Ч. 208. Львів, Пятниця дня 17 (2 9 ) вересня 1899. Річник III.
Передплата і
на »РУСЛАНА» виносить:
в Австри :
на цїлии рік . . . 12 р. ав.
на пів року . . . 6 р. ав.
на чверть року . . З р. ав.
на місяць . . . . 1 р. ав. •
За границею:
на цїлии рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів
або 20 франків ; Поодиноке число по 8 кр. ав. І
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Піашкевича.
і
Виходить у Львові що дня • крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Коперника(Лїндого ч.9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише і на попереднє застережене. — | Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в •Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.
І і
До ситуацій.
Криза кабінету все ще не поладнана.
Дневники бавлять ся в догади і подають що раз то нові комбінації. Князь Лїхтен- штайн, барон Клярі, Кербер, Хлюмецкий а навіть Штайнбах, се грядучі мужі, що ма
ли би зайнятись утворенєм нового кабіне
ту, причім один з них засївби в нїм яко премієр міністрів. А побіч них підносять часописи ріжних визначних людий з полі
тичних, або урядничих кругів та придїлю- ють їм після вподоби сю, або иньшу те- ку. Та все се комбінації. Довге зволїканє з уложенєм і оголошенєм нового кабінету вказує як раз на великі трудности, що не так легко дадуть ся перебороти. Лівиця по
борювала кабінет ґр. Туна, бо він опер ся на правиці. Так само буде оно поборюва
ти другий кабінет, що рівнож оперби ся на теперішній більшости с. е. правиці. Кабі
нет меньшости, с. є. лівиці найшовши зно- ва ворогів в кругах більшости і при пер
шій ліпшій нагоді мусів би уступити. Ка
бінет урядничий не найде рівнож попертя по стороні правиці і хоть правиця дала ґр. Тунови слово, що прийме в нарля- ментї угоду угорску, заключену на підста
ві §. 14. то може сего слова не дати ка- бінетови урядничому, бо на удержаню та
кого кабінету при власти їй зовсім не за
лежить.
Кабінет коаліцийний з правиці і ліви
ці неможливий, бо правиця звязала ся те
пер тїснїйше, як коли небудь, а до того майже всі визначнїйші люди з лівиці так дуже заанґажували ся в обструкцию, що серіозних кандидатів до тек мінїстерияль
них між ними найти годі. В виду тих труд
ностей голосять вже ґазети, що на чолі нового кабінету мавби станути бар. Ерен- таль а сей розвязав би гордийский узол через розписане нових виборів до парла
9 Ґ Е Р Г А Р Т Г А У П Т М А Н .
© « „ Г А Н У С Я “. ж -
(Далі.) СЕСТРА МАРТА.
Та вже-ж, чую, але знаєш що, ти мусиш тепер положити ся тихо на бік та спати спо
кійно аж до завтра раня.
ГАНУСЯ.
Чи ти умієш то теж сьпівати?
СЕСТРА МАРТА.
Що такого дитинко?
ГАНУСЯ.
Спи, дитинко, сни!
СЕСТРА МАРТА.
Зазьпівати тобі?
ГАНУСЯ
(клонить ся в зад та гладить руку сестри).
Ненечко засьпівай міні, матінко засьпівай міні.
СЕСТРА МАРТА
(гасить сьвітло, нахиляєть ся над ліжком та сьпівае слабим голосом під звуки віддаленої музики).
менту. Та чи се причинило би ся до уздо- ровленя парламенту? Мабуть ні! На нових виборах зискали би в теперішній хвилі Вольфи, Шенерери і другі антидинастичні та обструкцийні елементи, а се хиба не ле
жить в інтересі держави. В виду отже всіх тих трудностей випливає все питане, що буде дальше і відповісти на него дуже тяжко.
Коли дивимо ся на н а г л е внесене ди
місиї з сторони кабінету ґр. Туна, а зара
зом на ті трудности, з якими нолучене уло- женє нового кабінету, то мусимо підозрі
вати лівицю о якісь махинациї. Розкриває їх дїйстно ческа і польска праса. Між По
ляками є ріжні звані і незвані кандидата до мінїстерияльних портфелів. До тих не
званих кандидатів належить між иньшими ґр. Ант. Водзїцкий. Як віденьский корес
пондент »Н1ази Иагосіа* * доносить, ґр. Во
дзїцкий прибув до Відня і хоть з колом польским не вяже его жадна нитка, кон- ферував з Хлюмецким і прирік, що сли він в новім кабінеті дістане портфель, то з пе
вностей» приєднає для лівиці і для кабіне
ту коло польске. Добродушний Хлюмецкий повторив се в добрій вірі перед своїм сто- ронництвом і вість та рознесла ся скоро поміж опозицийною лівицею, що вже на певно числила на Поляків.
