Ч. 114. Львів, второк дня 22. мая (4. червня) 1907. Річник XI.
Передплата
■в >ГУЄ ЛАН А< кииосто:
в Аветриї:
на чПпш ріь . Зв пер.
л> ПіЯ року .. .. .. 10 квр.
■а чверть ’імку .. о кор.
а г вісяць . . Г70 мер.
За границею:
від»» рік . 16 рублів або 36 франків
■а ні» року 8 рублів або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
зміну пропорционяльної системи вибор
чої в Галичині і инших виїмкових поста
нов що до нашого краю.
Отже, чи ті давні противники зміни реґуляміну тепер инакше настроєні в сій справі, чи польске коло схоче приклада
ти руку до зміни, котра би єму вязала руки, можна дуже сумнївати ся.
Социяльна демокрация є неперечно дитиною старого лібералізму, нині вже в значній части збанкротованого. Але вла
сне задля того (станки тих давних лібе
ралів покладають тепер великі надії на социял демократів і посувають ся в тих надіях так далеко, що сподївають ся нових відродин давного лібералізму. О- собливо деякі успіхи лібералів нїмецких в Чехах в останних виборах додають їм нової відваги. Іменно думають лібе
рали над тим, щоби деякі для них не зовсім вигідні проґрамові точки тим спо
собом іммунїзувати, щоби социял демо
кратів від того відвернути Ки11игкатрі-ом.
Оповідають, що’ оден бистрий політик мав ось як висловити ся про сі зах о д и :
»Щоби социял демократів зробити не
шкідливими, треба буде їм кинути >по- півску костомаху«. Нема сумніву, що социял демократи дуже похопні кинути ся на таку »попівску костомаху*, але се знов инша справа, чи тим способом по
веде ся зробити з них лібералів. Хотять отже одним ударом убити дві мухи.
Ц ікавий помисл — зробити нешкідливими социял демократів і знищити к л е р и к а лів*. Се великий сумнів, чи социял де
мократи дадуть ся зловити на такий
»Ки1іигкашрГ«. Правда, що они є воро
гами Церкви і духовенства, але також противниками капіталізму, уособленого лібералами. Социялісти тепер побідили, але можна сумнївати ся, чи они дадуть ся лібералам перехитрити. Видно, що навіть півурядові круги в се не вірять.
Так н. пр.. пише ГгетсІепЬІаіІ 26. мая ось що: »Обструкцийні забаганки — бу
дуть тепер неможливі. Сторонництва о- сновно відвернули ся від обструкцийної методи. Доба пасивного парламентариз
му проминула*.
Але на иншім місці той сам півуря- довий ГгетсІепЬІаіі пише: »Перша сесия державної ради буде розмірно обнимати вельми скупу проґраму праці. Всякі події останних виборів будуть сей час після відкритя державної ради піднесені в ін- терпелнциях і п о в н и х в н е с е н а х«.
Чиж справді проминула доба обструкций- них забаганок, доба пасивного парла
ментаризму а настала доба плодовитої,
Чи нова державна рада буде спроможна до роботи?
( х ) Побіч пересправ над орґанїза- циєю поодиноких сторонництв парлнмен- тарних і клюбів виринає питане, чи но
ва рада державна буде спроможна до роботи законодатної ? Се питане зада
ють собі політики з огляду на обстави
ну,
щ оз переведених доси виборів вий
шли у великій части крайні живла, а о- собливо до незвичайної сили зросло со- цияльно-демократичне заступництво, так що Австрия занимає з того згляду дру
ге місце посеред европейских держав *).
Можна одначе сумнївати ся, чи австрий- скі социялісти, здобувши таке число мандатів, схотять дальш е вести Остру о позицию і таку боротьбу, котра спиняла би законодатну роботу в державній раді.
Навпаки можна сподївати ся, що тепер социялісти схотять здобути собі ще біль
ший вплив на державні справи і добити ся участи в президиї посольскої палати а може навіть і в правительстві, хоч ся остання обставина буде зустрічати вели
кий опір в монархічнім засновку держа
ви. Дуже імовірно, що социял-демокра- тичні посли готові навіть згодити ся на деякі зміни реґуляміну, щоби лише у- можливити успішну діяльність держ а
вної ради. Така зміна реґуляміну пока
зує ся конечною з огляду на велике число послів (516), котре значно утру дняе і спиняє скору полагоду всяких справ парляментарних.
Останними часами появили ся на
віть були звістки в дневниках, що пра- вительство зараз після відкритя сесиї предложить державній раді начерк потрі
бних змін. Треба однак числити ся з тим, що деякі сторонництва і в давній державній раді були противні зміні реґу ляміну. Навіть польске коло, котрого р е чники в давній раді так часто промов
ляли за зміною реґуляміну і вважали се найпершим і найконечнїйшим услі- вєм законодатної дїильности державної ради, тепер будуть вельми повздержливі, позаяк недавно у всепольскім дневнику піднесено загрозу обструкциї, наколиб в посольскій палаті з боку демократичних живел галицких постарлено внесенє на
*) Социяльно-демокр. послів є: в Росиї 132, в Аветриї 86, в Фінляндиї 79, у Франциї 52, в Німеччині 43, в Бельгії 32, в Анґлїї ЗО, в Данії 24, в Італії 24, в Швециї 14, в Нор
вегії 10, в Голяндиї?, в Люксенбурзї 7, в Бол
гари! 6, в Швайцариї 2, в Сербії 1.
Внхадить у Льввві що дня крім неділь і русках еьаят о о ‘|, год. пополудня.
