Ч. 235. Львів, Второк, дня 17. (ЗО.) жовтня 1900. Річник IV.
Передплата
на >Р У С Л АН А« виносить:
з Австриї:
на пїлиіі рік 10 зр. (20 кор.) на пін року . 5 зр. (10 кор.) І на чверть року 2 50зр. (о кор.) ;
• на місяць . 86 кр. (1 к. 70 с.) ; За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 16 франків 1 Поодиноке число по 8 кр. ав. І
* і
.Вирвеш МИ ОЧИ І душу МИ вирвеш: а не возьмеш МИЛОСТИ І віри не В 08Ь М Є Ш ,
бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львозі що дня ;
; крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция. адмінїстрация і експедишія >Руслаиа» під ч. 9 у я. Коперника(Лїндого ч.9.) Екс- педицпн місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. $
; Рукописи звертаь ся лише і 1 на попереднє застережені?. — і ' Реклямациї неопечатапі вільні І від порта. — Оголошена зв і- I чайні приймають сн по пін І 10 кр. від стрічки, а в >Наді-
| сланім. 20 кр. від стрічки. По-
| дяки і приватні донесена по 5 15 кр. від стрічки, ;
Московскі рублі
і польска інтриґа.
Вже то нема більше щербатої долї,
якнаша, галицких Русинів. Ми завсїгди
міжмолотом
аковалом. Куди не кинь, то
всеклин, куди не ступиш, то когось на
ступиш!
Навіть найщирші, найпзтріотич-
нїйші,повні ножертвованя змаганя наших
народнихдіячів бувають часто толковані
навспак.Ііольскі круги, які за мало інте
ресують
ся
ходомнаших народних справ
і немають достаточного понити про них,
ставлять всуміш, на рівні москальофілів
зіщирими народовцями і не розріжняючи напрямку їх змагань, осуджують всіх
»завзятими
москалями??.
Такий дивовижний акт староства в Бібр-
цї зр. 1885. подав
»І алїчанїн«, а за ним»ДГ)ЛО« в
справі надїленя запомогою сьвя-
щениківтамошного повіту. Попри двох но-
торнчнпх москвофілівми бачим
всім сгш-
сї ще сім народовців,яких
справозданє староства виключає віддобродійства запо
моги,
як
>§ог1тусІі 2\\’о1еітік6уг іенсіепсуігиаеойївкісЬ і )ако п а т ф п у ей рггесітіі- коїу паго<іо\У08СІ роІзкіе]«. »Ґалїчанїн« ста
рає ся вину сего кривдячого справозданя бобрецкого староства приписати політиці нок. кардинала Спльвестра Сембратовича.
Ллє вже сама звязь фактів противить ся такому толкованю. Де кум, де коровай!
На себе самого »Ґалїчанїн« очивидно не вкаже пальцем, але загально звісно, що виною сего є тая нещасна »тактика« на
ших політиків, що то мимо діаметрального противеньства народної партиї з москвофі
лами, каже лучитн ся з ними під час ви
борів.
Коли Поляків можна бодай звнннти їх невідомостию руских відносин а вкінци і
11
Скапаний сьвіт.
Ш тука в 4 діях зі сьпівами і танцями Б .ІЛ Д . О Р К А Н Л
п ереклав:
Йосиф Стадник.
(Далі).
УІІ-МИЙ вихід.
ТІ І КАНТИЙ.
КАНТІІІ1 (впадає — грізно). Що тут? (під
ходить до Ральжбіти). Чого плачеш ?
ГАЛЬЖБІТА (голосить). Ох, нощо я тут прийшла' Ліпше мені було... (ридає).
НАСТЯ. Ага!
КАНТИЙ (пригортає жінку). Говори-ж, Галь- жбісь, не плач! Що тобі?
ГАЛЬЖБІТА (отирав сльози). їдять мене...
КАНТИЙ. Хто?
ГАЛЬЖБІТА. Они! Не дають мені доброго слова — тільки всі кусають мене як оси...
КАНТИЙ. Чуєте, ви?!
СОБКО-НАСТЯ (гордо). Чуємо!
ГАЛЬЖБІТА. ІЦо я їм винна? Чого хо
чуть від мене? З хати хочуть прогнати!
КАНТИЙ (іде звільна до мачохи). Ви!!...
Гавкалисьте перед ксьондзом, щоби нас не він
чав... (Настя перечить) Тихо! Знаю! Ходилисьте.
| сліпим, національним шовінізмом, то чим- жеж оправдати дивовижні погляди наших людий про змаганя наших патріотичних і щирих діячів? Щиро руска і католицка діяльність пок. кардинала Спльвестра Сем
братовича викликала була сильну опози- цию навіть в народовскім таборі, а умір- I кована, повна такту і доброї віри політика таких мужів, заслужених на всіх полях народної дїяльности, як пи. Барвіньского і Вахнянпна, стала сілю в оці навіть ко- лишним їх поклонникам, далеким від вся
кого москвофільства, чи радикалізму. І щож їм закидувано? — гіешп (епеаїіз— »поль- ску інтриґу*!
