Ч. 281. Львів, пятниця дня 22. грудня 1906. (4. січня 1907.) Річник X.
Передплата ж «РУСЛАНА* вивое«ть4
в Австрмї:
** ві'лви рік. . . . ЗС пер.
V п.ч року .. .. .. Ю Мр>
н і чверть рику .. о кор.
*•- лісись . Г7О мер.
За границею:
цілий рік . 16 рублів або 36 франків
■ж пів року . 8 рублів або 18 франків Поодиноке ввело по 10 еот.
.Вирвеш ми овп і душу мк вирвеш: а не воаьмеш мплости і віри не ноаьиеш, бо руеке ми серце і віра руска.» — 3 Р у е л а н о в н х псальмів М. Шашкевича.
Бихедить
у Льввві що дня крім неділь і руских сьвят о о 1|а Г°Д- пополудня.
Редакцій, адміністрацію і
експедипия .Р услан а. під ч. 1. лл. Двмбровскего (Хорун- щиикі. Експедицня місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертає сялише ва попереднє застережене.-—
Реклямациї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стоіч кн. а в .Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по 30 сот.
від СТОІЧКИ,.
Сторонництва в новій радї державній.
(У 4 Ще виборча реформа «е стала законом, а вже тепер починає єн живий рух виборчий, з котрого можна собі уя
вити приближно склад будучої ради дер
жавної і уґрупованє парламентарних сто- ронництв. Передовсім се річ певна, що з державної ради, хоч вибраної на основі загального голосованн, не уступить зо
всім н а ц и о п а л ь н е п и т а в є, а навпаки може ще з більшою силою буде домагати ся справедливої полагоди. Вже тепер можна помічати, як в трех нинї головних сторонництвах теперішньої по
сольскої палати проявляв ся змаганв. щ о
би сіі&іесіа т е ш Ь г а звдинити в поважні числом сторонництва.
Найперш проявило ся се у Німців, котрі бачать себе загроженими новою ви
борчою реформою. їх верховладним ста
новищем захитала вже пята курия, а т е пер ще більше ненїмецкі народности дій
дуть до числової переваги в посольскій палаті. Тимто Німці змагаю ть до того, щоби усунути всяку межиусобну бороть
бу а звдинити дрібні сторонництва у ве
лику числово ренрезентацию национальну і тим способом здобути собі вплив на рішене важних законодатних справ.
За прикладом Німців пішли сею до
рогою також Чехи, розбиті на старо- і молодочехів, аграрників, католицких на
родовців, реалістів, национальних соция- лів і т. д., щоби перевести т. з в .' к о н-
ц е н т р а ц и ю сих сторонницгв і висту
пити в палаті яко могутна репрезен- тация.
В тім самім напрямі пішли також Поляки, а недавно краківске сторонни- цтво подоляки хпистияньскі социяли.
т. зв. демократи і всеполяки, з виїмкою людовців, демократів з табору N. КеГогт-и і социялдемократів утворили Р а д у н а р о д о в у, а піддержувані нею при недалеких виборах кандидати звдинять ся неперечно разом в польскім колі.
До такого зєдиненя спонукує не ли
ше потреба успішнїйшої оборони своїх інтересів, але також і чисельний склад нової посольскої палати. Коли при тепе
рішнім числі 425 послів законодатна ро
бота показала ся майже неможливою за
для великого роздробленя сторонництв парламентарних, а порозумінє в ріжних пекучих і нераз наглих справах з дрі- бонькими клюбами ставало майже немо
жливим, то при зб і.и ш ен ш числі послів 516 стане ся справа тим труднїйшою.
Наколи отже нова рада мав дійсно пере
вести ріжні потрібні закони, то се буде можливе лише при звдиненю послів у ве
ликих сторонництвах, а вже три в горі названі вказують на се, що се будуть головно национальні сторонництва.
Одначе побіч сих трех великих сто- ронництв остав ще богато дрібнїйших, як Італїянцї; південні Славяни, Русини, Волохи. Дрібні сторонництва можуть ли
ше тим способом здобути собі якийсь вплив на рішане законодатних і політич
них справ, наколи зуміють війти в ордоз з иніпими
з ними споріднені з национального і су
спільного боку. Вправдї після всякої імо- вірности вийде таке число руских послів, що не будуть потребували за підписами на внесеня й інтерпеляциї просити инші стоооннинтва а зможуть се вже робити самостійно. Відносини русинів отже чи
слово неперечно поправлять ся, бо доси на 425 було 10 (з тих двох поза клю- бом) а тепер на 516 в найліпшім слу- чаю буде 33. Одначе колиб дійсно навіть таке число війшло до нової ради, то оно в порівнаню до загального числа 516 буде вельми незначне, щоби здобути для себе п о в а ж н и й п о л і т и ч н и й в п л и в , припустивши навіть також най- кориснїйшу можливість, що те число і що до я к о с т и б у д е п о в а ж н е і що до о д н о ц ї л о с т и н а ц и о - н а л ь н о - п о л ї т и ч н о ї. Тимто на
віть при такій найкориснїйшій можливо- ' сти руский клюб буде приневолений зма
гати до союза з иншими спорідненими клюбами, наколи схоче здобути собі зна- чінв і неостати так відокремленим і опу
щеним, як се було тепер.
