Ч. 129 Львів, субота дня 9. (22.) червня 1907. Річник XI.
Передплата
з і »РУСЛАНА< вкносо-і»:
в Австрмї:
і» тПглп ріг. . . 90 мр.
г п.ч року .. 10 вар
*л чверть -юву . о вор.
V. иНОіПІ . . 1-70 пар
Зс граг. _,ею:
пїлив рів 16 рублів або 36 фравків аж вів реву 8 рублів
або 18 фравхів Поодввоке ввело по 10 сот
*!*• •• -МУГ?*»»'*. *
• оорпеїп ви очо і душ у мя ««(.а* о ииаь.веиі мллосгч .ірц нг пм.іьмтії, йо руев* ми серпе і віра рускх< — 3 Р у е л а я о к п х исА-іьміл У Ш аіик-кл'іа.
Вихвднть у Льваві що д ш крім неділь і руских сьвят о о ‘|, Г°Д- пополудии.
Редакцмя, адмінїстрация і екснедиция >Руслана< під ч. 1. ял. Дімбравсквгв (Хорун- щиииі. Екепедицня місцева я Аґеипвї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав сялннм нвпопередне застережене.—
Реклнмациї неопечагавія вільні від порта. — Огола- піеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки. а в »Надісланім< 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по 30 сот.
від стпічки
Престольна промова
(Копець).
На поли правничого законодавства приготовлює ся частинна ревізпя цивіль
ного кодексу, дальше правительство предложить, закон про заробкові і госпо
дареві стоваришеня. Також справою о- хорони дїтий і опіки над молодїжию буде занимати ся державна рада. Що до карного права має наступити нове видане карного кодексу. Дальше у вну
трішній области діланя адмінїстрациї є на плянї новочасна реформа санітарного законодавства, особливо задля успішнїй- іиого поборюваня епідемій і недуг серед населеня, управильненє домів для боже
вільних і усунене недомагань еміґрациї.
Державна прислуга, якої материяльне положене вже поправлено, одержить но
ві полекші через орґанїзацию персональ
ного кредиту і управильненє службових відносин, відповідно до справедливих до
магань.
Для розвою духової і материяльної культури всіх народів потрібне удержа- нє неоцїненого блага мира. Сим змага- ням уд'ляю так я, як і моє правитель ство як найщ ірійшого підпертя. Наші відносини до заграничних держав є вза
галі як найприязнїйші, а незмінно сер
дечні супротив наших союзників. Повне довіря порозумінє уможливлює лагодити проявляючі ся суперечности і можна надїяти ся, що праця і заробкованє бу
дуть дальш е розвивати ся під ослоною мира. Свій впл в в сім напрямі буде монархія виконувати тим успіснїйше, чим певнїйше буде забезпечене відноше
не межи обома половинами держави.
Під добу оба правительства ведуть переговори що. до уложеня тих відно
син. Мимо, що в сім напрямі аж до ио- кінченя часу торговельного трактату є дані деякі ненарушимі точки опертя, то прецінь з політичних і господарских зглядів видає ся найважнїйшою річию, щоби відношене межи обома половина
ми держави стало уладжене при всякім можливім приміненю до переказаних форм^ а на як найсильнїйших основах Мимо всего, яко китична думка мусить обовязувати удержане будучим поколї- ням ненарушеного узла іиежи обома державами, який осьвнчений столїтною спільною судьбою. зміцнений прагмати
чною санкциею, виявив ся корисним під політичним зглядом. Тому також і під господарским зглядом, незалежно від порученого обом мастям права самостій
ного поступованя, мусить ся уникнути такого роздвоєня, яке в будуччинї могло би показати ся небезпечним для пра- ґматичної спільності!. Відповідно до ви- слїду ведучих ся нарад будуть перед- кладати ся нам дотичні гіредложеня.
Коли однак монархія в будуччинї має творити підпору сьвітового мира, то в такім разі вивінуванє оборонних средств не може довше оставати в за
стої. Оружна сила є найсильнїйшою о- хороною цілої продукциї, найліпшою за
порукою і сторожем мира і тому удо
сконалене оружної сили і стіране за єї функционарів іворить для всіх народів і племен спільний інтерес. Рівночасно з доконечним зміцненєм оружної сили, моє правительство буде дбати про се, щоби армію, оперту на загальнім примусі вій- скової служби, погодити з бажаними на
селеня. В сім напрямі є особливо наміре ні дальші полекші що до вставлюваня обовязкіа війсксяеї служби, улекшеня для убогих р о д и , як також найдальше ідуче узгляднене рільних і промислових продуцентів при покритю запотребокань армії. З другої сторони числю на певно на се, що державна рада в почутю сво
єї великої відвічальности буде дїлала в тім напрямку, шоби нашу оуужну силу, в рамах маєтку населеня, поставити на височині відповідній теперішним ви
могам.
Поважані панове обох палат дер
жавної ради! За ласкою провідіня дано мені було працювати над двома ґенере циями моїх народів. Журби мого княжо
го уряду я бачив нагороджені випробо- ваною серед всяких змін судьби любовю і вірностию моїх народів, їх поступами в добробуті і цивілїзациї. Підперте їх розвою і заряджуванє снадьщиною слав
ної минувшини наших батьків, отеє було завданєм, якому я присьвнтив ціль жи- тя Маючи таку саму ціль перед очима, ви найдете дорогу до згоди і до внутрі- шного мира, а щоб мені довело ся по
бачити запоруки єго, я назвав би най
більшою ласкою судьби. Нехай поєдну
ючий дух любови для спільної вітчини верховодить над вашими працями і не
хай буде при вас благословенє Всемо гучого.
