Ч. 201. Львів, Второк, дня 5. (18.) вересня 1900. Річник IV.
Передплата
на »РУСЛАКА« виносить:
в Австриї:
на цілий рік . 10 ер. (20 кор.) на пів року . о зр. (10 кор.) начвертьроку 2’о0зр.(5 кор.) на місяць . 86 кр. (1 к. 70 с.)
За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків
на пів року . . 8 рублів «Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми.серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
ї т
; Виходить у Львозі що дня •
; крім неділь і рускпх сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Коперника(ЛїндОго ч.9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ;
; Рукописи звертає ся лише ;
; на попереднє застережене. — і Реклямациї неопечатані вільні від порта. —- Оголошена зпт- чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім. 20 кр. від стрічки. По-
| дяки і приватні донесена пз і 15 кр. від стрічки. »
і і
Поодиноке число по 8 кр. ав. І
Голоси врай про нові вибори.
»Віе Кеіс1і8іуе1іг« з 14. вересня каже:
Виборча кампанія набирає з кождою хви
лею знамени дуже серіозного (еіп »Ьос1іегп-
8 ІЄ 8
6ергае§е«). Кричано заєдно: розниза
ти, розвязати парламент! — а нині показує ся, що провід в парляментї переймуть в свої руки радикальні елементи.
Др. Ебенгох, провідник католицкнх людовцїв в горішній Австриї, шипе в сво
їм »Ьіп2ег УоІк8І)1аи-ї«: »Речинень нових виборів парламентарних означений, але мабуть довго стане правительство надумо- ватн ся, закнм відважить ся скликати но
вий парламент. Може бути, що тенеріш- ннй кабінет не дожиє сеї хвилі? Сеж не підлягає ніякому сумнівовії, що радикаль
ні елементи увійдуть до парляменту скрі
плені значно як з табору ческого гак і нї
мецкого. Аґітация виборча не буде пере
бирати в средствах проти всіх уміркова- них елементів. Головний атак буде зверне
ний проти т. зв. »8(ааГвег1іаІІепс1е Рагіеіеп*.
їх окликано вже нині ^зрадниками німец- кої (?!) справи^, а в часі виборів піде оклик: »КіесІег т і ї сіеп Уо1квуеггаеі1іегн!«
В виду такої аґітациї, що буде воювати підозріванями, клеветою і тероризмом, ле
двн чи схотять добивати ся мандатів лю
ди поважнїйші, ті, що трудились доси не для себе, а для цісаря і держави, для внутрішного мира і економічного поступу?
Правительство повинно було предвидїти наслідки нових виборів. Держава, буде на
ражена на поважні небезпечності!. Умірко- вані елементи будуть »стерті« (иеггіезеп) ?!
Звісна кліка (лібералів) намірила хаос, який настане, використати для захоплена власти в свої руки*.
»6аге(а Хагос1о\уа« з 15. вересня, зга
дуючи, що нові вибори суть послїдною санацийною пробою, провірюе, що-до но
вих виборів перли Чехи, в надії, що від
так прийде до зміни констнтуциї в дусі федеративнім; перли ліберали нїмецкі, в на
дії, що по новій невдачи вернуть часи нї- мецкого централізму; перли социяльні де
мократи, надїючн ся зміни ординації! ви
борчої в дусі Штайнбаха.
Ліберальні дневннкн нїмецкі взагалі боять ся здецимованя т. зв. »поступовців«
в новім парляментї і силують ся вмовити в правительство, що оно за всяку ціну по
винно прийти в поміч ліберальним канди
датам проти — всіх прочих стороннпцтв лівиці, з виїмком — социнльних демокра
тів, котрих »К. іг. Рге88е« рада би напус
тити на антисемітів і католицких людовцїв.
Тирольскі консервативні дневннкн при
писують всю вину за се, що стало ся, Се- льови і Хлюмецкому. Хлюмецкого сана- цийна (?) рецепта була віддавна: »розвязу- вати так довго парлямент, доки посли не заберуть ся до позитивної роботи «. Хлю- мецкнії, змагаючи до абсолютизму, хоче перевести наглядний доказ, що конститу- цнн в Австриї пережила ся. Чим більше замотають ся внутрішні відносини, тим більше рішучо можна буде домагатн ся систованя конституції]', а безпарляментар-
нпй час з’ужити на реґенерацшо лібералів австрпйскнх. Меньша о се, що нові вибори розбудять до крайності! національні прп- страсти.
»Ро11ік« радить Чехам, в виду сих спекуляций лівиці, змінити обструкцию на
01Ю ЗІЩ ІІЮ
і надіє ся з розумної
ОПОЗИЦІЙбільшого хісна для ческого народа. Непо- радно було би проте, заприсягати посоль- екпх кандидатів на — обструкцшо за вся
ку ціну. Абсолютизм може поважно заго
родити дорогу Чехам до їх дальшого на
ціонального розвою.
