Ruslan. R. 12, č. 171 (1908)

Ч. 171. Львів, второн дня 29. липця (II. серпня) 1908. Річник XII.

Передплата

на « Р У С Л А Н А » впносить:

в Австриї:

на цілий рік . . . 20 кор.

на пів року . . . 10 кор.

ва чверть року . о кор.

на місяць . . 1’70 кор.

За границею:

на цілий рік . 16 рублів або 36 франків ва пів року . 8 рублів

або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот.

РУСЛАН

«Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові іц о д н я

крім неділь і руских сьвят о О*)} год. пополудни.

Редакция, адмінїстрация і експедпция >Руслана< під

ч. 1. пл. Домбровского (Хорун-

щини). Експедиция місцева в Аґеншії Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене,—

Реклямациї неопечатані в вільні від порга. — Оголо­

шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч­

ки, а в «Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесена по ЗО сот.

від стрічки.

,в части у Львові. З поль. і руск. сторо­

ни велику вагу кладуть на се, щоби пра- вительство в тих переговорах не мало ані пссередної ані безпосередної участи і здержало ся від всякого впливу. В най- близшім часі рускі посли мають в тій справі ухвалити, яке заняти наконечно становище*.

Стільки N. їг. Ргезве. Вість ся дато­

вана з Відня, але бей сумніву вийшла зі Львова і то імовірно з москвофільского табору, котрого провідники вже в Празі на сю тему пересправляли з польскими відпоручниками всеславяньского з'їзду.

Наколиб праьительство думало тою доро­

гою довести до полагоди польско-руского спору, то вже наперед можна сказати нїмецким висловом, що опинило ся аиї беш НоІ21¥Є8Є.

М ін і с т е р - п р е з и д е н т др.

В е к е р л є був минулого четверга в І ш л ю на півторагодиннім послуханю у цісаря. Вибарезіі Нігіар

висловлюй

по­

гляд, що се послухане було у г о л ь- н и м к а м е н е м о с т а н н и х л і т і с т о р и і, бо др. Векерле здавав монар­

сї справу про ухвалу ради міністрів в справі в и б о р ч.о і р е ф о р м и . Ґр.

А н д р а ш і, яко мінїстер внутр. справ вже при инших нагодах викладав цїса- реви свої погляди і наміри в сій справі, одначе се річ певна, що г о т о в о г о н а ч е р к у в и б о р ч о ї р е ф о р м и д о с и ц ї с а р е в и н е п р е д л о ж е -

Політичний огляд .

Австро-Угорщина

N. іт. Ргезве з 7. с. м. подав з р у с- к о ї с т о р о н и ось що про п е р е г о ­ в о р и між П о л я к а м и і Р у с и н а - м и: »При нагоді переговорів минувшого тижня між бар. Б е к о м а президиею п о л ь с к о г о к о л а порушено також справу порозуміня з Русинами. Звіщають, що Поляки вельми негодувалп, що бар.

Бек з рускими послами нараджував ся про то(1и8

тіуєпйі в

Галичині і навіть приобіцяв зробити деякі уступки, не за­

певнивши ся перше що до згоди поль.

кола. На останній нараді з президиею поль. кола запевняв бар. Б е к польских провідників, що нарада з руск. послами мала виключно інформаційний характер, бо хотів дізнати ся про погляди і бажа- ня руских представників а зовсім не ду­

мав робити щонебудь поза плечима поль, кола. З огляду на наглість справи і су­

проти недалекої сесиї сокмової бажають також з польскої сторони небавом поро­

зуміти ся що до полагоди деяких спір­

них точок. (Абрагамович і Ґломбіньский мають 16. с. м. прибути в сій справі до Відня — Р е д. Р у с л . ) Осінь призначе­

на на польско-рускі переговори. Основи сего порозуміня мають бути уложені на найблизшій сесиї соймовій, а переговори будуть імовірно ведені в части у Відни,

н о, а лише на основі статистичних да­

них і приготовних робіт подавав ґр Ан- драші головні основи, на яких думав о- перти начерк дотичного закона. Можна дуже сумнївати ся, чи й тепер в вже го­

товий начерк закона і після всякої імо­

вірності! западе в сій справі відповідна ухвала і буде вироблена дотична прсд- лога. Після повороту з Ішлю повинен, буде др. Векерле порозуміти ся в сій справі з ґр. Аидраші.

З поглядом Вийаревіі Нігіар-а зго­

джують ся всі угорскі дневники, що др.

Векерле представив на згаданім послуха­

ню монарсї г о л о в н і о с н о в и в и ­ б о р ч о ї р е ф о р м и . Предлога, як сказано, ще не вироблена і се річ м а й- ж е п е в н а , що цісар не висловив про сю справу свого рішена, бо має звичай рішати справи зовсім викінчені. Ми вже згадували про се, що нова виборча ре­

форма угорска навмисне обминав начерк бувшого міністра К р і ш т о ф о г о а глядить спасена мадярскої верховлади в п л ю р а л ь н і й с и с т е м і , хоч про­

відники коалїциї, обнимаючи державну керму виразно зобовязали ся супроти Корони виробити начерк, котрий бодай так далеко ішов би в д е м о к р а т и ч ­ н і м н а п р я м і , як начерк Кріштофого.

Але се вже не перше і мабуть не остан­

нє віроломство, якого допустили ся Ко- шутівцї супроти Корони.

Я к виглядає та плюральна система,

О г о н ь ЖІІТЯ.

Оповідане М. Чернявского.

(Дальше).

II.