Редакция, адміністрацію і експедиция »Руслана« під ч .І. пл. Дамбревсквгв (Хорун- щинні. Експедицня місцева в Аґеициї Соколовекого ж пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав сялишо напопередне застережене.—
Реклямацмї неопечатаиіе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в .Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
і~7 МІ я*,'-чч 11 іГінш 7 ції и—1111111—н І ■——— ІМ
успішної і хосенної праці законодатної?!
Здає ся, що РгетсІепЬІаіі признавши се, захвилю знов усумпив ся, чи оно дійсно так буде. Чи национальна загорілість крайних живел. щоби кождий міг про
мовляти своєю мовою в посольскій па
латі і щоби ті мови протоколовано, не зведе державну раду на »вавилоньскоє столпотвореніє* ?!
Харнівсний зїзд україньскої народної партиї.
(Конець).
IX. Поки У. Д. Р. партия буде про
являти доґматизм і нетерпимість, поки добачати ме свою силу не в орґанїзова- нім україньскім пролєтариятї, не в укра
їньскім народі, а в протектораті Р. С.
Д. Р. партиї, чинити з нею разом в тім, або иншім випадку, зїзд признає немо
жливим.
Социял-демократичний рух на Укра
їні — ще дуже молодий, не встиг сфор
мувати ся; Укр. С. Д-и взяли основу своєї науки і практику дїяльности не у С. Д-ів культурного заходу, перебувши школу московского социялїзму і наскрізь ним пройнявшись, У. С. Д-и проявляють усі несимпатичні прикмети московского С. демократичного руху: прихильність до централізму, доґматизму, нетерпимість і зневажливе відношене до нац. питань, навіть недержавних народностий.
В той час як социялісти і С. Д-и заходу (Бебель, Ж орес, Пернерсторфер, Лїбкнехт) признали за аксіому, що:
1. Інтернациональне братство може бути нічим иншим, як братством вільних наций.
2. Культура істнує і тілько може істнувати в нац. формі і на нац. мові, і нация, що не має власної культури, уже тим самим фактом засуджена на роз
клад, на фізичний і духовий занепад.
3. С. Д-ия, борючись проти гнету взагалі, мусить боротись проти гнету на- ционального.
4. Национальне питане мусить бути розвязане першим, аби розчистити ш лях до розвязаня социяльного питаня.
5. Плекане национальности не може бути средством, але цїлию кождого на
роду, бо до плеканя национальности, як ко- ждої індивідуальности взагалі — є не
обхідна умова загального проґреса.
6. Тіло суспільства будучини (соци-
ялїстичного) складати меть ся з кліток,
2 але кожда клїтка того суспільства буде
не одиниця, а нация і тому, аби суспіль
ний орґанїзм був здоровий, треба, аби кожда єго клїтка, себто кожда нация була здорова, розвивалась иишно і вільно.
7. Кожда нация вносить своє власне, оригінальне, творить і продукти своєї творчости, свого оригінального Генія вно
сить в сьвітову скарбницю, на уживанє всім, з сего погляду погибель нациї є невіджалована страта, шкода для всіх.
(Сї тези суть аксіоми і для У. Н. П.).
Україньскі С. Д-и сповідають ідеї своїх учителїв-проводирів Р. С Д. Р. П.
Российскіж С. Д-ти, поклавши в основу зле іми зрозумілий поклик Маркса «про
летарі всіх країв єднайтесь*, та цілком покинуту тепер на заході фразу Маркса
«пролетарі не мають рідного краю*, вони (Р. С. Д-и) оголосили борбу за нацио- нальні права — річю реакцийною, бур- жуазийною, борбою тьми проти сьвіта, річю ворожою інтересам нролєтарията, бо затемнює єго класову самосьвідомість, розєднує єго сили.
В імя хибно зрозумілої солідарности пролєтарията, росс. С. Д ти нищили, за
бивали нац. сьвідомість україньского ро
бітника, денационалїзували єго, обрусяли з усім запалом і фанатизмом, не завва- жаючи, що в сій справі вони йдуть по
руч з рос. урядом. І тепер рос. С. Д и виступають проти автономії України. Сла
ва рос. С. Д-ів на Україні, се слава гро- бокопателїв укр. народности.
IX. Заходи У. С. Д. Р. П. коло спо
лучена з Р. С. Д. Р. П., яка ворожо ві
дносить ся до основних прав укр. наро
ди жити по власній волї і сводобі, на
віть до обмеженої автономії України, за
ходи коло сполучена навіть після того, як Р. С. Д. Р. П. зневажливо одкинула їх пропозициї (вважаючи на слабість У.
Р. Д. II. П.), вимагаючи повного злїяня, викликають глибоке обурене зїзда; кож
да партия мусить з честю носити імя свого народу. Здобуте ласки і симпатиї у свого народа україньского швидче за
безпечать силу У. С. Д-ій, як поклони чужинцям.
X. Вороже відношене до нац. відро
джена Українців, рос. поступових партий, а що надто важно Р. С. Д-ів, які теж не визнають автономії України, хоч в проґрамі їх, про людске око єсть пункт:
право кождої нації на самонризнане (огидне фарисейство), викликав певне недовірє зїзда до чистости їх прінціпів:
боротьби їх за „загальну” свободу, бо сей прінцігі вони своїм таким поступо- ванем топчуть в болото.
Знищене закона 1876 року про за
борону україньскої мови, розкріпощене, хоч часткове, укр. слова, рос. поступова і револ. преса зустріла могильним мов- чанєм: анї слова співчутя, радости, що у братнього народа знято з уст важний ланцюг, рос. поступовій пресі і партиям байдуже до долі укр. народа. Та народ має досить сил осягнути сам свої на- циональні та социяльні ідеали.
