чехів і поборю­

вати їх на смерть і житє для користи нї- мецкої лівиці.

В сім змислї висловлює ся ясно один з нолуднево-славяньских послів. Зазначив­

ши наперед, що полудневим Славянам, як найблизшим соплеменникам Чехів, лежить на серцю їх доля і дотикає їх кривда, за­

являє ся сей посол против обструкцпї«. Ми є противниками обструкциї — каже про

«полуднево-славяньский Союз» — бо ува­

жаємо єї нісенітницею, як довго правиця становить більшість палати. Коли сторон- гицтва правиці підуть рука в руку, тоді можемо лєґальною ухвалою парламенту осягнути те саме, до чого Молодочехи стремлять за помочию обструкциї. Коли Німці учинять се неможливим, що зі своєї сторони будуть с.тарати сн ударемнити об- струкциєю рішене прихильної Чехам ухва­

ли, то спаде на них одіюм обструкциї, — а се була би для нас не мала користь. На всякий спосіб треба би спробувати, чи Німці справді поважать ся ще раз розпо- чатєм обструкциї поставити на карту те все, що они зискали від уступленя Баде- нього.

Але ще з другої причини мої клюбоні товариші є противні обструкциї. Нам, по­

24

Г Е Н Р И К І Б З Е Н .

Ян ми мертві воскреснемо.

(Далі).

ПРОФЕСОР РУБЕК бвть ся у груди.

Бачиш, тут у середині — маю маленьку, добре замкнену скрипочку. І в тій скриночцї’

криють ся усі мої поет чні сни. А коли вона щ езла без сліду, зачинило ся віко скрипочки.

І вона мала ключ — і взяла його зі собою. — Ти моя мала Майо не мала жадних ключів. То­

му то всьо лежить у середині невикористане.—

А роки минають! І я не можу, і не можу ді­

стати ся до скарбів.

МАЯ

здержує злобний усьміх.

1о кажи, най вона відчинить тобі знов її — ПРОФЕСОР РУБЕК

не порозумівши від разу.

Майо — ?

МАЯ.

Вона-ж є прецї тепер тут. І здаєть ся, п рин-' шла сюди по причині твоєї скриночки.

ПРОФЕСОР РУБЕК.

Ані словечком не згадав я їй про се.

МАЯ

глядить па нього наївно.

Але-ж, любий Рубеку — чиж для такої І звичайної справи я к с я варто робити тілько

!крику і заходів ?

ПРОФЕСОР РУБЕК

Вона здаєть ся тобі такою звичайною ? МАЯ.

Дійсно так. Получи ся лише з тим, кого потрібуєш найбільше.

Кивав головою.

Я найду все ще місце і для себе.

ПРОФЕСОР РУБЕК.

Д е?

МАЯ

безжурно, викручуючи ся.

Ну, я могла би перенести ся до віллі, коли би треба було сього. Але сього не буде треба.

Бо в місті, у нашім великім домі найдесь ся — здаєть ся мені — при добрій волі, місце на троє.

ПРОФЕСОР РУБЕК непевно.

І ти думаєш, що так могло би все бути ? МАЯ

свобідно.

Милий Боже, — не могло би бути, то не могло би бути. Не будемо ломити собі тепер над сим голови.

лудневим Славянам, остає лише державна рада, бо в соймах, в яких несправедливим законом виборчим більшість мандатів від­

дано в руки наших противників, ми не можемо наші інтереси заступати з такою силою, як Чехи в праскім або берненьскім соймі так що-до дефензиви, нк і офензиви в справах їх національних і економічних інтересів. З сеї причини, як і задля зне- рухомленя нарляментарної машини, — що при міністерстві, прихильнім Німцям, може мати для Славян найтяжші наслідки — ми є противниками сих змагань, що їх цїлию є здержанє правильного функціонованя парламенту».

Як видко з того, сторонництва правиці мають як найліпші інтенциї.

Спільною жертвою всіх сторонництв—

а кожде сторонництво в будучности може найти ся в сім положенні — повинно бути унеможливлене нарляментарної обструкциї.

Однак коли лівиця не хоче допустити до сего, хотяй заразом видає себе льояльною партиєю, коли тепер она старає ся зміцни­

ти свої виливи на дворі і представитись патріотичною державного партиєю, а зара­

зом задержати при собі скриту збрую об­

струкциї — так се доказує лише нещирість і самолюбні наміри лівиці. При таких об­

ставинах готово вийти так, що правиця на ново з'єднать ся в сильну, однопільну нар- тию для оборони засади: одно прано для всіх.

Вісти з Канади.

(Конець).