Як се здаеть ся не дивно, але тіль­

ки Галка— так звали нову нашу слугу—

роздяглась і розбулась, нам здалось, що у хаті у нас повеселішало.

— Тітко, що я зараз робитиму? — було її перше питане.

їй у одповідь був сьміх, якого давно вже не чули стіни нашої хати. Сьміялись діти, усьміхалась жінка.

— Тітко!... Тітко!...— повторяли діти.

— Ти ще ніде в городі не служи­

ла?— спитала її замість відповіди жінка.

— Ні. А що?

— Т а так.

І знов сьміх: Гапка несподівано, на­

ставивши на руці два пальці, мов два роги, витягши наперед себе шию, біжить до меншого нашого хлопця Васька, що стояв коло матери, держучись за спід­

ницю і собі сьміяв ся разом з другими:

— Ти чого сьміеш ся, ведмедику?

— Ведмедику!...— сьміють ся більше другі діти і мов тільки тепер помічають, що Васько справді похожий на ведме­

дика.

А Гапка вже сіла серед хати на з е ­ млю і кличе вго туди:

— Іди сюди, будемо грати ся! Бач яка у мене хата... Ходи сюди!

І Васько зразу пішов.

Виявилось, що Гапка ніде раніш не служила, сиділа тільки літо на баштані за сторожа. Була она зовсім не зачепле­

на горожаньскою культурою і уявляла собою зразок зовсім первобутної людини.

Всі речи она називала їх власним їмям і навіть не розуміла, що дечого не слід казати, що инодї треба помовчати. Она була дуже дика і ориґінальна. Коли ми дивились на неї, то нам здавалось, що се якийсь виходець зовсім з другого, чужого і далекого від нас сьвіту. І було цікаво дивитись на неї, слухати її, і в той саме час дивно, що ось так близько коло нас живуть такі далекі люди від нас, такі непохожі на нас люди.

Гапка сиділа на долівці, гралась з дітьми і они обсіли її, мов давню зн а­

йому.

— Тьотю, а в нас хо-о-олодно в х а­

ті! Ви будете топити на ніч?... — зверну­

лась она несподівано до жінки.

— Ні, не думавмо.

— А чого? Я живоб витопила.

— Очерету у нас мало.

— А чогож хазяїн зимою не нару­

бали собі в плавнях?

І знов зареготалась уся сїмя. А Гап­

ка дивилась сюди й туди здивованими очима і не могла зрозуміти: чого они сьміють ся? Така звичайна річ, щоб хо- зяїн узимку нарубав собі очерету...

— Х азяїн був зимою на другій ро­

боті,— пояснила їй жінка, — не міг руба­

ти очерету.

— Ага!...— кивнула головою Гапка.

А у нас хліба нема, а очерету багато:

два ожереди *) вис-о-о-кі!...

— Ну щож, для тебе вже протопи­

м о ,— сказала жінка, постерігши, що дів­

чина з дороги, та може й з голоду, спра­

вді мерзне.— Піди внеси куль 2).

— На хаті, на горищі. Зайдеш за хату, там стоїть драбина: полізеш і візь­

меш один куль.

Гапка дивилась якось неймовірно:

— А чогож він там? Хіба у вас не­

має повітки або що?

— Немає.

— А!...— знов кивнула головою Гап­

ка, мов кажучи: »тепер розумію, чого то очерет там опинив ся«.

Она знов узула чоботи, одяглась і вийшла по очерет.

(Дальше буде).

*) оборіг; 2) околіт.

2

се поки що є тайною угорского прави­

тельства і не далека будучина се роз­

крив, Одначе й тепер вже визначний член м а д я р с к и х л ю д о в ц ї в пише про ею реформу ось що:

»Ґр. Андраші переглядав передовсім начерк Кріштофого і єго статистичні при- логи, але кинув усе в кут. Він кілька разів викладав монарсї основи свого на­

черку, але на останнім послуханю в чер­

вні міг предложити готовий начерк. На- черкови сему уділив монарх одобреня і бго випечатано в 10 нумерованих примір­

никах, котрі роздано міністрам для оцін­

ки з партийно-політичного становища (се не згідне з дїйсноеію, бо загально відомо, що монарх не згодив ся на ви­

води Андрашого, а останнє справозданв д-ра Векерлього минувшого четверга бу- лоб непотрібне, як би цісар був о д о- б р и в „готовий" начерк Андрашого).

Замітки поодиноких міністрів будуїь пред­

метом розправи на раді міністрів у ве­

ресні, а коли перейдуть скрізь сю ретор­

ту, будуть випечатані і предложені в жовтни соймови. Якнебудь основи сего начерку відомі тілько иравительству і вго найблизшому окруженю, знають в політ, кругах националїстів, демократів і соци- ялїстів, що: 1) начерк ґр. Андрашого не нпирав ся на з а г а л ь н і м голосованю а змагав лише до розширена виборчого права на ширші верстви народні; 2) не є р і в н и м правом виборчим, а після бельґійского взірця п л ю р а л ь н о ю с и с т е м о ю з трема чи чотирма кате- ґориями, 3) одна катеґория з тих вима­

гає знаня мадярскої мови; 4) вибір не буде відбувати ся після громад, а після нотариятских округів, 5) голосованв буде я в н е ; 6) число виборчих округів буде троха помножене із знесенвм деяких мен­

ших округів*.

Колиб сі вісти були правдиві, то у- горска виборча реформа була би глумле- нвм з приречена даного Короні.

Заграниця.

