Ч. 99. Львів, пйтниця дня 4 . (17.) мая 1907. Річник XI.
Передплата ІВ »ЄУСЛАНА< виносить:
в Аветриі:
ні'лии рів. . Зв м р . V п.в року и .. 10 дер ня чверть р«ку .. 5 кор.
4’. «ІІСЬЬі. . . 1 7 0 пер Зі.;
грак. 4ею:
цідим рік . 16 рублів кбо 36 франків п вів реву . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
г V • • 25г<~ **»*г ■
>£крвеш ии очв і душу ии ввр' і і і: а не воаьмеїи мплости і віри не воаьмвіи, бо руске мо серце і віра руск? — 3 Р у е л а н о в п х псальмі і М. ІПаїпкевмча.
Вихвдить у Льввві що дня крій неділь і рускнх еьвнт О д * *І5 год. пополудня.
Редакцнл, адмінїстрация і експедиция >Руслана< під ч. 1. пл. Двмбревсквгв (Хвруи- щмии). Експедицкя місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертав сялнне на попереднє застережене.—
Рйклямациї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в >Надіслапім< 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по 30 сот.
від стрічки.
Мінїстер др. Коритовский до виборців.
Стираючи ся о міский мандат ГІод- ґужа-Бохнї-Велички, мінїстер скарбу звер
нув ся з письмом до провідників вибор
чих комітетів і бурмістрів, яке широко стали коментувати нїмецкі часописи, а иольскі дневники подали єго в цїлости в окремих прилогаХ. Виборчі відозва мін.
Коритовского відзначає ся сиокійним, рі- чевим тоном, без ф раз і обіцянок, а по
рушує найважнїйніі квестиї найблизшої державної політики, з рї всіма рефлекса
ми на становище коронних країв і на
родів.
На першім місця ставить мінїстер скарбу угорску справу і зазначивши, що спадщину, яку теперішний кабінет пере
нив в тім зглядї, не була вельми пранад- на. Від р. 1897 відношене межи обома державами не було упорядковане на спо
сіб, приписаний конституциею, а оборот, який взяла справа угоди від часу заклю- ченн торговельних трактатів, приневолив теперішний кабінет цофнути угодові про
екти, умовлені в 1903 р. межи пп. Кер- бером — а Сельом, бо в сей спосіб отвирала ся, відповідно до зміненого стану річи, дорога до нових, всі угодові квестиї обнимаючих переговорів. Від ві
сім місяців ведуть оба правительства сї
,і і м в і т іііа — т м и д ш л и а г а г ш м п я ш п м н а м т в я в п а ї я и и
Ґотгард Курлянд.
Заказана любов.
Переклав Михайло Боднар.
— Ні, — сказав мій приятель, — тоті теориї най чорт побере ! Так гово
рять проповідники моралі, учителі цілого сьвіта, що всьо лиш гарне мають в ру
ках. Але ми всі инші, що то час може!
малі, приходимо дурні на сьвіт, на ста
рість стаємо мудрійшими! Ах! як я по думаю...— Н е докінчив, потонув в своїх споминах.
— Як ти подумаєш... піддав я єму дальше говорити.
— От приміром почав дальше оповідати, — тота істория з тим моло
дим Гольґером. Сей був, можу тебе впевнити, чесний чоловік від стіп до го лови, .котрого ніхто не важив ся зачіпй- ти, ніхто. А отже тота принадна, обо- жана цілим сьвітом пані Меренбурґ !
Ми сиділи в канцелярії мого при
ятеля. Через вечірну темноту похмурого жовтневого дня блистїли два огники на
пересправи дуже вичерпуюче і при тім наскрізь льояльно з обох сторін. Я к не- будь річи і уложать ся, наше відношене до Угорщини є вже по части усталене до р. 1915, зглядно 1917 торговельними трактатами, заключейими з заграницею на підставі спільнії цлової території.
Окрім сего маємо прано, на случай, ко
ли угода не доведе до збутя , посту
пити самостійно після власної думки. Чи угода настане, чи нї, трудно передви- дїти. Особисто я думаю, що так. Бож цілий напрям нашого нинїшного сьвіто- вого господарства наклонює держави, ч а
сто зовсім чужі собі,
їдо взаімних сою
зів на економічнім полю. О скількож більше се відносить ся до двох держав
них організмів, злуч.них тісно від віків, як Австрия і Угорщина, які під неодним зглядом прямо доповнюють себе. Австрий- ске правительство не є звязане в жаднім напрямі, має під кождим зглядом зовсім свобідну руку. О чипгш о згодить ся тіль
ко на уклад, відповідаю ній інтересам Аветриі і монархії. Вже в найблизших днях одержить угорске правительство операт, в якім у відиовіди на починені ним пропозициї-, всі квестиї дотично еко
номічної угоди стануть розслїджені і уняті в конкретній формі проектів за
конів.
Звертаючись до справ близш е обхо
дячих наш край, др. Коритовский вказує
ших сьвіжо запалених папіросок, в чер
вонім грознї винної лози, на дворі при вікні шумів тихесенько дощик. А мій приятель говорив історию тих обох, про сю історию заказаної любови.
— Я списав її, — сказав він, — тоді, як мене ся справа близше обходи
ла. Манускрипт лежить там в моїм бюр
ку. Як хочеш читати...
Певно я хотів її читати.
