Ч. 280. Львів, четвер дня 21. грудня 1906. (3. січня 1907.) Річник X.
■ - « пь . 1 — — — І . - л е г - ^ ~ " - « да» л ■ .'» » » 2 И іи ж ц ..« ч » м
Передплата ам »ЄУСЛАНА» викоси»';
в Австриі:
чж чїлии рів. . зо м р . г „,ч року .. .. 10 пер ИЧ Чверть .• о мор.
А. НІСЬСЬ . . 1 7 0 мор.
За границею:
піаий рік 16 рублів або 36 франків
■в вів року 8 рублів або 18 франків Поодиноке кисло по 10 сот.
-гіярвет ми окч і душ у Чім и.им ш : а не воаь.чеш милості* і віри не козьмеш, йо русхе ми серпе і віраЕ руспи. — 3 Р у с л а я о в п х псальмі* М. ПІаюкеяича.
Еихадмть у Льваві іцо дяа крім неділь і руских сьвят о 5,1, год пополудня.
Рзд-кцкл, адміністрацій! і
екснеднцня »Руслана« під ч. І. пл. Дімбровекого СХврун-
іцйнкі: Експедицпя місцева в Аі'енцвї С околовского в пасажі Гавсмаиа.
Рукописи «вертав сялиіпе на попереднє застережене — ї ’ек.і нмациі неоне читані»
вільні «ід порта. — Оголо
шенії звичайні приймають ся по ц іні 20 с. від стріч ки. а в »і1ад сланім* 40 с.
віл стрічки. Подиви і при
ватні ДОНРСЄІІН ПО ЗО сот.
«ІД СТОЇЧНІЇ
Витіджж віїни намісниковя і краевому вдшмя.
(X ) Подоляки, котрі під проводом и.
Козловского в польскім колі творять найбільш реакцийний табор, найнепри хильнїйший виборчій реформі, не поеїда- дали ся з лютости. коли внесене Толїн- ґера про плюральність перепало в по- сольскій палаті. Одначе всеж ще покла
дали они надію на се, що палата вель
мож ухвалить плюральність у виборчій реформі, а надія була на се тим більша, що ві.борча комісия палати вельмож у- хвалила плюральність і п и ш е т е сіаизий 8 голосами проти трех. Гіравигельство заявило ся проти сеї ухвали, котра рівня
ла ся відкиненю виборчої реформи і по
робило всякі можливі заходи, щоби в по
вній палаті запевнити собі більшість для ухвали посольскої палати. І дійсно, по нарадах трех головних сторонництв ви
явило ся, що значна більшість членів палати вельмож є проти плюральпости, а бажав лише пищегив сіаизие. Н аслід
ком сего члени виборчої комісиї палати вельмож поскладали свої мандати, а но
ва комісия відкинула плюральність, що також ухвалила повна палата. Мрії подо
ляків розпали ся як дим,виборча рефор
ма стане законом, а се вивело їх з рі
вноваги і довело до великої лютости.
З ч. 290 Огагеіу Зіягосіотеі, головно
го дненника подоляків, поякила ся різка статя п. з. »Уае
уіІогіЬиз* (Горе нитя
Козацькі звичаї на Кавказі.
(Сватане в Бекешівскій станиці,’ баталпатинк- кого відділу, кубаньскої области)
(Дальше).
Коли гості доволі наїдять ся і на
пніть ся, то хтонебудь зі свояків моло
дого ставить на стіл порожню тарілку В сю тарілку бояри кидають гроші, від
5 до 15 копійок кождий. Се називає ся
„дарить жениха". Після дарів всі вихо
дять на двір і сідають на коні. В гриву і хвіст коня молодого вплітає ся ріжно- барвні ленти Досїдаючи коня він бере узду і привязує до неї червону хустку.
Ся хустина відріжняє молодого від про- чих боярів і їздців.
Коли всі сядуть на коний, виїзджа- ють на середину двора і впорядковують ся в ряд в такім порядку: перший мо
лодий, потім старший боярин, а потім вже
зям!), неперечно-з пера н. Козловского, в котрій виступав з острими погрозами проти обиднох начальників краєвих, на
місника і маршалка. Ж алуючи, що бодай чаеть ” хвал польского кола що до віку
не о с я гн у л а б іл ь ш а т и в п ал аті вельм ож ,приписув автор сеї статі вислїд голосо- ваня (відкинене плюральности н е ч у в а - н о м у н а н о р о в и , за котрий робить одвічальним п р а в и т е л ь с т в о . Крім сего висловлює жаль, що два м і н ї с т р и - з е м л я к и в кабінеті бар. Бека, не мали на Ьтілько впливу, щоби не допустити до такого напору в напрямі противнім ухва
лам кола. Відтак почитує се яко похибку правительства, що оно викликало заяви професорів унїверситетских в користь ви
борчої реформи, нагадуючи при тім, що таке правительство, як Таффе Дунаевский, дало би було се добре відчути професо
рам. Дальше жалує автор згаданої статі, що »сю тяжку працю «, яку в комісиї по
вело ся осягнути (за плюральностю) ґр.
П і н і н ь с к о м у і Олєнерови, инші члени польскі палати вельмож знищили на нараді у ґубернатора д-ра Білїньско- го, та що не всі польскі члени палати вельмож голосували за плюральностю в дусі, ухвал кола.