П о л і т и ч н е п о л о ж е н е в Т у р е ч ч и н і зміняв ся з кождим днем як в калейдоскопі. Коли перед тре­

ма днями можна було сподівати ся по­

важних подій, настала тепер в Царгородї радість наслідком зміни міністерства під йпливом молодотурецкого комітету, ко­

трий умів собі здобути довірє народу, війска, духовеньства і духовного голови музулман Щ еік-уль-Ісляма. На чолі пра- вительства великим везіром став при­

хильник реформ К і я м і л ь - п а ш а , покликано також одного молодотурка мі­

ністра, Вірменин став на чолі міністерства торговлі, Грек на чолі міністерства публ.

робіт рільництва і гірництва. Новий се- лямлік послужив султанови знов нагодою впевнити про удержане конституциі сло­

вом володаря. Тим способом ударемнено змаганя проти султана. Молодотурки на- матають ся удержати згоду між населе- нвм а володарем і запобігти крайним во­

рушеним. Склад нового міністерства дає поруку спокійного розвитку конститу­

циі.

Два християньскі міністри, поклика­

ні на поручене молодотурецкого комітету причинять ся неперечно до зближеня між християньским а музулманьским на-

селенвм. Колиб молодотурецкому коміте- тови повело ся культурні і расові ріж- ницї вирівнати бодай на політичнім полі і зєдинити населене на национальній о- снові, тоді можна би говорити про від- родини Османьскої держави. Великі труд- ности треба буде ще побороти при ви­

борах, одначе завдяки розважному по- ступованю і могутному впливова молодо­

турецкого комітету не буде спокій імо­

вірно нарушений і в часі виборів.

К р і в а в і п о д і і у Ф р а н ц и і, в місточках Дравей ' і Віньє, недалеко Парижа, мали детеко більші розміри, як спершу подано в дневниках. Комітет

„Загального союза праці" змобілїзував був 5000 робітників угорских і они збу­

дували барикаци, при котрих дійшло до справдешнього бою з війском, а побиті соцнялїсти лишили на місци 4 иоляглих і 80 тяжко раних. Але й війско втратило кількох жовнірів і одного офіцира, а ма­

ло ранних 9 офіцирів і 58 жовнірів. На хвилю вернув спокій, але відтак знов почали социялїсти ставити барикади, що мали вигляд укр пленого табору, в котрім стояло 2000 робітників оружних в ре­

вольвери і друки. Бій був короткий але крівавий, а на другий день на знак ж а ­ лоби оголошено в цілій Франциї 24 го­

динний загальний страйк, але робітники сего не услухали. Многих агітаторів у- вязнено; стануть перед судом під заки­

дом замаху державного, бо в докази, що хотіли повалити річ посполиту а прого­

лосити комуну, а пролив крови мав бути

„пробою сили". — Отеє наслідки того, що Ж іль Феррі зніс в школах науку ре­

лігії а замісць того завів виклади про

»обовязки чоловіка*, котрі відтак знесе­

но, бо одинокою цїлию школи, як тепер голосять там, в визволене молодого по- коліня зпід батьківского ярма!...

Огляд часописий.

(Галицкий опозицийний голос про діяльність віденьского парламенту і рускил послів).

(Конець).

Одним словом, парламент не дав на­

родним масам нічого крім більших тяга­

рів (особливо в воєнному буджетї) та о- біцянок. А саме, правительство обіцяв провести закон про забезпечене робітни­

ків на випадок старости, каліцтва і в за­

галі нездібности до праці; і власне сею обіцянкою держить оно социяльно-демо- кратичних послів, які, бажаючи провести сю социяльну реформу, здержують ся від усяких гостріщих кроків у парламен­

ті й поза парламентом. Чи ся обіцянка здійснить ся так само, як „дешевий цу­

кор", не будемо вгадувати наперед.

Після року дїяльности члени »на- роднього парламенту* зовсім не мають що дати народним масам. Очевидно, се не їх вина, а вина тих обвктивних від­

носин, серед яких приходить ся їм пра­

цювати.

Сказане про послів взагалі ще в більшій мірі відносить ся до послів рус- кого народу. Крім загальних надій, які покладали ся на „народний парламент", руский народ покладав на своїх послів ще й окремі надії, — він сподївав ся, що они постарають ся хоч трохи полек- шити той специяльний гніт, який давить руский народ в Галичині через польске правлїне.

Одначе сі надії не справдили ся. Всі заходи руских послів не привели ні до- чого: внесена, що они ставили в парла­

менті, парламент провалював; їх заходи у представників правительегва кінчали ся звичайно тим, що їх або зразу відсилали з нічим, або коли не можна було їх дражнити, обіцяли їм ріжні пільги, щоби потім їх обдурити. Тепер уже відомо, що всі обіцянки, зроблені бар. Беком руско- му клюбови в осени минулого року в такій серйозній формі, що викликали ці­

лу бурю в посольских політичних кру­

гах, були тільки хитрим маневром, щоби відвести клюб від обструкциї, яка тоді могла справді пошкодити правительству.

Тепер правительство й не думає викону­

вати ті обіцянки і навіть не соромить ся признавати ся, що воно хотіло тільки обманути руских послів.

Нагадаю тут оден приклад. Прави­

тельство обіцяло заснувати на універси­

теті дві нові рускі катедри і покликати на них проф. Горбачевского (фізика)*) з Праги і гіроф. Зобкова (право) з Загре­

бу. Міністерство просьвіти навіть зроби­

ло таку пропозицию сенатові! львівского університету, але сенат одноголосно її відкинув і справа на тім певне скінчить ся, бо міністерство не схоче »нарушува- ти автономію університету*...

