Ruslan. R. 4, č. 94 (1900)

Ч. 94. Львів, Четвер дня 27 цьвітня (10 мая) 1900. Річник (V.

Передплата і

на »РУСЛАНА« виносить:

в Австриї:

на цілий рік . 10 ер. (20 кор.) на пів року . 5 зр. (10 кор.) на чверть року 2'50зр.(5 кор.) І на місяць . 86 кр. (І к. 70 с.) ;

За границею:

на цілий рік 16 рублів

або 36 франків

на пів року 8 рублів

або 16 франків І Поодиноке число по 8 кр. ав. І

т — » » • —•— ■ ■

і і

• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІПашкевича.

. » --- --- , ’

2 Виходить у Львові

^{щ о}

і " ;

• крім неділь і руских СЬІІГ ■ о год. 6-ій пополудня.

Редакция. адмінїстрадч і експедиция »Руслана> під ч. 9 >

ул. Коперника(Лїндого ч.9.) Е кг- і педиция місцева в Аґенциї Со- 1 коловского в пасажі Гавсмана. ; т Рукописи звертаь ся лиш • і І на попереднє застережене. — і Реклямациї неопечатані вільні ! від порта. — Оголошена зич- І чайні приймають ся по ціні і 10 кр. від стрічки, а в .Наді- і сланім. 20 кр. від стрічки. По- ї дяки і приватні донесеня по ' і 15 кр. від стрічки. »

ликих, земских посїлостнй і не признавав »зіе було нам вже торік звісне і вже торік ухвалили А Т ч і П І Г Ч ТПТ* І ТТ‘П \ і 1Г« ї і ітт * 8'е клїк 411 одиниць маґнатских. ми, щоби для сан циї краєвого буджету дома-

І Л сІА Н С Л П Іу . Маршалка Баденього натомість край буде гати ся участи краю з доходах державного пращати без жалю — мимо, що нераз робив, що скарбу. Одні з нас домагали ся тоді переказана міг, аби заробити на популярність і ще в сій по- краєвн деяких сум з реальних податків, другі слїдніи бесіді кинув кілька необовязуючих, а по- з консумцийних, яко більше еластичних. Була пулярно звичайних, фраз на добичу ентузиязму навіть бесіда про спільну акцию всіх соймів опозициіїних сторонництв. Облуда і легковаженє в тім напрямі, щоби зневолити державу до не­

булії все синонімами сеї політики, якої ви- сеия помочи краям, позаяк підвисшенє краєвих словом нераз був маршалок — сердечне слово додатків до безпосередних податків, сталось вже і сердечний устиск були н^раз покришкою на неможливим. Результат ухвали був такий, що нецїлком сердечні рахуби і наміри. І під конець минулог» року краєві м арш аїки

З правлїнєм сеї політичної системи л у ч и ть' поїхали до Відня на нараду з тодїшнйм уирави-

Теперішну сесию не н ід р о ч е н о , ся память того великого гумбуґу, яким була.телем державного скарбу, та що нам відтак

але з а к р и т о , отже правительство, видко, |львівска вистава і трагічних єї консеквенций > сказано, будьто держ ава готова віддати краям

не має наміру скликати більше сойму сего яких лїквідация до нинішцого дня ще не покій- дещо з підвисшеного консумцийного податку

року. Богато справ є ще .не полагодже-, чена, а принесла нам стільки встиду, стільки від спіритусу. Але — на жалі

них, а і візваня сойму до правительства материяльного та морального з’убожіня*.

не віднесли пожаданих наслідків. Особлн-: ________

Бесіду маршалка ґр. Баденього при кінци соймової сесиї, коментують гіольскі часописи в ріжний спосіб. Більшість при­

знає вагу слів маршалка і наводить всі ті моменти, які зложили ся на безплідність сегорічної сесиї, мимо щирої волі і пра­

цьовитості! так виділу краєвого, як і па­

лати соймової. Передовсім підносять недо­

статок часу, який назначає ся на наради сойму. ”

во прикрою справою для краєвого буджету є, що мемориял сойму до правительства в справі наложенії краєвого додатку до податку від пива і горівки, остав до тепер без жадного вислїду. Що-до додатку від нива, правительство заняло з гори непри-

Річ пос. Вахняиина

прч буджетовій розправі в кр. соймі.

Високий Сойме!

Може утруджу вас, панове, моїми виводами, ' півмілїярдову позичку корон па

хильне становиско, на додаток від горівки але думпю при нагоді буджетової розправи 'по­

дало. — обіцянку... І на тім иоки-що скін- рушити і деякі політичні справи, пересьвідчений,

ЧИ ЛО СЯ. що он1, з буджетом стоять В досить тісній звя-

ІІраса польска має надію, що мимо і зи. Думаю, шо сим сповню обовязок носольский.

закритя сойму, правительство краєве, на якого чолі стоїть муж великих чеснот го- рожаньских, ґр. Пінїньский, ужнє свого впливу, щоби спонукати центральне прави­

тельство до скорої та успішної акциї для ратованя краєвих фінансів.