Він відомкнув шуфляду, виняв пачку записаного паперу, положив перед мене й сказав: — ось с е! Так добре, як тоді міг я разом зібрати — після подро
биць, про які дов>дав ся.
Єще сего самого вечера перечитав сю історию. Ось она
*
— Ояа не була дійсно 'такою , що ми називаємо красою, але була повна ма- єстатичности, дивної принади, яка не дасть ся описати, небезпечною, чистою, гордою принадою неприступности.
Єї чоловік — так, в дїйсности, она мала чоловіка, правдоподібно хтось мав сьмілість їй осьвідчити ся, —■ ЄЇ
ЧОЛОВІКна широку економічну програму, яку теперішнє правительство зазначило собі на самим початку свого урядованн, що ставить собі за завданє піднесене країв економічно оставших позаду. Наш край н е.дом агає особливо на поли шкільни
цтва, комунїкациї і санітарних уряджень і тому вже яко мінїстер скарбу старав ся кандидат при ужитю буджетових над- вижок з р. 1904 звернути на сю цїль обильнїйші средства, що минула держа
вна рада приннла з повним вдоволєнєм.
Для нашого краю постановлено будову цілого ряду'■клінік і наукових інститутів, як також піддержки в справі будови льокальних зелїзниць, переломлюючи до- теперішну засаду, що держава не повин
на будувати зелїзниць в Галичині, яко нерентуючих ся.
Уздоровленє краєвих фінансів яке вже в минулім парляментї було предме
том праці палати послів, лежить особли
во на сер ц и . кзндидатови, а єго догво»
літна діяльність в краю на становищи керманича скарбової адм іністрації подає єму заохоту, що до того завдяпя при
ступає із знакомостию потреб Галичини і єї населеня. В тім зглядї покликує ся др. Коритовский на управильненє пропі- нацийної справи, в якім він брав визна
чний уділ, а яка становить важну су
спільну користь для населеня.
Всяке зміцнене коронних країв канди-
був один з тих добрих чемних педантів, які ходять по сьвітї з замкненими очима.
Як сей пережилий, майже пятьде- сять шість літний чоловік посів сю жен- щину,, сей молодий цьвіт двайцять кіль
ка літний? Дуже просто: як приходить ся в посідане гарної річи, яка комусь подобає ся, так він з тревалою певно- стю чоловіка, такого, що >щось може дати* позискав її; найперше її, а двай
цять чотири години пізнїйше також і
уєї матери. І обі сказали »так«, таке просте „так“ ; донька, бо не знала ціл
ком іще житя, мати, бо вже за добре знала єго. І се було причиною, що обі згодили ся.
Вона завеїгди буде добре й виставно жити, думала задоволена повдовіла Ге
неральша, що мала велику родину а ма
лу пенсию. А при тім поважне станови- ско, а і Меренбурґ гарного характеру, цілком бездоганний, дуже зглядний і г і дний любови, — дійсно она повинна дякувати судьбі.
Опісля поженили ся „молоді1* і за
лежали кубелечко домове в Берлині, де
2
дат називає зміцненєм монархії і тому єго посольскі обовязки і старанє о піднесене Галичини не колїдунати муіь ніяк з єго офіцияльним становиском мінїста. Гали
чина є в першій лїнїї рільничим краєм і тому треба для неї ставати ся передо
всім о окультивоване тисячів морґів не- ужитків, щоби подвоїти, потроїти про- дукцию і не тілько зарадити тим спосо
бом нестерпимій дорожні але і піднести рільничий експорт. Акция біля реґуляниї рік і забудованя гірских потоків скри
сталізувала ся вже всоймовім законі, який небавом стане оголошений, а разом з за
коном з р. 1901 призначує з гори 50 мілїонів корон на сю ціль з державних фондів. Дальшим способом двигненя на
шого рільництва буде піднесене цін за війскові ремонти, установлене знатних годівляних премій і утворене ремонтових стаднин для краєвої оборони.
Практичним срецтвом до двигненя краевого добробиту уважає кандидат за- держанє в краю нашого інтелігентного і пильного робітника, який тепер іде за границю і за Океан на заробітки. А се може стати ся тілько через розвинене ве ликого промислу, який навіть ремеслу і рукодїлю не шкодить, а як раз по хвилевім пересиленю відроджує єго і
ЗМІЦНЮЄ.
В
СІЙ ЦЇЛИ МІНЇСТсрвнесе в новій палаті наново проект утворена цен
тральної каси для стоваришень, яка до- статчувала би рукодїльничим і рільничим союзам обильного а дешевого кредиту ; се приспішило би так гарно зачатий в нашім краю рух асоцияциї.
Задля помочи слабшим економічно верствам, уважає мінїстер доконечним завданєм будучої посольскої палати:
обезпечене робітників на старість і ви
падок неспосібности до праці в рамах фінансової можности і специяльних ві
дносин краю. В сїм напрямі австрийский парлямент випереди
іби всі инші п ар л а менти в Ечропі. Згадавши поиередно вже здобуте управильнене платні уря
дників, кандидат, що вийшов сам з уря- дничого стану, займе ся ревно справою заради обдовженю урядників. Вкінци згадує про справу салїн і їх урядників та прислуги, що особливо дотичить на
селена Бохнї і Велички.
Меренбурґ мав становлено радника в о- днім з міністерств.