Замість сподіваних змін на ліпше становище руского народу, наскільки оно залежить від орґанів правительства, з кожним днем иогіршувть ся. Всяка пра­

ця для руского народу — все одно, чи се політичне осьвідомленє, чи ширене просьвіти, чи орґанїзация економічних елл — що далі, то все більше переслї- дуєть ся. Самоволя чиновників з кожним днем більшав. Житв руского селянина не мав майже ніякої ціни. А разом з тим власти дають на кожнім кроці пізнати, що роблять се з национальних причин.

І проти всього того рускі посли безсиль­

ні: на останньому нередвакацийному за- еїданю руского клюба они могли тільки сконстатувати, що становище руского на­

роду не змінило ся на ліпше.

Очевидно, скажемо знов, не їх вина, що оно так, тільки вина тих обвктивних обставин, серед яких живе руский народ.

Але й посли тут не без вини. їх вина в тому, що они не доцїнювали тих обвк­

тивних обставин, а перецінювали свою силу. Ту свою вину они й повинні те­

пер поправіти. Приходний до свого на­

роду після цілого року заходів з порож- ними руками, они повинні пояснити на- родови, через іщо оно так стало ся, се они повинні зробити ще й через те, що польскі політичні круги етарають ся по­

яснити вго бездарностю руских послів, щоб таким чином підорвати серед народ­

них мас віру в руску інтелїґенцию і з а ­ прягти ті маси до свого політичного во ­ за. Н а руских послах лежить в першій мірі обовязок не допустити до сього. А се можливо зробити тільки тоді, коли на- родови буде розяснено як слід ті обвк- тивні умови, серед яких іде діяльність послів у парламенті.

Анатоль Вахнянин.

Листи до Панталеймона Кулїва

пис. в р. 1869.

Подав

Кирило Студинський.

(Конець).

Теперь а ж ь виявив!» аґентя», що това­

риство и Миклосича за фахового чоловіка у-

*) не ф ізик він а проф. медичної хемії.

— Ред. Русл.

з

знає. На таке сгодив'ь ся я и ночувт. навіть, що Миклоснчт» самі, припоручнв'ь товариству ввійти зт> нами вт> пересправп (такт, казавт.

бодай аґент-ь). У кінець додав-ь я е и тещ, що нехаиби товариство оберігалось від'ь того щоб'ь не дало перекладу підт, осудг такими, людям-ь, котрі недбають про освіту народа, а придержують ся політики центрапистичнбі Каткова, котра придавлює все, що пно не є московске — бо ті люде певно а ргіогі знех­

тували и важність н вартість такого діла спасенного, за котре взялась Украіпа и котре не загине, хоч-ь би и товариство библийне не нереняло з-ь его рукь видавництво.

Аґенть впявиь'ь и те, що віні. давно у- же хотів!, мати такий перекладі., н знову друге, що товариству було би на руку, нако­

ли бт. дістало перекладі, нового завіту а віт- такт. псалтиря.

Згадувавт. вінт. ще за инчі якісь готові переклади св. письма на нашу мову, т о я ему знеґував'ь и іцо вінт., здаєті. ся, ино тому підносив-ь, що страхавт, ся труднихт, конди- цнй зі. нашоі сторони.

Вт. кінцн освідчиьт. вінь, що віддасть теперт. перекладі, підт, осуді. Миклосича на що я охотно згодивт. ся, добавляючи, що ми тоді навіть сміліще дономинати ся будемо о ремунерацию за перекладі, н навіть дорожити мем'ь ся. Сі. такимі. жартомі, розійшлп ми ся; я подавт. ему Ваші, адресі., а віні. и ви­

шукає Васт. Добродію, у Відню

Німчиско трохи зарозумілий на своє ста­

нове ще, одначе мягкий дуже вт. розмові и неконьче треба ему уступуватн. Я бодай по­

казав!, ему яку таку перевагу моральну, що ми не просимо его братись за видавництво а маємо право домагатись від'ь такі, шляхот- иого товариства. Німець (Едвардт, Міллард'ь) любить заєдно чванитись, що ві> его вже суть переклади однак-ь авторів!, перекладівь вінт. не тямить.

Посилаю псалтиря остатокі,; звиніть що призабуві, заразі, післатн. У мене дитина не­

здужає на анґину, та заєдно бігаю за лікара- ми. — Клопоти!

Посилаю до того „про пісні"; (Досвітки є у мене) н всі ті ноезиі, що не зволилисьте друковати у Правді; такожт, п про „Усю сло­

весність".

Раднві, би я щоб'ь Ви Добродію, при розмові зт> Німцемі. мали коло себе кошового котрий би неначе зі, ненарока осудивт. І ине- левичівт, еіс. такі, само, як'ь и я. Ми не мо­

жемо піддавати перекладу під такт, глибокі розуми.

Прошу ще дуже а дуже о присланнє ме- морандівт,. Коли Поляки святкуватимуть унию любельску, ми видамо на німецькому язиці протесті, противь тоі зневаги.

Клонюсь низенько

Наталь.

Охь! дитина дуже слаба!

Оросімо відновити п ереж ату.

Н о в и н к и .

— Календар. Ві в т о р о к : руско-кат.: Ка- линика м.; римо-кат.: Сузанни Д. — В с е ­ р е д у : руско-кат.: Сили і інт. Ап.; римо-кат.:

Кляри Д.

— Нові польскі ґімназиї — на основі цїсар- ского розпорядженя — будуть отворені з по­

чатком вересня с. р. в Мислиничах і Ж овкві.