В сім концерті, а властиво гидкій, ко
тячій музиці проти здорової, консеквентної народної політики »ДФло« грало першу скрипку, при крикливім акомпанїяментї своїх жонсолїдацнйних* союзників. Але тепер може примінити до себе змодульо- вану пословицю, що »лїішіе з чесним згу
бити, ніж з підлим найти*. Бо ото »Ґалї- чанїн«, після зриву консолїдациї, виступає з тим самим иідозрінєм »польскої інтриґи*
проти своїх колишних союзників, осуджу
ючи вже з гори напрям їх політики.
В дописи зі Станпславова шипе якийсь
»приверженник« про др. Евгена Левицко- го, який
»іменно бил тім злим духом, ко-торий заставил Романчука і єго сторонни- ков сорвати консолидацию, ізготовити но
вую програму і в соєдиненії з радикалами поборивати русско-народную партію, — що тот посольскій кандидат проводит под фир- мою національних демократов ті самия принципи, коториї проводили і проводать гг. Вахняннн і Барвиньскій. Они від цілий ряд літ виступали в своїх органах против консолидациї русских партій і підносили в держ. думі і в делегаціях нелїпиї жалоби на Россію за то, що буд тоби она преслї-
і з жалобою. Розбилисьте мені весїлє, я на те все: нїчо. Але довше не буду терпіти!!
НАСТЯ-СОБКО. Щ о?
КАЦТПИ (смлбко). Відділю ся!
НАСТЯ. Собку!
СОБКО (махає рукою). Нехай!
КАНТИЙ. Зле вам, — варіть собі самі!
ГАЛЬЖБІТА. Відділимо ся від сьогодня!
СОБКО. Віддїлюйте ся, віддїлюйте!
КАНТ1ІП (сильно). Захотіло ся вам ґрунту,
— риєте ями підімною — кертицї! Знаєте ви батьківску волю — що ?!
НАСТЯ. Знаємо ліпше як ти, виродку!
КАНТИЙ. Цить! Ані слова більше! (рішучо).
Як ви мені будете на зраді стояти, як ви їй будете на перекір робити — я вас... вижену з ґрунту!!
НАСТЯ. Ти би посьмів?! Ти би...
КАНТИЙ. Викину на сьмітє!! (Х виля мов
чанки).
НАСТЯ (зриває ся). Собку! Ходи! Нехай жеруть самі! (Тягне за еобоюю і з планом вибігав до сіней).
СОБКО (до себе). Пожди! Пся крр...
КАНТИЙ (кидав ся до него). Ти мене соба
чині?! (Собко втікає до сіней, Кантийвертає і тя
жко сідав. на лаві). Гальжбісь, подай обід. Ще сьогодня іду до нотаря...
Занавіс спадає.
Конець 2-гої д ії
| 3-ТА ДІЯ.
(Обстанова 2-гої дії).
ГАЛЬЖБІТА, ЯҐА, НАСТЯ.
ГАЛЬЖБІТА (сидить на лаві і шив спідницю).
НАСТЯ (дрімав під вікном, сперта ліктями на колінах).
НІ А (розпалює огонь).
ГАЛЬЖБІТА (до Яхи). Наперед настав ба- бараболї, а опісля поклади огонь. (Я ха пристав
л я є горнець). Так... тільки звивай ся, моя ти, бо хвиля не стоїть. Незадовго полуднє. Ґазд а прий
де голодний...
ЯҐА. Гей! Певно, що від колись мусїли до
бре виголодніти. І чому їх ще не видко?
ГАЛРЖБІТА. Він надійде... звивай ся, зви
вай. Я поможу тобі, тільки ще кілька разів голкою уколю... (Я ха увивав ся, х ви ля мовчанки.
— Настя хитав ся дрімаючи).
ЯҐА (підходить і перестерігав). Таж впадете.
(Настя підносить голову і знов дрімав).
ГАЛЬЖБІТА (тихо). Не буди — нехай снять в день, коли по ночах лазять... Хоч тільки спо
кою...
Я ІА (підходить до Гальжбітн, півголосом).
Тай Собка не видко. Єіце як учера вечером пі
шов кудись, — ані чутки...
ГАЛЬЖБІТА (надслухує). Тихо! Здає ся мені, що дитина кричить...
ЯҐА. Таж я що-тільки була при ній. Спала тихенько...
дует русскій язик і русскую народность.
Для того то слїдовало би предполагати, що др. Евг. Левицкій, ставши послом, пойдет тою дорогою, якою ишли і вдуть Вахня- нини і Барвинскін. Внрочем подождем і у- видим...«
Се руско-україньске становиско стани- славівского. посольского кандидата, допи- суватель »Ґалїчанїна« не може собі витол- ковати інакше, як »польскою інтриґою,«бо каже: »Ми в праві иодозрівати, що до тіх впходок против »царата« толкает новокур- сников я к а я -т о т а й н а я в л і я т е л ь н а я р у к а , а они. бити может і в доброй вірі (і то именно для нас непонятно) виступа
ють в роли адвокатов такого вопроса, на котором поломили себі голови большіі і лучшіі дипломати, чім наші новокурсники*.