Рускві (иаіорускві-україиьскій) июй у Німі.
(X) Всі політичні сторонництва, ко
трі вислали своїх представників до нової посольскої палати, заходили ся зараз з відкритєм сесиї перевести клюбову ор
ґанїзацию, щоби тим способом здобути собі вплив на парламентарні справи. Ми вже згадували про орґанїзацию хрпетп- яньских суспільників, социялістів, поль- ского кола, нїмецкого национального союза, а натякнули також п р о перегово
ри в справі заснованої руского клюбу.
Після побідного триюмфу национал-демо- кратів по виборах, після палких промов на посольскім бенкеті у Львові перед ви
їздом до Відня, після рішучої заяви п.
Вудзиновского редакторови нсепольского 8<Го\уа, можна було думати, що нацио- наа-демократичні посли разом з ради
кальними визволять ся вже раз з тих консолїдапий, котрі все лише були про- довжуванє.м жити москвофілів, піддержу- ванєм і розповсюджуканєм баламутства в национально-полїтичних поглядах се
ред нашої суспільности, а противникам успішного самостійного розвитку нацио нально-полїтнчного і культурного нашо
го народу давало оружє в руки до те- ориі про Зїагогизіпбт?, котрих все в но требі висувало ся яко нібито консерва
тивне і умірконане живло проти ради
кального україньства. Одначе всі ті про
яви ириниМали ми з певною зневірою, бо знали добре, як мимо безнастанних деклямаций про независиму, принципіяль- ну політику, глибоко закоренила ся у нас консолїдацийна пошесть, нк навіть під
час останного руху виборчого, мимо за
взятої на ско боротьби між народно д е мократичними та радикальними а москво- ф :льскими кандидатами відбували ся всякі консолїдацийні залици.ін і сдєлки.
Показало ся тепер, що наша зне
віра була зовсім оправдана. В дописи з Відня з д. 18. с. м. звіщає в »Дїлї« оден з п о с л і в (отже вість урядова і п е- в н а):
»По д в о д н е в н и х н а р а д а х і п е р е г о в о р а х завнзач ся одно
пільний руский (україньский) ключ п о слів австрийского парламенту.
»Сей клюб складає ся з ЗО послів, а іменно: 17 галицких национальних д е мократів, 3 галицких радикалів. 5 буко- ковиньских националів і 5 галицких мо
сквофілів. (Оба социял-демократи Руси
ни вступили до спільного социяльно-де- мократичного клюбу, а їх відносини до руского клюбу ще не є усталені).
»Проґрамова основа руского (укра- їньского) клюбу звучить як слідує:
»1. Членами руского (малоруского)(!) клюбу послів державної ради у Відни суіь неї порли з Галичини і Буковини рускої (малорускої) народности. котрі являть ся га першім заеїданю того клю-
2
бу, скликанім через найстаршого віком посла, зглядно заявлять на руки того посла своє приступленє до клюбу.
»2. Задачею руского (малоруского;
клюбу є заступстко і оборона інтересів м а л о р у с к о ї нациї для її самостій
ного розвою політичного, економічного, суспільного і культурноі’о.
»3. Констатуючи, що всі члени клю- пу признали істнованє малорускої нациї, полишає ся п о о д и н о к и м п а р т и я м і членам клюбу до волі при пу- блїкованю урядових енунцияций клюбу уживати на означене клюбу і нациї або терміну м а л о р у с к и й а б о т е р м і н у у к р а ї н ь с к и й . — В німец- кій мові офіцияльна назва клюбу є »Ки- (ЬепепкІиЬ*.
До сего урядового оповіщена додає від себе о д е н з п о с л і в ось яку замітку:
»На сю п р о ґ р а м о в у о с н о - в у клюбу згодили ся так звані москво- фільскі посли б е з з а с т е р е ж е н я , що для всіх инших послів було великою несподіванкою. З с е г о в и х о д и т ь(!), що москвофільскі посли признали істно
ванє малорускої нациї і зобовязали ся боронити її інтересів та працювати для її самостійного розвою політичного і куль турного. Рівночасно однак зажадали мо
сквофіли, щоби їм зробити формальну уступку в тім напрямі, щоби у в н у~
т р і ш н і м у р я д о в а н ю к л ю б у т е р м і н и «україньский клюб, укра
їньска нация* не б у л и о б о к я з к о в і , але могли бути заступені терміном: »м а
лоруский клюб, малоруска нация«, та щоби вони (москвофільскі посли) публі
куючи урядові енунцияциї клюбу могли уживати термінів »малоруский клюб, ма
лоруска нация» з тим, що инші партиї і члени клюбу можуть в таких случаях уживати терміну : «україньский клюб, україньска нация* і т. д.«
Клюбовий дописуватель висновує отже доперва з сеї бставини, що москво
фільскі посли не зробили ніякого з а- с т е р е ж е н я , що они нібито призна
ли істнованє »малорускої нациї* і зобо- внзали ся боронити її інтересів та пра
цювати для її с а м о с т і й н о г о р о з
вою політичного і культурного. Се одна
че є лише висновка дописувателя, а не є заявою москвофільских послів, в ко
трих користь посли национал-демократи- чні і радикальні були приневолені не лише зречи ся назви у к р а ї н ь с к о- г о к л ю б у , про який говорено і пи
сано в «Дїлї* перед виїздом послів до Відня, але ще замісць звичайно уживаної- назви „ р у с к и й клюб“ одобрити д а вно полишену і признану невідповідною назву « м а л о р у с к и й клюб*,» м а ло- р у с к а нация*.