— Почтові уряди. Міністерство торговлї до­

зволило отворити нові почтові уряди в Сань- ци, Краснім і Ізидорівцї.

— Чесна манЇФестация народна в Празі' Вче- рашноі неділі урядили ираскі Чехи дві мані­

фестацій з жаданєм твореня ческих шкіл для народних меншостий ческих в північних Че­

хах. Манїфестацийні походи, окремо ческих народовців, а окремо ческих социялїстів роз­

почали ся по 8. год. рано. В першім поході

брало участь поверх 15 тисяч осіб. Похід отвирали Соколи, за ними ступали члени че- скої народної ради, сонмові посли, ческі то­

вариства і т. д. Замісцеві товариства присла­

ли своїх відпоручників. В поході несено хо­

ругви, які поліцая хотіла відобрати, однак супроти грізного опору товпи мусїла уступити.

Потім відбули ся збори, на яких ухвалено резолюпию з жаданєм безпроволочного утво­

рена ческих шкіл для ческих народних мен- шостий та з зазивом до правительства, щоби завело загальне голосованє до сойму і повіто­

вих рад, та ухвалено доручити ті резолюциї міністрам Фідлєрови, ГІешкови та намісникови Чех ґр. Куденговому. Ческі социялїсти мали у своїм поході оксло 10 тисяч голов, несено також прапори а полїция і тут пробувала їх відобрати, але без успіху. По поході соция­

лїсти урядили віче і ухвалили ті самі резолю­

цій, що ческі народовці.

— Язва мотилів. Білюх канустяьик (Ріегіа Ьгаввіса), знаний у нас мотиль-шкідник, гю- являє ся що року в маю в малім числі, а з кінцем линця і в серпні в більшім числі, а часом аж в такій великій скількости, що стає справдїшною язвою. В останних днях перелі­

тали Моравою і Долїшною Австриєю коло Відня цілі хмари того- мотиля, а присідаючи в тій вандрівцї на полях, лишали мілїони яєчок, з яких за р>к виколе ся новий мотиль.

Віденьскі Газети доносять, що дня 31. м. м.

по дощевій бурі появили ся у воздусї хмари капуетяника, що виглядали немов летучий густий сніг. Перелет мотилів тривав два дні, а почім остали лише місцеві капустяники.

Мотилі полетіли з вітром в полуднево-східну сторону, оминаючи горби і гори. Багато тих шкідників топить ся по дорозі в ріках і ста­

вах. падаючи у воду з умученя, але того убутку годі замітити серед повени язви. Як далеко залетять ті вандрівні мотилі, годі пред- видїти.

— Дощева неділя. Вчерашний недільний день не був виїмковим. Дощ падав від ранка до вечера і не дав Львовянам забавити ся на кількох оповіщених фестинах. Також фестин

„Соколів" і „Зір" в Ж овкві відложено на другу неділю. Нині січе від рана дрібний а густий дощик і на так бажану, передовсім для хліборобів, погоду зовсім не заносить ся.

— Замах на баварсного короля? З Монахова доносять: До замку Фірстенед, в якім пере­

буває божевільний король баварский, Отто, дістав ся потайно якийсь Італієць і зміг зай­

ти аж до дверий спальні короля, де єго спій­

мано Арештований не хотів сказати, в якій цїли йшов до короля. Підозрівають, що він хотів виконати замах на короля.

— Лічене сліпих при помочи рентґенівских лучів. Підчас досьвідів з лучами Рентгена при лїченю рака дійшов новойорский лікар ироф.

Кук до відкрити, що має велику вагу в лїче­

ню очних недуг, а може бути також проміню­

ване у зовсім сліпих. Зі справоздань виходить, що при помочи згаданих лучів можна відзи- скати зовсім зір, або бодай в части.

— Жіноча огнева сторожа. В Новій Півден­

ній Валїї істнує жіночий відділ пожарної сто­

рожі, який нераз вже відзначив ся при поже­

жах. Складає ся він із 20 дівчат, що пильно вчать ся і виравляють ся. Особливо вироблені є онп в ратованю людии в горючих домах при

□омочи лин і плахт до скаканя з поверхів.

— „Артисти" під ключом В Коломиї увяз- нено „театральну" трупу, зложену з чотирох осіб, які називали ся: Маржян Лєваньский, 28 літ, єго жінка Марин з Крайціґів Л., 19 літ, родом з Долини, Закш ево і Єлена Вроньска, 15 літ, родом з Кракова. Артистично-театраль- на діяльність сеї „зіграної" дружини лежала в натяганю наївних на купно білетів вступу на „завтрішне" представлене. „Артисти* тума­

нили людий не лише по містах і місточках але й по селах, аж поки не иоховзла ся їм нога в Коломиї, де їх арештовано. Перед та- мошним судом відограють небавом останняя акт драми, а епільоґ відбуде ся в криміналі.

— Серед урядових оголошень »Львівскої Га­

зети" находить ся едикт повітового суду у Львові, який узнає д-ра Ів. Франка умово хо-

рим і постановляє єго куратором д-ра К. Бан- дрівского.

Оповістки.

— Репертуар львівского руского театру в Снятинї. (Саля власна коло ц. к. суду). Поча­

ток 7 ’/2 веч. Білети продає Народна Торговля.

Ві второк 11. с. м. »Чорноморці* народна оперета в 3 діях, музика М. Лисенка.

В четвер 13. с. м. „Суєта" комедия в 4 діях Карпенка-Карого.

В суботу 15. с. м. „Барон циганів", опе­

ретка в 3 діях Стравса.