Молода жінка жила в своїм молодім домашнім огнищи, як жие деяка молода жінка, як богато жие, без числа: дуже приємно, дуже вигідно, дуже бережена і поважана, дуже щаслива, як ми се на
зиваємо. Лиш — троха була здивована, що на се щасте так богато треба слів.
Я к она згадала на романси, які завеїгди аж кишать щастем від любови, на всі тоті гарні звороти, в яких оспівувані они — мусїла сказати, що то все було пересаджене й екзальтоване
Щ аслива ? Алеж зовсім певно она була щаслива. Дуже щаслива. Бо щож би їй бракувало. Але таке любовне ща етє назвати „пориваючим41, „одушевляю- чим“ і ще як там, се видало ся їй д ій сно трохи сьмішним.
(Дальше буде).
В национальній кчестиї зазначує по- стулят,*щоби всякі зміни в национальнім стані поеїданя наступали тілько на під
ставі дійсного норозуміня і щоби жадно
му народови не відбирано против єго волі национальних прав, в історичнім по- еїданю яких він находить ся. При тім висказує кандидат надію, що на сім тлі є можливе порозумінє з руским народом, так що будучий руский клюб в квестиях монархії як і в економічних квестиях краю піде рука в руку з Поляками. За
явою толєранциї для віроісіюнідань і обря
дів кінчить др. Коритовскнй сю часть свого письма, признаючи огверто, що від ставлена загальної програми виклю чно політичної здержує его нехіть, яку завеїгди мав до пустих, Хотяй би грім
ких кличіч і кличиків. »В цілім моїм житю і дїяльности — каже я -зав сїгди був і є ворогом неужиточпих боро і крамол віроісповідних, класових і сто- ронничих, які нищать овочі сумлінної праці*.
Наконець прирікає кандидат своїм виборцям, що на случай єго вибору він вступить до польского кола, яке своєю солїдарностию представляє чималу силу, що дуже часто мало нагоду заманїфе- стувати ся, а в послїднім часі надало ви
борчій реформі напрям, згідний з авто- номістичними і практичними вимогами, здійснило удержавлене північної зелїз- ницї, реформу ґрунтових кних, нафтовий закон і приготовило ґрунт для важних автономічн х реформ, переведених сон
мом підчас останної сесиї.
В и б о р и .
Читаюча публика дізнає тим біль
шого розчарована зі справоздань про вислїд виборів, чим більше єї заінтере
соване А се заінтересоване є прямо не
бувале.
А всеж таки вще завеїгди вигляд будучої палати послів остає загадкою, бо в великій части округів прийде до тїснїйших виборів аж на слідуючий вівто
рок дня 21. і 23. мая. Та всеж таки і після дальших телєґрафічнпх реляций остає неоспоримим фактом надзвичайне скрі
плене двох партий: християньско-социнль- ної і социяльно - демократичної. Чорна і червона краска переважати ме в новій палаті а национальні стяги, по виметеню так всенїмецких, як і молодоческих шо
віністів — остануть на другім плянї.
Тим цїканійніими стають галицкі вибори і то так зі згляду на свій ви
слїд, як і зі згляду на спосіб перево
джена. Коли в цї-і й державі вибори від
були ся у взірцевім порядку, майже з торжественним супокоєм, який сьвідчив про сьвідомість нових виборців що до ваги переломової хвилі, то тілько в Три- єстї прийшло до колотнечі межи соцня- лїстами а националїстами, яка перероди
ла ся в бійку, а відтак осьмілила юрби черни до насильних вибриків, що пере тягнули ся аж до пізної ночи, хотяй з виборчим актом не стояли в жадній звязи. Натомість в Галичині переведені перші вибори вправдї виказали сю саму сьвідомість загалу виборців, однак давні
традициї „галицких виборів11 заставляють єще нині деякі круги і деяких кандида
тів послугувати ся давними средствами корупциї, надужить, фальшованєм і вся
ких инших нечесних способів.
Перед кількома днями, внаслідок реляций К иц ег-а 1\уо\у§к-ого про над- ужитя з виповнюванєм виборчих карт в однім з західно галицких староств, від
було ся у Львові протестуюче віче, на якім п. Ґломбіньский заявив, що колиб
»Рада народова* послугувала ся такими неморальними средствами, то він сам виступить перший з неї. Ну, вправдї
„К. М.“ сама не виповнює карт, але на всякий спосіб виповнені карти на єї кандидатів розсилає ся виборцям просто зі староста, як се після нових реляций наведеного дневника стало ся в Цїша- нївщинї. Були делєґати Бульки горинец- кої — пише Киг]ег — в переддень ви
борів і зажадали в сіаростві чистих ви
борчих карт, п. С. Хшонщевский, ці- шанівский староста публично заявив, що нич на се не порадить, бо инших карт нема*, а відтак додав: маєте карти готові (с. є виповнені іменем Козловского), то голосуйте на них! А комісар старо
ства Віснєвский мав відгрожувати ся:
жоли не хочете голосувати на тих, на яких вам кажемо (!) — то всіх вас за пише ся (!), я піду звідси і п. староста ніде, — прийдуть инші і навчать вас розуму (!), бо ви є найбільші злодії*.
З причини тих надужить людовцї внесли судову скаргу против старости і єго функционарів.