Польский ШОВІНІЗМ на поли шкільництва. ' • - ■ І -
(Конець).
Опісля хвалить автор галицкий (поль
ский) сойм за се, що не дав віденьскому міністерству утворити анї 'одної рускої ґімназиї без свойого дозволу, а в другім пропущенім устуці »8Т оі ¥ - ом < говорить
А
сторонництвами, котрї’найбільш і ся *про пробу міністерства Кербера нару- ... ■ ... .і— ... ...
і-іій... і , - — ,,. ,
Козацькі звичаї на Кавказі.
(Сватане в Бекешівскіи станиці, баталпатинь- кого відділу, кубаньскої области.)
(Дальше).
В тім часі, коли молода повертає до дому, приїзджають від еї мужа післанцї за одежиною. Одежу молодої вще скор
ше складають денебудь в клунок, на який садить ся маленький брат або сестра мо
лодої. Коли хтонебудь з присланих за одежею стане підходити до клунка, щоби забрати одежу, то сидячий на нїм дітвак не допускає їх до себе і жадав викупу.
Тому, що звичайно оборонець клунка бу
вав малий, то приїздні за одежиною ду
рять вго: они дають ему замість 20 ко
пійок 1 копійку, замазану мілию. Я к торг покінчить ся, приїздні забирають одежу і відвозять до дому молодого. Коли зов
сім стемнів, молодий зі старшим бояри-1
ном і дружкою приїздить сам до молодої.
Она під той час сидить з дружками за столом, при чім подруги співають пісню:
Десь був еелезник.
Десь була утеня, А тепер вони;пк , В одній криниці;
й цїдять вони д р іб н у . росицю, Пють вони холодну водицю.
Десь був Вангчка, Десь була Машечка,
А тепер вони в одній ськітлицї, їдять£білі колачі,
А пють зелені вина.
За новою да сьвітлицьою Стоїть верба із росицьою.
А хто еюю вербу підрубає?
А хто еюю росу позбирав?
А Ванїчка вербу підрубав, А Машечка росу позбирав.
Коли молодий приїде у двір родичів
І жінки і зл ізе 3 коня, то на сего коня садовить с я хтонебудь із свояків молодої.
Сего коня мусить у него викупити друж
ка, а інакше не віддадуть коня власти- телеви, коли ему буде потрібний. Дружка платить за коня копійок 20— 30, а по тім ведуть молодого в кімнату до жінки. При вго вході в кімнату, дружки співають пісню:
Як Да Як Да
налетіло сімсот голубів на наш двір,
наїхало сімсот бояр на наш двір:
*Угадай, Машечка, свовго князя, Де він твій?«
— »Що в сірому да на білому, То не мій;
Щ о в голубому да на вороному, Ото — мій!«
Молода підчас того сидить на поку
тю, а біля неї сідав менший брат або
2 шеня сего привілею галицкого сойму
вставленем до буджету суми на утворене рускої ґімназиї в Сганиславові, а дальше дословно так: »АУ6^сгаз з е ) т кга)о ^у 2 ггасіка віапоїїсгозсіа осіггисії розіиіаі и- ітуоггепіа о\уе§о §ітіїа2уит...с11аІЄ£0, ге розіапоупі гаг па гахузге окагас ггасіосуі сепігаїпеїпи, іг па Іексетеаіепіе з\уусЬ р г ада, па паггисапіе зоЬіе г §огу туоіі
ту т а іе г у і, осМале] изіатуоууо і е т и ]ес1у- піе <іо йесугуі, піе рог\уо1і.«
Отеє м е н т е більше зміст начальної статі падолистового »М игеит«. Коли би така статя появила ся в револьверовім дневнику, обчисленім на грошеву експльо- атацию некультурних інстинктів широких, мало иросьвічених мас — то се можна би ще сяк так зрозуміти і вияснити мо ральним станом редактора і читачів його дневника. Але коли щось подібного пи
ше орґан іїоууаггузіууа паисгусіеіі згкоі тууізгусЬк, а сї учителі повинні хиба бу
ти цьвітом суспільности, як мають її у- чити та провадити на шляху культури, то се вже годї вияснити чим иншим як моральним занепадом польскої суспіль- ноети. Нинїшна педаґоґія на цілій земній кулі признала першим усліввм успішної праці школи науку в рідній мові дїтий.
Про се й знають Поляки, бо вони самі борять ся тяжко о се природне право в Росиї та Німеччині. Та ба! Для панів із
>М игеит« істнують закони розумної пе- д аґо ґії тілько для Поляків і всіх инших народів, що не мали ніколи щастя нале
жати колись до царства польскої корони.