В неділю 16. с. м. „Маруся Богуславка"

історично-побутова драма зі спів, в 5 діях М. Старицького.

Ві второк 18. с. м. „Галька" опера в 4 діях Монюшка.

В середу 19. с. м. „Лісова квітка" кон- курсова комедия в 4 діях Нновскої.

— Вписи учеників до краєв. шевскої школи в Коломиї відбудуть ся в днях 1. 2 і 3. вере­

сня в канцеляриї школи при ул. Франц Йоси- фа ч. 45. Условини принятя: укінчений 14.

рік житя і укінчена народна школа. Учени- ки мають зголошувати ся при внисї в това­

ристві , родичів або опікуна і предложити шкільне сьвідоцтво. Скорше можна зголоспти ся письменно.

— З зелїзниць. На підставі оголошеня в

„\У іепег Хеііип^" і в „Оагеї-Ї Ьіуоіувк-ій"

розписує ц. к. Дирекция зелїзниць держ ав­

них у Львові оферту па доставу і змонтоване для дахових конструкцій для магазинів у Львові. Кошти виконаня тих робіт виносять в приближеню 71.000 К. Ц. к. Дирекция зелї­

зниць державних буде приймати оферти най- пізнїйше до години 12. в полуднє дня 20. сер­

пня 1908. Постанови до вношеня оферт і під­

ручники будови можна переглянути в ц к.

Дирекциї зелїзниць державних у Львові в від­

ділі консервациї і будови II поверх.

— Вписи до Висшого Музичного Інститута тоа-а Ім. Миколи Лисенка (Львів, Народний Дім II пов.) будуть відбувати ся в днях 30. і 31.

серпня, 1. і 2. вересня. Наука розпочинає ся з 3. вересня. В Інституті мож побирати науку гри на фортеїіянї, на скрипці і співу, а попри те науку теориї, гармонії і історій музики.

Близших інформаций подасть „шкільний ре- ґулямін Інститута" а вишле єго на жадане го­

лова тов-а ироф. Вол. Щухевич у Львові, ул.

Собіщини ч. 7, до котрого в усіх справах Ін­

ститута належить звертати ся.

— Заряд руского Інтернату СС. Василиянок в Перемишлі', подає до відома всім П. Т. інте- ресованим, що на слідуючий шкільний рік 1908/9 є кільканайцять місць вільних, о котрі могуть убігати ся панночки наміряючі ходити до учительских семінарий, як також до шкіл народних і видїлових, курсу робіт ручних і т.

п. нід отсими услівями: Місячна оплата для семінаристок 36 К, для прочпх 40 К. — Сво­

їм вихованицям дає за те ціле ударжанє, на­

гляд і домовий провід, а також в разі потре­

би меншу поміч в науці. Крім того платить ся одноразову таксу при вступі за уживане меблів 8 К, на закладового лїкара 4 К і на бібліотеку 2 К; за пране біля по 2 К місячно і вправу гри на фортеняну рівнож 2 К. Пан­

ночки мусять ся при принятю виказати, що мають свою постіль, з біля всього но 6 штук, достаточне число суконок і прочої верхної о- дежи. Ціла гардероба учениць мусить бути

назначена початковими буквами єї назвиска.

Столове начинє с. є ложка, ложочка, ніж і вилка з хіньского срібла має бути рівнож на­

значене. Родичі або опікуни мають зложити деклярацию при вписї, що будуть платити точно кождого місяця з гори. На сім місце зазначуєсь заразом, що з огляду на велику дорожню сегорічну, місячна оплата не може бути рішучо нікому знижена. Зголошеня про­

сить ся вносити найдальше до 15. серпня с.

р. до Заряду руского Інтернату СС. Василия­

нок в Перемишлі, ул. Сянова 5.

4 МАЛИЙ ФЕЙЛЄТОН.

„Красная рубаха" і „русскіе" у Львові.

{Історично-критичні зам іт ки й ревеляциї).

(Конець).

Всі они сиділи в вигідних фотелях в найбільшім скупленю, з примкненими очима і вислухали уважно о-годинних рефератів гг.

референтов. Читане переривав лише Ген. Вла- диміров якимись дивними неартукулованими притакуванями, подібними до крепкого хро- піня.

Ж алуємо дуже, що задля недостачі мі­

сця можемо поділити ся з шан. читачами ли­

ше з головними найцїкавійшими точками ре­

фератів.

Г. Ш марок говорив годину і між иншим поставив такі резолюциї:

1) Ґалїция аж по Карпати і Каркопоші прилучуєть ся на даний знак зі Львова (зіс!) до Госиї, як осібна Губернія. 2) Генерал-Губер­

натором нової Губернії стає царским указом др. Дудрикевич, віцеГубернатором — єго сми- реніє (себто Шмарок). Против того одначе зробив у о іи т зе р а га їи т г. Хлєбахтїцкой, вва­

жаючи себе ліпшим кандидатом на се стано­

вище. 3) Ш ефом жандармерпї або „юстиції"

стає др. Хлєбахтїцкий. 4) Члени русско-народ- ной партії в Галичині, почавши від свинопа- сов, а скінчивши на наборіциках СтаропіГІЇ і писарях в канцеляриях гг. гадукатоф, займа­

ють царским указом усі ті посади, які тепер є в руках українців і поляків.

Др,Хлєбахтїцкий поставив такі резолюциї:

1) Усіх визначних україпцов і поляків — на паль, меншу братію — на Сибір, 2) Опорож- нену в той спосіб Галичину скольонїзувати Калмуками і Вашкірами.