Закн буде про те бесіда, поспитаю: чи инь- ші народностп взагалі не емігрують? Сего факту ніхто не заперечить, бо емігрують за море Шве-

ПРОФЕСОР РУБЕК.

Ну, а як н е з м о ж е бути, Майо, — щож тоді ?

МАЯ байдужно.

То зійдемо собі просто з дороги. Цілком зійдемо. Я найду собі все ще місце в сьвітї. Я свобідна, свобідна, свобідна! Тим нема що жу­

рити ся, пане професор.

Показує нараз у правий бік.

Там! Там отеє вона.

ПРОФЕСОР РУБЕК повертав голову.

Д е?

МАЯ.

Там у долині. Ступає як марморна статуя.

Йде сюди.

ПРОФЕСОР РУБЕК.

дивить ся прислонюючи собі очи рукою.

Чиж не є вона втіленим відродженєм ? До себе.

І я міг її затерти — відсунути в тінь — перетворити. — Ах дурний, дурний!

. МАЯ.

До чого не ТИ І1ІЄШ ?

(Далі буде).

/

ди, Нїмцї, Французи, Англичани і другі евро- пейскі народи. Еміґрация е річею природною.

Не кажу, щоб наша еміґрация була добре веде-' на, а головна вина за неї паде на »краєву« ін- телїґенцию, що еміґрацийного питаня не розуміє]

цілковито, або не хоче розуміти, попри тім по ‘ більшій части не дбає на потреби свого народу.' Кромі кількох наших людий, всі прочі дивлять ся на еміґрацию песимістично або еґоїстично.

Нарід не маючи довіра до інтелїґенциї доби­

равсь своїм розумом за море, а се, розуміє ся, ! не все осягаєсь з добрим результатом. Хоч оно як скрутно доводить ся жити в перших почат- ках на новій земли, та всеж не так погано, я к , було на старім гнізді.

Наші інтелігенти поняти того не хочуть і, зловивши перше лучше слово, тішать ся ним мов дитина, випроваджуючи з того баламутні та безглузді, нераз висновки. Подібні інформациї про еміґрацию баламутять лиш людий, а зовсім не дають їм ясного понятя про неї. Хочу ту поговорити про о. Д. Поливку, що приїхав до Вінніпеґ, виїхав кількадесять миль поза те мі­

сто, а опісля вернувши до Сполучених держав інформує звідтам галицку публику про Канаду.

Сеся інформация є зовсім хибна, бож кілька- недїльний побут в Вінніпег тай в Стоартборн пе надає ще права знана канадийскої еміґрациї, а вже певно така мала иросторонь, яку відбув, не надає єму права говорити, що звидїв «ледво по­

ловину Канади*. Я-ж живу в Вінніпеґ і знаю,

• як далеко їздив о. Поливка, тож позволю сум­

ніватись про вірність інформаций, поданих »в Ді­

лі», а перепечатаних в «Буковині». Ми, що жиє- мо в Канаді, уважаємо Вінніпеґ що іно в їздом до Канади, то є до тих чотирох нровінций, що призначені на поселене, а прочі канадийскі про­

стори ту не вчисляю. Тож сли поглянемо з тої точки на поїздку о. Поливки по Канаді, вийде невірне інформоване ним Галичан, немов то він з’їздив половину Канади, пізнав той край та жи- тє. І так маємо 4 провінциї, в котрих суть ось які осади: .

1) Провінция М а н їт о б а має чотири вели­

кі осади, крім пять меньших і то: Стоартборн, 70 миль від Вінніиеґу, де й був о. Поливка;

дальше ІІлезнт Гом 50 миль, Давфін-Сифтон 250 миль і Шуль Лейк 150 миль.

2) Провінция Ассинїбоя має дві великі о- садп: Йорктон, котра ділить ся на три віддільні части і є віддалена о 320 миль від Вінніпеґу і Гренфель 300 миль.

3) ІІров. Саскачеван має одну осаду Фіш Крік 600 миль віддалену.

4) ГІров. Альборта має одну осаду в повіті Едмонтон, котра розтягав ся на 100 миль. То суть наші осади в такім віддаленю від Вінні­

пеґу, що числять 20 тисяч руского народа.

Після того видасть ся сьмішним твердже­

не о. Поливки, що з кількамилевої поїздки ви­

дає осуд про цілу Канаду. Я знаю, що о. II.

Дмитрів зв ідїв всі кольонїї, а ще не зважив ся

• видати такого катеґоричного осуду про той край.

Не хочу ту закидати о Поливці нещирости в пбдавапю вістий про Канаду, але знаю, що був у тім краю так короткий час, а ще до то­

го звидїв лиш малий окраєць, не може подати майже жадних точних інформаций. О. Поливці мабудь видавались тому ті кількадесять миль половиною Канади, що він приїхав недавно з Га­

личини, де не привикли так далеко їздити.

