Ч. 151. Львів, субота дня 5. (18.) липця 1908. Річник XII.
Передплата
на »РУСЛАНА« виносить:
в Австриї:
на цілий рік . . . 20 кор.
на пів року . . . 10 кор.
на чверть року . 5 кор.
на місяць . . Г70 кор.
За границею:
на ЦІЛИЙ рік . 16 рублів або 36 ф ранків на пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очп і душ у ми вирвеш : а не во зьм еш милости і віри не возьм еш , бо руске ііп серце і віра руска.« — З Р у с л а н о в и х псальмів М. Ш аш кевпча.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о о ’|, год. пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і експедпцпя »Руслана« під ч. 1. пл. Домбровсного (Хорун- щини). Експедпцпя м ісцева в А ґенциї С околовского в пасаж і Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застереж ене,—
Реклям ациї неопечатані в вільні від порта. — Оголо
ш ен а звичайні приймаю ть ся по цїнї 20 с. від с т р іч ки, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Обнова міністерства.
Подане міністра II р а д о г о о в і д с т а в к у випливало в парламен
тарних кругах оживлений рух. Посли, котрі наслідком літної спеки вельми ох
ляли і лагодили ся до відпочинку, почи
нають тепер вельми живо розважувати, хто би мав найбільші вигляди на мінї- стерский портфель, що тепер має спорож
нити ся. Особіиво поміж нїмецко-вольно- думними послами проявила ся велика рухливість, щоби обновити мінїстерскі фотелі, заміщені представниками нїмец- к..х сторонництв. Загально думають, що з уступленєм Прадого не скінчить ся мін.
пересолене, але що також уступлять др.
Мархет, Кляйн а навіть Дершатта, хоч сей останній найміцнїйше держить сн на своїм місці. Говорять також дуже голо
сно про уступленє д-ра Коритовского, але єго місце заняв би знов якийсь По
ляк (велику охоту до пожертвованя в тім напрямі заявляє др. Ґломбіньский). Тим то для нїмецких авґурів, котрі радіб по ділити сьвіт поміж себе, остають лише міністерство просьвіти, зелїзнпць і су- дівництва, та місце мінїстра-земляка.
Нїмецко вольнодумні посли, як ми вже вчера згадували, мало що вже не поділити скірн неубптого медведя, і вже висунули ся, як ми подали, всякі канди
дати з сего табору до мінїстерских порт
фелів, так що єсть більше кандидатів, як місць. Але при тім забувають они, що також христняпьскі суспільним, котрі всеж таки є найбільшим стороиництвом, виступлять з правами до ще одного що найменше портфелю. Вже давнїйше христ. суспільним змагали де того, що
би здобути для себе міністерство про
сьвіти. Тепер звіщають з Відня, що мі
ністерство просьвіти мав би обняти Д О В
Г О Л ІТ Н ІЙ ! кандидат на се місце, Граф III т і р ґ к, член палати вельмож, абодр.
Ґ р а б м а й р, також з палати вельмож, котрий останньою своєю промовою про унїверситетску справу висунув ся на перед.
Я к із сего виходить, обнова міні
стерства бар. Бека мала би бути вельми далекосягла, бо мало що не всі міні
стерства булиб наново обсаджені. Але ся обнова міністерства не остала би без впливу також на социял-демократичне сторонництво, котре заняло би також важне місце, іменно при збільшЬню чи
сла віцепрезидентів о двох, припало би одно місце социял-демократам, а наслід
ком сего змінилаб ся також і форма о- позициї сего сторонництва.
Якнебудь отже ’ .'чнуть ся парля- ментарні фериї, не буде спочинку на по
лі внутрішної політики, а навпаки почне ся живий рух і колотнеча поміж сторон- ництвами о обсаду. мінїстерских місць.
Сі далекосяглі зміни в міністерстві запо
вів уже мінїстер др. Ґессман минувшої неділі в Містельбах. Він вказав на те, що в осени повинно конечно дійти до повного прояснена поміж сторонництвами заступленими в правительстві і що утво
рене певної більшості! парламентарної буде основою для иарляментарного мі
ністерства.
Як N. і'г. Ргеззе .запевняє, мінїстер Праде тому вніс подане о відставку, по- заяк не міг погодити ся з деякими по
становами начерку язикового закона і що задля того між ним а мінїстром-пре- зидентом виринули суперечности.