Окрім сеї «уступки* в користь мо сквофільских послів, признав »руский (мзлоруск.ій україньский) клюб* москво
філів п а р т и є ю.- як се виразно зазна
чено в 3. точці проґрами. Замісць отже станути відразу на яснім і виразнім ста
новищі национальної окремішности і са- мостійности, национал-демократичні і р а
дикальні посли вдали ся знов в консо- лїдацию з москвофілами. Замісць поли
шити москвофільских послів, щоби до
живали свого віку (национал-демокра-
тичне дневникарство говорить все про вимиранє москвофільства), продовжують їх єствованє і піддержують їх посеред руского народу, щоби могли під пла
щиком »малорускої нациї* вести в ши
роких верствах народних дальше свою пропаганду з підмогою «изданій Обще
ства им. Качковского*, »Русского Слова*
ітп. і розповсюджувати помороку мо- сквофільску між нашим селяньсгвом і міщаньством. Я к з підмогою руского клюбу сеймового москвофілам повело ся осягнути соймову підмогу для «изданій Общества им. Каїковского*, так тепер будуть намагати ся для «изданій Гал.
Русской Матьіци* або инших подібних виєднати мінїстерскі підмоги а тим са
мим осягнути апробату властий урядо
вих для своїх москвоф'.іьских змагань.
Справдили ся отже вже на відносинах з москвофілами слова п. Романчука, що национал-демократичні і радикальні по
сли були П е р е д ВИЇЗДОМ ДО ВІДНЯ § Г 0 8 8
ппЗ мгіїсі, а вступивши в переговори з москвофілами стали кіеіп ипсі тіМ !
ственного протесту руских послів в дню 22. падолиста 1906 р. ухвалено так само розширене компетенциї галицкого сойму у Львові при дальшім уменшеню інґе ренциї австр. державної ради.
Вкінци нові вибори до державної ради в Галичині переведено в тенденций- ний і суперечний з законом спосіб, вна
слідок чого уменшило ся припадаюче Русинам мінімальне число міндатів. Сі факти змушують нас, галицких- і буко- виньских заступників руского народу, до заяви, що ми при нашім змаганю дося
гнена национально територяльної автономії з австрийскій державі застерігаємо ся против штучного, на жадних історичних правах не опираючого ся полученя, зглядно розділу нашого народа через засаду краєвої автономії. Тому протесту
ємо против краєвої автономії, против ви
їмкових законів в Галичині і против уко
рочена нашої речрезентациї через супе
речне з законом переведене виборів З сим засгереженєм входимо до па
лати послів і заявляємо, що будемо стре
міти до усу неня сего великого, тяжачого на Русинах безправства і до привернена всіма средствами наших народних і полі
тичних прав*.
При кінци вчерашного засїданя дер
жавної ради рускі посли внесли ііравно- державну заяву іменем галицких і буко- виньских Русинів, яка звучить:
«Підписані рускі посли з Галичини і Буковини стверджують з нагоди зібра
на нової, на основі загального виборчого права перший раз вибраної державної ради, шо рускі королівства Галич і Во
лодимир, які в р. 1772 стали ревіндико- вані на підставі прина іежности до угор- скої корони, після найвисшого декрету з д. 2 серпня 1848 р. разом з сусїдною Буковиною мали получити ся в окрему руску провінцию і одержати на підставі конституції 3. і 4 марця р. 1849 специ- яльний сойм. Сей хід справи, полягаю- чий на підставі розвою люду, який мав вести до автономії руского народа, ді- знав заколоту через полученє руских про
віяний Галича і Б.лодимир з належними до ческої корони князівствами Осьвєнцїм- ским і Заторским, як також Великим князі
вством Краківским. Створено сей непри
родний стан, бо зіихано в одну провінцию з монструальним розміром історично і нацио- нально зовсім ріжні части краю, з майже дияметральними ріжницями і правно-по- лїтичними напрямками.
В наслідок сего руский нарід з поли- шенєм всяких основних постанов ви
дано на безглядну майоризацпю г. га- лицкім соймі. В сей спосіб ціле руске населене убезвладнено на власній єго землі, до чого в знатній мірі причинило ся також єще і австрийске правительство через признане виїмкового становиска галицкому намісникови, через санкционо- ванє виїмкових законів для Галичини, через креованє мінїстра-родака і через безкарність галицких адмінїсграцийних урядників. Рівнож при заведешо рівного виборчого права до державної Ради Руси
нам специяльними поправками для Гали
чини, віднято їх право в наслідок сего, що число належних їм мандатів змен
шено майже о половину. Мимо торже-
З державної ради
На початку вчерашного засїданя палати послів відобрав президент з титу
лу віку др. Функе посольске приречене від кількох послів, що не явили ся були на першім васїданю палати, відтак від
читано зголошені протести виборчі.