Дальше каже о. Поливка, що представляв собі інакше Канаду, а коли вступив на ту зе­

млю, єго мрії розвіялись. Се досить поетично, але чейже-ж івтелїґентний чоловік знає, де їде, і певно повинен був знати, що ту висячих го­

родів та парків до проходів нема.

Рівнож нема чого дивуватись, що хтось там з людий заплакав перед ним, а він сам прослезпв ся, бож буває, наші люди і в «краю»

гірко плачуть, а плачуть нераз і такі, що їм аж надто добре веде ся.

А вже зовсім перечу тому, немов би з на­

шими людьми обходили ся ту як з худобою. Не лиш я, но кождий краян може се ствердити що лиш в одній Галичині обходять зя з людь­

ми по худобячому. Кілько разів поспитав я про се емігрантів, ніхто не жалував ся на зле обхо­

джене.

Пустарі онтарійскі ніщо нас не обходять, тож злишно над ними плакати. Лякатись пре­

рійних огнів нема чого, бож в Канаді се річ

природна. В Европі нищить рука чоловіка, а в Америці огонь. Як прийдуть .люди, то єго не бу­

де. Що- такий огонь трафив ся коло Вінніпег в Брокенгед і зробив шкоди пару родинам, се належить до випадків елементарних, що лучають ся по цілім сьвітї. Про землю ч. дописуватель має дуже слабе понятє, бо ту земля взагалі добра. О. Поливка не був навіть кількаморго- зим ґаздою в старім краю і навряд, чи інтере­

сував ся коли управою ролі. Плекане худоби приносить тут досить добрі зиски, а пр. плека­

не одної корови в Стоартборн приносить літом до 20 дол. доходу. О. Поливка згадує дальше про иньших бідних і богатших, про зваблюване до Канади другими, про остру зиму та про свій кожух, що не вистарчає на канадийске зимно.

Про те не хочу говорити, скажу лиш, що зима сего року була дуже лагідна.

Такі дописи до Галичини не інформують, а баламутять. Я вже нераз заявляв, що не єсьм за еміґрациєю, а однак хто’знає житє-бутє га- лицкого хлопа, чиж посьміє спинити еміґраций- ну струю. Не скажу також, що нашим живе ся добре в Канаді, бож сего годі сподіватись в пер­

ших роках населена, але що настане лучше, на се суть докази. Народ має худобу, огородовину, заробляє гроші і поволи нриноровляєсь до но­

вого краю. Сли возьмемо під розвагу сторои и злі і добрі, то ті послїдні заважать. Одно лиш правда, що для інтелігентів, що не хогягь при- ложити рік до праці, тут місця нема. Ту треба працювати на фармі, а кождий хто возьмесь до тої праці, знайде хліб, а опісля возьмесь і за

просьвіту. К. Ґемик.

очивидно ходить їм о царя і росийска амбасада в Парижи робить ріжні заходи, щоби наклонити єго до подорожи. Париска телєґрама до «Ма^йеЬ.

2 і £.» запевняє вже, що приїзд царя Николая на виставу не підлягає жадному сумнївови. Цариця не приїде, а цареви будуть товаришити міністри Муравєв і Віте. Однак в Берлині твердять, що неї ті вісти є лише видумками так само, як і донесеня про намірену подорож цісаря Франц Йосифа. З Відня потверджають, що доселї ніхто нїчо не знає про такий намір нашого монарха.

З політичного поля.

Війскова комісия ■ угорскої делєґациї радила вчера над війсковим буджетом. По довшій дис- кусиї і численних запитах делегатів, мінїстер війни Кріґгамер заявив, що деякі кредити, ухвалені вже в минувщім буджетї, він не з’ужив тому, бо бажав узглядити желаня міністрів фі­

нансів, і для браку наглої потреби відложив ужите сих кредитів до сего року. В сім році мі­

нїстер може дати успокоююче запевнене, що правдоподібно не буде потреби жадного додат­

кового кредиту, хиба в разі якихсь надзвичай­

них подій, або ненадійного підвисшеня цін. Від­

так мінїстер уділив довірочні пояснена що-до загальних припасів і заповів, що правдоподібно в будучім році зажадає кредиту па нові пушки.

Слідуюче засїданє відбуде ся нині.