У Львові цвите знов корупция, де поодинокі сторонництва і кандидати оку
пують голоси по 5 — 10 корон, вибивають штампілї з іменем свого кандидата (вся
ка карта з дописками і перечеркненями уневажнює ся), і виконують пресию на більше зависимих виборців на всякі мо
жливі способи. Особливо жиди є тим безбарвним елементом, яких всі чують ся управнені .позискати собі легким коштом.
Завтрішний день буде рішаючим, а в тисячних масах, до яких не дотре де- моралїзация корупционїстів і злоба зна- сильників — є тверда надія на побіду справедливости,
Н о в и н к и
— Календар. В п я т н и ц ю : руско кат.: Пе- лагії; римо-кат.: Пасхалїса. — В с у б о т у : руско-кат.: Ірини муч : римо-кат.: Феликса.
- Україньске наукове Товариство у Київі Дня 12. с. м у неділю в „Народнім Домі“, в.
інїциятиви основателїв упраїньского Наукового Товариства у Київі — В. Б. Антоновича, П.
Ж итецкого, Ів. В Лучицкого і В. П. Наумен- ка, відбуло ся перше зібране нового Товари
ства. На зібране прибули, крім основателїв, 17 осіб з тих, які були ними запрошені. Від
криваючи зібране, В. П. Науменко позна
йомив гірисутних з істориею заснована Това
риства, визначив ті питаня, які треба обго
ворити і запропонував вибрати президию на сегодняшні Збори. Тайним голосованвм ви
брали: головою проф. Михайла С. Грушев- ского, а секретарем І М. Стешенка. Проф.
"рушевский подякував зібраним за вибір его, головою зборів повитавши товариство від львівского Наукового Товариства ім. Ш ев
ченка та в коротенькій промові висловив ба-
з жаня, щоб наукова робота інституциї товари
ства та єго будуча видавнича діяльність як найскорше нациопалїзували ся. Потім прочи
тано статут Тов-а, затвержений 9. грудня 1906 р. По статуту україньске Наукове Това
риство у Київі має на меті наукові розслїди на полі українознавства і ознайомлена гро- мадяньства зо всіма сторонами минулого й сучасного житя України. Деякі точки стату
те, надто точка про мову, яку вживати буде Тов-о у діловодстві на чергових і иніпих за гальних та секцийних зібраних, у своїх вида
них і на иубличних відчитах, рефератах і т.
и., викликали жваву дискусию. Після позна
йомлена з статутом, принято пропозицию о- снователїв — вважати за дійсних членів Тов а усіх тих осіб, які були скликані на зі
бране, не вважаючи на те, що не всі они прибули на зібране, але під умовою, щоб такі особи доли згоду на се до 2. червня. У- сїх инших осіб приймати у дійсні члени Тов а на загальних умовах. Далі' постановле
но вести діловодство товариства виключно в україньскій мові. Нарешті тайним голосона- нем вибрано раду товариства. Більшостию го
лосів вибрано: головою Тов а нроф. Михайла С. Грушевского, товаришами голови: В. П.
Науменка і 0. І. Левицкого, членами: Біля- шевского, С теш енка, Шульгина і Щ ерби
ну В.
Закриваючи зібране, нроф. М. С. Гру- шевский, в коротенькій сердечній промові подякував за честь і підкреслив, що у виборі его, — проф. львівского університету і голо
ви Наукового Товариства імени Ш евченка у Львові, — головою першого на території ро- сийскої України Наукового Товариства він бачить символ будучого тїснійшого еднаня обох частин єдиної України на ґрунті науки й культури і обіцяв працювати на користь товариства стілько, скілько ему дозволить час та праця, які він витрачає на Наукове Товариство ім. Ш евченка у Львові. Після се- го відбулись збори ради товариства, на яких вибрано секретарем товариства д. Шульгина а, скарбником д. Щербину. Рада товариства установила затим реєстр наукових українь- ских діячів поза Київом, до котрих поста
новлено було звернутись з прошенєм вписа
тись в члени і домагати своєю науковою пра
цею дїяльности та розвитку товариства.
— З а г. збори львівского „С окола", які не відбули ся вчера з причини браку кількох членів до вимаганого статутом комплєту, від
лежено на середу дня 22. мая о 7. год. вечер.
Дневний порядок той самий, що мав бути вчера. — Старшина.
— Проба „Львівского Бояна" відбуде ся в пятницю 17. с. м. о 7‘/2 год. веч. з огляду на близький речинець концерту просим з яви
ти са в комплєтї. — В ид іл.
— Два Міхали! На сЬром цілому Львовови на афішах, захвалюючих кандидатуру в VI- окрузі вшехполяка д ра Бузка, здекларовано
го ворога Русинів, появили ся підписи обох руских радних Михайла Маковича і Михайла Павлишака. Припускаємо, що тут зайшла помилка, або обманьство і надїємо ся, що дотичні панове відкличуть єще вчас свої під
писи. Русини міста Львова голосують всі як один муж на сного чисельного кандидата д-ра Евгена Озаркевича.