Клерикальні дневкикп нїмецкі воро
жать, що через нові вибори скріпить ся лише демаґоґія і ложний трибунїзм. Умір
ковані елементи ледвн чи будуть зголошу- вати ся до посольских мандатів. Доси від
казали ся від кандидованя посли: Ґон, Ге- ґер, Льорбер, Гогенбурґер, Людвіґ, Будіґ, Сайдель, Сильвестер, Хіярі, Гейнеман, Рі- ґлєр, Герцманьскі, Ііїтайивендер, Рошман, а навіть — Праде — мужі, що стояли при національних програмах, але мимо всего уміли мірковатн сн і охотні були до мир них переговорів.
Роснйска праса не надіє ся добра від розвязаня парляменту кажучи, що »нові вибори суть небезпечним експериментом з огляду на те, що до австрпйского пар
ляменту наплине більше радикального під всяким зглядом елементу як з ческого, так і нїмецкого табору. При нових виборах потерплять найбільше нїмецкі поступовці і Поляки. Така перспектива не може бути на руку правительству. Мабуть находимо ся на кануні — > цікавих« проявів в Ав
стриї.
Голоси праси всяких напрямів пода
ємо без коментарів. Они інструктивні. Мо
же бути, що до речннця виборів — в ви
ду евентуальностий, які могли би насту
пити — аспірациї деякі змаліють, а при- сграсти втихомирять ся. Не думаємо одна- кож, щоби було порадно в с ій к р и т и ч ній х в и л і стояти з заложенимн руками.
Апатія виборча в такій хвилі неумістна.
Противно. Треба боротись і не здаватись на »Провидїне«. (^иіздие зиае і’огіипае Га- Ьег. Умірковані елементи суть тепер як-раз на потребі.
Конець війни.
Полуднево-африканьска війна покінчила ся після несповна одного року. Дня 9. жовтня 1899. видав був президент Кріґер своє ультіма- тум Анґлї'ї, а дня ТІ. вересня с.р. покинув свою вітчину та втік до Лявренцо Маркес на порту- ґальску область. Поодинокі вожди боерских ва
таг добровольців, як Бота, Девей і другі будуть ще якийсь час вести підТздову війну, але для Англичан лишає ся лише справа пацифікациї краю.
В сій цїли Робертс видав слідуючу прокля- мацпю: Кріґер перейшов границю иортуґальских територнй і формально зрезиґнунав з президен- тури. ‘Пакт, що Кріґер покидає справу Боерів, повинен бурґерів переконати, що дальше ведене борби є безцільне. Здає ся, не знають, що 15000 їх земляків є в анґлїйскій неволи і що жаден
з них не буде увільнений, як довго ті, котрі ще нині носять оружіє, безусловно не піддадуть ся.
Бурґери повинні знати, що не можуть надїяти ся інтервенції! зі сторони ніякої великої держа
ви. Велика Британія рішила ся виповіджену їй обома републиками війну довести до кінця.
, 3 . виїмкою малих просторів обсаджених ще вій-
| сками Боти, війна є неправильна і легкодушною ' онерациєю. Я не сповнив би свого обовязку, 1 коли би не ужив всіх средств, аби такому не- ' правильному веденю війни зробити конець. Сред- 1 ства, яких я змушений ужити, суть приписані {воєнним звичаєм, але суть заразом нещастєм І для краю. Чим довше ся війпа буде тревати, 1 тим острійше ті средства будуть переведені.
Обі полуднево-афрнканьскі ренублики Ора-
■ нїя і Трансваль, разом завбільшки меньше-біль- ' ше як наша австро-угорска монархія, перестали ' вже істнувати з хвилею, коли їх голова вида
лив ся з краю, після воєнного і міжнародного- права. Льорд Робертс став правним господарем краю і свої грізьби сповнить на неслухняних та непокірливих Боерах. Як з Льондону телеграфу
ють, провідник ліберального сторонництва Аскі заявив в ліберальнім клюбі, що анексия боерскої републики є Невідкличною, бо доперва Транс- вальска війна відкрила Анїлїї очи, яке велике небезпеченьство утрати всего впливу в полуднє-
| вій Африці грозило їй зі сторони Боерів.
В виду сего дивною видає ся надія Кріґе- ра, що він своєю особистою інтервенциєго в Евро- пі виєднає що-небудь на користь боерскої неза- висимости. Також і мирова місия боерска, під иросодом Фішера, як телеграфують з Амстер
даму, оголосила протест до «свобідних народів*
против авексиї Трансвалю, заявляю чи в нїм, що 'с я анексия не може довести до підданя ся Б ое
рів і покінченя війни в сей спосіб. Анексия Трансвалю є подоптанєм основ міжнародного права. Крім живого співчутя і симпатин всіх добромислячнх, Боери не будуть в силі своїми дипльоматичними старанямн вернути вітчині ба
жану свободу.
іінїфеет ие|ияим|)чіііі Бараіітера.