Конференция провідників нїмецких сторон- ництв лівиці видала комунїкат, в якім зазначує, що лівиця зміцнила ся числом приступивших до неї членів миротворної комісиї для Чехів і Мо- рави, та що в такім складі нараджувала ся, як належить поступати в Справі оцїненя нравитель- ственпого проекту язикового закона. Заразом установлене субкомітету, який має здати справу конференцій по скінченю своїх праць. Головою субкомітету став Праде, а увійшли до него Пер- ґельт, Шінф, Бернрайтер, Спіц, Ґрос, Ельверт, Шіярі, Мосґер, Кайзер, Гохенбурґер і евентуаль­

но в заступстві послїдного Гофман-Велєн- гоф.

В нїмецкім парляментї при нарадах над замкненєм державних рахунків за 1898 рік, нос Зінґер зганив невідповідно високі видатки, які держава видала на подорож цісаря до Єрусали­

ма. З сеї причини треба було аж переступити буджет. Секретар стану ґр. Посадовский у від­

повіді! заявив, що цісар мусить на своїх иодо- жах щоденно долагоджувати важнїйші справи держави і тому мусить мати при собі відповід­

ний штаб цивільний і війсковий. Се веде за со­

бою великі кошти, але они є справді держав­

ними коштами.

В Петербурзі', як доносить »Ро1. Согг.», пре­

стольна промова нашого монарха викликала як найлпїше вражінє. Тамошні міродатні круги при- няли єї з великою зичливостию і мають як найбільше довірє до заграничної політики Ав­

стро-Угорщини. Піднесене тісного австро-росий- ского порозуміня є цінною манїфестациєю, яка не лише сконстатувала загально знаний мо­

мент міжнародної констеляциї, але і для під- держаня загального мира буде мати знатний, моральний вплив.

Парискі дневники містять заєдно вісти про приїзд монархів на париску виставу. Найбільше

I I О В II II К II.

— Еп. Андрей Шептицкий в Чернівцях. Про го­

стину станиславівского Владики в столиці Бу­

ковини пише «Буковина* ось що: Вже від ‘/86.

години вечером в суботу залягла цілу руску улицю товпа народу, очікуючи приїзду так ви­

сокого гр.-кат. достойника. Величава тріюмфаль- на брама перед церквою виставлена, з хвилюю­

чими хоругвами, між якими видніли герби австрийский та містові, манила око кождого переходячого і приневолювала єго до задержа- ня. Найвисші урядники краю, представителї вла- стий, відпоручники братств, головство «рускої міщаньскої читальні», школи народні, мужеский та жіночий семинар та ґімназия зі своїми про­

фесорами, інтелїґенция і міщани та мужики, Ру­

сини та иньгні народности, грек. кат. і иньші віроісповіданя — словом — як далеко сягало око, так простягали ся хвилі народа, що очіку­

вав приїзду так достойного гостя. Було наперед означено, що вже о год. 6 ій стане ЄгоПреосьв.

на порозі гр. кат. церкви. Але наступило дуже маленьке опізненє задля того, що Пр. Владика вступив ще по дорозі до латиньского костела, де єго витало лат. і вірм. духовеньство і де стояла в збитій лаві рим.-кат. ґімназнясти і педаґоґи.

При церкві де очікувала Владику процесия з численним гр.-кат. духовеньством, що на ту ціль з’їхало ся з богато місцевостии Буковини до столиці, представляв тутешний парох Влади­

ці представителїв властий, а то: п. президента краю бар. Бурґіньона, президента суду Клярого, ґенералїв, радників двора пп. Помпого і Шедля, дальше представителїв Русинів, прокуратора дер­

жавного п. Михальского і прочих, а голова брат­

ства св. Ап. Тадея др. Смаль-Стоцкий привитав Владику сердечною промовою іменем братства приймаючи в тій церкві хлїбом-сіллю. Опісля в процесийнім поході увійшов до церкви, на ко­

трої порозї привитав Єго місцевий парох і вру­

чив Єму ключі від церкви. По відслуженю мо- лебня відпроваджено Владику в процесийнім ноходї до парохияльного дому, де представились Архиєреєви відпоручники тутешних руских то­

вариств, виділ «Міщаньскої читальні» і духовень­

ство. В неділю ще перед Богослуженєм о год.

73/4. від’їхав до ц. к. ґімназиї', де привитав Єго радник правит. дир. Клявзер з професорским кружком, і де нрислухував ся екзортї, і де сам одушевив молодїж теплою промовою. Іменем учеників ґімн. подякував Преосьвященому абі- туриєнт Гр. Гарасимович.