О скілько ся вість певна, не беремо ся судити. Що однак лівиця вела махіна- циї і разом з Хлюмецким допровадила до зголошеня димісиї з сторони ґр. Туна, се не підлежить сумнївови. Перечислила ся однак лівиця на силах і нині певно не з користию для держави криза з вини лівиці занадто довго висить в воздусї.
Рільнича криза в Англії.
У вересні р. 1893 установлено в Анґлїї ко- ролївску комісию з 18 членів, для розсліду ріль
Спи, дитино спи!
Про овечку сни.
(Тепер сьпівае; в кімнаті темніє цілком).
Овечка ходить по саду, Гризе зелену леваду, Спи, дитино, спи!
(Слабе сьвітло осьвічуе убогу хату. На краю ліжка сидить бліда, похилена наперед жіноча постать в виді мари та підпираєть ся голими худими руками. Є вона боса: біле її волося зви
сає і клонить ся в довгих кучерях на скоронь та спливає аж на покривало ліжка. Лице змар
ніле та ж овте; очі що жевріють в глубоких ямах, бачить ся, звернені на сплячу Ганусю, хоча зажмурені. Її голос беззвучний як у того, що прокидаєть ся з довгого сну. Закинь ви
кине із себе слова, порушає губами, розширю
ючи їх рівномірно. Кождий звук виходить, ба
чить ся, з грудин з великим напруженем. 6 во
на постаріла передчасно, збідована, та приодїта лише з дебільшого.
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Ганусе!
ГАНУСЯ
(теж зі зажмуреними вічами).
Матїнько, дорога матїнько, се ти ?
ничого переселеня в Великій Британиї і для предложеня зарядних средств. Комісия та від
була 177 засідань, з котрих 117 пожертвувала на устне переслухане 191 знатоків (від 9. падо
листа 1893 до 25. цьвітня 1895 з перервами);
46.151 питань і відповідей оголошено в 3 томах справоздань в рр. 1894—1895, заосмотрених ря
дом додатків. До помочи дібрала собі комісия 8 асистентів з поміж всесторонно образованих агрономів, що систематично опрацювали ріль
ничі відносини в поодиноких округах. В кінци р. 1897 оголосила комісия остаточне справозда- не, що систематично зіставляє висліди анкети.
До него долучено справозданя міністерства внїшних справ про обставиии рільництва за гра
ницею.
Ті праці — як бачимо — заложені на ве
ликі розміри, обудили природне заінтересоване мало не цілого рільничого сьвіта, діткненого пе- реселенем. Представлене найважнїйших дослідів сеї анкети, головно зібраних в остаточнім спра- возданю, е задачею книжки д-ра Стілліха, агро
нома і доцента на популярних курсах берлинь- скої академиї п. з.: »Біе еп^ІізсЬе А^гагкгізіз, іЬге АизйеЬпип^, ИгвасЬеп ипіі НеіІшіПеІ».
Як вже в наголовку книжки зазначено, роз падає ся зміст сеї праці дуже удачно і все
сторонно написаної на 3 части: розширене і на
слідки переселеня рільничого, его причини і в кінци зарадні средства.
• Рільниче переселене зачало ся рядом не
дородів від р. 1875— 1881, потім прийшли ліпші роки, аж знова посуха р. 1898 розжевріла недо
лю рільників.
Що до Географічного розширювана ся ріль
ничого переселеня в Анґлїї властивій, легко се можна представити собі, коли на мапі потягне
мо лінію від РогІзтоиіЬ через В ігтіп § Ь ат до заливу ріки »Теез Вау< на східнім березі. В по
вітах, на схід від тої лінії положених, перема
гають орні ґрунта (7 мілїонів акрів) (один акр
— 0’40 Ь а = ’/4 морга) над пасовисками (5 м. ак
рів). Управа збіжа є тут підставою господар- ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Так, я обливала ноги нашого дорогого спа- сителя горячими сльозами, і обтирала своїм волосєм.
ГАНУСЯ
Приносиш міні щасливу вістку? , ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Ба.
ГАНУСЯ.
З далека приходиш?
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Сто тисячів миль іду через кромішню пітьму.