Трохи інакше задивлнє ся на бесіду маршалка краківский <СНо8 пагойи». Різ­

кому виступленю маршалка підсуває мо­

тиви особистої натури, констатуючи, що між обома найвисшими достойниками краю істнує антаґонїзм, який мусить довести до устунленн одного з них. Причини сего ан­

тагонізму подає в сильветках обох сих мужів, які «БІО8 пагойи» начеркнув отси- ми словами:

«Намісник Пінїньский, мимо богато своїх хиб, є чоловіком доброї волі і віри, з висшою, етичною культурою, далеким від олігархічної тісноти поглядів, якою визначає ся табор, моно­

полізуючий до сеї пори власть і впливи. Сьміло се можна сказати, що всі сторонницгва і всі верстви в краю звертають ся до намісника з повним довірєм, відчуваючи, що з палати під Кавками іде шляхотнїйша і чистїйша струя, іде ясна гадка, справедлива і горожаньска. Не до­

став нераз енергії, не достає витревалости, нема

Я пересьвідчений, що взагалі було би корисно і відповідно, щоби наші буджетові розправи до­

тикали також політичних справ, а то з огляду на ріжнородність гадок і змагань, які находимо в краю, в публіцистиці, а навіть в тім в. Соймі.

Оцінене політичної ситуацій пояснить деякі темні точки і закриті причини иевідрадного стану кра­

євих буджетів і внутрішного політичного хаосу.

Така дискусия прояснила би і дороту, по котрій належало би ступати галицкій делегацій взагалі як-раз в сій хвилі для санациї політичної і кра-

домаганя ті остали ся без успіху, а т о раз длятого, бо акция в тім напрямі не коньче була енерґічна, а від­

так і длятого, бо показало ся, що державний скарб сам недомагає. Касові запаси, котрі перед двома роками виносили над 200 мілїоііів зр., , вичерпали ся, а доказом того є предложепє пра- і вительства, жадаюче, щоби парлямснт ухвалив нові інвести­

цій, котрі мабуть не так дуже скоро будуть пе­

реведені, але державі надоложать вичерпані за­

соби касові. Тілько — на жаль нема великої надії на санацию парламенту, а за тим на са­

нацию державного скарбу і краєвих буджетів.

Над нами стоїть проте неначе мара, £ аль­

тернатива; або висші додатки краєві, чи висші консумцийні оплати, або — нові позички краєві.

А чи людність видержить більші тягари ? Буджетова комісия хоче підвисшити кра­

єві додатки, хоч — по моїй думці - було би відповіднїйше, щоби теиерішний ІІІВМІ.ІЇОІЮВИЙ дефіцит покрито позичкою і не обтяжувано лю­

днії новим тягаром, тим меньше, що по химер­

ній сегорічній зимі може наступить в нас тяж ­ кий неврожай. Але се вже справа буджетової євих буджетів.

Здає ся, що не похибну ся, наколи скажу, комісиї. Думаю, що там розважано се питане що внутрішнє політичне полохане Австриї є що- основно.

наименьше дуже непевне, а то не через хвилеві В других коронних краях полатано недо- обставпни, як через більше заострений ческо- [ бори в буджетах по більшій части позичками нїмецкий спір, або через можливе невдоволенє або консумцийними оплатами. В горішній Австриї нїмецких поступовців по причині санкциї нового — приміром — наложено консумцийні оплати від статута для міста Відня, або через те, що в дер- пива на о д и н р і к , а то длятого, щоби знево- жавній раді можуть постати нові, скажу просто, лити державу на будуче подумати про санацию авантури із сторони радикальнїйших елементів, краєвих фондів з фондів держави. Я бою ся на- Хто пережив бурі, які уносились над парлямен- віть, щоби в горі — сли ^міі через один рік ви- том в послїдних трех літах, той освоїв ся м а - ' держимо висші краєві додатки - дехто не ска- рік перенесли сей новий тягар, то несіть єго і дальше.

Се загальні мої уваги що-до самого бу­

джету, але з си;: уваг вже виявилося ся, що санация краєвого буджету стоїть в тісній звязи з теперішиою внутрішною політичною ситуациею буть з ними, і длятого і така гроза, як-а може, з а в ; наколи ви щасливо через

наступити, не буде дуже страшна.

Непевність політичної ситуацій лежить в тім, що складові части Австриї >— єї народи — роз- щасливої руки у виборі дорадників, не достає 1 ходять ся з кождою хвилею чимраз дальше від передовсім смілости і орґапїзацпйного змислу,

конечного до відсьвіженя і пуіценя в правиль­

ний рух заржавілих кільцят адміністрацій...

Але не сі недостатки, лише сьвітлі прикме­

ти творять Гр. Пінїньскому ворогів. Наразив ся він передовсім сим, що не хоче чути про засаду хрііеіа поп то¥еге< там, де воняє; наразив ся тим, що не хоче держати ся усьвячених, га- лицких традиций політичних там, де се не є згідним ані з честию рядячих, ані з добрим правом ряджених; наразив ся тим, що впрова­

джував в країну публичного жнтя краю чиннії ки, знані до тепер хиба зі сл у х у — іменно етич­

ні і моральні засади: наразив ся нарешті тим, що під словом «інтерес, добро краю « не розумів виклю чно'лиш е інтересу і добра властителів ве-

себе; що національні антагонізми безнастанно

заострюють се в кождім краю о мішанім насе- Австрії!', леню; що парламентаризм наш тяж ко занепав;

що повага власти і держави нарушена послїдни- ми розпорядженями в справі ческій. і що в ду­

шу деяких народів австрийских закрав ся анти­

державний центрифуґалїзм, та що за тим всім економічне поле лягло облогом, а державні і краєві фінанси дуже недомагають. Що гірше — всі ті недуги стають ся в нас вже хронічними.