З Галичини і Буковини зголошено протести против: др. Дулємба, Вйонцек, кн. Любомірский, Шганд, проф. Стажинь- ский, др. Колїшер, Заґурский, др. Бачинь- ский, др. Левицкий Евг.. др. Лїбермян, Станїшевский, др. Бузек, Зараньский, кс.
Ж ешутко, Птась, Мойса, Сікорскі, кс.
Копицїнький, др. Трильовский, о. Война- ровский, др. Білїньский, др. Лєвеншгайн, Ствєртня, др. Баталія, др. Томашевский, др. Колесса, др. Малєр, др. Коритовский, Яблоньский, Фідлєр, др.Козловский, др.
Стахура, Стогандель, кс. НІнондер др.
Бобжинький, о. Онишкевич, др. Ґломбінь ский, Галь, Буяк.Вуйцїк, Млєчко, (зБуко- вини) Лукашевич.
Відтак доконано вибору секциї для верифікациі виборів, після чого пре
зидент візвав секциї, щоби завтра зібра
ли ся на нараду і розпочали розслід актів.
Потім відчитано правно-державні застереженя Чехів, Хорватів, Сербів і Ру
синів. Зі згляду, що термін зголошуваня, протестів виборчих упливає доперва в су
боту, назначує президент слідуюче засї- данє на второк 25. с. м. о год. 11.
перед полуднем зі слідуючим дневним порядком:
Верифікация розслїджених виборів, вибір президента, обох віценрезидентів, секретарів і господарів.
Пос. Штарк (самост социял) дома- гає ся, іцоби слідуюче засїданє скликано на завтра. Внесене відкинено всіма го
лосами против 1 і на сім замкнено з а сїданє.
„Іеторвчній ДО» укрмвьекві ШЇТІИГ.
До історвї зложеня спільного руско-ма- лоруского клюбу у Відня, цікаво навести до- нись львівского коресю дента київскої „Ради**, де він відхилює рубець тайни з ГІОСЛЇДНИХ
нарад ширшого народного комітету. З сего видно, що сей „історичний день**, як єго на
звав дописуватель, зродив зовсім „неістори- чну подію**, бо 15 послів национал»демокра- тичної партиї, які брали уділ в нарадах у Львові, не почувало себе обовязаними до ре- спьктованя єї при нарадах у Відня і против ухвал ширшого народного комітету порішило спільність клюбу з москвичами.
Посли национально-демократичної партиї разом — читаємо в „Раді — з головними дї ячами ширшого народного комітету мали 6.
червня нараду. Зібране відбулось у Львові в салі товариства „Руска Бесіда** в присутно- сти 15 послів тої партиї, і по короткій ди- скусиї ухвалено тайну нараду через те, що ціль зібраня була надто серйозною.
Україньскі депутати у Відні мають ор
ганізувати св й окремий союз. Отже передо
всім насуває ся питане, чи можна туди прий
мати пятьох москвофілів депутатів з Галичи
ни Треба зазначити, що погляди наших па- триотів були досить солідарні, не зважаючи на індівідуальпі політичні напрями; проте де
бати затягнулись, як сю річ трактовано дуже уважно.
Посол проф. Колееса радив сторонити ся зближеня з москвофілами і застановив ся на тім, яке вражінє зробилоб на росийску Укра
їну щось противне. Снященик Онишкевич ра
див приймати тих москвофілів, які підпишуть ся під народною програмою партиї: «Ми, галицкі Русини, часть україньского народу . “ Але сам поважний оратор не вірить, щоб Марків і Глїбовицкий те зробили. Посол Ро- манчук, старійшин з україньеких депутатів, згоджував ся на ту умову. Посол Будзинов- ский не промовляв і він стояв безусловно проти всяких зносин з елементом, який — круто висловляє ся шановний заступник У країни-Руси треба винищити.
Прихильником деякого можливого збли
женя виступив посол Олесницкий, який і пер
ше нахилив комітет национально-демократи
чної партиї до що раз більшої уступки на користь москвофілів. Проти него говорив добр. Цегельский, видавець політичної .часо
писі „Свобода".
Вкінци промовляв проф. Грушевекий і говорив рішучо проти донущеня москвофілів
М а т е р і а л е д о і с т е р і ї з і ш Г а л в ч а н
з Б р с о ї і в п ш і .
(Дальше).
Ч. 38.
Лист Олекс. Барвінського до із. Воробкевича.
Ш ляхтинцї 11 го Цвітна р. 1867.
Здоровч. бувч. Братіку любий Друже мій єдиний!