Для нещасливих з тої причини Русинів основи педаґоґії не істнують, а польска суспільність та її учителі висших шкіл обурюють ся отворенем кількох руских чи там утраквістичних кляс при ґімназиї,
А обурюють ся вони ніби тому, що се стало ся без відома сойму, а таке поступоване в нарушенєм краввого за- кона з 22. червня 1867. р. »М игеит«
не хоче в сїй справі нічого більше, як тільки точного виповненя закону. А свов лицемірство посуває редакция до того степеня, що наводить закони фальшиво, бо опирав ся на законі, який у дїйсно- сти стратив значінв в тім виді, як його наводить редакция. Б о от § 19. осно
вного державного закона дня 21 грудня 1867. каже виразно, що нікого не віль
но силувати до науки в чужій мові, а кождий нарід мав право вчити ся в сво
їй мові. Між краєвим законом а дер
жавним, виданим під року пізнїйше, за
ходить очевидна суперечність; а що кра- євий закон мусить уступити в такім ра
зі перед державним — отже краввий за кон із 22. червня 1867 не мав в дїй- сности правного значіня. Автор згаданої статі промовчує се сьвідомо. І в нас, у Галичині в »оЬеЇ8сіе изіатуу», бо опира
ючи ся на неважнім законі, робить ся Русиїіам всякого рока непотрібні трудно-
і аід’--
сти при творен.ю рурких , ґ)мназияльних кляс.
І чим же є в виду сего згадана статя »Мц2еит« оперта сьвідомо на не
правді? Се нічого иншого, як тільки сьвідоме підбурюване рускої суспільно
сти проти польскої — тим більше гідне напятновапя, що вийшло від такого по
важного »То\уаг2у&і«'а згкої и’уг- вгусЬ». Що більше, с й - статя знаменна, бо вона відслонюв нам ' 'тайни польскої політики зглядом Русинів. Крайним си
стематичним нехтованем основних дер
жавних законів, коли в них хоч тінь користи для Русинів,, хоче дійти поль
ска суспільність до закріпощ еня всього, що руске.
Се треба затямити .собі на будуче—
нони раз таки переговорили ся!...
М. Г.
Краєві! буджет, іа рік 1907.
Краввий виділ вже приготовив пре- лімінар краввого буджету на р. 1907. Но
вий буджет ріжнить ся формою від по- передних, бо краввий виділ, приміню- ючись до бажань, висказаних підчас то
горічної буджетової дискусиї в соймі, змінив дотеперішню систему буджетованя пеііо на буджетованв ЬгиМо і влучив до краввого буджету до тепер окремо бу- джетовані фонди, дотовані з ^краєвого скарбу. В сей спосіб краввий буджет став яснїйший і переглядчїйіпий, а представляв ся, як слідує:
Видатки Доходи (в коронах) 1. Репрезентация
краю 156.672 200
2. Заряд 1.619.477 179.320
3. Справи здоровля 5,610.757 2 176.400
4. Добродійність 88.504 —
5. Гірось. і штука 16,177.429 3,859.039 6. Памятники істо
ричні 309.872 100.450
7. Безнеченьетво публичне і кошти
кнатероні 995.450 425.959 8. Комунікациї 3,767.886 603.942 9. Будови водні і
мел іо ранні 4 836 339 3,177.553 10. Рільництво 2,140.481 675.679 11. Гірництво * 34.860 9 000 12. Промисл і ру-
кодїла 1,145.032 407.812
13. Довги краєві 3,082.204 29.294 14. Пенснї емери
тальні, дари з
ласки 258.737 32 000
15. Оплати консум-
цийні 13 500 7.290.000
15. Ріжні 400 950 1,716.559
17. Додатки до по
податків — 16,294.069
Разом 40,584.249 36,977.284 Я к бачимо з сего уставленя, буджет кінчить ся недобором в квоті 3,606.965 К. Понеже краввий виділ не хоче пропо
нувати підвисшеня податків, тому пред
ставляв соймони внесене, на покрите не
добору затягнути коротко-термінову по
зичку, зворотну найпізнїйше в еїчни 1911 року зі сподіваного Доходу з нових шин- карских оплат і висшого податку від пива.
Зріст видатків в иорівнаню з р. 1906 виносить 2,228.195 К.
Просимо відновити передплату.
Н о в и н к и .
- - Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат. Ана- стазиї; ри м окат. Тята. — В с у б о т у : руско- кат. 10 муч. в Критї; римо-кат. Емілії.
сестра, а ц руки бере довгий дручок, об- кязаний на кінци куделею . Коли молодий увійде в кімнату, дружка просить зробити місце біля молодої для вї мужа. Сидячий біля неї дітвак не уступав місця без ви
купу. Дружки в сю пору співають ось які пісні:
Братїку, не лякай ся!
Братїку, постарай ся!
Не йродавай сестру За три червоного, Проси золотого Князя молодого!