Збивати такі підозріня та , інсинуациї, виходило-б на борбу з вітраками. Ми зав- сїди занимали таке становиско супроти ін
вектив >ДЬла«, а тепер і єму не лишає ся нїчо иньшого супроти інвектив » Ґалї- чанїна*. Але тим серіознїйше стає п е ред всіма нашими народними иартиями обовявок рішучого і повного розділу від москвофільських душехапів, яких цїлию є не орґанїзацийна народна робота, а шире
не цареславія між нашою сусиільностию для власних, побренькуючих цілий. Лише явним і ясним замаркованєм руско - укра- їньскої ідеї ми зможем отрясти з себе по
нижаючі, ногубні підозріня і для народної організацій витичити сьвяту і вічну ціль!
З виборчого руху.
Справозданє зі з б о р і в в Б р і д ч и н і, на яких ставав п. Барвіньский перед своїми вибор
цями, травестує »Д'Ьло«, а »Ґалїчанїн« старає ся після власних «інформаций* обнизйти пова-
2 гу і значінє тих зборів. З нашої обективної до
писи читачі' вже довідали ся про корчемнпії виступ кількох підпитих виборців під проводом господиня Носевпча. Не велика се штука по кількох чарках набрати .курашу» до авантури на зборах, а ще меньша в кацапскім орґанї по
містити пашквіль, представляючи хід нарад і людий, які в них взяли участь, в цілком фаль
шивім сьвітлї. А вже ні одним нї другим не завидуємо сего легкого подвигу!
О. А. О л е с н и ц к и й , кандидат з IV. ку
риї на виборчий округ Залїщики-Борщів Горо- денка ставав з кандидацкою бесідою в Гараси- мові, Городенцї, Хотиміри і Чернелицї, розвива
ючи всюда народну проґраму, а зібрані всюди приймили єго кандидатуру з одушевленєм. Даль
ші віча мають відбути ся в залїщицкім і бор- щівекім повітах.
О. М и х. З у б р и ц к и й поставлений канди
датом зі сторони делегатів повітів Самбір-Ста- рий Самбір-Рудки-Турка на посла IV куриї сего виборчого округа.
0. А н т. З а х а р и я с е в и ч поставлений кандидатом на IV курию з округа ІІеремпшль- Мостиска-Добромиль. На передвиборчих зборах в Перемишли, які відбули ся дня 26. с. м. в са- ли на Замку, ухвалено єго кандидатуру знатною більшостию голосів, мимо численної участи мі
сцевих социялїстів. Кандидат социялїстів др.
Яросевич, заінтерпельований д-ром Кормошем, заявив, що вразї вибору він не змінить своєї постанови і вступить не до руского, але до со- циялїстичного клюбу.
В Ц їш а н ів щ и н ї виборчий рух загортає широкі маси населеня і ворожить як найліпший успіх для народного кандидата з IV. куриї, др.
Стахури. Дня 23. с. м. в Цїшанові відбуло ся віче при участи кількох соток селян і кількаде
сяти сьвящеників, на якім порішено одноголос
но кандидатуру д-ра Стахури, а відтак приступ- лено до порішеня кандидатури з V. куриї. Цї- шанівскип виборчий комітет запросив був о.
Колтунюка, пароха з Тарнавки, щоби зволив зголосити свою кандидатуру. О. Колтунюк при
був на віче і розвинув свою полїтнчно-економі- ну проґраму, але не поставив своєї кандидату
ри, заявляючи, що не кандидатові! належить ви
сувати ся наперед самому, але нехай народ сам собі пошукає відповідного кандидата. В виду сего не порішено остаточно кандидатури з V.
куриї, а рішено порозуміти ся з другими пові
тами. Дня 24. с. м. відбуло ся передвиборче ві
че в Лівчи, 26. с. м. в Коровици, 27. с. м. в Бі- галях і Новій гребли, а небавом має відбути ся великий передвиборчий з’їзд в Олешици, на я- кім попри затверджене кардидатури з IV’. куриї мають порішити остаточно кандидатуру на V.
курию, яку радо хотіли би зложити в руки о.
Колтунюка.
Н е м а к а н д и д а т о в — бідькає ся »Ґа- ГАЛБЖБІТА. Чуєш?
НІ А {надслухує). То хтось співає...
ГАЛЬЖБІТА (глядить на то). Так думаєш ? Я1 А (відходить до печи, па хвили ловить ся за підгрудь). О! о!... о!
ГАЛЬЖБІТА (скоро). Що тобі Яґусю?
Я1 А. Тут мене болить... о! о!... (іде — стог- наючи, па піч. сідав на лаві).
ГАЛЬЖБІТА (встає). Пожди. Звару тобі | молока... (кладе шите, іде до шафи, Яла стогне чим-раз дуіце).
НАСТЯ (будить ся перепуджена). Що се?
Хто тут стогне?
ЯІА (жалісно). Я, ґоспосю... я!
НАСТЯ (зіскакує з лавки). Щож тобі ? ЯҐА. Ось тут болить мене... (показує) О!...