О годині 10. впроваджено Архиєрея в про­

цесийнім поході до церкви, де він того дня від­

служив в асистї численного духовеньства із знаною величавостию східного обряду торже- ственне архиєрейске Богослуженє. котре трева- ло до 123/4. П о Богослуженю представив ся Ар­

хиєреєви видїл гр. кат товариства пань «Миро­

носиці», іменем котрих нрововила до Владики Вп. п. Калужняцка. Відтак складав Еписноп ві­

зити п. президентові! краю, Високопреосьв. Ми- трополитови Чугіерковичеви і Преосьв. Еписко- пови Ренті', маршалкови краєвому п. Лупулови, бурмістрови міста п. Кохановскому, а о 4. годи­

ні звізитував каплицю в карнім заведеню. Тут на вступі привитаний президентом суду п. Кля- ром і прокуратором п. Михальским, а парох ка­

плиці о. Михайло Сїмович промовив до него те­

пло. Епископ. поучнв вязнїв в кількох словах і уділив їм благословеньства. О год. 4’/8, відбув ся в честь Еііискогіа обід у президента краю, бар. Бурґіньона, а точно о год. 1І38. зачало ся маєве богослуженє. на котрім сам Владика мав проповідь. В понеділок рано від’їхав Преосьв. на вігитацию релїґії в середних школах, ґімназиї і учительскої семинариї, а потім робив дальші ві­

зити до 2-ої години нополудни. Точно о годині 2-ій розпочало ся у тутешного крил. о. Ко- стецкого діне на 32 особи, підчас якого грала війскова музика. Зазначити треба, що поміж репертуаром пісень, граних капелею, були і ру- скі. У вечер відбуло ся знов маєве богослуже­

нє, підчас якого Епископ сповідав народ.

— «За Ґалїчанїном» повтаряємо, що «славян- скоє блаґотворітельноє обіцество* в Петербурзі розширило свій «устав» і вставило новий пара­

граф, на підставі якого буде могло вже явно уділяти «пасобій» для всіх Славян, отже і на­

шим галицкнм ренеґатам. Ірзіззіта уегЬа «Ґалї- чанїна звучать : «На основаній нового устава одною изч. задачі. «Славянского Общества»

являєтея „нравственпая и матеріальная поддержка

з

славянь, желающижь и способньїхь трудяться для достиженія цілей Общестчо", обикновениая же благотворительность частьімч, лицамт. обмежена только на случай временньїх'ь затрудненій во время прі’Ьзда вт. Россію и на случай стихій- ннхт. бідствій заграницею*. Кромі того буде уді­

ляти «блаґотворітельноє общество* «пасобій* на славяньскі школи, церкви, народно-просьвітні славяньскі «учрежденіа* і гір. і пр., а головно буде ему на серцн память »о поддержаніи уче- ніїх-ь и литературньїхт. сношеній, изданіи руко- водствт., пособіи и славянского повременника<.

«Ґанїчанїн» нотуючи сю вістку з цинічною без- личностию, тішить ся, що новин параґраф встав­

лено до «уставу» в саму пору «когда введеніе єго сказалось необходимостію*. Відтепер не бу­

дуть потребовали кацапи критись з рублевими

«пасобіями* і сподіємось, що «Ґалїчанїн* буде нотувати в своїх шпальтах кождий грошевий лист, що прибуде від «блаґотворітельного об- щества* до Галичини.

— Анкета в справі висшої жіночої осьвіти по­

кінчила вчера свої наради. Зазначено в них го­

ловно потребу однопільного нляну наук і реор­

ґанїзациї висших заведень для вихованя дівчат, щоби можна перевести в них одноцїльність у вихонаню. На підставі покінчених пятьох кляс народної школи має наука обіймати аж до 17.

року житя включно курси заводових наук і на­

уки сучасних язиків. Анкета є також за змень- шенє.м числа шкільних годин, як також за ви- образуванєм як найбільшого числа учительок для сьвітских предметів, та за заведенєм учи- тельских іспитів квалїфікацийних в ліцеях для дівчат. Рівночасно зазначено конечність рефор­

ми видїлових шкіл. Мінїстер просьвіти др. кар­

тель замкнув анкету довшою бесідою, в якій подякував зібраним за участь в н .радах і ви- сказав надію, що вкінци удасть ся розвязати квестию реорґанїзациї висшої просьвіти дівчат.

— Справа пос. Яросевича. До «Пгіеппік а РоІ-

§к-ого» надіслав пос. Нросевич спростоване, в якім заявляє, що він не поміщував ніколи нїя- ) ких дописий в росийских дневниках, що в при­

ватних листах до росийских лікарів не нападав на професорів віденьского унїверситета, а аси­

стентом проф. д-ра Нотнаґля ніколи не був і не може ним називати ся. Що-до нарікань пациєн- тів Росиян на деяких віденьскпх лікарів, то о сім згадував др. Яросевич в приватних листах до лікарів в Росиї і тому лиш отті віденьскі лікарі піднесли тепер проти него несправедливі закиди.