Під днем 11. вересня видав др. Барайтер на зборах націоналів нїмецких в Аш маніфест, в котрім З всею відкровенностию внеказав оста
точні цїли і змаганя наших прусофільских іре-
дентистів. Він строго осуджує політику проволі
канії поодиноких кабінетів по паденю ґр. Баде-
нього, а рад би вже раз рішучо покінчити з Че
хами. Він усуджує заключенє митово-торгове.іь-
ного договору з Угорщиною в принципі і велить всі хіеиІзсЬе ЕгЬІашіег» сполучити цловою унією з Германією. Він осуджує переговори лівиці з ґр.
Туном, мирові конференциі ческо-нїмецкі, заа- ранжовані д-ром Кербером; хвилевий союз з польскими послами 8. червня, всякі пропамят- ні письма лівиці в справі язикових нредложень д-ра Кербера, осуджує і звісну зеленосьвятну програму лівиці яко дуже скромну в своїх ио- стулятах — а натомість домагає ся: 1) Австриї, під проводом Німців, тісно сполученої^?) з 1 ер- манїєю; 2) заведеня нїмецкоі мови яко держ ав
ної, урядової, яко мови парламентарних розправ і мови армії; 3) персональної унії з Угорщиною;
4) від’окремішненя Галичини, Буковини і Даль- мациї і 5) зннщеня жидівских виливів на д ер
жаву, нозаяк Австрия є >еіпе ДеїЛвсЬе 8сЬб𳿳匿
і має перед собою «нїмецке посланництво*. Щ о-
2
би поодинокі точки ееї проґрамн зреалізувати, треба буде в новім парламенті ті «державні справи» висунути на п е р те місце, спинити вибір делєґаций, не дати рекрута і не платити так довго податків, аж поки правительство набере перееьвідченя, що в Австрії! не можна управля
ти проти Німців. Австрия мусить бути управля- на «по нїмецкік, бо- так хочемо
—ми: Барай- тер, Вольф, Шенерер, Іро, Кіттель і т. д„ взагалі
— прусофільскі іредентисти.
На сю програму будуть «переводити ся нові вибори до
— «австрийского* парламенту в Чехії,на Моравах, на Ш леску, в Стириї і Каринтиї.
Се другий »Е§ег8сЬ\\'иг«, прокляМований в «Ав- ,стриї* без всякої женади!... Коментарі — злишні.
Положене руских кольонїй
в Паранї.
Прудентополгс І'-), липня 1900.
З Галичини иайновійші вісти доходять до нас доперва по шістьох тижнях. Отже доперва тепер з великою увагою перечитав я слова п.
Вахнянина, з якими виступив він перед делєґа- циями, і відповідь на них п. міністра загранич- пнх справ. Ходило о прикре положене руских кольонїстів в Бразилії, взглядно в Паранї. Ми
■есьмо дуже вдячними н. Вахнянинови, що ему першому рушилося серде над нуждою бідних ви
селенців і що він перший запукав о більшу опі-
*ку
над австрийскимн кольонїстами, якими є Ру
сини. Хочу передовсім серде шо подякувати гі.
Вахнянинови за его ласкаву память про нас і сказати, що наше положене ту і не до витри
мана і кроваве.
Поминаю гіркі прикрости, які без кінця зносять кольонїсти зі шкодою материяльною і зі шкодою здоровля. Губернія насилала своїх урядників таких, котрі негідним способом зби
рали зі шкіри бідних кольонїстів, били їх і за микали
—а то всьо пропало. Енерґічної опіки і права не найшли і не найдуть. Таке діє ся і тепер. О тім треба би писати і писати і не скін
чило би ся. Возьму кілька випадків наших, по- лучених може більше з правами
духовними.З них най кождий пізнає, яке наше положене і як ми на кождім кроці з житєм небезпечні.
Рік третин минув, як я приїхав до ІІарани і осів в найбіднїйщій кольонїї рускій в Пруден- тонолїс. Ту побудував бідненький деревляний мо
настир і бідненьку деревляну каплицю. Тепер тая кольонїя стала ся найбільшою кольонїєю в Паранї і майже чисто рускою кольонїєю, бо всі Русини горнули ся сюди для своєї церкви. 1ІО році приїхав о. Антін Мартишок і брат Софрон Горощук. Незадовго надію ся о. Митрофана Михняка. Буде нас отже в ІІрудентополїс трех отців і один брат. Нам кромі нарохії в Ируден- тополїс віддано м іс т о руску в цілій єпархії ку- ритибскій. В цілій Паранї находить ся понад 60.000 Русинів, а прибуває їх що-раз більше. 0 - дин з нас майже неустанно в подорожи місий- ній По руских кольонїях в Паранї. Бідні Русини лишені цілковито опіки духовної і пишуть і про
сять нас, щоби бодай раз в рік їх відвідати.
Фізично нам то не подібно, хотяй всїми силами і зі знищенєм свого здоровля хотіли бисьмо хоч в части догодити їх душевним бажаням. Роби
мо не то, що можемо, але понад сили, жалуючи собі часу навіть на відпочинок. В тій тяжкій нашій праці ось які ми бідні і як з нами обхо
дять ся:
В першім зараз році, в першім тнжни, по- ломали, порубали і кинули в иропасть мені про- повідальницю, щоби люди не ходили на науки.