НАСТЯ. Певно уроки!
ГАЛЬЖБІТА. Алеж...
ЯҐА. Нїчо иньшого, тільки се.
НАСТЯ. Не треба зволікати, тільки сейчас відмовити.
ЯҐА. Ох, прошу вас, мої золотенькі...
НАСТЯ (скоро) Зараз, зараз. Говори — Бо
городице Діво... (бере горнець, вливає до него води, ротім вигортав з печи червоні вуглї і кидав їх у горнець, воркотячи щось під носом).
ГАЛЬЖБІТА. Га! та робіть собі, що хоче
те!... (замикав шафу, іде до горчків).
НАСТЯ (подав Ядзї низький стільчик). Сідай (ома сгдав). Дивись... углї пішли на дно... хто би то міг наслати ?
лїчанїн» в дописи з Калуша тому, що ще за мало кацапских адвокатів, а иа вародні канди
датури москвофіли не хочуть згодити ся. Наки
даючись з сеї причини на сьвітску руску інте- лїґенцию, пише згадана допись: »И гдї ж наш полуйіковий прогрес, гдї европейская цивилиза- ція, гдї тот славимий патріотизм, гдї то ножер- твованє для блага народа, о котором так мно- го говорится, що сдїлала >украінсько-руськая«
литература, которая издается пудами? Все то миляниї баньки, соотвітниї для малих дітей, но для народа остается всетаки нрезрінний поп і паламарская(!) литература Наумовнча, которая била, є і будет одиноким заборолом народного битія. Все прочее є или надменноє самодурство, или нреднаміренная злоба». — Отже лише два заборола має руский народ: попа-москвофіла і літературу апостати - Наумовича, а все проче се іграшка! Коментар чейже лишний...
Наслїдство престола.
Як звісно, в угорскім соймі стоїть тепер на дневнім порядку справа іматрикуляциї при
сяги архикнязя Франца Фердинанда, якою він в імени своєї жінки і нотомства зрік ся права до престола Австриї. Опозицийяі сторонництва в угорскім соймі заквестіонували правосиль- ність сеї присяги що до угорскої корони. Они доказують, що в угорскій конституциї нема жа
дної згадки про морганатичні подружя, що жінка короля є угорскою королевою без огляду на своє походженє, а королївскі діти мають повне право престола. Опозиціоністи супроти- вляюгь ся, щоби супротив Угорщини приноро- влювано чуже і навіть незнане їм, домове пра
во Габсбурского дому і домагають ся, щоби пе
редовсім се право нредложено нарляментови.
Колиб ґрафянка Хотеківна була угорского иоходженя, то тоді може була-б і скорше оправ
даною така опозиция. Але опонентам не ходить зовсім о забезпечене права до угорского пре
стола ческій ґрафянцї, лише о власні, вузко- партніші амбіциї. Опозицийні сторонництва хо
чуть просто випробувати свої сили, причіпляю
чись до популярного, немов патріотичного кли- ча ненарушимости народного закона о наслїд- ництві престола, хочуть позискати вплив і зна- чінє в краю, роздуваючи рівнодушну в засаді квестию до розмірів народного, угорского пита- ня. Справу абдикацй архикнязя Франца Ферди
нанда в імени своїх наслїдників, опоненти по
ставили на вістрю меча і заповіли против неї засадничу обструкцию в парламенті.
З сеї причини повстало велике невдоволе- нє на цїсарскім дворі. Допустити, щоби подру- жє члена династиї і престолонаслїдннка було предметом кількатижневої, иубличної дискусиї, не звязаної жадними зглядами, було-б що най-
ЯҐА. Я сьогодня рано не мила ся, а мо
лодша ґаздиня поглянули на мене, тай... розбо- лїло... О!!... (Гальжбіта здвигне]раменами, занята коло печи).
НАСТЯ (злобно). Таж она як гляне, — то...
(до Яли). Хлипни трохи води... (тота пє). А те
пер обмий ся там, де болить... (Яла мачає у во
ді руку і тре під катанкою). Так! А тепер ува
жай! (відставляє горнець). Числи від трох до сі
мох і назад... тільки очи закрий, ’ щобись нічого не бачила, що у хаті діє ся... Розумієш?
ЯҐА (бурмоче). Троє... четверо... нятеро...
НАСТЯ (відходить від неї). Тільки не оши- бни ся! (Чути за кулісами крикливий спів).
ЯҐА (до Гальжбіти). Бачите ґоспосю, таки співають!
НАСТЯ. 'Гай уха позатулюй — на ніщо не зважай...
Я1 А. Шестеро, семеро...
ГАЛЬЖБІТА (до Насті, котра її зачіпила).
Дайте мені сьвятий спокій! Не говорю з вами, тай конець! (відвертає ся).
НАСТЯ. О, яка недоторка!... (впадає Собко, за ним вбігає Зузька).
(Далї буде).