Про всі ті недуги говорити нодрібно — не тут місце. Я укажу проте головно на дві справи, іменно на сумне фінансове положене коронних країв, а відтак на причини невідрадних націо­

нальних відносин в «цілій Австриї.

Сумне фінансове положене нашого- краю

Ситуация політична представляє ся мені такою, що Австрия або мусить с т а т и Ав- стриєю, або — годі знати, що принесе за^трі- шня днина? Щ о-ж се значить: А в с т р и я м у ­ с и т ь с т а т и А в с т р і ї є ю ? Сї слова розумію я так, що Австрия м у с и т ь с т а т и с п р а в е- д л и в о ю для в с і х своїх народів. Поясню се коротким поглядом на пекучу нації.пальну кве- стию.

Передовсім мушу провірити факт, що нині в державній раді нема вже ; олітичних або су­

спільних сторонництв, а суть л и ш е сторонни-

цтва національні. А звісно, що національні сто-

ронництва не славцлнсь .ніколи толєранціїєю в

2 — справах національних. Они заєдно готові до бою

чи то проти другої нациї, чи проти нравитель- ства, що не іде їм під руку. Кожда національна вартая старає ,ся в нас після здавна осьвяче- ного звичаю заволодіти правительством, а за­

володівши, уживає свого впливу виключно в свою користь. Притім набирає така партия охоти до екепанзивности, ексианзивність така викликує опір сусіда, а сей опір — то національна борба, посеред котрої жиє.мо.

Наколи лише побіжно перейдемо історию сороклїтної ери конституцийної, то замітимо, що ся ера є дОвгою низкою виключно національ­

них спорів і борб. В перших літах конституциї, за управи Шмерлїнґа, верховодною, впливовою та експанзивною партиєю були Німці, а се ви­

кликало — як звісно — абстиненціио Мадярів, Чехів і Поляків. По грудневій конституциї змі­

нилось табльо. У верху станули Німці, Італїянцї та Поляки, одержали свої національні права, але викликали сейчас опозицию всіх прочих наро­

дів Австриї. В 1879 році змінилась ситуация о стілько, що керму управи беруть консерватисти, Старочехи і Поляки, але — розуміє ся — в не- користь других народів, не виключаючи навіть Німців. В 1894 році повстала звісна коаліция нїмецко-польско-консервативна, але она сейчас викликала опозицию Молодочехів і антисемітів.

В Щ97 році являє ся на арені славяньско-като- лицка коаліция, а плодом єї була завзята борба з обструкциєю і революциєю в парламенті, яку підняла нїмецка СетРІпЬчегд-ксЬаЛ. 17. жовтень 1899 р. приніс з собою знесене національної рівноправности Чехів і викликав знов обструк- циго чееку. А як би завтра верховодство в Ав"

стриї перейшло случайно в руки примирених Чехів з Німцями, то можемо бути певні, що по­

завтра постане з буджетових причин опозиция польско-руско-словіньско-хорватска. Се справ- дешний с іг с и їи з у і і і о є і і з ! В цілій тій ері бачимо, що один панує, другий ходить в ярмі, одні танцюють, другі плачуть.

В виду того санация. сих сумних прояв ко­

нечна. Се признасть всякий. Але чи можлива така санация? Се важке питане.

Я не сумнїваю ся о можливосте уздоро- вленя прав, бо вірю, що Австрия с х о ч е пере­

вести таку санацию у в л а с н ім і н т е р е с і , зійде з блудної дороги, по котрій ходила і ви­

зволить ся з сего зачарованого круга. Але сю санацию не треба починати з гори, від парла­

менту посредством острійших реґулямінів. Єї треба почати з долини, від жерела, з котрого влило старе лихо. А жерелом сим є с и с т е м а ­ т и ч н е н е в и к о н у в а н є всего того, що вико­

нати велів від давна артикул XIX. основних дер­

жавних законів. Дещо з основних законів вико­

нує ся нині, як: артикул о свободі віри і сові­

сти, артикул о безпечносте і ненарушимости майна, о свободі завідуваня майном, артикул о товариствах, о свободі побуту, заробітку, вибо­

ру званя і т. д. Лише артикул XIX. о н е н а ру­

пій м о с т и н а ц іо н а л ь н о г о м а й н а і с в о- б ід н ім єго з а в і д у в а н н і — повис в воздусї.

Сей XIX. артикул появив ся — з дуже розумних причин — вже в конституциї 1848 р., коли австрийскі народи, одушевлені першим про- блеском свободи, були ще на скрісь непорочни­

ми ідеольоґями. Він проявив ся в кромерискій конституциї. А здає ся, що посли засідаючі в кромерискім соймі знали і розуміли дуже добре, на яких виключно основах можна і потреба о- перти і с т н о в а н є і розвій Австриї. Там вже було сказане, що в с і Австрийцї мають бути рівноправні; що к о ж д и й нарід має не на р у ­ їн и м е право берегти і плекати свою народність взагалі, а мову в подробности, та що держава ґ в а р а н т у є рівноправність всіх краєвих язиків, в ш к о л і, у р я д а х і п р и л ю д н ім ж и тю .