Я правив богослуженя в маленькій капличці бразилїйскій, бо деінде не було. Перешкаджали мені в той спосіб, що робили собі там якісь ви
бори, їли, пили і курили. Від напасти переніс ся я з людьми до приватного дому одного з на
ших людей і ту урядилисьмо собі капличку. Не дали спокою. Підчас коли люде слухали науки.
Бразилійці зачинали бійку з нашими людьми на ножі. Вступилисьмо ся до своєї нової каплиці і ту не було спокою.
Тамтого року за тоє, щосьмо вставляли ся перед властями, щоби людям повіддавали Б ра
зилійці силоміць забрані діти, напосіли ся нас забити. Кілька неділь день і ніч люде наші му- сїли стеречи нас і нашого дому перед нападом.
Ні оборони ні опіки иньшої ми не мали.
Сего року нашу каплицю і
яаїти дімдовко
ла обсадили домами розпусти, щоби
васзмуси
ти до купленя сусїдних площ
за ціпуеказочно високу. Ні старші ні діти не могли перейти до
рогою до церкви. Доперва, коли наші .люде хо
тіли доми ті підпалити і збурити, забрали ся проститутки. З а се силою жадано від
насмі
сячної платні' за тоє, що з нашої впни доми ті будуть стояти пусто. В противнім разі нам гро- жено пімстою.
Якийсь іспанець, котрий Бог знає
кількоразів женив ся в житю, жив на
віру з12-лїт- ною Полькою, котру, разом з подушкою, зане
сли ему єї родичі. Сей домагав ся від мене шлю
бу без документів приписаних, а з револьвером в руцї. Нападав на наш дім з револьвером в ру
ці і доперва, колим вистрілив в воздух, збігли ся наші люде і напасник утїк. Права на тоє не
ма де шукати, бо не найде ся.
В сегорічпий великий четвер латиітьскпй в ночи викрали Бразилійці з нашої церкви хрест і на поеьміховнско прибили на містї до го
ри ногами до слупа телеграфічного.
Щоби усунути ся від напасти, хочу розпо
чати будову мурованої церкви кільометер за мі
стом, поміж нашими людьми. До сего напира
ють і наші люди. В сїй цїли купив я шакер.
В місті' зробили бунт і силою кажуть мені
СИДІТИ,
де сиджу, бо так вимагають їх інтереси.
Приходило до мене вже дві деиутациї з заявле- нєм, що єсли крок зроблю за місто, то дістану кулькою в лоб. Кромі сего роблять стараня, щ о
би Губернія і єпископ мене змусили будувати церков не межи нашими людьми а між ними, бо їх інтереси купецкі того вимагають.
Недавно тому спровадили судию і судили мене, щоби забрати мене до арешту. О тім до- відав ся я доперва кілька днів пізнїйше; але о що їм ходило і яка була справа, я не знав і був бам ся не дізнав, коби справа не отін и ла ся була в Губернії і не викликала ноти дипльо- матичної поміж Губернією а консулатом ацстрий- ским. Сю ноту дипльоматичну доручив мені консуль австрийский з своїм безпідставним до
датком, що Губернія мусить мати певні дані на тоє і що длятого він нриняв тоє до відомости.
Написано було в сїй иотї, що я нублично ви
ступаю против бразилїйских прав, особливо против шлюбів цивільних і моральними кара
ми і способами змушую кольонїстів до непо
слуху. Брехня то від початку до кінця Про
тивно
—тисячі сьвідків маю, що дбаю, щоби кольонїсти, побіч церковного шлюбу, не зане
дбували шлюбу цивільного для нравно-полїтич- них наслідків. Цїлию ееї інтриґи було, щоби по- збути ся нас дорогою иолїцийною, яко невигі
дних до певних цілий укритих. Про иньші спра
ви, сумні та прикрі для Русинів, вже і не зга
дую, бо они дуже драстичіг.
(Конець буде).
Маніфест Молодочехів.
Виконуючий комітет Молодочехів видав таку відозву.
До ческого народа! Державна рада розвя- зана. Ческих виборців покликано до виборчої урни, щоби в недвозначний і рішучий спосіб заявили, чи хочуть, щоби ческий народ настав
ляв свої плечи під несправедливість, яку єму легкодушно нанесено, або чи похваляють так
тику самооборони, яку розпочали представнтелї народа проти пануючої системи. Монархія на
ходить ся в стані тяжкого, конституцийного 11Є- ресиленя.
Але замість сего, щоби при лїченю недуги звертати увагу на ?енезу, як також, щоби нако- нець в сїй державі, заеадничі народні та кон- ституцийні проблеми могли розмотати ся в спра
ведливий спосіб, виборці' мають иамятати при наближаючих ся виборах на суспільні та еко
номічні інтереси, які так довго занедбувала централістична, австрийска система.