0 . Здавидяк радив: 1) Царским указом касуєть ся в галїцкой губернії єретическую унїю а заводить ся істинно-русскоє правосла- віє. 2) Усіх преосьвяіцених і духовеньство, яке би не перейшло на єдиноспасаєму православ­

ную віру, — на Сибір. 3) Галицким митропо­

литом стає царским указом єго смиреніє (себ то о. Здавидяк).

Вкінци г. Лисик домагав ся слідуючого:

1) Кружок хулїГаноф підносить ся царским указом в степень лицарского ордену. 2) Від­

знака ордену (запонка от ш таноф) стає пер­

шою державною відзнакою, найвисшим орде­

ном). 3) 3 царскої казні виплачуєть ся на перші потреби ордену — 10 мілїонів рублів.

4) Ціль ордену — поправлене істинно-русскої раси усильною і невсипучою працею серед і- стинво-русского жіноцтва. 5) Великим май­

стром ордену стає др. Лисик.

На самім кінци домагав ся г. Вільчишин іменем усеї братні на великі можливі і немож­

ливі „іздєржки" 1 (одного) мілїона рублів ти­

тулом тимчасового задатку.

По відчитаню резолюций г. Дудрикевич піддав їх під голосованє через аклямацию.

Гурра! — гукнуло дванайцять галицких чорно­

сотенців, аж істинно-русскіе зірвали ся з фо­

телів на рівні ноги і заревіли „водки!"

*

По над головами доблестної маладьожі, яка мертвецки гіяна лежала під столами, пе­

рейшли знамениті иолїтики, вертаючи до го­

телю, й понад їх головами та поза їх плеча­

ми довершили угоди з старшими патриотами.

Певно—в недалекій будучности почуємо за се жалі доблестної маладьожі в їх знаменитім журналі... І зовсім слушно! Бо й якже? „Роз­

бивати україньскі собранія — ми. Бить — ми, пить — ми.... — ми..., навіть носить як арєє- кіни красні рубахй — ми. Скрізь ми, і все ми, а рублики брати, то вже їх діло! Ех, вори да мошеннїки! Виповімож ми вам службу, ви­

повімо!" Так певно стануть в недалекій буду- чинї писати наші янічарики.

Та ми тимчасом докінчім зіпе іга еі зіи- Фо наші замітки й ревеляциї. Та якжеж нам кінчити? Реш та вже не .інтересне...

Найважнїйшою подією цілої тої справи є

без всякого сумніву звісний вже нам акт при- лученя Ґалїциї до Московщини. Очевидна річ

— се потягне за собою невимовно поважні наслідки. Кождий отже, кому грозить яке та ­ ке небезпеченьство най спасає душу як мо­

же, а про решту най кождий міркує, як хоче.

Справа чиста як кацапска табака,—бери отже Петре на розум.

Той сам Гриць Зарічкиіі-Запека з Белелуї.

Телєґрами

з д н я 9. серпня.

Рим. З нагоди роковин коронациї Сьв.

Отця відправлено вчера в сикстиньскій каплиці торжественне богослуженє в присутностн Па­

пи, 60 кардиналів, численних єпископів, нра- латів, дипльоматів і запрошеної публики. Кар­

динал Мері дель Валь відправив службу Божу, почім Сьв. Отець уділив благословеньства при- сутним.

Петербург. В губерніях астраханьскій, са- ратівскій та в доньскій области, в часі від 25.

липця до 8. серпня занедужало на холеру 360 осіб, з чого 174 померло.

НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ

Готель, реставрация і каварня — ріг ул Сикстускої і Косцюгока у Львові.

Приїхали дня 9. с. м.: Зоф ія Цеге.іик, Кар­

ликів; М. Сьвітенька, Ладичин; Мик. Щуров- ский, Стинява виж.; Дм. Бурбан, Підволочиска;

Кароль Прецель, Золочів,- Мих. Навроцкий, Підволочиска; Франц Карло Бокс, Лїщин; Т.

Левицкий, Краків: II. Нападло, Краків; Ів. Ж о- равский, Романівка; Семен Стецура, Сухоріче;

Іван Козановский, Волощина; Ізидор РотенберГ Золочів; Михайло Іванкович, Галич; Григорий Лебіщак. Галич; Ваврик Станишевский, Краків:

Давид Шенельбах, Букачівцї; Ганс Герберт, Відень; Роман Гуцуляк, Коцурів; Із. Телїщак, Коломия; Пилип Кизун, Нияовичі; Антін Пав- лишин, Вислобоки; Дм. Моссур, Вільшаник;

Вол. Дубецкий, Заставна, Буковина: о. Теодор Леонтович, Заш ків: Вол. Здерковский, Долина;

Теод. Василечко, Сянік; їв. Евген Середа, Тур­

ка; Ник. Маринович, Ж идачів; Иософ Джубе- ла, Ж идачів; Стась Кушнір, Ж идачів.

Р У С И Н И ! Ж адайте у всіх трафіках, торговцях і крамницях лише туток і паперцїв з першої галицко-рускої Фабрики Євгена Білїнь- ского в Збаражи.

З доходу сеї фабрики йде 35% на бу­

дову церкви в Сеняві, 10% на школи і бурси тов. педагогічного, а 5% на сироти і вдови по сьвящениках.

Держім ся поклику:

Свій до свого!

Курацийний і столовий ви-

ц л г п д я

найкрасшої якости, щоденно сьвіжо

П Ш р < 1 Д

зриваний, 5 кільоґрамова пачка Ігапсо З К 50 сот.