В лютовій конституциї Шмерлїнґа не було сего артикулу. Він появив ся аж в конституциї грудневій, в відміненій трохи стилїзациї і з до­

датком третого уступу, в котрім сказано, що в краях о мішанім населеню школи повинні бу­

ти так устроєві, щоби молодїж шкільна н е б у- л а змушена побирати своє образованє в язиці нематернім. Примус язиковий був виключений в школі.

Основні ті закони державні суть для Ав­

стриї тим, чим для Анґлїї була т а р а сЬ аг- Іа І і Ь е г І а І и т , або для Франциї звісний оклик великої революциї. Австрийскі народи приняли

сей артикул,.XIX. о. д. законів з вдоволенєм. округи: ческий, нїмецкий і мішаний. Найпізнїй- Нїмцї уважали єго заборолом проти нелюбої їм ше до кінця року 1901 має наступити відграяи- славяньскої федерациї, а Славяни бачили в нїм

забороло проти можливого повороту нїмецкого бюрократичного централізму.

Вже тоді могла була Австрия сконсоліду­

вати ся на основі сего артикулу, але кардипаль- на хиба по 1867 році лежала в тім, що жаден з австрийскнх кабінетів не взяв ся доси за ви­

конане або переведене єго. А длячого не вико­

нано доси XIX го артикулу? Питане се поясню бодай в короткости.

Не виконано артикулу XIX. основних дер­

жавних законів головно по тій причині, що наш конституцийний устрій не надає ся до сего.

(Конець буде).

З Державної Ради.

Відень. 8. мая. (Вражіня перед першим за- сіданем). Парламент відкритий, але судьба єго не звісна. Судьба єго спочила в руках ческих послів, а ті ухвалили вести обструкцию, вправдї не постійну, але від часу до часу, іменно проти буджетової провізори! і інвестицийних предло- жень рравительства. Обструкция ся має на цїли не розбите парламенту, а змушене правительства і лівиці до як найдальше ідучих уступств в ко­

ристь язикових прав чеокого народу. Сказане, будьто Чехи ведуть обструкцию для обструкциї, зовсім невірне, а що нарід, вкорочений в своїх національних правах, має право ужити і най- сильнїйшої тактики до достпженя своєї мети, — се не дасть ся заперечити.

Дотеперішний крик Чехів мав вже свій успіх. Предложений правительством язиковий

закон для Чехії ріжнить ся значно від того, який ' числом мешканців обох народностей. Відтак слї- оповїстнли перед трема тижнями «Иаг. ЬізЬу«.

Др. Кербер справив вго в користь Чехів так да-

леко, що нині відай Нїмцї більше невдоволень з і проектований поділ краю на політичні округи, кабінету, ніж Чехи. ІІннї не розходить ся о вну-Вкіпци є долучена друга табеля, в якій проектує трішний язик нїмецкий в чисто-ческих областях, і ся 14 округів, з між яких мало-б бути 5 нїмец- о мішаний в мішаних, а розходить ся о право ' ких, 7 ческих, а два мішані.

Чехів в нїмецких областях доходити свого пра­

ва в ческім язиці, до чого мають бути настано-

влені не перекладники, а урядники" еьвідомі б ер і заявив на початку, що мимо того, що не ческої мови. Наколи постане буря в парламенті,; є звичаєм, аби при внесешо иравигельственного то она може вийти не так з ческого, а скорше1 предложеня мінїстер занимав голос, хиба при з нїмецкого табору. Націонали нїмецкі нараджу- і буджетї, однак сим разом робить се з огляду вали ся вже вчера в будинку парламенту і рі- на важність сего закони в істориї держави. При­

шили рівночасно з язиковим внесенєм дра Кер-1 вительство пішло в сім законі до по.слїдних бера внести проект закони о нїмецкій держав-; границь можливості! в заспокоєшо претенсий ній мові. Наколи би націонали здійснили свій обох народностей. Відтак переходить президент намір, то буря понесе ся з нїмецкої лівиці, тим-1 міністрів поодинокі позициї закона та звертає більше, що ліберали маркотні дуже за санкцию ся до політичної ситуациї. Від трех літ Австрия статута для міста Відня. Кербер замуркотів вже і остала в застою, коли всі сусідні держави по- онодї на зборах в Опаві. Ліберали хотять в те-і ступають скорою ходою наперед. А прецінь не- перішній хвилі і при тім огни упечи і собі пече- ма другої держави, в якій би для поодиноких ню і спробувати, чи не можна би мертвий жи-! племен істнували такі пригідні услівя для на­

діваний лібералізм бодай зГальванїзувати, на- родного розвою, як в Австриї. Правительство коли вже не привернута до жнтя. До ческої

ключки приходить нївіецка з державним нїмец- ким язиком і з реґенерациєю лібералізму.