меньше зовсім невідповідною річею. Тож, як до
носить »Угор. інформацпйне бюро», цісар є рі
шучо противний такій дискусиї. Отже порушено гадку, чи би архикнязь Франц Фердинанд радше не зрік ся своїх прав до наслїдства престола і не відступив їх свому братови, архикнязю Ото- нови, або єго дванайцятьлїтному синовії. По по
вороті цісаря до Відня в перших днях падоли
ста має відбути ся, в сїй цїли велика, фамілїй- на нарада, на якій западе рішене що-до евен
туальної абдикациї. Архикнязь Франц Фердинанд заховує ся зовсім байдужно супроти сеї справи і заявляє, що вгіовнї піддасть ся желаню цісаря, бо одиноким для него правом є воля велико
душного монарха.
Угорскі дневники вже заповідають цілко
виту абдикацию архикнязя Франца Фердинанда як певну річ, а угорске правительство, нредви- джуючи сей оборот справи, не спішить ся з предложенєм присяги архикнязя перед повну палату парламенту. До тепер є ся присяга предметом нарад в парламентарній комісиї, а бути може, що невмісна дискусия в повній па
латі стане зовсім лишною.
Н о в и н к и .
— Календар. Ві в т о р о к: гр.-кат. Андрея;
рнм.-кат. Марцеля- — В с е р е д у : гр.-кат. Луки евангелиста; рим.-кат. Вольфґанґа.
— Вечерок 3 танцями. Товариство техніків
^Основа» устроює в суботу дня 3. падолиста с. р.
в комнатах »Бесіди» вечерок з танцями при зву
ках війскової музики 15. н. п. Вступ 1 кор. 50 сот. Стрій візитовий. Початок точно о 91/2 год.
вечером. Окремих запрошень не висилає ся. О численну участь просить — Комітет.
— Запомоги. Краєвий виділ признав запомо
ги отсим руским і польским бурсам: Бурсї рус- кій ім. св. Николая в Перемишли 600 К.; поль- скій бурсї в Перемишли 500 К.; бурсї для синів учителів в Кракові 400 К.; рускій бурсї в Коло
миї 300 К, а польскій 700 К.; рускій бурсї в Терноиоли 700 К„ а учительскій 900 Кл, рускій бурсї в Бережанах 200 К.; рускій бурсї св. Івана Хрестителя в Дрогобичі! 400 К., а польскій 400 К.; християньскій бурсї в Бродах 400 К,\ рускій бурсї в Ярославі 200 К., а польскій ім. Коиернн- ка 300 К.; ювилейній бурсї в Сяноку 200 К.\
ґімназияльній бурсї в Самборі 600 Кл, бурсї ім.
■ірашевского в Станиславові 500 К.; бурсї ім. св.
Казимира в Тарнові 600 К.; бурсї ім. Стефана Баторого в Вадовицях 400 К.: ім. Косцюшки в в II. Санчи 300 К.; рускій бурсї в Стрию 200 К.;
рускому Товариству педаґоґічному у Львові для бурси св. ім. Николая у Львові 600 К.
Про руский народний театр з Бродів пишуть до Оагеї-и Хагойои-ої: Через три тижні грав у нас руский театр з надзвичайним новодженєм.
Нічо в тім дивного! Наша иублика жадна роз
ривші, як лише діждала ся доброго театру, ра
до заповнювала салю на кождім представленю.
Треба признати, що руский. театр заслужив вповні на назву доброго театру. Теперішна у- права докладає до сего всіх старань. Отже ви
става, режисерия, а передовсім відповідне обро
блене аж до найідеальнїйших подробиць сьпів- них партий заслугує на беззглядне признане.
Персональ руского театру може не має визнач
них сил, але мусить кождому заімпонувати ан- самбльом. Під сю пору дирекция придбала кіль
ка сил, що дебютували в Бродах. Дебютів було три і всі випали удачно. Пн. Манастирскі (він характеристичний, а она дуже звучний і вишко
лений голос, сопран драматичний) і тенор п.
Марущак, котрий виступив в .Запорожцю» і від
разу металевим своїм голосом причарував слу
хачів. — На днях виїздить театр до Тернополя, а директор на Україну, щоби придбати нових штук до репертуару.
— Хто приятель, а хто ворог ? Американьска .Свобода» пише: Коли бідні наші Русини (в А- мерицї) в часі страйку в нужді і голоді потре
бують як найскоршої помочи материяльної, то редактор від .Світа» спокійно собі сидить і дальше морочить голову .цареславним овечкам», що лиш .цареславіє росийске» заведе їх до віч
ної щасливости в небі, тай на земли принесе їм гаразд і золоту долю. Може бути, ся доля і усьміхнулась би на хвилю неодному, якби ру- блики зі сьвятїйшого Синода приходили і для всіх вірних овечок... Та на жаль простий хлоп їх не видів і не побачить, бо би для «батюш- ків» не вистарчило. Час вже людям пізнати, хто приятель, а хто ворог!