На такий зазив ческі виборці' мають тіль
ки одну можливу відповідь:
Ческий нарід ніколи не вирече ся правно- державного становиска країв чесної корони, яке виключно лише може повести до культурально- го розвою і економічного добробуту населенні ческий нарід ніколи не вирече ся своїх бажань що-до зміни бюрократичного централізму на
правдиву автономію-. а заразом що-до переведена рівних прав ческого язика у всіх областях, дер
жавного житя, як також в справі признана ціл
ковитої горожаньекої свободи.
Ческий нарід своїм голосом похвалить та ктику своїх послів.
В сім дусі приступають ческі виборці' до виборчих пригетовлень. Виконуючий комітет на
родно-поступової партій, який в повній еьвідо- .мости своєї відвічальяостіг супроти народа, є рі
шений др я к найріїяучійимї борби за спільні пра
ва ческого народа, готов у виборчих справах кождо-му подати пораду і поміч і постарає ся, щоби иайблизші [вибори стали однодушною, величавою' м аніф естацією цілого, за право і справедливість борючого ся; народа.
Прага 15. вересня 1900.
ї ї О В II Н К II
— Календар. Б і в т о р о к : гр.-кат. Захария;
рим.-кат. Томи. — В
с е р е д у гр -ка т. Чудосв.
Михайла: ри м .-кат. Януария.
— Руский народний театр у Львові. Ві второк, 18. с. м.
»Вдасть тьми»народна драма в 6 від- слонах Льва ґр. Товстого. — В середу, 19. с. м.
«Ямарі* оперета Целлера. — В четвер, 20. с. м.
«Чумаки* народна комедия в 4 діях Тобпле- вича. — Початок точно о 7. год, вечером. — Денна продажа білетів в тов. «Руска Бесіда», Ринок ч. 10. і в. «Народній Торговли».
— Цїзарский дарунок.
З нагоди свого побуту в Галичині цісар жертвував з власних фондів 10.000 корон запомоги на ріжні цїли. Межи иньшими припадає з ееї квоти по 1.000 корон::
на убогих міста Ясла, на убогі громади ясель- ского повіта, на запомоговий фонд для учени- ків ґімназиї в Яслї, на внутрішнє уряджене на- рохіяльного костела в Яслї і т. д.
— Іменованя і перенесена. Мінїстер справе
дливості! переніс заступника державного проку
ратора д-ра Риш арда Лєжаньского зі Золочева до Львова і заіменував судового ад’юнкта д-ра Ііосифа Біна з Бродів заступником держ. про
куратора в Золочеві.
Мінїстер просьвіти затвердив ухвалу збору професорів львівского унївеситета що-до допу
щена о. д-ра Адама 1 ерстмана на приватного доцента пасторальної теольоґґі на тео.тьоґічнім виділі і д-ра Мартина Ернста на прив. доцента астрономії на фільософічнім виділі.
— Артистична вистава
товариства для розвою рускої штуки враз з виставою фантів добродій
ної льотериї дяківскої отворена до дня 10. жов
тня с. р. в сали «Народного Дому*. Звиджувати можна щоденно від 9. год. рано до 7. год. ве
чером. Вступ 60 сот., для шкільної
М 0Л 0Д ЇЖ ІІ30 сот.
— Цїсарскі маневри в Галичині покінчили ся в суботу побідою західної армії, як було упля- новано. До рішучої борби не прийшло. Цілу ак- цию переведено на воєнний спосіб. В суботу в ночи і в неділю розвезли поїзди 170-тисячне війско до своїх місць побуту.
— Новий львівский йольский
театр має бути отворений вже 2. жовтня с. р. Онодї відбуло ся заеїданє міскої театральної комісиї, на котрім були також всі предпрнємцї будови, аби можна рішучо запевнити що-до терміну укінченя робо
ти. На тім засїданю порішено остаточно, що в сім речинци театр отворить ся. В день отво- реня театру відбуде ся о 10-ій годині рано посьвяченє будинку, котрого довершить архиеп.