Все те приписув автор статі »Уае- УІсіогіЬиз* > н е п е р е ч в і й у ч а с т и намісника ґр. Андрія П о т о ц к о г о і кр. маршалка ґр. Станіслава Б а д е н н о г о в а ґ і т а ц и і п р о т и п л ю р а л ь н о с т и * , що очевидно подоля
ків „вельми заболіло1',
. Ґр. ІІотоцкому докоряв він, що по
чував ся передовсім урядником і підняв
решта боярів. Як лише всі стануть в ряд, виходять до них з хати дружко і мати молодого. Дружко бере до рук довгу хво
ростину з вильчастим кінцем, сідає на неї верхом і обізджає довкола боярів;
слідком за ним іде мати молодого і не
се в запасці цукоркя і инші присмаки, пе
ремішані з хмелем. Она кидає всьо те на боярів, а ті старають ся ловити; так обходять боярів три рази. По третім разі маги підходить до сина, бере єго коня за узди і веде до воріт; в воротах она хрестить ся і пускає коня, син також хрестить ся і ґальоном виїзджає з во
ріт. За ним з двора вискакує старший боярин, а за ними і всі прочі бояри даючи но дорозі в воротах по одному вистрілови.
Виїхавши з двора молодого всі бо
яри летять до родичів молодої. Коли вїзджають в двір молодої, бояри знов стріляють, а потім уставляють ся в ряд.
сн сеї ролі в палаті вельмож і підсував ему, що повинен був уступити із свого становища, хоч закриває сю гадку тим, що в сій хвилі таким кроком ще більшу був би наніс шкоду кравви.
Але щ е з Оільшим докором зв е р т ає
ся автор сеї статі проти ґр. Б а д е- н о г о, котрий б і л ь ш е мав причи
нити ся до поваленя плюральности, як намісник і при сій нагоді дає лєкцию маршалкови, що він повинен бути т о в м а ч е м н е з а в и с и м о ї о п і н і і к р а ю, а се тому, бо соймова більшість противить ся рівности виборчого права.
При тім докоряє маршалкови н а д м і р - , н и м о п о р т у н і з м о м і щ о р а з б і л ь ш и м к о к е т о в а н є м з р а д и к а л і з м о м ! Окрім сего з певною погрозою на адресу маршалка додає, що він передчасно есконтує зміну сеймової
більшости. у
Вихваливши ґр . Пінїньского за ве
лику строгість засад, несхитну послідо
вність і незрушену відчагу цивіаьну в єго промові, кличе: уае уісіогіЬиз на а- дресу намісника і кр. маршалка, за „по
літику газарду", за „недоцїнюванє впли- '' ву к р а ю " і політичну боязливість, що
капітулює перед програмою в справах засадничих перед боротьбою.
Подоляки з п. Козловским еі с о т р . на чолі думають все ще, що они репре
зентують край, що їх бажаня середно- вічні є опінїєю краю. Та що намісник і маршалок краєвий повинні бути сліпими оруднми їх волі. Можна собі уявити, якби виглядав намісник і кр. маршакок, котрі всеж таки повинні мати на оці
Мати або отець молодої виходить до бо- ярік і гостить їх горівкою, після чого молодий і бояри ідуть на другі ве-
еіл я.Ціла ся партия боярів їздить по станиці до самого вечеря. Підчас сих поїздок молодий перед кождим стріче- ним знимає шапку і низько кланяє ся ему. В сей день молодий повинен до
конче обїхати три раз довкова церкви і відвідати „могилки" (кладовище). Д ов
кола церкви новобранець обїджає з по
читана для неї, а кладовище відвідує з тою цїлию, щоби помянути умерших; є повірка, що коли молодий не виявить нале
жного почитана мерцям, межи якими є вовкулаки і відьми, то они можуть всіх учасників весїля перемінити у „вовкула
ків". Вовкулака, після віруваня людий,
похожий на зьвіра, подібного до вовка,
тілько знатно більший від него і з
о-бручем поперек туловища. Чоловік, пе
2 також другу народність в краю, руску,
при такій автономії, якої домагає ся п.
Козловский еї соп8. для Галичини, ко- либ намісник був одвічальний перед те
перішньою більшостю соймовою! Крайня пора, щоби виборча реформа також в краевім соймі відчинила вікна і двері для продуву иншого воздуха і усунула верховладу таких типових шляхтичів з XVII. столїтя, для котрих, як се вика
зує Лозиньский в знаменитім дїлї Р г а зуєш і Ьеуует, не мали ніякого значіня ані закони, ані сонмові ухвали, ан'ї воля короля, лише власна необмежена бута і самоволя. Сей отже середньовічний дух кличе до намісника і маршалка горе витязям, за те, що носьміли звер нути бачність не на п. Козловского е С0П8. а на д і й с н у о н і н ї ю к р а ю, на домаганя широких верств народних польских і руских.
Польский шовінізм на поли шкільництва.
Перед нами одно з останніх чисел (з падолиста 1906.) місячника »М игеит«, урядового видавництва »Тол'аггу8імга па- исгусіеіі згкбі ку ізгу сЬ * — отже най- висшої польскої педаґоґічної інстанциї в Галичині'.
Начальна статя сего »М игеит< п. з.
»ОЬе)8СІе изіатсу*, де порушуєть ся не
звичайно важна справа для нас, така знаменна для польскої суспільности, що дивує нас, що майже ніхто досі не звер
нув на неї публично точнїйіиої уваги в нашій пресі (кромі однісінької статі в
»Дїлї«). А тим часом польска преса пи
сала дещо обширнїйше про тую справу та пояснювала її зі свого боку. >8
іо\
уороїзкіе* з 21. падолиста 1906 ч. 530.