ГАНУСЯ.
Як ти виглядаєш, мамо?
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Як діти землі.
ГАНУСЯ.
В твоїх устах цьвіте конвалія. Твій голос звінкий.
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Се не є чисті звуки.
ГАНУСЯ.
Мамо, дорога мамо, якже ти сіяєш красою.
ст ва, тому і називають ті повіти сота соипііез ( графства збіжеві).
В округах же, положених на схід і північ від потягненої лінії, займають насовпска сливе 2 рази більший простір (8% міл. акрів), чим ор
ні ґрунта (4% міл. акр.). З відти назва §гагіп§
соипйез (ґрафства пастівні). Також і у Валїї пе
ремагають пасовиска (2 м. акр.) над рілею (860 тис. акр.); противно в Шкоциї ґрунтів під плугом є визше 2% разів більше чим пасовиск.
І тут подібно як в Анґлїї графства східні мають характер рільний, а западні — гірскі па
стівний.
Отже-ж передовсім треба зазначити, що криза не діткнула всіх рільників однаково. Най
більше потерпіли ті, котрих господарства були оперті головно на управі збіжа. В сих сторонах, ' де колись рільництво було високо розвинене, днесь великі простори лежать облогом. Чим тяжший або лекший ґрунт, і чим більше було орного ґрунту в якім господарстві, тим тяжше почуло оно вагу переселеня. Вже меньші, хотяй також болючі, спустошеня, появили ся там, де розцвило ся молочарство і випас худоби (в про
сторах пастівних), де можна було перейти до огородництва, садівництва і годівлі дробу, в кін
чи там, де близьке сусідство численної людно- сти промислової, або гірничої дало нагоду лег
кого збуту всяких рільничих продуктів.
З огляду, що пастівні господарства мень- ше потерпіли, тож простір їх з часом збільшив ся — головно коштом рільничих областий.
Се явне з слідуючого зіставленя (в тисячах акрів:)
р. 1865 рілї-18.104 пасовиска 13.342 загалом 31.416 р. 1875 . 17.202 » 15.332 » 32 544 р. 1895 » 15.967 » 16.611 > 32.578
2.173 3.299 + 1.162
Які суть наслідки переселеня виказує ав
тор, переходячи поодинокі верстви рільничої ЛЮДНОСТІ!.
В е л и к і в л а с т и т е л і з е м л і , що посіда
ють мало не цілий рільничий простір Англїї, по
чули переселене в опадї займових чиншів (пахт, посесия). В н ай тн ж іп е д ітк н е н и х сто р о н ах о п а ли чинші до 50° ґрунта дуже лихої кляси не найшли навіть пахтярів і властителі мусять на них самі господарити. В иньших окресностях опад чиншу зійшов лиш на 15%. Єще більше страти випало з причини незвичайного обниже- ня вартости землі, а страта та цінить ся на 50% — а в числах абсолютних на 1 милярд фнт. штерл. (12 милїярдів зр.).
Не конець тому. Властителі ґрунтів мусять 3 пахтярского чиншу ще оплачувати податки, удержувати будинки, достарчати посесорам фон-
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Ангели в небі є сто разів кращі.
ГАНУСЯ.
Чому-ж ти не така гарна?
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Я лякаю ся за тебе...
ГАНУСЯ.
Лиши ся мамочко зі м ною ! ЖІНОЧА ПОСТАТЬ
(підводить ся).
Я мушу йти далі.
ГАНУСЯ.
Чи там гарно, де ти є ? ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Просторі, просторі левади, нема там ні ві
тру, нема там ні бурі, ні граду, бо стереже їх Божа рука.
ГАНУСЯ.
Та відпочиваєш, як втомиш ся ? ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Відпочиваю.
ГАНУСЯ.
А маєш там що їсти, як зголоднієш?
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Заспокоюю голод овочами та мясом. Коли хочу пити, то пю золоте вино. (Вертаєть ся назад).
ГАНУСЯ.
Йдеш вже геть, мамо?
дів на мелїорациї, на зміну госиодарскої систе
ми і т. д., так, що велика часть чиншового гро
ша єсть лише опроцентованєм капіталу, вложе- ного в інвестициї на ґрунтах, коли дійсна рента ґрунтова в більшій части Анґлїї цілком зникла.
_________ (Далі буде).
Чи союз балканьский?
Тихцем і зовсім несподівано виїхав князь чорногорский, Микита до Царгороду. Довідала ся про се австрийска праса і цілій тій подорожі!