Скорше, чим надїяли ся всі, вибухнула об-і що хоче. Заявляю з цілою р.ішучостию — до- струкция в державній’ раді. Клюб молодочехів ' дав президент міністрів піднесеним голосом — значною більшостию голосів ухвалив єї на сво-| що коли палата не ухвалить відповідні средства їм заеїданю перед самим відкритим державної і на інвестициї і т. п., в такім случаю иравитель- ради і зараз на першім заеїданю приступив до

обструкциї. Голова молодоческого клюбу иос.

др. Енґель зрік ся своєї гідности. Чехи воювали

полїтичними голосованями, яких відбулося вче- ла би заявленєм вотум довіря для правитель рашнього дня аж сім, заким падата могла при­

ступити до дневного порядку. Надто внесли Че­

хи коло 2750 петиций, а по першій промові пос. Пацака зпписало ся до голосу аж 48 по­

слів. Ґалєриї почали обкидати прозвизкамн чес­

ких послів так, що президент палати др. Фукс казав опорожнити ґалєриї. І в самій палаті по­

несла ся лайка між нїмецкими а ческими по- слами. На разі до бійки ще не прийшло...

Правительство предложило зараз на по­

чатку заеїданя три язикові проекти. Один доти- чить управильненя язикових відносин при дер­

жавних властях в королівстві Чехів, другий мі­

стить утворене обводовпх урядів в Чехії (»ЕІВГІ с Ь(Л1П£ <ІЄГ КГЄІ8ГЄ£ІЄГІ1П£ЄП ІШ КбцІ£8ГЄІСІ1Є ВбЬтеп*), а третий дотичись управильненя язи­

кових відносин при державних властях в мар- ґрабстві Морави. Перший проект обнимає ЗО параграфів, уложених на засаді уживаня одного язика в данім окрузі і розріжняє три язикові

ченє язикових округів, при чім мішаними окру­

гами будуть уважати ся сї, в яких меньшість мешканцїз, уживаючих другого краєвого язика, виносить 20 процент, або більше. По переведеню язикового відграниченя має наступити ревізия процентового відношеня ^{ЛЮДНОСТІ!.}

Долучене до проекту умотивоване каже, що проектоване, язикове відграниченє є зладже­

не на підставі стислих дослідів. В Чехах на 233 судів повітових має стати 94 одноцїльно нїмец- кнми, 133 одноцїльно ческими, а 66 мішаними.

На 103 політичних повітів (старосте) має бути 41 нїмецких, 58 ческих і 4 мішані.

Другий проект для Морави складає ся з 21 иараґрафів, містячих постанови, що при держав­

них властях меравских у внїшній службі с. є.

в письменних зносинах, або устних зі сторонами, язик урядовий має примінювати ся до сторони так, що під тим зглядом оба язики є рівно­

правними. Що-до внутрішної служби обовязують в Моравах дотеперішні приписи. Так само обо­

вязують дотеперішні приписи в Моравах що-до державних кас і платницях урядів, інституцпй руху і комунїкациї. Що-до військових властей на Моравах, проект не містить жадних змін. Кінце­

ві параграфи сего проекту ззнимають ся спра­

вою іменораня урядників.

Третий проект, як доповнене першого мі­

стить 11 параграфів, нормуючих утворене окруж­

них правительств в Чехах (Кгеізг •§іе-нп»еа), яких проектує ся числом 10. З них мало-б бути 3 нї­

мецкі політичні округи, 5 ческих, а 2 мішані.

В залученю табелі подані староства, які нале­

жать до сих округів з загальним і процентовим дують обясняючі уваги, в яких проект старає ся на підставах історичного розвою Чех оправдати

До сих внесених правительственних "про­

ектів забрав слово президент міністрів др. К ер-

готове сповнити волю народів, бо не є партий- ним правительством, але .мусить при тім витре- вати на своїм становиску, хоть най стане ся,

ство в і д п и р а є в ід с е б е в с я к у в і д в і - ч а л ь н і с т ь за консеквенциї, які вийдуть з сего, тим більше, що така ух іала зовсім не бу- ства, але станула би лише в інтересі населеня.

. І ому др. Кербер апелює до доброї вол і по­

слів. Сі заступники народів, що,,не є безпосере- дно інтересованими, повинні приняти на себе задачу посередників межи обома с.порючими сторонами. Коли-б наші змаганя — закінчив бесідник — остали без вислїду, тоді ужиємо всіх наших сил, щоби удержати теперішнє кон- ституцийне житє, а навіть з новномочий, якими розпоряджає правительство, зробимо такий ужи­

ток, аби уможливити істнованє державної адмі- нїстрациї. Бо правительство є сеї гадки, що на­

віть найбільше спірний конституціоналізм є лі­

пшим, чим поворот до стану, в якім народи виключені від участи в законодатних працях та в правлїню. (Оплески і брава}.

Після бурливого заеїданя, як ми се в ко- ротцї схарактеризували на початку, президент о год. 5. пополудня відложив заеїданє на нині,

<з дальшим ходом нинїшного порядку дневного»-

з Сей «порядок- викликав загальний сьміх в па­

латі. тим більше", що Чехи на слідуюче засїдане приготовили вже коло 1000 нових петиций!-

ВІСТИ ЕКОНОМІЧНІ і СТАТИСТИЧНІ.