повторило тую статю з малими, але зна
менними змінами та пропусками (змінено вступ статі з »М игеит«, де »Мигешп<
покликує ся на дотичні уступи зі »81о^а роІ8к-ого< (ч. 449 і 451), а пропущено зі статі в »М игеит« два місця з сере
дини, які очевидно видали ся навіть ре
дакциї »8іоууа роїзк-ого* вже надто без
стидним фарисейством та брутальним вар
варством. Кромі . сего забирала в сій справі голос і «Оагеіа І^ о ^ з к а » (ч. 222 ), а львівска. мірка рада вирказала також ремінений чарами" в вовкулаку, остає в тім виді через кілька літ, а коли пе
рейде речинець заклятя, він назад пере
мінює ся в чоловіка від удара, коли єго хтонебудь влучить но обручі, що опасує єго тіло.
Коли прийде вечір, то молодий зі старшим боярином іде до своєї хати, а решта боярів розїзджає ся домів. Моло
да в сю пору вертає ся до дому з друж
ками, які співають ось яку пісню:
Да їхали бояри горою,
Да кликали Машечку з собою.
Я, бояри, не можу
Полюбила Ванїчку, як душу!
— Ходи, Машечка, із нами Дамо тобі кісоньку з перлами.
(Дальше буде).
в сій справі свою гадку. А в нас про се майже ні слова.
А тим часом ся статя того рода, що руска суспільність мусить відповісти на неї та витягнути з неї відповідні консе- кненциї. Бо статя подана без підпису і на начальнім місци — отже від редакциї і від самого /Т о н ’аггузітеа паисгусіеіі згкбі \уу282усЬ« — і то подана без нія
ких коментарів і застережень — отже редакция і »То\уаггу8ї^о< вповні годять ся з її змістом. А треба зважити, що
»То\уаг2у8І\¥о« є одною з найповажнїй- ших польских інституций і з єго голо
сом мусять числити ся відповідні круги.
Таким робом статя п. з. »0Ье)8СІе и8Іа\уу«
набирає великого значіня, бо вона є го
лосом польскої суспільности, а той голос заважить і на нас самих.
Предметом обговорюваної статі є утворене міністерством просьвіти філії рускої ґімназиї у Львові і позволенє шкільної краєвої ради на науку в рускій мові ґеоґраф ії, математики та природних наук в окремім відділі' (зложенім із са
мих Русинів) першої кляси і тих самих предметів із додатком істориї в такім са мім окремім відділі' для Русинів другої кляси ґімназиї в Бережанах.
Сі дві події — каже автор згаданої статі ■ — своєю незвичайностию звернули на се увагу цілої публичної опінїї Та ви кликали ряд коментарів, а навіть голосні прояви невдоволеня (пр. дискусин на сю тему в львівскій міскій раді дня 26. ве
ресня 1906), бо вони є »нехтованєм за
конів*.
»Закон з дня 22. червня 1867. — говорить ся там дальше в дослоннім пе
рекладі — о ви «ладовій мові в на
родних та середних школах (ч. 13. дн.
з. краєвих) поставив як начальну основу середного образованя в нашім краю се, що воно має бути однопільне, що має відбувати ся в иольскій мові.
На місце однопільного середного о- бразованн в нїмецкій мові вводив закон з 1867. р. однопільне образованє в поль- скій мові, обовязуюче подібно як і п о переднє нїмецке польску та руску моло- дїж сего краю*.
• Дальш е впевняє редакция »М игеит<, що ж раєвий закон з І867. р. лишав отвором браму дня розвою рускої куль
тури*, бо галицкий сойм застерігав собі право »с в о є ю в о л е ю розширювати постепенно виклади в рускій морі* а даль
ше уступ пропущений в Зіомг-і роїзк-ім звучить: »То ПЬегаІпе і п і е 2 мг у к 1 е 8 г і а е к е ї п е газіггеіеп іе изіа\?у...
сіа^аіо гпоіпозб гогмгі)ап'а зіо р п іо ^о і XV щ і а г § р о ї г г е Ь у обгеЬпе) киї- іигу гизкіе]. 2 тойпобсі геу коггузіаіі зкдааріі^іе ггесгпісу і рггебвіаягісіеіе 1и- сіпозсі гизкіе), а к а й с Г е і е Ь г а <і а- п і е з фін (га 2§осіа і
хуоЬ
і]е§о ’игіекзго- зсі роївкіеу) га\¥82е ииг2§1§с1піаї...«
(Конець буде).
Просіко ВІШВІТІ нреішту.
Н о в и н к и .
— Календар. В ч е т в е р : руско кат. Юлїя- ни; римо-кат. Геновефи. — В п я т н и ц ю : руско-кат. Анастазиї; римо-кат. Тята.
— До орґанїзаторв станиславівского округа.
Прошу II. Т. громадских організаторів отани- славівекого округа, іцоби підчас сьнят скли
кали в кождім селі довірочні збори, на котрих обговоривши справу виборів і виборчого ф он де, зарядили вибір 5 делегатів, людий що наиеьвідомійших і найрухлинійших. Тих о де- і легатів з кождого села, заосмотрених в лєґі- тимацию, підписану предсїдателем і секрета
рем довірочних зборів, запрошую отсим до Станиславона на довірочну нараду, котра від
буде ся в пятницю дня II. січня 1907 в ко- мнатах Рускої Бесіди о год. 11. перед полуд
нем з отсим порядком дневним: 1) Хто має бути кандидатом ? 2) Тактика виборча. 3) Як збирати виборчий ф он д ? 4) Вибір делегатів до спільного окружного виборчого комітету.