Твій лиетч, разомч, зч> „Дякомть зч> до- лішиоі церкви" я діставч. в'ь Тарнополі, бо
в інть вже н е застава, мене у Львові, и его ві, дослали тому в'ь Тернопіль. Насміявся я изь моімч, братомч, Володкомь надь Твоєму сер дешним Амброзиємь Остап ке ви чо мт. Справ- дешний дяківський ориґиналь якихч. по всіхч, усюдах'ь повно, тільки кожний ще зч, розма
їтими додатками. Твоє оповідане тим'ь ьар- тнійше, що описує воно такого оригинила якого ще ніхто не чіпався, и тому що вже часч,, аби й іхт. обсміяти ту касту, подібну до жаби що наставляла лабу якч. коня ку
вали. Мині й мому братові те оповіданнє такт, сподобалось, що ми ж а л у є м о его до
„Голосу" посилати Правда Ти приобіцяв'ь те оповіданнє до Голосу нар., але ще старі Рим
до клюбу. Він скінчив серед довгих оплесків громади і як то казали, запечатав москво- фільске питане. Голосованєм ухвалено таку резолюцию, яку депутати, що прихильно у д і
ляли відомостий, радили не оголошувати до 16. (3.) червня (включно).
Союз україньеких 'депутатів у Відні має намір назвати себе офіцияльно: „Україньский (руский) клюб“ ЕГкгаіпізсЬег (КиїЬепізсЬег) КІиЬ, а то властиво на те, щоб цілий сьвіт приймав послів з Галичини, як і членів пе- тербурского україньского клюбу, за засту
пників одного і тогож самого народу. Не бу
де заборонено до него вступати і москвофіль- ским послам, але тоді, як пристануть на з а гальну програму. Була вже 7. година, як скін
чив ся сей історичний день нашої політики**.
Вислїд сих ухвал ми вже зазначили в горі.
Н о в и н к и
— Календар. В с у б о т у : рускс-кат.: Ки
рила, Теклі; римо-кат.: Павлина. — В н е д і л ю : руско-кат.: Сош. св. Духа; римо-кат.:
Зенона еп.
— Преосьв. Епископ Ортиньский вернув вже з Риму і в Зелені Сьвята буде правити в ту
тешній Василияньскій церкві. Разом з сею ві- стию треба замітити, що зміст розмови Преосьв. Владики з угорским міністром Апо нїєм дневники подали невірно. Епископ Ортинь
ский не ужив висловів, що иациональні спра
ви не входять в обсяг єго дїяльности і що мову уважає лише за средство до осягненя цїли, щоби здержати греко-католиків від пере
ходу на православє або протестантизм. Р озу
міє ся само собою, що Владика передовсім дбати буде о віру і церков; алеж і справа на- циональна, як дав уже й в краю докази сего, не є єму рівнодушна, а противно навіть буде лежати єму дуже на серцю.
— Висший музичний Ін с ти ту т у Львові. В су- боту, 22 червня о 7. годині вечером відбуде ся у власнім льокали „Інститута" пописовий вечер відзначаючих елєвів класи скрипкової, на який дирекция запрошує родичів і інтерв
йованих. Програма: Б е т г о в е н : Тгіо а-шоїі (І часть.) С а р а с с а т а : К о т а п г а Апбаїиза.
Р. В і с т ті: концерт N.28. (Часть І.) Р. К р а й- ц е р: Концерт а-шо11 (І. часть). Б е т г о в е н : Со
ната Р.сіиг (РгйЬІіп^ззопаІе). Ш у м а в:Квінтет (І часть), Квартет смичковий з фортепяном.
— Уконсти т} ованє укр. клюбу. Головою укра
ляне говорили „ргіша сагіїаз а Ь е £ о “. Го
лосі, народній мало хто пренумерує, а ще менше єоть таких-ь щоб-ь его читали. Нашу Правду пренумерує більша часть молодежи (ьч> самім'ь Тарнополі 60 школярівг.) а читає
ІІ м а й ж е ВСЯ МОЛОДІЖ'І. ВИЙНЯВШИ КІЛЬКОХ'Ь
знікчемнілих'ь лядащиць. Отже ябимт, Тебе дуже просивч., щобч, Ти его намч. відступив!,.
Однакожт, щоб'ь Білоус'ь не полапався (а то ему не такч, легко) я гадаю тільки такт, зро бити: Затитуловати те оповіданнє „Амброзий Остапкевичч. а підписати: написав!, Демко Маковійчикч,. (Чи то Твій псевдонимь, бо підч, ним'ь була одна гарна поезійка вч, Ниві и мині казали, що то Твоя. Можебч, Ти до Прав
ди такихч. списав'ь). А єсли то не Твій псев- донимч, то ми вишукаємо тай Білоусі, и не стямить ся. А наша Правда и не має до т е пер!. оповідання такого щоб'ь можна его р г і т о 1 о с о поставити.
Я Тобі непотрбно рабую часч,! Щобч.
Тобі лекше праця йшла не переписуй Твоіхч, праць на чисто, а пиши тільки разч, й на тімч.
самімч, поправляй а ми собі до друкарні пе
репишемо, бо й найчительнійшого манускрипту не даємо до друкарні, а переписуємо. Ска
жеш!, може то річч, не потрібна. Ні! бо не таюь! Нива черезч, те що давала манускрипта до друкарні запропастила кілька сценч, изч, драми. Мовчія (Цисся) „Гріхч, за для лиха", черезч. що ціла драма тратить вартість. «Ру
салка» тим ь способом!, запропастила аркушч,
їньского клюбу вибрано Романчука, засту
пником Н. Василька. До парламентарної ко- місиї входять: др. Кость Левицкий, др. Король (москв.) і др. М. Бачиньский. Секретарият клюбу ведуть: др. С. Днїстряньский і Іля Семака.