— Про новий напад Ьотокудів на наших посе
ленців в кольонії Люценї пише куритибска .Ргампіа» в послїднім числі (з 20. вересня с. р.) ось що: »Як доносить .А. КериЬІіса», комісар полїциї в Ріо Неґро повідомив телеграфічно шефа полїциї держави Парани в Куритибі, що минулої пятницї на польскій кольоніі Люценї (лінія .Созіа-Сапаїїіо») Індияни, напавши на по-
з
Дальші зізнаня сьвідків так рано як і пополудни не принесли нічого нового.
— З судової салі. Перед трибуналом присяглих еудиїв у Львові станула нині Мирия Мазан з Оплетинець, обжалована о убійство своєї ново
народженої дитини. Мария дня 31. липня с. р.
удусила дитину і запорпала єї на ііодї свого дому, а другого дня відгребала і занесла на цминтар в Жовкві. Там найшли дитину два вояки і до
несли про се судови. — Розправа імовірно нині покінчить ся.
— Перша ґімназияльна учителька. З Відня до
носять, що перед тамошною іспитовою комі- сиєю для учителів середних шкіл здала іспит перша в Австрнї женщина, п-а Цецплїя Венд.
Кандидатка складала іспит з математики, фізи
ки і нїмецкого і одержала вже посаду в жіно
чій ґімназнї у Відни.
— Вісти з Америки. Про господарку право
славного «Общества взаимопомощн» в Сполуче
них Державах півн. Америки пише американь- ска «Свобода»: «Православне «Общество взаи- мопомощи» в августї б. р. знов дало 300 дол.
на цареславну церков в Ансонїї, Конн. Ось ви- дите пов. читателї, як ґаздує «Общество» тяжко запрацьованим грошем бідного руского робітни
ка. Члени «Общества» повинні, вже раз прийти до розуму і ухвалити, щоби гроші видавано з каси лиш на запомоги посмертні і другі по
трібні річи,_ а не на «цареславні церкви», прим, в Ансонїї, іїонкерс, Вільксберах і т. д., з котрих членам в Алегенї або Міннесотї нема і не буде жадної користи. Сели Росия хоче на силу будо- вати тут церкви, то нехай цар сипне зі своєї кишені який мілїон рублів (але він не дурний), то і буде за що побудовати. Кромі сего церкви записані на єпископа православного, отже не суть власностию народа!»
— Наслідки недогляду дітей. В Мочсрадах, мо- стиского повіта, Никола і Анна Шпитки лишили двоє дїтий в хаті без дозору. Старше, імовірно бавлячись сірниками, впустило огонь до колис
ки, від котрого займила ся солома в колисці, де спала мала дитина. Родичі вернувши до до
му, застали дитину живцем спалену.
— Яке житє така смерть. В суботу рано за
стрілив ся у Відни в однім з тамошних готелів бар. Иосиф Бруницкпй, звісний, під назвою «Жу- жю«, зі свого ексцентричного житя в Галичині.
Небіщик скитав ся перед смертию поза Галичи
ною, та перебував то в ГІештї то в Відни. З по
чатком минулого тижня прибув до Відня і пе
ред кимсь виговорив ся, що замордує свого бра
та, Юлїяна. Повідомлена про се полїция завіз- вала єго до комісарияту. Полїцинний аґент; ко
трий удав ся по него до дому, позволив єму у- брати ся і лишив єго самого в кімнаті. За хви
лю загремів стріл з револьвера, а куля пробила серце. Бруницкпй упав на землю, а прикликана ратункова стация провірила лише смерть.
— Холера в Япанїї. «Новоє Время» доносить з Владивостока, що в Япанії чим раз більше лю
тить ся холера. Всі кораблі япаньскі підлягають кварантаннї.
— Дивні виборчі звичаї мають Англичане: При
міром, кождий кандидат мусить відвідати всіх виборців цілого округа в їх таки домах. Се старий звичай і сягає тих часів, як виборче право було обмежене і виборців було ще мало.
Тепер, коли виборче права загальне і виборців є десятки тисяч, мусять кандидати цілими дня
ми обїздити свій округ і вступати в кождім селі і місті від хати до хати, аби бодай одну мінутку бути в хаті кождого горожаннна-ви- борця.
— Здорова юшка. Париский лікар нроф. Ля- бард оголосив припис, як має ся робити юшку для недужих, щоби була здорова і легко страв
на. Припис звучить: Бере ся довгий кусень си
рого мяса волового або баранячого, один ко- нець обвиває ся серветою, щоби не держати мяса в руці, а другий конець лежить на талілцї або на стілници. Опісля острим ножом зіскро- бує ся з мяса дрібонькі кусники і мішає ся їх в встуденім булйонї. Наскробане масо може важити від .60 до 150 ґрамів, я всякі волокна нервів чи мязїв належить старанно вибрати, щоби недужий дри їдженю не чув обридженя.
Вкінци мішає ся сю папку, або радше крем, в мяснім виварі, так щоби юшка мала відпо
відну теплоту, але не була варена. Замість бул- йону можна ужити легкого напару тапйоки, а для лучшого смаку додає ся два жовтки і закришку. — Так приготована юшка є дуже вкусна і здорова та надає ся головно довіджи- влюваня сухітників.