— Р у скі плакати появили ся на мурах Львова зі сторони кандидатів Лїтиньского і Яковича. Се єще за малий арґумент для львівских Русинів, так само, як руский пля- кат п. Семена Вітика, поручаючий кандидату
ру социялїста д ра Діяманда. Без згляду на партийну приналежність і особисті кваліфі
кацій инших кандидатів, сьвідомі Русини бу
дуть голосувати при перших виборах на сво
го чисельного кандидата д-ра Евгена Озарке
вича. Так ир. в Празі Німці осягнули у всіх округах 7.000 голосів, а в однім їх народний кандидат приходить навіть до тїснійшого го- лосованя. Хотяй в тїснїйшім голосованю о- крема нїмецка кандидатура буде безвигля- дною, то однак при помочи тих голосів Нім
ці зможуть утрутити нелюбого собі кандида
та і дадуть тим доказ, що і в ческій столиці не можна їх зовсім легковажити. Се є переко
нуючий ііримір для львівских Русинів. Ми не хочемо згинути в інтернациональній товні львівского населеня, яка відтак фіґуруе під назвою „польскєй людносцї", не хочемо за тирати за собою сліду в колишній столиці князя Льва, а хто з кандидатів хоче мати рускі голоси по своїй стороні, нехай бодай постарає ся прийти дй тїснійшого вибору. Се- го чей можна домагати ся від евентуального союзника.
— З Самбора. Дня ЗО. мая н. ст. о 2. год.
з полудня в Читальні „Просьвіти" відбудуть ся після ухвали нослїдних загальних зборів
„Народного Дому" з дня 9. мая загальні збо
ри. яких предметом буде вибір нової дирекциї і Ради Надзираючої. Загальні збори з дня 9.
мая відложили нослїдне своє рішене в справі скріпленя, або евентуального розвязаня това
риства до 30. мая і на сих зборах наступить скріплене і вибір нової Дирекциї і Ради Над
зираючої, або евентуально рішить ся розвя- занє товариства, наколи покажесь, що введене сего товариства в Самборі є неможливе. З
огляду на вагу справи просимо о численну участь. Збори відбудуть ся без огляду на чи- чло членів. В Самборі 14. мая 1907. — Дм- рекция.
— Іменоване. А. Вілєцкий, радник кр. суду в Коломиї, став іменований державним про
куратором в Золочеві.
— Руский те а тр переїздить дня 17. с. м- з Перемишля до Ярослава і виставить того дня оперу «Гальку» Монюшка.
— Вислїд вторкових виборів в Галичині’. В 63. окр. Золочів Камінка голосувало 36.951 виборців. Дістали голосів: др. Глїбоїицкий 14.483, Обертиньский 12.631, о. Зельский 8.004, Познаньский 1.240. Відбуде ся новий вибір.
В и б р а н і послами в Галичині Русини:
Др. Олександер Колесса. о. Стефан Онпшке- вич, Михайло Петрицкий, др. Кирило Трильов- ский і Володимир Курилозич (москв.); Поляки:
кандидати Пасі-и паг. Евст. Заґурский повіт, маршалок в Скалатї, Вартол. Фідлєр війт з Боська і кс. Ад. Копицїньский (44 окр.); лю- довпї-селяни Ян Сєвуля (43. округ.), Яков Бойко (44. окр.), Кароль Ііадух (46. округ.), Яков Мадей (49. округ.). На 36 послів ви
брано 12.
До д р у г и х в и б о р і в дня 2 1, с. м.
прийде в округах: рускім 55 (Долина Калуш), польско-руских: 63 (Золочів-Камінка), 07 (Я- рослав-Цїшанів), 68 (Тернопіль-Збараж), в польских: 45 (Нїско Тарнобжеґ), 48 (Н. Санч- Ст. Санч), 50 (Коросно-Жмигород), 52 (Бере- зів-Тичиа).
Т ї с н ї й ш і в и б о р и відбудуть ся дня 21. с. м. в отсих округах рускім: ч. 56 (Ко- ломия-Косів) межи о. Т. Войнаровским а Мой- сою Росохацким, польско рускім ч. 53 (Сам- бір-Рудки) між вшехнол. Ант. Суруфкою а людовцем Фр. Млєчком, ч. 69 (Теребовля- Чортків) між вшехполяком др. Яном Сохою а сионїстом др. Малєром, в польских округах:
ч. 43 (Пільзно-Дембиця) межи кс. Щекнїком а людовцем Иос. Станїшевским, ч. 46 (Коль- бушова-Ряшів) межи б. міністром Адамом Єнджейовичом і Т. Шаєром (стояловцем), ч.
49 (Горлвцї-Ясло) межи кс. Ж игм. Менским а Андрієм Тесляком (москвоф.).
З окр. 47 (Ланьцут-Переворск) нема ще виелїду виборів.
— Висл д вторникових виборів на Буковині.
Буковина вибирає в 14 округах 14 послів, між якими має бути 5 Русинів, 5 Румунів і 4 нім
ців (з Ж идами) з міст.
В р у с к и х округах сїльских перейшли Р у с и н и : окр. 5. (Кіцмань Садаґура) Ілия С е- м а к а; окр. 6. (Серет-Чернівцї Сторожинець) ІНиколай С п и н у л ; окр. 7. (Заставна) Антін
Ч. 17.
Лист Осипа Барвіньского до Із. Воробкевича.
Львів дня 3. грудня 1866.
(Дальше).
Щоб!. однакож'ь Вась неповстримувати довго від'ь уложеня цілого лляну и роскладу цілого поемату п уложеня загальної идеі як-ь и спеціяльнихт. идей (котрі найбільше вт> у- стунахт. завірятися мають і носимі особами підрядними помленими(?) дієвими у СІМ'Ь епосі) подаю и Вамь се подане такь, якт, я єго со
бі запамятав'ь. О гь воно таке: В місті Бере- стечку(?) замуровали Ляхи Нечая ьт> конем'ь живого в'ь скалі; прийде чась, що кінь той зарже, скала роспадеся а Нечай встане та ві
домстить Л яхамь за те.