Тоді дружко підходить до стола і начинав торгувати ся. Брат молодої просить 50 коп., а дружко дав тілько 5 копійок. Тоді брат, розсердившись, швид
ко запалює до сьвічки куделю на друч- ку і хоче попечи дружка. Дружко від
ступає від стола і зачинав просити, що
би брат уступив, бо на заплату такого великого викупу не достав гроша. Друж
ки тимчасом співають пісню:
Не стій, зятю, за плечами, Не лупай йчами;^' '' ‘ Кидай на тарілку,
Викупай свою жінку.
Коли скінчить ,ся і гроші за
платять, тоді дїтвадс виходить зза стола.
Дружки тимчасом .спіраютьяі слідуючі пісні: • ояа в о ипяябтдочп і о т в •
. • • з ' ;г; ( її вг.іі'ШіММгі ’о 'іц ь Братїк-татарин ’7“'
Продав сестру за Дарй;
Узяв за сестру стрілочку,' За її русу косочку.
Здвигнули ся стіни, Я к бояри сіли,
Щ е дужче здвигнуть ся, Я к вина напють ся.
Дітвак, виходячи зза стола, бере молодих 38а руки і обводить їх тричи довкола стола. По третім разі ново
бранці сідають на покутю, а дружки співають слідуючу пісню:
У садочку соловейко защебетав, А Ванїчка Машечку поцілував.
При словах пісні: >А Ванїчка Ма
шечку поцілував» молоді справді' цілу
ють ся, а дружки співають:
Виплила утиня З під липи корінн, Питав в селезня:
»Чи люта зима?»
— »Хоч люта — не люта, А буде як літо!»
Молода Машечка Пита Ванїчку:
»Чи люта свекруха?»
— »Хоч люта — не люта, » А буде як рідна».
(Дальше буде).
з
— Відлучене Холмскої Руси. Про «четвертий поділ Польщі» доносить »Мо\уа Кеіогша» в телеграмі з Петербурга, після якої «Біржевия Вєдомості» пишуть, що комісия, скликана пра- вительством в справі відлучена части Губер
ній люблиньскої і сїдлецкої (Холмщини) від Королівства польского закінчила свої праці ухваленєм внеску, щоби Хслмщину в і д і л и- т и від Королівства польского і прилучити ЄЇ до волиньскої Губернії. — Нині доносять те
леграми з Петербурга, що вже запало оста
точне рішене відділена частий Губерній лю блиньскої і сїдлецкої заселених Русинами і утворена з них н о в о ї Г у б е р н і ї х о л м с к о ї . — Се лж е давно треба було вчинити а не ждати, доки холмскі Русини до решти спольщать ся. Русини замешкують східну часть Губ люблиньскої по ріку Вепер (доплив Сяну) по міста Янів, Замость, Красностав, й більшу часть Губернії сїдлецкої. Доси йшла там сильна польонїзация.
— Товариство тверезости. Між львівекими Русинами мобілізують ся від кількох тижнів кадри до заложеня краєвого товариства тве
резости. Яке буде назвище того товариства, ще не знати, бо оно рішить ся на зборах, які відбудуть ся небавом в цїли одобрбня і під
писана статутів. Рефлектуючі на вступлене в члени того товариства тверезости могуть зго- лошувати свої адреси в тов-і „Просьвіта". До
си, як знавмо з приватних інформаций, число зголошених в комітеті осиователїв, є зовсім невелике. Чижби то мало сьвідчити про не
тверезість між львівекими Русинами, чи про байдужність до орґанїзациї під кличом: геть з алькоголїчними напитками! У инших на
родів вже давно є такі, центральні товариства тверезости з тисячами, відділів по провінциї, а ширена ними пропаганда принесла благо
датні наслідки. У нас є вправдї також сотки а може тисячі брацтв тверезости по селах і місточках, але задля браку тїенїйшої між ни
ми орґанїзациї не розвивають ся так, як го
дило би ся. Дьві.вске товариство тверезости мало би обняти провід над цілим рухом за поборюванєм нияньства, і споріднених з ним налогів, як курене і ин. Велику в тім змаганю поміч буде могло мати се товариство в рус- ких женщинах. Ж інки у инших народів віді
грали в пропаганді тверезости визначну ролю.
Русинки є неменше резолютні ісьвідом і своєї задачі. Наведемо кілька примірів. на доказ дї- яльности жінок в тім напрямі у инших краях:
В 1837. році жепщици в американьскім місті Бостоні, запалали великою охотою борби з пияньством. Вийшли о іж е на вулицю і снува
ли ся довгими процесиями зі співами з цер
ков перед коршми. Б \ли поміж ними ианї з найвисшої аристокрациї. Часом сідали они перед домами шинків так, що гості несьміли з сорому вступити там. Той »хрестоносний<
похід женщин довів до сего, що в 250 містах і селах продаж алькоголїчних напитків цілко
вито вникла. Славною в також в Америці иа
нї Лєсвіт, котрд в протягу- 24 літ обїхала май
же усі краї сьвіта, заохочуючи людяй до ціл
ковитого аанеханя пияньства. Панї Марія Гунт заняла ся научуванєм дїтий о шкідливосте напитків, за еі старанвм учать нинї у всіх американьских школах о шкідливости пиянь
ства. Постарала ся она також, що в ріжних краях поосновувались «стоваришеня для дї
тий» не уживаючих упоюючих напоїв. В Ан
глії таке стоваришенє числить пів мілїона дї
тий. В фінляндиї нема по селах цілком кор
чем. а заслуга се знов пані Алїциї Гелєнїюс.