XI. Ставлючи собі завдане повного национального та социяльного розкріпо- щеня укр. народа, завдане, якому не спочуває анї одна (навіть крайні ліві) партії русского (москов.) народа, У. Н.
П. не робити ме заходів злєґалїзува- тись, одержати дозвіл уряда. Не в лега
лізації добачає У. Н. П. партия свою силу: непереможна сила зорганізованих укр. робітників і селян злеґалїзує пар- тию «явочним порядком*.
XII. Зізд горячо витає львівских студентів Українців за їх героїчну бо*
ротьбу за україньский університет. Ужи
вати нелегальних способів боротьби за свої права, коли всі легальні способи вичерпані, не тілько можно, але і повин
но по законам етики. Проти насиля тре
ба уживати силу.
Борба за українїзацию університе
тів на Україні прибере ще страшнїйші форми, коли сій найнеобхіднїйиіій потре
бі в осьвітї укр. народа ворогами єго будуть поставлені перешкоди.
Весели! ш ад нової ш ані.
Копзегуаііуе Коггезропдепг звертає увагу на прізвища нових послів, які ви
являють чудні комбінації зі всіх обла
стей людских відносин. І так шляхотне мисливство буде зовсім добре заступле
не одним всенїмецким Яа^ег-ом і двома ческими Муаііуес-ами та одним лісничим (Форшт-Рогвіег). Вправдї они не будуть мати богато до польованя, але за те ве
личаві осібники: один лев (Боте), один вовк (\Уо1І), два лиси (РиеЬз) а з птахів, один орел (Асіїег), один гусак (Наизег) і один костогриз (Гіпк).
Заводова приналежність після звуку імен ділить ся як слідує: один душпа- стир (Разіог), один крамар (Кгатагх), два ковалі (ЗсЬтіесІ), один стельмах (ї¥а§пег), один візниця (КиісЬег), один пастух (йсЬаГег) один столяр мебльовий (ЗсЬгеіпег), один ческий огородник (2а- Ьгайпік) і два ческі кітлярі (Коїіаг).
Музики також не бракне, бо вшех- польский Ріесіїег буде грати на скрипці, а нїмецкий Зріеітапп єще вибере собі якісь інструменти, але певно не такі, як п. ЗсЬгапгеї, який грає на дримбі. З льо- кальностий буде мати нова палата ческу хатинку (СЬаІоирка), а надто возівню (Маз- іаїка) і маленьку кухонку (КисЬупка).
Що там буде варити ся, тяжко згадати, бо з поживних припасів бачимо тілько один ческий кварґель (Туагоигек) з ма
ленькою булочкою (2ет1іска). В виду того треба дуже вправного пекаря (Веск), щоби пособив запровіянтованю. За те про напит- ки подбали виборці дуже рационально, бо вибрали з вин Регітсеіп, а надто по
тічок води ВасЬІе, з якого можна на
бирати черпаком (ЗсЬбріїег), а в разі посухи, або можливої повени можна бу
де регулювати стан води греблею (Баш т).
З приборів до ідженя є тілько одні галицкі вилки (БаЬеІ) і ческий рожен (Зріезв), якими буде мусїла обходити ся ціла палата.
Мимо сего, що ІІІенерериянцїв май
же зовсім виперто з палати, гра їх барв буде все таки небезпечно пруска:
се якісь симболїчні кольори біле з чор
ним (Шеізз-Зсітигагг), а що найдивнїйше, що підмалювали се так Поляки (Віаіу), як і Чехи (Сегпу). Після імен також і национальні відносини представляють ся
дуже просто, бо є тілько оден Німець Щетес), оден Чех (СееЬ), оден Сербин (8гЬ) і один Чорногорець (СегооЬогзку).
ІІорозумінє між ними не буде певно ду
же трудне тим більше при співудїлї та
кого симболїчного миротворця як Раї т е
Чи однак робучість нової палати буде велика, треба сумнївати ся, коли на двох гіриналежних до неї ковалів вийшов заледви цьвях (Ха^еіе), хиба що поправлять ситуацию ті численні мужі, які виглядають на специялїстів ріжних галузий знаня. І так Ахтапп видавсь бути механіком, Васіїтапп може віддати знамениті прислуги при будові водних доріг і забудованю гірских потоків, Вег§- тапп специялїст по туристицї, Богі’гпапп аграрник, Сезтапп і Зріеітапп музики, НаЬегтапп є знаток на доставах для армії (вівса), ЬіеЬегпзапп, Ноі’тапп і Кіп- бегтапп можуть становити комісию, яка властиво була би на місци у францус- кім парлнменгї задля піднесена зросту населена, Кеитапп буде речником всіх тих реакционерів, що вже тепер жалу
ють заведена загального голосованя, а єго найбільшим противником буде Кеитапп, який певно виступить зі сьві- жими новаторствами. Один тілько Сегтап вчинив замішане тим, що яко вшехпо- ляк вносить панґерманьский клич до но
вої палати.
Що в новій палаті не буде недо
статку бесідників, се певно, але на ща- етє буде бодай оден мовчаливий (ЗсЬягеі-
£ЄГ). З инших прикмет послів звісно
ТІЛЬКО,
ЩО оден буде великий
(С г Г 0 8 8 ),оден ширший (Вгеііег), оден навіть ве- лит (Кіеее), оден сильний (Зіагк), о- ден тупий (Зіитрі), оден приязний (ГгеипсПісЬ), а оден ретельний (КесІІісЬ), оден буде після імени висьвячений (8\е- еепу), а оден навіть блаженний (8ее1і§ег).