— Епископскі престоли. До «Хоя'о-Ї ВеГогш-и»

доносять зі Львова, що лат. архиепископом львів- ским має стати кс. єпископ Лїковский з Позна- ня; в Кракові не прийде до ніякої зміни; єпи­

скопом в Перемишли буде кс. Пельчар; еписко пом-суфраґаном в Перемишли кс. др. Більчев- ский, а єпископом в Тарнові кс. Сапіга.

— Женитьба архикн. Франца Фердинанда. Вегі Ьогаї А іі 2 р І£ єг доносить, що підчас гостини ці­

саря Фр. Иосифа в Берлині обговорювано та­

кож справу женитьби архикн. Фр. Фердинанда, котрого уважають за наслїдника австрийского престола. Архикнязь, як відомо, давно вже по­

відомив цісаря, що хоче женити ся з ґр. Хоте­

ківною. Але домашнє право габсбурске поста­

новляє, що право до престола мають лише діти з подружня рівнорядного, а таким чином діти архикн. Фр. Фердинанда з ґр. Хотекіною не могли би мати такого права. Се перша важна перешкода до. сеї женитьби. А оказуєсь она ще більшою з уваги, що постанови домашного пра­

ва Габсбурґів, списані остатний раз в абсолют­

них часах за панованя цісаря Фердинанда І., ніколи не були оголошені і не мають безуслов- ної законної сили. Отже, хоч би архикн. Фр.

Фердинанд і зрік ся тепер права наслїдства пре­

стола для своїх дїтий з ґр. Хотекіною, то иіз- нїііше, ставши цісарем, міг би постанови домаш­

ного права змінити та признати своїм дітям право до наслїдства. Таким способом могло би вийти, що в Австриї двох архикнязїв робили би собі право до престола, син Фр. Фердинанда з одної сторони, а з другої архикн. Отто, чи то найстарший єго син архикн. Кароль, котрий після теперішного домашного права безусловно є уиравнений до наслїдства престола. Щоби се- му запобічи, міг цїсар не позволити на женить- бу архикн. Фр. Фердинанда з ґр. Хотеківною;

але він сего не хотів зробити. За те постано­

влено оголосити домашнє право у формі закон­

но обовязуючій, замінюючи єго на основний державний закон, важний но всі часи. Однако лишила ся ще друга трудність, котра лежигь У відносинах Австриї до Угорщини : після угор- ского права нема ніякої перешкоди, щоби діти архикн. Фр. Фердинанда з ґр. Хотеківною не могли бути угорскими королями, хоч би навіть в Австриї не мали права до простола. Длятого первісно була гадка, щоби в угорскім соймі вле­

сти закон, нормуючий право наслїдства престола однаковим способом як і в Астриї. Але угорскі міністри не хотіли на се згодити ся. В тій трудній справі найшов ся вкінци вихід, коли від­

найдено якусь давну умову між Австриєю і Угорщиною, після якої право до угорского тро­

ну можуть мати лише ті особи що єго мають і іІ І

І і

заразом і до австрийского. Оттак справа вже полагоджена, а до женитьби архикн. Фр. Фер- динаида з ґр. Хотеківною робить ся уже приго- товленя.

— Убійство в Хойницях. Минулого тижня пере­

слухано жену шкільного інспектора Родого в справі єї хустини, значеної буквою »А« і най­

деної недалеко місця, де була голова Вінтера.

Пані Роде зізнала, що хустина пропала єї в яе- вияснений спосіб вже від довшого, часу. — Пока­

зало оя вже також, що сорочки, які найдено недалеко Пили не належать до Вінтера. — Один з шлеских дневників доносив онодї в осібнім додатку, що дентист Віммер зробив цікаве від­

крите. Віммер заявив іменно, що Вінтер погиб у одного дентиста(Ґута) при операциї. Ґут мав за сильно приспати Вінтера наркотичними сред- ствами, а опісля зі страху перед карою мав по- ткти тіло Вінтера на кусні і порозкидати. Вім- мерт довїс вже о сім ирокураториї і властям в Хойницях. — «ПезеІІідег* називає сю вість під­

лою клеветою, бо ревізия, яку переведено у Ґу­

та, виказала єго невинність.

— Уведений полїциянт. Одного з париских лі­

карів засудила недавно полїция на два дні арешту і 15 франків кари за уведене полїцнян- та. Полїциянт, що відбував службу коло бульонь- ского ліску побачив, що якийсь панок їхав за скоро самоходом. Сїв отже на свій ровер, щоби дігнатн самохід і перестеречи панка, що єго їзда загрожує публичному безпеченьству. На по­

клик полїциянта «стій», самохід задержав ся дійсно. «Як називаєте ся?<— гримнув полїциянт.