Від політичної (рґаиїзациї станиславівского округа: о. Єр. Бариш.
— Вісти з ^усного Товариства педаґоґічного.
Краева рада шкільна призволила товариству створити приватну одноклясову школу з рус- кою мовою викладною в Яблонові (печенї- жиньского гіовіта), де науку буде вести емер, учитель Іван Петришин. — ГІерерібка „Пригод по середущій Азиї“ славного скандинавского подорожної о і ученого Свен Гедіна вже неча- тає ся. Дві иерші частини, осмотрені в гарні ілюсграциї, буде розсилатись передплатникам в перших днях по лат. Новім році. Передпла
ту на всі чотири части (2 К 40 с.) можна чри- силати ще тепер. — Товариство сподіє ся щирої коляди на свої школи
і
бурси. Зем ляки нехай не подивують, що пригадуємо ся їх намяти. Як би товариство не потребувало, те не просило би милостиві на народні цілії. — Новий дім бурси вже будує ся. Сими днями вийшли накладом товариства гарні картки пе
реписні з видом нового дому бурси, по 10 сот.
штука. Можна дістати в товаристві педагогіч
нім (ул. Сикстуска ч. 47) або в „Сокільскім Базарі". — Виділ.
— Вечерок з танцями у Львові. Одинокий в наближаючих ся мясницях вечерок з танцями в салях „Народного Дому" у Львові відбуде ся в перших днях лютого 1907. р. заходом Товариства „Руска Захоронка". Запрошена розішле ся, як і день означить сими днями—
Комітет.
- По повороті з Америки. П. Юлїян Бачинь- ский повернув вже з інформацийної подорожи по Сполучених Державах і Канаді, де є рускі оселі і м ає привезти з собою богатий мате- риял про житє-бутє наших поселенців. Неба
вом має н. Бачиньский виїхати в тих самих цілях на Чорноморе і до Приамурского Краю на Сибірі, де жиють Українці а опісля до бра- зилїйскої Парани.
— Трупа
М.
К. Садовского грає тепер в м.Ж итомірі. Она складає ся переважно з моло
дим артистів, які іі'д орудою такого досьвід- ченого артиста і режісера, як М. К. Сядовский грають з надзвичайним успіхом і ансамблем.
На піст і великодні сьвята трупа Садовского переїздить до Київа і грати ме в народньому домі „общества грамотноцти*. До. річи буде нагадати,'щ о в 1006. році виходить 25 літ з того часу, як Микола Карпович, залишивши війскову службу, зробив ся україньским акто
ром. На протязі сих 2а років він невтомно працював для україньского театру; діяльність его носила ідейний характер. Давнішньою мрією М. К. було скласти цілком інтелігентну україньску трупу, яка іірацювалаб на українь- скій сцені не для користи, а для того, щоб піднести на можливу вижину і придбати слави рідному театрови. Хоч ювілей Садовского ви
ходить і в сьому році, але місцеві Українці думають витати М. К. тоді, як він буде в Ки- їві, себто на кілька місяців пізнїйше.
(„Рада").
— Давно вже бурса руска в ЯрослаД не від- кликувала ся до жертволюбивости загалу, га
даючи, що місцевими силами зможе піддер
жати ся і розвивати. Но надії завели нас, а іменно минувшин рік, в котрім, ідучи за за
гальним напрямом, не устроюнано і у нас ні
яких вечерків в користь бурси, причинив ся до погіршеня еї материяльного положеня. То-
з му, хотячи зрекомпензувати сю страту, Виділ
бурси осьміляесь єще раз звернути ся до П.
Т. жертволюбивої нашої Публики з уклінною просьбою о ласкаві жертви, причім мусимо пригадати, що руска бурса в Ярославі дуже красно розвиває ся, а в тім році, ломимо не- відардних відносин материяльних, дала номіч 60 ученикам тутеїнних шкіл середних. Ласка
ві датки просить ся присилати на руки касиє- ра бурси о. Юрчака гр.-к. сотрудника в Яро
славі. — В и д іл бурси св. Онуфрея в Ярославі.
— Краєва рада шкільна перенесла в стан супочинку учительки: Іванну Пилиицївну в Глинянах, Марту Бобакову в Коморовицях і Манію Релїковску в Богуїці; — признала ре- мунерациї за старанне ведене шкільних ого- родів учителям: Ів. Щепковскому в Залужу (Збапаж), Ом. Майданіови в Болотні (Переми- шляни) Йос. Пельчарови в Поражи (Лїсько) і Йос. Гузарскому в Седлисках (Львів); — ви
лучила громаду Бутилку нижну (окр. Турка) зі шкільного обсягу в Бутлі і зорґанїзувала 1-кл. школи в Корзовііі (окр. Підгайцї), в Вальд- дорфі (окр. Городок) та перемінила 5 кл. мі
шану школу в Турцї на 5-кл. мужеску і 5-кл.
женьску, а Гкл. школу в Тресцяній на 2 кла
сову.