Що до температури і здоровля відноси
ни в палаті будуть прямо невиносимі, бо буде одно літо (Зоттег), а дві аж зими (ХУіпіег); надто в імени краківского Реіеіепг-а не можна добачити заповіди якоїсь весни (Ьепг), а радше треба при
пустити, що через пропущене
ОДНОГО 8(Резіііепг) має се означати морову зара
зу. І до того єще не буде навіть в що одіти ся, бо всего на всего тілько оден Каііап. Немов для запереченя своєї еко
номічної пасивносте видала тепер Гали
чина богацтва, між якими находять ся золото (СгоІН), а' навіть дияманти (Біа- тапсі), коли Чехи видали тілько просту сталь (ЗіаЬІ).
Про характеристику складу галиц- ких і буковиньских послів з сего гумо
ристичного становиска постараємо ся на слідуючий раз.
Просімо в ід ш и т і нрешату.
Н о в и н к и .
— Календар. В і в т о р о к : руско-кат.: Васи- лиска; римо-кат.: Квірила. — В с е р е д у : ру
ско-кат.: Михаіла, Кфроз.; римо-кат.: Фльрен- тиї.
з
— Преосьв. Езископ др. Хомишин виїхав на довший час в диєцезию.
— Могила М арк'янового сина. (Поклик до руских богословів). Народолюбне діло і народ- но-християньский вчинок сповнили рускі тов-а львівскі, що свого часу спровадили мощі першого нашого бандуриста галицкого, Мар- кіяна Ш ашкевича, з Новосїлок лісних і похо
ронили на Личаківскім кладовищі, а побіч него і єго вдову та відтак здвигнули гарний памятник. Колиж на таке діло спромогла ся Галицка Русь, тож не годить ся, щоби мощі Маркіянового сина і поета, Володимира, по- мершого в 1895 р. і похороненого на Личаків
скім кладовищі лежали окремо' і були пере
копані та запроторені в яку чужу могилу. А на се дійсно заносить ся. Рускі товариства мали замір і Маркіянового сина, як ми зачу
ваємо, перенести до родинного гробівця, одначе, коли ставлено памятник Маркіянови, не можна було відшукати могили єго сина.
Отже недавно інжинєр н. Роман Барвіньскин відшукав занедбану могилу Маркіянового си
на. Находить ся она в XII. полі Личаківского кладовища, недалеко памятника Ґ р о г т а . На сій могилі затинений простий деревляний хрест з квадратною металевою таблицею зар
жавілою, так що ледво можна відчитати на- пись нольску „ХУІабузІам' зам. Володимир Згавгкіе^ісг*1 а день і рік 1885 зовсім згідні з часом смерти нашого поета. На оборотній стороні хреста є таблцця: ^гоЬ оріасопу сіо 1905 г., значить, що вже тепер можна єго пе
рекопати і саме тепер вже коло сеї могили перекопують занедбані старі гроби і ховають там инших. Се може стати ся і з могилою Маркіянового сина, на котрій засаджені туї, а перед нею є якась невідома могила з двома великими смереками, за неюж також невідо
ма могила з модеревами. Відкликуємо ся от
же прилюдно до руских товариств а особливо до руских богословів, щоби для памяти на
шого незабутнього Маркіяна подумали о чим скоршім перенесеню мощий єго сина до родин
ного гробівця, що не вимагає ані великих за ходів ані великих коштів. Просимо инші рускі часописи о повторене сего поклику.
— Вислїд виборів з пятницї ЗІ. мая. Посла
ми стали вибрані в сїльских округах:
Окр. 54. Дрогобич ітд. Семен В ітик і Ян Зараньский.
Окр. 57. Стрий ітд. др. Евген Олесниц- кий і о. Василь Давидяк.
Окр. 59. Станиславів ітд. др. Евген Ле
вицкий і др. Лев Бачиньский.
Окр. 61. Перемишль ітд. Григорий Цеглинь ский і др. Володимир Чайковский.
Натерши до іетвриї зима Гапчав
36 з Еуюіши.
Рік 1867.
Ч. 24.
Лист Із. Воробкегича до Олекс. Барвінського, писаний в сїчни 1867.
(Дальше).
Вама., ви три орле — соколята, за все що мені добре ділаєти дякую щере иза. глу- бини моего серця. Подивімся трохи на нашу Черницю.
Твоі уваги така. мя за. першу наполо- шили, щома. немава. тблко бдваги що ба. иха.
поправити, бо по іхь ціла моя поема лиша. у огонь кинути здатна була; по часі, перечита
вши твоі уваги другим и третьіи раза., щось мя до діла-роботи така. стало перти, щома.
и нембга, тому внутренному жиланю протива.
стати. Поправка Черниці лижить переда. тво- еми очема, що обьєма. іі значни ббльшии яка.
тоі першьіи то не я виною, принуждила мя до того краіная конечнбсть — хотяй я все- гда твоі остороженія на мисли м ав ь «нудно- сти и протягневости якч> огню стерегтися».
Правда то одні уступи трохи за довгі, но що-ба. усе описати яка. належится. не мо
гло то инакши статися.
Окр. 62. Рава руска ітд. др. Станислав Днїстряньский і др. Михайло Король.
Окр. 65. Сокаль ітд. др. Евген Петруше- вич і др. Дмитро Марков.
Окр. 66. Бережани ітд. др. Кость Левиц- кий і Тимотей Старух.
Окр. 35. Яворжно ітд. Станислав Сто- гандель і кс. Андрій Шпондер.