Ісакович, Опісля промовить в імени міста пре
зидент Малаховский, а в імени краю маршалок ґр. Баденї. Зарезервовано також голос для на
місника. Після них Промовить директор театру Павлїковский, а відтак один з писателів драма
тичних і один з артистів. По підписашо акту театральна орхестра відограє вязанку польских пісень, а о 12 годині відбудесь на ратуши свї- данє на кошт репрезентацій' міста. Сьвяточне представлене розпічнесь о 6% годині вечером з такою програмою: Прольоґ Яна Каспровнча,
«Янек* опера Ж еленьского і «Відлюдки та поет*
Алекс. Фредра. Артистична комісия ухвалила, що білети на се представлене будуть платні, з виїмком білетів для запрошених заміецевих гостпй. Запрошена вишле ся до Кракова до ре- нрезентациї міста та до представнтелїв праси, штуки і літератури, до Варшави і ГІо.знаня до представителїв праси, літератури і штуки, до Праги до міскої ради і до тамошних директорів театру. Крім того дістануть запрошена: Семи- радский, Сєнкевич, Падеревскнй, Моджеєвска, міністри Ґолуховский і ГІєнтак, Губернатор ав- стро-угорского банку Білиньскнй і ми. ин. Щ о
до ціни білетів вступу до нового театру то не буде она о много перевисшати ціни в Скарбків- скім театрі. На пр. партерова льожа на 8 осіб кошт\гвати-.\іе на драмат 8 зр., партерове крісло від 2 зр. до 60 кр., на Галерні найдешевші мі
сця 25 кр. На оперетку ціни підвисшать ся о
30%, на оперу о 60%. Білети на перше предста-
вленє можна замавляти у
п. Дзюбіньского. Що-до речинця зайде, здає ся, зміна задля жидівского еьвята Судного дня, яке припадає па день 2. жовтня. Задля »брацї мой- жешовеґо визнана« мають від.южити отворенє театру на день 4. жовтня.
—
Посольскі кандидатури. (Після иольских дневників). В сїльскій курні городецкій м аєкан- дидоватн др. Кості. Левицкий
іЕрнест Брайтер.
В сїльскій куриї Броди Камінна (проти ироф.
Барвіньского) о. Ізидор Зїльекий. В V. куриї Броди і т. д. —
др.Петрушевич
зСокаля і др.
Олїпник. В IV. куриї в Борщеві
—Калїтовский.
В V. куриї коломийскій
—др. Коцюба. В IV.
куриї коломийскій — др. Дембіцкий і др. Дуди- кевич (др. Окуневскнй не наміряє кандидовати).
В IV. куриї Ж овква-Рава_Сокаль
— др. Король.В
IV. куриї в Калуши
—др. Андр. Кос. В V.
куриї Тернопіль (на місце д-ра Яросевича)
—селянин Старух і о. Мерунович. В V. куриї Дро
гобич і т. д. — др. Герман Ліберман і Козаке- вііч. В IV. куриї в Ряшові — Шаєр (канонік Фішер не буде кандидойати). В міскій куриї Но
вий Санч — др. Біндер і др. Добошиньский з Кракова. В IV. куриї новосандецкій (проти По
точна)
—Ян Цїшек (селянин) і Вінц. Смол- чиньскпй (реставратор з Мушини). В V. куриї новосандецкій — ісоциялїет) М ісьолекз Кракова.
—
.Громадський Голос» орґаи русько-україн
ської радикальної иартиї перемінив ся на ілю
стрований тижневник, щоби мочи частїйше нападати на наше сьвященьство.
—
Замах на почтову
філіюу Львові. Західно- европейский і американьский спосіб крадїжи проявив ся також у Львові. В ночи з пятницї на суботу якісь невнслїджені злодії дійшли під
земними каналами під почтову філію при ул.
Собіского і дістали ся через отвір в підлозі до середини філії. Вправдї почта не понесла вели
кої шкоди, бо злодії не могли розбити вертгай- мовскої каси, але грозить небезпеченьство даль
ших подібних замахів. Недавно приключило ся те саме в торговли п. Балабана, де злодії вло мали ся до середини через канал. Власти
розвинули тепер енерґічне слідство в справі сеї крадїжи.
—
Знайшла ся. Олену Нємчицку, 13-лїтну уче
ницю інколи ім. Елисавети у Львові, віднайдено в Кракові. Нємчицка подала яко причину утечи лихе обходжене ся з нею єї матери, однак пока
зало ся, що се неправда. Загадочне також, звід
ки она взяла гроші на подорож. Заряджене слідство вияснить мабуть сю тайну.
— Неоправдані жалі. Кореспондент одного з львівских дневників, дуже прослезив ся над проявою, що з Єдлїча, в якого околици стояло кільканайцять тисячів маневруючого війска, ви слано до міст Галичини лише 10 листів і карт з видами. Сю трагічну (?) прояву подає корес
пондент в таких словах: .Дивно замітним є рух на тутешній (в Єдлїчу) почті, де вислано па- рочпо трех урядників: отже шалену працю м а
ли сї панове з кореспонденцпйними картками з иамятковими видами з маневрів і листами, які тисячами відходили на Моравію, Ш.іеск, Австрию долїшну і горішну і Чехію.
значків не стало... До нашої любої Галичини,; сїльска курпя. 1 хотяй стояли улани і піхота, вислано всего 10
Ясло. 17. вересня. Маневри скінчили в су
боту о год. 2. пополуднії. Цісар повернув з Тар- новця до Ясла, де відбуло ся обговорене ма
неврів. Вчера був цісар на Службі Божій, яку відправив еп. ГІельчар, а відтак о год. 5. попо
луднії від'їхав до Відня, иращаний величаво на двірци зел'їзницї так само, як при приїзді.
Задар,
17. вересня. Вибори до ради дер- [ жавної в Дальмациї розписані в речинцчх межи
17. грудня а 10. січня.