— «Юлій Цезар* — відповів супокійно проїз- джий. — «Кілько маєте літ?* — було дальше питане. «Вісїмнайцять (хоч панок виглядав що' найменьше на сорох літ). — В виду такої від- новіди арештував єго полїциянт і приказав уда- >

тись з ним на нолїцию. Незнакомий приймив се завізванє дуже чемно і просив полїциянта, щоби зволив сісти на самохід. Полїциянт не ні- дозрівяючи незнайомого о ніякий підступ, при­

сів ся коло него. тая оба поїхали, але... в ціл­

ком противнім напрямі, як на полїцию. Самохід гнав зі скоростию ЗО кільометрів на годину. На­

полоханий полїциянт не мав навіть відваги про­

бувати задержати самохід, бо бояв ся, щоби сим часом самохід де не вивернув ся і не поторо-, іцив їм обом костнй. На щастє при виминаню >

якогось воза самохід мусів звільнити бігу і то- і

дї ущасливлений слуга безпеченьства скочив;

на землю і силоміць стягнув погонича. Епільоґ справи покінчив ся на нолїциї і... в арешті.

— Обструкциа здержує не лише функциї ав­

стрийского парламенту, але здає ся і в небес­

нім царсті застановила природний хід річий. Го­

жа Весна, не вдоволена видко з небесного ре- ґуляміну, підняла беззглядну обструкцию, хотяй разом з Літом творить значну більшість в тамо­

шнім парламенті. В виду розяитої правиці, пра- вительство мусить опиратися на лівиці, яку тво­

рять стороннпцтва Осени і Зими. Наслідки сеї по­

літичної консталяциі в небеснім царстві дають ся вже чути туг иа земли. Місяці ходять блудом, бо замість мая настав вже падолист, де справ­

ді спадає листе з весняного цьвіту на шкоду нашого садівництва; дефіцит сонця росте чим раз більший, а випадки в дощи і снігу збіль- шають ся непомірно. Тим способом сегорічпий небесний буджет мусить виказати великі недо­

бори, а се буде мати як найсумнїйші наслідки для цілого економічного житя на земли. Ріль­

ництво понесе великі страти через стужу і над­

мір вогкости, комунікації! попсують ся тв<}ренєм болота на дорогах і усуванем насипів зелїзнп- чих, публнчні роботи, особливо водопроводи у Львові, застановлять ся па непредвиджений час, не тяжко, щоби і виливи рік нанесли елємевтар ні нещістя, париска вистава збанкротує, а Бо-1 ерам розлїзуть ся послїдні їх насипи для оборо­

ни в Иоганесбурґу і Преториї. Такі очевидні на­

слідки парламентарної бездїльности чейже спо­

нукаю.ь веї небесні сторонництва до вишукана якогось іпо Ф ік уіуєініі межи Весною а Зимою.

Коли би всякі мирові конференциї не довели до • нічого, тому ми віримо, що в иослїдній хвилі небесний Монарх возьме акцию в свої руки і рішить єї по српаведливости і згідно з цілями своєї вічної, безмежної держави на благо і спа­

сене своїх вірних народів.

— Новий винахід. На парискій виставі М. ІІІляр має намір представити винайдений собою мотор до їзди на ровері, який має зробити цілковитий пе­

реворот на циклічнім поли. Цілий прилад вели­

чини кусника карабінової цівки, 25 кґ. ваги, і маючий коштувати всього 50 марок, дасть помі­

стити ся незамітно при кождім бі- і трициклю і за ціну 1'/3 сотика буде везти циккїета цілий кільометер. Раз наладований мотор вистарчає на 100 кільометрів дороги, причім є не тілько не видає неприятного чуху, як се було з мото­

рами бензиновими, але противно виділяє дуже пахучі летнї (ґази). За 1 ’/3 сотика порушаючої сили і ще перфуми, на цілий кільометер — се вже хиба вершок промисловости...

— Салдат-убійник. В селі Вінозни, на перскій границі, прихопив властитель заїзного дому двох ; салдатів, як они залицяли ся до єго жінки. Ко­

ли невдоволений муж упімнув ся за свою вла­

I

і

сність, один з салдатів розтороїцив єму голову, а другий стрілив з карабіна до сусіда, що при­

був на поміч корчмареви. Загрожений відскочив на бік, а куля влучила иньщого салдата і уби­

ла єго на міеци, Обох салдатів увязнено.