Окр. 33. Бяла ітд. кс. Станислав Га
нусяк і Людвик Добія.
Окр. 38. Маків ітд. Антін Павлюшкевич
і Матій Фіяк.
Окр. 39. Лїманова ітд. др. Йосиф Птась і кс. Сатурній Ржьшудко.
Окр. 40. Краків ітд. Франц Буяк і Франц Вуйцїк.
Окр. 41. Бохня ітд. кс. Станислав Стоя- ловский і др. Адам Рібенбавер.
— Посли з Галичини до державної ради.
17 Р у с и н і в н а ц . - д е м о к р . : Вяче
слав Будзиновский, о. Тит Войнаровский, др, Станислав Днїстряньский, др. Олександер Ко- лесса, др. Евген Левицкий, др. Кость Левиц- кий, др. Теофіль Окуневский, др. Евген Оле- сницкий, о. Стефан Онишкевич, др. Володимир Охримович, др. Евген Петрушевич, Михайло ГІетрицкий, Юлїян Романчук, др. Данило Ста- хура, Тимотей Старух, Григорий Цеглиньский і о. Иосиф Фолис.
З Р у с и н и р а д и к . : др. Лев Бачинь
ский і др. Кирило Трильовский (в 2 о- кругах).
5 р у с к и х м о с к в о ф і л і в : о. Василь Давидяк, др. Николай Глїбовицкий, др. Михайло Король, др. Володимир Курилович і др.
Дмитро Марков.
2 р у с к і с о ц и я л , : Семен Вітик і Яцко Остапчук.
17 п о л ь с к и х л ю д о в ц і в : Яков Бой
ко, Антін Бомба, Франц Вуйцїк, Ян Гарнек, Франц Кремпа, Марко Лущкевич, Яков Мадей, Франц Млєчко, Михайло Ольшевский, Антін Падух, др. Адам Рібенбавер, Ян Сївуля, Ян Стаиіньский, ІІосиф Станїшевский, Андрій Сьреднявский, Тома Цьонґло і Иосиф Яхович.
1п о л ь с к и й н е з а в и с . л ю д о в е ц ь : Станислав Поточек.
ІЗ п о л ь с к и х к о н с е р в а т и с т і в : Давид Абрагамович (в двох округах,) др. Лев Білїньский, др. Михайло Бобжиньский, др.
Войтїх Дзєдушицкий, Евстах Заґурский, др.
Витовт Коритовский, др. Володимир Козлов- ский, Андрій кн. Любомирский, Казимир Обертиньский, Стефан Мойса-Роеохацкий, др.
Станислав Стажиньский і др. Володислав Чайковский.
13 п о л ь с к и х ц е н т р о в ц ї в : Людвик
Похода, козацкии на море віпава. тепера, у осени, нембга, я єнакши то обробити — но я мислю що тима. незогрішива, дуже, бо мо
гли козаки на Козми и Даміяна т. е. 1. Но- евря щи чаіками на море пускатися, бо оба.
тоі часа. леду на Дніирі даста. Бога,. Осінноі бурі козака, нестрахався, и мбгь бути на мо
рі — яка, служила му фортуна за 40—50 ча- сбва, — ота, цільїи иха. похода, протягнути ся мбга. о ть 1—8 або 10 Ноевря. На Покрову Карпо непрейшова., до 8—10 Октавря. Одарка сумувала и тужила, коло 15 розболілась — 20 була Мотря у ворожки а коло 25 нрибува.
козака.. Я мислю шо у сиха, устуиаха, незо
грішива., шо ся течитя. до часу.
Ци я мою поему моєю поправкою по- правива. ци попсувавя. то не моє діло но кри
тики, а ти яко знатока, нашоі поезиі, прозо- дій и всіхя, сюди налижащиха. правила., за.
моі рукописи о тома. приконается. Моема.
іскриннимя, желаніема. еста., яка. моя Черни
ця, котру у другу сукману убрави-ма. незгбр- ши написана, щоби ти єю поправпвя» и у Ваша, альманаха, номістива. (бо она несомнінно кра
ща яка. моя Олена), но яка. я єю моєю по
правкою гбрши попсувавя. то тебе прошу і у огонь кинути.
При кождбма. уступі держався я твого поученія, и лиша. то збсталося яка. вя> орігї- налі, шо по моема. мнінію не було ніякому правилу поезій, прозодій, псигологіі, часу и.
д. н. противни. Уступ II збстава, з'ь малима.
Добія, Матій Фіяк, кс. Станислав Ганусяк, кс Михайло Жиґулїньский, кс. др. Адам Копи- цїньский, кс. Ж иґм онт Менский, кс. др. Лев Пастор, кс. Сатурнія Ржешудко, Станислав Стогандель, кс. Станислав Стояловский, Тома Шаєр і кс. Андрій Шпондер.
9 п о л ь с к и х д е м о к р а т і в : др. Франц Буяк, др. Адольф Діціюс, др. Володислав Дулємба, Едмунд Зєлєнєвский, Рудольф Ґаль, др. Генрих Колїшер, др. Натан Лєвенштайн, др. 1 одзїмір Малаховский, Антін Павлюшке
вич і др. Валентин Станїшевский.
4 п о л ь с к і д е м о к р а т и п о с т .:
др. Станислав Лазарский, др. Ігнатий Пете- лєнц, др. Тадей Сїкорский і Павло Сьвєртня.