приписує місию політичну. Тяжкий ворог Ту
реччини їде до султана, предсї не в тій цїли, щоби єму зложити візиту і подякувати за »жи- чливість», але з якимсь важнїйшим пляном.
Може бути, що при иньших условинах ніхто не звертав би уваги на подорож князя, що володіє народом, зложеним з несповна 250 тисяч голов, але чорногорский князь є союзником і свояком царя, тому єго подорож займає увагу політично
го сьвіта. Найшли ся вправдї нїмецкі ґазети, що з насьмішкою пишуть про сю справу, хоть і в них поміж стрічками можна вичитати певний неспокій. Якаж може бути ціль подорожи князя чорногорского ? Загально досадують ся, що князь вибрав ся до Туреччини з порученя царя, що радби утворити союз балканьских народів під протекторатом Росиї. До союза мали би війти балканьскі Славяни, а крім них Греция, Туреч
чина і Росия. На разі з огляду на особу короля Мідяна а може й династию Обреновичів, котрій сам Мілян приготовлює терен до паденя, мала би бути Сербія виключена з сего союза. Що та комбінация має за собою всякі позори правдо
подібності!, се не підлягає еумнївови. Мігби вправдї дехто замітити, що Росиї не залежить на втягненю до союза конаючої Туреччини, але тут треба тямити, що в посїданю Туреччини на
ходить ся просмик дарданельский а крім того армія сухопутна, може не добре вишколена, але за те сильна своїм фанатизмом. Так отже Ту
реччина моглаби в разі потреби віддати не м а
ловажні услуги Росиї. Симпатиї Росиї для Гре- циї відомі Евроиі, хотьби з факту, що виключно з а х о д а м Р о си ї т р е б а -при писати н а зн а ч е н е Гу
бернатором Крети грецкого князя, Юрія. В Бол
гари! зміг ся в послїдних часах дуже крінко вплив Росиї, а наслідком єго був перехід на православіє князя Бориса і споріднене єго з цар- ским домом. Річ певна, що і в самій Сербії вплив Росиї не упав і що зможе ся він під вра- жінєм розпустного житя Міляна і під гнетом, який Мілян рад би розвести над ненавистними єму сербскими радикалами.
Хоть нїмецкі часописи насьмішкують ся з сеї комбінациї, то рівночасно непокоять ся
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Бог кличе.
ГАНУСЯ.
Чи чуєш як Бог тебе кличе ? ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Чую.
ГАНУСЯ.
Ціле моє серце горить вогнем, мамо!
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Бог його прохолодить рожами та леліями.
ГАНУСЯ.
Чи Бог збавить мене?
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Знаєш сей цьвіт, що я тримаю в руці?
ГАНУСЯ.
Ключі до неба?
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
(кладе його на руку Ганусі).
Так. Затримай собі його, як задаток від Бога! Бувай здорова!
ГАНУСЯ.
Лиши ся зі мною, матїнько!
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
(йде до дверий).
Через хвилинку не побачиш мене вже, але незадовго побачиш мене знова.
ГАНУСЯ.
Я бою ся.
нею. Ч ом у? — річ ясна. При здїйсненю сеї ком
бінациї вплив Австриї на Балкан був би значно обмежений, а крім того Австрия могла би по- боювати ся з сеї сторони ріжних несподіванок.
І Правда, що нїмецкій прасї о саму Австрию не дуже розходить ся, але тут находить ся в грі друга справа. З днем здїйстненя проектованого союзу вибила би послїдна година для ширеня ґерманїму в Австриї. Німці мусїли би закинути свої мрії про панованє над австрійскими Славя- нами, а сего найбільше побоює ся нїмецка праса.
Н О В И Н К II.
— Заупокійне богослуженє за душу бл. и. Йо- сифи Олеськової відбуде ся дня 29. с. м. о год.
9-тій рано в церкві СС. Василиянок.
— Духовна семинария з Станіславові. Четвер
тий рік духовної семинариї буде отвертий в Ста
ніславові вже в жовтні 1899 р. Вість сю, цілком певну, одержали ми сегодня з Станїславова.