— З перемискої єпархії. Управляючими со- трудниками установлені оо.: Йо^иф. Савицкий в Ляшках мурованих і Ник. Поляньский в Яблінцї нижн. — 0. Кирило Сїлецкий, нарох і декан в Ж ужели, іменований тит. радником енископскої консисториї. — О. Іван Мишков- ковский, парох в Перегримцї, увільнений від обовязків містодекана дукляньского. — Пре
зенту на иарохію Стібно одержав о. Волод.
Вербенець. — Увільнене від конкурсового іспи
ту одержали: о. др. Ник. Малиняк і о. Леонт.
Ж елехівский. — Завідательство в Поздячи дістав о. Йосиф Горчицкий. — Сотрудництва одержали: о. Евген Козаневич, секуляризова
ний ерей ЧСВВ. в Квашенині і о. Вас. Кузич в Купновичах.
— Зміни в устрою парламенту. Тому, що число послів збільшить ся із 42-5 на 516, то конечно мусить наступити збільшене числа місць для послів. Рівно розширить ся реста врациї і Гардероби парламенту. На днях від
була ся в сальонї президента палати, ґр. Фе- тера, дотична нарада окремої комісиї, яка рі
шила небавом розпочати адоптацию, яка ко
штувати ме звиш 1(0.000 К і скінчить ся 30 в маю. По боках стане нових фотелів 30, а давні фотелі звужить ся, аби зробити місце для уставленя нових. Для грубих по
слів буде се великою невигодо,ю а для дуже грубих прямо не буде сидячого місця в пар
ламенті. Вільно стоячих крісел не можна ста
вити в парламенті, аби посли не мали чим кидати підчас надто горячих ровправ.
— Спячка Лїкарский сьвіт в Берлині живо займає ся тепер випадком довготривалого сну, який належить до виїмкових явищ. Хорим на спячку є маґістрацкий урядник, який снить вже від червня 1906 Аби єго удержати при житю, заливають єго що день легкими стра
вами. З приводу тої спячки професор меди
цини в Берлині, др. Айлєнбурґ викладав в клі
ніці про подібні випадки. І так в с е л ї Страмков коло Бреми заснула на ту хоробу дівчина і жива спала від 1886 до 1890. р. В Почдамі спав так само один улан в 1890. р. шість місяців і помер на запалене олегочної. Инший жовнір в Прусах переспав на ту хоробу також пів року і виздоровів. В Гайнфельдї в Австриї до
лішній спав якийсь селянин 18 днів, а по про- будженю був здоровий і різкий У тих всіх випаїках були причиною спячки сильні забу- реня в нервовім укладі.
— Морози. З Італії доносять, що там на
стала тепер така студінь, що в Венециї два жебраки, що ночували звичайно на підсїню палати дожів, замерзли на смерть в Різдвяну ніч. Також велика студінь має бути в Триєстї і на цілім австрийскім побережи Адрийского моря. — 3 Угорщини доносять також о нечу- ваних морозах. І так: Болотне озеро замерзло цілковито, так, що прибережні мешканці у- строюють собі тепер совганки на тім озері, чого не затями ш навіть найстарші люди. В
Семигородї морози вигнали з лісів стада вов
ків. Зійшли они з гір в долину, напали на худобу, що була в поли, подусили кількасот овець і роздерли пастуха на кусні. — У Відни першого дня лат. Різдвяних сьвят показував тепломір — 10° Цельзия, а в околици — 16°.
— В ГІарижи при — 1° морозу упав такий ве
ликий сніг, іцр трамваї і омнібуси перестали їздити.
— Сьвяточні дарунки. В Різдвяні сьвята чи на Новий рік є звичай між кревними, свояка
ми і знакомими складати собі дарунки. Ви
брати дарунок і вручити єго дотичній особі, як годить ся, є так само штукою, як нриняти дарунок з відповідним настроєм. Дароване ко
мусь з нагоди Сьвят безвартісної дрібнички, або невідповідного предмету може обидити.
Добре вихована людина йдучи до кого в го
сті, не принесе з собою в дарунку кватирки оновити, може ще з чаркою, не дасть некур- цеви коробки циґарів, не подарує старій панні книжки про плекане дїтий, так як ніхто ма
буть не дарував би свому приятелева з наго
ди сьвят револьвера, нареченій шнурівки або ляльки. Чейже ніхто також не дарував би старшій особі книжки з дїточими малюнками, а дитині перекладу фільософічної розвідки Павльзена. Даровуючи комусь книжку, треба взагалі знати еї зміст, аби не попала в невід
повідні руки. Дарунок належить вручити чи доставити у відповідний час, бо инакше він стратить на вартости, хочби як був цінний та інтересний. Спосіб ііередаваня дарунку є не- менше важний. Завинути даровану річ в бру
дну Газету і обвязати грубим, стріпатим шнурком — сьвідчило би про легковаженє до
тичної особи. Заповіджений дарунок не зро бить тої приємности, що ненадійний. При роз дїлюваню більшого числа дарунків в товари
стві повинно ся вже з гори зазначити, що кому дати, а не дарувати щось одній особі, а потім відбирати і дати єї другій. На відпові
дне нриниманє дарунку годить ся також ува жати. Допитувати ся даруючого, де він то ку
пав — є негарно, питати про ціну — непри- лично, а критиковане дарунку сьвідчило би про брак найпростїйіпого вихованя. Не гарно було би також плести в очж даруючому, що до єго дарунку придало би ся ще се і те. Не випадає рівнож байдужно відставити дарунок на бік, або в очах даруючого розділити єго між инших, або таки в цїлости кому другому дальше подарувати. Про подяку не забувати наказує вже сама чемйість, бо подяка нале
жить ся навіть за дрібницю.