Триєст,
17. вересня. Для Істриї визначило намісництво ось які речннцї для виборів до дер- Почтовнх' жавної ради: 3. січня загальна курия, 9. січня січня міска курия, 12. січня . . . , .торговельні п ал ати ,.14. січня велика посілість.
штук
листів і то жндівскпх ікажу десять штук)...'»,. . .. . . . . Таку відразу до писаня мають наші*. - Дуже: 1акі сам1 Речинщ визначено для 1 орі.цш і І ра- ошпбпув ся кореспондент, називаючи се »відра-! дискиі для міста Іриєсту назначено вибори за- зою«. Наш Іван чи Мацько написав би також гальної куриї на 3. січня, міскої куриї 9, 11. і 13.
копу ластів і карток, коби... мав грошенята і якби умів писати. Елементарні нещастя, які се-і го року навістили Галичину, як-раз надають ся(!)
до того, щоби можна розкидати гроші, а величе-
іухвалила привернене завішеної перед кількома зний процент анальфабетів між вояками п р о -' місяцями конституциї.
мовляє (!) також за тим, щоби вояки на мане
врах писали листи та картки до дому. Що по- загалицкі полки занялп під тим зглядом нньше становище, се не дивниця: там населене і бо- гатше і ниеьменнїйше. А внрочім, чи не лучше, що так стало ся: чейже картки з видами се язва, що розширила ся епідемічно, та поглочує мілїони гроша.
— Засуд на президента угорского кабінета Кольомана Селя видав цивільний суд в Градцю.
доставлені ему чого обжалував Сель не заплатив 481 корон за
господареві машини, в наслідок
єго властитель фабрики. Понеже не явив ся ані і заосмотрені повномочиями цїсаревої, Сель ані єго правний заступник, суд видав по- • 3 цісарем і кн. Чінґом має находити заочний засуд,
довжну квоту
—
Читане.Як дитина має мати якийсь хосен, . .
з читаня, то иоперед усего мусить- розуміти іте-іьство норучило телеграфічно Губернаторові!
що обжаловании має заплатити (ґанф у
Лїзбоназм іст книжки. Мусить уміти все перечитане опо
вісти, що зовсім природно станесь неможливим, коли читає скоро і побіжно. Тому то учитель повинен бесідувати з дитиною про зміст книж
ки, казати собі деякі важні уступи перечита
ти і в той спосіб призвичаїти дитину думати над прочитаним. Книжки, що мають більшу вартість моральну і образугочу, повинні діти чи
тати кілька разів, а невідповідні для них не по
винні навіть брати до рук. Тож учитель чи ро
дичі мають наперед книжку самі переглянути і аж опісля дати єї читати дитині. Охота до читаня проявлявсь у дїтий в десятім або оди-
секретаря маґістрату пацятім роцї жнтя. Передтнм повздержує їх від читаня брак плавносте в читаню, але коли єї наберуть ея, тоді читали би днем і ночю.
Однак се дуже нездорово. Безнастанне сидженє, напружене уваги, нодроченє уяви, похилена го
лова — все се відбиває ся шкідливо на здоро
влю. Наслідком надміру читаня повстає також певного рода лінивство в думаню. Дитина буяє уявою автора і не дуїмає, бо иньші виручають єї в сім. Звичайно буває так, що діти, які чи
тають за богато, не можуть собі нїчо сп'амята- ти, а коли згортають книжку, забувають і те, що йно перед хвилею читали. Розуміє ся, що сеся пересторога не відносить ся до руских д і
тей, бо навряд, чи наіідесь така руска дитина, котра б бажала так богато читати. А помимо тої перестороги здалось би, щоб рускі дїти чи
тали більше як доси.
— Дрібні вісти.
Гамбурский суд видав гонь чин лист за Графом Генриком Едмундом По- тоцким, який на заспокоєне готелевого рахун
ку дав господаревії фальшивий вексель. — В су
боту розпочав ся в Моґунциї перший в Німеч
чині социяльно-демократичниіі конгрес, на який прибуло до 50 делегаток. — Слабі мости на па- рискііі виставі були вже кілька разів причиною нещасть. Тепер знов запалив ся один в наслі
док експльозиї фляш ки з вибуховою материєю.
Огонь загашено лише з трудом. — В північній Америці розпочав ся в суботу великий, страйк робітників в закопах угля.
Наука, штука, література
Викь (1798—1898), Кьіавь. Друкарня С. В.
Кульженка, Ново-Елисав. ул., д. N1-0 4. 1900.
Стор. 464, вел. 8-ка. Ціна (брошурованого прим.) 2 рублї.'
Ііваш. Левицькьій Повистьі й оповидання.
Том II: С т а р о с ь в и ц ь к и б а т ю ш к и т а м а т у пі к ьі. ІІовисть. Друге видання. Кіевь. Тииогра- фія С. В. Кульженка, Ново-Елиеавет. ул. д., Хго 4. 1900. (З портретом автора). Стор. 453, вел.