— Іспит зрілости в ц. к. академічній (рускої) ґімназиї у Львові відбував ся під проводом кра- євого інспектора п. Івана Левицкого від 19. до 22. вересня с. р. Здали іспит отсї абітурєнти:
Городиский Михайло, Горчицкий Йосиф, Демчук Григорий, Йойко Стефан, Ковалів Роман, Кор- жиньский Теодор, Марицкин Йосиф, Мартинович Орест, Мазуркевич Еразм, Мединький Остап, Ми- хальчук Дмитро, Проскурницкий Йосиф, Проць- ків Петро, Рогошевский Мариян, Тисовский Ми
хайло, Тороньский Іван і Яценьо Симеон. — Репробовано 3 абітуентів, а 2 відступило.
— Руско-народний театр переїде з днем 2. н.
ст. жовтня з Вижницї до К у т і дасть там тіль
ко шість представлень. Репертуар такий: Ві вто- рок 3-ого жовтня .Запорожець за Дунаєм» опе
ра Артемовского і .Вечерницї» музичне діло Нїщиньского; в четвер (5-ого) .Попихайло», го
лосна комедия в 5 актах Ш уткевича; в суботу (7-ого) .Честь» славна штука в 5 актах Судер мана»; в неділю (8-ого) .Наші переселенці» об
раз народний з еміґрацийного руху в 6 актах;
ві второк (10-ого) .Баби» комедия в 5 актах 3.
Пшибильского, в перекладі Т. Ґембицкого і в четвер (12-ого) на послїдне представлене в Ку
тах .Учитель» образ народний в 4 актах Івана Франка.
— Вітворенє школи кадетскої у Львові відбуде ся дпя І. жовтня с. р. о годині 9. перед полу
днем.
— Холодна кров. Марка Банйович, жінка ріль
ника з околиць Цетинїї в Чорногорі, вертала з торгу з столиці, обладована закупленими річа
ми. В однім місци вела дорога поміж двома пропастями, через вузкий просмик, що взносить ся на 300 метрів над скалистою провалиною.
Нараз, на середині просмику стрічає жінка роз
бійника, що грозячи стрільбою, заж адав відда
чі грогний. Марка віддала все, що мала при со
бі. Опісля велів їй розбійник розібрати ся з о- дежи, а коли перелякана жінка і се зробила, сказав: .Тепер скачи в нропасть, а сли не схо-
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ- (йде далі до дверий).
Як вітер топить на горах сніг, так Бог знищить тих, що тебе мучуть.
ГАНУСЯ.
Не йди відси.
ЖІНОЧА ПОСТАТЬ.
Діти неба то так як голубі блискавки ночі.
Спи! (Темніє знова цілком. Ніжні хлопячі го
лоси сьпівають другу частину пісні: .Спи, ди
тино спи*).
Спи, дитино, спи, Та про гостий сни.
(Нараз осьвічує кімнату золотаво - зелене сьвітло. Видно три ясні постаті ангелів — мо
лоді, крилаті молодці з рожевими вінцями на голові. Гони сьніваЮть кінець пісні із нот, що звисають до землі по обох боках. Не видно ані монахині, ані жіночої постаті).
Ті гості, що тепер прийдуть, Небесні ангели будуть, Спи, дитино, спи!
ГАНУСЯ
(отвирає очі, дивить ся з одушевленєм на ангелів і питаєть ся здивована):
Ангели? (з раз-у-раз сильнїйшим подивом, невисказаною радістю, але і не без сумніву):
Ангели!! (В надмірній радости): Ангели!!!
(Хвилина мовчаня. Ангели говорять тепер один но однім при звуках віддаленої музики):
ПЕРШИЙ АНГЕЛ.
Сонце, що сьвітить на шпилях, Не дало тобі свого с’яйва.
з
дї втихомирили неприятеля що крив ся за фляшками, люстрами і иньшим шклом.
— Сербска вязниця. Садомский, котрого увяз- нено в Білгородї при нагоді иньших арештовань, викликаних атентатом на короля Міляна, але котрого опісля увільнено, описує нам тими сло
вами сербску вязницю: «Замкнено мене в під
земній, темній норі, що мала в приближеню півтора метра довготи, один метер ширини і три метри висоти; страшна вохкість, сморід, заду
ха, темнота і неможливий бруд оголомшили ме
не. Мені здавало ся, що єсьм в гробі. Я відчу
вав на переміну то зимно, то горячо; я відди
хав скорше, однак вдихуваний воздух отруював мене. Я чув, що постененно душу ся. Я приту
лив ся до дверий в надії, що найду в них яку щелину, котрою мігби наплинути воздух, я по
вівав без иерестанку хусткою перед устами, ки
дав ся то в одну, то в другу сторону. Хапав ру
ками стіни, пробував притулити ся до них, але стіни були мокрі, ховзкі і порослі пліснию. Ка
мінна підлога покрита була грубою верствою людского калу, що сьвідчив наглядно о тім, як мої попередники мусїли тутки полагоджувати свої потреби, та що вязницї ніколи не чищено.