Дирекция Товариства взаїмн. обезпечень

»Дністер» пригадує всім членам, щ од н я 14. мая о год. Ю. перед полуднем відбудуть.ся VIII. зви­

чайні Загальні Збори Товариства в великій сали Народного Дому. — На порядку дневнім: Сира- возданє Дирекцій', Ради надзираючої і комісиї ревізийної за. адмінїстр. рік 1809; Роздїл над- вижки за рік 1899. Вильосованє 280 листів удї- лових фонду основного. Вибір 6 членів Ради надзираючої на три лїта на місце вильосованих:

д-ра Федака, д-рн О.іесницкого, Теодора Стахе- йнча. Иосифа Гурика, Григория Кузьми і д-ра Гробе.іьского. Вибір 5 заступників членів Ради на один рік і З членів комісиї ревізийної і 1 заступника на один рік. Внесеня Ради в справі зміни статутів. Інтерпеляция членів. — Право до участи в загальних зборах має кождий член

"Товариства, але право голосу і вибору мають ли­

ше: а) члени-оснувателї, т. є. властителі' неви- льосованнх листів удїлових фонду основного;

б) члени, котрі тревало обезпечують своє м ай­

но на суму найменьше 6 . 0 0 0 корон (за церкви, школи і громади управнені до голосу законні їх представителї, т. є. настоятелі приходів, предсї- дателї ради шкільної гезр. начальник громади);

відпоруч нки громад вибрані членами, що в о- дній громаді обезпечають всі разом найменьше на суму 30.000 корон. — Таких громад, упра­

влених до вибору відпоручнпків з правом ГОЛО­

СУ і вибору є 626 в 52 повітах і Дирекция з а ­ ряд ила'щ е в цьвітни вибори тих повномочннків через делегатів або агентів і вибраним відио- ручникам розіслала легітимації!' і замкнене ра­

хункове враз з білянсом. Рівнож розіслала Ди- рекцпя замкнене рахункове враз з білянсом.

Також рі.зіслала Дирекция замкнене рахунків всім членам управненим до голосованя (відпо­

відно до ухвали послїдних загальних зборів), а на жадане письменне висилає також кождому членовн. — 3 огляду на те, що через спізнені роботи весняні многі управнені члени з краю не можуть прибути, а потрібний є більший ком- плет, бо на порядку дневнім в зм іну статуту, просить Дирекция всіх членів управненнх до го лосованя, а передновсїм місцевих членів, щоби на зборах- як наіічислен.Сійше явили ся. — О го­

дині 8-ій рано перед, зборами відправить ся со­

борна Служба Бож а в Успеньскій церкві. По по­

луднії о год. 4-ій відбудуть ся загальні збори Товариства кредитового.

* Справоздане з засїданя Ради надзираючої Тов. вз. убезп. »Днїстер« подамо завтра задля браку місця в нинішнім числі'.

Н о в и н к и.

— Загальні збори Руского тов педаґоґічного відбудуть ся сего року в Станиславові в днях 3. і 4. н. ст. червня. Порядок дневний подасть ся пізнїйше до відомості!. Хто з членів Товари­

ства схоче взяти участь в сих зборах, зволить повідомити о тім Головний Виділ у Львові ко- респонденцийною картою. Члени станиславівскої філії зголосять ся ласкаво до виділу філії в Ста­

ниславові.

— Засїдане виділу Руского товариства педа­

гогічного відбуде ся в суботу дпя 22. м ая 1900 о год. 6. вечером де звичайно.

— За упокій бл. п. Володимира Барвіньского, ц. к. конц'епіста намістництва відбуло ся нині в церкві Успенія богослужене. Сьнівану Службу Божу і панахиду відправив крил. Павлнків з дия­

конами, оо. Давпдовичем і Красїцким. На бого- служеню явилась родина покійного і близші зна­

йомі та приятелі.

— Руско-.народний театр, даючий від 29. цьві- тня представлена в Кракові в Краківскім парку, переносить ся 12-го мая до театру міского і дасть там два представленя: «Поворот батька», оперу Ярецкого і «Заручини по смерти» та «За­

порожець за Дунаєм» і «Вечерницї». Відрадний се факт, що Дирекция театру міского згодилась на відступлене салі на дві рускі вистави, хоч сезон не скінчився і театр все з а н я т и й .З Кра­

кова їде руский театр до Тарнова.

— Шкільні внесеня в буковиньскім соймі, які поставив референт пос. Скедль, гласять:

1) завізвати правительство, щоби шкільний примус виконувало з узглядненєм нужди насе­

лена, недостатків комунїкацийних і иньших мі­

сцевих недогідностий, за те аби старали ся за ­ провадити повторительну науку у всіх школах;

2) дбати о засноване і будову шкіл в тих громадах, що їх ще не мають;

3) подбати о підвисшенє суми призначеної на позички і підмоги на шкільні будинки без обтяженя краєвого фонду шкільного;

4) закладати для національних меньшостий по можности осібні школи;

5) обдумати спосіб, як би злекш ити гро­

м адам засноване шкіл для національних мень­

шостий;

6) постарити ся, щоби при кожДій шкоЛЇ були огороди, й аби учителї уживали їх для ’о- бразованя в господарці;

7) вставити 5.000 корон запомоги для діво- , чих висілих курсів на рік 1901;

8) старати ся о заложене такого курсу в Серетї;

9) запобігати деморалїзациї міскої мо- лодїжи;