— Загадочна подія. В депутованого Павла Ме­

ри, комісари полїциї в Парижи, явила ся поза- вчера звісна лїтератка Ґіп в подертій одїжи, і покалічена в кількох місцях на тілі і заявила, що, коли ішла на якісь політичні збори, напало на ню трох мущпн. Напасники всадили єї до повоза і завезли до якогось дому і там єї зам­

кнули. Впрочім обходили ся з нею дуже ввіч­

ливо і чемно. Коли она побачила, що ніхто не лишив, ся коло дому на сторожи, вискочила вікном першого поверха і що сили стало, утїкла на полїцию. Зізнаня п-ї Ґіп були одначе так неясні і помотані, що полїция не була в спро­

мозі представити собі ясно сю загадочну подію.

Перли з рибячих лусок. Францускнй хемік п. Ковер в Ліоні винайшов спосіб, як розпуска­

ти рибячі луски, а опісля перетворювати розпу­

щену масу в перли цілком подібні до правди­

вих. Ковер поливає луску винайденим через се­

бе відповідним плином і віддає їх високому ти- сненю, а опісля робить з маси округлі перли.

Найлучше надають ся луски осетуа.

— Не на часі. Знаєш, він мене назвав найбіль­

шим дураком 19. столїтя. — То нич, 19. столїтє вже скінчило ся, що тебе се обходить.

— Дрібні вісти У Львові номер вчера Мечи- слав Хамский-Дзїковский, дневнпкар і публіцист польский і редактор «Ту^осіпік-а Хагосіоиг-ого».

— Великий хрест з білого мармору, в честь ювилейного року, має станути на Везувію над самим кратером. Хрест буде так величезний, що буде єго видно аж в Неаполи. — «Іпйерешіаосз Кніяііііце» доносить, що в монастири св. Агафії в Піяца-Неаме в Румунії померла на днях мо­

нахиня Полїксена Ґаляцеанса в 168 році житя.

В монастири пробувала покійна ЗО літ і жила самою яриною. Покійна мала 16 дїтий, з котрих жиє ще дві доньки: одна має 90 лїт і є вдовою по банкири Діямандї в Ґалачи, а друга числить 70. рік житя і є монахинею в тім самім мона­

стири, що мати. — Вибухи Везувія не устали.

Онодї хотів ґеольоґ Маттевчі, професор з Неа­

поля, дістати ся до кратеру, але сильно покалі­

чений розпаленим камінєм мусів вернути назад.

— Чума в Гонолюлю вже вигасла, кварантанну знесено, а порт отворено.

Посмертна І оповістка

0. Гіполит Брилиньский, парох в Бурдя.ківцях, скальского деканата, упокоїв ся по довгій і тя­

жкій недузї дня 14. с. м. в 73. році житя, а в 49. році сьвященьства. — В. є. п.!

Мария з Потураїв Гумаль, жена учителя в Під’яркові, упокоїла ся в 37. році житя. В. ї. п.!

Т е л є ґ р а м и .

Відень, 17. мая. Помирене правиці з ліви­

цею покінчило ся нічим. Чехи не відступи­

ли від обструкциї. В виду сего відбуде ся ма- будь ще два або три заеїданя парламенту крім нинїшного.

Відень, 17. мая. Вчера пополудни відбулася нарада міністрів під проводом президента мініс­

трів др. Кербера.

Відень, 17. мая. Нїмецке, поступове сторон- нпцтво з нагоди нових .виборів до міскої ради Відня, видало відозву, в якій остро критикує господарку теперішної ради і бурмістра, наводя­

чи, що за послїдні три роки довгії міста зросли з 74 мілїонів на 230 мілїонів зр.

Будапешт, 17. мая. До міністерства ріль­

ництва надходять вісти про бурі, наслідком яких потерпіли засіви так, що шкоди в збіжу виносять 50°/о, а в Вершець шкоди в винницях доходять до Ю0°/о.

Штокгольм, 17. мая. Тутешні підприємці бу- довляного промислу рішили видалити всіх ро­

бітників, нонеже дотеперішні стараня, щоби спо­

нукати їх до покінченя стрейку, не мали жад­

ного успіху. Число стрейкуючих подають на 20 тисяч людий.

Новий Йори, 17. мая. Депутация боерска, що прибула сюди, стрітила ся зараз в готели з ду­

же сердечним принятєм. Провідник денутациї Фішер, заявив, що Боери бажають мира, але не за всяку ціну. Коли-б Анґлїя загорнула Транс- валь, то Боери не вивандрували би нігде, а бо­

роли би ся до остатного за свою землю.

Льондон, 17. мая. Після вістий, які надій­

шли сюди, страти Англичан в полудневій Афри­

ці до дня 2. мая виносили 18.799 людий. Б сім

числі не раховано хорих, які находять ся в ан-

ґлїйских шпиталях.