— Підводний корабель видумав один учений Француз. Корабель той виглядає так як ци- ґаро «куба». Він подовгастий та валковатий, в середині грубішій, а при кінцях тоньший, довгий на 30 метрів а на 4 метри в середині грубий.
Цілий корабель покритий сильною бляхою, що не пропустить нї каплі води. До середини ко
рабля веде всего один невеликий отвір, що за
микає ся щільною засувою. В середині корабля є осібний переділ для електричної машини, що порушає кораблем і що дає єму електричне сьвітло. Крім того є комната для їдучих кора
селенцїв. убили вісьмох мущин, одну женщину і одну дитину, то є разом 10 осіб». Перед кіль
кома роками напали були Ботокуди на ту саму кольонїю і убили 19 осіб, виключно самих Ру
синів родом з Жовківщини і Рави рускої.
— В справі реформи учительских семинарий зібрала ся в суботу анкета в краєвім видїлї.
В нарадах під проводом маршалка ґр. Баденьо- го взяли участь члени соймової комісиї шкіль
ної і кілька личностий з учительского стану.
Члени анкети вибрали підкомітет, який мав уложити квестіонар і предложити єго в неділю на засїданю анкети.
Квестіонар подає:
I. ІІлян науковий:
1) Чи пору чає ся поділ семинарий після типів міского і сїльского? Чи не дасть ся ося
гнути ціль зорґанїзованєм двостепенної семи
нариї ?
2) В случаю поділу: Чи для семинариї мі
ского типу має ся збільшити обсяг науки під- несенєм условин принятя, удержанєм пригото
вляючого курсу для всіх учеників, піднесенем формального образованя взагалі — а ограниче- нєм науки господарства?
3) Чи поручає ся заведене постійних кур
сів видїлових для видїлових учителів і получене з тими курсами видїлової школи яко школи
вправ ?
4) Чи семинарию сїльского типу має ся сполучити з рільничою школою, чи в такім спо
лучені» сповнить она свою задачу і в яких ус- лівях, іменно: які мають бути жаданя при всту- ні, якого віку має ся вимагати від вступаючого, кілько лїт має тревати наука, о скілько нале
жить ограничити формальне виобразованє, що
би иньшим предметам надати більше практич
ний напрям.
II. Інтернати:
1) Чи інтернати мають бути обовязкові для всіх учеників, а тим самим урядово зорга
нізовані, чи їх розвій і орґанїзацию належить полишиш приватній інїциятиві, а ограничити ся лише до їх иопертя і нагляду?
2) В якій мірі пожаданим було би поперте краю і держави; в напрямі запомог і сти- пендий?
3) Чи поручає ся засновати один великий інтернат для всіх учеників заведеня, чи меньші?
III. Взагалі:
1) Чи потреба розширити науку релігії і ре
лігійного вихованя в семинариях.
На недїлїшнім засїданю анкети ведено ди- скусию над поодинокими точками квестіонаря.
Голос забера.іи майже всі члени анкети. Бесі
дники годили ся з тим, щоби не розширяти наукового пляну, однак конче треба познайо
мити учителя з господарством. Також жадано, щоби в семинариях більше узгляднювано релі
гійне виховане молодежи.
— Др. В. Сїменович вернув по 2 1/2-р. студиях на европейских університетах назад до Америки і осів в Чікаґо. По дорозі звидїв він рускі ко- льон'ії в Шамокін, Мт. Кармель і Олїфант, Па.
— 0 Ст. Макар вернув 10. жовтня с. р. по 3- місячнім побуті в старім краю назад до Мі. СЯ»г теї, Ра.
— Акцийна Фабрика в Сяноку в сім році не принесла ніяких доходів, як се показало ся на онодїшнім зборі акціонарів. Ухвалено взяти 63.466 корон з резервового капіталу, щоби ви
платити 5% Дивіденди від акцнй.
— Повітовий виділ в Доогобичи уконституовав ся, вибераючи маршалком Стан. ґр. Тарновско- го’зі Снятинки, а заступником п. Леонарда Ві- снєвского.
— За вітром В поли! Окружний суд в Тарно- ві розіслав гончі листи за Альтером Гавзнером б. директором банку в Дембиці, котрии утік, за
бравши з собою кількадесять тисяч корон.
— Процес Гідьзнера. Суботнїшна розправа ве
ла ся серед незвичайного заінтересованя публи- ки що битком заповнила авдиторию. Межи сьвідками, яким не дозволено зізнавати, нахо
див ся також брат замордованої Грузївни, Іван.
З черги переслухано отсих сьвідків. Сьвід.