13 п о л ь с к и х н а р о д о в и х д е м о к р а т і в : др. Роґер бар. Баталія, др. Стани
слав Бяли, др. Иосиф Бузек, Войтїх Вйонцек, Ян Заморский, Ян Зараньский, др. Людомил Ґерман, др. Станислав Ґломбіньский, др. Йо
сиф Ґольд, др. Йосиф Птась, др. Франц Тома- шевский, Вартоломей Фідлєр і др. Вінкен- тий Яблоньский.
2 п о л ь с к і со ц и я л-де м о к р а ти : Йо
сиф Гудец і Андрій Морачевский.
1 п о л ь с к и й н е з а в и с и м и й с о ц и я л і с т: Ернест» Брайтер.
3 с и о н ї с т и : др. Генрих Табель др.
Артур Малєр і Адольф Штанд.
2 ж и д і в с к і с о ц и я л - д е м о к р а т и : др. Герман Діяманд і др. Герман Лїберман.
, 1 н е з а в и с и м и й Ж и д : др. Адольф Трос.
3 повисшого зіставлена показує ся, що між галицкими послами є 27 Русинів, 69 По
ляків а 10 Ж идів (між ними 4 т. зв. поль
ских Жидів). Польске коло має 53 здекларо
ваних прйхильників. З поміж нововибраних послів засідало в давній раді державній 2 Ру
синів а 27 Поляків. По фаху є найбільше хліборобів, а се 2 Русинів і 22 Поляків, по
тім слідують: 22 адвокатів, адв. кандидатів і нотарів (в тім 12 Русинів), 12 сьвящеників (4 Русини), 8 професорів університету (2 Руси
ни), 7 дідичів, 6 професорів середних шкіл (2 Русини), 6 дневникарів (3 Русини), 5 су- диїв (3 Рус.), З інжінєрів, 2 міністрів, 2 вла
стителів реальности, 1 Губернатор банку, 1 директор щадн. каси, 1 директор каси хорих, 1 директор фабричного союза, 1 радник гір
ництва, 1 фабрикант і 1 мельник.
— Руский язик урядовий завели у себе дальше отсї громади: Губин, Костїльники, Ру- силів, Сновидів і Соколець (пов. Бучач 37), Дегова і Псари (пов. Рогати 58). Разом доси 1445 громад.
— З Наук. Тов-а ім. Ш евченка у Львові.
изнятіема,, яка. у орігіналі, жаль мені було найкрашьій обривока. віпустити — переробити.
Трухи и куре лишились на хуторі, може там-ь десь и ньіні якись когута, кукурікає и про безталану Одарку своема. курема, повідає?
Що голуби на чоловіка, котрьіи іха, годує сідають, то єсть дуже природньїма. и я мо- еми очема тое не раза, бачива., тома. за. тимть незогрішива, протбва. псіхологіі, а шо течится до квіта., котрі переда, Одаркою клонилися, то Іісепііа роїіііса, яка. та ва> наші поезій шо птиці, вітре, води еіс. говорять, а шо лілія плакала, то такожа, природньїма., бо ва» неї цвіта. иовний роси, и яка. ту квітку Одарка дсткнула то лехко могло бути шо росиця на землю капала — а поетови ті каплі за сліізи привиділися. Подобньїха. согрішеній можби иза. Гейнаго и д. дуже много вічерпати. Такі хиби були-ба, наіменші. Пре уступі XVI на- значива» ти в і й д е , незнава. я ци значити, то
£еЬі ап, ци Ьаііі; аиз, аЬ, кбппї Ьегаиз, тима, я той уступа. хоть скоротавши оставива., и мені здается шо бна. и лишитися можита».
(Дальше буде.)
Звичайні загальні збори відбули ся в четвер дня ЗО. мая н. ст. в льокалї Тов-а при ул.
Чарнецкого ч. 26. при участи коло 40 членів.
Збори зачали ся о год. 10 30 перед пол. По принятю ріжних звітів з наукової дїяльности, Товариства й дїяльности виділу (касиєрского секретарского й ин.) приступлено до вибору нового виділу; головою Товариства вибрано нроф. Мих. Грушевского, членами виділу дд.:
К. Бандрівского, В. Гнатюка, д-ра Д. Лукія- новича, М. Мочульского, К. ІІаньківекого, д-ра Ст. Томашівсксго й Ів. Ясеницкого, заступни
ками дд.: Ів. Джиджору, В. Козловского, Ф.
Колессу й Гр. ГІежаньского, до контрольної комісиї дд.: О. Ганїнчака, о. Ів. Рудовича й Ю. Сїчивьского. З важнїйших ухвал загаль
них зборів згадаємо ухвалу — приступити до розширена археольоґічно;етноґрафічного му- зея Наукового Товариства й винаняти для него окремий льокйль. Збори закінчили ся о год. 12 в пол.
— Хто варвар або самопосрамленіє каца- ПОВ. З Коломийщини пишуть нам: Минувшої зими помер в Микетияцях коло Печенїжина о. Андрей Завадский, тамошний парох, москво
філ. Що серед нечуваних морозів та бурі не мож було доїхати на похорон, сю нагоду ви- зискали наші кацапскі часописи під проводом
„Ґалїчанїна", щоби кинути підозрінє на сьвя- щеників-Українцїв, мовби то они не хотіли прибути на похорон кацапа. Мало того. Деякі сьвященикй — після твердженя кацапских крикунів — мали допустити ся такого варвар
ства, що повертаючих з похорону сьвящени- ків не хотіли — серед нечуваних морозів приняти до своєї хати на нічліг! Із кацап- ского крику виходило, що се ніхто инший лиш „україньскі" сьвященики могли допусти
ти ся такого „варварства11. Тому то твердяки в станиславівскої консисториї подали се на
віть до відомости єпископа в тій очевидно цїли, щоби кинути підозрінє на загал сьвя- щеників-Українців а тим самим допечи самому еписконови. Однак на сором самих таки ка
цапів штука не удала ся, бо на основі урядо
вого допиту в сїй справі вийшло на яву, що тим сьвященаком, який повертаючого з по
хорону сьвященика-кацапа не хотів приняти до своєї хати, був як раз другий кацап о.