— В аж не для учительок. Ж еньска промисло
ва школа в ІІеремашли уладжує в часі від 10.
липня до 27. серпня с.р. курс кравецтва для учи
тельок. На тім курсі будуть удїлювати науки крою і шитя по найновійшим, богато улекше- ним методам. Хто хоче, може також побираги науку ґузикарства і легкого машинового гафту за доплатою 2 К З а науку гафту платить ся 5 К. В часі курсу кожда з пань ушиє собі цілу сукню, блюзку і инші части одїня, які сама схоче, отже вже тим’ самим виплатить ся видаток 20 К за науку. Дирекция школи ручить за успіхи науки. Зголошеня приймав ся в промисловій женьскій школі в Переміг шли, ріг ринку, ч. 5., вхід з Водної улицї ч.2.
Там також можна засягнути й інформаций щ одо уміщеня. Хто буде мати вільний час, то може розпочати науку вже 1. липня с. р.
— Місця руских послів в парляментї. Рускі посли заняли місця в середних рядах, маючи по правій стороні Чехів, а по лівій социял- демократів. В першій лавці сидять пос. Ва
силько, Колесса, Евген Левицкий і Семака, в другій Войнаровский, Пигуляк, Спинул, Лу- кашевич, в третій Романчук, Кость Левиц
кий, Стахура, Петрушевач, Днїстряньский, в четвертій Олесницкий, Окуневский, Петриц- кий, Старух, Табель і Малєр, в пятій Лаго- диньский, Бачиньский, Трильовский і Брайтер, в шестій Будзиновскии, Онишкевич, Фолис дальше Охримович, Марков, Курилович, Ко
роль, а за ними Глїбовицкий і Давидяк.
— Прогульна львівского „Сокола" до Буб- нищ а, як можна було надїяти ся, викликала заінтересоване в кругах львівских Русинів і єсли би вибрали ся на ню ті всі, що гото
влять ся до їзди, то була би се одна з най- численнїйших прогульок. З прогульковцями має поїхати кількох руских богословів з У- горщини, що прибули в гостину до своїх лі вівских товаришів. Можна надїяти ся та кож значної участи прогульковцїв зі Стрия і з околиці, котрі прилучать ся по дорозі. Ви
їзд о 7 30 рано в неділю, поворот до Львова того самого дня о 10 50 в ночи. Харч на ці
лий день має кождий взяти з собою. Най- догіднїйше взяти: хліб вудженину, чеколяду і вино. Одіж має бути вигідна, домашна; вер
хня, легка нагортка здала би ся. Пані в че
ревиках, а не в мештах і без парасолі ок, які заваджають. В Синевідску можна буде
зч> комедиі Коніського «Було та загуло». Такч.
то наші попередники — літерати (?) робили, а у насч, инакше робить ся Найнікчемнійша праця буде схоронена у насч. по вікч.!
Не бій ся мене та присилай мині своі праці. Я виджу що Ти сч, кожнимч, днем'ь ноступаєшч, и мене то т. кч, дуже тішить, ЯК'Ь то мене смутить, що Ти вже кілька разч, хо- тівч, переставати писати; прости мині єсли я часомч, може чимгь Тебе уразивч,, а на полю літературнім!, працювати не переставай бо чимч, більше буде робітників’ь ти м ь гарнійші жнива, а намч. тенерч, треба ще уважати, щобч, д і я в о л ч , н е в с і я в ч , п л е в е л и на нашу ниву.
Читаючи Твого дяка я переконався що Ти богато скористав'ь читаючи «Номиса при
повідки». Справді ся книжка и гумористови и филизофови дуже придатна. (Незабаром!, про
читавша, филезофичну росправу Згарського у Правді на підставі тихч, приповідокч,). У Тебе повинні бути ті 3 книжці нероздільні: Моли
твословч, (бо Ти піпч,) Номисч. и Шевченко.
Молитвословч, знаєшч, майже на память, такт, п ті другі повиненч. Ти знати.
Ще радивбимч, Тобі перечитати два-три рази Марусю Квітки (щобч. научитись мови и звичаів'ь народніхч,) и щобись або самі, при
глянувся, або розпитав!, таку людину, що ту річі, розуміє, які, у васч. на Буковині свата
ють и вісілє відправляють,
Тамту половину лист^ написав!, я вчера
4
дістати фірм Складку на фіри зберуть ко
мітетові підчас їзди зелїзницего. — Прог.
ком. „Сокола*.
— Реґуляция Прута. Намісництво утворило в Коломиї управу будови реґуляциї Прута між Коломиєю а буковиньскою границею і в гору від Коломиї в сторону жерел Прута. Управа ре
ґуляциї має заняти ся помірами на Прутї від границі' Буковини до Ворохти і на обох Пере моїпах, білім і чорнім. Ііоміри мають подати Генеральні проекти систематичного управиль неня тих обох рік. До тої управи реґуляциї рік з осідком в Коломиї намісник приділив старшого інжінєра Николая Тиміньского яко управителя будови, та інжінєра Кароля Пе- шковского і адюнктів будівництва Антона Но- ваковского і Володимира Худикевича.
— З львівского університету. Ректором на шкільний рік 1907/8 вибрано проф. д-ра Бро- нислава Дембиньского.