— Як справляти рибу до вареня? Хто купує рибу до вареня і смаженя, повинен насампе
ред на то уважати, щоби она була жива. Не
живої риби не треба купувати, бо она і не смачна і може бути навіть дуже шкідлива для здоровля. Ж иву рибу треба скоро вбити таким способом: Рибу треба сильно вдарити по го лові або головою об стіл, щоби єї тим спосо
бом приголомшити, а відтак острим ножем перер зує ся єї при самій голові з гори так,' щоби відтяти хребет від голови. В той спо
сіб відотнуть ся всі нерви, які ідуть до мо
зку і риба перестане жити. Відтак треба лу
ску зіскробати, а то робить ся в той спосіб, що скребче ся рибу против луски завсїгди від хвоста до голови. Окуневи треба ще перед тим відрубати плайки. Лина треба вложити в киняток на хвильку, а тоді дрібна луска дасть ся легко зіскробати. Опісля розрізує ся рибу здовж черева аж до місця, де кінчить ся вид
на кишка але треба розрізувати осторожно, щоби не розрізати жовчи. При вийманю вну- тренности треба то уважно робити, щоби не роздусити жончи. Ж овч відрізує ся осторо
жно від печінки, а печінку лишає ея до ужитку.
Так само з деяких риб лишає ся молочко і икру.
• Наконець вирізує ся плівку, яка іде попід хребет, очищує ся з крови, відрізує ся зяви і вимиває ся рибу та сполїкує ся, але не дає ся їй мокнути у воді. — Коли живу рибу треба далеко нести без води до дому, т о буває инодї дуже недогідно, бо риба кидає ся, а для самої риби є то лиш Мука, то най
ліпше приголомшити єї на місци сильним у- даром в голову. Також треба би тут звернути
увагу іі на то, що виймаючи рибу з води не треба єї ловити за очи і пальцями їх|ви ти - скати, бо то лиш непотрібна мука для неї.
Почтові оплати і телеграфічні та телефо
нічні будуть від 16. січня с. р. в деяких ка- теґориях значно підвисшені. Передовсім буде підвисшене порто місцевих листів з 6 на 10 с.
Взагалі порто місцевих листів буде однакове з портом листів позамісцевих, супротив чого за письма тої катеґориї, що перевисшають нормальну вагу, буде платитись подвійне пор
то 20 с. Місцеві карткові листи по 6 с знесе ся, а на їх місце вийдуть карткові листи по 1 с (доси коштували Ю с ) для місцевого і позамісцевого руху. Ціна переказів буде під- висшена на 3 е. Телеграфічні блянкети будуть продаватись по 2 с за штуку. Доси давали їх безплатно. Місцеві телеграми будуть оплачу
ватись однаково з нозамісцевими (найменше 10 слів за 60 с). Значнїйше число оплат буде заведене в телефонічнім відділі. Нові телефо
нічні оплати будуть обовязувати від 1. січня 1907 лиш нових абонентів, а дотеперішних пів року пізнїйше. З а уладженє нових телефонів буде платитись, як доси, окрема такса. Під
висшені будуть також оплати за доручене п а
кетів, грошевих листів і переказів з 10 на 20, зглядно з 6 на 10 с. Всї ті постанови вій- дуть в житє з днем 16. січня 1907 р. Міні
стерство торговлї надівсь, що наслідком під- висшеня згаданих оплат побільшить дотепе
рішні доходи о 5,600.000 К річно.
— Зелїзничі катастрофи. Коло стациї Сереґ- на лінії Сеґедін-Темешвар угорскої державної зелїзницї наслідком сильної заверухи сповз із шин тягаровий поїзд. В ночи наїхав на сей тягаровий поїзд особовий, при чім розбило ся кілька вагонів, обі льокомотиви, а кілька осіб потерпіли легкі ушкодженя. — Більш а ката
строфа приключила ся в пятницю недалеко Елїот в АвГлїї. Була така велика заметіль, що особовий поїзд не міг далі їхати і став у снігу ; небавом наїхав на него експресовий поїзд і роз
бив два послїдні вагони особового поїзду, при чім іюгибло 22 осіб а більше як 30 осіб тяж ко поранило ся. Між скаліченими находить ся лї'б. посол Блек, яхий втратив обі ноги. — Недалеко Аверсберґу на лїнїї Гамбурґ-Кельн наїхав в неділю поспішний поїзд на їягаро- вий, при чім погибли 4 особи, а богато осіб понесли тяжкі ушкодженя. Того самого дня коло Бріль на лінії Відень-Остенде прийшло до карамболю між тягаровим а люксусо
вим поїздом. Одна особа із прислуги втрати
ла житє.
— Дрібні вісти. В Перемишля збанкротував купець Йосиф Герціґ. Чинний стан конкурсо- вої маси виносить 57.000 К, а пасивний 110.000 К. Герціґа арештовано. — З і Львова пропав висілої ранґи манїпуляцийний урядник маГі- страту.Говорять, що він виїхав ва границю зі страху перед прокураторивю, яка була би єго потягнула до одвічальности за довгя.
— Гумористичний кутик.
Н а годині греки (автентичне).
П р о ф е с о р : Дутка, маєш прегіарацию?
У ч е н и к: Я, прошу пана пфесора, забув дома.
П р о ф е с о р : Подай еї сюда, най запи
шу в ній „трету“.