Неперечно одначе і личні нонуки відгривали тут велику ролю і жадоба, я- ка проявила ся між нїмецко-радикальни- ми послами що до захоплена місця м і
нїстра-земляка в свої руки. Др. Ш у- б е р т, бібліотекар політехніки, котрий бажав за всяку ціну стати сеймовим або парламентарним послом з підмогою П ра
дого, а сего не осягнув, витягає тепер проти него всякі закиди, що Праде в своїм дневнику під своїм іменем напеча- тав около 300 статий национального і народо-господарского змісту, котрі для него безплатно написав Шуберт. Сим способом думав др. Ш уберт осягнути по
саду в міністерстві нїмецкого мінїстра- земляка, але се єму не повело ся. Пра
де виробив єму, як БеиізсЬпаі. Согг. за- значує, через міністра Мархета осьму ранґу в статуті бібліотечних уряд
ників.
Нема сумніву, що з обновою міні
стерства виринуть наново всі ті трудні питаня, які не позволяють довести до ладу і спокою Австриї. Передовсім ста
не на першім місці язикове питане, але чи внесенє язикового закона в осени за
стане політичні круги спокійнїйшими і згіднїйшими, як тепер, можна що най
менше сумнївати ся. Друга болюча спра
ва — се унїверситетске питане, котре в осени знов вирине. Обнова міністерства зустріне ся отже з немалими трудностя
ми, хоч нема сумніву, що мінїстер-пре- зидент бар. Бек буде змагати при сій нагоді до утворена певної парламентар
ної більшости і буде старити ся на ній оперти також своє правительство.
Я к бачимо з усіх прояв, які розви
вають ся з нагоди мінїстерского переси- леня, сподївають ся всі парламентарні сторонництва осягнути певні успіхи а
тим самим і вплив на хід парламентар
них і державних справ, навіть і социял- демократи відбудуть певну еволюцию і будуть мати свого представника, коли вже не в правительстві, то бодай в пре
зидій иосольскої палати, а тим самим і безпосередній вплив на парламентарні і державні справи. Дише руский клюб о- стає поза скобками в усіх тих комбіна- циях, а як небудь числово належить до значнїйших парламентарних сторонництв, нема про него навіть згадки.
Політичний огляд .
Австро-Угорщина.
П о с о л ь с к а п а л а т а ухвалила на вчерашнім заеїданю закон про сам о
ходи, а відтак перейшла до розправи над справами незайманости посольскої. Ухва
лено в деяких справах видати судам по
слів: Брайтера, Петрицкого, Ш аєра і Он- чюла. Відтак приступлено до обрад над звітом реґулямінової комісиї. Референт К і п р і вказує на потребу зміни реґу- ляміну і вносить, щоби число віцепрези
дентів палати помножити з 2 на о а чи
сло секретарів з 12 на 15. П. Ш т а й н - в е н д е р домагає ся далекосяглих змін реґуляміну, щоби уможливити скорше иолагоджуванє справ. Референт меншо- сти др. С т о я н вносить збільшене віце- президентів на 5. Ш рафль домагає ся поправи недостач реґуляміну. Кіярі вно
сить, щоби палата ухвалила поручити ре- ґуляміновін комісиї, щоби в найблизшім часі предложила начерк зміни реґулямі
ну. На тім замкнено розправу. По про
мові ґенер. бесідників Корошеца і Адлє- ра палата ухвалила внесене Стояна, себ то помножене числа віцепрезидентів з 2 на 5 і внесене Кіярого що до иредложе- ня начерку зміни реґуляміну. На одну нову віцепрезидентуру ухвалили словінь- скі і хорватскі посли предложити п. II о- ґ а ч н и к а.
Після короткої перерви почала пала
та розправу про закон що до поправи биту держави, служби, котру відтак пе
рервано.
Пос. І р о в запитаню до президента домагав ся, щоби послам Крамаржови, Ґлєбовіцкому і Грібарови, котрі їздили до Петербурга підчас сесиї держ. ради, а тепер пробувають на слав, з'їзді в Пра
зі відтягнено за той час диєти посоль- скі, бо они не мали відпустки і обовя- зані були являти ся на заеїданях палати.
Віцепрезидент Ж а ч е к обіцяв се пода
ти до відома президента.