Теодор Трач, парох в Стончатові, як відомо, один із стовпів бувшої кацапскої консисториї в Станиславові. Отеє якраз кацапска етика!
— Про росийске духовеньство православне ді
стаємо від одного академика родом з Волиня отсих кілька заміток: Задля потреб релїґійної осьвіти в Р осиї— пише він — засновано семіна
ри!, духовні академії, по скінченю котрих кождий може бути ординований на сьвяще- ника. Академія — се школа висша; сюди приймає ся переважно лише тих, які мають добрі аттестати (сьвідоцтва) з семінариї. На цілу Росию буде їх може зо 4. Академістів дуже мало; вони займають посади по вели
ких містах за сьвящеників, учителів по семі- нариях, або секретарів по консисториях; инші постригають ся в монастир, як каже публика,
„щоб бути архієреями11, котрих в Росиї чима
ло! А на селі академистів сьвящеників годі здибати. Тут релігійними проводирями зявля- ють ся питомцї семінарий. Щ ож то за огнище осьвіти? „Духовна семінария11 має ш істькляс;
з них 4 перші дають загальне образованє, яке можна прирівнати до 4 висших кляс тутеш
ньої ґімназиї, а теольоґічні студиї відбувають ся в 5 і 6 клясї, де вся тая наука обмежує ся на кількож галузях теольоґії і деяких ин- ших предметах. Додавши сюди Сьвяте Пись
мо, яке перекладають від 1. до 4. кляси, мо
жна мати цілу картину духовної мудрости по росийских семінариях. Та треба зазначити, що й сї школи дуже рідкі: Волинь має 1, Поділе також 1, а мешканців в тих двох Губерніях майже б1/» мілїонів. Так то не велика про
грама духовного образованя по семінариях.
Здавалось би, що від неї не можна вже ні
чого втяти! Проте ординують на сьвященика навіть з 4 кляс семінариї. Та ба! Останними часами у волиньскій єпархії повисьвячували
дияконів і дяків, які може були в 1—2 клясї.
Приміром, в Ж итомирі, в самім місті був того року сьвященик такого образованя. Нарешті треба сказати, сї всі проводирі повинні по церквах говорити до людий „на русском'ь язьїкіг1. Звідсї легко бачити, чого може ждати від своїх „духовних отцїв“ Русь-Україна.
— Дрібні вісти. На будову руского театру у Львові зібрано в маю 66740 К. — Вчера вечером упав у Львові зливний дощ з градом і позатопляв много сутеренових мешкань. На деяких улицях потворили ся глубокі в пояс озера через те, що канали позатикали ся на
мулом. — Фестин на Високім замку на дохід руских захоронок і вакацийних осель відло- жено через непогоду на другу неділю.
— Репертуар руского театру в Ярославі.
(Саля «Сокола». Початок 8. год. вечером. Б і
лети продає цукорня и. Гемпля).
В четвер дня 6. червня «Продана наре
чена* опера в 3 діях Сметани. Музика вій- скова.
В суботу 8. с. м. «Галька» опера в 4 діях Монюшка. Музика війскова.
В неділю 9. с. м. »Ой не ходи Грицю», народний образ зі співами і танцями в 5 діях Стари цького.
— Репертуар міского театру у Львові.
В понеділок „Старі холостяки" ком.
в 5 діях.
Ві второк „Міньон" опера в 3 д.
Поем е р т н іТ оповістки.
— Іван Турчманович, адюнкт уду в Чортко- ві, упокоїв ся дня ЗІ. м ая с. р. в 35. році житя. В. є. п.!
Наука, штука, література.
— 5. ч. „Економіста" з 31. м ая с. р. визна
чає ся інтересним змістом. У вступній статі н. з. „Дещо про землю і владїне нею" автор В. Д. фейлєтоновим стилем розповідає про найголовнїйші форми владїня землею. Даль
ша статя подає вельми поучаючий звіт з ру
ху в молочарні в Довжневі, а статя п. з'
„Запровіянтованє і уряджене торговлї" пред
ставляє велику вартість для кождого початку- ючого торговельника. На дальший зміст сего числа складають ся статі: „Анґлїйский сінді- калїзм" (продовжене) Ф. Фано, „Чи богато росийским переселенцям буде користи з ка- бінетскої зем лі?", „На що треба уважати при закупні штучних навозів і паші", „Державні росийскі фінанси в 1906. р.“, „Чи отворенє границь для ввозу худоби для нас добро чи зло" і вкінци рубрика новинок. Статі писані легким і ясним стилем і кожда може бути відчитана з великим хісном для членів еїль- ских читалень. Та на жаль „Економіст" ми
мо своєї низької ціни (5 К річно) мало де в якій читальні бачено.
Телєґрами
з дня 3. червня 1907.
Будапешт. Презид. міністрів бар. Бек прибув ту вчера рано з мінїстерияльним се
кретарем Гр. Атемсом. В полуднє мав бар.
Бек конференцию з през. мін. Векерльом, а вечером від'їхав до Відня.
Царгород. З дипльоматичних кругів до ходять вісти, що стан в Перзиї є вельми по
важний, та що много везирів має внести свою димісию.