Будучи убогою учителькою, посьвятила ся во
на іпиреню новздержлиности від палених на
питків між молодїжию. їздила но цілім краю, поучала молодїж о шкідливости алькоголїч
них напитків, видавала в сїй справі часопись для дїтий і доказала своєю працею сего, що нині в Фінляндиї цілком нема шинків.
— А
фіш«Народної Гостинниц'Г. Тов-о „Нар.
Гостинниця“ розписує конкурс на артисти
чний афіш, в якім має бути зображений вид цілого дому в обрамованю в народнім стилю.
Кромі загального виду пожадані є деякі за- мітнїйші подробиці з готеяевих або реставра- цийних саль „Нар. Гостинницї". Праці заосмо- трені знаком автора належить внести най
дальше до дня 20. січня 1907 до 12. год. в полуднє в канцеляриї товариства (Львів, ул.
Костюшка ч. 1), а в долученій замкненій ко- верті подати свою точну адресу. Величина о- бразу має бути около 5 0 x 8 0 цм. З а три най
ліпші праці призначено нагороди в висоті 75 К, 50 К і ЗО К. Нагороджені праці остають власностию тов-а. Ненагороджені праці бу
дуть могли відобрати собі автори по оголо- ніеню вислїду конкурсу.
— Жертволюбнієть Чехів. Праскі часописи доносять, що жіночий круйок „Ческої мати
ці шкільної" зібрав на Новий р-к в Празі' 28.000 К, а жін. кружок „Ч. м. ш “. в Пиль- знї 24.000 К на ціди того товариства. Поба
чимо, яке новорічне зложусь Русини на Рус- ке Товариство педагогічне. З а те певно не наидесь інтелігентного Русина, який би з на
годи сьвят не викинув кількадебять корон не удержанє чужих горалеяь, броварів, вин
ниць, накладцїв ріжних ілюстрованих карток без вартости. і ріжних » дурничок, без яких можна би зовсім обійти ся. Неоден задо- вж вть ся при тім, але уратує „добру славу"
свого дому
— Посольскі кандидатури/ Політична орґа- нїзация на перемиский окруі' ухвалила онодї поставити кандидатуру1 на той округ при ви
борах до державної ради директора Гр. Це- глиньского, а на віцепосла кандидатуру п.
Зах. Скварка, адв. кандидата з Мостиск. — Вшехпольский Оіов р. в Тернополя дорікає польским людовцям з Козови, котрі видви- гнули кандидатуру людовця Бобровского з Козови, не питаючись 6 порад-и Касіу па-
годом'-ої. ,
— Іменована. Президия краввої дирекциї скарбу іменувала комісарів сторожи скарбо
вої І. кляси: Корн. Вікарского, Ник. Дуду, Марк. Новосїльского, Генриха Постемпского, Стай. Коссовского, Раф. " Скульского, Леоп.
Бєльского, Зен. Садлиньского і Брон. Коция- на старшими комісарями сторожі скарбової II. кляси: Ів. Форостину, Стан. Бору, Март. Ґу- товского, Ів. Станиславского, Бол. Лєховского, Евст. Реваковича, Петра ЦІинталєра, Ант.
Ш іттлєра, Володсл. Гучиньского, Стан. Раєв- ского і Авг. Юревича комісарями сторожи скарбової І. кляси в X кл. раГи.
— Краєва дирекция скарбу оповістила, що до кінця січня мають бути предложені пода
тковим властям Викази службових поборів до ужитку при вимірі податку особисто дохо- дового і ф аеаї до рентовр.го податку та осо- бисто-доходового на 1907 рік.
; — Розбишацтво у Львові. Арештований за напад на возьного банкового Новаковский пе
рестав вже удавати божевільного і буде нинї знову переслухуваний при! бьвідках разом зі своїм товаришем і спільником Шварцером.
Оба товариші доп|слалій( ся вже віддавна всі
ляких надужить.' ОдЙОгбі рйзу Довідали ся они, що якомусь панкОВиїлррозить Карний процес;
они пішли до него і представили ся яко аген
ти полїцийні та вимантили від него 160 К, прирікаючи залагодити тихцем справу. Здає ся також, що Новаковский займав ся фаль- шованєм сьвідоцтв на більші розміри і що за одно сьвідоцтво брав 500 К, лиш Шварцерови, яко свому товаришеви сфабрикував за 400 К.