Другий тожт, красний тематт, єсть про Тиміша Хмельницького. Внравді він'ь більше придатний до драми якт> до епосу, однакож'ь може бути и В'Ь обширній поемі (епосі) пред
ставлений. Там'ь приходять змішані обряди волоські з'ь нашими при сватаню і вісілю. За- певно В ам ь будуй. знаемі обряди свадебні и вісільні у В олохів»/ в про наші — коли ще не читали, то Вам» пришлемо докладні описи тихже (лиш ь прошу нам» о сім» звістити).
Сцена підчас осади Львова Хмельниць
ким!. може Вамт. послужити до якого роману (повісти) з'ь часів» Хмельницького. До такого роману можна багато материялів» найти у
«Кгопіка ш іазїа Ьтоозда 2иЬггускіе^о«, ко- труб» ми Вам'ь також » моглибт. ся вистарати, колибт» Ви хотіли.
Посилаю Вам'ь 6 пісень в'ь нотах!, на голось и фортепіано; Гарні пісні — нема що казати.
Шукались-мо за описом!, „чорноі Гори»;
так!, до сего часу перекинули вже не одно діло, де б» можна найти єго и не найшли щ е.1) А вже чоловіка незнайти м іж » нами такого, котрий мігш добре знати про чорну гору опи
сати. Ми неперестаемо шукати но книжках!, за сим'ь описом»; може де найдемо, хоть би у якій повісти або добрій землеписі, а скоро найдемо так!, и пришлем!, певно.
З Тарнополя мали Вам'ь післати мапу Польщі, де єсть добре зрисована і паша от- чина Україна, або якто називають Южна Русь.
Також» думи историчні и Записок!, Куліша другий том!, мали Вам'ь післати, колибт.
вони Вамт. ще сего не післали, такт, надійте ся сими днями. З Станіславова мали Вам'ь вислати перший том » Записок!, Куліша — но незнаю чи вже вислали чи ні. Ся хороша
’) Воробкевич загадував написати опові
дане, котре і викінчив 1868 р.. але надруку
вав тілько 1876 р. у «Правді» п. з. М е с т ь Ч о р н о г о р ц я .
книжка «Записки о Южній Руси* подасть Вамт, ясні черти народного епосу; там'ь єсть козак», гайдамака, бандуриста мов» живий, хотяй Кулішт. нічого свого недодавав!., а лиш » поміщавт. те, що записав!. з » уст» народу.
И добре зробив!, що нічого свого недо- давав'ь — він!, додав» там'ь лишт, примітки В'Ь московскій мові, котрі більше критикою и загальним!, розясненбм» погляду на цілу річ»
народню назвати 6т, можна.
Ми маємо ту де які добрі книжки Вамт.
пожичити, але не посилаємо бо незнати: може Ви іх» вже читали; отт> як!, би: Малоруский литературний сборникт, Мордовцева. Пісні про кохання Лявренька, Русалку дністрову Шаш- кевича. Досьвітки Куліша. Хату Куліша. Чор
ну раду Куліша. Гайдамаки, Гамалію Неволь- ника, Гуса, Шевченка. Повісти и щиру любов»
(драму в'ь 5 діяхт, Квітки (Основяненка). Опо- віданя народні Марка Вовчка. Основу и инші.
Колибт, Ви іхт. нечптали ще, то ми вамт. о*
хочо пожичемо. Також ь чи читали Шілєра, Міцькевича, Ґетого, Шекспіра, Кралідворську рукопись, і єншихт, чужих!,. Бо й тих» треба читати а через те зробить ся Ваш голось сильнійшим» та забитнійшим», що до штуки.
(Дальше буде).
Л у к а с е в и ч ; окр. 8. (Станівцї-Вашківцї-Ви- жниця) Микола В а с и л ь к о ; окр. 9. (Пути- лів-Селєтин-Вижниця-Кімполюнф бротей П і- г у л я к .
В р о м у н ь с к и х округах сїльских ви-, брано Ромунів: окр. 10. (Дорна Ватра) Фр. ґр.
Беллєґарде (безиартийний), окр. 13. (Радівцї) Теоф. Сїмйонович, консерватист; окр. 14 (Солі,- ка-Ґурагумора) прийде до тїснїйшого вибору межи Авр. Ончулі.ом (ром. демокр.) а др. Юр.
Тарнавским (ром. народ.). В 11. окрузі (Боян- Чернівцї-Сторожинець-Садаґура відбуде ея її- снїйший вибір межи Купаренком (ром. д-м.) а др. Ізопескулом (ром. народ.) В 12. окр. (Се- рет-Сучава) вибраний бар. Гормузакі, консерв
В м і с к и х округах, в яких більшість населеня нїмецка, стали вибрані: в 1. окр.
(Чернівці') др. Бенно Ш травхер (сионїст); в 2.
окр. (Чернівці) відбуде ся тїснїйший вибір між Найманом (вільнодумним) а социялїстом Ґрі горовічі; в 3. окр. (Радівцї-Сучава Серет) ви браний Німець Скед'ль; в 4. окр. (Ґурагумора^
прийде до тїснїйшого вибору між Кашманом а Відманом.