Москва. На вел. кн. Константина, який повертав з інспекцийної подорожи, виконано замах коло стациї Орел в той спосіб, що ви
пущено проти двірского поїзду машину. Тим- часом двірский поїзд спізнав ся, а машину задержано.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Г о т е л ь , р е с т а в р а ц и я і к а в а р н я — р іг ул, С и к с т у с к о ї і К осц ю іп ка у Л ьвові.
Приїхали дня 1. і 2. червня: И. Савицкий з Пнльзна, др. Ів. Демянчук зе Станиславова, В. Романьский з Дрогобича, Ст. Ісайчик з Пе
ремишля, В. Залеска з Перемишля, Еи. Шол- ґіна зі Скалата, А. Копровский зі Самбора, Ю. Колчикевич зі Самбора, М. Сїчиньский з Бережан, С. Борачок з Яйковеаь, о. М. Чач- ковский з Товстого, о. В. Молчко з Сервир, Р. Сіґель з Кракова, М. Томковнд з Глубічка, др. М. Король в Ж овквн, М. Паньчишин з Го- логір, В. Крисько з Попелів, Й. Вєлькополь- ский з Дрогобича.
С о 1 о 8 8 е и т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 1, д о 15. ч е р в н я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ Ейе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людвп- ка ч. 5.
Розклад зелїзничих поїздів в аж н и й від 1. м ая 1907.
До Львова
при ходять 3 р ан о п ер ед
ГІОЛ.
ПО
пол. веч ер В
но чи
К р а к о н а 5 5 0 8 55 130 5-25 9-50
К р а к о в а 7-25 9-45 — 8 40 2 3 1
Р я ш е в а — — п о —
П ід в о л о ч и ск 7.20 12 00 216 5-40 10 ЗО
Ч е р н о в е ц ь 8 0 5 — 225 — 9-00
Ч е р н о в е ц ь — — 3 3 5 — 12 20
С т ан и с л а в о в а О’ОО — __ _ __
К о л о м и ї, — 1 0 0 5 __ __ __
С три я 7-29 11-50 3 5 1 — 10 50
П у сто м и т 7-29 11-50 3 51 9-40Н 10 50
С ам б о р а 8 0 0 10-30 Г о 5 — 9 20
Л ю біня 8-00 10 30 1 5 5 9-20 1Г501
Р а в н р у с к о ї 7-Ю Г2-40 4-50 __ _
Я н о в а 8 22 1 15 5 0 0 9-25 10 101
Б р у х о в н ч 7-Ю 12 40 1-441 4-50 8-20
В р у х о в н ч 10-05 у — 3-25 5-30 9 35Л
З и м н о ї в о д и 5 5 0 7 25 1 10 5-25 9-50
Зі Львоваь
в ід х о д я т до р а н о п ер ед
пол.
ІІО
п олуд веч ер ночиВ
К р а к о в а 3 4 5 8'25 2 45 705 11.10
К р а к о в а — 8.40 6-15 І 7-20 1245
Р я ш е в а — _ 4'05
П ід в о л о чи ск 6 20 10-45 2 17 7 0 0 11 15
Ч ер н о в ец ь 6 1 0 9 2 0 155 __ 10-40
Ч ер н о в е ц ь — — __ 251
С т ан и сл а в о ва — __ __ 5-50
К о л о м и ї — __ 2 35 _
С три я 7-30 — 2 2 6 6 25 11-30
П у с то м и т 7 30 1045Н 1-26 6-25 1 0 3 0
С ам б о р а 6 0 0 9 05 4-30 __ 10-51
Л ю б ін я 6 00 9 0 5 2 101 4 30 10 5 1
Р а в и р у с к о ї 6 1 2 1 1 0 5 — 7-Ю 11-351
Я н о в а 6 58 9 1 5 1-351 3-35 6 3 0
Б р у х о в и ч 6.12 11 0 5 2-28 5-45 8-34Л
Б р у х о в и ч 905-;- 12-411 3 45 7-Ю 11-351
З и м н о ї в о д и 3 4 5 8-Ю 4 0 5 7-20 1 1 0 0 ЗАМІТКА: П оспіш н і п о ї8ди п е ч а т а н і т о в с т и м д р у ко м . — П о їзд и їд у чі л и ш е в нед їл ї і с ь в я т а о з н а ч е н і І , — в н ед їл ї і с ь в я т а від 26/6 до 15/9 б у к в о ю Н, — в н ед їл ї і с ь в я т а а від 1/6 до З Г 8 щ о д ен ь б у к в о ю Л.
ЖЖЖЖЖЖЖЖ жжжжжжжжж
з?
ЛІГ
•о л о н ь о х о щ О Н У З
-їінв -ге.1 -гіиА я її
иніниа еїіоіноу)
•ищнзїґ КХІАн ВПІНИІНЬОХИЄН оп онаАпАя і о и звГоіІіі ийанвн
інявжїізїг ихнзеї
товщая т їнииПвнпюФі іипвдпгро °/„ь Аязвйя Аяьиєон ° 0^
олояввбя А янед ихоик і °/0^
олояаизє одояо.іиїґайя вяхоибвно^ ихоиіг с/о'1
щеаоїиайп шьвхони ихоиіг °/ое іньахопм ихоиіг °/0^
ІВЬЗХОНІ.1 ИХОИІГ
:оизвьА (іон шиЬвночу ХгідоУ і Хнзаи
&
№
гЛ
А'»
сиС® •^А'» <£® -гі® «й®•.»
Видає і відповідає за^редакцию Лев Лопатиньский. З друкарні В. А. Шийковского