Ш варцер і Новаковский знали ся зі школи;
перший з них скінчив 3, а другий 5 клас ре
альних. Новаковский встидав ся того, що єго батько візником трамваєвим і представляв ся яко син сьвященика. Додати ще потреба, що еьвідки нападу в понеділок побили Новаков- ского досить сильно.
— Ревїзиї і арештована в Київї. Онодї було в Київі богато ревізий та арештована. Між иншими були ревїзиї в Троїцкім народнім до
мі в бюрі профееиональних спілок. Ревідова- но тільки присутних членів спілок (під той час було зібране делегатів булошників). З а те арештовано публику, яка була в читальні до
му. Була ревізия також в книгарні „Рабо- тник-а", і у видавця того видавництва Ф.
Липмана. Сконфісковано кілька брошур та рукописи. Другого дня арештовано ціле зі
бране в ґімназиї Биковскої (на Львівскій у- лицї). Полїция зявилась в ґімназиї на полу- дни і тут застала зібране молодїжи, що сиді
ла за столом, в числі 40. Вони почали рвати деякі папери, але полїция перешкодила їм.
Ревізия в гімназиї протягнула ся кілька го
дин. Серед арештованих є кілька дівчат і са
ма Биковска. В мешканях арештованих, яких адреси полїция знала, зроблено ревізию в ночи.
— Крад'ж на почтї. Минулої неділі украде
но з ночти в Навариї коло Львова скрипку з 1.800 К, марками за 200 К і цінними річа
ми на 300 К тамошного почтмайстра п. Лє- флєра. Злодії винесли скринку через вікно, і доси не повело ся їх викрити. Дирекция почт рішила, що вину за крадіж поносить в тім випадку п. Лєфлєр, бо з огляду на віль
ний час від урядованя виїхав був тоді до Львова, а почтової каси не передав нікому в опіку.
— Кошти жіночих студий на медицині. Др.
мед. Іванна Шпрінґер обчисляв в часописи Ргаиеп-КипсІзсЬаи кошти отудий женщини на медичнім виділі в Ціріху. СІ дати будуть інте
ресні і для тих наших батьків, котрих доне
чки ходять до гімназий. А Гімназисток маємо вже нині немало Студиованє медицини в Ці
ріху коштує трохи більше якЗ у Львові або в Кракові. Місячне удержанє (харч і кватира) в Ціріху коштує 90 до 100 франків. Видатки на оплату чесного і прибори шкільні кошту
ють в двох перших півроках 200 фр. В даль
ших двох семестрах наукові видатки доходять до 430 фр., а при студиованю побічних пред
метів, як ґеольоґії, антропометри! і ин. коштує більше 40 фр. річно. В дальших роках, коли приходять практичні і теоретичні студи!в клі
ніках, виносять шкільні видатки поверх 1000 франків річно, крім книжок, що коштують 300 до 600 франків що року. Оплата за риґо- рози, печатанє наукової праці, належність за дипльом лікаря вимагають видатку кругло 1000 франків. До тих видатків на студи! і на харч та помешкане в часі 5-літних студий треба ще дочислити видатки на одіж, розривки, як прогульки, концерти, театр. Потім слідує про
бний безплатний рік лїкарскої практики, даль
ше уряджене власної лікарні (5 до 6 тис. фр.) і инші видатки, нолучені а лїкарскою практи
кою. Всі кошти студий женщини на медицині аж до отвореня власної лікарні обчислює п-на др. Шпрінґер на 23 тисяч франків.
— Незвичайна подія. Льондоньский Б а ііу ТеІецгарЬ доносить о слідуючій незвичайній події. Один служачий в бруксельскім парла
менті купав недавно на тандитї старий, зни
щений образ за 15 франків. Тепер показало ся, що то оригінальний образ Рембрандта дуже великої вартости. З а той образ дають тому служачому 800.000 франків.
— Репертуар міского театру у Львові.
В четвер: «Солодка дівчина».
В пятницю: „Ми" Креховецкото.
Други Соколи і Сопілки! Памятайте, що львівский „Сокіл" збирає жертви на будову свого дому.
Посмертні І оповістки.
— Мария зі Ш міґельских Курпякова, ж ін ка пароха з Тлустого, о. Теодозия Курпяка, по Від 3 7 літ ествуючий
нору чає брилянти, перли, золоті і срібні вироби, заручинові перстїнцї, шлюбні, обручки, будильники, всякі годинники в великім виборі з першорядних
сьвітових фабрик по найнизших цінах.
X
4 довшій недузї упокоїла ся вчера у Львові в
31. році житя. Похорони відбудуть ся завтра 4. с. м. з дому при ул. Пільній ч. 14. на кла
довище Янівске. Покійниця відзначала ся ви
сокими прикметами душі і звісна була як енерґічна, патриотична і товариска женіцина навіть в ширших кружках. В. ї. її.!
Телеґрами
з д н я 3. січня 1907.