Зелїнґер заявив, що дня 29. марця був разом з Гміьзнером на горі «Катерина», а пізніише вже єго не бачив. На дальші питаня предсїда- теля зізнав Зелїнґер, що він перед кількома тижнями продав Гільзнерови великий ніж. Обо
ронець пригадав сьвідкови, що він дня ЗО. мар
ця т. є другого дня по убійстві Грузївної, за
жадав рано теплої води до мигя. Оборонцеви видає ся те підозріним, бо знає, що Зелїнґер не дуже взагалі дбає про чистоту тіла. З того отже' вносить, що Зелїнґер сам допустив ся мор
ду. В наслідок сего прийшло між ним а сьвід- ком до живої і острої виміни гадок, почім від
читано зізнанє Зїми, котрий тоді мешкав з Зе- лїнґером. Зїма заявив при першім процесі, що Зелїнґер прийшов тоді пізно до дому, а рано зажадав теплої води, а коли єму сен час єї не подано, дуже злобив ся і кричав. Сьвідок Вар- ханек зізвала була також при першім процесі, що поведене Зелїнґера дня ЗО. марця рано було неприродне, бо она знає, що Зелїнґер ніколи не мив ся, лише один раз перед асентерунком.
блем людий. Щоби люди мали чим віддихати, є на се осібні зелїзні і щільно замкнені посу
дини. де є стиснений воздух, що єго випускає ся по трохи із посудини на комнату і відсьві- жує повітрє в корабли. Сей корабель може з поверхні води спускати ся і в найбільші морскі глубини і там плавати під водою цілими годи
нами.
— Паша з дерева. Професор аґрономічного інституту в Новій Александриї, п. Калуґін, оголо
сив висліди своїх дослідів над винайденєм паші з дерева. Проби, роблені з кіньми, .коровами і вівцями, випали удачно. Пашу робить п. Калуґін в сей спосіб: Молоді галузки дерев еїче ся в звичайній еїчкарнї, а опісля ту січку поливає ся кислим молоком, іменно дає ся одну лижку на ведро. По тридневій ферментациї паша готова, а не меньше она поживна чим еїно, а много більше чим солома. Головно в часі неурожаю може придати ся на корм для худоби.
— Задля горівки. Коло місцевости Марктгоф в долішній Австриї знайдено онодї якогось чо
ловіка з порубаною головою, котрий ще давав слабі ознаки житя, а відтак за кільяа годин згинув. Показало ся, що то був зарібник Мат- тавш, котрого побив другий зарібник Сольнай за то, що Матавш єго кохавцї платив горівку.
Сольнай сапою бив Маттавша доти по голові, аж той тяжко ранений упав на землю. Коли відтак опритомнів і хотів піднести ся, Сольний знов бив єго доти сапою по голові, аж єї пору
бав і Маттавш вже більше не рушав ся. По сім страшнім злочині Сольнай робив і дальше з своєю коханкою на поли, якби нічого не стало ся, підчас коли недалеко від них чоловік пока
лічений смертельно кінчив житє.
— Аїста тягненя льосів дяківскої льотериї дру- куєсь в Ставропнгійскій друкарни і появить ся в сих днях: інтересованим вишле ся за наді- сланєм 25 сотиків. Просимо адресувати: Канце- лярия дяківскої льотериї, Львів, улиця Копер- ника ч. 86. — За комітет 7 'анячкевич.
— З наукового Товариства ім. Шевченка. Нау
кова читальня при бібліотеці Товариства отворе- на що дня від год. 2—6 пополудни і в тім ча
сі може кождий з неї користати. До дому ви
позичають ся книжки лише за кавциєю. — Кан- целярия товариства отворена від год. 9—1 рано, а від 3 —6 пополудни. В недїлї і сьвята льокаль Товариства зачинений. Адреса: Львів, ул. Чар- нецкого ч. 26.
Посмертна і оповістка.
Іван Левицкий, властитель реальности в Ріж- нї великім над Черемошом, упокоїв ся в суботу рано. Покійний був правим чоловіком і держав ся завеїгди руского народу. В. є. п.!
Т е л є ґ р а м и .
Відень, 29. жовтня. «Гї. Гг. Ргеззе» доносить, що галицкий сойм стане скликаний на день 37 грудня с. р.
Відень, 29. жовтня. Нїмецко-радикальна пар- тия в Чехах видала відозву, в якій жадає за
веденя державного, нїмецкого язика, усуненя церковного і шляхоцкого впливів, персональної унїї з Угорщиною і спільної митової унїї з Ні
меччиною.
Берлин, 29. жовтня. На біржі кружать вісти, що маршалок ґр. Вальдерзе помер в Китаю.
Брукселя, 29. жовтня. Сіпіда, який свого часу стрілив на кн. Валїї в скритоубійчім намі
рі, арештовано під Парижем за участь в анархі- стичннх заговорах і відставлено до Брукселї, де єго поміщено в поправнім закладі св. Губерта.
Прага, 29. жовтня. Д-ра Ішку, який пропаґу- вав утворене ческо-народної церкви і в сї'й цїли приступив до старокатоликів та стягнув на се
бе екскомунїкацию, — арештовано вчера при олгари. По списаню протоколу в полїциї, випу
щено др-а Ішку на свободу, а він удав ся знов до дому молитви, де єго арештовано в друге.
Будапешт, 29. жовтня. «її. XV. Лоигпаї» пише, що постанова що-до боснацких зелїзниць може викликати поважні консеквенциї, бо має бути зверненою против інтересів Угорщини. Межи Сельом а Кріґгамером виявили ся поважні ріж- ницї поглядів так, що цісар має рішити справу.