10) завізвати краевий виділ, щоби застано­

вив ся над тим, якби заопікуватись дітьми за ­ пущеними і недорікими, особливо-ж чи не годи­

лось би установити премії для совісних опікунів;

11) завізвати правительство, щоби як най- скорше заложило в північно-західній части Б у ­ ковини руску ґімназию;

12) злекшити мужицким дітям вступ до середних шкіл через заложене безплатних при­

готовляючих курсів при бук. середних школах;

В головній дебатї забирає перший слово п р е з и д е н т к р а ю і заявляє, що старатись ме зі всіх сил о виповнене тогідннх і сегорічних ухвал сойму в шкільних справах. (Оплески).-Осо­

бливо заступить ся за іменованєм трох самостій­

них і рівноправних краєвих інспекторів, та за інтензивнїйшим образоваяєм учеників середних шкіл в мовах краєвих. (Гучні оплески). До всіх ухвал сойму в справах шкільних відносить ся управа шкільна симпатично. (Оплески). Шкільна управа стоїть непохитно на законнім становиску повної рівноправности всіх заступлених в краю віроісповідань і народностий і буде на далі як Німцям, так і волоско.му і рускому народови рі­

вно прихильна, а при сім буде дбати й про инь- ші народности, особливо про велике число поль- ских дїтий. (Гучні брава і оплески).' Відтак н а ­ ступили промови послів.

— Убійстзо в Хойницях. «ІУезірг. ТадеЬІаН*

доносить, що минулого Т И Ж Н Я ЗГОЛОСІІЛО с я до суду в Хойницях кількох дуже важчих сьвідків.

І так два парубки зізнали, що они в критичнім дни, повертаючи рано до дому, бачили сьвітло в пивници різника Лєвіого. Они удержують, що 5 ошибка в сій справі е виключена і сьвітло з

всякою певностию виділи. Ще важіїійгаі зізнаня зложив машиніст Ґотшальк. Він бачив того са­

мого дня рано, коли найдено руку Вінтера, як Ізраельский скорим ходом спішив в напрямі цвинтаря і ніс якийсь довгий пакунок.

Сими днями висліджено вже властительку хустини з буквою А., яку найдено недалеко місця, де лежала голова Вінтера. Хустина нале­

жить до жени одного високого урядника в Хой­

ницях. Як відомо, ту хустину виставлено на дов­

шай час на вид публичпий, а крім сего майже всі нїмецкі часописи подали єї.фотографію .

Перед кількома днями виплатив прокура­

тор нагороди хлопцям, що найшли голову Він­

тера. Один з них Авґуст Ґржонковский одержав 400 марок, а три иньші : Кусе, Гунке і Хірце по 2Цр марок.

Зарібник Врімм з Хойницг. оповідає, що перед 10 літами пропала его пасербиця, що хо­

дила в Хойницях до ніколи. Він до сеї нори не зннє, що з нею стало ся.

— Крадіж. В ночи з 8. на 9. с. м., невислї- джені до тепер злодії вкрали з помешканя Ев- гения Ш., кандидата учительского, при ул. Ш кар- повій ч. 5 срібний годинник, будильник і порт­

фель, в котрім, крім шкільних сьвідоцтв і двох карт заставничих, був банкнот на 10 зр. Злодії дістались ііо драбинці до вікна, котре виходить на т. з. темні вали в висоті першого новерха, до середини однак війти не могли, бо вікно осмотрене сильними крагами; забрали лиш то, що були в силї засягнути рукою з бюрка, ко­

тре стояло побіч вікна. Ш кода виносить около 70 кор.

— Вибух Везуаія. З Неаполю доносять з дня.

8. с. м., що вже від трех днів Везувій безна­

станно і сильно вибухає, причім викидає каміне і огнисту ляву. Передовсім вчерашний вечірний вибух був надзвичайно великий і наніс значні шкоди приютови для провідників і двірцеви зе- ' лїзницї, що веде на Везувій.

— Хіньский поєдинок. Сими днями^відбув ся і на плоіци вистави в Парижи оригінальний по- і єдинок межи двома Хінцями. Один з них нази­

ває ся Пе-Кі-Льо-Санґ, а другий Льонґ-Сі-Тванґ.

Оба залюбили ся в молодій, хорошій Япанцї, котра ніякого з них навіть видїтн не хотіла.

Але сонерники складали за то вину один на другого і остаточно постановили закінчити спра­

ву «гонорово», але на хіньский лад. Отже ста­

нули в ночи напроти себе на два кроки і стали грімким голосом ганьбити та лаяти один дру­

гого. Так ганьбили ся чотири години, аж слаб­

ший фізично Пе-Кі-Льо-Санґ упав на землю і кров полила ся ему з уст і носа. Коли найдено єго непритомного, повідомлено полїцию і та арештувала Льонг-Сі-Тванґа, гадаючи, що він так побив свого противника; але коли довідала ся, що то був лиш хіньский поєдинок, випусти­

ла єго зараз на волю. Для Европейцїв, що лю- і блять «гонорово» залагоджувати негонорове по- ступованє, може би придав ся сей досить пра­

ктичний поєдинок, бо насамперед полїция би єму не противила ся, відтак прибув би нам один шпорт більше, а наконець і секунданти мали би

при такім поєдинку розривку дивитися, як двох людий лиш на два кроки від себе ганьблять ся цілими годинами, а не роблять собі нічого. Ми тої. гадки, що Европейцевн вже по чверти го­

дини такої борбй язикової відійшла би охота до дальшого поєдинку.