Наслідком горянки я учув сильну спрагу. Трохи води і хвиля побуту на сьвіжім воздусї видава
ли ся мені великим іцастєм. Надармо благав я о воду, надармо просив, щоби мені дали на чім усісти. Видячи, що упадаю на силах, з слезами в очах просив я о лікаря, дижурного урядника...
але все надармо; крім грізьб і розказів: «мов
чати*, я нічого не чув. В сей спосіб піддавано мене в протязі 48 годин страшним мукам голо
ду і спраги. Я дусив ся в смороді. Я був цілком відтятий від сьвіта. Здавало ся мені, щ<^ мене живцем похоронено. І лишестони: «убийте мене, а перестаньте мучити*, бренкіт кайданів прига
дували мені, що в сусідстві находить ся більше таких нещасливих жертв, що мучать ся в тих страшних казаматах. Я чув, як приводжено па
кованих і вкидано їх до тих кліток. Чути було, як вітворяють ся двері і нещасливих провадять кудись, а по якімсь часі знов замикають. В ча сі пробувана в тій темниці не дозволено мені ані разу вийти з неї, віддихнути хотьби тільки кілька мінут на сьвіжім воздусї*.
— Американьска реклама. Фірма купецка, Ва- намакер в Філадельфії заключила з дневником РЬіІ. Кесоні умову, силою котрої зобовязує ся платити ґазетї мі лі он д о л а р і в за уміщуване через цілий рік на першій колюмнї письма своїх оголошень. 6 се найбільша трансакция, яку в тім роді переведено коли небудь на сьвітї. Крім се- го анонсу, фірма Ванамакер оголошує ся ще в кількох дневниках, де платить меньші, хоть все таки показні суми. За найменьшу з них можна би удержати два або три рускі дневники.
— Камінь преткновенія. Три аматори чужого добра «купили* собі в ночи два товсті вепри у архитекта Левиньского. Однак вепрам якось не дуже спішило ся, що не було до смаку «куп
цям?. На янівскій рогачці натрафили они на '
«камінь преткновенія* в особі стражника акциз
ного, що їх нридержав і віддав жандармам.
— Дивні обряди весільні суть межи Таґалямп на Филипиньских островах. Молодий мущина, що хоче женити ся, мусить насамперед стараги ся иозискати собі родичів своєї судженої. Відтак мусить він на публичнім місци бігати за дівчи
ною доти, доки єї не зловить. Она може вирва
ти ся йому, і не скорше скаже, що она єго на
реченою, аж він єї кілька разів зловить. Аж то
ді може він єї з тріюмфом повести до дому ЄЇ родичів. Тут мусять они обоє на двох драбинах лізти до номешканя родичів молодої. Молодого тягне за голову до хати батько молодої, а мо
лоду єї мати. Відтак мусять обоє вклякнути пе
ред батьком а той виливає на них воду з лу- пини кокосового оріха. Наконець туцнуть ся ще молоді головами і то значить, що они вже по
вінчані. По сім обряді молода пара іде на пять днів в ліси га гори і там днює та ночує. Ніхто не знає, де они через той час перебувають; по тім часі вертають назад до села і зачинають вже господарити. Часом торжество весільне від
буває ся в той спосіб, що молодий і молода лі
зуть замість на драбину на два молоді деревця, що ростуть близько себе, а хтось із старших членів родини ловить за галузе і нахиляє ті де
рева до себе доти, доки аж молоді не зможуть поцїлювати ся або туцнути ся головами, що за- висить від сили того, хто нахиляє дерева. Най- важнїйша річ в цілім обряді в тім, щоби молоді дотулили ся головами, бо аж тоді стають они чоловіком і жінкою.
— Статистика пива. Після урядових дат в ро
ці 1897/8 всі бровари на землі витворили чверть мілїярда гектолітрів пива. Зі сего числа най
більша часть припадає на Нїмеччиеу, де випро
дуковано 61,300.000 гтл. Получені держави враз з Америкою і Австралією витворили 55,400.000 гтл., Анґлїя 53,000.000, Австро-угорска монархія 20,610.000, Бельгія 12,410.000, Франция 8,870.000, Роси я 4,580.000, Данія 1,980.000 і т. д. Найбіль
ше спожите пива є в Бавариї, де на одну голову і випадає річно 235 8 літра, найменьша часть в
Росиї, бо 4 7 літра на одну голову.