8-ка. Ціна 1 рубель 50 коп. (Обі книжки иеча- тані на велїновім папери можна набути у Льво
ві в книгарня »Н. Т. ім. Шевченка*, ул. Чар- нецкого ч. 26).
Т е л є ґ р а м и .
пллат 15. січня 1901 р.
Мінїстерияльна рада січня, а торговельних
Мадрит,
17. вересня.
Рим, 17. вересня; Прибув сюди князь Абруп
ція, витаний торжественно міністрами і товпами публики. Князь зложив вінець на домовині ко
роля Гумберта.
Берлин, 17. червня. Бюро Вольфа доносить з Ш анґаю під вчерашною датою: Лїгунґчанґ був на візиті у нїмецкого посла разом з кнтай- ским директором телеграфів ЧенГом. Відтак від'їхав до Таку на покладі анґлїйского парівця
»Авпітоґ«. Кажуть, що Ченґ і Лїгунґчанґ справді яка разом цісарем і кн. Ч
інґоммає находити ся в Тай- 17. вересня. ПортуГальске ирави- Лявренцо Маркес, щоби позволив Кріґерови від плисти до Евроїш, запевнивши ся попередно, чи
| він справді намірив туди удати ся. Рівночасно
^одержав Губернатор ириказ, щоби ивводив ся 'з Кріґером відповідно до єго гідности.
Претория,
17. вересня. Анґлїйскі війскові
! власти заняли офіцияльно голяндску зелїзницю.
Б
лємфонтєн, 17. вересня. Генерал Макдо- нальд забрав дня 13. с. м. під ВібурГом 700—
800 Боерів до неволі, здобув 3 гармати і 33 во
зи з живностию, богато амунїциї, худоби і т. д.
Капштат,
17. вересня. Генерал Френч обса
див Баґертон і забрав 43 льокомотиви, богато вагонів, амунїциї і провіянту, який вистане на З тижні.
Руский народний театр.
„Барон циганьский“, не старіюча ся опере
та Ш травса, представила ся львівскій публицї, на рускіії сцені в новій, сказати-б, відмолодженій шатї. Бо крім двох давнїйших, а знаменитих креаций, «свиньского князя» Ж упана п. Оль- шаньского і старої циганки Чіпри гі. Осиповиче- вої, всі другі ролі бачили ми в цілком новій обсадї. II. Ольшаньский був знаменито диспо
нований голосово, а своєю грою пригадав най- красиїі часи розвою нашого театру. Те саме можна сказати про п. Осиповичеву, яка не
достатки вокальної сторони винагороджувала вповні удачною маскою і грою.
З нових обсад належить передовсім прн- сьвятити увагу дебютові! п. Емілії Кравчуківної в роли Арсени, дочки Ж упана, який несподіва
но і незаповіджено збув ся в наслідок недис- позициї пні Рубчакової. Дебют випав зовсім щасливо. Стать і голос дебютантки виявила по
чуте музичного ритму і чистоту інтонациї в ко- льоратурі сеї иартиї. Невідлучна при перших виступах трема спинювала в неоднім напрямі молоду дебютантку, тому радимо ще щиро по
працювати над виразистостию дикциї і повнос- тию горішних тонів, щоби станути на вижинї артистичної креациї.
П. Григоровича бачили Львовяне перший раз в роли циганьского барона Барінкая. Сю нартию сьнівав він як справдїшний соловій. Го
лос у всіх реєстрах повний, металічний і на
віть в найвисших тонах набрав вже сили та певности. Він просто чарував иублику своїм хо
рошим сьпівом. Тільки, в рухах і в цілій поставі, особливо в першім акті, сьпівак був дивно апа
тичний і замість занимати ся подією на сцені, розглядав ся по салі, немов би питав публики:
ну, як вам иодобає ся се, що они там балака
ю ть?
—чекайте, аж я засьпіваю! Не треба бу
ти таким... тенором.
Пна Бучманівна виглядала знаменито як циганка Сафі і в ансамблях розвинула велику силу свого звучного голосу. П. Нїжанковский в роли комісари моральносте вийшов під кож - дим зглядом добре і видержав иобідно всякі норівнаня зі своїми попередниками. В своїм ха
рактеристичнім лици має п. Нїжанковский ве- лику(|силу комізму, і колиб з него лише біль
ше робив ужитку, викликав би незрівнані ко
мічні ефекти. В епізодичній роли Графа Гомо- ная визначив ся п. Рубчак своїм феноменаль
ним, басовим голосом, хотяй траиспозпция те норової партнї була все ще за висока, щоб єго бас міг розвинути ся в цілій своїй красі та си
лі. Се було, здає ся, також причиною, що сьпі
вак віддав сю ролю надто поважно, без огня і фантазиї, якою відзначає ея роля угорского вербівника воєнних охотників. Пні Стечиньска в роли Гувернантки Мірабелі і н. Сеник, як єї син Отокар доповняли зовсім добре чергу
СОЛІСТІВ,