Пос. Л і б е р м а н звертав увагу на се, щоби вже в тім році на основі ново ухваленого закона відпали війскові справи двох останних років краевої обо
рони, бо тут розходить ся о господарскі інтереси 40-000 родин робітничих. Др.
Ж а ч е к обіцяв се домаганє подати до
2 відома президента. На останку відпові
дали на інтерпеляциї міністри Д е р ш а т - т а і Б і н е р т, сей останній між иншим в справі ревізиї церкви в Скалі переве
деної комісарем староства, порушеної ін- терпеляциями оо. Онишкевича і Давиди- ка. На тім закінчено засїданє, а сліду
юче визначено сего дня на 10 годину рано.
Заграниця.
Т р у д н о с т и в у т в о р е н ю п р а в и т е л ь с т в а в С е р б і ї не уступили. На основі догеперішних перего
ворів має М и л ь о в а н о в и ч утворити урядниче міністерство і обняти теку загр.
і внутр. справ окрім президиї, Р у ж и ч ісповіданє і нросьвіту, П о л и ч е в и ч
— судівництво, М и л ю т и н П о п о в и ч — скарб і тимчасово торговлю а С т е п а н о в и ч — міністерство війни і тимчасово будівлі. Скоро се міністер
ство утворить ся, представить ся прави- тельственному сторонництву, щоби оно зазначило супроти сего правительства своє становище.
В Р < с и ї вже тепер наслідком ве
ликої посухи в многих ґубернїях висту
пає страшна г р о з а г о л о д у , як ви
ходить наглядно з промови голови д е партаменту місцевого господарства Г е р- б е л я , виголошеної останними днями в росийскій думі. Про сю вельми досяглу справу пише київска „Рада*:
»3 даних, наведенних Гербелем у своїй промові, видно, що озимина на У- країнї майже зовсім пропала. П равда, до
„чорного реєстру" голови департаменту місцевого господарства ввійшло тільки шість україньских ґубернїй — Катерино- славщина, Таврія, Херсонщина, Полтав
щина, Харківщина й Чернигівщина, про ґубернїж так званого південно-західного краю там не згадуєть ся. Одначе, дані, опубліковані досі в місцевих ґазетах, в тім числі і в »Радї«, дають більше ніж досить підстав включити до »чорпого ре
єстру* також Київщину, Поділе й Волинь.
Єдина оговорка, з якою можна приняти наше доповнене, буде та, що коли в ґ у бернїях лівобережної й степової України озимини пропало процентів 75— 80, то в ґубернїях України правобережної сей про цент понижують ся до 55— 60. Ріжниця, у всякім разі, не дуже значна.
„Коли згадати всю ту ролю, яку ві- дограє озимина в сїльскім господарстві Росиї взагалі й україньского хлібороба особливо, тоді грізне значінє наведених цифр встане перед нами цілком ясно.
Сього значіня не ховає й уряд, який у стами Гербеля заявив, що »людности за
грожує неврожай озимини.
»Д. Гербель був настільки ласка
вий, що навіть пояснив, з яких жерел можна буде допомогти людности не
врожайних ґубернїй на купівлю насїня,
— як що така допомога буде потрібна.
Таких жерел три: місцеві харчові капіта
ли, місцеві харчові запаси (громадскі ма- ґазини збіжа) й загальнодержавний хар
човий капітал. Беручи на увагу, що у- країньскі ґубернїї виключено з реєстру ґубернїй, яким допомога може бути ви
дана з загальнодержавного харчового ка
піталу — на думку уряду, вони досить забезпечені місцевими капіталами, — ми побачимо, що Україна має такі запаси:
18,934.133 карб, грішми в місцевих гро- мадских та ґубенских харчових капіта
лах і 12,460.891 пуд. збіжа в громад- ских маґазинах, себто загалом мілїонів на ЗО— 32. Пересічно се вийде но 3*/2 мілїона на ґубернїю, що при нормаль
них обставинах може цілком задовольни
ти потреби місцевої людности в насїнї.
„До наведеного обрахунку треба о- дначе внести дві таких поправки, які цілком міняють справу. Насамперед, д.
Анатоль Вахнянин.
Листи и Панталеймова Еуліиа
пис. в р. 1869.
Подав
Кирило Студинськии.
XIII.
Зі Львова 1-го Марця 1869.
Високоповажний Добродію!*)
Вчера повернувч, п. Диметч, сч, Киіва че- іезч, Варшаву. Вч, Варшаві бачивч, ся зч,
*) На долі: Вп. Пант. Кулішу у Веиециі.
Гербель говорить про допомогу на насїня й нічого не каже про харчову допомогу.
Хіба він певен, що в такій допомозі не буде потреби? На жаль, факти, наведені самимже д. Гербелем, не дають ніякої підстави для такого оптимізму. Навпаки, є багато підстав гадати, що харчова до
помога як раз буде потрійною, й тодї 3'1/2 мілїонів на ґубернїю безперечно бу
де замало.
»Але й сї 3% мілїони на ґубернїю являють ся цифрою цілком проблематич
ною — й се є друга поправка. Багато громадских маґазинів стоять зовсім по
рожні, в багатьох збіжа не повно. . При таких обставинах цифру в 12,460.891 пуд треба значно зменшити. А хто знає, яке в дїйсности становище місцевих х а р чових капіталів; чи не подібне воно, ча
сом до становища громадских маґази
нів?;
»Отже засобів для боротьби з не
врожаєм і єго наслідками зовсім не так багато, як се можна подумати на під
ставі промови д. Гербеля. Сей висновок, справедливість якого мусить бути очеви дно для кождого, повинен звернути увагу як уряду, так і думи державної і приму
сити їх нильнїйше переглянути питаня й заздалегідь подбати про серйозні засоби боротьби з страшною небезпекою*.
Р и м с к а р а д а м і й с к а у с у- нил а к а т е х і з м з н а р о д н и х шк і л в Р и м і. Оповіщене про се звучить:
„В мійских школах в Римі наука релїґії заборонена!" Внескодавець сеї справи Кон- ті мотивував своє внесене тим, що те
перішня школа потребує лише гіґієни і народогосподарского образованя дїтий, а релїґія є непотрібним баластом! Лише трох радних протестували проти сего, одначе їх закричала товпа ґалєрийна. Р а дний Монті Ґварнїєрі (посол) вказував на се, що більшість батьків шкільних дїтий домагало ся науки релїґії, отже демокра
тичні засади вимагають, щоби бодай умо
жливлено таку науку. В дїйсности в лю тім с. р понад 100.000 батьків з Риму висловили домаганє, щоби заборонювано в школах науку релїґії.
В Т у р е ц к і й А р м е н ї ї від я- когось часу положене стало грізним. Ту- рецкі власти віляєту Ван перевели реві
зиї в многих домах і відкрили великі склади оружя і воєнних припасів, рево- люцийних відозв, брошур і т. п.
А м е р и к а буде мати також поль- ского єпископа. Еписконом-суфраґаном в Ч ікаґо, в Зєдинених Державах, іменова
ний Поляк кс. Р о д е. Тим способом вдо
волено бажаню ІІоляків-католиків чікаґ- скої єпархії, а єпископ не буде промо
вляти до них по анґлїйски, бо населене польске там сеї мови не розуміє. Одначе кс. Роде буде крім того єпископом для всіх епархіян, бо говорить також анґл.
мовою і буде міг проповідувати і Ірланд
цям. Поляки сподївають ся ще іменова
на другого єпископа Поляка для иншої єпархії, в котрій єсть багато Поляків.
Добр. Білозерськимч, — но не принісч, ніякйхч, вістокч,. У Москву н до Менчица писавч, за- разч, ц я вижидатиму тимч, нетерпі.чивше кни- жокч. украінськихч,, що вчера одержавч, листч, відч, Буковинчиківч,, котрі просять нарокомч, книжокч, вч, мене. Вчера одвітивч, я імч,, за- грівч, до праці, и зажадавч, докладний списч, всіх'і, Буковинськіїхч, интелпґентнихч, Руси- нівч,, які бч, вони ні були. Я сподіюсь розбу
дити там ь сильного духа українського, бо якч>
мій кореспондента, самч> каже, єсть вч, нихч, охота до нашоі літератури и хотять во
ни „корінці тягнути сч, квадратовихч, рус- скихч»“.
2. П. Диметч, одвітивч, зглядомч, друко- вання псалтнра рішучо, що теперч, не може дати (?) на накладь, бо заводить еп £гоз пе- реплетню вч, Киівській Лаврі. Висилайте, До
бродію, увесь Псалтирч,, а я роспишу прену- мерату; инакч, діла сего не можч, робити
3. Пормч, у гарнпхч, касткахч, не було ніякйхч, вч, коробці. Не думайте Добродію, що хто небудь другий читає хочч, одну стрічку зч> Вашихч, листівч,. Листи Ваші що у ІІар- тицького суть, я роздобуду — щобч» вінч, до- пустивч, ся якоі зради надч, Вами — такимч»
вінч, не єсть — а вч, друге — чи думаєте, що ябч, таке допустпвч, та дивив'ь ся, заложивши руки. У насч, діло найбільше терпить черезч, те, що Ви мені не хочете вірити. ХОЧ'Ь ще того не сказали мені просто вч, вічи.
4. Спасибі що зволили Ви Добродію не- чатати Правду у півтора аркуша. Я хочч, не все а таки теперч, мушу користувати зч, Ва
шого ласкавого призводу. Зрадував'ь ся я Вашими словами: Ви собі візьміть Львівч, я изч, нихч, міркую, що Ви таки хочч, трохи мені вірите, хоч-ь другі Васч, не такт, зради
ли, якч, не було в'ь іхч, щирості до Вась та до нашого діла. Я міркую теперч, по всему, що деякі Вашч, гріїнт, лишень полюбили, тай більш нічого. Не знаю, який рахунокч, подавч, Вамч, Омелянч,, бо коли я вч, его за все те питавч, ся, то мені відвітувавч, він дуже кру
глими числами, а у насч, такч, не може бути.
5. Переднє слово до Нова одержавч, я, Спасибі! Пачататимемо, якч, звеліли.
6. Зч> Газетою — кажете піджидати — добре !
7. Стишокч,: Трі брати, печатали Дкаде- мики и роздали гостямч, на вечорі декляма- торскім.
Посилаю Вам'ь, Добродію, его и вірить Федьковича, котрий поліция не допустила до деклямаций.
8. Рахунокч, зч, грошей виславч, я у XII листу. Грошей надсилайте Добродію скоро.
9. Діло пансионне розпочате. Взялись за его Сушкевичч,, малярч, Устияновичч, и я.
Здаємь ся будетч, мусілп окремий пансионч, заложитп. — Ніяка Сосновська, дочка знано
го у Львові яко Русина небіжчика Сосновсь- кого, возьме се діло на себе. Скоро ино буде щось певного, вишлю Вамч, обч, всімч, до
кладну звістку и засягну дальїннхч, инструк- ций зглядомч, науки — щ о маєть ся у та
кому пансионі учитись крімч, ззичайноі науки.
10. Оґоновський, про котрого я Вамч, згадувавж — се чоловікч» трусливий гіршч, заяця; хочч, має гарне становище. Єсть вінч, попомч,, суплєнтомч, на університеті львів- скімч, для руськоі літератури и професоромч, ґимназияльнимч,. Таланту в ь его не конче бо- гато; більшч, працює, я к ь внає. Давніше не заявлявч, ся вінч, Украінцемч, і теперч, може лишень тому таким ь ставч,, що наша -пере
вага на університеті, себч, то, що слухачі его переважно Украінці.
Изидорь Шаранєвичч,, чоловікч, роботя
щий, Дрч, фильософиі — историкч,, нрофесорч, при ґимназиумч,. Вінч, нанисавч, „Нсторию І'алицкоі и Володимірскоі Руси“, не коньче по жереламч,, а більшч, по готовимч, книж- камч,. Вінь не заявивч, ся до сеі пори яко нашч, чоловікч,, теперь не пише навіть по руськи, а ино по польськи. Зч, еґо добра намч, не буде. На душі вінч, слабенький — трусли-
з вий. здаєть ся більцгь матеріальність, _ чимт.
патриотч,.
Не має вже и більнгь чутки, що сі два чоловіки мають редагувати яку ґазету.
(Конець буде).
Н о в п н к п,
— Календар. В с у б о т у : руско-кат.: у Ки
рила і Мет. Ап.; римо-кат.: Симона з Липи.—
В н е д і л ю : руско-кат.: Атаназия Прп.; римо- к ат.: Винкент.
— V. звіт дирекциї лїцея Руского Інститути для дївчат в Перемишли з правом публичности за рік шкільний 1907/8. Про сей першорядний ліцей доводило ся нам серед шкільного року нераз з признанем згадувати. Нині виймаємо із єго річного звіту декілька дат, якими наші пов. читачі певно заінтересують ся. Директо
ром лїцея є проф. рускої гімн. п. Іван Ману- ляк, а крім него учило в нїм 18 кваліфікова
них сил учительских, а се 4 пані, між ними п-ї М. Примівна, директорка-помічниця. і 14 учителів. До надобовязкових предметів було 5 учит. сил. Обсада сталих учительских сил відбуває ся в топ спосіб, що Виділ Інститути предкладає терно з трех на дотичну посаду найлучше уквалїфікованих кандидатів (-ток) за посередництвом кр. Ради шкільної міністер
ству просьвіти. Плян науки в ліцею відповідає приписам міністерства просьвіти з 11. грудня 1900 р. і на тій основі міністерство надало лїцеєвп 1 - У кл. право прилюдності! по візи
тації! закладу в днях 3—0. лютого с. р. через кр. інспектора д-ра Майхровича. В учитель- скій бібліотеці лїцея було з кінцем сего шк.
року 706 томів; в бібліотеці для молодїжи:
418 томів руских книжок, 138 нольских, 126 нїмецких і 54 француских. Географічний ґабі- нет має 47 карт і оказів, історичний 70 при
мірників карт і образів, природописний ґабі нет 500 оказів з царини зьвіринної, 152 з бо
таніки і Г28 оказів з мінеральоґії; фізичний ґабінет числить крім хемікалїй 105 предметів в 120 примірниках. До науки рисунків заку
плено в останнім році нових 6 томів підру
чників. Вивінованє лїцея в прибори до на
глядної науки є вповні як на 5 клас вдово
ляюче.
Справа фізичного розвою учениць лїцея розвинула ся в біж. році на ширшу - скалю.
Виділ товариства побудовав в городіІнститута новий будинок, призначений виключно на шко
лу і ґабінети. Є се величавий дім 2-поверхо- вий з центральним огріванєм для всіх кімнат і коритарів, в котрім є 10 просторих саль, призначених на кляси а 2 єще обширнїйші на науку фізики і рахунків. Щоби учениці могли вигідно переходити з мешкального будинку до шкільного, побудовано просторий критий перехід (віядукт), який лучить будинки. По сплянтованю горішної части города побіч но
вого будинку, уладжено просторе боєвище (1600 м 2) призначене до ігор і забав, так що тепер є два боєвища, нове і давне в долішній части города (1200 м°). Цасть горішного боє
вища виділено на ігру в Ьам’п-іеппіза. На сих боєвищах бавила ся молоді к в вільних хви
лях і підчас павз в ріжні ігри, тут відбувалась також наука гімнастики, а в городі в горячі дни наука деяких предметів наукових.
Молодїж користала рівнож з купелів в Сяні а в зимі в лазєнках Інститута. Майже що дня учениці поодиноких кляс або більше разом ходили на прохід зимою та літом під проводом надзирательок. В літі відбувались прогульки поза село. В останних днях мая відбула ся прогульна з ученицями V кл. під проводом настоятельок і директора закладу до Сколього,’ Синевідска, Бубнища, Гребенова і Зелемянки, в тиждень пізнійше прогульна IV кл. лїц. в ті самі околиці’, кромі Бубнища. Обі прогульки вдали ся з кождого боку знаменито, весь час тривала прекрасна погода. Мимо дов
ших маршів (зі Сколього до Гребенова і З е лемянки) та спинаня по горах, молодїж не чула утомленя, навпаки весела, вдоволена та
розбавлена нерадо вертала домів. Сі прогуль
ки принесли подвійний хосен, бо молодїж не лиш налюбувала ся чудовими горами Скіль- щини, но також пізнала важнїйші осередки галицкого промислу, як великий тартак Шмі- да, фабрику розтираня каміня на шутер, воз- душну колійку, якою возять землю з вершків гір на долину ріки Опору, фабрику сірників та пуделочок. В Бубнвщу оглянули величаві формациї скал, печер і звалищ. Молодїж на
вчилась богато а красою природи так одуше- вилась, що многі з них повтаряли: „До смер- ти не забудем сих вражінь“.
Заряд Інститута звертає всегда пильну увагу на гігієнічне виховане молодежи, подає вказівки і ради їх родичам, а щоби науку гі
гієни поглубити, старші учениці лїцея взяли участь в курсах самаряньских, устроєних за
ходами иеремиских лікарів виключно для пань.
Виклади відбували ся в рускій мові в великій салі Інститута в Днях від 4—ї ї . мая с. р. Лі
карі д-ри Кос, Дмоховский, Маланюк, Войто- вич і Долиньский, лікар Інститутский, в при
ступний спосіб подали: 1) Істория,орґанїзация і розвиток тов. „Червоного Хреста". 2) Корот
кий начерк анатомії і біольогії чоловіка. 3) Перша поміч в наглих випадках. 4) Обходже
не хорих (три відчити). 5) Гігієна дитини. Кож- ду лєкцию пояснювано демонстрациями. Прак
тичну науку закладаня бандажів і компресів переведено в головнім шпиталі а на закінче
не демонстровано устрій тов. „Червоного Хре
ста" в ц. і к. ґарнїзоновім шпитали в присут
ності! штабового лікаря д-ра Маєвского і ц. к.
фізика д ра Крамажиньского.
В ліцею було з початком шк. року 198 учениць, а се: в приготовляючій клясї 9, в І — 33, в II — 44, в III — 39, в IV — З і, а в V 42. Серед року виступило 3, а класифіко
вано 195. Впслїд клясифікациї буя одним сло
вом знаменитий. Першу клясу з відзначенєм дістало 77 учениць, першу клясу 109, трету 1 (з приг. кляси), поправок було 7, а 1 учен.
не класифікована. (В II клясї було приміром 20 відзначаючих, а 20 з першою клясою). Всі учениці були рускої народності! і руско кат.
обряду. Вік учениць сягав від 10 літ (в приг.
кл.) до 19. Стан родичів учениць: 132 сьвя- щеники, 19 висші урядники, 10 нар. учителі, 10 селяни, 7 міщани і купці, 6 адвокати, 5 лікарі, 5 державні слуги, а 2 артисти (які ?).
Побутовим місцем родичів був: Перемишль 19, перемиский повіт 7, инші повіти Галичини 166 (найбільше лїский пов. 10), Буковина 1, Ш лезк 1 і Америка 1.
При звіті поміщено розвідку проф. Орес- ста Авдиковича п. з. „Огляд літературної дї- яльности Олександра Кониського" на 24 сто
рінках 16-ки.
— Про паломництво до Почаєва і Київа по
дає Зіом’о Роїзкіе отсю звістку: 2 Саіісуі
<1о Росгаіо'їча. Рос11и£ іп іо гтас у і „Росгар Іг-
ауієзі.’ XV (1. 17 зіегрпіа Ь. г. т а дуугизгуб р іе і^ ггу т к а ге Ь XV о ху а рггег Н а сі г і XV і ї- 16 XV <1о Росга;о\\'а а р о і е т бо К і і о XV а.
„Росгар і2хуіє8і.“ XV гу XV а р сгіопкоху гтощгки р^аxVс12ІXVусЬ Нозуап, аЬу XV ВайгіичНотоіе аіахуііі 8І§ іп ^ г е т іо с е іе т рох¥ІІапіа к о т р а п іі і игосгувіе^о осіргохтаїїгепіа іе) бо Росгархуа.
К іб і іо рбібгіе 2 Ц ріеІ£Г2утк$?
На се запитане можемо дати відповідь, що повезуть там наших селян протеґовані 8іоху-ом Роївк-им і деякими польскими полі
тиками Зіагогизіпі: Марков, Дудикевич еі сопз!
— Живлова катастрофа. Сего року в сере
дущій Европі падають по деяких околицях нечувані в давних літах гради і зливи, а в инших сторонах нема цілими місяцями ні каплі дощу. Градова полоса тягне ся, так сказатиб, від Ш леска через середну Галичину, хотяй кілька градових опадів було вже і в го
рах Позавчера нанесла туча зі зливою в жи- вецкім повіті величезні шкоди. Над селом Ю- щпном немовби прорвала ся хмара, а потоки води заляли село, рознесли 20 домів і втопи
ли 20 осіб. Надто згинуло багато худоби, ко- ний і безрог. На місце вииадку прибула на ратунок пожарна сторожа з Ж ивця.
— Град завбільшки великого кулака вибив
до голої землі всю царину в селах Яблониця»
Ферескуля. Полянки, Голова і Перехреетне, косівского повіту, дня 15. с. м. около години 3. по полудни. Місцями падали брили леду.
Найдужше потерпіло село Ферескуля. Не то старі але й діти голосять, що годі вдержати ся в селі. Гуцулам грозить голодова смерть.
— Самоходозі випадки. З Берліна доносять:
В селі Белїц 18 клм. від Почдаму стала ся онодї кровава пригода з самоходом. Великий перегоновий самохід директора Гаймана виїхав рано з Берліна задля пробної їзди перед вій- сковими перегонами, що мають бути при кін- ци липця межи Віднем а Берліном. Метою подорожи було місто Фрідріхсгафен над Бо- деньским озером, де учасники прогульки, держ.
радник Серльо і берлїньский шпортовець др.
Ехельгайзер хотіли приглянути ся летови ба
лкона ґр. Цепеліна. З початку при скорім темпі подорож була щаслива. Коли виїхано за Белїц, самохід стрітив селяньский віз, якого коні так налякали ся, що самохід трзба було спинити в бігу. Мимо того однак зудар само
ходу з возом був в наслідках страшний. Са
мохід скрутив ся і упав в рів, а Серльо виле
тів з него на дорогу коміт головою і згинув на місци. Др. Ехельгайзер розторощив собі також голову і є смертельно ранений. Гайман і машиніст вийшли ціло. Другий подібний випадок лучив ся того самого дня коло Монахова, також при здержуваню само
ходу перед хлопскою фірвю. Самохід не міг станути на місци, бо перед тим гнав як лискавка, скрутив на бів і висипав пять їду
чих осіб на улицї. Машиніст згинув, а инші тяжко покалічили ся. В однім і другім ви
падку була причиною нещ астя шалена їзда.
Тому дуже на часі є ухвалений в австрий- скім парламенті самоходовий закон проти вітрогонів.
— Перегони бальонів відбули ся СИМИ ДНЯ
МИ в Чікаґо. Участь в перегонах взяло 9 ба
льонів. Виграв бальон Фільдінґ, котрий опав коло Вест-Шельфорд в провінциї Квібек, о 800 миль від місця злету. Француский бальон
„Біль де Дієп" упав на озеро Мічіґен, звідки з трудом удалось ему підлетіти, щоби упасти в Брайтипортї в провінциї Мічіґен. Подорож- нах иншого бальона вирятував инший кора
бель. Пять бальонів опало в Канаді, о инші в провінциї Мічіґен.
— З комином на голові. В одній льондонь- скій ґазетї появила ся була дня 26. цьвітня 1797 р. отся новинка, котра наробила в цілім місті немало сензациї: Джон Гетерінґтон, зві
сний капелюшник, котрого специяльність в тім, що придумує безнастанно нову моду на сім йоли, прохожав ся вчера по хіднику на побережу з величезним комином на голові, зробленім із шовку, котрий якось дивно сьві- тив ся. Вражінє, яке він тим комином робив на прохожих, було страшенне! Фактом є. що деякі женщини на вид того дивного пред
мету мліли, діти кричали а якийсь молодий чоловік, котрий як раз вертав від якогось ма- ляря, перевернув ся в глотї і зломив собі ру
ку.—3 тої причини мусів пан Гетерінґтон вче
ра оправдувати ся перед судом полїцийним і єго привели туди під ескортою узброєних поліциянтів. Арештований сказав, що він пі
сля єго погляду має повне право показати своїм льондоньским закупникам капелюх най- новійшої моди, діло свого винахідного духа.
Судия однак не був того погляду і засудив винахідника блискучого комина на 50 фінтів штерлїнґів (1200 К) кари. Пізнїйша судвба то
го новомодного капелюха, за проворний ка
пелюшник мусів так тяжко відпокутувати, звістна загально. „Блискучий комин" дійшов до великого значіня і поваги в сьвітї, бо то
— цилїндер, без котрого нині не може ніхто обійти ся, хто хоче надати собі великої пова
ги або удавати великого пана і елєґанта.
— Дрібні вісти. Вінчане п. Анатоля Мали- новского, укінч. богослова, з п. Олександрою Турулівною, донькою о. ради. Теодора Турули, відбуде ся дня 26. липця в парохіяльній церкві в Хоросткові (ст. зел. в місци). — Бурмістром м. Бродів вибрано д-ра Станислава Рітля, а заступником Антона Василевского. — На під-