чеш, то сам тебе скину. Коли бим тебе пустив живу, пішла бись зі скаргою до князя*. В тій хвилї прийшла Чорногорці спасенна гадка до го
лови: «Чоловіче, сказала она, май надійною ми
лосерде. А сли вже смерть моя конечна, я ско
чу, тілько позволь мені принайменьше завязати собі очі хусткою, що лежить в кишені моєї о- дежи.* Розбійник схилив ся до лежачої на зе
млі одежи, щоби вийняти хустку, а в тій самій хвилі ЙІарта скинула єго в бездонну пронасть.
На другий день найдено на дні скалистої про
пасти страшно пошарпане тіло розбійника.
— Міністерства в Австриї. Слідуюче мінїстер ство буде вже 21-им з черги від часів панованя
цісаря Франц Йосифа ІЛНайперше було Швар- ценберґа, потім Буоль-Шаєнш гайна. Трете з ря
ду Рехберґа. По нїм правив кабінет Райнер- Шмерлїнґа через чотири роки. Шесте міністер
ство Байста тревало коротко. Семим з ряду а третим в році 1867 був кабінет Аверсперґа, що як і попередні успів удержати ся лише коро
тенький час. Міністерство Таафого тревало аж З роки. Кілька слідуючих є меньшої ваги, бо по дуже коротких хвилях свого иравліня мусїли наче та >одноднівка< никнути з лиця прави- тельств Австриї. Так отже від року 1870—1871 появлявсь у нас аж чотири кабінети: Гасснера, Потоцкого, Гогенварта і Гольцґетана. Адольф Аверснерґ удержував ся до р. 1879, наслїдник єго Штремаєр панував лише кілька місяців. По чотирнайцятилїтній кермі кабінету Таафого пра
вив державою Віндішґрец два роки. По єго упадку в році 1895 покликано кабінет Кільман- сеґґа, що держить ся до вересня тогож року.
Після дволітнього панованя ґр. Баденього зай- мив місце президента Ґавч, що по несповна пів
річнім ювилею свою істнованя уступає перед напором більшої сили кабінету ґр. Туна, 20-ого з ряду, котрого сьвітло житя в державній дї- яльности вже також потахло.
— Убійство дитини. Пані Нетзе жінка типоґра- фа в Тулюзї хотячи приспати свою трилітню доню дала їй між иньшими предметами також револьвер. Дівчинка, подала зброю матери і за- жартувала: «Застрільте мене, мамуньцю*. В тім залунав стріл а дитинка упала без житя на по
кривало. Куля прошила єї груди. Мати, видячи се, хотіла в розпуці відобрати собі житє, але за
вчасу запобігчено так сумній траґедиї.
— Небезпечна малпа. В Новім Йорку лучив ся недавно в одній реставрациї випадок, що викли
кав велику сензацию. Властитель сеї реставра
циї тримав в льокалю для розвеселена своїх гостин малпу. Одного разу хтось з гостий дав тій малні з жарту чарку коняку, а коли мал- иочка домагала ся більше, дав їй ще три ча
рочки. Дальші її жаданя лишали ся без наслідків.
Тоді розлютована малиа ударила одного з гостий фляшкою в лоб. Властитель реставрациї хотів втихомирити «з’іритовану* малпу, однак вона почастувала єго другою фляшкою. На місце ка
тастрофи прибули иньїні гості з ратунком, але всіх їх стрінув той сам привіт. Малпа заняла оборонну позицию, і не дала до себе нікому приступити, лиш кидала дальше фляшками, на жаль повними. Вкінци прибула полїция і аж то-
Зелепі в долинах левади Під твої ніжки не стелять ся.
ДРУГИЙ АНГЕЛ.
Пшеничка достигла на поли Тебе годувати не буде.
Молоко коров сих рогатих В твоїм не зашумить збанку.
ТРЕТІЙ АНГЕЛ.
Травиця та цьвіти рожеві, То знову як небо голубі, Що пахнуть солодко та мило, Не встелять дороги тобі.
(Хвиля мовчаня).
ПЕРШИЙ АНГЕЛ.
Привіт ми несем тобі перший Крізь пітьму і ночі темряву, На наших крилцях небесних Свитанєчка щастє горить.