Годить ся подати число голосів в буко виньских округах руских: в кіцманецкім окрузі голосувало 11.150 виборців. С е м а к а дістав 9.339 го л , москвофіли Савчук 759, а Коза рищук 978; — в черновецко сторожинецкім окрузі голосувало 8.465. С н и н у л дістав 5.151 гол., москоф. др. Гакман 2.372, о. Воронка 910, а 32 гол. розСтрілених; — в заставнецкім окрузі голосувало 8.565 виборців. Л у к а с е в и ч дістав 6 603, москв. др. Гакман 1.972
— в вижницкім окрузі голосувало 7.423 ви
борців. В а с и л ь к о дістав 6.938 гол., б. мі нїстер др. Кербер 143, москв. о. Козак 311 социял др. Адлер 10 гол.; в вашковецкім окру
зі голосувало 9.588. П і г у л я к дістав 5.803, москвоф. о Богатирець 3.726, 21 голосів уне- важнено.
— Загальний вислїд виборів, які відбули ся в Австриї ві второк. Вибрано послів:
59 християньско-социяльних 57 социяльно-демократичних- 28 з католицкого центра 19 словіньских людовцїв
10 Русинів (між ними 1 москвоф.) Ю Італійців
9 нїмецких аграрників
8 Поляків (між ними 4 людовцї, вшехполяки, 2 катол. центра (в тім 1 зі Ш леска)
7 нїмецк. сторонництва поступового 6 ческих аґрарників
5 нїмецких людовцїв 4 словіньских лібералів 4 молодочехів
4 ческих католиків З всенїмцїв
2 старочехів 2 Ромунів 1 Хорват
1 ческий народи, социял.
1 нїм. сторон. католицкого 1 ческий народи, социлїст 1 безпартийний
1 вільнодумець 243
— Огнї. В Гнильчу, підгаєцкого подіта, зго ріло 16 господарств, з поміж яких було лише 4 обезпечених. Між погорільцями настала тяж ка нужда, бо вигоріло їм все до тла. При
чиною пожару був брак надзору над дітьми.
4-лїтний хлопець розпалив ватру під стодо лою і пік бараболі. — Захоронок треба по селах, де би родичі могли давати дитину на день, як йдуть до роботи, або не мають часу над нею наглядати. Було би тоді менше нещасть а діти не були би такі замурані, дикі та пе- огладжені, як нераз по селах лучае ся ба
ЧИТИ.
— Уродини іспаньского престолонаслїдника Король Альфонс дуже вдоволений із уродин престолонаслїдника. З веселим лицем, якого вже давно у него не було видно, представив він свого любимця по народній традициї
іспаньским ґрандам. Син буде звати ся ма
буть по батькови Альфонс. З нагоди уродин помилував король богато, навіть на смерть засуджених злочинців. Нравительство зарядило тридневне национальне сьвято. З усіх усюдів наспіли телеграми, з особлившою утіхою при- нято на анґлїйскім дворі вістку про уродини королевича. Королева заявила, що сина сама буде кормити.
— До чого доводить пияньство? В Дебре- чинї забавляло ся перед кількома днями в одній реставрацвї кількох молодих людий.
попиваючи вино. Розмова ставала ся з кож дою хвилею живійшою, а вино лило ся чим раз обильнїйніе. Нараз кандидат адвокатури Кольоман Вай добув револьвер і держачи до лоню на цівці, вимірив оружє до свого най ліпшого приятеля та спитав: „Ґуставе, щоби ти сказав, як би я тебе так застрілив ? “ Ґу став Надь, урядник поліцаї, розсьміяв ся кликнув: „Добре, коли маєш відвагу!" — Що ти сумнїваєш ся о моїй відвазі? — крикну Кольоман юрячо і стрілив. Куля перебила долоню і поцілила нещасного в саме серце Надь погиб на місци. Мадярска література втратила в нїм талановитого новеліста.
— Розумна постанова. Всі реставратори шинкарі в Кракові ухвалили замкнути на ці лу завтрішну пятницю до суботи рано сві льокалї, аби дати тим чином своїй служб можність взяти участь в виборах.
— Памятний день в Болгарин День 15. мая празнувала- Болгарин як ти сяч -л ітн і роко вини смерти царя Бориса, який навернув Болгар до християньства. На то народне сьвято починено в цілій Болгариї великі приготовленя.
— Дрібні вісти. Магістрат м Львова заборо нив їздити фіякрам, дорожкам, автомобілям колесницям ітд. улицею в стрийскім парку межи ул. Понятовского а Стрийскою що дня
В’Д ГОД. 4 . 110 пол. до 10. в ночи. Сей розпо
рядок видано з огляду напублику, яка ходить на прохід до парку. — Нинїшного дня запро ваджує ся в Городищи, місцевости, що нале жить до округа доручень ц. к. уряду почто- вого в Козлові, для тоїж місцевости і для Слобідки складпицю ночтову зі звичайним кругом дїланя. Складниця ся получена буде з ц. к. урядом почтовим в Козлові, за по.мо- чию тижнево 6-разового пішого иісланця.
Наук. Товари- Катальоґ всіх поміщений
Важне для Учительства і Рад шкільних місцевих.