Берно моравске. Орґан пос. Странского Ь ісіоує Иотіпу доносить, що знова піднесено проект о заключенє ческо нїмецкої угоди в Чехах на взорець угоди на Моравії. Ту угоду мали заінїциювати безпосередно на желане цїсаря, а переговори мають бути так перево
джені, аби цісар, прибувши до Праги, міг своїм посередництвом ту угоду закінчити.
Берно. Кандидатом на намісника Моравії має бути радник двора бар. Макс. Куденгове.
Берлин. З Москви доносять: Генеральний Губернатор заборонив друкарням печатати всякі відозви, оповістки, карти голосованя 1 «. іарти, ,кадетів- «ід чагроиок- м.Д'- браня концесиї.
СОФІЯ. Зелїзничий персонали в Болгари!
оголосиц загальний страйк. Спонукала єго до страйку^ухвала собранєм закона проти страй
ків і нерівне розложене платні між зел. пер
соналом. Правительство зарядило строгі міри для обезнеченя публичного
СПОКОЮІ поручи- ло піонїрам удержувати рух зелїзничих по їздів.
розвіь'ь? Усе виходить ніщо и ніч.іго! На чо
му важитця ціла річ? На нічім? Єсть надія, що ми у Галичині при такій роботі доведемо хоч трошки святу річ'ь України — до даль
шого краю ? Не ма надіі!
Треба споважитиеь, треба стати иншимь собі и цілій роботі?
Треба робити не всує!
На ного треба учитись — на ново треба починати відь альфи.
Кажемо, що ми носимо надію краю. І чому?! — Ні праці ні мислі! — Братіку! пла
чу гіркими слезами за матір Украіну - а пла чу більші, за нашу мізерию!
Хто відгадавь глубоке серце Украіни у наст,? Хто знає нашу думу лицирську, нашу поезію!
Ніхто ? Ми я к ь раять повторимо усі до єдгого за батьком ь безсмертними, з а т и м л и - ц а р е м ь — невміракою у народній пісні наше спасенне — се наша предківська, поетичня библія? А хто у Галичині возьметця іі чита
т и ? ^ що небудь вичитає? Не уже що ново
го? А хоч таке, що ми словами твердимо, що це скарбовня слова?
Чи справді можемо вказати, що ми таки виховаємо молодіжь, що піде дальше е д ь наС'ь самих'ь? Ні ми сами іі дорогу заступи
ли? Глянь V исторію и Я Тобі
ИЗ'Ьнею про- ічД/п) СляиСу оепТсьЦіЛ., Щ<. ііьз’Ь їмКо.іи іЛ-іи- го у світі трівалого не учинилося! И намь треба сіі, ми потребуємо школи! Учитись и просвітитись самі — и другймь стежку вити
чити, щоб'ь глубше од'ь нась просвічувались.
Не думай козаче! мо моя буйна голова під
хилилась підь яку біду, и поникла! Ні єди
ний — я тяж ку пробу на собі одбувавь и не міркую, щ об'ь'зі мною іі хто тепер иерехо- д ивь ? Самі, борю ся — не и: ь идеєю, на инше,1) се у мене не змінна правда — се у мене неодняте добро.
0
0
•З*
0 Ф
«З*
•З*
0 0 ♦*
«З*
•З»
•З*
•З*
«З*
«З*
Материд до ншовальяв-політмного і куп турвого ж га Русявів.
Листи Данила Танячкевича до Ол. Барвіньского Заком арь, четвер — 17. Грудня 1868.
Дорогий Братіку!
Посилаю Тобі ту бідолашню Олену. — така доля, щоб’ь вона нічимь изш им ь не бу ла я к ь такою кругіською бідотою!
Ви собі Братіки міркуйте я к ь хочете зг мене — н іякь Вам "в инакше и міркувати не знаючи моєго життя!
А я собі бідуючи тяжко, таки живу на дію годую — таки я здамся колись Украіні
Та завш е ради Бога святого —- обдаруй те мене то такою то иншою звісткою — Оть
ЯК’Ь .
Цілую В ась
таки єднано щирий єднано рідний
Данило.
Почта до мене: п і т , и зь Заком ара Зако м ар ь р. г. ТАосябія.
Констисторіі НІЯКІЙ обіцяш к ь не робивь
— а тероризмі, ніякий не погне мене!
Правда, дуже тяж ке моє ж иття — підч, усіляким зглядом'ь — Найперші, бідую на своій вікарівці — потому для мене НІМИЙ світі,, бо душі не має для мене, щоб'ь зі мною дивитись не свічі,, зі мною виглядає єдноі долі народної. — Не знаю, чи хто такт, незлюбиш, сей инт.елиґентний світі. Галиць
кий які, я. Се біднота — Господи, що за біднота!
А м и ? И ми пе кращі. На думках'ь ба
гатші — гордуємо і ми на ділом ь ледачі — вони хочт» у політиці гнилій виробляются — а ми у чому? у НІЧОМУ?