— Репертуар міского театру у Львові.
В середу: »Ми« сучасна штука в 3 д. А.
Креховецкого.
В четвер: «Солодка дівчина».
Други Соколи і Сокілки! Памятайте, що львівский „Сокіл* збирає жертви на будову свого дому.
Телєґрами
з д н я 2. січня 1207.
Відень. Ш еф еекциї проф. др. Отто Бен- дорф помер нині рано.
Рим. Кардинал Мартінелї тяжко зан е
дужав.
Прага. Ческа рада народна оповістила комупїкат з засїданя відпоручників всіх ческих
4
політичних сторонництв, з виїмкою аграрни
ків. На тім засїданю ухвалено концентрацию всіх ческих народних сил до оборони загаль
нонародних ческих інтересів перед затіями Німців. В джскусиї зазначено, що треба конче вримінити ту спільну акцию при найблизших виборах до парляменту. Ухвали вислано т а кож аграрникам з просьбою, взяти їх під роз
вагу і пристати до загальної акциї.
Краків. При нинішнім тягненю краківских льосів головна виграна 50.000 К упала на льос ч. 50.411; 6000 К виграв льос ч. 63.013, а по 1200 К льоси чч. £609, 15042, 20330,
34860 і 63037.
Москва. На надзвичайнім дворяньскім зібраню внесено реферат про особи, що під
писали виборску відозву. Депутати і предво- дителї дворяньства, признаючи сей вчинок безчесним, пропонували зібраню виключити з московского дворяньского зібраня Кокошкина.
Почались суперечки. Предсїдатель Давидов, Граф Хрептович, Бутенев, Шіпов, та инші д о водили, що нема чого поспішати, треба заж да
ти на рішене суду, бо коли Кокошкина ви- право судити своїм судом. При голосонаню перейшла ухвала за виключенєм 198 голосами проти 80.
Новий Йори. Рукфелвр жертвував на уні
верситет в Чікаґо 3 мілїони доларів.
й ш л о нациовальво-полїтичного і турного житя Русинів.
Ю -•V
Лист Данила Танячкевича до львівскої Громади на руки 0л. Барвіньского.
Б ез дати і місця, неперечно 1868. р.
Дорогі, єдині
панове громадо!
Вже й готове, що обіцявч. вамч.... Про
стіте, що трохи пізнійше які, обіцявч.... — Не своє то народне, а ні таки що се друге підій
де и вирве у тебе вольну годину... О ть и за
барився... Та часі. мабуть не перебіги ще т а кого акту... и теперч. догідна пора... Читайте читайте іі... громацькимч. розумом'ь наставте...
и гайда у >Русь«, а при тому и книжочкрми нехай внають люди хто ми?...
Сказавч. я слово може немудренне, але таки ніхто одч. Єсмані до Сяну не дорікне мені: .погано — погано, Даниле!«
Теперч. більші» вамч. нічого не посилаю
— але незабаром!, ач. кінцем сего тижня, бо на другий стелетця мені дорога — вишлю
„конкурсі, на граматику ріднеі мови» — хочч. частину літературніхч» озирзівч.!
А ще! »Русь« пішла наді, сподівання д а
леко — не такі, то вже поділомч» Галичини,
— але приміткою наді, увагами Н. А. Яеііищу вч. 16 номері наді, гостиною Славянч. у Пе
тербурзі (у перегляді дневниківч.) — справді я здивувась... таки бачу моя бере.. Але коли вона прийше вч» основу наші, мемориялч», и по ему робити стане, такі, и не виглядати наадч. більші, одч. неі нічого,..
А покищо ви ладнайте и міркуйте, и усі голови у едну поскладайте и міркуйте, виси
лайте и друкуйте! Буде надруковане, то при
шлю свій підписі., а надійсь не я одинч».
Прощавайте! и я кажу: С а м апі сопвиїі..
А покищо, я вамч. кажу, шо й з мене не аби який політик!., — які, випишу кон
курсі. на граматику то подуріють Москалі.
Таки прощавайте
Ваші, та Ваші.
Данило.
Пошукайте у статистиках!, який гурто
вий проценті. Ляхіь'ь на нашихч. Украінахч.?
Ага! А зч. України не ма вісті ?
Картинку до Заревича, коли подавати мете працю оддайте.
— Виказ жертв на бурсу Товариства >11ро- сьвіта» в Золочеві за рік 1905/6 (в коронах):
О. Дякон з Махновець 3, Читальн. в Струти- нї 11, колядою в Богутинї зібрано 5, Комітет церковний в Городилові 10, складка з собор-
чика деканзльного 7-20, п. С. Наливайко в Ольшаницї 5, о. Доманик від братства з Оль
шаницї 20, о. Макаревич 3 43, о. Бородайке- впч з Тростянця з акафистів 8-85, від склепу .Просьвіти» в Тростянци 5, о. Бородайкевич від себе 5, о. Ііаньчиїпин з Гологір 5, о. Не- стор з коляди в Ремизівцях 12-25, о. ігумен Залуцкий з Підгорець 5, о. Дольницкий з ко ляди в Скваряві 22, о. шамбелян Сіовицкий з Вуска 10, Чайковский з Колтова 10, о. Са- вула з такс метрик. 6, о. В. Кузьма з Плу
гова з такс 4, Уряд парох. в Середпільцях 1, п. Ґурнацкии з Городилова 2, громада Тро- стя'іец'. 20, п. Кусїль 4, п-нї М. Б езпальковаз Городилова 6, Виділ пов. в Золочеві 50, сойм 100, Хв. 'Гов-о вз. кред. Дністер 100, проф.