— Руске Сокільство — як дізнаємо ся — не возьме участи в сокільскім злеті в Пра
зі'. Така ухвала запала на вчерашнім засїда- ню Старшини львівского „Сокола".
— Іспит зрілости в бережаньскій Гімназиї.
До іспиту зголосило ся 75 уч., не допущено З, репробовано на рік 3, поправок 8. З Русинів здали іспит: Білиньский Мирон, Гвоздик Ев- ген, Джулиньский Кирило, Ж уровский Роман.
Застирець Михайло (екстерЛ Крижановский, Ануін, Осадца Михайло, Пришляк Іван, Ратич Василь (з відзн.), Рудницкий Михайло, Смулка Мариян, Хабурский Дмитро, Цурковский Кость, Чорнобривий Іван.
— Новий польский посол. Пос. Абрагамович, вибраний в двох округах, міскім (Бібрка-Ж и- дачів ітд ) та в сїльскім (Львів-Городок) зре- зиґпував з мандату в сїльскім окрузі на річ свого заступника Антона Маслянки, війта з Зубри, який признає ся до вшехпольского сторонництва.
— Подяка. Виділ „Товариства вакацийних Осель" і „Львівскої захоронки" складає щиру
п о д я к у цеїм Вп. Добродіям, що причинили ся
д о урядженя равту та фестину на ціль зга даних товариств. Передовсім дякує Вп. П.
Олї Вахнянинівній, Л. Прокешівній. О. Ясе- ницкій та панам Ев. Перфецкому і Т. Шухе- вичеви за ласкавий уділ в концерті. Рівнож дякує всім Вп. наням, що причинились до у
ряджена буфету чи то прасданєм полумисків чи грошевих датків. Щире Спаси Біг Всім, щозволили надіслати фанти, особливож щира подяка належить ся Вп. п. І. Левиньскому за кількадесяти штук прегарних керамічних ви
робів. Виділ дякує кружкови забавовому тов.
„Сокіл", за ведене ігор та Всім, хто помагав в урядженю сих двох забав. Невеличкий дохід з равту, який властиво повстав з добровіль
них датків грошевих, в сумі 154 К 60 с та дохід з фестину, в сумі 350 К 40 с розділено межи оба товариства. Щиру подяку склада ють рівнож виділи обох товариств Ва. п. Ва- лясови, купцевв, за ласкавий дар 50 К зло
жений з нагоди фестину для обох товариств.
У Львові дня 20. червня 1907. Олїміт'я Л уча- ківска, Ольга Бачиньска.
— Страйк Фякрів. У Львові заносить ся на страйк фякрів. Вчера відбула ся нарада фя*
керских візників в справі нової тарифи їзди, яка видає ся фякрам за низька. Обурив їх та кож на-ляд п лїциї над фякрами в цїли зупи
нена здирства, якого они допускали ся на пу- блицї. Розсерджені фякри ухвалили внести до полїциї представлене що до тарифи їзди і що до випущеня їх зі своєї опіки, в противнім разі будуть страйкувати.
— Огнї. В Кортові коло Коломиї вибух ві второк в ночи огонь і знищив одну хату. По
жар спинено завдяки енерґічному ратункови місцевої «Січи*.
Телеґрамн
з дня 21. червня 1907.
Будапешт. Полуднево-славяньский Союз послів австр. парламенту вислав до хорват- ских послів в угор. соймі телеграму з при
вітом і з заявою симпаїиї.
Берлин. З Петербурга доносять, що чи сло увязнених б. послів социялїсгичних 1 анархістичних виносить лише около 10. Між иншими увязнено б. -посла Озоля, який утік до Бильна.
С о іо з з е и т
в пасажп Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д І. д о 15. ч е р в н я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ Еііе представлене. Білєти вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людей ка а. 5.
Кореспондент
найде місце на добрих условинах від 1. серп
ня в більшім підприємстві у Львові. Потрібні:
знАнє рускої, нїмецкої, евентуально польскої мови, стенографоване і писане на машині.
Оферти з фотографією висилати на адресу:
Вергазепіапг ап сіаз ІпзегаїепЬигеаи М. & М.
\¥1і2ек, Ргац, ОгаЬеп 33. (2—3)
Контора виміни
8 *
8 *
&
перед-ь перечитаннємч, додатку до Слова >Га
личанина*.
Перечитавши однакожь « л и т е р а т у р - н і м изв’Ьстія Дідицького, кожний праведний
Ч'ІЛОВІКТ, обурить ся. Не про «Руїь« я се го
ворю, хто там-ь іі всиирає наст, то не обхо
дить, тай и у вій не найшов'ь я нічого нашій идеі противного і нічого идеі Мазепи вспіль- ного. Алеж-ь про нашу «Правду*! .Славянч, усіхгь вч> одній семгьі, побачить хочеть ся м а ні* то наигь програма,, то наша идея, а не идея Мазепи. Та цур-ь Дідицькому та пек'ь зть его націдженого шайкою! Всі сили наші по
святимо на те щобч, утримати ся на нашімч, місци и не дати сплюгавити ся нікчемному рабові! Бачч, я к ь вінч, вже тепера, віє! Пере
читавши его »р £ ш и т е л ь н о е в и с т V п,л е- н іе« против'ь нашоі Правди и зваживши са>
тима, такожа, постунованнє Голосу, народного, я приходжу до переконання, що и це буде га
дина котра ще тепера, за слаба, але если іі підгудуемо такожа, насч, вкусити може. А ота, зч, чого я се вношу. Десятого, лат. Цьвітня поіхава, одена, чоловіка, за, нашиха, до Коло
миї щобч, предложити цілу річь Білоусови що ми хочемо ему помагати, однакожа, підь тою умовою 1) іцоба, наші артикули незмінява, и 2) щоба, и друга часть его газети згаджала ся з'ь тими артикулами, бо така, яка, віна, досі писавь »В Варшаві в ь урядахь заведено рус скій язьїкь* це баламуцтво, яке пропагує Ді дицькій.