Перебери прсводиріві, наших!, ОД'Ь мене ажт, до Партацького — мізероти. Партицькай ОДИНЬ взпісся єдною енергією.
Братіку! які, тебе люблю які, люблю Украйну — такт, треба одродитись — одро- дитись до ґрунту!
Праця — радикальна праця! Від'ь голови до нігь!
Оті, чого хочу — от'ь чого забарився, чого я зупиняю ся. — Се боротьба б а ч и т ь се пасгинь с я 1) се метаморфоза на ліпше,
щ оіі переходити хочу и мушу.
(Дальше буде).
Ц. к. упр. гал. акц.
Банк Гіпотечний
Відділ депозитовий
принимае вклади і виплачує завдатки на рахунок біжучий. принимае гчо пере
хована папери вартісні і дав на них завдатки.
Крім того впроваджено подібно як в іиституциях заграничних т. зв.
Депозити сховкові (8аГе Оероєііз)
За оплатою 60 до 70 корон річ
но, донозитар дістав в сталевій касї панцирній сховок до виключного ужит
ку і під власним ключем, де безпечно і дискретно переховувати може своє май-
Під тим згладом поробив Банк гіпотечний ик наіідогідніТшп зарядж ена.
Приписи дотично того рода депо
зитів одержати можна безплатно у від
ділі денозитовім.
А н т ін Х о й н а ц к и й
книгар, Львів, Арсенальска ч. 6 (побіч костела оо. Доминиканів) принимае всякі замовленя на книжки, ноти, образи, часописи і анонси і висилає такіж можливо скоро будь то за послїплатою, будь
то за попередним надісланєм належитости.
^ ІІП М А ІІІЛ Т ІЛ ІЛ ц і п Десеровий кура- М П с Іт С П л І 9ІИ М І Д цийний (власна пасіка) твердий 5 клґр. 6 кор. „рарітас медо- борів" густо плинна патока 6 кор. 60 сот.
ігапсо. Від руских замовлень даю 20 сот. на будову театру. Коріневич ем. учит. Іванчани
і.очта в місци. (4 —20)
Соїоззеит
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
Станіславчикь — субота 1. Серпня 1868.
Дорогий мій братіку!
Ні мінутки не одволікаю мою відповідь на Твоє письмо. Ні серджу ся ні дорікаю за дорікливе слово — и кажу щире спасибі! Це мене тішить, що не в ь жарти Тобі йде ціла робота ваш а українська — Ти виглядаєш ь и хочеш ь руху и життя письменського — спа
сибі Тобі! '
А одказати Тобі мушу свою рацію! — У ту саму годину, коли одбіраю твій листь, хо
чу забратись до писання листівь на цілий наш ь галицкий с в т ь ! Не Тобі єдному братіку, жаль за те неробство,—воно догризає мене до живого до живого допікав — Я хочу праці, до магаю ся іі від себе самого. А з кажу Тобі:
що щось мені у середині іі нехтує, нівечить.
Щ о-ж ь воно та к е ? ой що т а к е ? — Слухай: я не той ставь, що перш ь: оглядаю ся по за собою — и бачу, що я робивь — право, що це натуральний тік ь річи — що я писав дур
ниці — тяж кі дурниці! — Ж ал ь мені — але встидь мені ще більше такоі мизерноі писа
нини! Я хочу праці та вже не такоі — а пра
ці твердоі слова кращого — розуму розумні
шого! Гляну на цілу роботу — я к ь вона вже єсть у мене рочокь семий — що ти вдіявь, ти гороглядний Д авило?
Нічого. Кого просвітивь! Який вогонь
*) не можна відчитати. Ред. Русл.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і наварна — р і ул. Гикстускої і Коси юшка у Львові).
Приїхали дня 2. січня: о. Кость Курилас з Лїска, Стан. Мелц а Золочева, др. Йосиф і др. Северин Кімельман з Залуча, о. Евген Свистун з Болшівця, о. Володимир Громниц- кий з Тернополя, о. Александер Миронович з Березовицї вел., Ник. Городиский з Станисла- вова, о. В. Владичив з Помоняти, о. Юл. Бо- рачок з Містків і о. ІЦасний Гаставецкий з Нархача.
— Скарбник львівского „Сокола** має на продиж білети до фрпзиєра по низьких цінах Провізия з білетів призначена на дохід „Со
кола**.
І паперцї ' У всіх торговляхй краю.
в і д 1. д о 15. с і ч н я 19 0,7- Щоденно о год. 8. вечер представлене.
З неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-Ьіїе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Рухові вправи в .імімім Соколі.
Члени: Понеділок, середа, пятниця від 7—8.
Членицї: Второк, четвер, субота від 4 о.
Хлопчики: Понеділок, середа, пятниця від о —о.
Місячна оплата одна корона.
Приходїть і вправляйте!
„Торбан”
музична біблїотека
видав
Українська Накладна
Льів, Вроновска 8.