Лїтиньский 4, о. Гургаль з Глубічка 6, о. Га- врисевич 6, в. Теодор Наливайк > з Тростянця 10, ради. Балтарович 6, п. С. Бучацкий 2 50, рздн. Виханьский 12, проф. Галущиньский 6, проф. І'рицевич 150, о. Громницкии 6, ради.
Дольницкий 6, адв. Дрого.мирецкий 6. п. Ем.
Залїііский 6, о. Петриця 6, ради. Скобельскин 8 50, н. Ланорко 5 50. проф Приман 4.
беляя Чрмериньский 5 кірців бульби і 50 клґ.
круп гречаних, громада Белзець 106 клґ. пшо
на. 40 клґ. муки, 32 клґ. круп гречаних, 27 клґ. фасолї, 5 клґ круп ячмінних, о. В. Чай
ковский 1 ’/, літри смальцю. Борейко 60 яєць, Кобаса господар з Рикова 1 клґ. масла, Куч- куда 12 яєць, п. Кузьма з Почач 8 богониїв хліба, 1 вінок цибулі, 2 ґарцї ф с<лї, 2 ґарцї круп гречаних. 4 корцї бульби, Костїв I і/, ґарця цибулі, .Народна Торговл'»» 50 клґ. му
ки. — Всім П. Т. Ж ертводавцям складає от- сим виділ бурси сердечне .О нсибіг» і про сить о ласкаву память на нашу інституцию в будучности.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ.
Готель, реставрация і каварйя — ріг 'ул. Сикстускої і КоСнюшка-у Львові).
Приїхали дня 1. сїчння: Теоф-ль Чай
ковский з Комара, др. О. Маковей і Яр. Ве- соловский з Черновець, Тершаковець і До- бровольский з Комарна, др. Роман Яросевич з Відня, Як. Тишовницкий з Довголуки, о. Ів.
Королюк з Чемеринець, о. Гр. Комаряньский з Сернок гор., Олекса Леикович з Бережан.
— Скарбник львівского „Сонола" має на прод-ж білети до фризиєра по низьких ціпах Пронізия з білетів призначена на дохід „Со
кола".
Рухові вправи в « ік г а
Члени: Понеділок, середа, пятниця від 7—8.
Ч.іеницї: Второк, четвер, субот» від 4 а.
Хлопчики: Понеділок, середа, пятниця від 5 —ь.
Місячна оплата одна корона.
Приходїть і вправлайте!
С оїозв еи т
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програм і,
в і д 1. д о 15. с і ч н я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по:
пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ Ьііе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
ш ш
Рух зелїзничих поїздів
важний від 1. мая 1906 після середно-евро- нейского часу.
До Львова на дворець головний приходять:
3 Іцкан 12 20*. 6 !0, 140 545, 905*
„ Кракова 2 ЗІ*. 5 50*, 8 45. 130, 5 25. 8 40 930*
„ Підволочиск 7-20, 1145, 2-20. 5 50, 10 30*
„ Лавочного 7-29, 11-50, 10-50*
„ Рави рускої 750. 4-50 ,. Станиславова 8 05
,. Сам бора 8-15. 1 50, 9 20*
„ Яворова 8-18, 437
„ Коломиї 10 05
„ Ряшева 1035
На Підзамче.
„ ІРдволочиск 705, 11-30, 2 08, 5-35, 1016*
Зі Львова з головного двірця відходять:
До Кракова 12 45* Р - * , 2 45, 6-35*
10 05*
„ Іцкан 2 51*, 6 15, 9 20, 2 40, 10.40*
„ Підволочиск 6-20. 10-55 2 21, 6 15*, 950*
„ Лавочного /ЗО, 23О б’2о*
„ Самбора 8-55. 415, 10 51
„ Станиславова 9-Ю*
„ Белзця 1045
„ Ряш ева 405
„ Коломиї з-зо
„ Рави рускої 7-25*, 11 35*
„ Стрия 11 10*
3 Підзамча.
„ Підволочиск 6-32, 1107, 2 32, 627* 10 02*.
Примітка. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є назначені зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год.
вечір до 5. год о9 мінут рано.
Звичайні білети їзди як також білєти всякого иншого рода, ілюстровані провідники розклади їзди ітд. можна набувати через ці- цілий день в міскім бюрі ц. к. державних зе- лїзниць, пасаж Гавмана ч. 9.
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц.
Банку Гіпотечного
купує і продає всякі
папери цінні
і МОНЕТИ
н а й д е ш е в ш і м курсі ден
нім не числячи ніякої провізні.
<•
♦8
<
&
по
■ф
ф ф фф- ф і ф ф ф
ф Дґф ф-
ф^ І І З М Р и и Т М М М І /І п р о в и й кура- М П а Іт ІС П г І І И П іт іІД цииний (власна пасіка) твердий 5 клґр. 6 кор. „рарітас медо- борів“ густо плинна патока 6 кор. 60 сот.
ігапсо. Від руских замовлень даю 20 сот. на будову театру. Коріневич ем. учит. Іванчани і.очта н місци. (3 — 20)
„Торбан”
музична біблїотека видав
Українська Накладна
Льів, Вроновсна 8 .
Катальоґ даром і ош атно.
Видає і відповідає за редакцию: Лев Лопатиньский. З друкарні В. А. Шийковского.