Книжки на премії і бібліотека для дїтий моло- дїжи і читалень, яку видає Рус. Товариство пздаґогічне у Львові Купуйте цікаві і поуча
ючі книжочки для малих дїтий, для шкільної молодїжи і читалень. Передплачуйте педаго
гічну часописи «Учитель» і популярно-наукову часописи для дїтий і селян «Дзвінок». — Пе
редплата виносить річно по 6 кор. Адреса адмінїстрациї ул. Сикстуска 47. Книжочки м< жна замовляти в книгарні
ства ім. Ш евченка у Львові, видань Рус. Тов. педагогічного є
в часописи «Учитель».
Вписуйте ся в члени Рус. Тов. педагогі
чного. яке удержує своїм коштом приватні руекі інколи і бурси дівчат і хлопців. Вклад
ка річна 2 К, впнсове 1 К, селяни платять лиш 1 К річно.
Рус. Тов. пед. достарчує па нагороди для шкільної молодїжи всілякі книжки поли- скі і рускі, апробовані Вис. ц. к. Радою шк.
краєЕОю і також всілякі образки рускі, ноль- скі: з молитвами і без і біблійні (для Ж идів) по ціні від 1 К — 5 К за сотку; також ме- далики. Замовляти можна за нопередним на- дісланєм гроший або за послїплатою ул.
Сикстуска ч. 47.
Книжочки на премії достарчав також склеп тов. Взаїмна Поміч уч. в Коломиї „На
родний Дім".
С о іо ззе и т
в Пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма,
в і д 1. д о 15. м а я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечором. Що пятницї НідЬ ІЛЇв представлене. Білєти вчаснїйше можна набу
ти н конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Фільварок 70-морґів.
Посмертні Т
ОПОВІСТКИ.— 0. Іван Михалевич, иарох в Білобожници, чортківский декан, упокоїв ся дня 9. с. м.
66. році житя а в і В. є. її.!
ЗО морґів знамени
тої рілї, 40 моргів молодого" зрубу, є на про
даж за 17.000 злр. Відомість у д-ра Розен- бавма, Львів, ул. Шоиена 3.
Товариство взаїмних обезпечень р. сьвященьства.
Телеґрами
з дня 16 мая 1967.
Відень. Мінїстер др. Мархет і мінїсіер до. Дершата мають подати ся до димісиї, єсли не перейдуть при тїснїйших виборах до парламенту. •
Відень. Новий парламент має зібрати ся 2. червня. Програму его праці тяж ю уложати огляду на розстрілене сторонництв. Здає ся, що палата не ухвалить адреси до цісаря
Іо уконституованю палата ухвалить мабуть піврічну буджетову провізорию, а потім при
ступить до вибору Делєґаций.
ГельзікҐФОрС. Царским указом скликано фінляндский сойм на день 22. с. м.
Дністер’
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і каварня — ріг ул. Спкстускої і Косцюшка у Львові
Приїхали дня 15. с. м.; Волод. Левнцкий з Ж овкви, Гаваньский з Бурштина, Мария
^очиркевич з Яр іслава, о. Іван Клюк з Доли
ни, Тад. Панейко зі Львова, др. Алекс. Сушко з Мечищова, др. М Доруньдяк з Борщева, о.
4ик. Рожаньский з Моетища, Вас. Ропій з Ко- ничинець, Ніза Попович з Ж овтанець, о . Корн.
Ионцібович з Калагорівки, о. Вал. Ганкевич Деренівки, Ів. Микита з Кракона.
у Львові, при улицї Рускій ч. 20. (дім власний).
приймав обезпеченя будинків, всяких річий до- машних і госаода-ских, збіжа і паші на слу- чай шкід- заподіяних через пожар. Оплата премій мала, а к ристь для погорівших
велика.
ІІІюди ліквідує і виплачуй «Дністер»
з найбільшою скоростию. При оцінці шкід бу
вають запрошені 2 господарі ссінни з поміж членів. Дотепер виплатив «Дністер» 13.747 від- шкодовань в сумі сім і пів мілїона корон.
Зиск по скінченім році звертає сй чле
нам. Звороту за р. 1906 дістають обезпечені члени по 10 сот. за кожду корону заплаченої річної премії.
Банк краєвій у Львові і в Чернівцях, Ка
са ощадности у «Іьвові, і т. д. приймають поліси,Дністра” при удїлюваню позички.
Житєві обезпеченя приймає «Дністер» для Краківского Товариства, а провізше від таких обезпечень відступав „Днїстер“на добродійні цїли
Поясненя до обезпечень уділяє Дирекция або аґентп.
Аґенциї «Дністра» находять ся в кождім місті і в многих селах; там, де єіце не ро
бить инший аґеит «Дністра», можуть пись
менні селяни старати ся о удїіенє аґенциї.
До тепер дістали аґентп 969.507 К прояізиї.
Фонди Товариства 31/12 1906:
Фонд рсзервовий
„ резерви премій
„ на звороти
„ на ріжницю курсів
„ резерви снецинльної ,, емерит. урядників иягаі фонди заосмотреня
- К 846.189 20
„ 550.110 —
„ 1 6 .1 1 0 -
„ 29.866-35
„ 31.040-73 ., 185.810-21 . .. 25.000 — Сольне! асекуруйте ся від шкід огневих!
Видає і відпоЕІдае за редакцию Лев Лопатиньский. З друкарні В. А. Шийковского.