ДРУГИЙ АНГЕЛ.
На кінчиках нашого платя Признаки весноньки с’яють, Цьвіте на устоньках наших Рожеве зарево дня.
ТРЕТІЙ АНГЕЛ.
На ніжоньках наших сьвітить Нив наших небесних зелінь У наших зіницях сьвітло Небесного міста горить.
(Далі буде.)
— Товариство заміни дїтий.
в
Берлині завя- зало ся товариство заміни дїтий. Члени сего Товариства, мешканці міст і сел, міняти будуть свої діти на час вакациї в тій цїли, щоби діти мійскі могли ужити сьвіжого воздуху, руху і всяких розривок; в замін за те діти сельскі по- знакомлювати ся будуть з музеями, памятника- ми і иньшими придбаними культури. При заміні увзгляднені будуть відносини релігійні і то- варискі.
— Дрібні вісти. Іван Яцїв, візник з Замар- стинова, їдучи вчера перед полуднем через мі
сто, переїхав переходячу улицию женщину так нещасливо, що ратункова стация мусїла відвезти нещасну жертву до шпиталю. — Е ієктричний віз почтОвий курсує від кількох тижднїв поміж урядами почтовими а двірцями желїзничими в Берлині. Оказало ся то дуже практичним так, що остатними часами заведено ще три такі во
зи. — Дня 25. с. м. в часі концерту в Айшедї вибухнув ґаз, наслідком котрого 12 осіб зістало тяжко покалічених. — Чума Знов загостила до Каїру. — Тавшановича, засудженого на 9 літ вязницї за співучасть в атентатї на Міляна, від
ставлено до Позаровачу. Всіх иньших засудже
них на 20 літ тяжкої вязницї, перепроваджено вчера через місто закутих в кайданах до твер
дині.
З ж и т я.
У комнатах сьвітло як сонце сіяє, А музика грає, аж в ухах лящить, А молодь весело у танець пускавсь, А служба звивавсь, напої тащить;
Столи вже накрили... І страв що не міра, А всі такі гарні, аж слина тече, — Хтож так розгуляв ся? — в людии я
[питаю...
«Директор від банку»... відповідь іде.
Якіж дикі кроки пронеслись довкола?
Чи гуси скричали, бо ворог їх гнав?
Чи кури втікають, бо яструб налетів, Одну їх подругу з собою забрав?
Чи може злодїї напали на хату І голос розпуки о поміч зове?
Що сталось такого? в людий я питаю... •
«ІІаннунця сьпівають... відповідь іде...
їх двоє сиділо, носи поспускали,
Він дивитсь на стелю, глядить в дія она,‘
Єї очи мокрі, сумний зір у него, В округ них панує тяжка тишипа...
По хвилї вже сварка між ними почалась, Горнець она взяла, цибух він бере...
Хтож бійку заводить? в людий я питаю.
«То певно муж з жінков...» відповідь іде.
Цїкавиії.
Т е л є ґ р а м и .
БерндорФ, 28. вересня. Цісар приїхав сюда окремим поїздом пів до третої год. з полудня.
Повитали його на двірци архикнязь Райнер, на
місник і фабрикант Круп. В цїсарскій дружині були також: мінїстер війни Кріґгамер,президент міністрів ґр. Тун, міністри Віттек, Білянд, Ді- павлї і Кайцль, президент палати панів Віндіш
ґрец, бр. Хлюмецкий і шеф ґенерального штабу Бек. По привитї на двірци цісар від’їхав серед ентузиястичних окликів численно зібраної пу
бліки до міста і оглядав точно устрій фабрик.
Прага, 28. вересня. Хагойпі Ьівіу оголошу
ють письмо шпитального лікаря в Дайтшброт з якого слідує, що Вассермаи був справді в шпи
талі! від 13. марця до 17. цьвітня. Як звісно Анну Грузівш, убито 29. марця.
Ґрац, 28. вересня. В тутешнім зоольогічнім інституті експльодували ґази, причім один сто
рож і слуга потерпіли доволі тяжко.
Харків, 28. вересня. На желїзничій стациї згоріли тут цлові склади. Шкода дуже велика.
Льондон, 28. вересня. У останніх днях за- ключено нову конференцию в справі почтових переказів, поміж Анґлїєю а Бельгією.
Катанїя, 28. вересня. Поважаний тутешній адвокат др. Амор застрілив свою шваґрову Оси
пу Кастано за те, що хотіла вийти заміж про
ти його волі.