(Дальше буде.)
Тижневий звіт
Торговельної і промислової палати про ціни збіжа і продуктів у Львові
від 10. до 10. червня 1907:
ц. к. упр. гал. акц.
Банку
Гіпотечного
купує і продає всякі
папери цінні і МОНЕТИ
по н а й д е ш е в ш і м курсі’ ден
нім не числячи ніякої провізні.
№ я*
84
84 8 4
84
» 84
ж
84 ж 84
Пшениця •
#£ито
Ячмінь броварняпип Ячмінь на пашу ■ Овес • . • • Кукурудза
Просо
Горох до вареня • Горох на пашу Бобик
Конюшина червона Конюшина біла Конюшина шведска Тимотка • • Ріпак зимовий Насїне конопл.
Хміль • • • іасїнб льняне Льнянка
за 50 клґ.
9 4.5— д-65 К 8 1 0 — 8 35 К 8- Ю— 8-50 К 0 0 0 — 0 00 к 9- Ю - 9 3 5 К 7 15 - 7-40 К 00 0 о-оо к 11-00—11-50 К
8 - 5 0 - 9 00 К 7-3*5— 7 60 К
«5 00-‘-75 00 К 35 00—40 00 К оо оо 00 00 к 36 00—38 00 К
13-00— 13-50 к 0 -0 0 -0 0 00 к 6500—9О.00 К 00-00-00-00 к 00 0 0 -0 0 .0 0 к
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, рестяврация і каварня — ріг ул, Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня 20. червня: о. Ант. Яцїв з Махнова, др. Мих. Новаковский з Богородчан, Йос. Охримович з Велдїжа, Конст. Ступвиц- ка з Каменки стр., о. П. Мекелита з Сяночка, Иирия Весоловска і Пилип Билиця з Коломиї, Іик. Івасюк зі Снятина, о. Петро Луцкий з Иолана, о. Юл. Сїнґалевич і Йос. Чучкевач з Романова.
.1
ЗЙУіПки можна набувати в „Со . 1 „ кільскім Базарі" у Львові І паперці і у всіх торговлях вкраю.Розклад зелїзничих поїздів в а ж н и й в ід 1. м а я 1907.
До Львова
п р и х о д я т ь 3 рано перед.ПОЛ. , ПО
ПОЛ. веЧер В ночи
Кракова 550 8 55 130 5-25 9-50
Кракова 725 945 — 8 40 2 31
Рншева — — 1-ю _
Підволочиск 7.20 12 00 216 5-40 10 30
Черновець «05 ■ — 2 25 — 9-0С
Черновець — — 345 — 12 20
Станиславова 5*55 — - _ _
Коломиї, — 1005 _
Стрия 7-29 1Г50 351 — 10 50
Пустомит 7-29 ІГсО 3 51 940Н 10 50
Самбора 800 10-30 Г55 — 920
Любіня 800 10 30 1 55 9 20 11 50/
Гави рускої 7-Ю 12-40 4*50, — —
Янова .8-22 1 15 500 9?6 10 10/
•Врухович 7-10 1240 1 4 : / 4о0 ч-20
брухович 10 05/ — 3 25 530 9 35Л
Зимної води 550 7 25 110 525 950
Зі Льговаь перед ІІО В
в ід х о д я т д о рано ПОЛ. полуд вечер ночи
Кракова 345 8-25 2 45 7 0 5 11 10
Кракова 8.40 615 720 12 45
Гяшева — 405 _
Підволочиск 6 20 1045 2 17 7-00 11 15
Черновець 6-Ю 9-20 155 10-4'і
Черновець — — — — 251
Станиславова ■ — — — 550 —
Коломиї — 2 35 •• —
Стрия 7-30 — 2 26 6 25 п -зо
Пустомит 7 30 1045Н 126 6-25 10 30
■ ’амбора 600 9 05 4-30 10-51
Любіня 6 01 9 05 2 10/ 430 10 51
Рави рускої 61 2 1105 — 7-Ю 11-35/
Янова 6 58 915 135/ 3-35 6-30
Врухович 6.12 1105 228 546 8-34Л
Врухович 9 0 5 / 12 41/ 3 45 7-Ю 11-35/
Зимнцї води 345 840 4 06 7-20: 1100 ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі" і сьвята означені 1 — в неділі і сьвята від 26/6 до 15/9 буквою Н, — в неділі і сьвята а від 1/6 до ЗП8 що день буквою Л.
Видає і відповідає за редакцию Лев Лопатиньский. З друкарні В. А. Ш ийковского.