-— Сметана і женщина. Американка, міс Ґрация Доже, тримаючи ся Засади, що рід поживи впли­

ває на ум, заповіла бойкот проти сметани. Она удержує, іцо женіцини лише длятого стоять низще під зглядом умисловим від мущин, що їдять за богато тїсточок і страв, підправлених сметаною. З сего виходить, що справа еманци- пациї женщин порішить ся з хвилею, коли на списі страв не буде видко ні одної страви, до якої потреба сметани.

Бальонові подорожи. Дня 12. с. м. пускає межннародна комісия воздухоплавна рівночасно кілька бальонів в подорож воздушну в цілях наукових. Бальони, з котрих одні з людьми, другі без людий, будуть пущені того дня рівно­

часно в Штрасбурзї, Парижи, Берлині, Відни, Монахові, Петербурзі!Варшаві. Ціль сеї воздухо- плавної подорожі! єсгь міренє воздуха в значній висоті і рівночасно в ріжних місцях над з е ­ млею, щоби тим способом узискати наукову основу до розпізнаня погоди і непогоди. Такі подорожи бальонові відбувають ся вже від мно- гих літ і принесли не малу користь для на­

уки. Бальон «Гунґарія» пущений в мартї 1899 р.

без людий з Відня, залетів до Седлцїв в лю- блиньскій Губернії в Росиї за пять годин і за- реГестрував у висотї 8000 метрів 28 степенів студени. 'Гой сам бальон пущений дня 3. ж ов­

тня 1899 підняв ся був до висоти 15.000 метрів і зареґестрував 58 степенів студени. Бальон той спустив' ся був тоді в Барч на Угорщині. Хто би такий бальон знайшов, той дістане нагороди 50 К. (25 з р .); він потребує лиш прилади і ба­

льон запакувати і без оплати відослати бальон туди, звідки єго пущено, а то буде на бальонї написано.

— Ц. к. Дирекция зелїзниць державних оло­

ві щує:

Дня 1. мая с. р. отворено отсї два ново уряджені перестанки особові, як також для об­

меженого руху накункового, а іменно: 1) Пере- станок особовий Мартинів в клм. 96’950 шляху Львів-Іцканн межи стациями Букачівцї і Бур­

штин і 2) Перестанок особовий Чехів в клм.

56’292 шляху Хриплин-Гусятин поміж стациями Монастириска і Озеряни Бариш. Час приїзду і від’їзду поїздів особових задержуючих ся в по­

в и є т е згаданих перестанках особових поданий в розкладі їзди з 1. мая с. р. Білети буде ви ­ давати ся в Мартинові на перестанку, в Чехо­

ві же в поїзді через кондуктора. Висилка пакун­

ків наступить за послїплатою.

— Дрібні вісти. В Скалі над Збручем страж ­ ник скарбовий Іван Заборовский застрілив рес- ніциєнта Пілєцкого, батька 4 дїтий, в часі, коли той робив службу ведучи транспорт від границі росийскої до уряду митового на двірци. — В Самборі відібрав собі житє Станислав Яблопь- ский, рахунковий підофіцир 3.. п. к. оборони краєвої. Самоубійник полишив лист, в якім по­

дає як причину своєї смерти, лихе обходжене ся з ним єго настоятелів. — Б Устю коло Ж п д а- чева знищив огонь 11 селяньских загород. — Рада шкільна краєва розіслала до ґімназий за ­ ряджене, щоби день 7. червня, яко день гови- лейного торжества краківского університету, об­

ходжено торжественно по всіх Гімназиях.

Посмертна т ^{оповістка.}

ҐреГолїньский Дмитро, ученик VI. кл. акад.

гімназії! у Львові, упокоїв ся дня 2. мая в домі свого батька в Стрільчу, городецкого повіта. По­

хорони відбули ся 5. мая 1900. В. є. н.І

Т е л е г р а м и .

Відень, 9. мая. Комунїкат, виданий нїмец- ким людовпм сторонництвом про ухвалу партії!

каже: Взиває ся правительство, щоби як най- скорше иредложило закон, нормуючий уживане нї- мецкого язика по мисли нїмецкої програми »3е- лених Сьвят».

Прага, 9. мая «Хагойпі Ьізіу» накидують ся на правицю, називаючи єї зраднивами ческої справи та взивають міністра Резека до уступ- леня. »Ро1іЬік« уважає виступлене Р езе к а з ґа- бінету аж тоді доконечним, коли би правитель­

ство перевело свій проект в дорозі позапарля- ментарній. Нїмецкі дневники в Празі також не- вдоволені з Ієх Кербера, особливо з моравского проекту.

Відень, 9. мая. Вчера нараджували ся клю- би: нїмецкої лівиці, парляментарна комісия пра­

виці і котолицка партия людова. Президент мі­

ністрів др. Кербер конферував з провідником февдальної шляхти Пальфім. Чехи хотять нині"

перешкодити виборови до квотової депутациї. Н и-