Б . А П п е и , У е г з е с г 4. Б п ^ а гп ( 5 - 1 2 )

МАПР/ ї Т (апРикози) найкрасшої якости, сто-

лової

, щоденно сьвіжо зривані 5 клґр. Ігапсо З К 50 с, яблока, грушки і сливки Ігапсо З К 70 с.

Л. Альтнай (Б . А П п е и ), Залїщики 4.

(15— 15)

♦

В книгарні Тов. ім. Ш евченка можна купити:

1) Розважаня про терпіня І. Хр. — Ул.

о. Е. Гузар. — Ціна 1 К без п. пер.

2) Розважаня про терпіня І. Хр. для шкільних дїтий. Ул. о. Ев. Гузар.

Ціна 50 с. без п. почт.

3) Боротьба Дрепера з вірою. Я. Л. — Ціна 40 сот. без п. почт.

♦♦

♦♦

♦♦

♦♦

. ♦♦

♦♦

♦♦

Оголошене для Хліборобів!

Довідуємо ся на жаль, що несовісні гандлярі штучними навозамп в сей спосіб ошукують рільників, що накидують єму який небудь навіз, а розумієсь, лихий, без взгляду на се, чи він відповідний на рілю чи ні. Щоби охоронити нашого рільника від такого визи­

ску, оголошуємо, що Спілка для господарства і торговлї в Перемишлі' зовсім дармо порадить кождому, який потрібний є навіз на єго рілю, належить тільки подати в приближеню прик­

мети рілї, а іменно, чи она легка чи тяж ка, чи гіеремакальна чи ні, чи середно лиха чи зовсім лиха. Хто не хоче дати ся визискати, най користає з готовости поради нашого оди­

нокого в тім роді Спілки для господарства і торговлї в Перемишлі.

Товариство взаїмних обезпечень

„Дністер”

о

ь.

ео

►

о

“ о

о.

о са он

у Львові, при улицї Рускій

м.

20 (дім власний).

приймає обезпеченя будинків, всяких річий до- машних і господарских, збіжа і паші против

шкід від пожару.

Шкоди ліквідує і виплачує «Дністер»

з найбільшою скоростпю. Оцінка іпкід відбу­

ває ся в присутностн 2 господарів членів.

Дотепер виплатив «Дністер» 15.885 відшкодо- вань в сумі вісім і пів мілїона корон.

Зиск по скінченім році звертає ся чле­

нам. Звороти за р. 1906 і 1907 виноси пі п) 10 при.

Банк краЄвий у Львові і в Чернівцях, Ка­

са ощадності! у Львові, Руска Щадниця в Перемишли приймають поліси „Дністра" при удїлюваню позички.

На житє можна обезпечати ся через

„Дністер" в Краківскім Товаристві.

Аґенциї «Дністра» находять ся в кождім місті і в многих селах; там, де єще не ро­

бить пншпй агент «Дністра», можуть пись­

менні селяни старати ся о удїіенє аґенцпї.

До тепер заробили аґентп 1,142.108 корон провізні.

Фонди Товариства 31/12 1907:

Фонд резервовий

„ резерви премій

„ спец, на звороти

„ на ріжницю курсів

„ резервп спецпяльної ,, емерит. урядників пнпіі фонди заосмотреня

К 1,003.364—

„ 613.720 —

„ 50.939 -

„ 3.437-—

„ 35.000 — 218.364’—

40.000—

Разом сума К 1,964.824’—

Селяне! асекуруйте ся від шкід огневих!

Розклад зелїзничих поїздів

важний від 1. мая 1908.

х се •с

До Львова

приходять 3

^рано

перед

пол.

^{ПОЛ.ПО вечер}

В

нсчи

Кракова 5-50 855 гзо 5-45 9-50

Кракова 725 9’50 — 8 4 0 2 ЗО

Ряш ева — —

п о

— —

Підволочиск 7.20 1200 215 540 10 30

Черновець 8-07 — 205 5'57 9-30

Черновець — — — — 12 20

Станпславова 540 — — — —

Коломиї, — 10.20 — — —

Стрия 7-29 1143 3-50 — 11-00

Пустомит 7-29 11-43 350 — 1100

Самбора 800 ю-зо 200 — 910

Любіня 800 ю-зо 200 9-Ю —

Равп рускої 7-Ю 12-40 4-50 — —

Янова 8’ 26 116 500 9-25 1010)

Брухович 7-Ю — 12-40 450 8-20

Брухович 815 — — — —

Зимної води 5’50 7-25 н о 5-45 9-50

Зі Львова

відходять до

^рано

перед пол.

ГІО полуд вечер

В

ночи

Кракова 3’50 8-25 2-45 7 0 0 11.15

Кракова — 8.40 612 7-35 1245

Гяшева — —

з-зо

— —

Підволочиск 6'20 10-40 2 16 7-45 11 10

Черновець 6-Ю 9-35 2 2 3 — 10-38

Черновець — — — — 25 0

Станиславова — — — 2-40 —

Коломиї — — — 6-03 —

Стрия 7-30 — 2-25 6 42 11-25

Пустомит 730 — 2-25 6-42 1125

Самбора б’ОО 9 05 4-00 — 10-45

Любіня 6 00 905 — 4-00 10-45

Рави рускої 614 11-05 — 7-Ю 11 35)

Янова 658 9-15 135) 3-35 6-30

Брухович 7.21 11-05 — — —

Брухович 6-14 — 3-35 710 11-35)

Зимної води 3’50 840

з-зо

7-35 1115 ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру­

ком. — Поїзди їдучі лише в неділі означені ).

Видає і відповідав за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийковского.