Ч. 173. Львів, четвер дня ЗІ. липця (ІЗ. серпня) 1908. Річник XII.
Передплата
-на- »РУСЛАНА< виносить:
в Австриї:
нй'цїлии*рік. . . 20 кор.
на пів року . . 10 кор.
на чверть року . 6 кор.
на місяць . . Г70 кор.
За границею:
« а цілий рік 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. 'Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш милостп і віри не возь.меш, бо руске мп серце і віра руска» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІПашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят О 5*!і год. пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і екснеднция »Руслана< під ч .І. пл. Домбровокого (Хорун- щиниі. Експедиції)! місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише напопередне застережене.—
Реклямацпї неопечатані в вільні від поута. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч
ки, а в 'Надісланім* 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні довесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Італійский учений Августинець о. А.
11 а л ь м і б р і, котрий минувшого року був на духовнім конґресї церковної унії ка Велеграді а відтак гостем нашого ми
трополита, написав на осиові своєї по
дорож» до Росиї, де він досліджував становище росийскої Церкви і можливість введеня католицизму, діло п. з. »Ьа СЬі- Є8а Нилчж. Се діло піддає острій крити
ці в краківскім Огаз-ї Кз***, на котру о.
Пальміері відповів в тім же дневнику трема основними статями. У відповіди І своїй жалує с« о. Пальміері, що при розслїджуваню католицизм» в Росиї не дізнав ніякої помочи від польского ду
ховеньства, що литовскі ськященики до
старчили ому багато документів до релі
гійної справи на Литві, однак коли в Вільні хотів ііровірити їх вартість з під
могою Ііольских -сьвящеників, ні оден з них не-хотів его приняти ані не позво
лив ему переступити порогів катол. семі- риї, мимо иоручних ЛИСТІВ.
Нанцїкавійшою однак для нас ча
стиною відповіди о. Пальмюрого є уступ, в котрім виступає в обороні унїятскої Церкви і тому оей уступ наведемо до- словно. 0. Пальміері пише.
»Написав я в моїй книжці, що про
тягом трех віків унїятска Церква зносила іс сторони лат Церкви в катол. Польщі погорду і упокорене. На погляд одного з клерикальних орґанів буду приневоле
ний за се дати відповідь перед Богом та
З церковної ниви.
(Д ) '6. Сьв. Пана (їй X видав з на
годи 50-лїгн свого сьвіїщеньства ексгор- тацию де католицкого духовеньства, в ко
трій наставляє клер, щоби показав ся достойним свого високого посланництв.ч.
Се поставлене має відкосити ся не тілько до духозеньства, але також принести у.о- сен усім католикам, бо добро католиц
кого народу зависиме у великій части від доброго прикладу духовеньства Пана вказує на конечність сьвятости жити сьвящеників, котрі е Христовими заступ
никам!: на землі. Дальше обговорює по- дрібно способи піднесена поннгій като- Лйцкоа сьвятости і яко такі ним.сляб о- собливе: молитву, рсздумуване про віч- нісіь,учитане сьвящєних книг, читане!
сьв. Письма і розбиране справ сумлїня.
Сьв. {йець зазначує відтак конечність послуху єпископам, & особливо Апост.
Столиці', добрі діла і «еучуване мелодежс, працю кед розповсюджуванєм «ирного житя серед народу, проповідь євангелія серед нецнвілїзованих (народів, дала до
бродійні також супроти гонителів.
Ся ексгортация поручав дальше хри- стияньскому духовеньству місячні реко- лекциї і засновини католоацких союзів і ,кінчить уділенем апостольского благо- словеньства.
істориєю. Чи хотіли може, щоби я напи
сав, що лат. Церква руководила ся су
проти руско-унїятскої Церкви любовю, справедливостю і лагідностю?! Наколи сего справді бажає О агеіа козеіеіпа, то скажу се, однак за такий висказ не міг би я приняти одвічальности. Суд мій ви
робив я собі, читаючи Н2ІЄ]’е козсіоїа шііскіе§о X Ьізкира Ьіко\узкіе§о. А сему авторови не сьмів би я і не міг би за
кинути недостачі патриотизму, коли він каже, що катол. Польща по м а ч о ш и- н о м у поступала з Русинами-унїятами і що на польске правительство не мала спадає вина упадку Унії. Виключено в Польщі руских єпископів від засїданя в соймі: наложено на них десятину, забо- ( ронено їм носити хрести, подібні до хре
стів, ношених лат. єпископами, не позво- лено їм уживати титулу ІІІизїгіззіті ітд.
Мій критик знає певно документи, збере
жені Пропагандою, котрі « доказом, що ргезЬуіегі Іаііпі ргезЬуіегоз гиіЬеиоз хагіо ^га у а тіп е уехапі, іг г ій е т , с о п іет- пипС
Я припускав, що тим не обиджу польского народу. Я к польский клер за ховував ся супроти Русинів, так італїй- ский клер — сунротив Греків-унїятів.
Лат. єпископи італїйскі дійшли навіть до того, що палили дорогоцінні грецкі ру
кописи, які находили ся в грецких мо
настирях в Калябриї. Така страшна була ненависть того, що греко-унїятске! Іта-
О г о н ь ж и т я .
Оповідане ЗІ. Чернявского.
(Дальше).
Ми з жінкою слухали її оповідане і невеселі думки і чутя обгортали нас, мов помалу й потроху все сипалось і сипа
лось на нас осіннє листя з великого де
рева житя Так було далеке від нашого те житє, яким жили оті батько п маги з десятьма дітьми і в той саме час було таке близьке їх горе і така знайома лю
бов до дїтий. Ми хоч і не бачили, але нам ясно уявлялись постаті отих нужден
них батька й матери. Ми бачили всю сї- мю, часто— й густо голодну. Бачили, як она побиваеть ся і бореть ся з недолею.
А Гапка розповідала далі:
— У нас хліба вже нема: поїли Тепер бекмес їмо...
— А щож воно таке за бекмес?
— А хіба ви не знаєте? А се мед...
солодкий!... З кавунів мати наробили. По- бігайло— за те, що я літо у него на баш тані сиділа — дав два вози. А мати ка
жуть: »не будемо усіх кавунів їсти, я зро
блю бекмесу*. Та й зробили. А тепер їмо:
.солодкий !...
Она розказувала і нам уявляв ся той невідомий нам „бекмес", що его їдять без хліба, бо хліба немає.
— А отеє, як замерзне гразюка, то батько возитимуть у город очерет. Тоді й хліб буде.
— Та як жеж воно без хліба бути?
— мов сама себе, динлючись на мене, питав жінка
— Ге, я к !.. Так без хліба й сиділи.
IV.
Минув тиждень і другий. Гапка ж и ла у нас. Ми звикли до неї, а она до нас. Але чим далі, і о она робилась усе сумнішою. Все дивилась на шлях, усе жалкувала, що йдуть дощі і не має мо
розів. По первих она почала було мов поправлятись, а тепер знов стала така, як і була.
Она журилась за сімвю.
— От і знов дощ, — казала она, су
мно хитаючи головою. — Знов батько не повезуть очерету Колиб хоч побачити кого, розпитать ся...
— А про щож ти будеш розпиту
вать ся?
— Як про що? Як там наші живуть?
Як дядько Микита?...
— А щож там робитиметь ся з дядь
ком Микитою?
— А его хотять Гаврющенки та Сте
панцї у Сібір вислати.
— Як? Хібаж они можуть се зро
бити?
— Кажуть люди, що можуть. їх би самих треба, а они дядька Микиту х о тять...
— За щож се?
— А як палили панів, то Гаврющен
ки та Степанцї там перші були. Петро Гаврющенко і тік підпалив Генеральші.
Повні брички понавозили тоді собі хліба:
пшениці й ячменю... Та на їх ніхто й не доказував. А як згоріла у Гаврющенків клуня, то зараз почали кричати: „то Ми
кита спалив!" А его і в селі не було.
Хтось другий підпалив, бо Гаврющенки оті прокляті... там такі, що не дай Бог!
Шкури деруть з людий. А на дядька они сердиті за землю... А тепер і кажуть:
„він уредний, людий мутить, треба его вислати у Сібір". А як грабували Гене
ральшу, то ні батько, ні дядько не бу
ли там. Батько хотіли, так мати не пу
стили.
(Конець буде).
2
лїйскі історики, найліпші католики, навіть духовні: Родота, Нїназі оповідають про сю фалшиву ревність, однак не стягають через те на себе докору, мов би хотіли шкодити італїйскому духовеньству. Для чогож чужоземець не може згадати про сі історичні події в польскій Церкві, осо
бливо коли черпає їх з польского істо
рика ? Одинока причина, для якої згадав я про се, була та, щоби загріти Поляків’, і Русинів до згоди і любови в тім закут
ку давно! Польщі, в котрім скупляють ся надії їх будучого воскресеня, де під
носить ся просьвіта і скріпляє польский ґенїй, де Русинам лишена повна свобода і спроможність розвивати свою народну й індивідуальну енергію. Яко сердешний і щирий приятель Поляків бажаю, щоби мир і згода запанували між ними а Ру
синами, бо грозить їм небезпечність пан
германізму і панрусизму. Бачу, що часть дневникарства побуджує сі обидва народи до боротьби і повного розділу. Вважаю се доливанєм олію до огню і мені здає ся, що борше чи пізнїйше із спору двох скористає третин.
Отсї знаменні слова італїйского уче
ного повинні собі добре затямити і По
ляки і Русини’
Н о В I I н к и .
— Календар. В ч е т в е р : руско-кат.: Євдо- ки.ма прав; римо-кат.: Іполпта ХГ. — В н я т- н н ц ю : руско-кат.: у Вин. Ч. Кр Мак.:
римо-кат.: Евсевія II.
— Ратункова акция з приводу живлових ка
тастроф. В цїли належитого переведеня запо- могової акц и ї для околиць навіщених иове- нию, градом, довготревалнми дощами або недо- стачию, паші, постановив намісник др. Вобжпнь- ский утворити при намісництві ратунковип комітет, зложений з делегатів намісництва, краєвого виділу, ц. к. господаревого товариства у Львові, ц. к. рільничого товариства в Кра
кові, товариства рільничих кружків і товариств
„Просьвіта" і Качковского. Задачию того ко
мітету буде на підставі дат, збираних тепер правительственними і автономічними властями, уложити правдивий образ грози після пооди
ноких громад і повітів, а опісля на тій під
ставі ухв&лити розділ запомогових фондів, відданих намісникови д-ровн Вобжиньскому, центральним г.равительством, межи поодинокі повіти. Дальшим безпосередним розділом тих запомог заняли би ся повітові рятункові ко
мітети, утворені з тих самих чинників в пові
тах навіщених елементарними нещастями, а то згідно з вказівками, уділеними їм головним комітетом. Тов. „Просьвіта" мав, подібно як і всі инші, виспіє згадані інституциї, визна
чити до головвого ратункового комітету одного свого делегата і єго заступника.
— Ювілейні переписні листки. Як МИ вже коротко згадували, австрийский заряд почт випустить за кілька днів в обіг переписні листки з нагоди ювілею 60-лїтного панованя нашого монарха. Запроектовані нроф. Кольом Мозером переписні листки будуть мати на адресовій стороні місце до письменних запи
сок, а на другій стороні портрет цісаря вико
наний артистично рятівником Шірнбеком після фотографічної знимки проф. Вілїяма Унґера.
В горішних рогах над портретом монарха мі
стять ся знимки цїсарского бурґу у Відни і шенбруньского замку. На ювілейних пере
писних листках, які видадуть в Празі, будутв тих місцях представлені види замків в Карль- штайнї і Градчинї. Рамку портрету і обох ви
дів будуть творити богаті орнаменти, яких головним мотивом будуть австрийекі герби, а на долині напись: Ргаисізсиз ііозеріїиз І. О.
О. І т р . Аизіг. Кех Воіі. Баї. 111. еіс. еі Ар.
Кех 11ип£.“. На адресовій стороні буде наиечатаний почтовий значок — але не той звичайний, що є на теперіиіних перепи
сних листках, але такий, як почтовий значок за ЗО сот., се є, буде представляти портрет нашого монарха з 1848 року. Така ювілейна картка буде коштувати 15 сотиків і буде в обігу лише до кіпця сего року. Крім того вийдуть ще відбитка цїсарского портрету з переписного листка на окремих картках з .я - паньского паперу і будуть продавані по 20 К за оден примірник.
— Проти еміґрациї до Чілє. Міністерство вну- трішних справ видало окружник, в якім осте
рігає перед виїздом до Чіле, де тепер насе
лене переживає економічну крізу.
— Повені' в Галичині В останках днях на
дуть в цілій Галичині зливні дощі, а найбіль
ші здовж карпатских гір. Наслідком того по- виливали знова підгірскі ріки в західній і схі
дній Галичині. Про повени зі східної Галичи
ни наспіли до Львова лише отсї скупі вісти:
Прут і Черемош з притоками виступили з бе
регів. Вода ще прибуває і грозить новою по- вению. З і Стрийщини пишуть: Онодї о 11. год.
в ночи межи Синевідском а Любінцями на
ступив хмаролом. Коло села Старяви на про
сторі 5 квадр. кільометрів вода знесла з піль всьо збіже і нанесла хліборобам величезні шкоди. — При сій нагоді просимо наших пов.
читачів, доносити нам коротко на переписних
Політичний огляд.
Австро-Угорщина
В е л и к о с е р б с к а а ґ і т а ц и н в Боснї і Герцоґовинї звернула на себе знов пильну бачність політ, сьвіта після увязненя урядника Пребичевича і вихо
ду брошури »Гіпа1е« ІІастича. Настич приїхав з Відня до Загребу, щоби там зложити в суді зізнаня що до велико сербскої аґітациї. Сего вижидають з ве
ликою цїкавостю, бо полїция мала ви
крити замір а т е н т а і у н а п а н а , о чім має Настич дати поясненя. В сій справі єсть багато скомпрометованих серб- скиххпослів угорского сойму, котрих ви
дачі буде домагати ся суд. Судове слід
ство мало виказати, як звіщають з З а греба, що сербский „Сокіл" в Загребі є війсковою орґанїзациєю після плану ви
готовленого шефом сербского ґенер.
штабу підполковником Н и к о л и ч о м . Сей „Сокіл" мав бути засновком повстан- чої армії. Члени мали відзнаки і мунду- ри сербского королівства, а перехоплена переписка потверджує близьку звязь з двірскими кругами білгородскими. У вяз- нено також професора богословія Приби- чевича (брата згаданого урядника) в Кар- ловицях, бурмістра міста Дубіч Хорват- фанїча і єго сина, судию Басича а крім того мають послїдувати дальші увяз
неня.
Колиж угорске правительство так енерґічно виступає, то треба на се гля
діти з подвійною обережностю. Відомо, що за фіюманьскою резолюциєю сліду
вало мадярско-великосербске братанє в Білгородї, де висланник Кошута посол Лєндель був учасником Велико-сербский рух неперечно має могутних с о ю з н и к і в в П е ш т і, а коли коаліцийне правительство так рішучо тепер висту
пає. то можна підозрівати, що ціла ак
циз має бути пересунена на б і ч н и й ш л я х, щоби замотати положене і не- одно замазати.
Цроєвмо віпоші переплату.
листка® про стаї? землеплоддв- ї про шкоди, які наробили дощі і повени. Економічне по
ложене нашого селянина передовсім треба мати на бачности і використовувати кожду нагоду, якби ему помочи. А писаним словом як раз звертає ся увагу компетентних кругів на розміри живлових нещасть при розділі дер
жавних і краевих запомог. Що зле діб ся на нровінциї, се дає ся вже відчувати і у Львові через подорожінє средств жпвяости. Ді знаємо ся також, що сего року зголошують до обез- иеченя в „Дністрі" збіжа дуже мало, може яку десяту часть того, що обезпечувано в по- передних роках. З того видко, що нема що обезпечуватн, бо мало котрий господар захо
пив з поля вижате збіже, а всьо решта гниє в покосах або на пни. Не закладаймо рук з розпуки!
— Відгомін убийства намісника. В Тернополі засуджено дня 6. с. м. Петра Кораля на 10 днів арешту з дводневим постом са похвалю
ване вчинку Сїчиньского. К оральмав сказати:
„Я ся з того тішу так, якбим 10 срібла най
шов".
— Вісти з Парани. Курітибска „Зоря" доно
сить: Зелїзничі робітники, котрі тут прибули 3. липня з Росиї, по найбільшій части щирі Русин н-Українцї, повтікали з зелїзничого по
їзду, котрий мав їх везти до роботи при зелї- зницї. Робітники ті в числі 250 удались до консулату нїмецкого, яко заступника росиії- ского: він в суботу запросив пана Квасїнь- ского яко товмача, котрий якось полагодив тую квестию. Робітникам обіцяли ио 4 і пів.
рублів денно а не дали. Як та справа полаго
дить ся, то напишемо. — Дня 6. липня при
їхало 200 іміґрантів; в Ріо де Ж аненро зна
ходить ся єще 1000 емігрантів, котрих поло
вина має приїхати до Парани. — На кольонїї Люцена віддав польский сьвящешік Русинам їх церкву, яку був підступом забрав. — О. П.
Петрицкий (мабуть з Колоколина) виїхав вже
— як доносить „Зоря" — до Парани, де обій
ме парохію в Ріо Кляро.
— Дощі і опади на Україні'. З і Сквирского повіту (в Київщині) пишуть: Дощі, що безу
пинно періщать день п ніч мало не два тиж
ні, припізнили жнива в нашій окрузі і наро
били таки трохи шкоди людям. Мізерні полу
кіпки раннього жита та пшениці встигли уже в копах покільчитп ся на верхніх снопах і д а ли ростки мало не на три пальці; звязаний овес теж потерпів, а той, що на покосах л е жав, почорнів і таким чином для ужитку еко
типі зробив ся майже негодящим. Найбільше попсовано водою пізні сіна, що так чи ина- кше зберегли ся від потопів водних. Але й припізнені жнива не довго протягнуть ся:
день другий та й по роботі, бо не довго ба
ритимеш ся над рідесенькою пшеницею й жи
том (не зостали ся они не пересіяними). На скільки плохий урожай у нас,—сьвідчить сніп, , що дають людям тепер економії — „скарби".
В с. Лаврпках, напр., економія дає 16. сніп пшениці, 13 — гороху і аж 36-й сніп пшениці
„після жачки" (вязати). От і жнива при таких умовах... — У єлисаветградскому повіті на Херсонщині сими днями нароблено багато шкоди городині та садовині. Шкоди зроблено на десятки тисяч. У с. Грузкому злива наро
била шкоди більше 'я к на 40.000 карб. — Ж нива на Таврії давно почали ся, та разом з тим почались і дощі, що йдуть мало не що дня без перестанку. Хлібороби боять ся, щоб не було як позаторік, коли хліб прів в копах.
А хліб тут на зерно гарний. — Дня 31. липця в с. Лїсовичах, таращаньского повіту, в Київ
щині, град вибив у орендатора тамошньої економії, Щавиньского, 30 десятин лену, на 3.000 карб, і в селян — 107 десятин вівса, 73 десят. проса, 84 десят. гречки і 125 дес. ячм е
ню, наробивши збитків приближно на 20.000 карб.
— Великі дощі в білгорайскім повіті (Холм- щина) затримали жнива й наробили не мало шкоди людности. Ж ито і инша пашня вже починає сипати ся, а скошений хліб — гниє.
А колиб не сї дощі, то урожай був би дуже славний. — 3 м-ка Малина, радомисльского повіта, пишуть: Десятина дав саме більше 10
— З — кіп, тоді як торік набиралось до 20 кіп. Ба
гато є таких нив, що й насїнє ледви-ледви чи вернеть ся: поріс самий тільки стоклос та метлиця. Мабуть і сего року (вже третій) прий
де ся нам голодувати, бо й на ярину мало надії. Овес зовсім нікуди не годиться: підріс
’/, аршина від землі, а далі й став. Гречка булаб і нічого, та спека червцева так присма
жила її, що зерна майже п нема, — самий рудяк. Сїнож уродило добре.
— Огні. В громаді Підлужу, станпславівского повіта, вибух онодї огонь і знищив 10 загород селяньских. З погорільців були липі три обез- нечені. — В Гійчу, равского повіта згоріла онодї стирта сіна, вартості! 2.500 К. Огонь під- ложила Анна Труш, котру жандармерия аре
штувала і відставила до суду в Раві. — В Пе
ремишлі згорів дах на будинку Ант. Віснєв- ского і деревляні моделі до відливаня зелїза, що були зложені на йоді. Ш кода виносить кілька тисячів корон і була обезнечена
— Смерть від ужалена шершеня В селі Кольніцберґ к ло Амштеттен в долішній Ав
стрії! підчас переорюваня стерні ужалив шер
шень тамошного господаря Антона Найгавзера в горло, якраз в саму гортанну. Ужалене було так сильне, що Найгавзер до кількох хвиль зачав дуситп ся і впав непритомний на землю, де его свояки знайшли ще ледви живого. З а кликаний зараз лікар не міг подати ніякої помочи, бо ціла гортанна так була спухла, що нещасливий дусив ся, а операциї не можна було перевести. Найгавзер помер третого дня серед великих мук.
— Ціни на худобу на рос. Поділю останніми часами страшенно підупали через засуху й брак паші. Навіть такий богатий маєток, як барона Маса в с. Деребчинї випродує частину ху
доби.
— Воздушні самоплави. Інжінєр ВріГд робив огидний спосіб гостинности одної фамілії, онодї в Ля Ман проби зі своїм аеороиляном. | молодих людий, де перебував. Коли прийшов Перша проба не вдала ся зовсім і м аш ина' властитель до дому, сей урядник іменем Кос- мало що не поломала ся. При другій пробі1 совскпй, вислужений капраль, набив єго і самоплав підніс ся 12 метрів в гору, перелетів' викинув за двері. Пан властитель дуже 200 метрів, завернув, але треба єго було з а - [ порядний чоловік не міг схаминйти ся, держати, бо мотор лихо функционував. При ‘ а коли єще урядник консулату австрийского третій пробі аеороплян підніс ся у воздух 15 кинув ся на него в єго домі з револьвером, м. високо і виконав дві вісімки. Остання про
ба тривала мінуту.
— Американьскі зелїзницї. Статистичне бю
ро для міжстейтової комісиї для промислу 0- голосило, що з кінцем фіскального року (30.
липня) американьскі зелїзницї мали чистого
доходу 449.461,188 дол. Перевезли сі зелїзницї! не легковажити таких постерунків в далекій 873.905,133 пасажирів і 1,796.659 тон товарів.! чужині, щоби посилати на репрезентантів я- Довгість зелїзниць виносила 327.775 мЬль, чи
сло занятих робітників виносило 1,672.074 лю дий. Льокомотив було 55 388. возів пасажир-
Матерій и історії звоси Галичан з Б и в ш і .
ІЧ. 115*).
Лист Гр. Воробкевича до Олекс Барвінського Львівч, 6/18 Січня 1869.
Друже мій єдиній!
Ваигь любій білеті, пробудивч, мою не
дбалість і подіктувавч, мені неотзовно писати до васч, і дякувати вамч, щиро за вашу лас
каву память. З ь усїхч, моіхч, галицкііхч, зна- комихч, ви одинч, не забули за мене на новій рікч., хотя то тілько формальности ті всі гра- туляціи, але я приконаній, то ви, мій пріяте- лю, тілко искрину свою привязанність для мене визказали. Прости Бігч. за ваші друже- скі слова и вірьте, що ви мені неожедану у- тіху справили вашими любими и искриними словами. Най же дасть и вамч, Всетворецч»
зч, роси и зч, води, най допуститч, васч, ви діти ісповнені желанія ваш і,— най допуститч.
нарідч, руській великими и славнимч» бути.
Гай! Гай! коби то тілько сили, кілько волі доброі, робилось и писалось чимало, а то
ских 43.973. Зелїзницї вбили або поранили протягом одного року 122.855 осіб. На кождих 100 миль випадає 735 робітників. Загальна сума виплаченої їм платні виносить 1,072.427 д. Перевіз пасажирів виносив о 76 мілїонів людий більше як минулого року. В році на кождих перевезених 1,432.631 людий зістав оден забитий, а оден ранений на кождих 67.013 перевезених. Оден пасажир зістав забитий на 46 мілїонів миль а оден ранений на кожді 2.125.493 миль, які переїхав.
— Застановлене сл дства проти жінки пос.
др. Евг. Левицкого, сестри М. Сїчиньского, за рядила державна віденьска нрокуратория. Кдр- но судове доходжене проти неї заряджено пі
сля 305 § к. з за те, що она сказала до де- путациї віденьскої рускої молодїжи, що она гордить тим, що має такого брата. Як доно
сять віденьскі часописи, тепер застановлено вже те слідство так проти п. Левицкої, як і проти делегатів рускої віденьскої молодїжи.
Галушиньского і Коновалця яко безпредме- тове.
— Американьскі досліди наукові у східній Галичині'. Др. Витовт Шрайбер дістав порученє від професора атропольоґії, Колюмбія, в но • войорскім університеті, аби на кошт Зєдине- них Держав перевів антропольоґічні досліди над сїльским населенєм у східній Галичині що до зросту, будови черепа, пропорциї тіла, по
лової зрілости і т. д. На основі тих дослідів американьске правительство хоче перевести порівнуючу студию, чи і о скілько та в який спосіб впливає зміна підсоня на емігрантів і новім МІСЦІ! їх побуту.
— Неімовірна подія стала ся в однім домі в Курітибі, де мешкав урядник австрийского консулату. Ото, сей чоловік надужив в дуже
зачав боронити ся. Револьвер випалив і поці
лив припадково пана урядника консулату австр.
в ногу (шкода що не в дурний мозок). Сей урядник Коссовский думав, що він єще при війску служить і рекрутам зуби вибиває. Австро- угорске міністерство повинно застановитись і
кихсь заволок, котрі о Австриї ані Угорщині понятя не мають, або посилати ніби таких у- рядників, котрі нічого не розуміють. („Зоря").
звязані руки, брате, руки и вся душа и серце звязані невіжествомч, і недотепностію власного.
Неправда то, що воля можетч» все перебороти и великого допятп; ні, мій друже! Воля тіль
ко може хотіти — а білінь нічого; безч, дару зч, више трудно т о зділати. Боже мій! якч, би я щиро хотівь красно и величаво писати, а тутж на гсі боки недостатки и браюь дару
— человікч, тілко здихне и кине ГЄТ'Ь пюро и печално зкажетч,: Боже! чему я не го- денч,.
А якч, Вамч, там ь ся видеть вч, Бере- жанахч,? Ш кола завдаєтч, вамч, труду богато, то правда, — але ци не сподобала ся тамч, яка синоока Ляшка? Ге?! — або чарівниця руська ?
Може вже пізналисте, що я нічого вже давно не пишу; з ь моіхч, прежнихч, перораці- івч. то вамч. ясно повинно бути — не могу, бракч, дару всему причина. — Зч» давнійшихч, часівь зісгала ся ще одна баладна — пріймі- те ю яко вашу пасербицю.
Бувайте здорові, друже мій єдиній Г. Воробкіевіч.
(До листу додана поезия: »Не гуси то, не лебеді старим Дніпром грають» — гл.
„Поезиі", стор. 55 и. з. Фильнеико).
— Хто хоче жити двіста літ нехай поступав після рад хіньского амбасадора в Вашінґтонї, Ву-Тінґ-ФонГа, що радить отеє: 1) Не їсти снїданя і вдоволяти ся лише дворазовим їдже- нєм денно. 2) Обходити ся цілком без мяса, їсти лише риж, або кому се можливе — бул
ку, ярини, овочі і оріхи. 3) Не уживати кави, какао, чаю, горівок, коріня, ані ніяких тяжких потрав. 4) Не уживати соли, бо від сего шти- внїють кости. 5) Пережувати добре всяку по
живу перед иілкненєм. 6) Не пити підчас їдженя. тілько годину по їдженю. 7) Вправля- ти ся в глубокім віддихуваню. 8) Уникати всяких зусиль — умучень.
— Дрібні вісти. В Тернополі обкрадено лі
каря д-ра Витошиньского на доволі високу квоту. Невислїджений злодій забрав 500 К готівки, кілька золотих і срібних годинників, золоту бранзолєту, кілька штук золотих мо
нет і будильник — У Львові оснував ся »Сла- вяньский клюб».
Оповістки
— Репертуар львівского руского театру в Снятинї. (Саля власна коло ц. к. суду). Поча
ток 7Г2 веч. Білети продає Народна Торговая.
В четвер 13. с. м. „Суєта" комедия в 4 діях Карпенка-Карого.
В суботу 15. с. м. „Барон циганів", опе
ретка в 3 діях Стравса.
В неділю 16. с. м. „Маруся Богуславка"
історично-побутова драма зі спів, в 5 діях М. Старицького.
Ві второк 18. с. м. „Галька" опера в 4 діях Монюшка.
В середу 19. с. м. „Лісова квітка" кон- курсова комедия в 4 діях Яновскої.
— Іменована. Мінїстер рільництва іменував асистента лісництва Ферд. Яворского завіда- телем лісів і домен, а елєва лісництва Ґенр.
Сточкевича асистентом.
— Виказ жертв на цїли Руского Товариства педаґогічного у Львові за час від 1. січня до 31. липця 1908 (в коронах): А. Іванович Яро
слав 3, урядники почт. з Кракова 9-07, о. П.
Ж олевич Курники 2 20, о. Кисїлевский Незви- ска 4, др. Бачиньский Стрий 2, М. Перейма Фриштак 2, Антін Іванів Ж идачів 2, Тома і Галя Головацкі Шешори 2, 3. Лукавецкий Ко
ломия 2, др. Озаркевич Городок Г20, Й. Ко»
тецкий Краків 1, Он. Байса Віснїч 5, о. Зале- ский Лобзів 4, Нат. Чубатий Тернопіль Г06, Кицан Василь Ж аб ка 1, Г. Угрин Львів 1, о.
Н. Лепкий Коломия 3, Вітковицка Кути 14, Ексц Еп. К. Чехрвич Перемишль 50, ученики сем. учптельскої Львів 159-40, др. Озаркевич Городок (з розпродажі карток) 4-50, — (з роз- продажі цеголок) 0-20. Кульчицкий Львів 4’40,
Ч. 116.
Лист Осипа Барвіньского до Із. Воробкевича.
писаний 2. II. 1869І Друже мій незабутний!
Вже збірався я до тебе лист висилати, аж дістаю від Тебе та ще й з музичною ком- позициєю. Спасибіг тобі, щира душе, за так дорогий для нас даруночок, спасибіг не од мене одного, а од цілоі громади вірних синів нашого безталанного народу. Зараз таки то- гож дня одіслав я до Вахнянина, диригенса хору, що зібрався пошанувати пам-ьять неза- бутного Кобзаря пропащоі волі, щоб виучи
лись співати хороше. II сиравді уже почали учитись, тільки не знаю спевностию тобі ска
зати, чи вміють виучитись гак трудний ку
сень співний. Особливо, кажуть, бас має дуже трудні місця. Одаакож він не лижатиме у мо- ій скринці замкнений, дам я єго и нашим семинарчикам, нехай співають. Як почую єго одспіваного, скажу тобі, яке вражене зробить на мене, хоть я музики не зрозумію, одна- кож своі чуття, які у мині збудятця, ви
снажу.
(Дальше буде).
*) Поміщені у вчерашнім числі дна лис
ти мають чергові числа 113 і 114.
і
4 читальня „Просьвіти” Ш оломия 3, о. Федусе-
вич Львів 5, Добромильский Чортків 1010, Лемківский Банк (з пушки) 240, Філ. Тов а иедаґ. Тернопіль 4'50, Я. Окуневский Поля 8, Пеленьский Ст. Відень 2о0, 3. Гординьский Райфайлів 6, Гр. Лакота Голодівка 4, Ів Ку
шнір Суходоли 1, К. Редчук Зборів ЗО. о. Мен- цїньский Малаїв З, А. Бачиньский Клїцко 1, о. Чабан Перемишль 2, о. Целевич Розточки 5, о. Баричко Бердиківцї 6, X. У. Тернопіль 12'81, Самбірска україньска молодїж 52 04, Н.
Вербенець Перемишль -5, о. Д. Йосифович Се- реднільцї З, А. Здерковска Львів 2, К. М.
0'20, УШ кляса академічниї ґімназиї 77'70, Андій Ш елїґа Залуче 2, о. А. Саноцкий Мачишин 10, М. Пакар, В. Варшицкий, Анд.
Кримчук Руске асі Воля башт. 3. Лаврентий Фединьский Мости великі 2, о. Тит. Хлїбо- вицкий, Ферлеїв З'йо. о. І. Яросевич в Рай- скім 5, І. Честиньский Підярків 342, Читаль
ня „І1росьвіти“ Звенигород 1135, др М. Кор- дуба Камінка струм 1, Філ. Тов-а педагогіч
ного, Тернопіль 4 50, Др. Ів. Копач, Львів 2, Тов-о їм.. Ш евченка 10, Ученик сем. учит.
Львів 10, Дмитро Фелиндаш Біще 2, Подля
шецкий Львів 10, о. Бачиньский Застане 2, о.
Рабій Самбір 2, Домбровский Гаї ходорівскі 3, К. Подляшецкий Камінка струм. 10,-Щер- батюк Калуш 4, Цегельска М. Чернівці 1, Л.
Коритовский Краків 10, И. Мандзик Снятин 270, Кивелюк Ів. Копичинцї 2, І. Бродо вич Турка 2, о. Ортиньский Топільниця 4, др, Я. Вахнянин Рава руска 2, др. Гнати- шак Тшинец 2, Брацтво церк. Курники 6, Смолявский Мільно 3, Шухевич В. Львів 5, о.
К. Петровский Переросля 6, о. В. Кушнір Лі
сники З, П. Михайлюк Печенїжин 6, о. А. Са
ноцкий Мачошин 5, Гупаловский Підкамінь 2, о. Курманович Запитів 2, Т. Павло Пробіжна 2, Читальня „Просьвіти" Бабина 6, Крамниця Бабина 2, Й. Гуменюк Козова 2, Монастир оо.
Василян Букова 8, Е. Котович Гельзендорф 2, Ю. Семенович 1, о. совітник Сороки 2, Ів. Го- шовский Крилос 2, 1. Гошоватюк Рожен ве
ликий 1, о. В. Кліпі Сїнява 2. (Дальше буде).
Наука, ш тука і література
— Бібліотека аматорских театрів: Ч. 1. Е.
Ростанд: „ Р о м а н т и ч ні“ комедия в трьох діях. Переклав Франц Коковский. Накладом Йосифа Стадника, Чернівці 1908. Ціна Т К .—
Ч. 2. „П ер ні е п о в м и р а л и а п о т і м п о в і н ч а л и с я , а б о з а р у ч и н и по с м е р т и 1', ко
медия з маломіщаньского житя в 2. діях. (З велико-русского свобідний переклад). Наклад Стадника, Чернівці 1908. Ціна 60 сот. Голо
вний склад в книгарні Наук. Тов-а ім. Ш ев
ченка у Львові. Щоби заспокоїти хоч в части недостачу відповідних видавництв для ама
торских представлень, почав директор руского театру Т. Стадник видавати згадану бібліоте
ку, з якої появили ся вже два випуски. Дум
ка дуже щаслива, бо брак сего рода літера
тури дає ся сильно відчути особливо на се
лах. Коби лише в дальших випусках появля- ли ся штуки, відповідні в першій мірі для сїльских вистав. Незабаром мають появити ся: „Перехитрили" комедия М. Л. Кропивниц- кого і „Користна посада“ комедия Остров- ского.
Телєґрами
8 дня 12. серпня.
..-.іі
Борислав. Закон Оіі Сіїу вже майже за
гашений, горять ще Гази малими полумінуїми.
Царгород Султан санкционував ухвалу мірїптпів в справі управильненя „латні уряд- никам.
Кронберґ. Анґ. король Едвард прибуц ту вчера рано. На двірци нривитав єго нїм цісар Вільгельм і геский княз Фридрйх Кароль Привитанє обох монархів було вельми сер
дечне.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готел., реставрация і карарня — ріг ул. Спкстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня 11. с. м.: Єлена Левпцка, Коломия: Зоф ія і Теодор Пасїчиньскі, Маку- нів; Кипріян Малик, Підгайцї; Грннь Коссак, Козова; др. Ярослав Вахнянин, Рава руска;
Ииколай Барановский, Торки: Сильван Бара- новский, Торки; Сильвестер Герасимочич, Шер- шенівцї; Михайло Зацерковний, Водники; Фи- лемон Ковальский, Покрівці: Евстахій Крохма- люк, Вишнївчич: Тлия Гаврилюк, Перемишль;
Василь Романовский, Буск; Іван Ленкавскпй, Мости великі, Михайло Солоцуха, Рава руска;
Роман Леонтович. Рава руска; Лев Рогатин, Золочів; Михайло Бухберґ, Вроди; Володимир Сабат, Сколе; о. Григорий Содомора, Ново- сїлки.
Л ї к а р в н у т р і ш н и х н е д у г
Зр. ]Йирон Захчянин
мешкає .тепер
при ул. Зїморобича ч. 5. у /їьбобі.
13. серпня останнє представлене.
Ц и рк X. С ір о ї
у Львові, пл. Збіжева
Ни н і в с е р е д у о 9. г о д . в е ч е р рішаюча борба
Абс II. проти Вахтурова
В і л ь н і з м а г а н я
Циґаненича проти Вебера Галерия 50 сотиків.
В середу 12. предостанне представлене.
Курацийний і столовий ви-
■ ■ Г |Г П З л найкрасшої якости, щоденно сьвіжо П ІН р < * Д зриваний, 5 кільоґрамова пачка ігапсо З К 50 сот.
Ь. А ііп е и , У е гзе сх 4. Ц п ^ а т . 17 — 12)
Р У С И Н И ’ Жадайте у всіх трафіках, торговлях і крамницях лише туток і паперцїв з першої галицко-рускої Фабрики Евгена Білїнь- ского в Збаражи.
З доходу сеї фабрики йде 35°/0 на бу
дову церкви в Сеняві, 1О°/о на школи і бурси тов. педагогічного, а 5°/0 на сироти і вдови по сьвяіцениках.
Держім ся поклику:
Свій до свого!
ГІоручає ся дешеве і совісне Артистично ритівниче заведене
А. З І Ґ М А Н А
--- у Львові, ул. Сикстуска ч. 1 4 --- Робітня металевих і кавчукових
п е ч а т о к .
Монограми, герби і всякі ґравури — ви
віски ритоваш і ляні, прасовані бляхи для сторожий і товариств. — ГІоручає ся яко доставець ріжних руских товариств і Урядів парохіяльних. (38—?)
Оголошене для Хліборобів!
Довідуємо ся на жаль, що несовісні гандлярі штучними навозами в сей сиосіб ошукують рільників, що накидують ему який небудь навіз, а розумівсь, лихий, без взгляду на се, чи він відповідний на рілю чи ні. Щоби охоронити нашого рільника від такого визи
ску, оголошуємо, що Спілка для господарства і торговлї в Перемишлі зовсім дармо порадить кождому, який потрібний є навіз на єго рілю, належить тільки подати в приближеню прик
мета рілї, а іменно, чи она легка чи тяж ка, чи перемикальна чи ні, чи середно лиха чи зовсім лиха. Хто не хоче дати ся визискати, най користає з готовости поради нашого оди
нокого в тім роді Спілки для господарства і торговлї в Перемишлі.
Товариство взаїмних обезпечень
„Днїстер"
у Львові, при улицї Рускій ч. 20 (дім власний).
приймав обезпеченя будинків, всяких річий до- машних і господарских, збіжа і паші ішотив
шкід від пожару.
Шкоди ліквідує і виплачує «Дністер, з найбільшою скоростию. Оцінка шкід відбу
вав ся в присутности 2 господарів членів.
Дотепер виплатив .Д ністер. 15.885 відшкодо
ване в сумі вісім і пів мілїона корон.
Зиск по скінченім році звертає ся чле
нам. Звороти за р. 1906 і 1907 виноси іп п>
10 при.
Банк краевий у Львові і в Чернівцях, Ка
са ощадності! у Львові, Руска Щадниця в Перемишли приймають поліси „Дністра" при удїлюваню позички.
юл
го
X
На житє можна обезпечати сн через
„Д н іс т е р 11 в Краківскім Товаристві.
Аґенциї .Д ністра, находять ся в кождім місті' і в многих селах; там, де єще не ро
бить инший аґент «Дністра», можуть пись
менні селяни старати ся о удїіенє аґенциї.
До тепер заробили агенти 1,142.10Н корон провізні.
Фонди Товариства 31/12 1907:
2о
Xсо XЯ
Xа
Фонд резервовий
„ резерви премій
„ спец, на звороти
„ на ріжницю курсів
„ резерви специяльної ,, емерпт. урядників инші фонди заосмотреня
К 1,003.364 —
„ 613.720 —
„ 50.939 —
„ 3 .4 3 7 -
„ 35.000 — ., 218.364-—
„ 40.000 — Разом сума К 1,964.824'—
Селяне! асекуруйте ся від шкід огневих!
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1908.
До Львова
приходять 3 рано передпол.
по
пол. вечер В
ночи
Кракова 5-50 85 5 гзо 5-45 9-50
Кракова 725 У-50 — 8 4 0 2 ЗО
Ряш ева 1 — — 1-10 — _
Нідволочиск 7.20 1200 215 540 10 30
Черновець 8-07 — 205 5‘57 9-30
Черновець — — — — 12 20
Станиславова 5-40 — — — —
Коломиї, — 10.20 — — —
Стрия 7-29 11-43 350 — п-оо
Нустомит 7-29 1143 350 — 1100
Самбора 800 ю-зо 200 — 910
Любіня 800 ю-зо 200 9-Ю —
Рави рускої 7-Ю 12-40 4-50 — —
Янова 8 26 1 15 500 9-25 10 10т
Врухович 710 — 12-40 450 8-20
Врухович 845 — — — —
Зимної води 550 7-25 1-Ю 5-45 9-50 Зі Львова
відходять до рано
перед пол.
по
полуд вечер В
ночи
Кракова 3'50 8’25 2-45 7 0 0 11.15
Кракова — 8.40 612 7-35 1245
Ряш ева — — з-зо — —
Нідволочиск 620 10-40 2 16 7-45 11.10
Черновець 6-Ю 9-35 223 — 10-38
Черновець — — — — 2-50
Станиславова — — — 240 —
Коломиї — — — 6-03 —
Стрия 730 — 2-25 6 42 11-25
Нустомит 730 — 2-25 6-42 11-25
Самбора 600 9 05 4-00 — 10-43
Любіня 6 00 905 — 4-00 10-45
Рави рускої 614 1105 — 7-Ю 11-351
Янова 658 9-16 1-351 3-35 б-зо
Врухович 7.21 11-05 — . — —
Врухович 6-14 — 3-35 710 11-351
Зимної води 3-50 8-40 3-30 735 1115 ЗАМІТКА: Поспішні поівди печатані товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі означені 1.
Видає і відповідає за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийковского.
